Потенціал розвитку економічних відносин між Україною та ЄС

Потенціал розвитку економічних відносин між Україною та ЄС

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Київський національний економічний університет

Центр післядипломної освіти

Індивідуальна робота:

з дисципліни Міжнародна економіка

Тема: «Потенціал розвитку економічних відносин між Україною та ЄС»

Виконав: студент 2 курсу навчання,

спеціальності «Облік і Аудит»

очно-заочної форми навчання

Стецюк Сергій Петрович

Викладач: доцент Федірко

Олександр Анатолійович

КИЇВ 2013

Зміст

Глосарій

1.      Закономірності та тенденції розвитку економічних відносин між Україною та ЄС

2.      Проблеми та ризики розвитку економічних відносин між Україною та ЄС

3.      Рекомендації з вирішення проблем та зменшення ризиків у розвитку економічних відносин між Україною та ЄС

Глосарій

Глобалізація економіки (Globalisation of the economy). Термін “економічна глобалізація” означає процес дедалі більшої всесвітньої економічної інтеграції, головними рушійними силами якого є:

·        лібералізація міжнародної торгівлі та руху капіталів

·        зростання темпів технологічного прогресу та формування інформаційного суспільства

·        дерегулювання

Ці три чинники посилюють один одного: технологічний прогрес стимулює міжнародну торгівлю, а можливість торгувати по всьому світу сприяє поширенню технологічного прогресу. Водночас дерегулювання стимулює розвиток нових технологій та усуває перешкоди для торгівлі.

Європейський інвестиційний банк (European Investment Bank). Фінансова установа Європейського Союзу.

Створений 1958 року з метою фінансування проектів, що сприяють європейській інтеграції, збалансованому розвитку, економічному й соціальному вирівнюванню та розвитку інноваційної економіки. Європейський інвестиційний банк (Банк) - неприбуткова організація, він не заробляє гроші на депозитах.

Проекти, в які Банк вкладає гроші, мають відповідати певним критеріям, а саме:

·              сприяти виконанню завдань ЄС, зокрема, підвищувати конкурентоспроможність європейської промисловості та маленьких підприємств, стимулювати розвиток інформаційних технологій, захищати довкілля, поліпшувати освіту й охорону здоров’я

·              здійснюватись переважно на користь найбільш відсталих регіонів

·              залучати інші джерела фінансування

Майже всі кошти для фінансування своїх позикових операцій Банк позичає на ринках капіталу, переважно через випуск власних облігацій, які котируються на головних світових біржах. Акціонерами Банку є держави-члени ЄС; розмір передплати кожної з них пропорційний економічній вазі.

Європейський інвестиційний банк розташований у Люксембурзі.

Єдиний зовнішній тариф (Common External Tariff). Однаковий митний тариф, що застосовується до імпортних товарів, незалежно від того, де саме вони перетинають кордон ЄС. Як митний союз, ЄС не стягує митних зборів при перетині внутрішніх кордонів Союзу, натомість єдиний зовнішній тариф слугує одним з джерел прибутків у бюджет ЄС <#"661797.files/image001.gif">

Таблиця 2 Торгівля товарами України з ЄС-27 млрд. євро

Дані взяті з джерела

Серед основних умов Угоди про ЗВТ між ЄС і Україною слід відзначити:

)безмитний експорт з України в ЄС промислової продукції з дати набрання чинності угодою;

) збереження квот на безмитний експорт з України в ЄС більшості видів сільськогосподарської продукції;

) безмитний імпорт більшості видів сільськогосподарської продукції в Україну з ЄС;

) спеціальні режими щодо ввезення в Україну з ЄС автомобілів та вживаного одягу;

) скасування в ЄС субсидій на експорт сільськогосподарської продукції в Україну;

) поступове скасування вивізних мит в Україні на експорт насіння соняшнику, брухту кольорових металів та шкур;

) перехідні періоди для лібералізації ввізних мит та лібералізація торгівлі послугами в Україні;

) перехід на гармонізовані з ЄС стандарти і сертифікати.

Крім того, проект угоди передбачає істотні коригування регуляторних практик України, зокрема у сфері конкуренції, державної допомоги, державних закупівель, санітарних та фітосанітарних заходів, технічного регулювання, захисту прав інтелектуальної власності, забезпечення сталого розвитку (екологічні, трудові та соціальні питання) тощо, а також зобов'язання ЄС надавати Україні технічну допомогу у забезпеченні необхідних змін.

) зростання експорту української продукції в ЄС;

) розширення доступу на ринки третіх країн через гармонізацію стандартів з ЄС;

) покращення інвестиційного клімату внаслідок пристосування національного законодавства до норм і правил ЄС;

) скасування субсидування експорту сільськогосподарської продукції з ЄС до України;

) поступове збільшення квот на експорт з України до ЄС окремих видів сільськогосподарської продукції.

Нагадаю, що напередодні, 18 вересня 2013 року Кабінет міністрів України схвалив проект угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Отож Україна сподівається підписати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС на 3-му саміті Східного партнерства <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE> у Вільнюсі <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8E%D1%81> 28 - 29 листопада 2013 <http://uk.wikipedia.org/wiki/2013> року.

2. Проблеми та ризики розвитку економічних відносин між Україною та ЄС

Однак ґрунтовний аналіз основних положень угоди свідчить, що можливі також чималі втрати від впровадження Угоди про ЗВТ між ЄС та Україною, зокрема внаслідок:

•Посилення конкуренції на внутрішньому ринку, особливо в короткостроковій перспективі, за рахунок усунення тарифних і скорочення нетарифних бар'єрів.

•Обмеження доступу українських товарів на європейські ринки під приводом їх невідповідності європейським стандартам і сертифікатам. (Україна не зможе вживати адекватних заходів, оскільки, вступивши до СОТ, погодилася приймати сертифікати країн походження.)

•Обнулення (до 95%) експортних мит на українські товари та жорстке квотування решти видів товарів, які є ключовими позиціями українського експорту.

•Вилучення з режиму вільної торгівлі майже 400 товарних позицій, в основному сільськогосподарських та продовольчих товарів, лібералізація експорту яких на ринки ЄС була б для України найбільш вигідною.

•Запровадження ЄС для України дискримінаційної системи тарифних квот на дуже низькому рівні.

•Збереження в ЄС системи багатомільярдних дотацій аграрного сектора, що робить експорт української продукції в ЄС та в третіх країнах неконкурентоспроможним.

Найважливіші бар'єри, що перешкоджають ініціації експорту

європейський союз україна інвестиція

3. Рекомендації з вирішення проблем та зменшення ризиків у розвитку економічних відносин між Україною та ЄС

Для реалізації позитивних можливостей від інтеграції України в ЄС та нівелювання ризиків від такої інтеграції та з метою модернізації економіки України і захисту її національних інтересів необхідно:

1.      Розробити довгострокову стратегію інтеграції України в ЄС та в Євразійський простір, в якій передбачити оптимальний формат економічного співробітництва з обома регіональними об’єднаннями, за обов’язкової умови дотримання принципів угоди про вільну торгівлю з ЄС щодо формування торговельно-економічних відносин з Митним Союзом СНД, і з урахуванням інтересів вітчизняних конкурентних галузей економіки, в першу чергу сільського господарства, надання фінансових, телекомунікаційних, транспортних, професійних послуг тощо.

2.      Прийняти державну програму адаптації українського законодавства до норм і правил Угоди про вільну торгівлю з ЄС.

.        Розробити і впровадити в діяльність уряду державну програму адаптації недостатньо конкурентоспроможних галузей економіки України до умов діяльності згідно з нормами Угоди про вільну торгівлю з Європейським Союзом.

.        Створити окрему державну програму щодо імпортозаміщення, яка ґрунтуватиметься на національних можливостях виробляти конкурентоспроможну продукцію та перешкоджати надходженню імпортних товарів за демпінговими цінами.

.        З огляду на те, що Україна половину своєї економіки формує за рахунок експорту (товарів, послуг, капіталу, робочої сили), розробити і затвердити відповідну стратегію її розвитку, в основі якої необхідно передбачити страхування ризиків, доступ до кредитних ресурсів, особливо середньо - та довгострокових (наприклад, з досвіду Чехії - створення експортного банку), а також розвивати сучасний державний протекціонізм, спрямований на захист національних економічних інтересів.

.        Наданні податкових пільг щодо сплати податку на прибуток для виробників високотехнологічної (насамперед, машинобудівної) продукції, яка може стати конкурентоспроможною на внутрішньому і світовому ринках;

.        Встановленні знижених ставок податку на прибуток для комерційних банків та інших кредитних установ в разі придбання ними акцій підприємств, що виробляють високотехнологічну конкурентоспроможну продукцію;

.        Стимулюванні створення в комерційних банках (перш за все тих, які спроможні ефективно використовувати капітал на структурну перебудову економіки) спеціальних фондів довгострокового кредитування за рахунок включення коштів, що йдуть на їхнє створення, до валових витрат, а також коштів спеціальних агентств з підтримки ліквідності комерційних банків, що здійснюють інвестиційне кредитування;

.        Наданні інвестиційного податкового кредиту для суб'єктів підприємництва, які здійснюють ефективні інвестиційні проекти в експортоорієнтованих виробництвах, здатних сформувати спеціалізацію України в міжнародному поділі праці, яка відповідає національним інтересам;

.        Звільненні від сплати податку з прибутку на приріст обсягів експорту високотехнологічної продукції порівняно з попереднім роком;

.        Скороченні ставки рефінансування для комерційних банків за умови, що кошти, залишені в розпорядженні банків, спрямовуються під пільгові відсотки на інвестування підприємств, які виробляють конкурентоспроможну продукцію відповідно до програм структурної перебудови економіки;

.        Гарантуванні і страхуванні експортних кредитів для забезпечення захисту експортерів від довгострокових комерційних (банківських) і політичних ризиків;

.        Сертифікації і частковій державній підтримці ефективних експортоорієнтованих проектів, що значно підвищить довіру до них вітчизняних і зарубіжних інвесторів;

.        Регулюванні цін і тарифів на продукцію природних монополістів (цін на енергоносії, тарифів на електричну і теплову енергію, транспортних тарифів);

.        Забезпеченні першочергового спрямування коштів Бюджету розвитку (насамперед надходжень від приватизації стратегічних об'єктів) на реалізацію інвестиційних експортоорієнтованих проектів.

Не слід перебільшувати значення цих ризиків адже і для експортерів існують різні стратегії управління ними. Заходи з управління ризиками:

виключення ринків з високим ступенем ризику зі сфери свого експорту;

географічна диверсифікованість діяльності і курс на створення умов, при яких фірма не занадто залежить від однієї-єдиної країни;

при наявності можливості страхування ризиків особливо привабливі урядові схеми;

структурування експортного бізнесу таким чином, щоб покупець ніс більшу частку ризику. Наприклад, встановлення ціни у твердій валюті й вимога авансу готівкою.

На малих і середніх підприємствах переважає підприємницька модель управління, орієнтована на активну дію. При цій моделі можливі різкі зміни стратегії, адже процес прийняття рішень інтуїтивний, спорадичний і неструктурований. Однак, малі й середні підприємства більш гнучкі, ніж великі, і здатні швидше реагувати на раптові зміни в міжнародному середовищі.