Корпоративна соціальна відповідальність ПАТ 'Концерн Хлібпром'

Корпоративна соціальна відповідальність ПАТ 'Концерн Хлібпром'

ІНДЗ

на тему:

«Корпоративна соціальна відповідальність ПАТ «Концерн Хлібпром»

Вступ

Сучасна епоха характеризується суттєвими змінами як у світовій, так і в українській економіці. Розвиток національного бізнесу, інтеграція України у світову економічну систему, посилення конкуренції ставить перед вітчизняними компаніями багато нових питань, одне з яких пов’язано із корпоративною соціальною відповідальністю. Для багатьох українських підприємств розробка стратегії корпоративної соціальної відповідальності для забезпечення сталого розвитку є концептуальним завданням, адже мова йде не просто про спонтанну благодійність, а про системну діяльність, вбудовану в усі бізнес-процеси.

Світова практика застосування корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) свідчить не тільки про покращення власної репутації, а й про отримання прибутку від збільшення споживчої лояльності. З огляду на назначене, актуальність даної роботи полягає у зростаючій ролі та застосуванні КСВ у міжнародному та вітчизняному бізнесі. Українські компанії дедалі активніше оперують на міжнародному ринку, тому застосування практик КСВ має стати невід’ємною частиною економічної діяльності національних об’єктів господарювання.

Теоретичні питання з означеної проблематики розроблені в працях таких зарубіжних учених, як Х. Боуен, М. Зігель, Дж. Елкінгтон, А. Керолл, Ф. Котлер, Дж. Ленсен, М. Портер, М. Статман, М. Фрідман, Е. Фріман, Ф. Фукуяма, Д. Хіл, В.В. Барова, З. Данаева, С. Івченко, В. Кондрат’єв, Н.А. Крический, Л.Г. Лаптева, М. Ліборакіна, В.Л. Маслов та інші.

Економічні, інституціональні та правові аспекти КСВ останнім часом знайшли висвітлення в роботах українських науковців, зокрема, В. Воробея, Л. Денисюка, Р. Колиско, Р. Краплич, Є.Б. Кубко, О. Лазаренко, Л.Г. Лаптевої, М. Саприкіної, В.В. Сміренського, М. Стародубської та інших.

Поняття та види корпоративної соціальної відповідальності

Істотні зміни у взаємовідносинах між державою, громадськими інституціями та приватними компаніями простежуються в усьому світі. Поряд із економічними чинниками все більшу роль у забезпеченні конкурентоспроможності, досягненні високої продуктивності та прибутковості виробництва починають відігравати неекономічні показники роботи підприємства - рівень соціального забезпечення працівників, розробка та реалізація програм підтримки інтернатів, лікарень та шкіл, запровадження на підприємстві механізму контролю якості, впровадження екологічно безпечних та енергозберігаючих технологій тощо. Особливо помітні зміни відбулися у приватному секторі, який переходить до більш поглиблених стратегічних форм взаємодії як з державою, так і з громадськістю [1]. Поняття соціальна корпоративна відповідальність бізнесу в повній мірі уособлює цю взаємодію.

Сам термін «корпоративна соціальна відповідальність» уперше був сформульований Генеральним секретарем ООН Кофі Аннаном тільки у 1999 році. Існують декілька визначень цього поняття. У науковій літературі корпоративну соціальну відповідальність (КСВ) розглядають як просування практик відповідального бізнесу, які приносять користь бізнесу і суспільству і сприяють соціальному, економічному і екологічно стійкому розвитку шляхом максимізації позитивного впливу бізнесу на суспільство і мінімізації негативного [2]. КСВ означає досягнення комерційного успіху шляхами, що цінують морально-етичні принципи співтовариства й навколишнє середовище. У більш широкому розумінні під корпоративною соціальною відповідальністю слід розуміти відповідальне ставлення будь-якої компанії до свого продукту або послуги, споживачів, працівників, партнерів, активну соціальну позицію компанії, яка полягає у гармонійному співіснуванні, взаємодії та постійному діалозі із суспільством, участі у вирішенні найгостріших соціальних проблем [3].

У цілому соціальна відповідальність бізнесу - це політика, яка свідомо і цілеспрямовано обирається компанією для того, щоб не просто існувати та отримувати прибуток, а добровільно робити свій позитивний внесок у розвиток сучасного суспільства.

КСВ можна також визначити і як вільний вибір компанії на користь підвищення рівня добробуту суспільства за допомогою відповідних підходів до ведення бізнесу та надання корпоративних ресурсів. У загальному розумінні корпоративна соціальна відповідальність - це усі дії компанії, які позитивно впливають на суспільство [4].

Перші наукові підходи до розуміння сутності корпоративної соціальної відповідальності, її принципів та методів зародилися в 50-х роках ХХ століття. Провідна роль у їх розвитку належала американським вченим, у той час як у Європі концепція корпоративної соціальної відповідальності офіційно була сформована лише наприкінці XX ст. та знайшла своє відображення у документі Європейської комісії «Зелена книга», що був опублікований у 2001 році [5].

У 1953 році з’явилася перша фундаментальна праця стосовно теми соціальної відповідальності - «Соціальна відповідальність бізнесмена» Хоуард Р. Боуена, який проаналізував, як саме концепція соціальної відповідальності може бути застосована і в бізнесі, а розуміння більш широких соціальних цілей при прийнятті рішень можуть приносити соціальні та економічні вигоди для суспільства [6].

Дебати про КСВ розпочалися у 70-80-х роках минулого століття, коли громадськість почала дізнаватися про приховані негативні наслідки діяльності компаній: міста-привиди, що загинули разом із підприємствами, катастрофи, спричинені діяльністю виробничих підприємств, річки, в яких не можна купатися, втрачене здоров'я на виробництвах без подальшого соціального захисту. Із розголосу подібних проблем розпочалася дискусія про роль бізнесу в суспільстві, про соціальну відповідальність компаній. Зараз у США КСВ дуже часто пов'язується із програмами волонтерства працівників компаній та благочинністю, європейське ж розуміння КСВ полягає у веденні бізнесу в соціально-відповідальний спосіб [7].

Але широкого поширення ідея КСВ набула відносно недавно, у середині 90-х XX століття. Тоді в суспільстві достатньо сильно проявилися антикорпоративні настрої - як реакція на рішення компанії Shell UK затопити в Північному морі нафтову вежу «BrentSpar», на опубліковані в ряді авторитетних видань матеріали про неетичні бізнес-підходи (наприклад, використанні дитячої праці), що практикуються в країнах «третього світу» деякими відомими корпораціями (зокрема, Nike). Саме тоді компанії почали активно вдаватися до КСВ із метою створити собі імідж соціально відповідальних і тим самим завоювати прихильність споживачів [8].

Для того, щоб об’єднати зусилля підприємців із діяльністю профспілок, громадських організацій, державних органів та скерувати їх на підтримку та застосування десяти універсальних принципів щодо захисту прав людини, забезпечення стандартів роботи, охорони навколишнього середовища та боротьби з корупцією, було підписано Глобальний договір ООН у 1999 році. Він являє собою волонтерську ініціативу й покликаний об’єднати соціально відповідальні компанії для обміну досвідом щодо реалізації відповідних проектів та програм.

На сьогодні договір об’єднує декілька тисяч компаній із більше ніж 100 країн світу, тим самим утворивши одну з найбільших добровільних ініціатив з питань КСВ у світі. Необхідно зауважити, що досить активними в підписанні цього договору стали й українські бізнес-структури - 93 компанії приєдналися до ініціативи. Проте лише кожен третій керівник в Україні знає про концепцію КСВ, а уніфікованих стандартів та правил для українського бізнесу досі не було створено.

Відомі світові компанії вже протягом багатьох років вважають, що надійними партнерами можуть бути тільки ті, які використовують етичні підходи до громади в цілому і до своїх співробітників зокрема. Тому міжнародні експертні організації, асоціації бізнесу, аудиторські фірми наразі активно розробляють стандарти у складанні та верифікації соціальної звітності компаній. Ці звіти повинні доповнювати фінансову інформацію і дозволяти мати чітке уявлення про сталість і довгостроковість перспективного розвитку бізнесу.

Ціла серія корпоративних скандалів, які останні кілька років відбувалися в багатьох провідних корпораціях світу, змусила керівництво замислитися над необхідністю екстрених заходів як щодо підвищення корпоративної репутації загалом, так і щодо поліпшення іміджу окремих брендів.

В науковій літературі існує чотири основні підходи до концепції корпоративної соціальної відповідальності [6]:

) економічний підхід, згідно з яким підприємство виступає інструментом для створення багатства, а вся його соціальна діяльність спрямована на досягнення економічного результату. Найвідомішим прибічником даного підходу є американський економіст М. Фрідман, який вважає, що «існує одна і тільки одна соціальна відповідальність ділового світу - використати свої ресурси і займатися діяльністю, спрямованою на збільшення прибутків, при умові дотримання правил гри, тобто займатися відкритою і вільною конкуренцією, без обману і шахрайства» [1]. Тобто, діючи таким чином, підприємство виконує свою економічну функцію, виробляючи товари та послуги, необхідні для суспільства та створюючи при цьому робочі місця і забезпечуючи максимізацію прибутку для акціонерів.

) політичний підхід, який базуються на тому, що підприємства здатні певним чином впливати на суспільство, через що вони повинні відповідально використовувати цю здатність. При цьому під соціальною силою розуміють здатність впливати на результати важливих суспільних процесів з метою вирішення суспільних проблем незалежно від політичних інститутів. Найбільш відомою є концепція «корпоративного громадянства», яка зародилася на початку ХХІ ст. Згідно даної концепції роль підприємства може бути розглянута у вузькому та широкому значенні. У вузькому значенні роль підприємства зводиться до філантропії, соціальних інвестицій та певних загальновизнаних обов’язків перед місцевою громадою. У широкому розумінні - підприємство повинно відповідати за ті сфери, в яких держава не здатна захистити своїх громадян.

) соціальний підхід, згідно якого підприємство має зосереджувати свою діяльність на визначенні соціальних вимог суспільства та відповіді на них, сприяючи тим самим посиленню своїх позицій. У 1970-х роках концепція корпоративної соціальної відповідальності дещо змінює свою спрямованість від позиції «що є добрим для суспільства», до визначення «що суспільство вимагає від бізнесу». З огляду на це діяльність будь-якого підприємства у сфері КСВ повинна визначатися очікуваннями, які суспільство покладає на нього. При цьому деякі автори розрізняють вимоги щодо скорочення негативного впливу та вимоги щодо посилення позитивного впливу підприємства на суспільство. Виникнення у 80-х роках минулого століття теорії зацікавлених сторін призвело до появи нового напряму дослідження, відповідно до якого соціальна роль бізнесу має визначатися вимогами зацікавлених сторін, заміщуючи таким чином поняття суспільства поняттям «зацікавлені сторони» [1].

) етичний підхід, головною особливістю якого є те, що в основі лежить ідея морально-етичного обов’язку бізнесу та окремих менеджерів перед суспільством.

Серед інших підходів варто виділити підхід з позиції «потрійної результативності діяльності» (triplebottomline) американського економіста Дж. Елкінгтона[2] та нормативний підхід з позиції зацікавлених сторін його колеги Е. Фрімена. Відповідно до підходу Дж. Елкінгтона, кожне підприємство несе економічну, екологічну та соціальну відповідальність перед суспільством, тим самим забезпечуючи свою життєздатність. Ідеї Дж. Елкінгтона набули подальшого розвитку та знайшли своє відображення в теоріях «універсальних прав» та «сталого розвитку». Так, теорія «універсальних прав» базується на визнанні прав людини, прав у сфері праці та поваги до оточуючого середовища як необхідних умов для роботи підприємств. В основі теорії «сталого розвитку» лежить ідея, що підприємство у своїй діяльності відповідає не лише перед сучасним, а й перед майбутніми поколіннями. Саме тому, воно повинно контролювати як економічні, так і соціальні та екологічні показники своєї діяльності. Натомість нормативний підхід Е. Фрімена дозволив описати відносини між підприємствами та групами осіб, зацікавленими в їх діяльності. Відповідно до цієї теорії підприємство несе моральну відповідальність не перед суспільством загалом, а лише перед зацікавленими сторонами, до яких відносять: акціонерів, працівників підприємства, постачальників, споживачів та територіальні громади, у яких здійснює свою діяльність [3].

Компанії, які займаються доброчинною діяльністю, є більш схильними до розроблення стратегії КСВ, що охоплює бізнес-процеси всередині компанії. З часом програми благочинності переростають у програми КСВ.

Соціальна відповідальність бізнесу носить багаторівневий характер [4]:

. Базовий рівень припускає виконання договірних зобов'язань: своєчасна оплата податків, виплата заробітної плати, по можливості - надання нових робочих місць (розширення робочого штату).

. Другий рівень припускає забезпечення працівників адекватними умовами не тільки роботи, але й життя: підвищення рівня кваліфікації працівників, профілактичне лікування, будівництво житла, розвиток соціальної сфери. Такий тип відповідальності доцільно назвати «корпоративною відповідальністю».

. Третій, вищий рівень відповідальності передбачає благодійну діяльність.

Виділяють зовнішню та внутрішню корпоративну соціальну відповідальність. Подана табл. 1 розкриває структуру зазначених видів КСВ [5].

Таблиця 1.

Види корпоративної соціальної відповідальності

Діяльність ПАТ «Концерн Хлібпром»

ПАТ «Концерн Хлібпром» - один з найбільших виробників хліба в Україні та лідер на ринку хліба Західної України, заснований у 2003 році з головним офісом у м. Львів. Входить до холдингу «Універсальна інвестиційна група». Сьогодні в структурі компанії функціонує більше десяти переробних підприємств, що забезпечують зберігання й переробку зерна, виробництво хлібобулочної й кондитерської продукції та хлібних напівфабрикатів.

Компанія створена у 2003 році на базі крупних підприємств - «Львівського хлібозаводу № 5» та «Вінницяхліб». З того часу концерн зростав шляхом консолідації хлібних активів для отримання ефекту масштабу в п'яти областях України, зайнявши 7,3 % хлібного ринку, і увійшовши до п'ятірки найбільших хлібопекарських компаній України за часткою ринку та обсягом чистого доходу. За останні п'ять років обсяг виробництва ВАТ «Концерн Хлібпром» зріс втричі - до 430 млн грн., а чистий дохід збільшився у 8 разів - до 457 млн грн.[Коли?]

В рамках технічної програми розвитку концерн інвестує в високотехнологічне обладнання Австрії, Німеччини, Швейцарії, Франції. Це перша компанія хлібної галузі, яка отримала кредит від підрозділу Світового банку в Україні - Міжнародної фінансової корпорації. Також Хлібпром бере участь в програмі UKEEP і є потенційним споживачем міжнародних фінансових ресурсів на впровадження енергозберігаючих технологій.

Структура ПАТ «Концерн Хлібпром»

Виробничі потужності:

Завод хлібобулочних напівфабрикатів (Львівська обл.)

Львівський хлібозавод № 1

Львівський хлібозавод № 5

Цех кондитерських виробів (Львів)

Самбірський хлібокомбінат (Самбір)

Явірмлин (Львівська обл.)

Вінницяхліб (Вінниця)

Гайсинхліб (Вінницька обл.)

Гайсинський комбінат хлібопродуктів (Вінницька обл.)

Торгові марки:

ТМ «Наминайко»

ТМ «Хлібна хата»

ТМ «Bandinelli»

ПАТ «Концерн Хлібпром» одне з найбільших підприємств українського ринку хліба, яке щодня виготовляє до 300 тонн продукції - хлібної, хлібобулочної, кондитерської та тістових напівфабрикатів. В структуру Компанії входить 8 переробних підприємств, що розташовані у Львівській та Вінницькій областях. За 12 років існування Компанія зарекомендувала себе, як добросовісний виробник, надійний партнер та прогресивний галузевий оператор. Компанія залишається одним з найбільших інвесторів та роботодавців в регіонах своєї присутності

«Концерн Хлібпром» дбає про збереження національних традицій виробництва та поряд з тим переймає найкращий світовий досвід.Хлібозаводи, що увійшли до складу «Хлібпрому» не втратили десятиріччями напрацьованих рецептів і продовжують в регіонах політику виробництва з натуральної сировини. А завдяки впровадженню технології шокового заморожування, Компанія розширила свої ринки за межі України - в США, країни СНД та ЄС.

Співпраця з найбільшими торговими мережами країни та орієнтація на міжнародні стандарти якості продукції стимулює Компанію у впровадженні інноваційних рішень у виробничі процеси. Підрозділи «Концерну Хлібпром» отримали сертифікати ISО 9001 та ISO 22000:2005.На кожному виробничому майданчику Компанії діє власна акредитована лабораторія якості, що здійснює контроль за продукцією на всіх ланках виробничого процесу. А в рамках програми технічного розвитку Компанія інвестує у високотехнологічне обладнання з Німеччини, Швейцарії, Франції, Голандії.

Інвестиційна політика Компанії спрямована на розвиток продуктових лінійок, зниження собівартості продукції, економію вичерпних ресурсів та оновлення виробничих потужностей. В своїй діяльності компанію підтримують провідні міжнародні організації, такі як Міжнародна фінансова корпорація та Північна екологічна фінансова корпорація.

У 2010 році «Концерн Хлібпром» увійшов у сотню компаній з найвищим рівнем корпоративного управління. Однойменний кодекс діє в Компанії ще з 2005 року. Компанія відзначена за свою інформаційну відкритість, а фінансовий аудит звітності «Концерну Хлібпром» проводять фахівці всесвітньо відомого аудитора - EY («Ернст ендЯнг»).

Корпоративна соціальна відповідальність ПАТ «Концерн Хлібпром»

корпоративний соціальний відповідальність

Кодекс корпоративного управління

Кодекс корпоративного управління Відкритого акціонерного товариства “Концерн Хлібпром” є одним із зразкових і Україні і включає такі пункти:

Преамбула.

Структура корпоративного управління.

Акціонери.

Захист прав Акціонерів та інвесторів.

Корпоративний секретар.

.        Соціальна відповідальність

.1. Політична нейтральність.

.2. Промислова безпека, охорона праці та збереження навколишнього середовища.

.3. Політика оплати та мотивації праці.

.4. Підтримка культури, спорту та благодійна діяльність.

.        Розкриття інформації та зв’язки з громадськістю.

.        Відносини з контрагентами.

.        Аудит.

.        Заінтересовані особи.

.        Етика поведінки.

.        Прикінцеві положення.

"Концерн Хлібпром" у своїй послідовній та системній політиці розвитку прагне до сталості, ефективності та прибутковості. На підприємстві переконані, що запорука успішної компанії - це не тільки фінансова складова, а й високі стандарти ведення бізнесу на всіх його ланках. Досягнення позитивного довготермінового результату є можливим при урахуванні інтересів як безпосередньо споживачів, так і працівників, партнерів, інвесторів, акціонерів, місцевих громад та інших заінтересованих сторін, які мають взаємодію з Компанією. Саме тому соціальна відповідальність бізнесу є важливим аспектом діяльності "Концерну Хлібпром".

Корпоративна соціальна відповідальність

З допомогою Міжнародної фінансової корпорації компанія розробила «Корпоративний кодекс управління», в основу якого лягли такі загальнолюдські цінності, як порядність, відкритість та прозорість. Положення Кодексу створювалися та розроблялися на основі міжнародної практики принципів добросовісного корпоративного управління. Вони відображені, зокрема, в Принципах корпоративного управління Організації економічного співробітництва і розвитку (Organizationfor Economic Cooperationand Development) та Принципах корпоративного управління, затверджених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України. Ключовими напрямками роботи для компанії в секторі КСВ є:

відповідальність перед споживачами за якість нашої продукції

відповідальність перед працівниками за створення оптимальних умов для роботи, розвитку та реалізації власного потенціалу;

відповідальність перед партнерами за чесне та добросовісне партнерство на відкритих заcадах;

відповідальність перед суспільством за вплив на навколишнє середовище.

Корпоративний кодекс

Характер продукції, яку виготовляє Компанія, визначає її першочергове соціальне завдання - забезпечувати людей натуральним, якісним та доступним продуктом щоденного вжитку - хлібом. Основними принципами діяльності «Концерну Хлібпром» в цьому напрямку є дотримання законодавчих стандартів якості, впровадження високих міжнародних норм контролю на усіх етапах виготовлення продукції, врахування її безпечності.

Система управління якістю виробництва на ВП "Львівський хлібозавод №1" пройшла сертифікацію за Національним стандартом України ISO 9001:2009. Цей стандарт є офіційним перекладом міжнародного ISO 9001:2008 Qualitymanagementsystems - Requirements (Системи управління якістю. Вимоги).

На Заводі хлібобулочних напівфабрикатів запроваджена система управління безпекою харчових продуктів ISO 22000:2005 HACCP (HazardAnalysisandCriticalControlPoints). Вона покликана реалізовувати контроль за безпекою продукту на усіх етапах виробничого ланцюга - від постачання сировини до відвантаження готової продукції замовнику.

Стандарти ISO 9001:2009ISO 22000:2005

Для гарантування якості продукції компанія розробила власну систему захисту від підробок тих виробів, які продаються без пакування. Роздрібні магазини отримали від підприємства сертифікати авторизованих точок продажу з голографічним захистом. Ці документи посвідчують приналежність продукції до заводів компанії, що дозволяє споживачам уникнути виробів невідомого походження, а відповідно і без гарантії їх якості.

Окрім того, у компанії налагоджена робота гарячої лінії, що дозволяє додатково відслідковувати, контролювати якість виробів, комунікувати зі споживачами та оперативно реагувати на їхні звернення.

"Концерн Хлібпром" будучи одним з найбільших виробників хліба в регіонах своєї присутності, усвідомлює відповідальність і перед соціально-незахищеними верствами населення. Саме тому взяло на себе функцію виготовлення соціального хліба в тих кількостях, які дозволять уникати напруги в соціумі.

"Хлібпром" надає споживачам достовірну інформацію про свою продукцію та процеси, що відбуваються на підприємстві та забезпечує відповідальні комунікації з усіма заінтересованими сторонами. В портфелі Концерну інформаційні кампанії, серед яких: "Як визначити якість хліба", "Хліб з йодованою сіллю для профілактики йододефіциту у населення", "Боротьба з тіньовим ринком та система захисту хліба від підробок".

Компанія відкрита до проектів, що відповідають її цілям - з виробництва корисних продуктів й популяризації здорового харчування. Таким чином, "Хлібпром" радо підтримав ініціативу дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ (Unicef) та GAIN (GlobalAllianceforImprovedNutrition) щодо боротьби з йододефіцитом серед українського населення і перший в Україні розпочав виробництво хліба з додаванням йодованої солі та присвячену йому інформаційну кампанію.

Якість, користь, безпечністьпродукту

«Концерн Хлібпром» володіє потужною промисловою базою - 8 виробничих підприємств. Окрім широких можливостей щодо забезпечення населення достатньою кількістю продукту «номер один» це покладає на компанію додаткову відповідальність за вплив її діяльності на навколишнє середовище. Впродовж 5 років підприємство співпрацює з Організацією Об'єднаних Націй з промислового розвитку, ЮНІДО, та Північною екологічною фінансовою корпорацією НЕФКО (NEFCO) в напрямку розробки політики енергозберігання. Нещодавно підприємство отримало грант від організації на впровадження екологічних та енергозберігаючих технологій в проекті з впровадження комплексу утилізації димових газів із димових печей. В майбутньому це дозволить знизити залежність вартості хліба від коливання ціни на енергоносії.

У 2014 році на виробничому підрозділі "ЦКВ" запроваджено практику вторинного використання пакувальної тари, яка дозволить на 30% знизити використання картону. Завдяки такій ініціативі компанія зможе зекономити до 30 тон паперу, а отже врятувати від вирубки понад 300 дорослих дерев.

Турбота про навколишнєсередовище

Як один із найкрупніших роботодавців у регіонах своєї присутності «Концерн Хлібпром» забезпечує робочими місцями 3500 українців. В своїх відносинах з трудовим колективом компанія керується колективним договором, що є результатом соціального партнерства на локальному рівні. Для підприємства важливим завданням є збереження, розвиток існуючих та створення нових робочих місць, а також навчання працівників.

На початку 2014 року в компанії стартувала програма стажування для студентів-технологів профільних навчальних закладів. В рамках програми талановиті молоді фахівці мають змогу пройти стажування на виробничих підрозділах компанії, а кращі з них отримати після її завершення роботу. Таким чином компанія залучає кращих студентів та допомагає їм реалізувати свій потенціал.

Енергозбереження на підприємстві:

Основними принципами програми енергозбереження є:

пріоритет підвищення ефективність використання палива й енергії над збільшенням обсягів видобутку газу і виробництва;

поєднання інтересів споживачів, постачальників і середніх виробників палива й енергії;

першочерговість забезпечення виконання екологічних вимог до видобутку, виробництву, переробці, транспортуванні та використання палива й енергії;

обов'язковість обліку юридичних осіб вироблених чи витрачених ними енергетичних ресурсів, і навіть обліку фізичними особами одержуваних енергетичних ресурсів;

сертифікаціятопливно-,енергопотребляющего, енергозберігаючого і діагностичного устаткування, матеріалів, конструкцій, транспортних засобів, і навіть енергетичних ресурсів;

зацікавленість у виробників і постачальників енергетичних ресурсів у застосуванні ефективних технологій;

здійснення заходів програми рахунок власних коштів або на поворотній основі.

Основними цілями програми енергозбереження є:

підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів на одиницю продукту підприємства;

зниження фінансового навантаження з допомогою скорочення платежів за паливо, теплову і електричну енергію;

поліпшення стану підприємства з допомогою зниження платежів енергоресурсів і, додаткове поповнення бюджету області протягом рахунок податкових надходжень.

Цілі програми досягаються шляхом упровадження ефективних технологій і розробки ефективних фінансово-економічних механізмів виробництва, транспортування та споживання енергетичних ресурсів, проведення заходів із енергозбереження, впровадження систем обліку.

Відповідальний роботодавець

У компанії активно працюють над розвитком корпоративного волонтерства, в результаті якого, зокрема, відбувається підтримка працівників, що потрапили в скрутне становище.

З метою виховання підростаючого покоління, розширення їхніх знань про хліб, хлібопекарську справу та виховання культури споживання продукту на підприємстві систематизований процес проведення екскурсій для дітей. З 2014 року компанія пропонує охочим на вибір традиційний формат екскурсії та інтерактивний - з майстер-класом.

Корпоративне волонтерство

"Концерн Хлібпром" дотримується принципів відповідальних закупівель. На підприємстві діє положення, яке регламентує порядок їх проведення. Це дозволяє підвищити фінансову ефективність процесу постачання шляхом проведення конкурсного обрання постачальників. При відборі підприємство враховує як фінансовий ефект, так і якісний.

Компанія усвідомлює, що є частиною суспільства загалом та територіальних громад зокрема. Саме тому ми прагнемо реагувати на суспільні потреби не ситуативно, а системно, подаючи правильний приклад, забезпечуючи верховенство права, чесної конкуренції, людяності та відповідальності на своїй території та за межами власної локації.

Моніторинг і оцінка реалізації стратегії КСВ свідчить про стійке зобов’язання компанії щодо КСВ і надає можливість підготовки звіту із соціальної відповідальності для зацікавлених сторін. Під час цих дій визначаються розриви у планах та досягнутих результатах це допомагає переглянути і планувати далі.

Висновки

Проблематика соціальної відповідальності підприємства є надзвичайно актуальною сьогодні у зв’язку з низкою чинників, зокрема євроінтеграційними процесами, що відбувалися в Україні, збільшенням прозорості українських кордонів для іноземних капіталів та виходом українського виробника на зовнішні ринки.

Концепція соціальної відповідальності підприємства є засобом покращення бізнес процесів, технологій, ділової та загально суспільної репутації підприємства, підвищення мотивації та продуктивності працівників, поліпшення економічних показників підприємства, підвищення ефективності управління та конкурентної спроможності підприємства, мінімізації ризиків та забезпечення збалансованого розвитку.

Теорія КСВ передбачає отримання прибутку відповідальними підприємствами. Компанія не може вважатися відповідальною, приносячи збитки своїм власникам.

Корпоративні кодекси в організаціях виконують такі основні функції: управлінську, розвитку корпоративної культури в організації, репутаційну.Кодекс корпоративної поведінки включає: етичні принципи, формування яких має на меті створення певного образу організації, та положення, які відображують принципи і правила ділової поведінки в конкретній організації, відповідальність адміністрації щодо працівників, регламентують взаємини з навколишнім середовищем - клієнтами, акціонерами, партнерами, конкурентами.

Основні принципи політики КСВ у діяльності ПАТ “Концерн Хлібпром”

відповідальність перед споживачами за якість продукції;

відповідальність перед працівниками за створення оптимальних умов для роботи, розвитку та реалізації власного потенціалу;

відповідальність перед партнерами за чесне та добросовісне партнерство на відкритих засадах;

відповідальність перед суспільством за вплив на навколишнє середовище.

Список використаної літератури

Баффетт У. Эссе об инвестициях, корпоративныхфинансах и управлениикомпаниями / Баффетт У. - М.: АльпинаБизнес Букс, 2008. - 268 с.

Воробей В. Корпоративна соціальна відповідальність чи вигода? / Воробей В. // Києво-Могилянська Бізнес Студія. ­- 2005. - №10. - С. 25-36

Грицина Л.А. Еволюція та формування концепції корпоративної соціальної відповідальності підприємств / Грицина Л.А. - Хмельницький національний університет [http://www.rusnauka.com/5._NTSB_2007/Economics/20157.doc.htm

Косар Н. С. Корпоративна соціальна відповідальність бізнесу в Україні / Н. С. Косар, В. М. Пилипенко, Н. Є. Кузьо // Вісн. Нац. ун-ту "Львів. політехніка". - 2014. - № 811. - С. 176-183

Котлер Ф. Корпоративна соціальна відповідальність. Як зробити якомога більше добра для вашої компанії та суспільства / Котлер Ф., Лі Н. / Пер. з англ. - К.: Стандарт, 2005. - 302 с.