Аналіз оподаткування юридичних осіб в Україні (на матеріалах ТОВ 'Гідрозит')

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретико-методологічні засади системи оподаткування

.1 Сутнісний зміст та структурне наповнення системи оподаткування

.2 Інформаційне та програмне забезпечення дослідження системи оподаткування

.3 Критична оцінка наукових публікацій з проблематики оподаткування юридичних осіб

Розділ 2. Аналіз оподаткування юридичних осіб в Україні (на матеріалах ТОВ «Гідрозит»)

.1 Методика та інструменти аналізу оподаткування юридичних осіб в Україні

.2 Аналіз прямого оподаткування і його вплив на діяльність підприємства

.3 Аналіз нарахування і сплати непрямих податків

.4 Порядок оформлення та терміни подання податкової звітності

.5 Податкове навантаження на підприємство

Розділ 3. Управлінські рішення по удосконаленню системи оподаткування юридичних осіб в Україні

.1 Проблеми та недоліки системи оподаткування юридичних осіб в Україні

.2 Зарубіжний довід оподаткування юридичних осіб

.3 Напрямки підвищення ефективності системи оподаткування юридичних осіб в Україні

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Дослідження даного питання є актуальним на всіх етапах розвитку держави. Питання вдосконалення системи оподаткування знаходяться в центрі уваги наукової і громадської думки з отримання незалежності України. Особливо сьогодні, коли країна знаходиться в дуже складній економічній ситуації та пошуках шляхів виходу неї, назріла необхідність податково-бюджетного регулювання в Україні.. Крім цього, сьогодні на державному рівні визнано гостроту проблеми оподаткування, пов’язаної з надмірністю податкового тягаря. Останній і є однією з причин фінансової нестабільності підприємств, зменшення сукупного попиту і економічної кризи. Актуальність зазначених проблем, їхня практична значимість і недостатня наукова розробленість визначили вибір теми дипломної роботи та обумовили постановку мети та завдання даного дослідження.

Мета дослідження полягає у комплексній оцінці сучасного стану системи оподаткування юридичних осіб та розробка на цій основі рекомендацій з питань її удосконалення та розвитку.

Задля вирішення поставлених питань, проблем і задач необхідно виокремити основні завдання даного дослідження, а саме:

з’ясування сутності системи оподаткування та податків.

характеристика основних податків. Що справляються з юридичних осіб в Україні;

визначення функцій на принципів податків;

оцінка наукових публікацій щодо проблеми оподаткування юридичних осіб;

аналіз сплати податків на прикладі ТОВ «Гідрозит»;

оцінка податкового навантаження на ТОВ «Гідрозит»;

вивчення зарубіжного досвіду оподаткування юридичних осіб і різних країнах світу;

розробка управлінських рішень по вдосконаленню системи оподаткування.

Об`єктом даного дослідження є система оподаткування юридичних осіб в Україні.

Предметом дослідження виступають фінансові відносини в процесі оподаткування юридичних осіб в Україні.

В дослідженні я використовувала емпіричні та теоретичні методи,а також системно-структурний підхід, задля повнішого висвітлення основних характеристик об’єкта дослідження, його аналізу та побудови на цій основі шляхів вдосконалення.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти, що регламентують функціонування об’єкта дослідження, теоретичні та методологічні розробки вітчизняних і закордонних учених, статистичні та аналітичні матеріали. У роботі були використані дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності ТОВ «Гідрозит».

У першому розділі дослідження розкрито основні теоретико-методологічні засади системи оподаткування юридичних осіб в Україні. Визначено принципи та категорії системи оподаткування в цілому. Виділено основні засади інформаційного та програмного забезпечення. Виокремлено роботи видатних науковців в цій сфері та дана їх критична оцінка.

У другому розділі дипломної роботи проведено аналіз податків, що сплачувало підприємство ТОВ «Гідрозит» за останні п’ять років. Підкреслено основні тенденції та динаміку справляння податків. Визначено вплив оподаткування на діяльність ТОВ «Гідрозит» та податкове навантаження в цілому. Наведено порядок оформлення та терміни подання податкової звітності.

У третьому розділі даної роботи розглядаються проблеми та недоліки системи оподаткування юридичних осіб в Україні. Зарубіжний досвід оподаткування юридичних осіб та на цій основі розроблено напрямки підвищення ефективності системи оподаткування.

У висновку виділено аспекти, що випливають з вирішення поставлених завдань, коротка характеристика всього дослідження та основні напрямки вдосконалення системи оподаткування.

Розділ 1. Теоретико-методологічні засади системи оподаткування

.1 Сутнісний зміст та структурне наповнення системи оподаткування

Система оподаткування в Україні являє собою сукупність податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджету та внесків до державних цільових фондів, що справляються у визначеному порядку. Її сьогоднішній стан можна схарактеризувати як створення основ, реформування самої податкової системи (впровадження податків, характерних для більшості розвинутих країн з ринковою економікою, наповнення нових форм оподаткування ринковим зміст). Податки є формою фінансових відносин між державою і суспільством з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових ресурсів, необхідних для здійснення державою її функцій.

В сучасних умовах система оподаткування є фінансовою основою усіх держав з розвинутою економікою. Державне управління вважається діяльністю, що породжує суспільну користь у формі державних благ. Держава надає "чисті" суспільні блага: національну безпеку, охорону законності й внутрішнього порядку, а також "змішані": освіту, охорону здоров'я, культуру, науку і т.п. Ціна цих благ - податки. Значущість ціни формується у політичному процесі через парламент. Податки існують в сучасних державах незалежно від волі і бажань окремих членів суспільства.

Система оподаткування являє собою поєднання податкової теорії задля створення податкової системи, різних форм податків, методів їх стягнення, контролю за їх використанням тощо. Система оподаткування має свою методологію, тобто теоретичне, науково-практичне та правове обґрунтування суті, поняття системи її дослідження та форми взаємовідносин між суб'єктом та об'єктом оподаткування. Податкова система є важливою частиною загальної політики оподаткування. Вона являє собою систему відрахувань, обов'язкових платежів, методологію їх розрахунку згідно з чинним податковим законодавством держави, конкретними методами розрахунку податкових платежів, а також податкових пільг. Система оподаткування є однією з категорій податкової системи загалом що наведено на «Рис.1.1.»

Рис.1.1. Структура податкової системи України

Уперше вимоги до системи оподаткування були визначені ще А. Смітом 1776 року у праці «Дослідження про природу та причини багатства народів»:

. Усі піддані держави повинні по можливості брати участь в утриманні уряду держави, причому за розміром ці сплати мають бути адекватними тим послугам, які вони отримують від держави.

. Податок, який сплачує будь-яка особа, повинен бути точно визначений за розміром. Крім того, мають бути чітко встановлені строки сплати, способи платежу для всіх платників податків.

. Особливо наголошується, що кожен податок повинен стягуватись у такий час і спосіб, які є найсприятливішими для платника.

. Кожен податок має бути мінімізований, тобто задуманий та розроблений таким чином, щоб він забирав з кишені народу якомога менше ніж необхідно державній скарбниці.

Ці вимоги характерні для будь-якої системи. Система оподаткування в будь-якій державі базується на дії тих економічних засобів, які характерні для даного часу та даної економічної системи.

До складових системи оподаткування юридичних осіб відносяться:

         Система податків і зборів;

         Механізми і способи розрахунку та сплати податків та зборів.

Рис.1.2. Система податків і зборів в Україні. [ 1,Розд.1, п.8,9,10]

На «Рис.1.2.» перераховано всі податки та збори які відповідно до чинного законодавства діють на території України. Система податків та зборів являє собою сукупність державних стягнень з юридичних осіб. Їх кількість та структурне наповнення встановлюється законодавством.

В Україні головним документом що визначає їх адміністрування є Податковий кодекс.

Механізми і способи розрахунку та сплати визначають щодо категорій системи оподаткування та того ж чинного законодавства. Вони установлюються виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів, з урахуванням зручності виконання платником податкового обов'язку та зменшення витрат на адміністрування податків та зборів. Всі виплати перераховуються в готівковій або безготівковій формі в грошовому виразі в національній валюті. Строки сплати визначаються для кожного податку окремо відповідно до податкового обов’язку та обчислюються до податкового періоду. Податковий період визначається: днями, тижнями, декадами, кварталами, півріччями, трьома кварталами та роками. Податковий обов’язок виникає відповідно до специфіки податку. Всі податки та збори є взаємозалежними і відіграють провідну роль у формуванні державних доходів та відчутно впливають на доходи юридичних осіб.

До категоріально-понятійного апарату системи оподаткування відносяться: податок (загальнодержавний та місцевий), збір (загальнодержавний та місцевий). Як економічна категорія, податок повинен відповідати тій системі розширеного відтворення, що існує в конкретній державі, тій фазі економічного розвитку, яка характерна для певного часу. Особливо це стосується процесів розподілу та перерозподілу створеної в державі власності - валового та національного продукту. Податок як категорія має різні форми. Він виступає як примусове вилучення частини доходу суб'єкта до державної казни на підставі чинної законодавчої бази. Тому в податку знаходять відображення усі позитивні та негативні риси економічної політики держави, конкретної системи державного будівництва та керівництва.

В основі побудови механізму стягнення податків лежать елементи податків, такі як: суб’єкт, об’єкт, ставка, одиниця оподаткування, база оподаткування, ставка оподаткування, джерело сплати і квота, «рис.1.3».Суб’єкт або платник податку - це та фізична чи юридична особа, яка безпосередньо його сплачує. Критеріями вибору платника є швидкість надходження податку, наявність можливостей контролю за своєчасністю і повнотою його сплати, відсутність шляхів ухилення від оподаткування. В окремих випадках між платником і державою може знаходитись уповноважена особа, яка утримує податок і перераховує його до бюджету (наприклад, бухгалтерія підприємства утримує і перераховує до бюджету податок). Об’єкт оподаткування вказує на те, що саме оподатковується: які операції, які товари, які доходи, яка власність, тощо. Об`єкт оподаткування має бути стабільним, піддаватись чіткому обліку, мати безпосереднє відношення до платника.

Одиниця оподаткування - це одиниця виміру (фізичного чи грошового) об’єкта. Фізичний вимір досить точно відображає об’єкт оподаткування, наприклад оцінка земельної ділянки для сплати податку на землю проводиться в гектарах, сотих гектара, тощо. Грошовий вимір може бути безпосереднім - при оцінці доходів (одиницею оподаткування в даному випадку виступає грошова одиниця) і опосередкованим - при оцінці кількісних показників у грошовій формі (наприклад, при оцінці земельної ділянки в грошовому виразі).

База оподаткування - це розмір об’єкта оподаткування в грошовому чи фізичному вимірі. Якщо одиницею оподаткування виступає грошова одиниця, то база оподаткування буде виражена у вартісних обсягах (обсяг доходів громадян, вартісний обсяг продажів, тощо). Якщо ж одиницею оподаткування є фізичний вимір об’єкта оподаткування, то в цьому випадку базою оподаткування виступатиме добуток одиниці оподаткування на кількість таких одиниць (наприклад, одиницею оподаткування акцизного податку міцних горілчаних виробів є 1літр 100% спирту, а отже базою оподаткування виступатиме кількість літрів 100% спирту, яку вміщує оподатковувана партія міцних горілчаних виробів). Саме до бази оподаткування застосовуються ставки для визначення суми податку.

Ставка - це розмір податку на одиницю оподаткування. В залежності від обсягу оподатковуваних операцій ставки можуть бути універсальні (єдині) або диференційовані. Універсальні або єдині ставки передбачають створення рівних умов для всіх платників податків. Диференціація податкових ставок може проводитись щодо розміру або виду об’єкта оподаткування (наприклад, різні підакцизні товари оподатковуються акцизним збором за різними ставками), та щодо статусу і місцезнаходження платників. За побудовою ставки поділяються на тверді і процентні. Тверді ставки встановлюються для податків, по яких база оподаткування визначена у фізичному вимірі. В свою чергу тверді ставки поділяються на фіксовані - тобто в грошовому виразі на одиницю оподаткування, виражену в кількісному виразі, і відносні - тобто в частках до встановленої державою величини в грошовому виразі на одиницю оподаткування. Процентні ставки встановлюються щодо податків, база оподаткування яких визначена у вартісному вимірі (обсяг доходів, обсяг продажів, тощо). Вони поділяються на пропорційні, тобто ставка не змінюється при зміні обсягів бази оподаткування, прогресивні - ставка збільшується при збільшенні бази оподаткування, та регресивні - ставки зменшуються при збільшенні бази.

Джерело сплати - це доход платника, з якого він сплачує податок. Джерело сплати може співпадати з об’єктом оподаткування (оподаткування доходу громадян прибутковим податком) або не співпадати (сплата податку на транспортний засіб, який не використовується для одержання доходів). Квота - це частка податку в доходах платника. В практиці оподаткування податкові квоти не встановлюються, а лише використовуються для аналізу характеристик рівня оподаткування.

Рисунок 1.3.Елементи податку.

Об`єднання податків у систему передбачає можливість їх класифікації, що дозволяє краще з`ясувати суть цієї категорії. Ознаки класифікації податків наведені на «Рис 1.4.».

Рис.1.4. Ознаки класифікації податку.

Місцеві податки та збори - збираються місцевими органами влади і повністю поступають в місцевий бюджет. Відповідно прийнятим нововведенням до місцевих податків належать: податок на майно; єдиний податок. Місцеві збори: збір за місця для паркування транспортних засобів; туристичний збір.

Податки розрізняють:

Прямі податки - це такі податки, об’єктом яких є доход або майно платника (прибутковий податок, податок на прибуток підприємств, земельний податок, податок на рухоме і нерухоме майно, податок на спадок тощо).

Непрямі податки - це податки, об’єктом яких є обіг і споживання певних товарів і послуг. Непрямі податки включають в ціну реалізації товарів і послуг і сплачують їх споживачі. Продавці даних товарів мобілізують податкові надходження і передають їх державі. Ці податки є податком не на весь дохід, а на певну форму їх використання - витрати споживача. А тому їх називають податками на споживання (ПДВ, акцизний збір).

Загальнодержавні збори, як категорія системи оподаткування) є обов'язковим платежем до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій. Від цього залежить також розвиток держави прогресивним або регресивним шляхом. При цьому велике значення мають взаємовідносини між державою та платниками зборів, тією податковою базою, яка існує, та змістом і ступенем відповідальності платників податків за виконання чинного законодавства.

Загальнодержавні податки та збори, встановлюються Верховною Радою України та справляння їх є обов’язковим на всій території України. В Україні до загальнодержавних податків що сплачують юридичні особи відносяться: податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, акцизний податок, екологічний податок, рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України, плата за користування надрами, плата за землю, фіксований сільськогосподарський податок, державне мито, рентні платежі. До загальнодержавних зборів відносяться: збори за першу реєстрацію транспортного засобу, за користування радіочастотним ресурсом, за спеціальне використання води, за спеціальне використання лісових ресурсів, на розвиток виноградартва, садівництва і хмеляртва, збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності та збір за використання інших природних ресурсів.

Система оподаткування передбачає формування особливого податкового механізму, який в будь-якій економічній системі повинен відповідати на три запитання:

.Хто повинен сплачувати податки? Основним тут є розподіл податкового тягаря між платниками податку, тобто юридичними та фізичними особами.

. Які показники повинні визначатися при сплаті податків? Тобто визначення об'єкта оподаткування.

.Яким має бути розмір податку, що стягується з кожного об'єкта оподаткування? Тобто визначення ставки оподаткування.

Щоб відповісти на ці запитання, важливого значення набуває вибір податкової бази, який має особливі підходи.

Система оподаткування юридичних осіб охоплює усі доходи підприємств, незалежно від виду діяльності, типу і галузі, регіонального розташування. Але головною метою системи оподаткування є її стимулююча спрямованість на розвиток економіки в цілому. Державна фіскальна служба України - центральний орган виконавчої влади України, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. Головними завданнями Державної фіскальної служби України є: реалізація державної податкової політики та політики у сфері державної митної справи, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, здійснення в межах повноважень, передбачених законодавством, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів. Внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної податкової політики в сферах, передбачених українським законодавством.

До чинників, що впливають на стан системи оподаткування та обсягів податкових надходжень в цілому можна віднести макроекономічні: розмір ВВП, який створюється країною, структура платіжного балансу, рівень інфляції, рівень зайнятості населення, платоспроможність населення, нормативно-правове поле законодавчої бази. Крім цього, на обсяг податкових надходжень до бюджету впливають і мікроекономічні чинники: вибір підприємствами виду свого оподаткування (спрощена система, єдиний податок тощо), наявність у підприємств податкових пільг, рівень прибутковості суб'єктів господарювання, розмір їх валового доходу, витрати на оплату праці в структурі собівартості продукції підприємства, середньооблікова чисельність працюючих, ефективність податкового менеджменту підприємств тощо. Податкові доходи бюджету визначаються також і суттю податкової політики, яку проводить держава на конкретному етапі її розвитку, адже податки є фактором впливу на економічну діяльність підприємств, держави, вони можуть змінювати структуру діяльності окремих підприємств, структуру галузей економіки, структуру національної економіки загалом. Зокрема податки можуть бути застосовані для вирівнювання доходів громадян та забезпечення певного рівня соціальної рівності, сприяти створенню нових робочих місць через надання преференцій розвитку малого бізнесу та індивідуального підприємництва, бути інструментом стримування інфляції, а також бути регулятором експортно-імпортних операцій.

В управлінні даною сферою необхідне забезпечення трьох основних елементів: 1. Стабільне й економічно ефективне для держави і платників податків правове поле.

.Оптимальний процес адміністрування справляння податків. 3. Контроль (і його ефективність) за своєчасною і повною сплатою податків юридичними та фізичними особами.

Система оподаткування повинна будуватись на підставі певних правил і положень, які називаються принципами. Усі принципи можна класифікувати за двома напрямами:

економіко-функціональні;

організаційно-правові, які, в свою чергу, поділяються на принципи єдності та децентралізації.

До економіко-функціональних принципів належать:

. Створення стабільної системи оподаткування (що залежить від законодавчої бази держави), відносно стійкої до всіх чинників (у тому числі і зовнішніх), які впливають на розвиток економічної та фінансової системи держави; неможливість зворотної дії законодавчих актів, чинних у державі. Цей принцип особливо актуальний для України, яка характеризується нестабільністю законодавчої бази й зворотністю дії окремих законодавчих актів.

. Універсалізація оподаткування. Систему оподаткування потрібно організувати таким чином, щоб можна було застосовувати її в будь-яких умовах розвитку економіки держави.

.Система оподаткування повинна забезпечувати однократність стягнення податків. Тобто неприпустимо застосовувати подвійне оподаткування (в Україні, на жаль, зустрічається і кількаразове стягнення податків і зборів, наприклад, із заробітної плати працівника та ін.).

. Прозорість системи оподаткування, її зрозумілість та однозначність трактування для будь-якого платника податку - чи то юридичної чи то фізичної особи. Порядок і методика визначення та сплати податків не може мати різне трактування як для платника податку, так і для тієї структури, яка збирає податки. Чим менше буде таких негараздів у чинному законодавстві, тим менше буде звертань до судових органів та оскаржень у різні інстанції. На жаль, здебільшого таке становище стає суттєвим важелем у руках податкових органів і негативно впливає як на платників податків, так і на систему оподаткування загалом.

. Прагнення досягти відносної рівноваги в забезпеченні інтересів усіх учасників податкового процесу - держави, підприємства, юридичних і фізичних осіб. Цей принцип досягається тільки за допомогою створення ефективної податкової системи держави.

Отже, в умовах складної економічної ситуації в країні, проведення даного дослідження дає можливість створити напрямки підвищення ефективності нині діючої системи оподаткування та переведення її в більш досконалу модель функціонування, яка б задовольняла потреби всіх верств населення і вивела країну на якісно новий, конкурентоспроможний рівень функціонування.

1.2 Інформаційне та програмне забезпечення дослідження системи оподаткування

Податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій. Під системою інформаційного забезпечення розуміють процес безперервного цілеспрямованого отримання інформації, різних показників, без яких неможливо зробити аналіз податкової системи, розробити плани податкових платежів, податкового календаря та прийняти управлінське рішення, див «Рис 1.5.».

Рис.1.5. Документи інформаційного забезпечення.

Операції господарської діяльності будь-якого підприємства знаходять своє відображення в бухгалтерському обліку та показниках фінансової звітності. Фінансова звідність підприємства використовується з метою надання широкому колу користувачів повної,правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище та результати діяльності підприємства за звітний період, яка допомагає різноманітним користувачам з більшою обґрунтованістю приймати майбутні економічні рішення стосовно подальшої діяльності з відповідним підприємством

Насамперед визначається коло користувачів інформації. їх можна поділити на дві групи: внутрішні та зовнішні. До внутрішніх користувачів належать:

• керівники підприємства;

• податкові менеджери;

• фінансові служби;

• працівники бухгалтерії;

• власники та співвласники підприємства.

До зовнішніх користувачів належать:

• ДФС;

• державний та акціонерно-комерційні банки;

• потенційні інвестори;

• кредитори;

• інші отримувачі податків, зборів та обов'язкових платежів.

Між внутрішніми та зовнішніми користувачами інформації є різниця як за її обсягом, так і за змістом. Так, зовнішніх користувачів цікавить інформація, яка характеризує тільки порядок сплати, розміри та методики розрахунку конкретних податків і повнота їх сплат. Як правило, ця інформація є в офіційній фінансовій звітності. Інформація для внутрішніх користувачів має бути найповнішою й об’єднувати як офіційну інформацію, так і ту, яка є комерційною таємницею. Отримання такої широкої за обсягом інформаційної бази пов’язане з тим, що з одного боку необхідно приймати відповідні рішення з різних питань проведення податкової політики, а з другого - потрібно мати досить об’єктивне уявлення про перспективу розвитку підприємства, напрями та стратегії в майбутньому.

Інформаційна база повинна відповідати певним вимогам:

. Корисність. Ця вимога визначає, як отримана інформація впливає на прийняття відповідних рішень, наскільки вона є корисною для розробки та визначення податкової стратегії підприємства в цілому. Крім того, вона повинна використовуватись для розробки внутрішніх і поточних планів.

. Обсяг інформації. Інформація повинна мати завершений характер, тобто в повному обсязі характеризувати різні аспекти діяльності підприємства. Показники, які отримує підприємство, мають задовольняти потреби проведення всебічного аналізу та планування показників.

. Фактичність. Інформація повинна відображати реальний стан діяльності підприємства, характеризувати не тільки внутрішнє економічне середовище, а й зовнішнє, включаючи правові аспекти, законодавчу базу, різні екологічні чинники, які впливають або можуть вплинути на діяльність підприємства.

. Динамізм. Інформація повинна відображати стан справ на конкретний час, причому це стосується як минулого, так і сучасного та майбутнього. При цьому треба враховувати характер інформаційних потоків і строки їх отримання. Одні відбивають стан за 1 день, 1 добу, 1 тиждень, 1 місяць, а інші за рік або кілька років. У цій вимозі важливе значення має оперативність отримання інформації: чим менше часу проходить від початку будь-якої події до періоду отримання інформації про неї податковим менеджером або керівництвом підприємства, тим ефективніше може бути прийняте рішення. Крім того, інформація повинна постійно оновлюватись і доповнюватись.

. Ефективність. При підготовці та прийнятті рішення отримання інформації не повинне бути дорожчим, ніж користь від нього.

Інформаційна база податкового менеджменту складається з різних джерел отримання інформації, показників і елементів, які умовно можна поділити на групи.

. Закони України, укази Президента України. До законодавчої та методологічної інформаційної бази належать усі закони, прийняті Верховною Радою України з питань оподаткування, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України з питань оподаткування в межах їх повноважень. Негативною рисою цього елементу інформаційної бази є його постійна змінність. Практично щотижня Верховна Рада повертається до перегляду багатьох законів і вносить до них зміни або доповнення, що негативно впливає на розробку податкової політики підприємства. На жаль, короткостроковість чинності характерна й для деяких указів Президента України.

. Підзаконні правові та юридичні документи. Головною метою їх є пояснення та методологічне забезпечення прийнятих і чинних законів. Здебільшого це постанови Кабінету Міністрів України, методологічні розробки з питань розрахунку конкретних податків, обов'язкових платежів і зборів. Цей елемент інформаційної бази також має недоліки. У деяких випадках методика розрахунку конкретних податків не відповідає змісту закону, має двояке тлумачення окремих його положень, а іноді і суперечить йому. Відсутність єдиної точки зору призводить до конфліктів між платниками податків і податковими органами, а в деяких випадках і звернення до арбітражного суду не має успіху. Щодо деяких законів, навпаки, відсутні пояснювальні юридичні документи, що також погіршує стан податкової системи. Наприклад, ще чітко не визначений термін "валовий дохід" для торговельних підприємств. Тому виникають труднощі при розрахунку податку на прибуток для цієї категорії підприємств та при введенні нових стандартів бухгалтерського обліку тощо.

. Норми та нормативи. До них належать ставки податків, обмеження їх щодо окремих податків або, навпаки, пільги, які надаються. Визначення їх відноситься до компетенції:

• Верховної Ради України - визначення ставок оподаткування прибутку підприємств, прибуткового податку та ін.;

• Президента України. Вони мають тимчасовий характер до часу визнання або прийняття відповідного закону Верховною Радою України - наприклад, неоподатковуваний рівень доходів громадян України;

• уряду України - визначення ставок мита при переміщенні вантажів і товарів через кордон України;

• місцевих органів самоврядування. Перелік місцевих зборів, податків та обов'язкових відрахувань визначається Законом України "Про систему оподаткування".

Зовнішні користувачі інформаційного та програмного забезпечення - контролюючі органи. Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності ДФС - комплекс заходів зі збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами ДФС покладених на них функцій. Податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб’єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності й необхідні для реалізації покладених на органи державної податкової служби завдань і функцій. Порядок подання податкової інформації органам Державної фіскальної служби визначається Кабінетом Міністрів України, Система податкової інформації, її джерела та режим визначаються Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами,

За режимом доступу інформація поділяється на відкриту інформація та інформацію з обмеженим доступом. Держава здійснює контроль за режимом доступу до інформації. Завдання контролю за режимом доступу до інформації полягає у забезпеченні додержання вимог законодавства про інформацію органами держаної фіскальної служби та недопущення необґрунтованого віднесення відомостей до категорії інформації з обмеженим доступом.

Інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація, таємна інформація, службова інформація.

Обмеження доступу до податкової інформації здійснюється відповідно до ЗУ «Про доступ до публічної інформації» при дотриманні сукупності таких вимог:

.        Виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушення чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації та прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації,одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

.        Розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

.        Шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Отже, врегульована система інформаційного забезпечення має важливий вплив на чітку і злагоджену роботу держави загалом та кожного платника окремо.

1.3    Критична оцінка наукових публікацій з проблематики оподаткування юридичних осіб

Система оподаткування в Україні істотно впливає на формування дохідної частини бюджетів всіх рівнів, які утворюють державну скарбницю країни. Податкова система, що діє в нашій країні, не сприяє ефективному розвитку українського суспільства. У зв’язку з цим виникає гостра потреба у реформуванні системи оподатковування в Україні. Найважливіші проблеми оподаткування активно обговорюється протягом усіх років незалежності України. Багато теоретиків і практикантів вважають податкову систему України недосконалою, це зумовлено частими змінами нормативно-правової бази, громіздкістю організації системи оподаткування, незрозумілістю розрахунку окремих податків. Все це робить проблеми оподаткування України найбільш актуальними в даний час. Аналіз останніх досліджень і публікацій. В Україні дослідженням окремих питань оподатковування і найголовніших проблем реформування податкової системи займаються відомі українські економісти, а саме: Ревун В.І., Музиченко О.В., Мельник О.Я., О.О. Сунцова М.Д. Білик, І.А. Золотко, О.Д. Василик, Дикань, Т.С. Воішова, В.П. Вишневский, А.М. Соколовська, Г.М. Фадєєва Я. Дропа, І. Чабан та ін. Однак наявність великої кількості наукових праць так і не вирішило проблему. Податкова система України все ще далека від досконалої. Діюча на сьогодні податкова система є однією з найзаплутаніших в правовій системі. Наша країна має складне законодавство, велику кількість статей законодавства можна тлумачити неоднозначно, деякі законодавчі акти є недостатньо узгодженими та суперечливими. Як свідчить практика застосування податкового законодавства, зміни, що вносяться до законів України з питань оподаткування, сприяють появі нових проблем. Нище наведені наукові публікації, що мають на меті вирішення гострих проблем, що постали перед нашою країною

Наукові публікації з проблематики системи оподаткування.

В статті «Зарубіжний досвід створення ефективних податкових систем: особливості та напрямки використання в Україні»авторами якої є Н.В. Хром'як та В.М. Чубай з Національного університету "Львівська політехніка" проаналізовано закономірності функціонування та розвитку податкових систем у економічно розвинутих країнах світу, висвітлено їх недоліки та переваги, вплив на розвиток країни, діяльність суб’єктів господарювання та добробут громадян, а також наведено порівняльну характеристику податкової системи України з системами оподаткування провідних країн світу, запропоновано напрямки використання в Україні зарубіжного досвіду створення ефективних податкових систем.

На мою думку, представлені в статті шляхи вдосконалення нашої системи за рахунок досвіду інших держав не завжди є доречним. Хоча б взяти той факт, що представлені у переліку країни посідають провідне місце у світових рейтингах найрозвинутіших країн світу. Наша економіка не готова приймати такі зміни, адже вона досить молода.

В статті О.В. Шкарупи, А.В. Романченко «Аналіз проблем та напрямків удосконалення системи оподаткування в Україні» розглянуті недоліки системи оподаткування в Україні та шляхи їх вирішення. На основі прийняття Податкового кодексу розглядається реформування податкової системи України. Зазначається, що Податковий кодекс є умовою виконання завдань податкової реформи і кроком на шляху до створення більш досконалої системи оподаткування.

Парфенюк І.П. «Напрями вдосконалення системи оподаткування України в умовах інтеграції у європейський фінансовий простір» Львівський національний університет імені Івана Франка. В статті розкриті проблеми вдосконалення структури податкової системи, яка зазнала значних змін унаслідок падіння доходів у платників податків через загострення економічної кризи. В умовах глобалізації фінансових ринків, кризових явищ та зростаючої інфляції, Україна повинна орієнтуватися на сучасні тенденції та зміни, що відбуваються у європейському фінансовому просторі та тих адаптивних змінах, що відображаються у законодавстві розвинених країн. В умовах, коли інноваційна діяльність України спрямовується переважно на оновлення та поліпшення існуючих інновацій, що кардинальним чином не змінює технологічну структуру економіки, відбувається не що інше як, по суті, консервування застарілої технологічної структури, яку не можна вважати навіть задовільною. В таких умовах, одним із потужних важелів активізації діяльності інноваційних підприємств та виробництв вищих технологічних укладів є податкове стимулювання. До речі, податкова політика різних країн, як правило, розрахована на залучення приватного (недержавного) капіталу, в тому числі у розвиток науково-технологічної сфери. Системи оподаткування країн з розвинутою економікою побудовані таким чином, аби постійно заохочувати інвестиції, впроваджувати інновації, підприємницьку ініціативу, здійснення маркетингових заходів. З огляду на обмеженість державних ресурсів української економіки, сподіватися на збільшення бюджетного фінансування інноваційної сфери не можна. Саме тому, зусилля економічного апарату держави повинні направлятись на вирішення існуючих проблем зсередини.

Проблемам удосконалення чинної структури податкової системи України присвячено праці таких вчених, як Л.Я. Бабич, Г.Л. Пенякова, Т.О. Сидоренко, В.М. Федосов та низки інших.

Модернізація державної податкової служби України: сучасний стан і проблеми, Чикаренко А.А. Аналізується існуюча організаційна структура управління проектами модернізації податкового сектору в межах відповідної Програми модернізації; визначено її недоліки та проблеми. Стаття має практичну корисність для працівників органів ДФС. Атрибутами ефективної національної податкової політики слід вважати наявність стимулів щодо максимального повного розкриття підприємницького потенціалу вітчизняного бізнесу, скорочення розривів у рівнях конкурентоспроможності між українськими виробниками й підприємцями країн - економічних партнерів України, забезпечення сталого розвитку національної економіки України різного рівня. Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю суттєвого підвищення якості надання публічних послуг у сфері оподаткування. Сьогодні на шляху входження України до Європейського простору вкрай важливою стає проблема розвитку інституту державної служби, зокрема податкової. Реформування у напрямку, в якому діяльність податкових органів починає реалізовуватися як система надання якісних публічних послуг, передбачає значні зміни самої організації цієї діяльності, що стає можливим, зокрема на підставі впровадження проектного менеджменту в реалізацію релевантних програм і проектів.

В статті не розкрито що доцільним є спрямувати політику у сфері податків на “податкове розвантаження” економіки, яке можна забезпечити, поступово знижуючи податкові ставки та розширюючи бази їх оподаткування; спрощуючи системи оподаткування; поліпшуючи податкове адміністрування та забезпечуючи його прозорість. Такі кроки сприяли б насамперед зниженню податкового навантаження, прискоренню економічного розвитку, без якого не можливе реальне розширення податкової бази, поступовій детінізації економічного простору та зміцненню можливостей соціально-економічного розвитку держави. За умови реформування вітчизняної системи оподаткування шляхом зниження реального податкового навантаження і запобігання ухилення від сплати податків Україна матиме всі шанси стати серйозним суб’єктом податкової конкуренції у світовій спільноті.

Навчальний посібник «Податковий менеджмент» Ю.Б. Іванов, А.І. Крисоватий, А.Я. Кізима, В. В. Карпова. У підручнику розкриваються теоретичні та методичні засади податкового менеджменту, особливості його практичної реалізації на рівні держави і підприємства. Визначено місце і роль податкового планування, регулювання, адміністрування податкового обліку і контролю в системі державного і корпоративного податкового менеджменту. Особлива увага приділяється організаційним основам здійснення податкового менеджменту.

Онисько С.М., Тофан І.М., Грицина О.В. Податкова система. Підручник .- Львів: «Магнолія 2006», 2013-351 с. У підручнику систематизовані теоретичні та методологічні основи функціонування податкової системи в Україні на базі Податкового кодексу України та змін і доповнень до нього станом на 01.07.2012 року. Розрахований на студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів, працівників фінансових та податкових служб, управлінців та широке коло читачів, яких цікавить діюча система оподаткування в Україні. В підручнику досить чітко розкрито система оподаткування. Дана критична оцінка ПКУ із зазначенням всіх його сильних та слабких сторін. Розкривається сутність податкової системи в цілому. Наведені висновки є досить сучасними і актуальними в даний момент.

Тіньова міжнародна торгівля: макроекономічна теорія та фіскальні наслідки для України: монографія / [Вдовиченко А.М., Зубрицький А.І., Рубцов О.М., Семир’янов Д.Я., Серебрянський Д.М.]; за заг. ред. Д.М. Серебрянського. - К.: Алерта, 2014. - 202 с. Теорія і практика визначення оподатковуваного прибутку підприємств в Україні: обліковий аспект: монографія / [Павлова І.М., Серебрянський Д.М., Смірнова О.М., Стадник М.В., Тарангул Л.Л.]; за заг. ред. О.М. Смірнової. - К.: Алерта, 2014. - 500 с. Досліджено генезис підходів до ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, у т. ч. сучасну проблематику організаційного та методологічного протистояння двох глобальних систем бухгалтерського обліку - Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) та Загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку (GAAP). Систематизовано та проаналізовано теоретичні та методичні основи складання фінансової звітності в Україні у розрізі діючих форм, а також проведено порівняльну характеристику вітчизняної та зарубіжної структури Балансу і Звіту про фінансові результати. Особливу увагу приділено податку на прибуток підприємств в Україні у частині облікового забезпечення, зокрема: змінам у податковій звітності, починаючи із 1997 р., нюансам звітного податкового періоду і сплати авансових внесків для різних категорій платників, аналізу структури та змісту чинної декларації з додатками у проекції на актуальні проблеми. Оцінено фіскальне значення податку та обґрунтовано доцільність концептуальних змін в алгоритмі визначення оподатковуваного прибутку підприємств в Україні. Автори досить чітко визначили теорію і практику оподаткованого прибутку в Україні. Дані практичні рекомендації матимуть успіх при застосуванні їх на практиці.

«Причини ухилення від сплати податків». Тодосейчук А.С., Шеканова К.А. Дослідженням проблеми уникнення сплати податків і перекладення податків займаються українські вчені І. Мельник, О. Сторожук, І. Коновалова, В. Вишневський, А. Веткін, М. Білик, І. Золотко та інші. В дослідженні йдеться про з’ясування причин ухилення від сплати податків. Серед основних чинників, котрі спонукають платників уникати сплати податків, виділяють: - погіршення фінансового становища бізнесу та населення  - складність у розрахунках податкових сум; - особливості податкової системи та податкової політики, що проводиться в країні - нераціональна структура оподаткування (висока частка непрямих податків; - недосконалість юридичної техніки податкового законодавства - складність податкової системи. Вона обумовлює зниження ефективності податкового контролю та створює можливість уникнути сплати податків - рівень довіри платників до владних структур, котрі виконують функцію розподілу коштів, отриманих від податків; - брак досвіду боротьби с податковими правопорушеннями законодавства. - недостатня захищеність працівників органів контролю при виконанні ними службових обов’язків  - недостатній розвиток міжнародної співпраці в справах боротьби з податковою злочинністю  - негативне відношення до існуючої податкової системи - жорстка податкова система багато в чому не стимулює працю виробника, а, навпаки, підштовхує його до утаювання прибутків та несплати податків.

Не розкрито той факт, що різні види податків по-різному піддаються ухиленню залежно від способу нарахування податку, розміру податкових ставок, об’єкта оподаткування, а в іншій статті Золотко І. А. виділяє три групи залежності:- під час визначення суб’єкта оподаткування менший інтерес до ухиляння виникає у випадку, якщо платник податку і носій податкового тягаря цього податку не збігаються (приклад - непрямі податки); - при визначенні ставок оподаткування - тяжче ухилитьсь від податків, ставки по яких визначені у твердих сумах; серед відсоткових ставок лідером щодо ухилення є податки за диференційованими ставками за різними групами товарів чи платників;- при визначенні об’єкта оподаткування у кількісних показниках ухилитися від сплати податку важко; якщо об’єкт визначається у вартісному вимірі, то чим складніший механізм підрахунку, тим легше ухилитись від цього податку. Більше можливостей для ухилення від сплати мають непрямі податки (ПДВ, акцизний збір). Особливо це стосується ПДВ, оскільки його визначення здійснюється у відсотках до вартісного обсягу. Так, шляхом заниження обсягів реалізації чи завищення обсягів закупівлі суб’єкти господарювання намагаються зменшити розмір ПДВ, що необхідно сплатити.

Отже, багато науковців з часів визнання незалежності намагаються знайти відповіді на питання що постали перед нашою економікою в сфері системи оподаткування. Знайти важелі впливу, як на платників податків, так і на адміністративний сектор.

податок юридичний звітність

Розділ 2. Аналіз оподаткування юридичних осіб в Україні (на матеріалах ТОВ «Гідрозит»)

.1 Методика та інструменти аналізу оподаткування юридичних осіб в Україні

На статистичній методології базується методичне забезпечення аналізу оподаткування підприємств-юридичних осіб. Зона застосування статистичних методів в управлінській діяльності досить широка. Передусім це стосується підготовки інформації, її аналізу, порівняння з відповідними критеріями і на цій основі виявлення проблем і способів їх розв’язання на базі практичного аналізу. Важливу роль відіграють визначені за допомогою статистичних методів параметри явищ щодо обсягу, структури, динаміки, взаємозв’язку тощо. Для обґрунтування управлінських рішень використовуються статистичні графіки, таблиці, здійснюється порівняльний аналіз. Особливого значення набуває використання статистичних методів для обґрунтування управлінських рішень за умов невизначеності, зумовленої відсутністю або недостатньою стабільністю податкового законодавства та загальнополітичним середовищем [3, c. 174].

Основними особливостями статистичного методичного забезпечення є конкретність дослідження, примат якісного аналізу на основі сутності явища з урахуванням місця і часу; виокремлення однорідних сукупностей, відбір прийомів і методів дослідження з урахуванням сутності та сфери явищ і процесів, застосування системи показників для всебічної характеристики явищ і процесів, закономірностей зміни та кількісних співвідношень.

При проведенні аналізу визначаються напрямки його проведення. Для аналізу системи оподаткування юридичних осіб було обрано наступні напрямки статистичного аналізу:

а)      аналіз динаміки податкових надходжень. Зміна показників у часі характеризую їх динаміку. Дослідження динаміки є основою об’єктивної оцінки процесу розвитку, відповідних закономірностей і тенденцій. Знання останніх є необхідною умовою оцінки і прогнозування діяльності і на цій основі - розроблення управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності оподаткування юридичних осіб. Він проводиться як на макрорівні, так і на макрорівні (на рівні ТОВ «Гідрозит»). Сутність такого аналізу полягає у визначенні інтенсивності тенденцій зміни обсягів податкових платежів у відповідні бюджети та в результаті у збільшенні надходжень податкових платежів.

У процесі аналізу рядів динаміки визначаються і використовуються такі показники: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту і абсолютне значення одного процента приросту.

Розглянемо детальніше кожний із показників.

Абсолютний приріст (∆_t) характеризує збільшення (зменшення) рівня ряду за певний період в абсолютному вираженні:

ланцюговий приріст

∆_t^л = y_t - y_t-1 ,

де y_t - рівень щодо конкретного моменту або інтервалу часу t;_t-1 - рівень щодо попереднього моменту або інтервалу часу.

базисний приріст

∆_t^б = y_t - y₀ ,

де y₀ - базисний рівень.

Темп зростання (Т_t) показує, у скільки разів порівнювальний рівень ряду динаміки більший за базисний:

ланцюговий Т_t^л = y_t / y_t-1 * 100% ; базисний Т_t^б = y_t / y₀ * 100% .

Темп приросту (Т_{пр t}) характеризує відносну величину приросту, тобто на скільки відсотків порівнюваний рівень ряду динаміки більший або менший за базисний. Обчислюється діленням абсолютного приросту на базисний рівень ряду:

Ланцюговий Т_{пр t}^л = (y_t - y_t-1) / y_t-1 * 100% ;

Базисний Т_{пр t}^б = (y_t - y₀) / y₀ * 100% .

Абсолютне значення 1% (А_t%) приросту показує, яка абсолютна величина відповідає кожному відсотку приросту, й обчислюється діленням абсолютного приросту на темп приросту:

А_t% = ∆_t^б / Т_{пр t}^б = y₀ / 100.

Після визначення ці показники необхідно звести в таблицю для виявлення проблем і прийняття управлінських рішень.

б)      аналіз структури податкових надходжень. Проведення оцінки надходження податкових платежів в розрізі їх видів дозволяє об’єктивно оцінити існуючу систему оподаткування юридичних осіб і розробити відповідні заходи по її зміні або вдосконаленню. Це стосується визначення та обґрунтування податкових ставок, зменшення податкового тиску на платника податків, надання пільг по податках. Головним завданням при цьому повинно бути визначення оптимальних ставок оподаткування, які дозволять не зменшити надходження податкових платежів, а, з іншого боку, дозволять зменшити податковий тиск на платників;

в)      аналіз співвідношення між різними видами податкових платежів у загальному розмірі їх надходження. Визначення такого співвідношення дозволяє більш ретельно дослідити та визначити вплив різних чинників в цілому на систему оподаткування юридичних осіб і прийняти більш обґрунтоване рішення щодо її змін. Це дозволить підвищити ефективність використання природно-ресурсного потенціалу держави, рівень впровадження науково-технічного прогресу, за рахунок зменшення податкового тиску підвищити рівень доходів та матеріального добробуту населення;

г)       аналіз ефекту та ефективності. В нашому випадку ефективністю є сума надходжень до бюджету від юридичної особи.

Ефект - це абсолютний результат діяльності. В моєму випадку це сума надходжень до бюджету від юридичної особи.

Ефективність оподаткування юридичних осіб (Е) визначається за формулою:

Ефективність оподаткування юридичних осіб = Прибуток до оподаткування / Сума сплаченого податку.

Умовою зростання ефективності є перевищення темпу приросту суми прибутку до оподаткування над темпом приросту сплаченого прибутку.

У дослідженні ми користувалися такими методами податкового аналізу:

-        метод порівняння. Метод порівняння, як вид податкового аналізу я застосовувала в таких ситуаціях: співставлення між плановими та фактичними показниками податкових надходжень підприємства та визначення відсотка виконання плану; динаміка податкових надходжень за визначений період часу, тобто порівняння фактичних показників з такими ж показниками за попередні роки та виявлення тенденції, яка складається.

-        метод відносних величин. Відносні показники мають вираз співвідношення до якоїсь іншої величини або явища, які взяті з іншого часу або з іншого об’єкта, виду діяльності та ін. Ці показники отримують шляхом ділення одного показника на інший. Для цього аналізу можуть братися як показники плану, так і показники фактичних даних за визначений час.

Для характеристики змін показників за будь-який проміжок часу використовують відносні показники динаміки. Вони розраховуються шляхом поділу величини показників поточного періоду на його рівень в попередньому періоді, тобто визначаються темпи росту даного показника.

У своєму дослідженні я використовувала факторний аналіз динаміки ефекту. Результативною ознакою в моєму дослідженні виступає сума прибутку до оподаткування, кількісною ознакою - обсяг сплаченого податку, а ефективність справляння прямого податку - це якісна ознака. В факторному аналізі використовують такі формули:

∆с_як = (Як₁ - Як₀) * Кіл₁ , ∆с_кіл = (Кіл₁ - Кіл₀) * Як₀

∆с = ∆с_як + ∆с_кіл.

Ці методи допоможуть нам дослідити систему оподаткування підприємств та виявити проблеми, що існують в цій системі.

.2 Аналіз прямого оподаткування і його вплив на діяльність підприємства

Важливе місце серед різних важелів економічного механізму господарської діяльності підприємства належить цінам і ціноутворенню, у яких відбиваються всі сторони його економічної діяльності. Ціна показує безпосередній вплив на виробництво, розподіл, обмін і споживання.

В умовах ринкових відносин ціна виступає як єднальна ланка між виробником і споживачем, як механізм забезпечення рівноваги між попитом та пропозицією.

Досліджуване підприємство для реалізації своєї продукції застосовує регульовану ціну, що формується під впливом попиту та пропозиції, але відчуває певний вплив держави. Він виявляється у встановленні податків у вартості продукції.

В даний час державою надано свободу вибору суб’єктом малого підприємництва системи оподатковування: загальної чи спрощеної. І в залежності від обраної системи оподатковування підприємство сплачує різні податки і збори, як по їх видах так і по сумах.

Проведемо аналіз прямого оподаткування та його вплив на діяльність підприємства на прикладі ТОВ «Гідрозит».

Отже, ТОВ «Гідрозит» - це виробниче підприємство, що знаходиться за адресою: 02098, м. Київ, вул. Березняківська, 23. ТОВ «Гідрозит» є юридичною особою, являє собою товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Воно діє згідно з законодавством України, Статутом та Засновницьким договором. Товариством з обмеженою відповідальністю - засноване одним або кількома особами, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом. Учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за його зобов’язаннями і несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів.

Відносини підприємства з іншими юридичними та фізичними особами в усіх сферах господарської діяльності будуються на засаді договору (контракту).

Підприємство вільне в виборі предмету договору, визначені умов зобов’язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать діючому законодавству. Підприємство створено для здійснення підприємницької діяльності учасників з метою отримання прибутку від торгівельної діяльності, направленої на задоволення потреб споживачів в продовольчих товарах.

Згідно зі Статутом підприємства, метою товариства є задоволення потреб народного господарства держави та споживачів у програмно-технічних засобах, технологіях, сировині, устаткуванню, товарах широкого вжитку, транспортних засобах, будівництві, в науково-технічних, соціально-побутових, будівництві, культурних послугах, а також реалізації соціальних та економічних інтересів учасників і членів в інтересах трудового колективу для отримання прибутку.

Товариство має самостійний баланс і діє на засадах госпрозрахунку. Товариство придбає ресурси, матеріали, продукцію, товари, інтелектуальну власність та інше нерухоме майно у будь-яких юридичних і фізичних осіб.

Майно товариства складається з основних фондів, оборотних фондів, грошових коштів, що утворюють статутний капітал.

Основним напрямком діяльності ТОВ «Гідрозит» є виготовлення професійних ефективних гідроізолюючих сухих сумішей.

Розробка та виготовлення сумішей ведеться з 1997 року. Гідроізоляційні суміші «Гідрозит» використовуються при ремонті та будівництві житлових будинків, промислових будівель та споруд, водоймищ, басейнів, фонтанів, колодязів, пропарочних та сушильних камер, покрівель, що експлуатуються, каналізаційно-очисних резервуарів, заглиблених і підземних споруд, трубопроводів, шляхопроводів і т.д. За останні роки суміші «Гідрозит» застосовувались на багатьох різноманітних об'єктах, серед яких: Михайлівський Золотоверхий монастир, приміщення Верховної Ради і рахункової Палати ВР, Бесарабський квартал, Метроград, підземний торгово-розважальний центр „Глобус” на Майдані Незалежності, споруди залізничного вокзалу в м. Києві, підземні паркінги, фонтани і басейни в м. Києві, портові і гідротехнічні споруди, градирні Кременчуцького НПЗ та ін.

ТОВ «Гідрозит» має в своєму розпорядженні майно, що складається з основних фондів, а також інших засобів підприємства, вартість яких відбивається в самостійному балансі. Підприємство має власну виробничу базу з виробничими ділянками і адміністративними приміщеннями:

-        цех по виробництву та заготівлі продукції підприємства;

         офіс (адміністративна будівля);

         складські приміщення;

         автомобілі.

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві ТОВ «Гідрозит» належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Вони ж несуть відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку ТОВ «Гідрозит» самостійно обирає форми його організації:

-    введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

-        користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

         ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

         самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Остання форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися.

Підприємство ТОВ «Гідрозит» самостійно:

-    визначає облікову політику підприємства;

-        обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

         розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

         затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;

         може виділяти на окремий баланс філії, представництва. відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Керівник ТОВ «Гідрозит» створює необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечує неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства:

-    забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;

-        організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

         бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;

забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Бухгалтерія на ТОВ «Гідрозит» представлена п’ятьма працівниками - головним бухгалтером та підрядними бухгалтерами. Кожний працівник має свої обов’язки, які виконує чітко і в строки. Всі працівники бухгалтерії працюють у відповідності з посадовими інструкціями та дотримуються Положення про бухгалтерську службу.

Документи, складені в різних підрозділах підприємства після виконання господарських операцій передаються до бухгалтерії в порядку і строки, встановлені головним бухгалтером. Прийняті документи опрацьовуються працівниками бухгалтерії (перевіряються, групуються, котируються) для подальших записів в регістрі синтетичного і аналітичного обліку.

Головний бухгалтер контролює дотримання чинного законодавства і має право другого підпису, що засвідчено відповідним наказом керівника: його підпис є контролюючим. Без підпису керівника господарства чи головного бухгалтера документ вважається недійсним.

За час діяльності підприємства на ринку сформувалися постійні споживачі продукції підприємства.

Для забезпечення діяльності товариства створений статутний капітал у розмірі 211800 гривень.

Для більш детального ознайомлення з діяльністю підприємства ТОВ «Гідрозит» за період 2010-2013 рр., проведемо аналіз показників ефективності господарської діяльності, використовуючи таблицю 2.1.

Таблиця 2.1 Основні фінансово-економічні показники діяльності господарської діяльності ТОВ «Гідрозит» за період 2010-2013 рр., тис. грн.

Показники	Роки				Відхилення 2011/2010		Відхилення 2012/2011		Відхилення 2013/2012
	2010	2011	2012	2013	тис. грн.	у %	тис. грн.	у %	тис. грн.	у %
Незавершені капітальні інвестиції	608,0	739,3	917,1	922,1	131,3	121,6	177,8	124,0	5,0	100,5
Основні засоби	403,0	311,9	297,3	269,2	-91,1	77,4	-14,6	95,3	-28,1	90,5
Виробничі запаси	894,7	1032,8	1225,1	1478,5	138,1	115,4	192,3	118,6	253,4	120,7
Готова продукція	156,0	61,1	122,1	166,5	-94,9	39,2	61,0	зростання у 2 разів	44,4	136,4
Дебіторська заборгованість за товари, тис. грн.	4015	1298,7	1263,2	978,9	-2716	32,3	-35,5	97,3	-284,3	77,5
Дебіторськ заборгованість за розмірами з бюджетом	28,2	1,1	1,0	2,4	-27,1	3,9	-0,1	91,0	1,4	зростання у 2,4 рази
Інші поточна дебіторська заборгованість	77,4	68,3	13,6	-	-9,1	88,2	-54,7	20,0	-	-
Власний капітал	1183,2	1915,9	2008,4	2186,6	732,7	161,9	92,5	104,8	178,2	108,9
Довгострокові зобов’язання	985,6	270,8	985,6	985,6	-714,8	27,4	714,8	зростання у 3,6 рази	-	-
Кредиторська заборгованість за товари, тис. грн.	1349,4	780,3	208,9	317,9	130,8	-569,1	57,8	-571,4	26,8
Поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом	33,8	18,3	21,3	26,5	-15,5	54,1	3,0	116,4	5,2	124,4
Поточні зобов’язання за розрахунками зі страхування	-	12,5	3,5	-	-	-	-9,0	28,0	-	-
Поточні зобов’язання за розрахунками з оплати праці	-	24,1	8,3	7,6	-	-	-15,8	34,4	-0,7	91,6
Дохід (виручка)від реалізації тис. грн.	5388,3	6054,5	5410,4	5148,6	666,2	112,4	-644,1	89,4	-261,8	95,2
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, тис. грн.	4405,7	5036,1	4471,8	4178,5	630,4	114,3	-564,3	88,8	-293,3	93,4
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	3085,6	3647,6	3205,5	3327,7	562,0	118,2	-442,1	87,9	122,2	103,8
Непрямі податки та інші вирахування з доходу, тис. грн.	982,6	1018,4	938,6	970,1	35,8	103,6	-79,8	92,2	31,5	103,4
Інші операційні витрати	1086,8	956,8	783,4	795,7	-130,0	88,0	-173,4	81,9	12,3	101,6
Прибуток до оподаткування	233,9	431,9	224,1	119,6	198,0	184,7	-207,8	51,9	-104,5	53,4
Податок на прибуток, тис. грн.	32,6	21,5	51,6	21,4	11,1	66,0	30,1	зростання у 2 рази	-30,2	41,5
Чистий прибуток, тис. грн.	201,3	410,4	172,5	98,2	209,1	203,9	-237,9	42,0	-74,3	57,0

Проаналізувавши таблицю 2.1, можна зробити такі висновки щодо діяльності ТОВ «Гідрозит», а саме: обсяги незавершених капітальних інвестицій у 2011 році зросли на 131,3 тис. грн. або на 21,6%, у 2012 році зросли на 177,8 тис. грн. або на 24% за рахунок будівництва виробничих складів, у 2013 році обсяги незавершеного будівництва залишилися майже незмінними.

Вартість основних засобів ТОВ «Гідрозит» у 2011 році зменшилась на 23%, у 2012 році зменшилась на 14,6 тис. грн. внаслідок списання зношеного обладнання, у 2013 році знову відбулося зменшення вартості основних засобів на 28,1 тис. грн. або на 9,5% також внаслідок їх списання.

Обсяги виробничих запасів щороку зростали, зокрема, у 2011 році на 138,1 тис. грн. або на 15,4%, у 2012 році було відмічено зростання на 192,3 тис. грн. або на 18,6% порівняно з 2011 роком, а у 2013 році порівняно з 2012 роком виробничі запаси зросли на 253,4 тис. грн. або на 20,7%.

Вартість готової продукції у 2010 році зменшилась 91,1 тис. грн., на у 2011 році становила 61,1 тис. грн., у 2012 році вона зросла у 2 рази, а у 2013 році знову відбулося зростання вартості готової продукції до позначки 166,5 тис. грн., тобто на 36,4% порівняно з 2012 роком.

Дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги у 2010 році зменшилась на 2716 тис. грн., 2011 році зменшилась на 35,5тис. грн., у 2012 році зменшилась на 35,5 тис. грн., а у 2013 році відбулося знову зниження на 284,3 тис. грн. за рахунок погашення. Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом у 2012 році порівняно за 2011 роком знизилася на 9%, а у 2013 році знову зросла у 2,4 рази і становила на кінець 2013 року 2,4 тис. грн. Інша поточна дебіторська у 2011 році становила 68,3 тис. грн., у 2012 році знизилась на 54,7 тис. грн., а у 2013 році відбулося її повне погашення.

Протягом 2011-2013 рр. розміри статутного капіталу ТОВ «Гідрозит» залишалися незмінними і становили 211,8 тис. гривень. Власний же капітал зростав щорічно за рахунок нерозподіленого прибутку. Так, зростання обсягів власного капіталу у 2011 році становило 732,7 тис. грн., у 2012 році становило 92,5 тис. грн., у 2013 році - 178,2 тис. грн.

Слід зазначити, що ТОВ «Гідрозит» має і довгострокові кредити банків, які станом на кінець 2010 року становили 985,6 тис. грн., на кінець 2011 року зменшились до рівня 270,8 тис. грн., у 2012 році зросли на 714,8 тис. грн. і сягнули позначки 985,6 тис. грн.

Обсяг кредиторської заборгованості за товари, роботи та послуги у 2010 році становив 1031,5 тис. грн., у 2011 році - 1349,4 тис. грн., у 2012 році порівняно з 2011 роком зменшився на 569,1 тис. грн., у 2013 році її обсяг знову зменшився на 571,4 тис. грн. або на 73,2% за рахунок погашення.

Також, у 2012-2013 роках зростали обсяги поточних зобов’язань за розрахунками з бюджетом з 18,3 тис. грн. у 2011 році до 26,5 тис. грн. У 2011 році поточні зобов’язання за розрахунками зі страхування становили 12,5 тис. грн., які у 2013 році вони були погашені. Станом на 2011 рік на балансі підприємства рахувалася поточна заборгованість з оплати праці у розмірі 24,1 тис. грн., яка зменшилася до рівня 7,6 тис. грн. у 2013 році.

Що стосується результатів діяльності ТОВ «Гідрозит», то дохід від реалізації продукції у 2010 році становив 5388,3 тис. грн., у 2011 році дохід зріс і становив 6054,5 тис. грн., у 2012 році він знизився на 644,1 тис. грн. або на 10,6%, у 2013 році він знизився на 261,8 тис. грн. або на 4,8%. Відповідно зменшувався і чистий дохід від реалізації продукції.

Щодо собівартості, то її обсяг у 2011 році зменшився на 562,0 тис. грн. або на 18,2%, у 2012 році зменшився на 442,1 тис. грн. або на 12,1%, а у 2013 році навпаки зріс на 122,2 тис. грн. або на 3,8%.

Інші операційні витрати у 2012 році зменшилися на 173,4 тис. грн. у порівнянні з 2011 роком, у 2013 році навпаки зросли на 12,3 тис. гривень.

Прибуток до оподаткування ТОВ «Гідрозит» у 2010 році становив 233,9 тис. грн., у 2011 році становив 431,9 тис. грн., у 2012 році він знизився на 207,8 тис. грн. або на 48,1%, а у 2013 році знову знизився на 104,5 тис. грн. або на 46,6% за рахунок зменшення обсягів продажів продукції, що виробляє підприємство.

Слід зазначити, що ТОВ «Гідрозит» у 2010 році сплатило податку на прибуток у сумі 32,6 тис. грн., у 2011 році сплатило податку на прибуток у сумі 21,5 тис. грн., у 2012 році - 51,6 тис. грн., у 2013 році - 21,4 тис. грн., у 2014 році - 20,8 тис. грн.

На рис. 2.1 розглянемо динаміку сплати податку на прибуток ТОВ «Гідрозит» за 2010-2014 роки (Рис. 2.1).

Рис. 2.1. Динаміка сплати податку на прибуток ТОВ «Гідрозит» у 2010-2014 рр.

Отже, у 2010 році сплатило податку на прибуток у сумі 32,6 тис. грн., у 2011 році сплатило податку на прибуток у сумі 21,5 тис. грн., у 2012 році у порівнянні з 2011 роком ТОВ «Гідрозит» сплатило податку на прибуток на 30,1 тис. грн. більше, тоді як у 2013 році було сплачено податку на прибуток 21,4 тис. грн., що на 30,2 тис. грн. менше, ніж у 2012 році.

Після сплати податку на прибуток у підприємства залишився у його розпорядженні чистий прибуток у розмірі 201,3 тис. грн. - у 2010 році, 410,4 тис. грн. - у 2011 році, 172,5 тис. грн. - у 2012 році, 98,2 тис. грн. - у 2013 році.

Загалом, слід зазначити, що податок на прибуток впливає на діяльність підприємства, зокрема в частині зменшення чистого прибутку підприємства на суму сплаченого податку на прибуток, який би міг бути використаний для формування статутного капіталу підприємства, оновлення основних фондів, поповнення грошових коштів чи погашення кредиторської заборгованості.

Далі проведемо розрахунок ефективності справляння податку на прибуток ТОВ «Гідрозит» у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 Ефективність справляння податку на прибуток у системі оподаткування ТОВ «Гідрозит» за 2010-2014 рр., тис. грн.

Показник	2010	2011	2012	2013	2014
Прибуток до оподаткування, тис. грн. (ОП)	233,9	431,9	224,1	119,6	110,4
Сплачено податку на прибуток, тис. грн.(ПП)	32,6	21,5	51,6	21,4	20,8
Ефективність справляння податку на прибуток ПП(Еф)	717,5	2008,9	434,3	558,9	530,8

Основною умовою зростання ефективності є темп зростання прибутку до оподаткування.

Темп приросту прибутку до оподаткування у 2011 р.

(Т_{пр.приб.}) = 431,9/233,9*100-100 = 84,7 %

Темп приросту прибутку до оподаткування у 2012 р.

(Т_{пр.приб.}) = 224,1/431,9*100-100 = -48,1%

Темп приросту надходжень від сплати податку на прибуток у 2013 р.

(Т_{пр.приб.}) = 119,6/224,1*100-100 = -46,6 %

Темп приросту надходжень від сплати податку на прибуток у 2014 р.

(Т_{пр.приб.}) = 110,4/119,6*100-100 = -92,3 %

Отже, у 2011 році підприємство нарахувало прибуток до оподаткування на 84,7% більший, ніж у 2010 році, а у 2012 -2014 рр. розміри прибутку до оподаткування зменшувалися.

Розрахуємо індекси ефективності.

Індекс ефективності справляння податку на прибуток розраховується за наступною формулою:

І_Е=І_ОП../І_ПП. 

Причому розрахунок індексу обсягу нарахованого прибутку до оподаткування дорівнює відношенню обсягу нарахованого прибутку до оподаткування звітного періоду до обсягу нарахованого прибутку до оподаткування базисного періоду, відповідно індекс обсягу сплаченого податку на прибуток дорівнює відношенню обсягу сплаченого податку на прибуток звітного періоду до обсягу сплаченого податку на прибуток базисного періоду.

І_{ОП.2011/2010} = 431,9/233,9 = 1,85

І_{ОП.2012/2011} = 224,1/431,9 = 0,52

І_{ОП.2013/2012} = 119,6/224,1 = 0,53

І_{ОП.2014/2013} = 110,4/119,6 = 0,92

Рис. 2.2 Динаміка індексів обсягів нарахованого прибутку до оподаткування

Отже, у 2011 році обсяг нарахованого прибутку до оподаткування у порівнянні з 2010 роком зріс майже у 2 рази, у 2012-2014 рр. прибуток зменшувався щорічно.

І_{П.П.2011/2010} = 21,5/32,6 = 0,66

І_{П.П.2012/2011} = 51,6/21,5 = 2,4

І_{П.П.2013/2012} = 21,4/51,6 = 0,41

І_{П.П.2014/2013} = 20,8/21,4 = 0,97

Отже, у 2011 році обсяг нарахованого прибутку до оподаткування у порівнянні з 2010 роком зменшився на 30%, у 2012 році обсяг нарахованого прибутку до оподаткування у порівнянні з 2011 роком зріс у 2,4 рази, у 2013 році знову знизився на 50%, у 2014 році знову знизився на 3%.

І_{Еф.2011/2010} = 2008,9/717,5 = 2,8

І_{Еф.2012/2011} = 434,3/2008,9 = 0,22

І_{Еф.2013/2012} = 558,9/434,3 = 1,3

І_{Еф.2014/2013} = 530,8/558,9 = 0,94

Рис. 2.3. Динаміка індексів обсяг нарахованого прибутку до оподаткування

Отже, у 2011 році у порівнянні із 2010 роком ефективність справляння податку на прибуток зросла у 2,8 разів, у 2012 році у порівняні з 2011 роком ефективність справляння податку на прибуток знизилась на 78%, у 2013 році знову зросла 30%, у 2014 році зменшилась на 6%.

Проведемо факторний аналіз динаміки ефективності справляння податку на прибуток на основі абсолютних величин (Таблиця 2.4).

Рис. 2.4. Динаміка індексів ефективності справляння податку на прибуток

Таблиця 2.4 Факторний аналіз динаміки ефективності справляння податку на прибуток у 2011-2014 році

Показник	2011	2012	2013	2014
∑ПП(Еф)	142065,0	-417449,4	-45384,4	-5141,9
∑ПП	27765,1	-81249,4	2666,4	-584,4
∑ОП	169830,1	-498698,8	-42718,0	-5726,3

У факторному аналізі використовують такі формули:

∆Р_якісн = (Як1 - Як0)* Кіл1;

∆Р_кільк = (Кіл1 - Кіл0)* Як0;

∆Р = Р1 - Р0 = ∆Р_якісн + ∆Р_кільк

В даній роботі розраховуємо за наступними формулами:

 ∑ПП (Еф) = (ПП1-ПП0)* ∑ПП0 (Еф)

 ∑ПП = (ПП1(Еф)-ПП0(Еф))* ОП1

 ∑ОП =  ∑ПП(Еф) + ∑ПП

 ∑ПП (Еф) = (ОП1-ОП0)* ∑ПП0 (Еф)

У 2011 році

 ∑ПП (Еф) = (ОП1-ОП0)* ∑ПП0 (Еф) = (431,9-233,9)*717,5 = 142065,0

У 2012 році

 ∑ПП (Еф) = (ОП1-ОП0)* ∑ПП0 (Еф) = (224,1-431,9)*2008,9 = -417449,4

У 2013 році

 ∑ПП (Еф) = (ОП1-ОП0)* ∑ПП0 (Еф) = (119,6-224,1)*434,3 = -45384,4

У 2014 році

 ∑ПП (Еф) = (ОП1-ОП0)* ∑ПП0 (Еф) = (110,4-119,6)*558,9 = -5141,9

Рис. 2.5. Факторний аналіз динаміки ефективності справляння податку на прибуток

 ∑ПП = (ПП1(Еф)-ПП0(Еф))* ПП1

У 2011 році

 ∑ПП = (ПП1(Еф)-ПП0(Еф))* ПП1 = (2008,9-717,5)*21,5 = 27765,1

У 2012 році

 ∑ПП = (ПП1(Еф)-ПП0(Еф))* ПП1 = (434,3-2008,9)*51,6 = -81249,4

У 2013 році

 ∑ПП = (ПП1(Еф)-ПП0(Еф))* ПП1 = (558,9-434,3)*21,4 = 2666,4

У 2014 році

 ∑ПП = (ПП1(Еф)-ПП0(Еф))* ПП1 = (530,8-558,9)*20,8 = -584,4

Рис. 2.6. Факторний аналіз динаміки ефективності справляння податку на прибуток

∆Р = Р1 - Р0 = ∆Р_якісн + ∆Р_кільк

У 2011 році

∆Р = 142065,0 + 27765,1 = 169830,1

У 2012 році

∆Р = -417449,4 + (-81249,4) = -498698,8

У 2013 році

∆Р = -45384,4 + 2666,4 = -42718,0

У 2014 році

∆Р = -5141,9 + (-584,4) = -5726,3

Таким чином, можна зробити висновок, що на ефективність справляння податку на прибуток впливає розмір прибутку до оподаткування та обсягу сплаченого податку на прибуток.

Аналіз динаміки ефективності від справляння податку на прибуток у системі оподаткування підприємства здійснюється на основі порахованих показників.

. Загальний приріст ефективності

ЕФ = ЕФ1- Еф0

У 2011 році

ЕФ = 2008,9-717,5 = 1291,4

У 2012 році

ЕФ = 434,3-2008,9 = -1574,6

У 2013 році

ЕФ = 558,9 - 434,3 = 124,6

У 2014 році

ЕФ = 530,8 - 558,9 = -28,1

Рис. 2.7. Динаміка ефективності справляння податку на прибуток у системі оподаткування ТОВ «Гідрозит»

Отже, найвища ефективність справляння податку на прибуток спостерігалася у 2011 році.

. Зміна ефективності за рахунок зміни кількісного фактору

У 2011 році

ЕФ = (233,9/21,5)*717,5 = 7805,7

У 2012 році

ЕФ = (431,9/51,6)*2008,9 = 16814,8

У 2013 році

ЕФ = (224,1/21,4)*434,3 = 4547,9

У 2014 році

ЕФ = (119,6/20,8)* 558,9 = 3213,7

Рис. 2.8. Динаміка ефективності справляння податку на прибуток за рахунок зміни кількісного фактору

Так, обсяг справляння податку на прибуток зменшується за рахунок зменшення прибутку до оподаткування.

. Зміна ефективності за рахунок зміни якісного фактору (надходжень від сплати податку на прибуток)

У 2011 році

ЕФяк. = (431,9-233,9)/21,5 = 9,2

У 2012 році

ЕФяк. = (224,1-431,9)/51,6 = -4,0

У 2013 році

ЕФяк. = (119,6-224,1)/21,4 = -4,9

У 2014 році

ЕФяк. = (110,4-119,6)/20,8 = -0,44

Рис. 2.8. Динаміка зміни ефективності за рахунок зміни якісного фактору

Отже, найвища ефективність податку на прибуток за рахунок збільшення надходжень від сплати податку спостерігався у 2011 році, найнижча - у 2013 році.

Порахуємо відносні величини нарахування та сплати прямих податків у ТОВ «Гідрозит».

Слід зазначити, що взаємозв'язок між відносними величинами полягає в тому, що відносні величини є похідними від абсолютних величин, виражають співвідношення між ними, а тому змінюються в залежності від зміни абсолютних величин.

Кількісне вираження відносних величин залежить не тільки від числової відмінності між порівнюваними абсолютними величинами, але й від розміру бази порівняння, чим вона менша, тим більша відносна величина і навпаки. Тому одна і та ж абсолютна величина, в залежності від бази порівняння, може бути виражена різною відносною величиною. Або однаковому проценту можуть відповідати різні абсолютні значення ознак. Якщо брати у відриві абсолютні і відносні величини, то вони не дадуть ясного і чіткого уявлення про досліджувані явища і процеси.

Розглянемо відносну величину динаміки обсягів сплати податку на прибуток (Таблиця 2.5).

Таблиця 2.5 Відносна динаміка сплати податку на прибуток за 2010-2014 рр.

Показники	2010	2011	2012	2013	2014
Сплачено податку на прибуток, тис. грн.	32,6	21,5	51,6	21,4	20,8
Відносний приріст, тис. грн.		∆(2011/2010)	∆(2012/2011)	∆(2013/2012)	∆(2014/2013)
		-34%	+240%	-58,5%	-3%

Отже, досліджуючи відносні зміни динаміки сплати податку на прибуток, можна відзначити, що у 2011 році у порівнянні з 2010 роком обсяг податку на прибуток знизився на 34%, у 2012 році навпаки зріс у 2,4 рази, а у 2013 році знову знизився на 58,5%, у 2014 році - на 3%.

Розрахуємо відносні величини порівнянні з планом (Таблиця 2.6).

Таблиця 2.6 Відносна величина порівняння сплати податку на прибуток за 2010-2013 рр.

Роки	Планова сплата податку тис. грн.	Фактична сплата податку тис. грн.	ВВПфакт/план, у %
2010	31,4	32,6	103,8
2011	24,6	87,4
2012	47,5	51,6	108,6
2013	23,4	21,4	91,5
2014	21,3	20,8	97,0

Отже, у 2010 та 2012 рр. фактичні обсяги сплати податку є більшими ніж планові обсяги сплати податку на прибуток до бюджету, а у 2011, 2013 та 2014 рр. ситуація виглядає інакше - фактичні обсяги є нижчими від запланованих.

Далі проведемо аналіз динаміки абсолютних величин. Так, зміна показників у часі характеризує їх динаміку. Найпростішою формою аналізу обсягу фінансових ресурсів (у абсолютному виразі) є модель динаміки абсолютних величин, яка характеризує зміну показників у часі. За даними обсягів надходжень за 2010-2014 рр. розрахуємо такі показники за формулами:

Абсолютний розмір змін: ∆Y = Y1- Y2;

Темп зростання: Тз = Y1/Y2 * 100

Темп приросту: Тпр = Тз - 100

Абсолютне значення 1 % приросту = ∆Y / Tпр;

Розрахунок проведено в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 Зміна обсягів сплати податку на прибуток до бюджету у 2010-2014 році

Рік	Сплата податку, тис. грн.	Абсолютний розмір змін, тис. грн.		Темп зростання, %		Темп приросту, %
		ланцюговий	базисний	ланцюговий	базисний	ланцюговий	базисний
2010	32,6	-	-	-	-	-	-
2011	21,5	-11,1	-11,1	66,0	66,0	-34,0	-34,0
2012	51,6	30,1	19,0	240,0	158,3	140,0	58,3
2013	21,4	-30,2	-11,2	65,6	41,5	-34,4	-58,5
2014	20,8	0,6	-11,8	97,1	63,8	-2,9	-36,2

Аналізуючи таблицю 2.7 можна відзначити, що у 2011 році обсяги сплати податку на прибуток до бюджету у порівнянні з 2010 роком зменшились на 34%, у 2012 році обсяг сплати зросли на 40%, у 2013 році знову знизились на 34%, а у 2014 році знизились на 2,9%.

.3 Аналіз нарахування і сплати непрямих податків

Що стосується непрямого оподаткування підприємства, слід зазначити, що ТОВ «Гідрозит» є платником податку на додану вартість.

Податок на додану вартість - це непрямий податок на додану вартість, який додається до ціни товару та сплачується кінцевим споживачем, який сплачує цей податок до Державного бюджету, а продавцю товару. Тобто, проміжний споживач товару на кожному етапі виробництва чи переробки відповідної продукції до моменту його придбання кінцевим споживачем оплачує попередньому продавцю відповідну суму з доданої вартості, яку цей продавець перераховує державі як податок на додану вартість. Іншими словами, кінцевий споживач, оплачуючи товар, сплачує усю суму податку на додану вартість, що сплачувалася продавцями до Державного бюджету протягом усього ланцюга просування товару.

Суму нарахування податку на додану вартість (ПДВ) відповідного товару, проданого кінцевому споживачу, можна зобразити за допомогою формули:

ПДВ = (ДВ1 +ДВ2 +…+ ДВn) * N, (1)

де: ДВ1, 2, n - додана вартість на усіх етапах виробництва та просування товару до кінцевого споживача;- ставка податку на додану вартість.

Визначення суми податку на додану вартість для сплати до Державного бюджету цього ж товару (розрахунок згідно податкової декларації з податку на додану вартість) можна зобразити такою формулою:

ПДВ = (В1 * N - П1 * N) + …+ (Вn * N - Пn * N), (2)

де: В1, n - сума реалізації на усіх етапах виробництва та просування товару до кінцевого споживача без ПДВ;

П1, n - сума придбання матеріалів та послуг на усіх етапах виробництва та просування товару до кінцевого споживача без ПДВ;- ставка податку на додану вартість.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету. При від'ємному значенні суми, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Розглянемо розміри нарахування та сплати ПДВ ТОВ «Гідрозит» за 2010-2014 рр. (Таблиця 2.8).

Таблиця 2.8 Динаміка нарахування та сплати ПДВ підприємства ТОВ «Гідрозит» за 2010-2014 рр., тис. грн.

Рік	Нараховано	Сплачено
2010	27214	24581
2011	32014	30742
2012	35981	33948
2013	38805	35162
2014	43381	40179

На рис. 2.9 розглянемо динаміку сплати ТОВ «Гідрозит» податку на додану вартість за 2010-2014 рр.

Як видно з рис. 2.9, обсяги сплати ТОВ «Гідрозит» з року в рік зростають. Дослідимо ефективність справляння ПДВ за допомогою статистичних методів.

Рис. 2.9. Динаміка сплати ТОВ «Гідрозит» податку на додану вартість за 2010-2014 рр.

Розрахунок ефективності справляння ПДВ на прикладі ТОВ «Гідрозит» у таблиці 2.9.

Основною умовою зростання ефективності є темп зростання обсягів сплати податків.

Темп приросту податків у 2011 р.

(Т_пр.пор.) = 32014/27214*100-100 = 17,6%

Темп приросту податків у 2012 р.

(Т_пр.пор.) = 35981/32014*100-100 = 12,4%

Темп приросту податків у 2013 р.

(Т_пр.пор.) = 38805/35981*100-100 = 7,8%

Темп приросту податків у 2014 р.

(Т_пр.пор.) = 43381/38805*100-100 = 11,8%

Таблиця 2.9 Ефективність справляння ПДВ ТОВ «Гідрозит» за 2010-2014 рр., тис. грн.

Показник	2010	2011	2012	2013	2014
Нараховано ПДВ і акцизного податку (НП)	27214	32014	35981	38805	43381
Сплачено ПДВ і акцизного податку (СП)	24581	30742	33948	35162	40179
Ефективність справляння податків (Еф)	110,7	104,1	106,0	110,4	108,0

Розрахуємо індекси ефективності.

Індекс ефективності справляння податків розраховується за наступною формулою:

І_Е=І_НП../І_СП. 

Причому розрахунок індексу обсягу нарахованих податків дорівнює відношенню обсягу нарахованих податків звітного періоду до обсягу нарахованого нарахованих податків базисного періоду, відповідно індекс обсягу сплачених податків дорівнює відношенню обсягу сплачених податків на звітного періоду до обсягу сплачених податків базисного періоду.

І_{НП.2011/2010} = 32014/27214 = 1,18

І_{НП.2012/2011} = 35981/32014 = 1,24

І_{НП.2013/2012} = 38805/35981 = 1,08

І_{НП.2014/2013} = 43381/38805 = 1,18

Рис. 2.10. Динаміка індексів обсягів нарахованих ПДВ

Отже, у 2011 році обсяг нарахованих податків у порівнянні з 2010 роком збільшився на 18%, , у 2012 році обсяг нарахованих ПДВ зросла на 24%, у 2013 році - на 8%, а у 2014 році - на 8%.

І_{СП.2011/2010} = 30742/24581 = 1,25

І_{СП.2012/2011} = 33948/30742 = 1,10

І_{СП.2013/2012} = 35162/33948 = 1,04

І_{СП.2014/2013} = 40179/35162 = 1,14

Рис. 2.11. Динаміка індексів обсягів сплачених ПДВ

Отже, у 2011 році обсяг сплачених ПДВ у порівнянні з 2010 роком збільшився на 25%, у 2012 році обсяг нарахованих ПДВ і акцизного податків зріс на 10%, у 2013 році - на 4%, а у 2014 році - на 14%.

І_{Еф.2011/2010} = 104,1/110,7 = 0,94

І_{Еф.2012/2011} = 106,0/104,1 = 1,02

І_{Еф.2013/2012} = 110,4/106,0 = 1,04

І_{Еф.2014/2013} = 108,0/110,4 = 0,98

Отже, у 2011 році у порівнянні із 2010 роком ефективність справляння ПДВ зменшилась на 6%, у 2012 році у порівняні з 2011 роком ефективність збільшилась на 8%, у 2013 році у порівняні з 2012 роком ефективність знову збільшилась на 2%, у 2014 році ефективність справляння податків знову знизилась на 6%.

Рис. 2.12. Динаміка індексів ефективності справляння ПДВ

2.4 Порядок оформлення та терміни подання податкової звітності

Традиційно податкова звітність розглядається як остання складова в системі податкового обов’язку в широкому сенсі. Особливість правової природи податкової звітності, як нам здається, полягає в тому, що правовий вплив, регулювання правовими засобами обов’язково повинен бути спрямований на обидві сторони учасників правовідносин. Досить часто податкова звітність пов’язується лише з сукупністю активних дій платників податків. Але податкова звітність як цілісний комплекс врегульованої поведінки податкових органів та платників передбачає логічність характеристики цього поняття як системи зустрічних дій зобов’язаних та владних суб’єктів. Перш за все, владні суб’єкти (переважно податкові органи) розробляють форми податкових звітів, тобто закладають підстави оформлення документів, що є безумовним велінням для платників податків.

Податкова звітність здійснюється шляхом подачі платником податків податкової документації - документів, що містять відомості про обчислення й сплату податку. Інші відомості не можуть бути предметом податкової документації й податкові органи не мають права вимагати від платника податків надання відомостей, які не передбачені чинним податковим законодавством, або подання податкової документації до настання строків звітності.

Обов’язок з податкової звітності покладається на платника податків, якщо законодавчим актом про оподатковування платник податку має обов’язок зі сплати податку.

Реалізація обов’язку з податкової звітності передбачає певний формалізований засіб. Формалізація цього здійснюється шляхом заповнення та надання відповідним документом, яким надано спеціальний режим обігу.

Форми податкових декларацій та інших носіїв податкової звітності розробляються спеціальними органами, затверджуються, гарантується спеціальний шлях їх руху до платників, а потім до контролюючих органів. Саме тому однією з центральних складових конструкції податкової звітності є поняття, змісту, форми податкових документів. Ними й закріплюється система звітних показників. До подібних документів можна віднести цілу низку актів податкової звітності: податкові декларації; розрахунки по податках; податкові повідомлення; розрахункові відомості; звіти; довідки; книги обліку доходів і видатків; податкові картки фізичних осіб; картки особового рахунку платників податків і інших видів документів, пов’язаних з визначенням об’єкта оподатковування, податкової бази, обчисленням сум податків і зборів.

Найважливішою формою податкової документації є податкова декларація. Нею вважається документ податкової звітності, що представляється платником податків у формі заяви, з визначенням у ньому відомостей про отримані ним за звітний період доходах і понесених видатках, майні, що перебуває в його власності (що підлягає оподатковуванню) і інших відомостей, визначених податковим законодавством.

Платник податку самостійно обчислює суму податкового обов’язку, що визначає в податковій декларації й представляє її по кожному податку окремо за місцем його обліку.

Податкова декларація виступає за своїм змістом податковим розрахунком. Саме на підставі цього розрахунку визначається кількісний розмір податкового обов’язку, сума податку, що підлягає сплаті та терміни, стосовно яких необхідна реалізація цього обов’язку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені Податковим кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Податкова декларація подається за вибором платника податків в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу державної податкової служби в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу державної податкової служби не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

В разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення органу державної податкової служби з вини оператора поштового зв'язку, такий оператор несе відповідальність відповідно до закону. У такому разі платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої податкової декларації.

Платник податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов'язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) органу державної податкової служби другий примірник податкової декларації разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.

Незалежно від факту втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки його вручення платник податків зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання, самостійно визначену ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом.

Прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою;

у разі, якщо орган державної податкової служби не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

У разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;

у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

У разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

оскаржити рішення органу державної податкової служби.

У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

календарному року - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним;

календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року [1].

Що стосується ТОВ «Гідрозит», то дане підприємство подає декларацію щоквартально через персональний електронний кабінет платника податків.

Електронний кабінет платника - це персональне автоматизоване робоче місце платника податків, доступ до роботи в якому здійснюється з будь-якого комп'ютера, підключеного до Інтернету, шляхом автентифікації з використанням електронного цифрового підпису та авторизації такого платника.

Електронний кабінет платника надає ТОВ «Гідрозит» можливість працювати з органами фіскальної служби дистанційно у режимі реального часу, а саме:

подавати декларації з використанням електронного цифрового підпису і переглядати подану та/або сформовану податкову звітність;

отримувати нагадування щодо строків подання звітності та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів);

отримувати інформацію щодо особистих реєстраційних даних (податковий номер платника податків, назва платника податків, основний вид діяльності; П.І.Б. бухгалтера та директора тощо);

подавати заяви та отримувати в електронному вигляді довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами фіскальної служби;

переглядати інформацію щодо стану своїх розрахунків з бюджетом, зокрема про заборгованість зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Переваги роботи в електронному кабінеті платника:

унеможливлення помилок в обов'язкових реквізитах поданої декларації, оскільки при створенні податкової звітності ці реквізити заповнюються автоматично даними платника податків, які наявні у базі даних органів фіскальної служби;

унеможливлення випадків подання звітності не в повному обсязі, оскільки звітність приймається пакетом (декларація з усіма додатками);

можливість здійснення перевірки складеного звіту на наявність арифметичних помилок;

можливість збереження заповненої форми звіту у режимі "Чернетки" та використання її при створенні наступних звітів;

можливість імпорту з бухгалтерських програм (наприклад, 1-С) сформованої електронної звітності, перетворення її у пакет документів з послідуючим направленням до органів фіскальної служби;

отримання квитанції про прийняття органами фіскальної служби надісланого звіту протягом декількох хвилин;

можливість перегляду всієї інформації щодо своїх розрахунків з бюджетом, у тому числі з урахуванням філій, відокремлених підрозділів, які знаходяться на території України, а також зобов'язань по сплаті певних податків, зборів, які, відповідно до чинного законодавства України, мають сплачуватися за місцем розташування об'єкта оподаткування (наприклад, плата за землю);

наявність податкового календаря, який забезпечує нагадування строків подання звітності та сплати податків, зборів;

отримання оперативної інформації щодо особистих реєстраційних даних, які наявні в базі даних органів фіскальної служби на час сеансу;

можливість подавати заяви та отримувати в електронному вигляді довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами фіскальної служби.

.5 Податкове навантаження на підприємство

Економічний зміст податкового навантаження можна було б визначити як частку підприємницького доходу, яка вилучається державою у суб’єкта підприємництва через систему податків та зборів до бюджетів різного рівня.

Зменшення чи збільшення загального податкового навантаження можна здійснювати регулюванням розміру податкових ставок, збільшенням чи зменшенням обсягів податкових пільг для певних суб’єктів господарювання.

Показник податкового навантаження на макрорівні відображає ефективність податкової політики, тобто, кількісно вимірює сукупний вплив податкових платежів на джерела їхньої сплати [4, c. 198].

Податкове навантаження є наслідком податкової політики держави, якісною характеристикою будь-якої системи оподаткування та реалізується на таких чотирьох рівнях:

) перший - податковий тиск безпосередньо податкових важелів;

) другий - податковий тиск всієї сукупності податків;

) третій - використання механізму пільг платниками, надання пільгових кредитів, дотацій, при цьому податковий тиск переміщується з одних платників податків на інших;

) четвертий - використання податкової техніки, при якій посилюється податковий тиск на платника податку (наприклад, авансовані платежі, які передбачають сплату податку платником до моменту отримання результатів його господарської діяльності) [12, c. 309].

Надмірне податкове навантаження є негативним фактором податкової політики, яка не дає нормально функціонувати підприємствам, стримує ділову активність суб'єктів господарювання. Своєю чергою, надмірно низький рівень податкового навантаження - це недоодержання податкових платежів, що не дає змоги державі повною мірою виконувати свої функції. Під оптимальним рівнем податкового навантаження розумують рівень, при якому платники податків, відносно до своєї платоспроможності, згодні платити встановлені державою податкові платежі, одержуючи від держави якісні суспільні блага.

Показник податкового навантаження на рівні підприємства відіграє важливу роль в економіці підприємства, оскільки представляє собою дослідження ефектів явного і неявного впливу податків на добробут їх платників.

Із набуттям чинності Податкового кодексу України методика обчислення податкового навантаження не змінилася. Згідно з «Методичними рекомендаціями щодо складання плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання», термін «податкове навантаження» змінено на «податкову віддачу», але зміст його залишився цим самим. Розрахунок рівня податкового навантаження згідно з методичними рекомендаціями відбувається на основі визначення двох видів податку - податку на прибуток та податку на додану вартість. Податкове навантаження з податку на прибуток визначається як відношення податку на прибуток до доходу підприємства:

ПНПнП = ПнП/Д * 100%

де: ПНПнП - податкове навантаження з податку на прибуток, %; ПнП - податок на прибуток, тис. грн; Д - доходи підприємства з усіх видів діяльності, тис. грн.

Розрахуємо податкове навантаження на ТОВ «Гідрозит» з податку на прибуток за 2010-2013 рр.

У 2010 році

ПНПнП = ПнП/Д * 100% = 32,6/5388,3 = 0,6%

У 2011 році

ПНПнП = ПнП/Д * 100% = 21,5/6054,5 = 0,4%

У 2012 році

ПНПнП = ПнП/Д * 100% = 51,6/5410,4 = 1%

У 2013 році

ПНПнП = ПнП/Д * 100% = 21,4/5148,6 = 0,4

Проаналізувавши податкове навантаження на ТОВ «Гідрозит» можна зробити висновок, що воно є мізерним і не становить ніякої загрози для втрати доходів підприємством.

Проте, якщо для нашого підприємства податковий тягар є прийнятним, то для інших підприємств сплата податків є непосильним обов’язком.

Тож, важливим завданням є оптимізація податкового навантаження на підприємстві. Необхідно віднайти рівновагу між тягарем і вигодами оподаткування, між примусом і свідомим вибором сплати податків та зборів, тобто забезпечити баланс потреб і можливостей держави і громадян, публічними і приватними інтересами. Для цього необхідне:

. Зменшення податкового навантаження на суб'єкти оподаткування завдяки поступовому зниженню податкових ставок та розширення баз їх оподаткування. Зростання надходжень до бюджету має здійснюватись за рахунок збільшення платників податків та розширення податкової бази.

. Збільшення податкової бази доцільно проводити із значної кількості ефективних податків.

. Покращення системи податкового адміністрування податків та зборів, забезпечення її прозорості [12, c. 311].

. Помірне зниження і рівномірність розподілу податкового навантаження між платниками залежно від виду діяльності.

. Вдосконалення систем податкового контролю, які запобігали б ухиленню платниками сплати податкових платежів.

. Зменшення та ефективне використання податкових пільг, які дуже часто лобіюють інтереси зацікавлених осіб. Зниження загальної кількості податкових пільг сприятиме формуванню справедливої податкової системи.

. Створення умов для активізації інвестиційних та інноваційних процесів у пріоритетних галузях економіки. Збільшення кількості інвестицій у господарську діяльність підприємств розширить масштаби їх діяльності та доходи суб'єктів господарювання. Зростання доходів призведе до збільшення ВВП і зменшення податкового навантаження [12, c. 311].

Ці заходи допоможуть вивести з «тіні» значну частину економіки, зменшать кількість правопорушень податкового законодавства та пожвавлять підприємницьку діяльність, тобто будуть створювати сприятливі умови для економічного розвитку країни та добробуту її населення.

Розділ 3. Управлінські рішення по удосконаленню системи оподаткування юридичних осіб в Україні

.1 Проблеми та недоліки системи оподаткування юридичних осіб в Україні

Нині в Україні діє система оподаткування, яка за своїм складом та структурою подібна до систем розвинутих європейських країн. Питання оподаткування розроблено з урахування норм європейського податкового законодавства, а також аспектів податкової політики ГАТТ/СОТ та інших міжнародних економічних організацій.

Проте, на відміну від країн Європейського Співтовариства, система оподаткування України не є інструментом підвищення конкурентоспроможності держави, не сприяє зростанню економічної активності суб’єктів господарювання. Існуюча система формування державних доходів відображає недосконалість перехідної економіки та має переважно фіскальний характер.

Система оподаткування України характеризується низкою негативних рис. Незважаючи на визначені в ПКУ принципи та засади формування вона є непрозорою, з дуже неефективним адмініструванням. По суті, сьогодні система блокує ефективний конкурентоспроможний розвиток нашої держави. Як підтверджують міжнародні експерти, серед 183 держав, які були досліджені за такими показниками: кількість платежів, кількість задіяних працівників та витрачений час податкова система України має антирейтинг за номером 181. Рівень податкового навантаження в Україні оцінюється по-різному. Майже всі експерти, які займаються оцінкою інвестиційного клімату, вважають, що він є несприятливим, оскільки оподаткування реального сектора економіки надто обтяжливе. Воно пригнічує процеси економічного відтворення, а підприємство може працювати рентабельно, як правило, лише за умов приховування своїх доходів від оподаткування. Більшість підприємців також вважають, що сучасна економічна ситуація в нашій країні не сприяє розвитку підприємницької діяльності, що важкий тягар податків призводить до таких негативних наслідків, як зниження ділової активності суб’єктів підприємницької діяльності, “тінізація” економіки, відтік національних капіталів за кордон. Унаслідок цього знижуються надходження в бюджет, зростає соціальна напруженість у суспільстві.

До однієї з найнегативніших рис системи оподаткування на даному етапі потрібно віднести воєнні дії на сході країни та загроза введення воєнного стану. Введення останнього і взагалі зупинить будь який прояв ефективності економіки. Економічний занепад до якого призвели події в 2014 році дав збій діючої системи. Це негативно вплинуло на роботу юридичних осіб - платників податків. За минулий рік система оподаткування зазнала нищівної поразки: знецінення національної грошової одиниці, закриття по даним аналітиків великої кількості банків. Стрімка девальвація гривні просто на очах руйнує і без того далеко не ідеальну систему. Ці та інші аспекти стали поштовхом для проведення низки реформ у тому числі і в секторі системи оподаткування. Згідно зі змінами та доповненнями до ПКУ країна перейшла в режим економії. Зважаючи на той факт що найбільший тягар системи оподаткування припадав на плечі юридичних осіб із внесенням правок та доповнень до чинного законодавства він заміть полегшення став ще тяжчим. Це гальмує його розвиток що є великою помилкою, бо малий та середній бізнес у країнах ЄС становлять основу соціально-економічного розвитку. В цих країнах знаходиться більше ніж 20 млн. підприємств малого та середнього бізнесу, що дають більше половини загального обороту та доданої вартості, а кількість зайнятого населення на цих підприємствах сягає 70%. До негативних рис системи оподаткування можна віднести:

. Економічна ситуація в країні. Коли країна знаходить на грані дефолту та війни, всі її сили і засоби покладені саме на боротьбу з цим сектором і економіка зазнає величезного краху.

.Часта зміна законодавства. Через велику кількість змін до законопроектів серед платників податків виникають суперечки у сплаті та нарахуванні, що призводить до виникнення штрафів у подальшому.

3. Податкова система нині є чинником зниження рівня економічного зростання та інвестиційної активності, стимулювання ухилення від сплати податків та відтоку капіталів за кордон;

4. Неузгодженість та протиріччя окремих норм податкових законів, їх нестабільність, безсистемне надання пільг та перекручування суті окремих видів податків;

. Податкова заборгованість платників перед бюджетом. Ця проблема породжена низкою причин, а саме, відсутністю ефективних механізмів, що забезпечують відповідальність суб’єктів господарювання за виконання своїх фінансових зобов’язань; практикою щодо списання та реструктуризації державою податкової заборгованості перед бюджетом; проведення масових бюджетних взаємозаліків, які роблять невигідною своєчасну і в повному обсязі сплату податків, сприяють укоріненню у суспільній свідомості зневажливого ставлення до податкових зобов’язань. Основними причинами, що ускладнюють виконання держаного зобов’язань перед платниками податку на додану вартість, є недоліки законодавчих норм, якими регулюється процедура відшкодування та пред’явлення необґрунтованих вимог на відшкодування податку на додану вартість та заниження сум податкових зобов’язань.

6. Тотальний контроль з боку державних органів влади та камеральних перевірок для середнього та великого бізнесу без повідомлення і без дозволу начальника податкової інспекції. Через те, що податковий інспектор має право за документами проводити оперативну камеральну перевірку і нараховувати штрафні санкції, це призводить до безлічі необґрунтованих нарікань на підприємство з боку держави.

. Нерівномірне податкове навантаження, внаслідок чого найбільше податкове навантаження покладено на законослухняних платників, позбавлених податкових пільг. В Україні на масштаби ухилення від податків впливають не стільки розміри податкових ставок, скільки викривлення умов конкурентної боротьби внаслідок нерівномірного розподілу податкового тягаря; корупція; недосконалість законодавства, що регулює підприємницьку діяльність, у тому числі податкового; загальне недотримання норм законів платниками податків. Щодо теми податкового навантаження можна виділити недоліки чотирьох основних податків та внесків, які наповнюють бюджет, визначених як міжнародними, так і вітчизняними експертами. Податок на додану вартість (ПДВ), податок на прибуток підприємств, податок з доходів фізичних осіб та єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Перший - (ПДВ) - є одним із найбільш корумпованих податків, має розгалужену систему відмивання бюджетних коштів та тиску на суб’єктів господарювання. Він є найскладнішим в адмініструванні, системі обрахунку та відшкодуванні. Непрозорість цього податку ставить під сумнів його доцільність та обґрунтованість застосування. Та й кількість працівників контролюючих органів, яка займається його адмініструванням, досить велика. Незважаючи на негативні характеристики ПДВ, країни-члени ЄС ще все застосовують цей непрямий податок через ряд його позитивних сторін.

Другий - податок з прибутку. Загалом на сьогодні досить прийнятний, якщо не враховувати практику його застосування та практику контролюючих органів щодо претензій щодо документального відображення доходів і витрат, а відтак і визначення самого об’єкта оподаткування прибутку. На сьогодні переважна більшість перевірок з обрахунку цього податку закінчується донарахуванням податку та штрафними санкціями. Також за податком на прибуток серйозним недоліком в Україні є незрозуміла і непрозора практика надання пільг. Наприклад, у фінансовій сфері сума пільг перевищує навіть суму сплаченого податку. Внаслідок цього податкове навантаження за податком на прибуток нерівномірне.

На сучасному етапі економічного розвитку нашої країни найактуальнішими проблемами у сфері оподаткування доходів фізичних осіб можна вважати: застосування пропорційної ставки в оподаткуванні доходів фізичних осіб; недоцільне використання податкової соціальної пільги; заробітна плата «у конвертах»; надмірне податкове навантаження; недосконалість податкового законодавства; масове ухилення населення від сплати податку на доходи фізичних осіб. Основним оподатковуваним місячним доходом фізичних осіб є їх заробітна плата. У сукупності з відрахуваннями, які сплачуються роботодавцем із заробітної плати працівника, а саме - згаданим ПДФО, ставка якого наразі становить 15% (20%), та єдиним соціальним внеском у розмірі 3,6%, фактично до бюджетів та фондів соціального страхування сплачується 57,6% від номінального розміру заробітної плати (в окремих випадках - 70,3%). Але, на жаль, серед працюючого населення України розмір середньої заробітної плати становить приблизно дворазовий прожитковий мінімум.

. Проблема з регламентацією податкових пільг. Суть у тім, що цивілізована податкова система повинна припускати наявність мінімальної кількості економічно обґрунтованих податкових пільг. Визначити оптимальний перелік таких пільг на практиці досить складно. Найчастіше пільги створюють стимули для розвитку всякого роду посередницьких напівкримінальних структур, що надають послуги по легальним (з формальної точки зору) схемам заниження податкових платежів у бюджет. Дохідна частина бюджету через це несе колосальні втрати. Податкове законодавство намагається спростити податковий облік у платників податків та надто часті зміни у законодавстві навпаки призводять до ускладнення адміністрування податкової системи. Необхідно визначити систему регістрів для обробки і систематизації даних первинного обліку, без чого за наявності досить великого масиву даних неможливо обійтись.

. Проблема першої події. Так як в податковому законодавстві дохід визнається при передачі прав власності за товар покупцю, тобто при реалізації, а по факту кошти на розрахунковий рахунок можуть прийти в невідомий термін, податок все одно потрібно сплачувати до держави. Це негативно впливає на фінансовий стан підприємства, де разом із кредиторською заборгованістю ростуть зобов’язання перед державою.

. Мало витрат можна визнати витратами. Проблема ця полягає в тому, що не все що купує підприємство можна віднести на витрати. Багато обмежень в законодавстві гальмує їх визнання, зокрема витрати на організацію та проведення прийомів, презентацій, суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг, дивіденди, витрати, не підтверджені документально, тощо, багато з цього переліку має не аби яке відношення до операційної діяльності підприємства. При їх визнанні могли б зменшуватись зобов’язання.

. Проблеми технічного забезпечення, які полягають в наступному:

Сервери податкових дуже не стійкі, що призводить до проблем з прийняттям звітів, а в подальшому - нарахування штрафів. Нововведення, які не пройшли тестування зазнають краху, через їх недосконалість;

Відсутність безкоштовного програмного забезпечення, що призводить до додаткових витрат підприємства. Так як є норми, згідно яких потрібно проводити свою підприємницьку діяльність, то в підприємства немає іншого виходу.

Підводячи підсумки проблем та недоліків системи оподаткування юридичних осіб в Україні, можна сказати що є над чим працювати. Основною проблемою все таки залишається податковий тягар і недосконалість податкового законодавства, що гальмує економічне зростання. Безумовно, підприємствам буде набагато легше працювати за умов меншого податкового тиску і скоріше за все це призведе до більш успішного їх функціонування. І держава, на мою думку, перш за все, повинна працювати саме в цьому напрямку, адже гармонізація оподаткування юридичних осіб просто необхідна для забезпечення підприємствам належних умов для здійснення своєї діяльності.

3.2 Зарубіжний досвід оподаткування юридичних осіб

Функціонування будь якої незалежної країни, яка має на меті розвиток та ефективність має перш за все забезпечити оптимальну систему державотворення. Необхідність подолання фінансової та економічної кризи, відновлення економічного зростання спонукає уряди більшості країн поряд із заходами грошово-кредитної політики активно використовувати інструменти податкового регулювання. Задля того, щоб реформи мали успіх, можна запозичити досвід зарубіжних країнах. Податкова політика розглядається з позиції державного регулювання економіки і повинна втілювати реалізацію цільових програм, що охоплюють різні сфери суспільної діяльності. Бюджет за своїм змістом визначається як розпис доходів та витрат на певний період часу. При цьому, обсяги дохідної та витратної частини повинні бути певним чином збалансовані. Оскільки податкові системи різних країн формувалися під впливом різних економічних, політичних та соціальних умов, це пояснює їхню специфіку і, в свою чергу, зумовлює ту обставину, що в різних країнах ведеться постійний пошук взаємоузгоджених оптимальних рішень у сфері оподаткування. Адже основне протиріччя при формуванні податкових систем полягає в неузгодженості потреб у податкових надходженнях із можливостями їхнього отримання.

Формування систем оподаткування в економічно розвинутих країнах відбувається в напрямку гармонізації податкових систем різних країн. Особливо це стосується європейських держав. Варто зазначити, що питома вага податкових платежів у загальній структурі ВВП країн європейського союзу значно вища, ніж у США чи Японії «рис.1». Для того, щоб оцінити ефективність функціонування податкової системи з метою визначення її відповідності зазначеній меті, реалізації покладених на неї функцій і завдань, необхідно визначити основні критерії, на підставі яких здійснюватиметься така оцінка. Виділимо три базові критерії оцінки системи оподаткування: економічна ефективність, соціальна спрямованість та адміністративна зручність. Критерій економічної ефективності є найважливішим у визначенні успішності функціонування системи оподаткування та розвитку ринкових відносин у країні.

Рис.1 Питома вага податкових платежів у загальній структурі ВВП

Наприклад, якщо інвестиції в промисловість обкладаються високими податками, то у суб’єкта господарювання зникає зацікавленість у розвитку промислового виробництва, тому він приймає інше рішення щодо вкладення своїх коштів. Аналіз податкової системи за критерієм економічної ефективності повинен включати, в першу чергу, з’ясування ступеня її відповідності загальному економічному стану країни (зокрема, відповідності показників розвитку національної економіки встановленим ставкам податків, їх структурі, базам оподаткування, відповідальності за порушення податкового законодавства тощо). Крім того, аналізується вплив податків на стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності.

Також в процесі аналізу при встановленні податків і зборів, потрібно враховувати необхідність досягнення збалансованості державного бюджету. Проте критерій економічної ефективності не є універсальним, оскільки не враховує соціальні та політичні фактори. Другим не менш важливим критерієм є соціальна спрямованість податкової системи, тобто соціально-економічна політика держав повинна спрямовуватися на вирішення існуючих в країнах соціальних проблем.

Уряд повинен забезпечувати соціальну підтримку малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно доцільного неоподаткованого мінімуму доходів громадян, і застосовувати диференційоване оподаткування доходів громадян. Необхідно наголосити, що доходи громадян, які отримують високі або надвисокі доходи повинні оподатковуватися за прогресивною шкалою. Третім критерієм оцінки системи оподаткування є адміністративна зручність, яка включає максимальне зниження витрат, пов’язаних зі сплатою податку, простоту стягнення, зрозумілість, практичність, організаційну простоту тощо. Перехід на подання електронної звітності значно спрощує роботу суб’єктів господарювання та призводить до значної економії часу.

Працівники податкової служби повинні допомагати платникам податків щодо виконання їх обов’язків перед державою. Оскільки кожна країна відрізняється одна від одної ставками податків методами їх стягнення, термінами сплати тощо, проаналізуємо податкові системи деяких найбільш економічно розвинутих країн світу. Французька податкова система відома своїм податковим контролем. Розглядаючи податкову систему Франції в порівнянні з українською системою, можна сказати, що її переваги майже дзеркально проектуються в область проблем національної податкової системи.

Французька система оподаткування характеризується яскраво вираженими соціальними функціями, легкістю адміністрування податків, розвинутим територіальним аспектом та відсутністю суперечливості податків та зборів. Але, враховуючи період часу, протягом якого розвивалися ці системи, можна відзначити, що податкова система України проходить етапи формування і вдосконалення. Також важливою перевагою є можливість у власному розвитку використовувати досвід багатьох країн світу. Серед рис, які можна запозичити у французької податкової системи, в першу чергу можна назвати соціальну спрямованість, а також бажання зблизитися з податковими системами інших країн світу, про що свідчить велика кількість міжнародних податкових угод у Франції.

Важливою особливістю податкової системи Німеччини є практично рівні пропорції співвідношення прямого та непрямого оподаткування й ідентичні частки податків на соціальне страхування, що сплачують підприємці та наймані працівники у загальному обсязі фонду оплати праці. Тобто,формування податкової політики відбувається на основі визначального принципу забезпечення активного розвитку економіки шляхом збалансування інтересів усіх учасників ринкових відносин. Податкова система Німеччини відповідає принципам федерального устрою, відповідно до якого кожна федеральна земля має свої податкові пріоритети, а в Україні податкова система відповідає принципам унітарного устрою, де місцеві органи майже не мають впливу на податкові відносини в державі. Однак, навіть по суті ефективна податкова система Німеччини не відповідає реаліям фінансових потреб держави і теж потребує реформування. Надзвичайно велика кількість податкових законів і в Україні і в Німеччині унеможливлює їх чіткість і прозорість.

Податки в Італії є основним джерелом надходжень до державного бюджету і складають понад 80% його дохідної частини. Однак, аналізуючи податкову систему Італії, варто відзначити, що кількість документів, які регламентують оподаткування в сучасній Італії, є завеликою. Італійці намагаються боротися з цим, вважаючи, що така ситуація має несприятливі наслідки для держави і часом не в змозі до кінця розібратися в численних правових нормах. На нашу думку, Україні, яка, на жаль, іде тим самим шляхом, варто серйозно замислитись над власним законодавством  Економічне зростання консервативної Великобританії пояснюється саме стабільністю податкової системи, а також продуманою політикою видатків бюджету, в тому числі й щодо фінансування розвитку державного сектора економіки. Оцінюючи британську систему податкової адміністрації, варто наголосити, що в ній скомбіновані апаратно-бюрократичні й громадські засади. Представники громадськості можуть брати активну участь у процесі оподаткування, до якого також залучені парламентські структури.

У такій системі оподаткування платник не пасивний суб’єкт, а активний колега податкового органу. Такий порядок є ознакою правової держави і громадянського суспільства, що заслуговує на повагу і наслідування. Податкова політика Австрійської Республіки базується на підходах централізованої спрямованості, багаторівневості та складної організаційної системи. Більшість податків стягується до федерального бюджету, а місцеві податки займають незначне місце в загальних податкових платежах. У результаті дослідження ринку нерухомості країни можна зробити висновок, що сумарні витрати на купівлю об'єктів нерухомості перевищують витрати у будь-якій іншій європейській країні. Так само, як і вартість проживання у цій країні перевищує вартість у інших державах . Податкова система в Швейцарії має свої особливості, які відрізняють її від інших країн. Насамперед, це самостійність кантонів (територіальних одиниць) у відношенні до податків. Інша особливість - конкуренція серед кантонів, бо кожен з них самостійно визначає податкові ставки, діючі на його території. Якщо податкові ставки будуть збільшені, тоді відповідно кантон отримає більше грошових коштів, але з іншого боку, завдяки високим ставкам його населення може просто переїхати в більш "дешевий" кантон.

Ось така конкуренція між податковими системами різних кантонів і є ефективним засобом зниження податкових ставок на території усієї Швейцарії. Основною особливістю шведської податкової системи є її соціальна спрямованість. Для будь-якої партії і політичного лідера є зрозумілим, що слід допомагати дітям за рахунок дорослих, хворим - за рахунок здорових, бідним - за рахунок багатих тощо. Система соціальних гарантій - складова серцевини суспільства загального добробуту - може існувати і розвиватися тільки за рахунок податків і ефективно функціонуючої системи за їх визначенням і збором. Згідно з опублікованим нещодавно дослідженням впливового експертного агентства США Швеція знаходиться на першому місці по зростанню продуктивності праці серед 12 найбільш розвинених країн Європи і світу. Практика вирішення технічних проблем у дусі взаємоповаги держави і громадянина у Японії, безсумнівно, повинна привернути увагу і в Україні. Сила японської податкової системи не в суворості покарання, а в існуючій системі контролю за платниками, при якій практично не можливо ухилятися від сплати податків і заповнення податкових декларацій.

Важливим показником ефективності системи оподаткування є податкове навантаження. Проаналізуємо податкове навантаження на економіку України та інших країн світу «табл.3.1» та «табл.3.2».

Таблиця 3.1. Податкове навантаження на економіку України, 2013 рік. [ 54, с. 461]

Показник	Сума,
Податкові надходження зведеного бюджету, млн. грн.	227164,80
Обов’язкові страхові сукупні внески до цільових позабюджетних фондів, млн. грн.	113649,56
ВВП номінальний, млн. грн.	949864
Податкове навантаження (податкові надходження разом із відрахуваннями до цільових позабюджетних фондів у % до ВВП), %	35,88

Із «табл.3.1» видно, що у 2013 р. рівень податкового навантаження в Україні становив 35,88%. Тепер порівняємо цей показник з аналогічним показником країн з розвинутою ринковою економікою «табл.3.2». Як свідчать дані «табл.3.2», найвища питома вага податків у ВВП у скандинавських країнах, зокрема у Норвегії, Данії, Швеції. У них склалася достатньо раціональна й ефективна система розподілу і використання зібраних коштів на соціальні цілі. Найменший рівень податкового навантаження характерний для США. Тут це зумовлено використанням податкової політики як засобу створення сприятливих умов для діяльності промислових компаній. Прямі податки та рівень оподаткування знаходяться в прямій залежності від рівня доходів платника. Ці податки вважаються найбільш справедливими. Пряме оподаткування дозволяє перекласти основний податковий тягар на заможне населення. Податкові реформи, які постійно проводяться, майже у всіх країнах призвели до збільшення частки основних податків у валовому продукті. Особливо яскраво ця тенденція виявилася в зростанні частки у валовому внутрішньому продукті прибуткового податку: в США цей податок виріс з 8,43 до 10,1 %, у Франції - з 4,41 до 6,2 %, в Японії - з 4,6 до 6,1 %, у Німеччині - з 4,11 до 10,1 %.

Таблиця 3.2. Податкове навантаження у країнах з розвинутою ринковою економікою [ 54, с. 461]

Країна	Податкове навантаження, %
Австрія	41,9
Великобританія	36,6
Норвегія	43,4
Італія	43,3
Німеччина	36,2
Франція	43,6
Швеція	48,2
Данія	48,9

Частка податку на прибуток і ПДВ теж збільшилася. Податкові реформи супроводжувалися вдосконаленням податкових інститутів. В США було введено податкові реформи в ході яких було спрощено систему оподаткування, яка нині складається з трьох основних федеральних податків: індивідуальний прибуток; на соціальне страхування; на прибуток корпорацій. Федеральний індивідуальний прибутковий податок стягується з усього працездатного населення США. Ним оподатковуються практично всі види доходів, які можуть бути одержані населенням. Другим за значенням із федеральних податків є податок на соціальне страхування, що стягується лише з доходів від заробітної плати і дарування (тому його іноді називають податком на заробітну плату). Цей податок стягується в рівних частинах з робітників, наймодавців та підприємців. Збори від цього податку за законом визначено виключно для виплати пенсій престарілим, інвалідам, сім'ям, котрі втратили годувальника, і можуть бути використані на інші заходи. Третім великим федеральним податком є податок на прибуток корпорації. Ним оподатковується валовий перерозподільний прибуток корпоративного бізнесу. Прибуток у розмірі 50 тис. дол. оподатковується за максимальною ставкою - 34%.

Цікавим для вивчення та запозичення є досвід Китаю. У цій країні якщо інвестор вкладає свій прибуток у розвиток виробництва на термін понад 5 років, то йому повертається 40 % сплачених сум, після 10 років - 15-30 %. Серед прямих податків достатньо високу питому вагу має податок з доходів фізичних осіб. Практично у всіх країнах він має прогресивну шкалу стягнення та ставки податку коливаються згідно отриманому доходу від 9 до 53 %. Серед країн, які підлягали проведенню аналізу, пропорційна ставка лише в Росії - 13 і в Україні - 15 %. Фіксована ставка може бути застосована в тих країнах, в яких неналежним чином організоване державне адміністрування податку.

Для застосування принципу справедливості більш доцільним буде все ж таки повернення до прогресивної шкали оподаткування в нашій країні. При цьому найменшою ставкою зробити 10 %, але нарахування податку здійснювати без вирахувань сплати утримань до спеціальних фондів. Суттєві масштаби непрямого оподаткування у Франції, Німеччині, Італії обумовлені особливостями соціально-економічної політики, яка проводиться в цих країнах. Значна роль непрямих податків у багатьох країнах викликана їх високою фіскальною ефективністю та можливістю забезпечення рівномірності надходження платежів до бюджету. Одним з найбільш вагомим податком цієї категорії є податок на додану вартість.

Ставки ПДВ коливаються від 15 до 25 %. Стандартні ставки податку на додану вартість та його питома вага в податкових доходах і в загальному валовому продукті в різних державах наводяться в «табл.3.3». Отже, з метою удосконалення вітчизняної системи оподаткування юридичних осіб доцільним є вивчення сучасних аспектів їх оподаткування в економічно розвинутих країнах. Розглянутий досвід оподаткування у розвинутих зарубіжних країнах спонукає до ретельного дослідження існуючої в Україні системи оподаткування доходів юридичних осіб та адаптації кращих моментів світового досвіду до вітчизняних умов оподаткування.

Таблиця 3.3. Податок на додану вартість у зарубіжних країнах [55,с. 38]

Країна	Питома вага в податкових доходах, %	Питома вага у ВВП, %	Стандартна ставка ПДВ, %
Австрія	21,7	9,1	20
Бельгія	16,5	7,5	21
Великобританія	14,7	5,7	20
Греція	14,9	5,3	23	20,6	9,9	25
Італія	15,1	6,2	22
Німеччина	16,9	6,3	19
Франція	19,9	9	20
Швеція	13,4	6,8	25

Податкова система України схожа до існуючих податкових систем розвинутих країн світу, проте вона, на відміну від них, не є інструментом підвищення конкурентоспроможності держави, не сприяє економічному розвитку суб’єктів господарювання та перешкоджає розвитку України як соціально спрямованої держави. Для того, щоб адаптувати вітчизняне податкове законодавство до європейських норм, а також створити максимально сприятливі умови для розвитку бізнесу і підвищення добробуту громадян в Україні, необхідно, в першу чергу, мінімізувати витрати держави на утримання податкової системи.

Досвід економічно розвинутих країн показує, що податковий тягар не повинен зменшувати економічну активність платника. Крім того, оподаткування не повинно бути перешкодою ні для внутрішньої раціональної організації виробництва, ні для його зовнішньої орієнтації на структуру попиту споживачів. Зниження ставки ПДВ до 16%, а також скорочення списку пільг щодо сплати цього податку сприятиме збільшенню обсягів реалізації за рахунок зниження цін, покращить кругообіг фінансових ресурсів, що є однією з найважливіших умов ефективного та стабільного функціонування податкової системи. Україна повинна укласти угоди про уникнення подвійного оподаткування зі всіма країнами-членами Євросоюзу.

Такі бюджетоутворюючі податки як ПДВ, податок з доходів фізичних осіб та податок на прибуток повинні в Україні стягуватися за диференційованою шкалою, а не за фіксованою ставкою. Оскільки без диференціації ці податки втрачають свою регулятивну функцію. Варто зазначити, що процес оподаткування повинен сприяти реалізації політики зайнятості, впливати на розподіл доходів у напрямку забезпечення справедливості, а також створити бар’єр для використання тіньових схем сплати податків. Загальні тенденції оподаткування, які склалися в країнах ЄС, повинні стати орієнтиром для ефективної і швидкої адаптації податкових систем країн, які мають на меті вступити в Євросоюз, зокрема це стосується і України.

.3 Напрямки підвищення ефективності системи оподаткування юридичних осіб в Україні

Як в зарубіжних країнах, так і в Україні ведеться постійний пошук ефективних напрямків державного управління сферою оподаткування. Проте в час активних воєнних дій на сході країни складно говорити про підвищення ефективності. З урахуванням того, що Україна зараз переживає економічний спад, знаходиться на грані дефолту та введення воєнного стану основним завданням для юридичних осіб буде зберегти свій бізнес та залишитись «на плаву».

Цілий ряд змін що було внесено до законодавства мають все таки позитивні зрушення до них можна віднести зниження кількості загальнодержавних та місцевих податків з 20 до 9. Ця реформа призведе до зменшення часових затрат та людських ресурсів задіяних у цьому секторі. Позитивним кроком також є введення податкового компромісу .Для його реалізації платникам податків надаються певні преференції, а саме: сплата лише частки завчасно незадекларованих платежів або неузгоджених податкових зобов'язань.

Крім цього, згідно із механізмом, до підприємців не будуть застосовувати юридичну відповідальність (фінансову, адміністративну та кримінальну) за зазначені правопорушення. Вони також звільняються від податкових перевірок за уточнені та перевірені податкові періоди у наступних звітних періодах. При застосуванні процедури податкового компромісу платник податків сплачує 5% від суми зобов'язань, а 95% суми відповідного податку буде вважатися погашеною.

З метою забезпечення розвитку української економіки, перетворення України на конкурентоспроможного суб’єкта системи міжнародних відносин потрібно ввести ряд невідкладних заходів щодо реформування податкової системи України:

1.      Знижати ставку податку на додану вартість (ПДВ) щороку на декілька відсотків. Таким чином у 2018 р. ставка ПДВ складе 10 %. Сплата ПДВ стане більш прозорою, здійснити заходи щодо дієвої протидії корупції і махінаціям у цій сфері. Перелік операцій, що не належатимуть до об’єктів оподаткування, а також тих, що оподатковуються за нульовою ставкою значно розширити. У перспективі, до 2020 року ПДВ буде повністю скасовано і замінено на податок з реалізації. Зрозумілим є те, що ПДВ є одним з найнепрозоріших податків, що відкриває шлях до шахрайства та корупції. Фактично цей податок сплачується з кишені кожного громадянина, котрий купує товари. Проте одразу і повністю відмовитись від нього ми не можемо, оскільки він складає значну частину надходжень до Державного бюджету. Саме тому відмова від ПДВ повинна проходити поетапно і бути складовою реформування системи оподаткування в цілому.

2.      Ввести в дію диференційований податок з реалізації (ДПР), що у перспективі повністю замінить собою ПДВ та податок на прибуток підприємств. Ставка ДПР по галузям економіки має коливатись від 3% до 10 %. Спрощена система оподаткування для ряду юридичних осіб, перелік яких передбачено чинним законодавством, повинна бути збережена, проте згодом в її основу необхідно покласти фіксований податок з реалізації на рівні 5%. Ці зміни в сфері оподаткування стимулюватимуть виробників до збільшення кількості і якості продукції, і, як результат, призведуть до збільшення надходжень до Державного бюджету України і зростання рівня життя населення.

.        З метою подолання економічної кризи та стимулювання підприємницької ініціативи для малого та середнього бізнесу необхідно вводити податкові канікули. Раніше говорило про введення податкових пільг для платників податку на прибуток тих підприємств річний дохід яких становив не більше 3 млн грн., проте цю правку не було введено в дію. Я пропоную ввести податкові пільг для новостворених підприємств. Задля того, щоб це не призвело до корупції та «тінізаці», необхідно для всіх діючих підприємств зробити систему пільг. Знизити ставку податку з прибутку до 9 %, а податку на додану вартість - до 10 %. Суб’єкти малого та середнього бізнесу у період податкових канікул не сплачуватимуть диференційований податок з реалізації. Від податку на додану вартість буде звільнено вітчизняну сільськогосподарську продукцію первинного виробництва. Це надасть можливість зменшити ціни на основні групи вітчизняних продуктів харчування для населення та сприятиме розвитку сільськогосподарського сектору української економіки.

.        Задля підтримання та розвитку відчизняного виробника необхідно заохочувати сільськогосподарський сектор, який на даному етапі теж переживає занепад або працює на благо інших держав.

.        Настав час справедливого розподілу національного багатства. Бідні не повинні платити за багатих. Податки для великого бізнесу треба збільшити. Саме тому необхідно ввести прогресивну шкалу оподаткування, що передбачає збільшення податкових ставок у відповідності від зростання оподаткованого прибутку. Проте я ініціюю зміни у вітчизняному законодавстві, відповідно до яких будуть передбачені податкові пільги у разі підтримки і застосування у виробництві інноваційних технологій, розроблених вітчизняними вченими. Особливу увагу необхідно приділити розвитку альтернативної енергетики, що матиме на меті зменшити залежність економіки України від постачань енергоносіїв з-за кордону. Основою розвитку вітчизняної економіки повинні бути новітні наукові технології. Найкращі інвестиції -це інвестиції в освіту та науку. Вони згодом принесуть найбільший прибуток українському народу.

.        Важливим кроком у напрямі подолання тіньової економіки повинна стати амністія капіталів. Отримані дані не будуть використовуватись проти власників капіталів, що легалізуються. Амністія капіталів буде мати своєю складовою і податкову амністію, що передбачає звільнення від сплати податків за тіньовий період. Амністія буде одноразовою і проходитиме у період до 1 січня 2017 р. Також буде встановлено плату за легалізацію тіньових капіталів у розмірі 4 % Ці заходи допоможуть задіяти десятки мільярдів доларів у легальних економічних процесах. А це, за найскромнішими підрахунками, від 50 млрд. доларів, які будуть працювати на економіку України, а не йти з держави через офшорні зони. Таким чином ми звільнимось від необхідності брати закордонні кредити та припинимо збільшення державного боргу, який доведеться віддавати нашим дітям та онукам.

. Збільшення частки прямих податків, що відповідає практиці розвинутих країн. Непрямі податки хоч і зручніші для фіскальних органів з позиції їх стягнення, однак їх сплата лягає тягарем на плечі кінцевого споживача. Тому переваження справедливих прямих податків дасть змогу уникнути таких негативних наслідків, як зубожіння більшості населення, подальший спад і занепад вітчизняного виробництва, нездатного конкурувати з дешевою продукцією іноземних фірм, тощо.

. Застосування пропорційної шкали оподаткування дасть змогу рівномірно розподіляти виплати між верствами населення.

. Вирішити питання нагромадження первинного капіталу для підйому виробництва. Потрібно розробити програми та дати зелене світло процесу правового та легального накопичення капіталу, використовуючи податкові важелі та стимули.

. Своєчасність подання інформації про підготовку, ведення в дію чи зміну податкового законодавства. Нажаль в нашій країні є дуже погана звичка вводити в дію деякі законопроекти поспіхом. В цьому випадку ні податківці, ні платники податків не можуть точно зрозуміти, що потрібно робити.

. Необхідно докорінно змінити ставлення до місцевих податків і зборів, суттєво підняти їх значення у формуванні дохідної частини місцевих бюджетів. Найсуттєвішими вадами місцевого оподаткування, на мою думку, є незначна фіскальна роль податків і зборів та відсутність прав у органів місцевого самоврядування запроваджувати на своїй території власні податки і збори. Річ у тім, що на місцях завжди є свої особливі об’єкти оподаткування, які можуть відчутно наповнити місцеві бюджети, а отже, дати змогу спрямувати додаткові кошти на розв’язання економічних і соціальних проблем регіонів.

В умовах економічної нестабільності, існування різного роду механізмів, приховування прибутків та ухилення від сплати податків удосконалення системи оподаткування в Україні та підвищення її ефективності повинно йти шляхом пошуку найбільш надійних та стабільних джерел сплати податків. Поряд з цим, виходячи з вимог податкової реформи, одним з пріоритетних її напрямів має стати реальне полегшення податкового тиску на економіку за допомогою розширення переліку об’єктів оподаткування.

Запропоновані заходи щодо реформування податкової системи України спрямовані перед усім на підтримку малого і середнього бізнесу. Адже саме представники малого і середнього бізнесу повинні скласти основу формування середнього класу і розвитку громадянського суспільства в Україні. Зменшення податкового тиску, диференційований підхід у сфері системи оподаткування та виведення значної частини економіки з тіні є першочерговими заходами у процесі дієвого забезпечення економічної безпеки України і підвищення рівня життя її громадян. І це лише один з напрямів економічних реформ, кінцевим результатом яких повинно стати втілення в життя інноваційної моделі розвитку української економіки.

Висновки

В висновку необхідно підвести підсумки роботи. Дана робота - це спроба, на прикладі підприємства ТОВ «Гідрозит», охарактеризувати діючу систему оподаткування, вивести переваги і недоліки, визначити основні напрямки вдосконалення. В ході дослідження було зроблено і виявлено наступне:

.Визначено сутність системи оподаткування та податків. Система оподаткування включає в себе: систему податків і зборів та механізми і способи їх розрахунку та сплати. Основна сутність системи оподаткування юридичних осіб в Україні полягає в наповненні дохідної частини бюджету, задля виконання державою своїх функцій та дотримання гарантій.

. Згідно до нововведень, що були внесені до Податкового Кодексу України, до основних податків що справляються з юридичний осіб належать загальнодержавні прямі: податок на прибуток підприємства, екологічний податок і рентна плата та непрямі: ПДВ, акцизний податок і мито. Та місцеві податки: податок на майно та єдиний податок.

. Розглянуто інформаційно-аналітичне забезпечення. Коло користувачів, які можна поділити на дві групи: внутрішні та зовнішні, яким вимогам має відповідати інформаційна база та важливе значення конфіденційності інформації в роботі підприємства. Це дало зробити висновок про те, що ця сфера має важливий вплив на чітку і злагоджену роботу держави загалом та кожного платника окремо.

4. Визначено праці основних науковців у сфері системи оподаткування. Серед найбільш відомих постатей можна виділити: Л.Я. Бабич, Г.Л. Пенякову, Т.О. Сидоренко, В.М. Федосова, А. Веткіна, М. Білик, І. Золотко та низку інших. Багато науковців з часів визнання незалежності намагаються знайти відповіді на питання що постали перед нашою економікою в сфері системи оподаткування. Знайти важелі впливу, як на платників податків, так і на адміністративний сектор. Проте багато питань залишаються відкритими.

5. Проведено на основі даних ТОВ «Гідрозит» аналіз прямих та непрямих податків, що сплачувало підприємство за останні п`ять років. В ході проведення дослідження аналізувались система нарахування та сплати прямих податків, а в випадку ТОВ «Гідрозит» - податок на прибуток підприємства, та непрямих - податок на додану вартість. Враховувалась динаміка сплати та еволюція податків за роки проведення аналізу (2010- 2014 рр).

6. Проведено аналіз податкового навантаження на ТОВ «Гідрозит». Економічний зміст податкового навантаження можна було б визначити як частку підприємницького доходу, яка вилучається державою у суб’єкта підприємництва через систему податків та зборів до бюджетів різного рівня. В ході дослідження виявлено, що податкове навантаження на підприємство завелике, що негативно впливає на його функціонування та стан. Слід зазначити, що великий податковий тягар на підприємство не є обґрунтованим, так як держава нажаль не є гарантом економічної стабільності. Що в свою чергу має бути однією з головних її функцій.

8. Визначено основні недоліки системи оподаткування юридичних осіб в Україні. До яких можна віднести в першу чергу нестабільну ситуацію в країні, війну та загрозу введення воєнного стану, що призведе до зупинки руху всіх підприємств, організацій та країни в цілому. Далі іде податковий тягар і часта зміна податкового законодавства, що призводить до плутанини в сплаті та трактуванні деяких законодавчих актів.

. Було представлено зарубіжний досвід систем оподаткування та порівняння його з українськими реаліями. До найрозвиненіших країн з ефективними система оподаткування юридичних осіб можна віднести: Норвегію, Німеччину, Великобританію, Данію, Швейцарію та багато інших. Досвід економічно розвинутих країн показує, що держава не повинна зменшувати економічну активність платника та ставати на заваді його розвитку, а навпаки створювати всі умови, задля виконання поставлених їй цілей. Крім того, оподаткування не повинно бути перешкодою ні для внутрішньої раціональної організації виробництва, ні для його зовнішньої орієнтації на структуру попиту споживачів. Визначено основні шляхи вдосконалення системи оподаткування в Україні. Варто зазначити, що процес оподаткування повинен сприяти реалізації політики зайнятості, впливати на розподіл доходів у напрямку забезпечення справедливості, а також створити бар’єр для використання тіньових схем сплати податків. Загальні тенденції оподаткування, які склалися в країнах ЄС, повинні стати орієнтиром для ефективної і швидкої адаптації податкових систем країн, які мають на меті вступити в Євросоюз, зокрема це стосується і України.

. Щодо напрямків підвищення ефективності системи оподаткування юридичних осіб в Україні, то тут потрібно сказати про ряд невідкладних реформ, що потрібно проводити і повністю пере форматувати нині діючу системи. До таких нововведень потрібно віднести:

Зниження, або навіть відмова від ПДВ та введення замість нього диференційованого податку з реалізації, що дасть змогу знизити тиск на кінцевого споживача. Ці зміни в сфері оподаткування стимулюватимуть виробників до збільшення кількості і якості продукції, і, як результат, призведуть до збільшення надходжень до Державного бюджету України і зростання рівня життя населення.

З метою подолання економічної кризи та стимулювання підприємницької ініціативи для малого та середнього бізнесу необхідно вводити податкові канікули, про які раніше вже йшлося, але законопроект так і не ввели в дію.

Справедливий розподіл багатства. Потрібно збільшити ставку податків для великого бізнесу. Взагалі ввести прогресивну шкалу оподаткування.

Особливу увагу необхідно приділити розвитку альтернативної енергетики, що матиме на меті зменшити залежність економіки України від постачань енергоносіїв з-за кордону.

Розвиток новітніх наукових технологій. Найкращі інвестиції -це інвестиції в освіту та науку. Вони згодом принесуть найбільший прибуток українському народу.

Збільшення частки прямих податків, що відповідає практиці розвинутих країн. дасть змогу уникнути таких негативних наслідків, як зубожіння більшості населення, подальший спад і занепад вітчизняного виробництва, нездатного конкурувати з дешевою продукцією іноземних фірм, тощо.

В умовах економічної кризи та війни, існування різного роду механізмів, приховування прибутків та ухилення від сплати податків, удосконалення системи оподаткування в Україні та підвищення її ефективності повинно йти шляхом пошуку найбільш надійних та стабільних джерел сплати податків.

Список використаної літератури

1.   Податковий кодекс України : від 02.12.2010 р. № 2755-VI // Офіційний вісник України.

2.      Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV VI  // Офіційний вісник України.

.        Азаров М.Я. Податкові системи зарубіжних країн / За ред.. - К: ВД "Калінютерпрес",2013.-240с.

4.   Бечко П.К., Захарчук О.А. Основи оподаткування: навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 327 с.

5.   Богатиренко К. Проблеми існування вітчизняних підприємств в умовах фінансової кризи / К. Богатиренко // Вісник КІБіТ. - 2013. - №1. - С. 34-37

6. Герасим П.М., Десятнюк О.М., Журавель Г.П. Система оподаткування та її  інформаційно-облікове забезпечення: Навчальний посібник. - К.: ВД «Професіонал», 2009. - 736 с.

.Гуцаленко Л.В., В.А. Дерій М.М., Коцупатрий Підручник «Державний фінансовий контроль» К.: Знання 2012 р. -600 с.

. Дропа Я., Чабан І. Податкове навантаження та його вплив на економіку України // Формування ринкової економіки в Україні. - 2012. - №8. - С. 196-213.

. Загородній А. Податки, збори, обов’язкові платежі. - Л.: Львівська політехніка, 2011. - 192 с.

. Іванов Ю.Б., Крисоватий А.І., Кізима А.Я., Карпова В.В. Податковий менеджмент: Підручник. -К.: Знання, 2010. - 525 с.

. Кизилова Л.О., Кизилов Г.І. Оподаткування підприємств. Ч.1. Теоретичні та організаційні основи оподаткування. Навчальний посібник. 2-е вид., - Харків: ХНАМГ, 2013.

. Клименко О.В. Правові основи податкових систем України та Німеччини: порівняльно-правовий аналіз: автореф. дис. канд. юрид. наук: спец. / О.В. Клименко; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2010. -20с.

. Климчук С.В. Оподаткування підприємств: Навчальний посібник: У 2-х ч. Ч. 1 / Кер. авт. кол. і наук. ред. доцент С.В. Климчук. - К.: Центр навчальної літератури. 2009. - 192 с.

. Крисоватий А.І. Теоретико-організаційні домінанти та практика реалізації податкової політики в Україні: монографія / А.І. Крисоватий. - Тернопіль: Карт-бланш,2013.-371с.

. Котина Г. Податкові важелі впливу на економіку в сучасних умовах: вітчизняний та світовий досвід [Текст] / Г. Котина, М. Степура // Економіст. - 2010. - № 5. - С.31-35.

. Крисоватий А.І. Домінанти гармонізації оподаткування: національні та міжнародні вектори [Текст]: монографія / А.І. Крисоватий, В.А. Валігура. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2010. - 248с.

.Колодізєв О.М. Гроші і кредит - Бібліотека українських підручників. 2012 p.

.Лищенко О.Г. Управління дебіторською заборгованістю як фактором фінансової стійкості підприємства / О.Г. Лищенко, І.С. Середа // Держава та регіони. Серія: Економіка і підприємництво. - 2010. - №3. - С. 84-89

. Литвиненко Я.В. Податкові системи зарубіжних країн: навч. посіб. / Я.В. Литвиненко, І.Д. Якушик. - К.: МАУП, 2009. - 208 с.

. Маглаперідзе А.С., Храпкіна В.В. Податковий менеджмент: Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 328 с.

. Майстренко О. Реформування податкової системи України як спосіб вирішення податкових колізій / О. Майстренко // Право України. - 2011. - № 2. -С.23.

. Нікітішин А. Податкова політика в умовах світової фінансової кризи: вітчизняна та зарубіжна практика / А. Нікітішин // Вісник податкової служби України.

. Онисько С.М., І.М. Тофан, О.В. Грицина. Підручник. Податкова система - Львів : Магнолія Плюс, 2004. - 312 с.

24. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств: Підручник КИЇВ 2013/- 550 c.

. Сердюк О.М. Податкова система (практикум): Навч. Посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2012. - 328 с.

.Семенов А.Г. Фактори забезпечення фінансовими ресурсами підприємства в період фінансової кризи / А.Г. Семенов, О.І. Павленко // Держава та регіони. Серія: Економіка і підприємництво. - 2010. - №3. - С. 155-158

. Соколовська А.М. Податкова система держави: теорія і практика становлення. - К.: Знання-Прес, 2008. - 454 с.

. Сідельникова Л.П. Синергія та дієвість фіскального потенціалу податку на доходи фізичних осіб [Текст] / Л.П. Сідельникова // Економічний аналіз: збірник наукових праць. - 2012. - Вип. 10. - Част. 2. - С.332-337.

. Сідельникова Л.П. Роль податку на додану вартість у забезпеченні фінансування державних видатків [Текст] / Л.П. Сідельникова // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. - 2011. - № 2 (14). - С. 148-153.

. Сідельникова Л.П. Податкова система [Текст]: навч. посіб. / Л.П. Сідельникова, Н.М. Костіна. - К.: "Видавництво ЛІРА-К", 2012 - 576 с.

. Соколовська А.М. Основи теорії податків [Текст]: навч. посіб. / А.М. Соколовська. - К.: Кондор, 2010. - 326 с.

. Cоколовська А.М. Система податкових пільг в Україні в контексті європейського досвіду / А.М. Соколовська, Т.І. Єфименко, І.О. Луніна та ін. - К. : НДФІ, 2009. - С. 237.

.Якушик І.Д. Я.В. Литвиненко Податкові системи зарубіжних країн: Довідник /,. - К. : «МП Леся», 2014. - 480 с.

. Азаров М.Я.. Державний бюджет і бюджетна стратегія, 2012-2013. Стабілізація та сталий розвиток в умовах реформування економіки України : [монографія] / за заг. ред.. - К. : Держ. навч.-наук. установа "Акад. фін. управління", 2011. - Ч. 1. - 268 с .

. Павлова І.М., Серебрянський Д.М., Смірнова О.М., Стадник М.В., Тарангул Л.Л.]; за заг. ред. О.М. Смірнової Теорія і практика визначення оподатковуваного прибутку підприємств в Україні: обліковий аспект: монографія / - К.: Алерта, 2014. - 500 с.

. Червінська О.С. Аналіз податкового навантаження в Україні та шляхи його оптимізації / О.С. Червінська // Науковий вісник НЛТУ України. - 2014. - Вип. 24.6. - С. 307-313. 38. Швабій К. Податки з доходу фізичних осіб: проблеми і перспективи [Текст] / К. Швабій // Вісник податкової служби України. - 2010. - № 6. - С. 33-35.

.Юрія С.І, Є.В. Савельєва Економічні проблеми ХХІ століття: міжнародний та український виміри / [за ред..]. - К.: Знання, 2007. - 595 с.

. Ярошенко Ф.О., Мельник П.В., Мярковський А.І. та ін., Реформування податкової системи України : теорія, методологія, практика : монографія / - К.: Міністерство фінансів України, 2011. - 656 с.

41. Никитин С. Социальные налоги: опыт Запада / С. Никитин, Л. Глазова, М. Степанова // Мировая экономика и международные отношения. - 2013. - № 5.

. Мельник В.М. оподаткування: наукове обґрунтування та організація процесу. - К.: «Комп’ютерпрес». - 2010. - 277 с.

. Фещенко Л.В Бюджетна система: навч. посіб. / Л.В. Фещенко., П.В. Проноза, Н.В. Кузминчук - К.: Кондор, 2008, - 440с.

. Податкові системи країн з розвиненою ринковою економікою.

. Формування ринкової економіки formation of market economy в Україні. 2013. Вип. 19. С. 460-464.

. Статистика Електронний ресурс Національний банк України. Офіційне інтернет-представництво - 2015.

. Дані Державного комітету статистики

.Волков Є.О. Сутність податкової оптимізації зовнішньоекономічних операцій / Волков Є.О.

. Звіти про результати діяльності органів ДФС України за 2014-2015 роки.

. Зміни та нововведення до законопроектів

. Фінансова політика держави та фінансовий механізм.

.Звіти про результати діяльності органів ДПС України за 2007-2013 роки.

53. Taxation trends in the European Union // European Commission. Taxation trends in the European Union. - 2010.

Додаток А

Таблиця 1.1. Види та загальний порядок подання податкової інформації.

Ким надається	Iнформація	Строки надання
Iнформація, що надається періодично
1. Від платників податків та податкових агентів	а) що міститься у податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах	надається у порядку, встановленому відповідними нормативно-правовими актами
	б) що міститься у наданих великими платниками податків в електронному вигляді копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронному вигляді, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів
	в) про фінансово-господарські операції платників податків (у частині обов'язку платника податків надавати розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів)
	г) про застосування реєстраторів розрахункових операцій
2. Від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України	а) про об'єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами. Зазначена інформація повинна містити, зокрема, вид, характеристики, індивідуальні ознаки об'єкта оподаткування (в разі наявності), за якими його можна ідентифікувати	щомісяця протягом 10 календарних днів місяця, наступного за звітним
	б) про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності
	в) про експортні та імпортні операції платників податків	у строк, визначений спільним наказом Держмитслужби та ДПАУ, але не рідше ніж кожні 10 к. д.
	г) що міститься у звітних документах (крім персоніфікованої статистичної інформації, фінансових звітів), які подаються платником податків органам виконавчої влади та/або органам місцевого самоврядування	надається органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування протягом 10 к. д. з дня подання такої звітності відповідному органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Органами державної статистики інформація надається відповідно до плану державних статистичних спостережень
	д) про встановлені органами місцевого самоврядування ставки місцевих податків, зборів та надані такими органами податкові пільги	не пізніше 10 к. д. з дати набрання чинності відповідним рішенням
Iнформація, що надається на запит податкового органу
3. Від платника податків або інших суб'єктів інформаційних відносин	а) що запитується, якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби	протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено ПКУ)*
	б) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок
	в) в інших випадках, визначених ПКУ
* В окремих випадках у ПКУ спеціально передбачено інші строки.

Додаток Б

Таблиця 1.2. Перелік основних законодавчих і нормативних документів.

Назва. дата прийняття та номер	Короткий зміст документа у частині що стосується системи оподаткування юридичних осіб в Україні.
Нормативно-правове забезпечення
Верховна Рада України
Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями.	Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI зі змінами та доповненнями.	Визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.
Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI зі змінами та доповненнями.	Визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України.
ЗУ « Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ	Визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
ЗУ «Про державний бюджет України» від 28.12.2014 № 80-VIII	Визначає бюджетне планування доходів і планове спрямування видатків на наступний за роком опублікування рік.
ЗУ «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI	Визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Постанови
Постанова Кабінету Міністрів Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21.08.2014р.	Визначення загальних норм оціночної вартості майна та порядок сплати обов’язкових платежів.

Додаток В

Фінансовий звіт річний 2012 р.

Додаток Г

Фінансовий звіт річний за 2013 р.