язковий елемент економічного аналізу в цілому, як науки.
Процес вивчення якого-небудь складового явища економіки, за допомогою аналізу, здійснюється за допомогою розділення його на окремі складові частини. За допомогою цього виявляються глибинні процеси змін цих складових частин, під впливом різноманітних факторів. Наприклад, для аналізу прибутку, треба знати, які джерела його сформували та від чого залежить розмір прибутку, який на нього є вплив.
Метод аналізу - це метод дослідження процесів і закономірностей зміни якогось явища.
Залежно від завдань і напрямків аналізу його зміст, порядок проведення та оформлення результатів можуть бути різними. Це передбачає розробку методів аналізу, а також визначення приватних методик, з урахуванням специфіки аналізованої області діяльності та організаційно - технічних особливостей виробництва.
У статті «прийоми економічного аналізу» приводиться така класифікація методів економічного аналізу.
«В економічному аналізі широко використовується на різних етапах дослідження ряд спеціальних методів і прийомів, які діляться наступним чином:
традиційні:
Використання аналітичних показників;
Виділення «вузьких місць»;
Порівняння;
Балансовий метод;
Методи ланцюгових підстановок;
Інтегральний метод;
Індексний метод;
Графічний.
нетрадиційні:
Математична статистика і теорія ймовірності;
Економетричні методи;
Математичне програмування;
Дослідження операцій;
Класичний математичний аналіз». [2]
У свою чергу, всі традиційні методи, за винятком першого, є також логічними і кількісними.
За винятком першого, всі прийоми відносяться також до кількісних, евристичний прийом є також якісним. Прийоми починаючи з математичної статистики - економіко-математичні.
Застосування якісних прийомів в аналізі доцільно тоді, коли не можна показники виразити кількісно або коли нам необхідно розрахувати вплив деяких якісних факторів.
На деяких методах економічного аналізу зупинимось та розглянемо більш детальніше.
1.1 Порівняльний аналіз
Метод порівняльного аналізу може бути використаний при вивченні будь-яких облікових даних і, отже, повинен розглядатися як загальний прийом. При порівняльному аналізі зіставляється зміст декількох документів, що відображають однотипні операції. При цьому, виявляють відхилення будь-яких спеціально обчислених показників одного документа від аналогічних показників в інших документах. Наприклад, за існуючими правилами, комерційні банки виробляють щоденну звірку наявних коштів, у тому числі і по виписці по кореспондентському рахунку, і складають баланс на кінець кожного операційного дня. Тому ведення неврахованих фінансових операцій в комерційному банку малоймовірно. Однак, у зв'язку зі складністю бух-обліку і об'ємністю проведених операцій (щоденні обороти багатьох банків можуть складати мільярди рублів) можливе заниження податкових та інших обов'язкових платежів до бюджету, інші порушення, в т.ч. банківського законодавства чисто бухгалтерськими методами, наприклад, неправильної кореспонденцією рахунків.
При цьому, треба мати на увазі, що комерційні банки звітують про результати своєї фінансової діяльності не тільки перед територіальною Державною податковою інспекцією за місцем постановки на облік, а й перед територіальним Головним управлінням Банку країни за місцем кореспондентського обслуговування (за відповідними формами та встановленим нормативними актами термінами для зазначених державних структур). Це дозволяє, при необхідності, провести їх порівняльний аналіз.
Розрізняють внутрішньовиробничі і міжвиробничі порівняння. За допомогою перших розглядається один об'єкт і його внутрішні зв'язки і зіставлення, другий дозволяють порівнювати групу однорідних об'єктів. Міжвиробничий аналіз отримав назву міжзаводського, але його принципи можуть бути поширені і на об'єднання, цехи.
Основними напрямками і цілями міжзаводського аналізу можуть бути:
визначення стійкого рівня і темпів зміни основних техніко-економічних показників;
розкриття резервів виробництва через порівняння з кращими досягненнями аналогічних об'єктів;
вивчення і узагальнення передового досвіду та можливостей його використання на порівнюваних підприємствах;
оцінка ефективності діяльності виробничих підрозділів з урахуванням кращих досягнень на аналогічних об'єктах;
визначення оптимальних умов функціонування порівнюваного об'єкта.
При проведенні міжзаводського аналізу, перш за все, проводиться вибір і обґрунтування однорідної сукупності факторів і аналізованих об'єктів. Для цієї мети необхідно: вибрати близькі за конструктивно - технологічних параметрах види продукції, однорідні за галузевою належністю та організаційно - технічними характеристиками підприємства або цехи, однотипні види робіт тощо, визначити загальну для зіставляються об'єктів базу порівняння, в якості якої виступають проектні показники, нормативний рівень окремих показників, або рівень роботи одного з об'єктів.
Для правильного застосування методу порівнянь необхідно забезпечити порівнянність показників роботи аналізованих об'єктів.
Останнім часом намітилися дві тенденції розширення використання методу міжоб'єктних порівнянь:
) проводити порівняння роботи не тільки великих одиниць в цілому, а окремих однотипних виробництв (ливарних цехів, ремонтних, механічних і т.д.);
) порівнювати виробництво не тільки виробів у цілому, але й окремих напівфабрикатів, деталей;
) проводити зіставлення не тільки підсумкових кількісних, а й приватних якісних показників;
) використовувати економіко-математичні методи, зокрема статистичне моделювання.
Однією з умов проведення порівнянь є застосування однакової методики розрахунку і порядку вимірювання показників, використовуваних для аналізу, а також тотожність періодів часу, за які обробляються показники.
Для розширення меж порівнянності можливе проведення аналізу за групами об'єктів, попередньо виділеним залежно від якого-небудь ознаки - розміру підприємства, спеціалізації, рівня технічної оснащеності і т.п.
Великий інтерес має вибір в якості бази порівняння спеціального нормативного еталона. У рамках одного підприємства в його якості можуть служити норми або нормативні величини показників. Можливо також використання в якості бази порівняння показників потужності виробничої ланки і всіх похідних від нього показників ( фондовіддача, продуктивність праці і т.д.).
1.2 Аналіз за відхиленнями показників
В основі цього аналізу лежить метод порівняння і балансовий метод.
Це один з основних методів аналізу об'ємних показників - плану виробництва продукції, чисельності працівників, прибутку, фонду заробітної плати, кошторису витрат і т.д. Основний зміст даного методу зводиться до виявлення структурного складу аналізованого показника і відхилень від базисного рівня, прийнятого в якості нормативу. При цьому виявляються причини цих відхилень. Так, наприклад, при аналізі фонду заробітної плати найважливішим завданням є визначення абсолютного перевитрати або економії фонду по всіх основних його складовими - основної заробітної плати за тарифом, доплат, сумі премій, інших виплат і т.д.
Методика аналізу за відхиленнями показників широко використовується при аналізі фінансових і виробничих результатів роботи підприємств. Цей аналіз дозволяє найбільш повно розкрити і оцінити відбуваються в роботі об'єкта зміни, провести контроль за дотриманням фінансової дисципліни і т.д.
Аналіз за відхиленнями успішно поєднується з контролем за дотриманням структурного складу показників, Так, при аналізі фонду заробітної плати як бази для розрахунку відхилень може бути використаний нормативний складу заробітної плати і т.д.
1.3 Балансовий метод
У підручнику з теорії економічного аналізу приведене наступне пояснення балансового методу: «Балансовий метод, або як його ще називають, балансове погодження - метод, який полягає у зіставленні врівноважуючих одна одну систем взаємопов'язаних показників. Як приклад можна навести такі системи показників: ресурси та їх використання, виробництво і споживання, грошові доходи і витрати, активи та пасиви, виробництво і розподіл тощо.»[3]
Враховуючи багато джерел інформації про балансовий метод можна зробити висновок, що цей метод отримав таку назву тому, що вперше був використаний в бухгалтерській звітності. Бухгалтерський баланс є першим прикладом зіставлення багатьох показників та виведення рівності їх підсумків.
Широко використовується балансовий спосіб в бухгалтерському обліку, статистиці. Для вивчення забезпеченості підприємства, складаюсь баланс, де з однієї сторони вказують потребу в коштах, а з іншої сторони фактичну наявність коштів.
При аналізі доцільності використання трудових ресурсів порівнюють показники можливого фонду робочого часу з показниками фактично використаного робочого часу. Також виявляють можливі причини втрат робочого часу що більше за план.
Для того щоб проаналізувати платоспроможність організації також використовують платіжний баланс. В цьому балансі співвідносять платіжні кошти з платіжними зобовязаннями.
1.4 Графічний спосіб
За допомогою графіків можна більш ясно побачити значення показника та зробити наближений прогноз зміни показника. Графік показує більш масштабно значення показника. Та за допомогою геометричних фігур можна відслідкувати залежності показника. Графічний метод використовується для ілюстрації зміни показників, але не має при аналізі самостійного значення.
У підручнику економічного аналізу приведена класифікація графіків за наступними ознаками: «За загальним призначенням графіки діляться на аналітичні, ілюстративні та інформаційні;
За способом побудови графіки поділяються на діаграми, картограми і картодіаграми;
В економічному аналізі дуже поширений мережевий графік. За допомогою мережевого графіку можливо розрахувати цілий ряд аналітичних завдань різноманітної складності. Мережевий аналіз полягає в виявленні критичного шляху виконання операцій.
1.5 Індексний метод
Індексний метод ґрунтується на відносних показниках динаміки та виконання плану, на порівняльних показниках. Індексний метод виявляє відношення фактичного рівня показника до його рівня за базисний період.
Любий індексний метод розраховується співвідношенням звітної величини з базисною. Такий індекс має назву індивідуальний індекс. А індекси, які виражають співвідношення складних явищ носять назву групові індекси.
Статистика виділяє агреговану, арифметичну та гармонійну форми індексів, які використовують при аналізі.
Агрегований індекс дає змогу виявити вплив різноманітних факторів на зміну рівня показників в мультиплікативних та кратних моделях. Агрегований індекс це головна форма загального індексу. Його можна трансформувати в середній гармонійний індекс та в середній арифметичний індекс.
1.6 Метод кореляційного і регресійного (стохастичного) аналізу
Метод кореляційного і регресійного аналізу використовується для виявлення тісноти звязку між величинами, які не знаходяться в функціональній залежності. Іншими словами звязок проявляється не в кожному випадку, а в конкретній залежності. Кореляція вирішує такі дві головні завдання:
Складання моделі діючих факторів (рівняння кореляції);
Надання кількісної оцінки тісноти звязку (коефіцієнт кореляції).
1.7 Матричні моделі
В даний час моделі даного класу регулярно будуються в багатьох країнах світу. З їх допомогою вирішуються завдання аналізу, планування та прогнозування розвитку економічних систем. Регулювання економічного розвитку, розрахунки по складанню довгострокових планів, розрахунки по оптимізації зовнішньої торгівлі, складання міжрегіональних балансів, розрахунки з ціноутворення - ось далеко не повний перелік завдань, у вирішенні яких можуть бути застосовані матричні моделі.
Матричні моделі схематично відображають економічне явище або процес за допомогою наукових абстракцій. Найбільше поширення тут набув метод аналізу «витрати-випуск», який будується за шахматною схемою та дає можливість представити взаємозвязок витрат та результатів виробництва.
1.8 Математичне програмування
Математичне програмування - це основний інструмент рішення задач щодо оптимізації господарчо-виробничої діяльності.
Математичне програмування засноване на розрахунку системи рівнянь, у випадку коли залежність між вивчаючими явищами функціональна. Для нього властиві математичні вираження змінних величин, конкретний порядок, логічний аналіз, послідовний розрахунок. Використовувати його можливо тільки у випадках, якщо змінні величини та фактори, що вивчаються, мають математичну визначеність та кількісну граничність. Також коли в результаті відомої послідовності розрахунків діє взаємозамінність факторів, також коли присутня логіка у розрахунках.
Наприклад, цим методом на виробництві розраховується оптимальна продуктивність машин, агрегатів. Всі економічні задачі які можна розрахувати за допомогою математичного програмування, відрізняються альтернативними рішеннями та конкретними умовами, які обмежують. Розрахувати таке завдання - означає вибрати серед усіх можливих варіантів найкращий, тобто оптимальний. Унікальність використання математичного програмування в економіці в тому, що найкращий варіант обирається з великої кількості альтернативних варіантів. Іншими методами розрахувати таке завдання практично не можливо.
1.9 Метод ланцюгових підстановок
Підстановка - заміна окремих показників базисного на фактичний. Ланцюгова підстановка - це послідовна заміна базисних окремих показників на фактичні. Після цього впливи зроблених замін на зміну розміру вивчаючого показника, порівнюються між собою. Кількість підстановок стільки ж, скільки вхідних окремих показників, які використовуються у розрахунковій формулі.
Кажучи о методах аналізу, дуже важливе значення надається способам надання інформації. Особливо це має значення в умовах ринку. Часто деякі користувачі інформації не мають достатніх знань, часу, або кваліфікації для того, щоб зрозуміти всю суть аналітичного вивчення. А організація в свою чергу заінтересована у демонстрації своїх показників та перспективи розвитку в найкращому вигляді. Це особливо має значення при докладі на засіданні акціонерів або в бізнес-плані інвестиційного проекту.
1.10 Інтегральний метод
За допомогою інтегрального методу надається оцінка впливу факторів на розміри результативних показників. На відміну від деяких інших методів цей метод дозволяє зробити більш точні розрахунки.
Цей метод не використовує принцип елімінування.
Елімінування - це виключення при аналізі впливу інших факторів крім досліджуваного. Тобто при вивченні впливу одного фактору на величину показника усі інші фактори не змінюються.
Спосіб виходить з того, що зміна всіх факторів відбувається незалежно один від одного. Змінюється спочатку базисне значення на звітне значення у одного фактора при незмінному, статичному стані інших факторів, потім у двох, трьох і так далі. При цьому не враховується взаємодія факторів, в результаті якого утворюється додатковий приріст результативного показника. У методах, що використовують принцип елімінування, цей нерозкладний залишок приєднується до впливу останнього фактора.
Інтегральний метод дозволяє врахувати нерозкладний залишок і розподілити між впливами різних факторів.
Виділяють два види інтегрального методу: інтегральний метод з пропорційним та рівним розподілом нерозкладного залишку.
Інтегральний метод з рівним розподілом нерозкладного залишку дозволяє оцінити додатковий приріст від взаємодії факторів і рівномірно розподілити цей залишок між усіма факторами.
1.11 Виділення вузьких місць
«Вузьке місце» або «пляшкове горлечко» на підприємстві - це процес в ланцюзі, обмеження в пропускній здатності якого обмежують пропускну здатність всієї мережі.
По суті, це обмеження, що перешкоджає досягненню мети системи (а мета - це максимальне отримання прибутку). Одним з головних завдань менеджера на підприємстві є пошук і усунення «вузьких місць» на підприємстві, які не дозволяють реалізувати його максимальний потенціал і досягти мети.
Технологія виявлення та усунення вузьких місць застосовна як на виробничому, так і на сервісному підприємстві в будь-якій його функціональної частини. Дана технологія необхідна розумним і прогресивним менеджерам, які бачать існуючі проблеми на підприємстві і розуміючим необхідність змін.
Для підвищення ефективності виробничого процесу потрібно збалансувати весь виробничий процес. Для це потрібно знайти в ньому вузькі місця і перебудувати роботу підприємства відповідно з можливостями цих вузьких місць.
Крок 1. Знайти вузьке місце. Його можна дізнатися за найбільшою кількістю проблем - скарг, негараздів, авралів - і значному обсягу незавершеної роботи. Іншими словами, «вузьке місце» - це, швидше за все, ваш самий проблемну ділянку.
Крок 2. Визначити найбільш ефективні способи використання « вузького місця».
Крок 3. Підпорядкувати роботу інших частин системи ритму роботи гальмуючого виробництво ділянки.
Крок 4. Підвищити пропускну здатність «вузького місця». Звільнити «вузьке місце» від виконання завдань, які можна передати на інші ділянки, і, звичайно, гарантовано забезпечити його роботою.
Крок 5 . Можна повернутися до кроку 1 і продовжити оптимізацію.
У певний проміжок часу в процесі існує тільки одне вузьке місце, однак усуваючи його, ви отримуєте можливість побачити інше обмеження в процесі. Виявлення та усунення «вузьких місць» - процес постійний і безперервний. Це процес безперервного вдосконалення.
2. ТЕСТИ
економічний аналіз математичний програмування
Фондомісткість продукції визначається як відношення:
а) середньорічної вартості основних засобів до обсягу випущеної продукції;
б) обсягу випущеної продукції до середньорічної вартості основних засобів;
в) середньорічної вартості основних засобів до обсягу реалізованої продукції;
г) середньорічної вартості основних засобів до вартості власного капіталу фірми.
Обєктом аналізу предметів праці є:
а) рівень забезпеченості підприємства сировиною і матеріалами;
б) ефективність використання оборотних засобів;
в) рівень забезпеченості підприємства основними засобами;
г) склад, структура та динаміка кадрового потенціалу.
Вихід продукції з однієї гривні витрачених предметів праці - це:
а) матеріаловіддача;
б) матеріаломісткість;
в) матеріальні витрати;
г) коефіцієнт корисного використання матеріалів.
3. ЗАДАЧА
За нижче наведеними даними необхідно визначити результат від операційної діяльності:
а) валовий прибуток - 275 тис. грн.;
б) доходи від операційної оренди - 15 тис. грн.;
в) одержані пені, штрафи - 8 тис. грн.;
г) адміністративні витрати - 87 тис. грн.;
д) витрати на збут - 38 тис. грн.;
е) інші операційні витрати - 3 тис. грн.
Рішення:
До основної діяльності підприємства входить операційна, інвестиційна, фінансова та інша діяльність.
Фінансовий результат від операційної діяльності визначається як різниця:
(Валовий прибуток від реалізації + інші операційні доходи),
(Адміністративні витрати + витрати на збут + інші операційні витрати).
Отже, фінансовий результат (прибуток) дорівнює:
ВИСНОВКИ
У даній розрахунково-графічній роботі ми вивчили, розглянули прийоми та методи економічного аналізу підприємства. Отримали знання про те, які бувають методи аналізу та про властивості цих методів. Мі виділили одинадцять різноманітних методів та прийомів економічного аналізу, які можуть доповнювати один одного. Один є більш або менш точним ніж інший.
Є багато різноманітних методів та прийомів економічного аналізу, які дозволяють вивчити вплив різноманітних факторів на діяльність підприємства.
Також ми розглянули завдання, де треба розрахувати результат операційної діяльності за наведеними умовами.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Смоленський інститут бізнеса і підприємництва [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.sibe.ru. - Назва з екрану.
. Блог про фінанси [Електронний ресурс]. - Режим доступу: livestalker.net. - Назва з екрану.
. Українські підручники онлайн [Електронний ресурс]. - Режим доступу: pidruchniki.ws/14860110/ekonomika/balansoviy_metod. - Назва з екрану.
. Економічний аналіз. Теорія і практика [Електронний ресурс]. - Режим доступу: myeconomic.ru. - Назва з екрану.
. Підручники онлайн [Електронний ресурс]. - Режим доступу:.ru. - Назва з екрану.
. Чуев И.Н. Комплексний економічний аналіз господарчої діяльності [Текст]: Підручник. / И.Н. Чуев, Л.Н. Чуева; - М.: 2006. - 368 с.
. Купалова Г.І. Теорія економічного аналізу [Текст]: Підручник. / Купалова Г.І. - К.: КНТЕУ, Вид-во 2008 р.