Зародження і розвиток вищої школи в Україні
Історія науки і освіти свідчить про традиційно високий потяг українців до знань. Як приклад доцільно привести такий історичний факт. Сирієць архідиякон Павло Алеппський, що супроводжував свого батька - антіохійського патріарха Макарія до Росії й України в 1657 році, писав: "По всій землі руській ми помітили чудову рису, яка викликала наше здивування: всі вони, за винятком небагатьох, навіть більшість їхніх жінок і дочок, уміють читати і знають порядок церковних служб. У землі козаків усі діти уміють читати, навіть сироти".
В Україні першою школою вищого рівня вважають Острозьку академію, засновану близько 1576 року в м. Острозі князем К. Острозьким. В академії викладали слов'янську, грецьку, латинську мови і так звані "вільні науки": граматику, арифметику, риторику, логіку та ін. Велика увага приділялася вивченню музики і хорового співу, що знайшло відбиток в "острозькому наспіві", широко відомому в Україні і Білорусі. При школі діяли друкарня і науково-літературний гурток. Якщо брати до уваги такі показники як мета навчального закладу, його устрій, склад викладачів та їх причетність до науково-дослідної роботи, коло дисциплін і рівень їх викладання, рівень освіти і оцінка роботи закладу громадськістю, то Острозьку академію можна вважати вищою школою, першою у східних слов'ян.
року в Києві шляхом об'єднання Київської братської та Лаврської шкіл було створено Києво-Могилянську колегію - вищий навчальний заклад, який за змістом і обсягом навчальних програм відповідав вимогам європейської вищої школи. Об'єднана школа отримала свою назву на честь свого протектора-митрополита Петра Могили (Петру Мовіле).
року колегія одержала титул та права академії і почала називатися Київською академією, впливовим освітнім і культурним осередком в Україні і Європі. Вона була елітним вищим навчальним закладом, який функціонував на демократичних засадах. На початку XVIII століття у Київській академії навчались понад дві тисячі студентів - представників різних народів і різних станів.
Визначне місце у розвитку освіти, науки і культури на українських землях посідали університети. Одним з найстаріших наукових і культурних осередків України є Львівський університет, якому 20 січня 1661 року польським королем було надано "статус академії і титул університету".
Харківський університет - перший на території України, що входила до складу Російської імперії, засновано у 1805р. за ініціативи відомого вченого, винахідника, освітнього і громадського діяча Василя Каразіна.
У 1834 році відбулось становлення Київського університету. У 1865 році в Одесі за ініціативи відомого педагога і лікаря М.І. Пирогова на базі Рішельєвського ліцею було засновано Новоросійський університет, який з 1933 року отримав назву Одеського університету.
Усього в Україні до 1917 року діяло 27 вищих навчальних закладів, у яких навчалося понад 35000 студентів. Напередодні війни 1941 року в Україні функціонувала університетська система, до складу якої входило шість класичних університетів - Київський, Харківський, Львівський, Одеський, Дніпропетровський, Чернівецький, а після закінчення війни та приєднання Закарпаття до України до університетської системи ввійшов Ужгородський державний університет - перший вищий навчальний заклад на Закарпатті.
У 50-і роки минулого століття головними центрами вищої освіти в Україні залишалися Київ, Харків, Одеса і Львів. У 1958 році у цих містах концентрувалося 70 вищих навчальних закладів із 140, а в них навчалося 59% від загальної чисельності студентів. У Харкові було 24 ВНЗ, у Києві - 18, у Одесі -16, у Львові -12 вищих навчальних закладів.
2.Державне регулювання вищої освіти в Україні
Сьогодні питання освіти регулюється державою на найвищому рівні. Відповідно до статті 53 Конституції України, Кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.
Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.
При цьому,у п.4.1 Рішення Конституційного Суду № 5-рп/2004 від 04.03.2004 <#"justify">3. Історія та значення болонської системи
червня 1999 року у м. Болонья (Італія) розпочинається Болонський процес. Болонську декларацію підписують міністри освіти 29 європейських країн. Ця декларація передбачає спільні стандарти вищої освіти в Європі і запровадження двоступеневої системи - бакалавр і магістр. 19 травня 2001 року підписується Празьке комюніке. Країн, що приєдналися до цього процесу вже 33. На саміті визначаються важливі елементи європейської вищої освіти: мотивування студентів до навчання, підвищення конкурентоспроможності європейських студентів серед інших країн світу. 18-19 вересня 2003 року в Берліні підписується відповідне комюніке. До процесу приєднується ще 7 країн, серед них Росія. Країн-учасниць - 40. Приймається рішення про єдиний докторський ступінь - „доктор філософії у певній сфері знань. Рішення про приєднання України до Болонського процесу ухвалено 19 травня 2005 року на конференції міністрів освіти країн Європи, яка проходила в норвезькому місті Берґені.
Болонська система - це єдині стандарти освіти для європейських країн. Ідея виникла під час інтеграційних процесів у Європі, які не могли не торкнутися й цієї сфери. Головною метою консолідації стало бажання підвищити конкурентоспроможність європейської освіти в світових масштабах і посилити її вплив на суспільні перетворення.
Ця система передбачає двоступеневу систему освіти - здобуття звань бакалавр і магістр, оминаючи будь-які проміжні ступені.
Також вона передбачає кредитно-модульну систему, яка має дві основні функції. По-перше, чітко визначатимуться обсяги роботи студента. А по-друге, спроститься перехід із одного університету до іншого.
Висновок
Отже, ми бачимо, що вже у 16 ст. в Україні почали заявлятися перші вищі школи. І вже в сучасній Україні налічується більше 800 вищих навчальних закладів.
Держава через діяльність своїх органів сприяє розвитку освіти і науки в Україні,настільки,наскільки цього потребує сучасне суспільство на даному етапі свого розвитку.
Основними нормативно правовими актами що регулюють питання вищої освіти є : Конституція України, Закон України «Про освіту», Закон України «Про вищу освіту», Рішення Конституційного Суду України <http://zakon.rada.gov.ua/go/v005p710-04> від 04.03.2004 № 5-рп/2004 та ін.
Також, важливо є те, що Україна,яка стоїть на шляху інтеграції у Європейське суспільство, є учасницею Болонського процесу, метою якого є створення європейського наукового та освітнього простору задля підвищення спроможності випускників вищих навчальних закладів до працевлаштування, поліпшення мобільності громадян на європейському ринку праці <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96>, підняття конкурентоспроможності <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C> європейської вищої школи.
освіта школа болонський модульний
Список використаної літератури
3.Т.І. Туркот. Педагогіка вищої школи /2011р.
4.ЗУ «Про освіту» 24.07.2014
.Рішення Конституційного Суду України від 04.03.2004 № 5-рп/2004
.ЗУ «Про вищу освіту» від 01.07.2014.