Особливості психологічної готовності майбутніх працівників у соціальній сфері

Особливості психологічної готовності майбутніх працівників у соціальній сфері

Міністерство освіти і науки України

Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»

Хмельницький інститут соціальних технологій

Кафедра соціальної роботи

Курсова робота з дисципліни

«Практична психологія у сфері соціальної роботи»

на тему

«Особливості психологічної готовності майбутніх працівників у соціальній сфері»

студентки 4 курсу

денної форми навчання

спеціальності 6.130102

«Соціальна робота»

Горобець Н. С.

Науковий керівник:

викладач

Соловей Т. В.

Хмельницький, 2014

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку суспільства висуває до роботи професіоналів, а значить, і до роботи вищих навчальних закладів, зайнятих їх підготовкою, принципово нові вимоги. Система підготовки фахівців визначена специфікою конкретної професійної галузі. Проте зв'язок між вузами і сферою діяльності їх випускників не завжди надійна. Молодому спеціалісту після закінчення вищого навчального закладу потрібно, як правило, ще чимало часу, щоб адаптуватися до умов професійної діяльності. Незважаючи на те, що адаптація до умов роботи на конкретних місцях відбувається на базі основного багажу знань і умінь, що здобуваються у вузі, одну з головних ролей відіграє наявність у молодого фахівця особистісної готовності до професійної діяльності. Успішне формування професіоналізму особистості та діяльності майбутніх фахівців базується на їх готовності до праці. Провідною складовою готовності до професійної діяльності є особистісна готовність, яка розуміється вченими як комплексне психологічне утворення, як сплав функціональних, операціональних та особистісних компонентів.

В даний час спостерігається великий попит на фахівців у соціальній сфері. Цей напрям роботи є затребуваним в багатьох галузях. Але підготовка таких фахівців є лише інформаційною. Основу професійної освіти майбутніх фахівців становить систематичне навчання з відповідних дисциплін. Професіоналізм особистості передбачає об'єктивність фахівця при сприйнятті та аналізі складних педагогічних ситуацій; вміння визначити коло доступних йому завдань; готовність застосувати свій професійний досвід у відповідності з новими обставинами, ситуаціями. Зазначене є можливим при ефективному включення в процес професійної підготовки внутрішньої активності майбутніх фахівців.

Проблеми професійної придатності, фахової компетентності, професійної ідентичності в різних видах праці детально досліджують у своїх докторських роботах Н.Бєлікова, О.Безпалько, Р.Вайнола, Н.Глуханюк, С.Федотов, Є.Пряжнікова, Л.Шнейдер, та ін. Однак повною мірою завдання розкриття психологічних механізмів формування та розвитку готовності до професійної діяльності суб'єкта праці ще не знайшла свого рішення.

Мета дослідження - емпіричне дослідження психологічної готовності студентів - майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності .

Об'єкт дослідження − готовність випускника ВНЗ до професійної діяльності.

Предмет дослідження - дослідження особливостей психологічної готовності майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності.

Завдання дослідження:

1.   Розглянути особливості психологічної готовності студентів до професійної діяльності у соціальній сфері.

2.      Здійснити порівняльний аналіз психологічної готовності студентів до професійної діяльності у соціальній сфері (на прикладі ХІСТ та ХНУ);

.        Розробити методичні рекомендації щодо ефективності процесу формування психологічної підготовки майбутніх працівників соціальної сфери до професійної діяльності.

Методи дослідження: аналіз, синтез та узагальнення даних наукової літератури щодо проблеми дослідження, спостереження, анкетування, метод експертних оцінок, методи математичної обробки емпіричних даних.

Структура курсової роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ВИВЧЕННЯ ГОТОВНОСТІ СТУДЕНТІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

1.1.   Теоретичне обґрунтування психологічної готовності студентів до професійної діяльності у соціальній сфері

Професія «психолог», «соціальний працівник», «соціальний педагог» відноситься до так званої «соціономічної» групі професій (орієнтованої на суспільні проблеми, проблеми соціалізації особистості) і передбачає спілкування з різними людьми. Отже, таким фахівцям потрібно формувати в собі готовність «розуміти» самих різних людей, орієнтуватися в різних способах їх життєдіяльності, включаючи і вміння орієнтуватися в різних видах професійної праці. Стати хорошим фахівцем дуже непросто. На певних етапах свого професійного розвитку, наприклад при навчанні в вищому навчальному закладі майбутній фахівець змушений освоювати конкретні напрямки роботи, конкретні методики, в чомусь спеціалізуватися.

Особистісна готовність − це властивості особистості, необхідні фахівцю для ефективної роботи. Особистісна готовність фахівця передбачає психологічне опрацювання власних проблем у тих сферах, в яких він збирається практикувати. Переважаючий в практиці вузів тип організації навчальної діяльності має на увазі накопичення достатньої для майбутньої діяльності суми знань з усіх навчальних дисциплін, що складають сукупну інтелектуальну основу професії.

А. Вербицький і Т. Платонова вважають, що «засвоєні в навчанні знання, вміння і навички виступають уже не як предмет навчальної діяльності, а як засіб діяльності професійної», це дозволяє говорити про те, що під час навчання у вузі у студентів формується основа трудової, професійної діяльності, а саме − готовності до неї [2, с. 14].

У психологічному словнику <#"794173.files/image001.gif">

Рисунок 2.1 Порівняльний аналіз сформованості мотиваційного компоненту готовності до професійної діяльності студентів ХІСТ та ХНУ за І блоком запитань

Цікавими були відповіді студентів щодо можливості працевлаштування в професії, то більшість студентів бояться залишитись без роботи: 56,2% - студенти ХНУ та 58,4% студентів ХІСТ. Але при цьому 60,9% (ХНУ) та 66,6% (ХІСТ) прагнуть знайти себе в цьому профілі. Це свідчить про бажання працювати у вибраному напрямі професійної діяльності, що підвищує мотивацію до отримання необхідних професійних знань та навичок.

Щодо другого блоку запитань, то результати знову ж таки виявились подібними (рис. 2.2.):

Рисунок 2.1 Порівняльний аналіз сформованості мотиваційного компоненту готовності до професійної діяльності студентів ХІСТ та ХНУ за ІІ блоком запитань

Проаналізувавши рівень успішності студентів, що прийняли участь у дослідженні, ми виявили, що студенти з високим рівнем мотиваційної готовності до професійної діяльності навчаються переважно на «відмінно» та є активними волонтерами у організаціях соціального спрямування міста Хмельницького. Це, на нашу думку, є однією з причин отриманого результату.

Оскільки в інструкції до методики «Дослідження мотивації професійного навчання студентів» зазначається, що процес професійної підготовки студентів повинен підкріплюватися інтенсивною навколо професійною діяльністю на всіх етапах навчання. Студентам із низьким рівнем сформованості мотивації до професійного навчання потрібно приділяти посилену увагу з метою створення умов для підвищення їх мотивації.

Таким чином, аналіз сучасного стану професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної роботи, здійснений на основі опитування 112 студентів свідчить про те, що проблема формування професійної готовності майбутніх фахівців соціальної сфери, особливо під час вивчення соціально-гуманітарних дисциплін, які переважають у навчальному плані їхньої підготовки на перших курсах є надзвичайно актуальною і потребує додаткового дослідження.

Отже, увесь процес професійної підготовки соціальних працівників, як і фахівців будь-якого профілю, ґрунтується на певних методичних засадах. Правильність їх вибору зумовлює ефективність кінцевого результату.

2.2 Методичні рекомендації щодо підвищення ефективності психологічної підготовки студентів до професійної діяльності в соціальній сфері

Ступінь сформованості готовності до професійної діяльності майбутніх фахівців соціальної роботи визначається активністю суб’єктів і відповідністю процесу професійної підготовки їх індивідуальним особливостям.

На підвищення мотиваційного компоненту готовності до професійної діяльності майбутніх фахівців соціальної сфери може бути спрямована організація виховної роботи зі студентами. Викладачам кафедри соціальної роботи доречно проводили організаційно-виховні заходи, які популяризують обрану професію; зустрічі з практиками, в рамках яких розкриваються особливості професійної діяльності з різними категоріями населення; тренінги, спрямовані на особистісне зростання, формування навичок комунікативної взаємодії та конструктивного розв’язання міжособистісних конфліктів.

Важливого значення у формування психологічної готовності до професійної діяльності є волонтерська діяльність, що передбачає участь студентів або в одноразових заходах, або в тривалих програмах, спрямованих на надання реабілітаційної, психологічної, емоційної, побутової допомоги тим, хто її потребував. Такий вид діяльності підвищує внутрішню і соціальну активність студентів, рівень їх інформованості щодо соціальних проблем населення регіону, що впливає на мотиваційну, професійну системи і систему життєвих цінностей студентів.

Практика волонтерства в соціальних службах дозволяє підвищити рівень готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності, адже саме під час волонтерської діяльності закладається фундамент професійно значущих якостей особистості майбутнього фахівця, його ставлення до професії.

Однією зі складових практичної підготовки майбутніх фахівців соціальної роботи, яка передбачає оволодіння студентами сучасними методами наукових досліджень, формами організації діяльності по надання різного виду соціальної допомоги, специфіки соціального супроводу осіб, що потрапили у складні життєві обставини, формування у них на базі одержаних знань професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень, є різні види практики. Тільки використовуючи знання на практиці можна достатньо міцно оволодіти ними, набути уміння використовувати їх в різних професійних ситуаціях, саме на цій основі розвивається творче мислення майбутніх фахівців соціальної роботи, формується творчий підхід до розв’язання професійних завдань. Поряд зі знаннями, набутими в період теоретичного навчання у вищому навчальному закладі, в процесі практики студенти також набувають знання, джерелом яких є їх власна діяльність, тобто емпіричні, практичні знання, що є частиною особистого досвіду.

Способами подолання кризи професійного самовизначення можуть бути наступні:

. Зміна мотивів навчальної діяльності. По-перше, це велика орієнтація на майбутню практику. По-друге, засвоєння великого обсягу знань у вузі набагато легше тоді, коли у студента є якась ідея, цікава для нього проблема, мета. Навколо таких ідей і цілей знання як би «кристалізуються», але без ідеї знання швидко перетворюються на «купу» знань, яка навряд чи сприяє розвитку навчально-професійної мотивації

. Корекція вибору професії, спеціальності, факультету. З цієї причини все-таки краще, якщо у студента протягом перших 2-3 років навчання є можливість краще зорієнтуватися і вже після вибрати спеціалізацію або кафедру.

. Вдалий вибір наукового керівника, теми курсової, диплома тощо. Нерідко студент прагне бути ближче до знаменитого і модного викладача, забуваючи про те, що далеко не всі з них мають досить часу і сил, щоб «возитися» з кожним своїм дипломником. Іноді краще буває прикріпитися до менш відомого фахівця, який для самоствердження напевно більше уваги буде приділяти своїм рідкісним учням.

ВИСНОВКИ

Дослідження проблем, пов’язаних з готовністю майбутніх фахівців соціальної сфери до професійної діяльності, є актуальним з ряду причин.

По-перше, вони впливають на якість надання допомоги потребуючим верствам населення, різноманіття якої потребує особистісного підходу до кожного члена суспільства, спеціальних та загальних знань, здатностей використовувати ці знання в своїй практичній діяльності тощо.

По-друге, внаслідок науково-технічного прогресу виникає потреба у інноваційних технологіях, які застосовуються соціальними службами й організаціями, інформаційних системах, що потребує від майбутніх фахівців опанування великих обсягів інформації, умінь, навичок, які надають змогу швидко адаптуватися до змін, а також приймати участь в інноваційних процесах. По-третє, готовність студентів до роботи в соціальній сфері впливає на розвиток соціальної структури суспільства, що, в свою чергу, зумовлює особливості культурного та політичного життя країни, демографічних процесів у ній. Таким чином, готовність майбутніх фахівців до своєї професійної діяльності, виступає як один з її невід’ємних компонентів, який приймає участь в регуляції цієї діяльності, сприяючи успішності або, навпаки, неуспішності її здійснення.

.        Порівняльний аналіз сформованості готовності студентів - майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності дозволив отримати подібні результати як у студентів приватного навчального закладу (Хмельницький інститут соціальних технологій Університету «Україна»), так і державного ВНЗ (Хмельницький національний університет), що свідчить про майже однаковий підхід до організації навчально-виховного процесу у цих навчальних закладах. Перспективами подальших досліджень може бути формування психолого-педагогічних умов формування готовності до професійної діяльності та перевірка їх ефективності.

.        Розроблені методичні рекомендації розкривають можливості покращення організації навчально-виховного процесу професійної підготовки студентів - майбутніх працівників соціальної сфери та можуть бути використані науково-педагогічними працівниками та кураторами академічних груп вищого навчального закладу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.     Вачков І. В, Гриншпун І.Б , Пряжников Н. С. «Введення в професію психолога» / Навчальний посібник, під ред. І. Б. Гриншпун. − М. : Видавництво Московського психолого-соціального інституту; − Воронеж: Видавництво НВО «МОДЕК», − 2002. − 464 с.)

2.      Вербицький А. А., Платонова Т.А. Формування пізнавальної та професійної мотивації / А. А. Вербицький, Т. А. Платонова. М. : − 1986. − С.14.

.        Вірна Ж. П. Професійна ідентифікація: побудова і валідизація тесту кольорових відношень ( для діагностики усвідомлення професійного образу) Ж. П. Вірна Практична психологія та соціальна робота. - 2002. − № 3. - С. 14-15.

.        Гуревич К. М. Професійна придатність і основні властивості нервової системи / К. М. Гуревич. − М. : − 1970. - 173 с.

.        Деркач А. А. Акмеологические основы развития профессионала / А. А. Деркач. -Воронеж : − 2004. -C. 65-66.

.        До проблеми професійного становлення особистості / / Проблеми розвитку та формування особистості в сучасних умовах: / Збірник статей і тез. − М. : − Изд-во «Гуманітарний інститут», − 2005. − С.71- 73.

7.      Дружилов С. А. ПСИХОЛОГИЯ ПРОФЕССИОНАЛИЗМА ЧЕЛОВЕКА: ИНТЕГРАТИВНЫЙ ПОДХОД/ С. А. Дружилов // Журнал прикладной психологи. - 2003. − № 4-5. − С. 35-42. Електронний ресурс: Режим доступу: <http://drusa-nvkz.narod.ru/DruSibiria.html> Дата звернення 15.10.2013

.        Дьяченко М. И., Кандибович Л. А. Психологическая проблема готовности к деятельности / М. И. Дьяченко, Л. А. Кандибович. - Минск : БГУ. - 1976. - C. 125.

.        Климов Е. А. Психология профессионального самоопределения / Е. А. Климов. - Ростов-на-Дону : − Изд-во «Феникс». − 1996. - 512c.

.        Климов Є. А. Як вибирати професію Є. А. Климов. − М. : − 1984. - 178 с.

.        Климов Є. А. Людина як суб'єкт праці і проблеми психології / Є. А. Климов // Вопросы психологи. − 1984. − №4. - С. 98-99.

.        Кондаков И. М., Нилопец М. Н.Психологический словарь / И. М. Кондаков, М. Н. Нилопец. - М. : − Наука. − 1975. - 720c.

.        Кондрашова Л. В. Моральна психологічна готовність студента до вчительської діяльності Л. В. Кондрашова. - Київ. - «Вища школа». - 2002. − C. 101-104.

.        Краснорядцева О.М. Особливості професійного мислення в умовах психодіагностичної діяльності / О. М. Краснорядцева. − Барнаул : − 1998. - C. 14.

.        Кузьмина Н. В. Очерки психологии труда учителя. Психологическая структура деятельности учителя и формирование его личности. / Н. В. Кузьмина. − Изд-во Ленинг. ун-та. - 1967. - 253 c.

.        Кузьміна Н. В. Проблеми професійної підготовки фахівців у вузах. Проблеми відбору та професійної підготовки фахівців у вузах / Н. В. Кузьміної. − Л. : − 1970. - C. 78-82.

.        Линенко А. Ф. Готовність майбутнього вчителя до педагогічної діяльності / А. Ф. Линенко // Педагогіка і психологія. − № 1. - 1995. − С. 125-132

.        Маркова А. К. Психология професионализма А. К. Маркова. - Издательство : Международный гуманитарный фонд «Знание» 2004 . - 214 с.

.        Моляко В. А., Смульсон М. Л. Психологическая готовность к труду на современном производстве / В. А. Моляко, М. Л. Смульсон. - Киев : − 1985. -С. 177-178.

.        Моляко В. О. Психологічна готовність до творчої праці / В. О. Моляко. - Київ : − «Знання». - 2001. - C. 48-51.

.        Мороз О. Г. Навчальний процес у вищій педагогічній школі / О. Г. Мороз. - Київ : − 2001. - С. 11-14.

.        Николаенко Д. Ф., Шкиль М. И. Становление учителя / Д. Ф. Николаенко, М. И. Шкиль. − К. : − Общ-во «Знание» УССР. - 1986. − 312 с.

.        Осипов Г. В., Руткевич М. Н. Робоча книга соціолога. / Г. В. Осипов., М. Н. Руткевич. − М. : − 1983. - С. 45.

.        Петровский А. В. Основы педагогики и психологии высшей школы / А. В. Петровский. − М. : − 1986. − С. 55-61.

.        Поваренков Ю. П. Психологическое содержание профессионального становления человека / Ю. П. Поваренков. - М. : Изд-во УРАО. 2002. - 160 с.

.        Професійно-особистісні особливості студентів-психологів // Проблеми розвитку та формування особистості в сучасних умовах. / Збірник статей і тез. − М. : − Изд-во «Гуманітарний інститут», − 2004. − С.74-76.

.        Смирнова Е. Э. Пути формирования модели специалиста с высшим образованием / Е. Э. Смирнова. − Л. : − Изд-во Ленинг. ун-та. - 1977. - 263 с.

.        Хрущ-Ріпська О. В. Психологічні засади формування у студентів педвузу готовності до майбутньої професійної діяльності / О. В. Хрущ-Ріпська. − Київ : − 1999. - С. 78-89.

.        Щербаков А. И. Психологические основы формирования учителя в системе высшего педагогического образования / А. И. Щербаков. − Л. : − «Просвещение». - 1997. − С. 38-41.

.        Якунін В. А Педагогічна психологія. : / В. А. Якунін. − Навч. посібник - 2-ге вид.. − К. : − Вид-во В. А. Михайлова, − 2000. − 329 с

ДОДАТОК

МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ МОТИВАЦІЙНОГО КОМПОНЕНТУ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

- впевнено «ні»

- більше «ні», чим «так»

- не впевнений, не знаю

- більше «так», чим «ні»

- впевнено «так»