янських та латино-американських країн. Культура відображається і на тканині.
Таблиця 2 - Технічна характеристика тканини
Назва тканини, зразокШирина, смВолокнистий склад, %Кількість ниток на 100 мм, одиниціПоверхнева щільність, г/м2Вид колористичного забарвленняВид ткацького переплетенняВид оздобленняПриміткаОсновиОсновиКостюмна тканина150220-360 г / м ІСаржевеГладкофарбованеКостюмна тканина145220-360 г / м ІСаржевеГладкофарбоване
Таблиця 3 - Технічна характеристика нетканих матеріалів
Матеріал, артикулВолокнистий склад, %Поверхнева щільність, г/м2Ширина, смКлейове покриття, крапка на см2Режими дублювання Примітка Температура плавлення крапок, С0Тиск, Н/см2Тривалість,с Візкоза, капрон220-360г/мІ15012010010-15
Для курсової роботи була вибрана бавовняна тканина в рубчик відтінку. Тканина містить еластан, тому зручна в експлуатації вже готового виробу. Ця тканина приємна на дотик до тіла, має великі гігієнічні показники. Товщина і щільність матеріалу достатньо велика, щоб захистити тіло людини від вітру і не обтяжувати його. Котон великої товщини менше зминається, ніж тонкий котон, що теж є перевагою. Зносостійкість котону на рівні зносостійкості джинсової тканини, тобто достатньо велика. Тканина не пилопроникна та теплозахисна. Серед технологічних властивостей треба відмітити, що котон, при його обробці мое зсідати, під дією пару та вологи. Розсування ниток та здатність до деформації та розтягування досить низька. Також тканина протидіє ковзанню. Тканина сірого кольору теж котон і має такі ж властивості як і попередня.
мода швейний костюм крой
2. Розробка базової моделі одягу
Жакет для жінок молодої вікової групи, демісезонний, виготовлений з саржевої тканини кольору.
Пілочка - з нагрудними та талевими виточками.
Спинка - з середнім швом, та талевими виточками.
Жакет напівприлягаючого силуету, з вшивним рукавом. Та пришивном коміром стійкою, виконаний в стилі кежуал.
Спідниця для жінок молодшої вікової групи, демісезонна, виготовлена із саржевої тканини кольору.
Спідниця вільного силуету з застібкою на потаємну блискавку. Спідниця виготовлена з поясом.
2.2 Вихідні дані для побудови креслення базової конструкції виробу
2.2.1 Розмірні ознаки фігури
Розмірні ознаки фігури визначаються обхваті, поздовжніми і проекційними вимірами і діаметрами. Ці дані дозволяють судити про форму і розміри типових фігур. Всі вимірювання фігури підпорядковані смисловому змісту конструкції. Від точності знятих мірок, правильності побудови по них креслення основи виробу, а також від правильності виконання прийомів конструктивного моделювання залежить посадка виробу на фігурі.
Таблиця 5- Виміри умовно пропорційної фігури за методикою РБМ
№Назва розмірної ознакиУмовне позначення розмірної ознакиВеличина розмірної ознаки1Напівобхват шиїСш17,82Напівобхват грудей третійСг346,03Напівобхват таліїСт34,94Напівобхват стегонСс48,05Ширина грудей першаШг120,06Ширина грудейШг16,87Центр грудейЦг9,88Ширина плечового окатуШп13,29Довжина рукаваДр61,010Обхват плечаОп28,311Довжина спинки до лінії талії 1Дтс142,912Довжина переду до лінії талії 1Дтп144,113Висота грудейВг26,214Висота окату плеча спередуВпкп23,715Ширина спинкиШс17,716Довжина спинки до лінії таліїДтс40,317Висота плеча скосу спинкиВпкс43,318Довжина Дс67,019Висота бочка Вб20,920Висота сидінняВс25,021ЗрістР164,0
Розмірні ознаки типової жіночої фігури 164 - 92 - 96
.2.2 Прибавки
Різниця між внутрішніми розмірами одягу і розмірами тіла називається надбавкою на вільне облягання . На практиці використовують сумарну надбавку , що включає технічну надбавку і прибавку на декоративно - конструктивне оформлення .
Технічна прибавка - мінімальна . Вона дається для того , щоб одяг був зручним і гігієнічної.
Декоративно - конструктивна прибавка служить для створення силуету і форми виробу.
Таблиця 6 - Прибавки
№Назва розмірної ознакиУмовне позначення розмірної ознакиВеличина розмірної ознаки, см Жакет 1Прибавки до мірки Сг3Пг52Прибавки до мірки Шг1Пшг10,53Прибавки до мірки СтПт4,04Прибавка до мірки ШсПшс0,75Прибавка до мірки ОпПоп 6,0 Спідниця1Прибавки до мірки СтПт 0,52Прибавка до мірки СсПс 0-3
2.2.3 Попередній розрахунок конструкції виробу
Основне креслення виробу будується на ґрунті розрахунків, які передбачені прийнятою системою конструювання.
Таблиця 7 - Розрахунок базисної сітки креслення конструкції костюму жіночого (жакет, спідниця) Розмір 164 - 92 - 96
№Найменування конструктивної ділянки чи точки Умовне позначення на кресленні Розрахункова формула Розрахунок Рез.Жакет1. Положення лінії грудейАГАГ=Вг;-26,22.Положенні лінії таліїАТАТ=Дтп1;-44,13.Положення лінії стегонТС-19,04.Лінія низуТНТН=Дс-10,05.Положення центра грудейГЦГЦ=Цг;-9.86.Ширина пілочкиГГ1ГГ1=Шг1+Пшг1;20,0+0,5;20,57.Положення горловиниТ1А1Т1А1=Дтс1-42,98.Ширина пройми Г1Г2Г1Г2= (Оп + Поп): 2 - (1 х Сг3) : 10;13.59.Ширина спинки Г2Г3Г2Г3 = Шс + Пшс;17,7+0,7;18.410Перевірка ГГ3ГГ3 = Сг3+Пт;52,0Спідниця1.Висота таліїОТОТ=-282.Лінія низуТНТН=-523.Положення лінії стегон ТСТС20
2.2.4 Розрахунок та побудова базової конструкції виробу
Таблиця 8 - Розрахунок та розрахункові формули основної схеми креслення конструкції костюму жіночого (жакет, брюки) Розмір 164 - 92 - 96
Найменування конструктивної ділянки чи точки Умовне позначення на кресленніРозрахункова формула РозрахунокРезультат, смЖакет Побудова пілочки1.Зріз горловини 1.1 ширина 1.2 глибина АА2 АА3 Сш :3+0,5; АА2 + 1; 18.2:3+0,5 6,5 +1; 6,5 7,52.Будуємо плечовий зріз UА3П UЦПUА3П = Шп; UЦП = Впкп; -13,3 24,53.Нагрудна виточка А3А4 Uб Uб = Цг; Uб = 10,04,0 10,04.Розхил нагрудної виточки бб1Шг1 - Шг;21.5-17,3;4,25.Нове положення плечового зрізуUА5П1Шп - А3А4 Впкп;13,3-49,3 24,56.Положення розрахункової пройми Т2О ОО4 ОО2Вб - 2; ОО1 : 2;20,4 - 2; 11,7 : 2;18,4 6.0 2,0Побудова спинки 1.Положення горловини А1А6 Т1А7АА3+0,5; Дтс;6.5+0,5 7.0 40,32. Побудова плечового зрізуUА6П2 UТ4П2Шп; Впкс;-13,3 43,93.Плечова виточка А6А8 А8А9-4 2,54.Довжина виточки А8в-11,05.Плечовий зріз після побудови виточки UА9П3 UТ4П3Шп - А7А8; Впкс;13,3-4; 9.3 43,96.Оформлюємо пройму О1О6 О1О7 О1О6 : 2; 8 : 2;8 47.Будуємо талієві виточки і бічні зрізи∑вит.ТТ1-(Ст+Пт)-Т1Т4;54.4-(38+4)-2,5;9.98.Рельєфна лініяТ1Т8 -119.Виточки ∑зад.=3; Т8Т9= Т8Т10=3:2; ∑пер.=2,5; Т5Т6= Т5Т7=2,5:2; ∑бічна=∑вит. (∑зад.+ ∑пер.) Т11Т12= Т11Т13=4,7:2;9.9-(3.0+2.5) 1,5 1,2 4.4 2,310.Положення бічного зрізуС3С4С3С4=(Сс +Пс)-СС1 (52+3)-54.40.6Двошовного рукав 1.Висота окату рукаваОГОГ=Вd-2;21-219.02. Довжина рукаваОНОН=Др;61.03.Ширина рукава під проймоюГГ1ГГ1=(Оп+Поп):2;30.3+8:219.24.Окат рукаваОО2 О2О3 О3О4 ОС О1С1ОО2= ОО1:2; О2О3=ОГ:2; ОС=ОГ:2+2,5; О1С1=СГ; 19.0:2 19.0:2+2.5 9.5 1.5 125.Положення нижніх зрізів рукава по лінії окатуГГ2 Г1Г3ГГ2= ГГ3 Г1Г3= ГГ1 - ГГ2;3.06. Положення низу рукава НН1 Н1Н42,0 1,5Спідниця1.Визначаємо висоту таліїТЯТЯ=Вс2.Довина виробуТНТН=Дбр
2.2.5 Побудова модельної конструкції
Модельні особливості проектуються на БК з використанням різних способів і прийомів конструктивного моделювання. Для виконання робіт цього виду проводиться переміщення виточок у необхідних напрямках, побудова кокеток, рельєфів, розширення спинок і поличок, зміна ступеня прилягання, утворення складок, збірок, фалд.
Існують такі види моделювання: макетний, графічний та комбінований. Макетний метод є найпростішим: лекало розрізають по наміченій лінії, закривають попередній розчин та при цьому відкривається новий.
3. Робоча документація
3.1 Розробка лекал на модель
Лекала деталей виробу - кінцева мета конструювання. По лекалам в подальшому процесі масового виробництва одягу на підприємстві виконують обкрейдування, вирізають i перевіряють крій, уточнюють контур деталей при обробці їх в потоці. Лекала отримують по технічним кресленням конструкції. Розробку робочих креслень лекал деталей виробу виконують у встановленій послідовності:
) перевірка креслень конструкції;
) винесення уточнень, які враховують усадку тканини;
) копіювання креслень деталей;
) розробка контурів лекал з урахуванням технічної обробки;
) оформлення робочих креслень лекал деталей одягу;
) побудова робочих креслень лекал допоміжних деталей i лекал;
) розробка шаблонів лекал деталей виробу для промислового використання.
При перевірці креслення конструкції контролюється спряженість ліній по спряжених зрізах, місця розташування контрольних знаків (надсічок), довжини монтованих зрізів деталей.
Для виготовлення лекал креслення деталей копіюють, контури лекал розробляють з урахуванням технологічної обробки i в відповідності з конструкцією шва. Тут також враховуються товщина i осипання тканини, конфігурація зрізу, необхідність подальшого уточнення крою i т. д.
Розрізняють три види шаблонів: основні, похідні, допоміжні.
Основні, в залежності від призначення поділяють на шаблони-оригінали, шаблони - еталони, робочі шаблони.
Шаблони-оригінали постійно відповідають розробленому зразку конкретної моделі (основного базового розміру). Отримують їх виконуючи деталі конструкції з креслення i додають до кожного зразку деталей необхідні технічні припуски.
Шаблони-еталони отримують по лекалах-оригіналах шляхом градації їх на всі рекомендовані для даної моделі розміри i зросту.
Їх використовують для виготовлення виробів-еталонів i для перевірки якості робочих шаблонів.
Робочі шаблони виготовляють для виконання розкладки, перевірки якості крою. До основних лекал відносять лекала деталей конструкції із основного матеріалу (тканин и верха): спинка, пілочка, нижній комір i т.д.
Похідні лекала отримують на базі основних, до них відносяться лекала деталей, які виготовлені із матеріалу верха (підборт, кишені, хлястики), а також лекала деталей виробу із підкладочних i прокладочних матеріалів.
Допоміжні лекала будують на основі основних i похідних лекал. По них виконують намітку розташування кишень, виточок, дрібних деталей, місця розташування петель i ґудзиків, ліній підрізу при уточненні деталей після ВТО. На кожному шаблоні вказують найменування шаблона, назву виробу, номер моделі, призначення шаблону, найменування деталі, зріст, розмір, кількість деталей, нить основи, відхилення від неї, лінії доступних надставок.
На одній із основ лекал виконують специфікацію деталей крою.
3.2 Специфікація деталей крою
Таблиця 10- Специфікація деталей швейного виробу
Назва та номер деталіНомер малюнкаКількість одиницьЛекалДеталей кроюЖакет 1. Деталі верху: 1.1 Пілочка 1.2 Спинка 1.3 Рукав 1.4 Підборт 1.5 Стійка 1.6 Нижнійрукав 1 2 3 4 5 6 1 1 1 1 1 1 2 2 2 2 2 12. Деталі прокладки: 2.1 Пілочка 2.2 Підборт 2.3 СтійкаСпідниця1.1 Спідниця 1.2 Пояс 7 18 1 1 1 1
Специфікація деталей крою є невід'ємною частиною робочої документації, яка складається на підставі креслень лекал виробу.
Висновки
Одяг в нашому житті грає важливу роль. Він є як предметом першої необхідності, так і виразником нашого внутрішнього світу та індивідуальності. Головне завдання швейної промисловості - задоволення зростаючої потреби людей в одязі високої якості та різноманітного асортименту. Рішення цієї задачі здійснюється на основі підвищеної ефективності виробництва, прискорення науково-технічного прогресу, зростання продуктивності праці, всесвітнього поліпшення якості роботи, удосконалення праці і виробництва.
У своїй професійній діяльності конструктори-технологи намагаються створити саме такий одяг, який може користуватися найбільшим успіхом.
Професія конструктора-технолога поєднує в собі безліч видів діяльності - художника, конструктора, в деякому сенсі історика і навіть літератора. Це робить професію дуже цікавою, різноманітною і популярною. Для створення актуальних моделей має враховуватися всі, починаючи від напрямків моди і закінчуючи індивідуальними потребами людей. Одяг теперішнього часу - зручний і функціональний. У будь-якому стилі він повинна бути елегантним і вишуканим. Потрапити в модну струмінь в даний час досить легко. У моді практично всі стилі та напрямки, починаючи від класики до стилю хіпі в самих різних його проявах. Для своєї курсової роботи я вибрала колекцію ділового одягу для середньої вікової групи. Акцент в моїй колекції є на конструктивних деталях, простих і чітких формах. Але прямі лінії не перешкоджають моделі колекції жіночності та невимушеності. Велика увага я приділила вибору тканини. Для створення колекції я запропонувала костюмну тканину , яка дозволяє моделям легко бути одночасно зручними, комфортними та гарними.
Сучасний асортимент тканин та інших швейних матеріалів дає широку можливість для різноманітного оформлення одягу.
На ряду із збільшенням обєму виробництва тканин значно оновився їх асортимент і покращилася якість. Створені тканини нових структур, красивих відтінків і малюнків спеціальними оздобленнями, які надають тканинам незминаючі, водостійкі та інші якості.
Для того, щоб пошити гарний, зручний одяг, велике значення має кожний етап виготовлення виробу - від ручних стібків до прасування готових моделей. Ручні стібки , машинні шви і строчки, волого - теплова обробка - основа технології виготовлення легкого одягу, щоб випускати швейні вироби гарної якості, не достатньо мати якісну, красиву тканину, необхідно використовувати в виробництві нові методи обробки і нове обладнання.
Лекала ми розробляли в програмі JULIVI, що значно поліпшило швидкість виконання роботи. Використовуючи цю программу на великих підприємствах значно зменшуємо час на виготовлення лекал та площі для їх зберігання. За допомогою цієї програми можна зробити лекала 1:4 та 1:1, вказуючи чітко розмірну базу даних та таблицю прибавок.
Список використаної літератури
Основна література:
1.Агошков Л.А., Петрик М.М., И.А. Кисленко «Конструирование верхній женской одежды», К: Аристей, 2007. - 164с.
2.Литвин В.Г., А.О. Степура «Конструювання швейних виробів», К: Вікторія, 2010. - 320с.
.Мартинова А.И., Андреева Е.Г. «Конструктивное моделирование одежды» М.: МГАЛП, 1999. - 216с.
.Методичні вказівки до виконання курсової роботи.
Додаткова література:
.Афтанділянц Є.Г., Зазимко О.В., Лопатько К.Г. Підручник, - К.: Видавництво Ліра-К. - 2012.
2.Першина Л.Ф., С.В. Петрова «Технология швейного производства» , М.: Легпромбытиздат, 1991.-416с.