Влада і філософія рантьє
Реферат на
тему:
Влада і
філософія рантьє
Зміст
Влада – рантьє
Податки для рантьє
Рантьє (в історії, поняття)
Філософія рантьє в глобальну епоху
Влада — рантьє
Розміщуючи тимчасово вільні бюджетні кошти на банківських
депозитах, влада Рівного, перетворюючись на своєрідного рантьє, заробляє на
банківських відсотках додаткові кошти. Торік таким чином вдалося заробити 484
тисячі гривень, цього року — 763,5 тисячі гривень.
Днями бюджетна комісія міськради затверджувала умови розміщення
коштів на депозитах Ощадбанку, а також умови надання кредиту цим банком для
оплати боргу перед «Нафтогазом України». Як ми уже повідомляли, використати
вільні кошти напряму для оплати боргу за газ неможливо, бо це було б розцінено
як порушення законодавства. Тому й вирішено використати таку схему. 15
мільйонів гривень тимчасово вільних коштів місто покладе на депозит в Ощадбанку
під 16% річних на термін понад шість місяців. Натомість КП «Теплотранссервіс»
візьме на півроку кредит на таку ж суму під 19% річних на період розміщення
депозиту і під 24% — на період, коли з депозиту кошти знімуть. Окрім цього,
теплопостачальному підприємству доведеться сплатити одноразову комісію за
надання кредиту — 0,5% від суми. Такі умови надання кредиту та розміщення
коштів на депозит погодила бюджетна комісія міськради. Також члени комісії затвердили
графік погашення кредиту. Протягом грудня січня «Теплотранссервіс» повертатиме
по 1,5 мільйона гривень, наступні два місяці — по 3 мільйони, решту суми внесе
у квітні. Таким чином, згідно з графіком, до травня кредит буде повністю
погашено.
Окрім цих 15 мільйонів гривень, які збираються покласти в
Ощадбанк, як розповів голова бюджетної комісії міськради Сергій Паладійчук,
міська влада наприкінці серпня цього року розмістила на депозитах 35 мільйонів
гривень тимчасово вільних коштів у семи банківських установах. По п’ять
мільйонів гривень під 16,5-17,5% річних поклали у Приватбанк, Ощадбанк,
Брокбізнесбанк, «Фінанси і кредит», Укргазбанк, Укрпромбанк та «Надра». Із 11
банків, які запропонували владі свої послуги, як пояснив п. Паладійчук, були
відібрані саме ці, оскільки два з них є найбільшими платниками податків до
міського бюджету і з ними у влади налагоджена постійна співпраця, решта —
пропонували вищі, ніж в інших, відсоткові ставки.
Податки для рантьє
За ухилення від сплати податку загрожує штраф, сплата цього самого
податку плюс пеня "Відкривайте! Податкова." Такі слова можуть почути
наймачі житла, якщо власник квартири не сплачує податків, отриманих від її
здачі в оренду. Податківці спочатку проведуть розмову з наймачами, а потім і влаштують
"лікбез" власнику квартири. Якщо квартира здається неофіційно, тому
доведеться платити штраф. Скаржитися дозволено, або Як виявляють "тіньових
орендодавців" Інформація про те, що та чи інша квартира здається в найм
потрапляє до податківців у різноманітний спосіб. Так, інспекція співпрацює з
навчальними закладами, отримуючи інформацію про місце проживання студентів, чи
з ЖЕКами, які в теорії мають бути ознайомлені з тим, хто все-таки живе у
квартирі. У випадку, якщо орендодавець і орендонаймач укладають договір оренди
засвідчений нотаріально, нотаріус має надати інформацію про це в податкову.
Іноді виручають податківців і агентства нерухомості. Буває, що інформатори самі
звертаються до податкової. Найчастіше це можуть бути сусіди, яким надокучили
шумні чи неввічливі квартиронаймачі, при цьому в сприйнятті деяких сусідів, це
поняття може бути притягнуте за вуха. Як би там не було, але усе це діє. - У
нас є телефон довіри, за яким громадяни можуть звернутися до нас за допомогою,
- розповідає заступник начальника управління, начальник відділу адміністрування
майнових податків ДПІ в м. Вінниця Олександр Лучинський. - Зателефонувавши за
номером 52-33-28, люди можуть поскаржитися, а ми виявити здавачів квартир, які
не сплачують податки. Після того як податківці отримали відповідний сигнал,
вони проводять відповідну перевірку, тобто ідуть в гості за отриманими
адресами, аби поспілкуватися з наймачами житла, якщо ті будуть удома, або
відчинять двері. Згідно із законодавством, зокрема статтею 30 Конституції
України, "кожному гарантується недоторканість житла", крім випадків,
пов'язаних із безпекою життя. Проте далеко не всі будуть згадувати по пам'яті
цю конституційну норму, а просто відчинять двері. У такому випадку від запитань
податківців уже нікуди не дітися і наступним в черзі на відповіді буде власник
нерухомості з подальшою сплатою як податку, так і штрафних санкцій. Більшість
вінницьких рантьє - "єдинщики" У місті, за словами Олександра
Лучинського, нараховується близько 500 орендодавців нерухомості, які сплачують
податки з таких доходів. В основному ці особи перебувають на спрощеній системі
оподаткування, сплачуючи фіксовану ставку єдиного податку. - Особливо це зручно
людині, якщо вона здає квартиру на один день, - продовжує він. - В залежності
від стану квартири власник отримує 100-250 гривень за добу, тому сплатити
ставку єдиного податку для нього не проблема. Недавно ми проводили перевірку, з
десяти квартир, власники восьми були зареєстровані як приватні підприємці (ПП).
Підходяща реєстрація ПП і для власників квартир для котрих їх здавання не хобі,
а бізнес. Наприклад, коли мова йде про оренду не одної, а двох і більше
квартир. Якщо ж людина не бажає ставати заради цього підприємцем - щоб її дохід
був у законному полі, для неї залишається сплачувати податки в рамках закону
про оподаткування доходів фізичних осіб за ставкою в 15%. To be ore not to be
Можливо тим, хто здає квартиру поденно, особливо за умови постійної наявності
клієнтів, і вигідно оформлятися ПП для того, аби не бути винним податковій, то
для решти це питання спірне, точніше стало спірне. Як повідомляла
"RIA" міська рада "оптимізувала" ставки єдиного податку. І
коли до цього часу для тих, хто здає нерухомість в найм, ставка єдиного податку
складала 130 гривень на місяць, то з нового року така діяльність подорожчає до
200 гривень (відповідно до постанови Кабміну, ця ставка є максимальною). Тобто,
чесно сплачуючи щомісяця таку ставку податку, за рік його сума складе 2,4
тисячі гривень (майже 500 доларів). У той же самий час, власник нерухомості не
зобов'язаний ставати підприємцем, а просто сплачувати податок з доходів
фізичних осіб в розмірі 15%. Таким чином, якщо середня вартість оренди квартири
у Вінниці складає 200 доларів (1000 гривень), то орендодавцю доведеться
сплатити за цей час всього 150 гривень. За рік ця сума складе 1800 гривень (360
доларів). Інша справа, якщо здається не одна квартира, а дві і більше, тоді і
справді вигідніше бути підприємцем, особливо, якщо немає іншого місця роботи. У
такому випадку виходить, що і податки сплачені і такий-сякий пенсійний стаж
також іде. (Про особливості нарахування пенсій підприємцям, які перебувають на
спрощеній системі оподаткування, читайте в "RIA" № 47). Рахуємо
разом, або Який податок все ж обрати - Візьмемо для обрахунків середню вартість
оренди квартири в місті в $200 (1000 гривень); - Якщо власник квартири не
оформляється приватним підприємцем, а сплачує щомісячно 15% від згаданої ціни
оренди і здає в найм лише одну квартиру, за рік сума сплачених ним податків
сягне 1800 гривень (380 доларів) - Якщо власник квартири не оформляється
приватним підприємцем, а сплачує щомісячно 15% від згаданої ціни оренди і здає
в найм дві чи три квартири, за рік сума сплачених ним податків сягне 3600
гривень (760 доларів) та 5400 гривень (1140 доларів) відповідно; - Якщо власник
квартири реєструється приватним підприємцем та сплачує ставку єдиного податку в
розмірі 200 гривень, за рік ця сума складе 2400 гривень (майже 500 доларів).
Тобто виходить більше ніж в першому випадку, але менше ніж в другому. Тобто,
якщо в оренду здається дві і більше квартири, вигідніше стати підприємцем і
перейти на спрощену систему оподаткування.! Закон України "Про податок з
доходів фізичних осіб". Стаття 9. Особливості нарахування та сплати
окремих видів доходів. 9.1.4. Якщо орендар є фізичною особою, яка не є
суб'єктом підприємницької діяльності, то особою, відповідальною за нарахування
та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку орендодавець.
При цьому: А) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету
у строки, встановлені законом для квартального податкового періоду, а саме:
протягом 40 календарних днів, наступних за останнім днем такого звітного
кварталу; Б) договір оренди нерухомого майна підлягає нотаріальному
посвідченню, при цьому нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про такий
договір податковому органу за основним місцем проживання платника податку -
орендодавця за формою та у спосіб встановлені Кабінетом Міністрів України. У
разі порушення такої форми чи способу нотаріус несе відповідальність,
встановлену законом за порушення порядку чи строків надання податкової
звітності.
Рантьє (в історії, поняття)
Рантьє (франц.франк,Франс,франт rentier, від rente - рента),
прошарок грошових капіталістів, не пов'язаних з діловою активністю й живучих на
відсотки від надаваних ними в позичку грошових капіталів або на доходи від
цінних паперів (акцій, облігацій). Рантьє - найбільш паразитичний шар
капіталістичного суспільства, що представляє елемент господарської структури
капіталістичних країн. Рантьє беруть участь у мобілізації капіталів, процесах
їх перерозподілу й акумуляції в кредитній системі. У той же час їх капітали є
основою спекуляції на валютних, товарних і фондових ринках, у результаті якої
ограбляются й розоряються широкі маси середніх і дрібних власників акцій, а
збагачується й підсилюється фінансова олігархія, тому що головні прибутки
дістаються, як відзначав В. І. Ленін, "..."гениям" фінансових
витівок"
Чисельність Рантьє росте разом з нагромадженням капіталу й
збільшенням речовинного багатства, що дозволяє капіталістам відходити від
безпосереднього ведення справ. Керування підприємствами зосереджується в руках
найманих директорів і інженерно-технічних працівників. Прошарок Рантьє
поповнюється також внаслідок концентрації й централізації капіталу: зростає
мінімум засобів, необхідних для організації капіталістичних підприємств.
Капіталісти, що не розташовують таким мінімумом, перетворюються в Рантьє.
Найбільший ріст числа Рантьє характерний для епохи імперіалізму.
Це - одне із проявів паразитизму й загнивання капіталізму. Виникають цілі
держави- рантьє, країни, буржуазії яких у величезних масштабах вивозить капітал
за кордон і живе значною мірою на відсотки й дивіденди, одержувані за рахунок
експлуатації народів ін. країн (див. також Вивіз капіталу). "Імперіалізм,
- писав В.І. Ленін, - є величезне скупчення в деяких країнах грошового
капіталу... Звідси - надзвичайний ріст класу або, вірніше, шаруючи рантьє...
Поняття: "государство- рантье" (Rentnerstaat), або держава- лихвар,
стає тому загальновживаним в економічній літературі про імперіалізм. Мир
розділився на жменьку держав- лихварів і гігантська більшість держав-
боржників". Класичним зразком держави- рантьє на початку 20 в. була
Франція. Після 2- й світової війни 1939-45 по масштабах капіталу, що
вивозиться, і розмірам одержуваних від цього доходів як держави-рантьє
виступають США, Великобританія, Франція, ФРН, Японія й деякі ін. розвинені
капіталістичні країни. Користуючись тим, що країни, що розвивається
випробовують величезну й хронічну потребу в капіталах для розвитку й перебудови
національної економіки, держави- рантьє обумовлюють свої інвестиції й надання
позик цим країнам політичними вимогами, спрямованими на збереження реакційних
політичних режимів, відсталої соціально-економічної структури господарства й
т.п.
Філософія рантьє в глобальну епоху
Філософія рантьє в глобальну епоху – це не тільки прибутки від
оренди нерухомості, майна, банківських депозитів, дивідендів. Нові технічні
досягнення та нові інтелектуальні продукти створюють і нову філософію. Точніше
просто модифікують її, роблять update.
Інновації в інформаційній та високо-технологічні сфері формують і
нові види власності, нові види капіталу. Попит та пропозиція все більше і
більше переміщуються в інтернет. З’являються нові потреби, нові послуги та нові
професії. Електронні гроші та звичка купувати в інтернеті навіть товари
повсякденного користування – вже не просто данина моді, а тенденція. Перехід
капіталу в онлайн, психологія інтернет користувачів, та інші фактори і зумовлюють
розподіл інтернет-суспільства. Є свої наддержави, як от Google, Apple,
Microsoft, є менші держави, є корпорації, клани, бандити (хакери,
інтернет-злочинці), інтернет-митці, тощо, і є велика невизначена маса – просто
користувачі без серйозних знань та досвіду (так і хотілось написати “без
громадянської позиції”). Розшарування можна навіть умовно поділити на класи:
Капіталісти (власники, топ-менеджери впливових компаній), середній клас
(програмісти, адміністратори, дизайнери, контент-райтери) та варвари (ті хто ще
не відчув культурних благ інтернету).