Сутність аутсорсингу та тенденції його розвитку на міжнародних ринках
Сутність аутсорсингу та тенденції його розвитку на міжнародних ринках
Постановка проблеми. У
сучасному глобалі- зованому світі провідною стратегічною метою діяльності
підприємств є формування якомога більшої кількості конкурентних переваг для
того, щоб мати можливість вистояти в жорсткій конкурентній боротьбі за ринки
збуту. Однією з умов конкурентоспроможності організацій є їхня гнучкість і
оперативна реакція на швидкі зміни зовнішнього середовища.
Сьогодні аутсорсинг є
сучасною методологією створення високоефективних і конкурентоспроможних
організацій в умовах жорсткої конкуренції [1, с. 6]. Така форма організації
бізнесу, хоч і не є новою, містить низку дискусійних питань. Зокрема, саме
визначення аутсорсингу має десятки варіантів, тому вимагає докладного аналізу і вивчення.
Аналіз останніх
досліджень і публікацій. З огляду на те, що аутсорсинг більше застосовується у
міжнародній практиці ведення бізнесу, ніж в Україні, різні сторони зазначеної
форми бізнесу більш повно розкриті у працях зарубіжних вчених - С. Клеменса, М.
Долена, Ж.-Л. Бравара, Дж. Б. Хейвуда. Питанням аутсорсингу приділяли увагу у своїх наукових працях низка російських
науковців. Зокрема, сутність аутсорсингу та його види досліджували Б. Анікін,
А. Шеянова. Особливості міжнород- ного аутсорсингу розглядали у своїх працях
І.Мезинова, І. Котляров, Є. Сивачева. Також
привертають увагу праці українських вчених, присвячені розкриттю концепції
аутсорсингу (О. Зозульова, А. Загороднього, О. Микало, І.Матвія).
Метою статті є узагальнення
підходів до визначення сутності аутсорсингу та дослідження розвитку
міжнародного ринку аутсор- сингових послуг в умовах сьогодення.
Виклад основного
матеріалу дослідження
Поняття «аутсорсинг» почали
активно використовувати з кінця 80-х рр. ХХ ст., воно є неологізмом і походить
від англійського «outside resource using», що означає використання зовнішніх ресурсів. Незважаючи на те,
що саме поняття з’явилось не так давно, джерела аутсорсингу були яскраво
помітні ще на початку ХХ ст., коли на фоні жорсткої конкурентної боротьби
автомобільних гігантів General Motors і Ford ними здійснювались процеси передачі низки допоміжних функцій
спеціалізованим компаніям. Сьогодні 90% бізнес- процесів компанії Ford реалізується за рахунок
аутсорсингу [2].
На сучасному етапі
аутсорсинг поширений у багатьох сферах бізнесу. Постачальники послуг
аутсорсингу (аутсорсери) пропонують свої послуги в галузі інформаційних
технологій, маркетингу, логістики, виробництва комплектуючих, управління
персоналом, бухгалтерського обліку, юридичного забезпечення,
адміністративно-господарського обслуговування.
Семантика поняття
«аутсорсинг» тісно пов’язана з низкою інших значень, які характеризують різні
форми партнерських відносин організацій, таких як субконтрактинг, промислова
кооперація, інтеграція/дезінтеграція, спеціалізація, розподіл праці,
квазіінтеграція, офшорінг та ін.
Деякі дослідники і досі
ставлять знак рівності між поняттями аутсорсингу та субконтрак- тації, проте
сучасні дослідження доводять, що аутсорсинг сьогодні є більш широким поняттям,
яке не обмежується лише передачею технічних функцій та бізнес-процесів, а
включає перенесення частини ризиків на партнера, має довгостроковий характер та
пов’язаний із життєвим циклом компанії [3].
В аналізі підходів до
визначення аутсорсигу відзначається, що думки вчених щодо самої суті явища дещо
розходяться. Низка таких вчених, як Б. Анікін, Ж.-Л. Бравар, А. Загородній та
Дж. Б. Хейвуд [1; 4-6] сутність аутсорсингу вбачають у перенесенні, передачі
внутрішніх функцій, бізнес-процесів або підрозділів стороннім організаціям.
Зокрема, Ж.-Л. Бравар визначає аутсорсинг як підвищення ефективності роботи
компанії за рахунок передачі не тільки деяких функцій, але й бізнес-процесів
для виконання зовнішнім організаціям з метою оптимізації всіх видів ресурсів і
концентрації зусиль на основному виді діяльності [4, с. 27].
Л. Абрамовскі, І. Рудая
та А. Шеянова [7-9] зосереджують увагу на аутсорсингу як отриманні, придбанні
підприємством ресурсів зі сторони. Так, А. Шеянова визначає аутсорсинг як
отримання підприємством ресурсів (товарів,робіт, послуг) зі сторони, на відміну
від виробництва цих ресурсів своїми силами [9].
Водночас низка вчених
вбачають в аутсорсингу нову методологію, інструмент прийняття ефективних управлінських
рішень. Зокрема, О.Дідух визначає аутсорсинг як інструмент управління
підприємством, спрямований на підвищення ефективності та конкурентоспроможності
діяльності, який передбачає укладання контракту між замовником (підприємством)
і постачальником (аутсорсером) з метою виконання останнім як основних, так і
допоміжних бізнес-функцій і бізнес-процесів замовника за певну плату, що
зумовлює реорганізацію та оптимізацію підприємницької діяльності замовника та
тимчасове залучення відповідного персоналу [10].
Розуміння сутності
аутсорсингу як способу вдосконалення виробничих відносин та мінімізації витрат
знаходить відображення в працях Ж.-Л. Бравара, Д. Черемисина, І. Матвія,
А.Загороднього[4; 5;
12]. Так, аутсорсинг, на
думку І. Матвія, являє собою спосіб ефективного функціонування підприємства за
рахунок зосередження діяльності на головному напрямі [12].
Враховуючи проведене
вище дослідження, було сформовано авторський підхід щодо узагальнення всіх
можливих напрямів розуміння поняття «аутсорсинг», сутність якого наведено на
рис. 1. Зазначений підхід інтегрує наявні позиції як щодо самого визначення аутсорсингу, так і
щодо мети його застосування у практиці компанії.
Рис. 1. Формування авторського
тлумачення поняття «аутсорсинг»
Джерело: авторська розробка
Глобалізація світової
економіки стала основою формування світового ринку аутсорсин- гових послуг, що
зумовлює можливість дослідження цього явища на різних рівнях - як на рівні
окремого підприємства, так і на глобальному рівні. Динаміка розвитку світового
ринку аутсорсингових послуг наведена на рис. 2.
Рис. 2. Динаміка
розвитку ринку аутсорсингу за 2000-2016 рр.
Джерело: [14]
У 2016 р. найбільша
частка вартості контрактів припала на контракти у сфері ІТ-аутсорсингу - 69%, а
на аутсорсинг бізнес-
процесів - 31,0%. Вартість контрактів в 2016 р. зменшилась для обох видів:
ІТ-аутсорсингу - на 17% до 52,9 млрд.
дол. США, а бізнес-проце- сів - на
5,5% до 24 млрд. дол. США (рис. 3).
Рис. 3. Динаміка
розвитку ринку аутсорсингових послуг за видами
Джерело: [15]
Аутсорсинг як нова
стратегія управління підприємствами активно застосовується провідними
компаніями світу, які переносять виробничі потужності та робочі місця з країн
розвинутого світу в країни, що розвиваються. Зокрема, серед країн Америки на
аутсорсингу спеціалізуються Аргентина, Бразилія, Чилі,
Мексика, Коста-Ріка,
Панама, Перу. Серед країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону лідерами з надання
аутсорсингових послуг є Індія, Китай, Бангладеш, Індонезія, Малайзія,
Філіппіни, Тайланд, В’єтнам. Дослідження регіонів, що спеціалізуються на
аутсорсингових послугах в Європі, Африці та на Близькому Сході, дає змогу
зосередити увагу на таких країнах, як Болгарія, Чехія, Єгипет, Марокко, Польща,
Румунія, Словаччина, Турція, Південна Африка, Україна [16].
Завдяки аутсорсингу в
країнах, що розвиваються, створюються нові робочі місця, які вимагають високого
рівня знань, а відповідно підвищують попит на освітні послуги (зокрема, технічні
спеціальності). Наприклад, визнаним центром у сфері аутсорсигу інформаційних
технологій є Індія. Країна містить на своїй території до 80% світових проектів
у цій сфері, а високотехнологічний сектор економіки зростає на 30% щороку [17].
Лідируючі позиції
продавця в міжнародному виробничому аутсорсингу сьогодні належать Китаю завдяки
перевагам, пов’язаним із низькою вартістю ресурсів [13]. Все це відповідним
чином стимулює економічний ріст у країнах, що розвиваються.
Найбільшим споживачем
послуг аутсорсингу
бізнес-процесів є ринок Північної Америки (США, Канада). На кінець ХХ ст. питома вага компаній США, що віддають в
аутсорсинг виробничі або сервісні операції, становила 87% [18]. Другим за
значенням ринком-споживачем цього виду послуг є регіони Західної Європи. Третій
за величиною замовник послуги аутсорсингу - Японія [19].
Висновки. Пошук
ефективних форм організації бізнес-процесів та відносин суб’єктів
господарювання з ключовими партнерами на міжнародних ринках все частіше
зумовлює використання аутсорсингу.
Застосування аутсорсингу
забезпечує збалансування залучених та власних капіталів підприємств. Головними
перевагами аутсорсингу мають стати забезпечення конкурентних переваг за рахунок
підвищення економічної ефективності діяльності, утримання ключових компе-
тенцій, удосконалення бізнес-моделі, створення стратегічних альянсів та
бізнес-мереж.
Світовий ринок
аутсорсингових послуг активно розвивається. Основними сегментами цього рину є
аутсорсинг інформаційних технологій та аутсорсинг бізнес-процесів.
Основними тенденціями
розвитку ринку є зростання і посилення конкуренції, залучення нових країн і
регіонів, поява нових учасників ринку, а також підвищення попиту на науко- ємні
послуги. Все це вимагає подальшого глибокого дослідження умов функціонування ринку
аутсорсингових послуг.
Бібліографічний
список
аутсорсинг виробничий
ринок
1. Аникин Б.А. Аутсорсинг: создание
высокоэффективных и конкурентоспособных организаций / Б.А. Аникин, М.: Инфра,
2003. -187 с.
. Зозульов
О. Аутсорсинг як інструмент підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств
в умовах глобалізації / О. Зозульов, О. Микало // Економіка України. - 2009. -
8(573). - С. 16-25.
4. Bravar, J.
L. Effective outsourcing / J. L. Bravar, DnIpropetrovsk: Balans Business Books, 2007. - 213 с.
5. Загородній А.Г., Партин Г.О.
Аутсорсинг та його вплив на витрати підприємства /
А.Г. Загородній, ГО. Партин // Фінанси України. - 2009. - № 9(166). - C. 87-97.
6. Heywood J. Brian
The Outsourcing Dilemma: The Search for Competitiveness / J. Brian Heywood,
Financial Times/Prentice Hall, 2001. - 240 с.
7. Abramovsky,
L. Offshoring of business services and its impact on the UK economy / L. Abramovsky,
R.Griffith, M. Sako // Advanced Institute Management (AIM) Research, - 2001.
8. Рудая И.Л. Развитие
рынка услуг международного аутсорсинга / И.Л. Рудая // Маркетинг. - 2008. - №
5. - С. 31-38.
9. Шеянова А.Н.
Аутсорсинг как форма хозяйственных взаимоотношений на примере железнодорожной
инфраструктуры : дис. ... канд. эконом. наук : 08.00.05 / Шеянова Анна
Николаевна - Самара, 2006.
10. Дідух О.В.
Основні види аутсорсингу в господарській діяльності підприємств / О.В. Дідух //
Вісник Хмельницького національного університету. - 2012. - № 2. - С. 29-32.
11. Черемисин
Д.В. Аутсорсинг как элемент современного хозяйственного механизма: дис.
... канд. економ. наук: 2005 / Д.В. Черемисин - Москва. 2005. - 158 с.
. Матвій
І.Є. Тенденції використання аутсорсингу на ринку логістичних послуг в Україні /
І.Є. Матвій // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». -
2008. - № 623. - С. 169-175.
. Сивачева
Е.А. Аутсорсинг в системе международных экономических отношений / Е.А. Сивачева //
Вестник СПбГУ. - 2008. - № 1. - С. 135-139.