Період спос.
|
Місяці
|
Рік
|
|
ІI
|
IIІ
|
IIIІ
|
IІV
|
VV
|
VVI
|
VVII
|
VVIII
|
ІІХ
|
ХХ
|
ХХI
|
ХХІІ
|
|
1945- 2000
|
32
|
33
|
34
|
38
|
56
|
70
|
81
|
75
|
51
|
46
|
44
|
36
|
5596
|
За холодний період року, в багаторічному розрізі, випадає
біля 115 мм опадів, а за теплий - 481 мм. З наведених даних видно, що за теплий
період року випадає близько 80% річної величини опадів, котрі беруть участь в
поповнені запасів підземних вод.
Стійкий покрив снігу лягає в кінці другої декади грудня та
характеризується великою несталістю, коливаючись від 0,1 до 0,7 м. Схід
снігового покриву спостерігається в кінці лютого - на початку березня. Середній
запас вологи в снігові - 28-35 мм. Зимою часто спостерігаються відлиги та
випадання опадів у вигляді дощу. В 1988-1989рр. були багатосніжні зими.
Вітер
Переважаючими для даної території є вітри південно-західного
напрямку. Швидкість вітру, в середньому за рік, складає 3,1 м/сек. Число днів з
сильним вітром (більше 15 м/сек.) коливається від 10 до 35 в рік.
Вологість повітря
Найменша відносна вологість повітря спостерігається в травні
69%, а найбільша - в листопаді - 89%. Середньорічна вологість - 79%.
Максимальна абсолютна вологість спостерігається в липні (15,2 мб), мінімальна -
в січні (4 мб). Середньорічне значення абсолютної вологості складає 9 мб.
1.2 Гідрографія
Гідрографічна мережа району досліджень належить до басейну р.
Прип’ять. Її густота складає 0,3 км/км2 . Основною водною артерією на ділянці є
ріка Горинь з її притоками. Виток її знаходиться на території
Волино-Подільського плато біля села Волиця, з абсолютною відміткою 345 м, а
впадає вона в ріку Прип’ять на відмітці 127 м. Перепад висот витоку над устям
складає 218 м. Довжина її складає 659 км, площа водозбору 27700 км2. Середній
похил водної поверхні - 0,00033.
В процесі свого формування р. Горинь виробила в корінних
породах долину значних розмірів, шириною від 1 до 4 км. На окремих ділянках
чітко просліджується перша надзаплавна тераса, яка перевищує сучасну заплаву на
10-15 м. Заплава шириною 0,5-1,5 км характеризується рівною поверхнею з
абсолютними позначками 185-187 м. Більша частина заплави меліорована і
використовується для вирощування трав. Русло меандрує, є багато стариць. Висота
берегового уступу в районі м. Острога 66 м, ширина русла 25-40 м. Глибина ріки
змінюється від 1 м на перекатах до 5 м на плесах. Швидкість течії 0,3-1,5
м/сек.
Характеристика гідрологічних умов приводиться по водомірному
посту “Оженіно” на р. Горинь, який знаходиться в 10 км нижче м. Острога.
Спостереження на ньому проводяться з 1945 року. За даними багаторічних
спостережень, максимальний підйом рівня води над нулем графіка (абсолютна
відмітка нуля графіка - 187,07 м) становить 321 см (24.03.47 р), мінімальний -
7 см (25.06.87 р). Таким чином, амплітуда коливання рівня становить 314 см. При
підйомі рівня на 160 см починається вихід води на заплаву, а при 185-190 см
заплава повністю покривається водою. Необхідно відмітити, що в останні 15
років, в зв’язку з щорічним поповненням Нетішінського водосховища водами р.
Горинь, змінився режим стоку. Так; в 1992-1995 роках заплава не затоплювалась,
зате в 1996 і 2000 році була затоплена повністю. Середньорічні витрати ріки
зменшились від 30 м3/с до 20 м3/с. Скорочення стоку, особливо при повені, в
свою чергу призвело до постійного недонасичення алювіальних відкладів долини,
тобто змінився баланс ґрунтових вод.
За даними багаторічних спостережень мінімальна літня (за 30
діб) витрата р. Горинь 95% забезпеченості становить 5,4 м3/с. Значення
середньорічної витрати 95% забезпеченості складає 13,6 м3/с, що свідчить про
значні водні ресурси району.
Річка Вілія впадає у р. Горинь на східній околиці м. Острога.
Витоки її знаходяться на північних схилах Кременецького кряжу
Волино-Подільської височини.
Русло р. Вілії має звивистий характер, а її водність
збільшується за рахунок впадання лівих та правих притоків: р.р. Крутянки, Куми,
Світеньки та інших чисельних безіменних водотоків.
Терасовий рівень на якому розташована свердловина № 68
практично ніколи не затоплюється русловими водами. Ділянка свердловини з боку
заплави відгороджена від неї земляною дамбою.
Вода ріки Горині використовується на поповнення водою
технологічного водосховища (ставок-охолоджувач ХАЕС), яке здійснюється насосною
станцією в період повеней по з'єднуючому каналу. Проектна площа водного
дзеркала 20 км2, об’єм води - 120 млн.м3, корисний об'єм - 81млн.м3.
Ставок-охолоджувач побудований в 1986 році. Вперше заповнений водою 27.03.87 р.
на 01.01.1999 р. площа дзеркала становила 19,35 км2, об'єм води становив 109,25
млн.м3, абсолютна позначка рівня води - 202,57 м.
гідромінеральний водоносний горизонт
2. Геологічна будова
Район ділянки ТОВ “ОЗМВ”, де розташована свердловина № 2
знаходиться на південно-західній околиці Східноєвропейської платформи, в межах
західного схилу Українського кристалічного щита.
В зв'язку з загальним зануренням кристалічного фундаменту на
південний захід, відклади верхнєпротерозойського та палеозойського осадового
чохла залягають моноклінально та занурюються в тому ж напрямку під кутом 1-3°.
Внаслідок досить густої мережі розривних порушень
кристалічний фундамент має блокову будову та занурюється на захід сходинкою.
Враховуючи, що інтенсивні рухи земної кори відбувались в палеозої,
осадово-тектонічні утворення, що накопичились раніше, на окремих блоках були
розмитими та зміщеними, що обумовило їх складне залягання.
Незважаючи на довгочасові рухи земної кори в рифеї, венді та
палеозої, на карті домезозойських відкладів досить чітко простежується
субмеридіальне залягання геологічних напластувань рифею, венду і палеозою та
загальне їх занурення на південний захід в сторону Львівської палеозойської
западини. Під мезозойську поверхню вони виходять у вигляді смуг шириною від 2
до 12 км. В геологічній будові району робіт приймають участь
вулканогенно-осадові породи платформенного чохла, що містять в собі породи
рифейського, вендського, палеозойського, мезозойського та кайнозойського віку.
2.1 Протерозойська акротема - РR
Дані утворення в районі робіт мають повсюдний розвиток. Залягають
вони на глибині 680 м. В літологічному відношенні кристалічні породи
представлені гранітами, мігматитами, діоритами, плагіомігматитами.
Середнєверхньоифейська еритема -R2-3
Поліська серія - R2-3pl
Осадово-теригенні утворення поліської серії мають повсюдне
поширення. Представлені вони кварцовими пісковиками жовтувато-сірого, сірого та
червоно-бурого забарвлення, переважно дрібно та тонкозернистого складу. В
піщаній товщі зустрічаються прошарки аргілітів та алевролітів червоно-бурих
тонів, потужністю 0,5-3,5 м. Загальна потужність відкладів змінюється від 160 м
на сході території до 400 м на заході. Глибина залягання покрівлі поліських
відкладів збільшується в тому ж напрямку. В районі м. Славути Хмельницької
області вони залягають на глибині 65 м, а в районі м. Острог - на глибині 335
м. Залягають породи безпосередньо на утвореннях кристалічного фундаменту, а
перекриваються теригенно-осадовими породами венду.
Вендська система -V
Волинська серія - V1vl
До волинської серії відноситься складно побудована
осадово-пірокластична товща, в складі якої виділяють горбашівську і бабинську
свити.
Горбашівська свита - V1grb
Відклади горбашівської свити виходять під мезо-кайнозойські
породи у вигляді смуги шириною 3-5 км на сході території. Далі на захід вони
сходинкою занурюються на глибину до 370 м, де перекриваються відкладами
бабинської свити.
Літологічно відклади представлені перешаруваннями
польовошпатово-кварцових пісковиків від дрібно до крупнозернистих, місцями
гравелистих, не відсортованих, погано зцементованих, рожево-сіporo, бурого,
червоного і жовтого кольорів середньою потужністю 45 м.
Бабинська свита - V1bb
Вулканогенні утворення бабинської свити виходять у вигляді
смуги ши-риною до 12 км під мезо-кайнозойські відклади в східній частині району
робіт. В районі Острога вони перекриваються відкладами могилів-подільської
серії. Глибина залягання свити змінюється від 10 м на сході до 180 м на заході.
Літологічно свита представлена товщею різноуламкових туфів потужністю від 25 до
150 м.
Верхній відділ -V2
В районі робіт відклади верхнього відділу венду представлені
могилів-подільською і канилівською серіями.
Могилів-подільська серія - V2mg
Відклади могилів-подільської серії залягають трансгресивно на
вулканогенних утвореннях бабинської свити. У вигляді смуги шириною 10 -13 км
вони виходять під мезо-кайнозойські відклади. Далі на захід - перекриваються
породами канилівської серії. У складі серії виділяють чарторийську v2чr,
розничську v2r2 і колківську v2kl свити. Відклади могилів-подільської серії
характеризуються непостійністю потужностей окремих свит, їх зовнішніх ознак
(забарвлення, гранулометричного складу), що затруднює їх однозначне
розчленування при документації свердловини.
У основі серії залягають вулканоміктові конгломерати і
гравеліти з прошарками пісковиків і аргілітів. Середня і верхня частина розрізу
виражені переважно чергуванням аргілітів і алевролітів з прошарками
дрібнозернистих пісковиків потужністю 1-1,5 м. Потужність серії змінюється від
10 до 150 м. Глибина залягання відкладів v2mq у свердловині № 68 від 10 до 176
м.
Канилівська серія V2kn
В районі робіт відклади канилівської серії зустрічаються у
вигляді смуги шириною 10-12 км західніше м. Острог. Представлені вони
осадово-теригенними утвореннями - аргілітами, алевролітами з прошарками пісковиків
загальною потужністю до 50 м. Глибина залягання покрівлі відкладів змінюється
від 4,5 м в долинах рік до 30 м в межах Рівненського плато.
Четвертинна система - Q
Четвертинні відклади в районі досліджень мають повсюдне
поширення. Представлені вони нижнім, середнім, верхнім і сучасним відділами
алювіального, еолово-делювіального, елювіального, флювіогляціального,
озерно-льодовикового і болотного генезису. Літологічно вони складаються із
пісків різної крупності, супісків, суглинків, торфу, загальною потужністю до 10
м.
За геоморфологічним районуванням, район робіт знаходиться в
межах Острозької акумулятивної рівнини, яка входить до складу Малого Полісся.
Поверхня рівнини похило-хвиляста, має загальний нахил з південного сходу на
північний захід, глибина розчленування до 30-40 м. Характерними рисами
території є наявність покривних пісків, заболоченість, широкий розвиток еолових
форм рельєфу, незначна глибина розчленування.
Теперішня морфоскульптура рельєфу сформувалася в пліоценовому
періоді. В геоморфологічній будові району робіт велику роль відіграє р. Горинь
і її притоки. В долинах рік повсюдно розвинута заплава, часто заболочена. Перша
надзаплавна тераса сформована на висоті 7-12 м над рівнем ріки.
Друга надзаплавна тераса знаходиться на висоті 15-32 м над
рівнем ріки. Поверхня її покрита лесовими (або лесоподібними) суглинками.
Третя надзаплавна тераса висотою 28-35 м має обмежене
поширення. За своїм походженням вона ерозійно-акумулятивна. Алювіальні відклади
перекриті потужною товщею лесів, що сприяє утворенню балок і ярів.
До форм техногенного походження відносяться кар’єри,
меліоративні канали, ставок-охолоджувач АЕС та інше.
3. Гідрогеологічні умови
За схемою гідрогеологічного районування, запропонованою
Дніпропетровським відділенням ІМР і затвердженою Мінгео УРСР, район робіт
розташований в межах Волино-Подільського артезіанського басейну. Кліматичні
умови району характеризуються значною кількістю атмосферних опадів, помірними
температурами і надлишковою вологістю повітря, що зумовлює заболоченість території.
Живлення підземних вод відбувається, в основному, за рахунок інфільтрації
атмосферних опадів, в меншій мірі - поверхневих вод. За походженням підземні
води інфільтраційні. За даними попередніх робіт, проведених з метою оцінки
водоносних горизонтів, для централізованого водопостачання міст Острога і
Нетішина виділяються наступні найбільш значимі водоносні горизонти і комплекси,
які характеризуються різними умовами живлення, фільтрації і розвантаження:
водоносний комплекс четвертинних відкладів;
водоносний горизонт відкладів канилівської -
могилів-подільської серій венду;
водоносний горизонт відкладів бабинської свити;
водоносний горизонт відкладів горбашівської свити;
водоносний горизонт відкладів поліської серії.
3.1 Водоносний комплекс четвертинних відкладів -Q
Ґрунтові води четвертинних відкладів мають майже повсюдне
поширення, але у північній частині території, в межах лесового плато, де
ґрунтові води здреновані, водоносний горизонт розповсюджений лише в заболоченій
долині ріки Світеньки і її притоків, обрамляючи схили вододільних ділянок.
Водовміщуючими породами є різні за крупністю піски, супіски
водно-льодовикового, озерно-болотного і алювіального генезису потужністю до 10
м. У зв'язку з фаціальною неоднорідністю, в розрізі часто присутні прошарки
суглинків і глин, які не витримані в плані і утворюють локальні та місцеві
водотривкі товщі. За рахунок них нижні водоносні горизонти мають незначний
напір. Глибина залягання дзеркала ґрунтових вод змінюється від кількох десятків
сантиметрів в заплавах річок і болотах до 5-9,5 метрів на вододілах.
Дебіти свердловин і колодязів, пройдених у четвертинних
відкладах, складають від 0,1 до 1 л/с при зниженнях рівня до 7 метрів.
Коефіцієнт фільтрації четвертинних відкладів змінюється від 0,05 до 4,5 м/добу.
За хімічним складом води переважно гідрокарбонатно-кальцієві
або гід-рокарбонатно-натрієво-кальцієві з мінералізацією до 0,8 г/дм3, помірної
жорсткості.
В цілому комплекс характеризується малою водопроникністю,
невеликою потужністю, невисокою якістю підземних вод. Враховуючи ці
характеристики і той факт, що комплекс незахищений від поверхневого
забруднення, він не придатний для централізованого водопостачання. Частково
використовується для індивідуального водопостачання в сільських населених
пунктах.
Живлення горизонту атмосферне, в долинах рік
паводково-атмосферне. Розвантаження відбувається за рахунок відтоку в
нижчезалягаючі горизонти та в долини рік місцевої гідрографічної мережі.
Відсутність витриманих водоупорів в підошві комплексу
обумовлює тісний гідравлічний зв'язок з нижчезалягаючими горизонтами.
3.2 Водоносний комплекс відкладів
канилівської-могилів-подільської серії венду - V2kh+mg
Водоносний комплекс, поширений в західній частині території,
об’єднує водоносні горизонти, які сформовані у відкладах канилівської ї
могилів-подільської серій. Колекторами підземних вод є пісковики, алевроліти
різноманітного забарвлення і гранулометричного складу, що утруднює їх
візуальний розподіл на окремі горизонти. За даними розвідувальних робіт
верхньовендські відклади в верхній частині розрізу складені переважно
чергуванням аргілітів і алевролітів з рідкими прошарками дрібнозернистих
пісковиків. В середньому, потужність верхньої малопроникної товщі складає біля
50 м. Нижче в розрізі алевроліти і аргіліти замінюються на дрібно і
середньозернисті пісковики, які є основним колектором підземних вод. Потужність
їх, становить в середньому 45 м. Далі в розрізі йде чергування прошарків
пісковиків з аргілітами і алевролітами.
Водопровідність комплексу нерівномірна по площі і по розрізу.
Дебіти свердловин змінюються від 0,28 до 1,5 л/с при зниженні 5-13 м.
П'єзометричні рівні в непорушених умовах встановлюються на глибині -+0,65-6,5
м. В районі м. Острога води комплексу хлоридні натрієві з мінералізацією від 2
до 3,1 г/дм3.
Живлення комплексу проходить за рахунок атмосферних опадів
шляхом перетікання води з крейдяного водоносного горизонту на вододілах,
розвантаження - в долинах рік в алювіальні відклади.
3.3 Водоносний горизонт відкладів бабинської свити -V1bb
На ділянках глибокого залягання потужної товщі туфів, де вони
практично монолітні, утворюється водоупор для горбашівського водоносного
горизонту, на якому вони залягають.
За хімічним складом води переважно гідрокарбонатно-натрієві з
мінералізацією 0,3-0,6 г/дм3. Живлення горизонту верхньої тріщинуватої зони
бабин-ських туфів в межах схилів долин і плато здійснюється за рахунок
інфільтрації атмосферних опадів, через водопроникні покривні відклади. В долині
ріки Горинь проходить розвантаження горизонту в алювіальні або крейдяні
відклади. Горизонт не має перспективи для організації централізованого
водопостачання.
3.4 Водоносний горизонт відкладів горбашівської свити - V1grb
Водоносний горизонт в відкладах горбашівської свити має
практично повсюдне поширення. За винятком північно-східної частини території
досліджень. У зв'язку із загальним зануренням осадового чохла на південний
захід глибина залягання покрівлі горизонту змінюється від 305 до 315 м.
Колектором підземних вод є різнозернисті дезінтегровані пісковики середньою
потужністю 45 м. Залягають вони на дрібнозерзнистих пісковиках поліської серії,
а перекриваються туфами бабинської свити.
Статичні рівні в свердловинах змінюються від 0,44 м на
межиріччі р.р. Горині-Вілії до 30 м. Води горизонту повсюдно напірні. Величина
напору змінюється від 46 м на сході до 290 м на заході. Дебіти свердловин
змінюються від 0,56 л/с до 22,2 л/с при зниженнях до 35 м.
За хімічним складом вода переважно гідрокарбонатно-натрієва з
мінералізацією 0,2 - 0,9 г/дм3, із загальною жорсткістю від 0,2 до 7,17
мг-екв/дм3.
Водоносний горизонт горбашівської свити на даній території
експлуатується груповими водозаборами міст Острог, Нетішін із загальним
водовідбором біля 30 тис. м3/добу. Живлення горизонту відбувається за рахунок
перетоку трьох вищезалягаючих горизонтів.
3.5 Водоносний горизонт відкладів поліської серії - R 3-2 р1
Водоносний горизонт відкладів поліської серії має повсюдне
поширення.
Залягає він на глибині від 110 м в районі м. Нетішина до 380
м в районі м. Острога. Водовміщуючими породами є дрібнозернисті пісковики з
прошарками аргілітів і алевролітів загальною потужністю від 160 до 400 м.
Залягає він на породах фундаменту, а перекривається горбашівським водоносним
горизонтом, з яким він зв'язаний гідравлічно. Дебіти свердловин становлять
2-6,7 л/с при зниженні 8-10 м. Водопровідність горизонту змінюється від 20 до
300 м2/д. За хімічним складом води гідрокарбонатні кальцієві з мінералізацією
0,25-0,5 г/дм3. Води горизонту експлуатуються сумісно з горбашівським
водоносним горизонтом.
4. Вибір водоносного горизонту для водозабезпечення
Враховуючи геолого-гідрогеологічні умови проектної ділянки
спорудження свердловини, її призначення - вода питна та замовлену кількість -
240 м3/добу, найбільш доцільним є використання водоносного горизонту відкладів
горбашівської серії нижнього венду в інтервалі 305-335 м, потужністю 30 м, води
якого в відповідають вимогам ГОСТ 2874-82 „Вода питна”і забезпечать заявлену
кількість.
4.1 Бурові роботи
При спорудженні свердловини № 2 необхідно обмежити вплив
споруджуваної свердловини №2 на циркуляцію мінеральних вод в інтервалі 60-140
м, для чого після розкриття цього горизонту необхідно відразу же перекрити його
трубами.
Виходячи з вище викладеного, конструкція свердловини
проектується у наступному вигляді:
– кондуктор;
– потайна колона.
Внутрішній діаметр потайної колони:
,
де - діаметр водоприймальної частини свердловини; мм
-
зазор між буровим наконечником і трубами.
Приймається =10 мм
мм
Згідно стандарту приймаються труби обсадні діаметром 168,3 мм, товщина
стінки - 7 мм, внутрішній діаметр - 154,3 мм, маса 1 п. м труби - 27,8 кг.
Діаметр бурового наконечника під проміжну колону:
,
де - зовнішній діаметр
труб, мм =151 мм
-
зазор між трубами і стінками свердловини, мм.
Рекомендується - 20-40 мм.
Приймається з врахуванням цементування труб - 25 мм.
мм
Згідно стандарту приймається буровий наконечник діаметром 215,9 мм.
Внутрішній діаметр експлуатаційної колони:
Згідно стандарту приймаються труби діаметром 244,5 мм, товщина стінки -
7,0 мм, внутрішній діаметр - 230,5 мм, маса 1 п. м труби - 41,1 кг
Діаметр бурового наконечника під обсадну колону з врахуванням
цементування:
Згідно стандарту приймається буровий наконечник Ø 320 мм.
Внутрішній діаметр кондуктора:
Згідно стандарту, для кондуктора приймаються труби діаметром 377 мм,
товщина стінки - 9,0 мм, внутрішній діаметр - 359,3 мм, маса 1 п. м труби -
87,7 кг.
Діаметр бурового наконечника під кондуктор:
Згідно стандарту приймається буровий наконечник діаметром 444,5 мм.
Виходячи із фізико-механічних властивостей гірських порід,
представлених у розрізі, приймаються довжини обсадних колон та глибини посадки
їх башмаків (Таблиця 4.1):
Таблиця 4.1.
№№ п/п
|
Найменування колони та її діаметр
|
Інтервал кріплення
|
Довжина колони, м
|
Маса колони, т
|
|
|
від
|
до
|
|
|
1. 2. 3.
|
Кондуктор Ø 377 мм Експлуатаційна колона Ø 244,5 мм Потайна колона Ø 168 мм
|
0 0 120
|
0 140 290
|
15 140 170
|
1,226 5,754 4,726
|
Всього:
|
11,706
|
Вибір способу буріння і бурової установки
Виходячи із проектної глибини і прийнятої конструкції
свердловини, приймається наступний спосіб буріння:
· механічне роторне колонкове буріння з
відбором керну діаметром 93 мм з метою уточнення геологічного розрізу в
інтервалі 0,0 -340,0 м;
· розширення ствола свердловини
трьохшарошечними долотами до проектних діаметрів.
Для спорудження свердловини у відповідності з параметричним
рядом і призначенням приймається самохідна бурова установка 1БА-15В, технічна
характеристика якої:
спосіб буріння - роторний
глибина буріння - 500 м;
вантажопідйомність мачти:
номінальна - 125 кН
максимальна - 200 кН;
висота мачти - 18 м;
частота обертання ротора - 65; 130; 245 об/хв;
максимальна подача насоса - 865 л/хв
максимальний тиск насоса - 6,3 МПа
силовий привід - дизель ЯМЗ-236
Вибір бурових наконечників
Виходячи із прийнятого способу буріння свердловини,
фізико-механічних властивостей гірських порід розрізу, типу бурової установки і
конструкції свердловини, проектом приймається:
для буріння колонковим способом з відбором керну -
твердосплавні коронки
для буріння під обсадні колони - трьохшарошечні долота
В залежності від категорії гірських порід по буримості і
діаметра свердловини приймаються наступні бурові наконечники:
Таблиця 4.2.
№ п/п
|
Найменування порід
|
Діаметр свердловини, мм
|
Тип бурового наконечника
|
1. 2. 5
|
Суглинки, аргіліти, алевроліти і пісковики, туфи,
туфоаргіліти Суглинки, аргіліти, алевроліти і пісковики Перешарування
аргілітів, алевролітів та пісковиків Перешарування аргілітів, алевролітів та
пісковиків, туфи
|
III-VII III-VII VI-VII V-VII VII
|
93 444,5 320 215,9 132
|
Твердосплавна коронка СА-6-93 Трьохшарошечне долото типу ІІІ 444,5 С-В Трьохшарошечне долото типу ІІІ 320 С-ГВ Трьохшарошечне долото
типу ІІІ 215,9 С-ГВ
Трьохшарошечне
долото типу
ІІІ 132 С-ГВ
|
Враховуючи конструкцію свердловини № 68, з якої видобувається
мінеральна вода „Острозька”, пробуреної на глибину 300 м і конструкції
експлуатаційних свердловин, що функціонують у м. Острозі, проектом
передбачається наступна технологія спорудження свердловини № 2:
. Після монтажу устаткування на площадці приготувати
глиняного розчину в кількості 20 м3.
. Забурку і буріння свердловини виконувати згідно
геолого-технічному наряду бурильною колоною діаметром 50 мм з колонковою трубою
діаметром 89 мм, армованою коронкою СА6-93, з підйомом керну до глибини 15,0 м
(алеврито-суглинисті відклади лесового покриву верхньоантропогенового періоду).
. Розбурка свердловини під кондуктор Ø 377 мм і наступних колон
проводити згідно геолого-технічному наряду з застосуванням направляючої УБТ.
. Перед опусканням кондуктора і наступних колон ствол
свердловини додатково проробити і промити.
. Труби кондуктора і наступних колон зварювати ручною електродуговою
зваркою за ДЕСТ 5264-80 електродами Е42А з катетом шва 5 мм з накладанням трьох
пластинчатих бандажів розміром не менше 80 х 200 х 7 мм.
. Після обсадки виконати цементування кондуктора і наступних
колон з застосуванням верхньої цементувальної пробки згідно розрахунків на
повну висоту. Тривалість ОЗЦ - 72 години.
Для з’єднання колони обсадних труб з буровим інструментом до
верхньої труби приварити муфту відповідного діаметра труб за ГОСТ 632-80.
. Після закінчення затвердіння цементу розбурити цементну
пробку, ствол свердловини промити від залишків цементного каменю.
. Забурку ствола свердловини в обсадні колоні кожний раз
проводити з центратором для забезпечення концентричності.
. Подальше буріння проводити колонковим способом діаметром 93
мм з відбором керну до з наступним розширенням ствола свердловини до проектних
значень.
. Для досягнення мінімальної дії впливу буріння свердловини №
2 на циркуляцію мінеральних вод інтервал 0,0-140,0 перекрити обсадними трубами Ø 244,5 мм, з подальшою їх
цементацією відповідно п.п. 3-7.
. Опускання „потайної” колони проводити на ліво-правому
переході відповідно п.п. 3-7.
. Розкриття водоносного горизонту проводити з промивкою
чистою водою.
. Після розширення ствола до проектного діаметра провести
інтенсивну проробку і промивку водоприймальної частини свердловини.
. При монтажі ерліфта в якості водопідйомних труб використати
труби діаметром 127 мм., опущеними на глибину 75 м; для подачі повітря
використати бурильні штанги діаметром 50 мм.
. При проведенні дослідної відкачки забезпечити дезинфікацію
ерліфтного обладнання, герметичність повітряних з’єднань, наявність
відтарованих ємностей для заміру дебіту, відвод води у каналізацію тощо.
. По закінченню робіт по спорудженню свердловини провести
рекультивацію порушених земель.
4.1.1 Витрати часу на буріння свердловини
Свердловина № 2, глибиною 340 м за складністю спорудження
відноситься до Ш групи. Буріння буде виконуватись з відбором керну 80 % по
породах наступних категорій в кількості:
Ш категорія - 10,0 мкатегорія - 30,0 мІ категорія - 36,0 мП
категорія - 264,0 м
Таблиця 4.1.1
5.
Дослідно-фільтраційні роботи
Завершальним серед комплексу робіт по спорудженню
експлуатаційної свердловини є проведення дослідних гідрогеологічних робіт для
оцінки її продуктивності водовидобутку.
Проектом передбачається проведення дослідних гідрогеологічних
робіт із застосуванням ерліфта. В якості водопідйомних труб використовуються
труби діаметром 127 мм., опущені на глибину 75 м; для подачі повітря використовуються
бурильні штанги діаметром 50 мм.
5.1 Розрахунок ерліфта
Глибина занурення змішувача ерліфта визначається за
залежністю:= kh
де k - емпіричний коефіцієнт занурення= 2 ÷ 2,5. Приймається k = 2-
глибина динамічного рівня, м; h=32 м
Кількість повітря, необхідна для підйому 1 м3 води:
м3/м3
-
глибина занурення змішувача, м; =64
м
-
глибина динамічного рівня, м; =32
м
-
дослідний коефіцієнт; при k=2 =11,5
м3/м3
Повна витрата повітря:
де - проектний дебіт свердловини, =10 м3/хв.
м3/хв.
Робочий тиск повітря:
р=0,1[h×(k-1)+5], атм
р=0,1[32×(2-1)+5] = 3,7 атм
Прийнятим розрахункам задовольняє компресор НВ-10, технічна
характеристика якого:
– максимальна подача повітря - 0,187 м3/с = 11 м3/хв.:
– максимальний робочий тиск - 7 атм.
5.2 Витрати часу на дослідно-фільтраційні роботи
Тривалість дослідної відкачки визначається фіксуванням
квазистаціонарного режиму, тобто досягнення стабільного дебіту при стабільному
положенні динамічного рівня води у свердловині.
Практично це відбувається протягом 3-х діб (10,3 бр.зм.). По
завершенню відкачки передбачається відновлення рівня води протягом 1 доби (3,43
бр.зм.).
Перед закінченням відкачки проводиться відбір проб води на
хімічний та бактеріологічний аналізи. Окремо відбирається 1 л води у скляну
тару з застосуванням консерванту для визначення вмісту заліза. Всього 4 проби.
Витрати часу на дослідно-фільтраційні роботи складуть ( ЗУКН
- 4 т. 5.17 ш. 214):
х 0,77 = 3,08 бр.зм.
6. Геофізичні дослідження в свердловині
При спорудженні свердловин для питного водопостачання
обов’язковим є проведення комплексу геофізичних досліджень, метою яких є
встановлення природного гама-фону у водоносному та інших горизонтах, визначення
природних та наведених електричних полів, фактичних параметрів конструкції свердловини
(глибини, діаметрів та розташування у просторі), якості цементажу, зон
водопритоку та їх інтенсивність, проведення термометрії.
Витрати часу на проведення каротажних робіт з урахуванням
переїздів каротажної станції складають:
1. Витрати часу на переїзди - 0,664 заг.зм.
2. Виконання геофізичних досліджень:
основний комплекс - 0,245 заг.зм.
метод - 0,034 заг.зм.
витратометрія - 0,558 заг.зм.
Разом: - 0,837 заг.зм.
Витрати часу на проведення геофізичних досліджень становлять:
,664 + 0,837 = 1,5 заг.зм.
7. Лабораторні роботи
Для визначення якості питної води для використання ТОВ
“ОЗМВ”, за 0,5 бр.зм. до завершення дослідної відкачки будуть відібрані проби
для проведення наступних аналізів:
- бактеріологічного - 1 л. - Острозька райСЕС;
визначення заліза - 0,5 л. - Рівненська ГЕ
спектральний аналіз сухого залишку ЦЛ ПДРГП
“Північгеологія”.
Висновок
Спорудження експлуатаційної гідрогеологічної свердловини № 2
в умовах м. Острога відноситься до складної категорії геологорозвідувальних
робіт. Це зумовлено складністю геолого-гідрогеологічних особливостей зони
активного водообміну і, в першу чергу, розвитком зони мінеральних вод, що
приурочені до колківсько-розницької товщі теригенно-осадових утворень, перешаруванням
водоносних та водотривких горизонтів та впливом регіональної
Кременецько-Пержанської тектонічної зони тощо.
Враховуючи незначну потребу у воді (240 м3/добу), що зумовить
невелику депресію у водоносному комплексі, прийняте рішення дозволяє спорудити
експлуатаційну свердловину на території ТОВ “Острозький завод мінеральної води”
з незначним зменшенням розмірів зони суворого санітарного режиму.
Список
використаної літератури
. Боревський
Б.В., Самсонов В.Г., Язвин Л.С. Методика определения параметров водоносных
горизонтов по данным откачек. - «Недра», 1979г.
. ДКЗ
України Інструкція із застосування класифікації запасів і ресурсів корисних
копалин державного фонду надр та родовищ питних і технічних підземних вод.
3. Дробноход
Н.И. Оценка запасов подземных вод - г. Киев, вища школа», 1982 г.
4. Залеський
І.І. Детальна розвідка лікувально-столової води ділянки Острозького родовища
мінеральних вод Рівненської області - Фонди РГЕ, 2001, 129 с.
. ТарасовЛ.В.,
Хвилюк А.С. Отчет о результатах поисков и предварительной разведки подземных
вод для хозпитьевого водоснабжения пгт. Березно Ровенской области - УССР
(1982-1984 гг.).
. Туручко
Л.И., Семенюк Н.С. Отчет по гидрогеологической и инженерно- геологической
съемке м-ба 1 : 50 000 для целей мелиорации на территории листов
М-35-30-В,Г;М-35-41-Г; М-35-42-А,В за 1984 г.
Додаток 1
Рис.
Додаток 2
Таблиця. Проектні
гідрогеолого-технічні показники
№№ п/п
|
Показники
|
Од. виміру
|
Кількість
|
1
|
Місцезнаходження свердловини
|
адреса
|
м. Острог, вул. Кн. Остр., 36
|
|
Призначення свердловини
|
|
Вода питна
|
1
|
Потреба у воді
|
м3/добу
|
240
|
2
|
Кількість свердловин
|
шт.
|
1
|
3
|
Абсолютна відмітка гирла смерд.
|
м
|
193
|
4
|
Проектна глибина свердловини
|
м
|
340
|
5
|
Проектний дебіт
|
м3/год
|
10
|
6
|
Очікуваний статичний рівень
|
м
|
9
|
7
|
Очікуваний динамічний рівень
|
м
|
32,0
|
8
|
Проектна величина зниження рівня
|
м
|
23
|
|
Тип бурової установки
|
тип
|
1БА-15В
|
|
Вид буріння
|
|
Роторне з прямою пром..
|
9
|
Тип водопідйомного пристрою
|
тип
|
ЕЦВ 6 - 8´´ 10-75
|
|
Діаметр водопідйомних труб
|
мм
|
60
|
м
|
45
|
|
Насосна станція
|
тип
|
наземна
|
1
|
Розмір ЗСО суворого режиму
|
м
|
15,0 х 15
|
|
Витрати основних матеріалів
|
|
|
|
а) труби
|
т
|
11,8
|
|
б) цемент
|
т
|
18
|
|
Тривалість будівництва
|
міс
|
1,5
|
|
Повна кошторисна вартість
|
тис. грн
|
350,8
|