Семантична структура фразеологічних одиниць з рослинним компонентом Baum
Семантична структура фразеологічних одиниць з рослинним компонентом Baum
Зміст
Вступ
. Дослідження фразеологічного фонду мови
.1. Поняття фразеологічної одиниці. Її властивості
.2. Класифікації фразеологічних одиниць німецької мови.
.3 Особливості значення й переосмислення слів з рослинним компонентом у складі фразеологічних одиниць.
.4 Фразеологічна семантика
Висновки до першого розділу.
. Аналіз фразеологічних одиниць із рослинним компонентом Baum із семантичної й структурної точок зору
Висновки до другого розділу
Висновки
Список літератури
Вступ
Серед виразних засобів будь-якої мови особливу роль займає шар фразеологічних одиниць. Опираючись на зв'язку із загальнозначущими для носіїв тієї або іншої культури шляхи значеннєвої комунікації, фразеологізм переборює в достатній мері строго дотримуване на рівні лексем і їхніх організованих сполучень, використовуваних у мови, співвідношення між кількісним обсягом елементів висловлення й значимим змістом, що значиться в ньому. Фразеологічні сполучення виступають у мові як спосіб упакування ускладненого комплексу переживань і думок у стислому виді. Тому їм властива особлива узуально й окказионально організація, що проявляється, на всіх рівнях. Народжуючись спочатку під пером письменника, публіциста, у вустах політика або, нарешті, у повсякденному людському побуті як результат схоплювання в обмеженому словесному утворенні якихось рис, відносин, властивих навколишньому світу, вони здобувають статус фразеологічності при дотриманні обов'язкової умови їхнього включення в коло всіма вживаних мовних одиниць. Для повноцінної їхньої участі в актах комунікації від адресанта повідомлення і його адресата потрібне володіння культурним і мовним кодом, що дозволяє спочатку розпізнати фразеологічну єдність, а потім і «розпакувати» його.
Таким чином, головною відмітною рисою, що конституює фразеологізм як такий, є його семантична структура. Під семантичною структурою ми, розуміємо не просте значення мовного утворення, а й вся його побудова, граматичне оформлення й системні мовні зв'язки[6,118].
Для більше глибокого розуміння феномена фразеологічності певне значення має усе більше широке охоплення залучення в дослідження мовних одиниць. При цьому необхідно опиратися на ті угруповання, які зложилися в результаті тривалого процесу розвитку мови, і які несуть у своїй організації певні показники, що відображають деякі особливості цього процесу. До такого роду явищ у сфері фразеології ставляться, наприклад, соматичні фразеологізми. Для виділення їх в особливу групу може бути знайдений не тільки формальна ознака, пов'язаний з тим, що всі вони мають у своєму складі як знаменний компонент лексему, що позначає яку-небудь частину тіла, але на користь цього говорить і подібність у формах умотивованості, процесах утворення, при цьому семантичного зрушення й т.п.
Усередині самої цієї групи можуть бути чітко виділені підгрупи (так звані гнізда). Критерієм при цьому виступає розподіл соматичних фразеологізмів навколо окремих соматичних лексем, семантична наповненість яких виступає як матеріал для процесів фразеологізації. Таке положення соматичних лексем у фразеологічному фонді мови опирається на їхнє особливе місце у властивій тій або іншій культурі формах емоційно-оцінного й інтелектуального освоєння навколишньої людини дійсності. У свою чергу ця роль визначається місцем об'єктів соматичної номінації, тобто конкретних частин тіла, у повсякденному житті людей.
Об'єктом нашого дослідження виступає концепт «рослинний компонент Baum», як одна зі світоглядних категорій. Предметом дослідження є фразеологічні одиниці, як результат, і як процес конструювання язикової картини миру.
Отже, на прикладі вивчення соматичних фразеологічних одиниць ми можемо простежити наступні науково значимі й актуальні процеси в сфері фразеології:
·соматичні фразеологізми у своїй більшості демонструють один зі шляхів перетворення мовного матеріалу через семантичне зрушення в якійсь фразовій єдності, що використовує при цьому потенціал значення соматичної лексеми, її тісну зв'язаність зі способами вираження людських переживань, афектів, оцінок, відносини до тих або інших подій, явищам і так далі;
·їм як і іншим групам фразеологізмів властив варіативність як на морфологічному, так і на семантичному рівні.
Звідси випливає мета даної роботи:
·виявити на основі аналізу соматичних фразеологізмів з компонентом «Baum» лексико-семантичні групи, опираючись на доступні для виділення в структурі значення даної знаменної лексеми тридцятилітні;
·простежити, наскільки це дозволить зробити наявний у нашім розпорядженні емпіричний матеріал, варіативність в окказиональному і узуальному вживанні даних фразеологічних одиниць.
Досягти поставлені цілі представляється можливим лише після рішення ряду завдань, пов'язаних з виробленням теоретичної бази аналізу й попереднім збором матеріалу для нього:
·необхідно на основі розгляду існуючої наукової літератури освоїти базові категорії теорії фразеології, приділяючи особливу увагу питанням, пов'язаним із семантикою фразеологічних одиниць, специфікою їхньої граматичної організації, їхньої внутрішньої класифікації, критеріям цієї класифікації.
·слід зібрати матеріал для аналізу, використовуючи доступні словники й довідники.
У здійсненні поставленої мети і завдань нам оведеться звернутися до накопиченого в науці багатому досвіду, представленому роботами И.И. Чернишовій, А.В. Куніна, А.Д. Райхштейна, Н.М. Шанского, В.В. Виноградова, Н.Н. Амосовой, В.Г. Гака, А.Г. Назаряна й інших. По соматичній фразеології в нашій науці писали В.П. Шубіна, Т.Н. Чайко, Т.Н. Феруленковой, Н.Ф. Пистрака й інших.
1. Дослідження фразеологічного фонду мови
.1 Поняття фразеологічної одиниці. Її властивості
Фразеологічні єдності, або ідіоми, як їх найчастіше називає більшість західних дослідників, імовірно, можуть бути охарактеризовані як найбільш мальовнича, колоритна й виразна частина словникового складу будь-якої мови. Якщо синоніми, образно говорячи, можуть бути зрівняні з відтінками й квітами вокабуляра, то фразеологія в такому випадку виявляється свого роду картинною галереєю, у якій зібрані живі й дивні образи національних звичаїв, традицій і забобонів, історична пам'ять народу, шматочки народних пісень і казок.
Які ті критерії, які дозволяють нам говорити про певне сполучення слів як про фразеологічну єдність, тобто, говорячи простіше, які сутнісні характеристики фразеологічних одиниць.
Відома дослідниця німецької фразеології И.И. Чернишова пропонує такий комплекс критеріїв, застосовуваних для ідентифікації фразеологічних одиниць і отграничення їх від всіх інших стійких утворень:
1.Граматична (синтаксична) структура:
·словосполучення,
·предикативні сполучення й пропозиції.
2.Спосіб утворення:
·одиничне зчеплення компонентів,
·серійне утворення,
·утворення по моделі.
3.Значення як результат взаємодії структури й наявності або відсутності семантичних зрушень у компонентному складі стійких сполучень:
·значення, що виникає в результаті семантичного перетворення компонентів,
·значення, що виникає на основі власних лексичні значення компонентів,
·значення, що виникає в результаті типової структури[5,46].
Під фразеологічними словесними комплексами Чернишова розуміє «spraschliche Zeichen sekundärer Bildung zu verstehen, deren Nomination durch mehrgliedrige Gebilde, d.i. durch Wortgruppen oder geschlossene Satze erfolgt. Diese Spracheinheiten - komplexe Zeichen - sind neben minimalen sprachlichen Zeichen - Lexemen - Trager einer bestimmten Semantik. Dieser Umstand bedingt ihre Usualiat bzw. Festigkeit, Reproduzierbarkeit und die Einbeziehung in das semantische System der Sprache»[8,25].
А.В. Кунін сутність фразеологічності визначає через поняття стабільності, під якою він розуміє наступне: «Фразеологічна стабільність - це обсяг інваріантності, властивий різним аспектам фразеологічних одиниць, що обумовлює їхня відтворюваність у готовому виді й тотожність при узуальних і окказиональних змінах»[4,18].
Основними показниками фразеологічної стабільності, по Куніну, є:
1.Стабільність уживання - це показник того, що фразеологізм є одиницею мови, суспільним надбанням у даному мовному колективі, а не індивідуальним оборотом, ужитим тим або іншому авторові. Використання фразеологізму не носить характер цитування й завжди пов'язане із фразеологічною абстракцією.
2.Семантична ускладненість. Семантична ускладненість проявляється неоднаково у фразеологізмах різних класів. До різних видів семантичної осложненности ставляться: повне або часткове переосмислення значення, необразні перетворення значення, наявність архаїчних елементів у складі фразеологізмів і інші.
.Роздільнооформленість. Під роздельнооформленістю розуміється «особливість будови синтаксичної єдності, що укладається в тім, що тридцятилітні його одиниці є окремими словами»[18,205], тобто граматично оформленими компонентами. На противагу цьому, цільноооформленістю слова укладається в наявності загального граматичного оформлення для вссіх тридцятилітніх його елементів. Максимальної роздільнооформленістю володіють змінні сполучення слів, тобто змінні словосполучення й пропозиції. У їхньому складі є як незмінні слова, так і слова, що допускають різні морфологічні зміни. Знаменні слова можуть самостійно вступати в синтаксичні відносини з іншими знаменними словами. У розпорядження граматики звичайно надходить не все змінне сполучення слів, а окремі слова. Це означає, що морфологічні зміни є змінами даних слів, а не всього утворення в цілому. Таку роздільнооформленністю, тобто роздільнооформленість змінних сполучень слів, Кунін слідом за А.И. Смирницким називає роздільнооформленістю першого ступеня. Роздільнооформленість же фразеологізмів є в його інтерпретації роздільнооформленістью другого ступеня. Ці два ступені виділяються на основі звужуючої роздільнооформленості. Показники роздільнооформленості в трактуванні Куніна діляться на:
a)узуальні:
b)морфологічна роздільнооформленість (зміна словоформи в складі фразеологізму);
c)морфолого-синтаксична роздільнооформленість (наприклад, можливість дієслівних компонентів уживатися як у дійсному, так і в страдательном заставах);)структурно-семантична роздільнооформленість (властива, приміром, фразеологізмам пропозиціям);)варіантні показники раздельнооформленности (наприклад, лексичні варіанти - варіанти з різним лексичним складом і так далі);
·окказиональные:
a)вклинювання (включення до складу фразеологічної одиниці змінних сполучень слів або інших фразеологізмів у даному мовному акті);)розрив (мовне роз'єднання фразеологічної одиниці змінним словом, сполученням слів або графічних коштів з метою створення стилістичного ефекту при незмінному компонентному складі);
4.Неможливість утворення по структурно-семантичній моделі, що породжує, змінного сполучення слів (що не виключає специфічної моделріованості фразеологізмів)[12,58]
Ці показники стабільності утворять мінімальний фразеологічний інваріант, тобто мінімальну сукупність константних тридцятимільйонних як у плані вираження, так і в плані втримування.
Таким чином, ми розглянули основний набір критеріїв, що дозволяють ідентифікувати фразеологічну одиницю, виділити її з маси змінних сполучень слів.
Тепер звернемося до внутрішніх класифікацій, що розбивають фразеологічне поле на складові частини.
1.2 Класифікації фразеологічних одиниць німецької мови
Початок типологіям фразеологічних одиниць у вітчизняній лінгвістиці поклали роботи академіка В.В. Виноградова[11,339]. На думку Н.Н. Амосової, завдяки Виноградову «фразеологічні одиниці одержали більше обґрунтоване визначення, саме як лексичні комплекси з особливою семантичною своєрідністю»[8,5].
Виноградів, як відомо, виділяв три типи фразеологічних одиниць:
1.Фразеологічні зрощення, або ідіоми - невмотивовані одиниці, що виступають як еквіваленти слів.
2.Фразеологічні єдності - мотивовані одиниці з єдиним цілісним значенням, що виникає зі злиття значень лексичних компонентів.
.Фразеологічні сполучення - обороти, у яких в одного з компонентів фразеолоіичні зв'язане значення, що проявляється лише у зв'язку зі строго певним колом понять і їхніх словесних позначень.
Таким чином, у Виноградова дві перші групи - зрощення і єдності - відділяються друг від друга по ознаці вмотивованості фразеологічної одиниці, третя ж група - фразеологічні сполучення - по ознаці обмеженої сполучуваності слова.
Н.М. Шанський додав ще один тип - фразеологічні вираження. Під фразеологічними вираженнями розуміються стійкі у своєму складі й уживанні обороти, які не тільки є семантично розділяючими, але й складаються цілком зі слів з вільним значенням, наприклад, вовків боятися, у ліс не ходити; не все золото, що блищить і так далі[7,215].
А.И. Смирницький розрізняє фразеологічні одиниці й ідіоми. Фразеологічні одиниці - це стилістично нейтральні обороти, позбавлені метафоричності. Ідіоми засновані на перенесенні значення, на метафорі,, що ясно зізнається мовцям. Їхньою характерною рисою є яскраве стилістичне фарбування, відхід від звичайного нейтрального стилю. У структурному відношенні Смирницький ділить фразеологізми на одновершинні, двухвершинні й багатовершині залежно від числа знаменних слів[4,105].
Н.Н. Амосова, використовуючи контекстологічний аналіз, виділяє два типи фразеологічних одиниць - фраземи й ідіоми. Фразема - це одиниця постійного контексту, у якій вказівний мінімум, необхідний для актуалізації даного значення семантично реалізованого слова, є єдино можливим, та постійним. Другий компонент є вказівним мінімумом для першого. Ідіоми, на відміну від фразем,- це одиниці постійного контексту, у яких вказівний мінімум і семантично реалізований елемент нормально становлять тотожність і обоє представлені загальним лексичним складом словосполучення. Ідіоми характеризуються цілісним значенням[2,139].
С.Г. Гаврин, підходячи до вивченню фразеології в російській мові з позциий функціонально-семантичної компликативності (ускладненості), включає до складу фразеології всі стійкі сполучення слів, що задовольняють критеріям цієї самої функціонально-семантичної комплікативності. До комплікативним завдань, по Гавріну, відносяться:
1.завдання повідомити сполучення слів експресивно-образні якості (експресивно-образні сполучення слів);
2.завдання локалізувати сполучення слів шляхом усікання деяких компонентів (еліптичні);
.завдання конденсувати й систематизувати результати пізнавальної діяльності людини (гносеологічні).
И.И. Чернишова на підставі наведених у попередній главі критеріїв виділяє наступні типи стійких словесних комплексів:
1.Phraseologische Wortfügungen bzw Phrasiologismen.
2.Phraseologisierte Verbindungen.
.Modellirte Bildungen.
.Lexikalische Einheiten.[17,118]
Перший тип стійких словесних комплексів (фразеологічні одиниці) характеризується одиничним зчепленням компонентів і переносним значенням. Це, як правило, результат метафоричного зрушення змінних словосполучень. Семантика цих одиниць у момент становлення є образно-образно-мотивованою. Наприклад: etw. fällt ins Wasser «що-небудь розбудовується, сходить нанівець», keinen Finger Führen «палець об палець не вдарити», bei j-m in der Kreide stehen «заборгувати кому-небудь». Далі, це може бути результат одиничного зчеплення одного семантично перетвореного компонента. Наприклад: blinder Passgier (безквитковий пасажир), де blind лише в сполученні із цією єдиною лексемою утворить значення «безквитковий».
Другий тип у класифікації Чернишової (фразеологізіровані одиниці) характеризується серійною сполучуваністю семантично перетвореного компонента з узуально-обмеженими колом лексем. Так, наприклад, з переносним значенням прикметника blind «помилковий», «декоративний» утвориться серія blinde Tür, Tasche? Blindes Fenster, Knopfloch.
Третій тип характеризується модельованим зчепленням компонентів і модельованою семантикою. Це - типові структури (моделі) мови, реалізовані на рівні мови, із чим зв'язане ситуативне лексичне наповнення даних структур. Наприклад, модель S+hin+S+her із загальним значенням посттуплення. Її ситуативні реалізації являють собою відкритий ряд: Vater hin, Vater her…«батько батьком,але…»,Freundhin,Freundher…«один одним, але…»,Krisehin,Kriseher…«криза кризою, але...».
Нарешті, четвертий тип характеризується одиничним зчепленням компонентів (у тому розумінні, що тут неможливий жоден тип змін у складі й порядку проходження компонентів) і окремістю семантики, що утвориться на основі прямих (власних) значень компонентів. Це складені терміни, географічні імена типу der Nahe Osten.
За граматичною структурою фразеологічні одиниці можуть бути словосполученнями, предикативними сполученнями й пропозиціями. По характері значення, що виникає в результаті взаємодії структури, сполучуваності й семантичного перетворення компонентного складу, Чернишова виділяє:
1.фразеологічні єдності;
2.фразеологічні сполучення;
.фразеологічні вираження.
Перші виникають на основі семантичного зрушення або переосмислення змінних словосполучень. Нове, фразеологічне значення створюється не в результаті зміни значення окремих компонентів, а зміни всього комплексу як би накладенням на нього свіжого експресивного або семантичного шару. У фразеологічній єдності поглинається й губиться індивідуальний зміст слів-компонентів. Цьому розряду фразеології властиве семантична єдність, або семантична цілісність. При всім цьому значення цілого пов'язане з розумінням образного стрижня фрази, відчутністю перенесення значення, що й становить внутрішню форму або образну вмотивованість фразеологічної єдності. Наприклад: j-m den Kopf waschen «намилити кому-небудь шию (голову)»; in aufs Eis füren «улаштувати підступ кому-небудь».
Фразеологічні сполучення виникають у результаті одиничного зчеплення одного семантично перетвореного компонента. Для семантики подібних фразеологічних одиниць характерні аналітичність і збереження й ізбереження семантичної окремості компонентів. Наприклад: ein blutiger Anfänger «зроблений новачок».
Фразеологічними вираженнями Чернишова називає одиниці, які по своїй граматичній структурі є предикативними сполученнями слів і пропозиціями. По комунікативній значимості в даній групі виділяються наступні різновиди:
.Загальновживані прислів'я: Viele Köche verderben den Brei «У семи няньок дитя без ока».
.Приказки типу: Da liegt der Hund begraben «От де собака заритий».
.Стійкі й відтворені вигуки й модальні вираження: das habe ich gern! «ні, як це вам подобається?», jetzt ist der Ofen aus! «далі нікуди!».
.3 Особливості значення й переосмислення слів з рослинним компонетом у складі фразеологічних одиниць
німецький мова рослинний фразеологічний
Дослідження фразеології будь-якої мови становить особливий інтерес у рамках такого актуального напрямку сучасних лінгвістичних досліджень, як лінгвокультурологія, тому що фразеологічні одиниці є найціннішою лінгвістичною спадщиною, у якому відображаються бачення миру, побутово-емпіричний, історичний і духовний досвід, національна культура, звичаї, вірування й фантазія мовця на ньому народу. Суб'єкт фразеологічної номінації й мовної діяльності - це завжди суб'єкт національної культури.
Фразеологічні одиниці з рослинним компонентом є цікавим об'єктом дослідження в чинність того, що рослинний компонент відображає етноспецифічні умови навколишньої людини природи, з якого той або інший народ запозичить для фразеологічних образів найбільш яскраве й що запам'ятовується й наділяє його певним емоційно-експресивним національним фарбуванням.
При комплексному аналізі рослинних компонентів із погляду загальних семантичних характеристик, структурних особливостей і закономірностей функціонування в мові використовувалися наступні методи наукового дослідження: суцільна вибірка із фразеологічних, розумних і інших словників англійської мови; метод фразеологічного аналізу А.В.Куніна, що включає фразеологічну ідентифікацію, що допомагає визначити фразеологічність того або іншого змінного словосполучення, а також фразеологічний опис, що дозволяє виділити різні класи фразеологізмів; метод дистрибутивного аналізу, за допомогою якого виявляються структурні особливості фразеологічних одиниць з рослинним компонентом; метод кількісних підрахунків, за допомогою якого визначається продуктивність структурних моделей, тематичних різновидів і семантичного діапазону ФО з рослинним компонентом.
Фразеологія природи будь-якої мови включає складну емоційну гаму, що відображає як практичний, так і естетичний екологічний досвід людини. Така фразеологія створюється по антропоцентричному принципі, відповідно до якого «людина - міряло всіх речей».
Відображення природи, зокрема її рослинного миру, у фразеологічних образах пов'язане із традицією ще дохристиянських часів, коли людина вважала себе частиною природи, а саму природу персоніфікував, вела з нею діалог. Релігійно-міфологічний погляд людини на світ розвивався поступово як антропологічний, приймаючи форму специфічного сприйняття пояснення природи і її явищ через сферу побуту людини.
Екологічне оточення значно відрізняється в різних куточках Землі й особливостями клімату, фауни, флори, і просто ландшафтними характеристиками. Потрапляючи в сферу людської діяльності, природні утворення втягуються в сферу культурних інтересів соціуму й одержують назви, які відображають суспільний досвід носіїв мови, їх суб'єктивні й прагматичні оцінки.
Як відомо, ліс - найпоширеніший тип рослинності в європейських країнах. До оранки земель і розвитку землеробства територія Німеччини була покрита в більшій своїй частині лісами. До кінця XIV століття в лісах Німеччини переважали широколиствені породи: бук (Buche), дуб (Eiche), граб (Hainbuche), клен (Ahorn), липа (Linde), ясен (Esche), яблуня (Apfelbaum), груша (Birnenbaum), волоський горіх (Nuβbaum), ліщина (Haselnuβ), вільха (Erle) [6, с. 38]. Територія Німеччини ставиться до середньоєвропейського балтійського регіону. Типовими для цієї підобласті були породи дерев: бук, граб, ялиця, зимовий дуб [1, с. 37; 3, с. 310].
Weizen 'жито'. Провідною культурою у всій Північній Німеччині, де ґрунту не відрізняються родючістю, було жито. Для пшениці необхідна, насамперед, гарна земля. Вирощування пшениці було зв'язано зі значними труднощами, і гарний урожай цієї культури вважався в народі більшим успіхом, великою удачею. Ця особливість вирощування пшениці передається прислів'ям:und Weizen gedeihen nur auf gutem Boden [2, с. 109] (букв. Подяка й пшениця народяться тільки на гарному ґрунті).'капуста'. Корисність капусти люди помітили дуже давно. Адже капуста є власницею мінеральних солей, серед яких особливо коштовні солі кальцію. А в капустинах представлені такі елементи таблиці Менделєєва, як фосфор, кальцій, марганець, магній і залізо. Таким чином, капуста була довгий час (до появи картоплі) провідною городньою культурою й відігравала важливу роль у побуті німців. У сучасній німецькій мові є ціла група ФО зі стрижневим компонентом Kohl, наприклад:Kohl разг. пренебр. Стара історія; стара пісня (букв. підігріта капуста);alten Kohl wieder aufwarmen [2, с. 256] разг. пренебр. Затягти стару пісню; почати всі спочатку (букв. підігрівати стару капусту);macht den Kohl nicht fett [2, с. 257] разг. фам. Це не рятує положення, від цього мало користі (букв. це не робить капусту жирної).
Квашена капуста издревле вважалася в німців цілющими коштами. По повір'ю, той, хто їсть кислу капусту на Новий рік, буде весь рік здоровим. Коли хочуть побажати кому-небудь щастя, говорять leb wohl, ib Kohl букв. Живи добре, їли капусту. Навіть худобі в Рождественську ніч дають зелену капусту [5, с. 151].'картопля'. Перші спроби введення картоплі в польову (городню культуру) у німецьких державах і у Швейцарії робилися між 1720-40р. І це було не просто. От як один з героїв роману Э. Нойча «Слід каменю» описує цей процес: „Oder der Alte Frits, der Preu?enkonig. Die Bauern seinerzeit waren nicht zu bevegen, Kartoffeln anzupflanzen. Stimmt's Da verfa?te der Monarch eine Kabinettsorder und lieb seine Untertanen so lange prugeln, bis sie die Kartoffeln in den Boden brachten. Heute, sehen Sie, konnte nicht ein Bauer mehr ohne Kartoffelen auskommen [7, с. 347].
Пізніше картопля стає однієї із провідних культур у сільському господарстві Німеччини. Однак у сучасній німецькій мові налічується не таке вуж велика кількість фразеологізмів з опорним словом Kartoffel, наприклад:sind kleine Kartoffelen дріб'язку [2, с. 218] (букв. Це дрібна картопля);
jeden Tag Kartoffelsuppe [2, с. 219]. ирон. Щодня те саме (букв. Щодня картопляний суп).
За аналізом лексико-семантичної групи рослинний світ структуровано на ядерний склад, наближену й віддалену периферію. З ядерного складу відповідно до власне розроблених критеріїв виокремлені слова для подальшого всебічного лексико-семантичного аналізу. Це слова з ядерного складу трьох періодів у розвитку мови, з максимальним індексом значення рослинність - 1, з найбільш дріботимо використанням у текстах трьох періодів німецької мови, з найбільшою кількістю складних слів, до яких входять компоненти: Baum дерево, Blume квітка, Pflanze рослина.
Підрахунок кількості сполучуваності слів ЛСГ рослинний світ зі словами інших лексико-семантичних класів (ЛСК) проводився з урахуванням того, що в шкірному контексті конкретне слово ЛСГ рослинний світ одночасно може сполучатися з представниками різних ЛСК. Згідно з цими закономірностями маємо таку статистику:
сполучуваність із дієсловами: напр., bladu togeat випускають листи, gras bevinden знаходять траву, Trauerweiden stehen стояти плакучі верби;
сполучуваність із прикметниками: berth lilia гарна лілія, von dem grüehen klee про гарну конюшину, bitterer Pfeffer гіркий перець;
- сполучуваність з іменниками: напр., rosa winnemanoth травнева троянда, blüete rose цвітіння троянд, Feldblumen des Fräuleins польові квіти дівчини);
- сполучуваність із дієприкметниками: alda ast гілка там, pflanze rumo рослина далеко, Pappel ist rechts тополі праворуч).
Кількість складних лексем значно розширилася в період від двн. до нвн. Слова ЛСГ рослинний світ часто фіксуємо в таких складних лексичних одиницях:+ S (ім. + ім.). Feldpflanze польова рослина Pflanze Wasserpflanze водяна рослина, wildpflanze дикоросла рослина, winterpflanze зимова рослина.+ S (прикм. + ім.) -Braunalgen водорості - heilkrut лікарські рослини grunkrut зелена трава. З компонентом Pflanze - Nutzpflanze корисна рослина, schonflanze гарна рослина, widtpflanze дикоросла рослина.+ S (дієсл. + ім.) -Schnittlauch цибуля-різанець - kimeblat зародковий листок, kimoblat зародковий листок. Зі словом Pflanza складні слова за моделлю V + S не зафіксовані.
Аналіз фразеологізмів із фітонімами давши підстави виокремити образи, які засвідчують культурну пам'ять німецького народу, а саме образи, вербалізовані у фразеологізмах зі словами-компонентами Eiche дуб, Weizen пшениця Haselnuss ліщина, Hainbuche граб, Spargel спаржа тощо. Наприклад, образ дуба Eiche - образ сили й могутності - послуживши основою для низки фразеологізмів: Viele Streiche fällen die Eiche, в українській мові: крапля по краплі й камінь довбає.
Німецькомовний давній і сучасний матеріал свідчить про розширення семантики слова Pflanze: у давный мові слово phlanza/pflanze мало 1 значення (рослина), у сучасній мові - 3 значення ('рослина', 'безтурботна людина', 'чудова людина').
Розглянута етимологія слів Pflanze, Baum, Blume дає змогу стверджувати, що всі три слова належати до одного семантичного поля землеробство, рослина й утворені від двох коренів зі значенням поле і рости.
Існує припущення, що слово phlanza зі значенням рослина запозичене з лат. planta, із семантикою саджанець, підошва. Німецька форма свідчить, що це слово з'явилося в германських мовах у дописемний година. У давньоверхньонімецькій формі phlanza наявні дві фонетичні зміни, зокрема: p>pf і t>z [ts], відомі за назвою верхньонімецька зміна приголосних. Цей процес існував не раніше V ст. н.е., коли верхньонімецькі діалекти відокремилися від нижньонімецьких та інших германських мов (порівн. панцира. planta і англ. plant, давн.сакс. plante). Отже, вихідна основа розглянутих форм, як свідчать германісти, має вигляд: іє. plant - саджанець. Наше спостереження ґрунтується на дослідженнях тихнув учених, які дотримуються думки, що первинний стан індоєвропейської прамови мав вигляд реалізацій у мовленні відкритих складів (В.В. Мартинов, О.О. Белецький, В.Г. Таранець). Закриті склади і сполучення двох і більше приголосних на качану слова є результатом розвитку мови-основи. Отже, наведена вище форма іє. *plat- не може розглядатися як первинна. Початкове pl- мало раніше ненаголошений міжконсонантний голосний, що редукувався й зник. Семантика коренячи *plat дає можливість побачити його спорідненість із формою *pol- зі значенням поле. Аналогічний корінь є й в етимологічному словнику у вигляді іє. *pely-, *plo- зі значенням широкий, плаский. У підсумку реконструйовані форми дають підстави для двн. phlanza, flanza припустити розвиток семантики (через латинський посередник) у вигляді широкий, поле→ саджанець → рослина.
.4 Фразеологічна семантика
Семантична структура слова відрізняється великою складністю. Хоча фразеологізми й уступають словам відносно багатозначності, семантична структура фразеологічних одиниць, за винятком фразеоматизмів, також надзвичайно складна. Це пояснюється переосмисленим характером фразеологічного значення, переплетенням у ньому різних аспектів, роздільнооформленістью фразеологізмів і складністю їхньої структури, діапазон якої дуже значний і охоплює обороти від одновершинних фразеологічних єдностей до складних пропозицій. Внаслідок цього в різних роботах фразеологізм називається складним знаком, мегознаком або комбінацією словникових знаків, тридцятилітнім або тридцятилітнім аналітичним знаком, роздільним знаком і та далі.
Кунін так визначає поняття фразеологічного значення: «Це інваріант інформації, що виражається семантично ускладненими, раздельнооформленными одиницями мови, що не утворяться по структурно-семантичних моделях, що породжують, змінних сполучень слів».
Таке розуміння фразеологічного значення дає дослідникові можливість визначити три виділювані їм у ньому різновиду:
1.Ідіоматичне значення - це інваріант інформації, що виражається роздільнооформленними одиницями мови з повністю або частково переосмисленими значеннями.
2.Ідіофразеоматичне значення - інваріант інформації, що виражається розіельнооформленими одиницями мови, одні із фразеосемантических варіантів яких мають буквальні, але ускладнені значення, а інші, що є їхніми дериватами, повністю переосмислені.
.Фразеоматичне значення - інваріант інформації, що виражається раздельнооформленными одиницями мови з непереосмисленим, але ускладненим значенням[6,112].
Якими шляхами здійснюється перетворення фразеологічного значення? Головний шлях - переосмислення при вторинній фразеологічній номінації. Воно буває просте й складне. Шляхом простого переосмислення утворяться фразеологічні одиниці, прототипами яких є змінні словосполучення або пропозиції, значеннями яких вони опосередковані. Найпоширеніший вид переосмислення в цьому випадку - це метафоричне переосмислення, тобто перенесення найменування з одного денотата на іншій, з ним асоційований, на основі реальної або уявлюваної подібності.
Переосмислення фразеологічної одиниці може бути засновано й на сукупності буквальних значень її компонентів у тих випадках, коли змінний прототип не вживається в мові. Подібні обороти є звичайно яскравими зразками фразеологічного новаторства. Можливий і такий варіант, коли просте переосмислення відбувається у випадку похідного другого фразеосемантиченого варіанта від першого, що має буквальне, але ускладнене значення. Цей тип переосмислення характерний для фразеосемантичних варіантів.
Складне переосмислення при вторинній фразеологічній номінації виникає так само, як і просте переосмислення, тобто шляхом перетворення буквального значення прототипу. Але при складному перетворенні завжди є фактор, що ускладнює, наприклад, зі значення фразеологічної одиниці, асоціації з екстралінгвістичними факторами як попередня ланка в процесі переосмислення. Під із фразеологічного значення розуміється відсутність синхронного дериваційного зв'язку меду значенням фразеологічної одиниці й буквальним значенням її компонентів. Один зі способів такого роду переосмислення - метонімічне переосмислення, тобто перенесення найменування з одного денотата на інший, асоційований з ним по суміжності.
Ще один шлях, трохи більше складний, - це третинна номінація, що відбувається як у результаті потворних перетворень при вторинної окказиональної номінації, так і в результаті образного переосмислення при узуальній або окказиональної вторинної номінації. Можливі два типи третинної номінації:
·Елементна номінація - утворення фразеологічної одиниці зі структурою словосполучення від фразеологічної одиниці зі структурою словосполучення або пропозиції;
·Ситуативна номінація - утворення фразеологічної одиниці зі структурою пропозиції від фразеологічної одиниці зі структурою пропозиції;
Кожне переосмислення - образне семантичне перетворення, але не кожне семантичне перетворення - переосмислення. Переосмислення виникає як окказиональне семантичне перетворення прототипу майбутнього фразеологізму, тому що але перебуває ще у своїй потенційній стадії й не є одиницею мови. Коли потенційний фразеологізм, здобуваючи не вистачають йому елементи стабільності, стає віртуальним, тобто одиницею мови, семантичне перетворення втрачає свій окказиональний характер і переходить в узуальне явище.
Переосмислення означає зрушення значення, а не його звуження або розширення - семантичні процеси, пов'язані зі зміною обсягу поняття.
Основними параметрами переосмислення є: повне або часткове перетворення, його залежність від характеру змінного прототипу або у випадку його відсутності від буквального значення компонентів потенційного фразеологізму, а також виникнення в рамках вторинної й третинної номінації.
Техніка переосмислення укладається в тім, що стара форма використовується для вторинного або третинного найменування шляхом перенесення назв і семантичної інформації з денотатів прототипів фразеологічної одиниці або фразеосемантичних варіантів відповідно на денотати фразеологічних одиниць або фразеосемантичних варіантів.
Логічною основою семантичних процесів звуження й розширення значення є відносини підпорядкування понять, тобто таке відношення між поняттями, коли обсяг одного поняття, що називається підлеглим поняттям, входить в обсяг іншого поняття, що називається підпорядковуючим поняттям.
Логічною основою зрушення значення є перехрещування понять. Перехресні поняття - такі поняття, утримування яких по-різному, але обсяги яких частково збігаються. Це частковий збіг обсягу понять виражається в наявності семантичного інваріанта в значення фразеологічної одиниці й у значення її прототипу.
Отже, фразеологічне переосмислення - «це повне або часткове образне перетворення значення прототипу фразеологізму (або фразеосемантичного варіанту), засноване на семантичному зрушенні»[6,69].
Якщо вести мову про коннотативний аспект фразеологічних одиниць, то тут можуть бути виділені наступніі тридцятилітні:
·емотивність;
·