Значення та напрямки діяльності в межах території НПП 'Синевир'
Реферат на тему:
Значення та напрямки діяльності в межах території НПП "Синевир"
Зміст
Вступ
1. Наукове значення НПП "Синевир
. Освітнє значення
. Господарське значення
. Перспективи розвитку НПП "Синевир
Висновки
Література
Вступ
Обмеження спілкування з природою розширює можливості розвитку цілого букету хвороб серцево-судинної, дихальної, опорно-рухливої функції і врешті-решт скорочує тривалість життя. Особливо небезпечно це для молодого покоління, яке програмуючи своє життя обмежує спілкування з природою до мінімуму.
Виходячи з вищенаведеного, ми можемо судити про те, що на сьогодні збереження біологічного різноманіття являється чи не найважливішим завданням людства. Ми бачимо до чого приводить не правильне користування природними ресурсами в в тому числі в Карпатському регіоні, частота паводків з роками зростає, причому з кожним наступним паводком об'єм стічних вод збільшується, які на своєму шляху безжалісно знищують населені пункти Закарпаття тощо.
Тому, збереження рослинного покриву, і біологічного розмаїття в цілому, особливо відновлення деградованих лісових екосистем, заборона всіх видів рубок, крім рубок догляду за лісом, за допомогою яких ми можемо регулювати стан і склад деревостану, являється одним із найактуальніших питань сьогодення. Для того, щоб його правильно вирішити, необхідно вивчити видове різноманіття рослинного світу, екологічні, фітосозологічні особливості кожної рослини окремо, закономірності фітоценокомплексів і їх угрупувань.
1. Наукове значення НПП "Синевир"
Національний природний парк "Синевир" - це провідна природоохоронна науково-дослідна установа, що займається вивченням унікального куточку Карпат - верхівя Тереблянської долини. З часу створення парку, науковими співробітниками установи здійснено значний обсяг роботи, результати якої відображені у щорічних виданнях "Літопису природи", висвітлені на сторінках авторитетних наукових та інформаційно-аналітичних періодичних видань.
Науковцями парку зібрано в польових умовах гербарій в кількості 430 видів 560 екземплярів, оформлено 500 штук наукового гербарію та 500 аркушів робочого гербарію, відзнято 620 фото флори та рослинності, а також фауни.
Обліковано букові праліси НПП "Синевир" в Вільшанському, Квасовецькому, Колочавському, Остріцькому та Синевирському природоохоронних науково-дослідних відділень. Ведеться науково-дослідна робота у розсаднику по відтворенню рідкісних видів флори, на сьогодні відтворено 79 видів 1400 екземплярів [9].
Ведеться науково-дослідна робота на реабілітаційному центрі бурого ведмедя та форелевому господарстві.
На науковій базі НПП "Синевир" пройшли учбово-польові практику в кількості 300 студентів вищих навчальних закладів України, з них 5 переддипломну. На території НПП "Синевир" проводяться 6 науково-дослідних тем.
На території національного природного парку "Синевир" науковим відділом проведено Державний Кадастр по обліку територій та обєктів природно-заповідного фонду по формі 1ДКПЗФ "Картка первинного обліку територій та обєктів НПП "Синевир" станом на 01.01.2013 року в паперовому та електронному вигляді.
Поновлено із змінами та доповненнями паспортизацію водно-болотногоугіддя Міжнародного значення озеро "Синевир", головним чином як середовище існування водоплавних планів (995-031) відповідно до Рамсарської Конвенції, що є чинною для України у відповідальності до Закону України від 29 жовтня 1996 року за №437/96-ВР "Про участь України в Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають Міжнародне значення головним чином, як середовище існування водоплавних птахів" [2].
Крім ведення "Літопису природи" наукові працівники НПП "Синевир" проводять заходи повязані з виконанням Рамкової Конвенції, а саме:
-Проведення досліджень та підготовка наукових матеріалів з покращення санітарного стану лісів в НПП "Синевир";
-Реалізація комплексної програми з вивчення і збереження пралісів НПП "Синевир", а також на новоприєднаному Вільшанському ПОНДВ, що ввійшло до складу парку;
Розробка менеджмент-плану НПП "Синевир" щодо розвитку інфраструктури туризму та рекреації на його території;
Роботи по оформленню візит-центру НПП "Синевир";
Організація моніторингу із запровадженням геоінформаційної системи на території НПП "Синевир";
Розширення НПП "Синевир" та винесення меж в натурі;
Участь у підготовці наукових обґрунтувань на створення нових та розширення діючих територій.
Проведення науково-дослідних робіт на озері Синевир відповідно до Рамсарської Конвенції.
Крім того, наукові співробітники НПП "Синевир" працюють за науковими темами у відповідності до затвердженого індивідуального календарного плану, розробляють методичні рекомендації щодо поліпшення стану, структури видового розмаїття флори і фауни на території національного парку [3].
У НПП "Синевир" активно ведеться вивчення біологічного та ландшафтного розмаїття парку, абіотичних умов, здійснюється моніторинг за станом лісових насаджень, досліджуються цінні території для подальшого заповідання тощо.
2. Освітнє значення
Еколого-освітня робота - один з пріоритетів НПП "Синевир", адже вона вважається важливою ланкою становлення гармонійного суспільства. Національний парк став центром організації екологічної освіти та виховання у регіоні верхівя Тереблянської долини Закарпаття, цілеспрямованого впливу на світогляд, поведінку, діяльність населення у напрямку формування екологічної свідомості та залучення місцевих жителів до збереження природної спадщини.
Не менш важливою для природно-заповідної установи є еколого-освітня робота. З початку року вона активно проводилася і охопила різні категорії жителів регіону. Особлива увага звертається на роботу з молоддю. Працівники парку регулярно організовують цікаві уроки, семінари, екскурсії для місцевих школярів. Позитивно оцінюється співпраця з районною станцією юних натуралісті, зокрема, недавно на базі цього закладу проведено учнівську конференцію. Важливу роль у формуванні природоохоронного світогляду відіграють екологічні акції, яких у НПП "Синевир" з початку року проведено близько тридцяти. І, звичайно, не обійтись тут без співпраці з засобами масової інформації. Різнобічна інформація еколого-освітнього, природоохоронного характеру щотижня друкується у пресі. Щодня здійснюється еколого-освітня робота через соціальні мережі та інтернет-видання, видається відповідна література, зокрема буклети та часопис "Синій Вир" [25].
НПП "Синевир" щодо екологічної освіти працює за такими основними напрямками:
-проведення екологічних акцій, у тому числі практичних заходів з охорони і збереження довкілля, зокрема з залучення до участі в них громадськості;
-організація і проведення масових еколого-освітніх заходів з учнівською і студентською молоддю регіону; систематична робота з учнями екологічних гуртків середніх шкіл краю;
-ведення активної пропагандистської природоохоронної діяльності через видання еколого-освітнього часопису "Синій Вир", листівок, буклетів, книг;
-співпраця із засобами масової інформації, інтернет-виданнями, громадськими обєднаннями, органами місцевого самоврядування, релігійними громадами тощо;
-участь у фестивалях, виставках та інших форумах еколого-освітнього та природоохоронного спрямування;
-забезпечення стабільної роботи екологічного візит-центру НПП "Синевир", музею лісосплаву та музею просто неба "Лінія Арпада" [10].
Формування екологічної культури та залучення людей до вирішення назрілих проблем довкілля - основне завдання еколого-освітньої діяльності НПП "Синевир". У цьому напрямку працівники установи працюють з перших днів утворення установи в 1989 році. Однак, найбільш активних обертів ця галузь природно-заповідної справи набрала в НПП "Синевир" з 2010 року, відколи створено окремий відділ екологічної освіти. Особливу увагу приділено роботі з молоддю, адже сьогоднішні школярі незабаром стануть дорослими і від їх світоглядних позицій залежатиме якість дій на благо суспільства, довкілля і збереження біологічного різноманіття.
Належна увага приділяється рекреаційній діяльності. Протягом 2013 року НПП "Синевир" відвідало близько 60 тис. рекреантів. Окрім уже відомих цікавих обєктів парку, туристи не оминають й нові, зокрема створений цього року військово-історичний музей "Лінія Арпада" [40].
Еколого-освітня робота НПП "Синевир" відіграє велике значення для формування природоохоронного мислення громадян, сучасних уявлень про роль природно-заповідних територій та сприяє забезпеченню підтримки заповідної справи широкими верствами населення і збереження біологічного різноманіття.
. Господарське значення
Господарська зона призначена для проведення господарської діяльності, спрямованої на виконання поставлених перед парком завдань. В її межах знаходяться населені пункти, об'єкти комунального призначення парку, а також землі інших землевласників і землекористувачів, включені до його складу, на яких господарська діяльність здійснюється з дотриманням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.
Господарська зона НПП "Синевир" становить площу 5677 га, а це 16,37% території парку.
НПП "Синевир" забезпечує значний обсяг робіт по удосконаленню інфраструктури в межах своєї території, а це будівництво і ремонт мостів, гірських доріг природоохоронного, протипожежного і господарського значення. Парк забезпечує місцеве населення паливними дровами, оскільки у регіоні відсутній газ, та проводить боротьбу з хворобами і шкідниками лісу, а також проводить рубки догляду за лісом, та санітарно-оздоровчі заходи [22].
Перспективним є розвиток рекреаційного господарства на території НПП "Синевир". Незважаючи на існуючий рекреаційний попит та значне навантаження на природні комплекси водно-болотного угіддя "Синевир", більша частина території парку залишається поза увагою туристів. В регіоні спостерігається домінування літніх видів відпочинку - пішохідного, оздоровчого туризму на обмежених територіях Канчівського, Камянського ландшафтів, внаслідок чого виникає проблема рекреаціної дигресії окремих ПТК. Важливе завданння рекреаційної діяльності на території парку - просторова та часова деконцентрація рекреантів в межах парку шляхом акцентування уваги відвідувачів на рекреаційних обєктах Пишконянського, Краснянського та інших ландшафтів, створення для цього необхідної матеріальної бази та інфраструктури. Актуальними є проблеми розвитку зимових видів рекреації, бальнеолікування, агротуризму, для функціонування яких НПП "Синевир" має значний рекреаційний потенціал [3].
Зона регульованої рекреації призначена для короткострокового відпочинку та оздоровлення населення. На території зони регульованої рекреації забороняються [7]:
-рубки головного користування;
-будівництво промислових, господарських і житлових об'єктів, не пов'язаних з діяльністю Парку;
розробка корисних копалин, кар'єрів, забір та порушення ґрунтового покриву;
промислове рибальство, промислове добування мисливських тварин, промислова заготівля лікарських рослин;
проїзд та стоянка стороннього автомобільного і гужового транспорту;
організація масових спортивних та туристичних заходів, розміщення наметових таборів, човнових станцій;
розведення вогнищ поза відведеними для цього місцями;
застосування хімічних засобів боротьби з шкідниками та хворобами рослин і лісу;
інша діяльність, що може негативно вплинути на стан природних комплексів та обєктів заповідної зони.
У зоні регульованої рекреації дозволяється:
-регульований збір грибів, ягід, плодів дикорослих рослин із дотриманням природоохоронного та лісового законодавства;
-обладнання туристичних та еколого-пізнавальних стежок, організація природоохоронної пропаганди, короткотривалі туристичні екскурсії й відпочинок населення;
регулювання чисельності диких тварин до оптимальної шляхом відлову з наступним переселенням та селекційного відстрілу;
здійснення аматорського і спортивного рибальства та мисливства в установленому порядку;
в установленому порядку використання природних ресурсів для задоволення потреб працівників Парку та громадян, які постійно проживають на його території у сінокосах, випасах, городах і паливі, відповідно до існуючих нормативів;
проведення санітарно-оздоровчих заходів, пов'язаних із збереженням, відтворенням і ефективним використанням природних комплексів та об'єктів згідно з Проектом організації.
На територіях регульованої, стаціонарної рекреації та господарської зони забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території парку [8].
На території парку планується побудувати гідрометеопост, де проводитимуться спільні дослідження та спостереження за погодою науковцями НПП "Синевир" та студентами НПУ ім. М. П. Драгоманова.
4. Перспективи розвитку НПП "Синевир"
Виходячи з мети і завдань функціонування НПП "Синевир" має актуальність вприродоохоронному відношенні як виконання і дотримання законів, що ре поляризують охорону довкілля, так і виконання Міжнародних угод і конвенцій на Міжнародному рівні.
Не менш важливим фактором у розвитку НПП "Синевир" є розширення його меж в 2011 році його територія була розширена на 2304 м за рахунок прилеглих територій ДП Хуське ЛГ Вільшанського лісництва ур. Вільшанка.
На сьогодні ще запростовано 1200 га. Прилеглих територій до розширення території НПП "Синевир". В перспективах розвитку НПП "Синевир" крім охорони збереження біологічного розмаїття серед приорітетів перспектив розвитку виходить проведення науково-дослідньої роботи в НПП "Синевир", результати досліджень яких забезпечать виконання цих основних завдань в рекреаційній господарській та природноохоронній діяльності. Не менш важливим є розвиток рекреаційної інфраструктури на території національного парку та створення умов для відпочинку відвідувачів парку, розширення та створення рекреаційних стаціонарів маршрутів. Екологічних та науково-пізнавальних стежок, їх оформлення та налагодження функціонування. Гостро стоїть питання на сьогодні і подолання явищ всихання монокультур ялинових насаджень (ялини звичайної), яка є надзвичайно вразливою породою на вітровали, сніголами, висихання тощо, тобто на групу абіотичних та біотичних факторів [8]. Тобто в своїй діяльностіНПП "Синевир" повинен мати розвинуту господарську діяльність.
На території НПП "Синевир" працює центр бурого ведмедя, метою якого є захист тварин від негативного впливу господарської діяльності людини та створення умов максимально наближених до дикої природи.
Популяція бурого ведмедя в Україні нараховує близько 300 особин. Також є певна кількість цих тварин, які утримуються у неволі. В окремих випадках для тих ведмедів створені неналежні умови, або ж утримуються з порушенням природоохоронного законодавства. Тож постало питання про утворення спеціалізованого центру реабілітації ведмедів. За сприяння міністра екології та природних ресурсів України Миколи Злочевського, будівництво такого центру на площі 12 га розпочато влітку 2011 року у Національному природному парку "Синевир". На це Міністерство виділило 2 млн. 46 тис. грн.
Мета центру - реабілітація особин бурого ведмедя, які зазнали жорстокого поводження, потерпілих від стихійного лиха, утримання конфіскованих тварин, подальша доля яких вирішується в судовому порядку у зв'язку з порушенням законів України, відтворення їх природної популяції, тимчасова перетримка тварин, яких затримано на кордоні через порушення природоохоронного законодавства тощо [14].
Побудувати реабілітаційний центр для бурих ведмедів вирішено в НПП "Синевир" не випадково, адже ця територія за ландшафтними та кліматичними умовами відповідає природному середовищу їх існування.
Реалізація в НПП "Синевир" проекту щодо бурого ведмедя важлива справа, яка не лише взяла під захист тварин, що зазнали жорсткого поводження, але й сприятиме відтворенню природної популяції, поглибленню досліджень найбільшого хижака України, а також слугуватиме для розвитку природоохоронної, наукової, еколого-освітньої та рекреаційної роботи, що відповідає меті та завданням, які покладені на НПП "Синевир".
Вольєр реабілітаційного центру бурих ведмедів розташовано на ділянці лісу 12 га. У верхній його частині було споруджено 6 кліток та 2 секції для утримання груп та одиночних тварин різного віку, стану здоровя, в яких знаходяться басейни і барлоги. Всю територію огороджено електромережею.
Працівники Центру реабілітації бурого ведмедя в НПП "Синевир" спорудили "ігрові конструкції" для пришвидшення адаптації тварин до умов їх утримання. Також проводяться тренінги для того, щоб ведмеді швидше звикали до нових умов життя [3].
НПП "Синевир" налагоджує співпрацю із Національним педагогічним університетом імені М. П. Драгоманова та Ужгородським національним університетом.
Висновки
Науково-навчальний центр "Синевир" Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова розташований в наймальовничішому куточку Карпат - селі Колочава, на території Національного природного парку "Синевир". Проходити практику та оздоровитися сюди приїжджають вже кілька років поспіль студенти НПУ ім. М. П. Драгоманова. Надзвичайно багата флора та фауна краю, що є територією національного парку, багата історична спадщина, туристичний потенціал є невичерпним джерелом інформації для студентів різних спеціальностей - біологів, географів, екологів, менеджерів по туризму та інших.
Проходячи практику у Колочаві, студенти київського вишу зможуть ходити по облаштованих екологічних стежках, проводити науково-дослідну роботу, їх залучатимуть для прокладення нових туристичних маршрутів, стежок. Окремим пунктом проходження практики студентів стане робота із учнями середніх шкіл, що розташовані у межах НПП "Синевир", налагоджується також співпраця із Ужгородським національним університетом. Влітку планується приїзд студентів Інституту мистецтв, які малюватимуть краєвиди регіону.
Всі проблеми щодо екологічної стабільності функціонування НПП "Синевир" повинні висвітлюватись грамотно в записах інформації, та необхідно формувати екологічно свідомість, щодо ощадного ставлення до живої та неживої природи, проведення екологічних акцій, вікторин, дискусій тощо. Все це робота екологічної освіти і пропаганди, яка на сьогодні в НПП "Синевир" працює на відмінно.
Література
.Систематична структура флори судинних рослин НПП "Синевир" та її аналіз / [В. В. Новосад, Ю. Ю. Тюх, C. М. Зиман, С. Ю. Попович] // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Проблеми екологічної стабільності Східних Карпат", присвяченої 10-річчю створення Національного природного парку "Синевир" (24-27 червня 1999). - Синевир, 1999. - С. 136-138.
2.Соломаха В. А. Рослинність НПП "Синевир" / В. А. Соломаха, Ю. Ю. Тюх // Український фітосоціологічний збірник. - Київ, 1997. - 195 с.
3.Стойко С. Заповідні екосистеми Карпат / С. Cтойко, Е. Гадач, Т. Шимон [та ін.]. - Л.: Світ, 1991. - 248 с.
4.Стойко С. М. Варианты растительной поясности в южной части Украинских Карпат С. М. Стойко // Докл. и сообщ. Львовского отдела географии о-ва УССР за 1964 г. - Львов, 1965. - С.14-17.
5.Стойко С. М. Карпатам зеленіти вічно / С. М. Стойко. - Ужгород: Карпати, 1977. - 175 с.
.Тюх Ю. Ю. Раритетний флорофонд судинних рослин НПП "Синевир" / Ю. Ю. Тюх, В. В. Новосад // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Проблеми екологічної стабільності Східних Карпат", присвяченої 10-річчю створення Національного природного парку "Синевир" (24-27 червня 1999). - Синевир, 1999. - С. 195-198.
.Тюх Ю. Ю. Систематичний та екологічний аналіз флори Національного природного парку "Синевир" / Ю. Ю. Тюх // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Проблеми екологічної стабільності Східних Карпат", присвяченої 10-річчю створення Національного природного парку "Синевир" (24 - 27 червня 1999). - Синевир, 1999. - С. 194-195.
8.Тюх Ю. Ю. Рослинний покрив Національного Природного Парку "Синевир" (Українські Карпати) / Тюх Ю. Ю., Зиман С. М., Дербак М. Ю. - Ужгород: Ліра, 2011. - 160 с.
9.Фодор С. С. Растительный покров Закарпатской области / С. С. Фодор // Науковi записки Ужгородського унiверситету. - 1956. - № 17. - С. 116-141.
10.Фодор С. С. Флора Закарпаття / С. С. Фодор. - Львів: Вища школа, 1974. - 208 с.
.Цись П. М. Геоморфологiя УРСР / П. М. Цись. - Львiв: Вид-во Львiвс. ун-ту, 1962. - 222 с.
.Цись П. М. Деякi особливостi вертикальної морфологiчної зональностi Українських Карпат / П. М. Цись // Природнi умови та природнi ресурси Українських Карпат. - К.: Наук.думка, 1968. - С.129-137.
13.Червона книга України. Рослинний світ / за ред. Я. П. Дідуха - К.: Глобалконсалтинг, 2009. - 900 с.
14.Чопик В. І. Високогірна флора Українських Карпат / В. І. Чопик. - К.: Наукова думка, 1976. - 270 с.
15.Швець Г. І. Голубі перлини України / Г. І. Швець. - В-во "Радянська школа". - Київ, 1969. - С. 174-175.