Висвітлення молодіжних проблем в Запорізьких газетах

Висвітлення молодіжних проблем в Запорізьких газетах

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. МОЛОДІЖНЕ ПИТАННЯ ЯК СКЛАДОВА СОЦІАЛЬНОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ

.1 Соціальна проблематика в ЗМІ

.2 Актуальні проблеми молоді

РОЗДІЛ 2. СПЕКТР МОЛОДІЖНИХ ПРОБЛЕМ, ВИСВІТЛЕНИХ У ЗАПОРІЗЬКИХ ВИДАННЯХ

.1 Аудиторія видань

.2 Аналіз висвітлення молодіжної тематики в запорізьких газетах

.3 Вплив молодіжної преси на читачів

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТОК

ВСТУП

Сьогодні очевидне відродження інтересу до питань положення молоді в суспільстві і цезнаходить відображення у пресі, радіо та телебаченні. Засоби масової інформації є основним джерелом інформації в сучасному суспільстві, відіграють важливу роль у формуванні громадської думки та молодіжної культури.

Молодіжна преса - невід’ємна складова інформаційного простору нашої країни. Зараз, коли у молодого покоління бажання читати книжки поменшало, саме молодіжні ЗМІ стають основним джерелом різноманітної інформації та знань для молодих людей. Тому молодіжна преса потроху активізується, але у неї є ряд проблем, які гальмують цей процес. Через це вивчення молодіжної преси є надзвичайно актуальним.

Метою роботи є аналіз особливостей висвітлення молодіжних проблем в запорізьких газетах.

Реалізація мети передбачає розв’язання таких завдань:

ознайомитись з соціальною проблематикою, поширеною засобами масової інформації;

розглянути основні проблеми сучасної молоді;

проаналізувати стан молодіжної теми в запорізьких газетах;

дослідити актуальність газет з молодіжними проблемами серед запорізької молоді.

Об’єктом дослідження є матеріали запорізької газети «МИГ», «Суббота плюс», «Запорізька правда», «Рост».

Предмет дослідження - специфіка висвітлення молодіжних проблем в запорізьких газетах.

У процесі дослідження застосовувалися такі методи: системний, аналізу і синтезу, проблемно-тематичний та порівняльний аналіз, спостереження, описово-аналітичний, класифікації, узагальнення, аналізу й синтезу матеріалів ЗМІ, вивчення робіт вчених.

Тему студентської та молодіжної періодики висвітлювали у своїх працях такі автори, як: А. Животко, В. Кондик, О. Росул, В. Слінчук, М. Тимошик. Проблемі молодіжної преси присвячено дисертацію М. Недопитанського. Особливості молодіжного видавничого руху відображено у наукових працях польських дослідників Й. Гомолішек, М. Пєчонки, А. Пільха, Є. Яровецького. У плані розкриття взаємовідносин ЗМІ та молоді, велике значення мають роботи Б. Лозовського.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що у роботі була здійснена спроба детально проаналізувати висвітлення молодіжних проблем у запорізьких газетах на прикладі видань «МИГ», «Суббота плюс», «Запорізька правда», «Рост».

Матеріали даної курсової роботи можуть бути використані при підготовці лекційних та практичних занять з курсу «Соціальна проблематика ЗМІ», «Друкована журналістика».

Структура роботи: дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Обсяг основної роботи - 20 сторінок. Список використаної літератури включає 20найменувань (викладених на сторінках).

РОЗДІЛ 1.МОЛОДІЖНЕ ПИТАННЯ ЯК СКЛАДОВА СОЦІАЛЬНОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ

.1 Соціальна проблематика в ЗМІ

Пізнавати суспільство можна по-різному: вивчаючи соціальні інститути, системи ідей, способи виробництва, форми мистецтва, ситуації повсякденної взаємодії і т.д.Досвід повсякденного життя, повідомлення засобів масової комунікації і дані соціологічних досліджень свідчать про те, що сучасне суспільство насичено соціальними проблемами в набагато більшому ступені, ніж суспільство п'ятнадцятирічної давності. Бідність, безробіття, злочинність, корупція, наркоманія, поширення ВІЛ-інфекції, загроза техногенних катастроф - це далеко не повний перелік тих явищ, які викликають у населення тривогу і неспокій. Соціальні проблеми раптово обрушилися на нас.

Сучасні тематичні тенденції в українських мас-медіа засвідчують, що вагоме місце в контенті суспільно-політичних ЗМІ посідають проблеми соціальної практики. Вони актуальні для всього суспільства, адже впливають на всі аспекти його життя й діяльності. Іншими словами, соціальна проблематика є своєрідною платформою для розвитку тих процесів, явищ, які актуальні для громадськості.

Учена О. Лаврик розмірковує: “Оскільки основне призначення ЗМІ - безперервне відображення суспільного життя в усіх його діалектичних зв’язках, суперечностях і конфліктах, то висвітлення відповідної проблематики (соціальної, політичної, економічної, культурної тощо) усе частіше розглядають як складну систему із взаємозалежними елементами. При цьому ця система входить як складова частина до системи більш широкого порядку - соціального функціонування суспільства” [9, 4].

Складність соціальних проблем полягає в їх взаємодії з іншими аспектами життя та діяльності суспільства. Такий взаємозв’язок утворює складну проблемно-тематичну структуру соціальної інформації.

Однією з потужних спроб систематизації й узагальнення проблематики ЗМІ та відведення важливого місця актуальним проблемам соціальної практики у висвітленні мас-медіа є наукова праця колективу російських авторів “Проблематика СМИ: Информационная повестка дня” (за ред. М. Шкондіна) [18].

Актуальну проблематику сучасних мас-медіа подано в посібнику в трьох розділах: глобальні процеси сучасності в проблематиці ЗМІ (суперечності глобалізації, демографічні проблеми, міграційні процеси, проблеми екології), основні сфери суспільного життя як об’єкт журналістики (політична, економічна проблематика, соціальна, культурологічна), актуальні проблеми соціальної практики у висвітленні ЗМІ (духовно-релігійна проблематика, проблема благодійної діяльності, проблеми дитинства в інформаційному полі ЗМІ, гендерна проблематика, антикримінальна проблематика, проблематика антинаркотичних публікацій) [18]. Як бачимо, вагоме місце у структурі найважливіших тем та проблем мас-медійного простору посідає саме соціальна проблематика, структурована на шість найактуальніших підтем, що не вичерпують усіх можливостей і векторів проблем соціальної практики.

Російські вчені розглядають проблеми соціальної практики з точки зору психології, соціології, економіки та масових комунікацій, про що свідчить аналіз вищеназваних наукових розвідок. М. Бережна в своєму дослідженні соціальної дійсності зазначає, що на початку 2000-х рр. відбулося “формування нового напряму в професійній ідеології - соціальної журналістики, орієнтованої на конструктивний підхід у висвітленні соціальної проблематики і позитивну соціальну дію суспільства” [1, 150].

Досліджуючи соціальну проблематику в російському інформаційному просторі, вчена Т. Фролова слушно виокремлює чотири основні сфери суспільства: політичну, економічну, соціальну, духовну. Соціальна сфера, на думку дослідниці, “визначає предметну своєрідність соціальної журналістики, передусім її тематичні особливості: проблеми праці, зайнятості, доходів, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, міжнаціональних відносин, жінок, дітей сім’ї, інших соціальних груп та окремих сегментів соціальної інфраструктури тощо. Проблематика більш рухома, мінлива, злободенніша: кожне суспільство вирішує свої власні проблеми, що випливають із характеру соціальних зв’язків у певний історичний період” [17, 99]. Одне із завдань соціальної журналістики науковець вбачає у зверненні в простір людини і, як наслідок, забезпеченні повноти подачі інформації про суспільство, якості соціального аналізу, участі громадян в інформаційному обміні.

Вищеназвані тенденції у висвітленні соціальних тем демонструють сучасні українські ЗМІ, наприклад, в запорізьких друкованих виданнях можна знайти матеріал про такі сфери соціальних проблем, як політичні, економічні, соціальні, духовні. В часи СРСР тодішніми ЗМІ охоче висвітлювалися трудові будні радянських людей, свята, також було місце і соціальним проблемам.

«В здоровой семье запорожских спортсменов происходят очень неприятные факты», - пише в 1964 р. «Индустриальное Запорожье». «Оказывается, что недавно сотрудники госавтоинспекции задержали в нетрезвом состоянии одного из футболистов «Металлурга». «Член команды класса «А» сквернословил, хулиганил, взывал к болельщикам», - сообщают журналисты. Кстати, игроку удалось избежать наказания - «простили за красивые голы»[11].

Сучасні ЗМІ зазвичай відкрито інформують громадян про соціальні проблеми.

На сторінках "Панорами" Д. Семенова в матеріалі "Наши дороги - это кошмар" аналізується діяльність КП "ЕЛУАД" у зимовий період. «Лейтмотив матеріалу з дорогами в Запоріжжі все погано, але представники самого підприємства вважають свою роботу ефективною» [15,11].

Зараз найбільш поширеною в ЗМІ є тема війни у зв’язку з подіями в Україні. Як пише «Українська правда»: «Російські військові почали рух на материкову Україну з мінування Херсонщини. У селищі Чонгар (Херсонська область), який знаходиться на кордоні з Автономною республікою Крим, заміновані поля.Чонгар опинився між двох вогнів - з боку Криму в землю врилась російські війська, а з боку Генічеська - українські. Стовбури дев'яти російських БТРів спрямовані прямо в центр села.Як пишуть місцеві ЗМІ, людей обурює факт перебування російських військових на території Херсонської області» [14].

«Штаб АТО: Українські війська у повній бойовій готовності і здатні відбити напад з боку Криму. "Наразі Збройні сили України та інші військові структури, які беруть участь в АТО, перебувають у повній бойовій готовності", - сказав Стельмах» [19].

Актуальна соціальна проблематика в аналітичних публікаціяхреалізується крізь призму інших актуальних суспільних питань у таких тематичних блоках: економіка і політика, наука і освіта, держава і її взаємодія з іншими соціальними інститутами, соціальна культура, екологія і збереження енергоресурсів, фізичне і моральне здоров’я нації, материнство і дитинство, культура і мистецтво.

Функції журналіста, який розглядає проблеми соціальної практики, полягають у висвітленні гострих соціальних негараздів, а також передбачають участь у здійсненні інформування (повідомлення населенню про інші аспекти висвітлюваної теми), вплив на реципієнтів (вдало підібраним жанром для окреслення суті проблеми), критику й контроль (аналізуючи причини виникнення проблемної ситуації та шукаючи шляхи виходу з неї).

Окреслення аспектів реалізації соціальної проблематики не може претендувати на всеохопність проблем соціальної практики, проте ілюструє типові тенденції висвітлення актуальної проблематики соціальної сфери суспільного життя.

Перспективою дослідження вважаю вивчення досвіду українських мас-медіа в представленні інтересів різних соціальних груп, принципів та функцій фінансування національних соціальних програм у ретроспективному й перспективному аспектах.

Важливою складовою соціальної проблематики є молодіжне питання.

.2 Актуальні проблеми молоді

Молодіжна політика України є системною діяльністю держави у відносинах із особистістю, молоддю, молодіжним рухом, що здійснюється у законодавчій, виконавчій, судовій сферах і ставить за мету створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов і гарантій для життєвого самовизначення, інтелектуального, морального, фізичного розвитку молоді, реалізації її творчого потенціалу як у власних інтересах, так і в інтересах України. Вона поширюється на громадян України віком від 14 до 35 років, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, і здійснюється через органи державної виконавчої влади, установи, соціальні інститути й об’єднання молодих громадян.

Дослідження проблем молоді в Україні є актуальним, оскільки необхідно на державному рівні створювати умови для самореалізації молоді та включення її у процеси розвитку України. Це розширить соціальну базу перетворень, забезпечить соціальне, культурне і економічне відтворення й розвиток держави.

Успішний розвиток України повною мірою залежить від усіх тих, хто завтра відіграватиме провідну роль у всіх суспільних процесах. Молодіжні проблеми набувають останнім часом особливої гостроти. Постійне скорочення питомої ваги молоді у складі населення, високий рівень захворюваності, насамперед на небезпечні хвороби, проблеми зайнятості та працевлаштування, відсутність підтримки молодих сімей, невирішеність житлових питань, зростання злочинності - ось далеко не повний перелік проблем молодіжного сектору.

Традиції вивчення молодіжних проблем та молодіжної політики є доволі багатими і ведуть свій відлік ще від робіт Піфагора та Гіппократа, які займалися визначенням вікових меж молоді.

Слід констатувати, що молодіжні проблеми заслуговують особливої уваги. Правда, побутує думка, що соціальні проблеми молоді - це не будь-які суперечності її життєдіяльності, а лише ті, що поглиблюються і свідчать про недостатність існуючих способів їх вирішення, а, отже, призводять до появи дезорганізуючих процесів у системі „суспільство - молодь”. Молодіжні проблеми поділяються на два типи: щодо першого, то йдеться про вимоги суспільства до молоді, щодо другого - про особистісні сподівання і прагнення молодих людей та труднощі їх реалізації [13, 344].

В умовах глибокої економічної та демографічної кризи, кризи культури й ідеології, в якій перебувають країни пострадянського простору, включаючи й Україну, молодіжні проблеми у різних сферах набувають певних специфічних рис, відзначаються тяжкими та довготривалими наслідками, а відтак, потребують поглибленого аналізу й регулювання, розробки реалістичної, збалансованої, виваженої політики стосовно молодих поколінь.

В ринкових умовах перед молоддю постало багато нових проблем. Однак вона, порівняно з іншими соціальними групами, завдяки віковому статусу має найбільшу соціальну, професійну та життєву перспективу. Завдяки своїм психологічним особливостям молодь здатна швидше, ніж інші соціальні групи, оволодівати новими знаннями, професіями, необхідними в період переходу до ринку та інших процесів державотворення.

В сучасних умовах українська молодь є однією з найуразливіших в економічному та найбезправніших у соціально-правовому відношенні соціальних спільнот. Вона живе в умовах підвищеної соціальної напруги і психологічного дискомфорту. Внаслідок цього в молодіжному середовищі поширюються наркоманія, токсикоманія, алкоголізм, проституція та інші негативні явища.

Більшість молодих людей стоїть перед складним життєвим вибором, до якого вона не підготовлена ні психологічно, ні організаційно. Тому мета молодіжної політики в цій галузі - зміцнення соціального статусу молоді в структурах суспільства, які оновлюються або кардинально змінюються, посилення правової, економічної й соціальної захищеності молодого покоління.

Економічні негаразди останніх років суттєво вплинули на соціальне становище молоді та рівень її життя. Так, 73 % опитаних молодих людей незадоволені матеріальним станом своєї сім’ї, 44 % - житловими умовами, 42 % - тим, як харчується їх сім’я [16].

Спостерігається нерівність у можливостях здобути загальну освіту, професійну підготовку, обрати місце праці. Причин багато: соціальні наслідки демографічних, організаційних, структурних диспропорцій у країні, які утворювалися історично і поглиблюються в умовах економічної кризи, зростання соціальної нерівності, що особливо позначається на молоді, брак сильної державної соціальної політики тощо. Наприклад, у сільських хлопців і дівчат, у порівнянні з міськими ровесниками, невисокі можливості одержати якісну освіту, престижно працевлаштуватися, змістовно проводити дозвілля. Все це спричиняє помітне зменшення питомої ваги молоді у складі сільського населення, її переміщення у міста. Для вирішення зазначеної проблеми необхідне вирівнювання стартових позицій, подолання дискримінації окремих груп молодих людей, для чого можуть практикуватися розвиток кредитування молоді та молодих сімей на сприятливих умовах, надання пільг для працевлаштування випускників навчальних закладів у перші два роки після їх закінчення, організація (в тому числі й на селі) служб профорієнтації, перепідготовки та працевлаштування молоді, служб юридичної допомоги і консультування тощо.

Молодь все частіше відмовляється обирати прості робочі, але затребувані професії, віддаючи перевагу більш швидкому й порівняно високому прибутку (комерція). Тому рейтинг професій у свідомості молоді змістився, порівняно з радянським періодом, на такі спеціальності, як менеджери, юристи, працівники страхової і банківської справи, податкової інспекції тощо.

В нинішніх умовах процеси соціалізації молодої особистості об’єктивно ослаблені, що викликає тривогу, оскільки внаслідок цього зростає кількість проявів антигромадської поведінки, порушень правопорядку, законності, одним словом - девіантності (відхиленню від норми). З цих причин для формування політики сучасного державотворення потрібно виробити й реалізувати комплексну програму гуманітарного розвитку суспільства. В основу такої програми (на найближчий період) має бути покладено стратегію розвитку особистості як гідного громадянина української держави, позбавленого комплексу меншовартості [12, 217-218].

Як бачимо, сучасна молодь має не менше проблем, аніж зрілий контингент людства. Тому молодіжним проблемам варто звертати особливу увагу, а це робота в першу чергу ЗМІ, які актуалізують дану тему, а згодом - держави. Але зараз не про неї. Сьогодні молодь віддає перевагу не книжкам, газетам й журналам, а Інтернету. Це пояснюється розвитком комп’ютерних технологій, а ще, на мою думку, браком сучасних молодіжних тем в друкованих виданнях та їх нерозрекламованістю, звідси - непопулярність печатних ЗМІ.

Ще один парадокс полягає в тому, що про молодь слухати й розповідати цікаво тільки молоді. І тільки вона здатна робити це правдиво, але їй ніколи не дадуть цього робити. Молодість закінчується не в 35 років, а набагато раніше. І тому колонки в «дорослих» газетах - це завжди моралізаторство і маніпуляція, сюжети дорослих кореспондентів - завжди фальш і підміна одних проблем іншими. Життя молодої люди складається не тільки із веселощів, але й з проблем, але, здається, світ іншого не припускає.

Саме тому молодіжні ЗМІ - інструмент гостро потрібний для чесної та адекватної соціалізації у нашому багато в чому неадекватному суспільстві - приречені залишатися лише тимчасовим, дилетантським, інтуїтивним, постійно змінюючим форми й обриси, вічно плинним від дослідників і споживачів явищем [10].

РОЗДІЛ 2. СПЕКТР МОЛОДІЖНИХ ПРОБЛЕМ, ВИСВІТЛЕНИХ У ЗАПОРІЗЬКИХ ВИДАННЯХ

.1 Аудиторія видань

Молодь - майбутнє будь-якого суспільства. Від того, з яким багажем знань, умінь, духовного досвіду вона вийде в самостійне життя, залежать перспективи соціального, економічного, культурного, інформаційного розвитку держави. У формуванні молодого покоління важливу роль відіграють засоби масової інформації. Через них даються зразки поведінки, стиль життя, з їх допомогою формуються моральні основи.

Особливості молодіжної аудиторії:

молодість - особлива щабель у розвитку особистості. Моделі поведінки і цінності, засвоювані молодими людьми в цей період, стають ідеологічними орієнтирами, не мінливими в подальшому;

перехід від дитячої залежності до дорослої самостійності включає в себе так звану фазу «бунтарства», яка є частиною культурної традиції, що передається від одного покоління до іншого.

Молодіжна журналістика - самостійна ланка загальної системи засобів масової інформації. Вона залучає підростаюче покоління до інтелектуального і духовного потенціалу суспільства, є важливим каналом передачі інформації від старшого покоління до молодшого і одночасно засобом комунікації, що дозволяє спілкуватися один з одним. З її допомогою юна аудиторія пізнає світ.

Специфіка журналістики для молоді визначається чітко вираженою вікової орієнтованістю на дитячу та юнацьку аудиторію. У зв'язку з цим у неї застосовуються особливі, специфічні прийоми відображення дійсності, власні виражальні засоби, форми, способи контакту з аудиторією. Будучи важливим елементом системи виховання дітей і підлітків, вона активно взаємодіє як з іншими компонентами ЗМІ, адресованими цій аудиторії (теле-і радіожурналістики), так і з різними соціальними інститутами, які беруть участь у педагогічному процесі (освітою, наукою, культурою). Молодіжному друку властиве більш активне залучення різних груп аудиторії до виробництва масової інформації.

Основноютипологічною ознакою молодіжних видань є характер аудиторії, на якувони розраховані, адже невікова дистанція між наймолодшими її читачами і найстаршими значна: вони знаходяться на різних стадіях біологічного, психологічного та соціального розвитку. Вікові особливості цієї читацької аудиторії та своєрідність роботи з кожною з вікових груп визначили виникнення різних типів видань.Знання вікових особливостей допомагає редакції враховувати інтереси і задовольняти потреби юної аудиторії. В залежності від того, на який вік розраховане видання, редакція визначає його зміст, структуру, форму, об'єм. Враховуються і соціально-психологічні характеристики читачів.

.2 Аналіз висвітлення молодіжної тематики в запорізьких газетах

молодіжний газета мас медіа

На прикладі газет «МИГ», «Суббота плюс», «Запорізька правда», «Рост».

Отже, з особливостями аудиторії молодіжних ЗМІ все більш-менш зрозуміло. Тепер треба дізнатися що ж цікавить молодь і про що для неї пишуть сучасні молодіжні ЗМІ. Для цього я проаналізувала чотири газети: «МИГ» (Запоріжжя), «Суббота плюс» (Запоріжжя), «Запорізька правда» (Запоріжжя) та «Рост» (Енергодар).

Газета "МИГ" в буквальній розшифровці - Молодіжна інформаційно-публіцистична газета. Видання вже давно перестало бути "молодіжним", воно тепер більше "інформаційне". Проте, до цих пір зберігається рубрика орієнтована на молодь.

"МИГ" - одна з найпопулярніших та найбільш тиражних газет у Запоріжжі. Виходить видання в четвер. Щотижня "МИГ" випускає 24-сторінкову газету для всієї родини "Авоська". Тираж газети "МИГ", як указують у вихідних даних, - 38 800 прим. Такий тираж газета заявляє на кінець березня 2009 року.Газета виходить з листопада 1939 р., раніше називалася "Комсомолець Запоріжжя" ("КоЗа"), назва "МИГ" - з січня 1991 р.

Головні рубрики: "Події"; "Регіон"; "Пряма лінія"; "Влада під мікроскопом"; "Читач - газета"; "Споживач"; "Гаманець"; "Экоаспект"; "Будь здоровий!"; "І розуму, і серця"; "Економіка"; "Улюбленці"; "Антилопа ГНУ"; "Знай наших"; "Планета людей";"Історія з географією"; "Є питання?"; "Дача";"Культ-ура!"; "Відпочинок"; Програма ТБ.Є можливість скачати старі номера (розділ архів) та зв’язатися з редакцією(розділ контакти).

Розділ «Події» містить найактуальніші для запоріжців новини, наприклад: «TheHardkiss» выступит в Запорожье», «Заря деклассирует Олимпик в Запорожье», «В Запорожье на выставке вспоминали Майдан» (3 новини, на 10. 12.14).

Підрозділи: - культура, -суспільство, - політика, - студентство, - спорт.

Розділ «афіша» містить інформацію про найяскравіші події, які незабаром мають відбутися у Запоріжжі, наприклад:

. 10 Март, Вторник.

RayBandвыступит в Запорожье.

. 16Март, Понедельник.

В Запорожье состоится Открытие сезона "DragRACING 2015".

. 22Март, Воскресенье.

NoizeMCвыступят в Запорожье!

Все це ілюструється яскравими картинками.

Підрозділи: - виставки, ярмарки, - кіно, - клуби, ресторани, - концерти, - театр, -фестивалі.

Назва розділу «Культ-ура!» говорить сама за себе. Тут розміщується останні новинки кіно, музики, літератури. Наприклад: «Несколько из числа многих», «Немного о начинающих группах», «Кличко» - фильм о воплощении мечты», ін.

У розділі «Планета людей»розміщується інформація про зірок, а також інтерв’ю з ними. Наприклад:«Павел Астапов: человек, который любит свое дело», «Интервью с группой JaneAir», ін.

У розділі «Улюбленці» висвітлюються теми домашніх та бродячих тварин. Наприклад: «Как в Запорожье живут бездомные животные».

Підрозділи: - здоров’я, - освіта, - харчування, - робота [3].

«Суббота плюс» - тижневик, виходить щочетверга. Реальний тираж газети-один з найвищих по Запорізькій області. Тираж на липень 2007 року - близько 41 тис. Кількість сторінок - 80. Мова - російська. Газета позиціонує себе, як незалежне видання, власне визначення "Сімейна газета".Видається з квітня 2000 року. Виходить щочетверга, поширюється всією Україною. Гасло: «Головна газета Запоріжжя».

Згідно з маркетинговим дослідженняму 2011році, «Суббота плюс» виявилася найпопулярнішою щотижневою газетою серед жителів Запоріжжя. В середньому один номер «Субботы плюс» читає 107600 запоріжців у віці від 12 до 65 років. По цьому показнику газета впевнено випереджає інші місцеві інформаційні видання[20].

Основні тематичні блоки газети «Суббота плюс»: «Крупним планом» - підбірка фотоновин; «Події тижня»- новини Запоріжжя та області;«Відчуття тижня»- авторська колонка Богдана Василенко;«Тема номеру» - центральна стаття номеру, із коментарями експертів (як правило, резонансно-соціального спрямування);«Середа існування»- підбірка статей соціального та інформаційно-розважального характеру;«Ціна питання»- підбірка статей економічного спрямування;«Поза законом» - кримінальні новини;«Спорт» - спортивні <#"867626.files/image001.gif">

Газета «Суббота плюс», м. Запоріжжя.

Газета Запорізької обласної ради і обласної державної адміністрації «Запорізька правда».

Щотижнева регіональна газета «Рост», м. Енергодар.