Андрій Бандера: історичний портрет
Андрій
Бандера: історичний портрет
ЗМІСТ
ВСТУП
1.
Формування світогляду та початок діяльності А.
Бандери
. А.Бандера в контексті епохи ЗУНР
. Особливості громадської діяльності Бандери в
міжвоєнний період
ВИСНОВОКИ
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Актуальність теми.
Громадсько-політична діяльність видатного представника української
суспільно-політичної думки і національно-визвольної боротьби,
греко-католицького священика Андрія Бандери донині не знайшла в історичній
науці всебічного цілісного висвітлення. А. Бандера репрезентував самостійницьку
течію національно-визвольного руху на поч. XX ст. Громадсько-політична
діяльність Бандери спрямована підняття рівня національної самосвідомості
українського народу, розвиток його націотворчої активності, як і практичні
організаційні зусилля в політичній та ідеологічній сферах на початку ХХ ст.
потребують ґрунтовного системного аналізу й концептуального висвітлення.
Актуальність з’ясування цих проблем зумовлюється як завданнями історичної науки,
її прагненням дати об’єктивну і по можливості вичерпну оцінку історичним подіям
і постаттям, так і значенням історичного досвіду минулого для ефективного
вирішення актуальних проблем сучасного державотворення, надійного захисту
національних інтересів українців. Всебічне висвітлення патріотичної позиції А.
Бандери має також важливе виховне значення, сприяє формуванню високорозвиненої
національної самосвідомості та активної життєвої позиції у громадян України.
Мета роботи полягає в здійсненні цілісного системного аналізу
громадсько-політичної діяльності А. М. Бандери в контексті епохи ЗУНР та в
міжвоєнний період, визначенні та оцінці його ідейно-політичного й
організаційно-практичного внеску в ці процеси.
Для досягнення поставленої мети в
роботі вирішуються такі дослідницькі завдання:
. Прослідкувати формування
світогляду та початок діяльності А. Бандери.
. Проаналізувати роль Андрія Бандери
в встановлені ЗУНР.
. Охарактеризувати особливості
діяльності Бандери в міжвоєнний період.
Об’єктом дослідження є особа А.
Бандери, його релігійно - громадська діяльність та ідейно-політична спадщина.
Предметом є становлення А. Бандери
як священика, основні форми та зміст його громадсько-політичної діяльності,
ідейний та практичний внесок у розвиток українського національного руху.
Хронологічні рамки дослідження
об’єктивно визначаються роками життя Андрія Бандери - 1882 - 1941, хоча період
його активної громадсько-політичної діяльності окреслюється 1906 - 1941роками:
від переїзду до Угринова Старого, де він активно включився в діяльність ставши
священиком до смерті в 1941 році.
Територiальні рамки дослідження
охоплюють територію Станіславського повіту, зокрема с. Старий Угринів та
Бережниця Калуського повіту, де Андрій Бандера розгорнув свою діяльність як
священика та громадсько - політичного діяча, також м. Київ де його було вбито.
Теоретико-методологічну основу
роботи складають наукові принципи історизму, об’єктивності та достовірне
висвітлення історичних подій. Для досягнення поставлених завдань автор
використав наступні методи дослідження:
історико-теоретичний при
вивченні й систематизації доступних історичних та літературних наукових праць,
статей;
системний при комплексному
вивченні об’єктів як єдиного комплексу з узгодженим функціонуванням усіх його
складових частин;
порівняльний при порівнянні фактів і
узагальнення про їх спільні риси і властивості;
А також проблемно-хронологічний,
аналізу та синтезу, описовий та історичний.
Що ж до джерельної бази дослідження,
то її склали насамперед документи Центрального державного історичного архіву
України у Львові стаття Р. Дзюбана «Звідки рід Степана Бандери», генеалогію
роду Бандерів автор прослідкував за Йосифінською метрикою від 1785 року,
матеріали товариства « Просвіта », « Хроніка парохії Бережниця Шляхотська » о.
Дмитра Березовського, Івано - Франківського музею визвольних змагань
Прикарпатського краю ( автобіографія о. Андрія Бандери « Мої особисті зізнання
» ), протокол допиту провідника КЕ ОУН Степана Бандери тощо.
Щодо літератури, то дана проблема
висвітлена в працях Арсенича П., Федоріва Т. « Родина Бандерів », Бурнашова Г.,
Яневича Б. « Степан Баандера та його родина », також Грабовецький В. « Історія
Калуша ». Окремі факти життя о. А Бандери згадуються в праці Даніва В. «
Бережниця », та в статті Сливки Л. « Деякі аспекти етносоціального конфлікту в
Бережниці Шляхетській »,
Наукова новизна роботи дозволяє на
базі наявного кола історіографічного матеріалу здійснити спробу комплексно і
всебічно дослідити дану проблему.
Практичне значення: дана інформація
може використовуватися учнями шкіл, гімназій, коледжів, студентами
професійно-технічних училищ для підготовки семінарів та написання реферативних
робіт а також тими, хто просто цікавиться даною проблематикою.
Структура роботи побудована за
проблемно-хронологічним принципом, обумовлена метою і завданням дослідження і
складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних
джерел.
бандера політичний визвольний національний
1. Формування
світогляду та початок діяльності А. Бандери
Бандера Степан Михайлович ( 1882 -
1941 ) - греко - католицький священик, культурно - громадський і політичний
діяч, батько провідника ОУН - УПА Степана Бандери. Перед смертю написав « Мої
особисті зізнання » ( кримінальна справа № 61112 ) - сповідь про себе, свою родину
і суспільно - політичне життя в Західній Україні 1 - ї пол. XX ст.
Етимологію прізвища « Бандера » ( в
багатьох мовах світу перекладається як провідник, прапороносець), дослідив та
описав у статті « Бандера - це прапор » кандидат філологічних наук Микола
Лесюк. За його доводами слово bandera потрапило до української мови в XV - XVI
ст., що у багатьох сучасних європейських мовах має значення - « прапор ».
Походження роду Бандерів не
з’ясовано, бо генеалогію за архівними записами в Йосифінській метриці можна
прослідкувати тільки з 1785 року, де записано про Гриня Бандеру, що мешкав в
Стрию й на Долішніх Ланах мав 6 моргів поля, вирощував жито, пшеницю, овес,
косив сіножать [ 2, с. 11 ].
Народився 11 ( у деяких документах
12 ) грудня 1882 року в сімיִ¿ ל³שאם
- נ³כםטך³ג
ּטץאיכא
ֱאםהונט ³ ׀מחאכ³¿
- ×גפנמחטםט
ח המלף ֱ³כוצךטץ.
ֽולמגכ מץנוסעטג
מ.
ְהאל ֺאכוםך.
ֺףלאלט םא
ץנוסעטםאץ
בףכט ּטךמכא
ׁמכלאם
עא ּאנ³, הנףזטםא
׃כטצךמדמ
²גאםא.
ּורךאכט גמםט
ג ׁענט םא ה³כםטצ³,חגאם³י
ֻאםאלט, גמכמה³כט
עאל ןמכול ³ חאילאכטס נ³כםטצעגמל. ׃ ס³ליִ¿ בףכמ
קועגונמ ה³עוי - הגא
סטםט ³ הג³ המקךט:
ְםהנ³י,
ֺכטלוםעטםא,
ׁמפ³, ־סטן. ־סטן
(1896 -
1981 ) חהמבףג
גטשף מסג³עף, בףג
³םזוםונמל, סכףזטג
ן³הץמנףםזטל
ןונרמדמ
ןמכךף ׃ךנא¿םסךטץ
ׁ³קמגטץ
ׁענ³כצ³ג, ן³ה
קאס ם³לוצךמ¿ מךףןאצ³¿,
בףג
ןמסאהםטךמל ל³סעא
ׁענט, חדמהמל
ח הנףזטםמ ³ ה³עלט
ול³דנףגאג
המ ְלונטךט, הו
י ןמלונ. ְגעמנ
סןמדאה³ג « ֺג³עט
י עונם םא
המנמח³ למדמ
זטעע .