Технологія друкарських процесів

Вид работы:

Контрольная работа
Предмет:

Другое
Язык:

Украинский
,
Формат файла:
MS Word

10,97 Кб
Опубликовано:

2015-05-31

Все контрольные работы по другим направлениям

Скачать контрольную работу Читать текст online Посмотреть все контрольные работы

Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.

Технологія друкарських процесів

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ДРУКАРСТВА

Контрольна робота №1

Технологія друкарських процесів

Виконала: студентка групи ЗТ-43

Ястремська Н.Р.

Прийняв: Шаблій І.В.

ЛЬВІВ 2014

Варіант 1

1) Класифікація способів друкування: дистанційність, циклічність, інформаційність.

) Сухий офсетний друк. Особливості друкарського устаткування та фарб.

) Обчислити яку кількість сторінок має видання, що друкується на форматі друкарського аркуша 84х108 см в 1/32 частку і в вихідних даних вказано обсяг - 18,48 приведених друкарських аркушів.

) Визначити товщину підкладки під друкарську форму та офсетного полотна для забезпечення абсолютної деформації офсетного декеля 0,08 мм при наступних параметрах: діаметер контактних кілець формного циліндра 280 мм, проточування формного циліндра 0,8 мм, товщина форми 0,3 мм, діаметер кілець офсетного циліндра 280 мм, проточування офсетного циліндра 2,1 мм, товщина офсетного полотна 1,8 мм.

5) Обчислити кількість паперу в тисячах паперових аркушів та кГ, що необхідний для друкування видання: обсяг - 28,14 приведених друкарських аркушів, частка 1/32, формат друкарського аркуша 84х108 см, вага кв, м, паперу 80 г, наклад 12 тис. примірників, коеф. Технологічних відходів 0,06.

Класифікація способів друкування: дистанційність, циклічність, інформаційність

Під впливом зовнішніх соціальних, чинників в людини формується потреба у інформації, з урахуванням використання якої можливе формування нового знання. Ця потреба усвідомлюється людиною як неузгодженість між наявними знаннями й знаннями необхідними. Тому, інформаційні потреби можна охарактеризувати, як усвідомлену потребу в інформації, яка потрібна на отримання певних знань. У поліграфії такі потреби задовільняються інформаційними способами друку за певний проміжок часу.

За формою існування широко використовується поділ інформаційними потребами на громадські, колективні і індивідуальні.

Громадські інформаційні потреби задовільняються безперервною циклічністю друку (зокрема газет), за рахунок їх оперативності та скороченню виробничих процесів при випуску продукції. Як з’ясувалося, Інтернет та телебачення лише частково конкурують із друкованими виданнями, оскільки газети мають свої незмінні "плюси" - їх можна привести як документ, як доказ. Важливість інформації, яку читачі отримують зі шпальт газет, відображається й на рівні їхньої довіри до ЗМІ. Ще одна важлива предметна перевага газет, особливо офіційних, що в них є нормативні акти. Друк рекламних та корпоративних газет продовжує залишатися досить популярним, а значення газет як засобу масової інформації - істотним. Широке поширення отримує друк газет вузькопрофільної та корпоративної спрямованості. Друк журналів і газет високої якості, оперативно і недорого пропонує Центральна друкарня.

Згідно з даними, в Україні нині газети читає однакова кількість - 70% громадян. Це стосується як міст, так і в сіл. Такі умови забезпечує напівдистанційний друк, оскільки центральні друкарні знаходяться у великих містах, постачаючи необхідну інформацію на переферію з мінімальними втратами часу. Також дистанційні характеристики включають в себе недистанційний друк, коли видання друкують у великих обласних центрах (Харкові чи Львові), після чого розповсюджують серед споживачів в інших містах.

Організування належним чином бібліографічного обслуговування вимагає хорошого знання основних груп читачів, що користувалися послугами бібліотеки. Тому виникає необхідність класифікації читачів на реальних і віртуальних споживачів бібліографічної інформації. Віртуальні споживачі з’явилися із розвитком інформаційних технологій, Інтернету й подібних медійних розробок, що дало поштовх для виникнення дистанційного друку. Такий спосіб друку спростив доступ користувача до видання,що викладене на сайті видавництва, адже різко скоротилася циклічність процесів виготовлення готового продукту. Також відомо, що успішний розвиток електронних видань вітчизняного виробництва на вітчизняному ринку почалався значно пізніше, ніж Заході.

Останнім десятиліттям сучасності у зв'язку з швидким удосконаленням і розвитком електроніки та комп'ютерних інформаційних технологій, майже всі видавництва перейшлі на комп'ютерний набір и верстку книжок, журналів, газет. Повністю зверстане і підготовлене до друку видання, збережене у пам'яті комп'ютера, можна назвати "електронним виданням".

Прогнозовано почався розвиток суперництва між електронними й друкованими виданнями. Електронні видання поширювалися масово за допомогою інтернету та інших соціальних мереж. Отже, спочатку Електронні видання існували як аналог друкованим на машинному носії.

Далі поняття "електронне видання" стало містити тексти книг, журналів і газет, розповсюджуваних у різних форматах (текстових, гіпертекстових чи стиснутих).

Усе це зробило необхідним перегляд існуючих стандартів у сфері видавництва, книгознавства, документоведення, тощо. Тому ввели нові терміни, наприклад, електронне видання, електронний документ, електронна книга.

Еволюція термінології щодо електронних інформаційних ресурсів пов'язана з історією розвитку інформаційних технологій й розробкою нормативних і що регламентуючих документів (стандартів, законодавчих актів тощо). Класифікація електронних видань не на багато відрізняється від класифікації друкованих видань. Основними форматами поширення електронних видань сьогодні є гіпертекстові формати PDF, HTML, DjVu. Різні формати видань вимагають різного програмного забезпечення, що дозволяє відтворювати інформацію на екрані чи роздруковувати на папері.

До того ж можна додати, що мережеві електронні видання також піддаються додаткової класифікації.

веб-сайти - сукупність web-сторінок (файлів електронних документів, створених у комп'ютерній мережі й доступні для читання з допомогою браузера), об'єднана гіперпосиланнями. Вони поділяються на:

Домашні сторінки - односторінкові мережеві електронні видання, присвячені окремій темі.

Некомерційні сайти - багатосторінкові мережні електронні видання, створювані для вирішення інформаційних і комунікаційних завдань, які передбачають отримання прибутку власникам сайту.

Інформаційний сайт - багатосторінкове електронне видання, яке містить інформацію з деякої предметної області.

Сайт "Візитка" - багатосторінкове електронне видання, що містить основну незмінну інформацію про компанію.

Каталог (сайт-вітрина) - електронне видання, основну частину якого складає інформація про магазини, товари та ціни, пропозиції багатьох агентств, компаній, і приватних осіб.

Промо-сайт - електронне видання для популяризації і позиціонування групи продуктів компанії.

Інтернет-представництва - багатосторінкові мережеві електронні видання, призначені для інформування громадськості про діяльність власника сайту, просування його послуг, ідей чи продукції.

Інтернет-магазин - створений у мережі торговий майданчик, призначений для продажу товарів через мережу Інтернет, і автоматизації супутніх бізнес-процесів.

Інтернет портали - великі сайти, щоб забезпечують читачеві надання різних сервісів Інтернету: електронної пошти, блогів, розсилок, телеконференцій тощо.

На думку дослідників, складається враження, що переважна більшість електронних документів, складових web-сайтів, не проходять редагування і рецензування (винятки складають лише електронні версії традиційних видань - монографій, журналів, навчальних посібників). Це змушує звертати особливу увагу з їхнього боку на організаційну і авторську приналежність, та суб’єктивно судити про інформаційну значимість документів.

Цінність web-сайтів обумовлена їхньою комплексністю, яка не була досягнута традиційними виданнями.

Напрями електронного книгорозповсюдження менші від поширення друкованої продукції, адже немає єдиної налагодженої системи надати інформацію про нову продукцію. Це одн із чинників гальмування розвитку ринку електронного книгорозповсюдження.

Сьогодні на книжковому ринку України мало фірм, котрі займаються виробництвом електронної продукції, через що й отримується невеликий відсоток електронних книжок, що уступає перед ринком книжкової продукції.

На сам кінець слід відзначити, що електронна книга - молоде, але досить перспективне явище, як у сфері комунікацій, так і у ролі об'єкта вивчення книгознавства.

Сухий офсетний друк. Особливості друкарського устаткування та фарб

Метод сухого офсету був розроблений усього кілька десятків років тому, проте вже встиг отримати величезну популярність в друкарнях у всьому світі. Особливо часто його використовують у security printing (захисному друці), а також для друку на пластику (картках) та інших матеріалах.

Можливість не змочувати пластину до нанесення фарби з'явилася завдяки присутності в пробільних елементах шару силікону, який відштовхує фарбу.

офсетний друк друкарська форма

Пластина складається з алюмінієвої основи, на яку нанесено шар фотополімеру, а на нього - шар силікону. Товщина силікону - близько 2 мкм.7].

Даний силіконовий шар виконує функцію відштовхування фарби (аналогічно функції води в офсет із зволоженням), що, в свою чергу, дає відмінну можливість здійснювати офсетний друк без контрлю за балансом "фарба-вода". На стадії експонування світло визначає хімічну реакцію, за домогою якої фотополімер утворює молекулярні зв'язки з силіконовим шаром.

Відторгнення фарби можливо, оскільки до ремінне з'єднання не приймає ніякі рідини, що містять полярні молекули. Рослинні масла звичайних фарб містять деяку кількість таких молекул, але недостатньо, щоб пластини відтогли їх.

У зв'язку з даною обставиною слід використовувати фарби відповідного складу, зокрема чисті фарби, а не водно-масляну емульсію. Завдяки правильному виборі фарб навіть при великих тиражах уникається отримання різних тонів на задрукованому матеріалі і більший відсоток ідентичності відтінків. Безводна технологія підвищує чіткість ліній, забезпечуючи плавні переходи кольорів. Даний метод можна використовувати для друку з найвищою якістю зображення.

Пластини для офсету без зволоження проявляються хімікомеханічним способом з використанням хімічних реактивів або води.

В даний час розроблені негативні і позитивні пластини, які експонуються УФ-випромінюванням або ІЧ-лазерами. Проявлення пластин включає два етапи: хімічну обробку та вилучення силіконового шару з друкуючих елементів. У процесі хімічної обробки негативних пластин реєструючий шар втрачає чутливість до світла або тепла, а його експоновані ділянки втрачають зв'язок з силіконовим шаром. При обробці позитивних пластин адгезія експонованих ділянок до силікону посилюється. Видалення силікону виконується механічним або хімікомеханічним способом.

На виставці drupa 2004 компанія Toray представила прототип проявленої водою негативної CtP-пластини TACW. Реєструючий шар цієї пластини експонується ІЧ-випромінюванням і має чутливість 150-200 мДж/см2. Процес проявлення є одностадійним: пластина промивається водою і одночасно обробляється щіткою, що видаляє силікон з друкуючих елементів форми.

Окрему групу становлять експоновані ІЧ-лазерами формні матеріали, провідним розробником яких є компанія Presstek. Абсорбуючий випромінювання полімер розташований під шаром силікону. Під впливом ІЧ-випромінювання полімер разігрівається, випаровуючи силікон, і згорає, сприймаючи фарбовий шар. Проявлення пластин полягає у видаленні з їх поверхні продуктів горіння. Установка для проявлення повинна бути оснащена потужним витяжним пристроєм. В даний час на ринку представлені матеріали на алюмінієвій і плівковій основі для експонування в друкарських машинах і для експонування в лазерних CtP-установках.

Дані пластини вирішують одну проблему, але при цьому виникають інші незручності. Перша з них - можливість виникнення нальоту на пробільних елементах, оскільки швидкість верстата і перегрів при нанесенні фарб можуть викликати істотну зміну в'язкості фарби з супутньою зміною характеристик відторгнення. Для усунення цього потрібно контролювати стан вологості і температури в друкарському цеху.

Друга проблема, що виникла при використанні цих пластин, - труднощі збереження друку в чистоті, при запиленні цеху друкарськими фарбами. Зволожуючий розчин в класичній системі дозволяє "вловити" з каучука всі часточки волокна, які відокремлюються від паперу. У зв'язку з даною обставиною друкувати з безводними пластинами краще всього на крейдованому папері з хорошою міцністю поверхні.

Підсумовуючи характеристики пластин такого типу, можна сказати:

безводна пластина дає високу щільність друку легше, ніж в традиційній системі;

при друкуванні менший брак продукції, за рахунок того, що можна отримати оптимальний лист після будь-якої зупинки верстата, і набагато швидше, ніж із звичайними пластинами;

основа пластини піддається меншій деформації;

скорочується час підготовки до друку,

можливість створення яскравих повноколірних відбитків не тільки на папері, а й на вологовбираючих поверхнях,

захист від просковзування паперу,і відповідно появи непродрукованих областей,

зменшення витрат на підготовку до роботи, обслуговування машин та витратні матеріали,

екологічна чистота - не потрібне використання ізопропилового спирту, скорочується витрата активаторів та проявних розчинів.

Обчислити яку кількість сторінок має видання, що друкується на форматі друкарського аркуша 84х108 см в 1/32 частку і в вихідних даних вказано обсяг - 18,48 приведених друкарських аркушів.

Дано: Розв’язок

Ф, ап - 84х108 К прив. = 84х108/ 60х90 = 1,68.

Ч - 1/32 Ум, д а = 18,48 х 1,68= 31

О, нда - 18,48 К-ть стор = 19,5 х18,48 = 651 стор.

К-ть стор - ?

Відповідь: 651 стор.

Визначити товщину підкладки під друкарську форму та офсетного полотна для забезпечення абсолютної деформації офсетного декеля 0,08 мм при наступних параметрах: діаметр контактних кілець формного циліндра 280 мм, проточування формного циліндра 0,8 мм, товщина форми 0,3 мм, діаметр кілець офсетного циліндра 280 мм, проточування офсетного циліндра 2,1 мм, товщина офсетного полотна 1,8 мм.

При друкуванні все залежить від типу декеля, його пружних властивостей і виду використовуваних формних пластин.

Деформація м'якого декеля повинна становити між офсетним і формним циліндрами 0.2-0.4 мм.

А між офсетним і друкарським циліндрами-0.4-0.5 мм. Деформація напівжорсткого декеля між офсетним і формним циліндрами повинна становити 0.15-0.20 мм, а між офсетним і друкарським циліндрами 0.20-0.25 мм.

Деформація жорсткого декеля між формним і друкарським циліндрами повинна бути невеликою - 0.05-0.15 мм. Величину деформації декеля, що характеризує тиск між офсетним і формним та офсетним і друкарським циліндрами, можна встановити, використовуючи такі формули:

До. ф. = Ф + Р-А,

До. д. = Т + Р-Б

Де До. ф. - Деформація між офсетним і формним циліндрами. мм;

До. д. - деформація між офсетним і друкарським циліндрами, мм;

Ф - підвищення форми над контрольними кільцями, мм;

Р - піднесення декеля над контрольними кільцями, мм;

Т - товщина паперу, мм;

А - зазор між контрольними кільцями офсетного та формного циліндрів, мм;

Б - зазор між контрольними кільцями офсетного та друкарського циліндрів, мм.

При розрахунку деформації декеля не враховують властивості і рівномірність товщини його, зношення підшипників циліндрів і т.п., тому на практиці товщину декеля збільшують приблизно на 0.15 мм.

) 0,8 - 0,5 = 0,3мм - підняття формного циліндра

2) 0,12 +0,3 = 0,42 - підняття офсетного циліндра

) 1,8 - 0,3 = 1,5 - товщина офсетного полотна

) 1,4/2 = 0,7 мм - товщина підкладки

Відповідь: 0,7 мм.

Обчислити кількість паперу в тисячах паперових аркушів та кГ, що необхідний для друкування видання: обсяг - 28,14 приведених друкарських аркушів, частка 1/32, формат друкарського аркуша 84х108 см, вага кв, м, паперу 80 г, наклад 12 тис. примірників, коеф. Технологічних відходів 0,06.

Дано: Розв’язок

Ф, ап - 84х108 К прив. =