янів
. Економічна оцінка існуючої в господарстві сівозміни і нових, що запроектовані для освоєння
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
Землеробство - це наука про раціональне використання землі та захист її від ерозії, про закономірності відтворення родючості ґрунту і заходи його ефективного використання для отримання високих і сталих урожаїв.
Землеробство вивчає заходи використання водного, повітряного і поживного режимів ґрунту за допомогою механічного обробітку, сівби і садіння культур, раціонального підбору, розміщення і чергування культур в сівозмінах, заходи підвищення родючості ґрунту, заходи щодо усунення чи ослаблення негативної дії факторів, які призводять до зниження урожаю.
Аграрна реформа в Україні успішно триває. В основному завершено паювання землі та майна колишніх колективних сільськогосподарських підприємств - їхні члени отримали земельні сертифікати та визначилися із своїми майновими частками. Нещодавно Верховною Радою було прийнято Земельний кодекс, що стало визначною подією у становленні ринкових відносин в аграрному секторі.
Але аграрний сектор України ще характеризується дефіцитом якісного продовольства, нічим не виправданими величезними витратами на виробництво сільськогосподарської продукції та демографічним дисбалансом. Розв'язати ці проблеми традиційними методами неможливо. Потрібні принципово нові підходи, що ґрунтуються на всебічному аналізі економічної ефективності сільськогосподарських підприємств.
З переходом до ринкових відносин необхідно вміло орієнтуватись на ринку сільськогосподарської продукції, ефективно управляти та розпоряджатися виробничими, кадровими та фінансовими ресурсами підприємства, кваліфіковано оцінити та вміти запобігти можливим негативним чинникам навколишнього середовища. Саме розуміння ринкового середовища, правильно спланована маркетингова стратегія, ефективне використання всього ресурсного та технологічного потенціалу підприємства можуть принести господарству очікувані прибутки.
Завдяки економічно обґрунтованому розширенню асортименту виробленої сільськогосподарської продукції, впровадженням сучасних технологій, систем сівозмін та нових сортів сільськогосподарських культур, налагодженню нових каналів збуту продукції приватні сільгосптоваровиробники отримають можливість підвищити прибутковість власного виробництва.
Нині виробництво конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції можливе лише на основі всезростаючої культури землеробства. Підвищення родючості ґрунтів є необхідною умовою для запровадження передових агротехнологій при раціональному використанні місцевих ґрунтово-кліматичних ресурсів, засобів інтенсифікації та системи сівозмін.
У сучасному землеробстві з поглибленням процесів спеціалізації та концентрації виробництва роль сівозмін зростає. Ні добрива та зрошення, ні пестициди, що застосовуються при вирощуванні сільськогосподарських культур, не дають можливості повністю уникнути бур'янів, шкідників та хвороб. Крім того, на дуже удобрених, зрошуваних ділянках створюються сприятливіші умови для розвитку бур'янів і хвороб.
Зниження врожаю низки культур за беззмінного вирощування є наслідком однобічного використання поживних речовин ґрунту, нагромадження в ньому шкідників і збудників хвороб, а також продуктів життєдіяльності рослин і ґрунтових мікроорганізмів.
Недостатня кількість інформації та наукового обґрунтованого тлумачення причин негативних наслідків порушення правил чергування культур, значне збільшення кількості бур'янів, шкідників та хвороб, що призводить не лише до зниження врожаю, а й до погіршення його якості.
Розділ 1. Природно-кліматичні умови господарства
.1. Загальні відомості про господарство на період складання проекту
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю - СТОВ ім. Шевченка було засноване 22 лютого 2000 року. Дане підприємство після реформації має шість засновників. Головою правління є Дунь Лідія Степанівна.
Підприємство розміщене в східній частині Вінницької області на південний схід від обласного центру м. Вінниця. Відстань від господарства до обласного центру 75 км. Виробничий підрозділ розміщений на території села Борисівка на відстані 3 км. від районного центра м. Іллінці. Шляхи сполучення з районними та обласними центрами - це дороги з асфальтним покриттям; відстань до найближчої залізничної станції в місті Липовець - 18 км.
Товариство розміщене в Лісостеповій зоні з помірно континентальним кліматом. Середньорічна кількість опадів 459 - 550мм ртутного стовпчика. Середньорічна температура 5 - 8, до 10, кількість без морозного періоду 135 днів. Глибина промерзання ґрунту 50 - 80 см. Переважають такі типи ґрунтів як чорноземи, сірі-лісові та темно-сірі. Стосовно рельєфу - територія СТОВ представлена слабо похилими чи пологими схилами.
Господарство має такі виробничі підрозділи: підрозділ рослинництва, підрозділ тваринництва, допоміжні бригади. Усі вони розміщені біля центру управління, лише свиноферма розміщена на відстані 3 км.
Основні пункти реалізації продукції рослинництва такі як: цукровий завод «Агросімекс» міста Іллінці, зерно спиртовий завод міста Немирів, на відстані 30 км, а також Сорочинський мукомельний комбінат за 14 км.
СТОВ імені Шевченка створено відповідно до закону України « Про підприємництво», «Про колективне сільськогосподарське підприємство» указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки від 1 жовтня 1999 року та інші.
СТОВ є юридичною особою і має розрахункові та інші рахунки у банку, печатку, штампи, бланки, статут та ін. У виробництві беруть участь безпосередньо 163 працівники. Середній вік працівників відділу рослинництва 35 - 40 років. У господарстві також наявні працівники, що працюють тут понад 25 років.
1.2 Агро кліматичні умови розташування господарства
1. Сума атмосферних опадів за рік - 413 мм (середня багаторічна кількість, мм - 562);
МісяцьСіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервеньЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛисто-пад.Гру-деньК-ть опадівмм4817222115143251301003330
2. Середня багаторічна температура повітря, °С - 7,9°С;
. Дата останніх весняних заморозків - середина травня;
. Дата перших осінніх заморозків - кінець вересня;
. Тривалість без морозного періоду, днів - 160 (третя декада квітня по перша декада жовтня);
. Сума ефективних температур - 2938°С;
. Абсолютний мінімум температури - 32°С місяць січень-лютий;
. Абсолютний максимум температури - + 39°С місяць липень - серпень;
Загальний вигляд рельєфу CТОВ ім. Шевченка визначається особливостями геологічної будови.
У геологічному плані територія СТОВ ім. Шевченка знаходиться в межах Українського кристалічного масиву, для якого характерне неглибоке залягання кристалічних порід та наявність малопотужних утворень рихлих порід (від 0 до 70-80м).
У відношенні до рельєфу територія господарства і зони її діяльності представляє підвищене плато з деяким нахилом із заходу на схід. Значна частина плато має горби, всіяна блюдцями різної величини, пониженнями, все це створює дрібно хвилясту поверхню, характерну для всієї території як самого господарства, так зони діяльності. В деяких місцях південно-східної частини території господарства зустрічаються розгалужені балки, гребенясті водорозділи.
.3 Агрохімічна та агрофізична характеристика ґрунтів та рекомендації по їх раціональному використанню
Ґрунтоутворюючий процес в зоні господарства проходить в тісній взаємодії з умовами зовнішнього середовища, залежить від кліматичних умов (волога, температура, світло), характеру материнської породи, рельєфу місцевості, глибини залягання ґрунтових вод, тощо.
Для зони нестійкого зволоження в якій знаходиться господарства характерне значне коливання в середньорічній сумі опадів. Так, за останні 5 років сума опадів збільшилася до 562 м, тоді як за 1946-1975 рр. вона становила 498 мм із коливаннями від 360 мм в 1951 р. до 754 мм в 1970, підвищилась середня температура вегетаційного періоду з 14,3 до 15,1°С. Ці явища впливають на мінералізацію органічної речовини ґрунту, на агрегатний склад.
Рівень підґрунтових вод коливається в межах 8-10 м, а на понижених улоговинах - 1,5-3 м, відсутність тут стоку води сприяє розвитку лучних ґрунтів. Під час танення снігу, інтенсивних значних опадів тут накопичується багато води, погіршується повітряний режим ґрунту, змінюється напрямок мікробіологічних процесів.
Ґрунтотвірні породи на переважаючій території - леси і лесовидні суглинки, які містять вуглекислий кальцій. Останній є важливим джерелом закріплення органічної речовини ґрунту, створення сприятливої структури - чинників, які зумовлюють родючість ґрунту. Підвищення вмісту піску в ґрунтотвірній породі зверху вниз обумовлює високу водопроникність лесу і вимивання нітратів в нижні шари ґрунту, чим забезпечується задовільний дренаж цих ґрунтів в перезволожені роки і в умовах посухи тут обмежене капілярне підняття води.
Виходячи з опису ґрунтового покриття території станції (переважають чорноземи типові глибокі), слід вважати, що в розвитку ґрунтів переважала лучно-степова рослинність і лише на незначній площі лісова рослинність, яка сприяла утворенню опідзолених ґрунтів.
В ґрунтовому розрізі чорнозему можна відзначити три чітких горизонти).
Горизонт А - 0-50 см, забарвлення чорне, рівномірне, ледь світле донизу, структура комкувато-зерниста, дуже міцна, в поверхневому шарі розсипається на невеликі грудочки і зерна, пронизана коренями тощо.
Горизонт В - 50-100 см, забарвлення чорно-буре, світліше верхнього, немає чіткого розмежування, буре забарвлення вниз по профілю посилюється, а внизу переходить у пісочно-сірий колір, пронизаний корінням, багато включень карбонату кальцію.
Слід відзначити, що у верхньому горизонті спостерігалось відкладення вапна у вигляді грибниці, скипання (від соляної кислоти) досить сильне було з глибини 35 см.
Перехід горизонту В у горизонт С - поступовий. Горизонт С - нижче 100 см, лес пісочного забарвлення, суглинковий шар, досить пористий, м'який, пронизаний вертикальними тріщинами, видно відкладення частини солей, вимитих із верхніх шарів, у вигляді розмитих темніших вертикальних промоїн та відкладення вапна.
Ґрунти аморфного типу. За потужністю гумусового горизонту класифікуються як глибокі. Загумусованість профілю чорноземів господарства простежується до глибини 70-120 см. Цьому сприяло глибоке промочування пористих лесових порід та глибоке проникнення кореневої системи багаторічних трав, які в минулому вкривали територію, значна переритість кротовинами тощо.
За вмістом гумусу у верхньому горизонті ґрунти віднесені до малогумусних - вміст гумусу від 3,0 до 4,5%.
Найбільш характерними особливостями чорноземів типових є значна гумусованість їх профілю, значне насичення ввібраними кальцієм і магнієм, близькою до нейтральної та нейтральною реакцією ґрунтового розчину, відсутність шкідливих для рослин солей, високою карбонатністю породи, сприятливі водно-фізичні властивості.
Лінія скипання від 10% розчину соляної кислоти простежується з глибини 30-60 см.
Внаслідок слабкого промивання в них не спостерігається помітного перерозподілу мулуватих часток, тому механічний склад по їх профілю майже однаковий.
В механічному складі верхнього горизонту цих ґрунтів переважає фракція крупного пилу - 56,4-63,7%, мулу - 18,8-24,5%, фізичної глини - 31,3-32,8%, тобто ґрунти віднесені до крупно-пилувато-середньосуглинкових відмін. Такий механічний склад зумовлює високу водостійкість структурних агрегатів, задовільні водно-фізичні властивості, сприятливий тепловий режим ґрунту, тощо.
Позитивними ознаками чорнозему типового є збагаченість їх на гумус, біогенна акумуляція в гумусовому горизонті елементів живлення, відносна однорідність мінеральної частини тощо.
В розподілі гумусу по профілю спостерігається поступове зменшення його з глибиною: від 3,97-3,80% в орному шарі (0-30 см) до 1,5% у другому перехідному горизонті (на глибині 100-1 10 см).
Реакція ґрунтового розчину в орному шарі слабокисла та близька до нейтральної. Позитивною ознакою цих ґрунтів є середній та високий ступінь насичення їх основами, що за співвідношенням гідролітичної кислотності (1,7-3,3 мекв/100 г ґрунту) до суми ввібраних основ (24,8-25,7 мекв/100 г ґрунту) становить 82-97%. З глибиною гідролітична кислотність зменшується (до 38,3-49,5 мекв/100 г ґрунту.
Чорноземи типові мають валовий вміст загального азоту 0,256-0,268%, фосфору -0,142%, калію - 1,19%. Вміст рухомих форм (доступних с.-г. культурам): легкогідролізованого азоту 12-16 мг/100 г ґрунту, фосфору (за Чиріковим) 12-16, калію - 5,4-9,6 мг/100 г (у орному 0-30 см шарі ґрунту).
З глибиною вміст рухомого фосфору швидко зменшується через наявність значного вмісту кальцію, який з фосфором утворює малорухомі і важкодоступні рослинам сполуки фосфору.
Переважаючими в господарстві ґрунти: чорноземи типові, також присутні темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені.
Для того, щоб ефективно використовувати земельні ресурси, необхідно чітко дотримуватися:
-схеми чергування культур
-технологій вирощування культур
використовувати прогресивні технології
-надавати перевагу біологічним методам боротьби з бурянами шкідниками і хворобами
-використовувати нову с/г техніку, яка менше ущільнює ґрунт тощо
Таблиця 1
Характеристика ґрунтів господарства
№ п/пҐрунтові відміниПлоща, гаПерегнійний горизонт, смВміст гумусу, %рН сольової витяжкиОб'ємна маса ґрунту, г/см3Загальна пористість,%Оцінка в балах за родючістю1Темно-сірі опідзолені піщано-легкосуглинкові ґрунти22230-352,375,21,0950-60442Чорноземи опідзолені слабо-змиті пісщано-легкосуглинисті18430-403,686,31,11563Чорноземи типові вилугувані глибокі слабогумусовані піщанисто-легкосуглинові22550-702,85,81,15614Чорноземи типові малогумусні в поєднанні з лучними-чорноземами83465-703,505,21,2563
Взагалі ґрунтовий покрив господарства дає можливість отримувати високі врожаї, так як ці ґрунти є достатньо родючими, мають глибокий перегнійний горизонт і значний вміст гумусу.
Розділ 2. Експлікація і трансформація земельних угідь господарства
Господарство займає площу в 3393 га, площа ріллі також значна 3092,4. Загалом угіддя господарства компактно розміщені в залежності від їх призначення, тому проведення особливих заходів поліпшення земельних угідь господарства непотрібно, можна лише осушити невелику територію заболочених земель і використати їх на сінокоси чи пасовища.
Таблиця 2
План трансформації земельних угідь
УгіддяПлоща, гана рік введення сівозмінна рік освоєнняЗагальна земельна площа33933393Всього сільськогосподарських угідь31943194В т.ч. - ріллі - пасовища - сінокоси - чагарники - заболочені землі - під водою - під шляхами та дорогами - ліси - лісосмуги - виробничі будівлі3092,4 38,2 63,3 2,7 4,4 6,0 35,2 6,5 35,2 114,13092,4 38,2 63,3 2,7 4,4 6,0 35,2 6,5 35,2 114,1
Так як господарство займається не тільки виробництвом с/г продукції, а й науково-дослідною діяльність, яка є основною, трансформація земельних угідь не проводиться, а чітко спланована структура посівних площ повинна повність відповідати спеціалізації підприємства.
Для того, щоб визначити потребу в трансформації необхідно знати або розрахувати потребу господарства в продукції рослинництва
Розділ 3. Існуюча система сівозмін у господарстві
В СТОВ "Іскра" на площі 2341,3 га введено 2сівозмін, решта території ріллі знаходиться поза сівозміною. Є одна польова сівозміна та кормова сівозміна на площі 437 га.
Таблиця 5
Організація використання орних земель
НазваПлоща орних земель сівозміни, гаКількість полів у сівозміні, штСередній розмір поля сівозміни, гаПлоща ріллі на 01.01.2009р.1452,1--У тому числі: - у сівозмінах1449,3--- поза сівозмінами2,8- польова сівозміна987,61099- кормова сівозміна461,7592
Аналізуючи систему сівозмін у господарстві слід зауважити, що сівозміни розміщені з урахуванням виробничої характеристики ґрунтів, рельєфу місцевості, тваринницьких ферм. Головним недоліком вважаю те, що поля кормової сівозміни розміщені за 12-14км від основних господарських центрів, що зумовлює більші затрати при організації виробництва кормової бази.
Таблиця 6
Сівозміни (чергування культур)
Назва господарських груп і культур у нихПлоща гаПроцентний вміст до площі сівозміниКількість полів, зайнятих групою культур і культуроюСівозміна№ поляКультури та їх площаПольова сівозміна 987,6 гаОзимі зернові29429,831Картопля - 98 гав тому числі: - озима пшениця19719,922Ячмінь з підсівом б/т - 102 га- озиме жито9910,013Б/т - 102 га- Гречка989,914Озима пшениця - 99 гаЗернобобові98,610,015Картопля - 99 гав тому числі: - горох98,610,016Льон - 98 гаЯрі зернові10210,31в тому числі: - ячмінь10210,317Озиме жито - 99 гаБагаторічні трави10210,31в тому числі: - конюшина10210,318Гречка - 97 гаЛьон979,819Горох - 98,6 гаКартопля19619,8110Озима пшениця - 98 гаКормова сівозміна 461,7 гаБагаторічні трави9311Кормові буряки - 92,7 гаВ тому числі: - люцерна931Однорічні трави18322Вико-вівсяні сумішки - 92 гаВ тому числі: - озимі на зелений корм911вико-вівсяні сумішки9213Кормові буряки - 93 гаКормові буряки185,724Люцерна - 93 гаПісляукісні9115Озиме жито на зелений корм + післяукісні 91 га
Проаналізувавши дані таблиці можна помітити, що у господарстві введені та освоєні 1 польова та 1 кормова сівозміни. На підставі виробничо-фінансового плану господарства можна зробити висновок, що основними недоліками польової сівозміни є вирощування льону та гречки, рівень рентабельності котрих за 3 останні роки був мінусовий. Крім того в господарстві заплановано збільшення поголівя ВРХ (молочного стада), а це ще одна з причин заміни цих культур іншими. Щодо кормової сівозміни, то тут очевидний факт порушення правил використання земельних угідь, адже в 5-ти пільній сівозміні 2 поля зайнято під кормовими буряками, а це призведе до буряковтоми.
4. Проектування та обґрунтування нової сівозміни
.1 Структура посівних площ у господарстві на рік виконання курсової роботи, врожайність с/г культур за останні три роки та планова врожайність на рік освоєння сівозміни
Структура посівних площ - це співвідношення площ посівів різних сільськогосподарських культур.
Спеціалізація і концентрація сільськогосподарського виробництва зумовлюють необхідність зміни структури посівних площ, постійного удосконалення і корегування введених і освоєних сівозмін, насичення їх тими чи іншими культурами (таблиця 4).
Таблиця 4
Посівні площі, урожайність та валове виробництво продукції рослинництва на 2007 рік
Групи та сільськогосподарські культури, які до них входятьПлоща посівуУрожай, ц/га основної продукціїВаловий збір, цСередня фактична врожайність (ц/га) за минулі три рокига%123456І. Зернові культури (всього)592,640,919490,51) озимі (всього), із них - пшениця - жито294 197 9920,3 13,6 6,8- 41,0 32,511294,5 8077,0 3217,5 40,5 31,02) ярі зернові (всього) вт. ч.: - ячмінь102 1027,0 7,0- 36,03672,0 3672,0 38,03) зернобобові (всього) вт. ч.:- горох98,6 98,66,8 6,8- 28,02760,8 2760,8 27,04) круп'яні (всього) вт. ч.: - гречка98 986,8 6,8- 18,01764,0 1764,0 15,4III. Технічні культури (всього), в т. ч: - льон97 976,7 6,7- 6,2 601,4 4,7IV. Картопля і овочі (всього), в т. ч.: - картопля196 19613,5 13,5- 186,0 36456,0 175,0V. Кормові культури (всього), в т. ч.: - кормові буряки185,7 185,712,8 12,8- 394,0 73165,8 402,0VI. Однорічні трави (всього) в т.ч.: - на сіно - озимі на зелений корми183 92 9112,6 6,3 6,3- 78 180,0 7176 16380,0 80,1 182,8VІІ. Багаторічні трави (всього), в т.ч. - конюшина - люцерна - післяукісні посіви286 102 93 9119,7 7,0 6,4 6,3- 220,0 240,0 150,0 22400,0 22320,0 13650,0 235,0 248,0 152,0Всього землі в обробітку1449,3100---
Отже проаналізувавши дані таблиці можна помітити, що найбільші площі посівів займають зернові культури, що складає 40,9% від загальної використовуваної ріллі. Слід зазначити, що у звітному році по таких зернових культурах як гречка, горох та жито урожайність була підвищена в порівнянні з середнім значенням за 3 роки, лише ячмінь мав дещо знижену урожайність (-2 ц/га). Такі культури як льон, картопля, однорічні трави мали підвищену урожайність в порівнянні з середнім значенням, проте всі види багаторічних трав: конюшина (-15 ц/га), люцерна (-8 ц/га), післяукісні (-2 ц/га) та кормові буряки (-6 ц/га) проявили зменшену продуктивність і відповідно менший урожай.
.2 Поголівя та виробництво продукції тваринництва за перспективним планом
Таблиця 5
Поголівя та вихід продукціїФактично на рік написання курсової роботи, 2009 рПланується на 2010 р.Велика рогата худоба - всього у т. ч. корови молодняк 1-2 року молодняк до 1року Свині - всього Вівці і кози - всього Коні - всього Птиця - всього Кролі - всього Продуктивність тварин на 1голову. Надій молока на 1 корову, кг Настриг шерсті на 1 вівцю, кг Несучість на 1 курку, шт. Виробництво продукції тваринництва Виробництво мяса в живій масі, ц У т.ч. ВРХ Свиней Овець Птиці Виробництво молока, ц Виробництво вовни, ц Виробництво яєць, тис. шт.318 120 88 110 80 - - - - 18 - - 135 40 95 - - 21,6/7884 - -435 165 130 140 110 - - - - 20 - - 165 50 115 - - 33/12045 - -
Висновок: проаналізувавши дані таблиці стає зрозуміло, що планове виробництво продукції тваринництва має збільшені показники відносно фактичних. Це значить, що підприємству необхідно збільшувати площі кормових с/г культур. Тобто змінювати структуру посівних площ.
Таблиця 6
Потреба кормів по видах тварин
Прод. тваринн.Норма витрат корм. Одн., цЗаг потреба корм. Одн., цУ тому числі по видах кормівКонцентр. (всього)Грубих (сіно)Соковитих (силос)ЗеленихК. од.ццК. од.ццК. од.цЦК. од.ццМолоко М'ясо ВРХ М'ясо свиней Разом Страховий фонд Всього120 1120 820 2060 383292 144540 56000 94300 294840 8845246253 15680 84870 14680338550 12544 67896 11899021681 6720 - 2840143362 13440 - 5676636135 12880 5652 54667144540 64400 28290 23723040471 17920 3772 62163226638 100352 21123 348113
Висновок - розрахувавши потребу кормів по видам тварин стає зрозуміло, що найбільшу потребу в кормових одиницях необхідно для виробництва молока (144540 ц.к.од.). Загальна потреба господарства включаючи страховий фонд в кормових одиницях становить 383292 ц. Проаналізувавши структуру посівних площ та валовий збір конкретно по кожній з культур можна помітити, що з урахуванням і побічної продукції в господарстві буде недостача у концентрованих та соковитих кормах. В звязку з цим у господарстві розробляється та буде впроваджена нова більш адаптована до нинішніх потреб система сівозмін, а недостача в кормах буде компенсуватись за рахунок купівлі відходів переробної промисловості.
.3 Потреба в продукції рослинництва на рік освоєння нових сівозмін
Таблиця7
Розрахунок потреби в насінні с/г культур на рік освоєння сівозміни
КультураКількість продук. для продажу на ринку, внутрішньогосподарські потреби, ц.Планова урожайність на рік освоєння сівозміни, т/гаПлоща посіву для забезпечення вказаної кількості продукції, гаНорма висіву насіння, кг/гаПотреба в насінні на всю площу, цНасіннєвий фонд ярих, 15% до потреби в насінні ярих і озимих, цВалова потреба в насінні, цЗернові культури: - оз шени. - оз жито - ячмінь - горох - кукурудза на силос Технічні - картопля Однорічні трави: - райграс посівний (на сіно) - оз жито (на з. корм) - вико-вівсяні Багаторічні трави - люцерна (на з. корм) - конюшина (на з. корм) - післяукісні (кукурудза на з. корм) 8441,9 2928,3 4061,2 2883,4 33950 36358 8280 18400 15520 47840 23970 19320 45 34 42 32 350 220 90 200 160 260 235 280 197 99 102 99 97 196 92 92 97 184 102 183 200 180 190 250 25 3000 20 220 140 17 18 90 394 178,2 193,8 247,5 24,3 5880 18,4 202,4 135,8 31,3 18,4 164,7 59,1 26,7 29 37,1 3,7 882 2,8 30,4 20,4 4,7 2,8 24,7 453,1 437,7 222,8 284,6 28 6762 21,2 232,8 156,2 36 21,2 189,4
Висновок: проаналізувавши дані таблиці можна помітити, що по усім культурам, що використовуються на корм господарство не забезпечене насінням і мусить покривати не достаток за рахунок купівлі на ринку (окрім жита). По всім зерновим культурам та картоплі господарство забезпечене у посівному матеріалі у повному обсязі.
Таблиця 8
Річна потреба продукції рослинництва, вирощуваної в господарстві на рік освоєння сівозміни
ПродукціяПродаж державі, цКорм для худоби, цНасіння, цІнші потреби, цВсього, цЗерно: Оз. пшениці Оз жита Ячменю Гороху Кукурудза на силос 2421,9 1830,3 949,2 2523,4 - 5069 920 3050 - 30950 453,1 437,7 222,8 284,6 28 580 178 62 360 - 8524 3138 4084 3328 28Картопля6698275606762939841020Однорічні трави: - Райграс на сіно -вико вівсяні с. - - 18460 14690 21,2 156,2 - - 18460 14690Кукурудза на зелений корм-48690189,4-48690Багаторічні трави на зелений корм (люцерна)-4568036-45680Багаторічні трави на зелений корм (конюшина)-2647021,2-26470Оз жито на зелений корм-17770232,8-17770
Як бачимо з таблиці господарство потребує великої кількості продукції рослинництва, оскільки має поголів'я худоби в кількості 318 голів ВРХ і 80 голів свиней а в перспективі планується збільшення числа поголівя тварин, то значна кількість продукції рослинництва використовується на корм худобі: це однорічні і багаторічні трави на сіно і зелений корм, кукурудза на силос, зерно злакових культур та картопля. Слід зазначити, що господарство реалізовує частину продукції зернових, зернобобових та картоплі державі, а також розраховується з орендодавцями відповідно до договору.
4.4 Структура посівних площ на рік освоєння сівозмін
Таблиця 9
Структура посівних площ для господарства на рік освоєння сівозмін
Загальна потреба продукції рослинництваКультуриПлануєтьсяваловий збір, цурожайність, ц/гаплоща. га% до рілліВсього землі в обробітку14491001. ЗерноЗернові49734,3Озимі всього:1223129620,4В т.ч. Озима пшениця88654519713,6Озиме жито336634996,8Ярі зернові всього:4284102В т.ч. Ячмінь4284421027,0Зернобобові всього:316899В т.ч. горох316832996,82. Картопля(1500 ц)Картопля4312022019613,53. СилосКормові силосні всього:В т.ч кукурудза на силос33950350976,74. Солома (19300 ц)Солома ярих і озимих463504975. ЗеленіБагаторічні трави всього: в т.ч. Люцерна Конюшина 71810 47840 23970 260 235 286 184 102 19,7 12,7 7,0Кукурудза на зелений корм512402801836,3Озимі на зелений корм18400200926,36. ГрубіОднорічні трави Райграс посівний Вико-вівсяні сумішки 7360 15520 80 160 92 97 6,3 6,7
Отже проаналізувавши дані таблиці можна зробити висновок, що структура посівних площ у рік освоєння нової сівозміни суттєво не змінились, адже у польовій сівозміні планується замінити дві культури: льон - на кукурудзу на силос та гречку - на однорічні трави (вико-вівсяні сумішки), а у кормовій сівозміні планується повністю замінити кормові буряки на одне поле люцерни та кукурудзи на зелений корм. Залишаються без змін зернові культури та картопля, які поряд з використанням на кормові цілі ще й реалізовуються підприємством на ринку, що забезпечує приток фінансових ресурсів.
.5 Організація нових сівозмін та їх агротехнічне обґрунтування
Структура посівних площ у конкретних сівозмінах, кількість полів у них та кількість полів, зайнятих окремими культурами
Номер і тип сівозміниПлоща сівозміни, га№ полівС.-г. культуриПлощаСередній розмір поля у сівозміні, гаЧисло полів у сівозмініга% від площі сівозміни10-пільна польова сівозміна9881Горох991098,8102Оз пшениця989,998,83Картопля989,998,84Кукурудза на силос989,998,85Оз жито991098,86однорічні трави979,898,87Ячмінь + б/т10210,398,88б/т10110,298,89Оз пшениця991098,810Картопля989,998,85-пільна кормова сівозміна4611Кукурудза на зелений корм9219,992,252Люцерна9219,992,23Люцерна9320,292,24Озимі на зелений корм + післяукісні9219,992,25Однорічні трави9219,992,2
При розробці даних сівозмін в господарстві керувались виключно агротехнічними вимогами та фінансово-економічними показниками за останні три роки. На підставі розробленого фахівцями бізнес-плану було затверджено введення нових 10-пільної польової та 5-пільної кормової сівозмін
5. Введення та освоєння сівозміни
Всього в господарстві вводяться сівозміни на площі - 1449 га.
Згідно усіх вищенаведених даних стає зрозуміло, що господарство на рік освоєння сівозміни було в достатній мірі забезпечене такими кормами (в перерахунку на кормові одиниці): солома, зелений корм, силос, концкорми. В достатній мірі забезпечене гичкою, в меншій мірі коренеплодами, соломою озимих. На мою думку єдине, що є в недостатній кількості це сіно, хоча потребу в сіні можна замінити іншими кормами, які є у великій кількості.
Першим етапом проектування сівозміни є визначення структури посівних площ, яка є економічною основою сівозміни. При визначенні структури посівних площ, передбачається потреба в продукції землеробства для реалізації на ринку, потребу в кормах, внутрішньогосподарські потреби, потреба посівного матеріалу і страховий фонд.
Другим етапом проектування сівозміни є вибір кращих попередників для основних профілюючих культур, якими є зернові, і складання ланок сівозмін.
Польова сівозміна -
Ланка 1 Ланка 2 Ланка 3
1.Горох 1. Кукурудза на силос 1. ячмінь + б/т
2.Оз. пшениця 2. Оз. жито 2. Б/т
.Картопля 3. Однорічні. Трави 3. Оз пшениця
.Картопля
Кормова сівозміна -
Ланка 1 Ланка 2
1.Кукурудза на зелений корм 1. Оз. жито на зелений корм +
2.Люцерна післяукісні
.Люцерна 2. Однорічні трави
Третій етап - розміщення ланок в схемі сівозміни.
Схема сівозмін:
Польова сівозміна: Кормова сівозміна:
. Горох 1. кукурудза на зелений корм
. Оз. пшениця 2. люцерна
. Картопля 3. люцерна
. кукурудза на силос 4. оз жито на зелений корм
. оз жито 5. однорічні трави
. однорічні трави
. ячмінь + б/т
. б/т
. оз пшениця
. картопля
Для правильного розміщення культур у сівозміні в роки її освоєння нами було використано та опрацьовано книгу історії полів, де розписана історія кожного поля, зокрема, попередники, системи обробітку грунту та удобрення.
При визначенні місця культури в сівозміні враховують її народногосподарське значення, біологічні особливості, технологію вирощування та природно-економічні умови господарства. Найвибагливішою і цінною культурою в господарстві є озимі культури.
Озима пшениця більш вимоглива до умов вирощування, тому її розміщують після кращого попередника, а вже потім жито. Найкращим попередником для озимої пшениці із запропонованих культур є конюшина, яка після себе залишає велику кількість кореневої системи, що служить цінним органічним добривом; добру структуру ґрунту і є прекрасним пригнічувачем бурянів, що позитивно впливає на ріст і розвиток культури, особливо в перші періоди вегетації. Конюшина збагачує ґрунт на сполуки азоту, який є необхідним для формування високої якості врожаю. Іншим не менш добрим попередником оз. пшениці є горох, який у зоні достатнього зволоження також накопичує велику кількість вільного азоту та рано звільняє поле.
Для озимого жита попередником у даній сівозміні є кукурудза на силос і основна її цінність полягає в тому, що вона за 2-3 тижні до сівби звільняє поле для жита, також після себе залишає потужну кореневу систему, і дозволяє нам провести відповідні агротехнічні заходи для покращення структури ґрунту, повітряного режиму, накопичення вологи, знищення бурянів.
Багаторічні трави ми розмістили під покрив ячменю, оскільки безпокривні їх посіви вирощувати економічно невигідно, крім того, вони дуже заростають бурянами.
Картопля - єдина просапна культура у нашій сівозміні і для неї найкращими попередниками являються оз. пшениця, після якої грунт має добрі фізичні властивості, високий вміст пожнивних решток і під дану культуру вносились органічні добрива. Слід зазначити, що озимі рано звільняють поле, що дозволяє провести усі агротехнічні заходи у відповідні строки.
.1 План освоєння польово ї сівозміни
План освоєння основної польової сівозміни площею 1810 га.
Таблиця 10
План освоєння 10-пільної польової та 5-пільної кормової сівозмін
№ поляПлоща, гаФактичне розміщення культур до введення сівозміниРозміщення культур в роки освоєнняРозміщення культур при повному освоєнню сівозміни 2012 р.В минулому роціВ поточному році20010 р.20011 р.культураГакультурагакультурагаКультурага1158Ячмінь з підсівом б/т98Картопля98Оз пшениця98Горох98Однорічні трави2160б/т102Ячмінь з підсівом б/т102Картопля102Оз пшениця102Горох3158Оз. пшениця101б/т101Ячмінь з підсівом б/т101Картопля101Оз. пшениця4165Картопля99Оз. пшениця99б/т99Ячмінь з підсівом б/т99Картопля5165Льон99Картопля99Оз пшениця99б/т99Ячмінь з підсівом б/т6166Оз. жито98Льон98Картопля98Оз. пшениця98б/т7173Гречка99Оз. жито99Льон99Картопля99Оз. пшениця8160Горох97Гречка97Оз жито97Кукурудза на силос97Картопля9171Оз шениця98Горох98Однорічні трави98Оз. жито98Кукурудза на силос10164Картопля98Оз шениця98Горох98Однорічні трави98Оз. жито5-пільна кормова сівозміна192Вико-вівсяні сумішки92Кормові буряки92Оз. жито на з. корм + післяукісні92Люцерна92Люцерна292Кормові буряки92Вико-вівсяні сумішки92Кормові буряки92Оз. жито на з. корм + післяукісні92Люцерна393Люцерна93Кормові буряки93Вико- вівсяні сумішки93Однорічні трави93Оз. жито на з. корм + післяукісні493Оз. жито на з. корм93Люцерна93Люцерна93Кукурудза на зелений корм93Однорічні трави591Кормові буряки91Оз. жито на зелен. корм + післяукісні91Люцерна91Люцерна91Кукурудза на зелений корм
агрокліматичний агротехнічний посівний сівозміна
5.2 Ротаційна таблиця нової польової сівозміни
Таблиця 11
Розміщення культур у полях польової сівозміни по роках на період ротації
№ полякультурагаКультурагакультурагакультурагаКультурагакультурага1Однорічні трави98Оз. жито98Кукурудза на силос98Картопля98Оз. пшениця98б/т982Горох102Однорічні трави102Оз. жито102Кукурудза на силос102Картопля102Оз. пшениця1023Оз. пшениця101Горох101Однорічні трави101Оз. жито101Кукурудза на силос101Картопля1014Картопля99Оз. пшениця99Горох99Однорічні трави99Оз. жито99Кукурудза на силос995Ячмінь з підсівом б/т99Картопля99Оз. пшениця99Горох99Однорічні трави99Оз. жито996б/т98Ячмінь з підсівом б/т98Картопля98Оз. пшениця98Горох98Однорічні трави987Оз. пшениця99б/т99Ячмінь з підсівом б/т99Картопля99Оз. пшениця99Горох998Картопля97Оз. пшениця97б/т97Ячмінь з підсівом б/т97Картопля97Оз. пшениця979Кукурудза на силос98Картопля98Оз. пшениця98б/т98Ячмінь з підсівом б/т98Картопля9810Оз. жито98Кукурудза на силос98Картопля98Оз. пшениця98б/т98Ячмінь з підсівом б/т98
Таблиця 12
1Ячмінь з підсівом б/т98Картопля98Оз. пшениця98Горох98Однорічні трави982б/т102Ячмінь з підсівом б/т102Картопля102Оз. пшениця102Горох1023Оз. пшениця101б/т101Ячмінь з підсівом б/т101Картопля101Оз. пшениця1014Картопля99Оз. пшениця99б/т99Ячмінь з підсівом б/т99Картопля995Кукурудза на силос99Картопля99Оз. пшениця99б/т99Ячмінь з підсівом б/т996Оз. жито98Кукурудза на силос98Картопля98Оз. пшениця98б/т987Однорічні трави99Оз. жито99Кукурудза на силос99Картопля99Оз. пшениця998Горох97Однорічні трави97Оз. жито97Кукурудза на силос97Картопля979Оз. пшениця98Горох98Однорічні трави98Оз. жито98Кукурудза на силос9810Картопля98Оз. пшениця98Горох98Однорічні трави98Оз. жито98
Таблиця 13
Розміщення культур у полях кормової сівозміни по роках на період ротації
№ полякультураГакультурагакультурагаКультурагакультураГа1ЛюцернаКукурудза на зелений кормОднорічні травиОз. жито на з. корм + післяукісніЛюцерна2ЛюцернаЛюцернаКукурудза на зелений кормОднорічні травиОз. жито на з. корм + післяукісні3Оз. жито на з. корм + післяукісніЛюцернаЛюцернаКукурудза на зелений кормОднорічні трави4Однорічні травиОз. жито на з. корм + післяукісніЛюцернаЛюцернаКукурудза на зелений корм5Кукурудза на зелений кормОднорічні травиОз. жито на з. корм + післяукісніЛюцернаЛюцерна6. Система обробітку ґрунту в полях нової сівозміни
Обробіток ґрунту - один з енергоємних процесів у землеробстві, приблизно 40% енергетичних і 25% трудових затрат загального обсягу трудових робіт припадає на обробіток ґрунту.
Обробіток ґрунту - механічна дія на ґрунт робочими органами і знаряддями сільськогосподарських машин з метою створення оптимальних умов для вирощування рослин.
Від стану орного шару, що регулюється механічною дією ґрунтообробних знарядь і машин, значною мірою залежить урожайність сільськогосподарських культур. На активність орного шару впливають метеорологічні умови, а також ступінь розпушування ґрунту, що прискорює біологічні ґрунтові процеси. Внаслідок цього руйнується природна і створюється ефективна родючість.
У оптимально розпушеному ґрунті підвищується водо- і повітропроникність, вологоємність, створюються оптимальні умови для нагромадження і збереження вологи. Обробіток ґрунту є важливим заходом боротьби з бур'янами, шкідниками і хворобами рослин, забезпечує сприятливі умови для розвитку коренів рослин, загортання стерні, добрив, гербіцидів, насіння та ін.
Необхідність вдосконалення зональних систем обробітку ґрунту зумовлюється не тільки причинами економічного характеру - підвищенням продуктивності праці, зниженням собівартості продукції, але й поліпшенням агрофізичних властивостей, гумусового балансу, збереженням родючості, зменшенням втрат вологи та поживних речовин і захистом ґрунтів від водної та вітрової ерозії.
Механічний обробіток ґрунту поряд із сівозмінами і добривами є важливою ланкою інтенсивних систем землеробства. Нині широко застосовують ґрунтозахисні методи обробітку ґрунту і проводять протиерозійні заходи, спрямовані на підвищення родючості та впровадження енергозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур. Під впливом раціонального механічного обробітку змінюються агрономічні властивості ґрунту, поліпшується водно-повітряний, тепловий і поживний режими, знищуються бур'яни, підвищується урожайність сільськогосподарських культур. Обробіток ґрунту сприяє максимальній агротехнічній і економічній ефективності чергування культур, застосування добрив, пестицидів, меліорації полів, сортових посівів і лісомеліоративних заходів. Він також запобігає появі шкідників і збудників хвороб сільськогосподарських культур.
На відміну, наприклад, від удобрення чи зрошення полів, механічний обробіток сам по собі не додає ґрунту якої-небудь речовини або енергії. Проте він змінює співвідношення об'ємів твердої, рідкої і газоподібної фаз у ґрунтовій системі і впливає на фізичні, хімічні, фізико-хімічні та біологічні процеси, прискорюючи або уповільнюючи темп синтезу і руйнування органічної речовини.
Обробіток ґрунту ефективний лише за умови, якщо його проводять з урахуванням властивостей ґрунтів, кліматичних і погодних умов? біологічних особливостей рослин та їх вимог до технології вирощування в сівозміні. Ефективний вплив механічної дії на ґрунт посилюється тоді, коли глибина, способи і заходи обробітку здійснюються в науково обґрунтованій послідовності і тісній взаємодії з усіма ланками системи землеробства. При цьому слід враховувати, що надмірний обробіток може призвести до руйнування ґрунту, втрати ним родючості, збільшення непотрібних витрат. Систему обробітку ґрунту необхідно постійно уточнювати в зв'язку з удосконаленням зональних технологій вирощування сільськогосподарських культур.
Для забезпечення оптимальних ґрунтових умов і одержання сталих та високих урожаїв обробітком фунту повинні вирішуватися такі завдання:
надання ґрунту на тій чи іншій глибині дрібно грудочкуватого стану із сприятливою будовою, щоб забезпечити добрі водно-повітряний, тепловий і поживний режими;
посилення кругообігу поживних речовин залученням їх із глибших шарів ґрунту в орний шар, а також активізацією корисних мікробіологічних процесів у ґрунті;
знищення бур'янів, збудників хвороб і шкідників;
загортання на потрібну глибину добрив і рослинних решток або залишення стерні на поверхні ґрунту;
запобігання ерозійним процесам і пов'язаним з цим втратам води і поживних речовин;
позбавлення життєвості багаторічної рослинності під час обробітку цілинних і перелогових земель, а також полів, зайнятих сіяними багаторічними травами;
надання необхідних властивостей і стану верхньому шару ґрунту для загортання висіяного насіння на задану глибину;
створення умов для пониження сольових горизонтів і запобігання підвищення рівня підґрунтових вод.
Застосування добрив, високоврожайних сортів інтенсивного типу, хімічних засобів боротьби з бур'янами, шкідниками і збудниками хвороб культурних рослин ні в якій мірі не послаблює значення науково обґрунтованої системи обробітку ґрунту.
Особливе значення відводиться обробітку в збереженні ґрунту від водної і вітрової ерозії. Слід зазначити, що ґрунтозахисний напрямок обробітку - одна із основних умов раціонального використання землі й подальшого удосконалення зональних систем землеробства. Дослідження, проведені в різних регіонах країни, показали, що як при водній, так і вітровій ерозії насамперед відчужуються частинки і агрегати, сформовані із таких мінералів, як монтморилоніт, вермикуліт, гідрослюда. Також відчужується активна частина гумусу. Відбувається каолінізація і дегуміфікація верхнього еродованого шару ґрунту, що зумовлює розпорошення агрегатів, зниження водопроникності. Наприклад, втрата 1% гумусу дорівнює недобору 6-8 ц/га зерна колосових культур. У боротьбі з ерозією значну роль відіграє правильний обробіток ґрунту, що запобігає та істотно знижує ЇЇ руйнівну силу.
Обробіток ґрунту - це один із засобів регулювання водного й повітряного режимів орного шару. Він, з одного боку, сприяє нагромадженню вологи в ґрунті та зменшенню її непродуктивних втрат і створює умови для продуктивнішого використання рослинами вологи, а з другого - знижує кількість вологи в орному шарі при надмірному зволоженні.
Усунення надлишку вологи сприяє збільшенню загальної аерації і створенню оптимального співвідношенню води і повітря в ґрунті.
Заходи, способи і системи обробітку ґрунту
Всі технологічні операції здійснюють шляхом проведення відповідних заходів механічного обробітку ґрунту.
Захід - це одноразова механічна дія на ґрунт робочими органами машин або знарядь тим чи іншим способом для здійснення однієї або декількох технологічних операцій на певну глибину.
Заходи механічного обробітку ґрунту поділяються на дві групи: основного і поверхневого обробітку.
Під заходами основного обробітку розуміють механічну дію на ґрунт робочими органами машин і знарядь на всю глибину орного шару або глибше при його поглибленні, але не менше ніж на 18-20 СМ, щоб надати ґрунту дрібногрудочкуватого стану із сприятливою будовою.
Заходи основного обробітку ґрунту є найбільш енергоємними, але одночасно за їх допомогою вирішується багато завдань. На думку основоположника землеробської механіки академіка В.П. Горячкіна, оранка, як найпоширеніший захід основного обробітку ґрунту, є найбільшою тривалою, дорогою і важкою роботою.
Під заходами поверхневого обробітку розуміють одноразову механічну дію на ґрунті робочими органами машин і знарядь на глибину до 12-14 см.
Залежно від глибини розрізняють такі обробітки ґрунту:
поверхневий - до 12 см,
мілкий - до 18,
середній - до 25,
глибокий - понад 25 см.
Спосіб обробітку ґрунту визначає характер і ступінь дії робочими органами машин і знарядь на зміну профілю (складення), генетичну і антропологічну різноякісність оброблюваного шару ґрунту у вертикальному напрямку. В сучасному землеробстві виділяють полицевий, безполицевий, роторний і комбінований способи обробітку ґрунту.
Таблиця 14
Системи та заходи механічного обробітку ґрунту в сівозміні
№ поляКультури в порядку чергуванняЗаходи обробітку ґрунту з весни до пізньої осеніЗнаряддя обробіткуГлибина обробітку смАгротехнічні строкиПримітка1Однорічні травиБоронування конюшиниДТ-75,С-18,БЗТС-1,02-3При настанні фізичної стиглості ґрунтуПроводиться з метою закривки вологи та аерації ґрунту і кореневої системиЛущення стерніМТЗ-82,ЛДГ-106-82 декада червняПісля 1-го укосу конюшиниОранкаТ-150,ПЛН-5,35 ЗККШ-6А22-243 декада червняКультиваціяМТЗ-82, КПС-4, БЗТС-1,06-73 декада липняПо типу напівпаруПередпосівна культиваціяМТЗ-82, КПС-4, БЗТС-1,06-710-20 вересняСівба озимої пшениціМТЗ-80, СЗ-3,64-510-20 вересняПрикочування посівівМТЗ-80, ЗККШ-6А-Після сівбиВ посушливий рік2Озима пшеницяЛущення стерніМТЗ-82, ЛДГ- 105-63 декада липня - 1 декада серпня2-ге лущення стерніМТЗ-82, ЛДГ- 106-8Через 2 тижніОранка глибокого зябуТ-150, ПНЯ-4-40, ЗККШ-1,530-323 декада серпня 1,2 декада вересняКультивація глибокого зябуМТЗ-82, КПС-46-82,3 декада вересня -1 декада жовтняПо типу напівпару3Цукрові бурякиРанньовесняне боронуванняТ-1 50, СГ-21, БЗТС-1,03-4Весною, при фізичній стиглості ґрунту3 метою закриття вологиШлейфуванняТ-150,СГ-11,ШБ-2,53-4Через 2-3 години після боронуванняПередпосівна культиваціяТ-150,"Європак"3-4Після шлейфуванняСівбаМТЗ-80, Multicorn (ССТ-12Б)3-4Одразу після культиваціїПрикочування посівівМТЗ-82, ЗКВГ-1,4,ЗОР-0,7-Після посівуВнесення ґрунтових гербіцидівМТЗ-82, ОП-2000, СГ-18, ЗОР-0,7-Після прикочуванняБоронування для перемішув. гербіциду з ґрунтом і створення гребенистої поверхніОранка звичайного зябуК-701,ПП-8_3522-24Вересень-жовтень4Кукурудза на зерно СоняшникРанньовесняне боронуванняТ-150,С-21,БЗТС-1,03-4Весною, при настанні фізичної стиглості ґрунтуПередпосівна культиваціяМТЗ-82, КПС-4, БЗТС-1,05-6Після боронуванняСівба соняшникаМТЗ-82, СПЧ-85-6Одразу після культиваціїСівба кукурудзиМТЗ-82, СПЧ-85-6При температурі на глибині загортання насіння 8-10°СПрикочування посівівМТЗ-82, ЗКВГ-1,4, ЗОР-0,7-Після посівуВнесення ґрунтових гербіцидів (Харнес)МТЗ-82, ОП-2000,СГ- 18, ЗОР-0,7-Після прикочування посівівЛущення стерніК-701.БДШ-88-103 декада вересня 1,2 декада жовтняОранка звичайного зябуК-701,ПП-8-3524-26Жовтень5Кукурудза на силосРанньовесняне боронуванняДТ-75,С- 18, БЗТС-1,03-4Весною, при настанні фізичної стиглості ґрунтуПередпосівна культиваціяТ-150, КПС-4 (2 шт. спарені), БЗТС-1,05-6При температурі на глибині загортання насіння 8-10°ССівбаМТЗ-82, СПЧ-85-6Після культиваціїПрикочування посівівМТЗ-82, ЗКВГ-1,4,ЗОР0,7-Після посівуВнесення ґрунтових гербіцидів (Харнес)МТЗ-82, ОП-2000, СГ-1 8, ЗОР-0,7-Після прикочування посівівЛущення стерніМТЗ-82, ЛДГ-106-82 декада червняОранкаТ-150,ГОШ-5,35ЗККШ6А22-243 декада червняКультиваціяМТЗ-82, КПС-4, БЗТС-1,06-73 декада липняПо типу напівпаруПередпосівна культиваціяМТЗ-82, КПС-4, БЗТС-1,06-710-20 вересняСівба озимої пшениціМТЗ-80, СЗ-3,64-51 0-20 вересняПрикочування посівівМТЗ-80, ЗККШ-6А-Після сівбиВ посушливий рік6Озима пшеницяЛущення стерніМТЗ-82, ЛДГ-105-63 декада липня 1 декада серпняОзимі на зелений корм2-ге лущення стерніМТЗ-82,ЛДГ-106-8Через 2 тижніОранка звичайного зябуК-701,ПП-8-3522-242-3 декада вересня7Гречка Просо ОвесРанньовесняне боронуванняДТ-75,С-18,БЗТС-1,03-4Весною, при настанні фізичної стиглості ґрунтуПередпосівна культиваціяМТЗ-82, КПС-4, БЗТС-1,05-6Після боронуванняСівба вівсаМТЗ-82, СЗ-3,6, ЗОР-0,75-6Одразу після культиваціїСівба проса і гречкиМТЗ-82, СЗ-3,6, ЗОР-0,74-5При температурі на глибині загортання насіння 8-10°СПрикочування посівівМТЗ-82, ЗКВГ-1,4,ЗОР-0,7-Після сівбиЛущення стерніМТЗ-82, ЛДГ- 106-82-3 декада серпняОранка звичайного зябуК-701,ПП-8-3520-22Вересень8Горох ВикаРанньовесняне боронуванняДТ-75.С- 18, БЗТС-1,03-4Весною, при настанні фізичної стиглості ґрунтуПередпосівна культиваціяТ- 150, КПС-4, БЗТС-1,06-8Після боронуванняСівба горохуМТЗ-82, СЗ-3,6, ЗОР-0,75-6Після культиваціїСівба викиМТЗ-82, СЗ-3,6, ЗОР-0,74-5При температурі на глибині загортання насіння 6-8°СПрикочування посівівМТЗ-82,ЗКВГ-1,4,ЗОР-0.7-Після посівуЛущення стерніМТЗ-82,ЛДГ-ІО6-8Кінець липня-початок серпняПоверхневий обробіток ґрунту (основний)К-701.БДШ-816-18СерпеньПередпосівна культиваціяДТ-75,КПС-4,БЗТС-1,05-610-20 вересняСівбаМТЗ-82, СЗ-3,6, ЗОР-0,74-510-20 вересня9Озима пшеницяЛущення стерніМТЗ-82, ЛДГ-105-65-62-ге лущення стерніМТЗ-82, ЛДГ- 106-86-8Оранка глибокого зябуТ-150, ПНЯ-4-40, ЗККШ-1,530-3230-32Культивація глибокого зябуМТЗ-82, КПС-46-86-8По типу напівпару10Цукрові буряки Кормові бурякиРанньовесняне боронуванняТ-150,СГ-21,БЗТС-1,03-4Весною, при фізичній стиглості ґрунту3 метою закриття вологиШлейфуванняТ-150, СГ-Н,ІПБ-2,53-4Через 2-3 години після боронуванняПередпосівна культиваціяТ-150, "Європак"3-4Після шлейфуванняСівбаМТЗ-80, МиШсот (ССТ-12Б)3-4Одразу після культиваціїПрикочування посівівМТЗ-82, ЗКВГ-1,4, ЗОР-0,7-Після посівуВнесення ґрунтових гербіцидівМТЗ-82, ОП-2000, СГ- 1 8, ЗОР-0,7-Після прикочуванняБоронування для перемішування гербіциду з ґрунтом і створення гребенистої поверхніОранка звичайного зябуК-701, ПП-8-3522-24Вересень-жовтень11Ячмінь з підсівом конюшиниРанньовесняне боронуванняТ-І50,СГ-21,БЗТС-1,03-4Весною, при настанні фізичної стиглості ґрунтуПередпосівна культиваціяДТ-75,КПС-4,ЗБТС-1,04-5Після боронуванняСівба ячменю, з підсівом конюшиниМТЗ-82, СЗТ-3,6, ЗОР-0,74-5Після культиваціїДля конюшини глибина 2-3 смПрикочування посівівМТЗ-82, ЗКВГ-1,4, ЗОР-0,7-Після сівби
Розділ 7. С истема захисту посівів с/г культур
Щоб вибрати потрібну систему боротьби з бурянами потрібно провести оцінку забуряненості полів.
Бальна оцінка забур'яненості посівів:
бал 0 - бур'яни відсутні;
бал 1 - ступінь покриття площі бур'янами до 5%
бал 2 - ступінь покриття площі бур'янами від 6 до 10%
бал 3 - ступінь покриття площі бур'янами від 11 до 20%
бал 4 - ступінь покриття площі бур'янами від 21 до 30
бал 5 - ступінь покриття площі бур'янами більше %
Кожне поле проходять по діагоналі. Усі бур'яни, що зустрічаються оцінюються в балах, останній заноситься в "Журнал обліку забур'яненості полів". Після огляду поля визначаються і записуються в журнал тип забур'яненості, сумарна бальна оцінка окремих біологічних груп і всього поля.
Строки проведення обстежень господарських посівів: перше обстеження проводять через 25-40 днів після повних сходів ярих культур, що, як правило, співпадає з масовим цвітінням капустяних бур'янів, другий - за 10-20 днів перед збиранням, що звичайно відповідає цвітінню айстрових.
Таблиця 15
Забур'яненість посівів польової сівозміни в 2007 р. Сівозміна №2, площа 1810 га
Біологічні групи та класи бур'янівБал забур'яненості, номер поля, культураКонюшинаОзима пшеницяЦукрові бурякиКукурудза на зерноСоняшникКукурудза на силосОзима пшеницяОзимі на з/к (післяукісні)ГречкаПросоОвесГорохВикаОзима пшеницяЦукрові бурякиКормові бурякиЯчмінь 3 підсівом конюшиниНомер поля12344566777889101011Загальний бал забур'яненості33333311222332221а) Малорічні:33333211222332221- ефемери11111111111ІІ1111- ярі11333211222331222- зимуючі3311111111112Дворічні111111111111111113 них: - однодольні31133211211111111- дводольні23332211222332221б) Багаторічні3322311111231121- китице-кореневі11111111111111111- стрижне-кореневі11111111111111111- коренепаросткові31322311111221121Кореневищні12111111111111111З них: - однодольні32111111121111111- дводольні3-3223--11223-121в) Паразити------------------ стеблові-----------------
Таблиця 16
План використання гербіцидів у польовій (основній) сівозміні №2, площа 1810 га
№ поляПлоща, гаКультури основної сівозміни відповідно їх чергуванняБал забур'яненостіПроти яких біологічних груп бур'янів застосовують гербіцидиНазва гербіциду та вміст в ньому діючої речовиниНорма гербіциду, кг/гаСтроки внесення та в поєднанні з якими заходами обробітку застосовується препаратСпосіб застосуванняДіючої речовинипрепарату1158Конюшина3------2164Оз. пшениця3ДводольніДіален супер0,8131,2Фаза кущіння - початок виходу в трубкуСуцільно3170Цук. буряки3Однодольні злакові та дводольніДуал голд1,5255Після сівбиСуцільно з зарубкою4100 60Кукурудза на зерно Соняшник3 3Однодольні злакові та дводольніХарнес Харнес3,0300 180Після сівбиСуцільно з зарубкою5166Кукурудза на силос3Однодольні злакові та дводольніХарнес3,0498Після сівбиСуцільно з зарубкою670 88Оз. пшениця Озимі на з/к1 1------790 41 40Гречка Просо Овес2 2 2------8140 25Горох Вика3 3Однорічні дводольні2М-4Х 2М-4Х1,0 1,0140 25У фазі 3-4 листкаСуцільно9173Оз. пшениця2------10100 60Цук. Буряки Корм буряки2 2------11165Ячмінь, з підсівом конюшини1------
На полях, які мають забуряненість 1 і 2 бали, гербіциди не вносяться, а проводяться лише агротехнічні заходи
Таблиця 17
Розрахунок потреби в гербіцидах для знищення бур'янів в основній польовій сівозміні та їх економічна ефективність
Назва гербіцидуКультура в сівозмініОброблювальна площа, гаНорма гербіциду по технічному препарату, кг/гаВартість гербіцидів, ум. од.Вартість гербіцидів і внесення (разом), ум.од.Вартість приросту врожаю, ум.од./гаУмовно чистий прибуток від застосування гербіцидів, ум.од./гаДіален супер 46,4%, в.р.к.Озима пшениця1640,81483,102719,6516,6019,90Дуал голд, 96%, к.е.Цукрові буряки1701,56808,5010591,0062,3074,75Харнес, 90% к.е.Кукурудза на зерно1003,03420,004845,0048,4558,15Харнес, 90%, к.е.Соняшник603,02052,002907,0048,4558,15Харнес, 90%, к.е.Кукурудза на силос1663,05677,208042,7048,4558,152М-4Х, 75%, в.к.Горох1401,01152,502016,3014,4017,302М-4Х, 75% в.к.Вика251,0205,8360,0514,4017,30
Умовно чистий прибуток на 1 га сівозміни складає 43,40 грн.
. Економічна оцінка існуючої в господарстві сівозміни, і запроектованої до освоєння
Було прийнято таку сівозміну:
. Багаторічні трави (конюшина)
. Озима пшениця
. Цукрові буряки
. Гречка, просо, овес
. Горох, вика
. Озима пшениця
. Цукрові буряки, кормові буряки
. Кукурудза на зерно, соняшник
. Озима пшениця, озимі на зелений корм
. Кукурудза на силос
. Ячмінь з підсівом багаторічних трав (конюшина)
Це основна польова сівозміна господарства. В даній сівозміни чергування культур є найкращим в умовах зони, в якій розташоване господарство - зона нестійкого зволоження Лісостепу.
В сівозміні раціональна структура посівних площ, вона відповідає вимогам виконання планів господарства на виробництво і продаж сільськогосподарської продукції і задовольняє внутрішньогосподарські потреби.
В сівозміні відбувається чергування просапних культур з не просапними. Просапні культури позитивно впливають на агрофізичний стан ґрунту. Також в сівозміні присутні бобові багаторічні трави - конюшина, яка сприяє азотфіксації в ґрунті і нагромаджує за вегетацію до 150-160 кг азоту. Внесення ґрунтових гербіцидів під просапні сприяє зниженню забур'яненості полів.
Але більш ефективними, на мою думку, є наступні варіанти чергування культур в порівнянні з основною польовою сівозміною.
Таблиця 18
Продуктивність польової сівозміни №2, площа 1810 га
КультураПлощаУрожайність, ц/гаВаловий збір, цВаловий збір основної і побічної продукції, цосновної продукціїпобічної продукціїосновної продукціїпобічної продукціїкормових одиницьперетравний протеїнОзима пшениця4004355,91720022360264882356,06Цукрові буряки260300120676003120021216305,76Горох1402828392039205801,6929,28Кукурудза на силос158400-63200-12640176,96Ячмінь1583542553066368615,7569,89Конюшина (сінаж)54230-12420-4222,8139,35Конюшина (сіно)11040-4400-2288178,46Кукурудза на зерно1005075500075009575477,73Гречка901519,51350175591897,79Соняшник66153099019801427,0116,54Овес403238,4128015361756,2109,21Просо35303610501260153389,80Кормові буряки654001602600010400728081,12Озимі зернові на зелений корм101165-16665-333383,33Вика331616528528116,21164,64Кукурудза на зелений корм (післяукісна)10115-15150-2272,531,82
Таблиця 19
Порівняльна економічна оцінка існуючої та нової польової сівозміни
ПоказникиСівозміниІснуючаНоваАбсолютніУ % до існуючоїВиробництво зерна, т/га2,12,36112,3%Вихід зернових одиниць на 1га умовної ріллі, т7,928,34105,2Вартість валової продукції, грн./га2869476032322660112,64
Порівнявши економічні показники існуючої та нової сівозміни я дійшов висновку, що економічно ефективнішою за всіма показниками системою являється нова. Про це свідчать показники вартості валової продукції, виходу зернових одиниць в перерахунку на умовний гектар ріллі, а також значний ріст виробництва зерна (121,64% по відношенню до старої сівозміни).
Всього по господарству 111946,4 ц кормових одиниць, у т. ч. на 1 га площі ріллі 36,2 ц кормових одиниць, на 1 га площі сільськогосподарських угідь 35 ц кормових одиниць (Таблиця 20).
Таблиця 20
Загальне виробництво кормів в господарстві на рік освоєння сівозміни
Джерела надходження кормівВаловий збір, цСіноСолома ярихСилосЗелений кормКоренеплодиКонцкормиСолома озимихГичка коренеплодівСінажНат один.Корм один.Нат. один.Корм один.Нат. один.Корм один.Нат один.Корм один.Нат. один.Корм. один.Нат. один.Корм один.Нат один.Корм. один.Нат один.Корм один.Нат. один.Корм один.Польова сівозміна №1--42141432,8240004800104401879,2----9614,81923,0142802284,8133404535,6Польова сівозміна №244002288191878157,56320012640318155605,52600062401321416436223604172416006032124204222,8Кормова сівозміна------7467413833,2------31200-71992519,7Наукова сівозміна №1--8602624000800------1677335,42040326,4--Наукова сівозміна №2--903180,6--3870696,6----1201,9240,372220355,2--Наукова сівозміна №3--1080216--------1207,4241,51296207,42484844,6Наукова сівозміна №4--840285,6--------1118223,6240038446001564Рілля поза сівозміною----------------89703139,5Всього:440022882708412876,1912001824012079922014,5260006240132141643637179,17435,8638369589,84901316826,2
Курсова робота по землеробству охоплює багато питань по рослинництву, кормовиробництву, землеробству, експлуатації машино-тракторного парку, економіки і т.д. Все це дозволяє глибше зрозуміти, що ефективність сільськогосподарського виробництва на основі підвищення родючості ґрунту, ріст врожаю і збільшення виробництва сільськогосподарської продукції досягається шляхом освоєння науково обґрунтованих систем землеробства. ТОВ "Світанок" - рентабельне господарство. Взагалі стан розвитку господарства досить добрий, але все ж у господарстві є ряд недоліків, які пов'язані: з механічним обробітком ґрунту, застосуванням міндобрив, внесення гербіцидів. Адже часто буває так, що доводиться вносити ті гербіциди, які є не високоефективними. Тому потрібно шукати нові шляхи виходу з такого стану, тобто використання комплексних мір боротьби, що включає раціональний механічний обробіток ґрунту, використання гербіцидів і знищення бур'янів за допомогою різних організмів.
На перспективу розвитку господарства необхідно спрямовувати найбільш раціональне використання всіх сільськогосподарських угідь.
Потенційні можливості господарства великі. І тільки комплексні заходи, удобрення, обробіток ґрунту, введення нових сортів, і гербіциди дозволить збільшити урожайність сільськогосподарських культур, подальший ріст виробництва продукції і тим самим підвищить прибутки господарства.
Список використаної літератури
1. Раціональні сівозміни в сучасному землеробстві / І.Д. Примак. В.Г. Рошко, Г.І. Демидась та ін.; За ред. І.Д. Примака. - Біла Церква, 2003. - 3-9 с., 72-143 с.
. Механічний обробіток ґрунту в землеробстві/ Л.Д. Примак, В.Г, Рошко, В.П. Ґудзь та ін.; За ред. І.Д. Примака. - Біла Церква, 2002. - 3-4 с., 6-8 с., 10-18 с., 296-302 с.
. Ерозія і дефляція ґрунтів та заходи боротьби з ними Я.Д. Примак, С.П. Вахній, М.Я. Бомба та ін,; За ред. Т.Д. Примака, - Біла Церква, 2001. - 3-14 с.,, 139-151 с,
. Сівозміни в землеробстві України / Сайко В.Ф. - Київ: Аграрна наука, 2002 рік - 52-65 с.
. Довідник з захисту рослин / Л.І. Бублик. Г.І. Васечко, В.П. Васильєв та ін.; За ред. М.П. Лісового. - Київ: Урожай, 1999 рік - 39-42 с.
. Перелік пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні 2001 / Юнівест маркетинг - Київ, 2001 р.
. Комплексне застосування гербіцидів та удобрення з інтенсивним землеробством / В.Ф. Ладонин - М: Агропромиздат, 1991 - 269 с.
. Загальна біологія / М.Є. Кучеренко, Ю.Г. Вервес, П.Г. Балан та ін. - К.: Генеза. 1998. - 334-335с.
Сельскохозяйственные машины / А.Н. Кашенко. В.М. Халанский М,: Агропоомизлат. 1989.
10, Ландшафтна характеристика Бобровицького району /Лідія Івановська - Юр'ївський літопис, 2003
Додаток 1
Поживність кормів*
КультураОсновна та побічна продукціяМіститься в 1 кг кормукормових одиниць, кгперетравного протеїну, гОзима пшеницязерно1,28106солома0,205Жито озимезерно1,1591солома0,219Ячміньзерно1,1585солома0,3413Овесзерно1,0079солома0,3117Горохзерно1,18192солома0,3035Вика яразерно1,16220солома0,2224Люпинзерно1,23268солома0,3519Соязерно1,45281солома0,3827Кукурудзазерно1,3367солома0,3911Просозерно0,9876солома0,4023Гречказерно0,6891солома0,2928Цукрові бурякикоренеплоди0,2413гичка0,1619Картоплябульби0,3114гичка0,1216Кормові бурякикоренеплоди0,2410гичка0,1018Льонзерно1,71187Соняшникзерно0,78144силос0,1815Кукурудза на силоссилос0,2014Кукурудза на зелений кормзелений корм0,1514Кукурудза з качанамикачани1,1148Пшениця на зелений кормзелений корм0,2025Вико-вівсяна сумішсіно0,4567зелений корм0,1824Конюшинасіно0,5278зелений корм0,2027солома0,1728трав'яне борошно0,7194сінаж0,3433Люцернасіно0,44101зелений корм0,2238солома0,2033трав'яне борошно0,72119сінаж0,3571
*Довідник поживності кормів; За редакцією доктора с.-г. наук М.М. Карпуся. - К.-.Урожай, 1988.-7с
Додаток 2
Відношення урожаю основної продукції до побічної по зонах України*
КультураВідношення основної продукції до побічноїПоліссяЛісостепСтепПшениця озима1:1,51:1,31:1Пшениця яра1:1,21:1,21:?Жито озиме1:1,91:1,51:1,6Ячмінь1:1,21:1,21:1Овес1:1,21:1,21:1Горох1:11:11:1Вика яра1:11:11:1Кукурудза1:1,61:1,51:1,4Просо1:1,21:1,21:1Гречка1:1,51:1,3-Цукрові буряки1:0,41:0,41:0,4Картопля1:0,51:0,51:0,4Соняшник-1:21:2
Додаток 3
Засоби захисту рослин
Назва препарату (гербіциду)Фірма виробникТарна одиницяУм. од. за 1 л/гаВартість обробки на гектар у.о.Агритокс, 50% в.р.Штефес4x5 л4,954,95Арамо, 50% к.е.БАСФ4x5 л15,5023,25Аркан, 75% в.г.Штефес10x0,5 кг299,956,00Базагран, 48% в.р.БАСФ20л14,2028,40Базагран М, 37,5% в.р.БАСФ4x5 л5,7811,56Базис, 75% в.г.Дюпон0,25кг1329,0026,58Бетанал прогрес ОФ, 27% к.е.Авентіс4x5 л29,6629,66Бурефан новий, 16% к.е.Штефес10л9,5023,75Бутизан, 40% к.е.БАСФ4x5 л25,5544,71Гезагард, 50% з.п.Сінгента20кг8,2716,54Гліфосат, 48% (д.р.-гліфосат)ДауАгро10л6,5526,20Гранстар, 75% в.г.Дюпон10x0,5 кг396,005,94Гродил Ультра, 18,75% в.г.Авентіс10x0,6 кг51,157,672М-4Х, 75% в.к.БАСФ2x10 л6,866,172,4 Д амінна сіль, 68,5% в.р.ДауАгро2x104,152,912,4 Д 500, 50% в.р.БАСФ2x10 л4,003,60Диканіт, 60% в.р.АгроКемі20л3,124,68Дезормон, 60% в.р.Нуфарм10л4,103,28Дикопур Ф, 60% в.р.Нуфарм25л4,103,28Діален супер, 46,4% в.р.к.Сінгента2x10 л9,427,54Дуал голд, 96% к.е.Сінгента4x5 л22,2522,25Ептам, 72% к.е.Зенека25л6,2017,36Естерон, 85% к.е.ДауАгро2x10 л5,153,09Зеллек супер, 12,5% к.е.ДауАгро10л31,5023,63Зеллек супер, 12,5% к.е.ДауАгро250 мл32,9824,74Карибу, 50% в.г.Дюпон0,06кг619,9518,60Ларен, 60% з.п.Дюпон0,05кг371,503,72Лінтур, 70% в.г.Сінгента10x1 кг54,808,22Лонтрел, ЗО% в.р.ДауАгро4x5 л61,509,84Лотус, 20% к.е.БАСФ10x1 л28,3116,99Лонтрим, 39,5% в.к.ДауАгро4x5 л6,159,23Мерлін, 75% в.г.Авентіс6x0,5 кг215,2521,63Мілагро, 4% к.с.Сінгента4x5 л28,7028,70Ордрам, 72% к.е.Сінгента25л8,5542,75Пантера, 4% к.е.Юніроял5л15,4026,95Пірамін турбо, 52% к.с.БАСФ4x5 л13,8569,25Півот, 10% в.р.к.БАСФ2x10 л38,9519,43Прима, с.е. (ефір)ДауАгро4x5 л13,355,34Раундап, 48% (д.р.-гліфосат)Монсанто20л7,5530,20Стомп, 33% к.е.БАСФ2x10 л6,3519,05Титус, 25% в.г.Дюпон10x0,5 кг637,2525,49Тренд, (прилипач)Дюпон4x5 л4,04-Трефлан, 24% к.е.ДауАгро4x5 л4,9519,80Трофі, 90% к.е. (д.р.-ацетохлор)ДауАгро2x10 л8,8513,28Ураган, 48% к.е.Сінгента5л8,4533,80Фронтьер, 90% к.е.БАСФ2x10 л19,4521,40Фюзиланд супер, 12,5% к.е.Сінгента2x10 л14,8029,60Харнес, 90% к.е. (д.р.-ацетохлор)Монсанто209,5014,25
Примітка. Ціни вказані без ПДВ, оплата за препарати наводиться в гривнях з урахуванням 20% ПДВ