Психолого-педагогічні особливості розвитку довільної уваги у молодшому шкільному віці

Психолого-педагогічні особливості розвитку довільної уваги у молодшому шкільному віці

Зміст

Вступ

Розділ 1. Наукові погляди на вивчення уваги в психології

1.1 Загальні основи уваги

1.2 Розкриття сутності та фізіологічних основ уваги у підходах зарубіжних та вітчизняних учених

.3 Класифікація, види та форми вияву уваги

1.4 Властивості уваги

Розділ 2. Психолого-педагогічні особливості розвитку довільної уваги у молодшому шкільному віці

.1 Особливості уваги молодшого школяра

.2 Способи розвитку уваги

Розділ 3. Експериментального дослідження особливостей розвитку уваги у молодших школярів

.1 Методичні основи експериментального дослідження розвитку уваги молодших школярів

.2 Аналіз результатів експериментального дослідження розвитку уваги молодших школярів

3.3.Вправи для успішного розвитку уваги молодших школярів

Висновки

Список використаних джерел

Додаток

Вступ

Сучасний стан суспільства потребує докорінних змін в освіті, пошуку нових ідей для створення школи самореалізації, життєтворчості, полікультурного виховання, в якій затверджена особистісно-зорієнтована педагогіка, де дитина є ключовою цінністю , суб’єктом життя та культури.

Головні завдання сучасної школи: розвиток та вдосконалення особистості молодшого школяра, його впевненості в собі та активній діяльності, становлення як суб’єкта діяльності, реалізація його творчих здібностей для всебічного розвитку.

Початкове навчання є рушійною силою для встановлення всебічно розвиненої та сформованої особистості. У молодшому шкільному віці у дитини виникає велика кількість позитивних новоутворень та змін. Надзвичайно великий вплив на подальший розвиток психіки дитини молодшого шкільного віку справляють зміни, що відбуваються у її пізнавальній сфері. Цей віковий період є сензетивним для формування позитивного ставлення до навколишнього середовища, навичок навчальної діяльності та самовдосконалення. Становлення таких новоутворень як пам’ять та увага відбувається у процесі навчальної діяльності учня.

 Розвиток уваги є одним з найважливіших чинників ефективного навчання та успішного розвитку особистісного становлення молодших школярів, що є необхідним для самопізнання, усвідомлення та точного відображення учбового матеріалу та його подальшого засвоєння.

 Увага учнів - одна з основних умов ефективності навчально-виховного процесу. У процесі навчання і виховання, діяльності та спілкування у школяра розвиваються властивості уваги, його види, утворюються стійкі поєднання, на основі яких формується уважність як властивість особистості. Я вважаю, що недостатній рівень розвитку уваги і як наслідок виникнення відхилень розвитку уваги досить часто виступає як один з провідних ознак, який перешкоджає не тільки засвоєнню знань, а й формуванню особистості, лежить в основі неуспішності школярів, особливо в молодших класах. Навчальні завдання містять більше нової інформації, а процес їх виконання вимагає більш тривалого зосередження. На жаль, і за своєю формою процес навчання не завжди є захоплюючим і невимушеним. І щоб впоратися з усім цим потрібно вміти управляти своєю увагою, підпорядковувати її своїй волі. Увага - основа будь-якої інтелектуальної діяльності. Жоден психічний процес, будь то сприйняття, мислення, пам'ять або уява, не може протікати без уваги.

У житті людини увага посідає одне з найголовніших місць. Завдяки увазі контролюється діяльність та поведінка людини. Без уваги неможлива цілеспрямована практична діяльність, ні фізична, ні розумова, адже людина повинна уважно відноситися до об'єкта та плану своєї діяльності, стежити її за перебігом і наслідками. Увага є необхідною умовою чіткого, усвідомленого відображення навчального матеріалу та його міцного засвоєння. Згідно з поглядами К.Д. Ушинського, увага є єдиними дверима нашої душі, через які, безумовно, проходять усі об'єкти зовнішнього світу, відображені свідомістю.

Проблемою уваги займались як вітчизняні, так і закордонні психологи: Л.С. Виготський, П.Я. Гальперін, В.В. Давидов, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, Н.А. Менчинська, С.Л. Рубінштейн, К.Д. Ушинський, Б.В. Ельконін; А. Валлон, К. Коффка, Ж. Піаже, Т. Рібо, Е.Б. Тітченер та інші.

Психологічно обґрунтований облік якостей уваги, як і її можливих розладів та порушень, є необхідною передумовою розгляду пізнавальних процесів, в яких виявляє себе увага.

Зважаючи на дані аргументи, я вибрала тему своєї курсової роботи: «Психолого-педагогічні засади розвитку довільної уваги у дітей молодшого шкільного віку».

Об'єкт дослідження: довільна увага у дітей молодшого шкільного віку

Предмет дослідження: психолого-педагогічні засади розвитку довільної уваги

Мета дослідження: визначити найбільш ефективні умови розвитку довільної уваги у дітей молодшого шкільного віку.

На досягнення мети дослідження спрямовані наступні завдання:

.Проаналізувати науково-психологічну літературу з проблеми розвитку довільної уваги у дітей молодшого шкільного віку.

2. Визначити значення і зміст уваги, його фізіологічні і психологічні основи. 3. Проаналізувати процес розвитку та формування уваги за умови засвоєння.

. Простежити динаміку зміни рівня уваги процесі експериментальної роботи. Гіпотеза цього дослідження виходить з припущенні у тому, що розвитку уваги дітей молодшого шкільного підвищується, якщо:

педагоги шкільної освіти будуть зацікавленими керівниками процесу розвитку уваги;

буде організовано систематичне навчання розвитку уваги з допомогою діагностичних методик і занять із ігровим матеріалом;

методики буде забрано адекватно віку дітей на навчання та розвитку уваги; - використовуватимуться прийоми активізації уваги;

відбувається активне сприйняття дитиною навчального матеріалу;

їхні діяння набувають самостійний, усвідомлений характер;

використовуватиметься набутий досвід.

Для виконання завдань дослідження використовувалися наступні методи:

а) загально наукові - аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація, аналіз наукової літератури з теми дослідження;

б) спеціальні, такі, що використовуються у педагогіці і психології - бесіда, спостереження, аналіз продуктів діяльності, констатуючий експеримент.

Робота структурно складається із вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаної літератури, додатків.

1. Наукові погляди на вивчення уваги в психології

.1 Загальні основи уваги

Я переконана у тому, що всі процеси пізнання спрямовані на той або інший об'єкт: ми сприймаємо щось, думаємо, щось собі пригадуємо або уявляємо. Разом з тим сприймає не сприйняття саме по собі, і мислить не сама по собі думка; сприймає й мислить людина - сприймаюча й мисляча особистість. Тому в кожному з психічних процесів є певне відображення, є якесь відношення особистості до світу, суб'єкта до об'єкта, свідомості до предмета. Це відображення відношення знаходить собі вираження в увазі. Відчуття й сприймання, пам'ять, мислення, уява - кожний із цих процесів має свій специфічний зміст; кожний процес є єдність предмета і діяльності: сприймання - єдність процесу сприймання і сприйняття як образу предмета і явища дійсності; мислення - єдність мислення як діяльності й думки, як змісту- поняття, загального подання, судження. Увага свого особливого змісту немає; вона проявляється всередині сприймання, мислення. Вона - сторона всіх пізнавальних процесів свідомості, і при тім, та їхня сторона, в якій вони виступають як діяльність, спрямована на об'єкт.

Ми уважні, коли ми не тільки чуємо, але й слухаємо або навіть прислухаємося, не тільки бачимо, але й дивимося або навіть вдивляємося, тобто коли підкреслена або підвищена активність нашої пізнавальної діяльності в процесі пізнання або відображення об'єктивної реальності. Увага-це в першу чергу динамічна характеристика протікання пізнавальної діяльності: вона виражає зв'язок психічної діяльності з певним об'єктом, на якому вона як у фокусі зосереджена. Увага - це вибіркова спрямованість на той або інший об'єкт і зосередженість на ньому, поглибленість у спрямовану на об'єкт пізнавальну діяльність.

За увагою завжди стоять інтереси й потреби, установки й спрямованість особистості. Вони викликають зміну відношення до об'єкта. А зміна відношення до об'єкта виражається в увазі - у зміні образу цього об'єкта, у його свідомості: він стає більше зрозумілим і виразним. Таким чином, хоча увага немає свого особливого змісту, проявляючись в інших процесах, однак і в ній виявляється специфічною формою взаємозв'язок діяльності й образу. Зміна уваги виражається в зміні й виразності змісту, на якому зосереджена пізнавальна діяльність. В увазі знаходить собі вираження зв'язок свідомості із предметом; чим активніша свідома діяльність, тим чіткіше виступає об'єкт; чим більш чітко виступає у свідомості об'єкт, тим інтенсивніша й сама свідомість.

Оскільки увага виражає взаємозв'язок свідомості або психічної діяльності індивіда й об'єкта, у ньому спостерігається й відома двобічність: з одного боку, увага спрямовується на об'єкт, з іншого боку - об'єкт привертає увагу.

Увага-важлива і необхідна умова ефективності всіх видів діяльності людини. Вона найтіснішим чином пов'язана з діяльністю. Спочатку, зокрема на ранніх щаблях філогенетичного розвитку, вона безпосередньо включена в практичну діяльність, у поведінку. Увага спочатку виникає як пильність, готовність до дії по першому сигналу, як мобілізованість на сприйняття цього сигналу в інтересах дії. Разом з тим увага вже на цих ранніх стадіях означає й загальмованість, що служить для підготовки до дії.

В міру того як у людини із практичної діяльності виділяється й здобуває відносну самостійність діяльність теоретична, увага приймає нові форми: вона виражається в загальмованості сторонньої зовнішньої діяльності й зосередженості на спогляданні об'єкта, поглибленості й зібраності на предметі міркування. Якщо вираженням уваги, спрямованого на рухливий зовнішній об'єкт, пов'язаним з дією, є спрямований погляд, що чітко стежить за об'єктом і переміщається слідом за ним, то при увазі, пов'язаному із внутрішньою діяльністю, зовнішнім вираженням уваги служить нерухливий, спрямований в одну крапку, що не зауважує нічого стороннього погляд людини. Але й за цією зовнішньою нерухомістю при увазі ховається не спокій, а діяльність, тільки не зовнішня, а внутрішня. Увага - це внутрішня діяльність під покровом зовнішнього спокою.

.2 Розкриття сутності та фізіологічних основ уваги у підходах зарубіжних та вітчизняних учених

Увага - дуже важливий психічний процес <#"796331.files/image001.gif">

З числа учасників досліду не виявилось жодного з низьким рівнем розвитку уваги, але виявилася дитина з дуже низьким рівнем. Цей учень має дуже низький рівень уваги, відповідно погано навчається в класі, постійно не сконцентрований. Переключення та розподіл уваги у третьокласників розвинуті досить добре, адже більша частина дітей має високий рівень розвитку уваги. В основі зміни спрямованості уваги лежить переміщення в корі головного мозку осередку оптимального збудження. Запропоноване завдання виявилось для більшості учнів не складним.

Вони повинні були розподіляти свою уваги, по-перше, між різними геометричними фігурами, по-друге, між різними знаками, що їх потрібно проставляти у ці фігури, по-третє, між дотриманням встановлених правил заповнення бланку (просування рядочками, одночасна робота з усіма фігурами та ін.). Їм було надто важко водночас контролювати дотримання усіх умов виконання завдання та зумисне свідомо переключати уваги з одних об’єктів на інші. Учням постійно потрібно було звірятися зі взірцем, поданим унизу бланку. А у деяких дітей при виконанні завдання десь у середині відведеного часу (наприкінці першої хвилини) ми спостерігали своєрідний збій, що полягав у тому, що вони забували або саме завдання експериментатора, або те, які знаки потрібно ставити і у які фігури, або ж порушували встановлені правила, проставляючи якісь окремі знаки, а інші ігноруючи. Можливо, це спричинено зростаючою утомою від виконання такої одноманітної роботи. Уповільненість або швидкість переключення уваги залежить від рухливості основних нервових процесів (збудження та гальмування). Ми простежили, що із завданнями методики краще справлялися учні із сильним врівноваженим типом нервової системи. Слабкий тип нервової системи та інертність нервових процесів утруднювали переключення уваги. 2.За методикою “Запам’ятай і розстав крапки” продіагностовано обсяг уваги третьокласників. Як свідчать дані, ця властивість є дещо краще розвиненою в учнів.

Дітям сподобалось дане завдання. Вони не відволікалися і захоплено “гралися” з експериментатором та без особливих труднощів малювали побачені крапки в порожніх клітинках розданих їм карточок.

Максимальний рівень обсягу уваги набрало 50% дітей. Їх показник оцінено у 10 балів, що відповідає дуже високому рівню розвитку обсягу уваги. Таких дітей виявилося найбільше. Високий рівень обсягу уваги набрало - 30% дітей. Середній рівень обсягу уваги набрало - 20% дітей.

Стан уваги не завжди може служити характеристикою та показником утоми організму дитини. Упродовж тижня простежуються підйом уваги. Найвищі показники припадають на середину тижня. Тобто можна припустити, що тут наявний ефект входження у стан роботи. А зниження уваги та її найнижчі показники припадають на вихідні дні, оскільки у ці дні учні відпочивають від розумової праці, а увага та розумова діяльність - завжди поряд.

Констатуючий експеримент свідчить про необхідність організації цілеспрямованої роботи із учнями-третьокласниками з розвитку їх властивостей уваги, яка забезпечуватиме відповідний рівень функціонування пізнавальної сфери дітей і сприятиме покращенню результатів їх учбової діяльності.

.3 Вправи для успішного розвитку уваги молодших школярів

Дитина 6 років найбільше часу проводить в школі. Навчання в школі безпосередньо пов’язане з психічними процесами. Поступово змінюється увага дитини, бо відносно неї ставляться певні вимоги. Часто діти молодшого шкільного віку характеризуються непідготовленністю до сприймання змісту уроку, невмінням зосередитися та сконцентруватися на поставлених учителем завданнях, що призводить до відставання у навчанні .

Учні 1-2 класів не вміють контролювати свою увагу та спрямовувати її на найголовніше в тексті, в пісні чи картині. У дітей такого віку мале коло обсягу уваги. Вони не вміють розподіляти увагу протягом тривалого часу на кілька предметів, адже не здатні цілком контролювати і зосереджуватися на одному об’єкті. Дітям такого віку цікаво все і відразу, це призводить до розсіяння уваги, а це є небажано у навчальному процесі.

Існує безліч вправ для розвитку та удосконалення уваги молодших школярі:

. Вправа «Що змінилося» Мета: розвивати увагу. Час виконання: 6 хв. Інструкція. Психолог ставить перед дітьми від трьох до семи іграшок і пропонує зажмурити очі. В цей час забирає одну іграшку. Відкривши очі, діти повинні вгадати, яка іграшка захована.

. Вправа «Слухай і почуй» Мета: розвивати уважність, переключення уваги. Час виконання: 10 хв.  Інструкція. Учням запропоновується уважно слухати слова, які говорить психолог, і плескати у долоні щоразу, коли трапляється назва тварини. Увага! Почали: шафа, собака, кінь, ліжко, кіт, потяг, горобець, машина, коза, ворона, книжка, корова.  Учнів просять підвестися, коли вони почують назву рослини. Слід повторити, що не треба плескати, а підводитися й реагувати не на тварину, а на рослину. Увага! Почали: дорога, тигр, береза, пшениця, літак, троянда, змія, дуб, гриб, лялька, школа, ромашка. Запропонувати учням підносити руку, коли почують назви професій. Увага! Почали: вазон, вчитель, лікар, куртка, продавець, лілія, пекар, корова, комп’ютер, машиніст, суддя, футболіст. Присідаємо, коли називатимуть казкових персонажів. Увага! Почали: стежка, мама, Колобок, Попелюшка, листоноша, Баба-Яга, Дюймовочка, папуга, автобус, Рукавичка, Круть та Верть.3."У магазині дзеркал”

Мета: розвиток спостережливості, уваги, пам'яті. Створення позитивного емоційного тла. Формування почуття впевненості, а також уміння підкорятися вимогам іншої людини.

Опис. Дорослий (а потім дитина) показує рухи, які після нього точно повинні повторювати всі гравці.

Інструкція:«Зараз я розповім вам історію про мавпочку. Уявіть собі, що ви потрапили до магазину, де стоїть багато великих дзеркал.Туди ввійшов чоловік, на плечі в нього була мавпочка. Вона побачила себе в дзеркалах і подумала, що це інші мавпочки, і почала корчити їм мордочки. Мавпочки у відповідь скорчили їй точнісінько такі самі пички.

Мавпочка показала їм кулака, і їй із дзеркал також показали кулаки. Вона тупнула лапою, й усі мавпочки тупнули. Що не робила мавпочка, всі інші точно повторювали її рухи. Починаємо гру. Я буду мавпочкою, а ви - віддзеркаленнями.

. «Дивися на руки».

Мета: розвиток довільної уваги.

Необхідний матеріал: аудіозапис маршу.

Опис. Діти, рухаючись по колу, точно виконують різні рухи, вони показані дорослим чи «командиром».

Примітка. На етапі освоєння гри рухи рук показує дорослий (варіанти показу рухів: руки нагору, у сторони, на пояс, руки зі зчепленими пальцями витягнуті вперед, занесені за голову тощо). Потім показ рухів рук здійснюють діти .

."Слухай команду”

Мета:розвиток довільної уваги.

Опис. Кожна дитина повинна виконувати рухи відповідно до команд дорослого, вимовленими пошепки. Команди даються тільки на виконання спокійних рухів. Гра проводиться доти, доки гравці добре слухають і точно виконують завдання.

Інструкція:«Ми пограємося в гру «Слухай команду». Для цього треба стати в коло один за одним і рухатися кроком під музику. Коли звуки музики припиняться, необхідно зупинитися й уважно слухати мене. У цей час я пошепки вимовлю команду, наприклад «підняти руки», і всі гравці команду, наприклад «підняти руки», і всі гравці повинні виконати цю команду. Будьте уважні!»

Примітка. Приклади команд: присісти; нахилитися вперед і витягнути руки вперед; зігнути праву ногу в коліні, руки розвести в сторони; сісти на підлогу й обхопити коліна двома руками і т. ін..

."Знайди два однакових предмети”

Мета:розвиток мислення, обсягу уваги, сприйняття форми, величини, спостережливості, формування уміння порівнювати, аналізувати.

Обладнання:малюнок із зображенням п'яти предметів і більше, з яких два предмети однакові; гостро заточені прості олівці.

Опис. Дитині пропонуються:

а) картка із зображенням п'яти предметів, серед яких є два однакові; потрібно їх знайти, показати і пояснити, у чому подібність цих двох предметів; б) картка із зображенням предметів і зразка; необхідно знайти предмет, подібний до зразка, показати його і пояснити, у чому схожість;

в) картка із зображенням більше п'яти предметів, із зображених предметів треба утворити однакові пари, показати їх чи з'єднати лініями, проведеними простим олівцем, і пояснити, у чому подібність кожної пари.

Інструкція: а) «Подивися уважно на цю картку і знайди серед усіх намальованих предметів два однакові. Покажи ці предмети і поясни, у чому їхня схожість. Приступай до роботи».

б) «Подивися, на цій картці зображені предмети. Кожному з них можна знайти пару. З'єднай лініями кожну отриману пару (два однакові предмети) і поясни, у чому їхня схожість. Приступай до виконання завдання».

. “Будуємо ланцюжок”

Після того, як діти навчилися вловлювати характер зв’язку і добудовувати пари за поданою моделлю, можна перейти до цієї захоплюючої гри. Граємо в неї так. Сідаємо у коло. Хто-небудь називає будь-який предмет. Сусід зліва повинен назвати інший, що якимось чином пов’язаний із попереднім. Наступний учасник називає новий предмет, який пов’язаний із попереднім. Наприклад:

Телевізор - антена - зображення - художник - пензлик - …

У цій грі потрібно не забувати заохочувати кожний неординарний, але чіткий і цікавий хід. Окрім зв’язків за суміжністю (в тому числі: ціле - частина), за схожістю і контрастом, у цій грі можуть бути використані зв’язки слів за звучанням (рими). Додаткові можливості розкриває в цій грі багатозначність слів [26].

Висновки

Темою моєї курсової роботи було вивчення психолого-педагогічних засад розвитку довільної уваги у дітей молодшого шкільного віку.

Отже, опрацювавши психологічну літературу, я побачила, що явище уваги має декілька столітній досвід вивчення. Особливого характеру дослідження уваги набуває з кінця ХІХ - початку ХХ століття, що пов’язане з розробкою рефлексологічних концепцій в психології, котрі описували увагу як відповідь на подразник, сигнал зовнішнього середовища, на якій реагує індивід.

У цілому можна сказати, що у дослідженнях психологів поняття "увага" не набуло одностайного визначення, а в працях окремих науковців увага взагалі не визначається як окремий психічний процес. Такі дослідники трактують увагу або як вид внутрішньої діяльності людини, або як вид вольових зусиль. Однак, практично усі психологи дотримуються положення про те, увага є необхідним елементом психічного життя людини, без якого були б неможливе функціонування усіх інших когнітивних процесів - пам'яті, сприймання, уявлення, мислення, а також мовлення.

З іншого боку увага визначається, як окремий психічний процес, форма організації психічної діяльності людини, яка полягає в спрямованості й зосередженості свідомості на об’єктах, що забезпечує їх виразне відображення.

Увага - один з головних психологічних процесів, від характеристики якого залежить оцінка пізнавальної сфери молодших школярів школярів. Основним змістом розвитку уваги є її перехід від мимовільної форми до довільної, а також збільшення концентрації уваги, її стійкості та обсягу. Я переконалась у тому, що увага дитини розвивається у зв'язку з розвитком її життєдіяльності, виникненням нових потреб. Проте оптимальні умови створюються у процесі учбової діяльності, коли починає інтенсивно формуватися довільність психічних функцій.

 Незаперечним є і те, що залежність розвитку уваги від цілеспрямованої провідної діяльності виводить на перший план необхідність такої організації навчально-виховного процесу, яка б забезпечувала розвиток уваги як психічного процесу разом із уважністю як рисою особистості молодшого школяра. Необхідність дослідження уваги учнів початкових класів зумовлюється тим, що саме у цьому віці уважність уперше формується як риса

Під впливом різних видів діяльності увага молодшого школяра досягає досить високого ступеня розвитку, що забезпечує дитині можливість навчатися. В учнів початкових класів зміни стосуються усіх видів і властивостей уваги. Збільшується її обсяг; зростає можливість розподілу уваги в зв'язку з автоматизацією багатьох дій дитини; концентрація уваги може бути достатньо інтенсивною під час виконання цікавих завдань; переключення уваги перебуває у стадії розвитку в перші роки навчання. У молодшого школяра зростає стійкість уваги, формується здатність зосереджуватись на навчальних об’єктах, даних мислено і мало підтримуваних засобами унаочнення, виробляється вміння бути уважним за несприятливих зовнішніх обставин, контролювати свою увагу і володіти нею в учбовій і позаучбовій діяльності. Характерним для учнів цього віку є внутрішнє прагнення виховувати у себе вміння бути уважним, переборювати слабкі сторони своєї уваги, а також формування уважності до людей як важливої риси характеру підростаючої особистості.

Для експериментального вивчення рівня розвитку властивостей уваги доцільно використовувати комплексний підхід із взаємодоповнюючим психодіагностичним інструментарієм. Провівши дослідження особливостей розвитку уваги дітей молодшого шкільного віку, я можу зробити такі висновки. Увага у кожної дитини розвинута по-різному. У когось краще, у когось слабше.

Порівнявши отримані результати, я побачила, що у більшості дітей 3класу увага розвинена на високому та середньому рівнях. Хоча є декілька учнів з низьким рівнем розвитку уваги. Діти які мають низький рівень, відповідно не дуже успішні у навчанні, вони не можуть зосередитися на одному об’єкті. Такі учні неуважно вислуховують завдання поставленні вчителем, вони упускають найголовніше. Цим дітям властива не зосередженість.

Такі висновки я зробила за допомогою досліджень особливостей уваги молодших школярів, а саме “Дослідження розподілу та переключення уваги" Р. Нємова та за методикою “Запам’ятай і розстав крапки”.

Для того , щоб бути уважним , потрібно постійно працювати над собою. Для цього потрібно виконувати різні вправи , які будуть сприяти розвитку уваги. Вчитель повинен допомагати кожній дитині розвивати увагу, для кожного учня особисто підбирати тести та ігри. У молодших школярів мимовільна увага в більшій мірі залежить від вразливості матеріалу, від його наочності та конкретності, від впливу на емоційну сферу дитини. Хоча у молодшого школяра найбільш розвинута увага мимовільна, перші роки навчання - головний період формування і довільної вольової уваги.

Список використаних джерел

1.Абрамова Г.С. Возрастная психология. - Екатеринбург: Деловая книга, 1999. - 624с.

.Аверин В.А. Психология детей и подростков: Учеб. пособ. - 2-е изд., перераб. и доп. - СПб, 1998. - 379 с.

.Андерсон Дж.Р. Когнитивная психология. - СПб.: Питер, 2002.

.Анисимова И. Как помочь ребенку с нарушениями внимания // Психология обучения. - 2001. - № 4. - С.5-6.

.Астапов В.М., Дробышева Г.В., Викторова В.В. Тревога как сопутствующий фактор синдрома дефицита внимания и гиперактивности у детей // Психологический журнал. - 2007. - № 6. - С.91-100.

.Барташнікова І.А., Барташніков О.О. Розвиток уваги та навичок

.Блонский П.П. Психология младшего школьника. - М. - Воронеж: Институт практической психологии, 1997. - 575 с.

.Божович Л.И. Психическое развития школьника и его воспитание / Л.И. Божович, Л.С. Славина. - М.: Знание, 1979. - 96 с.

.Борисова І. Щоб учні були уважнішими // Шкільний світ. - 2006. - № 35. - С.5-6.

.Варій М.Й. Загальна психологія: Підручник / Для студ. психол. і педагог. спеціальностей. - 2-ге видан., випр. і доп. - К.: "Центр учбової літератури", 2007. - С.11-39.

.Вербин С. Как повысить эффективность умственной деятельности // Воспитание школьников. - 2004. - № 5. - С.45-49.Етюка. - К.: Рад. школа, 1976. - 272 с.

.Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л. B. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2001. - 416 с.

.Возрастная и педагогическая психология / Под ред. М.В. Гамезо, М.В. Матюхиной, Т.С. Михальчик. - М.: Просвещение, 1984. - 256 с.

.Волков Б.С. Психология младшего школьника: Учеб. пособ. - 3-е изд., испр. и доп. - М.: Педагогическое общество России, 2002. - 128 с.

.Волкова Т.Н. Творчі ігри, завдання і тести для розвитку пам'яті та уваги. -Донецьк: TOB ВКФ "БАО", 2006.

.Выготский Л.С. Вопросы детской психологии. - СПб.: Союз, 1997. - 224 с.

.Дусавицкий А.К. Развитие личности в учебной деятельности. - М.: Дом педагогики, 1996. - 208 с.

.Заваденко H. H. Фактори риска для формирования дефицита внимания и гиперактивности у детей // Мир психологии. - 2002. - № 3. - С. 196-209.

.Загальна психологія: Підручник / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: Либідь, 2005. - С.244-265.

.Ілляшенко Т. Д.ефіцит уваги у дітей з гіперактивністю // Початкова школа. -2006. - № 11. - С.4-8.

.Калініна Ю. Гіперактивний розгляд та дефіцит уваги // Психолог. - 2006. - № 39. - С.26-31.

.Колесник А. Корекційні вправи на розвиток пам’яті та уваги // Психологічна газета. - 2007. - № 6. - С.21-27.

.Коломинкий Я.Л., Панько Е.А. Учителю о психологии детей шести летнего возраста. - М., 1988.

.Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. - К.: Радянська школа, 1989. - 608 с.

.Кравцова М. Развитие внимания в начальной школе // Школьный психолог. - 2003. - № 46. - С.2-3.

.Крайг Грэйс. Психология развития. - СПб.: Питер, 2001. - 992 с.

.Кузікова С.Б. Увага // Кузікова С.В. Теорія і практика вікової психокорекції: Навч. посіб. для студ. вузів. - Суми: Університетська книга, 2006. - С.109-126.

.Кузнецова Л.П. Компетентний підхід до розуміння властивостей уваги молодшого школяра // Початкове навчання та виховання. - 2006. - № 15. - С.27-29.Кулагина И.Ю. Возрастная психология: Развитие ребенка от рождения до 17 лет. - М.: Изд-во РОУ, 1996. - 180 с.

.Левитина С.С. Можно ли управлять вниманием школьника. - М.: Педагогика, 1980. - 136 с.

.Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М.: Политиздат, 1975. - 304 с.

.Москальова А. Як розвинути увагу дитини // Шкільний світ. - 2000. - № 18. - С.4-6.

33.Несух Ю. Розвиток пізнавальних процесів дітей молодшого та середнього шкільного віку. - К.: Шкільний світ, 2008. - С.83-90.

34. Осипова A. A., Малашинська Л.І. Діагностика і корекція уваги // Обдарована дитина. - 2004. - № 8. - С.31-41.

. Психологічна енциклопедія / О.М. Степанов. - К.: "Академвидав", 2006. - 424 с.

. Родюкова Т.М. Програма корекції недоліків розвитку уваги молодших школярів. - Х., 1999.

.Садова А.М. Заняття з психології на тему: “Тренування якостей уваги" // Обдарована дитина. - 2000. - № 4. - С.32-34.

. Сергієнкова О. Що допомагає думати? // Психолог. Шкільний світ. - К., 2005, - № 29-32. - С.23-51.

. Скуба Н.В. Тести, ігри, творчі завдання для розвитку уваги та пам’яті // Початкове навчання та виховання. - 2008. - № 14. - С.21-24.

. Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи психології і педагогіки: Навч. посібн. для студ. вузів. - 2-ге вид., випр. і доп. - К., 2005. - С.109-117.

42.Тітова М.В. Розвиток уваги молодших школярів - одна із складових структур ключової компетентності вміння вчитися // Початкове навчання та виховання. - 2007. - № 10. - С.18-20.

.Увага дитини / Упоряд.: С. Максименко, Л. Терлецька, О Главник. - К.: Главник, 2004. - 112 с.

Додаток

.Визначення розподілу та переключення уваги (методики Р. Нємова).

2.Методика "Запам’ятай і розстав крапки"