Психофізіологічні особливості емоційної сфери музично обдарованих підлітків
Зміст
Вступ
Актуальність теми.
Розділ І. Особливості емоційної сфери у психолого-педагогічній
літературі
1.1 Емоційна сфера психіки
1.2 Нейрофізіологічна основа емоційних процесів
1.3 Психологічна характеристика осіб підліткового віку
1.4 Феномен музичної обдарованості
Висновки до першого розділу
Розділ ІI. Емпіричне дослідження психофізіологічних особливостей
емоційної сфери музично обдарованих підлітків
2.1 Методика дослідження емпіричного етапу дослідження
2.2 Результати дослідження та їх аналіз
2.2.1 Виявлення музичної обдарованості учнів підліткового віку
2.2.2 Результати та інтерпретація опитувальника "Виявлення
емоційного стану під впливом творів мистецтва"
2.2.3 Емоційний інтелект музично обдарованих підлітків
2.2.4 Зміст базових емоцій музично обдарованих підлітків
2.2.5 Оцінка самопочуття, активності, настрою музично обдарованих
підлітків
2.2.6 Бажані потреби музично обдарованих підлітків
Висновки до другого розділу
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
Актуальність теми.
Емоційне життя людини привертало увагу філософів,
фізіологів, психологів у різні часи, від античності і до наших днів. Відомо, що
емоційність як стійка властивість індивідуальності, як одна з психологічних
складових темпераменту (В.Д. Небиліцин, А.Є. Ольшаннікова, Б.М. Тєплов) виконує
системоутворюючу функцію у структурі рис особистості та окремих її якостей
(О.П. Саннікова); емоції (В.К. Вілюнас, Г.С. Костюк. П.В. Сімонов, О.Я. Чебикін
та ін.) та емоційність (А.Є. Ольшанникова, О.І. Палей, І.В. Пацявичюс, І.А.
Переверзєва, В.О. Пінчук) беруть участь у регуляції діяльності, є
детермінантами успішності діяльності (О.П. Саннікова).
Проблема емоційної сфери підліткового віку
знайшла своє відображення у працях таких вчених, як Л.І. Бершедова, Т.О.
Гаврилова, І.В. Дубровіна, М.В. Єрмолаєва, О.Ф. Ідобаєва, І.С. Кон, Г. Крайг,
Н.С. Курек, К.С. Лебединська, А. Є. Личко, І.П. Мєлєшенкова, В.С. Мухіна, К.Н.
Поліванова, М.С. Пономарьова, А.М. Прихожан, Ф. Райс, А.О. Реан, А. Фрейд та
інших. Теоретичні питання обдарованості досліджували А.Н. Лєонтьєв, О.М.
Матюшкін, С.А. Рубінштейн, Б.М. Тєплов, Г.І. Побережна, С.Л. Горбенко, В.С.
Бажанюк.
Існує багато праць, присвячених вивченню
емоційності, психофізіологічній природі емоцій, вивченню обдарованості,
підліткового віку. Проте є мало дослідженим і актуальним вивчення
психофізіологічних особливостей емоційної сфери підлітків, що мають
обдарованість, зокрема музичну обдарованість. Всі люди мають емоційну сферу,
багатьом подобаються твори мистецтва, але вплив мистецтва на людину різний. Можливо,
річ у природних здібностях людини, що дозволяє нервовій системі реагувати саме
певним чином на твори мистецтва.
Прийнято вважати очевидним, що мистецтво може
викликати у людини різні емоційні реакції, але питання про те, як відбувається
формування емоційної сфери людини під впливом мистецтва, виявляється відкритим.
Актуальність психофізіологічних і власне психологічних досліджень емоційної
сфери пов'язана з вирішенням питання про походження і природу емоцій і
почуттів, їх взаємозв’язку з музичною обдарованістю.
Мета дослідження - виявити психологічні та
психофізіологічні особливості емоційної сфери музично обдарованих підлітків.
Завдання дослідження:
. На основі теоретичного аналізу
психолого-педагогічної, психофізіологічної та медичної літератури з’ясувати
особливості емоційної сфери підлітків, розкрити зміст основних понять.
. Виявити музично обдарованих підлітків для
дослідження психофізіологічних особливостей їхньої емоційної сфери.
. Емпірично дослідити психофізіологічні та
психологічні особливості емоційної сфери музично обдарованих підлітків та
таких, що не мають музичної обдарованості.
Об’єкт дослідження - психоемоційна сфера людини.
Предмет дослідження - психологічні та
психофізіологічні особливості емоційної сфери музично обдарованих підлітків.
Методи дослідження:
Для вирішення першого завдання використовувався
теоретичний аналіз психологічної літератури з проблеми дослідження.
Для розв’язання другого завдання - опитувальник
"Виявлення музичної обдарованості" Бажанюк В.С.
Для вирішення третього завдання - теоретичний
аналіз психолого-педагогічної літератури, психологічні методики: методика
діагностики "Емоційного інтелекту" Н. Холла; методика Б.І. Додонова
"Бажані переживання"; чотирьохмодальний емоційний опитувальник
Л.А. Рабинович; методика діагностики оперативної
оцінки самопочуття, активності, настрою; опитувальник "Визначення
емоційного стану під впливом художніх творів"; методи кількісної та
якісної обробки емпіричних даних.
Емпірична база дослідження: дослідною роботою на
емпіричному етапі дослідження було охоплено 40 осіб підліткового віку (20 учнів
Бучанської школи мистецтв ім. Л. Ревуцького,20 учнів загальноосвітньої школи №1
м. Бучі Київської області).
емоційна сфера музично обдарований підліток
Розділ
І. Особливості емоційної сфери у психолого-педагогічній літературі
1.1
Емоційна сфера психіки
Емоції - це психічне відображення у формі
безпосереднього упередженого переживання життєвого змісту явищ і ситуацій,
зумовленого відношенням їх об’єктивних властивостей до потреб суб’єкта. Емоції
- це суб’єктивна форма існування потреби, мотивація відкривається суб’єкту у
вигляді емоційних явищ, що сигналізують йому про погребову значущість об’єктів
і спонукають спрямовувати на них діяльність.
У житті людини емоції виконують ряд функцій,
серед яких: оцінювання, спонукання, дезорганізація, накопичення й актуалізація
індивідуального досвіду, закріплюючи в ньому ті впливи й вдалі дії, що їх
збудили [46]. Емоції також виконують регулятивну функцію, яка виявляється в
тому, що вони:
організують поведінку;
регулюють процеси пізнання;
впливають на якість діяльності.
Багатогранність емоцій, їх прояв на різних рівнях
відображення і діяльності, складні відносини з предметним змістом, виключає
можливість простої лінійної класифікації емоцій [46].
Один із провідних дослідників емоційної сфери К.
Ізард дає наступне визначення поняттю: "Емоція - особлива форма психічного
відображення, яка у формі безпосереднього переживання відображає не об'єктивні
явища, а суб'єктивне до них відношення. Емоція - це щось, що переживається як
почуття, яке мотивує, організовує і направляє сприйняття, мислення і дії"
[18, с.29].
Емоційний процес - це особливий рід процесів
регуляції, які актуалізуються під впливом подій, що викликають зміну в стані
організму або в його стосунках з середовищем, або що змінюють актуальний стан
рівноваги між суб'єктом і середовищем.
На виникнення емоцій впливають наступні чинники:
індивідуальні (типологічні) особливості суб'єкта;
чинник часу;
характер потреб;
рівень розумового розвитку людини і його здатність
інтегрувати різні елементи інформації в ціле (здібність до цілісної оцінки
ситуації) [35].
Емоційна сфера у психіці людини забезпечує її
ставлення до навколишнього середовища. Загалом емоції визначаються як психічний
процес, який відображає особисту значущість та оцінку внутрішніх та зовнішніх
ситуацій для життєдіяльності людини у формі безпосередніх переживань. Вони
забезпечують взаємозв’язок людини з процесом та результатом задоволення потреб,
з регуляцією діяльності. Емоції завжди мають суб’єктивний характер. Розрізняють
види емоцій: афект, власне емоції, почуття, настрій, стрес та фрустрація [59].
Р.М. Грановська виділяє серед емоційних явищ
афекти, власне емоції, відчуття, настрої, стрес.
Афект - найбільш потужна емоційна
реакція. Він повністю захоплює психіку людини, зумовлюючи єдину реакцію на
ситуацію в цілому. Відмінні риси афекту: ситуативність, узагальненість, велика
інтенсивність, мала тривалість [59].
Найпростішим видом емоцій розглядається афект -
інтенсивне, бурхливе і відносно короткочасне емоційне переживання (гнів, жах,
горе, відчай, бурхлива радість та ін.). Це найсильніша емоційна реакція
Характеристика афекту:
) емоційна реакція охоплює всю психіку людини;
) він супроводжується руховими реакціями та
соматичними змінами;
) розвиток афекту відбувається за законом: чим
сильніша потреба, чим більше сил покладено на її задоволення, але чим менший
результат, тим сильніший афект.
Власне емоції - триваліші стани. Вони
можуть бути реакцією не лише на події, що відбулися, але і на вірогідних або
згадуваних. Емоції відображають події у формі узагальненої суб'єктивної оцінки
і передбачають результат дії.
Власне емоції характеризуються на основі
порівняння з афектом:
) мають більшу тривалість;
) якщо афект виникає на завершення дії і
відображає результат, то емоції відносяться і до майбутньої дії.
Власне емоції характеризуються амбівалентністю
(двоякістю) - одні й ті ж об’єкти можуть викликати протилежні емоції,
наприклад: задоволення і незадоволення, збудження та заспокоєння і т.д.
Вирізняються основні фундаментальні емоції (радість, подив, гнів, страждання та
ін.) [64].
К. Ізард розглядає емоції (теорія диференціальних
емоцій) як складний процес, що має нейрофізіологічний, рухово-експресивний і
почуттєвий компоненти. Інтраіндивідуальний процес взаємодії цих компонентів,
внаслідок якого виникає емоція, є результатом еволюційно-біологічних процесів.
На нейрофізіологічному рівні емоції визначаються електрохімічною активністю
нервової системи. На почуттєвому рівні емоції виявляються як сильно мотивоване
переживання. На рухово-експресивному рівні - це, насамперед, мімічна
діяльність, а по-друге, - пантомімічні, вісцерально-ендокринні, а іноді -
голосові реакції. Емоції розглядаються не тільки як основна мотивуюча система,
але і як особистісні процеси, що додають змісту і значення людському існуванню.
Отже, базовими емоціями особистості є такі, як:
. Інтерес - збудження.
. Задоволення - радість.
. Здивування - зчудованість.
. Горе - страждання.
. Гнів - лють.
. Відраза - огида.
. Презирство - зневага.
. Страх - жах.
. Сором - сором’язливість.
. Провина - каяття.
Існують такі класифікації емоцій [17]:
1) за знаком: позитивні та негативні:
позитивні емоції - породжуються узгодженням обставин з
нормами, що відповідають світогляду цієї особи (задоволення <#"865009.files/image001.gif"> 
Рис. 2.1 Порівняння емоційного стану під
впливом творів музичного мистецтва
Твори образотворчого мистецтва
Музично обдаровані Учні без музичної
обдарованості
Рис. 2.2 Порівняння емоційного стану під
впливом творів образотворчого мистецтва
Поезія
Музично обдаровані Учні без музичної
обдарованості
Рис. 2.3 Порівняння емоційного стану під
впливом поезії
Рис. 2.4 Порівняння емоційних відповідей
підлітків
Рис. 2.5 Порівняння описових відповідей
підлітків
Рис. 2.6 Порівняння формальних відповідей
підлітків
Порівнюючи відповіді підлітків, можна зауважити, що
емоційно забарвлені відповіді переважають у музично обдарованих підлітків.
Разом з тим відповіді формального характеру зовсім не представлені в музично
обдарованих, а в підлітків без музичної обдарованості складають 40 % (Твори
музичного мистецтва), 35 (твори образотворчого мистецтва), 30 % (Поезія). Це
свідчить про емоційне реагування музично обдарованих підлітків на твори
мистецтва.
Таблиця 2.1.
Зміни частоти серцевих скорочень як показник
емоційного реагування під час інтерпретації творів мистецтва
|
Музично
обдаровані підлітки
|
Підлітки
без музичної обдарованості
|
|
Вихідний
рівень
|
Кінцевий
показник
|
Вихідний
рівень
|
Кінцевий
показник
|
|
84
|
80
|
80
|
90
|
|
89
|
80
|
70
|
85
|
|
92
|
89
|
89
|
102
|
|
76
|
67
|
66
|
78
|
|
93
|
90
|
82
|
85
|
|
68
|
82
|
83
|
92
|
|
76
|
63
|
80
|
87
|
|
148
|
99
|
85
|
95
|
|
101
|
80
|
79
|
68
|
|
94
|
93
|
77
|
84
|
|
70
|
84
|
70
|
73
|
|
77
|
68
|
70
|
80
|
|
85
|
74
|
70
|
75
|
|
87
|
65
|
84
|
88
|
|
65
|
74
|
70
|
80
|
|
90
|
92
|
71
|
64
|
|
96
|
84
|
84
|
78
|
|
94
|
80
|
70
|
84
|
|
87
|
89
|
76
|
79
|
|
66
|
78
|
80
|
91
|
Зміни пульсу під час виявлення емоційного стану
під впливом творів мистецтва показують цікаву особливість, в музично
обдарованих підлітків вихідний рівень в більшій частині вибірки вищий, ніж в
кінці, що протилежне в підлітків без музичної обдарованості.
Рис. 2.7 Середнє значення зміни серцевих
скорочень в підлітків
2.2.3
Емоційний інтелект музично обдарованих підлітків
Рівень розвитку емоційного інтелекту визначався
як показник успішної життєдіяльності особистості. Для дослідження емоційного
інтелекту використовувалась методика діагностики "Емоційного
інтелекту" Н. Холла. У таблиці 2.2 наводяться кількісні дані про
парціальний рівень емоційного інтелекту учнів підліткового віку.
Таблиця 2.2.
Дані про парціальний рівень емоційного інтелекту
учнів підліткового віку (%)
|
Емоційна
обізнаність
|
Управління
своїми емоціями
|
Самомотивація
|
Емпатія
|
Розпізнавання
емоцій інших
|
|
Високий
рівень
|
Середній
рівень
|
Низький
рівень
|
Високий
рівень
|
Середній
рівень
|
Низький
рівень
|
Високий
рівень
|
Середній
рівень
|
Низький
рівень
|
Високий
рівень
|
Середній
рівень
|
Низький
рівень
|
Високий
рівень
|
Середній
рівень
|
Низький
рівень
|
|
Учні
- музично обдаровані
|
0
|
65
|
35
|
5
|
80
|
15
|
5
|
75
|
20
|
10
|
55
|
35
|
0
|
45
|
55
|
|
Учні
без музичних здібностей
|
0
|
10
|
90
|
0
|
5
|
95
|
0
|
5
|
95
|
0
|
15
|
85
|
0
|
15
|
85
|
Вивчення даних за методикою діагностики
"Емоційного інтелекту" Н. Холла свідчить про наступне:
) За шкалою "Емоційна обізнаність"
65 % музично обдарованих учнів мають середній рівень, 35 % - низький,
% учнів без музичних здібностей мають середній
рівень, а 90 % - низький.
) За шкалою "Управління емоціями” 5 %
музично обдарованих мають високий рівень, 80 % - середній і тільки 15 % -
низький рівень;
водночас, тільки 5 % учнів без музичних
здібностей мають середній рівень, а 95 % - низький рівень.
Це означає, що музично обдаровані учні
підліткового віку вміло керують власними емоціями, а відповідно й можуть
коригувати свою поведінку та висловлювання.
) За шкалою "Самомотивація" 5 %
музично обдарованих підлітків мають високий рівень, 75% - середній та 20% -
низький рівень, тобто більшість учнів самомотивовані. Водночас, 95 % учнів без
музичних здібностей мають низький рівень самомотивації.
) За шкалою "Емпатія" 10 %
музично обдарованих підлітків отримали високий рівень емпатії, 55 % - середній
й 35% - низький рівень. Тобто, більшість таких дітей можуть співчувати один
одному й розуміти іншу людину. Водночас, 85 % учнів без музичних здібностей
мають низький рівень емпатії.
) За шкалою "Розпізнавання емоцій інших"
45 % музично обдарованих учнів мають середній рівень і 55% - низький рівень.
Більшість учнів (85 %), які не мають музичних здібностей, отримали низький
рівень по розпізнаванню емоцій інших людей.
Ілюстративно дані парціального рівня емоційного
інтелекту учнів підліткового віку представлено на рис. 2.8 - рис. 2.12.
Музично обдаровані Учні
підліткового віку
учні підліткового віку без
музичних здібностей
Рис. 2.8 Дані про парціальний рівень
емоційного інтелекту учнів підліткового віку (шкала "емоційна
обізнаність")
Музично обдаровані Учні
підліткового віку
учні підліткового віку без
музичних здібностей
Рис. 2.9 Дані про парціальний рівень
емоційного інтелекту учнів підліткового віку (шкала "управління своїми
емоціями")
Музично обдаровані Учні
підліткового віку
учні підліткового віку без
музичних здібностей
Рис. 2.10. Дані про парціальний рівень
емоційного інтелекту учнів підліткового віку (шкала "самомотивація")
Музично обдаровані Учні
підліткового віку
учні підліткового віку без
музичних здібностей
Рис. 2.11. Дані про парціальний рівень
емоційного інтелекту учнів підліткового віку (шкала "емпатія")
Музично обдаровані Учні
підліткового віку
учні підліткового віку без
музичних здібностей
Рис. 2.12. Дані про парціальний рівень
емоційного інтелекту учнів підліткового віку (шкала "розпізнавання емоцій
інших")
Результати свідчать про перевагу у музично обдарованих
учнів підліткового віку середнього рівня по шкалам емоційна обізнаність,
управління своїми емоціями, самомотивація, емпатія, розпізнавання емоцій інших,
а у підлітків, які не мають музичних здібностей, - низького рівня. Високий
парціальний рівень представлений лише у музично обдарованих підлітків і наявний
в таких шкалах, як управління своїми емоціями, самомотивація, емпатія,
розпізнавання емоцій інших і складає по кожній шкалі 5-10 %. Середній рівень
показників по шкалі емоційна обізнаність у музично обдарованих підлітків вищий
на 55 %, по шкалі управління своїми емоціями - вищий на 75 %, по шкалі
самомотивація теж вищий на 70 %, по шкалі емпатія - показники вищі на 40 %, по
шкалі розпізнавання емоцій інших - вищі на 30%.
Таким чином, можна зробити висновок, що музично обдаровані
підлітки мають суттєво кращі показники розвитку парціального рівня емоційного
інтелекту.
Рівень розвитку інтегративного рівня емоційного інтелекту
учнів підліткового віку представлено на рис. 2.13.
Рис. 2.13. Дані про рівень розвитку
інтегративного рівня емоційного інтелекту учнів підліткового віку
Аналіз результатів дослідження свідчить про те, що у
музично обдарованих підлітків на 80 % переважає середній інтегративний рівень,
а низький на 80 % переважає в учнів, які не мають музичних здібностей. Емоційна
сфера цих підлітків характеризується страхом, самотністю, нестабільністю,
агресією, почуттям провини, депресією, фрустрацією.
Показники на рис. 2.13 виявляють середній та низький рівні
інтегративного емоційного інтелекту. Середній рівень інтегративного емоційного
інтелекту переважає в музично обдарованих підлітків, що свідчить про
ефективнішу регуляцію та корекцію їх емоційної сфери.
2.2.4
Зміст базових емоцій музично обдарованих підлітків
Для дослідження домінуючих базових емоцій музично
обдарованих підлітків використано чотирьохмодальний емоційний опитувальник Л.А.
Рабиновича. Отримані результати наводяться у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3.
Дані про домінуючі базові емоції учнів
підліткового віку
|
Шкали
|
Учні
|
|
|
Музично
обдаровані
|
Не
мають музичних здібностей
|
|
|
Середній
бал
|
%
|
Середній
бал
|
%
|
|
Радість
|
25
|
52
|
23
|
48
|
|
Гнів
|
17
|
44
|
22
|
56
|
|
Страх
|
16
|
42
|
22
|
58
|
|
Сум
|
12
|
38
|
20
|
62
|
Аналіз отриманих даних свідчить, що домінуючою
емоцією музично обдарованих підлітків є радість, на другому місці - гнів, на
третьому - страх, на четвертому - сум.
Особам з домінуванням емоційної модальності
"радість" властиві конформність, сміливість, життєрадісність,
чуттєвість, самовпевненість, залежність від групи [34].
Це означає, що ці підлітки часто відчувають
емоцію радості і пов’язане з нею відчуття щастя. Гнів може бути розцінений як
позитивна емоція, так і негативна, що зумовлено причиною його виклику.
Позитивна дія гніву - це уміння постояти за себе, відстояти свою думку.
Негативна дія - гнів, як афект чи довготривалий стан, що не має вирішення. Але,
оскільки на першому місці у музично обдарованих підлітків є радість, то можна
припустити, що гнів у них носить захисний характер. Страх також може бути
розцінений по-різному. Позитивна дія страху - самозбереження від небезпечної
ситуації, негативна - безпричинний страх, тривожність. Сум - емоція, яку
найменше переживають музично обдаровані, оскільки домінантною емоцією є
радість.
У групі учнів, які не мають музичних здібностей,
відсутня домінуюча емоція. Показники по таким шкалам, як радість, гнів та страх
розділені однаково. Це означає, що дані підлітки відчувають на одному рівні і
радість, і гнів, і страх. Можна припустити, що вони менш щасливі, ніж музично
обдаровані, частіше відчувають емоцію гніву, і не лише захисного характеру, але
і як афект. Це може стосуватися і емоції страху. Сум є найменшою емоцією, що
відчувається.
Отже, всім учням не властиві характеристики
модальності "сум": нерішучість, стурбованість, відчуженість,
інтроверсія, схильність до почуття провини, підвищена конформність.
На рис. 2.15. та 2.16. ілюстративно представлено
дані щодо домінуючих базових емоцій учнів підліткового віку та їх порівняння.
Рис. 2.15. Дані про домінуючі базові
емоції учнів підліткового вік
Рис. 2.16. Дані щодо порівняння показників
домінуючих базових емоцій
Характеризуючи порівняння показників домінуючих базових
емоцій таких, як радість, гнів, страх, сум, у музично обдарованих підлітків,
можна відмітити, що показники по шкалі радість на 4 % вищі за показники учнів,
які не мають музичних здібностей, по шкалі гнів показники на 12 % нижчі, по
шкалі страх на 16 % нижчі, по шкалі сум на 24% показники нижчі у музично
обдарованих учнів.
2.2.5
Оцінка самопочуття, активності, настрою музично обдарованих підлітків
Вивчення оцінки самопочуття, активності, настрою
музично обдарованих підлітків проводилось на основі методики діагностики,
результати якої наведено у таблиці 2.4.
Таблиця 2.4.
Дані оперативної оцінки самопочуття, активності,
настрою учнів підліткового віку
|
Шкали
та їх рівні
|
Учні
|
|
Музично
обдаровані
|
Які не
мають музичних здібностей
|
|
Кількість
|
%
|
Кількість
|
%
|
|
Самопочуття
|
Низький
|
1
|
5
|
4
|
20
|
|
Нормальний
|
11
|
55
|
13
|
65
|
8
|
40
|
3
|
15
|
|
Активність
|
Низький
|
2
|
10
|
3
|
15
|
|
Нормальний
|
13
|
66
|
14
|
70
|
|
Високий
|
5
|
25
|
3
|
15
|
|
Настрій
|
Низький
|
0
|
0
|
1
|
5
|
|
Нормальний
|
8
|
40
|
15
|
75
|
|
Високий
|
12
|
60
|
4
|
20
|
У результаті проведення діагностичної методики
було виявлено, що по шкалі самопочуття: 40 % музично обдарованих
підлітків оцінюють на високому рівні, 55 % - мають нормальний рівень, 5 % -
низький рівень.
% учнів, які не мають музичних здібностей, на
високому рівні оцінюють своє самопочуття, 65 % - на нормальному рівні,20 % -
низькому рівні. Такі результати свідчать про високу міру фізіологічного та
психологічного комфорту підлітків.
Аналіз даних по шкалі активність: високо
себе оцінюють 25 % музично обдарованих підлітків, 65 % - на нормальному рівні і
10% учнів - на низькому рівні.
% учнів, які не мають музичних здібностей, високо
оцінюють свою активність, 70% - нормально, 15 % - на низькому рівні.
Це свідчить про прагнення розширювати сферу своєї
діяльності, здатність нести в собі потенціал енергії, сили, творчості. У
музично обдарованих підлітків присутні як високі, так і низькі бали.
Результати даних по шкалі настрій показує,
що високо його оцінюють 60% музично обдарованих підлітків, нормально - 40 %, на
низькому рівні - 0%.
% учнів, які не мають музичних здібностей, високо
оцінюють свій настрій, 75 % - на нормальному, 5 % - на низькому рівні.
Оскільки настрій - це загальний емоційний стан,
який своєрідно забарвлює на певний час діяльність людини, характеризує її
життєвий тонус, то емоційний стан музично обдарованих підлітків має вищі
показники.
В цілому, сформованість показників самопочуття,
активності, настрою знаходиться на нормальному та високому рівнях. Однак,
музично обдаровані підлітки мають вищі показники на високому рівні по шкалі
самопочуття різниця складає 25 %, по шкалі активність - 10 %, по шкалі настрій
- 40 %. А також нижчі показники по низькому рівні по шкалі самопочуття на 15 %
та шкалі настрій - на 5%, та вищі по шкалі активність - на 5%.
Таким чином, можна зробити висновок про
позитивний вплив музичної обдарованості на гармонізацію емоційної сфери учнів
підліткового віку.
На рис. 2.17. - рис. 2.19. ілюстративно
представлено дані щодо оцінки показників самопочуття, активності і настрою
учнів підліткового віку та їх порівняння.
Музично обдаровані Учні
підліткового віку
учні підліткового віку без
музичних здібностей
Рис. 2.17. Результати оцінки самопочуття
підлітками за допомогою методики САН
Музично обдаровані Учні
підліткового віку
учні підліткового віку без
музичних здібностей
Рис. 2.18. Результати самооцінки
активності підлітками за допомогою методики САН
Музично обдаровані Учні
підліткового віку
учні підліткового віку без
музичних здібностей
Рис. 2.19. Результати самооцінки настрою
підлітками за допомогою методики САН
2.2.6
Бажані потреби музично обдарованих підлітків
Для дослідження домінуючих потреб музично
обдарованих підлітків використано методику Б.І. Додонова "Бажані
переживання". Отримані результати висвітлюють емоції, які найбільше
подобається переживати і яка домінуюча потреба у досліджуваного (див. рис.
2.20.)
Рис. 2.20. Дані бажаних потреб учнів
підліткового віку
Якісний аналіз отриманих даних показує, що пізнавальні
потреби на 40% переважають в музично обдарованих підлітків, біологічні потреби
на 55% переважають в учнів, які не мають музичних здібностей, соціальні потреби
на 15 % переважають у музично обдарованих учнів.
У музично обдарованих підлітків домінують соціальні потреби
на 50 %. Це свідчить про їх бажання належати до певної соціальної групи,
посідати в ній значуще місце, дотримуватись поведінкових зразків. Можливо, саме
ця потреба мотивує музично обдарованих підлітків об’єднуватись в групи,
колективи та розвивати свою творчість. Друге місце посідають пізнавальні
потреби (45 %). Ці потреби пов’язані із саморозвитком, інтересом до
навколишнього світу, до новизни, інформаційності, компетентності, подолання
перешкод. Можливо бажання задовольнити пізнавальні потреби мотивують підлітків
до саморозвитку, самовдосконалення, творчого пошуку, який стосується не тільки
музики.
Водночас, музично обдаровані підлітки мають 5 % по шкалі
"біологічні потреби". Це можна трактувати як те, що вони можуть
деякий час ігнорувати біологічні потреби на користь соціальних та пізнавальних
потреб. Однак, це може негативно позначатись на фізичному здоров’ї. Це
необхідно знати, пам’ятати і контролювати батькам, вчителям і всім небайдужим
оточуючим людям.
В учнів, які не мають музичних здібностей, навпаки,
домінуючою є біологічна потреба (60 %). Це означає, що для цих підлітків
найголовніше задовольняти харчову, питну, температурну, статеву та інші
біологічні потреби. Можна припустити, що вони більш схильні до гедоністичних
емоцій, що за недбалого виховання може створювати асоціальні проблеми.
У цій категорії підлітків друге місце займають соціальні
потреби (35 %). Але соціальні потреби можуть носити інший характер, ніж у
музично обдарованих підлітків тому, що будуть пов’язані із задоволенням
біологічних потреб. На третьому місці знаходяться пізнавальні потреби (5 %).
На основі співставлення даних щодо вивчення показників
емоційної сфери учнів підліткового віку було виявлено наявність певного зв’язку
між ними. Отримані дані наведені у Таблиці 2.5.
Первинні дані методик та опитувальників пред’явлені в
Таблиці первинних даних (Додаток 7.)
Таблиця 2.5.
Порівняльні дані щодо вивчення показників
емоційної сфери учнів підліткового віку
|
Методики,
шкали, рівні
|
Учні
(%)
|
|
Музично
обдаровані
|
Які не
мають музичних здібностей
|
|
Опитувальник
"Вивчення емоційного стану під впливом творів мистецтв"
|
Твори
музичного мистецтва
|
Емоційний
|
60
|
5
|
|
|
Описовий
|
40
|
55
|
|
|
Формальний
|
0
|
40
|
|
Твори
образотворчого мистецтва
|
Емоційний
|
60
|
15
|
|
|
Описовий
|
40
|
45
|
|
|
Формальний
|
0
|
35
|
|
Поезія
|
Емоційний
|
65
|
15
|
|
|
Описовий
|
35
|
55
|
|
|
Формальний
|
0
|
30
|
|
ЧСС на
початку дослідження (сер. ариф.)
|
87
|
80
|
|
ЧСС
вкінці дослідження (сер. ариф.)
|
77
|
83
|
|
Емоційний
інтелект
|
Емоційна
обізнаність
|
Високий
|
0
|
0
|
|
|
Середній
|
65
|
10
|
|
|
Низький
|
35
|
90
|
|
управління
емоціями
|
Високий
|
5
|
0
|
|
|
Середній
|
80
|
5
|
|
|
Низький
|
15
|
95
|
|
Самомо-тивація
|
Високий
|
5
|
0
|
|
|
Середній
|
75
|
5
|
|
|
Низький
|
20
|
95
|
|
Емпатія
|
Високий
|
10
|
0
|
|
|
Середній
|
55
|
15
|
|
|
Низький
|
35
|
85
|
|
Розпізнавання
емоцій інших
|
Високий
|
0
|
0
|
|
|
Середній
|
45
|
15
|
|
|
Низький
|
55
|
85
|
|
Чотирьох-
модальний опитувальник" Рабиновича
|
Радість
|
52
|
48
|
|
Гнів
|
44
|
56
|
|
Страх
|
42
|
58
|
|
Сум
|
38
|
62
|
|
САН
|
Самопо-
чуття
|
Високий
|
40
|
15
|
|
|
Нормальний
|
55
|
65
|
|
|
Низький
|
5
|
20
|
|
Актив-
ність
|
Високий
|
25
|
15
|
|
|
Нормальний
|
65
|
70
|
|
|
Низький
|
10
|
15
|
|
Настрій
|
Високий
|
60
|
20
|
|
|
Нормальний
|
40
|
75
|
|
|
Низький
|
0
|
5
|
|
Переважаючі
емоції"
|
Біологічна
|
5
|
60
|
|
Соціальна
|
50
|
35
|
|
Пізнавальна
|
45
|
5
|
|
Виявлення
музичної обдарованості
|
277,25
|
64,5
|
Висновки
до другого розділу
Одержані результати вивчення особливостей
емоційної сфери та психофізіологічних особливостей музично обдарованих
підлітків та їх аналіз стали підставою для наступних висновків:
% учнів підліткового віку мають музичні
здібності, що включають природну слухову чутливість, розвинуте суб'єктивне
відношення до мовних і музичних інтонацій, здатність переживати відношення між
звуками як виразні і змістовні, музично-ритмічні почуття, розвинені музичну
пам’ять та психомоторні здібності.
Порівнюючи відповіді підлітків, можна зауважити,
що емоційно забарвлені відповіді переважають у музично обдарованих підлітків.
Разом з тим відповіді формального характеру зовсім не представлені в музично
обдарованих, а в підлітків без музичної обдарованості складають 40 % (Твори
музичного мистецтва), 35 (твори образотворчого мистецтва), 30 % (Поезія). Це
свідчить про емоційне реагування музично обдарованих підлітків на твори
мистецтва.
Разом з описанням відповідей підлітків
фіксувались зміни частоти серцевих скорочень, як показник емоційного реагування
під час інтерпретації творів мистецтва. У більшості випадків помітна
закономірність - у музично обдарованих підлітків первинні показники вищі за
кінцеві, а в учнів без музичних здібностей навпаки.
Аналіз результатів дослідження свідчить про те,
що у музично обдарованих підлітків на 80 % переважає середній інтегративний
рівень емоційного інтелекту, а низький на 80 % переважає в учнів, які не мають
музичних здібностей. Емоційна сфера цих підлітків характеризується страхом,
самотністю, нестабільністю, агресією, почуттям провини, депресією, фрустрацією.
Характеризуючи порівняння показників домінуючих
базових емоцій таких, як радість, гнів, страх, сум, у музично обдарованих
підлітків, можна відмітити, що показники по шкалі радість на 4 % вищі за
показники учнів, які не мають музичних здібностей, по шкалі гнів показники на
12 % нижчі, по шкалі страх на 16 % нижчі, по шкалі сум на 24% показники нижчі у
музично обдарованих учнів.
В цілому, сформованість показників самопочуття,
активності, настрою знаходиться на нормальному та високому рівнях. Однак,
музично обдаровані підлітки мають вищі показники на високому рівні по шкалі
самопочуття різниця складає 25 %, по шкалі активність - 10 %, по шкалі настрій
- 40 %. А також нижчі показники по низькому рівні по шкалі самопочуття на 15 %
та шкалі настрій - на 5%, та вищі по шкалі активність - на 5%.
У музично обдарованих підлітків домінують соціальні
потреби на 50 %. Це свідчить про їх бажання належати до певної соціальної
групи, посідати в ній значуще місце, дотримуватись поведінкових зразків.
Можливо, саме ця потреба мотивує музично обдарованих підлітків об’єднуватись в
групи, колективи та розвивати свою творчість. Друге місце посідають пізнавальні
потреби (45 %). Водночас, музично обдаровані підлітки мають 5 % по шкалі
"біологічні потреби". Це можна трактувати як те, що вони можуть
деякий час ігнорувати біологічні потреби на користь соціальних та пізнавальних
потреб.
Отже, виходячи з кількісного та якісного аналізу
отриманих результатів дослідження, можна зробити висновок про те, що емоційна
сфера музично обдарованих підлітків має суттєві особливості в порівнянні з
учнями, які не мають музичних здібностей. Було виявлено, що у музично
обдарованих підлітків не лише відрізняються результати показників методик, а і
фіксуються психофізіологічні особливості, а саме, зміна частоти серцевих
скорочень. Це дає підставу глибше досліджувати дану тему.
Висновки
Емоційна сфера психіки забезпечує ставлення
людини до навколишнього середовища. Емоції визначаються як психічний процес,
який відображає особисту значущість та оцінку внутрішніх і зовнішніх ситуацій
для життєдіяльності людини у формі безпосередніх переживань. Вони забезпечують
взаємозв’язок людини з процесом та результатом задоволення потреб, з регуляцією
діяльності. Емоції завжди мають суб’єктивний харакер. Розрізняють такі види
емоцій: афект, власне емоції, почуття, настрій, стрес та фрустрація.
На виникнення емоцій впливають наступні чинники:
індивідуальні (типологічні) особливості суб'єкта;
чинник часу;
характер потреб;
рівень розумового розвитку людини і його
здатність інтегрувати різні елементи інформації в ціле (здібність до цілісної
оцінки ситуації).
Отже, емоційність людини - сукупність
властивостей людини, що характеризують зміст, якість і динаміку її емоцій і
почуттів. Змістові аспекти відображають явища і ситуації, що мають значущість
для суб’єкта. Якісні властивості - ставлення індивіда до явищ навколишнього
світу і знаходять своє вираження в знаку і модальності домінуючих емоцій. До
динамічних властивостей належать особливості виникнення, перебігу і припинення
емоційних процесів та їх зовнішнього вираження.
Важливою передумовою успішної життєдіяльності
особистості є: "Емоційний інтелект", такі власне емоції, як радість,
гнів, страх, сум; стійке почуття помірної чи слабкої сили - настрій, пов’язані
з ним самопочуття та активність; основні види потреб, що стоять за певними
емоціями.
Фізіологічні механізми емоцій являють собою
складну картину. Вони складаються як з більш давніх процесів, що протікають в
підкіркових центрах і у вегетативній нервовій системі, так і з процесів вищої
нервової діяльності в корі головного мозку, при пануванні останніх. Ці
механізми можуть бути представлені в наступному вигляді: нервові збудження,
викликані в корі головного мозку тими чи іншими зовнішніми і внутрішніми
подразниками (а також залишкові зрушення, що лежать в основі спогадів), широко
захоплюють при цьому область підкіркових центрів і вегетативної нервової
системи.
Емоції є за своєю природою суб'єктивними
відображеннями легкості або труднощі перебігу нервових процесів при переході
від одного динамічного стереотипу до іншого, протилежного. Саме в характері
фізіологічних процесів, пов'язаних з формуванням і руйнуванням динамічних
стереотипів, необхідно бачити фізіологічну основу емоційних переживань труднощі
і легкості, бадьорості та втоми, задоволеності і засмучення, радості і розпачу
іт.д.
Емоційність підлітка - це стійка властивість
індивідуальності. Характеризуючи емоційну сферу сучасних підлітків, вчені
визначають наступні особливості:
досить велику емоційну збудливість, тому підлітки
відрізняються дратівливістю, бурхливим проявом своїх почуттів, пристрастю: вони
із великим бажанням беруться за цікаву справу, пристрасно відстоюють свої
погляди, обурюються через будь-яку несправедливість до себе чи своїх друзів;
значну стійкість емоційних переживань у
порівнянні із молодшими школярами, зокрема підлітки довго не забувають образ;
характерне очікування страху, наприклад, за
дослідженнями В.М. Кисловської, саме у підлітковому віці спостерігається
найвищий рівень тривожності;
суперечливість почуттів: досить часто підліток
захищає свого друга, розуміючи його неправоту, при цьому володіючи розвинутим
почуттям гідності, вони можуть заплакати від образи, хоч плакати соромно;
виникають переживання не тільки щодо оцінювання
їх іншими людьми, але і щодо самооцінки, оскільки у цьому віці відбувається
розвиток самосвідомості;
досить сильно розвинуте почуття прив'язаності до
групи, а тому вони боляче переживають осуд товаришів, ніж осуд дорослих чи
вчителя; спостерігається страх бути невизнаним групою;
висока вимогливість до дружби, в основі якої
лежить не спільна гра, як у молодших школярів, а спільність інтересів,
моральних почуттів;
дружба у підлітків більш вибіркова та інтимна,
більш тривала.
Сукупність певних здібностей, що зумовлюють
особливо успішну діяльність людини у визначеній області й виділяє його серед
інших осіб визначається обдарованістю. Практично судити про здібності учня
можна по сукупності таких показників, як швидкість просування учня в оволодінні
відповідною діяльністю, якісний рівень його досягнень, схильність до занять
цією діяльністю, співвідношення успішності і зусиль, затрачуваних для
досягнення цих результатів.
Музична здібність - це індивідуально-психологічні
особливості особистості, що включають:
) природну слухову чутливість, що зумовлює аналіз
природних, мовних або музичних звуків;
) розвинуте в праці і соціальному спілкуванні
суб'єктивне відношення до мовних і музичних інтонацій, виражене у вигляді
емоційної реакції.
Аналіз психолого-педагогічної літератури показав,
що обдарована особистість завжди творча, якщо немає творчості, то не варто
говорити про обдарованість. Водночас, фактично відсутні дослідження, в яких
вивчалися б психофізіологічні особливості емоційної сфери підлітків у контексті
музичної обдарованості, виявлення впливу музичної обдарованості на емоційну
сферу осіб підліткового віку. Саме тому вивчення емоційної сфери та
психофізіологічних особливостей музично обдарованих підлітків є актуальним і
значущим.
Одержані результати вивчення особливостей
емоційної сфери та психофізіологічних особливостей музично обдарованих
підлітків та їх аналіз стали підставою для наступних висновків:
% учнів підліткового віку нашої вибірки мають
музичні здібності, що включають природну слухову чутливість, розвинуте
суб'єктивне відношення до мовних і музичних інтонацій, здатність переживати
відношення між звуками як виразні і змістовні, музично-ритмічні почуття,
розвинені музичну пам’ять та психомоторні здібності.
Порівнюючи відповіді підлітків, які оцінювали
твори мистецтва, можна зауважити, що емоційно забарвлені відповіді переважають
у музично обдарованих підлітків. Разом з тим відповіді формального характеру
зовсім не представлені в музично обдарованих, а в підлітків без музичної
обдарованості складають 40 % (Твори музичного мистецтва), 35 (твори
образотворчого мистецтва), 30 % (Поезія). Це свідчить про емоційне реагування
музично обдарованих підлітків на твори мистецтва.
Разом з описанням відповідей підлітків
фіксувались зміни частоти серцевих скорочень, як показник емоційного реагування
під час інтерпретації творів мистецтва. У більшості випадків помітна закономірність
(скоріше тенденція) - у музично обдарованих підлітків первинні показники вищі
за кінцеві, а в учнів без музичних здібностей тенденція протилежна.
Аналіз результатів дослідження свідчить про те,
що у музично обдарованих підлітків на 80 % переважає середній інтегративний
рівень емоційного інтелекту, а низький на 80 % переважає в учнів, які не мають
музичних здібностей. Емоційна сфера цих підлітків характеризується страхом,
самотністю, нестабільністю, агресією, почуттям провини, депресією, фрустрацією.
Характеризуючи порівняння показників домінуючих
базових емоцій, таких, як радість, гнів, страх, сум, у музично обдарованих
підлітків можна відмітити, що показники по шкалі радість на 4 % вищі за
показники учнів, які не мають музичних здібностей, по шкалі гнів показники на
12 % нижчі, по шкалі страх на 16 % нижчі, по шкалі сум на 24% показники нижчі у
музично обдарованих учнів.
В цілому, сформованість показників самопочуття,
активності, настрою знаходиться на нормальному та високому рівнях. Однак,
музично обдаровані підлітки мають вищі показники на високому рівні по шкалі
самопочуття різниця складає 25 %, по шкалі активність - 10 %, по шкалі настрій
- 40 %. А також нижчі показники по низькому рівні по шкалі самопочуття на 15 %
та шкалі настрій - на 5%, та вищі по шкалі активність - на 5%.
У музично обдарованих підлітків домінують
соціальні потреби на 50 %. Це свідчить про їх бажання належати до певної
соціальної групи, посідати в ній значуще місце, дотримуватись поведінкових
зразків. Можливо, саме ця потреба мотивує музично обдарованих підлітків
об’єднуватись в групи, колективи та розвивати свою творчість. Друге місце
посідають пізнавальні потреби (45 %). Водночас, музично обдаровані підлітки
мають 5 % по шкалі "біологічні потреби". Це можна трактувати як те, що
вони можуть деякий час ігнорувати біологічні потреби на користь соціальних та
пізнавальних потреб.
Отже, виходячи з кількісного та якісного аналізу
отриманих результатів дослідження, можна зробити висновок про те, що емоційна
сфера музично обдарованих підлітків має деякі відмінності в порівнянні з
учнями, які не мають музичних здібностей. Позитивні результати емпіричного
вивчення особливостей емоційної сфери музично обдарованих підлітків є підставою
для розробки в подальшому методичних рекомендацій щодо розвитку музичних
здібностей у дітей різного віку, що обов’язково сприятиме гармонізації їх
емоційної сфери. Разом з тим було виявлено, що у музично обдарованих підлітків
не лише відрізняються результати показників методик, а і фіксуються
психофізіологічні особливості, а саме, зміна частоти серцевих скорочень.
Особливо це становить цікавість, якщо порівнювати результати підлітків. У
музично обдарованих учнів (у більшій мірі) на початку дослідження переважають
вищі показники частоти серцевих скорочень, що є протилежним для тих, хто не має
музичних здібностей. А в кінці дослідження у музично обдарованих підлітків
частота серцевих скорочень стає меншою, а в учнів без музичної обдарованості -
навпаки більшою.
Протилежна зміна частоти серцевих скорочень під
час інтерпретації творів мистецтва у музично обдарованих підлітків та
підлітків, що не мають музичної обдарованості, свідчить про різні регуляторні
механізми, що обумовлюють психічну діяльність під час сприйняття творів
мистецтва. Помічена нами тенденція потребує подальшого дослідження
психофізіологічних механізмів формування та діяльності емоційної сфери
обдарованих підлітків.
Список
використаних джерел
1. Алфімов В., Зотова І. Психологічні відмінності обдарованих
ліцеїстів // Рідна школа: Щомісячний науково-педагогічний журнал. - 2005. - №5.
- ст.14-15.
. Анохин П.К. Эмоции // Психология эмоций: Тексты. - М., 1984. -
С.173.
. Анохин П.К. Очерки по физиологии функциональных систем. - М.:
Медицина, 1975.
. Барко В.І., Тютюнников А.М. Як визначити творчі здібності
дитини? - К.: Україна, 1991. - 82 с.
. Богачкіна Н.А., Психологія. Конспект лекцій
http://ua-referat.com/Психологія_Конспект_лекцій_Богачкіна_Н_А
. Богоявленская Д.Б., Брушлинский А.В., Бабаева і др. "Робоча
концепція обдарованості" // В.Д. Шадрикова, М., 1998.
. Виноградова О.С. Гиппокамп и память. - М.: Наука, 1975. - 350 с.
. Гергель Є.Л. Вікова динаміка розвитку креативних здібностей //
Наукові записки Інституту психології ім.Г.С. Костюка АПН України / За ред.
академіка С.Д. Максименка. - К.: Главник, 2005. - Вип.26: У 4 томах. - Т.1. -
С.342-349;
. Горай Ю. Творчі здібності та обдарованість // Психолог. - 2006.
- №25. - с.12.
. Джеймс Древер. Словник психології - A Dictionary of Psychology
by James Drever. Middlesex: Penguin Reference Books, 1952 - 1966.
. Діагностика обдарованості у фізико-математичній сфері у школі/
Бажанюк В.С. Проблеми загальної та педагогічної психології - збірник наукових
праць Інституту психології ім.П.С. Костюка АПН України. Т.7. Вип.1. - К.: 2005.
с.48-60.
. Додонов Б.И. Эмоция как ценность - М.: Политиздат, 1978. - 272
с.
. Дрозденко К.С. Загальна психологія у практичному вимірі:
Підручник. - К.: ВД "Професіонал”, 2007. - 608 с.
. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. СПб Издательство
"Питер". - 1999. - 368 с. (Серия "Мастера психологи”).
. Журнал "Дополнительное образование", № 10, 2001; №11,
2001.
16.
Журнал "Наука и жизнь"
<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B0_%D0%B8_%D0%B6%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D1%8C>,
Москва, видавництво "Правда", № 12 за 1977 рік. стор.117-118
. Изард
К. Эмоции человека: Пер. с анг. М.: Изд. Моск. Ун-та, 1980, с.440.
. Изард
К.Э. Психология эмоций. - СПб.: Питер, 1999.
. Ильин
Е.П. Эмоции и чувства. СПб., 2001. С.524-527.
. Ильин
Е.П. Психология индивидуальных различий. - СПб. - Питер, 2004.
С.159-161
.
Інтернет www/psychologos.ru/Горе
.
http://psyznaiyka.net/view-emocii.html? id=fiziologicheskie-osnovi-emociy
.
Інтернет. zaxid.net/blogs/showBlog. do? ogida_do_tsiyeyi_derzhavi.
.
Китаев-Смык Л.А. Психология стресса. - М.: Наука, 1983. - 370 с.
.
Клименко В.В. Психологические тесты таланта. Харьков: Фолио, 1996
.
Клименко В.В. Психологія творчості. К.: Центр навчальної літератури, 2006. -
480с.
. Кошлань
И.Г. Психологические особенности подростков - представителей мономодальных
типов эмоциональности. // Наука і освіта, 2004. - № 4 - 5 - С.36 - 40;
.
Крушинский Л.В. Эволюционно-генетические аспекты поведения. Избр. труды. Т.1. -
М.: Наука, 1991. - 258 с.
. Кузин
В.С. "Психология живописи", М., 2005.
.
Кулагина И.Ю. Возрастная психология (Развитие ребенка от рождения до 17 лет):
Учебное пособие.5-е изд. - М.: Изд-во УРАО, 1999;
.
Кульчицька О.І. Специфіка дитячої обдарованості // Обдарована дитина. - 2001. -
№1. - с.3-10.
.
Левченко А. Психологічні особливості підліткового віку // Психолог. - № 42
(90). - С.9-16;
. Лейтес
Н.С. Одаренные дети. М.: АСАДЕМА. - 2007. - 332с.
. Либин
А.В. Дифференциальная психология: на пересечении европейских, российских и
американских традиций.2 изд. - М.: Смысл; Per Se, 2000. - 549 с
. Липова
Л. Концепція обдарованості та її види // Рідна школа. - 2003. - №4. - С.10-12.
. Липова
Л. Про програми роботи з обдарованою молоддю на 2001-2005 р. // Управління
школою. - №7. - 2002. - с.6-8.
.
Ліфарєва Н.В. Психологія особистості: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної
літератури, 2003. - 237 с.
.
Ломброзо Ч. Гениальность і помешательство. - М. - 1998. - 220 с.
. Малый
энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона / В современной орфографии. -
Петербург: Издательское общество "Ф.А. Брокгауз - И.А. Ефрон",
1907-1909.
. Малімон
Л.Я. До проблеми діагностики емоційності як властивості особистості //
Практична психологія та соціальна робота. - 2002. - №7. - С.59-65.
.
Матюшкин А.М. Концепция творческой одаренности // Вопросы психологии. - 1989. -
№6. - С.29-33.
. Моляко
В.О. Актуальні соціально-психологічні аспекти обдарованості // Обдарована
дитина. - 1998. - №1. - С.4-5.
.
Морозова Л. Питання дитячої обдарованості в американській системі шкільної
освіти // Рідна школа. - №7. - 2006. - С.78-80.
. Немов
Р.С. Общие основы психологии // Психология. Кн.1. - М.: Гуманит. изд. центр
ВЛАДОС, 2003. - 688 с.
.
Непомнящая Н.И. Целостно-личностный подход к изучению человека // Вопросы
психологии. - 2005. - № 1. - С.116-124.
. Пальм
Г.А. Загальна психологія: Навч. Пос. - К.: Центр учбової літератури, 2009. -
256 с.
.
Психологические тесты/Под ред.А. А. Карелина. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС,
1999. - В 2 т. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. - T.1 - С.241-244.
.
Побережная Г.И. Музыка в детской душе. Книга для родителей. Рада. 2007. - 80 с.
. Прибрам
К. Языки мозга. - М.: Прогресс, 1975. - 463 с.
.
Проблеми дослідження емоційного інтелекту як чинника схильності юнаків до
віктимної поведінки. Бантишева Олександра Олександрівна
.
Психологический словарь / Под ред.В.П. Зинченко, Б.Г. Мещерякова. - М.:
Астрель: АСТ: Транзиткнига, 2006, 479 с.
. Рибалка
О.Я. Формування моральних цінностей у міжстатевих стосунках підлітків //
Постметодика. - №5-6. - 2001. - С.146-149
. Роджерс
К.Р. "Взгляд на психотерапию. Становление человека" М.: Прогресс, -
409с.
.
Розенцвейг Ф. Загальний Контур // Символу Розладу і Особи. - 1938.151-160.
.
Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2 т. - М.: Педагогика, 1989. - Т.1.
- 486 с.;
. Селье
Г. Стресс без дістресса. - М.: Прогрес, 1979. - 123 с.
. Симонов
П.В. Эмоциональный мозг. - М., 1981. - 167 с.
. Симонов
П.В. Теория отражения и психофизиология эмоций. - М., 1979. - 157 с.
.
Соціальна робота в Україні: теорія і практика: посібник для підвищення
кваліфікації психологів центрів соціальних служб для молоді. - 5-а ч. / За
ред.А.Я. Ходарчук. - К.: ДЦССМ, 2003. - 264 с.
.
Тарасова О. Онтогенез музыкальных способностей. - М.: Педагогика, 1988. - 176
с.
. Теплов
М.Б. Избранные труды. В 2 т., т.1, М.: Прос, 1971.
. Ушаков
Д.В. Психология одаренности. От теории к практике. М. - 2000 - 96 с.
.
Фетіскін Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Соціально-психологічна діагностика
розвитку особистості і малих груп. - М., Изд-во Інституту Психотерапії. 2002. -
490 с.
. Хохліна
О.П. Методичні рекомендації з підготовки до державного екзамену з навчальної
дисципліни "Загальна психологія" для фахівців
освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" галузі знань
"Соціально-політичні науки" - 0301 за напрямом підготовки
"Психологія" - 6.030102. - К.: Національна академія внутрішніх справ.
- 2011. - 68 с.
.
Петровский А.В. Хрестоматия по психологии. - М.: Просвещение, 1977. - 526 с.
Додатки
Додаток
1
Опитувальник "Виявлення музичної
обдарованості" Бажанюк В.С.
|
Питання
|
Бали
|
|
1.
Колекція музики на компакт-дисках.
|
|
|
· до 5
компакт-дисків
|
5
|
|
· 5-10
|
10
|
|
·
більше 10
|
20
|
|
2.
Оцінка з музичної грамоти у початкових класах.
|
|
|
· до 6
балів
|
0
|
|
· 7-9
балів
|
5
|
|
· 10-12
балів
|
20
|
|
3.
Оцінка з музичної грамоти (профільного інструменту) в музичній школі.
|
0
|
|
· 7-9
б.
|
5
|
|
· 10-12
б.
|
20
|
|
4. Оцінки
в музичній школі з додаткових дисциплін, як сольфеджіо чи хор?
|
|
|
· до 6
балів
|
0
|
|
· 7-9
балів
|
5
|
|
· 10-12
балів
|
20
|
|
5. Чи
створюєш сам музику?
|
|
|
· так
|
20
|
|
· ні
|
0
|
|
6. Яку
саме музику створюєш? (Обирай все те, що створюєш)
|
|
|
· пісні
|
10
|
|
·
акомпанемент
|
10
|
|
·
інструментальну
|
10
|
|
7. Чи є
найбільш вдала музична робота? Яка вона за обсягом?
|
|
|
· немає
|
0
|
|
·
маленька
|
5
|
|
·
невелика
|
10
|
|
·
велика
|
20
|
|
8.
Цікавить інформація з музичної літератури?
|
|
|
· так
|
0
|
|
· ні
|
20
|
|
9.
Приймаю участь у конкурсах чи концертах з співів та музики.
|
|
|
· так
|
20
|
|
· ні
|
0
|
|
10.
Приймаю участь у концертах (обирай всі ті варіанти, де приймаєш участь)
|
|
|
· у
загальноосвітній школі
|
10
|
|
· у
музичній школі
|
10
|
|
· на
міських концертах
|
10
|
|
· на
міжміських концертах
|
10
|
|
·
закордоном
|
10
|
|
11.
Граю (співаю) в ансамблі чи групі
|
|
|
· так
|
20
|
|
· ні
|
0
|
|
12. У
скільки років пішов (шла) до музичної школи?
|
|
|
· у 5-7
|
20
|
|
· 8-12
|
10
|
|
· після
13
|
5
|
|
13.
Хтось з батьків займалися чи займаються музикою?
|
|
|
· так
|
20
|
|
· ні
|
0
|
|
14. Чи
регулярно займаєшся на музичному інструменті (чи співаєш), який вивчаєш в
музичній школі?
|
|
|
· так
|
20
|
|
· ні
|
0
|
|
15. Чи
маєш музичний взірець?
|
|
|
· так
|
20
|
|
· ні
|
0
|
|
16.
Подобається розважати рідних та близьких власними виступами (спів, гра?)
|
|
|
· так
|
20
|
|
· ні
|
0
|
|
17.
Відвідував (ла) майстер-класи з музичної дисципліни?
|
|
|
· так
|
20
|
|
· ні
|
0
|
|
18.
Цікавить різноманітна інформація, яка буде музично розвивати та навчати
(фільми, прослуховування музики.)
|
|
|
· так
|
20
|
|
· ні
|
0
|
Додаток
2
Опитувальник: Визначення емоційного стану під
впливом художніх творів
Прізвище, ім’я ______________________________
|
Твори
музичного мистецтва
|
|
№
|
Композиція
|
Опис
|
Психофізіологічний
показник
|
|
|
|
Вихідний
рівень
|
Під час
повтор. пред’явлення
|
|
1
|
"Революційний
етюд" Ф. Шопен
|
|
|
|
|
2
|
А.
Вівальді "Пори року. Літо"
|
|
|
|
|
3
|
П.
Чайковський "Танец цветов"
|
|
|
|
|
Твори
образотворчого мистецтва
|
|
1
|
О.
Пушкін "Пророк"
|
|
|
|
|
2
|
К.
Сімонов "Чекай мене"
|
|
|
|
|
3
|
Ф.
Тютчев "Мовчання"
|
|
|
|
|
Поезія
|
|
1
|
Леонардо
да Вінчі "Джоконда"
|
|
|
|
|
2
|
К.
Фрідріх "Мандрівник над морем туману"
|
|
|
|
|
3
|
Т.
Шевченко "Катерина"
|
|
|
|
Додаток
3
Діагностика "Емоційного інтелекту" (Н.
Холл)
Тест
. Для меня как отрицательные, так и положительные
эмоции служат источником знания о том, как поступать в жизни.
. Отрицательные эмоции помогают мне понять, что я
должен изменить в своей жизни.
. Я спокоен, когда испытываю давление со стороны.
. Я способен наблюдать изменение своих чувств.
. Когда необходимо, я могу быть спокойным и
сосредоточенным, чтобы действовать в соответствии с запросами жизни.
. Когда необходимо, я могу вызвать у себя широкий
спектр положительных эмоций, такие, как веселье, радость, внутренний подъем и
юмор.
. Я слежу за тем, как я себя чувствую.
. После того как что-то расстроило меня, я могу
легко совладать со своими чувствами.
. Я способен выслушивать проблемы других людей.
. Я не зацикливаюсь на отрицательных эмоциях.
. Я чувствителен к эмоциональным потребностям
других.
. Я могу действовать на других людей
успокаивающе.
. Я могу заставить себя снова и снова встать
перед лицом препятствия.
. Я стараюсь подходить к жизненным проблемам
творчески.
. Я адекватно реагирую на настроения, побуждения
и желания других людей.
. Я могу легко входить в состояние спокойствия,
готовности и сосредоточенности.
. Когда позволяет время, я обращаюсь к своим
негативным чувствам и разбираюсь, в чем проблема.
. Я способен быстро успокоиться после
неожиданного огорчения.
. Знание моих истинных чувств важно для
поддержания "хорошей формы".
. Я хорошо понимаю эмоции других людей, даже если
они не выражены открыто.
. Я могу хорошо распознавать эмоции по выражению
лица.
. Я могу легко отбросить негативные чувства,
когда необходимо действовать.
. Я хорошо улавливаю знаки в общении, которые
указывают на то, в чем другие нуждаются.
. Люди считают меня хорошим знатоком переживаний
других людей.
. Люди, осознающие свои истинные чувства, лучше
управляют своей жизнью.
. Я способен улучшить настроение других людей.
. Со мной можно посоветоваться по вопросам
отношений между людьми.
. Я хорошо настраиваюсь на эмоции других людей.
. Я помогаю другим использовать их побуждения для
достижения личных целей.
. Я могу легко отключиться от переживания
неприятностей.
Додаток
4
Чотирьохмодальний емоційний опитувальник Л.А.
Рабиновича
Опросник
. Вы не решитесь пойти ночью в любое страшное
место, даже если дело идет на спор?
. Часто ли у вас портится настроение, находит
уныние, хандра?
. Можно ли сказать, что ваше настроение бывает
чаще всего веселым и бодрым?
. Страшно ли вам бывает идти по темной, пустынной
улице?
. Страшно ли вам смотреть вниз с большой высоты?
. Часто ли вы испытываете чувство неудачи,
неудовлетворенности собой, разочарования в себе?
. Если бы над вами зло подшутили, привело бы это
вас в состояние гнева?
. Овладевает ли вами негодование, если не
выполняются ваши требования?
. Легко ли вы заражаетесь радостным настроением
окружающих?
. Можно ли о вас сказать, что вы не верите в свои
силы?
. Считаете ли вы, что ваши жизненные
обстоятельства дают вам много поводов для негодования, возмущения?
. Вызывают ли у вас страх страшные сцены в кинофильмах?
. У Вас часто появляется желание с кем-нибудь
поссориться?
. Можно ли сказать, что у вас преобладает
радостное мироощущение?
. Можно ли назвать вас несмелым человеком?
. Может ли небольшое затруднение в деятельности
вызвать у вас раздражение?
. Испытываете ли вы боязнь, когда вам необходимо
обратиться начальнику, вышестоящему лицу?
. Бываете ли вы активным участником веселья в
компаниях?
. Вас легко рассердить?
. Можно ли сказать о вас, что вы человек
печальный?
. Можно ли о вас сказать, что в вас преобладает
грустное и унылое настроение?
. Вам свойственно состояние удовлетворенности
жизнью?
. Боитесь ли вы темноты в незнакомой обстановке?
. Считаете ли вы себя веселым человеком?
. Вы не склонны предаваться невеселым, мрачным
мыслям?
. Вами овладевает неприятное чувство в лифте, в
туннеле?
. Часто ли неудачи приводят вас в отчаяние?
. Можете ли вы сказать про себя, что вы по своей
натуре оптимист?
. Вызывают ли у вас чувство тоски книги с плохим
концом?
. Боитесь ли вы выходить на сцену, выступать
перед большой аудиторией?
. Вы неуступчивы?
. Вами овладевает злость, если вы очень
торопитесь, а вам помешали?
. Когда на вас кричат, вам хочется ответить тем
же?
. Свойственно ли вам переживать чувство страха
при сильной грозе?
. Если вы терпите поражение в споре, овладевает
ли вами раздражение и злость?
. Испытываете ли вы радость, когда находите
решение важной для вас задачи?
. Можете ли вы присоединиться к мнению, что в
жизни больше невзгод и печалей, чем радостей?
. Кажется ли вам будущее бесперспективным и
мрачным?
. Может ли небольшое препятствие, мешающее
достичь желаемого, вызвать у вас чувство подавленности?
. Любите ли вы веселое оживление и суету вокруг
себя?
. Легко ли вы ощущаете чувство потери чего-то?
. Овладевает ли вами раздражение, если, как вам
кажется, вас не понимает близкий человек?
. Обычно по утрам у вас бодрое и радостное
настроение?
. Овладевает ли вами гнев так сильно, что вы
долго не можете успокоиться?
. Вы, вероятно, отказались бы заниматься каким-либо
опасным видом спорта?
. Бывает ли у вас чувство страха при
необходимости посетить зубного врача или сделать укол?
Додаток
5
Методика діагностики оперативної оцінки
самопочуття, активності, настрою
|
1.
Самочувствие хорошее
|
3
|
2
|
1
|
0
|
1
|
2
|
3
|
Самочувствие
плохое
|
|
2.
Чувствую себя сильным
|
3
|
2
|
1
|
0
|
1
|
2
|
3
|
Чувствую
себя слабым
|
|
3.
Пассивный
|
3
|
2
|
1
|
0
|
1
|
2
|
3
|
Активный
|
|
4.
Малоподвижный
|
3
|
2
|
1
|
0
|
1
|
2
|
3
|
Подвижный
|
|
5.
Веселый
|
3
|
2
|
1
|
0
|
1
|
2
|
3
|
Грустный
|
|
6.
Хорошее настроение
|
3
|
2
|
1
|
0
|
1
|
2
|
3
|
Плохое
настроение
|
|
7.
Работоспособный
|
3
|
2
|
1
|
0
|
1
|
2
|
3
|
Разбитый
|
|
8.
Полный сил
|
3
|
2
|
1
|
0
|
1
|
2
|
3
|
Обессиленный
|
|
9.
Медлительный
|
3
|
2
|
1
|
0
|
1
|
2
|
3
|
Быстрый
|
|
10.
Бездеятельный
|
3
|
2
|
1
|
0
|
1
|
2
|
3
|
Деятельный
|
|
11.
Счастливый
|
3
|
2
|
1
|
0
|
1
|
2
|
3
|
Несчастный
|
|
12.
Жизнерадостный
|
3
|
2
|
1
|
0
|
1
|
2
|
3
|
Мрачный
|
|
13.
Напряженный
|
3
|
2
|
1
|
0
|
1
|
2
|
3
|
Расслабленный
|
|
14.
Здоровый
|
3
|
2
|
1
|
0
|
1
|
2
|
3
|
Больной
|
|
15.
Безучастный
|
3
|
2
|
1
|
0
|
1
|
2
|
3
|
Увлеченный
|
|
16.
Равнодушный
|
3
|
1
|
0
|
1
|
2
|
3
|
Взволнованный
|
|
17.
Восторженный
|
3
|
2
|
1
|
0
|
1
|
2
|
3
|
Унылый
|
|
18.
Радостный
|
3
|
2
|
1
|
0
|
1
|
2
|
3
|
Печальный
|
|
19.
Отдохнувший
|
3
|
2
|
1
|
0
|
1
|
2
|
3
|
Усталый
|
|
20.
Свежий
|
3
|
2
|
1
|
0
|
1
|
2
|
3
|
Изнуренный
|
|
21.
Сонливый
|
3
|
2
|
1
|
0
|
1
|
2
|
3
|
Возбужденный
|
|
22.
Желание отдохнуть
|
3
|
2
|
1
|
0
|
1
|
2
|
3
|
Желание
работать
|
|
23.
Спокойный
|
3
|
2
|
1
|
0
|
1
|
2
|
3
|
Озабоченный
|
|
24.
Оптимистичный
|
3
|
2
|
1
|
0
|
1
|
2
|
3
|
Пессимистичный
|
|
25.
Выносливый
|
3
|
2
|
1
|
0
|
1
|
2
|
3
|
Утомляемый
|
|
26.
Бодрый
|
3
|
2
|
1
|
0
|
1
|
2
|
3
|
Вялый
|
|
27.
Соображать трудно
|
3
|
2
|
1
|
0
|
1
|
2
|
3
|
Соображать
легко
|
|
28.
Рассеянный
|
3
|
2
|
1
|
0
|
1
|
2
|
3
|
Внимательный
|
|
29.
Полный надежд
|
3
|
2
|
1
|
0
|
1
|
2
|
3
|
Разочарованный
|
|
30.
Довольный
|
3
|
2
|
1
|
0
|
1
|
2
|
3
|
Недовольный
|
Додаток
6
Методика Б.І. Додонова "Бажані
переживання"
|
Номер
|
Эмоция
|
|
1.
|
Чувство
необычного, таинственного, появляющееся в незнакомой местности, обстановке.
|
|
2.
|
Радостное
волнение, нетерпение при приобретении новых вещей, предметов
коллекционирования, удовольствие от мысли, что скоро их станет еще больше.
|
|
3.
|
Радостное
возбуждение, когда видишь, что добиваешься успешных результатов.
|
|
4.
|
Удовлетворение,
гордость, подъем духа, когда можешь доказать свою ценность как личности или
превосходство над соперниками. когда тобой искренне восхищаются.
|
|
5.
|
Веселье,
беззаботность, хорошее физическое самочувствие, наслаждение вкусной едой,
отдыхом, непринужденной обстановкой, безопасностью и безмятежностью жизни.
|
|
6.
|
Чувство
радости и удовлетворения, когда удается сделать что-либо хорошее для дорогих
тебе людей.
|
|
7.
|
Горячий
интерес, наслаждение при познании нового, при знакомстве с поразительными
научными фактами, радость и глубокое удовлетворение при постижении сути
явления, подтверждении Ваших догадок и предложений.
|
|
8.
|
Боевое
возбуждение, чувство риска, упоение им, азарт, острые ощущения в минуты
борьбы, опасности.
|
|
9.
|
Радость,
хорошее настроение, симпатия, признательность, когда видишь дружбу и
взаимопонимание, когда сам получаешь помощь и одобрение со стороны других
людей.
|
|
10.
|
Своеобразное
сладкое чувство, возникающее при восприятии природы и музыки, стихов. других
произведений искусства.
|
|
Номер
эмоции
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Место
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
§ 1 место - наиболее
предпочитаемое переживание
§ 10 место - наименее предпочитаемое
переживание