Позаурочні форми організації навчання історії та правознавства
Курсова
робота
на
тему: Позаурочні форми організації навчання історії та правознавства
Зміст
Вступ
Розділ
1. Теоретичні основи проблеми організації та проведення позаурочних форм
навчання
.1
Поняття позаурочної, позакласної та позашкільної роботи
.2
Характеристика основних форм позаурочної навчальної діяльності
Розділ
2. Методика організації та проведення позаурочних форм занять з історії та
правознавства
.1
Досвід вчителів історії та правознавства щодо організації проведення форм
позаурочної роботи
.2
Сучасний стан використання позаурочних форм навчання історії та правознавства
Висновки
Список
літератури
Вступ
Актуальність. «Історія» та «Правознавство» були,
є і будуть залишатися важливими суспільствознавчими дисциплінами у школі. Крім
уроку важливою формою організації є позаурочна робота, яка дозволяє поглибити
знання з предмету, зорієнтувати процес навчання на активізацію пошукової та
пізнавальної діяльності учнів, навчити учня працювати самостійно, або
вдосконалити їх самостійну роботу та ін.
Викладаючи курс правознавства, вчителю необхідно
застосовувати різні форми та методи навчання. Окрім традиційних уроків, слід
використовувати шкільну лекцію, ділові ігри, організовувати роботу з текстами
нормативно-правових актів. Для вироблення навичок аналізу доцільно пропонувати
учням юридичні задачі, обговорювати відомі їм з власного життєвого досвіду, з
творів літератури та мистецтва ситуації правового характеру, слід звертатися й
до публікацій засобів масової інформації. Важливу роль у процесі навчання
відіграє й позакласна та позашкільна робота. Останнім часом з’явилась певна
кількість досліджень з проблем методики викладання правознавства (В. Ваксман,
В. Дубровський, О. Наровлянський, О. Пометун, І. Усенко, Г. Фрейман та ін.), де
аналізуються підходи до форм організації навчання цього предмета.
Головним завданням позаурочної роботи з історії
є розвиток і поглиблення в учнів історичного мислення, формування позитивної
історичної само ідентифікації; відпрацювання навичок творчої діяльності та вмінь
використовувати отриманні знання та навички на практиці, виховування в молодого
покоління особистісних рис громадянина України, загальнолюдських духовних
цінностей, демократизму, патріотизму; підготовка учнів до свідомої активної
участі в суспільному житті. Проблеми методики викладання історії висвітлені у
працях С.І. Моцак, В. А. Станкевич, К. Баханов та ін.
Об`єктом дослідження є основні позаурочні форми
організації навчання історії та правознавства в школі. Предмет дослідження -
можливості використання основних позаурочних форм організації навчання історії
та правознавства. Мета дослідження полягає в тому, щоб з`ясувати в чому
полягають особливості проведення позаурочних форм роботи в школі та їх
використання під час вивчення історії та правознавства. Головна мета роботи
вимагає виконання певних завдань:
) здійснити аналіз проблеми позаурочних форм
організації навчання історії та правознавства у науковій психолого-педагогічній
літературі; 2) дати характеристику основних позаурочних форм навчання, можливостей
їх використання; 3) з`ясувати особливості використання різних форм позаурочних
занять.
Теоретична та практична значимість полягає в
тому, що в процесі роботи нами був проаналізованй і систематизований ряд
педагогічної літератури, уточнене визначення «позаурочне навчання». Отримані
результати можуть бути використані студентами при вивченні курсу «Педагогіка»,
у роботі вчителів, зокрема історії та правознавства, педагогічними працівниками
позашкільних закладів освіти.
Структура роботи: включає зміст, вступу, першого
розділу (двох підрозділів), другого розділу (двох підрозділів), загальних
висновків, переліку літератури.
.1 Поняття позаурочної, позакласної
та позашкільної роботи
Вaжлива рoль у вихованні учнів,
розширенні й поглибленні їхніх знань, розвиткові творчих здібнoстей
<#"789551.files/image001.gif">
Рис. 1 - Результати
відповідей анкетування
Можемо зробити висновок, що
більшість учителів історії та правознавства, а також керівництво
Першотравенської ЗОШ вважають використання позаурочних форм роботи доцільним
при викладанні в школі, але кожне заняття не повинне бути схожим на інші і
створювати найбільш повну картину з розглядуваного питання, раціональне
поєднання форм позаурочної навчальної та виховної роботи створює належні умови
для успішного розвитку та виховання дитини.
Отже, позаурочна робота з
історії та правознавства займає важливе місце в шкільному навчально-виховному
процесі. Тому що, історична й правова освіта покликані вирішувати важливі і
складні завдання: розвиток інтелектуального потенціалу особистості, розкриття
здібностей і талантів кожного учня, виховання високоморальної особистості,
формування активної громадянської позиції учнів. Також позаурочна робота -
ефективний метод поглиблення знань учнів, покращення умінь та навичок,
розширення їхнього світогляду.
Висновки
Організація позаурочної роботи з
історії та правознавства є однією з важливих складових нової освіти та
виховання, її проведення значно підвищує інтерес учнів до вивчення даних
предметів, є чинником успішного оволодіння історичними, правовими знаннями та
навичками.
Застосовуються в навчанні історії та
правознавства різноманітні форми позаурочної організації: семінари, практикуми,
факультативи, екскурсії, предметні гуртки, домашню навчальну роботу,
консультації тощо. Кожна з цих форм є доречною і має місце у позаурочній
навчальній діяльності школи. Однією з ефективних організаційних форм
позаурочної роботи як історії, так і правознавства є гурток. Значного поширення
набули факультативи.
За допомогою позаурочних форм
навчання школярі на основі раніше отриманих знань і сформованих умінь
розв’язують пізнавальні задачі, представляють результати своєї творчої
діяльності чи освоюють більш складні пізнавальні вміння вивчення історії та
правознавства. Саме тому, що ці форми сприяють як активізації пізнавальної
діяльності, так і відкривають можливості для самореалізації учнів у навчанні,
більшість вчителів вважає їх такими, що сприяють розвитку пізнавального
інтересу.
Результати дослідження засвідчують,
що використання позаурочних форм роботи є доцільним при викладанні в школі.
Кожне заняття не повинне бути схожим на інші і створювати найбільш повну
картину з розглядуваного питання. Раціональне поєднання форм позаурочної
навчальної та виховної роботи створює належні умови для успішного розвитку та
виховання дитини.
Але так як на даному етапі зростають
потреби суспільства, то система освіти потребує нових впроваджень та
вдосконалення, а відтак і позаурочна організація навчання.
Список літератури
1. Баханов
К.О. Професійний довідник учителя історії. - Х.: Вид. група «Основа», 2011. -
239 с.
2. Бурлака
<http://ua-referat.com/%D0%91%D1%83%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BA> Я.І., Вихрущ
В.О. Про форми організації навчальної діяльності школярів. // Рад. школа
<http://ua-referat.com/%D0%A8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0>. - 1984. - № 5. -
С. 39 - 44.
. Буслюк С. Формування толерантності
засобами технології критичного мислення//Історія в сучасній школі. - 2006. -
№6. - С. 30-31
. Василенко В. Впровадження інтерактивних
форм і прийомів в організацію навчання учнів //Початкова школа. - 2005. - № 7.
- C. 20-23.
. Галєгова О.В. Довідник учителя історії,
правознавства та етики в запитаннях та відповідях. - Х.: Веста: Вид. «Ранок»,
2006. - 560 с.
. Гора П. В. Повышение эффективности
обучения истории в средней школе. - М.: Просвещение, 1988.
. Гуз А. Методика викладання
правознавства в школі: Навчально-методичний посібник / Анатолій Гуз. - К. :
КНТ, 2006. - 177 с.
. Євтушенко Р.І. Книга вчителя історії,
етики, основ правознавства: Довідково-методичне видання/ Р. І. Євтушенко, О. В.
Галєгова. - Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. - 224 с.
. Караваєва О.Я. Організація позаурочної
роботи з правознавства в школі. Навчально-методичний посібник. - Х.: Основа,
2008. - 143 [1] c. - (Б-ка журн. «Історія та правознавство». Вип. 10 (58)).
. КизенкоВ.І. Педагогічні
<http://ua-referat.com/%D0%9F%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%BA%D0%B0>
функції і змісті факультативного навчання в основній школі. // Педагогіка і
психологія <http://ua-referat.com/%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F>
- 1997. - № 2. - С. 24 - 32.
. Кульчицький С.В. ХХ століття в історії
українського народу/ С.В. Кульчицький. - Історія і суспільствознавство в школах
України: теорія та методика навчання/ ред. Власов В. С. - №1, 2011 р., с.
43-48.
. Левітас Ф.Л. Методика викладання
історії. Посібник учителя. - Х.: Вид. група «Основа», 2006. - 96 с.
. Левітас Ф.Л. Методика викладання
історії. Практикум для вчителя/ Ф.Л. Левітас, О.О. Салата. - Х: Вид. група
«Основа», 2007. - 112 с. - (Б-ка журн. Історія та правознавство, Вип. 6 (42)).
. Максимюк С.П. Педагогіка: Навчальний
посібник. К.: Кондор, 2009. - 670 с.
. Мілютіна З. Групова та кооперативна
форми організації діяльності учнів на уроці //Управління школою. - 2008. - №
22-24. - C. 22-26
. Момот Л.Л. Проблемно-пошукові методи
навчання в школі. - К., 1985. - 63 с.
. Педагогіка. / За ред. А.М. Алексюка. -
К., 1985. - 295 с.
. Пометун О.І. Інтерактивні методики та
система навчання/ О.І. Пометун. - К.: Шкільний світ, 2007. - 112 с.
. Станкевич В.А. Методика преподавания
истории в средней школе // Преподавание истории в школе. - 1987. - №4.
. Форми навчання в школі: Книга
<http://ua-referat.com/%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0> для вчителя / За
ред. Ю.І.Мальованого. - К.: Освіта
<http://ua-referat.com/%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0>, 1992. - 160
с.
. Щербань П.М. Прикладна педагогіка:
Навчально-методичний посібник/ П.М. Щербань. - К.: Вища школа, 2002. - 215 с.