Часовий пояс

  • Вид работы:
    Контрольная работа
  • Предмет:
    География, экономическая география
  • Язык:
    Украинский
    ,
    Формат файла:
    MS Word
    16,56 Кб
  • Опубликовано:
    2013-12-15
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Часовий пояс

План

Вступ

.Поділ на часові пояси

.1 Історія виникнення

.2 Часові пояси в усьому світі

.3 Часові пояси у відкритому морі

.Місцевий час

3.Поясний час

.Декретний час

.Літній час

5.1 Загальні відомості

.2 Мета запровадження літнього часу. Аргументи «за» та «проти»

.3 Походження та історія літнього часу

.4 Зміни дати переносу

.5 Літній час в Україні

.6 Зимовий час

Висновок

Вступ

Часовий пояс - частина поверхні земної кулі <#"justify">1.Поділ на часові пояси

Точка відліку для часових поясів - нульовий (гринвіцький) меридіан <#"justify">1.1 Історія виникнення


Ключова роль у розвитку світової системи збереження часу та встановленні часових поясів на всій поверхні Земної кулі належить канадському інженеру серу Сендфорду Флемінгу <#"justify">·рекомендувалось використовувати єдиний світовий меридіан як точку відліку часу (на відміну від декількох);

·рекомендувалось прийняти за такий єдиний меридіан той, що проходить через головний телескоп <#"justify">1.3 Часові пояси у відкритому морі

час пояс літній зимовий

До 1920 <#"justify">2. Місцевий час

Земля обертається навколо своєї осі і робить один повний оберт приблизно за добу - 24 години. У кожну мить доби однаковий час спостерігається у будь-якій точці одного й того самого меридіана. Цей час прийнято називати місцевим часом. Якщо змінюється довгота місця спостереження, змінюється й місцевий час. За одну годину Земля повертається на 15° (360°:24), тобто різниця в часі між пунктами, розташованими на одній паралелі й віддаленими один від одного на 15°, становить одну годину. Наприклад, якщо в Донецьку (близько 38° сх. д.) 12 година, то у Самборі Львівської області (близько 23° сх. д.) буде 11 година. Чим більша відстань одного меридіана від іншого, тим більша різниця між ними в часі. Коли в Києві полудень, на протилежному боці земної кулі (на відстані 180° на захід або схід від Києва) в цю мить буде північ. За Римською міжнародною угодою 1883 р., за початковий меридіан для географічних довгот лічби прийнято Гринвіцький меридіан, який проходить через астрономічну обсерваторію в Гринвічі поблизу Лондона і має довготу 0°00'00". Місцевий гринвіцький час, що відраховується від півночі, умовились називати всесвітнім, абосвітовим, часом. Різниця в градусах між довготою Гринвіцького меридіана й довготою місцевого меридіана і становить різницю місцевого часу між цими меридіанами в один і той самий момент. Наприклад, різниця між Гринвічем і Фастовом Київської області становить 30°, або 2 годину. Тож коли у Гринвічі північ, у Фастові у цей момент 2 година ночі, а в Єкатеринбурзі (Росія) - 4 година ночі, в Якутську - 8 година ранку, а у Петропавлівську-Камчатському 11 година дня, майже обідній час.

3. Поясний час

У практичній діяльності зручніше користуватися так званим поясним часом, який запропонував у 1878 р. канадський інженер С. Флемінг. Ідея С. Флемінга полягає у тому, що вся поверхня земної кулі умовно поділена меридіанами на 24 годинні пояси, кожний шириною 15°. Кожному з 24-х годинних поясів присвоюється відповідний номер від 0 (нульового) до 23-го. Нульовим меридіаном є 24-й. У межах поясу один час - місцевий, визначений за середнім меридіаном цього поясу. Час сусіднього поясу відрізняється на 1 годину. Пояси відлічують від Гринвіцького меридіана на схід, оскільки Земля обертається із заходу на схід. Номер поясу показує, на скільки годин час даного поясу відрізняється від Гринвіцького (на схід від Гринвіча час доби збільшується, на захід - зменшується). Поясний час було схвалено на Міжнародному астрономічному конгресі у 1884 р. З 1883 р. поясний час введено у США і Канаді, з 1924 р. - в Україні.

Хоч видовженість території України із заходу на схід і становить понад 22°, вся країна лежить у другому годинному, або східноєвропейському, поясі (нульовий пояс має назву західноєвропейського, а перший - середньоєвропейського). Годинні пояси і в інших країнах не завжди проходять строго за меридіанами - враховуються їх державні кордони або адміністративні межі. Це робиться для зручності організації життєдіяльності жителів країни. Де ж починається кожна нова доба? Умовились, що початком нової доби вважати 12-й годинний пояс (у Тихому океані, меридіан 180°). Це лінія зміни дат. Усі, хто перетинає цю умовну лінію, потрапляє з однієї доби в іншу. Так, перетинаючи цю лінію зі сходу на захід, потрібно додати одну добу - тому що на схід від лінії вже розпочалася нова доба, а на захід - ще продовжується попередня. Перетинаючи цю лінію з заходу на схід, відлічують двічі одну й ту саму добу.

4. Декретний час

Декретний час - поясний час, переведений на 1 годину вперед. Був уведений постановою РНК СРСР від 16 червня 1930 з метою раціональнішого використання світлої частини доби й перерозподілу електроенергії між побутовим і виробничим споживанням.

З 1981 <#"justify">5. Літній час

Літній час (відомий також як Daylight Saving Time (DST), згідно з його назвою в американському варіанті англійської мови) - місцевий час, який встановлюється на певній території на літній період року. Зазвичай різниться на годину <#"justify">5.1 Загальні відомості про літній час

Зміна часу має на меті спричинити ефективніше використання денного світла.

Літній час має міжнародне позначення - абревіатуру <#"justify">5.2 Мета запровадження літнього часу. Аргументи «за» та «проти»

Вигідність запровадження літнього часу зумовлено традицією значно зміщувати час сну <#"justify">5.3 Походження та історія

Першим ідею літнього часу запропонував Бенджамін Франклін <#"justify">5.4 Зміни дати переносу

У європейських країнах довгий час датою переходу на літній час було 1 квітня <#"justify">5.5 Літній час в Україні

20 вересня <#"justify">5.6 Зимовий час

Дуже часто у засобах масової інформації можна зустріти фразу «перехід на зимовий час», під якою слід розуміти щорічне повернення до стандартного часу. Таке формулювання вживається вище і в цій статті, але воно є не зовсім точним. Правильніше називати цей час стандартним; як правило, він є більш географічно виправданим для даної місцевості, ніж літній час.

А зимовий час - поняття окреме. Воно передбачає переведення стрілки годинника восени на годину назад відносно стандартного часу з обов'язковим поверненням навесні. Так, у Чехословаччині <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0> взимку 1947 <http://uk.wikipedia.org/wiki/1947> року застосували зимовий час - від 1 грудня <http://uk.wikipedia.org/wiki/1_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%8F> 1946 <http://uk.wikipedia.org/wiki/1946> до 23 лютого <http://uk.wikipedia.org/wiki/23_%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE> 1947 стрілки годинників пересунули на годину назад щодо середньоєвропейського часу (тобто у протилежному напрямку, ніж літній час). Варто зазначити, що того ж року у Чехословаччині використовувався і літній час. Це означає, що при фактичному розташуванні країни у першому поясі <http://uk.wikipedia.org/wiki/UTC%2B1>, у липні <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%8C> 1946 року <http://uk.wikipedia.org/wiki/1946> там діяв час UTC+2 <http://uk.wikipedia.org/wiki/UTC%2B2> (літній час), у листопаді <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4> - UTC+1 <http://uk.wikipedia.org/wiki/UTC%2B1> (стандартний час), а у грудні <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C> - UTC+0 <http://uk.wikipedia.org/wiki/UTC%2B0> (зимовий час).


Висновок

Отже, Земля подібна до кулі, тому її завжди наполовину освітлено Сонцем. Але оскільки Земля обертається, та її частина, яку освітлено, постійно змінюється. Ця зміна виглядає для нас з поверхні Землі як зміна дня і ночі. У окремо взятий момент часу на поверхні Землі існують точки, які переходять з темного боку на освітлений (це ми називаємо світанком). У той же час на протилежному боці Землі точки переходять з освітленого боку на темний (у цих місцях настають сутінки). Отже, кожного окремо взятого моменту часу у різних частинах земної поверхні ми спостерігаємо різний час доби. Таким чином, оскільки час за сонцем можна визначити лише локально, годинники у кожному з місць Землі мають показувати відповідний сонячному час доби.

Цей розподіл часу за місцем розташування спостерігача здійснюється поділом земної кулі на 24 вертикальних сектори, які називають часовими поясами. Локальний час є однаковим для всіх точок окремо взятого поясу, але є меншим на одну годину за час сусіднього східнішого поясу. Насправді, те, про що ми тільки-но говорили, є ідеалізованим спрощенням, границями справжніх часових поясів не є прямі вертикальні лінії, оскільки час розподіл за поясами пролягає державними або адміністративними кордонами.

Зауважте, що через те, що місцевий час завжди збільшується на годину під час перетину границі між двома поясами у русі на схід, після перетину всіх 24 часових поясів ми опинимося в умовному «завтра». Цей парадокс вирішується за допомогою визначення міжнародної лінії зміни дат, яка є границею часових поясів у Тихому океані, між Азією і Північною Америкою. Точки на схід від цієї лінії мають час на 24 години менший за час точок на захід від лінії. Наявність лінії зміни дат призводить до цікавих ефектів: прямий літак з Австралії до Каліфорнії здійснює посадку у часі, який є ранішим за час його вильоту. Крім того, острови Фіджі поділено міжнародною лінією зміни дат, отже, якщо день приніс вам погані звістки на західному боці Фіджі, ви можете перейти на східний бік і прожити цей самий день ще раз спочатку.


Не нашли материал для своей работы?
Поможем написать уникальную работу
Без плагиата!