Фінансовий облік створення та використання резервів підприємства

Фінансовий облік створення та використання резервів підприємства

КУРСОВА РОБОТА

Фінансовий облік створення та використання резервів підприємства

Вступ

економічний резерв облік рахунок

Резерви потрібні завжди, незалежно від моделі економічного розвитку, форми власності, рівня розвитку продуктивних сил. Вони об'єктивно зумовлені безпосередньо характером процесу виробництва як явищем, де імовірні випадкові фактори й непередбачувані обставини.

Сьогодні на практиці доволі незначна частина підприємств створює резервний капітал, що проявляється певним нерозумінням власників ролі резервного капіталу в управлінні активами підприємства. При отриманні збитків такі підприємства позбавляються своєрідного «буфера», що зменшував би їх негативний вплив. Отже, розмір резервного капіталу необхідно коригувати, враховуючи інфляційні процеси, а також не обмежуватися законодавчо встановленим рівнем резервного капіталу, а розраховувати його із можливих реальних потреб.

Головна мета курсової роботи полягає в тому, щоб широко і різносторонньо розкрити основні поняття сутності, класифікації, створення та використання резерві у ТОВ «Бердичівський пивоварний завод». Важливим є розгляд питання про автоматизацію розрахунків зі складання річних або квартальних звітів, здійснення операцій з обліку резервів підприємства, які мають на меті визначити: загальне становище резервів; інформаційне забезпечення створення та використання резервів і сучасний стан щодо резервів у ТОВ «Бердичівський пивоварний завод».

Обєктом дослідження виступає відділ бухгалтерії у ТОВ «Бердичівський пивоварний завод», який спеціалізується по виготовленню та реалізації слабоалкогольного напою «Бердичівське пиво» за різними видами та смаковими якостями, безалкогольного напою «Наша вода» та соки, які безпосередньо застосовується у харчовій промисловості, для задоволення потреб споживачів.

Предметом дослідження виступає сучасний стан автоматизації фінансового обліку створення та використання резервів.

Завдання курсової роботи полягає в тому, щоб ознайомитися як ведеться фінансовий облік резервів, створення резервів та використання та дізнатися про основні методики автоматизації фінансового обліку на рівні основної ланки суспільного виробництва - підприємства - ТОВ «Бердичівський пивоварний завод», та набуті знання використовувати на практиці.

1. Теоретичні основи обліку резервів підприємства

1.1Економічна сутність резервів підприємства

Неможливо обєктивно розглядати властивості, структуру, форми вияву будь-якого процесу явища не зясувавши попередньо його сутність.

Тому сьогодні необхідно мати теоретичне уявлення про природу резервів підприємств та їх сутність. Розглянемо погляди науковців щодо сутності резервів підприємства та розкриємо їх змістові характеристики.

Термін «резерв» походить від французького reserve, що в перекладі на українську означає «запас», або від латинського reserve - «зберігати, економити».

В обліковій та економічній літературі не існує єдиного підходу до визначення поняття «резерви», тому з економічного погляду воно трактується в двох аспектах:

) як запаси ресурсів, які необхідні для безперервної роботи підприємства та формуються цілеспрямовано у разі додаткової потреби;

) як невикористані можливості підвищення ефективності виробництва [].

До резервів першого виду зараховують запаси сировини, матеріалів, палива, виробничих потужностей тощо. Їх створюють для забезпечення безперервної та ритмічної роботи шляхом визначення необхідних норм. До резервів другого виду належать фактори, які сприятимуть зростанню ефективності діяльності підприємства та усувати негативний вплив інших чинників. Ці резерви є потенційними, ще не використаними можливостями розвитку та удосконалення діяльності підприємства. Результати аналізу трактування поняття «резерв» в обліковій та економічній літературі підтверджують, що існує проблема неоднозначного його тлумачення. Сучасний економічний словник Райзберга Б.А. визначає резерв як запас будь-чого (товарів, грошових коштів, іноземної валюти і т.д.) на випадок потреби; джерело, з якого черпаються спеціально збережені ресурси у випадку гострої потреби їх використання.

В економічній літературі розрізняють два поняття резервів. По-перше, резерви як плановані запаси ресурсів. По-друге, резерви як можливості підприємства. У першому випадку бачення резервів полягає у їх ототожненні із резервними фондами, які створюються на випадок додаткової потреби, та являють собою економічну категорію, яка має вартісні та натуральні вимірювачі. У другому - мова йде про внутрішньогосподарські резерви, як втрати і можливості підвищення ефективності виробництва.

Утворення такого роду резервів зумовлено невикористанням у визначений період часу ресурсів, введених у виробничий процес, але не задіяних у створенні продукції. Виявлення таких резервів повинно супроводжуватися зміною умов виробництва, а використання - базуватися на досвіді, знаннях шляхом економії, попередженні втрат і невиробничих витрат. Саме ці резерви обумовлені ефективним використанням ресурсів; удосконаленням техніки, технології, живої праці; умінням максимально скористатися ринковою ситуацією й формальними умовами діяльності і становлять особливий інтерес.

Поняття «резерви» науковці трактують по-різному, погляди авторів щодо його сутності можна поділити на такі групи:

) резерв як невикористані потенційні можливості розвитку виробництва (М.І. Баканова, О.Д. Шеремета);

) резерв як витрати цільового характеру (О.О. Пархомчук);

) резерв як джерело компенсації чи інструмент самострахування від несприятливих наслідків та ризиків господарської діяльності (С.М. Дячек,

І.В. Нагорна);

) резерви як запаси високоліквідних засобів (матеріальних і грошових), які призначені для цільового використання (С.М. Дячек, М.О. Козлова).

Розглянемо особливості сутності та змісту поняття «резерви» у роботах вітчизняних та зарубіжних науковців (додаток А).

Отже, можна зробити висновок, що під резервами необхідно розуміти витрати цільового характеру, створені відповідно до чинного законодавства, установчих документів, принципів бухгалтерського обліку, П(С) БО - у вигляді резерву сумнівних боргів, резервів майбутніх витрат і платежів, резервного капіталу - та призначені для здійснення обовязкових виплат, покриття непередбачуваних та очікуваних витрат, усунення наслідків надзвичайних подій і забезпечення задовільних умов функціонування субєкта господарювання.

Резерви майбутніх витрат і платежів - це суми коштів, яка за рішенням підприємства резервується для забезпечення майбутніх витрат і платежів та включення їх до витрат майбутніх періодів.

Резерв сумнівних боргів - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником. Поточна дебіторська заборгованість є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу).

Резервний капітал - це сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

Створюється Резервний капітал в акціонерному товаристві у розмірі, встановлені установчими документами, не більше 25% (двадцять пять) відповідно до сплаченого Статутного капіталу.

Призначається Резервний капітал на покриття на покриття непередбачених витрат, збитків, на сплату боргів підприємства при його ліквідації. Залишки невикористаних коштів резервного капіталу переходять на наступний рік.

Основні підходи до формування резервів у бухгалтерському обліку відображені в статичній і динамічній балансових теоріях. За статичною теорією в балансі зазначають резерви, в основі яких лежать зобовязання стосовно третіх осіб. Ця теорія не розглядає резервів подальших витрат і платежів через відсутність їх прямих зобовязань до боргів підприємства.

Створення резервів передбачає вилучення з господарського обороту та акумулювання різних видів активів, подальше використання яких має чітке цільове призначення. [41,142 с.] Якщо резерви розглядати як запаси високоліквідних засобів, то за видами таких засобів резерви можна поділити на:

Øматеріально-технічні, які являють собою збережене конкретне майно за певної потреби;

Øфінансові, які забезпечують фінансову стійкість підприємству за негативного впливу зовнішніх та внутрішніх факторів;

Øінші резерви (трудові, виробничі, страхові, резерви робочого часу тощо).

Матеріально-технічні резерви - запаси матеріально-технічних та сировинних ресурсів, забезпечення ресурсами, визначення потреби в матеріалах, устаткуванні, паливі, енергії (збережене конкретне майно), здійснюваної, як правило за певної потреби та за певних умов. Існує багато причин, з яких підприємства йдуть на створення матеріально-технічних резервів. Основним доказом є те, що на підприємстві має бути певна кількість матеріальних ресурсів для підтримання виробничого процесу. За відсутності необхідного резерву підприємство може зазнати значних збитків.

Економічне значення матеріально-технічних резервів підприємства заключається в тому, щоб забезпечити:

Øбезперебійне забезпечення підприємства необхідними засобами виробництва;

Øоптимізацію господарських зв'язків між підприємством та постачальником;

Øстворення економічно обґрунтованих матеріальних запасів та маневрування матеріальними ресурсами;

Øзастосовування прогресивних шляхів та засобів транспортування вантажів з метою прискорення та здешевлення процесу обміну;

Øраціональне і економічне використання засобів виробництва у виробництві;

Øзменшення витрат щодо матеріально-технічного забезпечення підприємства.

Фінансові резерви - одна з важливих умов безперервного й ефективного функціонування економіки, розв'язання соціальних проблем. Важливою умовою безпосереднього і ефективного фінансування економіки, розв'язання різноманітних соціальних, виробничих та екологічних проблем, подолання катастрофічних природних явищ і процесів є створення і використання фінансових резервів. Джерелом формування фінансових резервів є валовий внутрішній продукт, який створюється у суспільстві. Фінансові резерви визначають обсяг матеріальних, трудових і валютних резервів.

Фінансові резерви поділяються на: бюджетні, страхові, золотовалютні, резервні фонди господарюючих суб'єктів, спеціальні резервні фонди певних установ. Отже, фінансові резерви - це способи й форми створення та використання фондів фінансових ресурсів для фінансування заходів із локалізації впливу непередбачуваних обставин і підтримки високого рівня виробництва та суспільного добробуту громадян.

До інших резервів відносяться:

) Страхові резерви - це резервні суми, що формуються страховиками, які проводять страхування, яке потребує спочатку внесення страхової премії, а потім, через деякий час, надання страхової послуги у вигляді виплати страхової суми і страхового відшкодування. Страхові резерви використовуються підприємствами, які є страховиками до Закону України «Про страхування» і які у встановленому порядку формують страхові резерви. Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхова сума може бути встановлена по окремому страховому випадку, групі страхових випадків, договору страхування у цілому. При страхуванні життя згідно з особливостями його проведення формуються резерви зі страхування життя. Формування резервів зі страхування життя здійснюється відрахуванням частини страхової премії, яка передбачена для забезпечення страхових виплат (нетто-премії). За видами страхування, відмінними від страхування життя, формуються технічні резерви, резерв незаробленої премії, резерв катастроф, резерв коливань збитковості. Технічні резерви - це показник, який виражає грошову оцінку обов'язків страховика за страховими зобов'язаннями, і одночасно - сума коштів, що є гарантією виконання зобов'язань перед страхувальниками з огляду на наявні у портфелі страховика договори страхування. Резерв незаробленої премії - це страховий резерв, призначений для виплат страхового відшкодування в майбутньому. Резерв катастроф формується з урахуванням можливості великомасштабних аварій, від яких одночасно постраждає багато страхових об'єктів, і виявиться брак страхових резервів. Резерв катастроф особливо необхідний при страхуванні ризиків стихійних лих, а також при формуванні страхового портфеля на території підвищеної небезпеки. Резерв коливань збитковості дозволяє страховикам компенсувати перевищення своїх витрат, що пов'язані з відшкодуванням збитків, у випадках, коли фактична збитковість страхової суми за видом страхування на звітний період перевищує очікуваний рівень збитковості.

) Резерви робочого часу - це потенційні можливості його економічного використання, як наслідок ліквідації цілодобових втрат робочого часу, зниження витрат робочого часу в розрахунку на одиницю продукції, тобто зниження трудомісткості продукції, усунення непродуктивних втрат праці, внутрішньо змінних простоїв робочого часу. Весь перелік резервів робочого часу може бути представлений як екстенсивний і інтенсивний шляхи зростання продуктивності праці. Інтенсивний шлях відображає економію робочого часу, котра досягається шляхом зниження трудомісткості продукції. Екстенсивний шлях росту продуктивності праці - це потенційні можливості найбільш повного використання робочого часу протягом визначеного періоду часу (година, зміна, доба і т. п.), оцінюються за допомогою коефіцієнта використання фонду робочого часу, тобто відносини фактично відпрацьованого часу одним робітником за визначений період часу, вираженого в людино-годинах до номінального фонду часу, а більш точно до активного фонду.

) Виробничі резерви - резерви, що виявляються та реалізуються безпосередньо на підприємстві, які зумовлені недостатньо ефективним використання техніки, сировини, матеріалів, а також робочого часу, наявністю цілодобових та внутрішньо змінних втрат часу, а також прихованого безробіття. В кожний конкретний період потрібно використовувати ті резерви, що дають максимальну економію праці за мінімальних витрат

) Трудові резерви - це резерви, що створюються для заміщення посад, а також для просування їх по службі. Їх формують спеціалістів та керівників підприємств, установ, організацій; осіб, рекомендованих конкурсними комісіями для зарахування до трудового резерву; числа випускників вищих навчальних закладів; та інші. До числа трудових резервів зараховуються професійно підготовлені працівники, які успішно справляються з виконанням службових обовязків, проявляють ініціативу, мають організаторські здібності та необхідний досвід роботи, успіхи у навчанні.

М.О. Козлова стверджує, що для бухгалтерського обліку насамперед мають значення облікові резерви - обєкти, які вводяться до системи бухгалтерського обліку як засіб її оптимізації через забезпечення відповідності доходів та витрат і впливу на фінансовий результат. Доцільність виділення облікових резервів зумовлена тим, щоб чітко показати резерви, які формують у системі бухгалтерського обліку як засіб впливу на фінансовий результат та забезпечення відповідності доходів і витрат (додаток Б) [27].

Значення облікових резервів також визначається через конкретизацію їх функцій, які, на думку М.О. Козлової, полягають у:

Øзабезпеченні системою бухгалтерського обліку надання обєктивної інформації про ефективність управління;

Øстабілізації інформаційної моделі діяльності підприємства;

Øінформаційному забезпеченні фінансового планування.

Вона пропонує здійснювати класифікацію резервів для організації та ведення бухгалтерського обліку і здійснення господарського контролю.

М.О. Козлова розділяє резерви на такі групи, які наведені в таблиці 1.1.1:

Таблиця 1.1.1. Класифікація резервів

За обовязковістю формування (забезпечує контроль правильності формування резервів відповідно до чинного законодавства)Мінімальні імперативні резерви; факультативні резерви за угодою; факультативні резерви на розсуд підприємства.За призначенням (надасть можливість класифікувати резерви за участю у страхуванні господарських ризиків)Статутні; резерви майбутніх витрат; оціночні; сформовані за рахунок собівартості; сформовані за рахунок чистого прибутку.За наявністю покриттяЗабезпечені; незабезпеченні.

Розвиток теорій бухгалтерського обліку (зокрема балансових) як методологічної основи інформаційного забезпечення управління нею, зумовили розширення сфер і напрямів застосування резервів [27]. На думку С.М. Дячек, бухгалтерське розуміння резерву охоплює:

Øстворення резерву як оцінку майбутніх витрат активів;

Øвикористання резерву як справжнього фізичного збитку (зменшення) активів;

Øвизнання резерву в повному обсязі або в його частині як недоцільного (це означає, що передбачені господарські явища не настали або величина резерву перевищує його справжню вартість) [26].

Ю.А. Верига класифікує резерви за:

) джерелами утворення:

Øрезерви, що створюються за рахунок нерозподіленого прибутку;

) нормативно-правовим регулюванням:

Øрезерви, що створюються відповідно до чинного законодавства та установчих документів підприємства;

Øрезерви, що створюються відповідно до П (С) БО [13].

Сучасні імперативні документи (окрім фінансового сектору) не вимагають вилучення резервів з господарського обороту підприємств, тому, їх насправді необхідно розглядати винятково як регулятиви, необхідні для обєктивнішої репрезентації фінансово - майнового стану підприємства у його балансі [21].

.2 Нормативно-правове забезпечення обліку резервів підприємства

Фінансовий облік створення та використання резервів забезпечується відповідно до чинного законодавства. Можна виділити певну нормативно-правову базу, завдяки якій здійснюються всі операції щодо створення та використання резервів на підприємстві.

Таблиця 1.2.1. Нормативно-правова база обліку резервів підприємства

Нормативний документКороткий змістВикористання в обліково-аналітичному (аудиторському) процесіП(С) БО10 «Дебіторська заборгованість». Положенням стандартом) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» визначаються методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість (резерв сумнівних боргів) та її розкриття у фінансовій звітності.Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходівП(С) БО16 «Витрати»П(С) БО16 «Витрати», в якому зафіксована інформація про надзвичайні витрати, які включаються до фінансової звітності, де наводиться інформація про: 1) склад і суму витрат, відображених у статтях «Інші операційні витрати» та «Інші витрати» Звіту про фінансові результати; склад і суму доходів і втрат за кожною надзвичайною подією; склад і суму витрат, які не включені до статей витрат Звіту про фінансові результати, а відображені безпосередньо у складі власного капіталу (крім вилучення капіталу та розподілу між власниками). Положення (стандарт) 16 не поширюється на витрати, пов'язані з первісним визнанням і зміною справедливої вартості біологічних активів, пов'язаних із сільськогосподарською діяльністю.Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартостіпродукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІV від 16 липня 1999 р. із змінами та доповненнями, внесеними Законами України від 11 травня 2000 р. №1707-ІІІ, від 8 червня 2000 р. №1807-ІІІ, від 22 червня 2000 р. №1829-ІІІ (враховано вимоги законодавства станом на 01.01.2011 р.Розкриває зміст щодо основних термінів та визначень в бухгалтерському обліку, форми фінансових звітностей.Використовується в обліково-аналітичному процесі для регулювання та правильності та чіткості в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в Україні.Господарський Кодекс України від 16.01.2003 р. [1]Визначає види підприємств в залежності від замовників та інших факторів.Використовується на підприємствах, визначаючи форми організації бухгалтерського обіку, в залежності від типу підприємства.Конституція України від 28.06.1996 р.Регулює основні права та обовязки громадян України.Визначає право на створення та використання резервів на підприємствах.Інструкція «Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів…»Визначає призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського облік для узагальнення інформації методом подвійного запису про надходження і наявність активів, фактах фінансово-господарської діяльності, відображається інформація про доходи і витрати підприємства.Використовується для розкриття інформації правильного ведення бухгалтерського обліку і відображення його в Плані рахунків бухгалтерського обліку.Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку МФУ від 24.05.1995 р.Встановлює порядок відображення та зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів.Використовується в бухгалтерському обліку для здійснення документального забезпечення всіх операцій.П(С) БО11 «Зобовязання»П(С) БО11 «Зобовязання», формують забезпечення майбутніх витрат і платежів, які створюються для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на: 1) виплату відпусток працівникам; 2) додаткове пенсійне забезпечення; 3) виконання гарантійних зобов'язань; 4) реструктуризацію, виконання зобов'язань при припиненні діяльності; Суми створених забезпечень визнаються витратами (за винятком суми забезпечення, що включається до первісної вартості основних засобів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»).Довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов'язання. Поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення. Суми створених забезпечень визнаються витратами (за винятком суми забезпечення, що включається до первісної вартості основних засобів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»). Закон України «Про страхування» №5204-VI (5204-17) від 06.09.2012 р.Закон України «Про страхування» №5204-VI (5204-17) від 06.09.2012 р. регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку, фонду, страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.Загальний розмір внесків страховика до статутних капіталів інших страховиків України не може перевищувати 30 відсотків його власного статутного капіталу, в тому числі розмір внеску до статутного капіталу окремого страховика не може перевищувати 10 відсотків. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та ст. 2 Закону України «Про страхування» страхова діяльність підлягає ліцензуванню.

.3 Огляд літературних джерел резервів підприємств

Основою ринковою економіки та ведення бухгалтерського обліку є ефективна підприємницька діяльність юридичних і фізичних осіб, тобто діяльність, що здійснюється ними самостійно за власні ресурси та на власний ризик. Навіть за сприятливих економічних, соціальних, політичних та технологічних умов будь-яка організація у своїй діяльності наражається на небезпеку виникнення непередбачених втрат та збитків. Одним із дієвих та ефективних способів захисту підприємства від ризиків є система сформованих резервів, що забезпечують субєктам господарювання більш стійкий розвиток і опірність зовнішнім негативним факторам.

Проблемам необхідності формування, використання та контролю резервів присвятили наукові дослідження вчені та науковці: Н.М. Ткаченко, Ф.Ф. Бутинець, Ю.А. Верига, С.М. Дячек, М.О. Козлова, Я.Д. Крупка, М.М. Орищенко, В.М. Пархоменко, В.С. Терещенко, та зарубіжні вчені: М.О. Блатов, З.В. Богинська, Н.А. Брєславцева, П. Герстнер, Л.Т. Гіляровська, М. Гмитрашевич, В.Г. Дорогостайський, В.Г. Дорогостайський, A. Йаклік А.А. Єфрємова, З. Калнин, Р. Камінські, М.А. Кіпарисов, І.А. Кошкін, А.С. Лапшинов, Б. Мазуховска, А. Медне, М.Ю. Мєдвєдєв, Л.А. Мельникова, О.О. Миронова, П.П. Німчинов, В.Ф. Палій, С.В. Романова, Я.В. Соколов, В.І. Ткач, Б. Хаус, Й. Хлуска, A. Шмерекєта, Л.З. Шнейдман, А.С. Чещев та інші. Розглянемо питання, що досліджували та вивчали науковці в таблиці 1.3.1.

Таблиця 1.3.1. Досліджувані питання вчених та науковців

Досліджувані питанняНауковці1. Резерви, регулятиви, процес резервуванняДорогостайський В.Г., Дячек С.М., Козлова М.О., Мельникова Л.А., Новичкова Н.Г., Орищенко М.М., Попова О.А.2. Резервна система, резервна політикаДмитриченко О.Д., Романова С.В., Таусова І.Ф.3. Оціночні резерви, оціночні значенняАлексєєва Е.В., Рябова О.В., Усанова Д.Ш., Яніков Р.Г.

Отже, при вивченні резервів як обєктів обліку, українські і російські вченні висвітлюють наступні питання:

Øпроцес резервування;

Øрезервна система;

Øрезервна політика;

Øоціночні резерви;

Øоціночні значення;

Øзабезпечення майбутніх витрат і платежів;

Øвласний капітал;

Øумовні факти господарської діяльності;

Øгосподарський ризик;

Виявлено різні позиції авторів до тлумачення та трактування термінів і понять.

Обєктом дослідження у М.О. Козлової є облікові резерви, у С.М. Дячек - фінансові резерви, а у М.М. Орищенко - резерви капіталу, до яких вчена відносить: резервний капітал, резерв сумнівних боргів, резерви майбутніх витрат і платежів, резерв переоцінки необоротних активів, позабалансовий резерв. Термін «резерв» М.М. Козлова та С.М Дячек трактують як запас (частина) активів, Орищенко М.М. - як витрати цільового характеру. Фінансові резерви, які є обєктом дослідження у дисертаційній роботі С.М. Дячек, також розглядала і М.О. Козлова та запропонувала наступне визначення даної категорії: фінансові резерви - це вільні на певний момент кошти підприємства, які воно може витратити на цілі, що є найбільш терміновими та важливими. Дячек С.М. під фінансовими резервами розуміє відокремлену частину активів, яка концентрується у фондах і призначена для покриття непередбачених витрат та страхування ризиків. Автор розглядає всі резерви, які формуюються на підприємстві, як різновид фонду.

Облікові резерви, на думку М.О. Козлової - це резерви, сформовані у системі бухгалтерського обліку як засіб впливу на фінансвоий результат та забезпечення відповідності доходів та витрат. До облікових резервів автор відносить:

Øрегулятиви;

Øрезервний капітал;

Øдооцінка активів;

Øзабезпечення майбутніх витрат і платежів.

Деякі вченні вважають, що всі резерви, які формуються у бухгалтерському обліку та відображаються у фінансовій звітності підприємств є фінансовими, виражені лише у грошовому вимірнику та використовуються за цільовим призначенням їх створення [27].

Орищенко М.М. фінансові резерви підприємств називає резервами капіталу, до складу яких крім вище зазначеного переліку резервів включає також і позабалансовий резерв. Проте І.В. Капля у дисертаційній роботі на тему «Облік власного капіталу в акціонерних товариствах АПК» наголошує, що резерви капіталу охоплюють поняття резервів (резерв з переоцінки та резерв з прискореної амортизації, що базується на перерахуванні історичної собівартості активів і зобовязань у фактичну вартість, з метою підтримки капіталу в умовах інфляції. Деякою мірою можна погодитися з думкою І.В. Каплі, що до резервів капіталу належать додатковий та резервний капітал [32].

Козлова М.О., і Орищенко М.М. вважають, що поняття «забезпечення наступних витрат і платежів» є еквівалентним поняттю «резерв майбутніх витрат і платежів».

Також, вчені пропонують при формуванні облікової політики підприємства враховувати всі альтернативні варіанти відображення фактів господарського життя в обліку, що характеризують резерви як обєкт бухгалтерського обліку. Зокрема, М.О. Козлова наголошує, що до облікової політики з питань резервів і фондів необхідно включити:

Øвиди, джерела, обсяг резервів і фондів, що формуються;

Øперелік регламентних документів для формування та використання;

Øосновні види операцій щодо динаміки резервів і фондів;

Øспецифіка формування та використання коштів окремих видів резервів та / або фондів за звітний період;

Øперелік відповідальних осіб за здійснення резервування без суперечностей з чинним законодавством;

Øперелік осіб, які мають повноваження приймати рішення щодо формування певного резерву та / або фонду;

Øпорядок проведення інвентаризації резервів та / або фондів і дії бухгалтерів за її результатами;

Øпроцедури поточного внутрішньогосподарського контролю за формуванням і використанням коштів резервів та / або фондів;

Øсклад та зміст внутрішньої звітності щодо резервів та / або фондів.

Для вдосконалення організаційного механізму процесу облікового резервування вчена розробила розділ Положення про облікову політику щодо формування та використання резервів та /або фондів в обліку.

Особливої уваги у науковому дослідженні С.М. Дячек приділяє аналізу резерву сумнівних боргів, під яким розуміє резерв, який формується в процесі розподілу чистого прибутку, є дійсним пасивом, а метою його створення є страхування від збитків по сумнівних боржниках та забезпечення фінансової стійкості підприємства в період тимчасового погіршення виробничо-фінансових показників. Автор пропонує внести зміни до рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» шляхом виділення двох субрахунків 381 «Резерв сумнівних боргів» та 382 «Регулятив сумнівних боргів». Такі зміни дозволять коригування суми дебіторської заборгованості на певну дату і виділення частини, що покривається за рахунок грошових активів підприємства, з метою забезпечення сталості його розвитку в період фінансових криз. Козлова М.О. при дослідженні резерву сумнівних боргів приходить до абсолютно іншого висновку і вважає, що резерв сумнівних боргів є регулятивом та окремим випадком резервів майбутніх витрат і платежів.

Багато науковців займаються дослідженням резервів, відмінності полягають в тому, яка сфера використання та створення резервів. Відповідно у визначеннях також є незначна різниця, у класифікаціях, термінах, які застосовують науковці в своїх працях.

1.4 Актуальні питання з обліку резервів підприємства

Існує досить велика кількість питань та проблем, які повязані з резервами підприємства.

Однією з проблем, які стоять перед керівництвом сучасних підприємств є проблема забезпечення ефективності виробництва. Від її рівня залежать конкурентоспроможність підприємства та темпи подальшого розвитку. Рішення даної проблеми тісно пов'язано із питанням дослідження внутрішніх резервів підприємства, підвищення ефективності. На етапі трансформації економіки зацікавленість цими питаннями дещо послабла. Але подальша практика господарювання показує об'єктивну необхідність рахування попереднього вітчизняного досвіду з питань пошуку та використання резервів виробництва, як обовязкової умови стабілізації економіки підприємств й підвищення їх ефективності та їх адаптації до сучасних умов.

Актуальність даного питання полягає в тому, що розгляд проблемних теоретичних основ бухгалтерського обліку та контролю формування і використання резервів підприємства дасть можливість виділити найактуальніші проблеми і здійснити пошук можливих шляхів їх вирішення.

Отже, найбільш проблемними питаннями щодо обліку, створення та використання резервів підприємства виступають:

Øвідсутність єдності тлумачення категорії «резерви» та її класифікації; недосконалість механізму відображення резервів у внутрішній звітності підприємства;

Øнедосконалість системи формування резервів як методу захисту від ризиків;

Øвідсутність побудови ефективної облікової політики як засобу управління резервами підприємства;

Øнедосконалість організаційних підходів

Øнеобхідність покриття облікових резервів щодо проведення аудиту резервів підприємства; реальними активами;

Øмобілізації резервів зростання прибутку підприємств у сучасних умовах.

Дані проблеми щодо мобілізації резервів зростання прибутку підприємств є досить актуальними у сучасних умовах, тому що розмір прибутку впливає на те чи буде успішним торговельне підприємство, чи збанкрутує і перестане існувати взагалі. Саме тому, цієї теми у своїх публікаціях торкалися такі автори, як Бланк І.А., Марцин В.С., Семенов Г.А., Панкова М.О., та інші. У своїх працях вони розглянули сутність прибутку торговельних підприємств, розкрили значущість та фактори впливу на формування прибутку.

Але, проаналізувавши наукові праці вчених слід відзначити, що проблеми мобілізації резервів збільшення прибутків торговельного підприємства саме у сучасних умовах вивчені недостатньо [37].

Для досягнення мети дослідження було поставлено такі завдання:

Øвиділити основні резерви зростання прибутку на підприємстві та фактори, які на них впливають;

Øвизначити можливості виявлення та мобілізації резервів зростання прибутковості торговельних підприємств;

Øобґрунтувати необхідність використання резервів, їх мобілізацію, для ефективного використання та збільшення прибутку торговельних підприємств у сучасних умовах;

Проблемні аспекти нормативного регулювання операцій з обліковими резервами:

Øвідсутність законодавчого закріплення класифікації облікових резервів;

Øвідсутність чітко виробленої методики та регламентації процесу резервування;

Øнаявність протиріч та внутрішніх неузгодженостей між різними нормативними актами в частині облікових резервів підприємства.

Серед всієї різноманітності виявлених проблем у частині нормативного регулювання облікових резервів підприємства, можна виділити три основні блоки, які обєднують в собі проблемні питання згруповані за спільними ознаками. З метою забезпечення ефективності резервування в Україні дані проблемні аспекти потребують свого негайного вирішення та законодавчої регламентації.

Виділення таких проблемних питань створює підвалини для подальшого нашого дослідження обраної тематики. Зокрема, перспективним напрямком вивчення питання обліку та контролю формування і використання резервів підприємства вважаємо здійснення наукового обґрунтування категорії «резерви», удосконалення класифікації резервів та шкали ймовірності настання події, яка призводить до зменшення економічних вигод підприємства; розробки та удосконалення форм внутрішньої звітності субєкта господарювання за обраним обєктом дослідження; удосконалення етапів та стадій аудиту резервів підприємства [46].

Також однією з основних проблем резервів підприємства є визначення термінології резервів та їх класифікації. Проблеми термінології та класифікації резервів повязані з тим, що кожен науковець вкладає у це поняття різний зміст залежно від своєї галузевої специфіки знань. Також потрібно врахувати і недосконалість нормативно - законодавчої бази з питань бухгалтерського обліку. Вона містить значну кількість невирішених питань щодо формування та використання резервів відповідно до сучасних умов господарювання. Незважаючи на це, рішення про формування певних резервів на підприємстві мають прийматися на підприємстві залежно від його галузевої специфіки, майнового стану, чисельності працівників тощо [37].

.1 Визнання, оцінка та характеристика рахунків з обліку резервів ТОВ «Бердичівський пивоварний завод»

Резервами ТОВ «Бердичівського пивоварного заводу» вважаються витрати цільового характеру, створені відповідно до чинного законодавства, установчих документів, принципів бухгалтерського обліку, П(С) БО - у вигляді резерву сумнівних боргів, резервів майбутніх витрат і платежів, резервного капіталу - та призначені для здійснення обовязкових виплат, покриття нередбачуваних та очікуваних витрат, усунення наслідків надзвичайних подій і забезпечення задовільних умов функціонування субєкта господарювання.

До числа обовязкових резервів, які повинні створюватися на підприємстві, належить резерв сумнівних боргів.

Облік резервів за сумнівною дебіторською заборгованістю, щодо якої є ризик неповернення, ведеться на рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів». Даний рахунок є контрактивним, балансовим, регулюючим і застосовується для уточнення оцінки поточної дебіторської заборгованості. Рахунок не закривається в кінці звітного періоду, його сальдо є сумою потенційної безнадійної дебіторської заборгованості. Основні вимоги до визнання та оцінки резерву сумнівних боргів викладені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість».

Резерв за сумнівною дебіторською заборгованістю визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума [14].

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю.

Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів:

Øзастосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;

Øзастосування коефіцієнта сумнівності.

За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.

За методом застосування коефіцієнта сумнівності величина резерву розраховується множенням суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності.

Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату.

Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.

У ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» рахунок 43 «Резервний капітал» призначено для узагальнення інформації про стан та рух резервного капіталу підприємства, створеного відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку.

Згідно із законодавством України на кожному підприємстві, заснованому у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю тощо, повинен бути сформований резервний (страховий) капітал. Розмір цього капіталу регламентується засновницькими документами, але він не може бути меншим за 25% статутного капіталу підприємства. Для акціонерних товариств мінімальна величина резервного капіталу повинна становити 15% акціонерного капіталу. Розмір щорічних відрахувань у резервний капітал також передбачається засновницькими документами, але не може бути меншим за 5% суми чистого прибутку підприємств.

Резервний капітал може використовуватися на такі основні цілі:

Øпокриття збитків субєкта господарювання;

Øвиплата боргів у разі ліквідації підприємства;

Øвиплата дивідендів (якщо величина резервів перевищує мінімально допустимий рівень);

Øінші цілі, передбачені законодавством чи засновницькими документами [41]. Резерви можна використовувати лише для покриття збитків.

Рахунок 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів». На рахунку 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» ведеться узагальнення інформації про рух коштів, які за рішенням підприємства резервуються для забезпечення майбутніх витрат і платежів і включення їх до витрат поточного періоду (за винятком суми забезпечення, що включається до первісної вартості основних засобів).

Забезпечення створюються для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на:

Øвиплату відпусток працівникам;

Øдодаткове пенсійне забезпечення;

Øвиконання гарантійних зобов'язань;

Øреструктуризацію, виконання зобов'язань при припиненні діяльності;

Øвиконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів тощо.

Суми створених забезпечень визнаються витратами (за винятком суми забезпечення, що включається до первісної вартості основних засобів).

Забезпечення створюється при виникненні внаслідок минулих подій зобов'язання, погашення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди, та його оцінка може бути розрахунково визначена. Забороняється створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства.

Забезпечення для відшкодування витрат на реструктуризацію створюється у разі наявності затвердженого керівництвом підприємства плану реструктуризації з конкретними заходами, строками їх виконання та сумою витрат, що будуть зазнані, й після початку реалізації цього плану.

Сума забезпечення визначається за обліковою оцінкою ресурсів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), необхідних для погашення відповідного зобов'язання, на дату балансу. Забезпечення для відшкодування витрат на реструктуризацію визначається за сумою прямих витрат, які не пов'язані з діяльністю підприємства, що триває. Забезпечення довгострокових зобов'язань визнаються у сумі їх теперішньої вартості.

Забезпечення використовується для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створено.

Залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу та, у разі потреби, коригується (збільшується або зменшується). У разі відсутності ймовірності вибуття активів для погашення майбутніх зобов'язань сума такого забезпечення підлягає сторнуванню.

Після завершення робіт з демонтажу, переміщення об'єктів основних засобів та приведення земельної ділянки, на якій він розташований, у стан, придатний для подальшого використання, залишок (недостатність) забезпечення на відновлення земельних ділянок визнається іншим операційним доходом (іншими операційними витратами) [16].

2.2 Документування господарських операцій повязаних з обліком резервів ТОВ «Бердичівський пивоварний завод»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бердичівський пивоварний завод» веде облік результатів своєї діяльності та веде оперативний бухгалтерський облік та статистичну звітність відповідно до чинного Законодавства.

Результати діяльності Товариства відображаються в щоквартальних та річних балансах (додаток Д), у звіті про прибутки та збитки, а також у річному звіті. Річний звіт завіряється Ревізійною комісією Товариства або незалежною аудиторською організацією. Фінансовий рік товариства співпадає з календарним.

Первинним документом для нарахування резерву сумнівних боргів є розрахунок бухгалтерії. Критерії сумнівності та письмові підтвердження визнання дебіторської заборгованості сумнівною можуть бути наступні (табл. 2.2.1).

Таблиця 2.2.1. Письмові підтвердження визнання дебіторської заборгованості сумнівною

Критерії сумнівностіДжерело інформаціїДокументи, що підтверджують доцільність нарахування резерву сумнівних боргівПрострочення терміну оплатиДоговори або рахункиАкт інвентаризації дебіторської заборгованості; Договір про постачання продукції, (товарів), виконання робіт, надання послуг, документи, які підтверджують виконання укладеного договору (акт приймання-передачі тощо); рішення суду про відмову в позові до підприємства-дебітора про стягнення заборгованості; виписка з Державного реєстру юридичних осіб про ліквідацію підприємства дебітора; довідка Міністерства внутрішніх справ про неможливість розшуку підприємства-дебітора.Порушення справи про визнання боржника банкрутомПостанови суду

Документами, які підтверджують визнання заборгованості безнадійною та її списання, можуть бути: виписка з Єдиного державного реєстру або довідка податкового органу про ліквідацію боржника; повідомлення ліквідаційної комісії (конкурсного управляючого) або рішення суду про відмову в задоволенні вимог зі стягнення відповідної заборгованості через недостатність майна ліквідованого підприємства-боржника; акт судового виконавця про неможливість стягнення заборгованості з боржника.

Документ, що підтверджує внесення часток засновників, - нотаріально завірений засновницький опис майна.

Основними документами для обліку формування резервного капіталу, в першу чергу, є:

Øдовідки бухгалтерії;

Øвиписки банку;

Øнакази, установчі договори, рішення зборів учасників тощо [20].

Щодо страхових резервів на ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» здійснюється тільки у вигляді страхування основних засобів, що є не обовязковим. Майно та майнові інтереси Товариства можуть бути, за такої необхідності, застраховані відповідно до Законодавства за правилами здійснення таких угод.

Документування резервів ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» здійснює бухгалтерський апарат (таблиця 2.2.2).

Таблиця 2.2.2. Характеристика бухгалтерського апарату

ПосадаФункціональні обовязкиГоловний бухгалтерВеде розрахунки з бюджетом, займається складанням Головної книги, складає документи, необхідні для подачі у статистичне відділення та податкову інспекцію, вирішує різноманітні проблематичні і організаційні питання.Бухгалтер матеріального столу (заступник головного бухгалтера)Розробляє документи по надходженню основної сировини, веде облік розрахунків з колгоспами, складає акти звірок; займається обробкою документів по витратам матеріалів, виробничих звітів; веде списання матеріальних цінностей з матеріально-відповідальних осіб.Бухгалтер по заробітній платі та основним засобамНараховує заробітну плату, лікарняні, відпускні, робить відрахування із заробітної плати, обліковує утримання; працює з підзвітними особами, веде облік основних засобів, амортизаційних відрахувань.Бухгалтер, що займається обліком реалізаціїВеде облік розрахунків з покупцями, проводить звірки з покупцями.Бухгалтер по торгівліЗаймається обліком товарів у торгівлі.Бухгалтер по транспортуЗаймається видачею, перевіркою та обліком шляхових листів; робить калькуляцію продукції.КасирЗаймається підготовкою документів на перерахування, здійснює прийом і видачу грошових коштів, займається банківськими операціями.

.3 Синтетичний та аналітичний облік резервів підприємства

Аналітичний облік за рахунком 38 «Резерв сумнівних боргів» ведеться в розрізі боржників або за строками непогашений дебіторської заборгованості залежно від того, за яким методом здійснюється нарахування резерву сумнівних боргів. На підприємстві на кожного дебітора відкривають картку довільної форми, в якій зазначається найменування покупця (замовника), зміст операції (відвантаження продукції, надання послуг), дата оплати за договором, дата фактичної оплати, сума створеного резерву сумнівних боргів.

Синтетичний облік, відображення в облікових регістрах і звітності.

Сума резерву в момент його створення є іншими операційними витратами підприємства і, відповідно, впливає на фінансові результати підприємства. Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів. Якщо на кінець звітного періоду термін позовної давності за сумнівним боргом не закінчився, він не був погашений і за даним боргом був сформований резерв, підприємство має право не списувати цей резерв і в наступному звітному періоді до моменту закінчення терміну позовної давності або його погашення. Дебіторська заборгованість, за якою термін позовної давності минув, інші борги, які не можуть бути стягнені, списуються за кожним зобов'язанням на підставі даних проведеної інвентаризації, письмового обґрунтування і наказу (розпорядження) керівника підприємства за рахунок резерву сумнівних боргів, якщо такий створювався на підприємстві.

Якщо списана сума безнадійної заборгованості більша за сальдо резерву, різниця між загальною і списаною сумою безнадійної заборгованості списується за дебетом рахунку 944 «Сумнівні та безнадійні борги» і за кредитом рахунків 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами» - на решту суми безнадійної заборгованості. Списана дебіторська заборгованість не менше п'яти років повинна обліковуватися на позабалансовому рахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість». У додатку В наведено кореспонденцію рахунків з обліку формування резерву сумнівних боргів.

Рахунок 43 «Резервний капітал» призначений для покриття непередбачених витрат, збитків на сплату боргів підприємства в разі його ліквідації. Залишки невикористаних коштів резервного капіталу переходять на наступний звітний період.

За кредитом рахунка 43 «Резервний капітал» відображається створення резервів, за дебетом - їх використання. Сальдо цього рахунка відображає залишок резервного капіталу на кінець звітного періоду.

Аналітичний облік резервного капіталу ведеться за його видами, джерелами їх утворення та напрямком використання.

Здійснення відрахувань від прибутку на створення (поповнення) резервного капіталу відображається в обліку записом:

Д-т 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»К-т 43 «Резервний капітал».

Використання коштів резервного капіталу на покриття втрат внаслідок надзвичайних ситуацій:

Д-т 43 «Резервний капітал»К-т 10 «Основні засоби» К-т 15 «Капітальні інвестиції» К-т 20 «Виробничі запаси» К-т 26 «Готова продукція» К-т 14, 35 «Фінансові інвестиції»

Покриття витрат підприємства з усунення наслідків надзвичайних ситуацій:

Д-т 43 «Резервний капітал»К-т 66 «Розрахунки по заробітній платі», К-т 65 «Розрахунки за страхуванням», К-т 23 «Виробництво».

Направлені кошти резервного капіталу на покриття збитків звітного періоду:

Д-т 43 «Резервний капітал»К-т 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

Використання коштів резервного капіталу на виплату дивідендів засновникам:

Д-т 43 «Резервний капітал»К-т 67 «Розрахунки з учасниками»

Кореспонденція рахунків з обліку Резервного капіталу наведена в таблиці 2.3.2.

№ п/пЗміст господарської операціїКореспонденція рахунківДебетКредит1.Спрямовані кошти на створення резервного капіталу443 «Прибуток використаний у звітному періоді»43 «Резервний капітал»2.Збільшення резервного капіталу за рахунок зменшення додаткового капіталу42 «Додатковий капітал»43 «Резервний капітал»3.Збільшення статутного капіталу за рахунок резервного капіталу43 «Резервний капітал»40 «Статутний капітал»4.Використання резервного капіталу на покриття збитків підприємства43 «Резервний капітал»442 «Непокриті збитки»

На рахунку 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» за кредитом рахунка відображається нарахування забезпечень, за дебетом - їх використання.

Рахунок 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» має такі субрахунки:

Ø471 «Забезпечення виплат відпусток»

Ø472 «Додаткове пенсійне забезпечення»

Ø473 «Забезпечення гарантійних зобовязань»

Ø474 «Забезпечення інших витрат і платежів»

Ø475 «Забезпечення призового фонду (резерв виплат)»

Ø476 «Резерв на виплату джек-поту, не забезпеченого сплатою участі у лотереї»

Ø477 «Забезпечення матеріального заохочення»

Ø478 «Забезпечення відновлення земельних ділянок»

На субрахунку 471 «Забезпечення виплат відпусток» ведеться облік руху та залишків коштів на оплату чергових відпусток працівникам. Сума забезпечення визначається щомісячно як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотка, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці. На цьому субрахунку також узагальнюється інформація про забезпечення обовязкових відрахувань (зборів) від забезпечення виплат відпусток на відрахування на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

На субрахунку 472 «Додаткове пенсійне забезпечення» ведеться облік коштів для реалізації програми пенсійного забезпечення.

На субрахунку 473 «Забезпечення гарантійних зобовязань» ведеться облік руху та залишків коштів, зарезервованих для забезпечення майбутніх витрат на проведення гарантійних ремонтів проданої продукції, на проведення ремонту предметів прокату тощо.

На субрахунку 474 «Забезпечення інших витрат і платежів» ведеться облік забезпечення інших наступних витрат, що не знайшли відображення на інших субрахунках рахунка 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів», зокрема забезпечення на виконання зобовязань щодо обтяжливих контрактів, на реструктуризацію та виконання зобовязань при припиненні діяльності.

На субрахунку 475 «Забезпечення призового фонду (резерв виплат)» підприємства, які здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей на території України, узагальнюють інформацію про призовий фонд - суму, що підлягає виплаті переможцям лотереї відповідно до оприлюднених умов її випуску та проведення, зменшену на розмір джек-поту, не забезпеченого сплатою участі у лотереї.

На субрахунку 476 «Резерв на виплату джек-поту, не забезпеченого сплатою участі у лотереї» підприємства, які здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей на території України, узагальнюють інформацію про резерв на виплату джек-поту, не забезпеченого сплатою участі у лотереї.

За кредитом субрахунків 475 «Забезпечення призового фонду (резерв виплат)» і 476 «Резерв на виплату джек-поту, не забезпеченого сплатою участі у лотереї» і дебетом рахунка 90 «Собівартість реалізації» відображається відповідно створення (формування) призового фонду й резерву, що покриває суму джек-поту, не забезпечену сплатою участі у лотереї, за дебетом - виплата (видача) виграшів гравцям.

На субрахунку 477 «Забезпечення матеріального заохочення» ведеться облік забезпечення на матеріальне заохочення працівників, зокрема на виплату працівникам винагороди, допомоги, премії, які підлягають сплаті протягом дванадцяти місяців по закінченні періоду, у якому працівники виконали роботу, що надає їм право на отримання таких виплат у майбутньому.

За кредитом субрахунка 478 «Забезпечення відновлення земельних ділянок» ведеться облік створення за обґрунтованим розрахунком забезпечення на демонтаж, переміщення обєкта основних засобів та приведення земельної ділянки, на якій він розташований, у стан, придатний для подальшого використання (зокрема на передбачену законодавством рекультивацію порушених земель), за дебетом субрахунка відображається використання створеного забезпечення на здійснювані роботи з демонтажу, переміщення обєкта основних засобів, рекультивації порушених земель.

Аналітичний облік забезпечень майбутніх витрат і платежів ведеться за їх видами, напрямами формування й використання. Можемо розглянути кореспонденцію рахунку №47 в додатку В [41].

Рахунок 49 «Страхові резерви» призначено для узагальнення інформації про рух коштів страхових резервів. Рахунок 49 використовується підприємствами, які є страховиками відповідно до Закону України «Про страхування» і в передбаченому порядку формують страхові резерви.

Рахунок 49 «Страхові резерви» має такі субрахунки:

Ø491 «Технічні резерви»

Ø492 «Резерви із страхування життя»

Ø493 «Частка перестраховиків у технічних резервах»

Ø494 «Частка перестраховиків у резервах із страхування життя»

Ø495 «Результат зміни технічних резервів»

Ø496 «Результат зміни резервів із страхування життя»

На субрахунках 491 «Технічні резерви», 493 «Частка перестраховиків у технічних резервах», 495 «Результат зміни технічних резервів» узагальнюється інформація про стан і рух коштів резервів незароблених премій та інших технічних резервів.

На субрахунках 492 «Резерви із страхування життя», 494 «Частка перестраховиків у резервах із страхування життя», 496 «Результат зміни резервів із страхування життя» узагальнюється інформація про стан і рух коштів резервів довгострокових зобовязань (математичних резервів) і резервів належних виплат страхових сум.

Аналітичний облік страхових резервів здійснюється за їх видами.

Щомісяця сальдо субрахунків обліку результатів змін страхових резервів списується у порядку закриття в кореспонденції з кредитом субрахунка 719 «Інші доходи від операційної діяльності» або дебетом субрахунка 949 «Інші витрати операційної діяльності», за винятком результату зміни резервів незароблених премій, сальдо якого щомісяця списується у порядку закриття на субрахунок 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг». Кореспонденція рахунків з обліку Страхових резервів наведена в наведена в додатку Г.

2.4 Розкриття інформації з обліку резервів підприємства у фінансовій звітності

Фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Бухгалтерська звітність є заключним кроком облікового циклу підприємства і складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення інформаційних потреб різних категорій користувачів: внутрішніх і зовнішніх. На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає:

Øбаланс; (додаток Д)

Øзвіт про фінансові результати (додаток К);

Øзвіт про рух грошових коштів (додаток Л);

Øзвіт про власний капітал (додаток М);

Øпримітки до звітів (додаток О).

Облік і звітність господарських товариств здійснюється відповідно до вимог нормативно-правових актів. Безпосередньо фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів, щодо: придбання, продажу та володіння цінними паперами; участі в капіталі підприємства; оцінки управління; оцінки здатності якості управління своєчасно виконувати свої зобов'язання; забезпеченості зобов'язань підприємства; визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу; регулювання діяльності підприємства та інших рішень.

Розкриття інформації про сумнівну дебіторську заборгованість у примітках до фінансової звітності визначає:

Øперелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської заборгованості;

Øперелік дебіторів і суми дебіторської заборгованості пов'язаних сторін, з виділенням внутрішньогрупового сальдо дебіторської заборгованості;

Øсклад і суми статті балансу «Інша дебіторська заборгованість»;

Øметод визначення величини резерву сумнівних боргів;

Øсума поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги в розрізі її класифікації за строками непогашення;

Øзалишок резерву сумнівних боргів за кожною статтею поточної дебіторської заборгованості, його утворення та використання у звітному році [27];

Розкриття інформації про зобов'язання у примітках до фінансової звітності визначає:

Øсума та строки погашення зобов'язання, яке було виключене із складу поточних зобов'язань відповідно до п. 8 цього Положення (стандарту) 11 з обґрунтуванням причин;

Øперелік і суми зобов'язань, що включені до статей балансу «Інші довгострокові зобов'язання», «Інші поточні зобов'язання» [22].

Підприємство щодо кожного виду забезпечень наводить таку інформацію:

Øцільове призначення, причини невизначеності та очікуваний строк погашення;

Øзалишок забезпечення на початок і кінець звітного періоду;

Øзбільшення забезпечення протягом звітного періоду внаслідок створення забезпечення або додаткових відрахувань;

Øсума забезпечення, що використана протягом звітного періоду;

Øневикористана сума забезпечення, що сторнована у звітному періоді;

Øсума очікуваного відшкодування витрат іншою стороною, що врахована при оцінці забезпечення;

За кожним видом непередбачених зобов'язань наводиться така інформація:

Øстислий опис зобов'язання та його сума.

Øневизначеність щодо суми або строку погашення.

Øсума очікуваного погашення зобов'язання іншою стороною [21].

Розкриття інформації про резервний капітал в примітках до фінансових звітів визначає:

Øнакопичену суму дивідендів, не сплачених за привілейованими акціями;

Øсуму, включену (або не включену) до складу зобов'язань, коли дивіденди були передбачені, але формально не затверджені.

У звіті про власний капітал можливі зміни резервного капіталу (збільшення або зменшення). Резервний капітал має місце в графі 7 ф. №4 - «Звіт про власний капітал» [15] (додаток К) та рядок 340 ф. №1 - «Баланс» (додаток В).

Збільшення капіталу здійснюється спрямуванням частини прибутку на його формування та поновлення, а зменшення - здійснюється в звязку з виплатами за рахунок резервного капіталу (дивіденди за привілейованими акціями; відсотки за облігаціями) та покриття збитків.

Розкриття інформації страхових резервів відображаються на рядку 415 ф. №1 - «Баланс», які входять до класу «Забезпечення майбутніх витрат і платежів.

Сучасна автоматизована система обліку, будується на основі новітніх засобів обчислювальної техніки і повинна виконувати функції, які перед нею ставлять її користувачі:

Øповне і своєчасне задоволення інформаційних потреб користувачів;

Øвиконання контрольних та аудиторських завдань з метою одержання необхідної інформації про наявні відхилення;

Øодержання компютерних управлінських рішень;

Øздійснення аналізу та прогнозування господарсько-фінансової діяльності підприємства [19].

Виділяють такі способи автоматизації обліку:

Хаотична автоматизація. На робочі місця встановлюються і розрізнені програми, що забезпечують розвязання окремих задач обліку. Хаотична автоматизація є одним з найбільш неефективних видів інвестування коштів у розвиток підприємства. Під хаотичністю процесу в даному випадку мають на увазі відсутність стратегічного плану. Як правило, при такому підході процес впровадження інформаційних технологій визначається «хвилинними» локальними задачами, а не реальними потребами бізнесу. Однією з причин такого підходу є неправильне розуміння своєї ролі і функцій відділу інформаційних технологій.

Система комплексної автоматизації бухгалтерського обліку. При створенні комплексної системи автоматизації бухгалтерського обліку, крім установки компютерів і програмного забезпечення на робочих місцях всіх або більшості працівників, необхідне вироблення регламентів колективної роботи бухгалтерії. Такі документи повинні визначати порядок роботи зі спільними даними, правила і терміни виконання регламентних робіт, операцій обєднання даних тощо. Регламентування термінів, умов і порядку виконання окремих операцій потрібні, тому що деякі дії можна виконувати лише в певній послідовності.

Складова частина інтегрованої системи автоматизації управління підприємством. Створення автоматизованої системи бухгалтерського обліку в складі інтегрованої системи автоматизації управління підприємством вимагає вироблення ще більшої кількості регламентів, особливо з виконання робіт обміну даними з підрозділами, де розвязуються задачі оперативно-технічного обліку, планування, аналізу тощо. При цьому, чим більше підприємство і чим більше його співробітників задіяно в системі управління, тим складнішою є задача складання регламентів, що забезпечують узгоджену роботу всіх ланок управління [20].

Для ведення бухгалтерського обліку на підприємстві ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» використовуються інформаційні технології: БЕСТ-ЗВІТ 5, «1С:Підприємство 8. Управління виробничим підприємством для України»:

ØБЕСТ - ЗВІТ 5 використовується для складання звітності;

Øінформаційна технологія 1С: Підприємство застосовується для ведення бухгалтерського обліку;

Впродовж звітного періоду відбувається звичайне накопичення даних в інформаційній базі «1С:Підприємство 8. Управління виробничим підприємством для України» шляхом введення первинних документів. У кінці звітного періоду виконується штатна перевірка введених даних. Після вивірення даних перенесенням «дати заборони редагування» здійснюється захист накопичених первинних даних від подальших змін.

Штатними документами системи запускається процес перенесення даних в підсистему МСФЗ. При цьому переноситься 85-95% господарських операцій. Не переносяться операції, заздалегідь вказані в списку винятків, наприклад можуть бути виключені операції за кредитом рахунків виробництва, комплектуючих і витрат, операції з нарахування зносу необоротних активів і т.д.

Основні функції автоматизованої системи обліку, полягають у такому:

Øповне і своєчасне задоволення інформаційних потреб користувачів;

Øвиконання контрольних та аудиторських завдань з метою одержання необхідної інформації про наявні відхилення;

Øодержання компютерних управлінських рішень;

Øздійснення аналізу та прогнозування господарсько-фінансової діяльності підприємства.

Принципи автоматизації бухгалтерського обліку забезпечують єдиний підхід до розробки окремих елементів системи та єдиного функціонування [19].

3. Шляхи удосконалення обліку резервів підприємства.

.1 Напрямки удосконалення та шляхи вирішення проблем з обліку резервів підприємства у ТОВ «Бердичівський пивоварний завод»

Існує значний ряд питань у ТОВ «Бердичівський пивоварний завод», які залишаються нерозкритими до кінця, і зокрема, створення та облік резервного капіталу на середніх та малих підприємствах, для яких не встановлено мінімальних розмірів та обовязковість створення цього виду капіталу, питання щодо резерву сумнівних дебіторських платежів, недосконалість відображення інформації про забезпечення майбутніх витрат і платежів, страхові резерви. Щодо резерву сумнівної дебіторської заборгованості, пропонується удосконалити методичний підхід до обліку дебіторської заборгованості як інструменту покращення фінансового стану в умовах інфляції.

Для цього потрібно:

Øвикористовувати метод нарахування резерву сумнівних боргів на підставі класифікації дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги по строкам непогашення (до 3-х місяців, до 6-и місяців, до 12-и місяців);

Øвикористовувати метод розрахунку з покупцями, що широко використовується в країнах з розвинутими ринковими відносинами;

Øметод надання знижок за дострокової оплати;

Øстворювати резерв сумнівних боргів за результатами інвентаризації дебіторської заборгованості в кінці року перед складанням звітності, а використовувати його протягом звітного року.

Øнеобхідно внести зміни у П(С) БО 10 «Дебіторська заборгованість», в яких чітко були б розмежовані поняття довгострокової та короткострокової дебіторської заборгованостей. Їх облік нині ведеться на різних рахунках бухгалтерського обліку, що не відзначено у вищезазначеному стандарті [30].

Разом із тим слід вказати, що поточна дебіторська заборгованість є оборотним активом, а довгострокова - необоротним, і вони обліковуються на різних рахунках.

Для вирішення даної проблеми у ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» можна запропонувати декілька альтернативних варіантів. Зокрема, внесення змін до П(С) БО №10 «Дебіторська заборгованість» стосовно віднесення до поточних активів дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи та послуги, внесення змін до Плану рахунків, що діє в Україні, які забезпечать окремий облік довгострокової та поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи та послуги [31].

Потребують розробки також моделі співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей і певного інструментарію, який дозволив би швидко та якісно виявляти негативні явища, що впливають на кількісні та якісні зміни цих заборгованостей. Бажаним є співвідношення, коли кредиторська заборгованість переважає дебіторську на 10-20%. Однак, як показують дослідження, на деяких підприємствах кредиторська заборгованість переважає зобовязання дебіторів у 10 і більше разів. Цьому можуть сприяти певні причини, і саме їх аналіз дозволить прийняти відповідні управлінські рішення.

При проведенні такого дослідження потрібно враховувати специфіку підприємств і організацій, сезонність їх роботи, звязки з покупцями та постачальниками тощо. Варто також зважати на принцип «Вимагай оплати якомога швидше та оплачуй якомога пізніше», який дозволяє довший період володіти певними активами й отримувати від них вигоду. Крім цього наявність великих обсягів дебіторської заборгованості, як вірно говорить Ф.Ф. Бутинець, спричиняє низьку платоспроможність підприємства. Відзначимо, що значна сума кредиторської заборгованості не завжди є негативним явищем; зокрема, коли підприємство володіє такою кількістю високоліквідних активів, при погашенні заборгованості ними це суттєво не вплине на подальшу його діяльність [33].

Таким чином, можна сказати, що саме політика управління дебіторською заборгованістю, яка представляє собою частину загальної політики управління оборотними активами і маркетингової політики підприємства, спрямованої на розширення обсягів реалізації продукції, визначає ефективність роботи підприємства.

Виходячи з вищевикладеного робимо висновок, що організація обліку дебіторської заборгованості, резерву сумнівних боргів на підприємстві будь-якої форми власності має важливе значення, оскільки сприяє упорядкуванню інформації, прозорості та достовірності даних із розрахункових операцій за борговими правами (з дебіторами). А керівнику ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» з метою отримання повної й оперативної інформації щодо різних видів дебіторської заборгованості, які складають значну частку у структурі оборотних коштів, доцільно забезпечити організацію цієї ділянки обліку із залученням відповідних фахівців [43].

Також вагомою проблемою відображення у звітності підприємства операцій з формування і використання резервів у розрізі їх видів є недосконалість існуючих форм зовнішньої звітності. Тому необхідно використовувати удосконалені форми зовнішньої та розроблені форми внутрішньої звітності, які нададуть можливість забезпечити належний рівень аналітичності та своєчасності інформації з метою прийняття обґрунтованих рішень щодо доцільності формування, а також проконтролювати повноту та правильність формування та використання відповідних резервів відповідно до обраної політики облікового резервування.

Щоб ефективно виконувати свої функції, резервний капітал повинен бути забезпечений ліквідними активами підприємства. Тому резервний капітал у ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» при розрахунку тільки коефіцієнта страхування бізнесу не дасть повної картини, наскільки резервний капітал підкріплений ліквідними активами і захищає підприємство в несприятливі періоди. Для цього необхідно у ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» додатково розраховувати коефіцієнт резервування, який визначається так:

КРезерв = (ОА-ПЗ)/РК, (3.1)

де КРезерв - коефіцієнт резервування;

ОА - оборотні активи підприємства (ряд. 260 Балансу);

ПЗ - поточні зобовязання (ряд. 620 Балансу);

РК - резервний капітал (ряд. 340 Балансу).

Коефіцієнт резервування показує, скільки припадає оборотних активів після вирахування поточних зобовязань на кожну зарезервовану гривню в складі власного капіталу [46].

Сьогодні на практиці доволі незначна частина підприємств створює резервний капітал, що проявляється певним нерозумінням власників ролі резервного капіталу в управлінні активами підприємства. При отриманні збитків такі підприємства позбавляються своєрідного «буфера», що зменшував би їх негативний вплив. Отже, розмір резервного капіталу необхідно коригувати, враховуючи інфляційні процеси, а також не обмежуватися законодавчо встановленим рівнем резервного капіталу, а розраховувати його із можливих реальних потреб. Надалі залишаються не вирішеними до кінця питання, що стосуються розміру та складових резервного капіталу під різні події, а також потреби та визначення величини резервного капіталу для підприємств, стосовно яких законодавчо не визначена обовязковість створення такого капіталу.

Наявність проблемних питань у частині особливостей облікового відображення операцій із формування і використання резервів майбутніх витрат і платежів у розрізі його видів, зокрема, неврегульованість відображення окремих видів резервів майбутніх витрат і платежів на рахунках бухгалтерського обліку, у тому числі відсутність чітких законодавчих рекомендацій щодо особливостей облікового відображення резерву майбутніх витрат на реструктуризацію та резерву наступних витрат на виконання зобовязань щодо обтяжливого контракту, зумовлюють доцільність вирішення даного аспекту.

На думку Козлової, не досягається задоволення існуючих потреб управлінського персоналу в інформації, тому вважаємо за доцільне детальніше зупинитися на дослідженні різних видів резервів майбутніх витрат і платежів та їх обліковому відображенні. М.О. Козлова пропонує до існуючих субрахунків додати ще:

Ø478 «Резерв під знецінення вкладень в цінні папери»

Ø479 «Резерв майбутніх витрат на ремонт власних основних засобів» [27].

У свою чергу, доцільність введення останнього субрахунку підтримує і В.С. Терещенко, наголошуючи на тому, що впровадження в практику українських промислових підприємств даного резерву сприятиме: рівномірному включенню майбутніх витрат на проведення ремонтів основних засобів у поточні витрати звітного періоду або у собівартість виробленої підприємством продукції; вирішенню проблеми недостатності джерел фінансування ремонтних робіт; покращенню стану матеріально-технічної бази промислових підприємств і, як наслідок, зростанню продуктивності праці, підвищенню ефективності суспільного виробництва в цілому. Погоджуємось із позицією вчених про доцільність додання резерву майбутніх витрат на ремонт власних засобів до переліку резервів, які можуть формувати промислові підприємства України [46].

Для подолання недоліків запропоновано виділити два окремих субрахунки: окремо для обліку операцій, повязаних із формуванням резерву наступних витрат на реструктуризацію (субрахунок 474) і окремо для обліку операцій, повязаних з формуванням резерву наступних витрат на виконання зобовязань щодо обтяжливих контрактів (субрахунок 479), а також розробити аналітику до 474 рахунку, що дасть змогу забезпечити більшу зрозумілість того, що розуміється під реструктуризацією та які витрати необхідно враховувати при розрахунку сум місячних відрахувань до даного резерву. Надані пропозиції суми створених резервів для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат, зокрема на реструктуризацію та виконання зобовязань щодо обтяжливих договорів, обліковувати за дебетом рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» і відкрити аналітичний розріз до вищезазначеного субрахунку девятого класу 949.1 «Витрати на реструктуризацію» та 949.2 «Витрати на виконання зобовязань за обтяжливими контрактами» відповідно. Це допоможе виокремити та краще проконтролювати витрати, для фінансування яких формуються відповідні види резервів майбутніх витрат і платежів з поміж усіх інших витрат, що обліковуються на даному рахунку.

Для вирішення проблем щодо страхових резервів необхідно здійснювати:

регулятором має бути встановлений чіткий порядок реєстрації правил формування довгострокових (математичних) резервів і резервів збитків (належних виплат). При цьому обовязковим має бути проведення експертизи актуарних розрахунків страховика. Для цього в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг в Україні має бути створений департамент актуарних розрахунків. Страхові компанії повинні складати окремий баланс розміщення страхових резервів, вести персоніфікований рахунок кожного страхувальника. Розміщення страхових резервів має бути чітко регламентованим. При цьому повинна виключатися можливість вкладення коштів страхувальників в спекулятивні або неліквідні цінні папери. Інвестування коштів страхових резервів має оцінюватися виключно за справедливою вартістю. Регулювання має бути спрямоване на забезпечення повернення коштів і запобігання ситуації переоцінки вкладень (коли балансова оцінка є більшою за ринкову).

Сьогодні, в сучасному економічному середовищі технології прогресують, стрімко розвиваються, науковці та дослідники вносять вагомі внески в економічні науки, що дає змогу якнайкраще удосконалювати систему бухгалтерського обліку.

Висновки

Результатом написання курсової роботи виступає наукове обґрунтування теоретико-методичних положень та розробка практичних рекомендацій з удосконалення організації та методики бухгалтерського обліку з резервами підприємств. Одержані результати свідчать про досягнення визначеної мети і виконання поставлених завдань і надають можливість сформулювати наступні висновки.

Ідентифікація резервів як обєктів бухгалтерського обліку на сучасному етапі розвитку вітчизняної системи бухгалтерського обліку ускладнюється зрозумілістю термінологічного апарату стосовно резервування, наявністю невиправданої множинності теоретичних підходів до тлумачення економічної сутності резервів в цілому та облікових резервів зокрема, громіздкістю та перевантаженістю ознаками авторських і нормативно закріплених класифікацій, а також неповнотою охоплення у нормативній базі організаційно-методичних питань відображення операцій з резервами в обліку та звітності підприємств. Суцільне застосування у відповідних нормативних документах уточненого понятійно-термінологічного апарату стосовно резервування дозволить уникнути термінологічної плутанини, полегшити сприйняття облікової інформації, позбавить невиправданого термінологічного плюралізму, що в кінцевому підсумку призведе до усталення конвенційних науково обгрунтованих підходів до сутнісного наповнення і забезпечить вироблення методичного облікового інструментарію резервної системи підприємств України.

Критичний аналіз існуючих класифікацій резервів та облікових резервів свідчить про їх недосконалість. Запропоновано здійснювати загальну класифікацію резервів підприємства як сукупності обєктів відповідно до їх економічної cутності: економічні резерви (потенційних можливостей), резерви як запаси ресурсів (фінансові та матеріальні) та облікові резерви, що формуються внаслідок застосування облікового консерватизму (обачності), і є специфічним обєктом, який вводиться до системи бухгалтерського обліку субєктом ведення обліку через забезпечення відповідності доходів та витрат і впливу на фінансовий результат. До резервів відносять: резерв сумнівних боргів, резервний капітал, забезпечення майбутніх витрат і платежів, страхові резерви. Найсуттєвішими ознаками класифікації облікових резервів, обраними за ступенем їх важливості для бухгалтерського обліку і контролю та доцільністю практичного застосування бухгалтерами та контролерами, є наступні: за джерелом формування; за обовязковістю формування; за призначенням; за наявністю покриття; за способом відображення у фінансовій звітності; за можливістю виявлення; за способом формування.

У вітчизняній науці дослідження резервної системи підприємства характеризується незначним ступенем розробленості теоретичних основ та суперечливістю підходів. Резервну систему підприємства недоцільно та некоректно трактувати лише як сукупність створюваних резервів, вона виступає сукупністю процесів та їх результатів в частині формування (виявлення) облікових, економічних, фінансових, матеріальних резервів. Формування облікових резервів слід визнати прямим наслідком застосування принципу консерватизму. Ступінь захисту підприємства від наслідків господарських ризиків, його фінансовий стан і результати діяльності залежать від ступеню повноти реалізації політики резервування (відсутність; недостатній обсяг; оптимальний обсяг; надмірне) та від ефективності функціонування його резервної системи як наслідку реалізації такої політики.

Регламентація обліку операцій з формування та використання резервів підприємств потребує вдосконалення шляхом вирішення проблемних моментів, усунення суперечливих положень у чинних нормативних актах, що може бути здійнено шляхом неврегульованих питань та внесення уточнень і доповнень на основі запропонованих у курсовій роботі змін щодо термінологічного апарату та методичних підходів до бухгалтерського обліку операцій з резервами.

Теоретичні підходи не висвітлюють специфіки документування як елементу методу бухгалтерського обліку саме для процесу резервування, яка виявляється у тому, що первинний документ, який оформлює момент введення резерву до системи обліку, виступає вже наслідком реалізації прийнятого рішення щодо його формування. Визначено групу фактів господарського життя, яку формують специфічні обєкти бухгалтерського обліку (зокрема, облікові резерви), які вводяться до системи бухгалтерського обліку бухгалтером як субєктом його ведення.

Існуючі методики облікового відображення резервів є недосконалими та не передбачають можливості використання інформації про формування резервів у бухгалтерському обліку для управління грошовими потоками, фінансового планування, прийняття фінансових та інвестиційних рішень. Задля усунення зазначених недоліків окреслено шляхи підвищення аналітичності інформації бухгалтерського обліку для потреб управління шляхом введення субрахунків та аналітичних розрізів у їх розвиток, що підвищить інформативну місткість облікової інформації.

Вагомою проблемою відображення у звітності підприємства операцій з формування і використання резервів у розрізі їх видів є недосконалість існуючих форм зовнішньої звітності. Використання удосконалених форм зовнішньої та розроблених форм внутрішньої звітності надасть можливість забезпечити належний рівень аналітичності та своєчасності інформації з метою прийняття обґрунтованих рішень щодо доцільності формування, а також проконтролювати повноту та правильність формування та використання відповідних резервів відповідно до обраної політики резервування.

Список використаної літератури

1. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року [Електронний ресурс]: К.: CD-вид-во «Інфодиск», 2008. - 1 електорн. опт. диск (CD-ROM): цв; 12 см. - Систем. вимоги: Pentium-233; 32Mb RAM; CDROM Windows 95 OSR2/98/NT SP6/2000/XP. - Заголовок з титул. екрану.

. Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. №514-VI. - Режим доступу: http: // www. zakon.rada.gov.ua/ cgi-bin /laws / main.cgi

. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-Х1У від 16 липня 1999 року / Верховна Рада України. - Режим доступу: http: //www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.

. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283 від 22.05.97 р. [Електронний ресурс]: К.: CD-вид-во «Інфодиск», 2011.

. Інструкція по інвентаризації бухгалтерського обліку основних засобів, нематеріальних активів, товарноматеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків від 11.08.94 р. №69. - Режим доступу:: // www.zakon.rada.gov.ua /cgi-bin/laws/main.cgi.

. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій від 30.11.99 р. №291. - Режим доступу: #"justify">. Лист Міністерства фінансів України «Про розгляд звернення щодо створення резервів на виплату відпусток» від 09.06.2006 р. №31-34000-20-25/12321. - Режим доступу: #"justify">. Міжнародні стандарти фінансової звітності №8 «Облікова політика, зміни в розрахункових бухгалтерських оцінках і помилках» від 01.01.12 р. - Режим доступу: #"justify">. Облікова практика формування резервів і фондів: ретроспективний аналіз.

. Бухгалтерський облік: історичний аспект. Результати дисертаційних досліджень Житомирської наукової бухгалтерської школи: [Текст]: Монографія // М.О. Козлова; під заг. ред. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ЖДТУ, 2006. - 620 с. 19. 11. Омелянович М. Сумнівна й безнадійна заборгованість: класифікація, створення резерву, облік / Михайло Омелянович // Все про бухгалтерський облік. - 2011. - №29 (1786). - C. 20-26.

. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» від 10.01.2012 р. №27/4248 [Електронний ресурс]: К.: CD-вид-во «Інфодиск», 2012.

. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» від 10.01.2012 р. №237 [Електронний ресурс]: К.: CD-вид-

во «Інфодиск», 2012.

. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал» від 10.01.12. №399/3692 [Електронний ресурс]: К.: CD-

вид-во «Інфодиск», 2012.

. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобовязання» від 10.01.2012 р. №20 [Електронний ресурс]: К.: CD-вид-во «Інфодиск», 2012.

. Резерви підприємства як інструмент підвищення фінансової стійкості [Електронний ресурс]. Режим доступу:.nbuv.gov.ua/portal /soc_gum/ Vdnuet/econ/2010 _4/Nagorna.pdf.

18. Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник / Под ред. проф. Г.А. Титоренко. - М.: Компьютер, ЮНИТИ, 2005. - 400 с.

19. Береза А.М. Основи створення інформаційних систем. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2006. - 214 с.

. Буряк П.Ю. Формування і надання інформації про фінансові ресурси підприємства // Фінанси України. - 2006. - №10. - С. 123-128.

21. Верига Ю.А. Резервування капіталу: облік, аудит та звітність: монографія / Ю.А. Верига, М.М. Орищенко. - Полтава: РВВ ПУЕТ, 2011. - 177 с.

. Верига Ю.А. Резерви підприємств України: види, методи створення і подання інформації у фінансовій звітності // Науковий вісник ПУСКУ. - 2004. - №1 (11). - С. 116-119.

. Вигівська І.М. Проблеми трактування понять «фонд», «резерв», «оціночний резерв», «регулятив», «забезпечення» [Електронний ресурс] / І.М. Вигівська // Вісник ЖДТУ. - 2010. - Режим доступу до журн.: #"justify">. Воськало Н.М. Проблеми формування та використання резервного капіталу [Електронний ресурс] / Н.М. Воськало, В.І. Воськало // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». - 2009. - №647. - С. 651. - Режим доступу: #"justify">. Голов С.Ф. Розвиток бухгалтерського обліку та аудиту відповідно до плану дій «Україна-ЄС» / С.В. Голов // Весник бухгалтера и аудитора Украины. - 2010. - №15-16. - С. 10-20.

. Дячек С.М. Резерви як інструмент управління ризиками господарської діяльності [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_gum/Vzhdtu_econ/2009_4/52.pdf.

Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. - М.: Финансы и статистика. - 2006. - 512 с.

27. Козлова М.О. Облік і контроль процесу резервування (на прикладі діяльності великих промислових підприємств України) / М.О. Козлова // дис…. канд. екон. наук: 08.06.04 / Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України. - К., 2006. - 203 с.

. Компьютерные технологии обработки информации: Учеб. пособие / С.В. Назаров, В.И. Першиков, В.А. Таринцев и др.; Под ред. С.В. Назарова. - М.: Финансы и статистика, 1995. - 248 с.

29. Лень В.С., Гливенко В.В. Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика: 3: тє видання. Навч. пос. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 608 с.

30. Муравський В. Відмова від первинного документування як чинник інтеграції повністю автоматизованої системи обліку. // Бухгалтерських облік і аудит. -2009. - №10. - С. 32-45.

. Нагорна І.В. Резерви підприємства як інструмент підвищення фінансової стійкості [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal /soc_gum/ Vdnuet/econ/2010 _4/Nagorna.pdf.

. Орищенко М.М. Облік і аудит резервів капіталу: методологія та організація / М.М. Орищенко // дис…. канд. екон. наук: 08.00.09/ Київськ. нац. торгов.-екон. ун-т. - 2009.

33. Орлова В. Оценка финансовых инвестиций и ее влияние на достоверность баланса // Бухгалтерский учет и аудит. - 2008. - №3. - С. 40-42.

34. Пархомчук О.О. Резерви та їх значення для організації обліку: сутність поняття / О.О. Пархомчук // Міжн. зб. наук. пр. Вип. 3

. Пархомчук О.О. Резерви майбутніх витрат і платежів: відображення у звітності/ О.О. Пархомчук // Міжн. зб. наук. пр. Вип. 3

36. Писаревська Т.А. та ін. Інформаційні системи в управлінні персоналом та економіки праці. - К., КНЕУ, 2006. - 284 с.

. Ситник В.Ф., Краєва О.С. Технологія автоматизованої обробки економічної інформації: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2006. - 200 с.

. Ситник В.Ф., Олексюк О.С., Гужва В.М. та ін. Системи підтримки прийняття рішень. - К.: Техніка, 2008. - 162 с.

. Ситник В.Ф., Писаревська Т.А., Ерьоміна Н.В., Краєва О.С. Основи інформаційних систем: Навч. посібник / За ред. В.Ф. Ситника. - К.: КНЕУ, 2006. - 252 с.

40. Свірко С.В. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: методологія та організація: [монографія] / Свірко С.В. - К.: КНЕУ, 2006. - 244 с.

. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік. 7 - видання. К. «Алерта», 2011 р. - 968 с.

. Терещенко В.С. Бухгалтерський облік забезпечень майбутніх витрат і платежів: теорія та методика: дис. канд. наук: 08.00.09 / Терещенко Вікторія Сергіївна. - К., 2008. - 166 с.

. Терещенко Л.О. Інформаційні системи і технології в обліку: навч. Посібник/ Терещенко Л.О., Матвієнко - Зубенко І.І., - К.:КНТЕУ, 2006-187.

. Успенский И.В. Интернет как инструмент маркетинга. - СПб.: БХВ-СПб., 2008. - 256 с.

. Шумеров Е.Л., Умнова Э.А., Воропаева Т.В. Автоматизированные информационные системы бухгалтерского учета, анализа и аудита. - М. «Перспектива» - 2007 г. - 365 с.

46. Хорунжак Н.М. Проблеми та перспективи компютеризації обліку в бюджетних установах / Хорунжак Н.М., Сисюк С.В. // Економіка і регіон. - 2009. - №1 (20). - с. 142-146