Тема: Розвиток кредитного ринку України

  • Вид работы:
    Курсовая работа (т)
  • Предмет:
    Банковское дело
  • Язык:
    Украинский
  • Формат файла:
    MS Word
  • Размер файла:
    165,95 Кб
Розвиток кредитного ринку України
Розвиток кредитного ринку України
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!













"Розвиток кредитного ринку України"

кредитний ринок україна банк


Вступ

На сьогодні в Україні особливого значення набуває підвищення ефективності функціонування ринкової інфраструктури, що вимагає кардинальних якісних перетворень у банківській сфері, а відповідно, реалізації адекватної політики комерційними банками. Перехід від адміністративно-командних методів управління банківською системою до економічних посилює роль конкуренції та зумовлює необхідність врахування потреб клієнтів кредитного ринку, розробки і реалізації ефективної депозитної і кредитної політики.

Кредитний ринок зазнав стрімкого розвитку на Україні в останні роки. Саме кредитний ринок дозволяє здійснити накопичення, спрямування, а також розподіл і перерозподіл позикового капіталу між сферами економіки, що визначає важливість його нормального функціонування.

Предметом дослідження виступає інструментарій та механізми організації кредитного ринку України, а також шляхи їх можливого покращення.Мета даної курсової роботи удосконалення такого сектору економіки, як кредитний ринок.

Теоретичні концепції, присвячені проблематиці кредитної діяльності банків, ускладнюються та диференціюються разом зі зміною умов функціонування і обігу позичкового капіталу. Спроби осмислити і теоретично обґрунтувати сутність та роль кредитних ресурсів повязані з процесами розвитку лихварського, а згодом грошового капіталу. Зокрема, проблеми кредитної діяльності розглядали праці вчених: А. Сміт, Д. Рікардо, А. Тюрго, Дж. Мілль, що розробили натуралістичну теорію кредиту, за якою об'єктом кредиту є не грошовий капітал, а капітал у його речовій формі; Дж. Ло (основоположник капіталотворчої теорії кредиту), англійський економіст Г. Маклеод. На відміну від Дж. Ло він стверджував, що кредит не створює капіталу, а сам є капіталом, причому продуктивним, оскільки дає прибуток у вигляді процента.

Й. Шумпетер у своїй книжці "Теорія господарського розвитку" дійшов висновку, що основним рушієм економічного розвитку є кредит. Це зумовлено тим, що банки, надаючи кредит, випускають в обіг нові платіжні засоби, які є капіталом, оскільки використовуються підприємцями для розширення виробництва. А. Ган розробив рекомендації щодо широкого використання кредитної політики для підтримування високої економічної кон'юнктури. Дж. М. Кейнсом встановлена залежність зростання економічної активності й зайнятості від зниження позичкового процента, а в кінцевому підсумку - внаслідок кредитної експансії базувалася на кількісній теорії грошей і капіталотворчій теорії кредиту.

Сучасні праці вчених, які розглядали визначення та класифікацію кредитних ринків. Серед них: Ю. Коробов, О. Василик, С. Маслова, В. Шелудько, О. Опалов, М. Савлук, Чарльз Дж. Вулфел та інші.

Віддаючи належне науковим напрацюванням вітчизняних та зарубіжних вчених з даної проблематики, слід зауважити, що існує потреба в її подальшому дослідженні. Це обумовлено недостатнім рівнем розробки окремих аспектів кредитної політики комерційного банку в умовах стабілізації кредитного ринку.

Для реалізації зазначеної мети вирішуються такі завдання:

1.Дослідити економічну природу і теоретичні аспекти кредитних операцій;

2.Здійснити моніторинг кредитного ринку в Україні, проаналізувати тенденції в його розвитку та виробити рекомендації щодо регуляторної політики Національного банку України на кредитному ринку;

Обєктом наукового дослідження виступає діяльність та функціонування кредитного ринку в Україні.

1.Теоретичні засади формування кредитного ринку

1.1 Роль та сутність кредиту в умовах ринкової економіки

Кредит (від лат. "credіtum" - позика, борг, "credere" - вірю) - як економічна категорія виражає відносини між людьми з приводу позики грошей на умовах обов'язкового повернення їх у певний строк з оплатою у вигляді відсотка. Юридична або фізична особа, яка видала гроші в борг, є кредитором, а котра отримала - позичальником. У процесі руху позики між кредитором і позичальником складаються певні економічні відносини.

Найкраще суть кредиту проявляється у принципах кредитування, яких є п'ять:

I.Поворотність кредиту витікає з самої суті позичкового капіталу.

II.Платність. За отримання грошей у позику необхідно платити позичковий відсоток..Цільовий характер кредиту. Кредит видається на фінансування конкретної, наперед обумовленої, цілі..Строковість. Кредити видаються на конкретні строки, після закінчення яких вони мають бути повернені..Матеріальна забезпеченість кредиту. Сума кредиту не може перевищувати вартість майна позичальника.

Найбільш зручною є класифікація банківських позик за:

-призначенням та характером використання позикових коштів;

-наявністю та характером забезпечення;

-строками використання;

-методами надання та способами погашення;

-характером та способом сплати відсотків;

-кількістю кредиторів.

Формами забезпечення зобовязань по кредиту можуть бути:

-застава майна позичальника;

-гарантія або доручення;

-переуступка на користь банку контрактів, вимог та розрахунків позичальників до третьої особи;

-договір страхування відповідальності позичальника за непогашення заборгованості по кредиту;

-супровідні та товарні документи;

-цінні папери;

-інші грошові вимоги позичальника до третьої особи.

Незабезпечені (бланкові) позики, які називаються в банківській практиці довірчими, надаються тільки під зобовязання позичальника погасити позику. При видачі таких кредитів виникає великий ризик для банку, тому вони потребують більш ретельної перевірки кредитоспроможності позичальника та видаються під більш високий відсоток лише надійним постійним клієнтам.

За строками використання (терміном) позики поділяють на: строкові, безстрокові, прострочені, відстрочені.

За методами надання розрізняють позики, які видаються:

-в разовому порядку;

-у відповідності з відкритою кредитною лінією (кредити по необхідності);

-гарантовані кредити.

По характеру та способу сплати відсотків виділяють позики з:

-фіксованою відсотковою ставкою;

-плаваючою відсотковою ставкою;

-сплатою відсотків по мірі використання позикових коштів (звичайні позики);

-сплатою відсотка одночасно з отриманням позичених коштів (дисконтний кредит).

За кількістю кредиторів позики комерційних банків поділяють на:

-такі, що надаються одним банком;

-синдикативні (консорціумні) кредити;

-паралельні.

Найбільш розповсюдженими є позики, які видаються одним банком. Синдикативні кредити видаються банківським консорціумом, в якому один з банків бере на себе роль менеджера, збирає з банків учасників необхідну для клієнта суму ресурсів, укладає з ним кредитний договір та видає позику. Провідний банк (менеджер) займається також розподілом відсотків. За операції, повязані з синдикативним кредитуванням, банк-менеджер (лідер консорціуму) отримує відповідну винагороду

Отже, кредит є важливим економічним важелем управління економікою країни. Він може сприяти її розвитку або ж стати фактором, що дестабілізує економіку.

Виходячи з того, що в сучасних умовах інфляція є постійним явищем в економіці, зростає роль кредиту. Регулювання грошової маси в обороті здійснюється за допомогою кредиту, що забезпечує підтримку стабільної купівельної спроможності грошової одиниці.

Таким чином, слід виділити напрями, в яких зростає роль кредиту:

) перерозподіл матеріальних ресурсів в інтересах виробництва і реалізації продукції за допомогою надання позик і залучення коштів юридичних і фізичних осіб;

) вплив на безперервність процесів відтворення через надання кредитів;

) участь у розширенні виробництва через видачу позикових коштів на поповнення основного капіталу та лізинговий кредит;

) економне використання позичальниками власних і позичених коштів;

) прискорення отримання товарів, послуг споживачами, за рахунок використання позикових коштів;

) регулювання випуску в обіг та вилучення з нього готівкових грошей на основі кредитних відносин і забезпечення безготівкового грошового обороту платіжними засобами.

Кредитний ринок є складовою фінансового ринку. Необхідними умовами функціонування кредитного ринку є наявність кредиторів, що мають тимчасово вільні кошти, позичальників, які можуть вчасно і в повному обсязі виконати зобов'язання за кредитами, системи державного регулювання кредитного ринку, законодавчого і нормативного забезпечення. Надання вільних грошових коштів у позику має забезпечити кредитору відповідний рівень доходу при задовільному ступені ризику неповернення і компенсувати втрачені можливості від інвестування коштів в інші активи.

На думку Ходаковської В.П., кредитний ринок - «це механізм, за допомогою якого встановлюються взаємозвязки між підприємствами і громадянами, що потребують грошових коштів, та організаціями і громадянами, що можуть їх надати (позичити) на певних умовах. У той же час кредитний ринок - це синтез ринків різних платіжних засобів. У країнах з розвиненою ринковою економікою кредитні угоди опосередковуються, по-перше, кредитними інститутами (комерційними банками або іншими установами), які беруть у борг і надають позички, і, по-друге, інвестиційними або аналогічними організаціями, які забезпечують випуск і рух різних боргових зобовязань, що реалізуються на особливому ринку цінних паперів». Маслова С.О приводить таке поняття «кредитний ринок - це механізм, за допомогою якого встановлюються взаємовідносини між підприємствами і громадянами, які мають потребу в фінансових ресурсах, та організаціями і громадянами, які можуть надати необхідні кошти на певних умовах».

Таким чином, можна зробити висновок, що кредитний ринок являє собою специфічну сферу економічних відносин, де обєктом операцій є наданий на певних умовах у позику капітал. Необхідною умовою функціонування кредитного ринку є наявність кредиторів, які мають тимчасово «вільні» грошові кошти, та позичальників, які можуть вчасно та в повному обсязі виконати зобовязання перед кредиторами. Також важливою умовою функціонування кредитного ринку є наявність системи регулювання відносин на кредитному ринку.

Для ефективного функціонування кредитного ринку необхідна стабільна економічна ситуація в країні, наявність розвиненої інфраструктури та ефективне державне регулювання, яке б забезпечило стабільність банківської системи і захист інвесторів. Розвинений кредитний ринок, який ефективно управляється з боку держави, забезпечує оптимальний розподіл обмежених фінансових ресурсів серед галузей економіки та сприяє економічному зростанню країни.

Функції кредитного ринку:

1.Обєднання грошових заощаджень різних субєктів і утворення великих грошових фондів.

2.Трансформація коштів у позичковий капітал.

Надання позик державним органам, населенню та іншим субєктам.

Позичальниками на ринку кредитів виступають юридичні, фізичні особи і держава. При цьому залучати вільні грошові кошти на ринку кредитів можуть як вітчизняні, так і іноземні позичальники. За специфікою надання кредитних послуг позичальників часто поділяють на такі категорії: населення, невеликі підприємства, корпорації, фінансові інститути (в тому числі комерційні банки), сільськогосподарські підприємства, державні установи та громадські організації.

Кредиторами на ринку кредитів виступають комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи та іноземні кредитори - національні й міжнародні фінансові інститути. Крім того, кредиторами можуть бути також не фінансові інститути, якщо вони дають змогу іншим суб'єктам ринку протягом визначеного періоду за певну плату користуватись їх грошовими коштами.

I.Комерційний кредит надається одними фірмами іншим у товарній формі з відстрочкою платежу.

II.Банківський кредит надається банками й іншими кредитними установами підприємцям у вигляді грошових позик..Державний кредит надається населенням країни своєму уряду (державі) шляхом купівлі державних облігацій внутрішньої позики..Споживчий кредит надається фізичним особам на придбання товарів тривалого використання (меблі, автомашини, побутова техніка)..Міжнародний кредит надається країнами одна одній в грошовій, товарній, валютній формах на умовах поворотності, строковості і платності та цільового характеру..Іпотечний кредит надається у вигляді довгострокових позик банками під заставу нерухомості для купівлі або будівництва житла, купівлі землі, потреб господарювання тощо..Міжгосподарський кредит надається одним суб'єктом господарювання іншому і включає комерційний кредит, дебіторсько-кредиторську заборгованість та ін.

1.2 Структура кредитного ринку

Функціонування кредитного ринку забезпечує кредитна система, до складу якої входять центральний банк, комерційні банки та інші фінансово-кредитні інститути. Кредитна система організовує рух капіталів і сприяє акумуляції та ефективному розміщенню фінансових ресурсів серед суб'єктів ринку. Оскільки ця система має значний вплив на економічні процеси, її діяльність потребує жорсткої регламентації та контролю з боку держави.

Рисунок 1. Структура кредитного ринку

Держава здійснює управління грошово-кредитним ринком, регулює його діяльність і виступає позичальником на національному та міжнародному ринках. При цьому як регулюючу, так і інші функції на кредитному ринку вона виконує переважно через посередництво центрального банку.

Центральний банк, з одного боку, є агентом держави в реалізації її функцій на кредитному ринку, а з другого - кредитним центром банківської системи, яка складається з двох рівнів. На першому, вищому, рівні банківської системи знаходиться центральний банк, а на другому - комерційні банки, які здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства і до грошово-кредитної політики, що проводиться центральним банком.

Основними функціями банківської системи на кредитному ринку є трансформаційна та стабілізаційна функції. Залучаючи у одних суб'єктів ринку вільні грошові кошти і надаючи їх у позику іншим суб'єктам ринку, банки трансформують як терміни, розміри грошових капіталів, так і відповідні їм ризики. Стабілізаційна функція полягає в забезпеченні стабільності банків та грошового ринку і проявляється в створенні відповідної нормативної та законодавчої бази, а також у формуванні ефективного механізму державного контролю і нагляду за дотриманням законів та діяльністю банків у цілому.

Центральний банк забезпечує стабільність національної грошової одиниці та сприяє стабільності банківської системи країни. Основними функціями центрального банку на грошово-кредитному ринку є: розробка і реалізація грошово-кредитної політики держави; монопольне здійснення емісії національної валюти та організація її обігу; кредитне обслуговування банків другого рівня та держави; регулювання та нагляд за банківською діяльністю; встановлення правил проведення банківських операцій; ведення реєстру банків і ліцензування банківської діяльності.

Центральний банк виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування. Він також представляє інтереси держави в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співпраця здійснюється на рівні центральних банків.

Основними економічними засобами і методами грошово-кредитної політики, яку розробляє і реалізує центральний банк, є регулювання обсягу грошової маси через:

регулювання норм обов'язкових резервів для комерційних банків та фінансово-кредитних установ;

процентну політику;

систему рефінансування комерційних банків;

управління золотовалютними резервами;

операції з цінними паперами на відкритому ринку;

регулювання імпорту та експорту капіталу.

Центральний банк встановлює банкам та іншим фінансово-кредитним установам нормативи обов'язкового резервування коштів. Розмір обов'язкових резервів, як правило, встановлюється в процентному відношенні до загальної суми залучених банком коштів. При цьому для різних видів зобов'язань можуть встановлюватися різні норми обов'язкового резервування коштів. При підвищенні центральним банком норм обов'язкових резервів зменшується сума вільних коштів, а отже, кредитний потенціал банків. При зниженні норм обов'язкових резервів збільшується кредитний потенціал банків.

Виступаючи в ролі кредитора останньої інстанції, центральний банк надає позички комерційним банкам. Ці позички - короткострокові й надаються банкам у порядку обліку комерційних векселів (обліковий кредит) чи під заклад інших цінних паперів (ломбардний кредит). Як правило, ломбардні кредити надаються на коротші терміни та під вищі процентні ставки, ніж облікові. Надаючи облікові чи ломбардні кредити, центральний банк збільшує кредитний потенціал банків-позичальників та загальну масу грошей в обігу.

Центральний банк встановлює також порядок визначення облікової та інших процентних ставок за своїми операціями. Регулюючи облікову і ломбардну ставки, а також ліміти кредитування за ломбардними та обліковими кредитами, центральний банк здійснює вплив на загальну масу грошей в обігу та на параметри ринку банківських кредитів.

Операціями відкритого ринку центрального банку є купівля-продаж казначейських зобов'язань, власних зобов'язань банку, комерційних векселів, інших цінних паперів та боргових зобов'язань.

Центральний банк також визначає розміри, порядок формування та використання резервів банків і кредитних установ для покриття можливих втрат за кредитами, резервів для покриття валютних, процентних та інших фінансових ризиків банків.

Представниками небанківських кредитно-фінансових інститутів є:

-інвестиційні компанії,

-страхові компанії,

-ощадно-кредитні асоціації та кредитні спілки,

-пенсійні та інші фонди.

Слід враховувати, що кредитна система функціонує через кредитний механізм. Він представляє собою, по-перше, систему зв'язків з мобілізації та акумуляції грошового капіталу між кредитними інститутами і секторами економіки; по-друге, відносини, пов'язані з перерозподілом капіталу між кредитно-фінансовими установами в межах ринку позикових капіталів; по-третє, відносини між кредитними інститутами та іноземними клієнтами.

Таким чином, кредитний механізм включає всі аспекти позикової, інвестиційної, засновницької, посередницької діяльності кредитної системи в особі її інститутів.

Сучасна кредитна система характеризується наступними важливими процесами:

-концентрацією і мобілізацією банківського капіталу;

-подальшим зростанням конкуренції між різними видами кредитно-фінансових установ;

-продовженням злиття великих кредитно-фінансових інститутів з потужними промисловими, торговими, транспортними корпораціями і компаніями;

-інтернаціоналізацією діяльності кредитно-фінансових інститутів і створенням міжнародних банківських об'єднань і груп.

Сучасна кредитна система - це сукупність кредитно-фінансових інститутів, що діють на ринку позикових капіталів і здійснюють акумуляцію та мобілізацію грошового капіталу. Через кредитну систему реалізується сутність та функції кредиту. Тому кредитна система включає в себе два основних поняття:

) сукупність кредитно-розрахункових і платіжних відносин, які базуються на певних формах і методах кредитування. Вони пов'язані з рухом позикового капіталу у формі різноманітних форм і видів кредиту;

) сукупність кредитно-фінансових інститутів, які акумулюють вільні грошові кошти і направляють їх господарюючим суб'єктам, населенню, уряду.



2. Аналіз кредитного ринку України

.1 Аналіз пропозиції на кредитному ринку України

Пропозицію на кредитному ринку формують банки та небанківські кредитні установи. Станом на 2012 рік у Україні зареєстровано 875 установ що мають право надавати кредитні послуги, з них - 177 банки, - 698 небанківські кредитні установи.

Таблиця 1. Динаміка діяльності банків України (2007-01.11.2012) (млн.грн.)

Дата20072008200920102011201201.11.2012Кількість банків за реєстром193198198197194198177виключено з реєстру банків з початку року61766025Кількість банків, що мають ліцензію НБУ на здійснення банківських операцій170175184182176176177Активи банків340 179599 396926 086880 302942 0881 054 2801 122 121Резерви під активні операції банків13 28920 18848 409122 433148 839157 907147 733% виконання формування резерву100.1100.04100.1100.05100.01100.00100.00Доходи41 64568 185122 580142 995136 848142 778124 424Витрати37 50161 565115 276181 445149 875150 486120 626Результат діяльності4 1446 6207 304-38 450-13 027-7 7083 798Рентабельність активів, %221-4.38-1.45-0.760.42Чиста процентна маржа,%5.305.035.306.215.795.324.61

Як ми можемо бачити кількість банків що мають ліцензію НБУ, значно не змінювалася з 2007 по 2012 роки, і була в межах від 170 до 184 банків. Кількість виключених з реєстру банків станом на 01.11.2012 збільшилася на 19, порівняно з 2011 роком, такий стрибок може бути спричинений завершенням процедури ліквідації збанкрутілих банків, часів 2009 року, коли відбувалася загальноекономічна і фінансова криза.

Кількість банків з іноземним капіталом на початку 2012 року зменшилася на 2 банки, порівняно з 2011роком, але станом на 01.11.2012 цей показник достиг рівня 2011 року.

Активи банків до 2009 року збільшувалися, але на початок 2010 р. спостерігається зменшення активів на 5%, але вже з початку наступного 2011 року активи помітно збільшуються з кожним роком, станом на 2012 рік вони збільшилися порівняно з 2011роком на 11,9%.

Резерви під активні операції банків за період з 2007 року по 1.11.2012 збільшилися у 11,1 рази, що спричинено погіршенням якості кредитно-інвестиційного портфеля банків внаслідок зниження платоспроможності позичальників із-за фінансово-економічної кризи в Україні 2009 року. Слід зазначити що розмір резервів встановлений НБУ від 14.01.97 має становити 30% від суми залучених коштів комерційного банку.[9]

З початку 2007 року до початку 2010 року спостерігаються перевищення доходів над витратами, та збільшення прибутку банків з роками. Але вже на початок 2010 року банки показали значні збитки у результатах своєї діяльності, що можна пояснити суттєвим збільшенням витрат на формування резервів під активні операції (на 74 млрд. грн. більше ніж на початок 2009 р.)

Долаючи кризу банківський сектор починає незначними темпами відновлювати до кризовий рівень результатів діяльності, так на початок 2011 року збитки зменшилися на 34%, а на початок 2012 року ще на 20% порівняно з початком 2010 року, а вже станом на 01.11.2012 банки показали прибутки у розмірі 3,8 млрд. грн.

Рентабельність активів має ту ж тенденцію що і результати діяльності банків, і станом на 01.11.2012 складає лише 0,42%.

Чиста процентна маржа на початок 2010 року складає високі 6,21%, але з наступними роками вона дещо зменшується і вже на 1 листопада 2012 року складає 4,61%.

Таблиця 2. Рейтинг Українських банків станом на 1.10.2012

БанкАктиви, млн.грнБалансовий капітал, млн.,грнЗобовязання,млн., грн.1ПриватБанк164 562.8317 754.36146 808.472Ощадбанк86 532.1917 873.8268 658.373Укрексімбанк78 674.4317 745.9960 928.444Райффайзен Банк Аваль47 433.686 329.6541 104.035Промінвестбанк41 823.705 044.7036 779.006Укрсоцбанк40 356.486 501.8633 854.627ВТБ Банк34 488.613 790.0230 698.608Дельта Банк31 612.362 939.7528 672.609ПУМБ31 591.574 144.1927 447.3810УкрСиббанк29 085.232 620.6626 464.5611Альфа-банк27 456.664 082.2523 374.4212Надра25 308.234 029.7921 278.4313Сбербанк Россії22 704.802 976.4119 728.3814Фінанси и Кредит22 607.221 780.4420 826.7815Укргазбанк19 965.363 029.0216 936.3416OTP Bank19 956.293 236.7916 719.4917Брокбизнесбанк17 599.382 909.4914 689.8918VAB Банк12 760.831 053.5611 707.2719Кредитпромбанк12 548.132 115.0710 433.0620ING Bank Украина12 120.971 868.0710 252.90

Виходячи з таблиці 2 «Рейтинг Українських банків станом на 1.10.2012», можна стверджувати, що найбільшим за обсягом активів, балансового капіталу та зобовязань є Приват Банк, друге місце у рейтингу посідає Ощадбанк і трете місце займає Укрексімбанк.

Рисунок 2. Динаміка кредитної ставки

Кредитні ставки постійно змінюються, останнім часом вони мають тенденцію до збільшення, у 2012 році ставка для фізичних осіб збільшилася на 6,9%, а для юридичних осіб збільшилася на 12,6% порівняно з 2010 роком. Така ситуація повязана зі збільшенням вартості кредитних ресурсів, зокрема ставок по депозитах.

Рисунок3.Динаміка ставок по кредитних послугах банків в Україні

Аналізуючи ставки кредитів в національній валюті, можна помітити, що на початок 2008 року ставки знизилися до 13%, а на початок 2009 року вони збільшилися до 29%, таке різке підвищення спричинене фінансово-економічною кризою, як наслідок падіння курсу національної валюти. Після 2009 року ставки поступово знижувалися і в 2011 році становили 15,7%, в основному за рахунок політики НБУ спрямованої на рефінансування комерційних банків для підтримки їх ліквідності. Після цього динаміка ставок за кредитами у гривні йде на збільшення і станом на листопад 2011 року ставки становлять 20,8%, такі зміни у ставках банків можна пояснити дефіцитом національної валюти на міжбанківському кредитному ринку.

Як свідчать наведені дані ставки по кредитах в іноземних валютах суттєво не змінилися протягом цих років, та на початок 2012 року вони зменшилися порівняно з 2011 роком, до 7,2% в звязку із зменшенням обсягів кредитування в іноземній валюті, а у листопаді знову спостерігаємо збільшення ставки до 9,7%.

Станом на 30.06.2012 у Державному реєстрі фінансових установ містилася інформація про 698 кредитних установ, у тому числі про:

·614 кредитних спілок;

·55 інших кредитних установ;

·29 юридичних осіб публічного права.

Таблиця 3. Кількість кредитних спілок, інших кредитних установ та юридичних осіб публічного права в Державному реєстрі фінансових установ

Реєстрація кредитних установПерше півріччя 2011Перше півріччя 2012Кількість кредитних установ на кінець періоду, в т.ч.713698кредитних спілок638614інших кредитних установ4655юридичних осіб публічного права2929

Станом на 30.06.2012 кількість кредитних установ у порівнянні з аналогічною датою минулого року зменшилася на 14 одиниць, або на 2,1%. Зменшилася кількість кредитних спілок, яка на кінець II кварталу 2012 року становить 614 одиниць, що на 3,8% (24 одиниці) менше за аналогічний показник минулого року - 638.

Низхідні темпи приросту вказаного показника зумовлені неспроможністю на сьогодні кредитних спілок подолати проблему зниження платоспроможності, втратою довіри громадян до фінансових послуг, пропонованих кредитними спілками. Водночас, зменшення кількості кредитних спілок повязане із заходами регулятора щодо позбавлення права надавати фінансові послуги у звязку із систематичним невиконанням заходів впливу.

У 2011-2012 рр. кількість інших кредитних установ постійно зростала. Кількість інших кредитних установ станом на 30.06.2012 становила 55 одиниць, порівняно з аналогічною датою минулого року зросла на 9 одиниць, або на 19,6 %. У звязку з обмеженістю доступу до кредитних ресурсів зріс попит на послуги інших кредитних установ.

Кредитні установиПерше півріччя 2011Перше півріччя 2012Темпи приросту, %Перше півріччя 2011 /Перше півріччя 2012Кредитні спілкиКількість зареєстрованих кредитних спілок (на кінець періоду)638614-3,80%Кількість членів КС(тис. осіб)1 075,601 128,204,90%Кількість членів КС, які мають діючі кредитні договори (тис. осіб)269,7263-2,50%Загальні активи (млн. грн.)2 321,002 549,009,80%Кредити, надані членам КС (залишок на кін. періоду) (млн. грн.)2 198,902 404,809,40%Внески членів КС на депозитні рахунки (залишок на кін. періоду) (млн. грн.)1 187,001 242,104,60%Капітал (млн. грн.)859,31043,221,40%

За результатами звітного періоду, як і раніше, більшість кредитних спілок (296) обєднувала відносно невелику кількість членів - до 1 000 осіб.

Станом на 30.06.2012 кількість членів кредитних спілок становила 1128,2 тис. осіб, з яких 263,0 тис. осіб або 23,3 % - члени КС, які мають діючі кредитні договори, та 44,3 тис. осіб (3,9%) - члени спілок, які мають внески (вклади) на депозитних рахунках.


Частка членів КС, що не є вкладниками, станом на 30.06.2012 становила 96,1% (1083,9 тис. осіб) та в порівнянні з аналогічними датами 2011 року - 95,4% (1025,8 тис. осіб) та 2010 року - 95,3% (1450 тис. осіб) змінилася не суттєво і залишається значною. Водночас, такі члени мають вирішальну кількість голосів та безпосередній вплив на прийняття управлінських рішень у кредитних спілках.

Загальний обсяг активів кредитних спілок станом на 30.06.2012 становив 2 549,0 млн. грн. і порівняно з аналогічним періодом 2011 року збільшився на 9,8% (станом на 30.06.2011 становив 2 321,0 млн. грн.).

Загальний обсяг капіталу кредитних спілок станом на 30.06.2012 становив 1 043,2 млн. грн. та в порівнянні з аналогічною датою 2011 року - 859,3 млн. грн істотно зріс - на 21,4%. Найбільшу питому вагу в його структурі становив пайовий капітал 61,5% (641,9 млн. грн.).

Не можна не відмітити суттєвий вплив на стан кредитного ринку фінансово-економічної кризи 2008-2009 рр. В ці роки спостерігається значне підвищення ставок по кредитних операціях в національній валюті, загальне зменшення обсягів активів банків, збільшення резервних фондів під кредитні операції, внаслідок чого збільшилися витрати і банки отримали негативні результати діяльності. Задля покращення кредитного ринку у 2008 році були здійснені такі заходи: 11 жовтня 2008 року НБУ «з метою нейтралізації впливу зовнішньої фінансової кризи» постановою № 319 частково обмежив активні операції банків, заборонив дострокового виконання договорів по внесках і ввів 5-процентний коридор коливань курсу на готівковому ринку. Передбачалось, що обмеження діятимуть до стабілізації банківської системи України. Повідомлялось, що постановою № 413 від 5 грудня 2008 р. Нацбанк скасував дію своєї антикризової постанови № 319. Постановою № 319 зокрема вводилася заборона на дострокове розірвання договорів про депозити. Однак згодом НБУ відзначив, що вказаний пункт постанови № 319 залишається в силі.[18]

В першій половині червня 2009 урядом було націоналізовано три «проблемні» банки: «Укргазбанк», «Родовід Банк» та «Київ». Загалом було витрачено 9.57 млрд. гривень. Мінфін мав надрукувати ОВДП, ними уряд сплатити за банки, а потім за ці державні облігації банки отримають «живі» кошти в НБУ. В Укргазбанку уряд отримає 84.21 % акцій за 3.2 мільярди гривень, в «Родовід Банку» - 99.97 % за 2.809 мільярди, і в банку «Київ» - 99.93 % за 3.563 мільярди. [18]

Отже, пропозицію на кредитному ринку україни представляють 875 установ з них 177-банківські, а решта 698 - небанківські кредитні установи. Середні кредитні ставки для субєктів господарювання -19,8 %, середні кредитні ставки для фізичних осіб - 31,0%. На ринку спостерігається поступове відновлення економічного стану після кризових подій 2008-2009 рр. та спостерігається загальна позитивна тенденція щодо розвитку цього ринку.



.2 Аналіз попиту на кредитному ринку України

Попит на кредитному ринку України представляється - обсягами споживання кредитних послуг фізичними і юридичними особами.

Таблиця 5. Динаміка наданих кредитів в банківських установах України (млн.грн.)

Період01.01.200701.01.200801.01.200901.01.201001.01.201101.01.201201.11.2012Активи банків340 179599 396926 086880 302942 0881 054 2801 122 121Частка кредитів в активах банків,%79818685807873Кредити надані268 294485 368792 244747 348755 030825 320823 381з них надані:субєктам господарювання167 661276 184472 584474 991508 288580 907606 299фізичним особам77 755153 633268 857222 538186 540174 650163 494Довгострокові кредити157 224291 963507 715441 778420 061426 430398 857з них: надані субєктам господарювання90 576156 355266 204244 412262 199290 348277 785Прострочена заборгованість за кредитами4 4566 35718 01569 93584 85179 29278 231Кредити надані в національній валютті213 802300 220355 521395 504478 596472 666510 591Кредити надані в іноземній валюті213 065433 801367 774337 319323 213322 995305 334

Станом на 01.01.2012 банками України було видано кредитів на 825 320 млн. грн., що на 70 290 млн.грн. більше ніж на 01.01.2011, збільшення складає 9,3%. Активи банків помітно збільшуються з кожним роком, станом на 01.01.2012 вони збільшилися порівняно з початком 2011року на 11,9%. При цьому частка кредитів в активах банків після 2009 року зменшується, і на початок 2012 становить 78%, а у листопаді 2012 зменшується на 5% і становить 73%.

Слід відмітити, що у 2009-2012рр. кредитний портфель банків залишається майже на одному рівні, такого приросту як у 2007-2008 рр. не відбувається, що пояснюється обмеженням активних операцій банків.

Одним з негативних факторів кредитного ринку України з 2007 року є значне збільшення обсягів простроченої заборгованості по кредитах.

Незважаючи на те, що ставки по кредитах мають тенденцію до збільшення, попит на кредити серед субєктів господарювання залишається досить високим. З фізичними особами все інакше до початку 2009 року відбувається нарощення обєму виданих кредитів, але вже на початок 2010 року споживання фізичними особами кредитів зменшується і це зменшення спостерігається до 2012 року, що складає 6% порівняно з 2011роком., таку тенденцію можна пояснити, зниженням платіжної спроможності громадян, внаслідок кризи 2008-2009 років, та постійним збільшенням кредитних ставок, які щорічно збільшуються, так за 2011 рік ставка для фізичних осіб збільшилася на 1,6%.(Див. Рис.2)

Кредитні ставки постійно змінюються, останнім часом вони мають тенденцію до збільшення, у 2012 році ставка для фізичних осіб збільшилася на 3,7%, а для юридичних осіб збільшилася на 1,6% порівняно з 2011 роком.

Частка споживання кредитних послуг серед галузей економіки:

·Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку - 36,5%;

·Переробна промисловість - 20%;

·Операції з нерухомим майном - 17,5% ;

·Будівництво - 6,6%;

·Сільське господарство - 6,3%;

·Діяльність транспорту та звязку - 4,9%;

·Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води - 3,4%

·Добувна промисловість - 2,7%;

·Інші економічні галузі - 2,2%;

Як ми можемо спостерігати найбільший попит у споживанні кредитних послуг серед галузей економіки займає торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку - 36,5%.

Таблиця 6. Динаміка кредитів, наданих домашнім господарствам, за цільовим спрямуванням і строками погашення (млн.грн.)

Період01.10.201101.10.2012Динаміка,%Усього207 075190 068-8,21Споживчі127 092124 603у т.ч. на придбання транспортних засобів22 50319 310-1,54На придбання, будівництво,реконструкцію75 14561 318-6,68Інші кредити4 8394 147-0,33Із загальної суми іпотечні кредити96 12081 299-7,16

Найбільший попит серед кредитів домашніх господарств, займають споживчі кредити(на придбання, будівництво і реконструкцію) та іпотечні кредити.

Спостерігається тенденція до зменшення споживання домогосподарствами всіх видів кредитних послуг кредитних спілок у 2012 році порівняно із 2011 роком.(Див. Табл.5). Таку негативну динаміку можна пояснити, високими відсотковими ставками на кредитні послуги, а також загальним зниженням платоспроможності домогосподарств.

Рисунок 5. Динаміка кредитування та залучення внесків членів кредитних спілок у 2011-2012 р.р.

Станом на 30.06.2012 у порівнянні з аналогічною датою 2011 року внески (вклади) членів кредитних спілок на депозитні рахунки збільшилися на 4,6% (до 1 242,1 млн. грн.); кредити, надані членам кредитних спілок, збільшилися на 9,4% (до 2 404,8 млн. грн.).

Водночас, заборгованість членів-позичальників за наданими кредитами мають 486 кредитних спілок (96,8%) . З них у 306 кредитних спілок показник середнього обсягу заборгованості по наданих кредитах на 1-го позичальника менший за 9,1 тис. грн. Питома вага активів таких кредитних спілок у загальному обсязі активів становить майже половину - 1218,4 млн. грн. (47,8%).

Показник середньої заборгованості на 1-го позичальника коливається в межах 9,1-30,0 тис. грн. у четвертої частини кредитних спілок (24,5%). Частка активів таких кредитних спілок у загальному обсязі активів становить 417,3 млн. грн. (16,4%).

Істотну частку в активах кредитних спілок (22,7%) мають спілки, середня заборгованість на 1-го позичальника у яких коливається від 100 тис. грн. , що свідчить про наявність у таких кредитних спілок підвищеного ризику неповернення виданих кредитів та відповідно можливу втрату фінансової стійкості. У 3-х кредитних спілок досліджуваний показник перевищує 1 млн. грн.

В умовах незначного збільшення обсягів кредитування кредитними спілками, як і в попередні роки, найбільший попит мають споживчі кредити, частка яких становить 61,3 % (рис. 6). У складі споживчих кредитів, кредити на придбання автотранспорту становлять 2,2%, придбання аудіотехніки, відео та побутової техніки - 4,2%, інші потреби - 93,6%. Друге місце посідають кредити, видані на придбання, будівництво та ремонт житла - 23,3%. Значну частку мають комерційні кредити. Кредитування ведення селянських та фермерських господарств, як і в попередні періоди, має незначну частку в загальному обсязі виданих кредитів.

Таким чином, за результатами аналізу можна стверджувати, що в 2012 році продовжує спостерігатись відновлення ділової активності учасників кредитного ринку.

Отже, на банківському кредитному рівні станом на 01.11.2012 року було видано 823 млрд. грн., спостерігається тенденція до збільшення обсягів наданих кредитів. Негативною тенденцією є збільшення простроченої заборгованості. Спостерігається підвищення попиту на кредитні ресурси у субєктів господарювання і зниження попиту у фізичних осіб. Найбільшу частку кредитів серед юридичних осіб займає така галузь економіки, як торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів, предметів особистого вжитку(36,5%). Серед домашніх господарств більшим попитом користуються споживчі і іпотечні кредити. Кредитними спілками було надано кредитних послуг у розмірі 2,4 млрд. грн. Середня заборгованість одного позичальника кредитної спілки складає 9,1 тис. грн., У кредитних спілках можна спостерігати зменшення попиту на споживчі кредити домогосподарствами, що пояснюється недовірою громадян до КС та загальним зниженням платоспроможності.

Можемо зробити висновок, що на кредитному ринку спостерігається поступове відновлення від подій економічної кризи 2008-2009рр. Та все ж на ринку спостерігаються такі проблеми:

.Зниження платоспроможності позичальників.

.Високі ставки на кредитні операції

.Зменшення попиту на кредитні послуги у фізичних осіб.

.Зменшення довіри до кредитних спілок

.Збільшення обсягів простроченої заборгованості


3. Перспективи розвитку кредитного ринку України

.1Основні засади формування кредитної політики на 2013 рік

Основні завдання грошово-кредитної політики на 2013 рік передбачають необхідність утримання приросту індексу споживчих цін у межах 4,8 - 6,1%. Динаміка споживчої інфляції у 2013 році може відрізнятися від прогнозованих орієнтирів залежно від рішень, які ухвалюватимуться Урядом у сфері адміністративно регульованих цін і тарифів.

Важливе місце належатиме удосконаленню операційної структури реалізації грошово-кредитної політики. Монетарний режим, що базується на ціновій стабільності, передбачає провідну роль процентних ставок як головних інструментів та операційних орієнтирів грошово-кредитної політики. З огляду на це у міру розвитку фінансової системи та ефективнішої роботи трансмісійних механізмів відбуватиметься посилення ролі процентної політики в регулюванні грошово-кредитного ринку.

У період до набуття інструментами процентної політики належного ступеня дієвості провідна роль у процесі грошово-кредитного регулювання відводитиметься кількісним показникам обсягу грошової пропозиції. Операційними орієнтирами грошово-кредитної політики розглядатимуться монетарні критерії ефективності й індикативні цілі, передбачені програмою «Стенд-бай» (підтримується Міжнародним валютним фондом) із змінами, які встановлюватимуться під час здійснення її переглядів.

В умовах тривалої нестабільності на світових фінансових ринках, яка містить суттєві загрози для макроекономічної та фінансової стабільності в Україні, посилюватиметься стабілізуюча роль міжнародних резервів. Ураховуючи це, грошово-кредитна політика в середньостроковій перспективі передбачатиме необхідність їх утримання на рівні, що забезпечує необхідний захист національної економіки від негативних зовнішніх шоків.

Прогноз макроекономічних показників Уряду містить два сценарії розвитку.

За умови реалізації першого сценарію розвитку економіки приріст обсягу монетарної бази у 2013 році може становити до 8%. У випадку розвитку макроекономічної ситуації за другим сценарієм є підстави прогнозувати, що приріст обсягу монетарної бази становитиме до 6%.

Засоби та методи грошово-кредитної політики використовуватимуться гнучко залежно від конкретних умов розвитку грошово-кредитного ринку. Структурні дисбаланси ліквідності нівелюватимуться за рахунок переважного використання механізмів довгострокової дії (обовязкові резерви) та невідновних операцій (купівля-продаж державних цінних паперів). Якщо стан ліквідності буде близьким до рівноважного, то перевага надаватиметься інструментам короткострокової дії (тендери з підтримки ліквідності, операції репо, розміщення депозитних сертифікатів).

У разі посилення зовнішніх шоків Національний банк за потреби посилюватиме підтримку ліквідності банків через розширення переліку застави, яка оголошується під час проведення тендерів з рефінансування, та збільшення термінів підтримки ліквідності банків. За потреби встановлюватимуться додаткові вимоги до банків, що матимуть намір підтримувати ліквідність через інструменти рефінансування.

Процентна політика спрямовуватиметься на сприяння формуванню умов для зниження реальної вартості кредитних ресурсів. Водночас динаміка відсоткових ставок за кредитами та депозитами суттєвим чином залежатиме і від рівня ринкових очікувань, подолання структурних диспропорцій розвитку тощо. Це потребуватиме вжиття узгоджених з усіма гілками влади заходів у напрямі макроекономічної стабілізації, удосконалення законодавства із захисту прав кредиторів і споживачів фінансових послуг, поліпшення інвестиційного клімату, покращення судової практики розгляду кредитних спорів.

У міру досягнення основної цілі підтримуватиметься діяльність Уряду щодо забезпечення високих темпів економічного розвитку Така робота концентруватиметься насамперед в площині створення умов для активізації кредитної діяльності банків. Залежно від ситуації на грошово-кредитному ринку розглядатиметься питання щодо надання відповідних монетарних стимулів, вживатимуться заходи щодо підвищення рівня капіталізації банків, покращення якості їх кредитного портфеля, удосконалення законодавчої бази, що регулює кредитну діяльність, стимулювання заощаджувальної активності населення.

З метою збільшення спроможності фінансової системи акумулювати ресурси для забезпечення потреб економічного зростання розширюватиметься та вдосконалюватиметься сфера безготівкових платежів. Зокрема, вживатимуться заходи щодо поширення безготівкових розрахунків з використанням спеціальних платіжних засобів, запровадження сучасних технологій забезпечення надійного та ефективного обслуговування учасників розрахунків, створення уніфікованої інфраструктури та реалізації супутніх проектів у соціальній сфері.

Для забезпечення досягнення наведених вище цілей та виконання окреслених завдань використовуватимуться усі наявні інституційні механізми та операційні важелі, забезпечуватиметься послідовність і прозорість грошово-кредитної політики, органічно поєднуватиметься незалежність у виконанні Національним банком головної конституційної функції з узгодженістю його дій з економічними та фінансовими заходами інших органів влади.

.2 Шляхи вдосконалення та перспективи розвитку кредитного ринку України

Дослідження тенденцій розвитку та проблем кредитного ринку України засвідчує потребу більш ефективного розвитку та забезпечення стабільності банківської системи та вдосконалення законодавчої бази кредитного ринку. Цього можна досягти, запровадивши досконалі механізми регулювання кредитного ринку, а саме:

. Розробити механізми, які б не давали змоги банкам кредитувати фізичних осіб без наявності інформації про їх доходи, що б позитивно вплинуло на якість кредитних портфелів комерційних банків. Таким заходом, наприклад, міг бути нормативний акт, який би впровадив суттєве підвищення норми відрахувань у резерви за такими кредитами.

. Запровадити публікацію в доступних широкому колу субєктів ринку засобах масової інформації даних про рейтингові оцінки банків, які встановлені за результатами інспектувань Національного банку України, що забезпечить більш зважений підхід банків до допустимого рівня ризиків та дозволить більш зважено обирати позичальникам банка-партнери;

. Здійснити масові перевірки банківських установ щодо дотримання ними вимог «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

. Національному банку України необхідно запровадити кваліфікаційні вимоги до працівників, які безпосередньо працюють на точках продажу кредитів (так званих «віддалених робочих місць»), які беруть участь у виборі кола позичальників банку, що повинно зменшити обсяг проблемних кредитів;

. З метою забезпечення доступності житла для всіх категорій громадян необхідно створення такого фінансово-кредитного механізму:

-для залучення в будівництво приватних інвестицій і для полегшення накопичення громадянами власних коштів на придбання житла використовувати випуск муніципальних і приватних позик на житлове будівництво (житлових сертифікатів). Сполучити можливість придбання житлових сертифікатів на частину вартості житла й одержання кредиту на відсутню частину;

-надання банками довгострокових кредитів (10-25 років) на придбання індивідуальних будинків фізичними особами під заставу цих будинків і прилягаючих земельних ділянок. Використовуваний кредитний інструмент - кредит із відстрочкою платежу. Розмір одержуваного кредиту залежить від рівня прибутку позичальника таким чином, що щомісячні платежі по кредиту складають 25-30 відсотків від рівня щомісячного прибутку позичальника (членів його сімї);

-заохочення підприємств і організацій у наданні кредиторам гарантій по поверненню кредитів, наданих їхнім робітникам. Гарантії можуть передбачати повернення залишку кредиту самим підприємством у якості поручителя по кредитному зобов'язанню або забезпечення їм страхування життя позичальника;

-для полегшення процесу використання громадянами вартості наявного житла при придбанні або будівництві нового банками даються короткострокові (3-6 місяців) проміжні кредити під заставу старого житла;

-для фінансування будівництва інженерної інфраструктури житлової забудови залучаються банківські кредитні засоби або муніципальні позики, забезпечені частиною майбутніх платежів за відповідні комунальні послуги;

-пропонується звільнити фізичних особыб від сплати житлового податку з засобів, використовуваних на оплату житлового кредиту, на весь кредитний період, а також від сплати державного збору за реєстрацію договору застави житла, що одержується за допомогою кредиту.

Реалізація цих пропозицій та проведення подальших досліджень основних чинників формування кредитного ринку дасть змогу успішніше реалізовувати інтереси суспільства та забезпечувати ефективну стратегію розвитку національної економіки України.



Висновки

Отже, можна визначили, що кредитний ринок - це специфічна сфера економічних відносин, де обєктом операцій є наданий на певних умовах у позику капітал.

В 2012 році продовжує спостерігатись відновлення ділової активності учасників кредитного ринку, після наслідків фінансово-економічної кризи 2008-2009рр. та все ж таки спостерігаються проблеми на кредитному ринку: підвищення процентних ставок по кредитних операціях, зниження платоспроможного попиту на кредитні послуги, внаслідок чого банки мають прострочену заборгованість по позиках.

Вихід України із кризи, стабілізація економічного становища, підвищення добробуту людей неможливі без розвиненого кредитного ринку. А для цього необхідно здійснити ряд невідкладних заходів. До першочергових тут можна віднести:

  1. привести чинне законодавство у відповідність з потребами сьогоднішнього функціонування та подальшого розвитку кредитного ринку України;
  2. більш ефективно використовувати наявні можливості структур, що вже працюють на національному ринку.

У сфері регулювання та нагляду за діяльністю фінансових компаній та інших кредитних установ забезпечення фінансової стійкості необхідно передбачити наступні кроки:

-встановлення вимог до якості їхніх активів;

-збільшення капіталізації фінансових компаній;

-запровадження елементів системи ризик-менеджменту в кредитних установах шляхом оцінки платоспроможності кредитора та контролю грошових потоків;

-створення системи прозорості діяльності та розкриття інформації щодо фінансового стану компаній шляхом запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності.

Саме централізований та регульований ринок стає універсальним механізмом, за допомогою якого врегульовуються не лише економічні, а й соціальні і навіть політичні відносини. Стабільність ринку сприятиме зміцненню довіри населення до кредитної системи, залучить іноземних інвесторів, а наявність єдиного центру котирування створить сприятливі умови для здорової конкуренції торговців з одночасним збереженням гарантій для інвесторів та емітентів.


Використана література

.Арбузов С. , Щербакова О. «Стан і перспективи розвитку грошово-кредитного ринку України»,2012.

.Банківська справа №3(105)-2012 В.Данилишин, О. Стефанків, Проблеми управління простроченими кредитами та шляхи їх розвязання.

.Гроші та кредит: Навч.-метод. Посіб./ В.І. Пахомов, Л.В. Стрільчук. - К.: МАУП, 2004. - 56 с.

.Закону України "Про Національний банк України" від 20.05.1999 № 679-XIV.

.Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 № 2121-III.

.Закон України «Про фінансові послуги та регулювання. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 р. - К., 2001.

.Звіт «Про роботу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України за 2012 рік», затверджений розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України

.Івасів, Богдан Степанович. Гроші та кредит : Підручник / Івасів, Богдан Степанович; Національний банк України. М-во освіти і науки України. Тернопільська академія народного господарства. - 2-е вид., змін. і допов. - Тернопіль : Карт-бланш, 2005. - 527 с.

.Інструкція НБУ «Про порядок формування комерційними банками обов'язкових резервів» від 30.06.95 N 168

.Лаврушин О.И. Банковское дело: современная система кредитования : учебное пособие / О.И. Лаврушин, О.Н. Афанасьева, С.Л. Корниенко ; под ред. засл. деят. науки РФ, д-ра экон. наук, проф. О.И. Лаврушина. - 3-е изд., доп. - М. : КНОРУС, 2007. - 264 с.

.Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика; навч. посіб.- 4-те видання,стер.-К.:Знання 2004. - 2015с.

.«Організаційно-економічні проблеми функціонування кредитної системи України» // М.І.Хмелярчук, О.П. Павлишин - Науковий вісник НЛТУ України - 2009 - вип.. 19.7 с. 206-211

.Oсновнi показники діяльності банків України 2012 рік #"justify">.Постанова Ради Національного банку України «Основні засади грошово-кредитної політики на 2013 рік» від 05.09.2012 №16

.Фінансовий ринок України №2(100), 2012 Реформування вітчизняної банківської системи: суттєві моменти та результати.

.Ходаківська В.П., бєляєв В.В. Ринок фінансових послуг: теорія і практика: Навчальний посібник- Київ: ЦУЛ,2002.-616с.

.www.bank.gov.ua

.. #"justify">.http://minfin.com.ua/banks/rating/assets/2012/10/

Похожие работы

 

Не нашел материал для курсовой или диплома?
Поможем написать качественную работу
Без плагиата!