Рекомендації щодо поліпшення фінансового стану та маркетингової діяльності підприємства 'Промлітзавод'

МIНIСТЕРСТВО ОСВIТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

Кафедра маркетингу

КУРОВА РОБОТА

на тему

Рекомендації щодо поліпшення фінансового стану та маркетингової діяльності підприємства «Промлітзавод»

Студентка: Осадча В.Ю

ІІІ курс, група М-08-1

Керiвник: Ляшенко Ю.П

Донецьк 2011.

ВСТУП

Актуальність теми. Побудова нової незалежної та суверенної держави з міцною, розвинутою, динамічною економікою вимагає багатьох змін: надання свободи підприємництву, роздержавлення та приватизація основної маси підприємств, поновлення в правах всіх форм власності, ліквідація монополізму, розвиток фінансово-кредитних зв’язків, створення економічного механізму на основі ринкових відносин в економіці країни. Необхідно докорінно удосконалювати систему управління, виробити раціональну технологію прийняття управлінських рішень. Потрібен перехід до нової базової концепції, нової парадигми управління. Такою новою концепцією управління повинна стати теорія маркетингу.

Маркетинг - це теорія і практика управління, спрямованого на розширення виробництва і збуту товарів і послуг на основі дослідження ринку, виявлення існуючих і потенційних запитів, вимог покупців та споживачів, найбільш повного їх задоволення.

У загальноекономічному плані маркетинг як наука є всеохоплюючою філософією бізнесу, спрямованою на задоволення попиту споживачів. А це є запорукою успішної діяльності на ринку фірми будь-якого профілю, розміру та місії.

Аналіз публікацій. Проблемі взаємозалежності товарів на ринку присвячені роботи багатьох зарубіжних та вітчизняних вчених-економістів. Серед закордонних авторів можна виділити Котлера Ф., Христофорову І. В., Амблер Т., Вествуд Дж., Новотарова Е. В. та ін. Питанням впливу взаємозалежності товарів на попит на ринку займалися такі вітчизняні вчені як Решетнікова І.Л., Попова Л.В., Герасимчук В.Г., Осин А.В., Лилик І. В.

Об’єктом дослідження є ТОВ «Промлітзавод». Предметом дослідження виступають різноманітні механізми та підходи до визначення впливу взаємозалежності товарів на попит на ринку та на обраному підприємстві.

Мета роботи - вивчення сутності взаємозалежності товарів та проведення аналізу фінансового стану і маркетингової діяльності підприємства «Промлітзавод» задля укріплення його маркетингової діяльності.

Виходячи з мети, основними завданнями роботи є :

·    вивчити сутність взаємозалежності товарів та її впливу на попит на ринку;

·        проаналізувати фінансову діяльність підприємства «Промлітзавод»;

·        проаналізувати маркетингову діяльність підприємства «Промлітзавод»;

·        надати рекомендації щодо створення та управління каналами збуту продукції ТОВ «Промлітзавод»;

·        надати рекомендації щодо фінансової та маркетингової діяльності ТОВ «Промлітзавод».

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ВЗАЄМОЗАЛЕЖНОСТІ ТОВАРІВ ТА ЇЇ ВПЛИВУ НА ПОПИТ НА РИНКУ

Сьогодні внаслідок швидкого розвитку нових технологій для врахування постійних змін у смаках споживачів фірма не може сподіватися лише на вже існуючі товари, якщо вона хоче утримати свої ринкові позиції та рівень прибутковості. А ринковий успіх і прибутковість фірми насамперед залежить від того, як фірма ставиться до розвитку нових продуктів. Сьогодні розробка нових товарів стає переднім краєм прикладання маркетингових зусиль. Виникає потреба модифікації вироблюваних товарів, розробки нових товарів та успішного запуску їх у виробництво. Під новинками слід розуміти оригінальні вироби, поліпшені варіанти чи модифікації існуючих товарів, а також нові марки - плоди фірми-виробника.

Товар займає основне місце у комплексі маркетингу. Саме він повинен задовольняти потреби людини, а маркетинг повинен допомогти кожному товаровиробнику виявляти реальні потреби та сприяти їх найкращому задоволенню завдяки організації виробництва необхідних товарів [3].

Обираючи стратегію маркетингу для окремих товарів, насамперед необхідно їх класифікувати.

Загальновідомими класифікаційними ознаками товару є такі:

За призначенням:

§  споживчі товари;

§  товари виробничого призначення.

За способом виготовлення:

§  стандартна продукція;

§  ексклюзивна продукція.

§  За терміном використання:

§  короткострокового використання;

§  тривалого використання.

За характером споживання і ступенем обробки:

§  сировина;

§  напівфабрикати;

§  готовий виріб;

§  допоміжні матеріали.

За рівнем попиту:

§  повсякденного попиту;

§  особливого попиту;

§  попереднього попиту;

§  пассивного попиту [2].

Досить часто на ринку застовують товари-аналоги. Товари-аналоги - це група товарів, попит на який міняється у протилежному напрямі з попитом на схожий, інший товар, ціна якого змінилася. До товарів - аналогів відносяться товари, що замінюють звичні, але відрізняються від замінюваних товарів, наприклад, низькокалорійний замінник цукру, концентрат соку, порошок молока.

Загроза конкуренції з боку товарів-аналогів далеко не так сильна, як з боку прямих товарних аналогів, але повністю скидати її з рахунків, звичайно, не можна. Товари-замінники здатні вплинути на прибутковість ринку, не говорячи вже про те, що вони можуть бути крупною проблемою. Так, ринку металевих банок загрожують упаковки з пластика і скла; електронна сигналізація є субститутом охоронних послуг; розвиток електронної пошти частково загрожує службам експрес-доставки кореспонденції FedEx і UPS. Особливу увагу слід приділяти тим товарам-аналогам, які демонструють стабільне зменшення співвідношення «ціна/результати» і характеризуються мінімальними для споживачів витратами перемикання.

Найчастіше товар визначають як продукт праці, що виготовлений для проаду. Маркетингове розуміння товару обумовлює його споживчі властивості, корисність використання за призначенням безпосередньо споживачем.

Характеризувати товари можна через ціну, конкурентоспроможність, якість, але у споживачів має ще конкретну цінність уява, яка зумовлена марочною назвою, упаковкою, дизайном. Ця конкретна товарна одиниця повинна мати певну характеристику, яка збігається з уявою споживачів щодо корисності придбання даного товару [11].

Товар комплексне поняття, тому необхідно оцінювати його, враховуючи три різні рівні.

Перший рівень - це товар за задумом, який відповідає на запитання: що насправді придбає покупець? Товар за задумом знаходиться у центрі загального поняття товару. Він складається з послуг, що забезпечують розв’язок задачі, або головну вигоду, яку бажає одержати споживач, купуючи даний товар. Тому при розробці товару маркетологи повинні визначити основні користі, які покупець одержить після придбання товару.

Потім на основі товару за задумом необхідно створити товар у реальному виконанні (другий рівень). Товар у реальному виконанні має п’ять характеристик: якість, властивості, зовнішнє оформлення, назва марки та упаковка. Його назва, окремі частини, стиль оформлення, характеристика, упаковка та інші атрибути старанно підібрані, щоб донести до споживача основну перевагу даного товару - зручний та високоякісний спосіб запам’ятати важливі моменти життя.

І, нарешті, творець плану розповсюдження товару повинен створити товар з підкріпленням (третій рівень), запропонувавши споживачам додаткові послуги та вигоди. До них можна віднести: надання кредиту, гарантії, доставку, монтаж, післяпродажне обслуговування. Тому товар перетворюється в дещо більше, ніж набір матеріальних характеристик. Споживачі схильні розглядати товари як складний набір корисних характеристик, які задовольняють їх потреби. При розробці товару маркетологи в першу чергу повинні визначити основні потреби покупця, які будуть задовольняти товар, потім розробити товар у реальному виконанні і, нарешті, знайти способи його підкріплення, щоб створити той набір вигод, який найкращим способом задовольнить запити споживача.

Конкуренція між виробниками сьогодні виникає в основному на рівні підкріплення товару. Фірми, яким сприяє успіх, додають до товарів, що пропонують, такі додаткові переваги, які не тільки влаштовують споживача, але й приносять йому додаткове задоволення [2].

На вибір споживача впливають ціна товару та його якість. На ринку існує великий вибір товарів, які мають свої аналогів. Але користуватися більшим попитом на ринку буде той товар або продукція, у яких набір якісних характеристик буде вищий, ніж у аналогічного товару, а ціна приблизно однакова.

Ціна і механізм ціноутворення завжди були важливими елементами будь-якої господарської системи. В умовах ринкової економіки ціни набувають особливого значення, оскільки багато в чому визначають структуру, рух матеріальних потоків, розподілення товарної маси, рівень добробуту населення.

Одне з найбільш розповсюджених визначень ціни є «маркетингове»: «Ціна - це грошова сума, яку споживач сплачує за конкретний товар». Природно, що чим меншою буде ціна на товар, тим попит на цей товар буде більшим.

Ринковий підхід до визначення якості товару полягає у тому, що із двох однакових найчастіше купують дешевий, а при рівних цінах - більш якісний.

Якість продукції є важливим чинником конкурентоспроможності, тому кожна організація повинна розробляти та впроваджувати ефективні системи управління якості.

Якість - це сукупність властивостей продукції, які характеризують її призначення, особливості, корисність і здатність задовольнити потреби споживачів. Для визначення якості використовуються відповідні показники безпосередньо продукції, якості її виготовлення, експлуатації та показники якості супроводжуючих послуг.

Проблема якості продукції має у сучасному світі універсальний характер. Від того, наскільки вдало вона розв’язується, залежить багато в економічному та соціальному житті будь-якої країни, практично будь-якого споживача.

Політика в галузі якості повинна базуватися на таких напрямах:

ü  розширення або вихід на нові ринки збуту з високоякісною продукцією;

ü  досягнення технічного рівня продукції, що перевищує рівень товарів провідних фірм;

ü  поліпшення найважливіших показників якості продукції;

ü  освоєння виробів, функціональні можливості яких реалізуються на нових принципах;

ü  збільшення термінів гарантій на продукцію та поліпшення сервісу.

Якість продукції формується на основі її технічного рівня та якості виробничого виконання. Чим вища якість виготовлення, тим ближче фактичні властивості продукції до запроектованих у моделі. Рівень якості у споживанні - це інтеграція технічного рівня та якості виготовлення товару. Головним показником якості споживання є розмір витрат, що пов’язані з власністю на товар. Але необхідно мати на увазі, що з точки зору маркетингу якість це не найвищий у світі технічний рівень або новинка, яка не має аналогів. Якісний товар перш за все задовольняє запити і надає переваги цільовому споживачеві краще, ніж аналогічний але при більш низьких витратах [3].

Додатковими чинниками, що впливають на вибір споживача, є торгова марка, упаковка товару, сервіс тощо.

Товарна марка - ім’я, знак, дизайн або символ (чи їх поєднання), що ідентифікують продукцію та послуги продавців або групи продавців та диференціюють їх від товарів та послуг конкурента.

Товарна марка має відповідати наступним вимогам:

o   привабливість;

o   індивідуальність (пізнавальність знаку);

o   простота (відсутність дрібних деталей, мінімум ліній);

o   юридична захищеність (можливість зареєструвати знак офіційно).

Упаковка - це процес розробки та виробництва жорсткої чи м’якої оболонки для товару. Упаковка є складовою продукції і включає тару, етикетку та вкладки.

В останній час упаковка перетворилась в один з дієвих засобів маркетингу. Правильно спроектована упаковка може створювати для споживача додаткові зручності, а для товаровиробника є додатковим засобом стимулювання збуту товарів.

Важливе значення в умовах конкурентної боротьби має:

Ø  підготовка товару до експлуатації перед продажем;

Ø  установка, монтаж вибору, демонстрація його дії споживачу;

Ø  надання споживачу необхідної технічної документації;

Ø  консультації споживачів для здійснення вибору товару;

Ø  надання службі маркетингу інформації щодо потреб споживачів.

Є різні варіанти організації сервісу. Найбільш часто застосовуються такі:

v  сервіс забезпечується виключено персоналом виробника;

v  сервіс здійснюється персоналом окремих підрозділів виробника;

v  для виконання сервісних робіт утворюється консорціум виробників окремих товарів, обладнання, деталей і вузлів;

v  виконання сервісних робіт доручається спеціалізованим фірмам;

v  для виконання сервісних робіт залучаються посередники, які гарантують повноту і якість сервісу;

v  частину сервісних задач виконує покупець товару, а іншу частину бере на себе одна із підприємницьких структур, вказаних вище [22].

Кожний з наведених вище варіантів організації сервісу має як свої переваги, так і недоліки. Завдання керівництва фірми - обрати ті, які найбільше задовольняють споживачів, забезпечуючи їм високий рівень сервісу. Від складу сервісних послуг та якості роботи сервісної служби залежить конкурентоспроможність товару та образ підприємства на ринку.

Отже, не всі підприємства можуть знайти кращі можливості для підвищення конкурентоспроможності своєї продукції і отримати тим самим додаткову конкурентну перевагу. У одних галузях досягти цього складніше ніж в інших. Коли підприємство визначилось з тим, на які саме сегменти ринку вона має намір вийти, йому необхідно ухвалити рішення відносно того, які «позиції» йому бажано було б у цих сегментах зайняти. Позиціювання передбачає визначення характеристик особливостей товару, що виділяють його в середовищі конкуруючих аналогів [19].

конкурентний збут товар канал

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА «ПРОМЛІТЗАВОД»

2.1 Аналіз фінансової діяльності ТОВ «Промлітзавод» за звітний період 2009-2010 рр.

Перехід підприємств на ринкові умови роботи винятково гостро поставив питання стійкості фінансового стану і пошуку шляхів його оздоровлення. Значна роль у їхньому розв’язанні належить фінансовому аналізові, який є одним із методів спостереження та пристосування до постійно змінюваних умов ринку.

Основною метою фінансового аналізу є одержання максимальної кількості інформації, яка ою’єктивно і точно дає змогу оцінити фінансовий стан підприємства, зміни в структурі активів і пасивів, у розрахунках з дебіторами і кредиторами, і відпрацьовувати достовірні припущення й заходи для поліпшення фінансових умов діяльності підприємства [15].

Для визначення напрямів конкурентної політики підприємства «Промлітзавод» і для розроблення програм розвитку на перспективу необхідно розрахувати наступні показники.

Аналіз фінансової стійкості підприємства:

Коефіціент фінансової автономії - свідчить про перпспективу зміни фінансового стану підприємства і розраховується за формулою:

                                                               (2.1)

На початок 2009 року:

;

На кінець 2009 року:

;

На початок 2010 року:

;

На кінець 2010 року:

.

Збільшення коефіцієнту відображає тенденцію до зниження залежності підприємства від залучених джерел фінансування. Отримані дані свідчать про те, що ТОВ «Промлітзавод» фінансово автономний, а це свідчить про стабідьне фінансове положення та низький рівень фінансового ризику для кредиторів.

Коефіціент фінансової залежності - характеризує скільки у загальній вартості власного капіталу залученного капіталу і розраховується за формулою:

                                                                (2.2)

На початок 2009 року:

;

На кінець 2009 року:

;

На початок 2010 року:

;

На кінець 2010 року

.

Проаналізувавши отримані показники можна зробити висновок, що підприємство «Промлітзавод» фінансово незалежне і має достатню кількість власних коштів для погашення своїх обов’язків.

Коефіціент фінансового ризику - характеризує кількість залученного капіталу у розрахунку на 1гривню і розраховується за формулою:

;                                                                      (2.3)

На початок 2009 року:

;

На кінець 2009 року:

;

На початок 2010 року:

;

На кінець 2010 року:

.

З отриманих даних можна зробити висновок, що «Промлітзавод» не залежить від залучених джерел, бо за аналітичний період спостерігається зменшеня показника. Критичне значення цього показника дорівнює 1.

Коефіціент маневреності власного капіталу - описує структуру власного капіталу, виділяючи найбільш мобільну його частину (відповідно до нормативу > 0). Даний коефіцієнт показує частину власних оборотних коштів у власному капіталі. Розраховується за формулою:

;                                                             (2.4)

На початок 2009 року:

;

На кінець 2009 року:

;

На початок 2010 року:

;

На кінець 2010 року:

.

Аналізуючи отримані показники можна дійти висновку, що ТОВ «Промлітзавод» має достатню кількість власних оборотних коштів у власному капіталі.

Аналіз ліквідності:

Коефіціент загальної (поточної) ліквідності - показує, у якій мірі поточні активи покривають короткострокові зобов’язання, тобто характеризує платоспроможність підприємства. Розраховується за формулою:

                                                                (2.5)

На початок 2009 року:

;

На кінець 2009 року

;

На початок 2010 року:

;

На кінець 2010 року:

.

Аналізуючи отримані дані можна дійти висновку, що у підприємства «Промлітзавод» ліквідний баланс. Збільшення коефіцієнта поточної ліквідності у розглянутому періоді свідчить про те, що у ТОВ «Промлітзавод» не має достатньо накопичених поточних зобов'язань.

Коефіцієнт термінової ліквідності - визначає, скільки на одиницю термінових боргів приходиться найбільш ліквідних активів. Термінова ліквідність розраховується за формулою

;                                                     (2.6)

На початок 2009 року:

;

На кінець 2009 року:

;

На початок 2010 року:

На кінець 2010 року:

За отриманими даними можна сказати, що ТОВ «Промлітзавод» на одиницю термінових боргів має достатню кількість ліквідних активів.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності - дає змогу оцінити можливості підприємства щодо миттєвого погашення своїх поточних зобов’язань. Розраховується за формулою:

                                                                                           (2.7)

На початок 2009 року:

На кінець 2009 року:

На початок 2010 року:

На кінець 2010 року:

За отриманими даними можна зробити висновок, що підприємство «Промлітзавод» у аналітичному періоді не здатне негайно ліквідувати свою короткострокову заборгованість.

Аналіз рентабельності підприємства:

Рентабельність сукупного капіталу - характеризує, який прибуток приносить кожна гривня, вкладена в активи підприємства, тобто наскільки ефективно підприємство використовує свої активи для одержання прибутку. Розраховується за формулою:

                                                     (2.8)

На початок 2009 року:

На кінець2009 року:

На початок 2010 року:

На кінець2010року:

За аналітичний період на підприємстві «Промлітзавод» загалом спостерігається зниження коефіцієнта. Це свідчить про не зовсім ефективне використання підприємством своїх активів для одержання прибутку.

Рентабельність власного капіталу - свідчить про міру винагороди, яку отримують власники за прийняття на себе ризику, пов’язаного з розміщенням засобів у підприємство, тобто свідчить про частку прибутку у власному капіталі, вкладеному в підприємство його власниками. Розраховується як співвідношення чистого прибутку до обсягу власного капіталу підприємства, по наступній формулі:

                                                                    (2.9)

На початок 2009 року:

На кінець 2009 року:

На початок 2010 року:

На кінець 2010 року:

При збільшенні обсягу реалізації підприємства власний капітал повинен збільшуватися як мінімум тими самими темпами, інакше почне збільшуватися заборгованість. За отриманими показниками можна зробити висновок, що власний капітал ТОВ «Промлітзавод» не збільшується при збільшенні обсягу реалізації.

Валова рентабельність продажів - показує скільки прибутку припадає на одиницю виручки від реалізації. Коефіцієнт розраховується за формулою:

                                                              (2.10)

На початок 2009 року:

На кінець 2009 року:

На початок 2010 року:

На кінець 2010 року:

Збільшення валової рентабельності продажів є позитивними змінами для розвитку підприємства. Але отримані дані показують, що валова рентабельність продажів підприємства «Промлітзавод» знаходиться на задовільному рівні.

Операційна рентабельність продажів - характеризує скільки припадає прибутку на одиницю виручки від операційної діяльності . Розраховується за формулою:

                                                             (2.11)

На початок2009 року:

На кінець 2009 року:

На початок         2010 року:

На кінець 2010 року:

Отримані показники операційної рентабельності продажів за аналітичний період свідчать про те, що прибуток підприємства «Промлітзавод» від операційної діяльності на одиницю виручки є невеликим і суттєво не змінюється.

Чиста рентабельність продажів - характеризує, яка частка чистого прибутку|долю| є у кожній заробленій гривні|карбованці| (прибуток від продажів). Розраховується за формулою:

                                                                              (2.12)

На початок 2009 року:

На кінець 2009 року:

На початок 2010 року:

На кінець 2010 року:

За даними аналітичного періоду видно, що значення показника різко змінювалося. Це свідчить про нестабільність чистих прибутків ТОВ «Промлітзавод».

Аналіз ділової активності:

Коефіцієнт оборотності активів - є базовим для характеристики ефективності використання активів. Показує на скільки ефективно використовуються активи з точки зору обсягу реалізації, оскільки показує скільки гривень реалізації припадає на кожну гривню, вкладену в активи підприємства. Іншими словами - скільки разів за звітний період активи обернулися в процесі реалізації продукції. Коефіцієнт оборотності активів розраховується за формулою:

;                               (2.13)

На початок 2009 року:

;

На кінець 2009 року:

;

На початок 2010 року:

;

На кінець 2010 року:

.

За отриманими результатами можна зробити висновок, що підприємство «Промлітзавод» використовує свої активи з точки зору обсягу реалізації неефективно.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості - відображає ефективність політики підприємства з кредитуванням покупців з точки зору збору оплати за реалізацію в кредит. Взагалі чим більша кількість оборотів, тим краще. Завдяки цьому підприємство швидше отримує оплату по рахунках. Цей коефіцієнт розраховується за формулою

            (2.14)

На початок 2009 року:

;

На кінець 2009 року:

;

На початок 2010 року:

;

На кінець 2010 року:

.

Отримані данні свідчить про те, що ТОВ «Промлітзавод» не в змозі швидко отримувати оплату по рахунках, тому що за аналітичний період спостерігається зменшення показників коефіцієнту оборотності дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт оборотності запасів - відображає швидкість реалізації запасів, показує як часто обертаються запаси для забезпечення поточного обсягу продажу. Якщо коефіцієнт збільшується, запаси обертаються швидше. Коефіцієнт розраховується за формулою.

;                                           (2.15)

На початок 2009 року:

;

На кінець 2009 року:

;

На початок 2010 року:

;

На кінець 2010 року:

.

Загалом за аналітичний період спостерігається збільшення коефіцієнта. Це свідчить про те, що підприємство «Промлітзавод» ефективно організовує свої взаємовідносини з постачальниками і покупцями та про збільшення оборотності запасів.

Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) - це ключовий показник, який характеризує ефективність використання основних засобів. Визначається як відношення виручки від реалізації до середньорічної вартості основних фондів. Високий рівень цього коефіцієнта свідчить про відносне зниження частки зношення основних засобів у собівартості продукції. Фондовіддача розраховується за формулою:

;                                      (2.16)

На початок 2009 року:

;

На кінець 2009 року:

;

На початок 2010 року:

;

На кінець 2010 року:

.

Проаналізувавши отриманні дані можна сказати, що на ТОВ «Промлітзавод» спостерігається підвищення рівня фондовіддачі, а це є ознакою високого рівня завантаженості виробничих потужностей, що саме по собі свідчить про високий рівень ефективності їхнього використання.

Поточна платоспроможність - характеризує відношення мобільних засобів до короткострокової заборгованості. Цей показник виявляє здібність до швидкого погашення своїх короткострокових зобов’язань. Поточна платоспроможність дає можливість встановити яким чином сума мобільних запасів покриває суму короткострокових зобов’язань, і тим самим підтверджує ступінь стійкості підприємства і здібність його швидко розрахуватися за свої короткострокові зобов’язання, тобто в значній мірі визначити платоспроможність підприємства. Показник розраховується за формулою:

           (2.17)

На початок 2009 року:

;

На кінець 2009 року:

;

На початок 2010 року:

;

На кінець 2010 року:

.

Аналізуючи показники аналітичног періоду можна сказати, що підприємство «Промлітзавод» здатне до погашення своїк корокострокових зобов’язань.

Коефіцієнт забезпечення -коефіцієнт, який розраховується як відношення різниці між обсягами джерел власних та прирівняних до них коштів і фактичною вартістю основних засобів та інших позаоборотних активів до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних коштів. Показує частку власного капіталу у загальному обсязі капіталу підприємства. Розраховується за формулою:

                                           (2.18)

На початок 2009 року:

;

На кінець 2009 року:

;

На початок 2010 року:

На кінець 2010 року:

.

Отримані дані свідчать про те, що ТОВ «Промлітзавод» забазпечено власними коштами і може релізовувати свої зобов’язання.

Коефіцієнт покриття - характеризує платіжну спроможність організації і визначає співвідношення оборотних активів до короткострокової заборгованості. Розраховується за формулою:

                                                                 (2.19)

На початок 2009 року:

;

На кінець 2009 року:

;

На початок 2010 року:

;

На кінець 2010 року:

.

У аналітичному періоді показники покриття постійно збільшуються. Це говорить про платоспроможність підприємства «Промлітзавод».

Чистий прибуток - частина балансового прибутку підприємства, що залишається в його розпорядженні після сплати податків, зборів, відрахувань і інших обов'язкових платежів до бюджету. Чистий прибуток використовується для збільшення оборотних коштів підприємства, формування фондів і резервів, і реінвестицій у виробництво.

На початок 2009 року:

;

На кінець 2009 року:

;

На початок 2010 року:

;

На кінець 2010 року:

.

Для своєчасного визначення формування незадовільної структури балансу у прибутково працюючого підприємства, здатної в перспективі спричинити появу ознак поточної, критичної, а потім і понадкритичної неплатоспроможності, необхідно проводити систематичний експрес-аналіз фінансового стану підприємства. Це дозволить здійснити попереджувальні заходи, спрямовані на запобігання банкрутства. Такий аналіз можливо проводити за допомогою коефіцієнта Бівера, що розраховується в такий спосіб:

;                         (2.20)

На початок 2009 року:

;

На кінець 2009 року:

;

На початок 2010 року:

;

На кінець 2010 року:

.

У ТОВ «Промілітзавод» задовільна структура балансу, тому що отримані показники коефіцієнта Бівера перевищують встановлену норму 0,17-0,4.

Модель відомого вченого-економіста Е. Альтмана широко використовується у міжнародній практиці для оцінки ризику банкрутства підприємств у рамках експрес-аналізу фінансового стану підприємства. Відомий Z-рахунок Альтмана являє собою п’ятифакторну модель, розраховану за даними про банкрутство 33 американських компаній.

Порядок розрахунку показника Альтмана:

= 1,2 X1 + 1,4 X2 + 3,3 X3 + 0,6 X4 + 1 X5, де                           (2.21)

- інтегральний показник рівня загрози банкрутства;- відношення власного оборотного капіталу до суми всіх активів підприємства;- відношення нерозподіленого прибутку до суми всіх активів;- рівень прибутковості активів;- коефіцієнт фінансового ризику;- коефіцієнт оборотності активів.

На початок 2009 року:

 ;

На кінець 2009 року:

;

На початок 2010 року

 ;

На кінець 2010 року:

 .

У ТОВ «Промлітзавод» дуже низьку ймовірність банкрутства. Це видно з того, що отримані показники значно вищі нормативного значення [7].

2.2 Аналіз маркетингової діяльності ТОВ «Промлітзавод»

Маркетинг - поняття комплексне. Головними умовами маркетингу є наявність ринкових структур, конкуренція між виробниками, рівні зовнішні умови для продавців і покупців.

Маркетингове дослідження - оцінка ринкових можливостей фірми, комплексне дослідження ринку, вивчення середовища маркетингу, аналіз форм і методів збуту, вивчення цільових товарних ринків і окремих сегментів, а також споживачів.

Маркетингова програма, в результаті вищезазначених досліджень маркетингової служби, складає оперативні плани виробничо-збутової діяльності підприємства, які включають прогнози розвитку кон'юнктури ринку, цілі, стратегію і тактику поведінки підприємства на ринку, його товарну, цінову, збутову політику, рекламні заходи [17].

План виробничої діяльності є важливою складовою частиною маркетингу підприємства, оскільки визначивши потребу ринку, можна ефективно вибрати цільовий ринок - для цього необхідно зіставити вимоги та запити ринку з власними можливостями і перспективами розвитку підприємства і передбачити серію конкурентних маркетингових заходів.

Ці заходи стосуються споживчих властивостей продукції, що виробляється, розробки нових її видів і асортименту, заходи на підтримання продукту, забезпечення ефективності збуту.

Збутова політика передбачає планування і формування каналів та рівнів збуту продукції підприємства за прямими, непрямими чи комбінованими методами.

Комунікаційна політика являє собою планування комплексу заходів, спрямованих на просування товару на ринок, для чого здійснюється безпосередня або пряма реклама, прямі та персональні продажі, стимулювання збуту тощо [12].

Тактика маркетингових заходів відображає кон’юнктурні принципи формування ринку (попиту) на наявну номенклатуру товарів фірми.

До числа завдань, які вирішує тактика маркетингу, відносять:

·        організацію товароруху;

·        організацію реклами;

·        стимулювання збуту у відповідності з ЖЦТ;

·        визначення принципів виходу на ринок з новим товаром.

·        швидке реагування на листи та запити клієнтів [16].

В табл. 5.1. зображено план стратегії підприємства при роботі на внутрішньому ринку.

Таблиця 5.1 Планування стратегії маркетингу ТОВ «Промлітзавод» на ринку України у 2010 році.

План тактики маркетингу передбачає заходи щодо активної поведінки комерційних служб на ринках, швидке реагування на зміну ринкової ситуації, ініціативність працівників підприємства, корегування науково-технічної та виробничої діяльності у відповідності з вимогами споживачів, швидке реагування на дії конкурентів тощо.

Основою виробничої діяльності підприємства «Промлітзавод» є маркетингова програма, що включає в себе основні напрямки та позиції, які могли б дозволити успішно працювати на ринку.

Таким чином, ця програма є основним елементом маркетингу. Вона включає в себе 10 розділів: преамбула; стратегія розвитку цільового ринку; слабкі та сильні місця підприємства; мета і завдання; маркетингова стратегія; товарна стратегія; стратегія формування каналів збуту; цінова стратегія; стратегія формування попиту; бюджет маркетингу.

В зв'язку з тим, що ТОВ «Промлітзавод» передбачає роботу на внутрішньому ринку України розроблена схема маркетингової діяльності, що наведена у табл. 5.2 [23].

Підприємство|фірма-виготовлювачі| «Промлітзавод» надає перевагу техніці цільового маркетингу|, який допомагає повніше|цілковитий| виявляти наявні маркетингові можливості|спроможності|. Для кожного цільового ринку можна розробити потрібний цьому ринку товар, для забезпечення| ефективного обхвату|охоплення| кожного такого ринку можна змінювати ціни, канали розподілу, рекламні зусилля, сфокусувати свої маркетингові зусилля на покупцях, найбільш зацікавлених в придбанні|надбанні| товару.

Цільовий маркетинг вимагає проведення трьох основних заходів.

Перший ¾ сегментування ринку ¾ розбиття ринку на чіткі групи покупців, для кожної з яких потрібні окремі товари або комплекси маркетингу. Підприємство визначає різні способи сегментації ринку, складає профілі отриманих сегментів і оцінює ступінь привабливості кожного з них.

Після маркетингового сегментування, яке розкриває можливостіспроможності різних сегментів ринку, «Промлітзавод» вирішує скільки сегментів слід йому охопити і визначає найвигідніші для нього сегменти.

Таблиця 5.2 Програма маркетингової діяльності ТОВ «Промлітзавод»

Другий - вибір цільових сегментів ринку ¾ оцінка і відбір одного або декількох сегментів ринку для виходу на них зі своїми товарами.

Третій - позиціювання товару на ринку ¾ забезпечення товару конкурентного положення на ринку і розробка детального комплексу маркетингу [21].

Найголовнішими конкурентами для ТОВ «Промлітзавод» є ЗАТ «АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ <mhtml:file://E:\Практика\Практика01\Лиття%20сталі.mht!/25605170>», рутченківський завод ВАТ «ГОРМАШ», ЗАТ «Горлівський машинобудівник», ВАТ «Сталь» і ВАТ «Дружківський машинобудівельний завод», що займаються аналогічною діяльністю. Але завдяки заходам цільового маркетингу підприємство «Промлітзавод» займає одну з лідируючих позицій на ринку.

Продукція ТОВ «Промлітзавод» є конкурентоспроможною згідно з критеріями оцінки. Вона відповідає вимогам національного ринку, але не відповідає вимогам міжнародного ринку. Загалом оцінка проводиться за такими показниками:

o   дизайн;

o   цінова політика;

o   кольори;

o   якість товару;

o   асортиментна політика;

o   упаковка.

Для підвищення конкурентоспроможності товару та послуг необхідно:

ü  добитися відповідності міжнародним нормативам на товар та послуги;

ü  досягти відповідності міжнародним законодавчим актам.

Не звертаючи уваги на діяльність своїх конкурентів підприємство «Промлітзавод» займає не останнє місці на своєму сегменті ринку [18].

2.3 Рекомендації щодо поліпшення фінансового стану та маркетингової діяльності підприємства «Промлітзавод»

Зробивши комплексний аналіз фінансового стану підприємства «Промлітзавод» можна зробити висновок, що для того, щоб підприємство «Промлітзавод» знаходилось на стабільному рівні в умовах фінансово-економічної кризи, йому необхідно зниження рівня загальних витрат, збільшення кількості оборотів активів та проведення більш жорсткої політики з дебіторами. Також ТОВ «Промлітзавод» треба контролювати планування і прогнозування управління фінансовим станом підприємства та маркетингової діяльності.

Таким чином, у сучасних умовах розвитку ринкових відносин Україні необхідно вирішити багато проблем (політичних, економічних, науково - технічних, організаційних, виробничих тощо). Тому із-зі відсутності належної законодавчої і правової бази підприємству «Промлітзавод» необхідно постійно проводити аналіз фінансового стану і маркетингової діяльності для того, щоб не втратити свої позиції на ринку і не збанкрутіти.

Для того, щоб забезпечити високу ефективність певних видів продукції, необхідно підібрати ринки її збуту. При виборі ринків оцінюють їх місткість загальну і по сегментам, ведуть прогнозне і кон’юнктурне вивчення ринку збуту. На підприємстві «Промлітзавод» ці функції виконує відділ маркетингу.

Щоб досягти найбільшого успіху на ринку, ТОВ «Промлітзавод» займається маркетингом продукції, а також в коло своїх обов’язків включає не тільки акт купівлі - продажу, а і контроль за виробничим циклом, і за після виробничими стадіями [10].

Важливою функцією маркетингу являється вивчення ринку продукції в результаті реалізації якого підбираються потенційні покупці і слідкування за змінами цін на ринку.

У своїй поточній діяльності ТОВ «Промлітзавод» при встановленні ціни на продукцію ґрунтується методі калькуляційного вимірюваня. Перевагами такого метода є те, що витрати на одиницю продукції часто важко піддаються оцінці, тому покладання на конкурентні ціни - просте вирішення питання і сталі ціни забезпечують гарантований дохід, пом’якшують цінову конкуренцію та стабілізують ринок. Але такі недоліки як невисока рентабельність і стримування ініціативи працівників не дають підприємству «Промлітзавод» повністю реалізовувати свої можливості.

Тому, для більш ефективного функціонування ТОВ «Промлітзавод» треба використовувати на калькуляційне вирівнювання, а метод, орієнтований на витрати, а саме метод граничних витрат. Його використання обумовлює більш широкі можливості ціноутворення. До змінних витрат на одиницю продукції додається сума (відсоток), що гарантує достатню норму прибутку для підприємства «Промлітзавод». Єдиним недоліком цього методу є те, що в умовах України стримується наявною системою бухгалтерського обліку.

Таким чином, ТОВ «Промлітзавод» при використанні методу граничних витрат ефективніше почне використовувати свої можливості, тому що значно збільшаться рентабельність продажів і у нього буде гарантований прибуток [13].

ВИСНОВКИ

В процесі виконання курсової роботи було вивчено взаємозалежність товарів та її вплив на попит на ринку, а також було проведено дослідження господарської діяльності підприємства «Промлітзавод» за аналітичний період 2009-2010 рр.

Досить часто на ринку застовують товари-аналоги. Товари-аналоги - це група товарів, попит на який міняється у протилежному напрямі з попитом на схожий, інший товар, ціна якого змінилася. До товарів - аналогів відносяться товари, що замінюють звичні, але відрізняються від замінюваних товарів, наприклад, низькокалорійний замінник цукру, концентрат соку, порошок молока.

Загроза конкуренції з боку товарів-аналогів далеко не так сильна, як з боку прямих товарних аналогів, але повністю скидати її з рахунків, звичайно, не можна. Товари-замінники здатні вплинути на прибутковість ринку, не говорячи вже про те, що вони можуть бути крупною проблемою. Особливу увагу слід приділяти тим товарам-аналогам, які демонструють стабільне зменшення співвідношення «ціна/результати» і характеризуються мінімальними для споживачів витратами перемикання.

Метою фінансово-господарської діяльності ТОВ «Промлітзавод» отримання прибутку і задоволення за його рахунок економічних потреб.

З метою виявлення вразливих місць і визначення шляхів їх усунення на ТОВ «Промлітзавод» був проведений аналіз фінансового стану підприємства. Дані аналізу використовують при оцінці виконання поставленних перед ним завдань і для розроблення програм розвитку на перспективу та відіграють вирішальну роль при визначенні напрямів конкурентної політики підприємства.

За аналітичний період з отриманих даних можна зробити висновок, що для того, щоб підприємство «Промлітзавод» знаходилось на стабільному рівні в умовах фінансово-економічної кризи, йому необхідно зниження рівня загальних витрат, збільшення кількості оборотів активів та проведення більш жорсткої політики з дебіторами. Також на ТОВ «Промлітзавод» треба контролювати планування і прогнозування управління фінансовим станом підприємства та маркетингової діяльності.

На підприємстві «Промлітзавод» цінова політика ґрунтується на використанні калькуляційного вирівнювання. Але цей метод є неефективним, бо головною його вадою є невисока рентабельність. Тому ТОВ «Промлітзавод» необхідно використовувати метод граничних витрат, при якому у нього буде гарантований і стабільний прибуток.

Для формування та збільшення попиту слід розробити систему рекламних заходів - рекламна компанія, яка здійснюється через засоби масової інформації: реклама у пресі, радіореклама.

У завершенні хотілося б сказати, що ТОВ «Промлітзавод» є досить новим підприємством і тому важко твердити про значний авторитет на ринку. Велике різноманіття продукції та послуг пов'язаних з нею, якість товару та послуг, порівняно низькі ціни є конкурентними перевагами. Підприємство «Промлітзавод» добре забезпечено джерелами фінансування і продукцією. Тому у майбутньому може зайняти авторитетні позиції на ринку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.     Котлер Ф. Управление маркетингом. - М.: Прогресс, 1997. - 525с.

2.      Котлер Ф. Основы маркетинга. - М.: Прогресс, 1992. - 770с.

.        Решетнікова І.Л. Створення ефективної організації маркетингу на підприємстві //Маркетинг в Україні. - 2000. - №1. - с. 46-48.

.        Манн И.Б. Справочник экономиста. - 2008. - № 6, с.20-26.

.        Питер Р. Диксон. Управление маркетингом. - М.: Бином, 2006. - 446с.

.        Полозова А.Н., Фролова Н.К. Практический маркетинг. - 2009. - № 2, с. 3-12.

.        Алферьев В.А. Экономист. - 2006. - № 6, с.13-25.

.        Попова Л.В. Маркетинг в Україні. - Украинская Ассоциация Маркетинга. - 2008 - №2, с.10-22.

.        Новотаров Э. В. Международные модели маркетинга услуг // Маркетинг в России и за рубежом, - 2007. - №3, - С. 35-47

.        Христофорова И. В. Маркетинг co скоростью мысли //Маркетинг услуг. 2008. - № 4, с.4-8.

.        Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика. - К., 2004. - 387с.

.        Базанов А.В. Маркетинговые коммуникации: комплексный подход // Маркетинг pro. - 2010. - № 12, с.13-28.

.        Амблер Т. Практический маркетинг. - СПб.: Питер, 2001. - 509с.

.        Осин А.В. Маркетингове управління конкурентоспроможністю підприємств //Маркетинг и маркетинговые исследования. - 2009. - № 5, с. 10-18.

.        Пешкова Е.П. Маркетинговый анализ в деятельности фирмы. - М.: “Ось-89”, 2003. - 381с.

.        Панкрухин А.П. Стратегическое планирование маркетинга //Маркетинг-менеджмент. - 2009. - № 6, с. 5-14.

.        Ильющенко Е.В. Маркетинг на предприятии. - М.: Экоперспектива, 2000. - 437с.

.        Ромат Е.Г., Запрудова А.Н. Маркетинг: ситуации и примеры //Маркетинг и реклама. - № 7, с. 12-30.

.        Попов Е.В. Продвижение товаров и услуг. - М.: Финансы и статистика, 2005. - с.330.

.        Вествуд Дж. Маркетинговый план. - СПб: ПИТЕР, 2001. - с.150

.        Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, практика и методология. М: Финпресс, 2010. - 469с.

.        Моисеева Н., Конышева М. Маркетинговая активность как фактор конкурентоспособности фирмы // Маркетинг. - 2007 - № 6, с. 22-34.

.        Лилик І. В. Маркетинг в Україні. - Украинская Ассоциация Маркетинга. 2009 - №4, с.4-25.

Додаток А

БАЛАНС

на 31 грудня 2011 р.

Додаток Б

ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ за рік 2011

І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

ІІ. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ

ІІІ. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ

Додаток В

ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ за рік 2010

І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

ІІ. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ

ІІІ. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ