єр, біологічний етап рекультивації, горно технічний етап рекультивації.
ЗМІСТ
ВСТУП
Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕКУЛЬТИВАЦІЇ ПОРУШЕНИХ ЛАНДШАФТІВ. 12
.1 Сутність проблеми відновлення територій порушених гірничо-видобувною діяльністю відкритим способом
.2 Шляхи відновлення порушених земель
.3 Обґрунтування рекреаційного напряму рекультивації порушених земель.
Висновки.
Розділ ІІ. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ДОЦІЛЬНІСТЬ РЕКУЛЬТИВАЦІЇ
.1 Аналіз попиту на землі за напрямами рекультивації
.2 Визначення стану порушених відпрацьованих та рекультивованих земель
.2.1 Порушені землі
.2.2 Відпрацьовані землі
.2.3 Відпрацьовані і порушені землі
.2.4 Рекультивовані землі.
.2.5 Рекультивовані під ріллю
.2.6 Рекультивовані в інших напрямках
.2.7 Перевірка адекватності математичної моделі
.3 Прогноз, аналіз отриманих залежностей рекультивованих та порушених земель
Висновки
Розділ ІІІ. ПРОЕКТ РЕКУЛЬТИВАЦІЇ ПОРУШЕНИХ ЛАНДШАФТІВ В РЕКРЕАЦЙНОМУ НАПРЯМККУ
.1 Рекреаційна діяльність
.2 Створення рекреаційної зони на порушених територіях
.3 Еколого-економічна доцільність рекреаційного напряму рекультивації.
.3.1 Оцінка витрат на рекультивацію для рекреаційного використання
.3.2 Аналіз витрат на рекультивацію в сільськогосподарському напрямку
.3.3 Економічна ефективність затрат на рекультивацію в рекреаційному напрямку
Висновки
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Щорічно в Україні під відкриті гірничі розробки родовищ надається 1000-1200 га земельних угідь різного призначення. Значну питому вагу у площі вилучених земель займають карєри, що експлуатують горизонтальні родовища. Наприклад марганцеві карєри нині розробляють 100-150 га родючих земель[11].
Відновлення порушених земель направлене на сільськогосподарську рекультивацію. Але в Україні зараз знижується попит на землі сільськогосподарського призначення внаслідок: зниження сільськогосподарського виробництва, багато земель сільськогосподарського призначення не використовуються взагалі, необхідність відносно великих капіталовкладень для приведення земельної ділянки у придатний стан для сільськогосподарського використання. А попит на землі для рекреаційного, водогосподарського та будівничого напрямків рекультивації навпаки зростають через розвиток міської інфраструктури, обєктів промисловості та відносно невеликих капіталовкладень для приведення земельної ділянки у придатний для експлуатації стан.
Тому вигідно, як з економічної так і соціально-екологічної сторони, використовувати рекреаційний напрям рекультивації порушених земель гірничими розробками родовищ корисних копалин відкритим способом.
Площа освоєних та потенційних територій оздоровчого і рекреаційного призначення становить 12,8% території України. Використовується на належному рівні 6% [9]. Розвиток рекреаційного напряму вплине як на природне середовище, так і на розвиток інших галузей господарства, подальше економічне освоєння нових територій, зміну пропорцій в розміщенні продуктивних сил, формування нових територіальних господарських систем. Рекультивація порушених земель з подальшим їх використанням в рекреаційному напрямку дозволить зменшити витрати гірничодобувного підприємства на рекультивацію відпрацьованих земель, що забезпечить найбільший прибуток власника від відновлення відпрацьованих земельних ділянок.
Обєкт дослідження: управління витратами на рекультивацію порушених земель з подальшим їх використанням в рекреаційному напрямку.
Предмет дослідження: еколого-економічні аспекти відтворення порушених ландшафтів.
Мета дослідження: обґрунтувати рекреаційний напрям рекультивації відпрацьованих земель, який забезпечує прискорене відтворення порушених екосистем та сприяє розвитку рекреаційного фонду області який сприяє відпочинку населення поблизу промислових населених пунктів.
Наукова задача: теоретичне обґрунтування шляхів відтворення земельних ресурсів з наступним їх використанням в рекреаційних цілях.
Наукові завдання:
проаналізувати стан порушених територій та їх відновлення в Україні;
- обґрунтувати ефективність та доцільність рекреаційного напряму рекультивації порушених земель;
визначити залежність між відновленням порушених земель, рівнем їх рекультивації та подальшим напрямом використання цих земель;
обґрунтувати доцільність створення рекреаційної зони на порушених територіях.
Методи дослідження: метод наукового узагальнення і систематизації - для визначення еколого-економічних чинників, що впливають на вибір напрямку рекультивації порушених ландшафтів; аналітичний метод - для обґрунтування вибору напряму рекультивації; метод математичної статистики - для визначення кількості порушених та рекультивованих земель за різними напрямками.
Наукова новизна результатів дослідження:
запропоновано рекреаційний напрям рекультивації порушених ландшафтів як найбільш ефективний з еколого-економічних аспектів;
обґрунтовано вибір рекреаційного напрямку рекультивації порушених земель;
досліджено зменшення негативного впливу від порушених територій на оточуюче середовище при створенні рекреаційної зони.
Практичне значення одержаних результатів:
. Пропонується відновлення землі і використання в рекреаційних цілях, що є економічно вигідним як для гірничодобувного підприємства так і для майбутнього використання відтворених ландшафтів.
. Запропоновано техніко-організаційні заходи, які сприятимуть зменшенню негативного впливу на навколишнє середовище та поліпшенню здоровя населення.
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕКУЛЬТИВАЦІЇ ПОРУШЕНИХ ЛАНДШАФТІВ
1.1 Сутність проблеми відновлення територій порушених гірничо-видобувною діяльністю відкритим способом
Гірничі підприємства України займають одне із перших місць серед джерел впливу на навколишнє середовище. При добуванні корисних копалин відкритим способом повністю знищуються ґрунтовий покрив, культурна і природна рослинність. Із сільськогосподарського обігу вилучаються не лише землі, з яких безпосередньо добуваються корисні копалини, а й площі для складування пустої породи. Тому відтворення порушених земель має важливе господарське, екологічне значення. Ці землі підлягають рекультивації.
Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-ІІІ [35] проголошує ґрунти земельних ділянок, незалежно від їх власницького статусу чи цільового призначення, обєктом особливої охорони. Це означає, що, по-перше, права власників земельних ділянок і землекористувачів щодо ґрунтового покриву на їх ділянках обмежуються законом. Зокрема, вони не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель.
По-друге, у разі отримання дозволу на проведення діяльності, повязаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок і землекористувачі зобовязані забезпечити зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та його нанесення на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей. Громадяни та юридичні особи, які не виконують вимог законодавства щодо рекультивації земельних ділянок, притягуються до юридичної відповідальності.
По-третє, згідно зі ст. 166 ЗК України землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та у гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, підлягають рекультивації.
У Науково-методичних рекомендаціях [36] із рекультивації порушених земель в Україні вказано, що рекультивація земель - один з ефективних заходів у вирішенні питань раціонального використання земельних ресурсів і проблеми охорони природи в цілому. Рекультивації підлягають усі землі, що зазнають змін у рельєфі, ґрунтовому покриві, материнських та підстилаючих породах, які відбуваються або вже відбулися у процесі гірничих, будівельних, гідротехнічних, геологорозвідувальних та інших робіт. Слід рекультивувати також еродовані ґрунти, а при відповідних умовах шляхом землювання - камянисті місця і землі з неглибокими та низькопродуктивними ґрунтами.
Проблема відновлення територій порушених гірничо-видобувною діяльністю розглядалась багатьма вченими.
Так, деякі вчені [12,13,14] пропонували повністю повертати землі до попереднього стану. Інша думка - на порушених територіях слід створювати парки, бази відпочинку, агрокультурні площі, тобто змінювати управління територією з найбільшим ефектом для людини [1,3,4,7,34]. Ще одна група вчених вважає, що взагалі відновлювати порушені території не слід, адже з часом технології дозволять розробляти навіть відходи видобування руд. Тим не менше, у кожного з цих підходів є свої недоліки. Для перших необхідне таке фінансове вливання, що вартість виробленого продукту збільшиться на декілька порядків. Інший недолік - необоротність природних процесів. Створення нових культур біогеоценозів на порушених територіях також потребує значних коштів та значних людських зусиль. Всі вказані підходи мають право на існування та застосування в рамках народного господарства. А рекреаційний напрям рекультивації порушених земель враховує інтереси землевласників, місцевого населення, влади, землекористувачів, поліпшує стан навколишнього середовища та сприяє відновленню біологічного різноманіття. Основними засадами даного напряму є створення рекреаційного обєкта на порушених територіях при розробці родовища корисних копалин відкритим способом.
Можна назвати чимало вчених (Фененко В.І., Кириченко О.О., Прокопенко В.І., Амоша О.І., Бондор Ю.А., Киричок Л.С., Лазарева І.В., Панченко Т.Ф., Тищенко Г.В., ), які внесли значний теоретичний вклад у розвиток еколого-економічної оцінки природного потенціалу України і удосконалення механізму управління землекористуванням [3,5,6,11].
Вирішенням проблеми охорони навколишнього середовища в гірничодобувних регіонах України займалися Прокопенко В.І., Амоша О.І. Бакка М.Т., Стрельченко В.П., Божок П.Т., Михайлов А.М. та ін.[11,13,16,17].
Загальні питання з вибору рекультиваційного устаткування та технології відновлення порушених карєрами земель розглядаються в працях Фененко В.І., Шаповал В.А [11,19].
Проблемою зменшення території земель, що відводяться під відвали при розробці карєрів та поверненню їх займалися Весел Н.Н., Кириченко ОО. На їх думку гірниче підприємство повинно орієнтуватися не тільки на потенційний попит на відпрацьовані землі, але також на колишню економічну цінність землі, і по можливості не допускати її зниження [9].
В роботі Кириченко О.О досліджуються рівень збитковості відтворення земельних ресурсів як рівень рекультивації земель, які відпрацьовані марганцевими карєрами. Наведене теоретичне обґрунтування управління збитковістю на основі створення раціонального бонітету рекультивованих земель, оптимального плану розподілу коштів на рекультивацію відвальних ділянок, а також раціонального напряму використання відновлених земель, виходячи з економічних взаємин між їхніми субєктами господарювання [14].
Теоретичні і методологічні основи рекультивації порушених земель, технологія її проведення представлені в працях Архипова Н.А., Доренко Е.П., Дріженко А.Ю., Голуб А.А., Струкова Е.Б, Кириченко О.О., Прокопенко В.І, Фененко В.І., Беркевіч Н.Е. та ін. [11,13,14,15].
1.2Шляхи відновлення порушених земель
Рекультивація має соціальне значення у вихованні бережливого ставлення до природних ресурсів, зокрема до земельних багатств України. Підприємства, організації та установи, що виконують згадані вище роботи на сільськогосподарських землях, лісових угіддях, наданих їм у тимчасове користування, зобовязані власними коштами довести ці земельні ділянки до стану, придатного для їх використання за призначенням.
За відсутності в Україні спеціального правового акта з питань рекультивації земель остання здійснюється відповідно до законодавства колишнього СРСР, яке не суперечить законодавству України. Зокрема, технологічні питання здійснення рекультивації земель регулюються державними стандартами, до яких належать ГОСТ 17.4.2.01-81 Охорона природи. Грунти. Номенклатура показників придатності порушеного шару грунтів для землювання; ГОСТ 17.5.3.04-83 Охорона природи. Землі. Загальні вимоги до рекультивації земель; ГОСТ 17.5.1.02-85 Охорона природи. Землі. Класифікація порушених земель для рекультивації; ГОСТ 17.5.3.06-85 Охорона природи. Землі. Вимоги до визначення норм зняття родючого шару ґрунту при здійсненні земляних робіт, ГОСТ 17.5.3.05-84 «Охорона природи. Землі. Рекультивація земель. Загальні вимоги до землювання» [36,37,38,39,40,42]
Основне завдання рекультивації полягає в тому, щоб виконати комплекс спеціальних робіт і заходів, довести порушені землі до стану, придатного для їх використання у сільському, лісовому, рибному господарствах, для промислового та комунального будівництва, створення тепличних господарств і зон відпочинку.
Моторіна Л.В. та Овчинніков В.А. [18] виразили кількісно співвідношення цих ознак і розробили класифікацію розкривних порід за їхньою придатністю до рекультивації (табл. 1.1.).
Кожна група і підгрупа придатності виділяється за такими оцінювальними показниками, «сумарним ефектом» токсичних іонів, рН водним або сольовим, вмістом рухомого алюмінію, натрію, гумусу і фізичної глини (фракції менше 0,01 мм).
На підставі цих показників для кожної групи і підгрупи придатності встановлюють напрям використання порушених земель у процесі їх біологічної рекультивації. Наприклад, для 1-ї групи придатності та підгрупи "родючі" властиві такі оцінювальні показники: "сумарний ефект" токсичних іонів - менше 0,3 мг/100г ґрунту чи порід; натрій - менше 10% ємкості поглинання; вміст гумусу - більше 2% і вміст фізичної глини (фракції менше 0,01 мм) - понад 20%.
Згідно з цими показниками, такі землі представлені гумусовим шаром профільних ґрунтів і слабоеродованих їх різновидностей та придатні для створення ріллі та інших сільськогосподарських угідь.
За таким принципом визначається придатність розкривних порід і ґрунтів для інших цілей (Таблиця 1.1).
Порушені землі доводять до придатного стану в ході гірничодобувних та інших робіт, а при неможливості - не пізніше як за рік після їх завершення, виключаючи період промерзання ґрунту.
Роботи з рекультивації порушених земель виконують поетапно і поділяють на гірничотехнічну та біологічну рекультивацію
Етап гірничотехнічної рекультивації - це комплекс інженерних робіт, до складу якого входять: 1) планування поверхні порушеної землі; 2) формування відкосів відвалів і бортів кар'єрів; 2) зняття, перевезення, зберігання та повторне нанесення ґрунтів; 4) будівництво доріг, гідротехнічних і меліоративних споруд.
Створення на порушених територіях необхідних умов для зростання різноманітних угруповань зелених насаджень залежить від початкових заходів біологічної рекультивації.
Одним із простих засобів біологічної меліорації ґрунтів є використання рослин-піонерів, спроможних підвищити біологічну активність ґрунтів (люпину багаторічного, буркуну й інших видів бобових рослин). З деревних порід до такого типу рослин відносять березу чорну і сіру вільху, вербу козячу, осику, білу акацію.
Таблиця 1.1
Класифікація розкривних порід за їхньою придатністю до біологічної рекультивації
Група придатностіГрунти та гірські породи Сухий залишокОзнака придатності порідВміст гумусу, %Спосіб використання для біологічної рекультивації pH воднийРухомий А1, мг/100гNa, % ємності вбиранняфракція ‹0,01 мм, %1. Придатні а) родючіГумусова частина профілю грунту ‹ 0,25,5-8,0‹4‹5‹20›2Під час гірничорудних робіт складають і використову-ють для створення ріллі та інших сільгоспугіль.б) потенці-йно родючіҐрунтотворні та інші породи сприятливого гранулометричного та мінерального складу‹ 0,25,5-8,0›4‹510-75‹2Придатні як підстилаючи породи при створені ріллі. Можуть безпосередньо бути використані для лісо рекультивації та під кормові культури. Після меліоративної підготовки можуть використовуватися під ріллю. 2. Малопридатні а) за фізичними властивостямиПіщані та глинисті 0,2-0,5‹4‹4‹510-75немаєНеобхідне глинування чи піскування. У разі створення ріллі перекриваються придатними породами. Можуть бути використані під лісонасадження після певних поліпшуваних заходів.б) за хімічни-ми властивостямиКислі, середньо засолені та солонцові грунти та породи0,2-0,53,5-9,0‹155-2010-75‹1Необхідні хімічні меліорації чи промивання. Після меліорації під час створення ріллі породи слід перекривати гумусовим шаром. 3. Непридатні а) за фізичними властивостямиСкельні породи, конгломерати-----немаєПерекриваються придатними гумусом не менше як на1-2 мб) за хімічни-ми властивостямиСульфідомі сткі та засолені породи, солонці 53,5-9,01520Різного гранулометричного складунемаєВкладають у підтримку відвалів. Повинні бути ізольовані при створені ріллі і насадженнях лісу шаром завтовшки 1,5-2м З урахуванням економічної ефективності можна проводити хімічні меліорації. Після меліорації під час створення ріллі породи слід перекривати гумусовим шаром.
Товщина підготовленого ґрунтового шару при біологічний рекультивації кар'єрів і відвалів повинна складати, м: для дерев - 0,7-1,0; для чагарників - 0,6- 0,8; для газонів - 0,3; для однолітніх і багаторічних квітів - відповідно 0,3 і 0,5-0,7м.
При створенні багаторічних насаджень на рекультивованих землях вимоги до технічного етапу рекультивації такі ж самі, як і при відведенні рекультивованих земель під ріллю. Під лісову рекультивацію можна відводити відвали з різними ґрунтосумішами без селективного відсипання. Якщо ґрунтосуміші токсичні, проводять їх хімічну меліорацію або перекривають потенційно родючими породами. Менш строгі у такому разі й вимоги до загального планування (вирівнювання) відвалів.
Відновлення порушених земель спрямоване не тільки на їх повернення у сільськогосподарський чи лісовий фонд, запобігання зсувів або ерозії, але й на створення екологічно збалансованої системи, яка б становила економічну і природно-естетичну цінність.
Сільськогосподарський напрям рекультивації порушених земель передбачає:
формування ділянок порушених земель, зручних для використання по рельєфу, розмірам і формі, поверхневий шар яких повинен бути складний породами, придатними для біологічної рекультивації;
планування ділянок порушених земель, що забезпечує продуктивне використання сучасної техніки для сільськогосподарських робіт і виключає розвиток ерозійних процесів і обвалів ґрунту;
виконання ремонту рекультивованих ділянок;
проведення інтенсивної меліоративної дії з вирощуванням однорічних, багаторічних злакових і бобових культур для відновлення і формування гумусового шару, і його збагачення органічними речовинами при застосуванні спеціальних агрохімічних, агротехнічних, агролісомеліоративних, інженерних і протиерозійних заходів;
отримання висновку агрохімічної і санітарно-епідеміологічної служб про відсутності небезпеки винесення рослинами речовин, токсичних для людини і тварин.
Лісогосподарський напрям рекультивації порушених земель передбачає:
створення насаджень експлуатаційного призначення, а при необхідності, лісів захисного, водорегулюючого і рекреаційного призначення;
створення рекультивованого шаруючи на поверхні укосів і берм відвалів з нетоксичного матеріалу, сприятливого для вирощування лісу;
визначення потужності і структури рекультивованого шаруючи залежно від властивостей гірських порід, характеру водного режиму і типу лісонасаджень;
планування ділянок, що не допускає розвиток ерозійних процесів і що забезпечує безпечне застосування грунтооброблюючих лісопосадкових машин і машин по догляду за посадками;
створення в несприятливих ґрунтових умовах лісонасаджень, що виконують меліоративні функції;
підбір деревних і чагарникових рослин з класифікацією гірських порід, характером гідрогеологічного режиму і інших екологічних чинників;
організація протипожежних заходів.
Водогосподарський напрям рекультивації порушених земель передбачає:
створення водоймищ різного призначення в кар'єрних виїмках, траншеях, деформованих ділянках шахтних полів;
комплексне використання водоймищ переважно для водопостачання, зрошування, рибальницьких і рекреаційних цілей;
будівництво відповідних гідротехнічних споруд, необхідних для затоплення кар'єрних виїмок і підтримки в них розрахункового рівня води;
заходи щодо запобігання обвалам і розмиву укосів водоймищ;
екранування токсичних порід, ложа і бортів водоймищ і пластів, схильних до самозагорання, в зоні змінного рівня і вище за рівень води;
захист дна і берегів від можливої фільтрації;
заходи щодо запобігання попаданню у водоймища кислих або лужних підземних вод і підтримки сприятливого режиму і складу води відповідно до санітарно-гігієнічних норм;
заходи щодо впорядкування території і озеленення укосів.
Рекреаційний напрям рекультивації порушених земель передбачає:
вертикальне планування території з мінімальним об'ємом земляних робіт, збереження існуючих або створення придатних в результаті виробництва робіт форм рельєфу на стадії технічного етапу;
забезпечення стабільності ґрунтів при будівництві споруд для відпочинку і занять спортом;
проектування, будівництво і експлуатація зон рекреації водних об'єктів для організованого масового відпочинку і купання повинні проводитися відповідно до вимог ГОСТа 17.1.5.02-80 [42] і з урахуванням вимог які передбачені пп. 6.2 и 6.3 ГОСТа 17.5.3.04-83 вимоги для лісогосподарськой та водогосподарськой рекультивації порушених земель[38].
При різноманітних системах розробки гірських порід відкритим способом із метою забезпечення стійкості укосів відвалів і ефективної рекультивації їх поверхні для біологічного освоєння провадяться роздільні виїмка й укладка у відвали порід розкриву. Дренування підошви відвалів і підвищення стійкості забезпечуються при укладці в основу піщаних або розпушених твердих порід. У нижню частину відвалу слід вкладати також токсичні породи, у верхні горизонти (спільно або роздільно) - індиферентні і потенційно родючі ґрунти, а у випадку рекреаційного використання території - і рослинний шар.
При улаштуванні водойм особливу увагу треба приділяти стійкості прибережних схилів, гідрогеологічному режиму території, водопроникності чаші водоймища. При значній фільтрації необхідно влаштовувати екрани з глини або важких суглинків, що захищаються шаром місцевого ґрунту потужністю 30 см. Відповідно до санітарно-гігієнічних вимог мінімальна глибина водоймищ повинна бути не менше 1,5 м.
При використанні порушених територій для рекреаційних цілей необхідно забезпечити нормальні умови для зростання дерев і чагарників і догляду за ними. Планування дорожньої мережі виконують з урахуванням організації поверхневого стоку.
При висоті укосу 20 м кут укосу має бути 12-14%, а при висоті 5-6 м - 24-30%. Ширину відвальних терас визначають виходячи з умов забезпечення механізованої посадки і догляду за насадженнями. Дерева треба висаджувати на відстані не менше 1,5 м від брівки укосу відвалу. Мінімальна ширина тераси повинна бути не менше 8м.
При рекреаційному напрямку рекультивації використовується часткове планування поверхні відвалів, а не повне як при сільськогосподарському напрямі, що знижує витрати на гірничотехнічний етап рекультивації.
1.3Обґрунтування рекреаційного напрямку рекультивації порушених земель
Гірниче підприємство, здійснюючи відтворення земель, порушених відкритою розробкою родовища для потреб народного господарства, стоїть перед вибором напрямку формування споживацьких властивостей техногенних ґрунтів. Земельний кодекс України наголошує на пріоритетності створення на відпрацьованих площах земель сільськогосподарського призначення з метою недопущення скорочення орних угідь країни. При розробці надр на землях сільськогосподарського призначення відпрацьовані родовища мають бути повернені під ріллю або пасовища. При цьому вважається (Беркевич О.М., Панас Р.М.), що якщо ґрунтовий шар зняти перед вскришею вугільних пластів, перетримати в буртах 3-5 років і знову нанести на вирівняний відвал гірської породи, то будуть відновлені початкові ґрунтові умови. Фактично грунт, що пролежав в буртах декілька років, позбавляється комплексу мікроорганізмів і втрачає родючість, трансформуючись в звичайний мінеральний субстрат [2,11]. Проте, це не завжди відповідає інтересам гірничого комбінату, який зацікавлений в мінімізації витрат природоохоронного призначення.
Показник родючості рекультивованих земель під сільськогосподарське призначення складає 63% від їх первісного стану, що зумовлює перехід земельної ділянки до менш цінної категорії земель сільськогосподарського призначення, але потребує найбільших витрат серед альтернативних напрямків відновлення техногенних ґрунтів. Окрім того, в країні дуже високий відсоток розораності земель 57,1% (лише 9% угідь є заповідними у порівнянні від 30% у Європі) і перевищує екологічно обґрунтовані межі (розораність території США - 15,8%, Великої Британії, Франції, Німеччини - від 28,1 до 31,8%). Зокрема у Дніпропетровській області 83% земель є залученими до сільськогосподарського виробництва. Проте ефективність від цього виробництва є низькою [11].
Для порівняння, врожайність зернових у розвинених країнах становить 50-60ц/га, в Україні високою вважається врожайність на рівні 27ц/га. При проведенні робіт з відновлення земель гірничому підприємству варто дедалі більшу увагу приділяти альтернативним сільськогосподарському напрямку рекультивації.
Співвідношення між земельними ресурсами з однієї сторони та засобами виробництва і кількістю втраченої праці - з іншої, досить еластичне. Таким чином є можливим скорочувати сільськогосподарські угіддя, але за рахунок концентрації засобів виробництва і праці підтримувати на незмінному рівні випуск продукції шляхом зростання врожайності, отже, технічні новації у сільському господарстві повинні передбачати скорочення цієї категорії угідь, відтак, і потреби в рекультивації техногенних ґрунтів повинні узгоджуватися з цією тенденцією
Одночасно відчувається потреба в рекреаційних заліснених територіях, оскільки розробка надр супроводжується створенням селищ міського типа. При вивченні експериментальних робіт [20,21,26] з'ясовано, що гірські відвали мають високу продуктивність по деревній рослинності. Отже, в степовій і лісостеповій зонах доцільна ландшафтно-рекреаційна рекультивація, що забезпечує формування озерно-лісового комплексу з високою екологічною і рекреаційною ємкістю, ландшафтна різноманітність яка не вимагає великих матеріальних витрат.
На місцях добування корисних копалин в Україні після рекультивації можливий розвиток різних видів рекреаційної діяльності. На відвалах здійснити лісопосадки, кар'єри облаштувати для будь-яких видів відпочинку на воді. Перетворений ландшафт в рекреаційному напрямку має оздоровчу дію на середовище. Рекреаційне використання територій, порушених гірничою промисловістю, визнано найефективнішим з економічного та екологічного погляду. Крім того, воно доцільне, оскільки ці землі, як правило, розташовані в урбанізованих та індустріальних областях, де проблема вільних земель особливо гостра. [32]
У Чехії у процесі відновлення порушених земель перевага віддається створенню лісонасаджень цільового призначення: лісопарків, парків, вітрозахисних лісів та ін. Для лісогосподарського використання відводяться переважно ділянки неправильної форми із сильно пересіченим рельєфом, відкоси шахтних териконів і кар'єрних відвалів. Затрати на відновлення 1 га землі для лісогосподарського використання становлять 25 тис. крон (11147,75 грн), а затрати на відновлення 1га ріллі - 15-23 тис. крон (6,6 - 11,1 тис. грн) [4].
У США під час рекультивації територій вугільних карєрів основна увага приділяється створенню озер, пасовищ і лісів. Наприклад, на кар'єрі «Кларіон» (штат Пенсільванія) грунт знімають бульдозером Д-9Ж. Розкривні роботи проводять драглайном із ковшем ємністю 2,3 м3. Після нанесення ґрунту на сплановані ділянки висаджують сосновий ліс, або використовують рекультивовані землі у сільському господарстві [4].
Прикладом раціонального використання порушених земель може бути проект забудови глиняного кар'єру в м. Новосибірську. На місці виробленого кар'єру та ярів, розташованих уздовж р. Кам'янки, передбачено створити два житлових мікрорайони. Крім житла, проект передбачає спорудження будинків для установ районного значення, стадіону, ЛЕП та інших об'єктів. Щільність житлового фонду дорівнює 2575 тис. м2 на 1 га. Затрати на 1 м2 житлового фонду становлять 161,6 тис. грн.. Таким способом планується освоїти 539 га земель [4].
Зарубіжний досвід доводить [4], що землі, порушені видобутком будівельних матеріалів, найдоцільніше освоювати під водойми, ігрові майданчики або забудову. Наприклад, компанією "Амерікен аггригейте" (США) на території одного кар'єру створено чотири озера, розбито 1500 садових ділянок і намито напівострів для забудови. Інша компанія на території піщаних та гравійних кар'єрів створила спортивний комплекс.
Певну зацікавленість має виконання рекультивації порушених земель компанією "Американ Цианамід" у штаті Флорида (США). У процесі розробки родовища за без транспортною системою утворились високі хаотично розташовані насипи розкривних порід. Рекультивація їх вимагала переміщення значного об'єму порід та значних затрат на ре культиваційні роботи. У зв'язку з цим керівництво компанії запропонувало технологію одночасного відновлення, згідно з якою гірничі роботи починали з індивідуального розроблення ділянок по периферії кар'єрного поля, а потім у виробленому просторі. Перемістивши фронт робіт до центру родовища, поступово створили виїмку під водоймище. Технологія одночасного відновлення дозволила підготувати водоймище у процесі експлуатації родовища і на 40% знизити затрати на рекультивацію. Крім створення озер компанія "Американ Цианамід" планує забудовувати відвали та використати під посадки цитрусових і створення пасовищ.
Отже варто звернути увагу на рекреаційний напрям рекультивації оскільки він потребує менших витрат та може здійснюватися в несприятливих умовах рельєфу. А лісові насадження, які висаджуються в процесі цього напряму на відвалах, відіграють важливу меліоративну, ґрунтозахисну та оздоровчу роль. Рекреаційний напрям рекультивації має важливе екологічне, соціальне та економічне значення.
Рекреація, як економічно вигідна галузь господарювання, має всі підстави зайняти в перспективі одне з провідних місць в структурі господарського комплексу. Тому сьогодні надзвичайно актуальним є питання вибору оптимальної стратегії розвитку рекреаційної індустрії і здійснення ефективної політики її практичної реалізації. Зараз в Україні зростає попит на землі рекреаційного напряму.
Гірничодобувне підприємство здійснюючи відновлення земельних pecypciв, повинен орієнтуватися на потреби ринку у придбанні певного ресурсу. Таким чином найбільшу дохiднiсть (мiнiмальний збиток) з рекультивацiї забезпечить той напрям відтворення порушених земель, за якого рента відновленої земельної ділянки має стійку тенденцію до зростання, за умови незмiнностi залученого обсягу фінансових pecypciв виробництва. Peнта є частиною прибутку орендатора землi, що передається землевласнику у якості плати за землекористування. Тобто, вища рентабельність діяльності дозволить отримувати бiльшi peнтнi платежі, що вiдповiдно підвищує вартість земельної ділянки. Відтак, дослідження стану ринку землекористування дасть гірничодобувному підприємству виробити власну стратегію підвищення ефективності рекультивацiйних робіт та ефективного напряму рекультивації.
Рекреаційний напрям рекультивації передбачає ті ж заходи, оскільки середовище, призначене для проведення дозвілля і відпочинку, не має бути шкідливим для людей, неекологічним, без рослинного і тваринного світу. На думку Бондаря Ю.А., Лазарева И.В. [5,6] різниця між біологічним і рекреаційним напрямом рекультивації земель полягає в наступному: рекреаційний напрям передбачає, що після приведення порушених земель в норму по біологічних і физико-хімічних параметрах вони перетворяться в якісно новий стан, раніше не характерний для даної природної субстанції.
Створюють на місці карєрів зон відпочинку у вигляді водоймищ з пляжами, атракціонами, парками, санними і лижними трасами і так далі. Це може бути також музей просто неба, тематика якого так чи інакше прив'язана до місця його знаходження. Наприклад, музей гірської справи. У ряді країн створені і успішно функціонують подібні музеї, їх експозиції розміщені на місці закритих шахт, цехів і відтворюють обстановку старих підприємств, в них представлені забуті технології, машини пристосування, інструменти.
Музей гірської справи «Ахталь» діє в Германії. У канадському Ванкувері на місці шахти по видобутку мідної руди, закритої в 60-і роки ХХ століття, також працює гірський музей. Музей історії гірської справи в м.Змєїногорське Алтайського краю, створений на базі демідовських шахт XVIII століття, став за останніх 10 років центром культурно-просвітницького туризму в регіоні [4].
Місцезнаходження подібного музею пропонується пов'язати з вирішенням проблеми рекультивації земель, порушених в результаті промислової розробки вугільних родовищ. Так виникла ідея проекту унікального музею старовинної металургії Хакасії, який пропонується розмістити на місці сучасних відпрацьованих родовищ, наприклад Ізихського вугільного розрізу. Це не проста реконструкція минулого, а його переосмислене відтворення з врахуванням вирішення актуальних сучасних проблем [4].
Гірничодобувні підприємства виконують значні обсяги рекультиваційних робіт з метою повернення використаних земельних ресурсів до сільськогосподарського виробництва, але ці ресурси за родючістю не завжди відповідають вимогам. До того ж, окремі рекультивовані ділянки підприємства повертають для використання за іншими напрямком (рекреаційним, лісогосподарським тощо).
Раціональний рівень рекультивації земель обумовлює напрям їх подальшого використання і має забезпечувати взаємовигідні відносини між субєктами відведення непорушених, відтворення відпрацьованих і використаних відновлених земель.
Висновки
. Землі порушені гірничодобувними підприємствами підлягають рекультивації, створенню більш продуктивної земельної ділянки з найменшими затратами на її рекультивацію.
. Вибором ефективного напряму рекультивації обґрунтовується вид наступного цільового використання рекультивованих земель. Доцільний рівень рекультивації має забезпечувати одночасно землевласнику найбільший прибуток від відведення земель, а гірничодобувному підприємству найменший збиток від відновлення використаних земельних ресурсів.
. Термін окупності витрат на ре культиваційні роботи вважається великим (до 10-15 років), оскільки при визначенні їх ефективності враховують лише госпрозрахунковий ефект. Але цей ефект у структурі загального ефекту від охорони довкілля і природних ресурсів складає лише 20%, а решта 80% - це відвернений еколого - економічний та соціальний збиток. За комплексною оцінкою ефективності рекультивації госпрозрахунковий термін окупності витрат буде знижуватися до 2,5-3,5 років.
. Рекреаційний напрям є зараз перспективним для України як з економічних причин (збереження коштів гірничодобувних підприємств, інвестиції, створення нових робочих місць) так і з екологічних (створення нового біологічного середовища, відновлення порушених земель).
Розділ ІІ. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ДОЦІЛЬНІСТЬ РЕКУЛЬТИВАЦІЇ
.1 Аналіз попиту на землі за напрямами рекультивації
Згоду на відведення земель під розробку дає їхній власник, інше підприємство відновлює вiдпрацъованi землi i потім передає їх в користування іншому підприємству. Рекультивацію земель може робити спецiалiзоване підприємство або гiрничо-збагачувальний комбінат. Після рекультивації землi можуть бути залишені у розпорядженні комбінату, повернутi землевласнику або державі, а також передані іншому землекористувачу. Розглянемо цiлi субєктів, що беруть участь у вiдтвореннi земельних pecypciв.
Власнику земель, що відводяться, оплачують їх вартість (на умовах купівлi-продажу або як відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва на цих землях). Вказана вартість залежить вiд якості земель, що будуть відновлені. Інтереси землевласника повязанi з тим, яку суму грошей можна одержати за землi, передані під розробку родовища. Причому згідно з діючою практикою, грошова оцінка відновлених земельних pecypciв майже не пов'язана з витратами на їх відтворення.
Підприємство, що займається рекультивацією, зацікавлене у тому, щоб вкласти у відновлення відпрацьованих земель менше коштів, ніж буде отримано їх при передачі земель подальшим користувачам.
Землекористувач при вирiшеннi питання про придбання земель встановлює, за яким напрямом він буде її використовувати. Він хоче одержати у своє розпорядження рекультивовані ділянки, які щонайкраще підходять для використання за обраним напрямом. Прибуток землекористувача знаходиться в тiснiй залежності вiд якості техногенного шару чорнозему: підвищення якості, з одного боку, викликає збільшення витрат на створення техногенного шару, з другого, - приводить до більшого прибутку вiд його використання.
Отже, економічний результат (збиток або прибуток) з відтворення земельних pecypciв обумовлений інтересами субєктів, що відновлюють землi i використовують їх [11].
Питання проблеми економічної доцільності відведення земель під розробку родовища і їх відтворення після розробки досліджені не в повній мірі [2,9,10,18]. Тим більше, що ці землі можуть бути відтворені за різним цільовим направленням (сільськогосподарським, рекреаційним, лісовим, водогосподарським).
Рівень рекультивації земель слід розглядати як функцію економічної ефективності відносин між субєктами землекористування. Доцільний рівень рекультивації має забезпечувати одночасно землевласнику найбільший прибуток від відведення земель, а гірничодобувному підприємству найменший збиток від відновлення використаних земельних ресурсів.
Оскільки попит на землю є неоднорiдним i складається з двох елементiв - сiлъськосподарського i несiльськогосподарського попиту. Зобразимо графiчно, зміну рiзних видiв земельної ренти у часi (рис.2.1 i 2.2). На вici абсцисс вiдкладемо полощу землi, ординат - вартість га землi за умови незмiнності її пропозиції.
Лінія попиту має класичний вигляд, а лiнiя пропозиції - прямої, перпендикулярної вісі Х, що пояснюється зацiкавленiстю землевласників у доходах з володіння землею за будь-якого попиту на неї. Криві 1, 1а та 2, 2а є вiдповiдно станом попиту та пропозиції до та після закінчення певного періоду часу. Причому, зміна попиту та пропозицii землi сільськогосподарської рекультивації матиме різну тенденцію у порiвняннi з землями іншого призначення[11].
Розглянемо динаміку стану попиту i пропозицii на землi сільськогосподарського та лісогосподарського напряму рекультивації (Рис. 2.2). Oдже, величина попиту і пропозиції ділянок сільськогосподарського та лісогосподарського призначення має тенденцію до скорочення, що відбувається з наступних причин:
а) попит на землi скорочується внаслiдок:
зменшення частки сільськогосподарського виробництва у національному доході країни;
Ціна грн../га
R→0
1
1а
Площа, га
Рис. 2.1. Графіки зміни попиту і пропозиції на землi сільськогосподарського та лісогосподарського призначення
необхiдностi відносно великих капіталовкладень для приведення ділянок у придатний для експлуатації стан;
використання штучних матерiалiв замість дулової деревини;
непередбаченості умов господарювання внаслiдок ймовірності несприятливих погодних умов, стихійних сил, шкiдникiв;
погіршення родючості ґрунтів;
зміна структури сільськогосподарських угідь.
б) пропозиція земель скорочується внаслiдок:
подальшого розвитку промисловості та обєктів міської інфраструктури за рахунок сiлъськогосподарських та лісогосподарських угідь;
погіршення екологічного стану ґрунтів;
знищення земель руйнівними силами природи та техніки.
мiщення точки рівноваги политу i пропозиції землi вліво обумовлює вiдповiдне скорочення рентних платежів цих ділянок (Re), а відтак, і вартості oстанніx.
образимо зміну попиту i пропозиції землi для рекреаційного, водогосподарського та будівничого налрямкiв рекультивації (рис. 2,2). 3eмлі цієї групи земель мають тенденцію до зростання вapтocтi у часі, що відбувається з наступних причин:
розвиток міської інфраструктури, обєктів промисловості;
існуюча потреба в полiпшеннi екологічного стану місцевості промислово забруднених peгіонів;
відносна легкість приведення земельних ділянок у придатний до експлуатації стан;
iнфляцiйнi капіталовкладення.
22а
Ціна грн../га
R
1а
1
Площа, га
Рис. 2.2 Графики змiни попиту i пропозицiї на землі рекреацiйного, водогосподарського та будiвничого призначення
Таким чином попит на ділянки сільськогосподарського призначення має тенденцію до зниження, а ділянок рекреаційного призначення напроти - до підвищення [11].
На прикладі ОЗГК розглянемо стан порушених земель та їх відтворення. Щорічно під розробку родовища ОГЗК вилучають біля 100га земель. Ці землі розподіляють наступним чином: рілля -90%, пасовища -4%, господарський двір -6% (Рис. 2.3). У 2003 році обєктами ОГЗК було зайнято всього 9483 га земель, в тому числі під гірничі розробки відведено найбільшу частину земельних площ - 5318 га (56,1% від загальної площі земель ОГЗК), де 1565 га використано під технічні траншеї, а 3753 га - для формування відвалів. Під промислові землі надано 2880 га землі (30,4%), на якій розташовані склади чорнозему - 53,7 га (0,6%), промислові майданчики карєрів і автоколони - 89 га (0,9%), шламосховища - 1640 га (17,3%), транспортні та лінійні комунікації - 527 (5,6%, колективні сади - 191 га (5,2%), для сільськогосподарського освоєння відведено 318 га (3,4%), заказники - 960 га (10,1%) і соціальну сферу 7 га (0,1%) (Рис. 2.4).
За час роботи карєрів ОГ3К до 2004 р. було рекультивовано 6803 га земель під сiльськогосподарськi (63,7%), водогосподарськi (5,1%), лiсогоcподарскi (17,1%) угіддя, потреби будівництва (13,1%), рекреацiйнi потреби (1,0%) (Рис.2.5).
Рис. 2.3. Вилучені землі під розробку ОЗГК
Рис. 2.4. Розподіл вилучених земель на ОЗГК
Рис. 2.5 Землі рекультивовані за напрямками за час роботи ОГЗК
Наведені дані свідчать, що під відкриту розробку надаються великі площі земель, переважна частина яких придатна для сiльськогосподарського виробництва. Рекультивовані землi в обсязі 4943 га передано іншим землекористувачам. Ці землi були використані під пашню (65,4%), інші під сiльськогосподарськi угіддя (4,5%), лiсовi насадження (23,1%), водоймища (6,7%), будівництво (0,3%). Отже, зберігається сільськогосподарська спрямованість рекультивації. У той же час використання відновлених земель під водоймища, лісонасадження, будiвничi та iншi обєкти свідчить про те, що первісно родючі землi не повертаються до сільського господарства [11].
Для порівняння витрат на різні напрямки рекультивації на 1га. розглянемо на прикладі ВАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» (ОГЗК) таблиця 2.1 [11].
Рекультивація порушених земель на ОГЗК спрямована на використання земель в сільськогосподарському господарстві, та характеризується суттєвими недоліками. Вміст гумусу в техногенному шарі чорнозему складає 1,8-2,2% при вмісті в непорушених грунтах 3,5-4,2%. Знижений рівень родючості грунтів
Таблиця 2.1
Співставлення вартості проведення гірничотехнічного етапу різних напрямків рекультивації на 1га
Технологічні операціїСобівартість рекультивації, грн./га за напрямкамис-госп.лісогосп.будівництвоРибгоспрекреаці-йнийВирівнювання гребенів відвалів крокуючими екскаваторами251042510425104-25104Зняття чорнозему та покриття поверхні відвалів2219887---Вирівнювання поверхні відвалів бульдозером67414010---Зняття та покри-ття чорноземом відвальних діля-нок скрепером8761----Навантаження чорнозему екска-ваторами ЕКГ-5 і переміщення його автосамоскидами6389----Будівництво дамби338----Всього 495523000125104-25104
зумовлює низьку грошову оцінку відновлених земель і таким чином збільшує розмір компенсаційних платежів гірничо-збагачувального комбінату за відведення непорушених земель під карєри та збитки їх власників.
На прикладі Вільногірського гірничо-металургійного комбінату розглянемо собівартість рекльтиваційних робіт в лісогосподарському напрямку (таб. 2.2)
Таблиця 2.2
Витрати на підготовку грунту та посадку 1 га лісових культур на рекультивованих землях Вільногірського гірничо-металургійного комбінату
№ з/пВиди робітСума, грн1 рік створення 1 рік вирощування2 рік вирощування1Сировина та матеріали479,700,0025,282Паливо та енергія на тех.. цілі730,35764,24245,063Основна заробітна плата 1139,52514,65498,394Додаткова заробітна плата683,71499,21483,645Відрахування на соціальні заходи678,24377,16365,316Витрати на утримання та експлуатацію обладнання та устаткування227,90102,9399,497Загальновиробничі (цехові) витрати900,22406,57393,708Інші виробничі витрати---9Виробнича собівартість4839,662664,762110,8710Адміністративні витрати348,80213,18166,8511Всього5188,452877,952277,7212ПДВ1037,69575,59455,5413Всього витрат6226,153453,542733,26
2.2 Визначення стану порушених відпрацьованих та рекультивованих земель
Порушення земель через видобуток корисних копалин значні як за площею, так і за глибиною. Крім того, відвали, як правило, складені хаотично, в них перемішані суглинки, глини, сланці та інші породи. Вони утворюють пересічний рельєф, який складається із високих насипів (відвалів) і глибоких западин (карєрних виїмок). При цьому на поверхню виносяться малопродуктивні або безплідні гірські породи. Прикладом цього може бути Кривбас, де щорічно переміщується у відвали 62 млн. м3 покрівлі та 48 млн. м3 відходів збагачувального виробництва. За період експлуатації родовищ під обєкти гірничих підприємств від сільськогосподарських підприємств басейну вилучено 23 тис. га земель, з яких 21 тис. га порушено.
В таблиці 2.3 представлені статистичні данні порушених і рекультивованих земель в Україні. Ми вивчимо як порушуються та відновлюються землі під час видобутку корисних копалин протягом 1985-2003 років.
Таблиця 2.3
Порушення і рекультивація земель, тис. га
Показник1985 1990 1995 2000 2001 2002 2003 Порушено земель 18,7 17 3,5 1,9 2,2 1,5 3,5 Відпрацьовано земель 17,9 16,4 4,6 2,8 2,6 3,6 2,0Всього поруше-них і відпрацьо-ваних земель33,633,48,14,74,85,15,5Із них ре культи-вовано земель 22,0 19,2 8,4 3,7 2,6 2,8 1,9 у тому числі під ріллю 10,0 8,9 1,5 1,5 0,8 0,7 0,5 в інших напрямках1210,36,92,21,82,12,5
2.2.1Розглянемо порушені землі та складаємо для них графік
Рік показник1985199019952000200120022003t161116171819yt18,7 17 3,5 1,9 2,2 1,5 3,5 земля відновлення рекультивований рекреаційний
Графік має параболічну форму. Складаємо рівняння.
yt = a+b1t+b2t2
Yt
За цими даними складаємо розрахункову таблицю.
№з/пtytt2t3t4yt2yttytt21118,7111349,6918,718,726173621612962891026123113,512113311464112,2538,5423,54161,92564096655363,6130,4486,45172,22894913835214,8437,4635,86181,532458321049762,25274867193,5361685913032112,2566,51263,5Σ/712,571436,9198,28573321,14357184,5796,2745,78571560,8429
Вираховуємо із таблиці середні величини за формулами 2.1:
, ; (2.1)
Знаходимо середньоквадратичні відхилення за формулами 2.2:
(2.2)
Для знаходження дисперсії(S2) застосовуємо формули 2.3:
(2.3)t = 6,343887t2 = 133,6688y = 6,975672
Знаходимо коефіцієнти кореляції за формулою 2.3:
(2.4)
Та к як три показники то вирахуємо їх за формулами 2.4:
(2.5)
ryt =-0,92553yt2 = -0,86583tt2 = 0,97692
Коефіцієнт кореляції не може бути більше 1 ;
Для знаходження рівняння регресії знаходимо його коефіцієнти:
(2.6)
(2.7)
(2.8)
b1= -1,92011
b2= 0,04384
а= 22,34567
Записуємо рівняння регресії та знаходимо yt для побудови графіка:
уt = a+b1t+b2t2 =20,46
уt = 12,4
уt = 6,5
уt = 2,8
уt = 2,3
уt = 1,9
уt = 1,6
Графік йде в низ, а потім вверх тому можена зробити висновок що кількість порушених земель за останній час знижувалась.
2.2.2 Розглянемо відпрацьовані землі та складаємо для них графік
Рік показник1985199019952000200120022003t161116171819yt17,9 16,4 4,6 2,8 2,6 3,6 2
Графік має параболічну форму. Складаємо рівняння.
yt = a+b1t+b2t2
Yt
За цими даними складаємо розрахункову таблицю.
№з/пtytt2t3t4yt2yttytt21117,9111320,4117,917,92616,4362161296268,9698,4590,43114,612113311464121,1650,6556,64162,82564096655367,8444,8716,85172,62894913835216,7644,2751,46183,6324583210497612,9664,81166,471923616859130321438722Σ/712,571437,1285198,28573321,14357184,5791,7271451,24286645,92
Вираховуємо із таблиці середні величини користуючись формулами 2.1.
t = Σt/n = 12,57143
t 2= Σt2/n = 198,2857
yt = Σ yt/n = 7,1285
Знаходимо середньоквадратичні відхилення за формулами 2.2 та 2.3:t = 6,343887 t2 = 133,6688y =6,39614
Знаходимо коефіцієнти кореляції за формулами 2.5:
ryt =-0,94571yt2 = -0,89777tt2 = 0,97692
Для знаходження рівняння регресії знаходимо його коефіцієнти (формули 2.6, 2.7, 2.8)
b1=-1,51708
b2=0,02738
а= yt - b1 t - b2 t2 = 20,77152
Записуємо рівняння регресії та знаходимо yt для побудови графіка
уt = a+b1t+b2t2 = 19,28
уt = 12,6
уt = 7,3
уt = 3,5
уt = 2,8
уt = 2,3
уt = 1,83
Графік йде в низ і ми можемо зробити висновок що кількість відпрацьованих земель знижується.
2.2.3 Розглянемо відпрацьовані та порушені землі та складаємо для них графік
Рік показник1985199019952000200120022003t161116171819yt33,6 33,4 8,1 4,7 4,8 5,1 5,5
Графік має параболічну форму. Складаємо рівняння.
yt = a+b1t+b2t2
yt
За цими даними складаємо розрахункову таблицю.
№з/пtytt2t3t4yt2yttytt21133,61111128,9633,633,62633,43621612961115,56200,41202,43118,112113311464165,6189,1980,14164,725640966553622,0975,21203,25174,828949138352123,0481,61387,26185,1324583210497626,0191,81652,47195,5361685913032130,25104,51985,5Σ/712,5714313,6198,28573321,14357184,57344,502996,61206,343
Вираховуємо із таблиці середні величини (2.1):
t = Σt/n = 12,57143
t 2= Σt2/n = 198,2857
yt = Σ yt/n = 13,6
Знаходимо середньоквадратичні відхилення за формулами 2.2 та 2.3:t = 6,343887t2 = 133,6688y = 12,63103
Знаходимо коефіцієнти кореляції (2.5):
ryt =-0,92814yt2 = -0,88271tt2 = 0,97692
Для знаходження рівняння регресії знаходимо його коефіцієнти (2.6- 2.8)
b1=-2,87136
b2=0,049717
а= yt - b1 t - b2 t2 = 39,83889
Записуємо рівняння регресії та знаходимо yt для побудови графіка
уt = 39,83889+(-2,87136)*t+0,049717*t2= 37,01
уt = 24,4
уt = 14,2
уt = 6,62
уt =5,39
уt =4,26
уt = 3,23
Графік йде в низ з чого можемна зробити висновок що кількість відпрацьованих та порушених земель має тенденцію знижуватися.
2.2.4 Розглянемо рекультивовані землі та складаємо для них графік
Рік показник1985199019952000200120022003t161116171819yt2219,2 8,4 3,7 2,6 2,8 3
Графік має параболічну форму. Складаємо рівняння.
yt = a+b1t+b2t2
За цими даними складаємо розрахункову таблицю.
№з/пtytt2t3t4yt2yttytt2112211148422222619,2362161296368,64115,2691,23118,412113311464170,5692,41016,44163,725640966553613,6959,2947,25172,62894913835216,7644,2751,46182,832458321049767,8450,4907,2719336168591303213,6136,1685,9Σ/712,571438,814286198,28573321,14357184,57136,442959,92857717,3286
Вираховуємо із таблиці середні величини (2.1):
= Σt/n = 12,57143
t 2= Σt2/n = 198,2857
yt = Σ yt/n = 8,814286
Знаходимо середньоквадратичні відхилення за формулами 2.2 та 2.3:t = 6,343887t2 = 133,6688y = 7,715
Знаходимо коефіцієнти кореляції (2.5):
ryt =-0,97856yt2 = -0,94418tt2 = 0,97692
Для знаходження рівняння регресії знаходимо його коефіцієнти (2.6, 2.7, 2.8):
b1= -1,49725
а= yt - b1 t - b2 t2 = 24,67773
Записуємо рівняння регресії та знаходимо yt для побудови графіка
уt = a+b1t+b2t2= 23,19
уt = 16,23
уt = 10,01
уt = 4,5
уt = 3,5
уt = 2,5
уt = 1,6
Графік йде в низ можна зробити висновок що кількість рекультивованих земель протягом останніх років зменшується внаслідок зменшення видобутку корисних копалин. Але можемо стверджувати, що кількість порушених земель більша ніж рекультивована.
2.2.5 Розглянемо рекультивовані землі під ріллю та складаємо для них графік
Рік показник1985199019952000200120022003t161116171819yt108,9 1,5 1,5 0,8 0,7 0,5
Графік має параболічну форму. Складаємо рівняння.
yt = a+b1t+b2t2
За цими даними складаємо розрахункову таблицю.
№з/пtytt2t3t4yt2yttytt211101111001010268,936216129679,2153,4320,43111,51211331146412,2516,5181,54161,52564096655362,25243845170,82894913835210,6413,6231,26180,732458321049760,4912,6226,87190,536168591303210,259,5180,5Σ/712,571433,414286198,28573321,14357184,5726,4414319,94286219,2
Вираховуємо із таблиці середні величини (2.1):
t = Σt/n = 12,57143
t 2= Σt2/n = 198,2857
yt = Σ yt/n = 3,414286
Знаходимо середньоквадратичні відхилення за формулами 2.2 та 2.3:t = 6,343887t2 = 133,6688y = 3,845007
Знаходимо коефіцієнти кореляції (2.5):
ryt = -0,94208yt2 = -0,89074tt2 = 0,97692
Для знаходження рівняння регресії знаходимо його коефіцієнти (2.6,2.7,2.8)
b1= -0,95508
b2= 0,018659
а= yt - b1 t - b2 t2 = 11,72114
Записуємо рівняння регресії та знаходимо yt для побудови графіка
уt = a+b1t+b2t2= 10,7
уt = 6,6
уt = 3,4
уt = 1,2
уt = 0,8
уt = 0,5
уt = 0,3
Графік йде в низ і можена зробити висновок що кількість рекультивованих земель в сільськогосподарському напрямку зменшується.
2.2.6 Розглянемо рекультивовані землі за іншими напрямками та складаємо для них графік
Рік показник1985199019952000200120022003t161116171819yt1210,36,92,21,82,12,5
Графік має параболічну форму. Складаємо рівняння.
yt = a+b1t+b2t2
yt
t
За цими даними складаємо розрахункову таблицю.
№з/пtytt2t3t4yt2yttytt2111211114412122610,3362161296106,0961,8370,83116,912113311464147,6175,9834,94162,22564096655364,8435,2563,25171,82894913835213,2430,6520,26182,132458321049764,4137,8680,47192,536168591303211,9626,6505,4Σ/712,571435,4198,28573321,14357184,5744,5928639,98571498,1286
Вираховуємо із таблиці середні величини використовуючи формулу 2.1:
t = Σt/n = 12,57143
t 2= Σt2/n = 198,2857
yt = Σ yt/n = 5,4
Знаходимо середньоквадратичні відхилення за формулами 2.3: t = 6,343887t2 = 133,6688y = 4,00571
Знаходимо коефіцієнти кореляції (2.5):
ryt = -0,98042yt2 = -0,96348tt2 = 0,97692
Для знаходження рівняння регресії знаходимо його коефіцієнти (2.6,2.7,2.8):
b1= -0,54217
b2= -0,0374
а= yt - b1 t - b2 t2 = 12,95659
Записуємо рівняння регресії та знаходимо yt для побудови графіка
уt = a+b1t+b2t2= 12,41068
уt = 9,5
уt = 6,5
уt = 3,3
уt = 2,6
уt = 1,9
уt = 1,3
Графік має тенденцію до зменшення отже кількість рекультивованих земель в несільськогосподарському напрямку зменшується.
2.2.7 Перевірка адекватності математичної моделі
В економетричних моделях використовують не всю генеральну сукупність даних, а вибірку обмеженого об'єму, тому розрахунки виконані по вибірці відрізнятимуться від розрахунків, які були б отримані по генеральній сукупності даних.
Відмінності вибірки від генеральної сукупності називають помилками вибірки, наприклад по вибірці статистики коефіцієнт кореляції більше 0, а по генеральній, він дорівнює 0. Ця розбіжність є помилка вибірки. Якщо генеральне значення показника не дорівнює 0, то такий показник називаємо значимим.
Перевіримо адекватність отриманої моделі (порушених земель). Для перевірки на адекватність використовуємо статистику Фішера. Складаємо кореляційну матрицю:
Знаходимо показник матриці:
Алгебрагічне доповнення:
Коефіцієнт детермінації
(2.9)
Статистика Фішера розраховується за формулою (2.10):
(2.10)
Статистика Фішера F порівнюється із значенням, яке беруть із таблиці розподілу Фішера Fкрит=6,94. Якщо , то отримана регресійна модель є адекватною, а якщо , то модель вважається неадекватною и потрібно розраховувати іншу модель. Таким чином ми бачимо, що , то модель є адекватною.
Аналогічно можна розрахувати адекватність для інших показників (для відпрацьованих земель, рекультивованих під ріллю та інших напрямках).
2.3 Прогноз, аналіз отриманих залежностей рекультивованих та порушених земель
Складаємо прогноз на 20011рік.
ПоказникРівнянняПрогноз на 2011р, t=27Порушено земель 5,5Відпрацьовано земель 3,7Всього порушених і відпрацьованих земель6,5Із них ре культивовано земель 22,9у тому числі під ріллю 0,6в інших напрямках22,02
Підставимо отриманий прогноз в таблицю показників (Таблиця 2.4)
Таблиця 2.4
Порушення і рекультивація земель, тис. га
Показник1985 1990 1995 2000 2001 2002 2003 2011Порушено земель 18,7 17 3,5 1,9 2,2 1,5 3,5 5,5Відпрацьовано земель 17,9 16,4 4,6 2,8 2,6 3,6 2,03,7Всього поруше-них і відпрацьо-ваних земель33,633,48,14,74,85,15,56,5Із них ре культи-вовано земель 22,0 19,2 8,4 3,7 2,6 2,8 1,9 22,9у тому числі під ріллю 10,0 8,9 1,5 1,5 0,8 0,7 0,5 0,6в інших напрямках1210,36,92,21,82,12,522,02
Проаналізувавши показники порушених, відпрацьованих та рекультивованих земель ми можна зробити висновок, що кількість порушених земель протягом останніх років знижувалася як і кількість рекультивованих земель.
Зробивши прогноз на 2011рік видно, що кількість порушених земель та відпрацьованих буде зростати у звязку зі збільшенням видобувної промисловості. Кількість рекультивованих земель також буде збільшуватися, прогнозується що площі земель, рекультивованих у сільськогосподарському напрямку буде менше ніж в інших напрямках (водогосподарському, лісогосподарському, будівничому, рекреаційному). Отже попитом будуть користуватися землі не сільськогосподарського призначення.
Представимо отриманий прогноз у вигляді діограми (рис. 2.6) та порівняємо з 2003 роком (рис. 2.5).
Рис. 2.5 Кількість порушених, відпрацьованих та рекультивованих земель у 2003 році у відсотках
Рис. 2.6 Прогноз на 2011 рік кількість порушених, відпрацьованих та рекультивованих земель у відсотках
Отже можна зробити висновок, що кількість земель порушених і рекультивованих збільшується. В не сільськогосподарському напрямку рекультивації відбувається збільшення відтворених земель, а в сільськогосподарському навпаки знужується. Взагалі збільшується показник рекультивованих земель за рахунок того, що відновлюються ландшафти які були порушені в минулі роки і не відновлювалися.
Висновки:
. Передбачається що попит в Україні на землі рекультивовані в сільськогосподарському напрямку будуть користуватися меншим попитом ніж землі рекультивовані в рекреаційному та лісогосподарському напрямку.
. Побудовано математичну модель із якої видно, що показники порушених, відпрацьованих, рекультивованих, рекультивованих під ріллю та інших напрямках знижувалися. Кількість рекультивованих земель була менша від кількості порушених земель. Показник рекультивованих земель в сільськогосподарському напрямку був нижчий за показник земель відтворених в інших напрямках.
. Роблений прогноз на 2011 рік, який дає можливість стверджувати, що кількість порушених та відпрацьованих земель та буде зростати у звязку зі збільшенням видобувної діяльності, таким чином кількість рекультивованих земель також буде збільшуватися. Збільшення показника рекультивованих земель відбувається за рахунок того, що відновлюються ландшафти які були порушені в минулі роки і не відновлювалися. Але прогнозується що земель рекультивованих у сільськогосподарському напрямку буде менше ніж в інших напрямках (водогосподарському, лісогосподарському, будівничому, рекреаційному). Таким чином можна стверджувати, що попитом будуть користуватися землі не сільськогосподарського призначення.
РОЗДІЛ ІІІ. ПРОЕКТ РЕКУЛЬТИВАЦІЇ ПОРУШЕНИХ ЛАНДШАФТІВ В РЕКРЕАЦЙНОМУ НАПРЯМККУ
3.1 Рекреаційна діяльність
Рекультивація земель і туризм - це дві області, в яких Україна і країни СНД на сучасному етапі сильно відстають не лише від країн заходу, але і багатьох інших. З цієї причини необхідно приділяти особливу увага на ці насущні для нашого покоління проблеми. Брак земель, здавалося б, не проблема для нашої країни, проте в багатьох областях, де розвинена видобувна промисловість (Дніпропетровська, Донецька так ін..) існує проблема величезного вилучення земель, що негативно впливає на довкілля і економіку регіонів. Здійснення рекреаційного напряму рекультивації об'єктів гірничодобувної промисловості не вимагає масштабних капітальних витрат, має перспективи і враховує еколого-економічні перспективи регіону.
В Україні розроблена та діє до 2015 р. Національна програма дій, що передбачає збереження і відновлення природних і порушених людиною екосистем, їх компонентів і біологічних комплексів, широке інформування і розвиток освіти по проблемах біологічної різноманітності, посилення відповідальності підприємств, організацій і громадян, що використовують природні ресурси, за збереження довкілля і її біорізноманітності [43].
З метою виправлення стану довкілля, що склалався у гірничодобувних регіонах, розроблена Концепція поліпшення їх екологічного становища (схвалена Постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1999 р. № 1606). Згідно з нею докорінно поліпшити екологічний стан гірничодобувних регіонів можливо внаслідок виконання комплексу завдань, одним із напрямків якого є визначення оптимальних шляхів і засобів реабілітації територій інтенсивного використання надр [43].
Відповідно до положень Концепції найдоцільнішим є рекультивація (озеленення) відвалів та карєрів тому на перший план постає завдання створення стійких лісових насаджен
Вважаємо, що сільськогосподарське використання рекультивованих земель недоцільне через малу площу відновлених земель у порівнянні з величезними витратами на зменшення ухилу поверхні до 6° з наступним нанесенням на неї грунторослинного шару завтовшки 20-30 см. Рекреаційний напрямок, тобто створення лісопаркових насаджень, парків, спортивних майданчиків та інших зон для відпочинку, не вимагає нанесення товстого шару родючого гумусу та вирівнювання схилів поверхні.
Крім того поступовий перехід суспільства від моделі життєзабезпечення до моделі змістовного проведення вільного часу дає підстави прогнозувати подальше зростання рекреаційної діяльності в Україні. Рекреації притаманне ускладнення внутрішньої структури внаслідок урізноманітнення запитів населення до відпочинку, що відображається на територіальній організації рекреаційної діяльності (створення гідро парків, зон для пінтболу та картингу, ділянок для міні гольфу і тд.). Від того, яким набором природних ресурсів володіє територія, залежить організація видів і форм рекреаційної діяльності.
Рекреація й туризм, як багатопланова й активна форма відпочинку, сприяє повному і всебічному відновленню сил і внутрішних ресурсів відновленню сил і внутрішніх ресурсів людини, витрачених на виробництві й у побуті[43].
Розглядаючи рекреацію і туризм як вид підприємницької діяльності не можна не враховувати його соціальної спрямованості, що виражається в задоволенні потреб туристів, і екологічної, яка виявляється у необхідності збереження навколишнього природного середовища. Тому видається доцільним підходити до розгляду рекреації й туризму як соціально - еколого-економічного явища, в якому кожна складова зумовлює дві інші й навпаки (Рис. 3.1)
Рекреаційна діяльність позитивно впливає на розвиток інших галузей господарства, що прямо не пов'язані з туризмом, сприяє розвитку та розбудові окремих регіонів, створюючи нові робочі місця, стимулюючи розвиток місцевої промисловості, сфери послуг, відроджуючи місцеві традиції, народні промисли, підвищуючи загальний благоустрій міст і сіл.
1
2
4 3 5 6
Рис. 3.1. Взаємодія та взаємовплив складових рекреаційної сфери на порушених землях гірничовидобувною діяльністю (як соціо-еколого-економічної системи)
- Додержання нормативів природокористування; 2 - Раціональне використання грошових коштів; 3 - Підвищення продуктивності праці; 4, 6 - Реалізація соціальних програм; 5 - Бережливе ставлення до природи.
Безпосередньо розвиток туризму забезпечує приплив коштів до регіону, зокрема, до місцевого бюджету, у вигляді курортних зборів і податків; збільшує прибутки населення. Зростання обсягів туризму сприяє створенню нових робочих місць - виникненню можливості для працевлаштування людей у місцевих галузях господарства, що пов'язані з туризмом лише опосередковано, а також для сезонних працівників.
Рекреація є однією з найбільш прибуткових і найбільш динамічних галузей економіки. У сфері туризму зайнято понад 250 млн. осіб, тобто кожен десятий працівник в світі. На його долю доводиться 7% всього об'єму інвестицій, 11% світових споживчих витрат, 5% всіх податкових внесків і третина світової торгівлі послугами [28].
Дніпропетровська область має достатньо великий туристично-рекреаційний потенціал, крім того існують передумови для його розвитку: природні особливості регіону, який знаходиться на кордоні змішаних лісів та степової зони, унікальні водні ресурси; культурно-історична спадщина; етнографічно-культурний потенціал (народні промисли та ремесла).
Потенціал туристичного бізнесу в області використовується в неповній мірі не дивлячись на те, що Дніпропетровський регіон має значні природні, історико-культурні багатства, курортно-рекреаційні і економічні можливості,. Існують передумови для розвитку спеціальних видів туризму - сільського, дитячого і молодіжного, промислового, екологічного, екстремального, пізнавального, риболовецького, мисливського, спортивно-оздоровчого, яхтового релігійного, спелеотуризму та ін.. При цьому на даному етапі розвинений і стабільно зростає виїзний (зарубіжний) туризм, який приводить до відтоку грошових потоків і негативно впливає на стабільність економіки регіону.
Створення рекреаційної зони на місці відпрацьованих карєрів дасть можливість:
ефективно використовувати наявні туристичні і рекреаційні ресурси;
стимулювати розвиток сучасної туристичної інфраструктури;
значно збільшити об'єм туристичних послуг і товарів, підвищити їх якість;
створити сприятливі умови для задоволення потреб населення в активному відпочинку, зміцненні здоров'я, для залучення до культурних цінностей;
підвищити рівень транспортної інфраструктури і інвестиційну привабливість регіону;
створити значну кількість робочих місць в невиробничій сфері, яка сприятиме позитивним змінам в структурі зайнятості населення;
створити економічні умови для відновлення природного довкілля і об'єктів історико-культурної спадщини і підвищення зацікавленості місцевого населення в їх збереженні;
підвищити якість науково-методичного і кадрового забезпечення туристичної галузі.
3.2 Створення рекреаційної зони на порушених територіях
В роботі пропонується проект рекреаційної рекультивації порушених земель після відкритого способу видобутку корисних копалин оскільки Дніпропетровська область є сприятливою для рекреаційної діяльності (див. рис. 3.2- 3.5).
Рис. 3.2. Гідрологічні та гідрогеологічні ресурси дніпропетровської області.
Рис. 3.3. Біологічні рекреаційні ресурси Дніпропетровської області.
Рис. 3.4. Рекреаційний потенціал Дніпропетровської області в літку.
Рис. 3.5. Рекреаційний потенціал Дніпропетровської області взимку.
З наведених карт рекреаційного потенціалу Дніпропетровської області та ресурсів можна оцінити, що переважно вся територія Дніпропетровської області є сприятливої для рекреаційної діяльності як в літній період так і в зимовий, що дає підстави передбачає відтворення порушених ландшафтіфі в рекреаційному напрямку, яка з екологічного і економічного боку доцільніша та ефективніша.. До того ж Дніпропетровська область не має достатню кількість рекреаційних зон, тому для місцевої влади першочерговим завданням є реконструкція і створення наявних місць відпочинку та оздоровлення.
В роботі розглянуто проект створення рекреаційної зони на прикладі одного з марганцевих карєрів Орджонікідзевського ГЗК, за етапами наведеними на рис. 3.6.
Орджонікідзевський ГЗК розташований в північній степовій зоні чорноземів звичайних мало гумусних та посушливій степовій зоні чорноземів південних та еродованих видів.
Рис 3.6. Етапи створення рекреаційної зони на прикладі Орджонікідзевського ГЗК
Припускається, що після закриття карєру розміром 1510х1220м глибиною 85 м. Розміри загальної площі рекультивації складуть 1842200 м2 або 184,22га із цієї площі 100га займе озеро, таким чином на інші напрямки нам залишається 84,22га із яких під пляжну зону відводиться 3,22га, поле для міні гольфу - 2га, для пейнтболу - 5 га, для зони відпочинку в лісі - 5га.
Запропонований проект передбачає створення рекреаційної зони, що надасть можливість створити комплекс водно-лісової рекреації. Передбачається створення зони дітей і дорослих; для людей, які мають спортивний хист створення зони для гри в пейнтбол та галявина для мінігольфу; для зайняття риболовлею планується облаштувати спеціальні місця; для людей які люблять піші прогулянки та милування краєвидом передбачається створення доріжок для прогулянок, обладнаних галявин відпочинку на яких можна буде відпочивати з дітьми та проводити пікніки. Також для людей які захоплюються туризмом передбачається облаштування місця для наметового містечка.
Орієнтовані місця для відпочинку можуть мати вигляд наведений на рис. 3.7 Використовується відпочиваючими 5-20 хв. при здійсненні прогулянок. У складі обладнання входять лавочка, місце для збирання сміття, можливо розяснювальний показчик. Місце для короткочасних пікніків (див. рис. 3.8), яке використовується групою відпочиваючих із 3-6 чоловік на протязі 0,5-1,5 год для прийняття їжі, яка не потребує кулінарної обробки на вогні. До склад обладнання входять стіл із сидіннями, місце для збирання сміття. Місце для тривалих пікніків (див. рис. 3.9), яке використовується групою відпочиваючих із 3-6 чоловік на протязі 1,5-4 год. В склад обладнання входять стіл із сидіннями, місце для збирання сміття,місце для вогнища, можливо розяснювальний показчик з поясненням як поводитися з відкритим вогнем. Місце для одноденних пікніків (див. рис. 3.10), що використовується групою відпочиваючих більше 4 год для прийняття їжі, яка потребує додаткової кулінарної обробки на вогні. В склад обладнання входять стіл із сидіннями, місце для збирання сміття, місце для вогнища, укриття від дощу, можливо розяснювальний показчик з поясненням.
На рис. 3.11 показано можливий вигляд рекреаційної ділянки, що використовується для масового відпочинку, обладнана місцями Тип1, Тип.2, Тип.3, Тип. 4.
Отже, загальна структура проекту виглядатиме наступним чином:
) Водно- рекреаційна зона;
) Лісова рекреаційна зона;
) Зона спортивної рекреації.
Рис. 3.7 Місце для короткочасного відпочинку (Тип. 1)
Рис. 3.8 Місце для короткочасних пікніків (Тип.2)
Рис. 3.9 Місце для тривалих пікніків (Тип. 3)
Рис. 3.10 Місце для одноденних пікніків (Тип. 4)
Рис. 3.11 Можливий вигляд рекреаційної ділянки
Впровадження даного проекту надасть можливість не тільки усунути негативні наслідки діяльності підприємства, але й сприяти покращенню здоров'я людей і цікавому проведенню вільного часу. Цей проект може здійснюватися поетапно, в залежності від бажання інвесторів.
Освоєння відпрацьованого карєру необхідно розпочати із часткового вирівнювання та з поселення нижчих організмів - бактерій і водоростей (на місці майбутньої водойми також). Так, відзначається значне збільшення її активності за умови нанесення ґрунтового покриття. Наприклад, для мікрофлори при відомих методів меліорації ґрунтів шляхом нанесення ґрунтового покриття потужністю всього лише 2 см активізується діяльність корисних мікроаргонізмов більш ніж у 20 разів. Тому аналогічні процеси повинні відбуватися і під водою. На дні ці процеси відбуваються дуже повільно. Але якщо перед затопленням уступи засипати невеликим шаром ґрунту, то прискориться процес розвитку необхідних корисних мікроорганізмів і водоростей. А це в свою чергу забезпечить гарну кормову базу для риборозведення. Велика кількість риби приверне любителів рибної ловлі. Для цього необхідно обладнати спеціальні місця, які будуть розташовані так щоб відпочиваючі не заважали рибалити. Передбачається мінімальне грошове стягнення за вилов риби на водоймі, які підуть на розвиток рекреаційної зони.
Згідно з твердженням Власова В.А [44] виробництво рибної продукції в порівнянні з іншими продуктами, що містять тваринні білки характеризується високою продуктивністю. Капітальні вкладення на виробництво 1 тони мяса майже в чотири рази більше, ніж на виробництво 1 тони рибної продукції. З 1 га площі водойми тільки за рахунок природної рибопродуктивності можна щорічно одержувати 2-3 центнери рибної продукції, тобто приблизно стільки ж, скільки можна отримати мяса при нагулі великої рогатої худоби на природних пасовищах високої якості. При годівлі ж можна отримувати риби в 10 разів більше.
Приблизне водне дзеркало буде мати площу 100га що надасть сприятливі умови для риборозведення та відпочинку на воді.
Окрім пляжної зони (з пляжем для дорослих і дітей) можна передбачити волейбольний майданчик, галявини для рухливих ігор, причал для човнів і катамаранів. Майданчик для наметового містечка та прості збірно-щитові будиночки, для дітей гойдалки, деревяні фігурки героїв мультфільмів і народних казок, а для дорослих навіси у вигляді куренів покритих очеретом.
Навколо водно-рекреаційної зони по всьому периметру рекультивованого карєру передбачається посадити лісові насадження з облаштуванням доріжок для прогулянок із зонами для відпочинку, лавочками і альтанками, а також з місцями оснащеними для пікніків, що утворюють зону відпочинку. Планується висаджувати дерева хвойних порід, акації білої, берези повислої, клену гостролистого, липи крупнолистої, декоративні чагарники, айва японська, спірея Вангутта, лох вузьколистий, шипшина, троянди чайногібрідні, ліани - виноград Енгельмана.
В зоні спортивної рекреації передбачається створення майданчики для гри в пейнтбол, мінігольф.
В зимовий період передбачається використовувати поверхню озера вкриту кригою для зимової риболовлі та катання на ковзанах. Лісову зону планується тимчасово використовувати для зимового відпочинку (катання на лижах та снігоходах, прогулянки лісом).
На рисунку 3.14 показаний варіант рекреаційної зони, де передбачається створення озера площею 100га і глибиною 15 м, передбачається створення пляжу шириною 100 м, довжиною 1750 м із загальною площею 3,22 га, що за нормами дозволить відпочивати близько 1800 чоловік [38], автостоянок, місця громадського харчування (буфет, кафе), і інших обєктів повязаних з роботою рекреаційної зони (зона лісової рекреації, поле для міні гольфу, зони для гри в пейнтбол).
Створення ставу ( див. рис. 3.13) в кар'єрі вимагає будівництва відповідних гідротехнічних споруд, необхідних для затоплення та підтримання в кар'єрних виїмках розрахункового рівня води, проведення заходів щодо запобігання зсувів і розмиву берегів.
Рис. 3.13. Використання кар'єрної виїмки в рекреаційних цілях. Частково затоплення під водойму.
Рис. 3.14 Варіант рекреаційної зони
3.3 Управління витратами на рекультивацію
.3.1 Оцінка витрат на рекультивацію для рекреаційного використання
Витрати на гірничотехнічний етап рекультивації на 1га складають: в рекреаційному напрямі - 25104 грн.., в будівничому - 25104 грн. Витрати на біологічний етап рекультивації на 1га за 3 роки складають 12412,95 грн.
Так як витрати на 1 га гірничотехнічного етапу в рекреаційному, водогосподарському, будівничому, лісогосподарському однакові розрахуємо витрати на гірничотехнічний етап для створення рекреаційної зони за формулою (3.1):
(3.1)
де Вгр/з - витрати на гірничотехнічний етап для створення рекреаційної зони
Вг - витрати на 1 га гірничотехнічної рекультиваціїоз - площа озераліс - площа лісонасадженьмайдан - площа відведене під майданчики для міні гольфу та пейтболу
Розрахуємо витрати на гірничотехнічний етап рекультивації для створення зони рекреаційної зони використовуючи формулу 3.1:
грн.
Розрахуємо витрати на біологічний етап рекультивації для створення озера. Для поліпшення умов життєдіяльності, забезпечення ліпшої придатності та інтенсивного росту рослин (дерев та кущів) вносять мінеральні добрива. В перший раз добрива вносять під час основної оранки восени, в другий - при глибокій перед посадкового періоду в кількості: фосфорних - 8 - 10 т-га, калійних 6 - 10 т - га, азотних 2 - 4 т - га.
Для запуску у водойму передбачається купівля малька риби коропа, товстолоба, білого амура вагою 20-30 грам/шт.., ціна 20 грн./кг, доставка 3,5 грн./км (на 1 га водойми передбачається 30-40 кг. малька) [44].
Відомо витрати на 1 га гірнотехнічної рекультивації і біологічної і можемо сказати скільки складуть витрати на 84,22 га рекреаційного напряму із них 100 га водної рекреації. Розрахуємо витрати на заселення озера рибою за формулою 3.3:
(3.2)
де Цмал - вартість необхідної кількості малька для запуск в озеро
Цкг - кількість малька для запуску на 1га водоймиоз - площа озера
Рмал - вартість 1 кг малька
Ц мал. = 40*100*20 = 80000грн
Затрати на доставку малька за 1 км - 3,80 грн відстань 200 км таким чином за доставку ми заплатимо:
Д = 200*3,80=700 грн.
Для заселення 1га озера планктоном необхідно 30 грн. для заселення 100 га озера - 3000 грн., витрати на купівлю малька складають 80000 грн, витрати на доставку - 700 грн. отже ми можемо розрахувати витрати на біологічний етап рекультивації озера (3.3):
(3.3)
де Вбоз - витрати на біологічний етап створення озера
Впл - витрати на планктон
Д - транспортування малька
Цмал - вартість необхідної кількості малька для запуск в озеро
грн.
Розрахуємо витрати на створення майданчиків для рухливих ігор та відпочинку. Витрати на 1га лісової рекультивації складають 12412,95 грн і можна розрахувати витрати за фрмулою (3.4):
(3.4)
де Вбл - витрати на біологічний етап лісової рекультивації
Вб/гл - витрати на 1 га біологічної рекультивації лісової зонил - площазони плануємої засадити лісом
грн.
В пляжній зоні ми плануємо використання шезлонгів для їх закупівлі ми виділяємо 10000 грн.
Розрахуємо витрати на створення поля для міні гольфу. Вартість озеленення 1 га поля складає 2400 грн на поле ми відводимо 2 га таким чином на все поле витрати складуть 48000 грн. Для купівлі реквізиту нам знадобиться 30000 грн. Отже витрати на створення та озеленення поля складуть:
грн.
Нам необхідно визначити вартість на біологічний етап створення зони для гри в пейнтбол. Цю територію передбачається засадити деревами та чагарниками частково таким чином ми вважаємо, що на 1га витрати по створенню зони для пейнтболу складуть 8412 грн, а розмір зони 5 га. Вартість реквізиту та робіт по створеню майданчику сладає 200000 грн, тепер ми можемо розрахувати витрати на біологічний етап створення зони для гри в пейтбол:
грн.
Проектом передбачається створення зони для прогулянок та відпочинку з галявинами для пікніків. Ми плануємо що ця територія буде засаджена деревами та чагарниками не повністю тому на 1га витрати по створенню зони відпочинку складуть 8412 грн, а розмір зони 5 га. Вартісь матеріалів та робіт складе 100000 грн. отже витрати на створення зони відпочинку складуть?
грн.
Отже ми розрахували витрати на біологічний етап всіх зон рекреаційної зони і можемо розрахувати загальні витрати на біологічний етап рекреаційної рекультивації (3.5):
(3.5)
грн..
Таким чином витрати на створення рекреаційної зони складуть (3.6):
(3.6)
де Вр/з - витрати на створення рекреаційної зони
Вгр/з - загальні витрати на гірничотехнічний етап рекультивації
Вбр/з - загальні витрати на біологічний етап рекультивації
Вр/з= 4624658,88+ 1331754 = 5956412,88 грн.
Було розраховано майбутній прибуток від рекреаційної зони через 1 рік після відкриття зони. Прибуток від продажу риби - 26 грн - 1 кг, в нашому озері 4000 особин, отже:
Рр= 26*4000=104000 грн.
Розрахуємо прибуток від відвідування рекреаційної зони відпочиваючими, планується що до нас завітають 1800 чоловік, буде сприятливою для відпочинку погода 150 днів, за вхід до зони з кожного відвідувача плануємо брати одноразову плату 10 грн і за прокат інвентаря (за потребою) 10 грн.
Рв = (1800*10*150)+(600*10)=3600000 грн
Загальний прибуток від рекреаційної зони через 1 рік після відкриття складе:
Рр/з =104000+3600000=3704000 грн
Таким чином прибуток через рік складе 3704000 грн при витратах на створення рекреаційної зони 5956412,88 грн. Порівнюючи витрати і прибуток можна сказати, що більше ніж половина вкладених грошей повернеться вже через рік після відкриття зони. Таким чином на третій рік створення рекреаційної зони повністю окупляться витрати і зона буде приносити прибутки.
3.3.2 Аналіз витрат на рекультивацію в сільськогосподарському напрямку
Для порівняння витрат на відновлення порушених ландшафтів існуючого обєкту було розраховано витрати в сільськогосподарському напрямку. Площа для рекультивації 184,22 га із неї 180,22 використаємо в сільськогосподарському напрямку, а 4 га для захисних лісосмуг. Витрати на 1 га гірничотехнічного етапу рекультивації складає 49552 грн, на 1 га біологічного етапу - 202850 грн. Для лісонасаджень біологічний етап 1 га коштує 30001 грн. Витрати на рекультивацію порушених земель в сільськогосподарському напрямку розрахуємо за формулою (3.7):
(3.7)
де Вс/г - загальні витрати на рекультивацію в сільськогосподарському напрямку
Вгс/г - витрати на гірничотехнічний етап рекультивації
Вбс/г - витрати на біологічний етап рекультивації в сільськогосподарському напрямку
Вс/г= 36377631+1759669,44=38437300 грн.
Припускаємо, що зможемо зібрати 20 ц з 1 га рекультивованої землі вартість вартість пшениці прогнозується у 2011 році 1800 грн/т, отже прибуток який можна отримати від продажу пшениці складе:
Рс/г = 20*180,22*1800 =6487920 грн.
Якщо порівняти витрати на рекультивацію порушеної території в сільськогосподарському напрямку - 38437300 грн з прибутком - 6487920 грн. одержаним через рік створення сільськогосподарської території, то можна сказати, що витрати значно перевищюють прибуток. Можна припустити, що період окупності цього напрямку рекультивації значно довший ніж запропонований в роботі рекреаційний напрям рекультивації. Адже в перший рік створення рекреаційної зони прибуток - 3704000 грн складає більше половини від капіталовкладень - 5956412,88 грн. Припускаємо, що період за який окупляться капіталовкладення на рекультивацію порушених ландшафтів в рекреаційному напрямку менший ніж в сільськогосподарському. А також витрати на створення рекреаційної зони менші ніж для рекультивації в сільськогосподарському напрямку.
3.3.3 Розрахунок сроку окупності витрат на рекультивацію
Для того щоб остаточно впевнитися що рекреаційний напрям рекультивації порушених територій більш привабливіший в економічному аспекті проведемо дисконтування обох напрямків рекультивації.
Розрахуємо дисконтування для рекреаційного напряму рекультивації. Прийнчто t=5 років, ставка дисконта і = 15%, коефіцієнт дисконтування беремо із таблиці kдt = 3,352 розраховуємо за формулою (3.8):
; (3.8)
де ДС - диконтована вартість
Р - грошовий потік (прогнозований прибуток із рекультивованої території)
Розраховуємо дисконтування для рекреаційного напряму рекультивації:
ДСр/з=3704000*3,352=12415808 грн
Розраховуємо дисконтування для сільськогосподарського напрямку використовуючи формулу 3.8:
ДСс/г = 6487920*3,352=21747517,84 грн.
На основі отриманих результатів можна порівняти витрати на рекультивацію та прибутки при витратах на рекреаційну рекультивацію 5956412,88 грн можемо отримати 12415808 грн. а при витратах в сільськогосподарському напрямку 38437300 грн. можемо отримати прибуток 21747517,84 грн. Таким чином видно, що з економічної сторони нам вигідний рекреаційний напрям рекультивації та як при менших капіталовкладеннях прибуток значніший (більший).
Для того щоб довести економічну єфективнфсть рекреаційного напряму рекультивації ми визначимо період окупності кожного із напрямів (3.9):
(3.9)
де ПО - період окупності проекту
В - витрати на роботи за напрямом рекультивації
Р - грошовий потік (прибуток від рекультивованої території)
років
років
Отже можна зробити висновок, що рекультивація в сільськогосподарському напряму окупиться майже через 18 років, а в рекреаційному - майже через 2 роки. Економічна ефективність вища в рекреаційному напрямку ніж в сільськогосподарському так як він потребує менших витрат, а термін окупності менше ніж в сільськогосподарському.
Якщо припустити, що всі витрати на рекультивацію порушеної території це 100% то в сільськогосподарському напрямку на гірничотехнічний етап рекультивації йде 80-90% від всієї суми, а 10-20% на біологічний етап. В рекреаційному напрямі на гірничотехнічний напрям до 50% і до 50% на біологічний. При цьому зменшуються витрати на рекультивацію гірничого підприємства оскільки гірничотехнічний етап виконується за його рахунок (див. рис. 3.15). Також можливе уповільнення витрат на біологічний етап, зі ступенем витрат на удосконалення (покращення) рекреаційної зони (наприклад створення дитячого майданчика, будівництво торгівельного павільйону, створення зони для гри в міні гольф, обладнання наметового містечка) з метою отримання більших прибутків від рекреаційної зони.
Рис. 3.15. Витрати гірничого підприємства на гірничотехнічний етап рекультивації 1га за різними напрямками
Висновки:
. Відновлення земель, порушених внаслідок гірничовидобувної діяльності, за рекреаційним напрямом передбачає створення зони відпочинку, яка матиме соціальне, економічне та екологічне значення для області та місцевого населення.
. Екологічна необхідність проведення рекреаційної рекультивації у багатьох випадках обумовлена недостатнім лісонасадженням в районах діяльності гірничих підприємств. Одним з основних призначень рекреаційної рекультивації вважається поліпшення несприятливих умов середовища шляхом створення озеленення, протиерозійного, санітарного та рекреаційного призначення.
3. Створення рекреаційної зони має велике соціальне значення створюються нові робочі місця, представлення нових послуг для відпочинку, відпочинок та оздоровлення населення з різним достатком.
. З економічної точки зору створення рекреаційної зони сприятиме зменшенню витрати гірничого підприємства на гірничотехнічний етап рекультивації. Створення рекреаційної зони потребує менших капіталовкладень ніж в відновлення сільськогосподарському напрямку. А термін окупності рекреаційної зони менший. Таким чином рекреаційний напрям рекультивації порушених ландшафтів є більш привабливіший з економічної точки зору.
. Витрати на запропонований проект окупляться протягом 2-х років, що робить цей проект привабливим для капіталовкладень, ніж проект рекультивації земель в сільськогосподарському напрямку , термін окупності якого майже 18 років.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
. Щорічно в Україні під відкриті гірничі розробки родовищ надається 1000-1200 га земельних угідь різного призначення. Значну питому вагу у площі вилучених земель займають карєри, що експлуатують горизонтальні родовища. Після закриття яких постає питання повернення порушених ландшафтів до придатного стану, при цьому гірниче підприємство зацікавлене в зменшені витрат на рекультивацію.
. Через розвиток міської інфраструктури, обєктів промисловості та відносно невеликих капіталовкладень для приведення земельної ділянки у придатний для експлуатації стан в Україні зараз зростає попит на землі для рекреаційного, водогосподарського та будівничого напрямків рекультивації, а для сільськогосподарського зменшується.
. Із побудованої в роботі моделі можна зробити висновок що саме землі не сільськогосподарського призначення користуються попитом. Побудований прогноз на 2011 рік доводить, що збільшуються землі рекультивовані в несільськогосподарському напрямку. Таким чином відновлення порушених ландшафтів в рекреаційному напрямку є привабливим для капіталовкладень.
. Термін окупності витрат на рекультиваційні роботи вважається великим (до 10-50 років), оскільки при визначенні їх ефективності враховують лише госпрозрахунковий ефект. Вважається що землі сільськогосподарського призначення зможуть приносити стабільний прибуток лише через 50 років після повернення. В той же час затрати на рекультивацію в рекреаційному напрямку окупляться протягом 2-х років.
5. В роботі запропоновано проект рекультивації порушених ландшафтів в рекреаційному напрямку. Передбачає створення зони відпочинку, яка матиме соціальне, економічне та екологічне значення для області та місцевого населення.
6. Створення рекреаційної зони сприятиме зменшенню витрати гірничого підприємства на гірничотехнічний етап рекультивації і дасть можливість надання нових послуг, створення нових робочих місць. З екологічної точки рекреаційна рекультивації сприяє поліпшенню несприятливих умов середовища шляхом створення озеленення, протиерозійного, санітарного рекреаційного призначення.
. Витрати на запропонований проект окупляться протягом 2-х років, що робить цей проект привабливим для капіталовкладень, ніж проект рекультивації земель в сільськогосподарському напрямку, термін окупності якого майже 18 років.
Список використаної літератури
- Л.С.Киричок. Шляхи оптимізації лісової рекультивації териконів// Журнал «Уголь Украины», август, 2005. - C. 41 - 43. Спосіб доступу: masters.donntu.edu.ua
- Ю.Г.Гавриленко, В.Н.Ермаков, Ю.Ф. Кренида О.А.Улицкий, В.А.Дрибан./"Техногенные последствия закрытия угольных шахт Украины" Влияние породных отвалов угольных шахт на окружающую природную среду./ С. 447-450, С.454-459. Донецк, 2004.
- Тищенко Г.В. Проблемы заброшенных карьеров Крыма и пути их решения. Национальная академия природоохранного и курортного строительства, г. Симферополь, АРК, Украина). Спосіб доступу: www.nbuv.gov.ua
- Угольный портал. Рекультивация угольных разрезов и создание объектов культурно-познавательного туризма в Республике Хакасия. Рекультивация угольных разрезов и создание объектов культурно-познавательного туризма в Республике Хакасия 2010г. Спосіб доступу: www.coal.dp.ua
- И.В. Лазарева «Восстановление нарушенных территорий для градостроительства» М.: Стройизд., 1972, - 133 с.
- Ю.А. Бондарь «Благоустройство нарушенных территорий» - К.; Будів.,1984, - 72 с.
- Обзорная информация «Ландшафтно-планировочная организация зон отдыха на нарушенных территориях» М.: Госком. по стр. и ар., 1983, -33с.
- Т.Ф. Панченко Сучасний стан, проблеми збереження та перспективи розвитку оздоровчих і рекреаційних територій України.. - Державний науково-дослідний і проектний інститут містобудування, м. Київ. Спосіб доступу: www.ecologylife.ru
- Весел Н.М., Мормуль Т.Н. Усовершенствование технологи горнах работ в режиме землесбережения. - Днепропетровск: Наука і освіта, 2008. - 268с.
- Барсуков М.И., Барсуков И.М. Охрана земель при открытой разработке месторождений. - К.: Техніка, 1987. - 150 с.
- Прокопенко В.І., Фененко В.І., Киріченко О.О. Технологія і економіка гірничого землекористування.- Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - 270с.
- Шпортько В. П. Удосконалення організації гірничих робіт на карєрах з метою зменшення негативного впливу на довкілля та підвищення рентабельності виробництва. Екологія і природокористування, 2003 випуск 5, с. 180 - 183.
- Прокопенко В.И., Кириченко Е.А. Современная оценка качества рекультивированных земель на марганцевых карьерах ОГОКа // Металлург. и горноруд. пром-сть. - 2001. - № 5. - С. 113-116.
- Кириченко О.О. Збитковість відтворення земельних ресурсів, використаних гірничодобувними підприємствами // Економіка: проблеми теорії та практики. - Вип. 173. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2003. - С. 163-171.
- Голуб А.А., Струкова Е.Б.. Экономика природных ресурсов: Учебное пособиэ. - М.: Аспект Пресс, 1999. - 319с.
- Бакка М.Т., Стрельченко В.П., Божок П.Т., Основи ведення сільського господарства та охорона земель: Навч. посіб. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - 366с.
- Михайлов А.М. Охрана окружающей среды при разработке месторождений открытым способом . - М.: Недра, 1981. - 184с.
- Моторина Л.В. Рекомендации по рекультивации земель, нарушенных открытыми горными работоми / Л.В. Моторина, В.А. Овчинников. - М., 1975. - 240 с.
- Отчет о научноиследовательской работе по теме: «Совершенствование примов и способов биологической рекультивации карьеров Вольногорского ГМК и оказание практической помощи во внедрении полученых результатов». Днепропетровский с/г институт. Холодов Н.А., Колбасин А.А., Беркевич Н.Е.: Днепропетровск, 1981. - С. 29.
- Науково технічна документація по ґрунтовому обстеженню і оцінці рекультивованих земель Вільногорського державного гірничо-металургійного комбінату Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, 1997. - С. 32.
- Науково технічна документація по ґрунтовому обстеженню і оцінці рекультивованих земель карєру №6 Вільногорського державного гірничо-металургійного комбінату Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, 1998. - С. 28.
- ГОСАГРОПРОМ УССР проект биологической рекультивации нарушенных земель в колхозе им. Фрунзе Верхнеднепровского района Днепропетровской области (ІІ очереди строительства карьера №7 ВДГМКа) И.Н. Оберняк, Н.Н. Бондарев, И.В. Семиряжко, 1991. - С. 29.
- Гетьман В.І. Еколого-економічна (рекреаційна) діяльність установ природно-заповідного фонду// Журнал Екологічний вісник, листопад-грудень, 2006 №6. - С. 2-6.
- Зверковский В.М., Грицан Ю.І, Полященко Н.О. Рекультознавчі проблеми освоєння порушених земель// Екологічний вісник, 2005 №3
- Прайс-лист на садовий матеріал ДП «Новомосковський ЛГ» Дніпропетровське ОУЛ МГ. Лісове господарство, осінь 2010р.
- Верхньодніпровське лісове господарство. Документація по посадку та догляд за лісовими культурами посадки 2008-2009 року на рекультивованих землях Вільногірського ГМК, 2010
- Оцінка земель: Навчальний посібник/ М.Г. Ступень, Р.Й. Гулько, І.Р. Залуцький, О.Я. Микула та ін..: За аг. Ред.. М.Г. Ступеня - Львів6 «Новий світ - 2000». - 2008. - 308с.
- Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 312 с.
- Мазур Ф.Ф. Соціально-економічні умови розвитку рекреаційної індустрії (на прикладі Карпатського регіону). Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2005. - 96 с.
- Закон України «Про охорону навколишнього середовища» - Спосіб доступу: #"justify"> Плужник Г.Н. Нормативные требования и методологические основы устройства карьеров-водоемов: Зб. Наук. пр. - К.: Укртиппроект, 1998. -С. 270-273.
Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-ІІІ. - Спосіб доступу: www.rada.gov.ua <#"justify"> Шпар А.Г. Науково-методичні рекомендації щодо поліпшення екологічного стану земель, порушених гірничими роботами. Дніпропетровськ, 2007 - с. 86-110.
ГОСТ 17.4.2.01-81 Охорона природи. Грунти. Номенклатура показників придатності порушеного шару грунтів для землювання: Спосіб доступу: www.rada.gov.ua <#"justify">Воробйова О.А. Розвиток рекреаційно - туристичної сфери як соціо - еколого - економічної системи на принципах сталого розвитку// Екологічний вісник. № 5, вересень - жовтень 2010. С.26-27.
Власов В.А Фермерское рыбоводство.: Москва: Столичная типография, 2008. - 168с.