История человечества
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ
ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ІЛЛІНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ
АГРАРНИЙ КОЛЕДЖ
Курсова робота
З ДИСЦИПЛІНИ: «ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ І ЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ»
НА
ТЕМУ: «ПРОЕКТ
СТВОРЕННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР»
Студента
ІІІ курсу Л-31 групи
напряму підготовки 0901 «Сільське
господарство і лісівництво»
спеціальності 5.09010301 «Лісове
господарство»
(прізвище,
ім’я, по-батькаві)
Керівник:
Національна шкала ________________
Кількість балів:__________Оцінка: ECTS _____
Члени комісії ________________
________________
________________
Іллінці 2014рік
Зміст
Вступ
4
Розділ
1. Коротка характеристика природно-кліматичних умов ведення лісового
господарства.
7
1.1
Характеристика
лісорослинних, природно-кліматичних умов. 7
1.2
Характеристика
лісокультурних площ. 10
Розділ
2. Проектування лісових
культур. 11
2.1
Метод, спосіб і тип
лісових
культур.
11
2.2 Спосіб і система обробітку
ґрунту.
11
2.3 Вибір головної,
супутньої і чагарника. Схема змішування. 13
2.4 Розміщення і
густота лісових культур. 15
2.5 Посадка лісових
культур.
19
2.6 Догляд за
лісовими культурами. 20
2.7 Доповнення
лісових
культур.
25
2.8 Переведення
лісових культур до покритих лісом площ. 27
Розділ
3. Розрахунок собівартості створення лісових культур. 29
3.1
Розрахунково-технологічна карта стороння лісових
культур. 29
3.2 Аналіз витрат і
собівартості вирощування лісових культур. 43
Розділ
4. Організація роботи під час створення лісових культур. 45
4.1 Організація праці
на лісових
підприємствах. 45
4.2 Охорона праці та
техніка безпеки на лісокультурних роботах. 45
Висновок.
48
Список
використаних
джерел.
49
Додатки
Вступ
Ліси України — займають понад 10
млн. га, що становить17,2% території держави та сформовані понад 30 видами
деревних порід, серед яких домінують сосна звичайна (Pinus silvestris), дуб
звичайний (Quercus robur), бук лісовий (Fagus silvatica), ялиназвичайна (Picea
abies), береза повисла (Betula pendula), вільха чорна (Alnus glutinosa), ясен звичайний
(Fraxinus excelsior), граб звичайний (Carpinus betulus), ялиця біла (Abies
alba). Ліси на території України розташовані дуже не рівномірно, бо поширення,
видовий склад та продуктивність лісів визначається фізико-географічними умовами
зони, які загалом є сприятливими для зростання лісів. У Карпатах ліси зростають
на висоті 1250-1650 м, а в Гірському Криму –1200-1300 м над рівнем моря. На Поліссі ліси зростають переважно на дерново-підзолистих ґрунтах, у
Лісостепу – сірих лісових, у Карпатах – на бурих, у Степу – чорноземних, а в
Криму – на коричневих та бурих лісових ґрунтах.
Найбільша лісистість — в
Українських Карпатах (32%).Лісистість в природних зонах рівнинної частини закономірно
зменшується з півночі на південь.
Тривалість процесу лісовідновлення
становить 80-100 років для хвойних порід, 200-250 років для кедра, 20-30 років
для листяних порід. Через це у лісах переважають молоді й середньовікові дерева
таких порід, як сосна, ялина, бук, дуб. Вони охоплюють близько 90% лісом
вкритої площі. Половина з них є штучно створеними і потребують посиленого
догляду.
Загальний запас деревостанів на
початок 2013 склав 1 млрд. 512 млн. м. куб. Загальна середня зміна запасу сягає
35млн. куб. м. Середня щорічна зміна запасу на 1 га у лісах Держлісагентства дорівнює 4 куб.м і коливається від 5 куб. м в Карпатах до 2,5 куб. м. у Степовій зоні. Відбувається поступове збільшення запасу, що
підтверджує значний економічний і природоохоронний потенціал лісів України.
На даний час основними шляхами
раціонального використання та відновлення лісів є: економне і повне
використання деревини; впровадження науково обґрунтованого розрахунку і
розподілу лісового фонду; захист лісу від шкідників, хвороб, лісових пожеж та
самовільного вирубування; дотримання норм і правил вирубок лісу, підтримання
лісистості території на досягнутому рівні; відновлення корінних типів лісу в
процесі лісоексплуатації.
Значення лісів у житті людини
велике і багатоманітне. Ліси України за своїм призначенням і розташуванням
виконують переважно водоохоронні (сприяючи збільшенню запасів підземних вод,
зберігаючи вологу з атмосферних опадів,регулюють рівень води в річках,
фільтрують воду, формують умови поверхневого стоку.), захисні (є ефективним
засобом охорони навколишнього середовища від техногенного, зокрема радіоактивного
забруднення. Радіаційний фон у лісі в два і більше разів вищий. А температура
повітря значно нижча, ніж у місті.), санітарно-гігієнічні і оздоровчі функції.
Значно знижуючи шум, усуваючи високочастотні звуки, володіючи пилозахисними
властивостями. У повітрі лісу відсутні патогенні мікроорганізми. Дерева
зменшують кількість пилу і кіптю не тільки механічним шляхом, через зменшення
швидкості вітру і затримання їх листям та корінням, але і внаслідок виділення
вологи. Один гектар лісових насаджень може поглинути з повітря за рік близько 400 кг сірчистого газу, 100 кг хлоридів, 20-25 кг фторидів і велику кількість фенолів. Ліс, особливо
хвойний, виділяє фітонциди, які вбивають багатьох хвороботворних
мікроорганізмів, очищуючи повітря. Він позитивно впливає на психіку. У ньому
висока іонізація, особливо в сосняку.
Ліс також впливає на клімат
(формуючи мікроклімат на невеликих ділянках), ґрунт (уповільнюють водну і
вітрову ерозію ґрунтів), крім того, в лісових районах практично не відбувається
замулювання річок, ставків, водосховищ. Накопичує сонячну енергію, поглинає
вуглекислий газ, поставляючи понад 50 % кисню.
Велика роль лісу в природному
балансі азоту. Продукуючи органічну масу (листя, хвою, шматки кори та гілки),
поповнюючи органічними рештками верхній шару ґрунту, які за допомогою бактерій
поступово перетворюються в органічні добрива .Водночас він залишається джерелом
деревини і забезпечує цінною сировиною різні галузі народного господарства.
Але лісистість у різних природних
зонах має значні відмінності й не досягає оптимального рівня, за якого ліси найкраще
впливають на клімат, ґрунти, водні ресурси, пом’якшували наслідки ерозійних
процесів, а також забезпечували достатньою кількістю деревини.
В Україні всі ліси за принципом
використання їх різноманітних властивостей і місце знаходження поділяють на дві
групи:
Ліси першої групи складають 48,1%
лісового фонду. До них належать зелені зони навколо міст і промислових центрів,
водозахисні смуги вздовж річок, навколо озер та інших водойм, полезахисні та
ґрунтозахисні лісові смуги, курортні ліси, заповідні ліси, захисні смуги вздовж
залізниць та доріг. Ці лісу суворо охороняються і у них допускаються лише рубки
догляду і санітарні рубки дерев. Найбільші площі лісів першої групи зосереджені
в Лісостепу, Карпатах та Гірському Криму.
Ліси другої групи складають відповідно 51% лісового
фонду. Це головним чином експлуатаційні ліси, що зосереджені в Поліссі,
Лісостепу, Карпатахі є основний джерелом деревини. Заготівля деревини має
здійснюватись без зміни природних біотопів і порушення природної екологічної
рівноваги.
Розділ 1.
Коротка характеристика природно-кліматичних умов ведення лісового господарства.
1.1 Характеристика лісорослинних,
природно-кліматичних умов.
Державне підприємство «Уманське
лісове господарство» розташоване в західній частині Черкаської області на
території шести адміністративних районів: Монастирищенського, Жашківського,
Христинівського, Маньківського, Тальнівського та Уманського.
Його адреса: м. Умань, вул. XXIV
Партз'їзду, 6. Поштовий індекс 20300, Контактні телефони: Приймальна (04744)
3-91-43; Головний інженер 3-95-41; Головний бухгалтер 3-96-62; Лісний відділ
3-96-62;Відділ збуту та постачання 3-91-33;Відділ переробки і лісозаготівлі
3-96-61;Планово-економічний відділ 3-95-41.
веб-сайт: #"mailto:sobol@ck.ukrtel.net;%20веб-сайт">sobol@ck.ukrtel.net
За фізико-географічними,
кліматичними і ґрунтовими ознаками територія Черкащини цілком належить до
лісостепової природно-кліматичної зони. За сприятливих кліматичних умов
Черкаська область багата на рослинність, славиться цінними мальовничими лісами.
Ліси Черкащини за своїм народногосподарським значенням та місцезнаходженням
виконують переважно захисні, кліматорегулюючі, водоохоронні,
санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції і мають обмежене експлуатаційне
значення. Вони відіграють значну роль у розвитку регіональної економіки,
покращенні навколишнього природного середовища.
Черкаська область, маючи площу
20,9 тис. км2, відноситься до малолісних регіонів України: загальна
площа лісового фонду області - 345 тис. га, в тому числі вкритих лісом - 319,3
тис. га, що складає 15,6% її території. Оптимальною для області, розташованій у
лісостеповій зоні, є лісистість, що становить 18-20%. Лише за такого рівня,
згідно попередніх підрахунків та теоретичних обґрунтувань, ліси, розташовані на
території області, найбільш позитивно впливатимуть на клімат, стан ґрунтів та
водних ресурсів, зменшуватимуть наслідки водної і вітряної ерозії, забезпечать
одержання більшої кількості деревини.
За лісокультурним районуванням
Черкаська область відноситься до правобережного Лісостепу. Для неї характерний
помірно-континентальний клімат з відносно м'якою зимою та теплим літом.
Середньо річна температура +7°C влітку +20°С, взимку
-5°С. Влітку повітря нагрівається до+39°C,взимку охолоджується до-35°C. Особливості клімату визначаються впливом вологих повітряних мас, які приносяться
західними вітрами,середня кількість атмосферних опадів 550 мм і може збільшуватись до 650 мм або зменшуватись до 350 мм. Відносна вологість повітря 76-49%. Значна протяжність з північного сходу на південний захід і площа області
зумовили різноманітність ґрунтово-кліматичних та лісорослиних умов. Тривалість
вегетаційного періоду коливається від 167 діб на півночі до 210 на південному
сході, а кількість днів з температурою понад 10°С в середньому складає 165.
Всі ліси Черкаської області відносяться
переважно до рівнинних. В цілому клімат області сприятливий для зростання
цілого ряду деревних та чагарникових порід, і перш за все високопродуктивних
дубових і соснових насаджень. До негативних факторів, які впливають на ріст і
розвиток деревної рослинності, відносяться пізні весняні та ранні осінні
заморозки.
В лісах області, згідно з існуючим
комплексним лісо типологічним районуванням України, переважають свіжі грабові
діброви і судіброви. Відносно вузьку смугу вздовж правого берега Дніпра,
включаючи Черкаський бір, займає лісо типологічний район свіжих
грабово-соснових судібров, де, крім основного типу лісу, зустрічаються дубово-соснові
субори, грабові діброви, сирі чорно вільхові сугрудки. Особливої привабливості
і своєрідності території Черкаської області надають типові лісостепові
ландшафти - чергування відкритих просторів із залісненими ділянками.
Рельєф області - горбистий,
пересічений ярами та балками; рівниний. Переважають опідзолені чорноземи та
сірі лісові суглинкові ґрунти. Ступінь водної ерозії - великий, особливо в
Канівському, Чигиринському та Лисянському районах. Головною рікою області є
Дніпро з двома водосховищами. Найбільше значення мають притоки Дніпра Рось і
Тясмин. Західна частина області віднесена до басейну Південного Бугу. На
більшій частині області всі ґрунти, як правило, добре дреновані. Заболоченість
чи затопленість лісової території спостерігається на незначній площі, в
основному в заплавах річок.
Ліси на території області розташовані
нерівномірно. Найбільше розповсюдження вони отримали в Черкаському (37,2%), Канівському
(30,8%), Смілянському (23,6%), Чигиринському (21,8%), Корсунь-Шевченківському
(20,9%) і Звенигородському (19,4%) адміністративних районах. Найменший відсоток
лісистості в Жашківському (1,8%), Драбівському (2,6%), Христинівському (4,6%) і
Чорнобаївському (4,9%) районах.
Ліси Черкащини сформовані більше
ніж десятьма видами головних та супутніх лісо утворюючих порід, серед яких
домінують дуб звичайний (Quercus robur), сосна звичайна (Pinus silvestris),
ясензвичайний (Fraxinus excelsior), грабзвичайний (Carpinus betulus), вільха
чорна (Alnus glutinosa). Частка хвойних насаджень - 29%, твердолистяних - 63%,
м'яколистяних-8%.
Питома вага вкритих лісом земель
складає по Черкаському обласному управлінню лісового господарства 92% від їх
загальної площі, а лісових культур -71% від покритої лісом площі. Середній
річний приріст на 1 га покритих лісом земель складає 4 м3, запас
деревини на 1 га вкритої лісом площі - 200 м3. Середній розмір
лісокористування з 1 га становить 1,8 м3 деревини (близько 40%
річного приросту). Таким чином, користування лісами на Черкащині є
невиснажливим.
Ліси першої групи, з обмеженим режимом
лісокористування, займають площу 194,7 тис. га, ліси другої групи - 83,3 тис.
га. В залежності від вікової групи ліси розподіляються на молодняки (78,7 тис.
га), середньовікові (127 тис. га), пристигаючі (26,9 тис. га), стиглі та
перестиглі (26,4 тис. га).
1.2
Характеристика лісокультурних площ.
Лісокультурна площа №1 знаходиться у ДП«Уманське»
ЛГ, в 5 кварталі 7виділі. Її площа 5.6га. За формою прямокутна зі сторонами 80
і 700 м. Рельєф – рівниний. Тип умов місцезростання С2. Ґрунти слабопідзолистий
супіщаний. Категорія лісокультурної площі – свіжий зруб, із 340 шт. пеньків на
га. Трав’яне покриття представлене:
копитником, зірочником, вересом, маренкою.
Лісокультурна площа №2 знаходиться у ДП «Уманське» ЛГ,
в 6 кварталі 14 виділі. Її площа 11.5га.За формою прямокутна зі сторонами 115 і
1000 м. Рельєф – рівниний. Тип умов місцезростання D3.
Ґрунти сірі опідзолені. Категорія лісокультурної площі –сіножаття. Трав’яне
покриття різноманітне.
Розділ 2.
Проектування лісових культур.
Проект лісових культур складає лісничий в строк
пов'язаний з тривалістю циклу обробітку ґрунту. При складанні проекту вирішують
питання про вид і тип культур, метод вирощування. Його перевіряє і затверджуєголовний
лісничий в рік садіння. Один екземпляр проекту залишається на підприємстві,
другий повертається лісничому і зберігається до моменту переведення культур в
покриту лісом площу.
2.1 Метод, спосіб і тип
лісових культур.
Технологія створеннялісових культур – це система
послідовних агротехнічних, лісівничих та організаційних прийомів щодо створення
та вирощування культур до зімкнення крон між рядами з переліком машин, знарядь.
Агротехнічні прийоми створення лісових культур
визначається категорією лісокультурної площі, лісорослиних умов, рельєфом
місцевості, тощо. До агротехнічних заходів по створенню культур входять:
обробіток ґрунту, застосування добрив, висівання насіння або садіння сіянців
(саджанців, живців), догляд за культурами, доповнення культур тощо.
В даному випадку застосовується метод створення
лісових культур шляхом посадки сіянців механізовано із застосуванням
лісосадильної мишини ССН-1 і вручну за допомогою меча Колосова.
Підготовку ґрунту під посаку лісових культур проводимо
механізовано із застосуванням ДТ-75М в агрегаті з ПКЛ-70, ЛХТ-55в агрегаті з
КЛБ-1.7 (для 1 ділянки) і ЮМЗ-6КЛ в агрегаті з ПЛН-3-35, БДН-2.0, КРС-4 (для 2
ділянки).
2.2
Спосіб і система обробітку ґрунту.
Обробіток ґрунту під лісові культури проводять для
покращення його водного, повітряного і температурного режимів, знищення бур’янів і
створення сприятливих умов для приживання і росту культур.
В залежності від кліматичних умов, стану
ґрунту,розвитку трав’яної рослинності, способу вирощування культур, кількості
пеньків, обробіток ґрунту буває суцільний і частковий.
Суцільний обробіток ґрунту проводять на ділянках які
не були під лісом (сіножатті, поляни, галявини, ріллі, деякі болота...), або
після розкорчовування. Задернілі ґрунти обробляють за системою чорного пару,
решту обробляють зяблевою оранкою.
Частковийобробіток ґрунтупроводять на не розкорчованих
ділянках, на вирубках з недостатньою кількістю підросту, або сходів, у горах. Частковий
обробіток ґрунту проводять при вирощувані лісових культур в рідинах, під
наметом лісу, на схилах гір, при заліснені пісків, на надмірно зволожених
ділянках.
При частковому обробітку ґрунту, в більшості випадках,
відпадає потреба корчування пеньків. Тому різко знижуються витрати на
вирощування лісових культур.
До часткового обробітку ґрунту входить:
обробіток смугами, борознами, гребенями, терасами, площадками.
Лісокультурна
площа №1
Категорія лісокультурної площі – свіжий зруб, із 340
шт. пеньків на га. Її площа 5.6га. Ґрунт слабопідзолистий супіщаний. Рельєф –
рівниний. Тип умов місцезростання С2. Трав’яне покриття представлене:
копитником, зірочником, вересом, маренкою. Планую провести частковий обробіток
ґрунту із нарізанням смуг шириною 1м на попередньо неочищеній від порубочних
решток ділянці. За допомогою трактора ДТ-75М в агрегаті з ПКЛ-70 і дискування за
допомогою трактора ЛХТ-55 в агрегаті з КЛБ-1.7.
Лісокультурна
площа №2
Категорія лісокультурної площі –сіножаття. Її площа
11.5га. Рельєф – рівниний. Тип умов місцезростання D3. Ґрунти сірі опідзолені.
Трав’яне покриття різноманітне.Планую провести суцільний обробіток ґрунту за
системою чорного пару. За рік до посадки осіню провести оранку трактором ЮМЗ-6КЛ
в агрегаті з ПЛН-3-35 на глибину 25 см. Попередньо здискувавши трактором
ЮМЗ-6КЛ в агрегаті з БДН-2.0. З середини весни культивую раз у місяць трактором
ЮМЗ-6КЛ в агрегаті з КПС-4. Восени перед посадкою культивую з одночасним
боронуванням.
2.3
Вибір головної, супутньої і чагарника. Схема змішування.
При виборі головної породи перевага надається тій
породі, яка має найвищу продуктивність в даних умовах місцезростання і краще
відповідає меті створення лісових культур.
Супутня порода і чагарник повинні забезпечувати добрий
ріст головної породи і формування цінного насадження з підвищеними водоохоронними
і захисними функціями.
Складаючи схему змішування зверніть увагу на взаємно
вплив деревних порід у насадженнях. Схема змішування повинна включати в себе
повний цикл змішування порід. Вона позначається буквами.
Спосіб змішування встановлюють залежно від типів
лісорослиних умов, категорії і стану лісокультурних площ, наявності природного
поновлення, і його природного складу, біоекологічних властивостей, та їх між
видових взаємовідносин, способів обробітку ґрунту.
Деревні породи змішують: кулісами, в рядах,
рядами, ланками, шаховим способом, гніздами. Кожен спосіб має ряд переваг і
недоліків як з лісівничої так і з економічної точки зору. Тому застосовують
такі способи змішування, які дають можливість впровадити комплексну механізацію
на лісокультурних роботах і уникнути нерентабельних та трудомістких освітлень і
навіть перших прочищень, а також проводити рубки догляду тоді, коли вони дають
ліквідну продукцію. Тому найчастіше застосовують рядковий спосіб змішування.
Лісокультурна
площа №1
Категорія лісокультурної площі – свіжий зруб, із 340
шт. пеньків на га. Ґрунт слабопідзолистий супіщаний. Тип умов місцезростання
С2. В цих умовах хорошу продуктивність має дуб звичайний і липа дрібнолиста. В
якості чагарника беру кизил. Ці породи змішую складним чергуванням по схемі:ЛПд-КИЗ-ЛПд-КИЗ
Дз-Дз-Дз-Дз
Дз-Дз-Дз-Дз
Дз-Дз-Дз-Дз
Дз-Дз-Дз-Дз
Дз - дуб звичайний, ЛПд - липа дрібнолиста, КИЗ –кизил.
Лісокультурна
площа №2
Категорія лісокультурної площі
–сіножаття. Рельєф – рівниний. Тип умов місцезростання D3. Ґрунти сірі
опідзолені. В цих умовах хорошу продуктивність має дуб звичайний і ясен звичайний.
Ці породи змішую комбінованим чергуванням рядів по схемі:Дз-Дз-Дз
Дз-Дз-Дз
Дз-Дз-Дз
Дз-Дз-Дз
Яз-Яз-Яз
Дз - дуб звичайний, Яз - ясен
звичайний.
2.4 Розміщення і густота лісових культур.
Густотакультур – це кількість
деревних та чагарникових рослин, що висаджені на 1 га лісокультурної площі.
Від густоти культур залежить
біологічна стійкість і продуктивність насадження. При завищеній густоті
культури відстають у рості і значна частина гине, що потребує висадки більшої
кількості посадкового матеріалу, а при заниженій густоті культур залишається не
використаною потенційна продуктивність даних умов, відкладається період
зімкнення лісових культур, що потребує проведення більшої кількості доглядів.
Розміщення садивних місць рядами,
які ідуть через всю площу, називається рядовим. Першочергова густота і
розміщення садивних місць залежить від: біологічних властивостей деревних
порід, складу культур, ґрунтово-кліматичних умов,умов місцезростання, мети
вирощування деревини, стану і походження лісокультурної площі.
Густота посадки визначається по
формулі:
, де 10000 – площа 1 га, м2
А – відстань, між рядами, м
В – відстань, між рослинами в ряду, м.
Для визначення потреби садивного
по породах встановлюється участь кожної породи у складі насадження згідно схеми
змішування у відсотках у відповідності в штуках на 1 га та всю площу.
Лісокультурна
площа №1
Для даної лісокультурної площі планую таку схему
розміщення 2*0.7м.
Визначаю густоту лісових культур:
шт.
Визначаємо процент участі липи дрібнолистої і
кизилу:
5 рядів – 100%
1 ряд – х%
;20%:2=10%
Липа і кизил займають по 10%
По проценту участі кожної породи в
схемі змішування визначаємо необхідну кількість посадкового матеріалу на 1 га.
Дубу: 7142 шт. – 100%
Х шт. – 80%
шт.
Липи: 7142 шт. – 100%
Х шт. – 10%
шт.
Кизилу: 7142 шт. – 100%
Х шт. – 10%
шт.
На всю площу необхідно:
Дубу: 5714*5.6=31998 шт.
Липи: 714*5.6=3998 шт.
Кизилу:714*5.6=3998
шт.
Загальна кількість посадкового
матеріалу на всю площу:
31998+3998+3998=39994 шт.
Таблиця - 2.1 Розрахунок
потреби садивного матеріалу у розрізі запроектованих порід.
|
Порода
|
Площа,га
|
Кількість садивних
місць на 1 га,шт.
|
Кількість садивних
місць на всій площі, тис. шт.
|
У відсотках,%
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
|
Дуб звичайний
|
4.48
|
5714
|
31998
|
80
|
|
Липа дрібнолиста
|
0.56
|
714
|
3998
|
10
|
|
Кизил
|
0.56
|
714
|
3998
|
10
|
|
Всього:
|
5.6
|
7142
|
39994
|
100
|
Лісокультурна площа №2
Для даної лісокультурної площі планую таку схему
розміщення 3*0.5м.
Визначаю густоту лісових культур:
шт.
Визначаємо процент участі ясена звичайного:
5 рядів – 100%
1 ряд – х%
По проценту участі кожної породи в
схемі змішування визначаємо необхідну кількість посадкового матеріалу на 1 га.
Дуба:6666шт. – 100%
Х шт. – 80%
шт.
Ясен: 6666шт. – 100%
Х шт. – 20%
шт.
На всю площу необхідно:
Дуба:5333*11.5=61329 шт.
Ясен:1333*11.5=15329 шт.
Загальна кількість посадкового
матеріалу на всю площу:
61329+15329=76658 шт.
Таблиця - 2.2Розрахунок потреби
садивного матеріалу у розрізі запроектованих порід.
|
Порода
|
Площа,га
|
Кількість садивних
місць на 1 га,шт.
|
Кількість садивних
місць на всій площі, тис. шт.
|
У відсотках,%
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
|
Дуб звичайний
|
9.2
|
5333
|
61329
|
80
|
|
Ясена звичайного
|
2.3
|
1333
|
15329
|
20
|
|
Всього:
|
11.5
|
6666
|
76658
|
100
|
2.5
Посадка лісових культур.
Посадка лісових культур – це
основний спосіб штучного лісовідновлення. Він більш надійний і економічний ніж
посів. При створені лісових культур використовують сіянці, саджанці, живці,
дички. Садивний матеріал який доставлений на лісокультурну площу прикопують в
захищеному від сонця і вітру місці. При викопуванні садивного матеріалу,
сортуванні, зберігання і посадці не допускається навіть незначне підсихання
коріння, бо це призводить до зниження приживлюваності і погіршення росту
культур.
Краще садити весною. В цей період вологість і
температура повітря, ґрунту найбільш сприятливі для висадження рослин і
коренеутворююча здатність найвища, тому рослини швидко і добре приживаються.
При посадці коріння потрібно розміщувати в ґрунті без переплітання і загинання.
Посадку проводити з таким розрахунком, щоб коренева шийка була заглиблена в
ґрунт із достатнім зволоженням на 1-3 см, в посушливих – 8 см, а у пісках сосну
заглиблюють на 10 см (хоча це зменшує енергію росту) .
Існує 3 способи садіння лісових культур:
механізований, автоматизований і ручний способи. В разі механізованого і
автоматизованого використовують лісосадильні машини відповідно з ручним і
автоматизованим подаванням садивного матеріалу в затискачі садильного апарату.
Під час ручного садіння сіянці і саджанці саджають під меч Колосова або
спеціальну лопату.
У
процесі коріння слід щільно загортати землею.
Лісокультурна площа №1
Площа знаходиться в 5 кварталі 7виділі. Її площа 5.6га. Ґрунти
слабопідзолистий супіщаний. Категорія лісокультурної площі – свіжий зруб, із
340 шт. пеньків на га. На цій площі планую посадити сіянці вручну під меч
Колосова.
Лісокультурна площа
№2
Площа знаходиться в 6 кварталі 14 виділі. Її площа 11.5га. Ґрунти сірі
опідзолені. Категорія лісокультурної площі –сіножаття. На цій площі планую
посадити сіянці механізованим способом за допомогою трактора ЮМЗ-6КЛ в агрегаті
з садивною машиною ССН-1.
2.6 Догляд за лісовими культурами.
Догляд за ґрунтом в культурах є важливим агротехнічним заходом. Від
своєчасного і правильного проведення доглядів залежить приживлюваність і ріст.
Основною задачею доглядів є знищення бур’янів, який конкурує з лісовими культурами за поживні речовини, вологу і
світло. При не своєчасному догляді за ґрунтом на його поверхні з’являється
кірка, яка зменшує запаси вологи і порушує аерацію. Кількість доглядів залежить
від кліматичних особливостей, умов місцезростання, густоти ґрунту, способу
обробітку ґрунту.
З метою кращого приживлювання і росту культур проводять низку
агротехнічних прийомів: поправлення сіянців і саджанців після механізованого
садіння, розпушення ґрунту у міжрядді і в рядах з одночасним знищенням
бур’янів, обжин бур’янів уздовж посадкових рядків і в рядах.
В міжряддях планується механізований догляд культиватором в агрегаті з
трактором. По обидві сторони від рядів залишають захисні зони шириною 0.3-0.4м,
де проводять допоміжне ручне прополювання. Площа допоміжного ручного
прополювання визначається по формулі:
де
Р – площа лісових культур, м2
А – відстань між рядами, м
L – ширина захисної зони, м
Лісокультурна
площа №1
Лісорослинна зона – лісостеп. Її площа 5.6га. Тип умов
місцезростання С2. Ширина міжрядь – 2м. Планую кількість і тривалість доглядів
за лісовими культурами та розраховую площу ручного догляду за ґрунтом.
Згідно лісорослинної зони планується догляд за лісовими
культурами на протязі 5 років.
|
Вік
культур, років
|
Кількість
доглядів у лісостеповій зоні
|
|
1
|
4
|
|
2
|
3
|
|
3
|
2
|
|
4
|
1
|
|
5
|
1
|
|
Всього:
|
11
|
Визначаю площу доглядів у переведені на одноразове ручне прополювання:
1 рік – 56000*4=224000 м2
2 рік - 56000*3=168000 м2
3 рік –56000*2=112000 м2
4 рік –56000*1=56000 м2
5 рік – 56000*1=56000 м2
Таблиця - 2.3
Розрахунок доглядів за лісовими культурами
|
Вік культур, років
|
Кількість доглядів, шт.
|
Лісокультурна площа,
га
|
площу доглядів у переведені на
одноразове
|
|
Механізований спосіб, га
|
допоміжне ручне прополювання,м2
|
Механізований спосіб, га
|
допоміжне ручне прополювання,м2
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
|
1
|
0
|
4
|
22.4
|
0
|
224000
|
|
Продовження таб. 2.3
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
|
2
|
0
|
3
|
16.8
|
0
|
168000
|
|
3
|
0
|
2
|
11.2
|
0
|
112000
|
|
4
|
0
|
1
|
5.6
|
0
|
56000
|
|
5
|
0
|
1
|
5.6
|
0
|
56000
|
|
Всього:
|
0
|
11
|
61.6
|
0
|
616000
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Лісокультурна площа №2
Лісорослинна
зона – лісостеп. Її площа 11.5 га. Тип умов місцезростання D3. Ширина міжрядь – 3м. Планую кількість і тривалість агротехнічних
доглядів за допомогою трактора ЮМЗ-6КЛ в агрегаті з КРВН-2.5 та розраховую
площу ручного догляду за ґрунтом.
Ширина
захисної зони планується 0.4м.
Згідно
лісорослинної зони планується догляд за лісовими культурами на протязі 5 років.
|
Вік
культур, років
|
Кількість
доглядів у лісостеповій зоні
|
|
1
|
4
|
|
2
|
3
|
|
3
|
2
|
|
4
|
1
|
|
5
|
1
|
|
Всього:
|
11
|
Визначаю
площу ручного догляду за ґрунтом:
м2
Визначаю
площу одноразового механічного догляду:
115000-15333=99667
м2=9.96 га
Визначаю
площу доглядів у переведені на одноразовий механічний спосіб:
1
рік – 9.96*4=39.84 га
2
рік – 9.96*3=29.88 га
3
рік – 9.96*2=19.92 га
4
рік – 9.96* 1=9.96га
5 рік – 9.96* 1=9.96га
Визначаю
площу доглядів у переведені на одноразове допоміжне ручне прополювання:
1
рік – 15333*4=61332 м2
2
рік - 15333*3=45999 м2
3
рік – 15333*2=30666 м2
4
рік – 15333*1=15333м2
5
рік – 15333*1=15333м2
Таблиця - 2.4
Розрахунок доглядів за лісовими культурами
Кількість доглядів, шт.
|
Лісокультурна площа,
га
|
площу доглядів у переведені на
одноразове
|
|
Механізований спосіб, га
|
допоміжне ручне прополювання,м2
|
Механізований спосіб, га
|
допоміжне ручне прополювання,м2
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
|
1
|
4
|
4
|
46
|
39.84
|
61332
|
|
Продовження таб. 2.4
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
|
2
|
3
|
3
|
34.5
|
29.88
|
45999
|
|
3
|
2
|
2
|
23
|
19.92
|
30666
|
|
4
|
1
|
1
|
11.5
|
9.96
|
15333
|
|
5
|
1
|
1
|
11.5
|
9.96
|
15333
|
|
Всього:
|
11
|
11
|
|
109.56
|
168663
|
2.7 Доповнення лісових культур.
Висаджені
на лісокультурну площу рослини в перші 2 роки пристосовуються до нових умов
існування і відновлюють пошкоджене коріння під час робіт, при цьому частина
рослин гине. В зв’язку з цим проводять доповнення лісових культур – посадку
лісового садивного матеріалу. Доповнення проводиться у лісових культурах з
приживлюваністю 25 – 90%.
Лісокультурна площа №1
Згідно
з інвентаризацією відпад лісових культур складає 15%.
Головна
порода – дуб звичайний було посаджено – 31998 шт.
Супутні
– липа дрібнолиста було посаджено – 3998 шт.
Кизилу
було посаджено – 3998 шт.
Дубу:31998 шт. – 100%
X шт. – 15%
шт.
Липи: 3998 шт. – 100%
Х шт. – 15%
шт.
Кизил: 3998 шт. – 100%
Х шт. – 15%
шт.
Таблиця - 2.5 Розрахунок вартості садивного матеріалу
|
Назва породи
|
Кількість, шт.
|
Ціна за тис. шт.
грн.
|
Всього,грн.
|
|
Посадка
|
|
дуб звичайний
|
31998
|
160
|
5119.68
|
|
липа дрібнолиста
|
3998
|
380
|
1519.24
|
|
кизилу
|
3998
|
320
|
1279.36
|
|
Всього:
|
39994
|
|
7918.28
|
|
Доповнення
|
|
дуб звичайний
|
4799
|
250
|
1199.75
|
|
липа дрібнолиста
|
599
|
480
|
287.52
|
|
кизилу
|
599
|
380
|
227.62
|
|
Всього:
|
5997
|
|
1714.89
|
Лісокультурна площа №2
Згідно
з інвентаризацією відпад лісових культур складає 15%.
Головна
порода – Дуб звичайний було посаджено – 61329шт.
Супутня
– Ясен звичайний було посаджено – 15329шт.
Дубу: 61329 шт. – 100%
X шт. – 15%
шт.
Ясен: 15329 шт. – 100%
Х шт. – 15%
шт.
Таблиця - 2.6 Розрахунок вартості садивного матеріалу
|
Назва породи
|
Кількість, шт.
|
Ціна за тис. шт.
грн.
|
Всього,грн.
|
|
Посадка
|
|
дуб звичайний
|
61329
|
160
|
9812.64
|
|
ясен звичайний
|
15329
|
160
|
2452.64
|
|
Всього:
|
76658
|
|
12265.28
|
|
Доповнення
|
|
дуб звичайний
|
9199
|
250
|
2299.75
|
|
ясен звичайний
|
2299
|
250
|
574.75
|
|
Всього:
|
11498
|
|
2874.5
|
2.8 Переведення лісових
культур до покритої лісом площі.
Лісові культури, створені на площах Держлісфонду посівом або посадкою і
які досягли певних лісівничих показників, належать переведенню до покритої
лісом площі. Основними показниками при цьому є достатня кількість головної
породи здатність забезпечити в майбутньому повноцінного насадження, зімкнення
крон, певна висота і приріст, густота насадження...
Лісові культури які на час переведення до покритої лісом площі не
відповідають вимогам 3-го класу вважаються не атестованими і переведенню не
підлягають. На таких ділянках проводять лісогосподарські заходи з їх
поліпшення.
В
лісових культурах які переведені до покритої лісом площі головна порода не
повинна затінятись природним поновленням.
Лісові
плантації переводять до покритої лісом площі коли крони зіткнуться в рядах або
вступлять у стадію плодоношення.
Рік
переведення до покритої лісом площі встановлюють з урахуванням виконання
основних положень по переведенню ГОСТ 5692-87 «Лесные
культуры. Оценка качества».
«Акт
про переведення лісових культур до покритої лісом площі»
додається для фіксації перекладу вироблених лісових культур у покриту
лісом площу, і затверджується
директором лісгоспу.
Розділ
3. Розрахунок собівартості лісових культур.
3.1
Складання розрахунково-технічної карти.
Розрахунково-технічну карту складають для визначення
потреби в робочій силі, тракторах, машинах, гужовий силі і суми прямих витрат
на виробництво лісових культур.
Лісокультурна
площа №1
Таблиця 3.1 Розрахунково-технічна карта на
виробництво лісових культур.
Площа – 5.6 га. Головна порода – дуб звичайний.
Категорія лісокультурної площі – свіжий зруб. Ґрунти – слабопідзолисті супіщані.
|
Назва робіт
|
Склад агрегату
|
Об’єм роботи
|
Норма виробітку
|
Необхідна к-ть днів
|
Розряд робіт
|
Тарифна ставка, грн.
|
Зарплата, грн.
|
Вартість
тракторо-машино днів, грн.
|
Витрати тракторо-машино змін, грн.
|
Всього, грн.
|
Календарні строки виконання робіт
|
|
Людино
|
Машино
|
коне
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
|
Продовження таб. 3.1
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
|
1 рік вирощування лісових культур
|
|
Обстеження ґрунту
|
Лопата
|
5.6 га
|
13 га
|
0.4
|
|
|
III
|
71-53
|
28-61
|
|
|
28-61
|
Березень
|
|
Оранка смугами
|
ДТ-75М, ПКЛ-70
|
5.6 га
|
1.7 га
|
3.2
|
3.2
|
|
VI
|
140-56
|
449-79
|
600-00
|
1920-00
|
2369-79
|
Березень
|
|
Дискування
|
ЛХТ-55, КЛБ-1.7
|
5.6га
|
4.4 га
|
1.3
|
1.3
|
|
V
|
120-26
|
156-34
|
650-00
|
845-00
|
1001-34
|
Березень
|
|
Планування
|
Т-140, ДЗ-116А\В
|
5.6 га
|
2.2 га
|
2.5
|
2.5
|
|
VI
|
140-56
|
351-40
|
450-00
|
1125-00
|
1476-40
|
Березень
|
|
Привезення сіянців
|
Гужовий
|
39994 шт.
|
48 тис. шт.
|
0.8
|
|
0.8
|
III
|
71-53
|
57-22
|
90-00
|
72-00
|
129-22
|
Квітень
|
|
Продовження
таб. 3.1
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
|
Прикопування
|
Лопата
|
39994шт.
|
59.4
тис. шт.
|
0.7
|
|
|
III
|
71-53
|
50-07
|
|
|
50-07
|
Квітень
|
|
Привезення людей
|
Машина
|
|
|
32
|
32
|
|
|
|
|
250-00
|
8000-00
|
8000-00
|
Квітень
|
|
Посадка
|
Меч Колосова
|
39994 шт.
|
1250 шт.
|
32
|
|
|
V
|
91-80
|
2937-60
|
|
|
2937-60
|
Квітень
|
|
Догляд ручний
|
Сапа
|
22.4 га
|
910 м2
|
246
|
|
|
II
|
64-38
|
15837-48
|
|
|
15837-48
|
Травень - Серпень
|
|
Привезення сіянців
|
Гужовий
|
5997 шт.
|
12
тис. шт.
|
0.5
|
|
0.5
|
III
|
71-53
|
35-77
|
90-00
|
45-00
|
80-77
|
Жовтень
|
|
Прикопування
|
Лопата
|
5997 шт.
|
59.4 тис.шт.
|
0.1
|
|
|
III
|
71-53
|
7-15
|
|
|
7-15
|
Жовтень
|
|
Продовження таб. 3.1
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
|
Привезення людей
|
Машина
|
|
|
7
|
7
|
|
|
|
|
250-00
|
1750-00
|
1750-00
|
Квітень
|
|
доповнення
|
Меч Колосова
|
5997 шт.
|
940
шт.
|
6.4
|
|
|
IV
|
80-47
|
515-00
|
|
|
515-00
|
Жовтень
|
|
Всього за 1 рік:
|
|
|
|
332.9
|
46
|
1.3
|
|
|
20426-43
|
|
13757
|
34183-43
|
|
|
2 рік вирощування лісових культур
|
|
Привезення сіянців
|
Гужовий
|
5997 шт.
|
12
тис. шт.
|
0.5
|
|
0.5
|
III
|
71-53
|
35-77
|
90-00
|
45-00
|
80-77
|
Квітень
|
|
Прикопування
|
Лопата
|
5997 шт.
|
59.4 тис.шт.
|
0.1
|
|
|
III
|
71-53
|
7-15
|
|
|
7-15
|
Квітень
|
|
Привезення людей
|
Машина
|
|
|
7
|
7
|
|
|
|
|
250-00
|
1750-00
|
1750-00
|
Квітень
|
|
Продовження таб. 3.1
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
|
доповнення
|
Меч Колосова
|
5997 шт.
|
940
шт.
|
6.4
|
|
|
IV
|
80-47
|
515-00
|
|
|
515-00
|
Квітень
|
|
Догляд ручний
|
Сапа
|
16.8 га
|
910 м2
|
184.6
|
|
|
II
|
64-38
|
11885-54
|
|
|
11885-54
|
Травень Липень Вересень
|
|
Всього за 2 рік:
|
|
|
|
198.6
|
7
|
0.5
|
|
|
12443-46
|
|
1795-00
|
14238-46
|
|
|
3 рік вирощування лісових культур
|
|
Догляд ручний
|
Сапа
|
11.2 га
|
910 м2
|
123
|
|
|
II
|
64-38
|
7918-74
|
|
|
7918-74
|
Травень Серпень
|
|
Всього за 3 рік:
|
|
|
|
123
|
|
|
|
|
7918-74
|
|
|
7918-74
|
|
|
Продовження таб. 3.1
|
|
4 рік вирощування лісових культур
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
|
Догляд ручний
|
Сапа
|
5.6 га
|
910 м2
|
61.5
|
|
|
II
|
64-38
|
3959-37
|
|
|
3959-37
|
Травень
|
|
Всього за 4 рік:
|
|
|
|
61.5
|
|
|
|
|
3959-37
|
|
|
3959-37
|
|
|
5 рік вирощування лісових культур
|
|
Догляд ручний
|
Сапа
|
5.6 га
|
910 м2
|
61.5
|
|
|
II
|
64-38
|
3959-37
|
|
|
3959-37
|
Травень
|
|
Всього за 5 рік:
|
|
|
|
61.5
|
|
|
|
|
3959-37
|
|
|
3959-37
|
|
|
Всього:
|
|
|
|
777.5
|
53
|
1.8
|
|
|
48707-37
|
|
15552-00
|
64259-37
|
|
Лісокультурна площа №2
Таблиця 3.2
Розрахунково-технічна карта на виробництво лісових культур.
Площа –11.5га. Головна порода –
дуб звичайний. Категорія лісокультурної площі – сіножаття. Ґрунти – Сірі
опідзолені.
|
Назва робіт
|
Склад агрегату
|
Об’єм роботи
|
Норма виробітку
|
Необхідна к-ть днів
|
Розряд робіт
|
Тарифна ставка, грн.
|
Зарплата, грн.
|
Вартість
тракторо-машино днів, грн.
|
Витрати тракторо-машино змін,грн.
|
Всього, грн.
|
Календарні строки виконання робіт
|
|
Людино
|
Маши но
|
коне
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
|
1 рік вирощування
лісових культур
|
|
Обстеження
|
Лопата
|
11.5 га
|
10 га
|
1.1
|
|
|
III
|
71-53
|
78-68
|
|
|
78-68
|
Жовтень
|
|
Продовження таб. 3.2
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
|
Дискування
|
ЮМЗ-6КЛ, БДН-2.0
|
11.5 га
|
8.6 га
|
1.3
|
1.3
|
|
III
|
93-70
|
121-81
|
550-00
|
715-00
|
836-81
|
Жовтень
|
|
Оранка
|
ЮМЗ-6КЛ, ПЛН-3-35
|
11.5 га
|
3.7 га
|
3.1
|
3.1
|
|
V
|
120-26
|
372-8
|
550-00
|
1705-00
|
2077-80
|
Жовтень
|
|
Всього за 1 рік:
|
|
|
|
5.5
|
4.4
|
|
|
|
573-29
|
|
2420-00
|
2993-29
|
|
|
2 рік вирощування
лісових культур
|
|
Культивація
|
ЮМЗ-6КЛ, КПС-4
|
80.5 га
|
16.2 га
|
5
|
5
|
|
III
|
93-70
|
468-50
|
550-00
|
2750-00
|
3218-50
|
Квітень - Жовтень
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Продовження таб. 3.2
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
|
Планування
|
Т-140, ДЗ-116А\В
|
11.5 га
|
2.2 га
|
5.2
|
5.2
|
|
VI
|
140-56
|
730-91
|
450-00
|
2340-00
|
3070-91
|
Жовтень
|
|
Привезення сіянців
|
Гужовий
|
76658 шт.
|
48 тис. шт.
|
1.6
|
|
1.6
|
III
|
71-53
|
114-45
|
90-00
|
144-00
|
258-45
|
Жовтень
|
|
Прикопуван ня
|
Лопата
|
76658 шт.
|
59.4 тис. шт.
|
1.3
|
|
|
III
|
71-53
|
92-99
|
|
|
92-99
|
Жовтень
|
|
Посадка
|
ЮМЗ-6КЛ, ССН-1
|
11.5 га
|
6.3 га
|
1.8
|
1.8
|
|
V
|
120-26
|
216-47
|
550-00
|
990-00
|
1206-47
|
Жовтень
|
|
Всього за 2 рік:
|
|
|
|
14.8
|
11.9
|
1.6
|
|
|
1623-32
|
|
6224-00
|
7847-32
|
|
|
Продовження таб. 3.2
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
|
3 рік вирощування
лісових культур
|
|
Привезення сіянців
|
гужевий
|
11498 шт.
|
12 тис. шт.
|
0.9
|
|
0.9
|
III
|
71-53
|
64-38
|
90-00
|
81-00
|
145-38
|
Березень
|
|
Прикопування
|
Лопата
|
11498 шт.
|
59.4 тис. шт.
|
0.2
|
|
|
III
|
71-53
|
14-30
|
|
|
14-30
|
Березень
|
|
Привезення людей
|
Машина
|
|
|
17
|
17
|
|
|
|
|
250-00
|
4250-00
|
4250-00
|
Березень
|
|
Доповнення
|
Меч Колосова
|
11498 шт.
|
700 шт.
|
16.4
|
|
|
IV
|
80-47
|
1319-70
|
|
|
1319-70
|
Березень
|
|
Продовження таб. 3.2
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
|
Механізований догляд
|
ЮМЗ-6КЛ, КРВН-2.5
|
39.84 га
|
12.5 га
|
3.2
|
3.2
|
|
IV
|
105-42
|
337-34
|
550-00
|
1760-00
|
2097-34
|
Травень - Серпень
|
|
Ручний догляд
|
Сапа
|
61332 м2
|
650 м2
|
9.4
|
|
|
III
|
71-53
|
6745-28
|
|
|
6745-28
|
Травень - Серпень
|
|
Всього за 3 рік:
|
|
|
|
47.1
|
20.2
|
0.9
|
|
|
8481-00
|
|
6091-00
|
14572-00
|
|
|
4 рік вирощування
лісових культур
|
|
Привезення сіянців
|
гужевий
|
11498 шт.
|
12 тис. шт.
|
0.9
|
|
0.9
|
III
|
71-53
|
64-38
|
90-00
|
81-00
|
145-38
|
Березень
|
|
Прикопування
|
Лопата
|
11498 шт.
|
59.4 тис. шт.
|
0.2
|
|
|
III
|
71-53
|
14-30
|
|
|
14-30
|
Березень
|
|
Продовження таб. 3.2
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
|
Привезення людей
|
Машина
|
|
|
17
|
17
|
|
|
|
|
250-00
|
4250-00
|
4250-00
|
Березень
|
|
Доповнення
|
Меч Колосова
|
11498 шт.
|
700 шт.
|
16.4
|
|
|
IV
|
80-47
|
1319-70
|
|
|
1319-70
|
Березень
|
|
Механізова-ний догляд
|
ЮМЗ-6КЛ, КРВН-2.5
|
29.88 га
|
12.5 га
|
2.4
|
2.4
|
|
IV
|
105-42
|
253-00
|
550-00
|
1320-00
|
1573-00
|
Травень Липень
Вересень
|
|
Ручний догляд
|
Сапа
|
45999 м2
|
650 м2
|
70.8
|
|
|
III
|
71-53
|
5065-32
|
|
|
5065-32
|
Травень Липень
Вересень
|
|
Всього за 4 рік:
|
|
|
|
107.7
|
19.4
|
0.9
|
|
|
6716-70
|
|
5615-00
|
12367-70
|
|
|
5 рік вирощування
лісових культур
|
|
Продовження таб. 3.2
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
|
Механізова ний догляд
|
ЮМЗ-6КЛ, КРВН-2.5
|
19.92 га
|
12.5 га
|
1.6
|
1.6
|
|
IV
|
105-42
|
168-76
|
550-00
|
880-00
|
1048-76
|
Травень Серпень
|
|
Ручний догляд
|
Сапа
|
30666 м2
|
650 м2
|
47.2
|
|
|
III
|
71-53
|
3376-22
|
|
|
3376-22
|
Травень Серпень
|
|
Всього за 5 рік:
|
|
|
|
48.8
|
1.6
|
|
|
|
3544-97
|
|
880-00
|
4424-97
|
|
|
6 рік вирощування
лісових культур
|
|
Механізований догляд
|
ЮМЗ-6КЛ, КРВН-2.5
|
9.96 га
|
12.5 га
|
0.8
|
0.8
|
|
IV
|
105-42
|
84-34
|
550-00
|
440-00
|
524-34
|
Травень
|
|
Ручний догляд
|
Сапа
|
15333 м2
|
650 м2
|
23.5
|
|
|
III
|
71-53
|
1680-95
|
|
|
1680-95
|
Травень
|
|
Продовження
таб. 3.2
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
|
Всього за 6 рік:
|
|
|
|
24.3
|
0.8
|
|
|
|
1765-29
|
|
440-00
|
2205-29
|
|
|
7 рік вирощування лісових культур
|
|
Механізова ний догляд
|
ЮМЗ-6КЛ, КРВН-2.5
|
9.96 га
|
12.5 га
|
0.8
|
0.8
|
|
IV
|
105-42
|
84-34
|
550-00
|
440-00
|
524-34
|
Травень
|
|
Ручний догляд
|
Сапа
|
15333 м2
|
650 м2
|
23.5
|
|
|
III
|
71-53
|
1680-95
|
|
|
1680-95
|
Травень
|
|
Всього за 7 рік:
|
|
|
|
24.3
|
0.8
|
|
|
|
1765-29
|
|
440-00
|
2205-29
|
|
|
Всього:
|
|
|
|
272.5
|
59.1
|
3.4
|
|
|
82469-86
|
|
22110-00
|
104579-86
|
|
3.2 Аналіз витрат і
собівартість вирощування лісових культур.
Лісокультурна площа №1
Таблиця – 3.3 Виробнича собівартість створення лісових
культур.
Породи – Дуб, Липа, Кизил площа – 5.6 га
|
№ п/п
|
Показники
|
Сума, грн.
|
|
На 1 га
|
На всій площі
|
|
1
|
Зарплата механізаторів і робітників
|
8697-74
|
48707-37
|
|
2
|
Премії робітникам за якісне виконання робіт, високу приживлюваність,
т.д.
|
1739-55
|
9741-67
|
|
3
|
Доплата за бригадирство,класність механізаторів, оплата відпусток
|
1304-66
|
7306-10
|
|
4
|
Відрахування соцстраху
|
321-82
|
1802-17
|
|
5
|
Адміністративно-керівні витрати
|
608-84
|
3409-51
|
|
6
|
Інші виирибничі витрати, амортизація, техніка безпеки і т.д.
|
1565-59
|
8767-32
|
|
7
|
Витрати на утримання коней, тракторів, автомобілів і т.д.
|
2777-14
|
|
8
|
Вартість садивного матеріалу
|
2026-44
|
11348.06
|
|
Всього:
|
16264-64
|
91081-98
|
Лісокультурна площа №2
Таблиця – 3.4 Виробнича собівартість створення лісових
культур.
Породи – Дуб, Ясен площа – 11.5 га
|
№ п/п
|
Показники
|
Сума, грн.
|
|
На 1 га
|
На всій площі
|
|
1
|
Зарплата механізаторів і робітників
|
7171-29
|
82469-86
|
|
2
|
Премії робітникам за якісне виконання робіт, високу приживлюваність,
т.д.
|
1434-26
|
16493-97
|
|
3
|
Доплата за бригадирство,класність механізаторів, оплата відпусток
|
1075-69
|
12370-48
|
|
4
|
Відрахування соцстраху
|
265-34
|
3051-38
|
|
5
|
Адміністративно-керівні витрати
|
501-99
|
5772-89
|
|
6
|
Інші виирибничі витрати, амортизація, техніка безпеки і т.д.
|
1290-83
|
14844-57
|
|
7
|
Витрати на утримання коней, тракторів, автомобілів і т.д.
|
1922-61
|
22110-00
|
|
8
|
Вартість садивного матеріалу
|
1566-46
|
18014-28
|
|
Всього:
|
15228-47
|
175127-40
|
Розділ 4. Організація робіт
під час створення лісових культур.
4.1 Організація праці на
лісових підприємствах
Таблиця 4.1 – Потреба в робочій силі для створення
лісових культур за плановим завданням.
|
№ ділянки
|
Категорія
лісокультурної площі
|
Потрібно людино-днів по
місяцях
|
Разом
|
|
січень
|
лютий
|
березень
|
квітень
|
травень
|
червень
|
липень
|
серпень
|
вересень
|
жовтень
|
листопад
|
грудень
|
|
1
|
Свіжий зруб
|
|
|
86.4
|
86.4
|
86.4
|
86.4
|
86.4
|
86.4
|
86.4
|
86.4
|
86.4
|
|
777.5
|
|
2
|
сіножаття
|
|
|
30.3
|
30.3
|
30.3
|
30.3
|
30.3
|
30.3
|
30.3
|
30.3
|
30.3
|
|
272.5
|
|
Усього:
|
|
|
116.7
|
116.7
|
116.7
|
116.7
|
116.7
|
116.7
|
116.7
|
116.7
|
116.7
|
|
1050
|
|
Потрібно робітників
|
|
|
6
|
6
|
6
|
6
|
6
|
6
|
6
|
6
|
6
|
|
54
|
|
Постійних:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Сезонних:
|
|
|
6
|
6
|
6
|
6
|
6
|
6
|
6
|
6
|
6
|
|
54
|
4.2 Охорона праці і техніка
безпеки на лісокультурних роботах.
З правил техніки
безпеки найважливішими є такі:
1. Перед початком
роботи водії, трактористи-машиністи й навіть обслуга зобов'язані пройти
інструктаж технічно безпеки, про що мусять розписатися у спеціальній журналі;
знати правила безпечної експлуатації і за машин і за механізмами і
теплопостачальним обладнанням
2. Стороннім особам
забороняється розташовано неподалік працюючих машин і майданчиках, де проводять
роботи.
3. Машини, працюють
у зчіпці з тракторами, повинен мати жорстке з'єднання, не що дозволяє їм
набігати на трактор.
4. Не можна
використовувати несправні машини, і навіть оглядати, виправляти, змащувати і
регулювати рухомі частини машин в процесі лікування, під час роботи.
5. Принависні машин
на трактор не можна перебуває між поздовжніми тягами механізму підвіски.
6. Перед початком
руху трактори з звислий машиною треба переконатися, що немає небезпеки зачепити
когось піднятою машиною чи зачепиться за щось.
7. Необхідно дати
попереджуючий сигнал для працівників навісних машинах і час розпочинати рух
лише після отримання відповідного сигналу.
8. Забороняється
їздити у піднятою звислий машині.
9. Повороти
трактори з піднятою звислий машиною треба здійснювати плавно і лише
переконавшись, що протягом досяжності машиною немає людей. При ослаблених
ланцюгах повороти не допускаються.
10. При зустрічному
роз'їзді тракторів необхідно триматися з відривом 2 м друг від друга.
11. Під час
тривалої зупинки трактори не годилося залишати машини в піднятий стані.
12. Для зняття
звислий машини з трактори необхідно опустити машину у вигляді гідравлічної
системи в крайнє нижнє ситуацію і після цього від'єднати від трактори.
13.Опускать машини
у робочий ситуацію і підняти можна тільки на прямолінійних ділянках руху
трактори.
14. Не можна їздити
у причіпних машинах (окрім тих випадків, коли передбачено конструкцією машини),
стає під час роботи між тракторами і причіпними машинами, і навіть зістрибнути
з машини під час руху, і залишати механізми управління.
15. Категорично
заборонено працювати у нічний час без відповідного висвітлення.
16. Не можна
повертати агрегат, якщо його працівники органи заглиблені у ґрунт.
17. Ґрунтообробні
машини, забезпечені підйомними і настановними важелями, повинен мати надійні
засувки, виключають можливість вимикання.
18. Вмикати і
вимикати автомат плуга слід з допомогою мотузки, прикріпленій важіль включення
автомата
19. Забороняється
під час роботи подавати насіння до висівного апарату сівалки палицею, і навіть
руками.
20. Не можна
заправляти двигун пальним під час роботи, чи поблизу відкритого вогню.
21. Ремонтувати
машину в польових умовах слід тільки після перекладу їх із робочого положення у
транспортне, установки замикаючих механізмів чи опущених на підставки робочих
органах.
Висновок
При виконанні даного курсового проектування, я здобув навики з
проектування лісових культур для заліснення різних лісокультурних площ,
оволодів методикою проведення розрахунків (обрахувавши 11 таблиць) та
здійснення економіко-лісового обґрунтування запропонованих лісокультурних
заходів і типів лісових культур, закріпив знання отримані під час вивчення
дисципліни.
Згідно завдання мого курсового проекту, вирощувати лісові культури я
планую 7 років
На першій ділянці роботи ведуться 5 років. Під час першого року обробляю
ґрунт смугами трактором ДТ-75М в агрегаті з ПКЛ-70 і трактором ЛХТ-55 в
агрегаті з КЛБ-1.7, саджаю сіянці вручну під меч Колосова в обсязі 39994 шт.,
доглядаю вручну і доповнюю в обсязі 5997 шт. Під час другого року доглядаю
вручну і доповнюю в обсязі 5997 шт. І під час третього, четвертого і п’ятого
років доглядаю вручну. На це мені потрібно 722.7 людино днів, 53 машино днів і
1.8 коне днів. За виконані роботи і садивний матеріал мені потрібно заплатити
91081.98 грн.
На другій ділянці роботи ведуться 7 років. Під час першого року проводжу
суцільний обробіток ґрунтуза систумою чорного пару трактором ЮМЗ-6КЛ в агрегаті
з БДН-2.0, ПЛН-3-35, КПС-4. Під час другого року обробляю ґрунт, саджаю сіянці
механізовано трактором ЮМЗ-6КЛ в агрегаті з ССН-1 в обсязі 76658 шт. Під час
третього доглядаю механізованотрактором ЮМЗ-6КЛ в агрегаті з КРВН-2.5 і
доповнюю вручну в обсязі 11498 шт. Під час четвертого доглядаю механізовано і
доповнюювручну в обсязі 11498 шт. І під час п’ятого, шостого, сьомого років
доглядаю механізовано. На виконані роботи і садивний матеріал мені потрібно 210
людино днів, 59.1 машино днів і 3.4 коне днів. За це мені потрібно заплатити
175127.4грн.
Загалом потрібно 1050 робочих днів, 54 сезонних робітників і заплатити
266209.38 грн.
Використані джерела
1. Ботаника и сельское хоз-во
6. «Лісові культури» Гордієнко М.І., Мауєр В.М.,
Коречький Г.С. Київ. «Сільгоспосвіта», 1995р.
7. «Лісові культури» Гордієнко М.І., Мауєр
В.М.,Гузь М.М.,Дербинюк Ю.М. Львів. Камула, 2005р.
8. «Лісові культури» Калінін М.І. Київ. 1991р.
9. Технологія лісокультурних робіт. Вакулюк П.Г.
1962р.
10.
Типові норми виробітку на
лісокультурні роботи, 1980