Дослідили можливість використання тесту "Cito Test Fob" для дослідження "старих" плям крові.
Матеріали та методи. На першому етапі дослідження визначали параметри чутливості тест-системи "Cito Test Fob" відносно концентрації людського гемоглобіну, для чого використовували розчини останнього в концентрації 500, 250, 125, 62.5, 31.25, 16.5, 8.25, 4.13, 2 та 1 мкг гемоглобіну/мл. Для тестування кожного розведення була використана індивідуальна тестова смужка. На тестову ділянку кожної з 10 смужок наносили по 5 крапель (150 мкл) відповідного розведення гемоглобіну. Результат реєстрували на десятій хвилині відповідно до інструкції виробника. Контрольне дослідження проводили з кількістю розведень, що залишилася, за допомогою стандартних судово-медичних імунологічних методів, а саме методу тонкошарової хроматографії та реакції преципітації в агарі (РПА). Тонкошарову хроматографію проводили з використанням пластин "Сорбфіл ПТСХ П-А 100x100". Пластинку поділяли на 10 смужок. Пробу наносили капіляром у такій кількості, щоб зона старту складала 2 мм. Розгонку проводили впродовж 15 хв, після чого хроматограми прогрівали у сушильній шафі до 115оС і проводили їх проявлення за допомогою спиртового розчину бензидину і 3% розчину перекису водню. Для проведення РПА готували 1% агарозний гель, який поміщали шаром 4 мм на чашки Петрі. В центральній лунці кожної чашки розміщували по 1 краплі екстрагованої витяжки відповідного сліду, а в периферійних лунках - по 1 краплі преципітуючих сироваток людини, кота, свині, собаки, рогатої худоби, коня, кролика. Результати реакції оцінювали через 24 години інкубації у холодильнику.
Встановлення специфічності тесту проводили з розчинами рідкої крові людини, кішки, собаки, свині, великої рогатої худоби (корови) та птиці (курки) в розведеннях 1:1000. Отримані розчини відповідних зразків крові по 5 крапель (150 мкл) наносили на індивідуальні тестові смужки. Результат реєстрували на десятій хвилині відповідно до інструкції виробника.
Сукупність зразків крові на кожній з поверхонь складалася з 2-х груп зразків - тестової та контрольної, які маркувалися таким чином, щоб по 1 зразку з кожної групи підпадало під 1 тиждень дослідження. У тестовій групі встановлення наявності та видової приналежності крові проводили за допомогою експериментального методу тесту "Cito Test Fob", у контрольній - встановлювали наявність крові за допомогою стандартного методу тонкошарової хроматографії та видову належність за допомогою реакції преципітації в агарі (РПА). Відбір зразків з підвіконня та металевої решітки кожного тижня проводили шляхом змиву за допомогою ватного тампону, змоченого фізіологічним розчином, відбір зразків зі стіни з цементним покриттям робили шляхом зішкребу ділянок, на яких містились сліди крові.
Тампони зі зразками переносили у пробірки типу "епендорф" з додаванням до експериментальної групи зразків буфера з набору тесту "Cito Test Fob", а до контрольної групи - фізіологічного розчину. Далі сліди крові екстрагували при температурі 22°С протягом 30-60 хв. По 5 крапель (150 мкл) кожного з екстрагованих розчинів тест-групи наносили на тестову ділянку відповідної тест-смужки "Cito Test Fob". Результат реєстрували на десятій хвилині відповідно до інструкції. У контрольній групі зразків екстраговані розчини використовували для проведення тонкошарової хроматографії та реакції преципітації в агарі. Результати реакції оцінювали через 24 години інкубації у холодильнику.
На третьому етапі вивчали можливість використання тесту "Cito Test Fob" для дослідження "старих" плям крові, для цього проводили дослідження з використанням "старих" плям крові на марлі, які зберігалися в архіві Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи протягом 5-, 10- та 15-річного терміну. З ділянок марлі, що містили сліди крові, робили вирізки, які поміщали у пробірки типу "епендорф" з додаванням буферу набору тесту "Cito Test Fob", який входить до складу набору. Екстрагування проводили при температурі 22оС на протязі 30 хв., 1, 6, 12 та 24 годин для найкращого виходу гемоглобіну у буфер набору "Cito Test Fob".
Результати. При визначенні параметрів чутливості тесту "Cito Test Fob" позитивний результат на наявність людського гемоглобіну був отриманий при концентрації гемоглобіну в розчині 8.25 мкг/мл, у той час при використанні стандартного методу тонкошарової хроматографії позитивний результат на наявність крові - гемоглобіну був отриманий при концентрації гемоглобіну 2,0 мкг/мл. При встановленні видової приналежності гемоглобіну в концентрації 2,0 мкг/мл за допомогою реакції преципітації були отримані негативні результати.
Стандартний метод тонкошарової хроматографії на наявність крові виявився більш чутливим чим тест "Cito Test Fob", однак при вищезазначених концентраціях гемоглобіну, видова приналежність гемоглобіну не була встановлені, що не дає законної підстави на подальші експертні дослідження.
Таким чином, експериментально, на зразках людського гемоглобіну був встановлений пороговий рівень чутливості тесту "Cito Test Fob", який складає 8.25 мкг/мл. Ми вважаємо, що саме така чутливість тесту "Cito Test Fob" достатня для проведення судово-медичних експертних досліджень слідів крові.
При визначенні специфічності тесту "Cito Test Fob" зі зразками рідкої рідкої крові людини, кішки, собаки, свині, великої рогатої худоби (корови) та птиці (курки) в розведеннях 1:1000, позитивний результат неодноразово був отриманий тільки з розчинами рідкої крові людини, що свідчить про достатню чутливість та специфічність тесту.
При дослідженні впливу факторів часу, а саме давності нанесення слідів крові на протязі чотирьох тижнів, зовнішніх умов (відносної вологості, зовнішньої температурі) та характеру поверхні, на якій розташовані сліди (пластикове підвіконня, металеві решітки та стіну з цементним покриттям) було встановлено, що позитивний результат на встановлення наявності людської крові за допомогою тесту "Cito Test Fob" був отриманий з експериментальними слідами крові на протязі всіх 4х тижнів при вищеназваних умовах на поверхні металевої решітки та стіни з цементним покриттям. Негативний результат був отриманий на 14 день з експериментальними слідами крові на пластиковому підвіконні. Аналогічні результати були зафіксовані у контрольній групі при дослідженні експериментальних слідів крові.
Таким чином, було встановлено, що результативність тесту "Cito Test Fob" при дослідженні експериментальних слідів крові людини впродовж чотирьох тижнів з урахуванням впливу зовнішніх умов та характеру поверхонь не поступається стандартним судово-медичним імунологічним методам дослідження слідів крові, що дає можливість вважати його придатним для встановлення приналежності слідів крові, які знаходилися в умовах зовнішнього середовища на різних поверхнях на протязі чотирьох тижнів.
В результаті проведеної роботи при дослідженні "старих" слідів крові людині з терміном зберігання 5, 10 та 15 років при використанні тесту "Cito Test Fob" позитивні результати були отримані для всіх досліджуваних зразків. Слід підкреслити, що час екстракції слідів "старої" крові з лізуючим буфером, який входить до складу тесту, треба подовжувати до 24 годин, це дає найкращий результат.
Обговорення. Отримані нами результати продемонстрували, що імунохроматографічний тест "Cito Test Fob" є чутливим та специфічним методом встановлення наявності та видової приналежності.
Отримані нами результати продемонстрували, що імунохроматографічний тест "Cito Test Fob" є чутливим і специфічним методом для встановлення наявності та видової приналежності змінених та "старих" слідів крові, тому його можна рекомендувати для скринінг-дослідження слідів, які схожі на кров, як в умовах місця події, так і в лабораторних умовах для скорочення терміну проведення комплексного судово-медичного дослідження речових доказів зі слідами крові.
З урахуванням отриманих результатів можемо виділити наступні переваги даного методу:
Скорочення терміну етапу судово-медичного імунологічного дослідження за рахунок застосування імунохроматографічного тесту "Cito Test Fob" до 24 годин;
Одночасне встановлення наявності та видової приналежності слідів крові;
Можливість одночасного дослідження великої кількості слідів, що схожі на кров;
Економічність методу в порівнянні зі стандартними методиками;
Економність витрат біологічного матеріалу на етапі одночасного встановлення наявності та видової приналежності слідів крові;
Можливість застосування безпосередньо на місці події;
Проста процедура виконання, яка не потребує спеціальних вмінь і навичок, а також зручна та обєктивна інтерпретація результатів;
Можливість документування результатів дослідження;
Можливість застосування тесту при відборі речових доказів, що містять сліди крові на етапі лабораторного дослідження.
Висновок
Імунохроматографічний тест "Cito Test Fob" можна рекомендувати для скринінг-дослідження слідів, що схожі на кров, як в умовах місця події, так і в лабораторних умовах, що дає можливість скоротити термін проведення комплексного судово-медичного дослідження речових доказів зі слідами крові на етапі судово-медичного імунологічного дослідження, для наступної ідентифікації цих слідів за допомогою молекулярно-генетичних методів.
Список літератури
1.Судово-медичне дослідження речових доказів. Г.Ф. Кривда, А.П. Демянчук, В.О. Котельникова, Р.О. Старовойтова і др. Херсон: Наддріпряночка, 2014. - 460 с.
2.Кривда Р.Г. Современные возможности идентификации следов крови. Р.Г. Кривда, Е.Н. Ющук // матеріали науково-практичної конференції "Особливості модернізації предмету досліджень представників медичних наук". Київ, 3-4 червня 2016. - С. 57-60.