Облік наявності та руху грошових коштів на поточних рахунках в банку в іноземній валюті
Облік
наявності та руху грошових коштів на поточних рахунках в банку в іноземній
валюті
Вступ
Більшість операцій, що відбуваються
на підприємстві, пов'язані з придбанням, виробництвом і продажем товарів та
послуг, і, у зв'язку з цим оплатою та одержанням грошових коштів. Оскільки
грошові кошти мають здатність обертатись, ступінь ризику помилок в обліку та
контролю на цій ділянці обліку досить великий. Тому важливим завданням є
організація обліку, аналізу і аудиту грошових коштів з метою забезпечення
мінімальних гарантій для користувачів фінансової звітності щодо достовірності,
реальності, повноти і законності наведеної інформації про неї. Отже, питанням
обліку грошових коштів має приділятись серйозна увага.
Вказані обставини вимагають подальшого
дослідження особливостей обліку операцій з грошовими коштами і внесення, на цій
основі, пропозицій по удосконаленню обліку та аналізу господарської діяльності
підприємства. Крім того, необхідна також подальша наукова розробка питань,
пов’язаних з дослідження суті поняття “грошові кошти”, її ролі в інформаційному
забезпеченні управління підприємством, оптимізації основних показників і
кількості носіїв первинної інформації по складанню і аналізу фінансової
звітності.
Суттєве практичне значення викладених питань
дозволить виявити шляхи покращення фінансово-економічного становища
підприємства.
Номінальну виробничу діяльність кожне
підприємство може здійснювати лише при постійних зв`язках з іншими
підприємствами з допомогою грошових коштів.
У міжнародній практиці досі не існує єдиної
універсальної схеми обліку валютних операцій, і зарубіжні країни у своїх
національних системах бухгалтерського обліку використовують різні методи
відображення у фінансовій звітності операцій з іноземною валютою. Найпоширеніші
з них такі: • метод обліку за курсом на дату закриття (closing rate method),
відповідно якого всі операції з іноземною валютою відображаються у обліку за
курсом на дату балансу; • метод оборотно-необоротної оцінки
(Сurrent/Non-current method), відповідно до якого поточні активи та пасиви
переоцінюються за курсом на дату балансу, а довгострокові - відобра-жаються за
історичною вартістю; • монетарно-немонетарний метод (Monetarn/Non-monetary
method) - розподіл статей балансу на монетарні та немонетарні за грошовою
ознакою; • темпоральний метод (Temporal method) полягає в оцінці активів та
пасивів за поточними (або майбутніми) цінами за курсом на дату звітності, а
статті, що виражені за історичною вартістю, відповідно за курсом на дату
відображення в обліку. Вибір методу обліку валютних операцій здійснюється
країною самостійно, залежно від історичного розвитку, традицій, рівня розвитку
науки й економіки та умов господарювання. Так, наприклад, у країнах з високим
рівнем інфляції, практикується оцінювання валютних коштів за поточним курсом. В
Україні діє Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін
валютних курсів», який визначає методологічні засади формування в
бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та
відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за
межами України в грошовій одиниці України. Норми Положення (стандарту) 21
за-стосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами
незалежно від форм власності (крім бюджетних установ). В основу бухгалтерського
обліку валютних операцій в Україні покладено монетарно-немонетарний метод.
Монетарні статті - статті балансу про грошові
кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені
у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів. Немонетарні
статті - статті інші, ніж монетарні статті балансу. Для бухгалтерського обліку
валютних операцій слід розрізняти такі поняття: Офіційний валютний курс - курс
валюти, офіційно встановлений Національним банком України як уповноваженим
органом держави. Комерційний курс - курс який установлюється банком для
проведення операцій купівлі-продажу іноземної валюти. Курсова різниця - різниця
між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти за різних валютних курсів.
Поточний рахунок в іноземній валюті
відкривається суб’єкту господарювання для:
зберігання грошей і проведення розрахунків у
межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті;
для здійснення поточних операцій;
для здійснення інвестицій за кордон, розрахунків
за купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної позики України та для
зарахування, використання і погашення кредитів в іноземній валюті;
для надходження іноземних інвестицій в Україну
відповідно до законодавства України;
для проведення операцій, передбачених
генеральною ліцензією Національного банку на здійснення валютних операцій.
Порядок здійснення розрахунків в іноземній
валюті регламентується Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в
іноземній валюті» від 23.09.99 р. № 185 (із змінами і доповненнями, внесеними
Законом України від 16.03.2000 р. № 1559-ІІІ). Організації і методиці обліку
операцій в іноземній валюті присвячені праці С.Ф.Голова, В.П. Завгороднього,
З.В. Задорожного, М.В.Кужельного, І.І.Павлюка, В.М.Пархоменка, В.В.Сопка,
М.М.Ткаченка та інших. Ці праці містять багато цінних пропозицій та
рекомендацій щодо ведення обліку згідно чинного законодавства.
1.Економічна сутність грошових коштів
Сучасні умови існування підприємств, а також
процеси, що протікають в економіці України ще раз підтверджують важливість і
необхідність добре налагодженого фінансового обліку грошових коштів на рахунках
в банках для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємствами.
Значущість інформації про рух грошових коштів на рахунках в банках
обумовлюється необхідністю надання користувачам для прийняття рішень повної та
неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності.
Для зберігання тимчасово вільних грошей та
здійснення розрахункових операцій кожне підприємство відкриває у відділеннях
банку по місцю знаходження розрахункові рахунки.
За економічним змістом безготівкові розрахунки
розподіляються на дві основні групи:
. За товарними операціями, тобто всі розрахунки
між підприємствами і господарськими організаціями за реалізовану продукцію,
виконані роботи, послуги і придбані матеріальні цінності.
. За нетоварними операціями, до яких
відносяться: платежі до бюджету, одержання і повернення банківських позик,
сплата страхових платежів, розрахунки за претензіями, недостачами і крадіжками
та інші розрахунки.
Розрахункові рахунки у іноземній валюті можуть
бути використані лише для операцій 1 типу.
Організація безготівкових розрахунків базується
на таких принципах:
• платежі здійснюються після відвантаження
продукції, виконання робіт, послуг або одночасно з ними;
• платежі здійснюються за згодою платника;
• покупець може відмовитись від оплати
розрахункових документів;
• платежі здійснюються за рахунок коштів
платника або в установленому порядку за рахунок кредиту банку;
• зарахування коштів на рахунок одержувача
повинно виконуватися лише після списання цих сум з рахунку платника.
Операції на рахунках в установах банків можуть
бути тимчасово зупинені за рішенням державних податкових інспекцій, судовими,
правоохоронними та іншими органами у випадках, передбачених законодавчими
актами.
Для проведення безготівкових розрахунків
підприємства можуть застосовувати лише ті форми розрахунків, які встановлені
законами і постановами Уряду і є обов’язковими для всіх учасників платіжного
обігу. Залежно від умов господарської діяльності підприємств, місця знаходження
платників, джерел коштів, за рахунок яких виконуються платежі застосовуються ті
чи інші форми розрахунків. При розрахунках за товарно-матеріальні цінності. Надані
послуги і виконані роботи, а також по інших операціях, використовують такі
основні форми безготівкових розрахунків: платіжними дорученнями; платіжними
вимогами-дорученнями; чеками; акредитивами; векселями; платіжними вимогами;
інкасовими дорученнями. Ці форми розрахунків були впроваджені Інструкцією №7
“Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України” і затверджені
Постановою НБУ № 204 від 2.08.1996.
Розрахункові документи, які здаються в банк
мають відповідати вимогам встановлених стандартів та вміщувати, залежно від їх
форми, такі реквізити:
• назва документа;
• номер документа, число, місяць, рік його
виписки. (Число та рік вказуються цифрами, місяць - літерами. На розрахункових
документах, які заповнюються технічними засобами, допускаються зазначення
місяця цифрами (01-12));
• назви платника та одержувача коштів (їх
офіційне скорочення), які відповідають зареєстрованим у статуті, їх
ідентифікаційні коди за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій
України, у фізичних осіб - ідентифікаційні номери, що проставляються на
підставі відповідних документів податкових органів, номери рахунків в установах
банку;
• назва банків платника та одержувача, їх
місцезнаходження та умовні номери за МФО (код банку);
• суму платежу цифрами та літерами;
• призначення платежу: назва товару (виконаних
робіт, наданих послуг), посилання на документ, на підставі якого здійснюється
операція (договір, рахунок, товарно-транспортний документ, та інше), із
зазначенням його номера і дати, зазначення законодавчого акта, яким передбачене
право безспірного стягнення та безакцентного списання коштів (його дата, номер
і відповідний пункт). Замість назви товару може зазначатись його кодове
(умовне) значення;
• на першому примірнику (незалежно від способу
виготовлення розрахункового документа) - відбиток печатки (за винятком
випадків, передбачених інструкцією) та підписи відповідальних осіб платника або
(та) одержувача коштів;
• підрозділи бюджетної класифікації та строк
настання платежу (у разі перерахування коштів до бюджету);
• суму податку на додану вартість або напис “без
податку на додану вартість”. В бухгалтерському обліку всі розрахунки з бюджетом
відображають на рахунку № 641 «Розрахунки з бюджетом”. По кредиту цього рахунку
нараховують суми платежів до бюджету, а по дебету - фактичне перерахування
грошей у дохід бюджету. Кредитове сальдо показує заборгованість підприємства
перед бюджетом, тобто суму, яку підприємство має перерахувати до бюджету.
Дебетове сальдо по рахунку 641 означає переплату бюджету, тобто надлишкову
перераховану суму до бюджету, яку необхідно зарахувати в рахунок чергових
платежів або повернути підприємству.
.Нормативно правова база обліку наявності та
руху грошових коштів на поточних рахунках в банку в іноземній валюті
Порядок здійснення розрахунків в іноземній
валюті між резидентами та нерезидентами, перш за все, регулюється Законами
України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті",
"Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", а також
Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків в
національній та іноземній валютах, затвердженою Постановою Правління
Національного банку України.
Режим здійснення валютних операцій на території
України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних
органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні
валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок
здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного
законодавства визначають Декрет КМУ "Про систему валютного регулювання і
валютного контролю" від 19.02.1993 р. № 15-93 в редакції від 12.01.2012 та
Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"
від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР редакції від 11.02.2010
Рис. 1 Схема операцій з іноземною
валютою
За загальним правилом для здійснення
розрахунків суб'єкти господарювання зберігають грошові кошти в установах банків
на відповідних рахунках.
Як встановлено ч. 2 ст. 1087
Цивільного кодексу України, розрахунки між юридичними особами, а також
розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними
підприємницької діяльності, здійснюються в безготівковій формі. Розрахунки між
цими особами можуть проводитися також готівкою, якщо інше не встановлено
законом.
Слід, однак, мати на увазі, що сфера
застосування готівкового обігу досить обмежена і визначається спеціальними
нормами.
Переважна ж більшість розрахунків
між суб'єктами господарювання проводиться у безготівковій формі на підставі розрахункових
документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Сучасний валютний ринок становить
собою систему механізмів, функціонування яких покликане забезпечити купівлю і
продаж національних грошових одиниць та іноземних валют з метою їх використання
для обслуговування міжнародних платежів.
Найсуттєвішим функціональним
призначенням валютного ринку є забезпечення реальної свободи та дій власника
валюти.
Ступінь зрілості валютного ринку
визначається не тільки масштабами валютних операцій, але і його спроможністю
повною мірою реалізувати саме цю функцію.
Свобода вибору суб”єктів ринку
пов’язана з їхнім прагненням отримати для себе у процесі здійснення валютних
операцій певні матеріальні вигоди, виражені у відповідному доході.
Невід’ємним атребутом валютного
ринку є присутність функціональних елементів його регулювання. Сучасний
валютний ринок-інситутуційно регульований. Уся система міжнародних валютних
орнанізацій, союзів і угод , діючих на міждержавній основі, а також система
страхування від валютного ризику являють собою відповідні атребути
валютно-ринкової діяльності.
Відповідно до п. 4 Положення
(стандарту) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів"
грошові кошти - це готівка, грошові кошти на рахунках в банках та депозити до
запитання.
Дамо визначення таким поняттям, як
іноземна валюта та валютні операціїї.
·іноземна валюта- іноземні грошові
знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу
та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а
також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають
обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу , кошти у грошових одиницях
іноземних держав і міжнародних розрахункових одиницях, що перебувають на
рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за
межами України;
·платіжні документи та інші цінні
папери, боргові розписки, акредитиви, чеки, депозитні сертифікати, інші
фінансові та банківські документи, виражені в іноземній валюті.
Валютні операції- це: ·операції,
пов’язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій
, що здійснюються резидентами у валюті України;
·операції, пов’язані з використанням
валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням
заборгованостей та інших зобов’язань, предметом яких є валютні цінності;
·операції, пов’язані з ввезенням,
переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням,
переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.
Валютне регулювання та валютний
контроль в Україні здійснюють державні органи:
·Національний банк України;
·Державна податкова адміністрація
України;
Виручка резидентів у іноземній
валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у
строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180
календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної
декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав
інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що
засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної
власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу
виконавчої влади з питань економічної політики.
Національний банк України має право
встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському
валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов'язань
перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в
разі недотримання резидентом цього строку.
Ст. 73 Закону «Про банки і
банківську діяльність» передбачає, що в разі порушення банками або іншими
особами, які можуть бути об'єктом перевірки НБУ відповідно до цього Закону,
банківського законодавства, нормативно-правових актів НБУ або здійснення
речових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи Інших кредиторів
банку, НБУ має право застосовувати такий захід впливу, як накладення штрафу на
банки, відповідно до положень, затверджених Правлінням НБУ, у розмірі не більше
1% від суми зареєстрованого статутного фонду
.Документальне оформлення руху
коштів на поточних рахунках в банку в іноземній валюті
Для забезпечення безперервного
спостереження за господарськими операціями, що здійснюються на підприємстві,
використовують бухгалтерські документи, де фіксуються факти здійснення
господарських операцій. Питання, пов’язані з оформленням первинних облікових
документів і реєстрів бухгалтерського обліку, регулюються ст. 9 Закону України
“Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999
р. № 996-ХIV. Сутність бухгалтерських документів полягає в тому, що вони,
фіксуючи факти здійснення господарських операцій, є основою для їх
бухгалтерського обліку. Документація - це спосіб оформлення господарських
операцій відповідними документами, призначений для первинного спостереження за
господарськими операціями як обов’язкова умова відображення їх в обліку.
Документація відіграє також важливу роль в управлінні діяльністю підприємства,
забезпечує контроль за збереженням майна господарства, раціональним його
використанням. Вона має юридичне значення як письмовий доказ здійснення
господарських операцій. Використовують документацію для аналізу господарської
діяльності, фінансового контролю, аудиту й документальних ревізій. Документ -
це письмове свідчення на паперових або машинних носіях про здійснення
господарських операцій.
Залежно від змісту господарських
операцій, які підлягають документуванню, первинні документи поділяють на
грошові, матеріальні та розрахункові.
Від якості оформлення документів
залежать повнота й достовірність показників обліку та звітності. Основні вимоги
до складання документів:
• своєчасність складання;
• достовірність показників;
• правильність оформлення;•
заповнення всіх реквізитів.
Підставою для записів по
бухгалтерському рахунку 31 є виписка установи банку з доданими до неї
відповідними документами. У виписці ставиться номер кореспондуючого рахунку,
текст подається закодовано.
Операції на рахунках виконують за
розрахунково-грошовими документами, затвердженими банком.
Найчастіше застосовують розрахункові
документи: платіжні вимоги, платіжні доручення і розрахункові чеки.
Джерелами надходження на
розрахунковий рахунок до банку є кошти покупців за реалізовану їм продукцію, за
послуги, що надані іншим підприємствам і організаціям, кредити банку і т. ін.
Основними напрямами видачі грошей з
розрахункового рахунка в банку є платежі постачальникам за сировину, матеріали,
готові вироби, енергію, тощо.
Усі операції на розрахункових
рахунках виконуються за документами встановленої форми. Вони єдині для всіх
галузей. При зарахуванні грошей на розрахунковий рахунок не потрібна згода його
власника. Проте всі платежі з розрахункового рахунка виконуються, як правило,
банком за розпорядженням власника рахунка в межах вільного залишку коштів.
Виписка обов’язково подається на
перше число кожного місяця. Вона перевіряється підприємством з погляду
відповідності її поданим документам; при цьому встановлюється, чи всі записи
стосуються підприємства - власника розрахункового рахунка. У виписці
проставляється номер кореспондуючого рахунка. Виписка є основою для записів до
реєстрів бухгалтерського обліку операцій на розрахунковому рахунку. Записи
банку і підприємства мають бути ідентичними. В різних банках форми виписок
можуть бути різними, але в кожній обов'язково передбачаються позиції для дати,
номерів рахунків дебітора та кредитора, суми.
Зарахування готівки на банківський
рахунок проводиться на підставі оголошення про її внесення, відривна частина
якого є квитанцією банку про підтвердження цієї операції. Видача готівки
проводиться на підставі грошового чеку, три останні цифри номера якого
заносяться до виписки банку. Безготівкові операції здійснюються платіжними
дорученнями, платіжними вимогами-дорученнями, платіжними вимогами. Кожна
операція за цим рахунком у хронологічному порядку відображається у виписці
банку.
Виписка банку, яка є копією записів
банку на рахунку підприємства, видається йому разом із первинними документами,
що засвідчують здійснені операції з надходження і витрачання коштів. На основі
виписок банку проводять записи операцій за дебетом і кредитом цього рахунка у
Журналі обліку господарських операцій та Відомості 1-м обліку готівки і
грошових документів у відповідній кореспонденції рахунків.
Найбільш розповсюдженими видами
безготівкових розрахунків на підприємстві є розрахунки за допомогою платіжних
доручень та платіжних вимог-доручень. грошовий кошти поточний
рахунок
Платіжне доручення є розпорядженням
обслуговуючому банку про перерахування визначеної суми на рахунок іншого
підприємства, оформленим на спеціальному бланку.
При розрахунках платіжними
дорученнями ініціатором платежу виступає платник.
Платіжні доручення використовуються
для розрахунків між підприємствами за отримані товарно-матеріальні цінності
(роботи, послуги); за товарно-матеріальні цінності і послуги в порядку
попередньої оплати; при авансових платежах; при платежах до бюджету, органам
соціального страхування, оплаті претензій по якості і недостачі продукції,
штрафів, пені; погашення кредиторської заборгованості, а також для завершення
розрахунків по актах звірки взаємної заборгованості суб'єктів господарської
діяльності.
За бажанням у платіжному дорученні
платник може вказати дату валютування (тобто період між датою надходження доручення
на списання коштів у банк і датою зарахування списаних коштів на рахунок
одержувача), але тільки якщо така можливість передбачена в договорі на
розрахунково-касове обслуговування з банком. Це означає, що платник може
самостійно вказати дату зарахування коштів на поточний рахунок одержувача.
Проте період валютування не може перевищувати 3 робочі дні
Інструкція № 7 "Про
безготівкові розрахунки в господарському обороті України" передбачає
застосування платіжної вимоги-доручення, що виписується постачальником.
Покупець акцептує вимогу-доручення і здає її до банку. Вона приймається до
виконання банком покупця тільки при наявності коштів на поточному рахунку
покупця і при його письмовій згоді оплатити повністю або частково платіжну
вимогу-доручення, що повинно бути затверджене підписами осіб, уповноважених
розпоряджатися поточним рахунком, і печаткою платника.
Платіжна вимога-доручення - це
комбінований документ, який складається з двох частин: верхньої - вимоги
постачальника (отримувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) оплатити
вартість відпущеної йому за договором продукції, виконаних робіт, наданих
послуг; та нижньої - доручення платника своєму банку про перерахування з його
рахунку визначних сум.
Платіжна вимога-доручення
заповнюється постачальником і передається покупцеві разом з відвантаженою
продукцією або після надання послуг. При отриманні покупцем даного документу і
при наявності коштів на його поточному рахунку він вказує прописом суму, що
належить до сплати і код поточного рахунку. Після цього даний документ
передається до банку на оплату. Якщо ж в момент отримання платіжної
вимоги-доручення грошові кошти відсутні в потрібному обсязі, то в міру їх
накопичення виписуються платіжні доручення з посиланням на номер платіжної
вимоги-доручення.
Кошти підприємства в іноземній
валюті обліковують в перерахунку на гривні за курсом Національного банку
України. Кожного місяця здійснюється перерахунок залишку коштів за цим рахунком
у відповідності зі зміною курсу валюти. Причому ведеться облік позитивних або
негативних курсових різниць, відповідно як операційних доходів або витрат. Якщо
ж за рахунок валютних коштів здійснювалась виплата, то перерахунок у гривні за
курсом здійснюється на дату оформлення документів: платіжних доручень, грошових
чеків. Запис сум у первинних документах проводять в іноземній валюті. При
опрацюванні первинних документів з метою запису даних у аналітичні реєстри
знаменником зазначають суми в перерахунку на гривні.
Клієнтська частина системи «Клієнт -
Банк» забезпечує автоматичне ведення поточного стану рахунка в банку,
враховуючи проведення початкових і зворотних платежів. Розрахункові документи в
електронному вигляді, що подаються клієнтом у банк, відповідають формату
платіжних документів системи електронних платежів Національного банку із
зазначенням електронних цифрових підписів відповідальних осіб платника, яким
згідно з установчими документами надати право підпису. Реквізити розрахункового
документа в електронному вигляді визначаються договором між банком та клієнтом,
але обов`язково має:
Дату і номер;
Назву ідентифікаційний код платника
та номер розрахункового рахунку;
Назва і код бланку платника;
Назву, ідентифікаційний код
одержувача та номер розрахункового рахунка;
Назву, код одержувача;
Суму цифрами;
Призначення платежу.
Банківська частина системи
забезпечує перевірку електронних підписів на кожному розрахунковому документі в
електронному вигляді клієнта та за платіжним файлом; є невід`ємною складовою
частиною САБ і має забезпечувати безперервний захист рахунків та розрахункових
документів під час роботи.
Програмне забезпечення клієнтської
частини може міститися в одному окремому комп`ютері або функціонувати в
локальній мережі.
Юридичною підставою для роботи за
допомогою системи «Клієнт - Банк» і оброблення банком розрахункових документів
є окремий договір між підприємством та банком. У договорі обумовлюються права,
обов`язки та відповідальність сторін, порядок вирішення спорі тощо.
Під час використання системи
здійснюється звірення файлів початкових і зворотних платежів між банківською і
клієнтською частиною, підготовка виписки за платіжними операціями дня та
звірення цієї інформації з інформацією з клієнтською частиною на прикінці дня.
Якщо під час звірки реєстру не
виявлено розбіжностей, то він роздруковується, підписується відповідальним
виконавцем банку, засвідчується печаткою і підшивається в документи дня як
первинний документ, що надійшов в банк, щоденно архівується і зберігається в
банку протягом установленого в договорі терміну.
Якщо під час звірки реєстру виявлено
розбіжності, то банк врегульовує відповідно до внутрішніх правил та укладеного
договору. Після отримання від банку виписки з рахунка клієнт складає реєстр
розрахункових документів в електронному вигляді, які відправлені в банк
каналами зв`язку і прийняті банком до оплати. Такий же реєстр складається по
кожному клієнту після формування балансу операційного дня.
4.Синтетичний та аналітичний облік
наявності та руху грошових коштів на поточних рахунках в банку в іноземній
валюті
Для обліку валютних коштів на
рахунках в банку Планом рахунків передбачено рахунок 31
«Рахунки в банках»: субрахунки 312
«Поточні рахунки в іноземній валюті» та 314 «Інші рахунки в банку в іноземній
валюті».
Рахунок 312 «Поточні рахунки в
іноземній валюті» використовується для обліку валютних коштів на поточному
валютному рахунку, тобто для обліку надходжень та витрачання валютних коштів у
результаті здійснення поточних торговельних та неторговельних операцій. На
рахунку 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті» обліковуються кошти на
депозитному та інших (крім поточного) рахунках у банку в іноземній валюті.
На кожному із рахунків в
аналітичному обліку має бути забезпечено облік кожної валюти за номіналом,
курсом дня, враховано різницю між попереднім і поточним курсом (курсова різниця)
та визначення в українській валюті. Залишки грошових коштів підприємства на
валютному рахунку відображаються в національній валюті України в сумах,
визначених за офіційним курсом Національного банку України на дату здійснення
операції в іноземній валюті, а при складанні звітності на останнє число
звітного періоду. Одночасно операції в іноземній валюті відображаються у валюті
розрахунків і платежів.
Аналітичний облік коштів на
валютному рахунку ведеться по кожному із відкритих у банках рахунків іноземних
валют .
Аналітичний облік операцій за кожною
валютою ведеться на картках ф. 292а або у книгах ф. 292.
Схему облікового процесу операцій з
іноземною валютою відображено на рис. 2.
Рис. 2. Схема облікового процесу
операцій з іноземною валютою
Облік готівкової валюти в касі
ведеться на активному субрахунку 302 "Каса в іноземній валюті".
Для аналітичного обліку наявності та
руху валютної готівки відкривається окрема касова книга, в якій ведеться облік
за кожною валютою окремо. Меморіальний ордер 1 "Накопичувальна відомість
за касовими операціями" т. ф. 380 (бюджет) за касовими операціями стосовно
кожного виду валюти складаються окремо.
На поточні рахунки в іноземній
валюті юридичних осіб-резидентів кошти зараховуються двома шляхами:
) через розподільні рахунки:
у готівковій формі у випадках,
визначених нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють
використання готівкової іноземної валюти на території України;
за платіжними документами, що
надіслані з-за кордону на ім’я власника рахунку в порядку, установленому
законодавством України;
перераховані з-за кордону
нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами);
повернені з будь-яких причин
нерезидентом, на користь якого були перераховані раніше;
перераховані з-за кордону
нерезидентом на рахунок резидента, який виступає посередником, для подальшого
перерахування іншим резидентам - суб'єктам господарювання, за дорученням яких
було здійснено продаж продукції, робіт, послуг;
перераховані юридичними
особами-нерезидентами згідно з міжурядовими угодами та проектами технічної
допомоги;
перераховані як благодійний внесок
юридичними особами-нерезидентами;
інші надходження на користь
резидента - власника рахунку, що не суперечать законодавству України.
) безпосередньо на поточні рахунки:
куплені, обміняні уповноваженим
банком України за дорученням власника рахунку за національну або іншу іноземну
валюту відповідно до законодавства України;
перераховані як кредит, позика,
фінансова допомога відповідно до договору;
перераховані з власного вкладного
(депозитного) рахунку в уповноваженому банку відповідно до договору
банківського вкладу;
у сумі процентів, нарахованих за
залишком коштів на власному поточному та вкладному (депозитному) рахунках;
перераховані з рахунку для ведення
спільної інвестиційної діяльності за участю нерезидента-інвестора без створення
юридичної особи в разі припинення спільної діяльності й інші надходження .
Усі надходження на користь суб’єктів
господарювання України в іноземної валюті, що надійшли на валютний рахунок за
кордоном, підлягають зарахуванню на валютні рахунки резидентів в українських
уповноважених банках після сплати податків та інших зборів, що передбачені
законодавством іноземної держави.
Записи на рахунку 312 «Поточні рахунки
в іноземній валюті» та його субрахунках здійснюються на підставі виписок банку
з валютного рахунка і доданих до них розрахунково-платіжних документів, за
якими були зараховані або сплачені кошти в іноземних валютах. Аналітичний облік
порахунку 312 .«Поточні рахунки в іноземній валюті» ведеться таким чином, щоб
забезпечити достовірну інформацію про наявність і рух валютних коштів по
кожному з відкритих в банку рахунках в Іноземній валюті: «Валютний рахунок в
доларах США», «Валютний рахунок в англійських фунтах», «Валютний рахунок в
німецьких марках» тощо. Проте для систематизації і узагальнення інформації про
господарські операції у різній валюті в бухгалтерському обліку здійснюється
перерахунок іноземних валют в національну валюту України (в гривні) за курсом,
встановленим НБУ на дату, яка прийнята для перерахунку операцій в іноземній
валюті. Такою датою вважається дата виписки платіжного доручення на
перерахування іноземної валюти зарубіжному партнеру, дата виписки прибуткових і
видаткових касових ордерів, дата митного оформлення матеріальних цінностей
(робіт, послуг) по експортно-імпортних операціях.
При опрацюванні первинних
документів, вартісні показники яких вказані в іноземній валюті, облікові
працівники в знаменнику вказують еквівалент цих показників у гривнях по курсу
НБУ на дату, яка прийнята для перерахунку операцій у іноземній валюті. У
облікових регістрах (журналах-ордерах, відомостях, книгах) господарські
операції також відображають в гривнях та іноземній валюті (з зазначенням назви
валюти - російські рублі, долари США тощо).
Облік операцій в іноземній валюті
регламентується П(С)БО № 21 “ Вплив змін валютних курсів .
Суб’єкти ЗЕД, здійснюючи операції
купівлі-продажу товарів, робіт, послуг, розрахунки з підзвітними особами,
позикові операції, фінансові інвестиції тощо в іноземній валюті. Особливістю
відображення таких операцій в бухгалтерському обліку і звітності є те, що в
валюті якої б країни не була виражена заборгованість підприємства або перед
підприємством, її необхідно привести до єдиної валюти - національної валюти
України - гривні.
Для цього необхідно використовувати
валютний курс - ціну грошової одиниці однієї країни, виражену в грошовій
одиниці іншої країни.
Початок і закінчення господарських
операцій не завжди відбувається в один і той же день, а валютний курс -
величина непостійна. Тому і виникає різниця між оцінкою однакової кількості
одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах - курсова різниця.
В залежності від того, відбулося
зростання курсу гривні по відношенню до іноземної валюти або його зниження,
курсова різниця відображається на рахунках доходів чи витрат. П(С)БО № 3 “ Звіт
про фінансові результати “ вимагає не лише відображення доходів і витрат
діяльності підприємства за звітний період, а їх детальний розподіл в залежності
від того, при здійсненні якої діяльності вони виникли:
операційної ( тобто основної
діяльності підприємства ) ;
неопераційної ( фінансової і
інвестиційної ).
Таким чином, курсова різниця буде
віднесена до операційної, якщо її виникнення пов’язане з перерахунком
заборгованості (активів і зобов’язань), що утворилася при операційній
діяльності (при перерахунку дебіторської заборгованості за відвантажену на
експорт продукцію). Якщо ж курсова різниця нарахована, наприклад, на
заборгованість, яка виникла в результаті імпорту основних фондів, то вона буде
визнана неопераційною.
Курсові різниці, що виникають в
результаті перерахування грошових коштів та інших монетарних статей від
операційної діяльності відображаються в бухгалтерському обліку доходів на
субрахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці» і витрат на субрахунку
945 «Втрати від операційної курсової різниці». Курсові різниці від фінансової і
інвестиційної діяльності - на субрахунку 744 «Доход від неопераційної курсової
різниці» і 974 «Втрати від неопераційної курсової різниці».
Крім того, П(С)БО № 16 «Витрати»
визначено, що до інших операційних витрат відноситься собівартість реалізованої
іноземної валюти. В бухгалтерському обліку така собівартість визначається
шляхом перерахунку іноземної валюти у грошову одиницю України за курсом НБУ на
дату продажу іноземної валюти плюс витрати, пов’язані з продажем іноземної
валюти. Балансова вартість реалізованої іноземної валюти відображається на
субрахунку 942 «Собівартість реалізованої іноземної валюти». Розглянемо облік
операцій з іноземною валютою в Додатку А.
Резиденти - юридичні особи і фізичні
особи - підприємці та іноземні представництва мають право використовувати з
поточних рахунків готівкову іноземну валюту для забезпечення витрат на
відрядження працівників за кордон, а також на представницькі витрати
(організацію офіційних заходів за кордоном).
Уповноважений банк здійснює видачу
готівкової іноземної валюти з поточного рахунку юридичної особи - резидента або
іноземного представництва на підставі заяви на видачу готівки, доручення
повноважному представнику на отримання іноземної валюти в касі уповноваженого
банку та листа-розрахунку, який містить такі дані:
прізвище, ім'я та по батькові (за
наявності) осіб, які виїжджають за кордон;
розрахунок витрат.
Уповноважений банк залишає в касових
документах документи, на підставі яких здійснюється видача з поточного рахунку
готівкової іноземної валюти.
Юридичні особи - резиденти та
іноземні представництва, що мають власні транспортні засоби (орендують, фрахтують),
мають право використовувати готівкову іноземну валюту з поточних рахунків для
забезпечення експлуатаційних витрат, пов'язаних з обслуговуванням транспортних
засобів за кордоном.
Готівкова іноземна валюта, що
отримана юридичними особами - резидентами та іноземними представництвами з
власних поточних рахунків в іноземній валюті, відкритих в уповноважених банках,
використовується виключно на цілі, на які вона отримана.
.Відображення у звітності рух
грошових коштів на поточних рахунках в банку в іноземній валюті
Високоліквідні активи, в першу
чергу, цікавлять саме користувачів фінансової звітності. Тому важливим аспектом
розкриття інформації щодо грошових коштів та їх еквівалентів є звітність.
Взаємозв'язок залишків на рахунках бухгалтерського обліку та статей балансу
наведено в таблиці 5.
Таблиця 5.
Взаємозв'язок залишків на рахунках
бухгалтерського обліку та статей балансу, за якими грошові кошти та їх
еквіваленти
Назва
статті
|
Код
рядка
|
Визначення
статей згідно з П(С)БО 2
|
Рахунки
Плану рахунків, сальдо яких відображено у відповідних статтях звіту
|
Грошові
кошти та їх еквіваленти:
|
У
статті "Грошові кошти та їх еквіваленти" відображаються кошти в
касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для
поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів
|
в
національній валюті
|
230
|
Кошти
в національній валюті
|
Дт
301 "Каса в національній валюті", Дт 311 "Поточні рахунки в
національній валюті", Дт 313 "Інші рахунки банку в національній
валюті", Дт 333 "Грошові кошти в дорозі в національній
валюті", Дт 351 "Еквіваленти грошових коштів"
|
в
іноземній валюті
|
240
|
Кошти
в іноземній валюті
|
Дт
302 "Каса в іноземній валюті", Дт 312 "Поточні рахунки в
іноземній валюті", Дт 314 "Інші рахунки банку в іноземній
валюті", Дт 334 "Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті"
|
В примітках до фінансової звітності наводиться
така інформація:
. Сума курсових різниць, що включена до складу
доходів і витрат протягом звітного періоду.
. Сума курсових різниць, що включена протягом
звітного періоду до складу іншого додаткового капіталу, а також інформація, що
пояснює взаємозв'язок між сумою таких курсових різниць на початок і на кінець
звітного періоду.
У разі зміни ознак класифікації діяльності
господарської одиниці за межами України також наводиться така інформація:
. Характер та причини зміни.
. Вплив зміни на власний капітал.
. Вплив зміни на чистий прибуток (збиток) за
попередній рік, якщо така зміна відбулася на початку попереднього року.
Підприємству, що використовує МСФЗ слід
розкривати, разом з коментарями управлінського персоналу, суму значних залишків
грошових коштів та їхніх еквівалентів, утримуваних підприємством і недоступних
для використання групою.
Існують різні обставини, за яких залишки
грошових коштів та їхніх еквівалентів утримуються підприємством і є
недоступними для використання групою. Прикладами можуть бути залишки грошових
коштів та їхніх еквівалентів, які утримуються дочірнім підприємством, яке
здійснює свою діяльність у країні, де застосовуються контроль за обміном валют
або інші правові обмеження, коли залишки недоступні для спільного використання
материнським підприємством або іншими дочірніми підприємствами.
Додаткова інформація може бути доречною і
сприяти розумінню користувачами фінансового стану й ліквідності підприємства.
Розкриття такої інформації, разом з коментарями
управлінського персоналу, заохочується і може включати:
а) суму невикористаних запозичених коштів, що
можуть бути наявними для майбутньої операційної діяльності і для погашення
зобов'язань інвестиційного характеру, із зазначенням будь-яких обмежень щодо
використання цих коштів;
б) сукупні суми грошових потоків окремо від
операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, які пов'язані з частками
участі у спільних підприємствах, відображені у звіті за методом пропорційної
консолідації;
в) сукупну суму грошових потоків, які
відображають збільшення операційної потужності окремо від тих грошових потоків,
які потрібні для підтримання операційної потужності;
г) суму грошових потоків, які виникають від
операційної, інвестиційної та фінансової діяльності в кожній галузі і в кожному
географічному сегменті (див. МСБО 14 "Звітність за сегментами").
Окреме розкриття інформації про грошові потоки,
які відображають збільшення операційної потужності, від грошових потоків,
потрібних для підтримання операційної потужності, є корисним, оскільки
допомагає користувачеві визначити.
Положення бухгалтерського обліку 37
"Податкові різниці" визначає методологічні засади формування в
бухгалтерському обліку інформації про податкові різниці та її розкриття у
фінансовій звітності.
Норми цього Положення застосовуються
підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами, які згідно із
законодавством є платниками податку на прибуток (крім банків, бюджетних установ
та суб'єктів малого підприємництва - юридичних осіб, що відповідають критеріям,
визначеним пунктом 154.6 статті 154 розділу III Податкового кодексу України, та
застосовують порядок спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат).
Терміни, що використовуються у цьому Положенні,
мають таке значення:
податкова різниця - різниця, яка виникає між
оцінкою і критеріями визнання доходів, витрат, активів, зобов'язань за
положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та доходами і витратами,
визначеними податковим законодавством;
податковий прибуток (збиток) - сума прибутку
(збитку), визначена за податковим законодавством об'єктом оподаткування за
звітний період;
постійна податкова різниця - податкова різниця,
яка виникає у звітному періоді та не анулюється в наступних звітних податкових
періодах;
постійна податкова різниця, що підлягає
вирахуванню, - постійна податкова різниця, що призводить до зменшення
податкового прибутку (збільшення податкового збитку) звітного періоду;
постійна податкова різниця, що підлягає
оподаткуванню, - постійна податкова різниця, що збільшує податковий прибуток
(зменшує податковий збиток) звітного періоду;
тимчасова податкова різниця - податкова різниця,
яка виникає у звітному періоді та анулюється в наступних звітних податкових
періодах.
Висновки
Сфера зовнішньоекономічної
діяльності суб’єктів господарювання України визначає необхідність проведення
розрахунків із закордонними партнерами в іноземній валюті. В системі
бухгалтерського обліку такі види розрахунків знаходять своє відображення з
врахуванням вимог як чинного законодавства, так і інформаційних запитів
зацікавлених осіб - власників, менеджерів, інвесторів тощо.
Перелік видів діяльності, що можуть
здійснюватися вітчизняними підприємствами є достатньо широким. Як наслідок,
виникає необхідність в проведенні детальної класифікації видів
зовнішньоекономічних операцій та форм розрахунків за ними. Облік розрахункових
операцій в іноземній валюті ускладнюється тим, що бухгалтер повинен враховувати
коливання курсів національної грошової одиниці по відношенню до валюти
контрагентів, відображати в обліку курсові різниці, а також відслідковувати
порядок купівлі та своєчасність продажу іноземної валюти.
На даний час в обліку операцій в іноземній
валюті залишаються проблемними такі питання:
облік курсової різниці на рахунках фінансових
результатів в умовах перехідної економіки формує прибуток(збиток), що не
відповідає своїй економічній суті;
не узгоджені повністю питання бухгалтерського та
податкового обліку, зокрема, в перерахунку активів підприємства, виражених в
іноземній валюті;
відсутність нормативного регулювання таких
важливих в зовнішньоекономічній діяльності операцій, як консолідація звітності,
страхування валютного ризику, облік суттєвих в фінансовому плані подій після
дати складання балансу;
відсутність в нормативному обліковому
законодавстві альтернативних варіантів, що не дає можливості реалізації
підприємствами власного економічно обґрунтованого вибору.
Повноцінний та дієвий механізм
валютно-розрахункових операцій дозволить вирішити проблему стабілізації національної
валюти, мобілізувати необхідні внутрішні та зовнішні інвестиції для
модернізації промисловості, підвищити дохідність банку, зробити більш
безпечними валютні операції банків та збільшити кількість клієнтів.
Джерела
Закон
України від 16.07.1999 р. №996-XIV«Про бухгалтерський облік та фінансову
звітність в Україні» (із змінами і доповненнями від 7 липня 2011 року №
3614-VI) www.rada.gov.ua
Закон
України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні від 5 квітня
2001 року, № 2346-ІІІ.
Закон
України від 22.12.2011 р. № 4282-VI «Про Державний бюджет України на 2012 рік»
<http://nibu.factor.ua/ukr/info/Zak_basa/Z4282/>
Закон
України Про внесення змін до Закону України "Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті" ( Відомості Верховної Ради України (ВВР),
2007, N 44, ст.510 )
Закон
України від 04.11.2011 № 4014-VI Про внесення змін до Податкового кодексу
України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи
оподаткування, обліку та звітності
Про
банки і банківську діяльність (з наступними змінами і доповненнями): Закон
України, прийнятий Верховною Радою України від 07.12.2000 р. №2121-III.
[електронний ресурс]. - доступ. - www.rada.gov.ua
<http://www.rada.gov.ua>
Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 21 “Вплив змін валютних курсів” (з наступними
змінами і доповненнями): Наказ Мінфіну України від 10.08. 2000 р. № 193. -
www.minfin.gov.ua <http://www.minfin.gov.ua>
Положення
бухгалтерського обліку "Податкові різниці" № 212/18950
21.02.2011р./<http://www.balance.ua/sai/sprav_info/psbu/pbo_pr.html>
Цивільний
кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV
Податковий
кодекс. Прийнятий Верховною Радою України вiд 02.12.2010 № 2755-VI.
[електронний ресурс]. - доступ. - www.rada.gov.ua
<http://www.rada.gov.ua>
Бухгалтерський
облік [навчальний посібник] /М.Г. Михайлов, А.І. Глумаченко, В.П. Гончар, Т.А.
Болют/. - К.: «Центр навчальної літератури», 2007. - 248с.
Бухгалтерський
облік [навчальний посібник] /М.Г. Михайлов, А.І. Глумаченко, В.П. Гончар, Т.А.
Болют/. - К.: «Центр навчальної літератури», 2007. - 248с.
Бухгалтерський
облік в Україні [Навч. посібник] / Р.Л. Хом'як, В.І. Лемішовський. - 7-ме вид.,
доп. і перероб. - Львів: Національний університет “Львівська політехніка",
“Інтелект-Захід", 2008
Гладких
Т.В. Фінансовий облік: [навч. посібник] / Т.В. Гладких. - К.: Центр навчальної
літератури, 2007.-480с Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік [Підручник] / О.В.
Лишиленко -К.: ЦУЛ, 2009. - 670с.
Первинний
та аналітичний облік на підприємстві: навчальний посібник / [П.М. Гарасим, Г.П.
Журавель, Р.Ф, Бруханський, П.Я. Хомин] / - Тернопіль. - 2005. - 464с
Сопко
В.В. Бухгалтерський облік [Навч. посбіник для ВНЗ.] / В.В. Сопко. - К., 2008 р
Банківське
право: Навч. посібник / О.П. Орлюк. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - 376 с.
Ватуля
І.Д.,Канцедал Н.А., Пономаренко О.Г. Аудит. Практикум. Навчальний посібник. -
К.- Центр учбової літератури, 2007 - 304 с
Гончарук
Я.А., Рудницький В.С. Аудит: Навч. посіб. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.:
Знання, 2007. - 443 с
Огійчук
М.Ф., Новіков І.Т., Рагуліна І.І. Аудит: організація і методика: Навч.
посібник. - К.: Алерта, 2010. - 584 с.
І.І.Столярова,
Л.В.Кузнецова, А.О.Петрова Облік і аудит в банку: Навчальний посібник для
студентів всіх форм навчання всіх спеціальностей /Відп. за випуск - І. І,
Столярова, Одеса: 2007р. - 340 с
Щербина
В.С. Господарське право: Підручник. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Юрінком
Інтер, 2005. - 592 с.
Хом'як
Р. Л., Скибінська З.М. Облік на підприємствах малого бізнесу: Навчальний
посібник. - Львів: "Магнолія 2006", 2008. -205 с.
Додаток А
Облік операцій з іноземною валютою
№
з/п
|
Зміст
господарської операції
|
Кореспондуючі
рахунки
|
|
|
Дт
|
Кт
|
1
|
2
|
3
|
4
|
Надходження
грошових коштів на поточний валютний рахунок підприємства
|
1
|
На
поточний валютний рахунок надійшла валюта з каси підприємства
|
312
|
302
|
2
|
На
поточний валютний рахунок підприємства зараховано грошові кошти, що надійшли
з інших валютних рахунків у банку
|
312
|
314
|
3
|
На
поточний валютний рахунок підприємства зараховано грошові кошти в іноземній
валюті, що перебували в дорозі
|
312
|
333,
334
|
4
|
На
поточний валютний рахунок підприємства надійшли грошові кошти в іноземній
валюті від іноземних покупців та замовників в оплату вартості товарів (робіт,
послуг)
|
314
|
362
|
|
|
312
|
314
|
5
|
На
поточний валютний рахунок підприємства зараховано грошові кошти в іноземній
валюті від повернення сум, раніше перерахованих як аванс
|
314
|
3712
|
|
|
312
|
314
|
6
|
На
поточний валютний рахунок підприємства зараховано грошові кошти в іноземній
валюті в рахунок оплати належних до отримання від нерезидентів дивідендів,
відсотків, роялті тощо
|
314
|
373
|
|
|
312
|
314
|
7
|
На
поточний валютний рахунок підприємства зараховано грошові кошти в іноземній
валюті в погашення претензій, пред’явлених іноземним постачальникам,
підрядникам, а також за пред’явленими їм та визнаними штрафами, пенею,
неустойками
|
314
|
374
|
|
|
312
|
314
|
8
|
На
поточний валютний рахунок підприємства зараховано грошові кошти в іноземній
валюті, отримані від інших дебіторів підприємства
|
314
|
377
|
|
|
312
|
314
|
9
|
На
поточний валютний рахунок підприємства зараховано грошові кошти в іноземній
валюті в погашення заборгованості засновників-нерезидентів за внесками до
статутного капіталу
|
314
|
46
|
|
|
312
|
314
|
10
|
Отримано
довгостроковий кредит банку в іноземній валюті
|
312
|
502
|
11
|
Отримано
короткостроковий кредит банку в іноземній валюті
|
312
|
602
|
12
|
На
поточний валютний рахунок підприємства зараховано грошові кошти в іноземній
валюті, отримані за повернений постачальнику товар
|
314
|
632
|
|
|
312
|
314
|
13
|
На
поточний валютний рахунок підприємства зараховано аванс в іноземній валюті в
рахунок подальшої поставки товару (виконання робіт, надання послуг)
|
314
|
6812
|
|
|
312
|
314
|
14
|
Отримано
від нерезидента короткострокову позику
|
314
|
685
|
|
|
312
|
314
|
15
|
Отримано
від нерезидента довгострокову позику
|
314
|
506
|
|
|
312
|
314
|
16
|
Зараховано
на поточний рахунок відсотки щодо залишку коштів в іноземній валюті на
поточному або депозитному рахунку за договором банківського рахунка (вкладу)
на умовах повернення депозиту на вимогу
|
312
|
719
|
Облік
платежів з поточного валютного рахунка підприємства
|
1
|
Оприбутковано
до каси підприємства іноземну валюту, отриману з поточного валютного рахунка
у банку
|
302
|
312
|
2
|
З
поточного валютного рахунка підприємства перераховано грошові кошти в
іноземній валюті для зарахування на інші рахунки у банку, відкриті в
іноземній валюті
|
314
|
312
|
3
|
Придбано
грошові документи в іноземній валюті
|
332
|
312
|
4
|
Відображено
грошові кошти в іноземній валюті в дорозі
|
334
|
312
|
5
|
Повернено
покупцю або замовнику раніше отримані від нього грошові кошти в іноземній
валюті
|
362
|
312
|
6
|
З
поточного валютного рахунка підприємства перераховано аванси постачальникам
та підрядникам в іноземній валюті
|
3712
|
7
|
З
поточного валютного рахунка підприємства перераховано грошові кошти в
іноземній валюті для оплати витрат майбутніх періодів
|
39
|
312
|
8
|
З
поточного валютного рахунка підприємства перераховано грошові кошти в рахунок
дострокового погашення довгострокового кредиту (позики) в іноземній валюті
|
502,
504, 506
|
312
|
9
|
З
поточного валютного рахунка підприємства перераховано грошові кошти в
погашення довгострокового векселя, виданого в іноземній валюті
|
512
|
312
|
10
|
З
поточного валютного рахунка підприємства перераховано грошові кошти в
погашення заборгованості щодо фінансової оренди в іноземній валюті
|
531
|
312
|
11
|
З
поточного валютного рахунка підприємства перераховано грошові кошти в
погашення короткострокового кредиту (позики, позички) в іноземній валюті
|
602,
604, 606, 685
|
312
|
12
|
З
поточного валютного рахунка підприємства перераховано грошові кошти в рахунок
погашення поточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями
|
612
|
312
|
13
|
Перераховано
грошові кошти в іноземній валюті в погашення короткострокового векселя
|
622
|
312
|
14
|
Перераховано
грошові кошти в іноземній валюті в погашення заборгованості перед іноземними
постачальниками та підрядниками за поставлений раніше товар (виконані роботи,
надані послуги)
|
632
|
312
|
15
|
Виплачено
належні засновникам підприємства дивіденди в іноземній валюті
|
671
|
312
|
16
|
Відображено
перерахування інших виплат засновникам в іноземній валюті
|
672
|
312
|
17
|
З
поточного валютного рахунка підприємства повернено раніше отримані аванси в
іноземній валюті
|
6812
|
312
|
18
|
З
поточного валютного рахунка підприємства сплачено відсотки, нараховані в
іноземній валюті
|
684
|
312
|
19
|
З
поточного валютного рахунка підприємства перераховано грошові кошти в
іноземній валюті в погашення заборгованості за іншими операціями
|
685
|
312
|
Операційні
курсові різниці
|
1
|
Відображено
втрати від операційної курсової різниці на дату погашення кредиторської
заборгованості або на дату балансу
|
84
|
502,
504, 506, 602, 604, 606, 612, 632, 685
|
|
|
945
|
84
|
2
|
Відображено
дохід від операційної курсової різниці на дату погашення кредиторської
заборгованості або на дату балансу
|
502,
504, 506, 602, 604, 606, 612, 632, 685
|
714
|
3
|
Відображено
втрати від операційної курсової різниці на дату погашення дебіторської
заборгованості або на дату балансу
|
84
|
362,
377
|
|
|
945
|
84
|
4
|
Відображено
дохід від операційної курсової різниці на дату погашення дебіторської
заборгованості або на дату балансу
|
362,
377
|
714
|
5
|
Відображено
дохід від операційної курсової різниці на поточному рахунку на дату списання
іноземної валюти або на дату балансу
|
312
|
714
|
6
|
Відображено
втрати від курсової різниці на поточному рахунку на дату списання іноземної
валюти або на дату балансу
|
84
|
312
|
|
|
945
|
84
|
7
|
Відображено
дохід від операційної курсової різниці на інших рахунках у банку на дату
списання іноземної валюти або на дату балансу
|
314
|
714
|
8
|
Відображено
втрати від курсової різниці на інших рахунках у банку на дату списання
іноземної валюти або на дату балансу
|
84
|
314
|
|
|
945
|
84
|
9
|
Відображено
дохід від операційної курсової різниці щодо грошових коштів у дорозі на дату
операції або на дату балансу
|
334
|
714
|
10
|
Відображено
втрати від операційної курсової різниці щодо грошових коштів у дорозі на дату
операції або на дату балансу
|
84
|
334
|
|
|
945
|
84
|
11
|
Відображено
дохід від операційної курсової різниці щодо грошових коштів у касі
підприємства на дату операції або на дату балансу
|
302
|
714
|
12
|
Відображено
втрати від операційної курсової різниці щодо грошових коштів у касі
підприємства на дату операції або на дату балансу
|
84
|
302
|
|
|
945
|
84
|
13
|
Відображено
закриття рахунків обліку доходів і витрат
|
714
|
791
|
|
|
791
|
945
|
Неопераційні
курсові різниці (при здійсненні фінансової, інвестиційної діяльності)
|
1
|
Відображено
втрати від неопераційної курсової різниці на дату погашення кредиторської
заборгованості або на дату балансу
|
974
|
502,
504, 506, 602, 604, 606, 612, 632, 685
|
2
|
Відображено
дохід від неопераційної курсової різниці на дату погашення кредиторської
заборгованості або на дату балансу
|
502,
504, 506, 602, 604, 606, 612, 632, 685
|
744
|
3
|
Відображено
втрати від неопераційної курсової різниці на дату погашення дебіторської
заборгованості або на дату балансу
|
974*
|
362,
377
|
4
|
Відображено
дохід від неопераційної курсової різниці на дату погашення дебіторської
заборгованості або на дату балансу
|
362,
377
|
744
|
5
|
Відображено
закриття рахунків обліку доходів і витрат
|
744
|
793
|
|
|
793
|
974
|
Придбання
безготівкової іноземної валюти за національну валюту
|
1
|
Перераховано
грошові кошти з поточного рахунка для купівлі іноземної валюти
|
333
|
311
|
2
|
Відображено
витрати на оплату комісійної винагороди банку
|
377
|
333
|
|
|
84
|
377
|
|
|
92
|
84
|
3
|
На
поточний валютний рахунок підприємства зараховано придбану іноземну валюту
(за курсом НБУ на дату купівлі)
|
3121
|
333
|
4
|
Відображено
різницю між фактичним курсом купівлі іноземної валюти і курсом НБУ, що діяв
на дату купівлі:
|
|
-
втрати (фактичний курс купівлі вищий, ніж курс НБУ на дату купівлі)
|
84
|
333
|
|
|
949
|
84
|
|
-
дохід (фактичний курс купівлі нижчий, ніж курс НБУ на дату купівлі)
|
333
|
719
|
5
|
На
поточний рахунок підприємства, відкритий у національній валюті, зараховано
залишок грошових коштів, не використаних при купівлі іноземної валюти
|
311
|
333
|
6
|
Сформовано
фінансовий результат:
|
|
-
списано витрати, понесені у зв’язку з придбанням іноземної валюти
|
791
|
92
|
|
|
|
949
|
|
-
списано доходи, отримані у зв’язку з придбанням іноземної валюти
|
719
|
791
|
*
Для обліку іноземних валют за їх видами необхідне запровадження додаткових
субрахунків до субрах. 312.
|
Придбання
однієї іноземної валюти за іншу
|
1
|
Перераховано
валюту А для купівлі валюти Б
|
334
|
312/А
|
2
|
Перераховано
з поточного рахунка підприємства комісійну винагороду банку за конвертацію
валюти з одночасним відображенням цієї суми у складі витрат
|
377
|
311
|
|
|
84
|
377
|
|
|
92
|
84
|
3
|
Відображено
курсову різницю між курсом НБУ, за яким в обліку підприємства значилася
валюта А, та курсом НБУ, що діяв на дату конвертації валют:
|
|
-
від’ємну курсову різницю (курс, за яким в обліку підприємства значилася
валюта А, вищий, ніж курс НБУ на дату конвертації)
|
84
|
312/А
|
|
|
945
|
84
|
|
-
додатну курсову різницю (курс, за яким в обліку підприємства значилася валюта
А, нижчий, ніж курс НБУ на дату конвертації)
|
312/А
|
714
|
4
|
Зараховано
на поточний валютний рахунок придбану валюту Б з одночасним відображенням
доходу від продажу валюти А
|
312/Б
|
711
|
5
|
Списано
на витрати собівартість проданої валюти А
|
942
|
334
|
6
|
Повернено
невикористану валюту А на валютний рахунок підприємства
|
312/А
|
334
|
7
|
Сформовано
фінансовий результат:
|
|
-
списано витрати, понесені у зв’язку з конвертацією валют
|
791
|
92
|
|
|
|
942
|
|
|
|
945
|
|
-
списано доходи, отримані у зв’язку зі здійсненням операції з конвертації
валют
|
711
|
791
|
|
|
714
|
|
*
Підприємства, що не використовують рахунки класу 9, собівартість реалізованої
іноземної валюти списують до дебету рах. 84.
|
Продаж
іноземної валюти
|
1
|
Перераховано
з поточного валютного рахунка підприємства іноземну валюту для продажу
|
334
|
312
|
2
|
Відображено
курсову різницю щодо перерахованої іноземної валюти (між курсом НБУ, за яким
продана валюта значилася в обліку підприємства, та курсом НБУ, що діяв на
дату продажу валюти):
|
|
-
від’ємну курсову різницю (курс НБУ, за яким продана валюта значилася в обліку
підприємства, вищий за курс НБУ на дату продажу)
|
84
|
312
|
|
|
945
|
84
|
|
-
додатну курсову різницю (курс НБУ, за яким продана валюта значилася в обліку
підприємства, нижчий за курс НБУ на дату продажу)
|
312
|
714
|
3
|
Відображено
дохід від продажу іноземної валюти (за комерційним курсом, що діє на дату
продажу)
|
377
|
711
|
4
|
Зараховано
на поточний рахунок у національній валюті кошти, отримані від продажу
іноземної валюти (за вирахуванням комісійної винагороди банку)
|
311
|
377
|
5
|
Суму
комісійної винагороди банку віднесено до складу собівартості іноземної
валюти, що реалізується
|
942
|
377
|
6
|
Списано
собівартість реалізованої іноземної валюти (за курсом НБУ на дату продажу)
|
942
|
334
|
7
|
Сформовано
фінансовий результат:
|
|
-
списано доходи, отримані у зв’язку з продажем іноземної валюти
|
711
|
791
|
|
|
714
|
|
|
-
списано витрати, понесені у зв’язку з продажем іноземної валюти
|
791
|
942
|
|
|
|
945
|
Зразок
Платіжне доручення в іноземній валюті або
банківських металах
від "___" ____________ 200_ р.
52:
Банк платника: найменування
_______________________________________________________________________
місцезнаходження
____________________________________________________________________
|
50:
Платник: назва
_______________________________________________________________________________
місцезнаходження/адреса
______________________________________________________________ N рахунку
___________________________________________________________________________
|
32:
Цифровий код іноземної валюти або банківського металу
___________________________________ сума або маса цифрами
________________________________________________________________ сума або
маса банківських металів та назва іноземної валюти або виду банківського
металу словами
______________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
|
59:
Бенефіціар: найменування
_______________________________________________________________________
місцезнаходження ____________________________________________________________________
N рахунку
___________________________________________________________________________
|
57:
Банк бенефіціара: найменування
________________________________________________________________________
місцезнаходження ____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
|
70:
Призначення платежу
__________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
|
71:
Комісійні за рахунок
|
Код
операції
_________________________________________________________________________
|
Код
країни бенефіціара
________________________________________________________________
|
Ідентифікаційний
код/номер платника ________________________________
|
Надаємо
право утримати комісійну винагороду за здійснення переказу коштів в іноземній
валюті або банківських металів.
|
Допоміжні
реквізити: код банку платника
____________________________________________________________________
SWIFT-код (BIC cod) банку бенефіціара
__________________________________________________ IBAN бенефіціара
_____________________________________________________________________
найменування та інші реквізити банку-посередника
________________________________________ строки виконання переказу
_____________________________________________________________ інші
_________________________________________________________________________________
|
Зразок
(найменування та місцезнаходження уповноваженого
банку)
Заява* про купівлю іноземної валюти або
банківських металів N ____
від "___" ____________ 200 р.
Назва клієнта _________________________
Місцезнаходження/адреса
_______________________________тел./факсу ______________________________
Прізвище, ім'я, по батькові працівника, який
уповноважений вирішувати питання за угодою про купівлю іноземної валюти або
банківських металів
________________________ N тел.
________________________ зразок підпису _______________
Підстава для купівлі іноземної валюти на МВРУ
_________________________________
__________________________________
Доручаємо купити іноземну валюту або банківські
метали на умовах, що зазначені нижче.
Назва
іноземної валюти або виду банківського металу, що купується, її/його код
|
Сума
купівлі іноземної валюти або маса банківських металів
|
Максимальний
курс купівлі в грн.
|
Сума
купівлі в грн. відповідно до курсу, що визначений у заяві
|
|
|
|
|
Зобов'язуємося перерахувати на рахунок
________________________________
(номер)
у ___________________________________________
код банку ___________________________
(найменування уповноваженого банку)
суму в гривнях у розмірі, що потрібний для
купівлі іноземної валюти або банківських металів за курсом, зазначеним у заяві.
Під час здійснення операції за курсом, нижчим,
ніж зазначений у заяві, або в разі неможливості виконання заяви просимо
уповноважений банк перерахувати залишок коштів у гривнях на поточний рахунок __________________________________________________________________
(номер)
у
________________________________________________ код банку
(найменування уповноваженого банку)
Надаємо право утримати комісійну винагороду у
гривнях у розмірі ____ %.
Доручаємо уповноваженому банку перерахувати
придбану іноземну валюту або банківські метали на поточний рахунок в іноземній
валюті або банківських металах _______________________________
(номер)
у
________________________________________________ код банку
(найменування уповноваженого банку)
Якщо придбана на МВРУ іноземна валюта згідно з
цією заявою не буде перерахована нами за призначенням протягом п'яти робочих
днів після дня зарахування на наш поточний рахунок, то доручаємо уповноваженому
банку продати цю іноземну валюту на МВРУ.
М.
П.
|
Керівник
_______________________
|
|
Головний
бухгалтер ______________
|
____________
* Заповнюється юридичними особами та
підприємцями.