Статистичні методи вивчення руху населення України

Статистичні методи вивчення руху населення України

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Теоретичні аспекти застосування статистичних методів у вивченні чисельності та руху населення України

.1 Система показників статистики населення

.2 Методи статистичних досліджень демографічної ситуації

Розділ 2. Вивчення природного та механічного руху населення України за допомогою рядів динаміки

.1 Вивчення природного руху населення за допомогою рядів динаміки

.2 Вивчення механічного руху населення за допомогою рядів динаміки

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

ВСТУП

Життєдіяльність суспільства визначається життєдіяльністю його населення. Предмет статистики населення становлять оцінювання та вивчення закономірностей відтворення населення, що мешкає на певній території, за певний час, шляхом якісного аналізу кількісних характеристик.

Вирішення основних соціальних, економічних проблем суспільства здійснюються для населення, яке за своїми трудовими навичками та виробничим досвідом є визначним елементом продуктивних сил. Тому потрібно знати чисельність населення країни, його склад.

Отже, виходячи з вище зазначеного, вивчення чисельності, складу та руху населення є важливим завданням, а обрана тема “Статистичні методи вивчення руху населення України” є досить актуальною.

Актуальність теми полягає в наступному: вирішення основних соціальних, економічних і культурних проблем суспільства здійснюється для населення, яке є визначальним елементом продуктивних сил. Тому потрібно знати чисельність населення країни, його склад, територіальний розподіл, темпи та інтенсивність демографічних процесів.

Об’єктом дослідження виступає населення України.

Предметом дослідження є методика дослідження чисельності, складу та руху населення України за допомогою рядів динаміки.

Метою курсової роботи є обґрунтування практичного застосування показників рядів динаміки у вивченні чисельності, складу та руху населення.

Для реалізації мети курсової роботи були поставлені і вирішені наступні завдання:

-       розглянуто система показників статистики населення;

-       вивчено ряди динаміки та їх показники;

-       вивчено природний та механічний рух населення;

-       досліджено природний та механічний рух населення України;

-       сформовано відповідні висновки.

Інформаційними джерелами для написання курсової роботи слугувала: статистична інформація Державного комітету статистики України, періодичні видання, навчальні посібники з теорії статистики та соціально-економічної статистики, дані статистичного збірника.

Методами дослідження є табличний, графічний, методи рядів динаміки, метод зведення та групування.

статистичний населення демографічний динаміка

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ СТАТИСТИЧНИХ МЕТОДІВ У ВИВЧЕННІ ЧИСЕЛЬНОСТІ ТА РУХУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

.1 Система показників статистики населення

Предмет статистики населення становлять закономірності відтворення населення, що мешкає на певній території, за певний час, які відшукуються з допомогою якісного аналізу кількісних характеристик. Як об’єкт дослідження населення має універсальну статистичну природу, оскільки є масовою сукупністю, в якій реалізується закон великих чисел та формуються процеси випадкового характеру [5,с.445].

Основними категоріями статистики населення є демографічна подія та демографічний процес. Демографічна подія - це подія, що відбувається з окремою людиною, проте впливає на зміну чисельності й складу всього населення, відтворення його поколінь.

Демографічними подіями є факти народження, смерті, укладання шлюбу або його припинення. Сукупність таких подій формує відповідний демографічний процес (Рис. 1.1).

Рис. 1.1 Види демографічного процесу

Демографічний процес - це множина однорідних демографічних подій, що відбуваються з населенням у цілому (народжуваність, смертність, шлюбність, розлученість).

Демографічний процес, як процес руху населення, може набувати одну з трьох форм: природного руху, механічного руху та соціального руху [9,c.84].

Природний рух - це процес відтворення населення через зміну поколінь. Основними елементами природного руху населення є народження, смерть та пов’язані з цим одруження і розлучення.

Природний рух населення характеризується абсолютними і відносними показниками.

До абсолютних показників відносяться:

-   Число народжених (N);

-       Число померлих (P);

-       Природний приріст (убуток) населення (Nч - P);

-    Кількість укладених шлюбів (Sh);

-       Число розлучень (R);

Абсолютні числа подій отримують на основі статистичної обробки актів цивільного стану, які складаються в органах РАЦС при реєстрації народжень, смертей, шлюбів, розлучень[14, c. 183].

Для характеристики інтенсивності відтворення населення розраховують відносні показники природного руху, що дозволяють всебічно охарактеризувати демографічні процеси. Серед цих показників виділяють три групи [6,c.381]:

1)   Загальні;

2)      Приватні (спеціальні);

)        Стандартизовані коефіцієнти;

Всі відносні показники виражають у проміле, тобто у розрахунку на 1000 осіб.

Загальні коефіцієнти природного руху населення розраховують як відношення числа демографічних подій до середньорічної чисельності населення. До них відносять [8,c.59]:

. Загальний коефіцієнт народжуваності - відношення чисельності народжених до середньорічної чисельності населення незалежно від статі і віку:

Кn = N/S * 1000,                           (1.1)

де Кn - загальний коефіцієнт народжуваності;

N/S - чисельність народжених;

(1000) - середньорічна чисельність населення незалежно від статі і віку;

2. Загальний коефіцієнт смертності - відношення загального числа померлих до середньорічної чисельності населення:

п = Р/S * 1000,                              (1.2)

де Kp - загальний коефіцієнт смертності;

P/S - загальне число померлих;

(1000) - середньорічна чисельність населення;

3. Природний приріст (спад) населення - Показує, на скільки число народжених більше (менше) числа померлих:

Пп(с)= N-Р,                                   (1.3)

де Пп(с) - природний приріст (спад) населення;- число народжених;- число померлих;

. Коефіцієнт природного приросту населення - відношення абсолютного природного приросту (убутку) до середньорічної чисельності населення:

Кпп = (N-Р)/S * 1000,                   (1.4)

де К - коефіцієнт природного приросту населення;

(N-Р)/S - абсолютний природній приріст (убуток);

(1000) - середньорічна чисельність населення;

5. Загальний коефіцієнт шлюбності - відношення числа шлюбів до середньорічної чисельності населення [21,c.307]:

Кsh= Sh/Sср * 1000,                     (1.5)

де Кsh - загальний коефіцієнт шлюбності;

Sh/Sср - число шлюбів;

(1000) - середньорічна чисельність населення;

6. Загальний коефіцієнт розлучуваності - відношення числа розлучень до середньорічної чисельності населення:

Кr = R/Scр * 1000,                        (1.6)

де Кr - загальний коефіцієнт розлучуваності;

R/Scр - число розлучень;

(1000) - середньорічна чисельність населення;

Приватні (спеціальні) коефіцієнти природного руху населення розраховують як відношення числа демографічних подій до середньорічної чисельності певної вікової, статевої чи іншої групи населення, в якій ці події відбуваються. Приватні коефіцієнти також виражають у проміле [18,c.52].

Народжуваність характеризується такими приватними (спеціальними) коефіцієнтами, як:

.        Спеціальний коефіцієнт народжуваності, який розраховують як відношення числа народжених до середньорічної чисельності жінок від 15 до 49 років. Цей коефіцієнт називають також показником фертильності, а жінок від 15 до 49 років - фертильним контингентом;

.        Приватні коефіцієнти народжуваності для окремих вікових груп жінок, які розраховують як відношення числа народжених за рік у жінок даної вікової групи до середньорічної чисельності жінок цього віку;

.        Сумарний коефіцієнт народжуваності, який показує, скільки в середньому дітей народила б одна жінка протягом її життя при збереженні в кожному віці існуючого рівня народжуваності. Сумарний коефіцієнт може бути обчислений також як сума приватних вікових коефіцієнтів народжуваності [12, c.124];

.        Брутто-коефіцієнт відтворення населення, що показує середнє число дівчаток, народжених жінкою за все її життя. Його визначають множенням сумарного коефіцієнта народжуваності на частку дівчаток серед народжених;

.        Нетто-коефіцієнт народжуваності, що показує середнє число дівчаток, народжених жінкою за все її життя і дожили до віку матері, в якому вона була при народженні дочки. Його обчислюють як суму добутків вікових коефіцієнтів народжуваності на відповідні числа живих жінок, взяті з таблиць смертності за той же період, помножену на частку дівчаток [2,c.182].

Стандартизовані коефіцієнти природного руху населення дозволяють виключити вплив відмінностей в структурі населення при проведенні порівняльного аналізу демографічних процесів для різних територій або періодів часу, що відстоять один від одного більш ніж на п’ять років. Стандартизовані коефіцієнти можна розрахувати за допомогою прямого або непрямого методу.

Механічний рух - це переміщення населення в межах окремих регіонів країни чи за їх межі (урбанізація, еміграція, імміграція).

При аналізі міграції населення її класифікують за низкою ознак (Рис. 1.2):

Рис. 1.2 Класифікаційні ознаки міграції населення

Внутрішня міграція відбувається в межах однієї країни між адміністративними чи економічно-географічнимими районами, населеними пунктами (міграція із міста у місто, із сіл до села, із міста у село, із сіл до міста) [4,c.382].

Зовнішня міграція пов’язана з перетином державного кордону. Зовнішня міграція включає еміграцію й імміграцію [7,c.281].

Еміграція - це переселення (добровільне чи вимушене, самостійне чи організоване) до іншої країни на постійне або тимчасове проживання, здебільшого зі зміною громадянства.

Імміграція - це в’їзд (вселення) у країну на постійне або тимчасове (зазвичай, тривале) проживання громадян в іншій країні, здебільшого із отриманням нового громадянства.

Сезонний рух - тимчасові, щорічні переміщення людей (наприклад, літня міграція в курортні райони).

Маятниковий рух - регулярні переміщення населення вже з назви населеного пункту на другий до роботи чи навчання і навпаки/

Міграція характеризується абсолютними і відносними показниками.

До абсолютних показників відносять:

) Число прибулих, або прибуттів (П);

) Число вибулих, або вибуття (В);

) Міграційний приріст (або зниження), сальдо міграції, чиста міграція (П-В);

) Обсяг міграції, валова міграція, брутто-міграція (П + В).

Показники обсягу міграції можуть розділятися і групуватися за різними ознаками (територіальним, тимчасовим, соціально-демографічними, цільовим). На сьогоднішній день існують два джерела даних про міграцію: дані паспортно-візової служби і талони статистичного обліку. Тривалий час вони досить значно різнилися, але в даний час після уніфікації їх можна використовувати спільно.

Оскільки показники обсягу міграції залежать від чисельності населення відповідної території, для аналізу міграційних процесів використовують їх відносні величини [15,c. 72].

Показники інтенсивності міграції характеризують частоту випадків переміни місця проживання в сукупності населення за певний період. Найчастіше використовують загальні коефіцієнти інтенсивності міграції за рік у розрахунку на 1000 або 10 000 жителів. Для усунення випадкових відхилень у міграційних процесах в окремі роки обчислюють також середні коефіцієнти міграції за кілька років. Коефіцієнти інтенсивності можуть бути розраховані по прибуттю, вибутті, міграційного приросту, а також для різних груп населення (вікових, статевих, етнічних тощо) [10,c.394].

Коефіцієнти міграції обчислюють за наступними формулами:

1) Коефіцієнт прибуття:

Кп= (П/S) * 1000,                          (1.7)

де Кп - коефіцієнт прибуття;

П/S - число прибулих;

- коефіцієнти інтенсивності міграції за рік;

2) Коефіцієнт вибуття:

Кв= (B/S) * 1000,                      (1.8)

де Кв - коефіцієнт вибуття;

B/S - число виїхавших (вибулих);

- коефіцієнти інтенсивності міграції за рік;

3) Коефіцієнт міграційного приросту:

Кмп= (П - В/S) * 1000,             (1.9)

де Кмп - коефіцієнт міграційного приросту;

П - число прибулих;

В/S - число виїхавших (вибулих);

- коефіцієнти інтенсивності міграції за рік;

Відносні показники міграції відображають відмінності в міграційній рухливості населення або його різних груп на певній території в динаміці за ряд років[19,c. 205].

Соціальний рух - процес зміни складу населення внаслідок його соціально-економічного та культурного розвитку (зникнення одних верств населення та поява інших).

Термін соціальний рух означає сукупність форм колективної дії, яка направлена на реорганізацію суспільства. Соціальним рухам в цілому не притаманна висока ступінь інституціоналізації, вони виникають в результаті стихійного соціального протесту, який базується на специфічних або ж широко поширених причинах для незадоволення. Не дивлячись на спробу надати цьому терміну точність, кількість рухів, що ним охоплюють, є безмежною [22,c.351].

Основними умовами, сприятливими для появи і розвитку соціальних рухів, є:

-       культурні течії, під якими розуміються зміни в цінностях і нормах поведінки людей. Беручи участь в культурних течіях, більшість людей розвиває нові ідеї про те, яке суспільство їм потрібне і як воно має відноситися до своїх членів. Тривалий розвиток демократичного суспільства - приклад культурних течій. Другий приклад: відхід значної кількості людей від матеріалізму до духовного життя і релігії;

-       соціальна дезорганізація, яка породжує аномію і відчуження, невпевненість, соціальний страх, занепокоєність. Раніше діючі правила і норми не вважаються більше корисними і надійними, а колишні цілі здаються недосягненими. В той же час інші правила відсутні, а нові цілі уявляються невартими для зусиль, що витрачаються. Така невизначеність в ситуації, роз’єднаність людей слугують ідеальним середовищем для зародження і розвитку соціальних рухів. Невизначеність норм і цілей частіше викликають соціальні рухи, ніж бідність і злиденність, корупція, соціальна нерівність. В дезорганізованому, нестабільному суспільстві, в суспільстві, яке змінюється, як правило, процвітають соціальні рухи;

-       соціальна незадоволеність, тобто загальна незадоволеність людей умовами життя і системою соціальних відносин в даному суспільстві, яка настає в результаті усвідомлення людьми розриву між тим, що вони мають, і тим, що вони могли б мати [13,c.194].

Важливою для соціології є також проблема особистісної сприйнятливості до соціальних рухів. В стабільному, високоінтегрованому суспільстві з незначними соціальними напругами, із слабким ступенем відчуження між соціальними групами дуже рідко виникають соціальні рухи і небагато людей цікавляться ними, ставляться до них байдуже. Але в суспільстві найбільш схильними до соціальних рухів стають маргінальні особистості, групи і особистості, які ізольовані від суспільства - за характером своєї праці менш інтегровані в суспільство (шахтарі, «інтелектуали» - люди вільних професій, моряки та ін.), ті, хто втратив соціальний статус або відчуває загрозу його втрати, ті, хто не зміг влаштувати своє сімейне життя або з різних обставин відсторонений від сімейного життя (члени екстремістських організацій, підпільних рухів) і т. д.

Соціальні рухи слугують одним із способів зміни суспільства. Ці зміни можуть бути хворобливими, і в цьому випадку важлива наявність певних соціальних сил, здатних подолати віджиті традиції, переконання, ілюзії, омани. Соціальні рухи здатні сконцентрувати такі сили [6,c. 97].

Таким чином, під час проведення статистичного аналізу демографічних процесів країни використовують показники, які характеризують особливості природного, механічного та соціального рухів.

.2 Методи статистичних досліджень демографічної ситуації

Метод у самому загальному розумінні означає спосіб досягнення мети, регулювання діяльності. Метод конкретної науки - сукупність прийомів теоретичного практичного пізнання дійсності. Для окремої науки обов'язкова не тільки наявність особливого від інших наук предмету дослідження, але і своїх методів вивчення цього предмету.

Сукупність методів дослідження, застосовуваних у науці, складають її методологію. Оскільки демографічна статистика є галузевою статистикою, то основою її методології служить статистична методологія, тобто методи, вироблені загальною теорією статистики [1.c,724].

Статистичне спостереження - одержання інформації про досліджувані процеси і явища - найважливіший метод, включений у статистичну методологію. Воно є основою збору даних як у поточній статистиці, так і при проведенні переписів, при монографічному і вибірковому вивченні населення. При цьому використовуються положення теоретичної статистики про встановлення об’єкту й одиниці спостереження, введення понять про дату і момент реєстрації, програми, організаційні питання спостереження, систематизацію і публікацію його підсумків.

Статистичні угруповання й класифікації - наступний метод і етап вивчення населення в демографічній статистиці, тобто виділення частин елементів, які складають сукупність - населення. Метод класифікацій і угруповань використовується для аналізу населення як складної системи, вивчення його віково-статевого, сімейного, етнічного, соціально-економічного складу.

До статистичних методів відносяться також численні системи узагальнюючих показників: абсолютні, відносні і середні величини, методи дослідження динаміки, індексного факторного аналізу, графічний, вибірковий, балансовий і математичний методи.

Широке застосування знаходять специфічні методи демографічної статистики. Це методи реального покоління (когорт) і умовного покоління. Перший дозволяє розглянути зміни в природному русі ровесників (тих, що народилися в одному році) - поздовжній аналіз; другий розглядає природний рух однолітків (що живуть у те саме час) - поперечний аналіз [6,c.29].

Використовуючи різне зважування при розрахунку узагальнюючих середніх величин, розроблений метод стандартизації, який дозволяє елімінувати вплив різних вікових характеристик населення.

Застосування абстрактних математичних методів у статистиці населення дає можливість статистичного моделювання процесів, які відбуваються в населенні. Потреба в моделюванні виникає у випадку неможливості дослідження самого об’єкту.

Застосовуються і своєрідні графічні зображення віково-статевого складу населення, де звичайні лінійні діаграми завдяки подвійному зображенню чисельності обох статей перетворюються в так звані віково-статеві піраміди.

Отже, статистична методологія вивчення населення має у своєму розпорядженні ряд методів загальної теорії статистики, математичні методи і спеціальні методи, розроблені в самій статистиці населення.

Мета статистичного дослідження цих процесів полягає в оцінюванні їх обсягів, ступеня поширення та прояву, визначенні закономірностей розподілу, розвитку та взаємозв’язку. Для цього застосовується система статистичних методів, які умовно поділяють на три групи:

1.      Методи екстенсивного аналізу визначають абсолютний розмір явищ та процесів, їх середній рівень, досліджують закономірності розподілу (структури та співвідношення, диференціації та концентрації), а також закономірності взаємозв’язку та розвитку;

2.      Методи інтенсивного аналізу визначають ступінь поширення та силу прояву демографічного процесу в певній сукупності населення. В основу їх покладено систему взаємозв’язаних відносних величин інтенсивності;

.        Методи моделювання дозволяють прогнозувати розвиток демографічних процесів, а також робити перспективні розрахунки чисельності населення (метод демографічних таблиць, метод умовного та реального поколінь тощо). Оскільки метод демографічних таблиць, а також методи умовного та реального покоління суто специфічні, то вони потребують хоча б стислого пояснення.

Метод демографічних таблиць побудова теоретичної моделі процесу відтворення населення на підставі таблиць, що містять імовірнісні показники.

Прикладом таких таблиць можуть бути: таблиці смертності і середньої очікуваної тривалості життя, таблиці шлюбності, а також таблиці плідності. В основу цих таблиць покладено ймовірнісні показники зміни демографічного стану, які враховують реально існуючий режим вимирання населення, укладення шлюбів, порядок народження чергової дитини тощо [20,c.48].

У свою чергу, для побудови демографічних таблиць застосовують методи:

-       реального покоління - метод аналізу закономірностей відтворення одного покоління одночасно народжених людей протягом усього періоду їхнього існування;

-       умовного покоління - метод аналізу закономірностей відтворення різних поколінь, які одночасно існують на певний момент часу або за короткий проміжок часу.

Суспільні явища безперервно змінюються. Протягом певного часу - місяць за місяцем, рік за роком - змінюються кількість населення, обсяг і структура суспільного виробництва, рівень продуктивності праці тощо. Аналіз соціально-економічного розвитку - одне з важливих завдань статистики. Інформаційною базою його слугують динамічні (часові, хронологічні) ряди.

Динамічний ряд - це послідовність чисел, які характеризують зміну того чи іншого соціально-економічного явища. Елементами динамічного ряду є перелік хронологічних дат (моментів) або інтервалів часу і конкретні значення відповідних статистичних показників, які називаються рівнями ряду.

Наявність рядів динаміки потребує їх аналіз, що має за мету вивчення зміни явища за часом і встановлення його напрямку, характеру цієї зміни і вияв закономірності розвитку. Для оцінювання властивостей динаміки у статистиці застосовуються взаємопов’язані характеристики, або аналітичні показники. Серед них: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту та абсолютне значення одного проценту приросту. Розрахунок таких показників ґрунтується на зіставленні рівнів ряду у_і. Якщо базою порівняння є початковий (постійний) рівень ряду у₀, то відповідні показники називаються базисними, коли ж база порівняння змінна і відповідає попередньому рівню у_і-1, то показники називаються ланцюговими [17,c.256].

Абсолютний приріст (або зменшення) ∆_і відповідає швидкості зміни рівнів ряду і розраховується як різниця рівнів ряду:

) Базисний:

∆_{і 0}= у_і - у₀;                                    (1.10)

) Ланцюговий:

∆_і = у_і - у_і-1, і = 1...n.                     (1.11)

де n - кількість рівнів ряду

Ланцюгові та базисні абсолютні прирости пов’язані між собою залежністю (сума ланцюгових приростів дорівнює кінцевому базисному):

∑∆_{і 0} = ∑ (у_і - у_і-1) = у_n - у₀                (1.12)

Темп зростання К_і характеризує інтенсивність змін рівнів ряду і виражається у відносних величинах числом або у процентах:

) Базисний:

К_і0 = у_і / у₀;                                   (1.13)

) Ланцюговий:

К_і = у_і / у_і-1.;                                                          (1.14)

Добуток ланцюгових темпів зростання дорівнює кінцевому базисному:

К₁ * К₂ *... К_n = ∏К_і = у_n / у₀

Темп приросту Т_і виражається в процентах і показує, на скільки рівень у_і більший (менший) від рівня, взятого за базу порівняння:

) Базисний:

Т_і = ∆_{і 0} * 100 % / у₀ = (у_і - у₀) * 100% / у₀;(1.15)

) Ланцюговий:

Т_і = ∆_і * 100 % / у_і-1 = (у_і - у_і-1) * 100% / у_і-1(1.16)

Між темпом приросту і темпом зростання існує такий зв’язок:

Т_і = К_і - 1, або Т_і = (К_і - 1) * 100% (1.17)

Абсолютне значення 1% приросту А_і характеризує вагомість кожного проценту приросту і розраховується як відношення абсолютного приросту до темпу приросту:

А_і = ∆_і / Т_і = у_і-1 / 100 = 0,01у_і-1, % (1.18)

Розрахунок цього показника має економічний зміст тільки на ланцюговій основі, оскільки на базисній основі для всіх рівнів буде отримано те саме значення показника - сота частина базисного (першого) рівня.

Цей показник має важливе практичне значення в економічному аналізі, так в динамічних рядах, що постійно зростають, темпи зростання можуть сповільнюватись, або залишаться на одному рівні, а значення одного проценту приросту зростати [11,c.98].

Необхідно зазначити, що в динамічних величинах (коефіцієнтів або процентів) безпосередньо порівнювати рівні можна шляхом визначення їх різниці. Ці різниці дістали назву пунктів зростання. їх обчислюють як різницю рівнів базисних коефіцієнтів (процентів) темпів зростання або приросту двох суміжних періодів. На відміну від темпів приросту, які не можна підсумовувати та помножити, пункти зростання можна підсумовувати, в результаті чого дістанемо темп приросту відповідного періоду у зрівнянні з базисним періодом.

Середній абсолютний приріст знаходиться за формулою:

 (1.19)

До складу аналітичних показників можуть бути віднесені коефіцієнти прискорення (уповільнення) Кпр, які розраховуються як відношення двох сусідніх темпів зростання К_і та К_і-1, визначених ланцюговим способом:

К_пр = К_і / К_і-1                                                       (1.20)

При порівнянні динаміки розвитку двох явищ можна використовувати показники, які являють собою відношення темпів зростання або темпів приросту за однакові проміжки часу за двома динамічними рядами. Ці показники називаються коефіцієнтами випередження К_вип:

К_вип = К′_і / К′′_і, або К_вип = Т′_і / Т′′_і  (1.21)

де К′_і, К′′_і та Т′_і / Т′′_і - відповідно темпи зростання і темпи приросту порівнюваних рядів динаміки. За допомогою цих коефіцієнтів можуть зіставлятися ряди динаміки однакового змісту, але маючи відношення до різних територій (районів, областей, регіонів тощо), різних підприємств (організацій, установ), а також ряди динаміки різного змісту, які характеризують один і той же об’єкт.

При вивченні динаміки важливі не лише числові значення рівнів, а і їх послідовність. Як правило, часові інтервали між рівнями однакові (доба, декада, календарний місяць, квартал, рік). Залежно від статистичної природи показника-рівня розрізняють динамічні ряди первинні й похідні, ряди абсолютних, середніх і відносних величин. За ознакою часу динамічні ряди поділяються на інтервальні та моментні [16,c. 213].

Рівень моментного ряду фіксує стан явища на певний момент часу.

В інтервальному ряді рівень - це агрегований результат процесу й залежить від тривалості часового інтервалу: виробництво електроенергії за рік, вилов риби за сезон. Похідні показники, обчислені на основі інтервальних рядів, на відміну від моментних залежать від протяжності часу (середньодобове чи середньорічне виробництво електроенергії на душу населення).

Соціально-економічні процеси динамічні, що виявляються сталою зміною рівнів динамічного ряду. Поряд з динамічністю їм притаманна інерційність: зберігається механізм формування явищ і характер розвитку (темпи, напрям, коливання). При значній інерційності процесу й незмінності комплексу умов його розвитку правомірно очікувати в майбутньому ті властивості й характер розвитку, які були виявлені в минулому. Діалектична єдність мінливості і сталості, динамічності та інерційності формує характер динаміки, уможливлюючи статистичне прогнозування соціально-економічних процесів [3,c. 245].

Передумовою аналізу будь-якого динамічного ряду є порівнянність статистичних даних, які його формують. Непорівнянність даних може зумовлюватися різними причинами:

-             змінами в методології обліку та розрахунку показника, зокрема використання різних одиниць для вимірювання;

-             змінами в структурі сукупності, а також територіальними змінами;

-             різними критичними моментами реєстрації даних чи тривалістю періодів, до яких належать рівні;

-             зміною цін для вартісних показників.

Таким чином, при вивченні закономірностей соціально-економічного розвитку статистика розв’язує низку завдань: вимірює інтенсивність динаміки, виявляє й описує тенденції, оцінює структурні зрушення, сталість і коливання рядів; виявляє фактори, які спричинюють зміни.

РОЗДІЛ 2. ВИВЧЕННЯ ПРИРОДНОГО ТА МЕХАНІЧНОГО РУХУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЗА ДОПОМОГОЮ РЯДІВ ДИНАМІКИ

.1 Вивчення природного руху населення за допомогою рядів динаміки

Вивчаючи природний рух населення дані було взято з офіційного сайту Державної служби статистики України [23].

Досліджуючи природний рух населення за допомогою рядів динаміки були використані такі показники: абсолютний приріст, розраховуємо на підставі формул (1.10, 1.11); темп зростання, розраховуємо на підставі формул (1.13, 1.14); темп приросту, розраховуємо на підставі формул (1.15, 1.16); абсолютне значення 1% приросту, розраховуємо на підставі формули (1.18).

На підставі статистичних даних (Додаток А), здійснимо дослідження динаміки народжуваності населення України за абсолютними показниками в період 2003-2014 р. Розраховані показники динаміки та вихідні дані узагальнимо в таблицю 2.1.

Таблиця 2.1 Дослідження динаміки народжуваності (абсолютні дані) 2003-2014 р.

Розраховуємо показники рядів динаміки:

Абсолютний приріст базисний:

) 32280 - 33141 = -861 2) 31984 - 33141 = -1157

) 32979 - 33141 = -162 4) 37113 - 33141 = 3972

) 41855 - 33141 = 8714 6) 42015 - 33141 = 8874

) 39253 - 33141 = 6112 8) 41078 - 33141 = 7937

) 41317 - 33141 = 8076 10) 43290 - 33141 = 10149

) 41437 - 33141 = 8296

Абсолютний приріст ланцюговий:

) 32280 - 33141 = -861 2) 31984 - 32280 = -296

) 32979 - 31984 = 995 4) 37113 - 32979 = 4134

) 41855 - 37113 = 4742 6) 42015 - 41855 = 160

) 39253 - 42015 = -2762 8) 41078 - 39253 = 1825

) 41317 - 41078 = 239 10) 43290 - 41317 = 1973

) 41437 - 43290 = -1853

Темп зростання:

Темп зростання базисний:

) 32280: 33141 = 0,97 2) 31984: 33141 = 0,96

) 32979: 33141 = 0,99 4) 37113: 33141 = 1,11

) 41855: 33141 = 1,26 6) 42015: 33141 = 1,26

) 39253: 33141 = 1,18 8) 41078: 33141 = 1,23

) 41317: 33141 = 1,24 10) 43290: 33141 = 1,30

) 41437: 33141 = 1,25

) 32280: 33141 = 0,97 2) 31984: 32280 = 0,99

) 32979: 31984 = 1,03 4) 37113: 32979 = 1,12

) 41855: 37113 = 1,12 6) 42015: 41855 = 1,00

) 39253: 42015 = 0,93 8) 41078: 39253 = 1,04

) 41317: 41078 = 1,00 10) 43290: 41317 = 1,04

) 41437: 43290 = 0,95

Темп приросту:

Темп приросту базисний:

) 32280: 33141 х 100% = -3 2) 31984: 33141 х 100% = -4

) 32979: 33141 х 100% = -1 4) 37113: 33141 х 100% = 11

) 41855: 33141 х 100% = 26 6) 42015: 33141 х 100% = 26

) 39253: 33141 х 100% = 18 8) 41078: 33141 х 100% = 23

) 41317: 33141 х 100% = 24 10) 43290: 33141 х 100% = 30

) 41437: 33141 х 100% = 25

Темп приросту ланцюговий:

) 32280: 33141 х 100% = -3 2) 31984: 32280 х 100% = 1

) 32979: 31984 х 100% = 3 4) 37113: 32979 х 100% = 12

) 41855: 37113 х 100% = 12 6) 42015: 41855 х 100% = 0

) 39253: 42015 х 100% = -7 8) 41078: 39253 х 100% = 4

) 41317: 41078 х 100% = 0 10) 43290: 41317 х 100% = 4

) 41437: 43290 х 100% = -5

Абсолютне значення 1% приросту:

) -816: (-3) = 272 2) -296: (-1) = 296

)995:3 = 331,7 4) 4134:12 = 344,5

) 4742: 12 = 395,2 6) 160: 60 = 0

) -2762: (-7) = 394,6 8) 1625: 4 = 406,2

) 239: 1 = 239  10) 1973: 4 =493,2

) -1853: (-5) = 370,6

Як показує дана таблиця 2.1, абсолютний приріст та темп зростання і приросту свідчать про тенденцію зростання народжуваності в Україні в період 2003-2014 р.

Найбільший абсолютний приріст народжуваності відносно базисних показників відбувається у 2013 році -народжуваність збільшилась на 30 %.

Найбільше зменшення народжуваності відбувалось у 2005 році - зменшення на 4%.

Визначаємо середній абсолютний приріст за формулою (1.19).

=(-816 + (-296) + 995 + 4134+ 4742 + 160 + (-2762) + 1825 + 239 + 1973 + (-1853): 11 = 758,2 тис. осіб

Таким чином, народжуваність в Україні в період з 2003-2014 роки зростає, в середньому на 758,2 тис. щорічно.

На підставі статистичних даних (Додаток А), здійснимо дослідження динаміки народжуваності населення України за загальним коефіцієнтом народжуваності, який розрахований за формулою (1.1). Аналогічно попереднім розрахункам. Знаходимо показники рядів динаміки. Розраховані показники рядів динаміки та вихідні дані узагальнимо в таблицю 2.2.

Таблиця 2.2

Дослідження динаміки народжуваності (загальний коефіцієнт) в період 2003-2014 р.

Розраховуємо показники рядів динаміки:

Абсолютний приріст:

Абсолютний приріст базисний:

) 8,0 - 8,1 = -0,1  2) 8,0 - 8,1 = -0,1

) 8,3 - 8,1 = 0,2 4) 9,3 - 8,1 = 1,2

) 10,7 - 8,1 = 2,6 6) 10,7 - 8,1 = 2,6

) 10,1 - 8,1 = 2  8) 10,6 - 8,1 = 2,5

) 10,7 - 8,1 = 2,6 10) 11,2 - 8,1 = 3,1

) 10,7 - 8,1 = 2,6

Абсолютний приріст ланцюговий:

) 8,0 - 8,1 = -0,1  2) 8,0 - 8,0 = 0

) 8,3 - 8,0 = 0,3 4) 9,3 - 8,3 = 1

) 10,7 - 9,3 = 1,4 6) 10,7 - 10,7 = 0

) 10,1 - 10,7 = -0,6 8) 10,6 - 10,1 = 0,5

) 10,7 - 10,6 = 0,1 10) 11,2 - 10,7 = 0,5

) 10,7 - 11,2 = -0,5

Темп зростання:

Темп зростання базисний:

) 8,0: 8,1 = 0,98 2) 8,0: 8,1 = 0,98

) 8,3: 8,1 = 1,02 4) 9,3: 8,1 = 1,14

) 10,7: 8,1 = 1,32 6) 10,7: 8,1 = 1,32

) 10,1: 8,1 = 1,24 8) 10,6: 8,1 = 1,30

) 10,7: 8,1 = 1,32 10) 11,2: 8,1 = 1,38

) 10,7: 8,1 = 1,32

Темп зростання ланцюговий:

) 8,0: 8,1 = 0,99 2) 8,0: 8,0 = 1

) 8,3: 8,0 = 1,04 4) 9,3: 8,3 = 1,12

) 10,7: 9,3 = 1,15 6) 10,7: 10,7 = 1

) 10,1: 10,7 = 0,94 8) 10,6: 10,1 = 1,05

) 10,7: 10,6 = 1,01 10) 11,2: 10,7 = 1,05

) 10,7: 11,2 = 0,95

Темп приросту:

Темп приросту базисний:

) 8,0: 8,1 х 100% = -2 2) 8,0: 8,1 х 100% = -2

) 8,3: 8,1 х 100% = 2 4) 9,3: 8,1 х 100% = 14

) 10,7: 8,1 х 100% = 32 6) 10,7: 8,1 х 100% = 32

) 10,1: 8,1 х 100% = 24 8) 10,6: 8,1 х 100% = 30

) 10,7: 8,1 х 100% = 32 10) 11,2: 8,1 х 100% = 38

) 10,7: 8,1 х 100% = 32

Темп зростання ланцюговий:

) 8,0: 8,1 х 100% = -1 2) 8,0: 8,0 х 100% = 0

) 8,3: 8,0 х 100% = 4 4) 9,3: 8,3 х 100% = 12

) 10,7: 9,3 х 100% = 15 6) 10,7: 10,7 х 100% = 0

) 10,1: 10,7 х 100% = -6 8) 10,6: 10,1 х 100% = 5

) 10,7: 10,6 х 100% = 1 10) 11,2: 10,7 х 100% = 5

) 10,7: 11,2 х 100% = -5

Абсолютне значення 1% приросту:

) -0,1: (-2) = 0,05 2) 0: 0 = 0

) 0,3: 3 = 0,1 4) 1: 12 = 12

) 1,4: 15 = 0,09 6) 0: 1 = 0

) -0,6: (-6) = 0,1 8) 0,5: 4 = 0,12

) 0,1: 1 = 0,1 10) 0,5: 4 = 0,12

) -0,5: (-5) = 0,1

Як показує дана таблиця 2.2, абсолютний приріст та темп зростання і приросту свідчать про зростання народжуваності в Україні в період 2003-2014 р. Найбільше зростання народжуваності відносно базисних показників відбувалось у 2013 році - зростання на 38%, а найбільше зменшення народжуваності відбувалось - в 2004, 2005 роках - зменшення на 2%.

Найбільше зменшення народжуваності за ланцюговими показниками відбувалось у 2010 році відносно 2009 року - зменшення на -6%. А найбільше зростання народжуваності відбувалось - в 2008 році відносно 2007 на 15%.

Визначаємо середній абсолютний приріст за формулою (1.19).

=(-0,1+ 0 + 0,3 + 1 + 1,4 + 0 + (-0,6) + 0,5 + 0,1 + 0,5 + (-0,5)): 11 = 0,23

На підставі даних розрахунків ми можемо сказати, що спостерігається тенденція до зростання народжуваності в Україні в середньому у 0,23 разів.

На підставі статистичних даних (Додаток Б), здійснимо дослідження динаміки смертності населення України за абсолютними показниками в період 2003-2014 р. Розраховані показники динаміки та вихідні дані узагальнимо в таблицю 2.3.

Таблиця 2.3

Дослідження динаміки смертності (абсолютні дані) 2003-2014 р.

Розраховуємо показники рядів динаміки:

Абсолютний приріст:

Абсолютний приріст базисний:

) 77057 - 78635 = -1578 2) 70462 - 78635 = -8173

) 77309 - 78635 = -1323 4) 69837 - 78635 = -8798

) 78929 - 78635 = 294 6) 70788 - 78635 = -7847

) 63895 - 78635 = -14740 8) 61034 - 78635 = -17601

) 59381- 78635 = -19254 10) 62738 - 78635 = -15897

) 61569 - 78635 = -17066

Абсолютний приріст ланцюговий:

) 77057 - 78635 = -1578 2) 70462 - 77057 = -6595

) 77309 - 70462 = 6847 4) 69837 - 77309 = -7472

) 63895 - 70788 = -6893 8) 61034 - 63895 = -2861

) 59381- 61034 = -1653 10) 62738 - 59381= 3357

) 61569 - 62738 = -1169

Темп зростання:

Темп зростання базисний:

) 77057: 78635 = 0,97 2) 70462: 78635 = 0,89

) 77309: 78635 = 0,98 4) 69837: 78635 = 0,88

) 78929: 78635 = 1,00 6) 70788: 78635 = 0,90

) 63895: 78635 = 0,81 8) 61034: 78635 = 0,77

) 59381: 78635 = 0,75 10) 62738: 78635 = 0,79

) 61569: 78635 = 0,78

Темп зростання ланцюговий:

) 77057: 78635 = 0,97 2) 70462: 77057 = 0,91

) 77309: 70462 = 1,09 4) 69837: 77309 = 0,90

) 78929: 69837 = 1,13 6) 70788: 78929 = 0,89

) 63895: 70788 = 0,90 8) 61034: 63895 = 0,95

) 59381: 61034 = 0,97 10) 62738: 59381 = 1,05

) 61569: 62738 = 0,98

Темп приросту:

Темп приросту базисний:

) 77057: 78635 х 100% = -3 2) 70462: 78635 х 100% = -11

) 77309: 78635 х 100% = -2 4) 69837: 78635 х 100% = -12

) 78929: 78635 х 100% = 0 6) 70788: 78635 х 100% = -10

) 63895: 78635 х 100% = -19 8) 61034: 78635 х 100% = -23

) 59381: 78635 х 100% = -25 10) 62738: 78635 х 100% = -21

) 61569: 78635 х 100% = -22

Темп приросту ланцюговий:

) 77057: 78635 х 100% = -3 2) 70462: 77057 х 100% = -9

) 77309: 70462 х 100% = 9 4) 69837: 77309 х 100% = -10

) 78929: 69837 х 100% = 13 6) 70788: 78929 х 100% = -11

) 63895: 70788 х 100% = -10 8) 61034: 63895 х 100% = -5

) 59381: 61034 х 100% = -3 10) 62738: 59381 х 100% = 5

) 61569: 62738 х 100% = -2

Абсолютне значення 1% приросту:

) -15,78: (-3) = 526 2) -6595: (-9) = 732,7

) 6847: 9 = 760,7 4) -7471: (-10) = 747,1

) 9092: 13 = 699,3 6) -8141: (-11) = 740

) -6893: (-10) = 689,3 8) -2161: (-5) = 432,2

) -1653: (-3) = 551 10) 3357: 5 = 671,4

) -1169: (-2) = 584,5

На підставі показників таблиці 2.3 ми можемо сказати про те, що абсолютний приріст та темп зростання і приросту свідчать про коливання показників смертності впродовж 2003-2014 років, але в основному відбувається зменшення смертності населення. Найбільше зменшення абсолютного показника смертності відносно базисних показників відбувалось у 2012 році - смертність зменшилась на 25%.

Ланцюгові показники показують, що найбільше зменшення показників смертності було в 2009 році порівняно з 2008 роком - смертність зменшилась на 11%, а у в 2008 році порівняно з 2007 показник смертності збільшився на 13%.

Визначаємо середній абсолютний приріст за формулою (1.19).

=(-1578+(-6595)+6847+(-7471)+9092+(-8141)+(-6893)+(-2161)+(-1653)+ +3357 + (-1169)): 11 = -1487,7

На підставі даних розрахунків ми можемо сказати, що спостерігається тенденція до зменшення смертності в Україні в середньому у -1487,7 разів.

На підставі статистичних даних (Додаток Б), здійснимо дослідження динаміки смертності населення України за загальними коефіцієнтами в період 2003-2014 р. Розраховані показники динаміки та вихідні дані узагальнимо в таблицю 2.4.

Таблиця 2.4

Дослідження динаміки смертності (загальний коефіцієнт) 2003-2014 р.

Розраховуємо показники рядів динаміки:

Абсолютний приріст:

Абсолютний приріст базисний:

) 19,1 - 19,3 = -0,2 2) 17,6 - 19,3 = -1,7

) 19,4 - 19,3 = 0,1 4) 17,6 - 19,3 = -1,7

) 20,1- 19,3 = 0,8 6) 18,1 - 19,3 = -1,2

) 16,4 - 19,3 = -2,9 8) 15,7 - 19,3 = -3,6

) 15,4 - 19,3 = 14,1 10) 16,2 - 19,3 = -3,1

) 15,9 - 19,3 = -3,4

Абсолютний приріст ланцюговий:

) 19,1 - 19,3 = -0,2 2) 17,6 -19,1 = -1,5

) 19,4 -17,6 = 1,8 4) 17,6 -19,4 = -1,8

) 20,1-17,6 = 2,5 6) 18,1 -20,1= -2

) 16,4 - 18,1 = -1,7 8) 15,7 -16,4 = -0,7

) 15,4 -15,7 = -0,3 10) 16,2 -15,4 = 0,8

) 15,9 -16,2 = -0,3

Темп зростання:

Темп зростання базисний:

) 19,1: 19,3 = 0,98 2) 17,6: 19,3 = 0,91

) 19,4: 19,3 = 1,00 4) 17,6: 19,3 = 0,91

) 20,1: 19,3 = 1,04 6) 18,1: 19,3 = 0,93

) 16,4: 19,3 = 0,84 8) 15,7: 19,3 = 0,81

) 15,4: 19,3 = 0,79 10) 16,2: 19,3 = 0,83

) 15,9: 19,3 = 0,82

Темп зростання ланцюговий:

) 19,1: 19,3 = 0,98 2) 17,6: 19,1 = 0,92

) 19,4: 17,6 = 1,10 4) 17,6: 19,4 = 0,90

) 20,1: 17,6 = 1,14 6) 18,1: 20,1= 0,90

) 16,4: 18,1 = 0,90 8) 15,7: 16,4 = 0,95

) 15,4: 15,7 = 0,98 10) 16,2: 15,4 = 1,05

) 15,9: 16,2 = 0,98

Темп приросту:

Темп приросту базисний:

) 19,1: 19,3 х 100% = -2 2) 17,6: 19,3 х 100% = -9

) 19,4: 19,3 х 100% = 0 4) 17,6: 19,3 х 100% = -9

) 20,1: 19,3 х 100% = 4 6) 18,1: 19,3 х 100% = -7

) 16,4: 19,3 х 100%= -16 8) 15,7: 19,3 х 100% = -19

) 15,4: 19,3 х 100% = -21 10) 16,2: 19,3 х 100% = -17

) 15,9: 19,3 х 100% = -18

Темп приросту ланцюговий:

) 19,1: 19,3 х 100% = -2 2) 17,6: 19,1 х 100% = -8

) 19,4: 17,6 х 100% = 10 4) 17,6: 19,4 х 100%= -10

) 20,1: 17,6 х 100%= 14 6) 18,1: 20,1 х 100%= -10

) 16,4: 18,1 х 100% = -10 8) 15,7: 16,4 х 100% = -5

) 15,4: 15,7 х 100% = -2 10) 16,2: 15,4 х 100% = 5

) 15,9: 16,2 х 100% = -2

Абсолютне значення 1% приросту:

) -0,2: (-2) = 0,1 2) -1,5: (-8) = 0,18

) 1,8: 10 = 0,18 4) -1,8: (-10) = 0,10

) 2,5: 14 = 0,17 6) -2: (-10) = 0,2

) -1,7: (-10) = 0,17 8) -0,7: (-5) = 0,14

) -0,3: (-2) = 0,15 10) 0,8: 5 = 0,16

) -0,3: (-2) = 0,15

На підставі показників таблиці 2.4 ми можемо сказати про те, що абсолютний приріст та темп зростання і приросту свідчать про коливання показників смертності впродовж 2003-2014 років, але в основному відбувається зменшення смертності населення. Коефіцієнт смертності відносно базисних показників в 2008 році зростає на 4%, а в 2012 році - смертність зменшилась на 21%.

Ланцюгові показники показують, що зростання коефіцієнта смертності було в 2008 році на 14% відносно 2007 року, а зменшення в 2005 році на 8% відносно 2004 року.

Визначаємо середній абсолютний приріст за формулою (1.19).

 = (-0,2 + (-1,5) + 1,8 + (-1,8) + 2,5 + (-2) + (-1,7) + (-0,7) + (-0,3) + 0,8 +

+ (-0,3)): 11 = -0,3

На підставі даних розрахунків ми можемо сказати, що спостерігається тенденція до зменшення смертності в Україні в середньому у -0,3 разів.

2.2 Вивчення механічного руху населення за допомогою рядів

Динаміку механічного руху населення проаналізуємо на підставі даних з офіційного сайту Державної служби статистики України [23].

Досліджуючи механічний рух населення за допомогою рядів динаміки були використані такі показники: абсолютний приріст, розраховуємо на підставі формул (1.10, 1.11); темп зростання, розраховуємо на підставі формул (1.13, 1.14); темп приросту, розраховуємо на підставі формул (1.15, 1.16); абсолютне значення 1% приросту, розраховуємо на підставі формули (1.18).

На підставі статистичних даних (Додаток В), здійснимо дослідження динаміки прибулих осіб до України за абсолютними показниками в період 2002-2014 р. Розраховані показники динаміки та вихідні дані узагальнимо в таблицю 2.5.

Таблиця 2.5

Дослідження динаміки прибулих осіб до України 2002-2014 р.

Розраховуємо показники рядів динаміки:

Абсолютний приріст:

Абсолютний приріст базисний:

) 2575 - 3308 = -733 2) 2995 - 3308 = -313

) 2932 - 3308 = -376 4) 3881 - 3308 = 573

) 3346 - 3308 = 38 6) 2389 - 3308 = -919

) 2407 - 3308 = -901 8) 2431 - 3308 = -877

) 2811 - 3308 = -497 10) 6490 - 3308 = 3182

) 5082 - 3308 = 1774

Абсолютний приріст ланцюговий:

) 2575 - 3308 = -733 2) 2995 - 2575= 420

) 2932 -2995 = -63 4) 3881 -2932 = 949

) 3346 -3881 = -535 6) 2389 -3346 = -957

) 2407 -2389 = 18 8) 2431 -2407 = 24

) 2811 - 2431 = 380 10) 6490 - 2811 = 3679

) 5082 - 6490 = -1408

Темп зростання:

Темп зростання базисний:

) 2575: 3308 = 0,77 2) 2995: 3308 = 0,90

) 2932: 3308 = 0,88 4) 3881: 3308 = 1,17

) 3346: 3308 = 1,01 6) 2389: 3308 = 0,72

) 2407: 3308 = 0,72 8) 2431: 3308 = 0,73

) 2811: 3308 = 0,84 10) 6490: 3308 = 1,96

) 5082: 3308 = 1,53

Темп зростання ланцюговий:

) 2575: 3308 = 0,77 2) 2995: 2575= 1,16

) 2932: 2995 = 0,97 4) 3881: 2932 = 1,32

) 3346: 3881 = 0,86 6) 2389: 3346 = 0,71

) 2407: 2389 = 1,13 8) 2431: 2407 = 0,89

) 2811: 2431 = 1,15 10) 6490: 2811 = 2,30

) 5082: 6490 = 0,78

Темп приросту:

Темп приросту базисний:

) 2575: 3308 х 100% = -23 2) 2995: 3308 х 100% = -10

) 2932: 3308 х 100% = -12 4) 3881: 3308 х 100% = 17

) 3346: 3308 х 100% = 1 6) 2389: 3308 х 100% = -28

) 2407: 3308 х 100% = -28 8) 2431: 3308 х 100% = -27

) 2811: 3308 х 100% = -16 10) 6490: 3308 х 100% = 96

) 5082: 3308 х 100% = 53

Темп приросту ланцюговий:

) 2575: 3308 х 100% = -23 2) 2995: 2575 х 100%= 16

) 2932: 2995 х 100% = -3 4) 3881: 2932 х 100% = 32

) 3346: 3881 х 100% = -14 6) 2389: 3346 х 100% = -29

) 2407: 2389 х 100% = 13 8) 2431: 2407 х 100% = -11

) 2811: 2431 х 100% = 15 10) 6490: 2811 х 100% = 230

) 5082: 6490 х 100% = -22

Абсолютне значення 1% приросту:

) -733: (-23) = 31,8 2) 420: 16 = 26,2

) -63: (-3) = 21 4) 949: 32 = 29,6

) -535: (-14) = 38,2 6) -957: (-29) = 33

) 18: 13 = 1,3 8) 24: (-11) = -2,1

) 380: 15 = 25,3 10) 3679: 230 = 15,9

) - 14,08: (-22) = 64

Як показує дана таблиця 2.5, абсолютний приріст та темп зростання і приросту свідчать про збільшення кількості іммігрантів в Україні в період 2003-2014 р. Найбільший показник прибулих відносно базисних показників в 2013 році - збільшився на 96 %, а найменший - в 2009, 2010 роках - збільшився на -28 %.

Найменша кількість прибулих відносно ланцюгових показників в 2009 році відносно 2008 року - зменшилась на -29 %, а найбільша - в 2013 році відносно 2012 збільшилась на 230 %.

Визначаємо середній абсолютний приріст за формулою (1.19).

 = (-733)+420+(-63)+949+(-535)+(-957)+18+24+380+3679+(-1408)): 11 = 161,2

На підставі даних розрахунків ми можемо сказати, що в середньому відбувається збільшення динаміки прибулих осіб на 161,2 тис.

На підставі статистичних даних (Додаток Г), здійснимо дослідження динаміки вибулих осіб з України за абсолютними показниками в період 2003-2014 р. Розраховані показники динаміки та вихідні дані узагальнимо в таблицю 2.6.

Таблиця 2.6

Дослідження динаміки вибулих осіб з України 2003-2014 р.

Розраховуємо показники рядів динаміки:

Абсолютний приріст:

Абсолютний приріст базисний:

) 3403 - 4816 = -1413 2) 2463 - 4816 = -2353

) 1767 - 4816 = -3049 4) 2374 - 4816 = -2442

) 1596 - 4816 = -3220 6) 1386 - 4816 = -3430

) 892 - 4816 = -3924 8) 958 - 4816 = -3858

) 842 - 4816 = -3974 10) 967 - 4816 = -3849

) 1127 - 4816 = -3689

Абсолютний приріст ланцюговий:

) 3403 - 4816 = -1413 2) 2463 -3403 = -940

) 1767 -2463 = -693 4) 2374 -1767 = 607

) 1596 -2374 = -778 6) 1386 -1596 = -210

) 892 -1386 = -494 8) 958 -892 = 66

) 842 -958 = -116 10) 967 -842 = 125

) 1127 -967 = 160

Темп зростання:

Темп зростання базисний:

) 3403: 4816 = 0,70 2) 2463: 4816 = 0,51

) 1767: 4816 = 0,36 4) 2374: 4816 = 0,49

) 1596: 4816 = 0,33 6) 1386: 4816 = 0,28

) 892: 4816 = 0,18 8) 958: 4816 = 0,19

) 842: 4816 = 0,17 10) 967: 4816 = 0,20

) 1127: 4816 = 0,23

Темп зростання ланцюговий:

) 3403: 4816 = 0,70 2) 2463: 3403 = 0,72

) 1767: 2463 = 0,71 4) 2374: 1767 = 1,34

) 1596: 2374 = 0,67 6) 1386: 1596 = 0,86

) 892: 1386 = 0,64 8) 958: 892 = 1,07

) 842: 958 = 0,87 10) 967: 842 = 1,14

) 1127: 967 = 1,16

Темп приросту:

Темп приросту базисний:

) 3403: 4816 х 100% = -30 2) 2463: 4816 х 100% = -49

) 1767: 4816 х 100% = -64 4) 2374: 4816 х 100% = -51

) 1596: 4816 х 100% = -67 6) 1386: 4816 х 100% = -72

) 892: 4816 х 100% = -82 8) 958: 4816 х 100% = -81

) 842: 4816 х 100% = -83 10) 967: 4816 х 100% = -80

) 1127: 4816 х 100% = -77

Темп приросту ланцюговий:

) 3403: 4816 х 100% = -30 2) 2463: 3403 х 100% = -28

) 1767: 2463 х 100% = -29 4) 2374: 1767 х 100% = 34

) 1596: 2374 х 100% = -33 6) 1386: 1596 х 100% = -14

) 892: 1386 х 100% = -36 8) 958: 892 х 100% = 7

) 842: 958 х 100% = -13 10) 967: 842 х 100% = 14

) 1127: 967 х 100% = 16

Абсолютне значення 1% приросту:

) -1413: (-30) = 47,1 2) -940: (-28) = 33,5

) -693: (-29) = 23,8 4) 607: 34 = 17,8

) -778: (-33) = 23,5 6) -210: (-14) = 15

) -494: (-36) = 13,7 8) 66: 7 = 9,4

) -116: (-13) = 8,9 10) 125: 14 = 8,9

) 160: 16 = 10

Як показує дана таблиця 2.6, абсолютний приріст та темп зростання і приросту свідчать про зменшення кількості емігрантів в Україні в період 2003-2014 р. Найбільший показник вибулих осіб відносно базисних показників в 2003 році - збільшився на -30 %, а найменший - в 2012 році - збільшився на -83 %.

Найменша кількість вибулих відносно ланцюгових показників в 2010 році відносно 2009 року - зменшилась на -36%, а найбільша - в 2007 році відносно 2006 збільшилась на 34%.

Визначаємо середній абсолютний приріст за формулою (1.19).

 = (-1413 + (-940) + (-693) + 607 + (-778) + (-210) + (-494) + 66 + (-116) + 125 + 160): 11 = -335,1

На підставі даних розрахунків ми можемо сказати, що в середньому відбувається зменшення динаміки вибулих осіб на -335,1 тис.

Таким чином, при вивченні природного руху населення України за допомогою рядів динаміки, стало відомо, що зростає народжуваність населення України в період 2003-2014 рр. в середньому на 758,2 тис. щорічно, і зменшується смертності в середньому у -1487,7 разів.

Вивчаючи механічний рух населення України за допомогою рядів динаміки, стало відомо, що в середньому відбувається збільшення динаміки іммігрантів на 161,2 тис., і відповідно зменшення динаміки емігрантів на -335,1 тис.

ВИСНОВКИ

Виходячи з мети та завдань курсова робота складається із вступу, 2 розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

Аналізуючи теоретичну частину курсової роботи можна зробити наступні висновки.

Основними категоріями статистики населення є демографічна подія та демографічний процес. Демографічна подія - це подія, що відбувається з окремою людиною, проте впливає на зміну чисельності й складу всього населення, відтворення його поколінь.

Демографічний процес, як процес руху населення, може набувати одну з трьох форм: природного руху, механічного руху та соціального руху/

Природний рух - це процес відтворення населення через зміну поколінь. Основними елементами природного руху населення є народження, смерть та пов’язані з цим одруження і розлучення.

Природний рух населення характеризується абсолютними і відносними показниками: число народжених, число померлих, природний приріст (убуток) населення, кількість укладених шлюбів,число розлучень.

Для характеристики інтенсивності відтворення населення розраховують відносні показники природного руху, що дозволяють всебічно охарактеризувати демографічні процеси. Серед цих показників виділяють три групи: загальні, приватні (спеціальні), стандартизовані коефіцієнти.

Народжуваність характеризується такими приватними (спеціальними) коефіцієнтами, як: спеціальний коефіцієнт народжуваності, приватні коефіцієнти народжуваності, сумарний коефіцієнт народжуваності, брутто-коефіцієнт відтворення населення, нетто-коефіцієнт народжуваності

Стандартизовані коефіцієнти природного руху населення дозволяють виключити вплив відмінностей в структурі населення при проведенні порівняльного аналізу демографічних процесів для різних територій або періодів часу, що відстоять один від одного більш ніж на п’ять років. Стандартизовані коефіцієнти можна розрахувати за допомогою прямого або непрямого методу.

Механічний рух - це переміщення населення в межах окремих регіонів країни чи за їх межі (урбанізація, еміграція, імміграція).

Внутрішня міграція відбувається в межах однієї країни між адміністративними чи економічно-географічнимими районами, населеними пунктами (міграція із міста у місто, із сіл до села, із міста у село, із сіл до міста)

Зовнішня міграція пов’язана з перетином державного кордону. Зовнішня міграція включає еміграцію й імміграцію.

Еміграція - це переселення (добровільне чи вимушене, самостійне чи організоване) до іншої країни на постійне або тимчасове проживання, здебільшого зі зміною громадянства.

Імміграція - це в’їзд (вселення) у країну на постійне або тимчасове (зазвичай, тривале) проживання громадян в іншій країні, здебільшого із отриманням нового громадянства.

Міграція характеризується абсолютними і відносними показниками.

Для дослідження механічного та природного руху населення статистика використовує різноманітні методи, в тому числі статистичне зведення і групування на основі статистичної інформації під час проведення статистичного спостереження.

Статистичне спостереження - одержання інформації про досліджувані процеси і явища - найважливіший метод, включений у статистичну методологію. Воно є основою збору даних як у поточній статистиці, так і при проведенні переписів, при монографічному і вибірковому вивченні населення.

Статистичні угруповання й класифікації - метод і етап вивчення населення в демографічній статистиці, тобто виділення частин елементів, які складають сукупність - населення. Метод класифікацій і угруповань використовується для аналізу населення як складної системи, вивчення його віково-статевого, сімейного, етнічного, соціально-економічного складу.

До статистичних методів відносяться також численні системи узагальнюючих показників: абсолютні, відносні і середні величини, методи дослідження динаміки, індексного факторного аналізу, графічний, вибірковий, балансовий і математичний методи.

Найбільш поширеним методом визначення тенденції розвитку явища є використання рядів динаміки та обчислення показників рядів динаміки. Динамічний ряд - це послідовність чисел, які характеризують зміну того чи іншого соціально-економічного явища. Елементами динамічного ряду є перелік хронологічних дат (моментів) або інтервалів часу і конкретні значення відповідних статистичних показників, які називаються рівнями ряду.

Наявність рядів динаміки потребує їх аналіз, що має за мету вивчення зміни явища за часом і встановлення його напрямку, характеру цієї зміни і вияв закономірності розвитку. Для оцінювання властивостей динаміки у статистиці застосовуються взаємопов’язані характеристики, або аналітичні показники. Серед них: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту та абсолютне значення одного проценту приросту.

Аналізуючи практичну частину курсової роботи можна зробити наступні висновки.

При вивченні природного руху населення України за допомогою рядів динаміки, стало відомо, що зростає народжуваність населення України в період 2003-2014 рр. в середньому на 758,2 тис. щорічно, і зменшується смертності в середньому у -1487,7 разів.

Вивчаючи механічний рух населення України за допомогою рядів динаміки, стало відомо, що в середньому відбувається збільшення динаміки іммігрантів на 161,2 тис., і відповідно зменшення динаміки емігрантів на -335,1 тис.

Отже, показники рядів динаміки дозволяють встановити тенденцію розвитку досліджуваного явища.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України “Про державну статистику” від 13.07.2000 №1922-ІІІ

. Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про державну статистику”” від 13.07.2000 № 1922-ІІІ.

. Закон України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” від 11.12.2003 № 1382-ІV.

. Закон України „Про Всеукраїнський перепис населення” від 19.10.2000 № 2058-ІІІ

. Будрій О. С. Особливості відтворення населення в умовах міграції трудових ресурсів // Економічна географія. - Вип. 10.- К.: Вид. Київ. 1971.

. Ковтонюк М. О. Територіальні відмінності природного руху і густоти насе-лення Ровенської області // Економічна географія. - Вип. 2.- К.: Вид. Київ. ун-ту.- 1967.

. Концепція демографічного розвитку на 2005-2015 роки, схвалена розпорядженням Кабінету міністрів України від 8 жовтня 2004 р. № 724-р.

8. Крамченко Л.І., Лутчян Н.П., Економічна статистика. Навч. Посібник. - Львів: «Новий світ - 2000», 2004.-364с.

9. Мельник Ірина Геннадіївна. Демографія: метод. вказ. до практ. занять і самост. роботи студ. спец. "Соціологія" та "Соціальна робота" / Луганський національний педагогічний ун-т ім. Тараса Шевченка. Кафедра географії - Луганськ: Альма-матер, 2008. - 49с.

.Мельник С., Гаврюшенко Г., Шубєнок С. Демографічна ситуація в Україні: стан, головні проблеми та способи їх вирішення // Україна: аспекти праці, 2006. - №4. - С. 22-26.

. Методичні вказівки та завдання з курсу "Соціальна статистика" / Київський держ. економічний ін-т / Людмила Феодосівна Удотова (уклад.). - К., 1995. - 85с.

12. Методологічні положення щодо статистичного аналізу чисельності та складу населення. - К.: Держкомстат України, 2006. - 40 с

. Приймак В. Демографічні процеси в Україні // Україна: аспекти праці. - №1, 2007.

. Про державну статистику: Закон України // Голос України. - 21 10 1992.

. Птуха М. В. Таблиці смертності для України 1896-1897 рр. // Видатні вчені Української РСР: М. В. Птуха. Вибрані праці. - К.: Наукова думка. - 1971.

16. Робоча програма навчальної дисципліни "Соціальна та демографічна статистика": Для студ. спец. 6.050100 "Прикладна статистика" всіх форм навч. / Харківський національний економічний ун-т / Ірина Вікторівна Аксьонова (уклад.), Тетяна Володимирівна Голубєва (уклад.).- Х.:ХНЕУ, 2006.-47с.

17.“Статистичний щорічник України за 2000 рік”.

. Статистика: Підручник / С.С.Герасименко, А.В.Головач, А.М.Єріна та ін. - К.: КНЕУ, 2000.

. Стешенко В.С. Природний рух населення України: загальна характеристика. - К: Здоров`я, 2001.

. Столяров Георгій Степанович, Огай Марина Юріївна. Соціальна статистика: Навч.-метод. посібник для самост. вивчення дисципліни / Київський національний економічний ун-т - К.: КНЕУ, 2003. - 195с.

. Удотова Людмила Федосіївна. Соціальна статистика: Підручник / Київський національний економічний ун-т. - К.: КНЕУ, 2002. - 376с.

. Хамра О.У. Міграційні процеси в Україні: здоров`я та відтворення народу України: Матеріали конференції. - К.: Здоров`я, 2006.

23. http://www.ukrstat.gov.ua/

ДОДАТОК А

Природний рух населення. Абсолютні дані чисельності народжених і померлих за 2003 -2014 р.

ДОДАТОК Б

Природний рух населення. Загальні коефіцієнти народжуваності і смертності за 2003-2014 р.

ДОДАТОК В

Механічний рух населення. Абсолютні дані кількості прибулих та вибулих осіб в Україні за 2003-2014 р.

ДОДАТОК Г

Механічний рух населення. Загальні коефіцієнти кількості прибулих та вибулих осіб в Україні за 2003-2014 р.