Професійні інтереси старшокласників

Професійні інтереси старшокласників

Зміст

Вступ

Розділ І. Поняття про професійні інтереси у психологічній літературі

.1 Професійний інтерес: сутність та закономірності виникнення

.2 Особливості формування професійних інтересів у старшокласників

Розділ ІІ. Організація та методика дослідження

.1 Методика дослідження професійних інтересів старшокласників

.2 Методи дослідження

Розділ ІІІ. Оцінка результатів дослідження

.1 Аналіз отриманих результатів

.2 Рекомендації щодо формування професійних інтересів у старшокласників

Висновки

Список використаних літературних джерел

Додатки

Вступ

Актуальність теми курсової роботи обумовлюється тим, що проблематика дослідження процесу формування мотивів, зокрема мотивів вибору професії, в значній мірі визначає ефективність реалізації основних завдань і функцій професійної орієнтації учнівської молоді як у діагностичному, так і у виховному її аспектах.

Професійна спрямованість особистості є результатом формування системи ціннісних по відношенню до професійної діяльності мотивів. Формування сфери професійної мотивації - складний, багатоетапний процес, який починається з формування мотивів вибору професії. Вибір професії - це певний етап у становленні “Я-професійного” особистості, який визначається попереднім розвитком і, по-суті, є результатом цього розвитку, з одного боку, і основою для подальшої професійної самореалізації, яка передбачає і вдосконалення професійної майстерності, професійний ріст - з іншого. Вибір професії - це та “вузлова точка” у формуванні особистості, яка в значній мірі, визначає всю подальшу життєдіяльність людини. Вона знаходиться на перетині тих перспективних шляхів, “за якими розташовується її завтрашня радість” (за А.С.Макаренком).

Психологія праці - необхідний компонент професійної культури не тільки фахівця психолога, але і всіх тих, хто займається підготовкою робітництва і фахівців. Готувати учнів до трудової діяльності одна з областей трудової психологи. Життя нашого суспільства - це, перш за все, світ праці людей зайнятих в матеріальному і духовному виробництві, у виробництві корисних дій по обслуговуванню людини, по впорядкуванню складних соціальних процесів.

Задача психолога чи то педагога полягає у тому, щоб розглянути які якості індивіда, навики, уміння і інтелектуальні здібності потрібні в тій або іншій професії і, відповідно, допомогти зорієнтуватися в світі професій підростаючому поколінню виходячи з їх індивідуальних якостей. Власне це і є задачами профорієнтації.

Особливістю нинішніх задач профорієнтації стала реально виникла перед значними масами людей проблема свободи вибору. У зав’язку з цим у школі постає проблема організації профорієнтаційної роботи у відповідності до сучасних вимог суспільства, і, що значно важливіше, до професійних інтересів старшокласників. Тому об’єктом дослідження у курсовій роботі є професійні інтереси старшокласників.

Предметом дослідження є особливості професійного самовизначення старшокласників у відповідності до їх професійних інтересів.

Метою нашого дослідження є дослідити особливості професійних інтересів старшокласників та їх вплив на вибір ними майбутньої професії.

Гіпотеза дослідження: Професійні інтереси старшокласників залежить від соціально-економічних чинників суспільства, а саме:

1.      Попиту на професії у суспільстві.

2.      Фінансової забезпеченості майбутньої професії.

У відповідності до поставленої мети випливають такі завдання:

1.      Визначити особливості професійних інтересів старшокласників.

2.      Проаналізувати особливості формування мотивів вибору професії старшокласниками.

3.      Провести дослідження особливостей професійних інтересів старшокласників та їх впливу на мотиви вибору майбутньої професії.

Розділ І. Поняття про професійні інтереси у психологічній літературі

1.1 Професійний інтерес: сутність та закономірності виникнення

Життя кожної людини невіддільне від необхідності постійної реалізації її найрізноманітніших інтересів. Проблеми виникнення інтересів, їх розвитку, вдосконалення та використання завжди були і надалі залишаються актуальною в науці та психолого-педагогічній практиці. Тому особлива роль відводиться сучасній загальноосвітній школі у підготовці майбутніх спеціалістів, формування в учнів старших класів інтересу до конкретного виду професійної діяльності.

У філософській інтерпретації інтерес розглядається як об'єктивно зумовлений мотив діяльності суб'єкта, у якому виділяється чотири основних параметри:

-       соціальний стан (статус) суб'єкта чи сукупність його практичних зв'язків із суспільством;

-       ступінь усвідомлення цього стану, що має широку варіацію від неповного розуміння до чіткого усвідомлення;

-       мотиви діяльності, спрямовані на визначення об'єкта інтересу;

-       сама дія як утвердження суб'єкта в реальності [1].

У психолого-педагогічній літературі (сюди можна віднести роботи психологів: Б.Г. Ананьєва, М.Ф. Бєляєва, Л.І. Божович, Л.С. Виготського, Л.А. Гордона, Г.С. Костюка, М.Д. Левітова, В.М. Мясищева, К.К. Платонова, С.Л. Рубінштейна, Б.М. Теплова; педагогів: О.П. Архіпова, Н.О. Бєляєва, В.Г. Іванова, Т.К. Панкратова, Г.О. Фортунатова, Г.І. Щукіної, Ю.В. Шарова) розвиток інтересу до певного виду трудової діяльності розглядається як динамічний багатоплановий процес, що впливає на різноманітність підходів до визначення його сутності. Аналіз робіт з проблеми інтересу дозволяє зробити висновок про те, що інтерес є системним утворенням, що визначається сукупністю різних параметрів, які відрізняються за змістом, характером, видом, рівнями та характеризуються якісними етапами свого розвитку.

За означенням у «Психологічному словнику», інтерес - це «емоційно забарвлене ставлення до навколишнього, спрямованість людини на певний об’єкт чи певну діяльність, викликане позитивним, зацікавленим ставленням до чогось, когось» [9, с.73]. Здібності особистості, визначають як «психічні властивості індивіда, які є передумовою успішного виконання певних видів діяльності (набуття знань, умінь і навичок; використання їх у праці).

Слід зауважити, що недосконалість окремих досліджень з проблем професійної орієнтації полягає в тому, що наявні учнівські інтереси, які притаманні в тій чи іншій мірі, більшості дітей однієї вікової категорії трактуються з точки зору їх професійної значимості. Але, як справедливо відмічається в окремих дослідженнях [2], навчальні інтереси пов’язані з професійними, хоча вони не завжди співпадають. Крім, того, хороша успішність з певного предмету, великий інтерес до нього вказують лише на напрямок професійної придатності, але не на професію. Неспівпадання учнівських інтересів з професійними відзначає К.К. Платонов, який підкреслював, що одним з важливих завдань професійної орієнтації є «як формування професійних інтересів, які співпадають із здібностями до професії (чим вони підсилюються), так і усунення інтересів, які вступають у конфлікт з існуючими здібностями» [6, с.9]. Але слід враховувати, що ставлення до професії починає впливати на ставлення до навчальної діяльності [7].

Під професійним інтересом розуміють також «безпосереднє емоційне практично-пізнавальне ставлення до професії, яке за сприятливих умов переходить у спрямованість особистості на конкретну професійну діяльність, мотиви і цілі якої співпадають» [10, с.60]. «Виростаючи» з пізнавальних потреб особистості, інтерес може виступати одним з мотивів вибору того чи іншого виду професійної діяльності.

На думку Кіш Н., стійкий інтерес до професії проявляється через бажання пізнати детальніше предмет свого інтересу, а значить повинен ґрунтуватись на інформаційній забезпеченості суб’єкта вибору відомостями про основніособливості професійної діяльності, яку обирає [15].

Тим більше, що серед причин невідповідності між обраною професією і психофізіологічними якостями особистості виділяють:

а) відсутність інформації про види професійної діяльності, в якій можуть знайти задоволення існуючі пізнавальні інтереси;

б) орієнтація тільки на навчальну діяльність;

в) неправильне ставлення до одержуваних знань, відрив їх від практичних проблем [5].

Таким чином, інтерес до певного виду професійної діяльності, який ґрунтується на знаннях про майбутню професію та емоційно «забарвлений» - лише такий інтерес, на нашу думку, є визначальним у структурі спрямованості особистості. Для формування такого інтересу слід використовувати всі наявні можливості. Але, як відмічає Є.О. Клімов, парадокс нашої системи освіти полягає в тому, що зміст її включаючи «відомості про всі частини світу, країни, континенти, з історії і політики ..., в той же час не дає системи знань про … множину людських діяльностей, до якої кожна підростаюча людина повинна з часом включитися» [3, с.124].

Отже, інформація про професії, як різні види людської діяльності, про конкретну професію, або професійну галузь, якою цікавиться старшокласник, про вимоги професії до людини, про власні здібності і задатки, особисту професійну придатність, про шляхи освоєння професії - все це повинно складати основу знань, які підкріплюють інтерес до обраної професії, сприяють становленню стійких, глибоких інтересів. Або ж, сприяють професійній самоідентифікації.

1.2 Особливості формування професійних інтересів у старшокласників

Вибір професії - це складний процес, обумовлений багатьма факторами, як суб’єктивного, так і об’єктивного характеру і разом з тим, це вищий етап навчальної діяльності учня. Зміст його полягає у виявленні, розвитку та задоволенні професіографічних потреб (як внаслідок самоаналізу, так і при профдіагностуванні), які можуть бути співвіднесені як до пізнавальних, так і до соціальних[16].

Займаючись розробкою методів діагностичної оцінки та методів формування цінних для вибраної професії якостей інтелектуальної діяльності, Р.О. Пономарьова [17] відмічає, що активна мислительська діяльність, наприклад, монтажника в процесі розв’язування виробничих задач вимагає розвитку у нього здібностей передбачення, порівняння, абстрагування і конкретизації, творчого аналізу та синтезу технічних явищ, тобто розвитку пізнавальних потреб. Вона підкреслює, що цілісність і послідовність поведінки особи у ситуації вибору професії забезпечується системою ціннісних орієнтацій на майбутню діяльність та засоби досягнення її цілей. Тому формування ціннісних орієнтацій відповідає вищим соціальним потребам особистості у саморозвитку і самовираженні, причому в соціально-конкретних, історично обумовлених формах життєдіяльності суспільства та соціальних груп, до яких належить індивід, із якими він себе ідентифікує.

О.Є. Голомшток [18] категорично переконаний, що вибір професії визначається, перш за все, соціальними умовами життя. Соціальна обумовленість вибору, на його думку, визначається потребами суспільства в кадрах, престижністю професій, впливом сім’ї, цілеспрямованою діяльністю школи, громадськості. Л.А. Йовайша [2] відзначає, що рівень підготовленості учнів до вибору професії визначається якістю їх знань про зміст і значимість різних професій, а також відомостями про потреби в них народного господарства, про свої фізичні та психічні можливості, про навчальні заклади, де можна отримати бажану професію. Крім того, він зауважує, що необхідно враховувати дані про психічний та соматичний розвиток дитини. Отже, йдеться про соціальні та психофізіологічні потреби особистості, які в значній мірі впливають на формування мотивів вибору професії.

Вивчення психофізіологічних потреб особистості, типологічних особливостей нервової системи, темпераменту, характеру має велике значення для успішного прогнозування сфери майбутньої діяльності, а значить і для реальної самооцінки власних здібностей, а також для формування і становлення індивідуального стилю діяльності, індивідуального стилю спілкування, мислення, що і визначає справжній “профіль професіонала” .

Ми пропонуємо розглядати процес формування мотиваційної сфери особистості в просторі потреб. Отже, стає зрозумілим, що формування мотивів вибору професії визначається попереднім досвідом та розвитком особистості і проходить у єдиному просторі потреб: пізнавальних, соціальних, психофізіологічних. Мотиви вибору професії - це реалізована в діяльності актуалізація потреб усіх трьох типів. В подальшому вибір критеріїв та параметрів побудови цієї моделі дасть можливість для прогнозування та корекції в профконсультації.

В умовах зростаючого оновлення суспільства і переходу до ринкових відносин стає актуальною проблема соціалізації особистості. У конкурентній боротьбі перемогу здобуде насамперед працівник, який швидко може перебудувати своє мислення, оволодіти знаннями з суміжних галузей науки та техніки. Самовизначення молоді в сучасних умовах є не одноразовим вибором професії, а перманентним процесом самопізнання, який проходить через всі етапи трудової діяльності людини [19,с. 14].

Соціалізація особистості неможлива без сформованого позитивного ставлення до праці, готовності до набуття тієї чи іншої професії [20,с. 12]. В процесі професійного самовизначення необхідно враховувати соціологічний, соціально-психологічний та диференційно-психологічний підходи. Перший виходить із запитів суспільства, третій - з властивостей особистості, а другий - пропонує шляхи їх узгодження. При професійному самовизначенні різні види діяльності оцінюються як з точки зору інтересів підлітка, так і з точки зору його здібностей. Відбувається співвіднесення своїх професійно важливих якостей з вимогами професії та кон'юнктурою ринку праці [18, с. 61].

Вибір тієї чи іншої професії залежить значною мірою від об'єктивних умов, серед яких можна виділити соціальне становище і матеріальний стан сім'ї, рівень освіти батьків. Багато залежить від соціального престижу професії в суспільстві, який, як правило, обернено пропорційний її масовості.

Не викликає сумніву, що головною умовою успішного професійного самовизначення є повноцінний психічний та особистісний розвиток людини, сформованість її мотиваційної сфери, наявність різноманітних інтересів та потреб, достатній рівень самосвідомості.

На думку А. Петрова, система професійних інтересів особистості визначає активність особистості і вибірковість її відношення до навколишньої діяльності, тобто її спрямованість. Спрямованість особистості характеризується її інтересами, нахилами, ідеалами і переконаннями, цінностями, поглядами [7]. Про сформованість професійних інтересів старшокласника можна говорити, коли він прагне глибше їх пізнати, скласти реалістичне уявлення про свої можливості як спеціаліста і у результаті обрати професію [20].

Завдання полягає у тому, щоб вибір професії був логічним наслідком поступового підвищення рівня професійної спрямованості, тобто формування у процесі навчання діяльнісно-значеннєвої єдності - збігу ціннісно-смислового (формування життєвих змістів) і предметно-діяльного (вибір адекватного змісту діяльності) аспектів діяльності.

Розділ ІІ. Організація та методика дослідження

 

2.1 Методика дослідження професійних інтересів старшокласників

професійний інтерес старшокласник

Завданням нашого дослідження було вивчення сформованості професійних інтересів старшокласників.

Базою дослідження є ЗОШ №23 м. Харкова.

У дослідженні взяли участь учні 10 класу у кількості 10 чол. З них 49% представники чоловічої статі 51% - жіночої. Дослідження проводилося у три етапи.

На першому етапі використовувалося анкетне опитування як найоперативніший засіб збору інформації.

Анкета для учнів містила запитання, які мали на меті отримати інформацію про визначеність десятикласників із вибором майбутньої професії, професійні інтереси учнів, фактори впливу на вибір професії.

На другому етапі за допомогою методи «Карта інтересів» Клімова, ми визначили навяні професійні інтерси у старшокласників за їх психологічними характеристиками.

На третьому етапі ми узагальнили отримані результати і розподілили всіх старшокласників на три групи професійної, відповідно до поділу, запропонованого Є.М. Павлютенковим [21]: високий, середній, низький. Розглянемо кожен із рівнів.

Високий рівень професійної спрямованості: загальні і професійні інтереси учня мають стійкий характер; ведучим є інтерес до обраної професії. Психологічна готовність до праці визначається зібраністю й активністю, розвинутим почуттям вимогливості до себе. Ціннісні орієнтації характеризуються глибоким розумінням суспільної значущості своєї праці. Ставлення до професії відрізняється розумінням її значення, прагненням до самовдосконалення, самопізнання.

Середній рівень: загальні і професійні інтереси старшокласника мають обмежений характер; достатньо стійкий інтерес виявляється до спеціальних знань, але вони не завжди сполучаються з інтересом до професії. Психологічна готовність до праці визначається, в основному, сумлінним відношенням, хоча іноді трудова діяльність потребує спонукання до дії з боку викладача. Ціннісні орієнтації виявляються позитивним ставленням до свого професійного обов’язку. Відношення до обраної професії характеризується проявою працьовитості, прагненням до вдосконалення, проте самостійність у роботі недостатня; у складних ситуаціях учень розгублюється.

Низький рівень: школяр не має стійких інтересів до спеціальних знань, не сполучає загальні інтереси з інтересами майбутньої практичної діяльності, не спостерігається інтерес до самовдосконалення та самопізнання. Психологічна готовність до праці визначається тим, що трудова діяльність потребує спонукання з боку викладача, немає зацікавленості у праці. Відсутня система суспільно значущих цінностей, що відображує суспільну цінність трудової діяльності. Ставлення до обраної професії характеризується тим, що учень не виявляє любові, самостійності та прагнення до вдосконалення та самопізнання; для нього характерне недостатнє розуміння значення професії.

Отримані результати підлягали комп'ютерній обробці за допомогою пакету прикладних програм.

2.2 Методи дослідження („Диференціально- діагностичний опитувальник” (ДДО)

У психологічній літературі існують різноманітні підходи до визначення психологічних факторів ухвалення рішення про вибір професії. Ряд дослідників дотримують точки зору на вибір професії як на вибір діяльності. Професійне самовизначення розглядається при цьому як процес розвитку суб'єкта праці. У контексті розуміння професії як вибору діяльності поширена також точка зору, що основною детермінантою правильного вибору є професійний інтерес або професійна спрямованість. Ряд авторів дотримують погляду на вибір професії як на окремий випадок соціального самовизначення, тобто вибір професії - соціально задане явище, обумовлене насамперед соціальними характеристиками професії [2; 3; 5].

Розглядаючи вибір професії як систему суб'єкт об'єктних відносин, необхідно зупинитися на характеристиці як самого об'єкта вибору професії - того, що вибирають, так і суб'єкта - що вибирає.

Традиційно загальна схема опису професії має на увазі чотири аспекти:

соціально-економічний (коротка історія професії, її психологія професійної освіти, роль у системі народного господарства, зведення про підготовку кадрів, перспективах просування, заробітній платі, престижності професії);

виробничо-технічний (дані про технологічний процес, об'єкт, знаряддя праці, робітнику місці, формах організації праці);

санітарно-гігієнічний (інформація про кліматичні умови, характер висвітлення й інших санітарних факторів, режимі і ритмі праці, медичних протипоказаннях);

психофізичний (вимоги професії до особливостей психічних процесів і властивостям особистості).

Є.А. Клімовим [3] запропонована оглядова класифікація професій по ознаках предмета, цілей, засобів і умов праці, яка складається з чотирьох ярусів.

Всі професії підрозділяються на біономічні (природа), технічні (техніка), сигномічні (знаки), артономічні (художні образи) і соціономічні (взаємодія людей) (А.Н. Леонтьєв) [4]. Відповідно до цього Є.А. Клімов визначає п'ять схем професійної діяльності: "Людина-природа", "Людина-техніка", "Людина-знак", "Людина-образ", "Людина-людина".:

. "Людина - жива природа" (П). Представники цього типу професій мають справу з рослинними і тваринними організмами, мікроорганізмами й умовами їхнього існування (майстер-плодоовочівник, агроном, зоотехнік, ветеринар, мікробіолог).

. "Людина - людина" (Л). Предметом інтересу, обслуговування, розпізнавання, перетворення тут є соціальні системи, співтовариства, групи населення, люди різного віку (продавець, перукар, організатор виробництва, лікар, учитель, соціальний працівник).

. "Людина - техніка" (Т) і не жива природа. Працівники мають справу з неживими, технічними об'єктами праці (слюсар-збирач, технік-механік, електрослюсар, інженер-електрик, технік-технолог).

. "Людина - знакова система" (3). Природні і штучні мови, умовні знаки, символи, цифри, формули - це предметні світи, якими займаються представники цього типу професій (оператор фотоскладального автомата, програміст, кресляр-картограф, математик, редактор видавництва, мовознавець).

. "Людина - художній образ" (X). Явища, факти художнього відображення дійсності - це займає представників професій цього типу (художник-декоратор, художник-реставратор, настроювач музичних інструментів, концертний виконавець, артист балету, актор драматичного театру) [3].

Таким чином, умовно позначимо 5 типів професій ПЛТЗХ. У межах кожного типу професій Є.А.Клімовим виділені їхні класи по ознаці цілей (другий ярус) (дод. 1):

гностичні професії (Г);

перетворюючі (П);

дослідницькі (Д).

По ознаці основних знарядь, засобів праці в рамках кожного класу виділяють чотири відділи (3-й ярус):

професії ручної праці (Р);

професії машинної праці (М) (машини з ручним керуванням використовуються для обробки, переміщення, перетворення предметів праці, тому типовими професіями в цьому підрозділі є водій, машиніст і т. д.);

професії, пов'язані з застосуванням автоматизованих і автоматичних систем (А) - оператори машин і з ЧПУ і т. д.;

професії, пов'язані з перевагою функціональних засобів праці (Ф).

За умовами праці професії можна розділити на чотири групи (четвертий ярус):

робота з умовами мікроклімату, близькими до побутових, "кімнатних" (П): лаборанти, бухгалтери, оператори ЕОМ;

робота, пов'язана з перебуванням на відкритому повітрі в будь-яку погоду (ПРО): агроном, монтажник сталевих і залізобетонних конструкцій, інспектор Державтоінспекції;

робота в незвичайних умовах (на висоті, під землею, під водою, при підвищених і знижених температурах (Н): антенщик-мачтовик, водолаз, машиніст гірського комбайна, пожежний);

робота в умовах підвищеної моральної відповідальності за життя і здоров'я людей (М) - дорослих або дітей, пов'язане з великими матеріальними цінностями (вихователь дитячого саду, учитель, лікар, слідчий).

Аналізуючи склад дій для кожного типу професій, Є.А. Клімов намітив чотири їхні групи:

. Рухові (дії переміщення, розташування, повороту і т.д.).

. Пізнавальні (гностичні) дії, куди входять дії сприйняття, уяви і логічні дії.

. Дії між особистісного спілкування; діагностуючі, дія-вимога, дія по інформаційному керуванню партнером.

. Дії за узгодженням зусиль.

Що ж визначає вибір професії? Відповідаючи на це питання, Є.А.Клімов намічає вісім основних факторів, що визначають професійний вибір:

Позиція старших, родини;

Позиція однолітків;

Позиція шкільного педагогічного колективу (учителі, класні керівники і т.д.);

Особисті професійні і життєві плани;

Здібності та їхні прояви;

Домагання на суспільне визнання;

Інформованість про ті або інші професійні діяльності;

Схильності.

У ряді основних факторів вибору професії психологи звичайно називають наступні:

інтереси (пізнавальний, професійний інтерес до професії, схильності);

здатності (як психологічні механізми, необхідні для успіху у визначеному виді діяльності);

темперамент;

характер.

Ці фактори часто відносяться до суб'єктивних. Кожен тип професії висуває визначені вимоги до тих або інших здібностей і якостям людини.

Після проведено дослідження, ми запитували респондентів «Чи розвивають вони якось свої професійні інтереси?». Відповідні на поставлене запитання узагальнювалися і оброблялися статистично за допомогою набору прикладних програм.

Розділ ІІІ. Оцінка результатів дослідження

3.1 Аналіз отриманих результатів

Як показало опитування, серед факторів, що мають визначальний вплив на вибір майбутньої професії, найвищі рейтингові оцінки отримали такі чинники, як престиж професії (48,3%), реальна можливість працевлаштування (41,0%) і можливі заробітки (31,0%).

Аналіз структури професійної спрямованості старшокласників виявив, що високі показники отримали орієнтації, пов'язані з економіко-фінансовим профілем (табл. 3.1). Характерною особливістю є те, що такий профіль навчання однаковою мірою цікавить як дівчат, так і хлопців.

Таблиця 3.1

Профіль навчання, який відповідає нахилам і здібностям старшокласників, %

Варіант відповіді	Хлопці	Дівчата	Разом
1. Гуманітарний (філософія, історія)	11,7	18.3	15.0
2. Інженерно-технічний	7.8	4.7	Б,3
3. Природничий (біологія, медицина, екологія тощо)	11.2	11,0	11,1
4. Фізико-математичний	11.2	8,1
5. Економічно-фінансовий	27,2	31,4	29,3
6. Суспільний (соціологія, політологія, психологія, міжнародні відносини)	1.5	6.1	3.8
7. Теологічний (релігійний)	0,4	0.1	0.2
8. Музично-мистецький	3.2	6.6	4,9
9. Військовий	3,8		1.9
10. Юридично-правовий	12,9	14,5	13.7
11. Адміністративно-управлінський (менеджмент, адміністрування)	9,1	2,3	5,7

Друге місце посів гуманітарний профіль навчання (філософія, історія). На нього орієнтовані 15,0% респондентів із числа опитаних. Подібні рейтингові оцінки отримали також юридично-правовий та природничий напрямки професійного навчання.

Найнижчі рейтингові показники отримали технологічний, військовий, суспільний, музично-мистецький та адміністративно-управлінський профілі. Серед хлопців найбільшою популярністю, крім економіко-фінансового та юридично-правового, користується інженерно-технічний напрям майбутньої професійної діяльності.

У даному контексті для нас цікаво було визначити рівень престижності професій. Згідно з проведеним контент-аналізом (табл. 3.2.) найпрестижнішими, на думку старшокласників, виявилися професії юриста і лікаря. Найприбутковішою вважають роботу бізнесмена-підприємця, лікаря; творчою - художника, письменника і музиканта (артиста).

Особливе місце у структурі професійної спрямованості посідає уява про майбутню професію.

Таблиця 3.2

Професія, яка нині є бажаноприйнятною, %

Варіант відповіді	Хлопці	Дівчата	Разом
Престижною
Юрист	49,9	64,9	57,4
Лікар	29,3	22,5	25.9
Прибутковою
Бізнесмен (підприємець)	58,5	61.3	59,9
4. Лікар	6,5	15,9	11,2
Творчою
Художник	27,9	24.8	26.3
Письменник	19,6	11.4	15,5
Артист	8,1	22,4	15,2

Як видно з табл. 3.3., старшокласники найчастіше схильні пов'язувати свою майбутню професію з фінансовою сферою (26,3%), з комп'ютерною технікою та інформаційними системами (21,8%), управлінням і керуванням людьми, трудовими колективами (20,2%). Найменше учні старших класів пов'язують свою майбутню діяльність з роботою у сільському господарстві, матеріальному виробництві, благочинною діяльністю, релігійним вихованням і наставництвом.

Мені хотілося б, щоб моя майбутня професія була пов'язана з: ..., у%

Варіант відповіді	Хлопці	Дівчата	Разом
1. Науковою діяльністю	5,4	4.4	4.8
2. Навчанням і вихованням дітей	3.7	9,4	6,5
3. Управлінням і керуванням людьми	19.1	21,3	20,2
4. 3 комп'ютерною технікою та інформаційними системами	26,8	16.7	21.8
5. Військовою справою	4.2	-	2.1
6. Благочинною діяльністю	0,8	2.2	1,5
7. Роботою у сільському господарстві	0.3		0.2
8. Релігійним вихованням і наставництвом	2.3	6.2	4.3
9. Матеріальним виробництвом	4.6	2.2	3.4
10. Фінансовою сферою	28,0	24,6	26,3
11. Побутовим обслуговуванням населення	4,8	13,0	8,9

Як вже зазначалося, з метою з’ясування професійних нахилів старшокласників можна використовувати методики „Диференціально- діагностичний опитувальник” (ДДО) Є.А.Климов [3].

Дана методики була проведена на вибірці учнів (10 чол.) 10 класу ЗОШ №23. м. Харкова.

Для дослідження була обрана така група старшокласників у зв’язку з тим, що учні випускаються і мають намір вступати у вищі учбові заклади, обирати ту чи іншу професію. Тому було запропоновано їм взяти участь у дослідженні для того, щоб з’ясувати, які у них професійні нахили і допомогти зробити правильний вибір у виборі професії.

Проаналізуємо результати досліджень даних методик. Учням було запропоновано дати відповіді на питання опитувальника „Карта інтересів” для того, щоб допомогти їм обрати професію. З цією метою потрібно у графі під номером питання поставити плюс, якщо вид діяльності подобається, і якщо не подобається - „-” .Узагальнені результати дослідження представлені у таблиці 8.

Таблиця 3.5

Узагальнені результати досліджень за методиками „Карта інтересів” та ДДО

		Карта інтересів	ДДО
1	Осівська Кристина	— Журналістика — історія — педагогіка	Людина-художній образ
2	Жабенко Вітя	— Хімія — астрономія — медицина — сільське господарство — лісове господарство — право — техніка — електротехніка	Людина - природа
3	Мельніченко Олена	— сфера обслуговування — легка промисловість	Людина-художній образ
4	Радонова Аліна	Людина-художній образ
5	Білоцька Руслана	— фізика — математика — астрономія — біологія — с\г — географія — педагогіка — легка промисловість	Людина-художній образ
6	Бельчинко Світлана	— математика — астрономія — історія	Людина - природа
7	Мосійчук Аліна	— Астрономія — педагогіка	Людина-техніка
8	Дука Іра	— астрономія — право	Людина - природа
9	Марієвська Катя	— лісове господарство — журналістика — сфера обслуговування — техніка	Людина-художній образ
10	Кульбовська Марія	— математика — педагогіка	Людина-природа

Аналізуючи результати дослідження, ми бачимо, що із 10 опитуваних у п’ятьох є спрямованість на професію типу „Людина - художній образ”. Учням потрібно пояснити особливості цієї професії, що полягають у тому, що до професій типу "людина - художній образ" сучасна професіографія відносить групу спеціальностей, які передбачають взаємодію людини з системами художніх образів (їх частинами, елементами, якостями). Подібна взаємодія, як відомо, є специфічною для різного роду занять сфери мистецтва - музики, живопису, театру, художньої літератури і т.ін., а також спеціальностей сфери масової художньої діяльності.

Уся сучасна художня діяльність людини втілюється у різноманітних формах: декоративноприкладному мистецтві, образотворчому мистецтві (живопис, архітектура, графіка); промисловому (індустріальному) мистецтві, художній фотографії; музиці, літературі, хореографії; синтетичному мистецтві (театр, кіномистецтво, телебачення, цирк, естрада).

До психологічних вимог даної групи професій відносять: створення або відтворення (повторення) художнього образу чи його елементів, оперування засобами естетичного впливу, тобто підпорядкування певному ідейному задумові завдяки поєднанню певних ліній, форм, фарб, звуків, рухів - все це характеризує представників групи "людина - художній образ". Саме предметом праці - художнім образом (його елементами, частинами) - визначається основний комплекс психологічних вимог даної групи професій. За всієї різноманітності умов роботи, професії мистецтва вимагають від людини насамперед високого рівня розвитку емоційноестетичного сприймання, естетичного почуття.

Психологопедагогічні дослідження, присвячені проблемі художніх здібностей, свідчать, що для різних видів образотворчої діяльності необхідні здібності найріз номанітнішого характеру.

Як засвідчують окремі професіограми групи професій типу "людина - художній образ", у діяльності фахівців переважають, в основному, емоційні, сенсорні та моторні види психологічної активності. Реалізуючи себе в образах, чуттях та рухах, названі види психічної активності, як відомо, насамперед спираються на діяльність зорових, слухових, рухових та дотикових сприймань; на емоційну, образну та рухову пам'ять; на наочнообразне мислення; на відтворну та творчу уяву. Більшість професійно важливих якостей у структурі вимог професій типу "людина - художній образ" обумовлені не тільки предметом праці, а й багатогранними цілями, зокрема, естетичними і виховними.

Як бачимо, професія типу „людина - художній образ” у першу чергу вимагають від людини творчого мислення. Тому, з дітьми, яким характерний даний тип професії потрібно додатково проводити дослідження на розвиток мислення, уяви, пам’яті, уваги сприйняття тощо.

У нашому дослідженні відповідність типу професії і інтересам є тільки у Осівської Кристини (журналістика, історія, педагогіка). У інших дітей відбувається неспівпадання інтересів і типу професії. Так Мельниченко Олена цікавиться сферою обслуговування (тип „людина - людина”) та легкою промисловістю (тип „людина техніка”, знакова система), а тип професії за відповідями отримуємо „Людина - художній образ”.

Те ж саме і в Марієвської Катерини - у неї широке коло інтересів (від лісового господарства до журналістики та техніки), а тип професії - „людина - художній образ”.

Психологу варто звернути на цих дітей увагу для точнішого з’ясування типу професійної спрямованості.

Чотири дитини мають тип „людини - природа”. Предметом праці цієї групи професій є жива і нежива природа. У цій групі - дуже важливі професії як для народного господарства, так і для людини. Професійна діяльність різних працівників професій типу "людина - природа" вимагає використання широкого кола знань й інтелектуальних умінь. Так, високий ступінь автоматизації процесів у тваринництві, впровадження нових засобів утримання тварин і птиці, більш досконала технологія переробки продукції, виникнення потокових ліній, машинного доїння корів і обробки молока, автоматизовані методи приготування і роздавання кормів підвищують вимоги цих професій до психологічної сфери працівників та рівня їх кваліфікації. Вони повинні знати весь цикл технологічного процесу, вміти організувати технічне спостереження і обслуговування механізмів. В їх роботі значне місце посідають елементи розумової праці, які дедалі більше стають інженернотехнічними. Наприклад, оператор відгодівельного цеху - це, по суті, механік широкого профілю; майстер машинного доїння - технік, який добре знає закони електрики і пневматики; птахівник - спеціаліст, який володіє основами біології, зоотехніки, і, ясна річ, обізнаний з механізмами. Тобто, професії типу "людина - природа" вимагають від працівників глибоких і тонких знань особливостей розвитку рослин або тварин (живих організмів) і водночас уміння керувати сучасною технікою.

Все це повинен врахувати психолог під час профорієнтаційної роботи з даною групою дітей і провести комплексне дослідження для точного встановлення приналежності до професійного типу.

Лише у Мосійчук Аліни проявився такий тип професійної спрямованості як „людина - техніка”, але знову ж таки , результати дослідження за методикою „Карта інтересів” (астрономія, педагогіка) протирічать даному типу професії. Адже до даної групи відносяться професії, пов'язані зі створенням, використанням, обслуговуванням різноманітних технічних устаткувань (машини, механізми, агрегати, технічні системи, транспортні засоби), які є основним предметом праці фахівця. Слово "техне" (techne) у перекладі з грецької означає вміння, майстерність. Сучасна техніка - результат винаходу і технічної творчості багатьох поколі- включає в себе як прості устаткування так і складні об'єкти.

Основні характеристики технічного мислення - чіткість і точність розумових операцій, спрямованість на точні розрахунки, практичність, гнучкість і нешаблонність (Н.Д. Левітов). Однією з важливих якостей такого мислення є його оперативність, тобто здатність вирішувати виробничотехнічні завдання в ліміті часу, "незаплановані" задачі, які виникають у ході діяльності; вміння використовувати знання у конкретній ситуації і знаходити оптимальні рішення (Т.В.Кудрявцев). Саме такі вимоги ставляться до психологічної структури особистості льотчиків, водіїв, операторів, наладчиків автоматизованих устаткувань тощо.

Таким чином, залежно від конкретних цілей праці Є.О.Клімов пропонує виділити у даній групі такі підгрупи: 1) спеціальності, пов'язані з обробкою, впорядкуванням матеріалів; 2) спеціальності, пов'язані з ремонтом, збором, регулюванням техніки; 3) спеціальності, пов'язані з підйомнотранспортними операціями.

Як бачимо дана характеристика професій не відповідає інтересам дитини до астрономії та педагогіки, тому потрібне додаткове діагностування на технічну спостережливість, підвищений інтерес до техніки, творче мислення тощо. Тільки після цього можна остаточно рекомендувати якийсь тип професії дитині.

Ухзагальнюючи результати проведеного дослідження, ми розподілили старшокласників за типом професійної спрямованості на три групи (див. п. 2.1.). Результати узагальнення мають наступний виглад (рис. 3.1.)

Рис. 3.1 Розпоідл старшокласників за типом професійної спрямованості

Аналізуючи дані рис. 3.1., можемо зробити висновок, що у старошкласників досить низької є прпофесійна спрямованість - майже половина з них відносять до третьої (низької) групи. Із усіх досліджуваних, лише один учень маю високу професійну спрямоіаність, решта - середню.

Аналіз одержаних результатів дає можливість зробити певні висновки: формування професійної спрямованості старшокласників цілеспрямованого виховного впливу. Необхідно активніше залучати до цієї роботи шкільних практикуючих психологів, оскільки формування професійних інтересів старшокласників повинна включати профдіагностику, профпросвіту, профконсультацію та інші спеціальні заходи, починаючи з 5-6-го класів загальноосвітньої школи.

 

.2 Рекомендації щодо формування професійних інтересів у старшокласників

При плануванні навчально-виховного процесу в загальноосвітніх середніх закладах слід враховувати той факт, що більшість випускників орієнтована на вступ до вищих навчальних закладів економіко-фінансового профілю з денною формою навчання. Найпрестижнішими старшокласники вважають професії юриста і лікаря, найменш престижними - діяльність, пов'язану з сільським господарством, виробництвом, благочинну діяльністю, релігійне виховання. Тому, на нашу думку, потрібно переорієнтовувати старшокласників на ті професії, які затребувані у суспільстві. Отже, робота вчителя проходить під лозунгом «Усі професії потрібні, усі професії почесні». Лише при такій умові в учнів формуються установки і готовність до праці, прагнення давати користь суспільству при виконанні різноманітної фізичної і розумової праці.

По-друге, широке ознайомлення учнів з професіями. Як було вже зазначено, сучасне суспільство характеризується досить диференційованим поділом праці між людьми. Тому під час навчання в школі просто неможливо ознайомити учнів з усіма професіями, які є в промисловому і сільськогосподарському виробництві, а також у сфері побутового обслуговування. Проте всі професії в сучасних умовах розвитку науки і техніки ставлять спільні вимоги до тих, хто бажає ними оволодіти. При ознайомленні учнів з цими вимогами фактично можна поширити їх уявлення про професії. Наприклад, останнім часом спостерігається підвищення інтелектуального рівня фізичної праці. Зростають вимоги до культури розумової діяльності, до вміння поводити себе в трудовому колективі і знаходити спільну мову з товаришами по роботі. Ураховуючи це, профорієнтаційну роботу можна будувати так, щоб учні зрозуміли, що вони дістають уявлення не лише про конкретні професії, а й про деякі спільні вимоги до трудової підготовки.

По-третє, вивчення і виявлення нахилів та здібностей учнів. Вибір професії є надзвичайно важливою справою, яку учні дуже часто не можуть розв'язати самостійно. Допомогти їм у цьому нелегко. У школах можна спрямувати цю роботу так: на кожного учня класний керівник або психолог заводить облікову картку, куди заносить характеристику всіх учителів - предмедників про ставлення учня до предмету, його зацікавленість професією і успіх в її навчанні. Завдяки цьому поступово вдається встановити нахили учня. Якщо нахили виявляються сталими, то класний керівник починає з'ясовувати, чи має учень здібності до тієї професії, яку бажає вибрати. Тут стають у нагоді психофізіологічні характеристики окремих професій. Буває так що стан здоров'я учня не відповідає вимогам професії. Це питання вирішує лікар. Після цього вчителі разом з батьками проводять роботу, спрямовану на те, щоб зацікавити дитину іншою професією. Роблять це дуже тактовно, щоб не травмувати підлітка, не створити в нього почуття своєї неповноцінності. Слід застерегти вчителя від надмірного використання свого впливу на учнів при виборі ними професії. Інколи авторитет учителя приводить до того, що учні вибирають його професію. Тут треба бути обережним і з'ясувати, чи справді учень захопився професію, чи простот має намір наслідувані приклад людини з повагою до неї. В останньому випадку любов до професії може в майбутньому дуже швидко зникнути.

По-четверте, урахування економіки свого району. Проводячи профорієнтаційну роботу, не можна підриватись від реальних умов, в яких працює школа. Адже відомо, що різні райони і мікрорайони нашої країни мають неоднакову виробничу базу. Якщо, наприклад, мова йде про місто, розташоване па узбережжі Чорного моря, то доводиться враховувати, що значна частина учнів має працювати в сфері обслуговування. Таким чином, економіка певного району визначає до певної міри можливості працевлаштування, а отже, обмежує вибір професії. Виникає питання: як це узгодити з вільним вибором професії. Відповідаючи на таке запитання, слід мати на увазі, що індивідуально-психологічним особливостям людини завжди відповідає не одна, а багато професій і що нахили учнів піддаються формуванню. У нашому суспільстві кожний з його членів має можливість працювати за професією, яка йому до вподоби, бо він не зустрічає на своєму шляху перешкод соціального характеру.

І останнє, поділ праці у нашому суспільстві спирається на систематичне зростання культурно-технічного рівня трудящих. Стимулом для робітників до підвищення своєї освіти є всезростаючий рівень інтелектуальної діяльності, яку їм доводиться виконувати. Крім того, треба мати на увазі, що провідною функцією технічного прогресу є зростаюча спільність науково - технічних основ засобів праці. При ньому спеціальні знання не виникають з безпосередньої досвіду окремого робітника, а можливі лише на основі широких наукових знань; спеціальні знання в зв’язку з своїм вузьким діапазоном застосування не накладають значного відбитку на розвиток особистості. Теоретичні знання, які лежать в основі певного технологічного процесу і трудових навичок, об'єктивно мають політехнічний характер і тому не тільки спеціалізують особистість, а й роблять її ««універсальною». Проте «універсальність» слід розуміти не як здатність людини виконувати будь-яку роботу без спеціальної підготовки, а як об'єктивну основу для успішної заміни (повної або часткової) професії.  

Отже, поділ праці не виключає можливості всебічного розвитку особистості, а навпаки, сприяє цьому, бо приводить до підвищення продуктивності праці, скорочення робочого дня і вивільнення додаткового часу, який кожний трудівник може використати якнайкраще для розвитку своїх нахилів і здібностей.

Висновки

Підбиваючи підсумки проведеного дослідження, можна зробити висновки наступного характеру: професійні інтереси старшокласників повинні задовольняти умову “хочу - можу - треба”.

Суть проблеми формування мотивів вибору професії полягає у виявленні та розвитку тих професійно-значимих інтересів, які, будучи реалізованими в різних видах діяльності учнів (ігровій, навчальній, трудовій та ін.), створюють умови для виникнення сфери професійно-значимих потреб, що впливає і в свою чергу на формування мотивів (більш стійкі, емоційно забарвлені та ін.)

Як видно з проведеного дослідження, старшокласники найчастіше схильні пов'язувати свою майбутню професію з фінансовою сферою, з комп'ютерною технікою та інформаційними системами, управлінням і керуванням людьми, трудовими колективами. Найменше учні старших класів пов'язують свою майбутню діяльність з роботою у сільському господарстві, матеріальному виробництві, благочинною діяльністю, релігійним вихованням і наставництвом. Це підтверджує нашу гіпотезу, що на процес формування професійних інтересів старшокласників впливає фінансова забезпеченість та попит на професію у суспільстві.

Крім того, проведене дослідження показало, що у старшокласників професійні інтереси сформовані на дуже низькому рівні, вони не розвивають їх і не обирають професію відповідно до своїх інтересів. А це, на нашу думку, призводить дотнеусвідомленого виборпу професії, під впливом порад та престижності.

Тому, з метою розширення кола професійних інтересів старшокласників та переключення їх уваги на ширше коло професій, ми пропонуємо проводити цілісну систему професійного підбору кадрів як невід'ємної ланки організації діяльності кваліфікованих працівників.

Враховуючи зазначені фактори, постає питання про визначення рівня професійної придатності та професійної підготовки старшокласників. Адже невдало вибраний напрямок діяльності (місце роботи) - це не здійснені сподівання і плани на майбутнє, нереалізовані потреби. А звідси порушення рівноваги в житті, відчуття себе «білою вороною» в колективі, незадоволення собою та роботою і навіть тяжкі психічні розлади.

З метою забезпечення професійного самовизначення старшокласників профорієнтаційна робота у школі повинна проводиться у комплексі з різними організаціями та у системі навчально - виховних заходів: надання різнобічної допомоги щодо вибору професійного шляху, налагодження та зміцнення співпраці з роботодавцями, спеціалістами служби зайнятості в цілому за рахунок впровадження нових напрямків, форм та методів роботи.

Комплекс профорієнтаційної роботи дозволить старшокласникам впевненіше почуватися на ринку праці, застосовувати ефективні прийоми самопошуку роботи, орієнтуватися у можливостях щодо занять підприємницькою діяльністю.

Список використаних літературних джерел

1.      Боровский А.Б., Потапенко Г.М., Декин Г.В. Система методов профессиональной ориентации. Основы профессиональной ориентации. Учсбно-метод. посо-бие. -К., 1991.

.        Голомшток А.Е. Выбор профессии и воспитание личности школьника.- М.: Педагогика, 1979.-160 с.

.        Гуревич К. М. Что такое психологическая диагностика. - Л., 1985.

4.      Захаров Н.Н. Профессиональиая ориентация школьников. - М., 1989.

5.      Здравомыслов А.Г. Проблема интереса в социологической теории. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1964. - 74 с.

.        Йовайша Л.А. Проблемы профессиональной ориентации школьников. - М.: Педагогика, 1983. - 128с

.        Кіш Н. Формування професійних інтересів студентів-математиків у процесі вивчення німецької мови [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/Ped/2009/www16/Kish.pdf

8.      Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. - Ростов/Дону: Изд-во «Феникс», 1996. - 512с

.        Леонтьев А.Н. Деятельность, сознание, личность. - М.: Политиздат, 1975. - 304с

.        Орёл В.Е. Психологические основы профконсультационной работы со старшекласниками: Учеб. пособ. - Ярославль: ЯрГУ, 1990. - 84с

.        Павлютенков Е.М. Управление профессиональной ориентацией в общеобразовательной школе./ Павлютенков Е.М - Владивосток: Издательство Дальневосточного университета, 1990. - 152 с.

.        Пономарёва Р.О. Ціннісні орієнтації старшокласників і вибір ними професії / Психологія: Респ. наук.-метод. збірник - К.: Рад. школа. Вип. 33.-1989. С. 9-15.

.        Практикум по возврастной и педагогической психологии: Учеб. пособ. для студентов пед. ин.-тов /А.А. Алексеев, И.А. Архипова, В.Н. Бабий и др. /под. ред. А.И. Щербакова. - М.: Просвещение, 1987. - 255с

.        Прикладная социальная психология /Под ред. А.Н. Сухова и А.А. Деркача. - М.: Моск. ин-т прак. псих., Воронеж: Изд-во НПО «МОДЭК», 1998. - 688с

.        Психологічний словник /за ред. В.І. Войтка. - К.: Вища школа, 1982. - 215с

.        Симоненко В.Д. Профессиональная ориентация учащихся в процес се трудового обучения. - М.: Просвещение, 1985. - 224с

.        Узнадзе Д.Н. Мотивация - период, предшествующий волевому акту //Психология личности /под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, А.А. Пузырея. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. - С.80-84

.        Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность.: В 2т.: Пер. с нем. /под ред. Б.М.Величковского. - Т.1. - М.: Педагогика, 1986. - 408с

.        Штифурак А.В. Формування професійних інтересів студентів педагогічних училищ в процесі вивчення іноземних мов: Автореф. дис… к. пед. н.: 13.00.04 /Інститут вищої освіти АПН України. - К., 2005. - 21с

.        Якубовська Л.П. Використання навчально-рольових ігор професійної спрямованості у процесі навчання іноземної мови майбутніх офіцерів-прикордонників: Автореф. дис. …к. психол. н.: 20.02.02 /Нац. Акад.. прикор. Військ України ім. Б.Хмельницького. - Хмельницький, 2002. - 18с.

 

Додатки

Додаток 1

Методика Климова

Дифференциально-диагностический опросник (ДДО) Е.А. Климова

Инструкция: Из каждой пары видов деятельности выберите один вид «а» или «б», который подходит вам:

1а. Интересоваться состоянием и развитием растительного мира	16. Обслуживать машины, приборы (следить, регулировать)
2а. Оказывать людям помощь в области информации (реклама)	26. Составлять таблицы, схемы, программы вычислительной техники
За. Играть в спектаклях, постановках	36. Изучать особенности поведения животных
4а. Обрабатывать материалы (ткань, дерево, металл)	46. Работать агентом по продаже недвижимости
5а. Редактировать тексты, программы	56. Обсуждать художественные книги, театральные постановки и т. д.
ба. Интересоваться строением живых клеток, микроорганизмов	6б. Изучать и делать выводы о причинах поступков людей, внутреннего мира человека
7а. Работать над дизайном помещений	76. Управлять машинами, различными механизмами
8а. Сообщать людям различные сведения (в справочном бюро, на экскурсии)	86. Оформлять выставки, витрины
9а. Ремонтировать технику, в том числе и компьютерную	96. Искать и исправлять ошибки в таблицах, схемах
10а. Следить за экологией	106. Выполнять вычисления, расчёты
11а. Выращивать растения, следить за этапами их созревания	116. Конструировать, проектировать, улучшать работу техники, оборудования
12а. Разбирать конфликты, убеждать, разъяснять суть проблемы	126. Разбираться в чертежах, схемах, компьютерных программах
1За. Заниматься наладкой приборов, аппаратуры	136. Наблюдать, изучать жизнь и повадки животных
14а. Заниматься дизайном помещений	146. Оказывать людям консультативную помощь по различным вопросам
15а. Составлять точные отчёты о наблюдаемых явлениях	156. Художественно описывать, изображать события
1ба. Интересоваться явлениями природы и причинами их возникновения	166. Изучать людей, разбираться в причинах их поступков
17а. Заниматься лепкой, рисованием, реставрацией	176. Конструировать, улучшать работу техники
18а. Организовывать походы, экскурсии, турпоходы	186. Играть на сцене, принимать участие в концертах
19а. Изготавливать по чертежам и схемам что- либо	196. Заниматься черчением, копировать чертежи, карты, схемы
20а. Интересоваться ветеринарией	206. Работать на компьютере

Обработка результатов. Ваша задача - сравнить ответы с ключом и подсчитать суммы совпадений по каждому типу профессий. Максимальное количество баллов - 8. А затем выделить предпочитаемые типы профессий, то есть склонности.

Ключ. «человек-природа» (все профессии, связанные с растениеводством, животноводством и лесным хозяйством).. «человек-техника» (все технические профессии).. «человек-человек» (все профессии, связанные с обслуживанием людей, с общением).. «человек-знак» (все профессии, связанные с обсчетами, цифровыми и буквенными знаками, в том числе и музыкальные специальности).. «человек - художественный образ» (все творческие специальности).