Впровадження МСФЗ в Україні - один з факторів інноваційно-інвестиційного розвитку держави

Впровадження МСФЗ в Україні - один з факторів інноваційно-інвестиційного розвитку держави

Впровадження МСФЗ в Україні - один з факторів інноваційно-інвестиційного розвитку держави

План

1.Історичний аспект розвитку створення Міжнародних Стандартів Фінансової Звітності (далі МСФЗ)

.Актуальність та необхідність впровадження МСФЗ в Україні

.Проблеми переходу українських підприємств на МСФЗ

1. Історичний аспект розвитку створення Міжнародних Стандартів Фінансової Звітності (далі МСФЗ)

Реальне розроблення міжнародних стандартів розпочалося ще у 1973 р., зі створенням Міжнародного комітету з бухгалтерських стандартів (IASC - International Accounting Standards Committee) на базі професійних громадських організацій низки країн.

На європейському рівні починаючи з 1961 р. порівняльність фінансової звітності країн - членів Європейського економічного співтовариства (з 1993 р. - Євросоюзу) регулювалася і регулюється Директивами ЄС. У 1978 р. була прийнята 4-а директива ЄС, а в 1983 р. було прийнято 7-у директиву ЄС. 4-а і 7-а директиви стали для країн ЄС основою регулювання бухгалтерського обліку та звітності на своєму, регіональному рівні.

У 1997 р. у складі IASC було створено Постійний комітет з інтерпретацій (SIC - Standing Interpretations Committee), що доповнюють і розяснюють окремі пункти стандартів бухгалтерського обліку. Робота над основними стандартами була завершена 1998 р. На той час потреба у стандартизації значно зросла і вийшла далеко за рамки потреби, повязаної з консолідацією звітів. Відокремлені корпорації, що прийняли рішення про вихід на міжнародні ринки капіталу, не змогли б цього зробити, якби їхня публічна фінансова звітність не відповідала міжнародним стандартам, тобто якби вона не була перекладена мовою, зрозумілою міжнародним фінансовим інституціям.

Таким чином, якщо компанія через певні обставини приймає рішення дотримуватися міжнародних стандартів, то за цими стандартами має складатися і консолідована, і індивідуальна, і проміжна, і сегментарна звітність. Міжнародні стандарти або приймаються цілком і для всіх видів звітності, або не приймаються зовсім. Міжнародні стандарти не є обовязковими і не повинні сприйматися всіма компаніями як керівництво до дії. Але необовязкові вони настільки, наскільки необовязковий для вас вихід на міжнародні ринки капіталу. Якщо ж компанія прийняла рішення брати участь у таких торгах, вона зобовязана звітувати суто за стандартами, прийнятими у міжнародному бухгалтерському співтоваристві.

У 2000 р. Комітет з бухгалтерських стандартів реорганізували, і вже у квітні 2001 р. його замінила Рада з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (IASB - International Accounting Standards Board), а стандарти, що їх видає Рада, почали називатися вже не стандартами бухгалтерського обліку (IAS), а стандартами фінансової звітності (IFRS).

Створення IASB було обумовлене необхідністю зближення Принципів бухгалтерського обліку США (GAAP - Generally Accepted Accounting Principles) з Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (IAS). Видані Радою Міжнародні стандарти фінансової звітності (IFRS) якраз і втілюють у собі таку конвергенцію. Та сама спрямованість на зближення збережеться і в майбутньому, тобто рано чи пізно всі міжнародні стандарти бухгалтерського обліку будуть замінені міжнародними стандартами фінансової звітності. Проте оскільки та сама Рада багато стандартів бухгалтерського обліку значно оновила, причому з урахуванням тієї ж конвергенції, то чекати тотальної заміни слід радше пізніше, ніж раніше. Тому на сьогодні і стандарти бухгалтерського обліку, і стандарти фінансової звітності, і Інтерпретації до них - це єдиний пакет документів, що регулює облік та звітність за міжнародними правилами.

У 2002 р. Європейська комісія приймає Директиву ЄС про те, що всі компанії, чиї акції котируються на біржах, зобовязані починаючи з 2005 р. складати консолідовану звітність за МСФЗ (IAS/ IFRS). Те саме правило прийнято і в США, і в інших країнах, де активно діють професійні бухгалтерські організації, що є членами Міжнародної федерації бухгалтерів (IFAC - International Federation of Accountants). [2]

Впровадження МСФЗ в Україні - це питання часу. Починаючи з 2007р. розпорядженням Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 24.10.2007 р. за № 911-р було ухвалено Стратегію застосування МСФЗ в Україні, з метою удосконалення системи бухгалтерського обліку в Україні з урахуванням вимог міжнародних стандартів та законодавства Європейського Союзу. А у 2011 р. між Міністерством фінансів України та Національним банком України був укладений Меморандум про взаємодію, співробітництво та координацію дій щодо запровадження в Україні МСФЗ, що згодом був підтриманий та підписаний Проектом USAID «Розвиток фінансового сектору», Федерацією професійних бухгалтерів та аудиторів України, Академією фінансового управління, Федерацією аудиторів, бухгалтерів і фінансистів АПК України, Спілкою податкових консультантів України, Радою незалежних бухгалтерів та аудиторів, Українською асоціацією сертифікованих бухгалтерів та аудиторів та низкою інших компаній і освітніх установ [1]

З 01.01.2013 р. застосування МСФЗ (разом з ПАТ, банками та страховиками) стало обовязковим для підприємств, що здійснюють господарську діяльність у сферах:

надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (за винятком діяльності з управління активами, дату переходу на МСФЗ яких було перенесено на 01.01.2014 р. згідно з постановою КМУ від 16.01.2013 р. № 29);

недержавного пенсійного забезпечення.

З 01.01.2014 р. застосування МСФЗ стало обовязковим для кредитних спілок - такі вимоги встановлено п. 2 Порядку надання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. за № 419.

Однак підходи до формування фінансової звітності в Україні потребують подальшого вдосконалення. Враховуючи це, Україна разом з Вірменією, Азербайджаном, Білорусією, Грузією та Молдовою стала країною-учасником нової програми Зміцнення аудиту та звітності в країнах Східного партнерства (Strengthening Auditing and Reporting in the Countries of the Eastern Partnership (STAREP)), яку розпочато Світовим банком. Ця Програма призначена для надання допомоги країнам-учасницям у створенні ефективної і сталої бази бухгалтерського обліку та аудиту, що відповідає вимогам міжнародних стандартів і враховує вимоги системи законів і правил [3].

Отже, сьогодні МСФЗ є найперспективнішою системою обліку масового застосування, введення та використання підприємствами різних країн світу. Принципи, закладені в порядок формування звітності згідно з МСФЗ, роблять її більш адекватною і здатною відображати істинний майновий стан організації. Це підтверджує необхідність і корисність процесу впровадження МСФЗ для всіх секторів економіки України.

У зв'язку з активізацією євроінтеграційних процесів в Україні, розвитком міжнародного співробітництва, участю у сфері відносин міжнародного розподілу та виробничій кооперації, залученням іноземних інвестицій в економіку України, виходом вітчизняних підприємств на міжнародні ринки капіталу необхідне реформування системи бухгалтерського обліку та впровадження методології поширення інформації з економічних питань згідно з міжнародними стандартами для забезпечення відкритості, прозорості та зіставлення показників фінансової звітності суб'єктів господарювання. [4]

Реформування бухгалтерського обліку та фінансової звітності - надзвичайно важлива подія в економічному житті держави. Складовою цього процесу став процес входження національного господарства України в систему світового господарства,зокрема визначено вступ України в Світову організацію торгівлі (СОТ) та до Європейського Співтовариства (ЄС). Даний стратегічний курс обєктивно потребує адаптації вітчизняної системи бухгалтерського обліку, звітності та контролю до міжнародних стандартів.

Міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - МСФЗ) виступають на даний момент ефективним інструментом підвищення прозорості і зрозумілості інформації, яка розкриває діяльність субєктів господарювання, створює достовірну базу для визнання доходів і витрат, оцінки активів і зобовязань, яка надає можливість обєктивно розкривати і віддзеркалювати існуючі фінансові ризики субєктів, що звітують.

МСФЗ якісно впливають на можливості керівництва в управлінні організацією і надають значні переваги перед конкурентами. У субєктів, які складають звітність за МСФЗ, значно зростає можливість залучити додаткові джерела капіталу та партнерів по бізнесу, які допоможуть забезпечити економічне зростання і процвітання. У свою чергу субєкти, використовуючи МСФЗ, мають доступ до інформації про фінансовий стан потенційних партнерів, що слугує додатковим інструментарієм при їх виборі.

Позитивними сторонами застосування МСФЗ як для субєктів господарювання, які складають фінансову звітність, так і для зовнішніх користувачів є:

можливість отримання необхідної інформації для прийняття управлінських рішень;

забезпечення порівнянності звітності з іншими організаціями, незалежно від того, резидентом якої країни вони є і на якій території здійснюють господарську діяльність;

можливість залучення іноземних інвестицій і позик, а також виходу на зарубіжні ринки;

престижність, забезпечення більшої довіри з боку потенційних партнерів;

у багатьох випадках велика надійність інформації;

прозорість інформації, що забезпечується шляхом дотримання правил її складання, а також численними поясненнями до звітності [5].

Необхідно відмітити, що ефективне впровадження МСФЗ в Україні, як одного з факторів інноваційно-інвестиційного розвитку держави, повинно супроводжуватися створенням методичних рекомендацій відносно застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності; удосконаленням первинної облікової документації з урахуванням умов ринкової економіки та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і фінансової звітності; координацією дій органів державної влади; міжнародною співпрацею в рамках спеціалізованих професійних організацій, тощо.

Отже, актуальність складання фінансової звітності за міжнародними стандартами дійсно існує. МСФЗ виступають ефективним інструментом підвищення прозорості та зрозумілості інформації, яка розкриває діяльність субєктів господарювання, створює достовірну базу для доходів і витрат, оцінює активи і зобовязання, яка надає можливість обєктивно розкривати і віддзеркалювати наявні фінансові ризики у субєктів звітування, а також порівнювати результати їхньої діяльності з метою забезпечення адекватного оцінювання їхнього потенціалу та прийняття відповідних управлінських рішень. [9]. Крім цього, МСФЗ можна розцінювати як інструмент глобалізації економіки і світових господарських звязків,адже цінність МСФЗ важлива не тільки для іноземних, але й для національних інвесторів також, що підтверджує необхідність і корисність процесу впровадження МСФЗ для всіх секторів економіки України.

Також, якщо у України є бажання увійти в Європу, постає питання - а з чим входити, що у нас є на даний момент? Україна досі виходить з кризи. Приросту доданої вартості не спостерігається. Управління ефективністю бізнесу - це, мабуть, ключове поняття. Хоча навіть цього замало, адже ще повинна бути порівнянність фінансової звітності. Ніхто із Західного світу не проінвестує в Україну, не розуміючи при цьому віддачу. Вартість інвестування - ось що цікавить західних інвесторів. Україна може конкурувати за рахунок здешевлення вартості ресурсів. Здешевлення вартості ресурсів - це рішення, однак для цього необхідно розуміння вартості бізнесу, як керівникам бізнесу, так і інвесторам. От як раз МСФЗ і покликані скоротити вартість ресурсів. [7]

3. Проблеми переходу українських підприємств на МСФЗ

фінансовий бухгалтерський облік оподаткування

В умовах глобалізації та інтернаціоналізації світової економіки введення міжнародних стандартів фінансової звітності є необхідною передумовою інтеграції України в світове господарство. Однак існують певні проблеми стосовно впровадження МСФЗ в діяльність окремих підприємств, зокрема стосовно того, що кожне підприємство веде власний управлінський облік, згідно якого визначає витрати і доходи, а ті форми, які держава визначила для ведення обліку, підприємство складає чисто формально, та не завжди правдиво.

Деякі підприємства навіть не намагаються застосовувати Міжнародні стандарти фінансової звітності, допоки цього не вимагатиме держава.

Однією з проблем введення МСФЗ є те, що спочатку вони були системою загальних стандартів, в якій не передбачалися галузеві правила, які б враховували особливості тієї або іншої галузі.

Варто зазначити той факт, що МСФЗ орієнтовані тільки на комерційні підприємства, створені та функціонуючі для отримання прибутку. Таким чином, МСФЗ жодним чином не регулюють складання звітності некомерційними організаціями, а саме: громадськими, бюджетними, благочинними та іншими.

МСФЗ не прийнятні для використання середніми, а тим паче малими підприємствами через високі порівняно з доходами та оборотами підприємств витрати на складання комплекту звітності за вимогами міжнародних стандартів. [8]

Дуже гостро щодо запровадження міжнародних стандартів стоїть проблема контролюючих інститутів - на сьогодні чітко не визначено, який орган відповідатиме за контроль дотримання МСФЗ. Якщо відповідальність за методологію несе Міністерство фінансів, то який же орган відповідатиме за контроль за дотриманням даної методології. Це питання на сьогодні відкрите. Можливі кілька варіантів вирішення даної проблеми: створення спеціального органу, або делегування даних повноважень Національній комісії з цінних паперів і фондового ринку. Звичайно в даному питанні важлива роль відводиться аудиту, який є незалежним інститутом, який діє в інтересах суспільства щодо підтвердження достовірності інформації наведеної у фінансовій звітності.

Щодо практичного запровадження МСФЗ безпосередньо на підприємствах, то його можна здійснити лише за умови наявності спеціалістів із відповідними знаннями. Це ж стосується і спеціалістів державних і незалежних контролюючих органів, на яких покладатиметься контроль правильності застосування стандартів та достовірності даних фінансової звітності.

На сьогодні формування професійних бухгалтерів і аудиторів здійснюється під впливом кількох інститутів: вищої освіти, професійної освіти та професійних ЗМІ. Якщо професійні організації та ЗМІ достатньою мірою долучені до питань впровадження МСФЗ і необхідно лише посилення їх ролі і активності для більш успішного переходу на застосування МСФЗ, то інститут вищої освіти потребує більш суттєвих змін на вимогу успішного запровадження МСФЗ. Вища школа не забезпечує в повній мірі відповідність підготовки фахівців з бухгалтерського обліку вимогам застосовувати МСФЗ для складання та подання фінансової звітності. Прикрим фактом є те, що навчальний курс з МСФЗ у вищих навчальних закладах для відповідної спеціальності є необовязковим, таким що вивчається на вибір студента, і фактично є оглядовим. Основою підготовки спеціалістів у будь-які галузі завжди була і буде вища освіта. Тому, Міністерству освіти й науки, молоді та спорту необхідно долучитися до Меморандуму та передбачити заходи щодо перегляду програм підготовки спеціалістів з бухгалтерського обліку і аудиту і привести їх у відповідність із сучасними вимогами.

Крім кадрової проблеми, повязаної з підготовкою і навчанням спеціалістів, при переході на МСФЗ суттєву увагу варто приділити також мовному барєру. Оскільки офіційна мова МСФЗ - англійська, то це значно ускладнює роботу з нововведеннями в стандартах і своєчасністю їх застосування. Суттєвих труднощів при складанні звітності за міжнародними стандартами можуть також зазнати ті підприємства, які автоматизували процес ведення обліку та складання звітності, оскільки форми і структура фінансових звітів можуть не співпадати

Проблеми, повязані із переходом українських підприємств на МСФЗ не можуть нівелювати тих переваг, які виникнуть у звязку з такими змінами. Позитивними сторонами застосування МСФЗ як для субєктів господарювання, які складають фінансову звітність, так і для її користувачів є:

можливість отримання необхідної інформації для прийняття управлінських рішень;

забезпечення порівнянності показників звітності з іншими субєктами господарювання, незалежно від того, резидентом якої країни вони є і на якій території здійснюють господарську діяльність;

можливість залучення іноземних інвестицій і позик, а також виходу на міжнародні ринки;

забезпечення більшої довіри з боку потенційних партнерів;

надійність та прозорість інформації [10].

Отже, МСФЗ - це нова фінансова мова, якою спілкуються компанії провідних країн світу. Вивчення цієї мови допоможе Україні активніше брати участь в процесах інтеграції та глобалізації і дозволить наблизитися до могутніх світових фінансових інституцій.

Список використаної літератури

1. Гармонізація податкового та бухгалтерського обліку в контексті оподаткування прибутку підприємств в Україні: монографія / [Огороднікова І. І., Серебрянський Д.М., Смірнова О.М., Стадник М.В. Турянський Ю.І.]; за заг. ред. Д.М. Серебрянського. - К.: Алерта, 2013;

. Облік та звітність за МСФЗ: для кого, навіщо і чому / Електронний журнал «Дебет-Кредит» № 20, 2006 р.

. Фінансова звітність: історичний аспект розвитку та сучасні орієнтири / [Cмірнова О., Стадник М.] Науковий Клуб Sophus /Електронний ресурс: http://sophus.at.ua/publ/2014_04_17_18_kampodilsk/sekcija_2_2014_04_17_18;

. Розпорядження КМУ Про схвалення Стратегії застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні від 24.10.2007р. № 911-р (Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 820 від 07.11.2013);

. Розпорядження КМУ Про подовження строку виконання заходів по застосуванню міжнародних стандартів фінансової звітності. від 17.03.2011 р. № 2052-р;

. ЗУ Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні: Прийнятий Верховною Радою України 16 липня 1999 р. № 196 - XIV.

. МСФО в Украине: требования экономики глобализованного мира / Александр Курников / Електронний ресурс: http://gaap.ru/articles/

. Вплив міжнародних стандартів на організацію облікового процесу в Україні /Сокирба Ю./ http://www.rusnauka.com/