Ремонтне фарбування автомобіля

Зміст

Вступ

1. Попередня підготовка, шпатлювання та шліфування шпатлівки

. Нанесення антикорозійного захисту, наповнювача та шліфування наповнювача

3. Підбір, приготування та нанесення фарби

4. Лакування поверхні

5. Усунення дефектів фарбування

. Організація робочого місця та характеристика інструментів і обладнання

7. Основні вимоги до виконання та приймання виконаних робіт

Висновок

Перелік використаної літератури та інформації

Вступ

Німецький винахідник Г.Даймлер в 1885 році він створив і запатентував триколісний само рушійний екіпаж з бензиновим двигуном. Так дату 29 січня 1886 року офіційно вважають днем народження автомобіля. Корпуси таких рушійних засобів складалися з металу та дерева і фарбувалися в фарби, які застосовувалися для карет.

Корпус сучасного автомобіля, в основному, зроблений з металу, тому його необхідно захистити від негативного впливу навколишнього середовища, тобто зробити так, щоб метал не ржавів. Для цього на заводах, де виробляються автомобілі, на металеву поверхню корпусів автомобілів наносять цілу систему лакофарбових матеріалів. Ця система грунтів, лаків та фарб не тільки надійно захищає металеву поверхню автомобілів, а й забезпечує чудовий естетичний вигляд на довгі роки.

Так, зовнішній вигляд автомобіля багато в чому визначається станом його лакофарбового покриття. Коли поверхня автомобіля втрачає естетичний вигляд, в зв’язку з експлуатацією в неналежних умовах, нам необхідно його повернути. Це досягається за допомогою ремонтного фарбування. Якщо автомобіль пофарбований фарбою "металік", то ремонтне фарбування повинні виконувати професіонали. Самостійно, без високої професійної підготовки та знань, таку роботу виконати не можливо.

Тема моєї дипломної роботи має назву "Ремонтне фарбування методом переходу фарбою "металік" та лакування капота автомобіля" і в якій буде описано, як за допомогою високих сучасних ремонтних технологій, якісних матеріалів, великого досвіду працівників фарбувальних професій, можна провести фарбування капота методом переходу фарбою металік та захистити його від корозії. Також, буде описано в чому полягае сутність методу переходу і для чого нам потрібен цей передовий сучасний метод фарбування.

1. Попередня підготовка, шпатлювання та шліфування шпатлівки попередня підготовка

Спочатку, що ми повинні зробити, це зняти капот з автомобіля. На деталі, яку ми зняли, легше та якісніше можна провести ремонтні фарбувальні роботи. Після, цього нам потрібно помити капот, щоб видалити бруд.

Це необхідно зробити за допомогою водопровідної води, яка подається під тиском на деталь. При цьому ми можемо використовувати відповідні мийні засоби, які не повинні бути агресивними, щоб не пошкодити лакофарбове покриття автомобіля, яке в задовільному стані. Потім обдути деталь стисненим повітрям, щоб видалити залишки води. Але, ще на капоті, який був в експлуатації, зосталися залишки жирів, тобто силікону. Його теж необхідно видалити. Видаляємо силікон за допомогою анти силіконового очищувача, який наносимо на деталь з розбризгувача, а потім витираємо деталь насухо серветкою.

Далі ми приступаємо до оцінки пошкоджень. Це необхідно зробити для того, щоб оцінити об’єм робіт, який необхідно виконати, кількість матеріалу та час, для виконання ремонтних фарбувально - лакувальних робіт. Тепер, коли ми провели оцінку кількості робіт та склали калькуляцію, можна приступати до виконання ремонтних робіт.

Поверхню, яку будемо ремонтувати, необхідно обезжирити, щоб видалити залишки жирів, силікону та смол. Цю операцію необхідно проводити за допомогою анти силіконового очищувача, який наноситься на поверхню за допомогою розбризгувача, а потім протерти поверхню за допомогою чистої серветки. Тепер поверхня у нас чиста. Далі, пошкоджені місця на лакофарбовій поверхні, необхідно розшліфувати до чистого металу, щоб видалити іржу. Це ми будемо робити за допомогою ексцентрикової шліфовальної машинки та круглого наждачного паперу Р80-Р150. Після проведення шліфувальних робіт, ми можемо побачити на поверхні структуру лакофарбового покриття. Якщо капот не був в ремонті, структура повинна виглядати так, як на схемі:

Тепер нам необхідно цю структуру відновити.

Коми ми відшліфували лакофарбову поверхню та видали іржу, її необхідно обезжирити за допомогою анти силіконового очищувача та протерти насухо серветкою. Після проведення цієї операції, переходимо до наступного етапу нанесенню та шліфуванню шпаклівки.

Шпатлювання та шліфування шпатлівки

Ми будемо шпаклювати поверхню капота для того, щоб її вирівняти, тобто щоб на ній не залишилося ні ямок, подряпин та сколів. Для різних поверхонь використовуються різні шпаклівки.

Так для того, щоб вирівняти глибокі ямки, використовують скло волокнисту шпаклівку. А в основному застосовують універсальну шпаклівку. Цю шпаклівку можна наносити на цинк, алюміній, чистий метал. Вона також є водночас грубою та тонкою шпаклівкою. Ми застосуємо універсальну шпаклівку.

Перед тим, як нанести шпаклівку на поверхню, її потрібно змішати з затверджувачем в пропорції 100 : 3 до гомогенного стану. Не можна передозовувати затверджувач, так як це пероксид і можна отримати негативні наслідки в вигляді червоних плям на новій лакофарбовій поверхні. Після того, як ми рівномірно перемішали шпаклівку з затвержувачем, наносимо її на поверхню за допомогою шпателя.

Також ми повинні пам’ятати, що шпаклівку ми повинні наносити на поверхню розшліфовану наждачним папером Р150. Якщо, поверхня буде розшліфована меншим номером наждачного паперу, то це матиме негативні наслідки, так як шпаклівка не зможе заповнити глибокі риски і в процесі висихання вона сяде. Даємо шпаклівці час для того, щоб вона висохла і при цьому чітко виконуємо інструкції виробника. Для того, щоб шпаклівка швидше висохла, можна застосувати інфрачервону сушку. Вона дуже добре сушить шпаклівку, так як її висихання починається від металу.

Після того, як шпаклівка висохла, ми її шліфуємо ексцентриковою машинкою та наждачним папером Р80-Р150. Наносимо контрольну фарбу чи контрольний порошок на шпаклівку, щоб тонко її відшліфувати і при цьому контролювати процес шліфування. Тепер, нам потрібно тонко відшліфувати шпаклівку під нанесення грунту-наповнювача. Це ми будемо проводити за допомогою ексцентрикової шліфмашини та наждачного паперу Р240-Р320. Після того, як ми поверхню зашліфували її необхідно обезжирити за допомогою анти силіконового очищувача та протерти насухо серветкою. Після виконання операцій по попередній підготовці, нанесенню шпаклівки та її шліфуванню, будемо приступати до наступного етапу ремонтних робіт.

2. Нанесення антикорозійного захисту, наповнювача та шліфування наповнювача нанесення антикорозійного захисту

Після того, як ми зашліфували шпаклівку, на поверхні капоту з’явилися місця прошліфувані до чистого металу. Нам тепер потрібно ці місця ізолювати, тобто захистити їх від корозії. Це ми будемо робити за допомогою кислотної грунтівки. В грунтівку добавляється затвержувач. В складі затверджувача є ортофосфорна кислота, яка вступає в реакцію з металом і фосфатує поверхню, тобто покриває її захисною антикорозійною плівкою. Тепер, ми повинні підготувати робочу суміш, яку ми будемо наносити на поверхню. В кислотну грунтівку ми добавляємо затвержувач та розчинник в пропорціях, відповідно до рекомендацій виробника даного продукту. Розбавляти грунтівку ми повинні на вагах, а в крайньому випадку по мірній лінійці. Коли ми підготували робочу суміш, ми повинні нанести її на чистий метал за допомогою фарборозпилювача HVLP діаметром дюзи 1,3-1,8 мм. Відстань фарборозпилювача до поверхні, при нанесенні кислотної грунтівки, повинна бути від 10 до 15 см. Наносити ми будемо 1-м дуже тонким шаром, товщина якого не повинна перевищувати 10-15 мкм та тиском 2-3 бари. Даємо можливість грунтівці трохи просохти хвилин 5-10 при 20°С і далі ми вже можемо наносити наповнювач.

Нанесення та шліфування наповнювача

Нанесення наповнювача на поверхню капота ми будемо проводити для того, щоб ще більше вирівняти її. Так, як у нас поверхня капота дуже велика, нам не підходить наповнювач "мокрий по мокрому", на який фарба наноситься без сушіння та шліфування. Ми будемо наносити такий наповнювач, який ми потім будемо шліфувати. Спочатку ми приготуємо робочу суміш, тобто добавимо в наповнювач затверджувач та розчинник в пропорціях, які рекомендує виробник продукту. Коли ми приготували суміш, будемо наносити її на поверхню за допомогою фарборозпилювача HVLP з діаметром дюзи 1,6-1,9 мм та тиском 2-3 бари з відстані 10-15 см в 2-ва шари товщиною 50-70 мкм. Потім поверхню капота, на яку ми нанесли наповнювач, ми сушимо в малярній камері при температурі 60° 30 хвилин. Коли ми висушили наповнювач в малярній камері, нам необхідно його зашліфувати, тобто підготувати поверхню до фарбування. Операцію шліфування ми будемо проводити за допомогою ексцентрикової шліфовальної машини та наждачного паперу Р400. Також ми можемо відшліфувати поверхню наповнювача за допомогою паперу Р800 та води вручну шліфувальною колодкою.

Так, як нам доводиться інколи фарбувати фарбою "металік" яка є дуже прозорою, нам краще наносити наповнювач, який би по кольору найбільше підходив би до фарби на автомобілі, тобто тоновий наповнювач. Технологія нанесення тонового наповнювача така сама, як і звичайного наповнювача.

Після проведення операції по шліфуванню наповнювача нам необхідно поверхню капота обезжирити за допомогою анти силіконового очищувача. Наступною операцією у нас буде операція по нанесенню фарби.

. Підбір, приготування та нанесення фарби підбір фарби

Не кожен працівник малярної дільниці може зробити підбір фарби. Щоб його зробити необхідно мати ідеальний зір, знати досконально теорію світла та технологію підбору кольору фарби. Це складний процес, який потребує багато часу та зусиль. Так, як ми будемо фарбувати капот автомобіля фарбою "металік", але за допомогою методу переходу всередині деталі, нам не обов’язково точно підбирати фарбу. Достатньо, щоб вона співпадала на 85% з кольором фарби на автомобілі.

При підборі кольору фарби та подальшого її колерування, будемо застосовувати спеціальну технологію, яка дасть нам змогу як найточніше зробити відповідний колір фарби.

В світі налічується більше 400000 тисяч відтінків автомобілів. Навіть коли автомобілі виходять з підприємства по виробництву автомобілів з одним і тим же кодом фарби, відтінок на цих автомобілях може суттєво відрізнятися між собою. Тому етап підбору та приготування фарби, дуже важливий. Від якісного підбору фарби залежить, співпаде колір фарби на капоті з фарбою на автомобілі при ремонтному фарбуванні чи ні.

Перше, що потрібно зробити при підборі фарби, знайти код фарби на автомобілі. Він знаходиться на табличці, яка може розміщуватись в різних місцях на різних автомобілях. Код фарби може бути цифровим, буквенним, або сумішшю цифр та букв. Коли ми знайшли код фарби, ми повинні його ідентифікувати. За допомогою комп’ютерної програми виробника ремонтних фарб, ми знаходимо викраску, яка повинна відповідати кольору на автомобілі, а також формулу для приготування кольору фарби для даного автомобіля. Тоді ми беремо викраску, підходимо до автомобіля і звіряємо її з кольором на автомобілі. Коли колір викраски співпадає з кольором на автомобілі, ми по формулі змішування готуємо фарбу на вагах, а потім фарбуємо капот. Але це не завжди буває. На колір фарби на автомобілі при заводському фарбуванні, впливає дуже багато чинників. Це може бути:

різні постачальники фарб на завод;

заводи розміщені в різних країнах;

різні технології нанесення фарб;

різне обладнання;

персонал

та багато іншого. І коли колір викраски не співпадає з кольором на автомобілі, то потрібно фарбу колерувати.

З початку необхідно побачити різницю в кольорі між викраскою та автомобілем, тобто визначити в яку сторону необхідно колерувати. Далі ми повинні взяти на допомогу систему колерування фарби і чітко виконати всі настанови та правила цієї системи. Потім необхідно приготувати невелику кількість фарби згідно формули змішування. Фарбу ретельно перемішати та добавити в суміш ту фарбу в необхідній кількості, яку рекомендує колерувальна таблиця і яка допоможе фарбі стати такою, як на автомобілі.

Потім зробити контрольну викраску. Контрольну викраску необхідно зробити тим же фарборозпилювачем і тим тиском, і тією технікою нанесення, якою буде фарбуватися капот. Коли ми фарбу будемо наносити сухо, вона буде світлою, мокро, тоді колір фарби буде темний. Тому потрібно чітко виконувати настанови по системі колерування фарби, а якщо їх не виконати і так як на зміну кольору фарби при фарбуванні впливає дуже багато чинників, колір пофарбованого капота не співпаде з автомобілем.

Тепер беремо свіже викрашену викраску і ідемо звіряти з кольором на авто. Якщо колір викраски та колір автомобіля співпадає, то ідемо готувати фарбу металік для фарбування капота.

Фарбу для фарбування капоту ми будемо готувати ретельно на електронних вагах по скорегованій формулі змішування. Чого ретельно готувати фарбу? Це потрібно для того, що навіть лишня одна десята грама фарби може змінити колір і фарбу необхідно буде викинути.

Тепер, коли ми приготували фарбу металік для фарбування і розбавили її розчинником, ми можемо приступити до фарбування капота.

Нанесення фарби на капот це є дуже важливий етап при ремонтному фарбуванні.

Фарбування капота фарбою металік проводиться для того, щоб захистити метал автомобіля від корозії та відновити його декоративні якості.

Перед тим як нанести фарбу на капот, поверхню капота необхідно якісно обезжирити за допомогою антисиліконового очищувача та розбризгувача. Залишки очищувача видалити серветкою.

Потім ми беремо фарбу металік і розводимо її розчинником у пропорції рекомендованій виробником ремонтних фарб. Наносимо фарбу на поверхню капота за допомогою фарборозпилювача HVLP з розміром дюзи 1,3 мм тиском 2,0-3,0 бари в 2,5 шари загальною товщиною 15-25 мкм, не дофарбовуючи деталь на дві долоні до краю деталі. При нанесенні фарби металік на поверхню капота, ми повинні чітко виконувати інструкції, рекомендовані для нанесення фарби металік на поверхню автомобіля. Коли ми наносимо фарбу металік на поверхню фарборозпилювачем з маленькою дюзою і високим тиском, світовий відтінок вийде дуже світлим і т. д.

Тому перший шар фарби наноситься тонко для адгезії фарборозпилювачем HVLP з відстані 10-15 см. Тиск при цьому повинен бути 2,2 бари.

Після 5 хвилин провітрювання, наноситься другий товстий шар фарборозпилювачем HVLP з відстані 10-15 см для того, щоб частинки перламутру зайняли нормальне положення. Але капот ми не дофарбовуємо до країв на півтори ладоні. Даємо фарбі 5 хвилин на провітрювання, а потім наносимо половину шару.

Половина шару фарби наноситься фарборозпилювачем HVLP з відстані 20-25 см для того, щоб рівномірно розташувати частинки фарби металік на поверхні капота не дофарбовуючи капот на пів долоні до краю. Так проводиться фарбування методом розпилення. Через 5-ть хвилин фарба металік висохне і відповідно стане матовою. Для того, щоб фарба металік заблищала на поверхні капота, на неї необхідно нанести прозорий лак.

Приготування та нанесення фарби

Фарбу для фарбування капоту ми будемо готувати ретельно на електронних вагах по скорегованій формулі змішування. Чого ретельно готувати фарбу? Це потрібно для того, що навіть лишня одна десята грама фарби може змінити колір і фарбу необхідно буде викинути.

Тепер, коли ми приготували фарбу металік для фарбування і розбавили її розчинником, ми можемо приступити до фарбування капота.

Нанесення фарби на капот це є дуже важливий етап при ремонтному фарбуванні.

Фарбування капота фарбою металік проводиться для того, щоб захистити метал автомобіля від корозії та відновити його декоративні якості.

Перед тим як нанести фарбу на капот, поверхню капота необхідно якісно обезжирити за допомогою антисиліконового очищувача та розбризгувача. Залишки очищувача видалити серветкою.

Потім ми беремо фарбу металік і розводимо її розчинником у пропорції рекомендованій виробником ремонтних фарб. Наносимо фарбу на поверхню капота за допомогою фарборозпилювача HVLP з розміром дюзи 1,3 мм тиском 2,0-3,0 бари в 2,5 шари загальною товщиною 15-25 мкм, не дофарбовуючи деталь на дві долоні до краю деталі. При нанесенні фарби металік на поверхню капота, ми повинні чітко виконувати інструкції, рекомендовані для нанесення фарби металік на поверхню автомобіля. Коли ми наносимо фарбу металік на поверхню фарборозпилювачем з маленькою дюзою і високим тиском, світовий відтінок вийде дуже світлим і т. д.

Тому перший шар фарби наноситься тонко для адгезії фарборозпилювачем HVLP з відстані 10-15 см. Тиск при цьому повинен бути 2,2 бари. Так, як ми фарбуємо методом переходу всередині деталі, першим шаром зафарбовуємо місце пошкодження.

Після 5 хвилин провітрювання, наноситься другий товстий шар фарборозпилювачем HVLP з відстані 10-15 см для того, щоб частинки перламутру зайняли нормальне положення. Але капот ми не дофарбовуємо до країв на півтори ладоні. Даємо фарбі 5 хвилин на провітрювання. Потім наносимо прозору суміш від чорних ореолів на те місце, де буде проводитись розпил фарби переходом. Потім робимо розпил переходом половиною шару.

Половина шару фарби наноситься фарборозпилювачем HVLP з відстані 20-25 см для того, щоб рівномірно розташувати частинки фарби металік на поверхні капота не дофарбовуючи капот на пів долоні до краю. Так проводиться фарбування методом розпилення. Через 5-ть хвилин фарба металік висохне і відповідно стане матовою. Для того, щоб фарба металік заблищала на поверхні капота, на неї необхідно нанести прозорий лак.

Лакування поверхні це є завершальний етап ремонтного фарбування та лакування поверхні капота.

В автомобільній ремонтній фарбувальній технології в наявності є дуже багато видів лаків як глянцевих так і матових, а також лаків за своєю дією. Так є лаки MS, HS і HS VOC. MS лаки, - це лаки з дуже низьким вмістом сухого залишку і при лакуванні такими лаками, їх дуже мало залишається на поверхні, в основному він вилітає в повітря. HS лаки, це лаки з дуже високим вмістом сухого залишку і тому він більш економічний, при фарбуванні, ніж МS. HS VOC лаки, - це лаки з дуже високим вмістом сухого залишку і малим вмістом розчинника. Тому цей лак і є найбільше вигідний. В наявності також є дуже багато видів матових лаків, які відрізняються між собою за величиною матовості та еластичністю. Також, зараз, почали використовувати керамічні прозорі лаки, які завдяки застосуванню при виробництві нано технологій, стали дуже тверді і не бояться ударів каміння. Деякі фірми, які займаються виробництвом ремонтної лакофарбової продукції, почали випускати прозорі лаки, які мають властивості, при появі на поверхні подряпин, самі їх затягувати. В наш час наука і виробництво не стоять на місці і з часом з’являться лаки з характеристиками, про які ми навіть і не могли мріяти.

Нанесення прозорого лаку

Для лакування капоту ми будемо застосовувати швидкий прозорий лак. Для того , щоб прискорити операцію нанесення прозорого лаку на фарбу "металік", в швидкий прозорий лак необхідно добавити швидкий затвержувач та розчинник. Прозорий лак наноситься на поверхню капота фарборозпилювачем HVLP з розміром дюзи 1,3 мм тиском 2,0-3,0 бари в два шари, з часом провітрювання між шарами біля 5-ти хвилин. Товщина шарів прозорого лаку повинна бути 50-60 мкм.

Сохне швидкий прозорий лак при 60°С 10-15 хвилин.

Після висихання швидкого прозорого лаку в сушильній камері, поверхню капота необхідно обстежити на предмет наявності дефектів. Якщо ми виявили на лакофарбовій поверхні незначні дефекти, а це можуть бути сміттєві вкраплення та невелика шагрень, їх можна видалити за допомогою полірування. Але можуть бути і інші дефекти. Про причини появи інших дефектів на лакофарбовій поверхні, та про методи їх усунення, буде написано у наступному розділі.

. Усунення дефектів фарбування

Дефекти на лакофарбовій поверхні можуть виникнути з різних причин. Але, в основному вони виникають тому, що був порушений технологічний процес. Про те, як позбутися таких дефектів, ми напишемо далі.

ВИДИ ДЕФЕКТІВ ПОКРИТТІВ ТА ЇХ УСУНЕННЯ

П Р О В А Л Ю В А Н Н Я

Визначення

Дуже повільне випаровування залишкових розчинників з свіже нанесеного покриття. При цьому виникає провалювання шару на великій поверхні. Це може викликати зниження блиску, а також появу прикордонної зони

Причини

. Дуже короткий час сушіння, чи дуже велика товщина шару порозаповнювача, чи всього лакофарбового шару.

. Дуже тонкий ізолюючий шар зашпакльованих місць, чи його відсутність.

. Набухання чутливих до розчинника нижніх шарів.

4. Невірне дозування затвержувача при шпатлюванні та нанесенні порозаповнювача.

. Помилки при роботі з термопластичними акриловими покриттями.

Попередження

. Дотримуватися рекомендованої товщини шару під час сушіння.

Інфрачервона сушка не допускає провалювання шару тому, що спочатку прогріває нижні шари.

. Нанести достатньо товстий ізолюючий шар (біля 50 мкм).

. Перед фарбуванням провести тест на стійкість до розчинника за допомогою акрилового чи нітро розчинника. Перехідні зони тонко за шліфувати (діапазон шліфовки по шпаклівці Р80-Р150, по грунтам і поро заповнювачам Р240). Не наносити шпаклівку на схильні до набухання шари старої фарби. Напиляти поро заповнювач тонкими шарами з достатньо довгим часом на провітрювання. Використовувати матеріали з невеликим вмістом розчинника (наприклад: порозаповнювач на водяній основі).

4. Дотримуватися рекомендованого співвідношення змішування.

. Необхідно вибирати відповідний метод фарбування.

Усунення

Пошкодженні місця добре зашліфовати.

Провести фарбування, використовуючи відповідні лакофарбові матеріали.

П Р О Т Р А В Л Ю В А Н Н Я

Визначення

Вспучування та підіймання нижніх шарів верхніми шарами при нанесенні лакофарбового покриття або в процесі сушіння.

Причини

. Дуже довго провітрювались лакофарбові матеріали при використанні методу мокрий по мокрому при роботі з двокомпонентними продуктами.

. Нанесення покриття на чутливі до розчинника шари (нітро чи термопластичні акрилові) з використанням невірно підібраних систем фарбування або дуже товстих шарів.

. Ізолюючий шар недостатній (нанесений дуже тонко чи дуже товстим шаром).

. Нижні шари недостатньо просохли.

Попередження

. Виконувати рекомендований час на провітрювання.

.+3. Провести тест на стійкість до розчинника та вибрати підходящу систему фарбування. Дотримуватися рекомендованої товщини шару.

. Необхідно добре сушити нижні шари. Використовувати Інфрачервону сушку.

Усунення

Зняти за допомогою шліфування лакофарбовий шар до здорового шару. Провести повторне фарбування використовуючи відповідні лакофарбові матеріали.

У Т В О Р Е Н Н Я П У З И Р І В

Визначення

При вологій погоді, деяка кількість водяних парів поглинається лакофарбовим шаром, а потім, при сухій погоді, вони випаровуються.

Це нормальний процес, який не робить негативного впливу на нормально нанесене лакофарбове покриття. Коли нижні шари були оброблені неправильно, можуть утворюватися гігроскопічні, тобто водо поглинаючі субстанції (солі), які виступають в ролі забруднень. Вони діють на локально сконцентровану вологу, внаслідок чого лакофарбовий шар вздувається і утворюються пузирі. Вони можуть бути різними за розміром, місцеположенню та кількості. Пузирі можуть знаходитися між шарами, а також під усім лакофарбовим шаром. При сухій погоді, в основному, пузирі зникають.

Причини

. Пофарбована поверхня (порозаповнювач, метал і т.д.) були недостатньо очищені. Забруднення залишками солей, наприклад: брудною водою при шліфуванні чи потом з рук, залишаються на поверхні перед фарбуванням. Про причину можна судити по місцезнаходженню та структурі пузирів (бісерні від слідів мийки, гніздоподібні внаслідок слідів ладоней чи пальців.

. Мокре шліфування поліефірних матеріалів без дотримання необхідного часу на випаровування перед подальшою обробкою поверхні грунтовочними матеріалами чи емалями.

Попередження

. Поверхню, яка буде підлягати обробці, перед нанесенням матеріалів, необхідно добре промити чистою водопровідною водою. Часто міняти воду для шліфування та мийки, особливо зимою, коли на автомобіль, який буде ремонтуватися, попадає сіль розсипана по дорогах. Після цього, в залежності від поверхні, очисти поверхню очисниками.

. Шліфувати поліефірні матеріали тільки по сухому.

Усунення

Зашліфувати лакофарбовий шар до здорового шару. Провести фарбування, використовуючи відповідні лакофарбові матеріали.

П Р О Б И В А Н Н Я Ф А Р Б И

Визначення

Дифузія розчинних фарбників з нижніх шарів через лакофарбовий шар. При пробиванні фарби часто спостерігається плямисте підфарбовування покривного шару в основному в червоний чи жовтуватий колір.

Надлишок перекису в поліефірній шпаклівці може викликати появу подібних плям в результаті хімічної реакції з пігментами.

Причини

. Передозування перекису з поліефірної шпаклівки проявляється в покривному шарі в вигляді жовтувато - коричневих плям. Особливо чутливими до перекису є сині та зелені кольори.

. Розчинні пігменти старої фарби розчиняються в результаті ремонтного фарбування и змінюють колір поверхні.

. Залишки бітуму та смоли.

Попередження

. Використовуйте тільки рекомендовану кількість перекисного затвержувача при змішуванні з поліефірною шпаклівкою та змішуйте шпаклівку з затвержувачем до гомогенного стану.

. Повести тест на стійкість до розчинника. Розчинні пігменти вже майже не використовуються, але ще можуть залишатися на старих автомобілях.

. Перед проведенням фарбування добре очистіть поверхню від бітуму та смоли.

Усунення

Для усунення дефекту пробивання фарби необхідно використати відповідну ізолюючу грунтівку. Це може бути захисне покриття для днища, а також епоксидний грунт. При достатньо сильному пошкодженні необхідно зашліфувати лакофарбовий шар до здорового шару. Потім провести фарбування, використовуючи відповідні лакофарбові матеріали.

П О Г А Н Е У К Р И В А Н Н Я

Визначення

Причини

. Поверхня, на яку наносилася фарба, (підложка) не підібрані по кольору.

. Колір з поганою покривною здібністю (наприклад, в склад його не входять пігменти з важкими металами).

. Базова фарба дуже сильно розбавлена.

. Недостатньо добре перед використанням перемішана базова фарба.

. Дуже тонкі шари базової фарби.

Попередження

. Коли проводиться фарбування дуже прозорими кольорами (наприклад, при фарбуванні трьохшаровим перламутром) необхідно використовувати рівномірну підложку.

. При фарбуванні в кольори з поганою покривною здібністю, необхідно використовувати тоновий поро- заповнювач.

.+4. Використовуйте лакофарбові матеріали, які перед використанням були добре перемішані.

. Дотримуйтесь рекомендованої товщини шару, який ми напиляємо.

Для фарб УНІ 50 -70 мкм.

Для кольорів металік 15-25 мкм.

Усунення

Після сушіння поверхню за шліфувати та знову провести фарбування.

В Т Р А Т А Б Л И С К У/П О Т У С К Н І Н Н Я

Визначення

Помутніння лакофарбового покриття.

Причини

. Провалювання лакофарбового шару.

. Дуже велика товщина шарів.

. Погодній вплив.

. Невірне дозування затвержувача.

. Недостатній чи невірний догляд за лакофарбовим покриттям.

Помилки при поліровці (агресивний шліфовальний засіб чи полірування при прямих сонячних променях).

Виникнення дефектів внаслідок недостатнього догляду.

Надзвичайно грубі щітки на мийці.

. Дуже ранні навантаження на відремонтований шар. Товсті шари чи свіжа фарба не стійкі до утворення конденсату.

. Недостатня циркуляція повітря під час сушіння.

Попередження

. Дотримуватись технічної інформації по дефекту "Провалювання".

. Дотримуватись рекомендованої товщини шару. При фарбуванні в кольори з поганою покривною здібністю, використовуйте тоновий поро заповнювач. шпатлювання шліфування антикорозійний фарбування

. Регулярний догляд за лакофарбовим покриттям.

. Дотримуватись рекомендованого співвідношення суміші.

. Дотримуйтесь рекомендацій по догляду за лакофарбовим покриттям.

. Дотримуватись рекомендованої товщини шарів та часу сушіння.

. Перевіряти інтенсивність подачі повітря, регулярно міняти фільтри на стелі та долівці в малярній камері.

Усунення

Спочатку усуньте дефект за допомогою полірування. Якщо дефект не зник, тоді проведіть повторне фарбування.

В Т Р А Т А А Д Г Е З І Ї

Визначення

Втрата адгезії може бути двох видів.

Розпізнають втрату адгезії до поверхні (всього лакофарбового шару) та порушення щеплення між окремими шарами.

Причини

Втрата адгезії може виникнути, якщо:

. На обробляємій поверхні залишилися сліди матеріалів, які шкодять добрій адгезії (наприклад силікон, масла, жири, воск, залишки консервантів, іржа, залишки шліфування і т. д.).

. Була використана непідходяща грунтівка.

. Шліфування було недостатнє, чи зовсім відсутнє.

. Грунтівка чи базова фарба пересушені, чи нанесені дуже тонким шаром.

Не виконані рекомендовані умови сушіння.

Попередження

Щоб не допустити втрату адгезії, необхідно використовувати підходящі для даної поверхні (наприклад, для алюмінія чи пластмас) грунтівку.

Працювати з грунтівками потрібно чітко виконуючи інструкції виробника.

Дотримуватись товщини шарів.

Добре очищати обробляєму поверхню.

Усунення

Видалити шари з пошкодженою адгезією. Добре зашліфувати та очистити поверхню. Провести заново процес фарбування, використовуючи відповідні лакофарбові матеріали.

Е Ф Е К Т К И П І Н Н Я

Визначення

Пошкодження верхнього шару лакофарбової поверхні в вигляді пузирів із-за присутності розчинника в плівці.

Причини

. Дуже велика товщина шару.

. Використовувався затвержувач чи розчинник дуже короткої дії.

. Недостатній час на провітрювання перед нанесенням окремих шарів.

. Дуже довгий час на провітрювання перед пічною чи інфрачервоною сушкою

. Дуже мала відстань до об’єкту при інфрачервоній сушці, і як наслідок, дуже висока температура сушки.

. Недостатній час на провітрювання між окремими шарами при методі мокрий по мокрому.

Попередження

. Дотримуватися рекомендованої товщини шарів.

. Вибирати затвержувач та розчинник відповідно до температури.

. Для продуктів брендових фірм, час на провітрювання майже не потрібний. Дотримуйтесь інструкцій виробника продукту.

. Дотримуйтесь рекомендованих відстаней до обьєкта та інтенсивності інфрачервоної сушки.

. Дотримуйтесь рекомендованої товщини шару та часу на провітрювання.

Усунення

При пошкодженні поверхні в вигляді ефекту кипіння покриття потрібно зашліфувати до здорового шару. Потім провести повторне фарбування, використовуючи відповідні лакофарбові матеріали. Якщо дефект був зашліфований не повністю, то після повторного фарбування з’являться крапкові пошкодження.

К Р А Т Е Р И

Визначення

Заглибнення круглої форми з діаметром від 0,5 до 3 мм.

Вони можуть мати вигляд від пласких заглибнень в верхньому шарі лакофарбового покриття до глибоких впадин, які доходять до основи. Зафарбовані кратери при неякісному ремонті, можуть знову стати видимими, як пласкі заглиблення.

Причини

Основна причина: залишки масел, жирів, воска та силікону і т. і.:

Попередження

В пунктах 1-6 наведено дуже багато причин, із за яких, може виникати утворення кратерів. Необхідно на ці причини звернути увагу та прийняти міри, які дозволять уникнути появи кратерів. Ми рекомендуємо використовувати при фарбуванні автомобілів продукти, в яких в складі нема силікону і дуже якісно проводити попередню очистку обробляємої поверхні.

Усунення

Зняти за допомогою шліфування шар до здорового шару, та провести повторне фарбування, використовуючи відповідні матеріали.

М І Л І Н Н Я

Визначення

Проявлення пігментів на лакофарбовій поверхні внаслідок розпаду зв’язуючого засобу.

Причини

. Невірне дозування затвержувача.

. Дуже товсті шари

. Вплив погоди (агресивні елементи в навколишньому середовищі, висока волога та сильна дія ультрафіолетового випромінювання.

. Незадовільний догляд за лакофарбовим покриттям.

Попередження

. Дотримуватися предписаного дозування затвержувача.

. Дотримуватися предписаної товщини шарів. Для фарб з поганою покривною здібністю (червоний/жовтий) використовувати тоновий поро заповнювач в якості кольорової підложки (як це прийнято в автомобільній промисловості).

.+4. Регулярно доглядати за лакофарбовим покриттям.

Усунення

Спочатку необхідно усунути дефект за допомогою полірування. Якщо на пошкодженій поверхні дефекти не вдалося усунути, необхідно зняти дефектний шар і заново пофарбувати.

. Організація робочого місця та характеристика інструментів і обладнання

Успішному виконанню ремонтних фарбувально лакувальних робіт сприяє чітка організація робочого місця та праці. Також всього цього неможливо досягти, якщо не застосовувати сучасний інструмент та обладнання.

Для правильної організації робочого місця та праці малярів необхідно: зручно та правильно розставити обладнання, застосувати правильні прийоми роботи, використовувати якісні матеріали та сучасний інструмент. Також, необхідно організувати працю малярів так, щоб кожний робочий виконував роботу, яка відповідає його кваліфікації і щоб кваліфіковані робітники не виконували роботу, яку повинні робити некваліфіковані робітники.

Робітники вищої кваліфікації повинні виконувати більш складну роботу, а робітники з низькою кваліфікацією - просту роботу.

Проведення малярних робіт за допомогою сучасних механізмів та інструменту, дає багато переваг, що дозволяє покращити якість виконання робіт, підвищити продуктивність праці робітників та зменшити тривалість та вартість фарбувально - лакувальних робіт.

Приміщення (малярна дільниця), де будуть проводитись ремонтні фарбувально лакувальні роботи, повинно відповідати таким критеріям: воно повинне бути світлим та добре освітленим в різний час доби. Освітлення не повинно втомлювати очі робітників. Стіни та стеля повинні бути пофарбовані в білий колір. Необхідно, щоб приміщення добре провітрювалося, а вентиляційна система працювала бездоганно. Необхідною умовою є стабільність температури в приміщенні. Вона весь час повинна бути в районі +20°С.

На малюнку ми можемо побачити приклад малярної дільниці, де

. Фарбувальна камера.

. Кімната (лабораторія) приготування фарби.

. Камера сушильна.

. Дільниця підготовки під фарбування.

. Дільниця підготовки до фарбування.

. Поворотна консоль.

. Інфрачервона сушка.

. Мийка фарборозпилювачів.

. Компресор.

Зона підготовки автомобіля, зона фарбування, тобто малярна камера, зона полірувальних робіт повинні бути розташовані в приміщенні таким чином, щоб автомобілі чи деталі дуже легко та швидко можна було пересувати з однієї зони в іншу і при цьому витрачати як найменше часу.

Приміщення не повинне бути захаращеним, що також впливає на якість та швидкість роботи. Потрібно, щоб доступ до вимикачів та обладнання, був легким та доступним. Всі двері, ворота та вікна в приміщенні повинні відчинятися дуже легко.

Але, головне, щоб приміщення було дуже чистим, бо бруд та пилюка дуже сильно впливають на якість і швидкість малярно лакувальних та полірувальних робіт. Необхідно, перед тим, як попасти на малярну дільницю, автомобіль чи деталі автомобіля, які будуть ремонтуватися, повинні бути добре помиті.

Тепер розглянемо інструмент та обладнання, яке необхідне для якісного та швидкого виконання ремонтних робіт по відновленню лакофарбового покриття автомобіля.

Інструмент та обладнання.

Якісний інструмент та обладнання повинні працювати таким чином, щоб дуже швидко, якісно виконувати роботу та при цьому витрачати як най менше енергії.

В малярному цеху повинна бути фарбувальна камера, компресор стисненого повітря, мийка фарборозпилювачів, інфрачервона сушка, поворотні рукави для подачі стисненого повітря на фарборозпилювачі та шліфувальні машини, фарборозпилювачі, шліфувальні машини, апарат очистки стисненого повітря, підставки під деталі та інше.

З фарбувальних камер, найкращим варіантом для малярного цеху є фарбувальні камери італійської фірми "USI". Це двомоторні камери, які дуже економічні за рахунок того, що завдяки двом моторам, нагріте повітря циркулює в камері. І тільки 15% нагрітого повітря виходить за межі камери. Вони працюють у двох режимах: перший - це фарбувальний режим, другий - режим сушіння.

Якщо, порівнювати співвідношення ціни, якості та продуктивності, їм, поки що, нема конкурентів на ринку.

Якщо є мийка фарборозпилювачів, то це приводить до значної економії розчинника, яким миють фарборозпилювачі. Таку мийку завжди потрібно мати на малярній дільниці. Кращими в класі мийок є мийки фірми "Drester". Ці мийки, завдяки своїй унікальності, можуть мити фарборозпилювачі які працюють не тільки з фарбою на розчиннику, але і на воді.

Кращими з серії інфрачервоних сушок є сушки італ’янської фірми "Infrarr". Вони зроблені якраз для сушки фарби на автомобілях. Спершу вони прогрівають метал, а вже потім від металу сохне фарба. Таким чином, весь лакофарбний шар якісно висихає.

Компресор стисненого повітря повинен повністю забезпечити малярну дільницю повітрям, тобто весьінструмент, який працює на стисненому повітрі Кращим варіантом для цього є компресор, який виробляє 1500 літрів повітря в хвилину і більше.

Дуже економічним варіантом є використання в малярному цеху шліфувальних машинок японської фірми "Маkita". Ці машини поєднують в собі високу продуктивність, довговічність та невисоку ціну. І це є найкращим варіантом.

Кращими з найкращих з фарборозпилювачів на даному етапі є фарборозпилювачі німецької фірми "Sata". Ці фарборозпилювачі системи HVLP дають змогу при виконанні фарбувальних робіт економити лакофарбний матеріал в розмірі до 60% в порівнянні з традиційними фарборозпилювачами.

На сучасній малярній дільниці необхідно, щоб була лабораторія по підбору кольору фарби. Завдяки цій лабораторії, ми маємо змогу приготувати та відколерувати фарбу для ремонтного фарбування автомобіля чи його деталей. В лабораторії повинно знаходитися устаткування для перемішування фарби, базові фарби, сушильна та витяжна шафа та ваги.

Коли ми чітко організували виконання робіт на малярній дільниці, та при цьому застосовували сучасні технології, обладнання та інструмент, проблем по виконанню ремонтних робіт виникати не може.

7. Основні вимоги до виконання та приймання виконаних робіт

Щоб виконувати ремонтні роботи по відновленню лакофарбового покриття автомобіля необхідно, щоб маляр лакувальник мав відповідний вік, тому що виконання таких робіт несе загрозу здоров’ю, а також добре володіти фарбувальними технологіями.

Тому до виконання малярних робіт по ремонтному фарбуванню та лакуванню автомобіля чи його деталей, допускаються особи вік яких не менше 18 років. Але цього замало. Для того, щоб виконувати ці роботи маляр - лакувальник повинен добре знати:

види лакофарбових покриттів транспортних засобів, технологічне обладнання та інструменти для ремонтного, промислового фарбування та лакування, види пошкоджень лакофарбової поверхні та методи їх усунення, різноманітні технології промислового та ремонтного фарбування та лакування, матеріали для фарбування та лакування та їх властивості, основні вимоги до якості матеріалів для фарбування та лакування, послідовність робіт при промисловому та ремонтному фарбуванні для отримання відмінного результату виконаних робіт,чіткі вимоги до якості виконаних робіт; правила врегулювання господарських відносин у промисловості, можливості захисту господарських прав та інтересів, основи трудового законодавства, адміністративну і дисциплінарну відповідальність; планування підприємницької діяльності, фінансову базу підприємства, інноваційну та комерційну діяльність підприємства (основи маркетингу), фінанси та облік на підприємстві, системи обслуговування бізнесу, можливості отримання високого прибутку; застосування комп’ютерних та інформаційних технологій для оптимізації і автоматизації виробничого процесу, інноваційні системи управління виробництвом та матеріальними коштами відповідно до спеціалізації, особливості сучасних фарбувальних технологій, специфіку ремонтного фарбування та лакування автомобілів, раціональну систему фарбування та лакування, сучасні екологічні фарбувальні технології які базуються на основі лакофарбових матеріалів на водяній основі, технічні характеристики лакофарбових матеріалів, інструменту та обладнання, можливості сучасного обладнання та інструменту для прискорення технологічного процесу та економії матеріалу, систему контролю якості виконаних робіт, техніку безпеки на робочому місці, електробезпеку, пожежну безпеку, засоби пожежогасіння, охорону праці та її правову базу, гігієну праці, техніку безпеки при роботі зі шкідливими та вибухонебезпечними матеріалами, практичне надання різноманітної допомоги потерпілим при нещасних випадках, лікарські матеріали, медикаменти та їх застосування, регулярне проходження медогляду.

Також маляр - лакувальник повинен уміти:

виконувати роботи по визначенню дефектів лакофарбового покриття, виду лакофарбового покриття, кількості праці та приблизну кількість матеріалів для їх усунення, проводить операцію по очистці поверхні окремої деталі чи автомобіля від бруду та мастил за допомогою води, миючих засобів та спеціальних очисників, наносить шпаклівку чи рідку шпаклівку на поверхню за допомогою шпателів, або фарборозпилювача та іі шліфувати наждачним папером при допомозі ексцентрикової машинки, проводити операцію обезжирювання поверхні за допомогою анти силіконових очисників, наносити на підготовлену поверхню грунт - наповнювач за допомогою фарборозпилювача, висушувати грунт - наповнювач в малярній камері чи інфрачервоною сушкою, шліфувати наждачним папером при допомозі ексцентрикової машинки, фарбувати автомобіль чи деталі автомобіля, поетапно контролювати, з записом у відповідні документи, якість виконаних робіт, мити інструмент та обладнання від залишків лакофарбових матеріалів та їх утилізувати, прибирати робоче місце від бруду та пилу під керівництвом майстра малярної дільниці.

Коли маляр буде дотримуватися та виконувати основні вимоги до виконання та приймання виконаних робіт по ремонтному фарбуванню та лакуванню капота автомобіля, тоді робота буде виконана вчасно та якісно.

. Охорона праці під час послідовного виконання робіт

Виконання малярних робіт проходить в зоні підвищеної безпеки, тому необхідно чітко виконувати правила охорони праці, пожежної безпеки та техніки безпеки.

В основному, при роботі з покривними матеріалами (шпаклівками, грунтами, наповнювачами, фарбами та прозорими лаками), особливо при фарбуванні розпиленням необхідно слідкувати за тим, щоб гази, пари, аерозолі та тумани не використовувались в концентраціях, шкідливих для здоров’я. В тих випадках, коли на робочому місці виникають пари, гази, аерозолі чи суміші шкідливих речовин в концентраціях шкідливих для здоров’я, необхідно використовувати засоби захисту дихання.

Вибір відповідного засобу захисту дихання залежить від концентрації шкідливої речовини. Так, застосовуються напівмаски зі змінними вставними фільтрами для розчинників та мілко дисперсного пилу, при допустимих концентраціях шкідливої речовини 0,1% об’єму, та при цьому необхідно забезпечити вміст в навколишньому середовищі не менше 17% кисню.

Фільтри, які навінчуються, застосовуються з суцільною маскою і допускають концентрацію 0,5% об’єму та при цьому потребують гарантованого вмісту в навколишньому повітрі 17% кисню. А вже при більших концентраціях шкідливих речовин, потрібні такі прилади захисту дихання, які діють незалежно від навколишньої атмосфери, наприклад прилади з напірними чи всмоктуючи ми рукавами (дихальний прилад з стисненим повітрям, циркуляційний прилад і т.д.

Названі вище конструкції універсально підходять для роботи з різними покривними матеріалами, незалежно від застосованого розчинника та інших фарбників.

Рекомендується при фарбуванні розпиленням завжди використовувати захисну напівмаску з комбінованими фільтрами.

При великих розпилювальних роботах, коли задіяні декілька фарборозпилювачів і при відсутності вентиляції - необхідно застосовувати прилади, які діють незалежно від навколишньої атмосфери.

Але, при всьому цьому, потрібно мати на увазі людей, які схильні до алергії, астми чи бронхіальних катарів, яких не можна залучати до роботи з поліуретановими покривними матеріалами.

При використанні фільтрів , які захищають дихання, необхідно мати на увазі, що їх необхідно регулярно заміняти, не пізніше появи перших ознак запаху.

Невикористані фільтри, з яких знята захисна оболонка, необхідно застосувати протягом до півроку.

В деяких випадках, при скупченні густого туману, в наслідок розпилу матеріалу, навколо голови робітника, необхідно, щоб в його розпорядженні знаходилися засоби захисту та догляду за шкірою, руками та миючі засоби.

Персонам, які проводять фарбування розпиленням і отримують значні забруднення покривними матеріалами, необхідно надавати відповідну захисну одежу з вогнезахисними та антистатичними властивостями. Персони, які проводять такі роботи, повинні використовувати таку одежу, а роботодавець повинен забезпечувати її заміну за відповідні проміжки часу та слідкувати за її очисткою.

Так як, частини одежі, які сильно забруднені вогненебезпечними покривними матеріалами, створюють підвищену пожежонебезпеку, необхідно при виборі захисної робочої одежі знати, що тканина з високим вмістом плавких синтетичних ниток, може значно підвищити ступінь ураження при опіках. Доцільно враховувати це при виборі нижньої одежі.

ЗАВЖДИ ПОТРІБНО ПАМ’ЯТАТИ, ЩО ПРИ ПРОВЕДЕННІ РОБІТ МЕТОДОМ РОЗПИЛЕННЯ І ОКУНАННЯ ВИНИКАЄ ПІДВИЩЕНА ЗАГРОЗА ПОЖЕЖІ ТА ВИБУХУ!

. Куріння заборонено!

. Не використовувати відкритий вогонь в приміщеннях, де проводиться фарбування розпиленням.

. Не допускати іскріння. При необхідності заміни електрообладнання відключати електричний струм!

. Не використовувати взуття підбите гвіздками! Використовуйте взуття, яке має електропровідність.

. Використовуйте для очистки обладнання та витяжного обладнання тільки інструменти з дерева, бронзи та міді.

. Ні в якому разі не використовуйте для очистки інструменти із заліза.

. Не випалюйте витяжні труби.

. Не спалюйте відходи лакофарбових покриттів.

. Не ставте тару з фарбами чи розчинниками на нагрівачі.

Не використовуйте для розпилення стиснений кисень чи інші стиснені гази.

. Необхідно забезпечити порядок при видаленні відходів. Відходи, які містять пероксиди, розчинники, ганчірки, залишки фарб і так далі, повинні зберігатися в окремих щільно зачинених металевих контейнерах.

. В робочому приміщенні повинен зберігатися запас фарби тільки на одну робочу зміну.

. Шліфування:

Потрібно забезпечити достатню витяжку пилу. При недостатній вентиляції необхідно використовувати маски, які захищають від пилу. Не потрібно спалювати в топках сухі залишки шліфувального пилу. Такі відходи необхідно збирати в щільно зачинені контейнери і видаляти як шкідливі відходи.

. Держати напоготові поблизу робочих місць, де проводиться фарбування, годні вогнегасники.

. Не загромоджувати аварійні виходи, вікна та транспортні шляхи.

. Держати в чистоті приміщення, робочі стенди та обладнання, де проводиться фарбування, видаляти пил.

. Неможна мити руки в розчинниках. Потрібно використовувати рекомендовані засоби для очистки та захисту шкіри.

. При фарбуванні великих деталей в малярних камерах, необхідно завжди використовувати противогази чи захисні маски з вугільними чи комбінованими фільтрами.

ПРИ РОБОТІ З ПОЛІЕФІРНОЮ ШПАТЛІВКОЮ ЧИ НАПОВНЮВАЧЕМ НЕОБХІДНО ВИКОНУВАТИ НАСТУПНІ ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ:

. Якщо на етикетці нема особливих вказівок, потрібно зберігати в прохолодному місці, добре провітрюваному, захищеному від сонця та при температурі макс. 25°С.

Затвержувачі необхідно зберігати в призначених для них ємностях та окремо від прискорювачів реакції.

. Затвержувачі та прискорювачі реакції не можна змішувати один з одним, так як вони можуть дуже бурхливо реагувати між собою.

. Уникати забруднення іржею, металами та іншими хімічними речовинами.

. Завжди використовувати захисний крем для рук та рукавички.

. При роботі з пероксидами завжди носити захисні окуляри.

ЗАХОДИ, ЯКІ НЕОБХІДНО ВЖИТИ ПРИ:

ЗАХОДИ ПО ОХОРОНІ ПРАЦІ ПРИ РОБОТІ З МАТЕРІАЛАМИ, ЯКІ МІСТЯТЬ ІЗОЦІОНАТ.

Покривні матеріали, в склад яких входить ізоціонат, можуть викликати подразнюючу дію на слизисту оболонку дихання і визивати реакцію понад чутливості. При вдиханні парів чи підвішених частинок фарби виникає загроза сенсибілізації. При роботі з матеріалами, з вмістом ізоціонату, необхідно проводити заходи, які відповідають заходам при роботі з покриттями з вмістом розчинника.

Особливо небезпечне вдихання розпилених часток та парів. Не дозволяється допускати до роботи з покриттями, з вмістом ізоціанату персон, які страждають астмою, алергією та схильні до захворювань дихальних органів.

Необхідно забезпечити відмінну вентиляцію та витяжку повітря, необхідно застосовувати маски, які захищають дихання.

ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ОТРУЄННІ ТА ПОПАДАННІ НА ТІЛО ІЗОЦІАНАТУ.

Бризки в очі.

Необхідно промити очі декілька хвилин, по можливості злегка теплою водою. Широко розкрити віки. Попросити потерпілого під час промивання, порухати очима в різні боки. Викликати окуліста, показати йому хімічну речовину з вмістом ізоціонату, а також розказати про вжиті заходи.

Бризки, які попали на шкіру, необхідно як найшвидше ретельно помити великою кількістю води з милом. Потім, в разі необхідності, ще раз очистити шкіру відповідними засобами очистки. Забруднену одежу необхідно швидко зняти.

Дихальні шляхи.

Свіже повітря, при зупинці дихання, негайно застосувати штучне дихання, а при необхідності введення кисню, тепло, спокій. Викликати лікаря.

ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ.

Тара з затверджувачами не повинна піддаватися дії прямих сонячних променів і повинна зберігатися закритою в сухому прохолодному місці. Температура зберігання на складі не повинна перевищувати 40°С.

При транспортуванні необхідно дотримуватися інструкцій по транспортуванню небезпечних вантажів.

ВИТІК МАТЕРІАЛУ.

Негерметичну тару необхідно розвернути таким чином, щоб пошкоджена дільниця знаходилася зверху. З витікшим розчином необхідно поступити так:

. Матеріал, який витік, необхідно засипати піском чи землею.

. Полити нейтралізуючим розчином та залишити мінімум на 10 хвилин для проходження реакції. В якості нейтралізуючого розчину можна застосувати 5-10 % - процентний розчин соди чи 2-5 % - процентний розчин аміаку, до яких добавлена невелика кількість змочувального засобу.

. Залишки та абсорбуючий засіб, після використання, помістити в відкритий контейнер та знову залити рідким нейтралізуючим засобом і витримати протягом одної доби.

ТАРА ПІД ТИСКОМ

Внаслідок проникнення вологи і подальшого формування вуглекислого газу в тарі, з вмістом затвержувача, може піднятися тиск. Взагалі він розпізнається по утворенню на тарі вм’ятин та опуклостей. Кожну тару, яка знаходиться під тиском, необхідно якнайшвидше відділити від іншої тари та накрити, наприклад: брезентом. Тиск можна прибрати, якщо обережно відкрити кришку чи проткнути тару за допомогою інструменту, який дозволяє проводити цю операцію на відстані від тари. Тару, яку звільнили від тиску, необхідно помістити в сухе місце та як найшвидше переробити, якщо в ньому не з’явився осад.

Зберігання покривних матеріалів та розчинників регулюється спеціальними інструкціями у відповідності до технічних правил по поводженню горючими рідинами. Але ці інструкції не діють, коли горючі рідини знаходяться на робочому місці та в процесі роботи в необхідній кількості для проведення роботи чи залишені на короткий час в якості кінцевого чи проміжного продукту. Згідно інструкцій по зберіганню покривних матеріалів, дозволено зберігати в приміщеннях, де проводиться фарбування лакофарбові матеріали в кількості, які відповідають потребам роботи не більше як на одну зміну.

Недопустимим вважається зберігання горючих речовин в проходах і проїздах, на сходових клітках, в загально доступних коридорах, на дахах будівель та установах і т. д., а також в робочих приміщеннях. В усіх таких місцях, а також в інших загальнодоступних, не дозволяється також зберігати пусту тару, в якій зберігалися рідина класу небезпеки АI, АII чи В. Ця заборона потребує неухильного виконання, тому що навіть невелика кількість залишків горючих речовин може призвести до пожежі та вибуху.

Зберігати лакофарбові матеріали необхідно при температурі від +5°С до 40°С.

ГАСІННЯ ПОЖЕЖІ.

При гасінні пожежі, необхідно застосовувати засоби гасіння пожежі для горючих речовин класу В (горючі рідини). До них відносяться: сухий вогнегасний порошок, вуглекислий газ та піна.

Для того, щоб не завдати шкоди своєму здоров’ю та майну підприємства, необхідно чітко дотримуватись та виконувати правила охорони праці, техніки безпеки та пожежної безпеки.

Висновок

В дипломній роботі на тему "Ремонтне фарбування методом переходу фарбою металік та лакування капоту автомобіля" було описано, як за допомогою сучасних технологій та обладнання провести ремонтні фарбувальні роботи на капоті автомобіля. Ми побачили відмінності в технологічних процесах при фарбуванні капота автомобіля методом переходу всередині деталі, коли у нас фарба не зовсім точно співпадала з кольором фарби на автомобілі, та при звичайному фарбування деталі від краю до краю.

З опису дипломної роботи, можна зробити чіткий висновок про те, що таку роботу, коли фарба "металік" для фарбування капоту не зовсім співпадає з кольором фарби на автомобілі, можна виконати тільки завдяки технологічному методу фарбування методом переходу в середині деталі фарбою "металік". Такий технологічний метод, фарбування переходом, дозволяє нівелювати різницю в кольорі між кольором фарби на капоті і кольором фарби на автомобілі. Про це і було написано в моїй дипломній роботі.

Перелік використаної літератури та інформації

"Ремонт кузова після аваріїї", вид. "Євротакс", 1991 р.

"Технологія ремонтного фарбування легкових автомобілів", вид. "Глазуріт", Германія.

"Технологія ремонтного фарбування легкових автомобілів", вид. "Глазуріт", Германія.

www. glasurit. com. glasurit. com. ua. glasurit. ru. autosmile.odessa.ua/obuchenie_colorist/://www.theredstar.ru/info/45-stat/154-pervich-sredstva-pozhtush

http://www.my-tools.com.ua/