Партизанський рух в країнах Європи в роки другої світової війни
Зміст
Вступ
Франція
Єврейська бойова організація
Греція
Зародження Руху
Перші прояви
Створення першого загону Опору
Основні сили Руху Опору
Польща
Чехословаччина
Австрія
Албанія
Висновки
Використана література
Вступ
Партизанська війна - різновид війни <#"justify">Створення першого загону Опору
Відсутність законного уряду і бездіяльність пануючого політичного класу створили вакуум влади й означали відсутність згуртовуючої сили для грецького народу. Більшість офіцерів та громадян, які хотіли продовжувати боротьбу із окупантами, не мали іншого вибору, як тікали на контрольований Британією Близький Схід, а ті, хто залишився, не були впевнені у перспективності своєї боротьби із вермахтом. Ця ситуація призвела до створення кількох угруповань, які взяли на себе роль та повноваження опору окупаційній владі.
Перша значна група Опору була заснована венізелістами з Народної республіканської грецької ліги <#"justify">Польща
Антифашистські групи в Польщі почали виникати з весни 1940 р. Польський емігрантський уряд на чолі з Владиславом Сікорським, який перебував у Англії, підписав з СРСР угоду про взаємну допомогу і підтримку у війні проти фашистської Німеччини. На території СРСР формувалися частини польської армії на чолі з генералом Владиславом Андерсом - Армія Крайова. З травня 1942 р. перші загони Гвардії Людової, яка формувалася переважно комуністами, почали збройну боротьбу проти фашистів. Проте досягти об'єднання цих сил не вдалося. Радянський уряд розірвав у квітні 1943 р. відносини з емігрантським урядом, орієнтуючись на комуністів.
Чехословаччина
У Чехословаччині боротьбу проти фашизму очолив емігрантський уряд на чолі з Едуардом Бенешем. Навесні 1942 р. на території країни виникли перші партизанські загони, на території СРСР була сформована чехословацька військова частина. У1942 р. чеські парашутисти організували вбивство гітлерівського намісника Гейдриха. Особливо бойовий характер мали дії словацьких партизан. Влітку 1944 р. в Словаччині розпочалося збройне національне повстання, що тривало два місяці. У березні 1945 р. було створено Національний фронт чехів і словаків, що значно активізувало партизанську боротьбу на завершальному етапі війни.
Підпільні диверсійні групи в роки війни діяли в Норвегії, Бельгії, Голландії, Данії.
Характерною рисою Руху Опору в Європі було те, що до складу партизанських загонів, диверсійних і розвідувальних груп входили представники різних народів, втікачі з концентраційних таборів. Друга світова війна дала могутній поштовх соціальному, визвольному й антиколоніальному руху, що привело до падіння колоніальних імперій, демократизації всіх сторін життя європейських країн.
Австрія
Офіційно Австрія не брала участь у 2-ой світовій війні, тому що з 1938 року була частиною Німеччини. 10.04.1938 відбулася вельми спірний щодо законності референдум, в результаті якого Австрія була оголошена частиною Третього Рейху. І буквально з перших же днів Об'єднання Австрія відчула на собі весь жах фашизму <http://ua-referat.com/%D0%A4%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%B7%D0%BC>. Так, тільки в 1938 році, було знищено 80 тис. австрійських громадян. В Австрії не було потужного озброєного ДС, однак значна частина австрійців брала участь у боротьбі протягом усього часу окупації. Були розповсюджені професійні <http://ua-referat.com/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D1%8F> організації супротиву (пожежників, річковиків, студентів <http://ua-referat.com/%D0%A1%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82>, залізничників), більшість з учасників яких було знищено в концтаборах. Найбільш потужною організацією <http://ua-referat.com/%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F> опору був Австрійский Союз Свободи, що активно діяв у 1944 році. Однак потужний апарат придушення і лояльність великої кількості громадян режиму дозволили створити в Австрії розгалужену мережу ДС.
Албанія
Була окупована фашистською Італією з 7 по 10 квітня 1940года. Офіційним правителем Албанії став Італійський Імператор, а фактичним - його намісник. 28.10.40. Албанія була використана як плацдарм для нападу на Грецію, проте використовувати Албанію як істочника живої сили для Італійської армії не вдалося, так як місцеві антифашисти стали на підтримку Грецької армії. Боротьба від одиничних випадків саботажу переходила до партизанської. Найбільш потужний центр опору був утворений весной1941 року в гірських районах неподалік від Тирани. 28.10.41. У Тирані відбулася багатолюдна антифашистська демонстрація. 8-14 листопада 1941 в Тірані відбувся об'єднавчі зїзд компартії (КПА).
Керівником <http://ua-referat.com/%D0%9A%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA> став Енвер Ходжа. У лютому 1942 в листі ЦК КПА рекомендовано навчати народно-визвольні загони. 16.09.42 за ініціативою КПА був створений Народно-Визволитель-ний Фронт Албанії (НОФА). Численні спроби мобілізувати албанців у фашистські наштовхувалися на опір, виражений в акціях саботажа.
У грудні 1942 боротьба албанського народу була визнана країнами Антигітлерівської коаліції. У квітні 1943 ЦК КПА видає постанову про створення Національно-Визвольної Армії (НВА) на основі партизанського руху. Навесні 1943 спалахнули бої в Південній Албанії. До цього часу НОА налічує більше 35 бойових загонів. 10.07.43. Генеральна рада і Генштаб НОА звернулися до народу з призивом до загального повстання. Однак незабаром Німеччина <http://ua-referat.com/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0>вводить в Албанію свої війська. До початку зими 1943/44гг. НОА контролює <http://ua-referat.com/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C> багато міст і районів Центральної і Південної Албанії. В цей же час почалося масфіксований німецький наступ. На НОА обрушилися репресії, однак загальний хід світової війни змінити було вже не можна і за підтримки Союзників 17.11.44- звільнення Тирана, а 29.11.44-вся Албанія. Всього за роки окупації Албанське партизанство налічувало близько 28 тис. чоловік.
Висновки
Отже, можна зробити наступні висновки:
Жорстокий окупаційний режим в умовах німецького "нового порядку" мав протилежні наслідки. Для підтримання своєї тимчасової влади фашисти мусили зняти з фронту майже півмільйона боєздатних воїнів. Водночас у відповідь на жорстокість окупаційних властей на території окупованих країн посилювалися підпільна боротьба і партизанський рух.
Особлива увага приділялася створенню партизанських і диверсійних загонів та баз їх матеріально-технічного забезпечення. Розгортання боротьби у ворожому тилу відбувалось у надзвичайно важких умовах. Швидка окупація більшості районів та жорстока розправа з партизанами і підпільниками призвели до великих втрат у русі опору. Але навіть у 1941 р. для боротьби з ним фашисти змушені були зняти з фронту понад 50 тис. солдатів та офіцерів.
У перший рік війни партизанський рух мав мало організований характер. Групи були нечисленними, погано озброєними. Утворювалися вони в основному з воїнів, які вийшли з оточення, втекли з полону, та з активістів. Партизанські загони поповнювало і всіляко підтримувало мирне населення. Перші виступи партизанів проти фашистів носили епізодичний характер.
Боротьба у ворожому тилу набирала різних форм: бойові дії, організаторська і політична робота підпільників, масовий саботаж економічних, політичних і воєнних заходів окупантів та ін. У ній брали участь близько 500 тис. партизанів, об'єднаних у 60 великих з'єднань, та майже 2 тис. загонів і груп.
Новий, вищий етап партизанського руху почався з весни 1943 р., коли значно зміцніли сили патріотичного руху і він набув організаційного і бойового досвіду. Головною формою партизанської війни було руйнування німецьких комунікацій (рейкова, шляхова війна). Великі загони практикували також тактику рейдів. Але значення партизанського руху у ворожому тилу оцінюється не тільки безпосередніми втратами окупантів, оскільки воно виходить далеко за межі чисто воєнних операцій. На значній території, зайнятій фашистами, підривався, а то й зовсім ліквідовувався окупаційний режим. Надзвичайно вагомим було морально-політичне значення партизанського руху і підпілля.
Використана література
1. Соціальна мережа (інтернет) [http://pidruchniki.ws;<http://www.info-library.com.ua/>; <http://uk.wikipedia.org/>; http://school.xvatit.com/].