Розробка автоматизованої підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт на ВАТ 'Макаронна фабрика'

Розробка автоматизованої підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт на ВАТ 'Макаронна фабрика'

АНОТАЦІЯ

Прізвище та ініціали здобувача: Жало А.О.

Назва бакалаврської роботи: Розробка автоматизованої підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт на ВАТ «Макаронна фабрика»

Бакалаврська робота містить: ___ сторінок, 4 розділи, __ схеми, __ таблиці , 4 додатки, ___ джерел.

Спеціальність: 6.050101 «Комп’ютерні науки»

Метою бакалаврської роботи є створення автоматизованої підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт на підприємсті ВАТ «Макаронна фабрика». Головною задачею системи є полегшення роботи головного інженера, а саме забезпечення контролю за основними функціями складу,як облік матеріальних цінностей та контрагентів, полегшення створення та підписання відповідних документів та створення звітів.

У даній бакалаврській роботі узагальнено знання, отримані під час навчання в університеті та під час проходження практик (технологічно та переддипломної). Подана загальна характеристика об’єкту автоматизації, сформовані основні вимоги до розробленої системи, визначені функції, що автоматизувалися, обґрунтовано необхідність автоматизації підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт та вибір програмних засобів, подано аналіз ефективності впровадження АС, висвітлено питання про забезпечення дотримання правил охорони праці та техніки безпеки на робочому місці головного інженера.

ГОЛОВНИЙ ІНЖЕНЕР, САSE-ЗАСОБИ, АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА (АС), ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ, ФУНКЦІЇ, БАЗА ДАНИХ (СУБД), ОБ’ЄКТНО-ОРІЄНТОВАНЕ ПРОГРАМУВАННЯ.

The summery

Name and initials: Zhalo A.O.of the Bachelor: Development of an automated subsystems planning repair and maintenance at JSC “ Pasta factory ”work consists of: ___ pages, 4 chapters __ schemes __ tables, 4 appendices, ___ sources.: 6.050101 "Computer Science"goal is to create a Bachelor of automated planning subsystem repair and maintenance of agroindus JSC pasta factory. The main goal is to facilitate the work of chief engineer, namely the monitoring of the basic functions of how to register property and contractors to facilitate the creation and signing of relevant documents and generate reports.bachelor work summarizes the knowledge acquired during university studies and during their practices (pre and technologically). The general characteristic of automation, two main requirements for the developed system defined functions, the necessity of automation subsystem planning repair and maintenance and choice of software, contains an analysis of the effectiveness of the AU, highlighted the issue of enforcing the rules of safety and Safety on the job of chief engineer.

Chief Engineer, CASE , computer system (AS), functional model, FUNCTIONS, DATABASE (RDBMS), object-oriented programming.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Системний аналіз ВАТ «Макаронна фабрика» та постановка задачі на розробку підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт

.1      Загальна характеристика ВАТ «Макаронна фабрика»

.2      Організаційна структура відділу головного інженера

.2.1 Посадова інструкція головного інженера

.3      Обґрунтування необхідності автоматизації планування ремонтно-профілактичних робіт на ВАТ «Макаронна фабрика»

.4      Загальна концепція АС

.5      Постановка задачі на проектування

.6      Технічне завдання на розробку підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт для відділу головного інженера на ВАТ «Макаронна фабрика»

.6.1 Загальні положення

.6.2 Призначення і цілі створення системи

.6.3   Характеристика об’єкта автоматизації

.6.4   Вимоги до системи

.6.5   Вимоги до функцій

.6.6   Склад і зміст робіт по створенню підсистеми

.6.7   Порядок контролю і приймання системи

.6.8   Вимоги до складу і змісту робіт з підготовки до введення системи в дію

.6.9   Вимоги до документації

.6.10 Джерела розробки

Розділ 2. Розробка комплексу задач автоматизації

.1 Вибір та характеристика програмних засобів для розробки елементів системи

.1.1 Erwin Process Modeler r7.3 (BPwin) CA Technologies

.1.2 Erwin Data Modeler r7.3 (BPwin) CA Technologies

.1.3 MS SQL Server 2005

.1.4 Borland Delphi 7.0

.1.5 Розробка інтерфейсу користувача сиситеми

.2 Опис інформаційного забезпечення

.2.1 Склад, опис і організація інформаційного забезпечення

.2.2 Організація збору і передачі інформації

.2.3 Опис організації інформаційної бази

.2.4 Перелік вхідних даних та сигналів

.3 Опис алгоритмічного забезпечення

.3.1 Призначення та характеристика алгоритму функціонування

.3.2 Функції, що реалізуються

.3.3 Алгоритм і результати рішення

.4 Розробка логічної і фізичної моделей бази даних

.5 Алгоритмізація функцій системи та опис реалізованих функцій системи

.5.1 Алгоритми функцій системи

.5.2 Інструкція користувача

.6 Розрахунок економічного ефекту від впровадження АС

.6.1 Початкові дані

.6.2 Витрати, пов’язані з розробкою програми на ПК

.6.3 Витрати на придбання і установку ПК

.6.4 Витрати на підготовку приміщення

.6.5 Витрати на навчання персоналу

.6.6 Загальна вартість розробки і впровадження системи V∑

Розділ 3. Охорона праці

.1 Безпека експлуатації посудин, що працюють під тиском

.1.1 Посудини, що працюють під тиском

.1.2 Класифікація та технічне опосвідчення посудин, що працюють під тиском

.1.3 Безпека експлуатації стаціонарних посудин

Розділ 4. Техніка безпеки

.1 Вимоги електробезпеки

.2 Вимоги безпеки під час експлуатації ЕОМ

.3 Вимоги безпеки під час обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ

Висновки

Список використаних джерел

Додаток А. Функціональна модель

Додаток Б. Логічна та фізична моделі

Додаток В. Схема бази даних

Додаток Г. Інтерфейс користувача

Вступ

В наш час автоматизація та комп’ютеризація проникла у всі сфери життєдіяльності людини та не обійшла стороною й галузі харчової та переробної промисловості України.

Сучасний бізнес висуває до управління досить жорсткі вимоги в прийнятті стратегічних рішень управління підприємством. В сучасних умовах господарювання досягнення високих виробничих показників діяльності підприємства значною мірою залежить від ефективності прийняття рішень. На будь якому підприємстві виробництво є ключовою ланкою. Підприємства харчової та переробної промисловості своїми виробничими контурами пов’язані з споживачем. Від управління виробництвом залежить прибуток самого підприємства. А щоб виробництво не було безперебійним, обладнання має працювати чітко.

Кожен керівник на своєму місці приймає велику кількість різноманітних рішень, кожне з яких є специфічним для його посади і місця роботи. Від інформаційної підтримки залежить прийняття управлінського рішення. Головний інженер слідкую за тим щоб робота обладнання була без перешкод.

На ВАТ «Макаронна фабрика» чітка робота обладнання відіграє важливу роль, щоб досягти цього треба своєчасно вести ремонтно-профілактичні роботи на підприємстві.

Одним із сучасних напрямів використання обчислювальної техніки та нових інформаційних технологій є організація автоматизованих робочих місць персоналу управління на рівні керівників, спеціалістів, технічних працівників. Автоматизовані робочі місця дозволяють організувати функції введення даних, ведення бази даних, роботу з екранними формами як з документами, подання результатної інформації в графічному вигляді, багатовіконне відображення даних. Засоби автоматизованих робочих місць дозволяють автоматизувати задачі, які можна формалізувати, і забезпечують інформаційну підтримку задач, що важко формалізуються і результати яких використовуються для прийняття рішень.

Створивши автоматизоване робоче місце для головного інженера, дозволить йому швидко та своєчасно приймати рішення, дозволить скоротити час на виконання розрахункових операцій, зменшити кількість помилок при обчисленнях та введені інформації, забезпечити головному інженеру оперативний доступ до даних.

Отже, для підприємств усіх галузей, і ВАТ «Макаронна фабрика» зокрема, на сучасному етапі розвитку. однією з найбільш актуальних задач є розроблення та впровадження новітніх інформаційних систем і технологій, що дозволить підвисити якість управління, забезпечити спеціалістів необхідною інформацією для прийняття рішень.

Розділ 1. Системний аналіз ВАТ «Макаронна фабрика» та постановка задачі на розробку підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт

1.1    Загальна характеристика ВАТ «Макаронна фабрика»

ВАТ “Макаронна фабрика” - одне з провідних підприємств харчової промисловості, оснащене найсучаснішим обладнанням.

Історія фабрики починається з початку ХХ століття, з 1914 року. З 1996 року підприємство перетворено в акціонерне товариство відкритого типу - ВАТ “Макаронна фабрика” м. Київ, а з червня 2001 входить до холдингу “Євросервіс-Україна”.

На підприємстві встановлено і експлуатується устаткування передових світових фірм - автоматизованї лінії всесвітньо відомої швейцарської фірми Бюллер з технологією Турботерматик для виробництва довгорізаних і короткорізаних макаронних виробів. Крім того, на фабриці є великий парк фасувального устаткування. Підприємство має власну акредитовану лабораторію, обладнану сучасними приладами, що дає змогу своєчасно визначити якість сировини і макаронних виробів.

Фабрика першою налагодила випуск макаронних виробів.

ЗАТ "Макаронна фабрика" є найпотужнішим підприємством макаронної промисловості України, переможцем регіонального конкурсу якості, дипломантом рейтингу "Золота Фортуна", багатьох виставок. Номенклатура продукції складає понад 30 найменувань вагових і фасованих макаронних виробів без барвників і домішок, виробництво яких почалося з 1990 року. Налагоджено випуск макаронних виробів із доданням бета-каротину, який має радіопротекторні властивості. Вагова продукція упакована в паперові мішки та гофроящики, фасована - в яскраві картоні пачки та поліпропіленові пакети.

Диплом та право маркувати знаком "Київська якість" макаронні вироби "Екстра" вагові і фасовані (вермішель, черепашки, вермішель довга, равлики, локшина, спіраль, макарони соломка, витушки, пера, кільця, ріжки, парасольки, ріжки особливі, коліщатка, ріжки кручені, локшина-виток) отримало ВАТ "Макаронна фабрика".

Виготовлення макаронних виробів "Екстра" здійснюється за технологією фірми "Бюлер" (Швейцарія) на автоматизованих лініях "Турботерматік", що передбачає прогресивні режими приготування макаронного тіста і сушіння макаронних виробів, автоматичний контроль і підтримання на оптимальному рівні параметрів режиму, комп'ютерну реєстрацію даних і виведення інформації на монітор. Для виготовлення макаронних виробів використовується пшеничне борошно вищого сорту, яке за всіма показниками відповідає вимогам стандартів.

Державна реєстрація ВАТ «Макаронна фабрика»

На ВАТ «Макаронна фабрика» на 2011 р. Працює 245 чоловік. Організація і розподіл обов'язків на підприємстві здійснюється згідно схеми організаційної структури управління представленій на сторінці ______ графічного матеріалу.

Організаційна структура підприємства відображає ієрархію зв'язків між його підрозділами. Однією з найважливіших цінних властивостей ієрархічної системи управління є можливість розподілу функцій управління за рівнями системи, прийняття рішень стосовно різних завдань у підрозділах різного рівня. Це дає змогу зосередити розв’язання стратегічних завдань на вищих рівнях управління, де їх розв’язання найбільш ефективне. Тактичні завдання залежно від їхньої складності та необхідних ресурсів можуть розв’язуватися на нижчих рівнях, що забезпечує оперативність прийняття рішень, і здебільшого - вищу точність.

В ієрархічних СУ управління підсистемами нерідко здійснюється в умовах неповної інформації, коли підсистемі вищого рівня можуть бути не повністю відомі цілі та обмеження підсистем нижчих рівнів. В цьому дипломному проекті розроблена підсистема планування ремонтно-профілактичних робіт. Плануванням займається головний інженер.

1.2 Організаційна структура відділу головного інженера

Відділ головного інженера являється структурним підрозділом компанії, який забезпечує технічну підтримку, відповідає за технічний стан обладнання та за планування ремонтно-профілактичних робіт, що дозволяє реалізовувати безперебійну роботу обладнання. Відділ підпорядковується головному інженеру. В своїй роботі відділ головного інженера керується: наказами та інструкціями керівництва підприємства, ГОСТ та ДСТУ.

Організаційна структура та штат відділу головного інженера затверджуються директором компанії.

Головному інженеру підпорядковуються: Головний механік, начальник ремонтної бригади, механік лінії, головний оператор, начальник безтарного зберігання борошна. Організаційна структура відділу головного інженера зображена на рис 1.1

Рис 1.1 Організаційна структура відділу головного інженера

Функціональні обов’язки персоналу відділу слідуючі:

) забезпечує технічне обслуговування обладнання

·        Забезпечує введення та корегування даних по обладнанню

·        Формує звіти про стан обладнання

) забезпечує своєчасне проведення ремонтно-профілактичних робіт та оглядів обладнання

Взаємовідносини відділу технічного забезпечення з іншими підрозділами підприємства

·        З бухгалтерією :

Головний інженер надає в бухгалтерію рахунки-фактури щодо закупки нового обладнання, подає звіти по заміні обладнання.

·        З відділом кадрів:

Погоджує кількість робітників, їх розряд та тарифні ставки.

·        З плано-економічним відділом:

Узгоджує плани на ремонтно-профілактичні роботи

Норми використання робочого часу.

1.2.1 Посадова інструкція головного інженера

I. Загальні положення

·        Головний інженер належить до професійної групи "Керівники".

·        Головний інженер є першим заступником керівника підприємства і несе відповідальність за результати та ефективність виробничої діяльності підприємства.

·        Призначення на посаду головного інженера та звільнення з неї здійснюється наказом керівника підприємства з дотриманням вимог Кодексу законів про працю України та чинного законодавства про працю.

·        Головний інженер безпосередньо підпорядковується керівнику підприємства.

·        Головний інженер здійснює керівництво технічними службами підприємства.

Кваліфікаційні вимоги:

Повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Післядипломна освіта в галузі управління. Стаж роботи за професіями керівників нижчого рівня не менше 5 років.

Головний інженер повинен знати:

Закони, постанови, укази, розпорядження, рішення та інші нормативно-правові акти органів державної влади та місцевого самоврядування, які регулюють діяльність підприємства.

Профіль, спеціалізацію і особливості структури підприємства.

Перспективи технічного, економічного та соціального розвитку галузі і підприємства.

Виробничі потужності підприємства.

Технологію виробництва продукції.

 Порядок розробки і затвердження планів виробничо-господарської діяльності.

Методи господарювання і управління підприємством.

Порядок укладання і виконання господарських договорів.

Вітчизняні і світові досягнення науки і техніки відповідно до галузі виробництва та досвід передових підприємств.

Менеджмент, маркетинг, економіку, організацію виробництва, праці і управління, законодавство України в галузі науково-технічної політики.

За відсутності головного інженера його обов'язки виконує заступник (за відсутності останнього - особа, призначена у відповідному порядку), який набуває відповідних прав і несе відповідальність за належне виконання покладених на нього обов'язків.. Права

Головний інженер має право:

·        Діяти від імені технічних служб підприємства, представляти інтереси підприємства у взаємовідносинах з іншими структурними підрозділами підприємства, іншими організаціями та органами державної влади.

·        Перевіряти діяльність структурних підрозділів підприємства стосовно технічної підготовки виробництва.

·        Брати участь в підготовці проектів наказів, інструкцій, розпоряджень, а також інших документів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємства.

·        Вимагати та отримувати від керівників структурних підрозділів підприємства та фахівців необхідну інформацію.

·        Самостійно вести листування зі структурними підрозділами підприємства, а також з іншими організаціями з питань, які належать до його компетенції.

·        Взаємодіяти з керівниками всіх структурних підрозділів з питань виробничої діяльності підприємства.

·        Давати керівникам структурних підрозділів вказівки з питань виробництва.

·        В межах своєї компетенції підписувати та візувати документи; видавати за своїм підписом розпорядження по підприємству з питань виробничої діяльності.

·        Вносити пропозиції керівнику підприємства про притягнення до матеріальної та дисциплінарної відповідальності посадових осіб за результатами перевірок.. Відповідальність

Головний інженер несе відповідальність:

·        За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, що передбачені цією посадовою інструкцією, - в межах, визначених чинним законодавством України про працю.

·        За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

·        За завдання матеріальної шкоди - в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України.

1.3 Обгрунтування необхідності автоматизації планування ремонтно-профілактичних робіт на ВАТ «Макаронна фабрика»

Розроблювана система направлена на полегшення роботи головного інженера та задоволення умов функціонування його робочого місця, тобто система повністю пристосована для ВАТ «Макаронна фабрика». Найкращим варіантом для підприємства буде придбання розроблюваної системи, адже вона враховує всі його індивідуальні вимоги, програма є в міру функціональною та не дорогою.

Також доцільно створити автоматизовану систему, що забезпечить головному інженеру контроль за обладнання, планування ремонтно-профілактичних робіт, значно полегшить створення та підписання відповідних документів, створення звітів тощо. Найголовнішою задачею автоматизованої системи є забезпечення безперебійної роботи обладнання, шляхом автоматизації таких функцій:

·        Формування звітів по моніторингу обладнання

·        Формування планів ремонтно-профілактичних робіт

·        Оформлення актів по придбанню технічних елементів обладнання

·        Формування звітів по технічним елементам обладнання наявним на складі

·        Формування звітів по проведеним ремонтно-профілактичним роботам

·        Оформлення наказів про проведення ремонтно-профілактичних робіт

·        Формування наказу на направлення бригади на ремонтно-профілактичні роботи

·        Ведення довідників по виробникам обладнання

·        Ведення довідників по автоматизованим лініям

·        Ведення довідників по пакувальним машинам

1.4 Загальна концепція АС

Концепція автоматизованої системи повинна мати три ключових моменти:

·        організація автоматизованих робочих місць на основі персональних комп’ютерів, програмного забезпечення и спецалізованих пакутів прикладного програмного забезпечення власної розробки;

·        створення і впровадження системи користувацьких інструкцій для керівників та персоналу;

·        включення ПК користувачів в єдину з АРМ локальну мережу під управлінням сервера.

Концепція підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт припускає поточну реалізацію і перспективний розвиток по наступним напрямам:

·        максимальний ступінь автоматизації процесу;

·        розширення та поглиблення напрямів автоматизованої праці;

·        забезпечення безпеки і комфорту в роботі з підсистемою;

·        підвищення продуктивності підсистеми;

·        універсальність, простота та надійність системи підсистеми;

·        максимальний захист всіх видів інформації;

·        гнучкість і комбінаторність складових компонентів.

1.5 Постановка задачі проектування

В сучасному бізнесі в сфері обслуговування якість та час обслуговування - дуже важливі фактори. Між ними існує тісний взаємозв’язок - чим менше часу витрачається на механічне виконання тих чи інших процедур тим більше часу можна витрачати на саме обслуговування, тим самим підвищуючи його якісний рівень.

Враховуючи те, що на даний момент в компанії не всі функції відділу головного механіка повністю автоматизовані або автоматизовані але не найкращим шляхом, тому розробка підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт, з урахування специфіки нашого підприємства, дозволить більш точно та більш швидко створювати плани на ремонтно-профілактичні роботи.

Метою дипломного проекту є розробка підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт на ВАТ «Макаронна фабрика», який повинен автоматизувати виконання наступних задач: введення в систему результатів оглядів та ремонтно-профілактичних робіт, обробку даних та отримання статистичної інформації, подання звітів та подання графіків на ремонтно-профілактичні роботи.

1.6 Технічне завдання на розробку підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт для відділу головного інженера на ВАТ «Макаронна фабрика»

.6.1 Загальні положення

Найменування підсистеми: Планування ремонтно-профілактичних робіт на ВАТ «Макаронна фабрика» .

Результати робіт по створенню системи оформлюються згідно вимогам ГОСТів, ОСТів на відповідні етапи розробки. Виготовлення програмних засобів при необхідності може здійснюватися за додатковим договором між Замовником і Виконавцем.

Роботу виконати згідно завдання на дипломне проектування. Роботу провести згідно вимогам ДСТУ (ГОСТ) на відповідні етапи розробки.

Термін розробки системи ________________.

1.6.2 Призначення і цілі створення системи

Підсистема планування ремонтно-профілактичних робіт призначена для автоматизації інформаційно-облікової й управлінської діяльності головного інженера.

Основною метою створення підсистеми для головного інженера є автоматизація створення замовлень за запчастини або обладнання по результатам огляду обладнання, їх обробка та формування на їх основі зведеного замовлення постачальнику, оперативність розрахунків та прийняття рішень, створення графіків ремонтно-профілактичних робіт, зручність виконання операцій, достовірність результатів, надійність виконання операцій, створення умов для оптимальної організації праці і обслуговування користувача на основі безпаперової технології.

1.6.3 Характеристика об’єкта автоматизації

Об’єктом автоматизації являється підсистема планування ремонтно-профілактичних робіт для головного інженера або іншої посадової особи, що має право доступу до даної інформації.

.6.4 Вимоги до системи

Структура підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт для головного інженера обумовлена функціональним змістом управлінської діяльності головного інженера, що повинна базуватися на сконцентрованій інформації з урахуванням існуючого документообігу.

Підсистема планування ремонтно-профілактичних робіт для головного інженера повинна функціонувати у діалоговому режимі. Діалог реалізується за принципом вибору відповідного пункту меню.

Діагностика функціонування підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт працює на основі використання стандартних процедур тестування технічних засобів системи, а також аналізу користувачем вихідних форм документів і відеокадрів, повинна передбачувати виявлення відхилень від нормального процесу вирішення задач та виявлення порушень в роботі комп’ютерно-технічних засобів, а також програмних помилок, забезпечуючи експлуатаційний персонал відповідними діагностичними повідомленнями.

Розвиток і модернізація підсистеми повинна проводитися шляхом:

·   уточнення, нарощування чи заміни виконуваних функцій;

·   модернізації технічних і програмних засобів по мірі розробки і впровадження нових поколінь ЕОМ.

Структура і технологія програмного забезпечення системи повинні забезпечити простоту їх модернізації і розвитку, з можливістю збільшення розмірності задач і масивів даних, без суттєвих змін модулів управління, алгоритмів вирішення задач, а також можливості реалізації їх на нових ПК.

Персонал, який використовує підсистему планування ремонтно-профілактичних робіт, повинен дотримуватися наступних вимог:

·   пройти навчання і отримати навички роботи на ПК;

·   час від часу (або після проведення модернізації системи) персонал має проходити тестування щодо роботи з системою;

·   дотримуватись технологічних інструкцій при роботі з системою в діалоговому режимі;

·   дотримуватись умов експлуатації ПК у відповідності з інструкціями по експлуатації;

·   дотримуватись правил зберігання інформації і організації дублів;

·   дотримуватись техніки безпеки при роботі на ПК.

Користувачами підсистеми може виступати його заступник або інша уповноважена ним особа. Вхід в систему повинен здійснюватися через пароль.

1.6.5 Вимоги до функцій

Перелік функцій з зазначенням вхідної та вихідної інформації представлено в таблиці 1.

Функції, покладені на підсистему планування ремонтно-профілактичних робіт для головного інженера, умовно можна розділити на два класи:

- сервісні функції;

- інформаційно-виробничі функції.

Сервісні функції повинні забезпечити раціональну організацію роботи менеджера з закупівель на основі безпаперової технології: введення даних про контрагентів (ресторанів та постачальників), коригування і доповнення списків наявної класифікації продукції, ведення звітності, користування електронним календарем, калькулятором.

Особливістю реалізації сервісних функцій є необхідність забезпечення зручності користувача при введенні і використанні інформації, що досягається за допомогою формування підказок і меню на екрані терміналу. Захист інформації від несанкціонованого доступу повинний забезпечуватися за допомогою використання паролю чи системи паролів.

Реалізація інформаційно-виробничих функцій повинна забезпечити зв'язок з різними ресторанами мережі, об'єднаними в комп'ютерну мережу, накопичення відомостей, формування довідок від ресторанів по запиту користувача, аналіз отриманої інформації, узагальнення і формування зведених даних на екрані терміналу.

Таблиця 1

1.6.6 Склад і зміст робіт по створенню підсистеми

Стадії створення, строки виконання розробки приведені в Таблиці 2.

Таблиця 2

Стадії створення

1.6.7 Порядок контролю і приймання системи

При введенні в дію підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт для головного інженера повинен пройти приймальні випробовування згідно з ГОСТ 24.105-85.

Випробовування проводять розробники разом з замовником. Випробовування проводяться для визначення працездатності і вирішення питання про можливості приймання системи в дослідну експлуатацію. Програму випробовувань складає розробник і затверджує замовник.

Здача в дослідну експлуатацію здійснюється на основі технічного завдання та інструкції користувача. За результатами дослідної експлуатації формується перелік доробок і рекомендовані строки їх виконання.

Введення в дію підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт для головного інженера оформлюється актом здачі-прийому.

1.6.8 Вимоги до складу і змісту робіт по підготовці до введення системи в дію

Для введення підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт для головного інженера в дію замовник виконує ряд робіт з підготовки об’єкту:

·   проводить укомплектування технічних засобів;

·   організує навчання користувачів роботі на ПК і вивчення інструкції з експлуатації;

·   проводить дослідну експлуатацію і вводить підсистему в дію.

1.6.9 Вимоги до документації

На підсистему планування ремонтно-профілактичних робіт для головного інженера розробляється комплект документації в складі: технічне завдання, технічний проект.

Документація на підсистему планування ремонтно-профілактичних робіт для головного інженера розробляється у відповідності з вимогами Державних Стандартів "Информационная технология. Комплекс стандартов на автоматизированные системы.” та "Единая система стандартов программной документации". Перелік і склад техно-робочої документації повинні бути достатніми для функціонування системи і бути мінімальними за об’ємом.

1.6.10 Джерела розробки

При розробці технічного завдання на створення підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт для головного інженера використані наступні документи:

·   ГОСТ 34.602-79 Информационная технология. Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Техническое задание на создание автоматизированной системы;

·   ГОСТ 34.201-89 Информационная технология. Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Виды, комплектность и обозначение документов при создании автоматизированных систем.

Розділ 2. Розробка комплексу задач автоматизації

2.1 Вибір та характеристика програмних засобів для розробки елементів системи

Для розробки системи обрано такі програмні засоби:

·        CA Erwin Process Modeler r7.3 (BPwin) CA Technologies для моделювання бізнес-процесів відділу. BPWin це могутній засіб, який використовується для функціонального моделювання, побудови моделей IDEF0, IDEF3, DFD, а також проведення вартісного аналізу.

·        CA ERwin Data Modeler r7.3 (BPwin) CA Technologies для автоматизованого проектування та генерації БД. ERWin це зручний інструмент для графічного проектування інформаційних систем.

·          MS SQL Server 2005 використовується в якості СУБД, що дає змогу адміністратору робити архівну копію даних на випадок аварійної ситуації.

·          Мова програмування Delphi 7 - для розробки інтерфейсу

система інтерфейс база користувач

2.1.1 CA Erwin Process Modeler r7.3 BPWin

Для дослідження предметної області та виявлення основних задач був використаний CASE-засіб фірми Computer Associates Erwin Process Modeler r7.3 (раніше BPwin) що дозволив на етапі аналізу та проектування інформаційних системи виявити основні функції. BPwin дозволяє створювати моделі процесів і підтримує три стандарти (нотації) моделювання - IDEF0, DFD та IDEF3. На основі кожної з цих трьох нотацій можна розглянути різні сторони діяльності підприємства.

Стандарт IDEF0 (IDEF розшифровується як Integrated DEFinition) призначений для опису бізнес-процесів на підприємстві. Він допомагає зрозуміти, які об'єкти або інформація служать «сировиною» для процесів, які результати тягнуть за собою ті чи інші роботи, що є керуючими чинниками і які ресурси для цього необхідні.

Діаграми потоків даних (Data Flow Diagramming, DFD) використовуються для опису документообігу та обробки інформації. DFD описують функції обробки інформації, документи, об'єкти, а також співробітників або відділи, які беруть участь в обробці інформації. Наявність у діаграмах DFD елементів для опису джерел, приймачів і сховищ даних дозволяє більш ефективно і наочно описати процес документообігу.

Для опису логіки взаємодії інформаційних потоків більш підходить IDEF3, звана також Workflow Diagramming, - нотація моделювання, що використовує графічне опис інформаційних потоків, взаємовідносин між процесами обробки інформації та об'єктами, що є частиною цих процесів.

BPwin є унікальним інструментом, що дозволяє створювати модель, що містить діаграми всіх трьох нотацій одночасно. Він дозволяє ефективно маніпулювати моделями - зливати і розщеплювати їх, а також документувати моделі за допомогою генерації звітів. Інтеграція BPwin з іншими інструментальними засобами Computer Associates (інструментом моделювання даних ERwin, системою об'єктного моделювання Paradigm Plus і системою управління моделями та їх зберігання ModelMart) робить його незамінним при реалізації великих програмних проектів.

Основні можливості системи:

·        Підтримка різних технологій моделювання

·        Аналіз показників витрат і продуктивності

·        Інтеграція процесів/даних

·        Підтримка стандартних нотацій

·        Експорт об'єктів і властивостей в інші моделі

·        Документування інформації в межах всієї моделі

·        Масштабованість звітності без втрати якості графіків

·        Підтримує відразу три стандартні нотації - IDEF0(функціональне моделювання), DFD (моделювання потоків даних) і IDEF3 (моделювання потоків робіт). Ці три основних стандарти дозволяють описувати предметну область більш комплексно.

·        Повністю підтримує методи розрахунку собівартості за обсягом господарської діяльності (функціонально-вартісної аналіз, ABC)

·        Інтегрований з ERwin Data Modeler (для моделювання БД)

·        Містить власний генератор звітів.

·        Дозволяє ефективно маніпулювати моделями - зливати і розщеплювати їх.

·        Має широкий набір засобів документування моделей, проектів.

2.1.2 CA Erwin Data Modeler r7.3 (BPwin) CA Technologies

Для моделювання даних був використаний CA ERwin Data Modeler r7.3 (раніше ЕRwin), який являє собою програмний інструмент із спеціально розроблених інформаційних систем, включаючи бази даних транзакційних систем і вітрин даних. моделювання даних ERwin движок заснований на методі IDEF1X, хоча він тепер підтримує діаграми відображається разом з інформацією позначення інженерних також.

Logical Data Modeling: логічні моделі, з яких фізичні моделі можуть бути отримані. Комбінації логічних і фізичних моделей, також підтримуються. Підтримка особи-типу і атрибутів логічні імена і описи, логічні домени та типи даних, а також відносини іменування.Data Modeling: фізичні моделі можуть бути створені, а також комбінації логічних і фізичних моделей. Підтримка імен та опис таблиць і стовпців, визначених користувачем типів даних, первинні ключі, зовнішні ключі, альтернативних ключів та імен та визначення обмежень. Підтримка індексів, подань, збережених процедур і тригерів також включено.to-Physical Transformation: Включає в себе скорочення / іменування словнику називається "Naming Standards Editor" і логіко-на-СУБД типу даних відображення об'єкта називається "Datatype Standards Editor".

Моделювання відіграє велику роль у розробці успішних інформаційних систем. CA ERwin Data Modeler (ERwin) дозволяє наочно відображати складні структури даних. Зручна у використанні графічне середовище CA ERwin Data Modeler спрощує розробку бази даних та автоматизує безліч завдань, зменшуючи терміни створення високоякісних і високопродуктивних транзакційних баз даних і сховищ даних.

2.1.3 MS SQL Server 2005

SQL (англ. Structured query language - мова структурованих запитів) - декларативна мова програмування для взаємодії користувача з базами даних, що застосовується для формування запитів, оновлення і керування реляційними БД, створення схеми бази даних і її модифікація, система контролю за доступом до бази даних.. Сам по собі SQL не є ні системою керування базами даних, ні окремим програмним продуктом. Не будучи мовою програмування в тому розумінні, як C або Pascal, SQL може формувати інтерактивні запити або, будучи вбудованою в прикладні програми, виступати в якості інструкцій для керування даними. Стандарт SQL, крім того, вміщує функції для визначення зміни, перевірки і захисту даних.

SQL - це діалогова мова програмування для здійснення запиту і внесення змін до бази даних, а також управління базами даних. Багато баз даних підтримує SQL з розширеннями до стандартної мови. Ядро SQL формує командна мова, яка дозволяє здійснювати пошук, вставку, обновлення, і вилучення даних, використовуючи систему управління і адміністративні функції. SQL також включає CLI (Call Level Interface) для доступу і управління базами даних дистанційно.

SQL Server 2005 забезпечує інтегровану обробку та аналіз даних, що дозволяє підприємствам будь-якого масштабу виконувати наступні завдання:

·        Побудова, розгортання і управління додатками підприємства з підвищенням їх захищеності, масштабованості та надійності.

·        Максимальне збільшення продуктивності праці IT-персоналу шляхом зменшення складності розробки та підтримки програм, баз даних.

·        Спільне використання даних різними платформами, додатками і пристроями, що полегшує об'єднання внутрішніх і зовнішніх систем.

·        Обмеження витрат без зниження продуктивності, доступності, масштабованості та безпеки.

Основні переваги MS SQL Server 2005:

·                    багатокористувацька підтримка - підтримка одночасної роботи з базою даних великого числа користувачів;

·        додаткові можливості роботи з пам'яттю - підтримка 64-розрядної архітектури пам'яті, реалізованої в Windows 2000;

·        масштабність - використовування вбудованих в Windows NT 4.0 і Windows 2000 можливостей, включаючи багатопроцесорну обробку і підтримку терабайтних (більше 1 мільярда байт) баз даних;

·        стандарт SQL-92 - повна сумісність із стандартом ANSI SQL-92 і додатковими функціями, реалізованими в Transact SQL;

·        засоби управління і розробки - нові вдосконалені адміністративні засоби, інтегровані з Microsoft Management Console (MMC). Ефективніші інструменти управління багатосерверними конфігураціями;

·        паралельна архівація і відновлення баз даних - включаючи вбудовані можливості автоматичного відновлення після збоїв носія, некоректних дій користувача та аварійних відключень серверу;

·        реплікація даних - копіювання таблиць і транзакцій між базами даних;

·        сховища даних - підтримка управління і зберігання терабайтних баз даних;

·        розподілені запити - ефективне автоматичне виконання запитів до декількох SQL-серверів;

·        розподілені транзакції - створення, управління і координація транзакцій, що використовують більше одного SQL-серверу;

·        взаємодія з Інтернетом - повна інтеграція з Microsoft Internet Information Server (US) і Microsoft Visual Interdev;

·                    вбудовані HTML-сторінки з інформацією про стан компонентів бази даних - поліпшений призначений для користувача інтерфейс більшості сторінок моніторингу;

·        вбудовані засоби захисту Windows - можливість аутентифікації в будинку не Windows NT 4.0 і Windows 2000, включаючи управління повноваженнями користувачів груп;

·                    інтеграція з поштовими системами - повна інтеграція з Microsoft Exchange Server для автоматичної розсилки сповіщень і повідомлень про помилки;

·        Microsoft English Query - дозволяє перетворити запити на природній англійській мові в операторів SQL;

2.1.4 Borland Delphi 7.0

Delphi - це інтегроване середовище <#"724472.files/image001.jpg">

Схема зв’язку ADO в Delphi

На машині клієнта розташовуються зв'язкові компоненти TADOConnection і компоненти-набори даних TADOTable, TADOQuery, TADOStoredProc, а також не показані на малюнку компоненти-набори TADODataSet і командні компоненти TADOCommand. Кожен з цих компонентів може зв'язуватися з провайдером даних або за допомогою зв'язного компонента TADOConnection, або минувши його і використовуючи власне властивість ConnectionString. Таким чином, TADOConnection грає роль концентратора сполук з джерелом даних компонентів-наборів і в цьому сенсі подібний компоненту TDatabase в традиційній архітектурі з BDE.Компоненти-набори TADODataSet у функціональному плані повторюють властивості вже відомих з попередніх версій Delphi компонентів TClientDataSet технології MIDAS. Командні компоненти TADOCommand призначені для реалізації запитів на мові управління даними DDL (Data Definition Language), тобто для реалізації SQL-запитів, які не повертають дані (запити типу CREATE, DROP, UPDATE і т.п.). Спеціальний компонент RDSConnection (не показаний на малюнку) створено для спрощення зв'язку з MS Internet Explorer і призначений для розробки інтранет-додатків. Компоненти-набори з допомогою добре відомих з попередніх версій Delphi компонентів-джерел TDataSource і візуалізуючих компонентів TDBGrid, TDBMemo, TDBEdit забезпечують необхідний інтерфейс з користувачем програми.

2.2 Опис інформаційного забезпечення

.2.1 Склад, опис і організація інформаційного забезпечення

Схема інформаційного забезпечення системи представлена логічною моделлю бази даних, створеною за допомогою CASE засобу ERwin. Найменування та призначення всіх таблиць бази даних наведено у пункті. 3.4. Інформаційне забезпечення системи являє собою сукупність пов’язаних між собою таблиць, частина з яких заповнюється на початковому етапі функціонування системи, а частина - зберігається на сервері. Враховуючи особливості функціонування системи та покладені на неї функцій, дані не призначені для переносу на змінних носіях, тому сервер є оптимальним місцем збереження вихідної інформації.

2.2.2 Організація збору і передачі інформації

Джерела вхідних даних не регламентуються. В якості носія інформації використовується сервер мережі. Загальних вимог до організації збору інформації не виноситься, контроль та коригування даних регламентуються СКБД MS SQL Server. Організація інформаційної бази на рівні таблиць та характеристики даних наведена у пункті 2.4.

2.2.3 Опис організації інформаційної бази

Логічна структура бази даних, що описує склад даних, їх формати та взаємозв’язки, представлена логічною моделлю, створеною за допомогою CASE засобу ERwin.

Фізична структура бази даних, представлена фізичною моделлю, створеною за допомогою CASE засобу ERwin.

Для обслуговування баз даних, а саме доповнення та коригування інформації, розробником інтерфейсу для автоматизованого робочого місця начальника складу повинні бути передбачені кнопки, якими викликаються потрібні діалогові вікна, які забезпечують зв’язок з відповідними таблицями бази даних. Контроль за внесенням нових та зміну існуючих даних здійснюють засоби передбачені розробником автоматизованого робочого місця начальника складу.

Для запобігання втрати даних при випадкових збоях в роботі системи доцільно періодично архівувати базу даних на додатковому носії.

Кодування інформації здійснюється порядковим способом.

2.2.4 Перелік вхідних даних та сигналів

Вхідними даними автоматизованої системи є:

Відомості про автоматизовані лінії, які використовуються на підприємстві, знаходяться у довіднику «Автоматизовані лінії», який містить поля:

·        Код лінії ;

·        Назва лінії ;

·        Тип лінії;

·        К-сть бункерів;

·        Об’єм бункера ;

·        Код виробника обладнання ;

Відомості про виробників обладнання, міститься у довіднику «Виробники обладнання»:

·        Код виробника обладнання ;

·        Назва ;

·        Країна виробник ;

·        Контактні дані ;

Відомості про пакувальні машини, які використовуються на підприємстві, знаходяться у довіднику «Пакувальні машини», який містить поля:

·        Код пакувальної машини ;

·        Назва машини ;

·        Тип упаковки ;

·        Тип дозатора ;

·        К-сть одночасного наповнення ;

·        Код виробника обладнання ;

Інформація про проведені ремонтно-профілактичні роботи та про обладнання на якому саме проведені роботи, знаходяться в таблиці „Графік ремонтно-профілактичних робіт ”:

·        Код граф профілактичних робіт;

·        Дата початку;

·        Дата закінчення;

·        Код пакувальної машини;

·        Код лінії;

Відомості по бригадам, які виконують моніторинг обладнання та ремонтно-профілактичні роботи, знаходяться в таблиці «Бригада»:

· Код бригади ;

·        Номер бригади ;

·        Зміна ;

·        Код ремонтно-профілактичної роботи

Інформація про технічні елементи обладнання та їх наявність на скаладі знаходиться в таблицях:

«Технічні елементи обладнання»

· Код елемента обладнання;

·        Назва елемента;

·        Норма використання год;

·        Код виробника обладнання;

·        Срок експлуатації елемента;

·        Термін проведення обов’язкових ТЕО;

«Перелік запасних частин наявних на складі»:

· Код наявних запасних частин;

·        Код елемента обладнання;

·        Кількість;

Відомості про види проведених профілактичних робіт та про вартість цих робіт знаходиться у двох зв’язаних таблицях:

«Ремонтно-профілактична робота»:

· Код ремонтно-профілактичної роботи;

·        Назва;

·        Норма використання людина\година;

«Перелік ремонтно-профілактичних робіт»:

· Код переліку;

·        Дата початку;

·        Дата закінчення;

·        Код елемента обладнання;

·        Код ремонтно-профілактичних робіт;

·        Вартість ремонтно-профілактичних робіт (грн).

2.3 Опис алгоритмічного забезпечення

.3.1 Призначення та характеристика алгоритму функціонування

Алгоритм застосовується тільки для роботи з визначеними вище таблицями бази даних i не передбачає створення нових або зміни існуючих. Загальні вимоги до вхідних даних, що забезпечують інформаційну сумісність, передбачають відповідність назв, типів даних та довжин ключових полів таблиць, за якими здійснюється зв'язок між ними з метою одночасного використання інформації різних таблиць. Таблиці використовують довжини полів, визначені розробником комп'ютерної системи для кожного типу даних, що підтримує обрана СКБД - MS SQL Server.

2.3.2 Функції, що реалізуються

·        Формування звітів по моніторингу обладнання

·        Формування планів ремонтно-профілактичних робіт

·        Оформлення актів по придбанню технічних елементів обладнання

·        Формування звітів по технічним елементам обладнання наявним на складі

·        Формування звітів по проведеним ремонтно-профілактичним роботам

·        Оформлення наказів про проведення ремонтно-профілактичних робіт

·        Формування наказу на направлення бригади на ремонтно-профілактичні роботи

·        Ведення довідників по виробникам обладнання

·        Ведення довідників по автоматизованим лініям

·        Ведення довідників по пакувальним машинам

2.3.3 Алгоритм і результати рішення

1. Для забезпечення коректного виконання функцій, покладених на структуру організації підсистеми для відділу головного інженера, необхідно ввести в таблиці бази даних початкові дані. Інтерфейс підсистеми для відділу головного інженера передбачає систему меню, з якого здійснюється виклик кожної окремої форми для заповнення таблиць бази даних та подальшого їх корегування.

. Меню інтерфейсу передбачає пункти, що відповідають виконанню кожної з функцій, наведених вище. Для отримання необхідної інформації користувачу пропонується ввести умови пошуку або фільтрації у спеціальних діалогових вікнах, створених засобами DELPHI. Після цього користувач отримує необхідну інформацію у вигляді зручної для перегляду форми або надрукованого документу. Робота в системі відбувається у інтерактивному режимі.

. Повідомлення про всі загальні помилки роботи з системою (невідповідність типу введення даних, відсутність паперу в друкуючому пристрої тощо) здійснюються засобами, передбаченими розробником та встановленою операційною системою.

2.4 Розробка логічної і фізичної моделей бази даних

Erwin надає засоби, що допомагають розробнику створити наглядну логічну схему (модель) бази даних, провести її дослідження та оптимізацію, узгодити з замовником.

Діаграма сутність-зв’язок являє собою модель даних верхнього рівня. Вона призначена для обговорення структури даних з експертами з боку замовника. При створені моделі на рівні визначень сутності бази даних зображують у вигляді прямокутників, в середені яких, записують визначення збережуваних сутностей, вказують зв‘язки між ними і отриману схему узгоджують з замовником, підчасі у присутності юриста. Зв‘язки між сутностями встановлюють у відповідності з бізнес-логікою функціонування організації.

Головними компонентами діаграми сутність-зв'язок являються сутності та звязки.

Кожен об’єкт відображає незалежний обсяг інформації з предметної області. Ім‘я об’єкту задається іменником у однині, який відповідає суті одного запису в базі даних. Об‘єкт є екземпляром сутності. Сутність має таке ж ім‘я, як і об‘єкти, що до неї входять. З цього витікає, що діаграма об’єкт-зв’язок на рівні об’єктів і на рівні сутностей буде мати один і той же вигляд.

З точки зору реляційної бази даних сутності відповідає окрема таблиця, а об’єкту - запис.

Інший важливий компонент діаграми - зв’язки. Зв’язки вказують логічну залежність між даними. Розрізняють наступні види зв’язків: один до одного, один до багатьох, багато до багатьох. Зв’язок багато до багатьох реалізується тільки на рівні логічної моделі. На логічному рівні можна встановити ідентифікований зв’язок один-до-багатьох, багато-до-багатьох та неідентифікований зв’язок один-до-багатьох.

Повна атрибутивна модель бази даних підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт для головного інженера містить в собі наступні сутності (атрибути зазначені в п.2.4 цього розділу, схема логічної моделі наведена в додатках):

·        «Автоматизовані лінії»;

·        «Виробники обладнання»;

·        «Пакувальні машини»;

·        «Ремонтно-профілактична робота»;

·        «Бригада»;

·        «Технічні елементи обладнання»;

·        «Графік ремонтно-профілактичних робіт»;

Для відображення залежності між даними використано зв’язки «один до багатьох» та «неідентифікований зв’язок один-до-багатьох».

Проведено нормалізацію даних даної предметної області, тобто реорганізацію сутностей та атрибутів з метою задоволення вимог до реляційної моделі даних. В результаті нормалізації створено структуру даних, в якій інформація про кожен факт зберігається лише один раз. Тобто, послідовно приведено структуру даних до нормальних форм.

Фізична модель БД будується на основі логічної моделі БД.

Існує два рівня фізичної моделі даних:

·   Трансформаційна модель;

·   Модель системного каталогу БД у вибраній СКБД.

З нею відбуваються всі операції настроювання моделі на вибрану СКБД. Другий вид фізичної моделі БД відображає результат автоматизованого проектування, тобто структуру БД в термінах вибраної СКБД. Трансформаційну модель БД можна створити з логічної моделі БД.

Для трансформаційної моделі поняття “сутність” трансформується в поняття “таблиця”, поняття “атрибут” в поняття “колонка”. Трансформаційну модель можна редагувати: доповнювати таблицями, таблиці - колонками, змінювати область визначення атрибутів, змінювати типи даних, при чому структура логічної моделі БД залишиться незмінною.

Щоб обґрунтувати структуру фізичної та логічної моделей треба проаналізувати процеси, що відбуваються у відділі головного інженера:

·        Прийом звітів про моніторинг обладнання. Головною задачею головного інженера є забезпечення безперебійної роботи обладнання на підприємстві. Тому має вестись облік обладнання на підприємстві, додаємо до структури блоки «Автоматизовані лінії», «Пакувальні машини»

·        Планування ремонтно-профілактичних робіт. Саме для забезпечення контролю за цим процесом додаємо до структури блок «Ремонтно-профілактичні роботи», що містить інформацію про проведені на підприємстві ремонтно-профілактичні роботи.

Головний інженер не тільки контролює та веде перевірку обладнання на підприємстві. До його обов’язків також входить й оформлення та підписання відповідних документів, складання планів ремонтно-профілактичних робіт.

Логічна та фізична моделі побудовані на основі функціональної моделі потреб відділу головного інженера. Для реалізації основних функцій підсистеми створені сутності (таблиці) поділяються на два типи:

·        Довідники, тобто нормативно-довідкова інформація (сюди відносяться таблиці «Автоматизовані лінії», «Виробники обладнання», «Пакувальні машини»);

·        Документи, тобто змінна інформація («Графік ремонтно-профілактичної роботи»; «Рахунки-фактури»; «Звіти по проведеним ремонтно-профілактичним роботам»).

Логічна та фізична моделі, структура підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт наведені в Додатках А и Б.

На основі фізичної моделі було згенеровано системний каталог бази даних в MS SQL 2005. SQL код, який забезпечує генерацію, наведений в Додатку В.

2.5 Алгоритмізація функцій системи та опис реалізованих функцій системи

.5.1 Алгоритми функцій системи

1. Пошуки в системі реалізуються двома способами Locate та Lookup:

В метод Locate слід передати список полів, за якими буде відбуватися пошук, імена полів розділяють крапкою з комою, та значення цих полів. Параметри пошуку задають в налаштуваннях. Якщо запис знайдено, то на ньому встановлюється курсор і метод повертає значення True.

Function Locate (const KeyFields:string; const KeyValues:variant; Options: TLocateOptions): Boolean;

В метод Lookup передається перелік полів для пошуку, імена яких розділяються крапкою з комою, а їх значення - комою. Якщо запис знайдено, то функція повертає масив значень полів, назви яких вміщені в параметрі ResultFields.

Function Lookup (const KeyFields:string; const KeyValues:variant; const ResultFields: string): Variant;

Обидва методи автоматично використовують швидкий індексний пошук, якщо в параметрі KeyFields задати індексовані поля.

. Підрахунок загальної кількості бункерів автоматизованих ліній. Дана функція реалізована так:

procedure TForm7.btn4Click(Sender: TObject);.Text:=FloatToStr(DataModule2.tbl1.FieldByName('кіл_бункера').AsInteger*DataModule2.tbl1.FieldByName('Об_єм_бункера').AsInteger);;

3. Фільтрація організована в системі методом Filter:

procedure TForm7.btn3Click(Sender: TObject);DataModule2.tbl1 do:= False;:= 'Кіл_бункерів='+edt2.Text;:= True;;;

4. Для друку звіту в тексті програми на подію вибору кнопки слід записати команду:

ADO QuickRep1.Print;

Для попереднього перегляду звіту в режимі виконання програми запишемо:QuickRep1.Preview.

5. Формування звітів з вказанням конкретної ремонтно-профілактичної роботи. Для реалізації цієї функції створюємо параметричний SQL запит:

SELECT dbo.Бригада.Код_бригади, dbo.Бригада.Номер_бригади, dbo.Бригада.Зміна, dbo.Ремонтно_профілактична_робота.Назва,.Ремонтно_профілактична_робота.Норм_викр_людина_годин, dbo.Бригада.Код_ремонт_проф_роботиdbo.Бригада INNER JOIN.Ремонтно_профілактична_робота ON dbo.Бригада.Код_ремонт_проф_роботи = dbo.Ремонтно_профілактична_робота.Код_ремонт_проф_роботи(dbo.Бригада.Номер_бригади =:par)

6. Графік ремонтно-профілактичних робіт формуємо за допомогою запиту :

SELECT dbo.Перелік_ремонтно_профілакт_робіт.Дата_початку, dbo.Перелік_ремонтно_профілакт_робіт.Дата_закінчення,.Перелік_ремонтно_профілакт_робіт.Код_ремонт_проф_роботи, dbo.Перелік_ремонтно_профілакт_робіт.Вартість_ремонт_проф_роб_грн,.Ремонтно_профілактична_робота.Назва, dbo.Ремонтно_профілактична_робота.Норм_викр_людина_годинdbo.Ремонтно_профілактична_робота INNER JOIN.Перелік_ремонтно_профілакт_робіт ON.Ремонтно_профілактична_робота.Код_ремонт_проф_роботи = dbo.Перелік_ремонтно_профілакт_робіт.Код_ремонт_проф_роботи

2.5.2 Інструкція користувача

Запускаємо програму. Після запуску з’являється головне меню (Додаток Г). Перехід до даних відбувається при натисканні відповідних кнопок. На кожній формі знаходяться таблиці з даними та відповідні кнопки управління ними: редагування, додавання, видалення, оновлення, пошуку запису, фільтрації даних.

Форма «Автоматизовані лінії» містить інформацію про автоматизовані лінії які використовуються на підприємств: назва лінії, її тип, кількість бункерів та їх об’єм, виробники обладнання, а також розраховується загальний об’єм бункерів.

Кнопки:

«Додати» - додає запис до таблиці «Автоматизовані лінії».

«Пошук» - шукає в таблиці запис за обраною назвою автоматизованої лінії.

«Фільтр» - фільтрує записи в таблиці за вказаною кількістью бункерів.

«Порахувати» - розраховує загальний об’єм бункерів обраної лінії.

«Вихід» - повертає користувача до головного меню.

Форма «Довідник Виробники обладнання» мість інформацію по існуючим виробникам обладнання, країнам виробникам а також контактні дані виробників.

Кнопки:

«Додати» - додає запис до таблиці «Виробники».

«Пошук» - здійснюється пошук за назвою виробника.

«Роздрукувати довідник» - роздруковується довідник.

«Вихід» - повертає користувача до головного меню.

Форма «Пакувальні машини» містять інформацію по пакувальним машинам, які задіяні на виробництві. Їх назва, тип дозатора, тип упаковки, виробник та кількість одночасного наповненя.

Кнопки:

«Додати» - додає запис до таблиці «Пакувальні машини».

«Пошук» - здійснюється пошук за назвою пакувальної машини.

«Фільтрувати» - фільтрує дані за типом упаковки.

«Вихід» - повертає користувача до головного меню.

Форма «Перелік ремонтно-профілактичних робіт» містить інформацію по всім ремонтно-профілактичним роботам які бли проведені на підприємстві, а також які саме роботи були проведені.

Кнопки:

«Додати» - дадає запис до таблиці «Перелік ремонтно-профілактичних робіт».

«Сформувати звіт» - друкується звіт по обраній профілактичній роботі.

«Роздрукувати перелік ремонтно-профілактичних робіт» - друкується звіт по всім ремонтно-профілактичним роботам.

«Вихід» - повертає користувача до головного меню.

Форма «Технічні елементи обладнання та їх наявність на складі» містить інформацію по всім технічним елементам обладнання та по їх наявності на складі.

Кнопки:

«Додати» - додає запис до таблиці «Технічні елементи обладнання».

«Пошук» - здійснює пошук за назвою елемента.

«Фільтрування» - фільтрує інформацію за сроком експлуатації елемента.

«Сформувати заяву на придбання» - друкується рахунок-фактура на придбання вказаного елемента.

«Звіт про наявні технічні елементи на складі» - друкується звіт по всім технічним елементам обладнання які наявні на складі.

«Вихід» - повертає користувача до головного меню.

Форма «Бригада» містить інформацію по бригадам які займаються ремонтно-профілактичними роботами.

Кнопки:

«Додати» - додає запис до таблиці «Бригада».

«Пошук» - здійснюється пошук за вказаною зміною.

«Сформувати наказ» - друкуються наказ за обраною бригадою для направлення на ремонтно-профілактичну роботу.

«Вихід» - повертає користувача до головного меню.

Форма «Графік ремонтно-профілактичних робіт» містить інформацію для створення графіків ремонтно-профілактичних робіт.

Кнопки:

«Додати» - додає запис до таблиці «Графік ремонтно-профілактичних робіт».

«Пошук» - здійснюється пошук за датою початку ремонтно-профілактичної роботи.

«Роздрукувати графік» - друкується графік ремонтно-профілактичних робіт.

«Вихід» - повертає до головного меню.

Форма «Ремонтно-профілактична робота» містить інформацію про існуючі ремонтно-профілактичні роботи та норми для ії проведення.

Кнопки:

«Додати» - додає запис до таблиці «Ремонтно-профілактична робота».

«Пошук» - здійснює пошук за назвою ремонтно-профілактичної роботи.

«Фільтрація» - фільтрує дані за нормами використання людина\година.

«Сформувати наказ» - друкує наказ на проведення обраної ремонтно-профілактичної роботи.

«Довідка по видам робіт» - друкується довідка по видам ремонтно-профілактичних робіт.

«Вихід» - повертає до головного меню.

Кнопка «Вихід» на формі «Головне меню» завершує роботу програми.

2.6 Розрахунок очікуваного техніко-економічного ефекту від впровадження АРМ головного інженера-механіка ВАТ «Макаронна фабрика»

2.6.1 Початкові дані

1.Ступінь новизни розроблюваних задач - „В” - використання типових проектних рішень за умови їх змін.

.Група складності алгоритму - 2.

.Вид інформації, яка використовується:

.Визначаємо базові значення витрат часу на проведення передпроектного дослідження Т Б1 і розробки системи ТБ2. З табл..1 знаходимо:

Табл..1

Т Б1=98год. ; ТБ2. =303,1год.

Далі одержане базове значення ТБ2. коригується за допомогою поправочних коефіцієнтів таким чином:

Т2 = ТБ2 * kп * ko * kc,

де kп - коефіцієнт, що враховує вид використаної інформації і визначається за формулою (1) з використанням даних табл..2

kп = =0.934

Табл..2

ko визначається з табл..3 ko =1,26.

Табл..3

kc - коефіцієнт, що враховує складність контролю вхідної та вихідної інформації і знаходиться з табл.4. kc=1

Табл..4

Отже, Т2 =303,1*0,882*1,26*1=336,8(люд-дн)

Таким чином, загальні витрати людської праці на проектування системи складають

ТS = Т1 + Т2 =98+336,8=434,84(люд-дн)

Визначення Ч - чисельності виконавців.

Ч = ТS / Ф,

де Ф - кількість робочих годин на виконання проекту. Для дипломного проекту ця величина складає 530 год.

Ч=434,8/530=0.82 ≈1

Оплата праці виконавців підраховується за формулою:

V1’ = 1 * 3 * 2000грн.=4922,729грн.

.6.2 Витрати, пов’язані з розробкою програми на ПК

. Розрахунок річного фонду часу роботи ПК.

Дійсний річний фонд часу ПК у годинах дорівнює числу робочих годин у році для оператора, за вийнятком часу на технічне обслуговування і ремонт ПК ( в середньому 5год/міс + 6 діб/рік).

Оскільки під час виконання дипломного проекту (роботи) студент в середньому витрачає 400 год. машинного часу, то величина фонду часу ПК дорівнює

Тпк’ = Тпк*400/2000 = 1892*400/2000 =378,4 год.

. Поточні витрати на експлуатацію визначаються по формулі:

1’’= Ззп + Зам + Зел + Зр + Змат,

де Ззп - заробітна плата обслуговуючого персоналу (якщо роботи виконуються не на власному ПК). Ця величина дорівнює 1680 грн.;

Зам - амортизаційні відрахування, що обчислюються за формулою:

Зам = Цпк /На,

де Цпк - балансова вартість ПК, Цпк=5000грн.

На - норма амортизаційних відрахувань, яка для ПК дорівнює 5.

Зам =1000грн.

Балансова вартість ПК вираховується за формулою:

Цпк = Цр * (1+ кун), (3)

Цр - ринкова вартість ПК, орієнтовно 5000 грн.,

кун - коефіцієнт, що враховує витрати на установку і налагодження ПК і дорівнює 0,12.

Цпк=600грн.

Витрати на електроенергію, споживану ПК, визначаються за формулою:

Зел = РПК * ТПК *Цел * А,

де РПК - потужність ПК, орієнтовно дорівнює 0,4 квт,

ТПК - фонд корисного часу роботи ПК, дорівнює 400 год.,

Цел - вартість 1квт електроенергії, дорівнює 0,2437 грн/кВт,

А - коефіцієнт інтенсивного використання ПК, дорівнює 0,9.

Зел =35 грн.

Зр - витрати на поточний ремонт і технічне обслуговування ПК дорівнюють 6% від Цпк .

Зр =36грн.

Змат - непрямі витрати, пов’язані з експлуатацією ПК, дорівнюють 5% від Цпк

Змат =30грн.

Отже, загальні витрати на розробку програмного забезпечення комп’ютерної системи дорівнюють

1 =V’1 +V1’’ = 4922,729+2781=7703,729 грн.

2.6.3 Витрати на придбання і установку ПК

Витрати на придбання і установку ПК (V2) визначаються за формулою (3).

V2 = 5600грн.

2.6.4 Витрати на підготовку приміщення

Ці витрати залежать від стану приміщення, де буде встановлюватися ПК. Орієнтовно можна взяти V3 = 10000грн, якщо спеціального приміщення немає. Якщо таке приміщення вже є, то V3 = 0.

2.6.5 Витрати на навчання персоналу

В середньому навчання персоналу триватиме 1місяць, тому можна дорівняти V4 = 2000 грн.

2.6.6 Загальна вартість розробки і впровадження системи V∑

∑ = V1 + V2 + V3 + V4.= 7703,729+5600+0+2000=15303,73 грн.

Оскільки норма амортизаційних втрат для комп’ютерних систем На = 5, то для обрахування річного економічного ефекту слід брати до розгляду величину Vр = V∑ / На . =3060,746 грн

Річний прибуток Пр від впровадження системи за попередніми розрахунками зменшення збитків від скорочення несвоєчасного проведення ремонтно-профілактичних робіт та організації чіткої безперебійної роботи обладнання складе не менше 10000 грн на рік (10% більше ніж до впровадження системи) тому економічний ефект від впровадження системи складатиме :

Кеф = Пр./Vр . = 10000/3060,746= 3,27

Термін окупності розробки дорівнює Ток = 1/ Кеф =0,306

Таким чином, від впровадження системи на ВАТ «Макаронна фабрика» проект окупиться через 5 місяців.

Висновок

Під час виконання бакалаврської роботи було досліджено та детально проаналізовано діяльність ВАТ «Макаронна фабрика» та виділено її структурний підрозділ - відділ головного інженера як об’єкт автоматизації.

При моделюванні предметної області на основі методології системного структурного аналізу та проектування за допомогою CASE-засобу BPwin було створено функціональну модель діяльності відділу головного інженера. Створена модель дала можливість виявити всі функції відділу, взаємозв’язки між ними та інформаційні потоки, що їх супроводжують, та стала поштовхом для розроблення системи, головною задачею якої була б автоматизація планування ремонтно-профілактичних робіт на ВАТ «Макаронна фабрика».

Наступним етапом виконання бакалаврської роботи стала розробка технічного завдання на створення системи, в якому детально описані вимоги до всіх видів забезпечення системи, її функцій та засобів створення.

На основі інформаційних потоків, виявлених за допомогою функціональної моделі, та вимог технічного завдання до інформаційного забезпечення системи за допомогою CASE-засобу ERwin було створено модель даних системи на логічному та фізичному рівнях. За допомогою логічної моделі проведено нормалізацію даних, а фізична модель дала змогу автоматично згенерувати базу даних в цільову СУБД - MS SQL Server 2005.

Реалізацію основних функції системи, визначених в технічному завданні, покладено на клієнт-серверну СУБД MS SQL Server 2005 та мову об’єктно-орієнтованого програмування Borland Delphi 7. Використання сучасних технологій дало змогу отримати ефективну систему, що забезпечила виконання функцій головного інженера по веденню даних, та значно прискорила процес проведення розрахунків, формування графіків ремонтно-профілактичних робіт та звітної документації.

Використання системи дозволить головному інженеру на ВАТ «Макаронна фабрика» значно скоротити час на проведення розрахунків, швидко та своєчасно приймати рішення, зменшити кількість помилок при обчисленнях та введені інформації, забезпечити головному інженеру оперативний доступ до даних.

Також у бакалаврській роботі були розглянуті питання охорони праці та техніки безпеки на робочому місці головного інженера на ВАТ «Макаронна фабрика».

Список використаних джерел

1. Методичні вказівки до виконання дипломних робіт для студентів бакалаврів напряму 060501 «Комп‘ютерні науки» денної та заочної форм навчання / Уклад. В.В. Самсонов, Л.Ю. Маноха, Т.М. Горлова, Л.Г. Загоровська, О.М. М`якшило, О.А Хлобистова - К.: НУХТ, 2010

. Методичні вказівки до виконання розділу дипломного проекту (роботи) „Техніко-економічний ефект від впровадження комп’ютерної системи” бакалаврів напряму 060501 «Комп‘ютерні науки» денної та заочної форм навчання / Уклад. О.А Хлобистова - К.: НУХТ, 2011

. ДНАОП 000-1.31-99 «Правила охорони праці під час експлуатації ЕОМ»

. Маклаков С.В. BPWin і ERWin. CASE-средства разработки информационных систем. - М.: Диалог-Мифи, 1999.

. Дмитрий Осипов «Delphi. Профессиональное программирование». - М.: Символ-Плюс, 2006.

6. С. П. Кандзюба, В. Н. Громов «Delphi. Базы данных и приложения. Лекции и упражнения». - К.: ДиаСофтЮП <http://www.ozon.ru/context/detail/id/858042/>, 2005