характеризуються максимальною невизначеністю [ 3, с.45-48 ]
Розібравшись з проблемами, дослідник може приступати до вибору теми. На думку багатьох вчених, вибрати тему інколи більш складно, ніж здійснити саме дослідження. Так це чи ні, однак вибір теми є найвідповідальнішим етапом у діяльності дослідника, бо від теми, як свідчить практика, залежить подальша діяльність і результат дослідження. При обранні теми дослідник повинен враховувати наступні вимоги до неї.
По-перше, тема повинна бути актуальною, містити елемент новизни і бути перспективною. Актуальність теми полягає у її важливості, значущості в даний час. Визначити актуальність теми теоретичного дослідження може лише досвідчений вчений відповідної галузі або науковий колектив. Це пояснюється відсутністю чітких критеріїв для встановлення рівня актуальності означених досліджень та необхідністю широкої обізнаності з проблемою.
Інколи молоді дослідники вважають, що досить по-новому сформулювати тему і вона буде актуальною. Така думка помилкова, адже не все нове є прогресивним і не все старе - консервативним. Елемент новизни буде ознакою актуальності теми наукового дослідження тільки у тому разі, коли тема націлена на вирішення нової задачі, коли вона в такій постановці ніколи не розроблялась і не розробляється в даний час. Наявність новизни дає досліднику підстави твердити, що він вперше отримав відповідні результати, вперше сформулював та обґрунтував теоретичні положення, вперше розробив рекомендації, впровадження яких в практику дало значний економічний ефект, вперше ввів у науковий обіг ті чи інші досі невідомі джерела, концепції, теорії тощо. Іншими словами, актуальною та новою може бути лише перспективна тема, розв'язання якої означає подальший розвиток науки у певному напрямку.
По-друге, при виборі теми дослідник повинен враховувати наявність теоретичної бази, завдяки якій він може отримати максимально повну уяву про те, що у досліджуваній галузі науки вже зроблено і що необхідно зробити. Іншими словами, щоб обрати тему, дослідник повинен познайомитися з фундаментальною літературою з теми. Причому таке знайомство здійснюється, як правило, в ретроспективному плані, тобто від останніх за часом джерел до більш ранніх.
Працюючи з теоретичними джерелами, необхідно пам'ятати, що в кожному з них, особливо в частині формулювання загальних висновків, присутній момент суб'єктивного. А це означає, що читати треба праці різних авторів, в тому числі й зарубіжних.
По-третє, вибираючи тему, необхідно враховувати можливість її виконання саме в цьому вищому навчальному закладі чи науковій установі. Справа в тому, що кожна кафедра, будь-який інший науковий підрозділ, як правило, має свій профіль, кваліфікацію і компетентність. Відповідна спеціалізація наукових досліджень цілком виправдана, оскільки сприяє підвищенню теоретичного рівня досліджень, поліпшенню їх якості та піднесенню ефективності. Проте в окремих випадках наукові колективи свідомо йдуть на виконання непрофільних тем, близьких до основної тематики. Робиться це з міркувань розвитку ініціативи та творчості, виключення монополізму, що може мати місце при вузькоспеціалізованій тематиці досліджень окремих колективів.
По-четверте, при виборі теми наукового дослідження слід враховувати зв'язок її з конкретними основними потребами на даному етапі. Адже будь-яка тема в кінцевому рахунку варта дослідження тільки за умови, що отримані результати будуть впроваджені, тобто знайдуть відповідне застосування. Якщо на етапі обрання теми стає зрозуміло, що результати дослідження не будуть впроваджені , то таку тему розробляти не слід.
Коли йдеться про впровадження результатів наукових досліджень у практику, то це зовсім не означає впровадження у буквальному розумінні. Адже, наприклад, фундаментальні дослідження не мають безпосереднього виходу на навчальну практику. Тобто ми ведемо мову про впровадження результатів наукових досліджень в широкому розумінні. Воно, на думку багатьох вчених, може здійснюватися в різних формах, які можна згрупувати в залежності від характеру того чи іншого наукового дослідження [1, с.16-20].
У разі, коли дослідження носить методологічний характер, то впровадження результатів може здійснюватися у таких основних формах:
публікації монографії, підручника, наукової статті, наукової доповіді;
виступу на науковій конференції;
використання у навчальному процесі;
використання при підготовці нових нормативних і методичних документів.
Якщо дослідження носить методичний характер, то впровадження отриманих результатів може здійснюватися у формі пропозицій щодо вдосконалення планування навчального розвитку, поліпшення використання господарського механізму навчання, розроблення нормативних документів міністерств і відомств.
У випадку, коли наукове дослідження має прикладний характер, тобто спрямоване на вирішення якихось конкретних проблем, то впровадження його результатів набуває форми наукового обґрунтування шляхів, способів розв'язання важливих питань навчання, розподілу, обміну та споживання матеріальних освітніх благ і послуг.
При виборі теми наукового дослідження варто пам'ятати про те, що в процесі подальшої роботи можливі деякі уточнення її. Причому потребу в цьому дослідник може відчути вже на етапі складання плану дослідження. Основними факторами, що можуть спричинити необхідність уточнення теми є:
отримання дослідником додаткової інформації про ступінь розроблення даної теми або її окремих питань;
поява інформації про те, що за такою ж або подібною темою вже ведуться дослідження в інших вищих навчальних закладах чи установах, а дублювання недоцільне;
зміни організаційного порядку (змінився науковий керівник, не закуплено або вийшло з ладу необхідне обладнання тощо).
Звичайно, до уточнення теми треба підходити виважено, тобто вносити деякі корективи у її формулювання тільки тоді, коли для цього є вагомі підстави. Навіть коли з'ясується, що хтось іще розробляє подібну тему, не варто відразу відмовлятися від неї. Адже, як підказує досвід, двоє людей, не пов'язаних один з одним, ніколи однаково не розв'яжуть одну і ту ж проблему. Більш того, в окремих випадках навіть доцільно дослідження важливої наукової проблеми доручати кільком дослідникам або дослідницьким колективам. Сказане не стосується дисертаційних досліджень [ 5, с. 132 ].
2. Критерії вибору теми наукового дослідження, порядок її конкретизації і затвердження
Початковим етапом наукового дослідження є вибір теми наукового дослідження. Для того, щоб забезпечити відповідну ефективність економічного дослідження, тема, обрана дослідником, повинна відповідати таким критеріям:
) актуальність, тобто необхідність і невідкладність її висвітлення в сучасних умовах;
2) припустима ефективність розробки передбачає, що дослідження даної теми повинно дати очікувані результати при визначених затратах. В залежності від ступеня актуальності теми результат дослідження буде більш чи менш ефективним;
) новизна теми гарантує розгляд нових недосліджених об´єктів або дослідження відомих об´єктів нетрадиційними методами і з нетрадиційної точки зору;
4) перспективність теми передбачає можливість подальшої її розробки (дослідження вглиб і вшир). Такий процес можливий в тому випадку, коли тема має достатній ступінь глибини. У практиці перспективність теми дозволяє студенту, який виконав курсову роботу за певною темою, продовжити дослідження даної теми у дипломній роботі. Як дослідники, студенти, вивчаючи різні питання у колективі наукового гуртка, обирають найцікавіше для себе питання і займаються його дослідженням і в курсовій, і в дипломній роботі;
5) відповідність теми профілю навчання студента означає, що тема відображає спеціальність студента і повинна входити у спектр знань, які їй відповідають;
6) можливість розробки теми студентами в умовах навчального закладу означає достатність і вільний доступ до технічних засобів, інформаційних джерел та інших необхідних матеріалів для розробки (дослідження) даної теми;
7) ступінь відповідності теми теоретичній спрямованості науково-дослідної роботи кафедри, при якій виконується дана тема, передбачає, що викладачі, як наукові керівники виконання тем наукових досліджень, повинні бути достатньо компетентні у проблематиці вибраних студентами тем.
Конкретизація і затвердження обраної теми здійснюється в наступному порядку:
·формулювання проблеми (теми);
·визначення в загальних рисах очікуваних результатів;
·розробка структури теми, складання плану;
·обгрунтування актуальності питань плану;
·затвердження (формальне) теми і плану наукового дослідження;
·визначення шляхів впровадження отриманих результатів;
·впровадження дослідження в практику [ 4, с.69-75 ].
Вибір теми, складання плану, підбір літератури, завдання курсової роботи. Вибір конкретної теми курсової роботи рекомендується проводити в академічній групі під керівництвом викладача кафедри, який веде практичні заняття і добре знає можливості й інтереси студентів. В одній академічній групі, як правило, теми не повинні повторюватися. Близькі за змістом теми робіт мають виконуватися з використанням практичних матеріалів різних освітніх організацій. Студент має право запропонувати свою тему курсової роботи, яка може бути за ним закріплена після погодження з викладачем. Затверджений список закріплених за студентами курсових робіт з указівкою прізвища студентів, академічних груп і обєктів дослідження вивішується на дошці обяв кафедри. Керівник курсової роботи допомагає студентові в розробленні плану роботи, дає рекомендації до збору і обробки практичного матеріалу, до підбору необхідної літератури.
3. Складання і затвердження плану роботи
Важливим етапом підготовки курсової роботи є складання плану його виконання. План розроблення теми розкриває її зміст, вказує на напрям пошуку розвязання поставлених завдань. Підготовка до складання плану розпочинається в процесі ознайомлення з основною літературою до теми дослідження. Добре складений план курсової роботи сприяє правильному і цілеспрямованому вивченню літературних джерел, орієнтує студента при написанні тексту роботи. Приклади планів курсової роботи з окремих тем містяться.
Студент складає проект плану виконання курсової роботи і подає його викладачеві. Погоджений з ним та затверджений план є основою для підготовки і написання курсової роботи. При виконанні роботи може виникнути необхідність уточнення плану роботи й змін напряму дослідження. Такі зміни слід погодити з викладачем.
. Підбір і вивчення літератури
Курсову роботу студент виконує на основі глибокого вивчення літератури з теми дослідження. Слід розпочати з опрацювання відповідних законів України, рішень Уряду України з освітніх питань. Названі матеріали регулярно публікуються в газетах та інших періодичних виданнях.
Крім того, студент повинен докладно вивчити підручники і навчальні посібники з відповідних дисциплін, ознайомитися з додатковою літературою до обраної теми. Слід також скористатися інформацією та статистичними даними, що містяться в статистичних збірниках.
Крім літературних джерел, студент вивчає видані міністерствами та іншими центральними органами державного управління України постанови, накази, інструкції з теми дослідження, дані, на матеріалах яких виконується робота.
При вивченні основної і додаткової літератури студент повинен використовувати літературу останніх років видання. Необхідно здійснювати цілеспрямований пошук з теми дослідження, вести робочі записи.
Усі записи незалежно від їх характеру (основні положення тексту, таблиці, статистичні матеріали, цитати) повинні бути підтверджені посиланням на їх джерела. Всі опрацьовані літературні джерела включаються до списку використаної літератури.
Завдання, що стоять перед студентами при виконанні курсової роботи.
Студент зобовязаний :
обґрунтувати актуальність теми, визначити її практичне значення для конкретної навчальної організації, установи, на матеріалах яких буде виконуватись курсова робота;
- визначити мету роботи і вказати предмет та обєкт дослідження, період, за який буде зібраний практичний матеріал;
- детально вивчити закони України, нормативні документи, що стосуються теми дослідження;
- провести аналіз як за допомогою традиційних методів;
- зробити висновки за результатами дослідження;
- скласти список використаної літератури;
- оформити роботу і додатки до неї;
- підписати роботу та здати її на кафедру для перевірки і допуску до захисту [ 3, с.141-145 ].
. Вибір теми дисертації
Від вірного вибору теми дисертації залежить кінцевий результат - одержання диплому кандидата (доктора) наук. Практика показує, що правильно обрати тему - означає наполовину забезпечити успішне її виконання.
Серед здобувачів наукового ступеня можна виділити три типи людей.
Представники першого типу - практики, для яких наукова праця є засобом вирішення практичних завдань з власної спеціальності. Вона дозволяє їм глибше довідатися про якусь вузлову проблему своєї повсякденної діяльності, щоб потім більш успішно працювати в цій сфері.
Інша група - теоретики, для яких захист кандидатської дисертації - лише етап тривалого творчого шляху, на якому на них чекають і докторська дисертація, і монографії й ін. Для них вибір теми кандидатської дисертації повинен стати стратегічним вибором напрямку наукових пошуків на багато років.
Третій тип - здобувачі, яких наукова ступінь цікавить як така (для підвищення конкурентноздатності на ринку праці, для карєрного росту і т.п.). Вони часто беруть будь-як тему, аби захиститися.
Обираючи тему дисертації, варто задуматися над тим, до якої групи ви себе відносите. Від цього будуть залежати вимоги, що ви маєте предявити до своєї роботи.
При виборі теми кандидатської дисертації доцільно брати завдання порівняно вузького плану для того, щоб можна було її досить глибоко проробити. Докторські дисертації, навпаки, охоплюють більш широке коло проблем.
Обираючи тему, не слід виходити з політичної ситуації в країні або світі. Справжня наука не терпить конюнктурних підходів. Разом з тим, не слід брати теми, актуальність яких може бути піддана сумнівам у найближчому майбутньому.
Врешті решт, якщо не виходить обрати і сформулювати тему дисертаційної роботи, це не повинно надмірно тривожити. Цілком природно, що при невеликому досвіді наукової праці у людини бракує перспектив бачення, почуття актуальності, а може бути, і уміння коротко і термінологічно правильно виразити те, що він смутно почуває і розуміє. Усунути утруднення такого роду допоможе науковий керівник, в обовязки якого входить допомога у виборі теми. Варто звернути увагу на суміжні галузі знання: іноді на стику двох наукових дисциплін, наприклад, педагогіки і інформатики, можна знайти такі теми, що мають гарні дослідницькі перспективи. Цікавим може виявитися перегляд наукової періодики, спеціальних видань. Особливо корисним може бути перегляд каталогів захищених дисертацій і ознайомлення з уже виконаними дисертаційними роботами - ви побачите, які питання вже розкриті до вас, а які ще потребують подальшого висвітлення.
Після вибору теми починається наступний етап роботи - обрану тему потрібно проаналізувати і зафіксувати в чітких формулюваннях, що відповідають кваліфікаційним вимогам. Це не так просто, як може здатися на перший погляд. Необхідно визначити актуальність теми, наукову новизну майбутнього дослідження, його практичну і теоретичну значимість.
Наукова новизна стосовно до самої дисертації - це ознака, наявність якої дає авторові право на використання поняття «уперше» при характеристиці отриманих ним результатів і проведеного дослідження в цілому.
Поняття «уперше» в науці означає факт відсутності подібних результатів до їхньої публікації. Уперше може проводитися дослідження на оригінальні теми, що раніше не досліджувалися в тій або іншій галузі наукового знання. Однак новизна зовсім не вказує на те, що вся робота від початку і до кінця повинна складатися з ніким досі не сформульованих положень, нових понять, яких не було в науковому обігу й ін.
У кандидатській дисертації новизна може зводитися до так званих елементів новизни. Таким елементом може бути і введення в науковий обіг нових понять, і використання нових методологічних підходів, і використання даних суміжних наук, самостійний експеримент, соціологічне дослідження, і т.ін.
Актуальність - одна з основних вимог, що висуваються до дисертації.
Обґрунтування актуальності теми наводиться у вступі. Воно має відповідати наступним конкретним вимогам: по-перше, здобувач повинен коротко висвітлити причини звернення саме до цієї теми саме зараз; по-друге, він повинен розкрити її актуальність стосовно до внутрішніх потреб науки - пояснити, чому ця тема назріла саме тепер, що перешкоджало адекватному розкриттю її раніше, показати, як звернення до неї зумовлено власною динамікою розвитку науки, нагромадженням нової інформації з даної проблеми, недостатністю її розробленості в наявних дослідженнях, необхідністю вивчення проблеми в нових ракурсах, із застосуванням нових методів і методик дослідження і т.ін.
Практична значимість дисертації визначається характером виконуваного вами дослідження. Дисертації теоретичного і методологічного характеру мають більш опосередковану практичну значимість, аніж роботи методичного або прикладного характеру. Якщо дисертація буде носити методологічний характер, то її практична значимість може проявитися в публікаціях основних результатів дослідження в наукових статтях, монографіях, підручниках; у наявності авторських свідоцтв, актів про впровадження результатів дослідження в практику; апробації результатів дослідження на науково-практичних конференціях і симпозіумах; у використанні наукових розробок у навчальному процесі вищих і середніх спеціальних навчальних закладів; в участі у розробці державних і регіональних програм розвитку тієї або іншої галузі народного господарства; використанні результатів дослідження при підготовці нових нормативних і методичних документів.
Якщо дисертація буде носити методичний характер, то її практична значимість може проявитися, наприклад, в наявності науково обґрунтованих й апробованих у ході експериментальної роботи системи методів і засобів удосконалення економічного або соціального розвитку країни. Сюди ж можна віднести дослідження з наукового обґрунтування нових і розвитку діючих систем, методів і засобів того або іншого виду діяльності. Форми впровадження наукових результатів методичного характеру можуть бути різні. Основні з них наступні: пропозиції з удосконалення систем соціально-економічного, політичного, юридичного регулювання і т. ін.; рекомендації з удосконалення економічного механізму і т.п.; нормативні і методичні документи, що затверджені або рекомендовані до використання міністерствами, відомствами, державними комітетами та іншими зацікавленими організаціями [ 6, с.156 ].
Вибір напряму дослідження, теми магістерської роботи і порядок її закріплення за студентом магістерської програми підготовки
Тематика магістерських робіт розробляється випускаючою кафедрою згідно з затвердженими програмами курсів, відображає актуальну проблематику сучасних перспективних напрямів розвитку науки та фінансової системи держави. Тема магістерської роботи обирається студентом самостійно, відповідно до рекомендованої тематики. Не допускається виконання декількох робіт з однієї теми. При виборі теми магістерської роботи необхідно враховувати:
особисті наукові інтереси, досвід, свої можливості та здібності;
наукову спрямованість та можливості кафедри, при якій виконується магістерська робота;
-актуальність, наукову новизну та практичне значення теми дослідження.
Разом з вибором теми визначається обєкт, на матеріалах якого буде виконуватися робота. Після цього оформляється спеціальний бланк-завдання (додаток А), у якому зазначаються реквізити автора, фіксуються тема і план, а також термін подання готової роботи на кафедру. Завдання підписують науковий керівник і студент. Обрані слухачами магістерських програм і узгоджені з науковими керівниками теми магістерських робіт розглядаються і затверджуються на засіданні кафедри, після чого фіксуються наказом по академії. Магістерські роботи, які не відповідають затвердженій тематиці, до реєстрації не приймаються. Всі подальші зміни теми та об'єкта дослідження, які можуть виникнути у процесі виконання роботи, за аргументованим клопотанням наукового керівника можуть бути зафіксовані в установленому порядку [ 2, с.98 ].
Висновки
В наукових дослідженнях розрізняють наукові напрямки, проблеми і теми.
Під науковим напрямком розуміють сферу наукових досліджень наукового колективу, роботи якого присвячені розв'язанню крупних фундаментальних теоретико-експериментальних задач у визначеній галузі науки. Успішні результати наукової роботи, ефективність її залежать від роботи, наскільки вдало обґрунтовано науковий напрям.
Структурними одиницями направлення є комплексні програми, теми і питання. Комплексна програма включає в себе декілька програм.
Під проблемою розуміють складну наукову задачу, яка охоплює значну область дослідження і має перспективне значення.
Проблема складається із декількох тем. Тема - це наукова задача, яка охоплює визначену область наукового дослідження, вона базується на багатьох питаннях, котрі досліджуються. Під науковим питанням розуміють більш дрібні наукові задачі, які відносяться до більш конкретної області наукового дослідження.
Результати розв'язку цих задач мають не тільки теоретичне, але й практичне значення, так як тільки в результаті порівняння можна визначити очікуваний ефект.
При розробці теми, або питання висувається конкретна задача в досліджуванні.
Розв'язок проблеми ставить більш загальну задачу - зробити відкриття, розв'язати комплекс наукових задач, забезпечити прискорення теоретичних розробок і процесу впровадження.
Вибір проблеми або теми є важкою і відповідальною задачею, яка складається з багатьох етапів.
Перший етап - формулювання проблеми. На основі аналізу протиріч досліджуваного напрямку формулюють основне питання-проблему і визначають в загальних рисах очікуваний результат.
Другий етап - розробка структури проблеми. Виділяють теми, підтеми, питання. Композиція цих компонентів повинна складати стержень проблеми. По кожній темі визначають орієнтовно область дослідження.
Третій етап - актуальність проблеми тобто цінність її на даному етапі для науки . Для цього по кожній темі виставляють декілька заперечень і на основі аналізу методом послідовного наближення на користь даної теми. Після такої чистки остаточно складають структуру проблеми і позначають умовним кодом теми, підтеми, питання.
Вибору теми дослідження сприяє:
ознайомлення з новітніми результатами в суміжних областях науки;
-розробка нових методів дослідження, принципів структурування, тощо;
перегляд старих наукових відкриттів за допомогою нових методів, методів, з інших теоретичних позицій, залучаючи нові фактори;
-розробка питань в пошуковому плані;
всебічний аналіз і узагальнення матеріалів досліджень, які вже зроблені;
перегляд каталогів виконаних наукових робіт і захищених дисертацій.
Список використаних джерел
1.Єріна А.М., Захожай В.Б., Єрін Д.Л. Методологія наукових досліджень: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004.
2.Колесников О.В. - Основи наукових досліджень. Навчальний посібник. К.: Освіта, 2005.
.Конверський А.Э. - Основи методології та організації наукових дослідженьК. : Освіта, 2000
.Краснокутська Н. В. Інноваційний менеджмент: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003.
.Марцин В.С., Міценко Н.Г., Даниленко О.А. та ін. Основи наукових досліджень Навчальний посібник / Л.: Ромус-Поліграф, 2002.
.Цехмістрова Г.С., Основи наукових досліджень, Навчальний посібник / Київ: Видавничий Дім «Слово», 2003.
.http://www.webkursovik.ru/kartgotrab.asp?id=-18185
.http://ru.osvita.ua/vnz/reports/journalism/24686
.http://www.best-work.com.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=13060&Itemid=205
10.http://refsmarket.com.ua/searchdirect.php?ID=2863673