Розрахунок тривалості технологічного та виробничого циклів
1. Розрахунок тривалості
технологічного та виробничого циклів
Послідовний вид руху предметів
праці.
Тривалість операційного циклу:
,
де n - кількість деталей в
партії, шт.;i - норма штучного часу на виконання і-ої операції, хв.;
сі - кількість
робочих місць на яких паралельно виконується і-та операція, шт.;- кількість
операцій технологічного процесу.
Тоц(посл)=15*(24/3+15/3+9/1+12/2)=420
(хв.)
Тривалість технологічного
циклу:
,
де tмо -
середньозважений час між операційних перерв, хв.;
Ттц(посл)=420+(4-1)*0,5=421,5
(хв.)
Тривалість виробничого циклу:
,
- кількість змін роботи;-
тривалість зміни, год;- коефіцієнт для переведення робочих днів у календарні
(при 253 робочих днях у році k=0,7);пр - тривалість природних
процесів, хв.
Твц.(посл)=(1/(60*1*8*0,7))*(420+(4-1)*0,5+30)=1,34
(кал. дн.)
Рис. 1. Графічне зображення
операційного циклу при послідовному русі предметів праці
Паралельний вид руху
предметів праці.
Тривалість операційного
циклу:
,
де 
- розмір
передавальної партії, шт.;
- операційний цикл максимальної за
тривалістю і-тої операції.
Тоц(пар)=5*(24/3+15/3+9/1+12/2)+(15-5)*9=230
(хв.)
Тривалість технологічного циклу:
Ттц(пар)=230+(4-1)*0,5=231,5
(хв.)
Тривалість виробничого циклу:
Твц(пар)= (1/(60*1*8*0,7))*(230+(4-1)*0,5+30)=0,78
(кал. дн.)
Рис. 2. Графічне зображення
операційного циклу при паралельному русі предметів праці
праця потоковий лінія
обладнання
Паралельно-послідовний вид руху
предметів праці.
Тривалість операційного циклу:
,
де 
-
найкоротший операційний цикл із двох суміжних операцій, хв.
Тоц (пар-посл)=15*(24/3+15/3+9/1+12/2)-(15-5)*(5+5+6)=260
(хв.)
Тривалість технологічного циклу:
Ттц(пар-посл)=260+(4-1)*0,5=261,5
(хв.)
Тривалість виробничого циклу:
Твц(пар-посл)= (1/(60*1*8*0,7))*(260+(4-1)*0,5+30)=0,87
(кал. дн.)
Рис. 3. Графічне зображення
операційного циклу при паралельно-послідовному русі предметів праці
При послідовному русі предметів
праці тривалість операційного циклу рівна 420 хв., тривалість технологічного
циклу рівна 421,5 хв., тривалість виробничого циклу - 1,34 днів. При
паралельному русі предметів праці тривалість операційного циклу рівна 230 хв.,
тривалість технологічного циклу рівна 231,5 хв., тривалість загального циклу -
0,78 дні. При паралельно-послідовному русі предметів праці тривалість
операційного циклу рівна 260 хв., тривалість технологічного циклу рівна 261,5
хв., тривалість загального циклу - 0,87 дні.
.
Розрахунок параметрів потокових ліній
Розрахункова кількість робочих місць
на і-ій операції визначається:
,
де ti - норма
штучного часу на виконання і-ої операції технологічного процесу, хв.;- такт,
хв./шт.
с1=0,38/1,52=0,25≈1
особа
с2=2,67/1,52=1,75≈2
особи
с3=1,14/1,52=0,75≈1
особа
с4=1,90/1,52=1,25≈2
особи
Таблиця 1. Розрахунок робочих
місць на лінії та їх завантаження
|
№ операції
|
Норма часу на виконання операції, хв.
|
Такт, хв./шт.
|
Кількість робочих місць (верстатів)
|
№ робочого місця
|
Завантаження робочого місця
|
Виготовлення виробів за період обороту лінії,
шт.
|
|
|
|
розрахункова
|
планова
|
|
%
|
хв.
|
|
|
1
|
0,38
|
1,52
|
0,25
|
1
|
Роб. 1
|
25
|
80
|
|
2
|
2,67
|
1,52
|
1,75
|
2
|
Роб. 2 Роб. 1
|
100 75
|
320 240
|
120 90
|
|
3
|
1,14
|
1,52
|
0,75
|
1
|
Роб. 3
|
75
|
240
|
210
|
|
4
|
1,90
|
1,52
|
1,25
|
2
|
Роб. 4 Роб. 3
|
100 25
|
320 80
|
168 42
|
Таблиця 2. Графік роботи обладнання і
порядок послідовності переходу працівників за період обороту лінії
|
№ операції
|
Позначення робітника
|
Період комплектування оборотних заділів=320
хв.
|
Виготовлення виробів, шт.
|
|
|
40
|
80
|
120
|
160
|
200
|
240
|
280
|
320
|
|
|
А
|
С1
|
|
|
|
|
|
|
|
|
210
|
|
Б
|
С2 С3
|
|
|
|
|
|
|
|
|
120 90
|
|
В
|
С4
|
|
|
|
|
|
|
|
|
210
|
|
Г
|
С5 С6
|
|
|
|
|
|
|
|
|
168 42
|
Міжопераційний заділ визначається за
формулою:
,
де Тj - частина
періоду обороту заділу, на протязі якої суміжні операції виконуються з
незмінною продуктивністю, хв.;
Сі, Сі+1
- кількість одночасно працюючих робочих місць на відрізку Тn періоду
обороту заділу за суміжними операціями і та і+1;i, ti+1 -
норма часу на виконання і та і+1 суміжних операцій, хв.
Таблиця 3. Розрахунок між
операційних оборотних заділів на лінії
|
Частковий період
|
Тривалість часткового періоду
|
Розрахунок заділів, шт.
|
Площі епюр
|
|
Т1=ТА-Б’
|
80
|
ZА-Б’=(80*1)/0,38-(80*1)/2,67=+180
|
7200
|
|
Т2=ТА-Б’’
|
240
|
ZА-Б’’=(240*0)/0,38-(240*2)/2,67=-180
|
21600
|
|
Т3=ТБ-В’
|
ZБ-В’=(80*1)/2,67-(80*1)/1,14=-40
|
3200
|
|
Т4=ТБ-В’’
|
160
|
ZБ-В’’=(160*2)/2,67-(160*1)/1,14=-20
|
1600
|
|
Т5=ТБ-В’’’
|
80
|
ZБ-В’’’=(80*2)/2,67-(80*0)/1,14=60
|
2400
|
|
Т6=ТВ-Г’
|
240
|
ZВ-Г’=(240*1)/1,14-(240*1)/1,90=+84
|
10080
|
|
Т6=ТВ-Г’
|
80
|
ZВ-Г’’=(80*0)/1,14-(80*2)/1,90=-84
|
3360
|
Таблиця 4. Епюри міжопераційних
оборотних заділів
|
Заділ Z (об)
|
Графік роботи обладнання за період обороту
лінії
|
|
МАХ
|
На поч. періоду
|
40
|
80
|
120
|
160
|
200
|
240
|
280
|
320
|
|
181
|
0
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
60
|
60
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
84
|
0
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1=1/2*80*180=7200
(од2)2=1/2*240*180=21600 (од2)3=1/2*(60+20)*80=3200
(од2) 4=1/2*20*160=1600 (од2)5=1/2*80*60=2400
(од2)6=1/2*240*84=10080 (од2)7=1/2*80*84=3360
(од2)
Середня величина міжпераційного
оборотного заділу на лінії:ср об=49440/320=155 шт.
Як видно із розрахунків між
операційних оборотних заділів, особливо між 1 і 2 операціями, досить значні, що
вимагає додаткових площ для їх накопичення. Тому було б доцільним зменшення
періоду оборотного заділу.