Аналіз виконання плану забезпеченості господарства основними засобами

Аналіз виконання плану забезпеченості господарства основними засобами

Аналіз виконання плану забезпеченості господарства основними засобами

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи статистичного дослідження ефективності використання основних засобів

.1 Значення, завдання та джерела даних для економіко - статистичного аналізу основних засобів

.2 Система показників ефективності використання основних засобів і методика їх визначення

Розділ 2. Аналіз основних фондів підприємства на прикладі ПБП «ГраундІнфо»

.1 Характеристика природних та економічних умов господарства ПБП «ГраундІнфо»

.2 Статистичний аналіз складу, структури і динаміки основних засобів ПБП «ГраундІнфо»

.3 Баланс основних заходів, показники їх відтворення та фондозабезпеченості ПБП «ГраундІнфо»

.4 Кореляційний аналіз впливу факторів на рівень фондовіддачі ПБП «ГраундІнфо»

.5 Застосування методу групувань в статистичному аналізі використання основних засобів ПБП «ГраундІнфо»

Розділ 3. Шляхи покращення інвестицій у відтворенні основних засобів сільськогосподарського підприємства ПБП «ГраундІнфо»

.1 Основні напрямки раціонального використання основних засобів

.2 Контроль капітальних вкладень у відтворенні основних засобів

.3 Шляхи підвищення ефективності використання основних засобів підприємства ПБП «ГраундІнфо»

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Одне з чинних місць в управлінні матеріальними ресурсами займає процес відтворення та вдосконалення основних фондів. Мета даної роботи розглянути форми відтворення та вдосконалення основних фондів. В першу чергу розкрити зміст видів спрацювання основних фондів - фізичного та морального. Розглянути значення амортизації, процеси ремонту, модернізації і заміни основних виробничих фондів в управлінні матеріальними ресурсами.

В даний час усі підприємства незалежно від їхнього виду, форм власності і підпорядкованості ведуть бухгалтерський облік майна і господарських операцій відповідно до чинного законодавства. Виробничо-господарська діяльність підприємства забезпечується не тільки за рахунок використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, але і за рахунок основних фондів. Невід'ємною частиною господарських фондів підприємства є нематеріальні активи.

Відмінною рисою основних фондів є їхнє багатократне використання в процесі виробництва, зберігання початкового зовнішнього вигляду протягом тривалого періоду. Під впливом виробничого процесу і зовнішнього середовища вони зношуються поступово і переносять свою початкову вартість на витрати виробництва протягом нормативного терміна служби шляхом нарахування зносу (амортизації) по встановлених нормах. Вартість виробничих потужностей адекватна функціональній (виробничій) корисності предметів протягом усього терміна їхньої експлуатації (тобто періоду, протягом якого майно, що відноситься до основних засобів, здатне виконувати функції, що приносять прибуток його власнику). Основні фонди беруть участь у процесі виробництва тривалий період (протягом багатьох виробничих циклів), зберігаючи початкову форму і властивості, але поступово зношуються і переносять свою вартість на виготовлений продукт.

Відповідно до принципів бухгалтерського обліку вартість виробничих потужностей повинна рівномірно розподілятися протягом гаданого терміна їхньої експлуатації шляхом розподілу (списання) на звітні періоди, протягом котрих ці потужності будуть мати продуктивну корисність (спроможність). Цей процес називається амортизацією основних засобів. Найбільша цінність Положення бухгалтерського обліку 7 - надання підприємствам права самостійно провадити амортизаційну політику, що дасть змогу визначати термін експлуатації основних засобів і обирати метод нарахування амортизації згідно з власними економічними інтересами.

Сільське господарство у народному господарстві займає особливе місце: воно призначено задовольняти зростаючі потреби населення країни в продуктах споживання, а промисловість в сировині та виробляє різну продукцію для експорту. Сільське господарство залишається основним джерелом постачання населення продуктами харчування. Біля 3/4 споживчих матеріальних благ населенням-це продукти сільського господарства безпосередньо або їх промислової переробки.

В курсовій роботі ми розглянемо інформацію по ПБП «ГраундІнфо» Одеської області.

Ціллю курсової роботи є аналіз виконання плану забезпеченості господарства основними засобами, виявити комплекс недостатніх агрегатів та обладнання і намітити шляхи їх поповнення, аналіз структури основних засобів, динаміки її зміни та виявити причини відхилень з порівнянням з минулим періодом.

В теперішній час велику увагу приділяють заходам в подальшому обсягу усіх галузей сільського господарства, вірному розміщенню їх з урахуванням грунто-кліматичних особливостей районів та окремих сільськогосподарських підприємств. Без урахування грунто-кліматичних умов неймовірно рішення питань районування території, раціонального розміщення культур, вірне розміщення сівозмін і інших заходів, спрямованих на прийом сільського господарства.

Розділ 1. Теоретичні основи статистичного дослідження ефективності використання основних засобів

.1 Значення, завдання та джерела даних для економіко-статистичного аналізу основних засобів

Основні фонди - це економічна форма сукупності матеріально-речових цінностей, що діють протягом тривалого періоду, які цілком і в незмінній натуральній формі споживаються у виробничих і невиробничих процесах і постійно втрачають свою вартість по частинам, переносячи її на готову продукцію. Вони характеризують рівень розвитку продуктивних сил, матеріальною основою організаційно-технологічних процесів. Зростання основних фондів, якісне вдосконалення конкретних видів засобів праці, поліпшення виробничої і галузевої структур та ефективне використання їх в усіх галузях виробництва є важливою передумовою створення матеріально-технічної бази, підвищення продуктивності праці і зростання матеріального добробуту населення.

Сільськогосподарська статистика, користуючись даними бухгалтерського обліку про наявність, рух і збереження основних засобів, ставить перед собою такі завдання:

-        забезпечити надходження і розробку інформації, що характеризує кількість і склад основних фондів;

-        вивчити динаміку основних фондів;

         характеризувати використання основних фондів і на основі економіко-статистичного аналізу сприяти підвищенню ефективності їх застосування;

         вдосконалювати систему показників ефективності використання основних фондів в умовах агропромислового комплексу;

         вивчати кількість і ефективність капітальних вкладень в сільське господарство.

За роллю у процесі виробництва і способом перенесення вартості на створюваний продукт засоби виробництва поділяють на засоби праці і предмети праці.

Засоби праці(трактори, комбайни, будівлі) тривалий час беруть участь у процесі виробництва, зберігаючи при цьому натуральну форму, поступово зношуються і частинами переносять свою вартість на вироблену продукцію. Предмети праці(насіння, корми, пальне) беруть участь в процесі праці протягом одного виробничого циклу і свою вартість повністю переносять на заново створений продукт.

За характером участі у виробництві основні фонди поділяються на виробничі і невиробничі основні засоби та виробничі основні фонди несільськогосподарського призначення. До виробничих належать засоби, які безпосередньо пов’язані з виробництвом, переробкою і реалізацією продукції. Розрізняють виробничі основні фонди сільськогосподарського призначення, які використовують у сільськогосподарському виробництві, і несільськогосподарського призначення, тобто фонди підсобних підприємств, торгівлі, громадського харчування. Невиробничі основні засоби безпосередньої участі у виробництві не беруть. Це об’єкти житлово-комунального господарства, школи, лікарні, дитячі дошкільні заклади.

Основні фонди сільськогосподарського призначення поділяються на такі групи(види): 1) будівлі; 2) споруди, з них іригаційні, меліоративні і обводнювальні; 3) передавальні устаткування; 4) машини і обладнання - всього у тому числі: а) силові машини і обладнання, з них трактори; б) робочі машини і обладнання, з них комбайни та інші сільськогосподарські машини і знаряддя, вимірювальні і регулювальні прилади, пристрої і лабораторне обладнання; 5) транспортні засоби, з них автомобілі вантажні; 6) виробничий і господарський інвентар; 7) робоча худоба; 8) продуктивна худоба; 9) багаторічні насадження, з них молоді насадження, полезахисні лісові смуги; 10) капітальні витрати на поліпшення земель(без споруд); 11) інструмент та інші основні засоби. Крім того, основні виробничі фонди поділяють на фонди рослинництва, тваринництва та загального призначення (які беруть участь у виробництві як рослинницької, такі тваринницької продукції).

Виробничі основні фонди несільськогосподарського призначення - це основні фонди житлово-комунального господарства, організаційної освіти, культури, мистецтва та охорони здоров'я. У складі усіх фондів підприємства рішуча роль належить виробничим фондам.

Основними джерелами даних для економіко-статистичного аналізу ефективності виробництва є річні звіти колгоспів, агрофірм, агроасоціацій та інших сільськогосподарських підприємств, оперативна статистична звітність, данні первинного і бухгалтерського обліку, а також спеціальні статистичні спостереження. Джерелами даних про основні засоби є періодична та разова статистична звітність. Важливим джерелом статистичної інформації є переписи і спеціальні обліки сільськогосподарських машин та знарядь.

1.2 Система показників ефективного використання основних засобів і методика їх визначення

Забезпеченість основними фондами та їх використання характеризують слідуючи показники: розмір та структура основних виробничих фондів, динаміка основних фондів, озброєність праці основними фондами (фондоозброєність), розмір та структура енергетичних засобів, забезпеченість енергоресурсами (енергоозброєність), забезпеченість тракторами, комбайнами, іншими сільськогосподарськими машинами, фондовіддачі, фондомісткості.

Для оцінки ефективності сільськогосподарського виробництва застосовують систему взаємопов'язаних економічних показників, які характеризують ефективність використання основних елементів виробництва(землі, праці, засобів виробництва) і відображають інтенсивні умови господарювання, що сприяють підвищенню ефективності виробництва.

Фондозабезпеченність вимірюється як відношення середньорічної повної початкової вартості основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення до площі сільськогосподарських угідь.

Фондоозброєність праці знаходиться діленням середньорічної повної початкової вартості основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення на середньорічну чисельність працівників, зайнятих в сільськогосподарському виробництві.

Фондовіддача в сільському господарстві визначається, як відношення вартості валової сільськогосподарської продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення (виробнича фондовіддача). Розмір цього показника залежить як від виходу, так і від розміру і складу основних засобів. Так, недостача окремих видів основних засобів, наприклад збиральної техніки, складських приміщень, позначається на використанні інших їх видів у виробництві та збереженні продукції.

Фондомісткість в сільському господарстві визначається як відношення середньорічної вартості основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення з розрахунку на 100 грн. до вартості валової сільськогосподарської продукції. В процесі аналізу цей показник можна розкласти по видам фондів, що дає змогу конкретизувати висновки і порівняти фактичну фондомісткість з плановою, нормативною. Показники фондовіддачі та фондомісткості обернено пропорційні. Залежно від того, вартість яких виробничих фондів (основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення або всіх основних фондів) використано в розрахунках, фондовіддача може бути виробничою і повною. Виробничу фондовіддачу розраховують як відношення вартості сільськогосподарської продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення:

f = ,

де f - фондовіддача виробнича, грн.- вартість валової продукції в порівнянних цінах певного року, грн._b - середньорічна вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення, грн.

Показник рентабельності фондів визначається шляхом ділення розміру річної суми прибутку на середньорічну вартість виробничих фондів.    

Рівень розвитку матеріально-технічної бази сільського господарства визначається головним чином ступінь насиченості її основними виробничими фондами. Від ступені забезпеченості ними сільського господарства та ефективного їх використання залежить рівень і темп росту виробництва сільськогосподарської продукції та його рентабельності. У процесі нагромадження виробничих фондів необхідно прямувати до здешевлення засобів і предметів праці та до поліпшення їх якісної характеристики.

Основні засоби сільського господарства являють собою нагромаджене суспільне багатство. Вони знаходяться у безперервному русі, зміні й удосконаленні. Розширення, підтримання належного функціонального стану і раціональне використання основних засобів великою мірою визначають обсяг виробництва, можливості росту і підвищення його ефективності.

Таким чином, розвиток сільського господарства потребує постійного нарощування основних засобів. Спостерігається інтенсивне старіння техніки, а в умовах погіршення забезпеченості запасними частинами і ремонтними матеріалами, паливом і мастилами наростаючими темпами погіршується використання основних засобів.

За такими умовами роль аналізу значно зростає. Він покликаний дати оцінку складу і структури основних засобів, виявити потребу і забезпеченість підприємства різними видами засобів праці, можливості підтримання необхідного функціонального стану і належного використання, вплив ступеня забезпеченості основними засобами на результати виробництва, тощо.

Аналіз також потрібний для вибору оптимального складу і структури різних груп основних засобів, вивченню раціональних напрямів інвестицій на перспективу, оцінки строку окупності основних виробничих фондів і капітальних вкладень, опрацювання конкретних заходів, підвищення ефективності їх використання.

З вищесказаного впливає завдання аналізу основних виробничих фондів-виявити екстенсивні та інтенсивні резерви кращого їх використання, розробити конкретні організаційно-технічні й економічні заходи мобілізації виявлених резервів, спрямованих на підвищення фондовіддачі й окупності капітальних вкладень.

Джерела інформації є закони та законодавчі акти, а саме: Закон "Про колективне сільськогосподарське підприємство" зі змінами, 1992 р.; Закон "Про приватизацію майна державних підприємств" зі змінами, 1992 р.; Закон "Про оренду майна державних підприємств і організацій", 1992 р.; Річний звіт, форми: "Наявність та рух основних засобів", "Показники виробництва, собівартості та продуктивності праці", "Чистий дохід (прибуток) та збиток", "Виробництво та собівартість продукції рослинництва", "Численність робітників та фонд оплати праці", "Розрахунок прибутку", "Прибуток та збитки по основної діяльності", "Енергетика", "Землекористування", "Склад та амортизація основних засобів", Баланс, матеріали бухгалтерського обліку, інвентаризаційні відомості, картки, книги складського обліку, відомості дефектів по ремонту техніки, виробничо-фінансовий план, форми: "Економіка, основні економічні показники".

Вартість оцінки основних засобів дає можливість розрахувати показники їх руху та відображення зросту надходження, вибуття належності(знос), інтенсивності обновлення та інше.

Показники зросту характеризують темпи розширення основних засобів в результаті їх зміни і розраховуються співвідношенням вартості основних засобів на кінець аналізуємого періоду до їх вартості на початок аналізованого періоду.

Показники надходження (введення) основних засобів показує інтенсивність їх обновлення та розраховуються співвідношенням вартості основних засобів, що надійшли на протязі аналізованого періоду до їх вартості на кінець даного періоду.

Показники вибуття основних засобів показує інтенсивність їх вибуття і розраховується співвідношенням вартості основних засобів, що вибули на протязі аналізуємого періоду до їх вартості на його початок.

Співвідношення між показниками обновлення і вибуття основних засобів показує ступінь інтенсивності їх обновлення.

Якщо ІІ(І, то умови незмінності вартісній оцінки основних засобів, це свідчить об розширенні їх створення і навпаки. Але при аналізі слід враховувати, що вартість вибувших засобів та тих, що надійшли формуються у різних періодах і частіше ціна подібних засобів, що надходять на заміну, значно вище ціна, чім котрі вибули. Тому показники руху і створення основних засобів розраховують не тільки у вартісній формі, а і у натуральній, при цьому враховують якісні їх параметри.

Важливим показником, який характеризує потенційну належність до використання основних засобів, це коефіцієнт належності, який розраховується відношенням залишкової вартості основних засобів до їх балансової вартості. Залишкову вартість розраховують як різницю між балансовою вартістю основних засобів і сумою їх зносу.

Додатковим показником є коефіцієнт зносу, який розраховується відношенням суми зносу до балансової вартості основних засобів. На коефіцієнт належності впливає тривалість обертання основних засобів, яка розраховується відношенням середньорічної вартості основних засобів до річної суми нарахованої амортизації. Цей показник можна розрахувати діленням 100 на норму амортизації основних засобів.

Показники руху та обновлення основних засобів доповнюють показниками структури інвестицій і джерел фінансування.

В ході аналізу наявності та використання основних засобів аналізується їх структура та ефективність їх використання по окремим видам основних засобів: будівлі і споруди, машини і обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади та інвентар, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, земельні ділянки та інші основні засоби.

Розділ 2. Аналіз основних фондів підприємства на прикладі ПБП «ГраундІнфо»

2.1 Харектиристика природних та економічних умов господарства

ПБП "Агросвіт" знаходиться в південно-західній частині Одеської області.

Територію господарства перетинає шосе Кілія-Одеса. До складу ПБП " ГраундІнфо " входять два населених пункти: село Трудове та село Стара Миколаївка.

Відстань до обласного центру м. Одеси - 180 км, до районного центру м. Кілії - 24 км, до залізничної станції Дзінілор - 34 км.

Територія господарства належить до придунайської рівнини, яка є частиною Причорноморської низини і являє собою слабо хвилясту степову рівнину. Ґрунтові води сильно мінералізовані. Вміст солі досягає 70 ^г/_л.

Виробничий напрямок ПБП "ГраундІнфо " - зернових з розвитком тваринництва.

Клімат теплий, сприятливий для вирощування різних видів сільськогосподарських культур: зерно, соняшник, кукурудза, картоплю, овочі відкритого ґрунту, багаторічні насадження. Порівнюючи низька імовірність наступу критичних температур для середніх та відносно морозостійких сортів винограду, що дозволяє культивувати їх без покриття. Досить велика тепло забезпеченість температур дозволяє у господарстві культивувати сорти винограду усіх термінів дозріву та отримувати практично щорічно врожаї.

Плюсові середньомісячні температури утримаються на протязі 9-10 місяців. Зимою сніжне покриття нестійке. Під час зимових відлиг майже повністю зникає сніжне покриття і при накопичуванні суми температур вище 15 °С озимі культури поновлюють вегетацію. Утворення льодяної кори під час відлиг погано впливає на озимі культури.

Річна кількість опадів 370 мм. Розподіляються опади на протязі року дуже не рівномірно.

Ґрунти в основному представленні чорноземами південними. Потужність гумусового горизонту складає від 60 до 68 см,гумуса 2,1- 3,2 %.

За ПБП "ГраундІнфо" закріплено 4875 га землі, сільськогосподарських угідь 4326 га, з них ріллі - 3652 га, пасовища - 425 га, багаторічні насадження - 238 га.

Всього працездатних та працюючих у господарстві - 374 чол.

Наявність тварин: велика рогата худоба - 504 голів, свині - 692 голів, коні - 25 голів.

Для того щоб вивчити структуру товарної продукції, розміри землекористування, зайнятість працівників, необхідно виповнити таблиці.

Напрямок спеціалізації характеризується структурою і складом товарної продукції за три роки (таб.2.1.1)

Таблиця 2.1.1 Структура і склад товарної продукції в ПБП "ГраундІнфо" за три роки

Згідно таблиці 2.1 можна зробити такі висновки, що структура товарної продукції в середньому за три роки продукції рослинництва склала - 79,58%, в тому числі: зерно - 40,65%, соняшник - 17,59%, картопля - 1,54%, овочі відкритого ґрунту - 10,57%, виноград - 5,46%, плоди зерняткові кісточкові - 1,27%, а інша продукція рослинництва склала - 2,46%. Товарна продукція тваринництва в середньому за три роки склала - 20,47%, в тому числі: молоко - 1,64%, велика рогата худоба - 7,38%, свині - 6,74%, мед - 0,82%, риба ставкова - 1,18%, а інша продукція тваринництва - 2,64%.можна зробите таке зауваження, що в порівнянні з 2008 та 2009 роками в 2010 році структура товарної продукції значно, подекуди, зменшилась але це підприємство створилось лише 17 травня 2010 року тому воно знаходиться у стані підйому.

Зробивши загальні висновки можна сказати, що господарство як в галузі рослинництва, так і в галузі тваринництва є прибутковим. Але воно більш спеціалізується на продукції рослинництва. В цілому за три роки В ПБП "ГраундІнфо" вартість продукції рослинництва збільшилась на 154 тис.грн.. А в загалі по господарству - 210 тис.грн..

Щоб прослідити динаміку забезпечення виробничими ресурсами і розміри підприємства необхідно зробити розрахунки, які зроблені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.1.2 Динаміка показників забезпеченості виробничими ресурсами і розміри підприємства ПБП "ГраундІнфо"

Згідно таблиці 2.1.2 можна прослідити, що загальна земельна площа по господарству зменшилась на 672 га, тобто у 2008 році вона склала 4875 га, а у 2010 році - 4203 га, тобто зменшилась на 13%. В наслідок цього відбувається зниження сільськогосподарських угідь.

Також можна виявити тенденцію збільшення виробничих витрат, тобто в порівняні з минулими роками збільшились на 330 тис. грн. Але середньорічна чисельність працівників нажаль зменшилась у 2010 році вона склала 374 чол., а в 2008 році - 487 чол., тобто на 113 чол. Середньорічна вартість основних виробничих фондів зросла, в порівняні з 2008 роком на 1090 тис.грн., тобто на 6%, в тому числі основні виробничі засоби сільськогосподарського призначення.

Потрібно звернути увагу на те, що зменшилось поголів'я худоби, тобто в порівняні з 2008 роком коли поголів'я складало 602 ум.гол., а у 2010році - 432 ум.гол..

Для визначення динаміки обсягів виробництва в ПБП "ГраундІнфо" і його фінансових результатів необхідно продивитись таблицю 2.1.3

Таблиця 2.1.3 Динаміка обсягів виробництва і фінансових результатів в ПБП "ГраундІнфо"

Аналізуючи таблицю 2.3 ми бачимо, що обсяг виробництва овочів дещо зменшився в порівнянні з 2009 роком на 30,1%, молока в порівнянні з 2008 роком на 46,9%. Але значно виріс обсяг виручки від реалізованої продукції, як тваринництва, так і рослинництва в порівнянні з 2008 роком приблизно на 33,9%. Також потрібно приділити увагу тому, що на протязі трьох років чистий дохід, балансовий прибуток, та прибуток від реалізації продукції залишались без змін. Але якщо порівняти чистий дохід 2008 року та чистий дохід 2010 року, то можна побачити, що він значно змінився десь приблизно на 95,5%.

Можна зробити такий висновок, що в цілому стан обсягу виробництва та фінансових результатів в ПБП "Агросвіт" знаходиться на задовільному рівні.

Таблиця 2.1.4

Згідно таблиці 2.1.4 можна заробити такі висновки, що на протязі трьох років урожайність деяких сільськогосподарських культур зменшилась. Тобто якщо порівняти 2008 рік з 2010 роком то ми побачимо таку різницю: зернові: 2008р. - 30,3 га з ц, а в 2010р. - 15,07 га з ц; але урожайність соняшника в 2008 році склала 12,3 га з ц, 2010р. - 33,2га з ц. Треба приділити увагу тому, що продивляється тенденція до збільшення виходу телят з розрахунку на 100 корів у 2008 році - 83 гол., 2010 рік - 124 голови. Треба зауважити, що виручка від реалізації з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь склала у 2008 році - 18,19 тис.грн., у 2010 році - 28,26 тис.грн..

З розрахунку одного середньорічного робітника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві виручка від реалізації збільшилась майже в два рази, тобто в 2008 році виручка від реалізації склала - 1,82 тис.грн., а в 2010 році - 3,1 тис.грн.. Також треба зауважити, що рівень рентабельності по господарству за три роки значно зріз про це свідчить наступне: у 2008 році рівень рентабельності по господарству склав -5,9%, а в 2010 році - 0,6%. Це свідчить про те що на протязі вивчаючих років це сільськогосподарське підприємство працювало на збиток.

Можна зробити загальний висновок, що господарство ПБП "ГраундІнфо" добре забезпечено, як природними, так і економічними умовами для свого існування. Також треба відмітити, що сільськогосподарське підприємство знаходиться на стадії підйому.

.2 Статистичний аналіз складу, структури і динаміки основних засобів

У сільському господарстві на ефективність використання виробничих основних засобів здійснює вплив різноманітні фактори:

. матеріальна зацікавленість;

. забезпечення основними засобами;

. структура основних засобів;

. пропорційність між основними та матеріальними основними засобами;

. технологія, організація виробництва та праці.

Склад, структура, стан і зміна основних засобів характеризуються натуральними (кількісними), вартісними і якісними показниками. Натуральні показники дають змогу оцінити наявність основних засобів, їх склад, потребу і рівень забезпеченості підприємства засобами виробництва, фізичну і функціональну придатність їх до використання. За допомогою вартісних показників оцінюють динаміку і тенденції зміни загальних показників, якими характеризуються основні засоби. При їх використанні враховують вплив на їх рівень інфляційних процесів, зокрема, їх вартість постійно підвищують.

Якісні параметри характеризують споживні властивості окремих видів основних засобів і вони неоднакові для різних їх видів. Потребу у конкретних видах основних засобів визначають, виходячи з передбачуваного (планового) обсягу робіт і нормативної потреби в засобах виконання одиниці роботи.

Розмір основних фондів по видам і по господарству у цілому показується у грошовому виразі по балансової вартості. Звичайно динаміка фондів розглядається в абсолютних (гривнях) і відносних

(відсотках) показниках як відношення вартості основних фондів на кінець року їх вартості на цю ж дату минулого або базисного року.

Структура, тобто питома вага виробничих основних фондів за видами в їх загальній сумі, обчислюється в відсотках.

Аналіз слід починати з характеристики розміру усіх основних засобів і динаміки його змінення. Темп зросту основних засобів свідчить о наявності у господарстві інтенсивного процесу розвитку машинно - технічної бази виробництва. Слід зіставити зміни питомої ваги виробничих і невиробничих засобів з раніш розрахованих показників динаміки ефективності інтенсифікації. Зниження питомої ваги основних засобів невиробничого призначення треба зіставити з забезпеченістю ПБП "ГраундІнфо" трудовими ресурсами.

Структура основних засобів-це питома вага їх процентного співвідношення за певними ознаками у загальній вартості.

При аналізі широко використовується структура основних засобів, яка наводиться у вигляді питомої ваги кожної групи фондів в загальній їх вартості.

Для цього треба зробити слідуючи розрахунки: таб. 2.2.1

Таблиця 2.2.1 Склад, структура та динаміка основних засобів.

Дані таблиці 3.1 показують, що основні засоби протягом звітного року збільшились на 1090 тис.грн.(у 2008 році вони складали 17764 тис. грн., а у 2010 році - 18854 тис.грн..), тобто на 61%. В тому числі основні фонди сільськогосподарського призначення за три роки збільшились на 1456 тис.грн. або на 8,5%, а основні виробничі фонди несільськогосподарського призначення зменшились на 366 тис.грн. або 51,5%.

Як за таблицею, так і за діаграмою структури основних засобів можна зробити висновок, що як за структурою, так і за сумою значних змін не відбулося.

Для господарської діяльності усіх видів господарств визначаючи значення має основні виробничі фонди сільськогосподарського призначення. Ця група фондів у загальній їх сумі завжди займає основну питому вагу. В зв'язку з цим треба дослідити їх більш детально.

Структура основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення вивчається як співвідношення фондів рослинництва та тваринництва. Структурне зрушення динаміки цього співвідношення свідчить о змінах спеціалізації підприємства, підвищення рівня механізації в галузях виробництва. Характер зміни галузевої структури залежить від виробничої спеціалізації господарства. В характеристиках скотарського направлення разом з ростом розмірів фондів тваринництва в певної пропорції повинні розвиватися фонди рослинництва, де велика питома вага займає кормо виробництво.

Ситуація при який різко знижується ефективність виробничих фондів є порушення якісного і кількісного співвідношення між окремими видами фондів. В співвідношеннях окремих груп основних засобів повинні бути визначені пропорції порушення, яких знижає ефективність виробництва в першому випадку до недовикористовування техніки, в другому-до прямих витрат врожаю. Великий вплив на зниження ефективності використання основних виробничих засобів подає співвідношення між тракторами і сільськогосподарськими машинами.

Раціональна структура основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення сприяють підвищенню виробництва і якості сільськогосподарської продукції. Рівень забезпеченості підприємства основними засобами показує його потенційні можливості для виконання плану виробництва росту продуктивності праці, зниження трудомісткості виробництва, в заплановані терміни виконування обсягу робіт, забезпечувати працюючих і членів їх сімей культурно - битовими умовами життя.

Рівень забезпеченості основними засобами розраховують на одиницю земельних угідь та одного робітника.

Фондозабезпеченність визначається вартістю основних фондів у розрахунку на одиницю земельної площі (на 100 га ріллі або сільськогосподарських угідь). Даний показник використовується для характеристики інтенсивності, а також забезпеченості господарства основними фондами за тривалий період. Цей показник використовується і для оцінці технічної оснащеності сільськогосподарських підприємств на певну дату.

Озброєність праці основними фондами (фондоозброєність) визначається розміром основних фондів, який припадає на одного середньорічного робітника. Показники оснащення аналізуємого господарства основними виробничими фондами порівнюють з відповідними показниками другого сільськогосподарського підприємства маючого таку ж спеціалізацію або зі середніми показниками по району. В результаті аналізу слід установити в якій мірі росту рівня фондозабезпеченності, сприяє заміщенню живої праці, підвищенню рівня механізації, впровадження прогресивних технологій у рослинництві та тваринництві.

.3 Баланс основних засобів, показник їх відхилення та фондозабезпеченність

Для вивчення складу, руху та відтворення основних засобів складають їх баланси за повною первісною вартістю (для характеристики фізичного обсягу, складу та пропозицій),за первісною вартістю без величини зносу (для визначення приросту) і за повною первісною вартістю у порівняльних цінах (для аналізу динаміки фізичного обсягу). Розглянемо баланс основних засобів за повною первісною вартістю в таблиці 2.3.1

Таблиця 2.3.1 Баланс основних засобів в ПБП "ГраундІнфо", тис.грн.

Згідно таблиці 2.3.1 можна зробити такі висновки, що основні засоби підприємства за звітний рік зменшилися на 76 тис.грн., тобто різниця між наявністю основних засобів на початок року та наявністю основних засобів на кінець року (19034 - 19110 = -76 тис.грн..). у тому числі виробничі основні засоби сільськогосподарського призначення збільшились на 377 тис.грн.(18509 - 18132 = 377 тис.грн..), але засоби не сільськогосподарського призначення зменшились на 413 тис.грн. (345 - 758 = -413 тис.грн..). Також збільшилась наявність робочої худоби та продуктивної на 60 тис.грн., тобто 280 - 220 = 60 тис.грн..

За даними балансу визначають такі показники:

. Динаміки - відношення вартості основних засобів на кінець року до вартості їх на початок року:

 = 0,996 або 99,6 %;

2. Оновлення - відношення вартості нових засобів, введених в експлуатацію за рахунок капітальних вкладень за звітний рік, до наявності основних фондів на кінець року:

 = 0,0229 або 2,3 %;

. Вибуття - відношення вартості засобів, що були за рік в на слідок зносу, до їх вартості на початок року:

 = 0,022 або 2,2 %;

. Зносу - відношення суми зносу основних засобів до їх повної первісної вартості:

 = 0,038 або 3,8 % (на початок року);

 = 0,029 або 2,9 % (на кінець року);

(Знос основних засобів на початок року склав 728 тис.грн. на кінець року 545 тис.грн..)

.Збереження - відношення залікової вартості основних засобів до їх повної первісної вартості:

 = 0,966 або 96,6 % (на початок року);

 = 0,967 або 96,7 % (на кінець року).

Оскільки показник збереження основних засобів характеризує частку не зношеної їх частини, то його можна розрахувати і як різницю між 1 (100%) і показником зносу фондів.

Наприклад:

- 0,038 = 0,962 або 100 - 3,8 = 96,2 % (на початок року);

- 0,029 = 0,971 або 100 - 2,9 = 97,1 % (на кінець року).

Обчислені показники свідчать про розширене відтворення основних засобів у господарстві ПБП "Агросвіт".

.4 Кореляційний аналіз впливу факторів на рівень фондовіддачі

Серед методів, які статистика використовує для характеристики взаємозв'язків масових явищ, одними із найважливіших є кореляційний аналіз.

Кореляційний аналіз - це метод кількісної оцінки взаємозалежності між статистичними ознаками, що характеризують окремі суспільно-економічні явища і процеси. За допомогою цього методу здійснюється одне з найважливіших завдань статистики - встановлення і пояснення взаємозв'язків і відмінностей у розвитку соціально-економічних явищ. Зв’язок між окремими явищами виявляється у вигляді кореляційної залежності або кореляцій.

За ступенем залежності одного явища від іншого розрізняють два види зв’язку: функціональний і кореляційний.

При кореляційному зв’язку, який має імовірний характер, немає сурової відповідності між значенням залежних ознак; кожному повному значенню аргументу (факторної ознаки) відповідає кілька різних значень функції (регулярної ознаки). За напрямком зв’язок між корелюючими величинами може бути прямим, коли коефіцієнт кореляції коливається від 0 до +1, і оберненим, коли він коливається від 0 до -1. За формою зв’язку розрізняють прямолінійні і криволінійні кореляційні зв’язки. Якщо коефіцієнт кореляції r < 0,3, то зв’язку між У і Х немає. При r = 0,3-0,5, то зв’язок слабкий. При r = 0,5-0,7, то зв’язок середній, а якщо r > 0,7, то зв’язок тісний.

Розглянемо застосування методики кореляційного аналізу на прикладі таблиці 3.4.1.

Для обчислення теоретичного рівня фондовіддачі застосовують таку формулу:

У_Х = а + вх, де

У_х - теоретичні значення результативної ознаки;

а - початок відліку, або значення у_х при умові, що х=0;

в - коефіцієнт регресії, який показує, як змінюються у_х при кожній зміні х на одиницю;

х - значення факторної ознаки.

Таблиця 2.4.1 Розрахунок кореляційної залежності фондовіддачі від рівня енергозабезпеченості в ПБП "ГраундІнфо".

Обчислимо параметри рівняння прямої лінії а і в:

а =  = == 12.06

в =

Рівнянням кореляційного зв’язку між фондовіддачею і енергозабезпеченністю має такий вигляд: у_х = 12,06 + 3,7х

Коефіцієнт регресії в показує, що в досліджувальній сукупності господарств із збільшенням енергозабезпеченності на 1 га к.с. сільськогосподарських угідь збільшується фондовіддача на 3,7 грн.

Підставивши в регресії значення Х, отримаємо теоретичний рівень фондовіддачі кожного господарства.

Для визначення тісноти зв’язку між корелюючи ми величинами обчислимо коефіцієнт парної кореляції:

=  

Коефіцієнт кореляції показує, що між рівнем фондовіддачі та енергозабезпеченістю господарств зв’язку немає. (r < 0.3)

Коефіцієнт детермінації дорівнює d = r² = (-0.007)² = 0,000049.

Він означає, що рівень фондовіддачі в господарствах на 0,0049 %, залежить від енергозабезпеченність.

Застосуємо графічний метод для більшої точності результатів, отриманих при застосуванні кореляційного аналізу на малюнку 2.

Умовні позначення:

-          Фактична фондовіддача;

-          Теоретична фондовіддача.

Згідно табличними розрахункам побудували графік на якому чітко відображається рівень фактичної та теоретичної фондовіддачі у господарствах в порівнянні з ПБП "Агросвіт". З цих розрахунків випливає, що це підприємство знаходиться на дуже низькому рівні.

.5 Застосування методу групувань в статистичному аналізі використання основних засобів

Статистичне групування - це розподіл усієї сукупності досліджуваних суспільних явищ та типи, групи і підгрупи за будь - якою істотною ознакою.

Групування є одним з найважливіших етапів всієї статистичної роботи з цифрами. Всі інші статистичні методи ефективні тільки на підставі групувань і в поєднанні з ними. Так, наукове застосування методу відносних і середніх величин, індексного, кореляційного та інших видів можлива тільки після того, як статистичний матеріал розподілено на групи однотипних об’єктів.

Щоб обґрунтовано провести групування даних, потрібно виділити із всієї різноманітності основний процес, яких визначає всі інші зміни, явища і спричинює якісні зміни.

Наступним етапом групування даних є визначення форм розвитку певних типів явищ. Форми розвитку окремих явищ значною мірою зумовлені місцевими умовами, які потрібно з'ясувати і врахувати.

Відповідно до форм розвитку вибирають групувальні ознаки, які повинні точно і повно відображати внутрішні особливості явищ, що досліджуються. Розглянемо групування на прикладі енергозабезпеченності і фондовіддачі у таблиці 2.5.1

Таблиця 2.5.1Енергозабезпеченність та фондовіддача у господарстві ПБП "ГраундІнфо"

В таблиці 2.5.1наведенні данні, які відображають діяльність підприємств. В наслідок цих даних згрупуємо господарства районів (використовувались данні Саратського району, для здійснення повного аналізу та точніше порівняти ПБП "ГраундІнфо" з іншими господарствами) за рівнем енергозабезпеченності на 1 га посіву, утворюючи при цьому три групи з рівними інтервалами.

Величину інтервалу визначають за такою формулою:

і = , де

_max і X_min - найбільше і найменше значення групувальної ознаки;- кількість груп.

і =   = 0,63

На підставі обчислених даних складемо таблицю 3.3.2.

Таблиця 2.5.2 Вплив енергозабезпеченності на рівень фондовіддачі в ПБП "ГраундІнфо"

Дані таблиці 2.5.2 показують, що більшість господарств має рівень енергозабезпеченності від 2,27-2,81 на 1 га к.с. А енергозабезпеченністю від 1,01-1,64 на 1 га к.с. забезпечене лише одне господарство ПБП "ГраундІнфо". Ці данні свідчать про те, що ПБП "ГраундІнфо" значно менше енергозабезпечене ніж інші господарства, які дули використанні в порівнянні.

В залежності від того, на скільки забезпечені господарства енергією, від цього залежить збільшиться чи зменшиться вартість валової продукції і вартість основних засобів.

Можна зробити загальний висновок, що ПБП "ГраундІнфо" в порівнянні з іншими господарствами знаходиться досить на низькому рівні. Але це господарство має усі підстави для подальшого успішного розвитку.

.6 Визначення тенденції факторів, які впливають на фондовіддачу і їх рівня на перспективу

Фондовіддача - виробництво валової продукції сільського господарства з розрахунку на 100 грн. Основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення. Розмір цього показника залежить, як від виходу валової продукції, так і від розміру та складу основних засобів. Валову продукцію сільського господарства обчислюють за методом валового обороту, тобто до їх складу включають вартість продукції власного виробництва поточного року (насіння, корми), яка була використана на виробничі потреби у тому самому році. Визначають її в поточних і порівняльних цінах. Показник валової продукції у порівняльних цінах використовують для вивчення динаміки обсягу продукції, рівня продуктивності праці та виробництва на одиницю земельної площі і душу населення.

Щоб визначити показник валової продукції, необхідно знати обсяг продукції, яку отримали на протязі року. Визначимо обсяг урожайності в ПБП "ГраундІнфо" у таблиці 2.6.1

Таблиця 2.6.1 Урожайність зернових в ПБП " ГраундІнфо"

Розрахунок параметрів проводиться за рівнянням прямої:

у_t=а+вt,

де

У_t - вирівняна урожайність зернових культур;

а - вирівняна урожайність зернових за рік, який передує початок досліджувального року;

в - середній щорічний приріст (зниження врожайності зернових культур);- порядковий номер року.

Обчислимо параметри рівняння прямої лінії а і в:

а =

в =

Рівнянням між урожайністю і приростом має такий вигляд: У_t = 15,46 + 1,24t.

Визначення урожайності на перспективу розраховують слідуючим чином:

Щоб більш чітко побачити результат розрахунків, необхідно застосувати графічний метод.

Умовні позначення:

-  фактична урожайність;

-        вирівняна урожайність.

Згідно проведених розрахунків в таблиці 3.3.3 та зробленого графіку можна побачити, що в різні роки рівень урожайності змінювався. Особливо це можна побачити на графіку, тобто рівень урожаю, то зменшувався, то збільшувався дуже швидкими темпами. Тим самим знаючи обсяг урожайності за певний рік ми можемо визначити показник валової продукції за цей рік і знайти вплив цього фактору на фондовіддачу.

основний засіб статистичний аналіз

Розділ 3. Шляхи покращення інвестицій у відтворенні основних засобів підприємства

.1 Основні напрямки раціонального використань основних засобів

Протягом останніх років у більшості аграрних підприємств України спостерігається низький рівень відтворювальних процесів основних фондів і ефективності їх використання. Коефіцієнт оновлення машин і устаткування, тобто найбільш активної частини основних фондів, коливається в межах 2-3% загального їхнього обсягу, а коефіцієнт економічного спрацювання досягає 60-70% загальної вартості. В аграрному виробництві парк діючих тракторів і комбайнів містить більше двох третин спрацьованих і технічно застарілих.

У сільськогосподарському товаристві гальмом у раціональному використанні автомобільного парку є недостатня кількість шляхів з твердим покриттям, що призводить до передбаченого зносу автомобілів і зниження рівня їх використання. У результаті несприятливих кліматичних умов і бездоріжжя річна продуктивність автомобілів знижується на 65 - 70 %, а тракторів та транспортних засобів на 40 - 50%. Дорожні умови, в яких здійснюється перевезення сільськогосподарських вантажів дуже різноманітні - від асфальтованих і поліпшених ґрунтових шляхів до виораного поля і повного бездоріжжя навесні і восени при здійсненні внутрішньогосподарських перевезень.

Велике значення для підвищення ефективності використання транспорту у сільськогосподарському товаристві має будівництво та вдосконалення автомобільних шляхів. Вантажопідйомність автомобілів на шляхах з твердим покриттям збільшується на 25 - 80 %, швидкість у 2 - 3 рази, витрати палива скорочуються у 2 рази, а також значно знижуються витрати на ремонт.

Існуючий нині тракторний парк не забезпечує вчасного виконання всіх сільськогосподарських робіт і, крім того, використовується не раціонально. Це призводить до порушення строків проведення робіт, а отже, до зниження врожайності сільськогосподарських культур та погіршення економіки товариства у цілому. Тому вже тепер можна значно підвищити ефективність використання машино - тракторного парку за рахунок збільшення змінного і річного виробітку, скорочення простоїв техніки через відсутність необхідних запасних частин, ремонтних матеріалів, палива, нестачу механізаторських кадрів, внаслідок чого техніка використовується в одну зміну.

У складі матеріальних ресурсів сільськогосподарського виробництва значна частка у рослинництві належить насінню і добривам, а в тваринництві - кормам. Тому зниження матеріаломісткості продукції безпосередньо пов'язане з підвищенням урожайності сільськогосподарських культур, а також перевагою темпів зростання продуктивності тварин порівняно із споживанням кормів. На сучасному етапі розвитку сільськогосподарського товариства великого значення набуває ефективне використання уже створеного виробничого потенціалу, зміцнення та вдосконалення матеріально - технічної бази.

Матеріально - технічна база сільськогосподарського товариства являє собою сукупність речових елементів і енергії, за допомогою яких створюють сільськогосподарську продукцію.

Подальший розвиток матеріально - технічної бази в умовах прискорення науково - технічного прогресу передбачає створення таких продуктивних сил, які дозволяють найповніше проявитись кожному трудівнику, змінити зміст праці у сільськогосподарському товаристві, підвищити її продуктивність, а також культурно - технічний рівень працівників.

Під науково - технічним прогресом слід розуміти всебічний розвиток і удосконалення сільськогосподарського виробництва на базі широкого впровадження в його галузі економічно ефективної техніки, прогресивної технології та організації виробництва, розроблених на основі сучасних досягнень науки і техніки. Науково - технічний прогрес значно впливає на суспільне виробництво. Він вносить зміни у матеріально - технічну базу, є основою зростання продуктивності праці.

Конкретним проявом науково - технічного прогресу є безперервне вдосконалення виробничих засобів, впровадження прогресивної технології та організації виробництва, що забезпечує значне підвищення продуктивності суспільної праці.

Підвищення темпів реконструкції внутрішньогосподарських шляхів - важлива умова підвищення ефективності використання транспортних засобів сільськогосподарського товариства, прискорення процесу інтенсифікації та спеціалізації виробництва.

.2 Контроль капітальних вкладень у відтворенні основних засобів

Капітальні вкладення - витрати на створення нових, реконструкцію і технічне переозброєння діючих основних засобів. За допомогою капітальних вкладень здійснюється як просте, так і розширене відтворення основних засобів.

Для визначення розміру капітальних вкладень на підприємстві складається бюджет капітальних витрат, тобто розрахунок запланованих витрат на капітальні вкладення. Бюджет капітальних витрат включає такі данні:

первісну вартість усіх основних засобів на початок планового періоду;

наявність невикористаних амортизаційних відрахувань на початок планового періоду;

суму амортизаційних відрахувань, яка буде нарахована протягом планового періоду;

орієнтований підрахунок вартості устаткування, яке підлягає зміні або продажу протягом планового періоду;

орієнтовану суму амортизаційних відрахувань на придбані основні засоби протягом планового періоду;

вартість основних засобів та суму амортизаційних відрахувань, яка буде в Товариства на кінець планового періоду.

Вихідними передумовами розроблення бюджету капітальних вкладень є: календарний план реалізації інвестиційного проекту; бюджетні заявки на виконання окремих видів робіт і придбання матеріалів, механізмів, устаткування, розроблених виконавцями окремих функціональних блоків проекту; загальна стратегія фінансування інвестиційного проекту; попередній графік потоку інвестиційних витрат, складений на етапі розробки бізнес-плану проекту; фінансовий стан інвесторів проекту.

Бюджет капітальних витрат включає два розділи: І розділ - „Капітальні витрати”, ІІ розділ - „Надходження коштів”

Під час опрацювання розділу «Капітальні витрати» передбачається зробити такі розрахунки як виділення із загального інвестиційних витрат тієї частини, яка належить до поточного періоду. Це здійснюється в тому разі, коли тривалість реалізації інвестиційного проекту перевищує один рік; уточнення обсягу інвестиційних витрат поточного року з урахуванням коректив, які вносяться підрядчиком у технологію робіт; уточнення обсягу і структури капітальних витрат у зв'язку із зміною індексу цін після затвердження показників бізнес-плану проекту; уточнення первісного обсягу капітальних витрат з урахуванням резерву фінансових ресурсів, передбачених у контракті з підрядчиком на покриття непередбачених витрат.

Процес розробки розділу „Надходження коштів” передбачає, як правило, такі етапи: уточнення загального обсягу надходження коштів з метою збалансування цього показника з показником загального обсягу капітальних витрат, які відображено в першому розділі бюджету; уточнення структури джерел надходження коштів у разі зміни обсягу капітальних витрат; забезпечення узгодження обсягу надходження коштів за окремими періодами формування дохідної частини бюджету з обсягом капітальних витрат; передбачених в окремі періоди згідно з календарним планом виконання робіт.

Бюджет капітальних вкладень, як і календарний план, розробляється спочатку на наступний рік у розрізі кварталів, а потім у рамках наступного кварталу деталізується у розрізі місяців.

На підставі бюджету капітальних витрат приймають рішення щодо здійснення капітальних вкладень.

Існує три види капітальних вкладень:

Перший - на заміну й оновлення устаткування з метою підвищення якості продукції або скорочення витрат на її виробництво.

Другий - на розширення виробничих потужностей у зв'язку зі збільшенням попиту на продукцію, що вробляється.

Третій - на створення виробничих потужностей для випуску нових видів продукції.

Рішення щодо об'єктів, їх придбання, вироблення або удосконалення Товариство вирішує самостійно. На підставі такого рішення визначають джерела, за рахунок яких здійснюватимуться ці капітальні вкладення.

За ринкових відносин важливе значення має вибір оптимальної структури джерел фінансування капітальних вкладень. Фінансування капітальних вкладень здійснюється за рахунок власних і залучених коштів.

Структура джерел фінансування капітальних вкладень підприємства залежить від багатьох факторів, зокрема: від оподаткування доходів підприємства; темпів зростання реалізації товарної продукції та їхньої стабільності; структури активів підприємства; стану ринку капіталу; відсоткової політики комерційних банків; рівня управління фінансовими ресурсами підприємства; суті стратегічних цільових фінансових рішень підприємства тощо.

Не слід забувати, що порушення оптимального співвідношення між власними і залученими джерелами фінансування капітальних вкладень може призвести до погіршання фінансового стану підприємства.

Відповідно до чинного законодавства джерелами фінансування капітальних вкладень можуть бути:

) власні фінансові ресурси;

) позичені фінансові ресурси;

) кошти, отримані від продажу цінних паперів, внески членів трудових колективів;

) кошти державного бюджету та місцевих бюджетів;

) кошти іноземних інвесторів.

Власні фінансові ресурси включають внески засновників підприємства, амортизаційні відрахування; прибуток, який використовується у вигляді фондів, резервів у процесі господарської діяльності.

Грошова частина внесків власників підприємства передовсім спрямовується на придбання основних фондів.

Сума амортизаційних відрахувань, що спрямовується на капітальні вкладення, залежить від балансової вартості основних фондів, норм амортизаційних відрахувань, структури основних виробничих фондів.

Сума прибутку, що використовується на капітальні вкладення, залежить від розміру прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства.

За рахунок державного бюджету фінансуються централізовані капітальні вкладення. Бюджетні кошти надаються підприємствам лише в тому разі, коли об'єкти включено до цільової комплексної програми, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Порядок фінансування капітальних вкладень залежить від способу проведення капітальних робіт. За підрядного способу будівництво об'єктів здійснюється відповідними підрядними організаціями..

Фінансування будівництва й розрахунки згідно з договором можуть мати форму авансових платежів за виконані елементи робіт або здійснюватися після завершення робіт на об'єкті будівництва.

Договірна вартість будівництва розраховується на підставі вартості, яка визначається згідно з проектом, тобто на підставі фіксованої ціни та договірних умов її зміни із зазначенням потрібних коефіцієнтів, індексів та інших критеріїв.

Господарський спосіб будівництва застосовується за будівництва невеликих об'єктів, реконструкції та розширення діючих підприємств. Господарський спосіб відрізняється від підрядного тим, що підприємство самостійно, власними силами здійснює будівельно-монтажні роботи, тобто об'єднує функції і замовника, і підрядчика. У цьому разі розрахунки здійснюються за фактично виконані роботи, включаючи витрати на утримання підрозділів, зайнятих організацією будівництва. Після завершення будівництва підприємство визначає інвентарну вартість кожного введеного в експлуатацію елемента в складі об'єкта будівництва.

.3 Шляхи підвищення ефективності використання основних засобів підприємства

Фонди підприємства - це матеріальні та грошові ресурси, потрібні для розвитку виробництва. Це головна частина активів підприємства. Вони поділяються на основні виробничі засоби, що перебувають у виробництві не один рік і вартість свою поступово переносять на створену продукцію, і оборотних, що витрачаються протягом одного виробничого циклу і свою вартість одразу переносять на новостворену продукцію.

Основні фонди підприємства - це засоби праці, які функціонують у виробничому процесі довгий час (більше 1 року) і при цьому не змінюють своєї матеріально - уречевленої форми, а свою вартість поступово переносять на продукцію, яка виробляється за їх допомогою.

Усі основні виробничі засоби, залежно від участі у процесі виробництва, поділяються на активні і пасивні.

Найбільшу частину вартості основних засобів складає їх активна частина. О неї відносять - робочі машини, транспортні засоби, робочу і продуктивну худобу, багаторічні насадження.

Оцінюють основні фонди за: 1) первісною вартістю;2) переоціненою вартістю; 3) залишковою вартістю; 4) справедливою вартістю; 5) ліквідаційною вартістю; 6) амортизованою вартістю; 7)балансовою вартістю.

У процесі своєї експлуатації основні засоби зношуються і свою вартість поступово переносять на новостворену продукцію. Для перенесення вартості використовують амортизацію - грошове вираження зносу основних засобів. Норми амортизації встановлюються у % до балансової вартості основних засобів.

Оборотні виробничі фонди - предмети праці, які повністю споживаються в одному виробничому циклі, відразу і повністю переносять свою вартість на продукцію, що створюється, і в процесі виробництва змінюють свою матеріально - речову форму.

За джерелами формування розрізняють:

власні;

прирівняні до власних;

залучені;

позичені.

З огляду властивостей оборотних фондів можна сказати, що вони мають вирішальний вплив на формування собівартості та вартості сільськогосподарської продукції.

Співвідношення між основними і оборотними засобами повинно бути в межах 1 до 2, щоб підприємство досить добре функціонувало.

Дуже позитивним є постійне зростання цього показника з кожним роком. Спостерігається також постійне зростання з кожним роком активної частини основних засобів, що є дуже позитивною тенденцією.

Джерелами простого і розширеного відтворення основних засобів можуть бути власні, позичкові і залучені кошти та цільові надходження і благодійні внески. До власних джерел відносять прибуток від основної операційної та іншої операційної діяльності; від фінансово-інвестиційної діяльності та від позареалізаційних операцій; амортизаційні відрахування; надходження від реалізації вибулих основних засобів. Специфічним джерелом фінансування відтворення основних засобів, що не вимагає вкладень, є їх індексація. До позичкових коштів відносять кредити банків та інших фінансово-кредитних установ, а до залучених -- випущені підприємством акції й облігації.

Головним джерелом відтворення основних засобів є амортизаційні відрахування і прибуток.

У процесі переходу до ринкових відносин важливим є застосування нових методів оновлення матеріальної бази. Одним із таких методів є купівля техніки в лізинг, під якою розуміється передача господарського майна в тимчасове користування на умовах певного терміну, зворотності та платності.

Розвиток лізингу стимулюватиме підвищення ефективності кредитної політики банків у результаті створення конкурентного середовища між джерелами фінансування та розвиток організованого вторинного ринку багатьох видів техніки.

Висновок

Зараз всі галузі АПК, а в більшій частині сільське господарство знаходиться у занедбаному стані. Але ті господарства які перейшли до нової форми управління починають наближатись до якоїсь постійності. Багато підприємств сільськогосподарського призначення стали приватними підприємствами.

На прикладі ПБП "ГраундІнфо" я намагалась, як можна повністю висвітити усі сфери діяльності цього підприємства, та привести приклад приватного підприємства в умовах не досконалої ринкової економіки.

Сільське господарство у народному господарстві займає особливе місце: воно призначено задовольняти зростаючі потреби населення країни в продуктах споживання, а промисловість в сировині та виробляє різну продукцію для експорту. Сільське господарство залишається основним джерелом постачання населення продуктами харчування.Біля 3/4 споживчих матеріальних благ населенням-це продукти сільського господарства безпосередньо або їх промислової переробки.

Ціллю курсової роботи є аналіз виконання плану забезпеченості господарства основними засобами, виявити комплекс недостатніх агрегатів та обладнання і намітити шляхи їх поповнення, аналіз структури основних засобів, динаміки її зміни та виявити причини відхилень з порівнянням з минулим періодом.

В теперішній час велику увагу приділяють заходам в подальшому обсягу усіх галузей сільського господарства, вірному розміщенню їх з урахуванням грунто-кліматичних особливостей районів та окремих сільськогосподарських підприємств. Без урахування грунто-кліматичних умов неймовірно рішення питань районування території, раціонального розміщення культур, вірне розміщення сівозмін і інших заходів, спрямованих на прийом сільського господарства.

Сільськогосподарська статистика, користуючись даними бухгалтерського обліку про наявність, рух і збереження основних засобів, ставить перед собою такі завдання:

-        забезпечити надходження і розробку інформації, що характеризує кількість і склад основних фондів;

-        вивчити динаміку основних фондів;

         характеризувати використання основних фондів і на основі економіко-статистичного аналізу сприяти підвищенню ефективності їх застосування;

         вдосконалювати систему показників ефективності використання основних фондів в умовах агропромислового комплексу;

         вивчати кількість і ефективність капітальних вкладень в сільське господарство.

Для раціонального використання основних виробничих фондів необхідно провести заходи по поліпшенню використання основних виробничих фондів:

         поліпшити використання та підвищити продуктивність землі на основі хімізації, меліорації та захисту від шкідливих впливів;

         підвищити урожайність сільськогосподарських культур та продуктивність тварин на основі використання елітних сортів та порід;

         впровадження комплексної механізації та автоматизації виробництва;

         раціональне використання машинно-тракторного парку за рахунок підвищення якості робіт;

         добитися режиму економічного використання ресурсного потенціалу.

Основними шляхами ефективного використання основних виробничих фондів є удосконалення їх структури. З підвищенням питомої ваги машин, обладнання та транспортних засобів фондовіддача зростає. Необхідно знизити матеріаломісткість продукції, дотримуватися режиму економії та ощадливості.

Основними показниками ефективності використання основних засобів - є фондовіддача, яка характеризує відношення вартості валової продукції до вартості основних засобів.

Показник фондовіддачі тим більше, чим вища вартість валової продукції та нижче вартість основних засобів. Таким чином, можна сказати, що при незмінній вартості основних засобів, фондовіддача буде зростати прямо пропорційно зростанню вартості валової продукції. Тоді при зміні вартості валової продукції, фондовіддача буде знижатись в співвідношенні з зростанням вартості основних засобів.

Необхідно зазначити, що ПБП "ГраундІнфо" знаходиться на стадії підйому так, як і АПК в цілому. Але після де яких порівняних характеристик з підприємствами інших районів (пункт 3.3-3.4)ми спостерігаємо тенденцію зниження виробництва сільськогосподарської продукції.

Список використаної літератури

1.         Берггольц С.Б. "Экономический анализ хозяйственной деятельности на современном этапе развития", М, "Финансы и статистика", 1994 г.

2.         Завгородний В.И. "Анализ хозяйственной деятельности предприятий", М, "Агропромиздат", 1995г.

3.         Зінкевич Г.В., Овсієнков С.Г., Бєлкін А.С. "Аналіз сільськогосподарських підприємств", Мінськ, "Врожай", 1995 р.

4.         Кобзар Г.А., Брошка Б.М., Савчук В.К. "Анализ хозяйственной деятельности сельского хазяйства", справочник, М, "Колос", 2010 г.

5.         Лещенко Г.Т., Козак Г.Я. "Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств", К, "Вища школа", 1994 р.

6.         Овсянкин С.Г. "Экономический анализ деятельности сельскохозяйственных предприятий", Минск, "Вища школа", 2009 г.

7.         Ораевская Г.А. "Анализ хозяйственной деятельности сельскохозяйственных предприятий", М, "Агропромиздат", 2010 г.

8.         Солошенко Н. М. «Економіка і організація сільськогосподарського виробництва», курс лекцій, 2008 р.

9.         Постнікова Н.А., Скалозубова Н.А. "Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств", К, "Вища школа", 2009 г.

10.       Смекалов П.В., Ораевская Г.А. "Анализ сельскохозяйственных предприятий", М, "Финансы и статистика", 2007 г.