Українська народна вишивка та її ціннісний світ як засіб розвитку національної свідомості

Вид работы:

Курсовая работа (т)
Предмет:

История
Язык:

Украинский
,
Формат файла:
MS Word

3,15 Мб
Опубликовано:

2014-01-16

Все курсовые работы по истории

Скачать курсовую работу Читать текст online Заказать курсовую
*Помощь в написании! Посмотреть все курсовые работы

Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.

Українська народна вишивка та її ціннісний світ як засіб розвитку національної свідомості

Курсова робота з методики трудового навчання

Українська народна вишивка та її ціннісний світ як засіб розвитку національної свідомості

Зміст

національний трудовий вишивка орнамент

Вступ

Розділ І. Формування національної свідомості на уроках трудового навчання

.1 Трудове навчання у державному стандарті базової і повної середньої освіти

Розділ ІІ. Українська народна вишивка

.1 Історія української народної вишивки

.2 Орнаменти української вишивки

.3 Особливості вишивки у кожному із регіонів України

Розділ ІІІ. Методологічні основи української вишивки на уроках трудового навчання

.1 Аналіз програми трудового навчання у початкових класах

.2 План-конспект уроку трудового навчання на тему: "Шов вперед голкою. Шов назад голкою. Послідовність виготовлення виробів технікою вишивки

.3 Методологічні рекомендації щодо роботи вчителя з учнями під час вивчення тем з вишивання у початкових класах

.4 Метод анкетування на уроках трудового навчання

Висновок

Література

Додатки

Вступ

Сучасний стан формування національної свідомості у загальноосвітніх закладах знаходиться на достатньому рівні, що повністю відповідає програмно-тематично вимогам. Адже коли Україна здобула незалежність, стало надто очевидним, що освіта потребує докорінної переорієнтації. Майбутнє повинне бути освячене відродженням і розвитком нації, держави, науки й культури, освітніх і виховних систем, плідним міжнародним співробітництвом, високою духовністю й мораллю, свободою особистості і розмахом творчих сил людини.

Сьогодні розгорнулася широка робота з дослідження шляхів реалізації у змісті освіти закономірностей етнічної історії та етногенезу українців. Набуває першочергового значення реформування змісту виховання, наповнення його культурно-історичними надбаннями українського народу, формування поваги до історії рідного народу. Починається із самого найменшого, із шкільних предметів, які діти вивчають із малечку у школах.

Однак освіта в Україні ще далеко не розв'язала цих проблем. На мою думку, вимагає глибокого вивчення такий аспект як взаємовплив і єдність народного, національного та загальнолюдського, виявлення їх співвідношень і втілення у здобутках світової педагогічної думки.

Назріла потреба піднесення ролі української національної школи в житті суспільства, що сприятиме формуванню у сучасному суспільстві національної свідомості і самосвідомості, світогляду, патріотизму, глибокої поваги до споконвічних традицій свого народу. Реалізація формування національної свідомості у початковій школі відбувається на уроках різних предметів таких як: я і Україна, художня праця,читання, українська мова, музика та інші. Діти вивчають літературу, фольклор, музичне, образотворче, декоративно-прикладне мистецтво, вишивку, писанкарство України.

Реформування освітньо-виховної галузі в нашій державі спрямоване на підняття на вищий щабель гуманістичного виховання, освоєння фундаментальних цінностей людства, серед яких чільне місце посідають гуманістичні цінності, національні пріоритети.

Особистісний розвиток людини несе на собі віддзеркалення особливостей свого народу, нації, які необхідно враховувати в процесі навчання та виховання. З народом пов'язані характер діяльності людини, особливості її мислення, коло її запитів, інтересів, а також соціальні прояви. Традиції, звичаї і обряди об'єднують минуле і майбутнє народу, старші і молодші покоління, інтегрують етнічну спільність людей у високорозвинену сучасну націю. Практично прилучаючись до традицій, звичаїв і обрядів народу, молодь вбирає в себе їхній філософський, ідейно-моральний, психологічний і етнічний зміст, поступово стаючи невід'ємною частиною рідного народу, нації.

Багато педагогів звертали увагу на необхідність глибокого вивчення і правильного застосування принципу народності в процесі виховання і навчання. Значний внесок у розробку питань теорії і практики реалізації принципу народності здійснили класики педагогіки Я. Коменський, И. Песталоцці, А. Дістервег, Г. Сковорода, а пізніше К. Ушинський, В. Сухомлинський та інші. Важливе місце принципу народності в роботі школи відводили українські педагоги О. Духнович, С. Русова, Г. Ващенко, Б. Грінченко, М. Драгоманов.

Актуальність теми моєї курсової роботи "Українська народна вишивка та її ціннісний світ як засіб розвитку національної свідомості" полягає у сучасні проблемі патріотизму молоді та у формуванні національного духу при навчанні у школі.

Мета: теоретично обґрунтувати механізм формування національної свідомості молодших школярів засобами української народної вишивки в навчально-виховному процесі на уроках художньої праці у школі.

Для досягнення поставленої мети перед собою, я поставила такі завдання дослідження:

. Вивчити історичні, теоретичні та методичні основи народної педагогіки у вирішені проблеми розвитку національної свідомості.

. Обґрунтувати теоретичні засади використання української народної вишивки щодо вирішення завдань сучасної освіти.

. З'ясувати реальний стан формування національної свідомості засобами народної педагогіки, а саме української народної вишивки, визначити основні чинники орієнтації на відродження національної гідності, патріотизму, громадської особистості.

. Узагальнити методику реалізації системи навчально-виховних завдань щодо формування національної свідомості за допомогою української народної вишивки вчителями у навчально-виховному процесі.

Методи дослідження:

• теоретичний аналіз наукових джерел з проблеми дослідження;

• аналіз педагогічного досвіду на основі спостережень за процесом навчання та виховання;

• бесіди, анкетування;

• аналіз програм і підручників;

• педагогічне дослідження;

• узагальнення і систематизація результатів педагогічного дослідження.

Розділ І. Формування національної свідомості на уроках трудового навчання

Національне виховання розглядається на державному рівні як головний пріоритет та органічна складова освіти (Закон України "Про освіту"; "Про загальну середню освіту", Національна доктрина розвитку освіти, Концепція виховання дітей та молоді в національній системі освіти). У Національній доктрині розвитку освіти зазначено, що "національне виховання є одним із головних пріоритетів, органічною складовою освіти. Його основна мета − виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємовідносин, формування у молоді потреби та уміння жити в громадському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної художньо-естетичної, трудової, екологічної культури" [171, с. 4].

Сьогодення несе новий напрямок у розвитку в системі освіти та виховання, який відроджує внутрішній світ людини, утверджує духовні, морально-естетичні надбання національного характеру. Ідеалом виховання є національно свідома людина, з високими духовними якостями, патріотичними почуттями, яка є носієм кращих надбань національної та світової культур. Виховання та освіта мають сприяти розвитку творчо активної особистості, здатної сприймати прекрасне, гармонійне, досконале у житті, природі, мистецтві.

Особливе значення у процесі формування національної свідомості, засвоєння учнями особистісних цінностей і створення на основі цього конкретних переконань і поглядів має предмет трудового навчання, який знайомить учнів із виробництвом як складовою навколишнього середовища і на цій основі впливає на їхній світогляд.

Уроки трудового навчання мають різну спрямованість, але головна мета - розвиток особистості школяра, підготовка його до творчої діяльності в умовах ринкових відносин, тому що суспільству потрібна не просто індивідуальність, а творча особистість, здатна ставити і вирішувати соціально-важливі завдання. Досягнення цієї мети залежить від навчання, обсягу знань, їх виховного і розвивального потенціалу, а також умінь і навичок засвоєння та практичного застосування цих знань.

Діяльність молодших школярів на заняттях трудового навчання, яка пов’язана з народними ремеслами є художньо-творчою, і саме в ній формуються здібності особистості. Творчі здібності проявляються в здатності переймати досвід і навички, накопичені попередниками та збагачувати його новим і цінним у процесі власної діяльності, а не в копіюванні.

При проведенні занять, на яких учні опановують народні ремесла, педагоги радять використовувати різноманітні форми пояснення, демонструвати готові вироби народних майстрів, вивчати принципи творення художніх образів, особливості передачі змісту через "видимий образ". Важливо також ураховувати властивості матеріалу, узгоджувати художню форму з технологічними способами обробки.

Розбудова Української держави ставить на порядок денний надзвичайно важливе і невідкладне завдання - виховання справжнього громадянина і патріота рідної землі. Вивести Україну на шлях прогресу і процвітання можуть тільки люди, віддані українській національній ідеї. А таких людей треба виховувати за допомогою прилучення до національних народних ремесел.

1.1 Трудове навчання у державному стандарті базової і повної середньої освіти

Для повного вивчення даної теми потрібно звернутися до всіх державних документів про освіту, а саме до Державного стандарту базової і повної середньої освіти (далі Державний Стандарт), який визначає вимоги до освіченості учнів і випускників основної та старшої школи.

"Державний стандарт охоплює Базовий навчальний план, загальну характеристику інваріантної і варіативної складових змісту базової та повної середньої освіти, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів." Тобто можна сказати, що усі навчальні плани закріплені у Державному стандарті, розподілена кількість годин на тиждень та на рік, що встановлює розподіл навантаження на клас та на кожний предмет.

Та насамперед варто сказати, що "зміст базової і повної середньої освіти створює передумови:

· для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах загальнолюдських та національних цінностей, науковості і систематичності знань, їх значущості для соціального становлення людини, гуманізації і демократизації шкільної освіти, взаємоповаги між націями і народами, світського характеру школи;

· для надання навчанню українознавчої спрямованості, що безпосередньо забезпечується вивченням української мови, української літератури, історії України, географії України, українського мистецтва тощо;

· для індивідуалізації та диференціації навчання, його профільності у старшій школі, запровадження особистісно орієнтованих педагогічних технологій, формування соціальної, комунікативної, комп'ютерної та інших видів компетентності учнів.

Особлива увага приділяється практичній і творчій складовим навчальної діяльності. У державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів зростає роль уміння здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати та оцінювати її, застосовувати способи пізнавальної і творчої діяльності. Між ступенями шкільної освіти забезпечується наступність і перспективність змісту та вимог щодо його засвоєння учнями.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів у Державному стандарті подано за галузевим принципом у семи освітніх галузях: мови і літератури, суспільствознавство, естетична культура, математика, природознавство, здоров'я і фізична культура, технології, що є органічним продовженням змісту відповідних освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти".

Навчальна програма повністю контролюється Державним стандартом освіти, оскільки це є державним документом, що засвідчує план навчання на розвитку дітей у школі за різним напрямком.

Розділ ІІ. Українська народна вишивка

З давніх-давен українці старалися зберегти національну свідомість та патріотичний дух, передавати багатство надбане народом за попередні роки. Важливість школи у даному завдані посідає важливе місце, котра формує особистість та повноцінно зорієнтовану людину, яка має свої смаки, уподобання та власну думку.

У даній роботі я розглядаю формуванні національної свідомості у молодших школярів за допомогою засобів української народної вишивки на уроках трудового навчання.

2.1 Історія української народної вишивки

Вишивка - найпоширеніший вид народного декоративно-прикладного мистецтва, орнаментоване або сюжетне зображення на тканинах, шкірі, повсті, виконане різними ручними або машинними швами. Дивовижне багатство художньо-емоційних вирішень української народної вишивки обумовлене тим, що вона характеризується різнотипними матеріалами, техніками виконання, орнаментом, композицією, колоритом, які мають численні відмінності. Художнє обдарування народу вершини його мистецького хисту в повну силу виявлені у вишитих творах.

Історія народної вишивки на Україні сягає своїм корінням у глибину віків. Дані археологічних розкопок та свідчення мандрівників і літописців доводять, що вишивання як вид мистецтва на Україні існує з незапам`ятних часів. Вишивкою, за свідченням Геродота, був прикрашений одяг скіфів. Знайдені на Черкащині срібні бляшки з фігурками чоловіків, які датуються VІ ст., при дослідженні показали ідентичність не лише одягу, а й вишивки українського народного костюма XVIII-XIX ст. Арабський мандрівник Х ст. н.е. у своїх розповідях про русів зазначає, що вони носили вишитий одяг. На жаль, пам`ятки української вишивки збереглись лише за останні кілька століть, але й цього достатньо, щоб виявити, що елементи символіки орнаментів української вишивки співпадають з орнаментами, які прикрашали посуд давніх мешканців території України доби неоліту, трипільської культури.

Вишиванням споконвіку займались жінки, які з покоління в покоління передавали найтиповіші, найяскравіші зразки орнаменту, кольору, вишивальну техніку. Вишивки, передаючи характерні ознаки місцевості, різняться між собою орнаментом, технікою виконання та гамою барв.

Протягом багатьох віків безпосередній конкретний зміст символів на вишивках втрачався, але традиції використання їх не зникли. За мотивами орнаменти вишивок поділяються на три групи:

· геометричні;

· рослинні;

· зооморфні. (Додаток 1)

Вишивкою оздоблювали рушники, фіранки, жіночий та чоловічий одяг. Особливої уваги надавали рушникам - старовинним оберегам дому, родини. У давнину рушник, вишитий відповідними візерунками, символами, був неодмінним атрибутом багатьох обрядів: з рушником приходили до породіллі вшанувати появу нової людини, зустрічали і проводжали дорогих гостей, справляли шлюбні обряди, проводжали в останню путь, прикрашали, образи та накривали хліб на столі. Крім обрядового значення, рушники мали і чисто практичне застосування. Відповідно до функцій, які вони виконували, рушники мали свої назви. Наприклад, для витирання обличчя і рук - утирач, посуду і стола - стирок , для прикрашення образів - покутник, для шлюбних церемоній - весільний, для похорон - поховальний, для пов`язування сватів - плечовий тощо. Рушники були своєрідною освятою початку справи чи її закінчення, так, при зведенні хати рушниками застелялися підвалини, хлібом-сіллю на рушнику освячувався початок жнив, на рушниках опускалась домовина з небіжчиком, рушниками скріплювали купівлю - продаж тощо. Відповідно до призначення рушники розрізнялись за технікою виготовлення та вишивання. (Додаток 2)

Українська вишивка на перший погляд не мають ніякого значення в житті сучасної людини, але вони віють на серце кожного з нас чарами рідної стихії і є живущим бальзамом, який сповнює нас споконвічною могутньою силою українського народу.

2.2 Орнаменти української вишивки

Створюючи візерунки, люди з глибокої давнини користувались умовними знаками-символами, де кожна лінія чи фігура мала певне значення.

Так наприклад:

Ці знаки - символи руками майстринь поступово перетворювались у візерунки, ускладнювались, доповнювались новими елементами.

Поступово складались орнаменти - послідовне повторення мотивів, в яких у стилізованій формі відображалася вся навколишня природа. За мотивами орнаменти бувають геометричними, рослинними, тваринними, а також є орнаменти із зображенням людей.

Геометричні орнаменти дуже прості: кружальця, трикутники, кривульки, лінії, хрестики, крапки. Різноманітні орнаменти символічно відображали уявлення наших предків про світобудову, тож їхнє значення відповідне. На основі стародавніх космологічних символів у народі створена своя система назв. Це "баранячі ноги", "кучері", "гребінчики", "кривульки", "сосонка", "перерва" тощо.

В основі рослинного орнаменту лежить культ поклоніння природі, рослині. Деякі несуть на собі відбиток стародавніх символічних уявлень народу. Крім поширеного символу "дерево життя", який зображується стилізовано у формі листя або гілок, у вишивках з рослинним орнаментом популярні стилізовані зображення Берегині, використання таких мотивів, як "виноград" - символ добробуту, щасливого одруження, "барвінок" - символ немеркнучого життя тощо. Цвіт вишні чи яблуні - символ материнської любові; рута, мальва, півонія - віра, надія, любов. Любисток, васильки - символ людської відданості; ромашка - доброти; калина - символ невмирущого роду людського; виноград - краса і радість створення сім’ї; червоний мак - чарівної сили, що захищає від усякого зла. (Додаток 3)

На зооморфних вишивках зображуються тотемічні тварини, а також звірі, що позначають три яруси "дерева життя". Інколи вишивальниці використовують індивідуальні мотиви, які властиві баченню візерунка певної особи. Ними можуть бути заячі та вовчі зуби, волове око, риб`яча луска тощо. Жіноча фігура символізує богиню життя; дитячі фігурки - продовження роду. (Додаток 4)

Упродовж сторіч багатьма поколіннями невідомих майстрів створювали прийоми вишивання візерунки та кольорові сполучення. Так, у ХІV-XVII ст.. вишивка набула ще більш широкого значення в оздобленні одягу, предметів побуту. Золотими і срібними нитками у поєднанні з перлами і самоцвітами вишивали церковний одяг, образи, хоругви, багатий одяг царів і вельмож. Кольоровим шовком прикрашали весільні рушники, святкові сорочки, хустки. Вишивання було поширене не в основному серед жінок знатних сімей і серед черниць. (Додаток 5)

Вишивкою прикрашали предмети побуту - рушники, скатертини, святковий і буденний одяг, фартушки, жіночі головні убори, пояси. Вироби, як правило, виготовлялись з простих, недорогих матеріалів, але відзначались вони високою художньою майстерністю.

Прийоми вишивання, візерунки, їх кольорове втілення удосконалювались із покоління в покоління. Поступово відбиралось все краще і створювались неповторні зразки вишивок з характерними національними рисами.

2.3 Особливості вишивки у кожному із регіонів України

Вишивка - класичний вид українського народного мистецтва, що розкриває невичерпне багатство творчих сил народу, вершини його мистецького хисту.

У процесі історичного та культурного розвитку на Україні у кожній місцевості утворились характерні орнаментальні мотиви і композиції, найбільш улюблена і поширена колірна гама, специфічні техніки виконання. Дбайливо передавалися вони з покоління в покоління, майстри відшліфовували кращі досягнення своїх попередників, розвиваючи і вдосконалюючи їх. Вишивкою займалися повсюди. Кожний район, навіть кожне село відзначалися своєрідністю мотивів. Ось тому вишивка - це не тільки художнє оформлення речей, а й своєрідне світобачення відтворене специфічними художніми засобами. В українській вишивці органічно співіснують рослинний і геометричний орнаменти. Геометричні мотиви, такі, як ромб, розетки, хрестоподібні фігури, стали основою східнослов'янського узору.

Найпоширенішим є мотив ромба, який набуває різноманітних окреслень. Ускладнюється не тільки внутрішній простір, а й зовнішній контур. Ромб - один з найпопулярніших мотивів вишивки Волині, Поділля, Гуцульщини. У вишивці у відповідності із застосованою технікою він дає різноманітний художній ефект.

У ХІХ ст. підвищення інтересу до рослинної орнаментації сприяють витісненню стародавніх композицій, новому їх переосмисленню. Велике художнє значення мали лінії крою, що їх майстрині не намагалися приховати, а навпаки, виявити за допомогою ажурних швів. Принцип поєднання ажурних швів типовий для всіх районів України, однак колористичне і технічне рішення різне в кожній місцевості.

Полтавські вишивки виконуються хрестиком, плутаним хрестиком, подвійним прутиком, зубчиками, мережкою, ланцюжком тощо. Візерунки виконуються окремими швами і поєднанням кількох швів. Вишивають переважно білими нитками, зрідка - червоними та сірими, візерунок обводять чорними або кольоровими смугами.

Вишивкам Київщини властивий рослинно-геометричний орнамент із стилізованими гронами винограду, цвітом хмелю, ромбами, квадратами. Основні кольори білий, коралово-червоний, трапляється жовтий і голубий. Виконується вишивка хрестиком, знизуванням, гладдю.

Для вишивок Закарпаття характерний мотив "кривуля" у різних техніках виконання. Переважає техніка "заволікання" і вишивання хрестиком, часто використовується вирізування та гаптування. Кольорова гама вишивок широка червоне поєднується з чорним, при цьому виділяється один з кольорів; поширені як білі, так і багатокольорові орнаменти.

У Київському і Чернігівському Поліссі поряд з геометричними популярне рослинно-геометричні мотиви в чорно-синій гамі. Улюбленими тут є "рожі", "берізки", "хміль", "барвінок", а також "гусячі лапки", "сливки".

На грані ХІХ-ХХ ст. відбувається кардинальна зміна художньо-образного вирішення народної вишивки. Пояснюється це поширенням техніки хрестика. Цією технікою вишивали в містах та панських маєтках, різноманітні предмети інтер'єрного призначення: панно, скатерки, серветки.

Високим художньо-технічним рівнем виконання вирізняється вишивка багатонаціонального Закарпаття. Вони демонструють, як широту етнокультурних взаємовпливів, так і збереження традицій сивої давнини. Цей регіон відзначається різноманітністю технік виконання і колірної гами, застосуванням бісеру, стеклярусу.

Особливу групу утворюють вироби Гуцульщини. Гуцульщина - історично-етнографічний край, що охоплює гірські райони Івано-Франківської та Чернівецької областей, та Рухівський район Закарпатської області. Кожний район, навіть кожне село має своє художнє обличчя, улюблену колірну гаму. Так, у Яворові були "сливові", "черешневі", "соснові" мотиви, а найулюбленішими узорами залишалися "скриньковий" у вигляді ромбів або зигзагів, утворений прямокутними "скриньками", або ж малюнок "головкатий". Колорит ворівських вишивок червоний, який підсилено жовтим, зеленим та червоним. Поступово гама змінюється у бік багато барвистості, в ній переважають голубі, зелені, сині кольори, а у брусторівській - зелені, чорні.

Місцевою своєрідністю відзначаються вишивки гірського села Космач. Характерною прикметою є те, що вишивка виконується дрібним хрестиком, стібками, що утворюється завдяки гармонійному поєднанню ясних тонів - жовтого, оранжевого, темно-червоного кольорів, з незначним додаванням зеленого та чорного.

В свою чергу в кожному регіоні, в кожній області можна простежити свої місцеві особливості мистецтва вишивки.

Розділ ІІІ. Методологічні основи української вишивки на уроках трудового навчання

.1 Аналіз програми трудового навчання у початкових класах

Демократизація суспільства, вільний розвиток особистості по-новому ставлять питання про якість перебудови навчально-виховного процесу, створення цілісної системи змісту освіти, реалізації в педагогічному процесі принципу гуманізації. Нова методологія виховання ґрунтується на гуманістичних цінностях і спрямована на підвищення моральності суспільства. Це вимагає від педагогічної науки нових виховних систем, здатних готувати громадян з високими почуттями відповідальності й обов’язку, свідомою дисципліною та національною свідомістю. Потрібна розробка нових підходів до обґрунтування наукових засад морального, трудового, естетичного, фізичного і родинного виховання для здійснення широкої програми "оздоровлення" суспільства.

Одним із напрямів такого "оздоровлення" є трудове виховання підростаючого покоління і підготовка його до самостійного життя та праці в сучасних умовах школи. Праця задіює учнів у складній системі суспільних відносин, формує морально-ціннісні орієнтації. "Праця як виховний засіб можлива лише як частина загальної системи", - писав А.С. Макаренко.

Трудове виховання починається з 1 класу і зливається з навчальним процесом, з усім життям колективу. В трудовій діяльності відшліфовуються світоглядні позиції школярів, у праці формується особистість людини як творця. Важливе місце серед навчальних дисциплін у початкових класах займає трудове навчання, на яке за навчальним планом відводиться 1 год. на тиждень та 4 год. в резерві тобто 35 год. на навчальний рік. Трудове навчання у початкових класах є важливою ланкою в єдиній системі навчання, виховання й розвитку учнів і має визначені певні цілі:

– повідомлення початкових відомостей про різні галузі виробництва, матеріали, інструменти, приладдя, які часто зустрічаються;

– формування трудових умінь і навичок, прищеплення елементів трудової культури;

– виховання працелюбності, старанності, охайності.

У "Пояснювальній записці" до "Програми з трудового навчання для 1-4 класів загальноосвітньої школи" говориться:

" …Трудове навчання в початковій школі є однією з ланок неперервної технологічної освіти, що логічно продовжує дошкільну освіту, створює базу для успішного опанування учнями технологій основної школи та здобуття професійної освіти. Трудове навчання в початкових класах є першою сходинкою до вибору майбутньої професії.

Метою "Трудового навчання" в початковій школі є формування і розвиток в межах вікових можливостей предметно-перетворювальної компетентності учнів, яка дає можливість їм самостійно вирішувати предметно-практичні та побутові задачі. Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання наступних завдань:

· формування в межах вікових можливостей узагальнених способів (алгоритмів) предметно-перетворювальної діяльності з дотримання безпечних прийомів ручної праці та економного використання матеріалів;

· розвиток творчих здібностей, елементів графічної грамоти, вмінь працювати в команді та навичок виконання операцій з ручних технік обробки матеріалів;

· набуття досвіду предметно-перетворювальної та побутової практичної діяльності, алгоритмів і способів предметно-практичних дій ручними техніками для оволодіння в основній

школи основами технологій;

виховання в учнів ціннісного ставлення до себе як суб’єкта предметно-перетворювальної діяльності, шанобливого ставлення до людей праці та їх професії, трудових традицій українського народу та інших народів світу.

Зміст "Трудового навчання" визначається за такими змістовими лініями: ручні техніки обробки матеріалів, технічна творчість, декоративно-ужиткове мистецтво та самообслуговування. Кожна змістова лінія передбачає формування культури виконання трудових дій. У результаті трудової діяльності в учнів формуються вміння та навички з обробки матеріалів, правильне уявлення про навколишню дійсність, розширюється загальний і політехнічний кругозір, виховується свідоме ставлення до праці. У молодшому шкільному віці предметна діяльність одночасно є і пізнавальною. А тому діяльність, яка передбачає обробку різних матеріалів, стає для дітей формою мислення, джерелом їх розумового розвитку.

Навчальну програму побудовано за наступними такими принципами:

навчальний матеріал диференціюється за видами діяльності (згинання, складання, різання, ліплення тощо) та конструкційними матеріалами (папір, картон, пластилін, природні та штучні матеріали та ін.), які ускладнюються в кожному класі залежно від просторово-предметних характеристик виготовлення виробів (за шаблоном на площині, за шаблоном на площині з елементами творчості, об’ємні, об’ємні з елементами творчості);

види практичної діяльності диференціюються впродовж навчального року залежно від календарних свят (держаних і релігійних), регіональних традицій і звичаїв, які ускладнюються в кожному класі через добір об’єктів праці з врахуванням вікових особливостей учнів;

Окремі елементи загальних тем навчальної програми (організація робочого місця на уроці, безпека життя користування інструментами та матеріалами, бережливе та економне ставлення до використання матеріалів, самообслуговування та ін.) є наскрізними. Отримані учнями знання, сформовані вміння та навички розвиваються на кожному уроці в школі, позаурочній діяльності, зокрема на заняттях в групі продовженого дня та вдома.

Теми уроків з розділів "Декоративно-ужиткове мистецтво", "Конструювання з використанням ігрових наборів і конструкторів та (або) їх електронних версій" зазвичай обирається вчителем самостійно залежно від регіональної специфіки та матеріально технічної бази школи з кількості годин відведених на резерв (4 години)".

Серед багатьох видів діяльності, якими займаються школярі на уроках трудового навчання, важливе місце посідає робота з текстильними матеріалами, а зокрема - вишивання.

Загальновідомо, що ручна вишивка сприяє розвитку особистості, її образному мисленню, естетичному вихованню, а також координації рухів, відчуттю відстані та інших функціональних дій учнів початкових класів. У майбутньому, особливо дівчаткам, це дасть можливість створити своїми руками затишок у домівці, а, можливо, й передбачити професію вишивальниці.

Навчально-виховні завдання на уроках вирішуються, головним чином у процесі практичної роботи. Особлива увага звертається на оволодіння різноманітними прийомами праці, дотримання правил санітарії та гігієни, технологій і виконавчої дисципліни.

Учні оволодівають уміннями і навичками практичного виконання відомих і невідомих технік вишивки. Під час теоретичного навчання вони ознайомлюються із загальною теорією української народної вишивки, її історією, символічними значеннями і художніми особливостями вишивки деяких регіонів України.

Метою вивчення тем з вишивання є:

– оволодіння учнями трудових навичок мистецтва вишивки;

– формування розвитку здібностей, естетичного сприймання творів декоративно-прикладного мистецтва;

– розвиток зацікавленості до народної вишивки і розшифровки її символіки;

– розвиток національної свідомості;

– ознайомлення з художніми традиціями нашого народу.

Під час уроків, на яких вивчаються теми з вишивання, учні повинні навчитися:

– організації робочого місця;

– техніки безпеки під час вишивання;

– правил санітарії і гігієни;

– основ виконавчої дисципліни;

– правильного дотримання тканини, голки і затягування нитки в голку;

– самостійного шиття швів та оздоблення ними речей.

На уроках трудового навчання у початкових класах учні одержують початкові відомості про роботу з текстильними матеріалами, вивчають нескладні шви, оздоблюють ними прості вироби, вчаться правильно зшивати тканини, отримують поняття про розкрій тканин, набувають умінь і навичок з самообслуговування.

За новою програмою учні у 1 класі не вивчають вишивку у натомість їх ознайомлюють із властивостями, видами роботи та аплікаціями з паперу, а також із пластиліном.

За програмою 2012 року учні 2 класу отримують уявлення про нитки та орнаменти, а також створюють аплікації з використанням ниток на кожну з тем відведено по 2 години.

К-сть год.	Зміст навчального матеріалу
2	Аплікація з використанням ниток. Застосування ниток. Види ниток. Послідовність дій під час виготовлення аплікацій з ниток. Інструменти для роботи та прийоми їхнього застосування. Практична робота. Виготовлення аплікації з використанням ниток (по контуру відповідно отворам-проколам, зроблених на картоні). Виготовлення аплікацій з засипанням малюнка різаними нитками та їх приклеювання.	Учень: - має загальні уявлення про застосування ниток; - називає види ниток; - розкриває послідовність дій під час виготовлення аплікацій з ниток; - називає інструменти для виготовлення аплікацій з ниток і правила безпечної роботи з ними; - вміє виготовляти аплікації з використанням ниток.
2	Орнамент. Види орнаменту. Декоративно-ужиткове мистецтво. Послідовність дій під час виготовлення орнаментів. Практична робота. Виготовлення орнаментів у смужці. Виготовлення орнаментів на прямокутній та круглій основах.	Учень: - має загальні уявлення про орнамент; - називає види орнаменту; - знає що таке декоративно-ужиткове мистецтво; - розкриває послідовність дій під час виготовлення орнаментів; - вміє виготовляти орнаменти на прямокутній та круглій основах.

Учні після вивчення теми "Аплікація з використанням ниток" дізнаються про їхні властивості, а також використання, матимуть уявлення про даний матеріал. Тема "Орнамент" дає учням початкові знання про декоративно-ужиткове мистецтво та значення його у житті людей.

У програмі з трудового навчання 3 класу для теми "Робота з текстильними волокнами та нитками" відведено 1 годину, а також розглядається "Аплікація з тканини" - 2 години, що створює базові знання про тканину, а саме: її види, використання та особливості різання та її з’єднання з папером, що допомагає учню самостійно створювати аплікацію з використанням паперу.

К-сть год.	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки
1	Робота з текстильними волокнами та нитками. Властивості текстильних волокон та ниток. Особливості з’єднання та правила різання текстильних ниток і волокон. Практична робота. Виготовлення аплікацій з ниток на площині.	Учень: - має загальні уявлення про роботу з текстильними волокнами та нитками; - знає властивості текстильних волокон та ниток; - розкриває особливості з’єднання та правила різання текстильних ниток і волокон; - вміє виготовляти аплікації з ниток на площині.
2	Аплікація з тканини. Види та властивості тканин. Використання тканин. Прийоми різання тканини та особливості її з’єднання з папером. Безпека праці. Практична робота. Виготовлення аплікацій з використанням тканини.	Учень: - знає види та властивості тканин; - має загальні уявлення про використання тканин; - розкриває особливості різання тканини та її з’єднання з папером; - вміє виготовляти аплікації з використанням тканини.

У 4 класі темі "Вишивання" виділено 2 години, під час яких розглядається оздоблення виробів технікою вишивки, основні прийоми роботи технікою вишивки, витягування нитки з основи, шов вперед голкою, шов назад голкою, послідовність виготовлення виробів технікою вишивки. Для закріплення набутих знань про способи декорування, куди входить і вишивка, протягом усього навчального процесу внесена тема "художнє оздоблення та дизайн", яка розглядається на 2-х уроках, в результаті яких учні мають виготовити декоративний виріб.

К-сть год.	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки
2	Вишивання. Оздоблення виробів технікою вишивки. Основні прийоми роботи технікою вишивки. Витягування нитки з основи. Шов вперед голкою. Шов назад голкою. Послідовність виготовлення виробів технікою вишивки. Практична робота. Оздоблення виробів (серветки, носової хустинки) технікою вишивки.	Учень: - має загальні уявлення про оздоблення виробів технікою вишивки; - називає основні прийоми роботи в техніці вишивка; - знає як витягувати нитки з основи; - вміє виконувати шов вперед голкою та шов назад голкою; - розкриває послідовність виготовлення виробів технікою вишивки. - володіє початковими навичками оздоблення виробів технікою вишивки.
2	Художнє оздоблення та дизайн. Декорування створених виробів раніше засвоєними техніками та відомими матеріалами. Практична робота. Виготовлення декоративних виробів.	Учень: - розуміє значення художнього оздоблення та дизайну; - має загальні уявлення про декорування виробів; - називає техніки та матеріали для декорування виробів; - вміє виготовляти декоративні вироби.

3.2 План-конспект уроку трудового навчання на тему: "Шов вперед голкою. Шов назад голкою. Послідовність виготовлення виробів технікою вишивки

Тема: Шов вперед голкою. Шов назад голкою. Послідовність виготовлення виробів технікою вишивки.

Мета:

v Прищеплювати учням трудові навички мистецтва вишивки.

v Ознайомлювати учнів з простими швами: уперед голкою та назад голкою, його призначенням і прийомами виконання.

v Сприяти вихованню естетичних смаків дітей.

v Сприяти розвитку зацікавленості до народної вишивки.

Обладнання. Зразки шву "уперед голкою" та "назад голкою", зразки виробів, виконаних на основі простих швів, голка, нитка, полотно, ножиці, папір у клітинку.

Клас: 4 клас

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційна частина.

Привітання.

Сядьте, діти, посміхніться!

Схаменіться, не крутіться!

Любі, я вас всіх вітаю,

Творчості від вас чекаю!

Перевірка готовності до уроку.

На уроці ви повинні мати деякі предмети, а які ви зараз дізнаєтесь від загадок.

Чорні, білі, кольорові...

Шити все вони готові...

Плаття, шапки, рушники,

Допоможуть вам... (нитки)

Хто не має ниток підніміть руку.

Маленька, тоненька,

рук не має, а гарно вишиває.

(Голка)

Хто не має голку підніміть руку.

Круглі вушка,

Гострі ручки.

Ніжки чик-чик -

Вирізали рушник.

(Ножиці)

Хто не має ножиці підніміть руку.

Також у вас має бути канва розміром 15Ч15 см.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

- Наш клас об’єднано у 2 групи. У вас є завдання.

По-перше: я вам роздаю карточки зі своєрідним кросвордом, але до якого немає питань. По-друге: щоб його розгадати вам потрібно пригадати алфавіт, а саме: на кожній клітиночці написаний номер букви по-порядку нашого алфавіту. Ви повинні вписати ці букви і отримаєте тему нашого уроку. В кожної команди різні назви. Я вам також даю алфавіт.

команда

(Шов уперед голкою)

2 команда

(Шов назад голкою)

- Можу сказати, що сьогодні ви вивчите 2 шви "уперед" і "назад" голкою".

ІV. Засвоєння нових знань.

1. Розповідь з елементами бесіди

- Зараз наша дошка прикрашена різними вишивками. Хто мені назве їх? (Вишитий рушник, серветки і вишиті казкові герої)

Ви правильно назвали, але вишиті вони різними швами. Ось наприклад рушник вишитий хрестиком, так само і казкові герої, але серветки новими швами "уперед голкою" і "назад голкою". (Додаток 6)

Шов "уперед голкою"

Шов "уперед голкою" - найпростіший з ручних швів. Виконується він справа наліво рівними стібками і з обох боків нагадує пунктир.

Довжина і частота стібків може бути різною - залежно від призначення шва.

У шитті шов "уперед голку" застосовують тоді, коли треба зметати окремі деталі, позначити середину виробу, контур малюнка, зробити зборки. Відповідно змінюється і назва шва.

1. Закріплюємо робочу нитку без вузлика на лицьовому боці тканини в т.1.

. Проколюємо голкою тканину через 3-5 ниток в т. 2 (довжина стібка).

. Виколоти голку через 3-5 ниток в т.3 (2-3 - це відстань між стібками, яка може бути різною за величиною, але в одному шві однаковою).

Шов "назад голкою"

1. Закріпити нитку з правого вергнього краю тканини, підхопивши 3 - 4 нитки тканини (це буде перший стібок шва)

. Голку вколоти праворуч у перший стібок і вивести через 3 - 4 нитки поперед нього.

. Голку вколоти в кінець попереднього стібка і вивести вперед на 6 - 8 ниток.

2. Показ серветки, вишитої швом "уперед голкою" та "назад голкою", виявлення початкових висновків учнів про форму серветки, колір ниток, призначення серветок.

- Ми будемо вишивати ось таку серветку (Додаток 7). Таких же розмірів та кольору якого ви бажаєте. Але хочу знати з чого ви почнете роботу?

З визначення краю вишитого візерунку.

Саме так. А як ви вишиєте серветку то зможете її подарувати своїй мамі, сестричці, бабусі, а можливо подружці, а ще можете постелити у себе вдома на столі, покласти під вазу.

3. Фізкультхфилинка.

Встали рівно біля парт,

Починаємо наш старт.

Ось зігнули так ручата

Й полетіли, мов качата.

Ніжками затупотіли,

Потім разом всі присіли.

До сонечка потяглися,

І у боки так взялися.

Вправо разом нахилились,

Вліво, щоб не помилились.

Руки вниз ми опустили

Й трохи ними потрусили.

Шию трішки розім’яли

І за парти посідали.

А тепер мерщій до справ,

Кожен вченим з нас щоб став.

. Практична робота.

1. Інструктаж з техніки безпеки:

Почнемо нашу роботу з інструктажу техніки безпеки.

Як потрібно передавати ножиці? (вушками вперед)

Голка має бути з ниткою в вушку.

Робоче місце повинне бути в чистоті та порядку.

. Інструктаж з техніки виконання роботи.

Виконання шва вчителем на тканині, на папері у клітинку, пояснення про необхідність дотримання однакової величини стібків.

Почнемо із правого верхнього краю тканини і швом "уперед голкою" вишиваємо донизу.

Дійшовши до кінця, ми змінюємо напрямок нашого шву вліво і вишиваємо до кінця тканини. Повторюємо такий же шов відступивши на 3-4 стібка вліво.

На такій же відстані виконуйте шов "назад голкою" за технікою виконання.

. Індивідуальна допомога дітям.

Закінчуємо роботу. Прибираємо робоче місце.

VI. Підсумок уроку.

1. Виставка кращих робіт.

Усі ви старалися та старанно працювали і ми організовуємо зараз виставку кращих робіт.

. Аналіз робіт, словесне оцінювання учнів.

Ваші роботи гарні та акуратні. Ви старалися, тому можу вам поставити задовільні оцінки.

. Підсумкові питання.

Що ви сьогодні робили?

Якими швами ви вишивали?

Яка різниця між швом "уперед голкою" та "назад голкою"?

3.3 Методологічні рекомендації щодо роботи вчителя з учнями під час вивчення тем з вишивання у початкових класах

Вивчення тем з вишивання у початкових класах має визначені труднощі у порівнянні з вивченням інших тем на уроках трудового навчання.

Учні значно легше засвоюють знання з обробки паперу ,пластиліну та інших матеріалів, так як з ними вони зустрічаються з раннього віку. До школи дуже мала кількість дітей уміє шити чи вишивати. Навчання цим видам діяльності відсутнє у дитячих садках. Рідко вчать дітей-дошкільнят шиттю у сім’ях. Тому уроки з шиття у початкових класах, особливо в І класі, викликають у дітей значні труднощі.

Труднощі виникають також через специфіку технологічних операцій. Дрібні м’язи рук дітей 7-8 років ще слабо розвинені. Координація рухів не відпрацьована, а при шитті, вишиванні саме потрібна плавність і послідовність рухів. Технологія найелементарніших швів вимагає виконання точних, ледь помітних, але цілком визначених рухів.

З’являються труднощі при розрізуванні тканин, при підгинанні і підшиванні країв виробів.

Такі труднощі вимагають на початковій стадії навчання шиттю, вишиванню використання продуманих прийомів навчання.

На виготовлення навіть самих простих виробів витрачається значно більше часу, ніж при роботі з папером, тому у дітей часом зникає інтерес до виконуваної роботи. А результати праці, як відомо, в молодшому віці є важливим фактором трудового навчання.

Вчителі застосовують різноманітні прийоми навчання шиттю, але головним чином використовують інструктаж, різні демонстраційні таблиці.

Деякі прийоми первинного ознайомлення зі швами:

1. Виконання ручних швів на папері в клітинку.

2. Виконання ручних швів на цупкому папері, на якому попередньо зроблені отвори шилом або товстою голкою.

. Виконання ручних швів на тонкому пластику, на якому попередньо зроблені отвори шилом.

. В окремих випадках первинне ознайомлення з ручними швами здійснюється зразу на тканині, заздалегідь розміченій. Ця розмітка відповідає тій, яку рекомендувалося виконувати на цупкому папері. Олівцем проводять тонкі прямі рисочки і на них на однаковій відстані ставлять крапки.

Необхідно з перших уроків з вишивання робити подвійні проколи, так як техніка виконання всіх наступних швів побудована на цьому принципі.

Для більш успішного вивчення швів учнями використовуються різні наочні пристосування, які демонструє вчитель. Найпростішим пристосуванням є шматок картону (500*200 мм), на якому проведено п’ять тонких ліній. На кожній лінії на відстані 10 мм одна від одної нанесено точки. В цих точках попередньо зроблені отвори шилом (щоб на уроці не тратити час на проколювання картону голкою).

Для демонстрації виконання шва потрібно мати товсту канцелярську голку, щоб її було видно всім учням. Замість звичайних ниток застосовують яскравий шнур, тасьму.

Використання такого пристосування при вивченні швів допоможе дітям зрозуміти послідовність накладання стібків.

.4 Метод анкетування на уроках трудового навчання

Метод анкетування часто використовується, для того щоб дізнатися думки, рівень знань та побажання людей які заповнюють анкету. На практиці по цій темі можна використати анкети як для учнів, так і для батьків. Пропоную розглянути декілька прикладів анкет.

Анкета для батьків

. Ваше ім’я, прізвище, по батькові:

. Як звати вашу дитину?

. Ваша дитина любить вишивати?

А. Так

Б. Ні

. Хто вдома вишиває?

. Чи присутня в будинку атрибутика української народної вишивки?

А. Так

Б. Ні

. Що саме це таке?

. Як вперше ваша дитина дізналась про вишивку?

. Побажання щодо роботи вчителя.

Анкета для учнів

. Напиши своє ім’я та прізвище

. Чи бачив ти ще десь вишивку, де?

А. Так

Б. Ні

. Де ти бачив вишивку?

А. На виставці

Б. В бабусі

В. Вдома

Г. У школі

. Ти вишиваєш вдома?

А. Так

Б. Ні

. Тобі подобається вишивати?

А. Так

Б. Ні

Анкета для вчителів

. Чи вважаєте ви свої уроки ефективними?

А. Так

Б. Ні

. На даному етапі на якому рівні розвинена національна свідомість ваших учнів?

А. Початковий

Б. Достатній

В. Високий

. Чи відчуваєте ви допомогу батьків у розвитку національної свідомості ваших учнів?

А. Так

Б. Ні

. Чи достатня кількість годин виділена в програмі на тему "вишивання"?

А. Так

Б. Ні

. Які б теми ви запропонували для кращого розвитку національної свідомості в молодших школярів?

Висновок

Можна підвести підсумок курсової роботи. Хочу сказати, що робота була досить виснажливою, оскільки дана тема дуже актуальна та розглядається з різних сторін у сучасному суспільстві також вимагає детального вивчення. Українська народна вишивка була вивчена та розглянута в аспекті народної педагогіки, як засіб реалізації принципу народності різними педагогами та науковцями, такими як Б. Грінченком, М. Драгомановим, Я. Коменським, Г. Сковородою, К. Ушинським, В. Сухомлинським.

Під час створення курсової роботи був досліджений процес формування національної свідомості молодших школярів засобами української народної вишивки на уроках трудового навчання. Ця робота здійснювалася за допомогою теоретичного аналізу наукових джерел з проблеми дослідження, аналізу педагогічного досвіду на основі навчання та виховання, програм та підручників, а також методом анкетування.

Провівши дослідження ми з’ясували, що мистецтво вишивки та його ціннісний світ є дійсно ефективним засобом формування національної свідомості. Справа в тому, що вишивка є свого роду архівом, у якому накопичується і зберігається культурні традиції українського народу, це глибоке джерело, що не пересихає, тому що живиться біля життєдайних глибин віковічної народної мудрості. Саме тому вчитель не може не використовувати вишивку на уроках трудового навчання.

Крім того, що мистецтво вишивання дозволяє сформувати національну свідомість в учнів початкової школи, його використання є значним мотивуючим фактором. Дітям завжди цікаво спостерігати за наочністю, тому при демонстрації вчителем зразків вишивки, інтерес до уроку зростає багатократно.

Крім цього, звісно, не варто забувати про те, що вишивка досліджувалася саме в контексті уроків трудового навчання і вона є також ефективним засобом здобуття трудових навичок, запланованих програмою.

Говорячи про розвиток національної свідомості, не можна не згадати про незадовільний стан підтримки цього розвитку з боку держави. На жаль, зараз немає єдиної програми з підтримки і розвитку національної культури. Відсутня пропаганда залучення до культури рідного народу серед молоді. Саме ці завдання може вирішити використання вишивки на уроках трудового навчання для формування в учнів початкової школи національної свідомості.

Але попри всі недоліки сучасного забезпечення вчителі являються сміливцями, які беруть до себе на навчання маленьких "Чомучок" та ведуть їх у світ науки. Саме на коротких уроках вчитель має забезпечити учнів достатнім навчанням, вихованням та розвитком. На різних уроках формуються різні якості та уміння і саме на уроці трудового навчання вчитель має за допомогою української народної вишивки та її ціннісного світу сприяти розвитку національної свідомості.

Література

1. Авер’янова Н. Українознавчі основи виховання особистості / Н. Авер’янова // Рідна школа. - 2007. - №10. - С. 15-16.

. Актуальні проблеми реформування сучасної початкової школи: матеріали міжвуз. студ. наук.-практ. конф. (Чернігів, 17 березня 2005 р.) / Черніг. держ. пед. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. - Чернігів: Черніг. держ. пед. ун-т ім. Т.Г. Шевченка, 2008. - 120 с.

3. Гукасова А.М. Робота з тканиною на уроках праці в початкових класах. - Москва, 1970р.

. Зякун Т. Формування національної свідомості молоді на сучасному етапі державотворення / Т. Зякун // Рідна школа. - 2006. - №5. - С. 19-23.

. Ковальський Г. Конституція України 1996 року і проблема української національної ідеї / Г. Ковальський // Історичні і політологічні дослідження. - 2009. - №2. - С. 63-67.

. Колоскіна О.А. Виховання національної свідомості та самосвідомості молодшого школяра як основи загальнолюдських цінностей

7. Мороз О.Г Підготовка майбутнього вчителя: зміст та організація: навч. посіб. / О.Г. Мороз, В.О. Сластьонін, Н.І. Філіпенко; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - К., 1997. - 166 с.

. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті : проект // Освіта України. - 2010. - 18 лип. (№29) - С. 4-6.

. Паламарчук Л.Б. Формування національної свідомості учнів у процесі набуття знань про український етнос (на матеріалі шкільних курсів географії): дис. канд. пед. наук: 13.00.01, 13.00.02 / Л. Б. Паламарчук. - К., 1997. - 188 с..

. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 3-4 класи / М-во освіти і науки України; Голов. упр. змісту освіти; Наук.-метод. центр серед. освіти; АПН України; відп. за вип. А.М. Заїка, Л.В. Манюк. - К.: Початкова школа, 2003. - 292 с.

Додаток 1