Об'єднання сіток з використанням IP-маршрутизаторів

Об'єднання сіток з використанням IP-маршрутизаторів

ВСТУП

Проектування сучасних комп’ютерних мереж (КМ) зводиться до кваліфікованого використання різноманітних міжнародних та фірмових стандартів, при використанні фірмових стандартів особливу увагу необхідно приділяти аналізу сумісності мережного обладнання різних фірм виробників та програмного забезпечення. Ця проблема майже не виникає при використанні обладнання, яке відповідає міжнароднім стандартам.

На першому етапі проектування будь якої КМ необхідно визначити і сформулювати такі основні вихідні вимоги: Просторові данні (кількість та щільність розташування комп’ютерів, протяжність мережі); Необхідний рівень безпеки (пожежної, фізичної, інформаційної); Необхідну живучість (резервування живлення, мережних комунікацій, обладнання); Рівень управління мережею.

За попереднім аналізом вихідних даних корпоративної КМ визначені та рекомендуються для подальшого проектування її топологія, архітектура деяких локальних КМ(ЛКМ), просторові показники, статичний метод адресації IP вузлів то що. Вихідні данні до курсової роботи відповідають умові, які реально могуть складатися при проектуванні деяких корпоративних КМ. Основні завдання до курсової роботи - це розробка схем комунікацій мережі, IP адресація межмережніх вузлів, створення таблиць маршрутизації то що.

Для прийняття кваліфікованих проектних рішень в додатках наведені необхідні довідкові данні та приклади рішення деяких задач проектування та адміністрування.

1. ВИХІДНІ ДАННІ

1.1 Вибір варіантів вихідних даних

Вихідні данні для проектування корпоративної КМ вибираються за номерами варіантів n, m, k. За номером n який є порядковим номером прізвища студента в журналі групи деталізується конфігурація КМ. (Табл. 1) За номером m, який задається викладачем, в таблиці 2 задані технічні параметри ЛКМ. За номером k, який задається викладачем, вибирається IP адресація комп’ютерів в мережі (Табл. 3)

1.2 Конфігурація проектованої КМ

В єдину корпоративну КМ необхідно об’єднати 8 ЛКМ. Конфігурація такої КМ відповідає “дереву”. “Дерево” вибирається студентом з графа мал. 1. Гілками графа є ЛКМ. Номери гілок графа, з яких необхідно скласти конфігурацію корпоративної КМ, вибирається з табл. 1. Локальні КМ (гілки графа) з’єднані за допомогою маршрутизоторів М1, М2, М3. Один з маршрутизоторів корпоративної КМ зазначеній в табл. 1, безпосередньо зв’язаний з маршрутизотором М глобальної КМ (ГКМ) - internet. Для реалізації цього зв'язку мають використовуватись орендовані канали або лінії зв’язку.

Малюнок 1 - Загальний граф корпоративної КМ

1.3 Технічні параметри КМ

Локальні КМ повинні проектуватись за вимогами міжнародних стандартів. Ці стандарти в першу чергу стосуються топології ЛКМ, методів доступу, параметрів середовища передавання, форматів кадрів, будови сегментів, об’єднання сегментів тощо.

У табл. 2 подані посилання на стандарти, за якими мають проектуватись ЛКМ. У цій таблиці застосовані такі скорочення: - Стандарт IEEE 802.3, специфікація 10Base-T;- Стандарт IEEE 802.3, специфікація 10Base-FL;- Стандарт IEEE 802.3, специфікація 10Base-2;- Стандарт IEEE 802.3, специфікація 10Base-5;- Стандарт IEEE 802.5 (або IBM Token Ring Network).

Крім посилань на стандарти в табл. 2. Для кожної ЛКМ подані такі її параметри: проектна кількість робочих станцій (РС) N та проектна протяжність L. Протяжність L задана як частина від довжини l де l - максимальна допустима довжина сегмента ЛКМ в мережах 10Base-2 і 10Base-5, або середня довжина відвідного кабелю в мережах 10Base-T і TokenRing (між концентратором і РС) та в мережі 10Base-FL (між концентратором і трансивером). Середня протяжність інтерфейсного AUI кабелю (30+n)% від максимальної.

Таблиця 1 - Варіанти конфігурації “дерева” графа корпоративної КМ

Номер варіанту N	Номера гілок “дерева” які входять до корпоративної КМ								Інтеграція в Internet
									Маршрутизотор	Канал зв’язку
1	1	2	4	5	6	7	8	10	M3	ДПФЛ
2	1	2	4	5	6	7	10	11	M2	ЧПФЛ
3	1	2	4	5	7	8	9	11	M3	КТЧ
4	1	2	4	7	8	9	10	11	M1	ТФЗК
5	1	2	4	7	8	10	11	12	M1	В1
6	1	2	4	5	7	10	11	12	M2	ДПФЛ
7	1	2	4	5	7	8	10	11	M1	ЧПФЛ
8	1	2	4	5	6	8	9	10	M3	КТЧ
9	1	2	5	6	7	8	9	12	M3	ТФЗК
10	1	2	5	8	9	10	11	12	M1	В1
11	2	3	4	5	6	7	9	11	M3	ДПФЛ
12	2	3	4	5	6	9	10	12	M2	ЧПФЛ
13	2	3	5	6	7	8	9	12	M3	КТЧ
14	2	3	5	7	8	9	11	12	M1	ТФЗК
15	2	3	5	8	9	10	11	12	M1	В1
16	2	3	4	6	8	10	11	12	M1	ДПФЛ
17	2	3	5	6	7	9	11	12	M2	ЧПФЛ
18	2	3	4	5	6	7	9	11	M2	КТЧ
19	2	3	4	6	7	8	9	10	M3	ТФЗК
20	2	3	6	7	9	10	11	12	M1	В1
21	1	3	4	5	6	7	9	12	M3	ДПФЛ
22	1	3	4	5	6	8	10	12	M2	ЧПФЛ
23	1	3	4	6	7	8	9	10	M3	КТЧ
24	1	3	6	7	8	9	10	12	M1	ТФЗК
25	1	3	6	7	9	10	11	12	M1	В1
26	1	3	4	6	8	10	11	12	M2	ДПФЛ
27	1	3	4	6	7	9	10	12	M2	ЧПФЛ
28	1	3	4	5	6	7	8	12	M3	КТЧ
29	1	3	5	6	7	8	9	11	M3	ТФЗК
30	1	3	4	7	9	10	11	12	В1

У деяких проектованих ЛКМ можна чекати інтенсивного обміну данними між PC. Цю обставину необхідно враховувати при проєктуванні ЛКМ викортистовуючи для змінення графіка мости або ЛКМ швидкісних стандартів. Ознаки ЛКМ зі збільшеним трафіком, у нашому випадку, це не заданний стандарт ЛК і велика, більша за 90, кількість вузлів N в ЛКМ

Для проєктування засобів зв’зку між маршрутизаторами корпоративної КМ та ГКМ Inthernet в табл. 1 подані типи арендованих ліній (каналів) зв’язку, де:

ДПФЛ - двопроводова фізична лінія (кабель ТПП - 0,5);

ЧПФЛ - чотирипроводна фізична лінія (кабель ТПП - 0,5);

КТЧ - виділений канал тональної частоти (0,3...0,4 кГц);

ТФЗК - телефонний канал загального користування (комутований КТЧ);

ВІ - стандартний цифровий канал 64 кбіт/с.

У проектованій КМ передбачається використання спеціалізованих комп’ютерів - серверів (файлових, баз даних тощо). Загальна кількість серверів в корпоративній мережі (2...3)% від загальної кількості РС.

Маршрутизатори КМ мають підтримувати міжмережний ряд протоколів ТСР/ІР, які забезпечать міжмережну маршрутизацію пакетів. Комп’ютери під управлінням ОС UNIX можуть використовуватись як маршрутизатори.

1.4 Адресація мереж та вузлів

Мережні ІР -адреси. Мережна адресація комп’ютерів в корпоративній КМ відповідає адресації в мережі Inthernet. Мережна ІР- адреса Inthernet виділяється центром мережної інформації (DDN Network Infornation Centrer-InterNIC) і використовується для адресації пакетів даних на мережному рівні. Організації, які мають КМ з числом комп’ютерів до 256 можуть запитувати мережну адресу класу С. Для КМ з більшою кількістю комп’ютерів виділяється декілька ІР- адрес класу С або одна класу В.

Варіанти к гіпотичних ІР-адрес проектованої корпоративної КМ зазначені в табл. 3. Також там подані ІР-адреси вузла маршрутизотора Inthernet і зв’язаного з ним вузла маршрутизотора корпоративної КМ.

Рекомендується третій Р і четвертий Х байти (октети) заданої ІР- адреси класу В використати для адресації відповідно підмережі та її вузлів. За таким розподіленням байтів Р та Х можна створити 256 підмереж по 254 вузли в кожній. Для проектованої КМ значення десяткового числа третього байта Р необхідно вибрати таким:

Р=8(n-1)+i, де і - номер гілки “дерева” КМ.

Старші біти четвертого байта Х ІР-адреси класу С також можна використати для адресації підмережі, а молодші - для нумерації вузлів. Якщо, наприклад, два старші біти четвертого байта Х використати для адресації підмережі, то в межах однієї ІР-адреси класу С можна створити чотири адреси підмереж і 62 номери вузлів у кожній.

Розподіл байтів, бітів ІР-адреси на адресу мережі чи підмережі та на номер вузла практично здійснюється за допомогою мережної маски. Цю маску задають у стартових файлах робочих станцій та маршрутизаторів.

Фізичні адреси. В ЛКМ для адресації кадрів на канальному рівні використовуються фізичні адреси вузлів. В ЛКМ тину Ethernet фізичною адресою є глобальний шестибайтовий номер мережної інтерфейсної карти (Network Interface Card - NIC). Для прикладу в табл. 3 подані гіпотетичні номери NIC (Ethernet-адреси) деяких комп’ютерів однієї ЛКМ Ethernet з підвищеним трафіком.

Таблиця 2 - Варіанти параметрів ЛКМ корпоративної КМ

Вар.

Параметр ЛКМ

Нсмер гілки графа (ЛКМ)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

1

Стандарт

В5

ВТ+В2

ВТ

В2

-

В5

-

ВF

B5

TR

BT

-

Кількість PC, N

60-n

20+n

N

30+n

20+n

120-n

50-n

7+(n/2)

60+n

20+n

5+n

40-n

Протяжність, L

Nl/60

0.7l

0.8l

Nl/30

0.9l

Nl/60

Nl/50

0.9l

Nl/90

0.9l

0.7l

0.8l

2

Стандарт

BT

B5

BT+B2

TR

-

BT

-

B5

-

BT

BF

B5

Кількість PC, N

8+n

40+n

20+n

20+(n/2

40-n

30-(n/2)

60-n

80+n

40-n

10+(n/2

30-n

120-n

Протяжність, L

0.75l

Nl/60

0.6l

0.9l

0.6l

0.8l

Nl/60

Nl/60

0.8l

0.5l

Nl/30

Nl/60

3

Стандарт

BT+B2

BT

-

BT

B5

B2

-

B5

B2

TR

-

BF

Кількість PC, N

25+(n/2

30-n

60-n

10+n

90+n

30+n

40-n

115-n

45-n

15+n

20+n

30-(n/2)

Протяжність, L

0.6l

0.85l

Nl/60

0.9l

Nl/60

Nl/30

0.8l

Nl/60

Nl/30

0.9l

Nl/50

0.7l

Стандарт

B2

-

BT

-

B5

B2

BF

BT

-

B5

B2+BT

TR

Кількість PC, N

10+(n/

35-n

n

20+n

120-n

30+n

30-(n/2)

8+(n/2)

50-n

90+n

40-n

60-n

Протяжність, L

0.8l

0.9l

0.6l

0.7l

Nl/60

Nl/30

0.8l

0.6l

Nl/50

Nl/90

Nl/40

0.85l

5

Стандарт

BT+B2

BT

B2

B5

BT

-

TR

-

B5

BF

-

B2

Кількість PC, N

20+n

25-n

N

60+n

10+(n/2

60-n

40-n

30+n

120-n

20-(n/2)

20+n

15+n

Протяжність, L

0.8l

0.6l

0.75l

Nl/90

0.8l

Nl/60

0.5l

0.9l

Nl/60

0.85l

0.7l

Nl/30

6

Стандарт

-

BT

BT+B2

B5

B2

BT

TR

-

BF

-

BT

B5

Кількість PC, N

15+(n/2

8+n

20+n

120-n

30-(n/2)

15+(n/2

20+(n/2

30-n

5+(n/2)

40-n

30-(n/2)

90+n

Протяжність, L

0.9l

0.9l

0.8l

Nl/60

Nl/30

0.85l

0.7l

Nl/30

0.9l

0.8l

0.75l

Nl/50

1

Стандарт

BF

BT

-

B2

B5

BT

-

TR

B2+BT

B5

BF

-

Кількість PC, N

20-(n/2)

30-n

5+n

60-n

90+(n/2)

30-(n/2)

20-(n/2)

15+(n/2)

50-n

50+n

5+(n/2)

10+n

Протяжність, L

0.8l

0.85l

0.6l

Nl/60

Nl/60

0.85l

0.75l

Nl/30

0.7l

0.8l

0.75l

Nl/50

2

Стандарт

-

BT

BT+B2

B5

BT

BT

B2

-

BF

B2

-

BF

Кількість PC, N

15+(n/2)

8+n

20+n

120-n

30-(n/2)

15+(n/2)

20+(n/2)

30-n

5+(n/2)

40-n

30-(n/2)

5+n

Протяжність, L

0.9l

0.9l

0.8l

Nl/60

Nl/30

0.85l

0.85l

Nl/30

0.9l

0.75l

0.8l

Таблиця 3 - Варіанти адресації комп’ютерів в корпоративній КМ

Номер варіанту, к	ІР-адреси корпоративної КМ	ІР-адреси вузлів маршрутизаторів Internet та КМ	Internet - адреси деяких вузлів ЛКМ
1	223.200.1.Х 223.200.2.Х 223.200.3.Х	150.27.120.5 150.27.120.6	08:00:39:00:2F:C3 08:00:39:0A:46:29 08:00:39:F1:02:2B 08:00:39:24:15:33
2	191.110.P.X	195.240.50.9 195.240.50.10	08:48:20:A1:90:01 08:48:88:54:67:97 08:48:OF:77:89:09 08:48:A5:A4:B1:2B
3	200.30.20.X 200.30.21.X 200.30.22.X 200.30.23.X	198.88.34.17 198.88.34.18	08:C1:01:00:A3:B7 08:C1:11:09:08:C1 08:C1:11:31:C8:F1 08:C1:1B:18:93:28
4	190.40.P.X	160.100.10.1 160.100.10.2	08:0А:22:15:70:16 08:0А:46:19:F1:2D 08:0A:20:F4:60:90 08:0A:30:00:21:18
5	210.50.51.X 210.50.52.X 210.50.53.X	199.20.55.129 199.20.55.130	08:00:01:AA:36:17 08:00:02:72:D2:05 08:00:03:03:15:0F 08:00:04:0B:18:44
6	140.60.P.X	210.44.1.65 210.44.1.66	08:0A:22:15:70:17 08:0A:30:19:F1:2D 08:0A:20:F4:60:90 08:0A:20:F4:60:90 08:0A:30:00:22:18

2. Вимоги та завдання до курсової роботи

Оформлення курсової роботи (схем, таблиць, діаграм, тексту) необхідно виконувати за вимогами стандартів ССКД.

За структурою проект повинен мати такі складові частини: титульний лист, вступ, пояснювальну записку (основний текст), висновки, список використаної літератури. Пояснювальна записка до проекту повинна бути за обсягом не більше 20-25 аркушів формату А4.

За змістом текст курсової роботи (КР) повинен відбивати рішення основних задач з проектування та адміністрування в корпоративній КМ.

Для виконання завдань з проектування та адміністрування КМ потрібно вирішити такі задачі:

За номером варіанту скласти “дерево” графа проектованої КМ, зазначаючи вихідні дані.

Дати порівняльну характеристику ЛКМ Ethernet та Taken Ring (топологія, методи доступу, формати кадрів, швидкість передавання, надійність, безпечність тощо).

Обґрунтувати будову ЛКМ (визначити стандарт ЛКМ, якщо він не заданий. Кількість сегментів та вузлів, з’єднання сегментів, протяжність кабелю, розташування та спосіб підключення РС, серверів тощо).

Обґрунтувати будову модемної лінії зв’язку між маршрутизатором корпонративної КМ та маршрутизатром мережі Internet.

Розробити кабельну схему корпоративної КМ з зазначенням на ній розташуванням маршрутизаторів, мостів. Концентраторів. Повторювачів, серверів, кількості РС. Протяжності сегментів, типу кабелю і з’єднувачів.

Дати перелік необхідного обладнання та матеріалів потрібних для будівництва КМ.

Обчислити просторові показники сигналу в ЛКМ (найбільшу та загальну протяжність).

Обчислити час затримки сигналу в ЛКМ Ethernet найбільшої протяжності та зробити висновки про можливість виявлення “зіткнень”.

Використовуючи заданні Ethernet-адреси (табл. 3), навести приклад адресної таблиці простого прозорого моста.

Навести модульну структуру маршрутизатора КМ з ОС UNIX, який безпосередньо зв’язаний з мережою Ethernet. Дати стилі характеристики модулів.

Визначити кількість адрес класу С, необхідну для адресації ІР-вузлів КМ.

Розробити схему ІР-адресації мереж та вузлів з зазначенням на ній: мережних інтерфейсів, мережної маски, ІР-адрес підмереж, ІР-адрес вузлів маршрутизаторів, серверів та кінцевих і дечких проміжних РС.

Для одного з вузлів ЛКМ, вважаючи, що відображені деякі Ethernet-адреси (табл.3), навести ARP-таблицю та описати алгоритм автоматичного поповнення ARP-таблиці та перетворення адрес.

Розробити та навести ІР-таблиці маршрутів для: маршрутизаторів КМ, маршрутизатора Internet, безпосередньо зв’язаного з КМ, будь-якої кінцевої і проміжної (між маршрутизаторами) РС.

Описати алгоритм маршрутизації пакета з будь-якої РС ЛКМ до РС іншої ЛКМ через два маршрутизатори, зазначаючи на всіх вузлах, які він має проходити, ІР-адреси та МАС-адреси отримувача і відправника заголовка пакету.

Створити команди в стартових файлах ОС UNIX для будь-якого маршрутизатора та РС, які необхідні для формування маршрутних ІР-таблиць.

Оцінити перспективу розвитку та модернізації корпоративної КМ з точки зору збільшення підмереж і РС, зміни ІР-адресації, підвищення надійності, пропускної спрможності, безпеки тощо.

3. Терміни виконання курсової роботи

Рекомендується виконання КР та контроль її виконання проводити за термінами, поданими в табл. 4.

Таблиця 4 - Терміни виконання КР

Навчальний тиждень	8	9	10	11	12	13	14	15	16
Виконання завдання КР за вимогами розд. 2	Видача завдання КР	Пункти 1…3	Пункти 4…6	Пункти 7…9	Пункти 10…12	Пункти 13…15	Пункти 16, 17	Оформлення та задача КР	Захист КР

Додаток 1

Апаратні засоби побудови ЛКМ Ethernet та Token Ring

Сучасні КМ будують за технологіями Ethernet, Token Ring, FDDI тощо.

У найбільш поширених технологіях Ethernet доступ PC до мережі відбувається за канальним протоколом, який називають множинним доступом з контролем несучої та виявленням конфліктів (МДКН/ВК)(Carrier Sense, Multiple Access with Collision Detection- CSMA/CD). Цей метод доступу вперше був реалізований у фірмовому стандарті DIX Ethernet (Ethernet 2) компаній Xerox, Digital, Intel, а згодом використаний у міжнародному стандарті IEEE 802.3. Серія 802 стандартів IEEE(Institute of Electrical and Electronic Ingineers) визначає будову середовища передавання, фізичного та канальних рівнів локальних (LAN) и регіональних (MAN) комп’ютерних мереж.

Перелік обладнання, необхідного для побудови ЛКМ технології Ethernet за деякими специфікаціями стандарту IEEE 802.3, поданий в табл.Д1…Д4.

Таблиця Д1 - Обладнання мережі Ethernet IEEE 802.3 за специфікацією 10Base2

№ пп	Обладнання мережі 10Base2	Призначення	Обмеження по використанню
1	Відрізки тонкого коаксіального кабелю RG-58 A/U з BNC- з'єднуювачами на кінцях	Для прокладання шини, що з'єднує мережні пристрої на сегменті	Максимальна довжина сегментної шини 185 м. Відрізкіи коаксіального кабелю кратні мінімальній довжині 0,5 м.
2	BNC- термінатори  50 Ом.	Для узгодження навантаження кабелю на кінцях сегмента	2 шт. на сегмент (інколи один з заземленням)
3	BNC-T-з'єднувачі(T-connectors)	Для з'єднань двох відрізків кабелю між собою та з мережним пристроєм (NIC, повторювачем, мостом, маршрутизатором)	1 шт. для кожного мережного пристрою
4	BNC-Barrel connectors	Для з'єднань відрізків кабелю між собою при вилученні PC з мережі	Використовуються за необхідістю
5	Мережна інтерфейсна карта (NIC) з мережним портом для з'єднувачів BNC	Для підключення комп'ютера до мережі. Створення інтерфейс між комп'ютером та середовищем передавання. Буферизує, пакитує, кодує/декодує данні, приймає та передає сигнали, виявляє конфлікти тощо	Не більще 30 NIC чи інших мережних пристроїв на сегменті. Швидкість передавання 10 Мбіт/с
6	Повторювачі з портами для з'єднувачів BNC	Підсилюють та відновлюють сигнал. Для з'єднань сегментів з метою збільшення протяжності мережі 10Base2 (до 925 м. з чотирма повторювачами)	Встановлюють на довільній ділянці сегмента. Не більше чотирьох повторювачівв мережі між двома мостами

Однією з перших специфікацій стандарту Ethernet IEEE 802.3 була розроблена специфікація 10Base5 шинної топології мережі на товстому (thick) коаксіалбному кабелі. Швидкість передавання данних 10 Мбіт/с.

Для зменшення капітальних затрат на будову ЛКМ шинної топології була прийнята специфікація 10Base2, де середовищем передавання є тонкий (thin) коаксіальний кабель.

Для підвищення надійності мережі Ethernet використовується специфікація 10BaseT фізичної топології зірка, а логічної - шина. Середовище передавання мережі 10BaseT - це кабель третьої категорії з двома неекранованими витими парами (Unshielded Twisted Pair - UTP).

Таблиця Д2 - Обладнання мережі Ethernet IEEE 802.3 за специфікацією 10Base5

№ пп	Обладнання мережі 10Base5	Призначення	Обмеження по використанню
1	Товстий коаксіальний кабель RG-11 зі з'єднувачами N-типу на кінцях	Для прокладання шини довжиною, що необхідно для підключення всіх мережних пристроїв на сегменті	Максимальна довжина сегментної шини 500 м
2	N-термінатори 50 Ом	Для узгодженого навантаження кабелю на кінцях сегмента	2 шт. на сегмент (один з заземленням)
3	N-Barrel з'єднувачі (connectors)	Для приєднання N-термінаторів до шини та необхідних з'єднаннь відрізків товстого коаксіального кабелю	Рекомендується не більше 2-3 шт. на сегмент
4	Трансиверні інтерфейсні AUI-кабелі (4 пари UTP у загальному екрані)	Для приєднання N-термінаторів до шиннного коаксіального кабелю мережних пристроїв (PC, повторювачів, мостів, маршрутизаторів). Містить в собі приймач, передавач, виявляч конфліктів, інвектор живлення	Максимальна кількістьт 100 шт. на сегмент. Приєднуються до шини з інтервалом кратним мінімальному 2,5 м.
5	Трансиверні інтерфейсні AUI-кабелі (чотири пари UTP у загальному екрані)	Для з'єднання трансивера з мережним пристроєм (живлення трансивера, передавання, приймання сигналів та конфліктів)	Максимальна довжина AUI-кабелю 50 м., а мінімальна 2,5 м.
6	З'єнувачі типу DB-15 (DIX-connectors)	Приєднуються до кінців AUI-кабелю	2 шт. для одного відрізка AUI-кабелю
7	Мережні інтерфейсні карти (NIC) з мережним портом для з'єднувачів DIX	Для підключення комп'ютера до мережі NIC разом з трансивером створює інтерфейс між комп'ютером та середовищем передавання. Буферизує, пакитує, кодує/декодує данні тощо	Не більше 100 NIC на сегменті. Швидкість передавання 10 Мбіт/с
8	Повторювачі з DIX-портами	Підсилюють та відновлюють сигнал. Для з'єднання сегментів з метою збільшення протяжності мережі 10Base5 (до 2500 м. з чотирма повторювачами)	Встановлюють на довільні ділянці сегмента. Не більше чотирьох повторювачів у мережі між двома мостами

Основним елементом технології 10BaseT є багатопортовий концентратор (Hub) з портами DTE (Data Terminal Equipment) та DCE (Data Communication Equipment). Порти DTE використовують для підключення термінального обладнання даних, наприклад, NIC. Порти DCE використовують для підключення обладнання передачі даних, наприклад, концентратора.

Таблиця Д3 - Обладнання мережі Ethernet IEEE 802.3 за специфікаціями 10BaseT та Fast Ethernet

№ пп	Обладнання мережі 10BaseT та Fast Ethernet*	Призначення	Обмеження по використанню
1	Кабель з двома неекранованими звитими парами UTP. 3-ї категорії для 100 Base T. 5-ї категорії для 100 Base TX. Чотири пари UTP 3-ї категорії для 100 Base T4.	Для з”єднання концентратора з РС або з настінною розетекою.	Максимальна довжина кабелю від РС до концентратора 100м.
2	З”єднувачі типу RJ-45.	Приєднуються до кінців кабелю UTP	2 шт.для відрізка кабелю.
3	Концентратори (Hub)  / багатопортові повторювачі / з типовою кількістю (4,8,...) портів RJ-45 для каскадування концентраторів.	Для побудови ЛКМ за фізичною топологією зірка (логічна топологія шина). Для інтегрування з мережами 10Base2,10Base5, 10BaseFX використовуються концетратори з розширювальними портами BNC та DB-15**	Рекомендується каскад до чотирьох концентраторів. Швидкість передавання 10Мбіт/с (10BaseT) та100 Мбіт/с(Fast Ethernet)
4	Мережна інтерфейсна карта (NIC) з мережним портом для з’днувачів RJ-45	Для підключення комп’ютера до мережі. Створює інтерфейс між комп’ютером та середовищем передавання. Буферизує, пакетує, кодує/декодує дані, приймає та передає ситгнали, виявляє конфлікти в мережі тощо	Максимальна кількість NIC, тобто РС в мережі 1024 шт., а практично обмежена кількістю портів концентраторів
5	Монтажні шафи, кроспанелі, розширювальні панелі	Для побудови структурованої кабельної мережі з комутаційними центрами	Використовуються за необхідністю і, як правило, у великих мережах
6	Настінні розетки з портами для з портами для з’єднувачів RJ- 45	Для гнучких з’єднань РС з мережним кабелем	Використання негобов’язкове
*Робоча група IEEE 802.3z розглядає спецефікації Gigabit Ethernet (1000 Base CX) ** Для інтегрування Ethernet 10 Мбіт/с з Fast Ethernet 100 Мбіт/с вікористовуються двошвидкові мережні адаптери, концентратори. Універсальні повторювачі.

Для розширення мережі 10BaseT концентратори з’эднують. Ці з’єднання можна реалізувати різними способами:

а) магістраль - концентратори приєднують до магістральної шини за допомогою портів DCE;

б) послідовна магістраль - концентратори з’єднують в ланцюг (порт DCE одного концентратора з портом DTE іншого);

в) розподілена (ієрархічна) магістраль - в центрі розташовують магістральний концентратор, до портівякого приєднують порти DCE концентраторів вищої ієрархії;г) локалізована магістраль - в центрі розташовують маршрутизатор, міст чи комутатор який з’єднує сегменти ЛКМ та локалізує конфлікти, тобто зменшує трафік у сегментах

Для підвищення швидкості передавання з 10 Мбіт/с до 100Мбіт/с розроблена технологія Fast Ethernet за специфікаціями 100BaseTX на кабелі з двома парами UTP 5-ї категорії та 100BaseT4 на кабелі з чотирма парами UTP 3-ї категорії

Крім кабелю з мідними провідниками в ЛКМ Ethernet використовують оттично-волоконні (fiber optic) кабелі, які дозволяють збільшити протяжність мережі, підвишити безпеку від несанкціонованого доступу до інформації, яка передається по кабельних комунікаціях. Обладнання ЛКМ на оптично-волоконному кабулі технологиї Ethernet за специфікацією 10Base FL подано в табл.Д4

Таблиця Д4 - Обладнання мережі Ethernet IEEE 802.3 за специфікацією 10BaseFL

№ пп.	Обладнання мережі 10BaseFL	Призначення	Обмеження по використанню
1	Оптично-волоконий кабель зі ST-з’єеднувачами на кінцях	Для з’єднання між трансивером та концентратором	Два оптично волокна 62,5/125 микрон довжиною до 2 км для одного трансивера
2	Оптично-волконий трансивер (FO MSAU) з портом DIX для AUI кабелю та з портами TX та RX для приєднань двох оптичних волокон за допомогою ST- з’єднувачів	Перетворює електричні сигнали в світлові та навпаки	Один трансивер для однієї PC Швідкість передавання 10 Мбіт/с
3	Трансиверний інтерфейсний AUI кабель зі з’єднувачами DB-15 на кінцях	Для з’єднань PCз оптоволокнистим трансивером	Чотири UTP у загальному екрані довжиною до 50м
4	Оптичний концентратор з портами TX та RX дял підключення оптично-волоконистих кабелів за допомогою ST- з’єднувачів	Для побудови протяжної ЛКМ за топологією зірка	Для розширення мережі концентратори каскадують
4	Мережна інтерфейсна карта (NIC) з мережним портом для з’єднувача DB-15	Для підключення комп’ютера до мережі	Кількість NIC тобто PC в мережі практично обмежена кількістю портів RX/TX концентратора

Технологія CSMA/CD мережі Ethernet має суттєвий недолік - виникнення конфліктів при передаванні даних одночасно двома або декількома PC. Вирішення цих конфліктів фактично зменшує швидкість обміну інформацією. Цього недоліку позбавлена технологія Token Ring, в який використовується метод доступу PC до мережі з передачею маркеру (Token) по кільцю (Ring)

Мережні пристрої, NIC та інтелектуальні концентратори MSAU технології Token Ring володіють засобами тестування відвідного (lobe) і кільцевого (path) кабелів. Вони автоматично можуть включати і виключати PC у кільце при ушкодженнях кабелю чи PC, тому вони в 4…5 разів дорожчі ніж аналогічні пристрої Ethernet.

В табл. Д5 поданий перелік обладнання необхідного для побудови ЛКМ технології Token Ring за стандартом IEEE 802.5

Таблиця Д5 - Обладнання мережі Token Ring IEEE 802.5

№ пп.	Обладнання мережі Token Ring	Призначення	Обмеження по використанню
1	Екранований кабель. Тип 1 (2 пари STP калібру 22 AWG), неекранований кабель Тип 3 (4 пари UTP калібру 22 чи 24 AWG)*	Для з’єднань пристрою множинного доступу (MSAU) з PC, або з настінною розеткою	Максимальна довжина кабелю Тип 1 до 101 м, тип 3 - до 45м
2	Кабель монтажний Тип 6 (2 пари STP калібру 26 AWG)	Для з’єднань PC з настінною розеткою	Використання не обов’язкове
3	з’єднувачі типу MIC або DB-9 для кабелю тип 1 та з’єднувачі RJ45 для кабелю тип 3	при’єднуеться до кінців кабелю	2 з’єднувачи для одного відрізка кабелю
4	Пристрої множинного доступу MSAU с типовою кількістю (4, 8, 12…) портів RJ45 для при’єднань PC з магістральними портами RO, RI для з’єдннань MSAU в кільце	Для побудови ЛКМ за фізичною топологіею зірка, зіркоподобнє кільце, а логічною - кільце	Рекомендуеться в кільці не більше 260 РС (33 MSAU) для кабелю тип 1, та 72 PC (9 MSAU) для кабелю тип 3
5	Мережна інтерфейсна карта (мережний адаптер)	Для підключення комп’ютера до мережі	Підтримує дві швидкості передавання 4 Мбіт/с та 16Мбіт/с, або тільки 4 мбіт/с**
6	Монтажні шафи, крос-панелі, розширювальні пенелі	Для побудови структурованої кабельної мережі з комутаційними центрами	Використовуються за необхідністю
7	Настінні розетки с портами для з’єднувачів RJ45 або MIC	Для з’єднань PC з відповідним (lobe) кабелем	Використання не обов’язкове
* - крім кабелів з мідними провідниками застосовується ще оптично-волоконний кабель тип 5, який використовується як магістральний (pacth) або абонентний (lobe) кабелі  ** - комітетом IEEE 802.5 розглядаються пропозиції щодо підвищення швидкості передавання до 100Мбіт/с, 128Мбіт/с, 1000Мбіт/с

Додаток 2

Оцінка часу затримки сигналу мережним обладнанням

Протокол CSMA/CD технології Ethernet відводить не більше 51,2 мкс на розповсюдження по мережі мінімального кадру данних зі швидкістю 10Мбіт/с.Це обмеження дозволяє виявляти в мережі можливі “зіткнення” сигналів.

Канальний протокол технології Token Ring на ретрансляцію максимального кадру данних в PC виділяє не більше 10мс за будьякої швидкості передавання. Це обмеження зобезпечує прогнозований час передавання цього кадру по кільцю.

Будь який компонент мережі має власний час затримки сигналу, тому перш ніж розгорнути мережу Ethernet чи Token Ring, користно підрахувати сумарний час затримки сигналу. Для цього в табл.Д6 наведений приблизний час затримки сигналу для деякого мережного обладнання. Слід зауважити, що на затримку сигналу, особливо в електронних пристроях, впливають: температура, вологість, термін експлуатації тощо.

Таблиця Д6 - Оцінка часу затримки сигналу мережним обладнанням

Назва обладнання	Приблизна затримка сигналу
Товстий коаксіальний кабель типу RG11	4,33 мкс/км
Тонкий коаксіальний кабель типу RG58	5,14 мкс/км
Вита пара неєкранована (UTP) та єкранована (STP)	5,7 мкс/км
Оптичне волокно товщиною 62,5/125 микрон	5,0 мкс/км
Повторювач, багатопортовий повторювач (HUB)	0,1 мкс
Оптично-волоконний повторювач чи HUB	1,55 мкс
Оптично-волоконний трансивер	0,2 мкс

Додаток 3

Варіант кабельної схеми корпоративної КМ та її обладнання

На мал.Д1 зображений варіант кабельної схеми проектованої корпоративної КМ, яка об'єднує за допомогою двох маршрутизаторів чотири ЛКМ різних стандартів, 151 РС, 3 сервери. Кабельні схеми мереж Ethernet та Token Ring розробленні за вимогами відповідних стандартів IEEE 802.3 та IEEE 802.5. Основні вимоги та обмеження цих стандартів подані в додатку 1. Для збільшення протяжності ЛКМ 1 та ЛКМ 4 застосовані повторювач та міст. Використання моста в ЛКМ 4 дає можливість зменшити трафік в її локальних сегментах. До локальної мережі комп’ютерів приєднуються за допомогою мережних портів NIC.

Для інтегрування корпоративної КМ у глобальну мережу Internet використано двопроводовий КТЧ діючої мережі зв’язку. Канал тональної частоти створюється за допомогою аналогової системи передачі (АСП). Довжина цього каналу зв’язку с транзитними з’єднаннями може досягати декількох тисяч кілометрів. Ослаблення аналогового сигналу в КТЧ не залежить від протяжності каналу. Для перетворення цифрового сигналу комп’ютера в аналоговий сигнал, який буде передаватись по КТЧ в стандартному діапазоні частот 0,3…3,4 кГц, використовується пара модемів. До комп’ютера модеми приєднуються за допомогою послідовного порту RS232.

Необхідне обладнання, матеріали та мережне забезпечення, які визначають капітальні затрати на побудову корпоративної КМ (мал. Д1), зведені в табл.Д7

Таблиця Д7 - Обладнання, матеріали та мережне програмне забезпечення корпоративної КМ

№ пп	Назва обладнання	Один. Вимір	Кількість одиниць обладнання
			ЛКМ-1	ЛКМ-2	ЛКМ-3	ЛКМ-4	Всьго по КМ
А. Мережні пристрої
1	Міст Ethernet з DIX портами	Шт				1	1
2	Трансивер 10Base5	Шт				99	99
3	Повторювач Ethernet з портами BNC	Шт		1			1
4	Повторювач Ethernet з 8+1 портами RJ45	Шт	2				2
5	Концентратор Ethernet з 4+1 портами RJ45	Шт	1				1
6	Концентратор Token Ring з 8+2 портами RJ45	Шт			3		3
7	NIC Ethernet с портом DB15	Шт				97	97
8	NIC Ethernet с портом RJ45	Шт	17				17
9	NIC Ethernet с портом BNC	Шт		22			22
10	NIC Token Ring с портом RJ45	Шт			23		23
11	Настінна розетка з портом RJ45	Шт			22		22
12	N-термінатор	Шт				4	4
13	BNC термінатор	Шт			4
14	Модем з цнтерфейсним кабелем	Шт					1
Б. З’єднувачі
15	N-Barrel Connector	Шт				4	4
16	N-Connector	Шт				4	4
17	DB15 (DIX-connector)	Шт				198	198
18	BNC	Шт		44			44
19	BNC-T	Шт		24			24
20	RJ45	Шт	38		52		90
В. Кабелі
21	Коаксіальний кабель RG11	М				630	630
22	Коаксіальний кабель RG58 A/U	М		305			305
23	Кабель 2 пари UTP 3-категорії	М	60*19				1140
24	Кабель неєкранований тип 3	М			30*23		690
25	Кабель монтажний тип 6	М			2*25		50
26	Кабель AUI (4 пари UTP)	М				10*99	990
Г. Комп’ютери
27	Pentium 200MHz RAM 16MB HDD 2.1	комп	15	20	21	95	151
28	PentiumII 400MHz, 128MB HDD 4*9,2GB	Комп	1		1	1	5
Д. Мережні ОС
29	Windows95	Комп	15	20	21	95	151
30	UNIX	Комп					2
31	WindowsNT	Комп	1		1	1	3

Додаток 4

Створення логічних підмереж за допомогою підмережної маски

Будь-яка 32-бітна IP-адреса складається з nм старших бітів, які адресують IP-мережу, та nв молодших бітів, які адресують IP-вузол у цій мережі. Кількість бітів nм та nв, за якими адресують мережу та її вузли, така: для IP-адрес А-класу nм=7, nв=24; В-класу nм=14, nв=16; С-класу nм=21, nв=8. Загальну кількістьт мережних адресів Nм та вузлів Nв кожного класу можна розрахувати за формулами:

м = 2nм, Nв = 2nв - 2.

Біти nв IP-адреси будь-якого класу (A,B, C) використовують для створення в мережі логічних підмереж. Логічні підмережі практично утворюють за допомогою маски підмережі (subnet mask). Маска підмережі ¾ це 32-бітна двійкова комбінація типу 111...111000...000 (значення старших бітів ¾ 1, а молодших ¾ 0). Маска накладається на IP-адресу для того, щоб у бітах nв відділити n1 старших бітів, які використовують для адресації підмереж. Молодші n0 біти, які залишились, використовують для адресації вузлів у підмережі. При чому: nв = n1 + n0.

Загальну кількість логічних підмереж Nпм та вузлів Nвп в кожній такій підмережі можна розрахувати за формулами:

пм = 2n1=, Nв=2nв - 2.Nвп =2n 0-2

Деякі двійкові комбінації IP -адреси використовують за спецыальним призначенням, наприклад: широкомовна адреса даноъ мережы, або пыдмережноъ(“одиничні” значення бітів nb чи n0) IP адреса мережі, або підмережні (“нульові” значеня бітів nb чи n0). Маску та IP адресу мережі чи вузла прийнято записувати у виді чотирьох десяткових чисел відокремлених крапками, наприклад: 225.225.225.0(маска), 195.5.27.1.(IP адреса).

У табл. ДД8 подані деякі варіанти використання маски для створення логічних підмереж у мережах мережі з IP-адресою класу С.

Додаток 5

Варіант IP-адресації підмереж та вузлів

мережа сигнал сітка адресація

Корпоративна КМ, кабельна схема якої зображена на рис Д1, об’єднує чотири ЛКМ застосовано два IP маршутизатори. В проектованій КМ передбачається статичний метод адресації IP - вузлів мережі. Враховуючі перспективи розвитку КМ для IP- адресації її мережних пристроїв виділена IP адреса класу С: 195.5.30.Х. Мережна маска корпоративної КМ: 255.255.255.0.

В одній з ЛКМ (рис Д1) розташовано від 95 PC, тому для адресації ІР - вузлів вибрана підмережна маска 255.255.255.128. Ця маска дає можливість адресувати в одній підмережі до 126 ІР- вузлів (табл. Д8).

В інших трьох ЛКМ розташовано від 15 до 21 РС. З урахуванням можливого збільшення кількості РС для адресації ІР- вузлів цих ЛКМ вибрана підмережна маска 255.255.255.224. Ця маска дає можливість адресувати в кожній ЛКМ до 30IP вузлів (Табл. Д8)

На рис. Д2 зображена схема IP- адресації підмережі та вузлів корпоративної КМ за вибраними масками та виділеною IP- адресою класу С..

Таблиця Д8 - створення логічних підмереж у мережах мережі з IP- адресою класу С

Варіант маски в мережі	Маска підмережі	Номер Підмережі	IP-адреси підмережі	Широкомовні IP-адреси підмережі	Кількість вузлів	IP-адреси вузлів у пудмережі
1	255.255.255.0	1	195.5.27.0	195.5.27.255	254	195.5.27.1, …,195.5.27.254
2	255.255.255.128 255.255.255.128	1 2	195.5.27.0 195.5.27.128	195.5.27.127 195.5.27.255	126 126	195.5.27.1, …,195.5.27.126 195.5.27.129, …,195.5.27.254
3	255.255.255.192 255.255.255.192 255.255.255.192 255.255.255.192	1 2 3 4	195.5.27.0 195.5.27.64 195.5.27.128 195.5.27.192	195.5.27.63 195.5.27.127 195.5.27.191 195.5.27.255	62 62 62 62	195.5.27.1, …,195.5.27.62 195.5.27.65, …,195.5.27.126 195.5.27.129, …,195.5.27.190 195.5.27.193, …,195.5.27.254
4	255.255.255.224 255.255.255.224 255.255.255.224 255.255.255.224 255.255.255.224 255.255.255.224 255.255.255.224 255.255.255.224	1 2 3 4 5 6 7 8	195.5.27.0 195.5.27.32 195.5.27.64 195.5.27.96 195.5.27.128 195.5.27.160 195.5.27.192 195.5.27.224	195.5.27.31 195.5.27.63 195.5.27.95 195.5.27.127 195.5.27.159 195.5.27.191 195.5.27.223 195.5.27.255	30 30 30 30 30 30 30 30	195.5.27.1, …,195.5.27.30 195.5.27.33, …,195.5.27.62 195.5.27.65, …,195.5.27.94 195.5.27.97, …,195.5.27.126 195.5.27.129, …,195.5.27.158 195.5.27.161, …,195.5.27.190 195.5.27.193, …,195.5.27.222 195.5.27.225, …,195.5.27.254
5	|255.255.255.240 255.255.255.240 255.255.255.240 255.255.255.240 255.255.255.240 255.255.255.240 255.255.255.240 255.255.255.240 255.255.255.240 255.255.255.240 255.255.255.240 255.255.255.240 255.255.255.240 255.255.255.240 255.255.255.240 255.255.255.240	1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16	195.5.27.0 195.5.27.16 195.5.27.32 195.5.27.48 195.5.27.64 195.5.27.80 195.5.27.96 195.5.27.112 195.5.27.128 195.5.27.144 195.5.27.160 195.5.27.176 195.5.27.192 195.5.27.208 195.5.27.224 195.5.27.240	195.5.27.15 195.5.27.31 195.5.27.47 195.5.27.63 195.5.27.79 195.5.27.95 195.5.27.111 195.5.27.127 195.5.27.143 195.5.27.159 195.5.27.175 195.5.27.191 195.5.27.207 195.5.27.223 195.5.27.239 195.5.27.255	14 14 14 14 14 14 14 14 14 14 14 14 14 14 14 14	195.5.27.1, …,195.5.27.14 195.5.27.17, …,195.5.27.30 195.5.27.33, …,195.5.27.46 195.5.27.49, …,195.5.62 195.5.27.65, …,195.5.27.78 195.5.27.81, …,195.5.27.94 195.5.27.97, …,195.5.27.110 195.5.27.113, …,195.5.27.126 195.5.27.129, …,195.5.27.142 195.5.27.145, …,195.5.27.158 195.5.27.161, …,195.5.27.174 195.5.27.177, …,195.5.27.190 195.5.27.193, …,195.5.27.206 195.5.27.209, …,195.5.27.222 195.5.27.225, …,195.5.27.238 195.5.27.241, …,195.5.27.254
6	255.255.255.128 255.255.255.192 255.255.255.192	1 2 3	195.5.27.0 195.5.27.128 195.5.27.192	195.5.27.127 195.5.27.191 195.5.27.255	126 62 62	195.5.27.1, …,195.5.27.126 195.5.27.129, …,195.5.27.190 195.5.27.193, …,195.5.27.254
7	255.255.255.128 255.255.255.192 255.255.255.224 255.255.255.240 255.255.255.248 255.255.255.248	1 2 3 4 5 6	195.5.27.0 195.5.27.128 195.5.27.192 195.5.27.224 195.5.27.240 195.5.27.248	195.5.27.127 195.5.27.191 195.5.27.223 195.5.27.239 195.5.27.247 195.5.27.255	126 62 30 14 6 6	195.5.27.1, …,195.5.27.126 195.5.27.129, …,195.5.27.190 195.5.27.193, …,195.5.27.254 195.5.27.245, …,195.5.27.238 195.5.27.241, …,195.5.27.247 195.5.27.249, …,195.5.27.254

Додаток 6

Створення маршрутних таблиць IP-маршрутизаторів

У проєктованій КМ (рис. Д2) передбачається вікористання статичних методів маршрутизації IP-пакетів. Тому адміністраторові КМ необхідно створити маршрутні таблиці для IP-модулів маршрутизаторів та інших мережних пристроїв. За допомогою цих таблиць IP-модулів можуть визначати оптимальні маршрути ретрансляції IP-пакетів.

Версія протоколу IPv4 передбачає однокроковий метод просування пакета по мережі (next - hop routing). Згідно з цим методом маршрутизатор чи інший IP-вузол мережі приймає участь у виборі тільки одного кроку передавання пакета. Тому в маршрутній таблиці зазначається не весь маршрут у виді послідовності IP-адрес маршрутизаторів через які має просуватись пакет, а тільки один IP-адрес наступного маршрутизатора, якому необхідно передати пакет. У маршрутну таблицю заноситься так а основна інформація про маршрут пакета: IP-адрес мережі призначення; IP-адрес наступного маршрутизатора (шлюзу); номер вихідного мережного інтерфейсу; відстань до мережі призначення тощо.

Для зменшення кількості маршрутів в IP-таблицях використовують маршрут за молчанням (default). Машина буде посилати IP-пакет шлюзу за мовчанням тоді, коли не знайде іншого чи кращого маршруту.

Маршрутна таблиця комп’ютера з ОС UNIX створюється за допомогою команд в його стартових файлах. Наприклад, прямий маршрут до мережі призначення 195.5.30.0 у маршрутній таблиці маршрутизатора 1 створюється за командою:ie() 195.5.30.0 netmask 255.255.255.254.

Непрямий маршрут цього маршрутизатора до мережі 195.5.30.64 створюється за командою: Route add 195.5.30.62 1,

Де цифри 195.5.30.62 - IР-адреса вузла маршрутизатора (шлюзу), якому необхідно передати пакет для подальшого спрямування до мережі призначення;

Цифра 1 - це метрика, яка показує на якій “відстані” знаходиться мережа місця призначення 195.5.30.64. у даному випадку метрика - це кількість ретрансляцій на шляху пакета.

Для направлення пакетів до мережі Internet через шлюз 195.6.10.1 у маршрутній таблиці маршрутизатора 1 (табл. Д9) прописаний маршрут за мовчанням (default). Цей маршрут створюється за допомогою команди:add default 195.6.10.1 1,

Таблиця Д9 - Маршрутна таблиця маршрутизатора 1 мережі

IP-адреса мережі призначення	Маршрутизація	IP-адреса шлюза	Вихідний мережний інтерфейс
195.5.30.0	пряма		ie0
195.5.30.32	пряма		ie1
195.5.30.64	непряма	195.5.30.62	ie1
195.5.30.128	непряма	195.5.30.62	ie1
Default	непряма	195.6.10.1	pp0

У маршрутній таблиці PC, як правило, створюються два маршрути. Прямий та непрямий за мовчанням, наприклад таблиця Д10 для PC-1/3. Якщо PC знаходиться в локальній мережі, яка з’єднує М маршрутізаторів, то бажано створити явні непрямі маршрути, як це зроблено для PC-1/2. у табл. Д11.

Таблиця Д10 - Маршрутна таблиця PC-1/3. підмережі ЛКМ-3

IP-адреса мережі призначення		Маршрутизація	IP-адреса шлюза	Вихідний мережний інтерфейс
195.5.30.64		Пряма	-	Ie0
default	Непряма		195.5.30.65	Ie0

Таблиця Д11- Маршрутна таблиця PC-1/2. підмережі ЛКМ-2

IP-адреса мережі призначення		Маршрутизація	IP-адреса шлюза	Вихідний мережний інтерфейс
195.5.30.32		Пряма	-	Ie0
195.5.30.64	Непряма		195.5.30.62	Ie0
195.5.30.128	Непряма		195.5.30.62	Ie0
default	Непряма		195.5.30.33	Ie0

Додаток 7

Кабельна схема корпоративної КМ