Аналіз основних фінансових аспектів діяльності молокопереробного підприємства ПП 'Молокозавод–Олком'

Аналіз основних фінансових аспектів діяльності молокопереробного підприємства ПП 'Молокозавод–Олком'

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩІЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Економіко-гуманітарний факультет

у м. Мелітополі Запорізької області

ЗВІТ

про проходження переддипломної практики

ПП «Молокозавод - Олком»

студента курсу

спеціальності 7.03050801 “Фінанси і кредит”

Рослик Тетяна Станіславівна

Керівник:

старший викладач

Мостова Ірина Леонідівна

Мелітополь

Зміст

Вступ

1.Основна частина. Загальна характеристика молокопереробного підприємства

1.1. Характеристика ТМ «Олком»

.2. Історія підприємства та продукція ПП «Молокозавод-Олком»

.3. Аналіз фінансових результатів ПП «Молокозавод-Олком»

.4. Склад і структура фінансових ресурсів підприємства

. Індивідуальне завдання. Інвестиційний розвиток диференціації виробництва з метою підвищення фінансових результатів підприємства переробної галузі

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Базою проходження практики є ПП «Молокозавод - Олком»

Метою проходження практики є вивчення основних фінансових аспектів діяльності молокопереробного підприємства.

Основні завдання, які були вирішені в процесі проходження практики:

визначено основні аспекти формування торгової марки молокопереробного підприємства;

ознайомились з історією розвитку підприємства;

проаналізовано фінансові результати підприємства;

проаналізовано фінансові ресурси підприємства

запропоновано виробництво соєвого молока на підприємстві з метою покращення прибутковості

проаналізовано основні показники діяльності підприємства;

Нормативно-правова база: нормативно - правові акти, що регламентують діяльність підприємства харчової промисловості.

1. Основна частина. Загальна характеристика молокопереробного підприємства

1.1 Характеристика ТМ «Олком»

Для споживачів «Олком» - це добре відомий бренд, під яким продаються якісні продукти харчування. Для представників ділових кіл «Олком» - це назва групи підприємств, які успішно працюють в харчовій галузі та використовують бренд «Олком» у процесі просування своїх товарів на ринок. Для менеджерів і співробітників цих підприємств «Олком» - це захоплюючий бізнес і конкурентна боротьба, спосіб вирішення тих суспільно значущих завдань, які ставив перед собою творець ТМ «Олком», талановитий бізнесмен Олег Олексенко.

Отже, марку «Олком» використовують Київський маргариновий завод і Мелітопольський молокозавод «Олком», які виробляють продукти харчування, що входять в раціон кожної української родини. Київську «маргарінку» знають по всій країні, а особливо її люблять столичні покупці за дуже смачний майонез і високоякісний маргарин. Мелітопольський молокозавод більш відомий на півдні України - і на приморських курортах, і в промислових центрах - як виробник широкого асортименту молочних продуктів під торговою маркою «Молочна ріка».

Третім підприємством, що використовує марку «Олком», є Мелітопольський олійноекстракційний завод. Він переробляє насіння соняшнику, вирощеного в самому південному регіоні України. Завдяки МЕЗу підприємства «Країни« Олком »можуть отримувати соняшникову олію необхідної якості, адже саме масло є основою виробництва майонезів і маргаринів. І, нарешті, в «Країні« Олком »проводиться сільськогосподарську сировину на агрофірмах в Запорізькій області. Агрофірми частково забезпечують своєю продукцією і молокозавод, і маслоекстракційний завод, що дає цим підприємствам більшу незалежність в порівнянні з конкурентами.

Зараз «Олком» ¬ це більше ніж торгова марка. «Олком» - це синонім цілеспрямованості і активної життєвої позиції. Саме тому «Олком» займається громадською діяльністю і благодійністю.

Сьогодні вже не виникає сумнівів у тому, що Україна має величезний потенціал у сільському господарстві і харчовій промисловості. Марка «Олком» об'єднує ті компанії, які реалізують цей потенціал, в чому і полягає їхня перша місія. А друга, не менш важлива, полягає в тому, щоб українці могли споживати найсмачніші, якісні та корисні продукти. Саме такі товари виробляються на підприємствах «Олком».

1.2 Історія підприємства та продукція ПП «Молокозавод-Олком»

Приватне підприємство «Молокозавод-Олком» у 2013 року відзначить тринадцяти річчя присутності на ринку. За цей час завод досяг рівня переробки молока близько 100-120 тонн на день залежно від сезону. Розвиток туризму в Приазовських курортах - Кирилівці та інших - і, відповідно, приплив туристів, забезпечило стабільність попиту на продукцію заводу на протязі всього року (у містах споживання молочної продукції знижується влітку).

Промисловий Мелітополь оточують сільськогосподарські райони Запорізької та Херсонської областей. Агрофірми і населення цих районів є постачальниками молока на завод. Назви населених пунктів, які постачають молоко на завод, точно відображає ауру, дух цього вільного сонячного краю: Золота долина, Веселе, Козачі Лагері, Надеждине, Дружбівка, Вільне, Плодородне, Привільне.

Крім того, Молокозавод «Олком» має кооперацію з двома агрофірмами з розвиненим молочним стадом. Диверсифікація джерел молока допомагає уникнути сировинних ризиків, але вимагає посиленого контролю якості сировини, що поставляється. Тому установка холодильного обладнання в місцях збору молока, контроль його якісних показників - пріоритетне завдання для менеджменту заводу.

Сьогодні асортимент продукції, що випускається на заводі продукції складається з більш ніж шістдесяти найменувань - від традиційного молока і кефіру до сиркових десертів та йогуртів з кусочками фруктів.

Під маркою «Молочна ріка» випускається класичний асортимент продукції, до якого звик український споживач за десятки і сотні років. Це - молоко, сир, і солодкі сирки, кефір, масло, сметана, ряжанка, вершки, топлене молоко, сироватка. При цьому застосовуються і класичні технології давно перевірені часом. Широку лінійку йогуртів і сиркових мас теж можна назвати традиційною продукцією для українця - так щільно вони ввійшли в щоденний раціон за останнє десятиліття.

Однак тенденції на ринку свідчать про те, що в недалекому майбутньому споживачі будуть пред'являти високий попит на нові «високотехнологічні», а значить більш дорогі та вишукані молочні товари. Позначається зростання культури споживання молочних продуктів в Україні, конкуренція на молочному ринку, збільшення добробуту людей. У зв'язку з цим слід очікувати молочних новинок під маркою «Олком» / «Молочна ріка».

Наливні молочні продукти «Молочна ріка» (молоко, кефір, йогурти і.т.д.) фасуються в поліетиленові пакети і пластикові стаканчики - недорогу тару, що робить продукцію більш доступною за ціною. Масло і сир запаковуються у фольгу - саму якісну упаковку для «загортати» продуктів на сьогоднішній день - у фользі продукти зберігаються краще і довше.

Приватне підприємство "Молокозавод - ОЛКОМ" у своїй структурі має приймально-апаратний цех, дієтичний цех, маслоцех, сиро-казеїновий цех, вагову, склад готової продукції, матерiальнi склади, транспортний цех, охрану, фірмовий магазин.

1.3 Аналіз фінансових результатів ПП «Молокозавод-Олком»

Відповідно до звіту про фінансові результати існують наступні показники, які характеризують прибутковість підприємства: чиста виручка від реалізації, валовий прибуток, прибуток від операційної діяльності, чистий прибуток

Показники наведені в табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Показники прибутковості ПП «Молокозавод-Олком»

Виходячи з таблиці чиста виручка від реалізації зросла майже в 2 рази, це відбилось на фінансових результатах підприємства.

Валовий прибуток збільшився на 924,4 тис.грн. Прибуток від операційної діяльності має нестабільну тенденцію: починаючи з 2007р. показник зменшився з 319,2 тис.грн до -158,2 тис.грн., потім спостерігається значне зростання до показника 1567,8 тис.грн (2011р.).

Динаміка показників наведена на рис.1.1.

ПП «Молокозавод-Олком» протягом 2007-2009рр. отримав збиток у розмірі 1085,23 тис.грн. В подальшому спостерігається зростання до показника 1148,07 тис.грн.

1.4 Склад і структура фінансових ресурсів підприємства

Інформація, яка наводиться в пасиві балансу, дає змогу визначити зміни в структурі власного і позикового капіталу, перманентного (постійного) і змінного; розмір залучених в оборот довгострокових і короткострокових позикових коштів. Пасив показує, звідки взялися кошти і кому підприємство за них зобов’язане.

Фінансовий стан підприємства в багатьох випадках залежить від того, які кошти має підприємство, звідки вони взялися і куди їх вкладено.

Велике значення для самостійності і незалежності підприємства має власний капітал. Якщо частка власного капіталу більша, то для кредиторів та інвесторів це краще, оскільки в них є впевненість щодо повернення своїх вкладень. Чим більша частка власного капіталу і менша - позикового, тим менший фінансовий ризик. Але, як показує практика, ефективність використання позикового капіталу більша, ніж ефективність використання власного. Це пояснюється низкою причин:

1 для того, щоб взяти позикові кошти, позичальник обов’язково повинен змістовно обґрунтувати мету. Таким чином, позикові кошти беруться з визначеною метою і сам момент отримання позикових коштів означає, що позичальник (господарюючий суб’єкт) добре продумав це питання і впевнений у досягненні своєї мети та у поверненні боргу;

2 позикові кошти беруться під певний процент, тому у позичальника ще більше підвищується відповідальність перед кредиторами за повернення боргу;

3 якщо кредитором виступає банк, то він постійно контролює витрачання господарюючим суб’єктом позикових коштів на досягнення визначеної мети.

4 юридичне оформлення документів про надання позикових коштів означає юридичну відповідальність; надання цих коштів на певний термін означає повернення їх у встановлений строк;

5 у разі недосягнення поставленої мети господарюючий суб’єкт може просто «проїсти» свій власний капітал і нічим не ризикувати, крім того, що стане біднішим. У разі недосягнення поставленої мети через «проїдання» позикових коштів власник може стати банкрутом і навіть втратити свої особисті заощадження, квартиру, автомобіль тощо.

Але в окремих випадках, залежно від ситуації, що склалася, може бути вигідним більше використовувати власний капітал, менше залучати позикові кошти і мати менший фінансовий ризик. А може ефективнішим бути застосування позикового капіталу й отримання більших доходів, але проте з більшим фінансовим ризиком.

Від оптимальності співвідношення власного і позикового капіталу значною мірою залежить фінансовий стан підприємства. Правильна фінансова політика допоможе багатьом підприємствам підвищити ефективність своєї діяльності.

У зв’язку із цим проводиться оцінювання структури джерел фінансових ресурсів - пасиву балансу (табл. 1.2.)

Таблиця 1.2

Оцінювання структури джерел фінансових ресурсів ПП «Молокозавод-Олком»

Структура джерел фінансових ресурсів характеризується трьома показниками : Коефіцієнтом фінансової незалежності Кфн, (його ще називають коефіцієнтом автономності, коефіцієнтом власності), який розраховується як відношення власного капіталу (ВК) до загального капіталу (валюти балансу ВБ):

,       (1.1)

Коефіцієнтом фінансової залежності (Кфз), який характеризує частку боргу у загальному капіталі і розраховується як відношення позикового капіталу (ПК) до загального капіталу (валюти балансу):

;          (1.2)

Коефіцієнтом фінансового ризику (Кфр, плече фінансового важеля), який розраховується відношенням позикового капіталу до власного:

.         (1.3)

Коефіцієнт фінансової незалежності збільшився на 15 %, а плече фінансового важеля збільшилося на 30 %, що свідчить про значний ступінь зниження ринкової стійкості сільськогосподарського підприємства.

Учені-економісти по-різному оцінюють оптимальність співвідношення власного та позикового капіталу (наприклад, 70 : 30; 60 : 40; 50 : 50). На нашу думку, це залежить від конкретних умов господарювання, фінансової політики держави, від обертання капіталу.

На тих підприємствах, де коефіцієнт обертання низький, плече фінансового важеля не повинно бути більше 0,5, а на підприємствах, де обертання капіталу високе, цей показник може бути більше 1.

Для сільськогосподарських підприємств та інших підприємств агропромислового комплексу, які мають сезонний характер виробничого процесу, доцільно користуватися в такий період залученими коштами.

Зростання коефіцієнта фінансової залежності й збільшення коефіцієнтів фінансової залежності та фінансового ризику свідчать про більш нестійкий фінансовий стан ПП «Молокозавод-Олком», що склався на протязі п’яти років.

Під час подальшого аналізу необхідно вивчити динаміку і структуру власного та позикового капіталу, з’ясувати причини змін окремих їх складових і дати оцінку цим змінам за аналізований період.

Розглянемо фактори, які вплинули на формування власного капіталу, використовуючи дані фінансової звітності. Для цього складемо спеціальну аналітичну таблицю (табл. 1.3).

Із таблиці видно, що сума власного капіталу за п’ять років зменшилась на 527,9 тис. грн, або на 9,6 %. Це відбулося за рахунок зменшення деяких його складових, а саме: постійно від’ємного нерозподіленого прибутку на протязі трьох років.

Таблиця 1.3

Динаміка та структура власного капіталу підприємства

Найменшу питому вагу має статутний капітал: 17,73 % у 2007 році, 19,62 % у 2011 році. Інший додатковий капітал у структурі власного капіталу становив найбільшу питому вагу (2007р. - 134,23 %, 2011р. - 51,51 %).

Зросла питома вага нерозподіленого прибутку: -51,96 % - 2007р., -60,31% - 2008р. , 28,87% - 2011р..

Результати аналізу динаміки складу і структури власного капіталу заслуговують негативної оцінки.

Окремо розглядаються динаміка і структура позикових коштів, для цього доцільно складати окрему аналітичну таблицю (табл. 1.4). Перелік показників позикових коштів у подібних таблицях залежить від видів залучених коштів, які застосовує господарюючий суб’єкт у своїй діяльності.

Таблиця 1.4

Динаміка позикових та залучених коштів ПП «Молокозавод-Олком»

Як видно з таблиці, ПП «Молокозавод-Олком» використовує в свої діяльності поточні позикові кошти. За звітний період їх величина зросла більш як удвічі - на 1232,1 т.грн, або 197,7 %. Це відбулося за рахунок всіх їх складових, а саме: кредитів банків на 44,18 т.грн, кредиторської заборгованості за товари на 243,59 т.грн, поточних зобов’язань за розрахунками на 953,2 т.грн.

Відбулися значні зміни в позикових коштах, якщо раніше більшу питому вагу займали довгострокові зобов’язання, то на сьогоднішній час найбільшу питому вагу займають поточні зобов’язання підприємства (2007р. -16%, 2011р. - 42%).

2. Індивідуальне завдання. Інвестиційний розвиток диференціації виробництва з метою підвищення фінансових результатів підприємства переробної галузі

Відомо, що в Україні існує значний дефіцит продуктів харчування, особливо тих, які містять високоякісні білки і жири. Проблема недостатку білкової сировини актуальна не тільки в Україні, але й у багатьох інших країнах світу. Відчувається нестача такої сировини, яка б задовольняла потреби в білках, незамінних амінокислотах, які не синтезуються організмами людей, була б відносно дешевою і яку б могли використовувати різні галузі харчової промисловості, оскільки нестача основних поживних речовин призводить до погіршення загального стану організму людини і є причиною ряду серйозних захворювань .

В умовах постійного і багаторічного впливу малих доз радіації на людей до харчових продуктів потрібно ставити особливі вимоги. Вони повинні мати лікувальні і профілактичні властивості, нормалізувати обмінні процеси й функції окремих органів і систем, сприяти знешкодженню токсикантів, підвищувати резистентність організму .

Як відомо, основній масі людей нашої країни притаманний вуглеводний тип харчування (хліб, картопля), при якому хоч і заміщається потрібна кількість калорій, але існує білкова нестача

У більшості цивілізованих країн до організму людей білки, як правило надходять у виді м´ясних продуктів. Проте для країн з низькими доходами такий тип харчування є недоступним, оскільки ці продукти для багатьох прошарків населення є досить дорогими. Альтернативою є зерно й насіння зернобобових та олійних культур, які за хімічним складом близькі до м´ясо-молочних продуктів і в 3-4 рази дешевші.

В порівнянні з жирами і вуглеводами білки - найдорожчі інгредієнти, які використовуються в продуктах харчування. Цілком ймовірно, що ідеальним є той білок, який дешевший інших, так що виробники харчових продуктів не залежать від непередбачених і вагомих коливань в цінах на інгредієнти.

В таблиці 2.1 приведено ряд співставлень вартості тваринних і рослинних білків з різних точок зору.

Таблиця 2.1.

Кількість днів, на протязі яких людина може харчуватися різними білковими продуктами, які виробляють на 1 га сільськогосподарських угідь (із розрахунку забезпечення норми споживання білка - 70 г на день)

Із цих даних видно, що соя більш ефективна при виробництві білка, ніж пшениця, м´ясна або молочна худоба. Слід зазначити, що соя за вмістом білка майже в 2 рази перевищує м´ясо, а за якістю наближається до світового еталона (білок курячого яйця). Якщо прийняти за 100 одиниць поживну цінність білків курячого яйця, то для варених соєвих бобів вона складає 94,5 одиниць, соєвого борошна - 91,7, а соєвого молока - 95,3. Білки сої лише на небагато поступаються за поживністю білкам яловичини і дорівнюють молочним.

Цінність сої як продукту харчування полягає, насамперд, у багатому біохімічному складі, особливо у наявності таких дефіцитних амінокислот, як лізин, трептофан, треонін, вітамін Е , макро - і мікроелементів.

За складом більшості незамінних амінокислот білок сої подібний до тваринного. Вміст незамінних амінокислот у білках найбільш цінних тваринницьких продуктів і сої відображено в таблиці 2.2.

Кількість лізину, аргініну, треоніну, трептофану в насінні сої є порівняно однаковою з такими цінними продуктами тваринництва, як курячі яйця й незбиране молоко.

Таблиця 2.2

Вміст незамінних амінокислот у білках найбільш цінних тваринницьких продуктів і сої

Соєвий білок бідніший на метіонін, але цієї амінокислоти є достатньо в інших продуктах (хліб, крупа) і при змішаному харчування, як правило, її дефіцит відсутній.

Соя набагато багатша незамінними амінокислотами, ніж злакові культура. Наприклад, лізину в соєвому борошні в 2,5 - 3 рази більше, ніж пшеничному. А соєва олія містить корисні лецитин і ненасичені жирні кислоти. Окрім високої біологічної і харчової цінності соєві продукти виконують і захисні функції в організмі людини. Так, харчова клітковина, яка міститься в соєвих білкових продуктах, пригнічує шкідливі бактерії і одночасно сприяє росту корисних бактерій в кишечник.

Соєві продукти багаті антиканцерогенами - речовинами, які в певній мірі попереджають і "контролюють" ракові захворювання. Деякі антиканцерогени прямо перешкоджають розвитку пухлин, інші сприяють їх більш сповільненому розвитку аж до повної зупинки росту. В сої міститься п´ять різних видів антиканцерогенів, так що потенціал їх взаємодії в боротьбі з шкідливими захворюваннями дуже високий.

Дослідження, проведені в Китаї та Японії, показали, що споживання сої і її продуктів кожного дня знижує ризик захворювань раком прямого кишечнику, молочної залози, легенів, шлунка. Ізофлавони також відповідають за антиокислювальні властивості соєвих білкових. З точки зору деяких вчених, завдяки антиокисним властивостям соєвих продуктів збільшується тривалість життя людей і гальмується процес старіння.

Соєві білки, як і інші рослинні білки, володіють гіпохолестеринемічним ефектом (клінічно і експериментально підтвердженим).

Одним із ефективних способів термічної обробки бобів сої є процес приготування соєвого молока. Відомо, що при вирощуванні телят використовується значна кількість незбираного молока, яке на 50-70% (без зниження інтенсивності росту та порушення стану їх здоров’я) можна замінити соєвим замінником. Заощаджене таким чином незбиране молоко можна використати на харчові цілі. Вартість соєвого замінника у 3-5 разів нижча від закупівельної вартості незбираного молока.

Соєве молоко -- це сік сої, отриманий внаслідок спеціального технологічного процесу, який містить значну кількість легкозасвоюваних білків, основних жирних амінокислот тощо.

В даний час для приготування соєвого молока на Україні виготовляються установки УПСМ-1, УПСМ-2 і УПС-3 (ВП «Монтажсервіс» (м. Жмеринка Вінницької обл.) та ТЕК-1СМ, ТЕК-2СМ, ТЕК-3СМ і ТЕК-4СМ (ТОВ «Інженерно-технологічний центр «ТЕКМАШ» (м. Київ)).

Установки для виробництва соєвого молока УПСМ-1, УПСМ-2 і УПСМ-3 (ПП «Монтаж сервіс» м. Жмеринка Вінницької обл.) призначені для переробки зерна сої на високопоживне соєве молоко в цехах харчової промисловості і кормовиробництва. Вони відрізняються потужністю, місткістю резервуара та відсутністю парогенератора в складі УПСМ-1: пар до пастеризатора надходить із зовнішнього джерела.

Установка УПСМ-2 складається із пристрою для подрібнення і пристрою для отримання (пастеризації) соєвого молока.

Пристрій для подрібнення призначений для завантаження попередньо замоченого і промитого зерна сої, його подрібнення у водному середовищі і видачі у пристрій для отримання соєвого молока. Всі деталі установки, що контактують з вихідним продуктом і соєвим молоком, виготовлені з корозійностійкої сталі.

Пристрій для отримання соєвого молока складається з теплоізольованої місткості, до якої знизу приєднаний парогенератор з трьома електронагрівачами. На кришці місткості встановлений клапан для регулювання тиску і мановакуумметр для контролю тиску. В нижній частині пристрою розташований зливний кран. Тиск у пароводяній оболонці підтримується за допомогою датчика - реле. Межі настройки реле тиску коливають в межах 0,05-0,6 кг/см².

Принцип отримання соєвого молока на установці УПСМ базується на методі помелу сої у водному середовищі. Вручну в конусний бункер пристрою для подрібнення завантажується 18 кг заздалегідь замоченої і промитої сої (з урахуванням зміни ваги при замочуванні). Сюди ж подається вода. Співвідношення сої і води становить 1:3 -1:9.

При багаторазовому подрібненні водосоєвої суміші з високою частотою відбувається процес розчинення білка і речовин сої у воді. Отримане молоко підлягає пастеризації парою, утвореною в парогенераторі. В процесі теплової обробки нейтралізуються інгібітори трипсину.

Вода, залита в парогенератор, нагрівається електронагрівачами до кипіння. Пар витісняє з пароводяної оболонки повітря, яке виходить через запобіжний клапан. При закритому запобіжному клапані створюється тиск пари. При досягненні верхньої межі тиску пари, електронагрівальний пристрій перемикається на 1/3 потужності. Коли тиск падає до заданої нижньої межі, пристрій автоматично перемикається на повну потужність. Далі цикл повторюється.

Температура в місткості пристрою отримання соєвого молока задається і контролюється регулятором температури ТРМ-1А і датчиком ТСМ-50. Видачу молока проводять за допомогою зливного крана або молочного насоса .

Гідродинамічна установка для переробки зернобобових культур на вологі кормові суміші і соєве молоко ТЕК-СМ виробництва ТОВ «Інженерно-технологічний центр «ТЕКМАШ» включає чотири різні за продуктивністю модифікації - ТЕК-1СМ, ТЕК-2СМ, ТЕК-3СМ і ТЕК-4СМ. Однакові за принципом дії та конструктивною схемою, вони відрізняються потужністю двигунів електронасосних установок (від 11 до 45 кВт), місткістю резервуарів, масою і габаритними розмірами.

Установка ТЕК-СМ (рис. 2.1) складається з насосного агрегату, резервуара і соплового апарата , з’єднаних між собою трубопроводами і арматурою, які змонтовані на рамі. Пускозахисна апаратура електродвигуна насоса і прилади контролю параметрів технологічного процесу змонтовані в шафі керування. фінансовий результат фінансовий ресурс

Насосний агрегат, що складається з відцентрового насоса та електродвигуна, забезпечує циркуляцію суміші соєвих бобів з водою по технологічному контуру установки.

Резервуар має вигляд вертикальної циліндричної місткості з листової сталі, з подвійними стінками, простір між якими заповнений теплоізоляційним матеріалом. В ньому знаходиться основна маса суміші соєвих бобів і води протягом всього циклу приготування порції соєвого молока. Резервуар з`єднаний у нижній частині горизонтальним трубопроводом із вхідним фланцем насоса, а біля верхньої частини - Г-подібним трубопроводом через сопловий апарат з напірним фланцем насоса. Зверху резервуар має люк з фланцем, закритий кришкою. В кришку вмонтовано запобіжний клапан, манометр і кран для випуску повітря. Запобіжний клапан обладнаний дренажною трубкою для скидання у додаткову місткість частини суміші при спрацюванні клапана.

рис. 2.1. Конструкційна схема гідродинамічної установки ТЕК-СМ

-- насосний агрегат; 2 -- резервуар; 3 -- горизонтальний трубопровід; 4-- сопловий апарат; 5 -- напірний трубопровід; 6 -- запобіжний клапан; 7 -- манометр; 8 -- кран для випуску повітря; 9 -- дренажна трубка; 10 -- трубка для відведення води; 11 -- датчик дистанційного термометра; 12 -- датчик дистанційного термометра (граничний); 13 -- запобіжний клапан граничного тиску; 14 -- кран водяний; 15 -- кран випуску готового продукту; 16 -- рама установки; 17 -- амортизатор; 18 -- шафа керування; 19 -- захисний кожух електродвигуна; 20 -- захисний кожух муфти; 21 -- захисний кожух напірного трубопроводу; 22 -- захисний кожух соплового апарату.

Сопловий апарат призначений для інтенсивного змішування потоку рідини, створеного насосом, внаслідок чого механічна енергія потоку перетворюється у теплову, і рідина нагрівається, а також для забезпечення подрібнення соєвих бобів. Він змонтований на кінці горизонтального відрізка Г-подібного напірного трубопроводу, що з’єднує його з насосом.

Принцип роботи установок базується на використанні явища гідродинамічної кавітації. Технологічний процес установки ТЕК-СМ -- циклічний і здійснюється у певній послідовності. Через відкритий верхній люк резервуар установки завантажують попередньо промитою та очищеною від твердих сторонніх домішок (металу, каміння, рослинних залишків), замоченою у воді (холодній -- щонайменше на 24 години, гарячій -- на 6-12 год.) соєю та частково водою через водяний кран, потім кришку люка закривають і подальше заповнення резервуара водою здійснюється до витіснення повітря через відкритий кран для випуску повітря, який після цього також закривають. Потім запускають насосну установку.

Внаслідок інтенсивної циркуляції суміші сої і води по контуру насос-трубопровід-сопловий апарат-резервуар-трубопровід-насос механічна енергія потоку рідини перетворюється у тепло, при цьому насадка соплового апарату розділяє потік і знову з’єднує його, внаслідок чого виділяється тепло (температура суміші поступово піднімається до 105⁰С), а соєві боби внаслідок багаторазового проходження через насос і сопловий апарат подрібнюються.

Процес нагрівання, подрібнення і навантаження на електродвигун контролюють відповідно до цифрового термометра та амперметра, встановлені на дверцях шафи керування. За технологічним регламентом подальше підвищення температури суміші не потрібне, тому насос автоматично зупиняється, і робиться витримка на 15-20 хв. За цей час закінчуються процеси перетворення суміші подрібнених бобів сої і води в соєву суспензію (пасту). Насос на короткий час запускається, щоб остаточно змішати продукт, і готове молоко (пасту) при зупиненому насосі через вивантажувальний кран випускають з установки. Всі процеси виконуються автоматично, згідно з програмою, заданою при налагоджуванні.

Результати досліджень установок для виробництва соєвого молока наведено в табл. 2.3.

Таблиця 2.3. Результати досліджень установок для приготування соєвого молока вітчизняного виробництва

Також цікаве обладнання УРВА-250 виготовляє ТОВ «Технологічний центр «Система» (Росія), який входить до складу широко відомої за кордоном асоціації «Ассоя». За допомогою такої установки можливо готувати не лише соєве молоко, а й будь-який рідкий корм залежно від наявних ресурсів та визначеної зоотехніком рецептури.

рис. 3.7. Конструкційна схема універсальної установки УРВА-250

-- варильний апарат; 2 -- накопичувальна місткість; 3 -- завантажувальна місткість; 4 -- подрібнювальний апарат; 5 -- насос, з'єднаний трубопроводами з накопичувальною місткістю; 6 -- корзина для добавок м'ясокісткової сировини. На трубопроводах встановлені крани: 7 -- для повернення суміші в варильний апарат при циркуляції; 8 -- подачі сировини в накопичувальну місткість; 9 -- рівня заповнення місткостей; 10 -- подачі води у варильний апарат та завантажувальну місткість; 11 -- подачі сировини в подрібнювач; 12 -- запірний варильного апарата; 13 -- рециркуляції готового продукту при охолодженні; 14 -- виходу готового продукту; 15 -- подачі води у водяний контур накопичувальної місткості; 16 -- відбору проб; 17, 18 -- зливні; 19, 20, 25 -- переливні; 26 -- зтравлення повітря при завантаженні сировини; 27 -- патрубок для відводу пари; 28 -- штуцер для зливання конденсату.

Технологія для переробки зернових і бобових на установки ТЕК-СМ дозволяє: зберегти всі корисні речовини, що містяться в бобових та зернових завдяки унікальній технології переробки; зменшити собівартість молока: майже в 4 рази в порівнянні з вартістю молока, виробленого з соєвої борошна; в 1,7-2,2 рази порівняно з вартістю молока, отриманого традиційним способом за допомогою пари; на 15-20% підняти прибутковість господарств за рахунок збільшення приросту і зменшення собівартості кормів;в 3-5 разів зменшити енергоспоживання для приготування рідких кормів; вводити в кормову суміш в процесі її приготування необхідні мінеральні, біологічно активні і лікарські добавки; запобігти утворенню канцерогенних речовин, які містяться в термоокисленому продукті, одержуваному за рахунок пригорання на конвективних поверхнях у традиційних установках виключити; необхідність використання дорогих очисних споруд. Гідродинамічні установки ТЕК-СМ ідеально пристосовані для виробництва рідких і пастоподібних кормових сумішей на основі сої, гороху, пшениці, ячменю та інших зернобобових культур.

Розрахунок ефективності виробництва соєвого молока у ПП «Молокозавод-Олком» наступний (результати розрахунку наведені в табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Розрахунок ефективності виробництва соєвого молока у ПП «Молокозавод-Олком»

тривалість зміни - 8 годин, кількість технологічних циклів - 7,тривалість підготовчого циклу виробництва - 1 година, кількість змін у добу - 1,

вартість сировини (соя) - 2300 грн/т;

вартість електроенергії, грн./КВт*год. (з ПДВ) - 0,56;

Оренда, грн.

(місячний платіж) - 600 грн

(річний платіж) - 7200 грн

Прийнятий рівень транспортних витрат, грн.

(місячний платіж) - 1000 грн.

(річний платіж) - 12000 грн.

Фонд заробітної плати, грн

місячний фонд - 2000 грн

річний фонд - 24000

Нарахування на фонд заробітної плати (32%), грн

за місяць - 6400 грн

річні - 7680 грн

-    Експлуатаційні витрати

(без урахування вартості води й електроенергії), грн

Річні експлуатаційні витрати 12000+24000+7680+7200 = 50880 грн

Місячні експлуатаційні витрати - 4240 грн.

Добові експлуатаційні витрати - 141 грн.

Амортизаційні відрахування, грн

Місячні платежі ТЕК- СМ (УРВА-250) - 525 (2721)

Річні платежі ТЕК- СМ (УРВА-250) - 6300 (32652)

Річні витрати на електроенергію (добові*365) ТЕК- СМ (УРВА-250) - 48647(257544) грн.

Для виробництва 1 т соєвого молока на установці УРВА-250витрачається 200 кг пари тиском 1,4 мПа, що з коефіцієнтом перетворення 0,9 відповідає енергії 174 кВт*год. Беручи ціну електроенергії 0,56 грн. за 1 кВт*год., отримаємо, що установка УРВА-250 споживає 180 кВт*год за один цикл вартістю 100,8 грн. або 705,6 грн. за зміну.

Установка ТЕК-4СМ споживає 34 кВт*год за один цикл вартістю 19,04 грн. або 133,28 грн. за зміну.

Витрати на воду при вартості 3 грн. за 1 м3 складають, грн

Річні - 17280

За місяць - 1440

Добові (споживання для агрегатів 16м3 на добу) - 48

Загальні експлуатаційні витрати ТЕК- СМ (УРВА-250), грн.

Річні 50880+525+48647+17280 = 117332

(50880+2721+257544+17280 = 328425)

За місяць 9643(26993)

Добові 321,46(899,79)

Продуктивність ТЕК- СМ (УРВА-250), кг/год - 233,77 (730,53)

на добу - 1870,16 (5844,25) кг;

Виходячи з технічних характеристик обладнання, що порівнюється, продуктивність за зміну складе:

для УРВА-250: 5844,25 кг соєвого молока, для чого необхідно 409,1 кг бобів сої;

для ТЕК-4СМ: 1870,16 кг соєвої пасти, для чого необхідно 523,85 кг бобів сої.

%-ве соєве молоко може бути отримане без додаткових витрат енергії шляхом розведення соєвої пасти холодною водою в пропорції 1 частина пасти: 3 частини води. Кількість соєвого молока, отриманого таким шляхом, становить 7480,64 кг. При цьому температура молока буде дорівнювати 25÷30°С, що відповідає технологічної температурі вживання молока тваринами;

Собівартість виробництва соєвого молока (без урахування вартості соєвих бобів) при розрахунку на 1 т становить ТЕК- СМ (УРВА-250)

ТЕК- СМ 321,46 / 7,48064 = 42,97 грн.

(УРВА-250) 899,79 / 5,844,25 = 153,96 грн.

Річні витрати

ТЕК- СМ 42,97 грн. *7,48064 * 365 = 117326 грн

УРВА-250 153,96 грн. * 5,84425 * 365 = 328417 грн

У перерахунку на переробку 1 т бобів сої витрати складуть:

для УРВА-250: 899,79:0,409 = 2199 грн.;

для ТЕК-4СМ: 321,46:0,52385 = 613,64 грн;

Будемо вважати, що соя вирощена в господарстві, має ціну 2300 грн. за тонну. Тоді повна вартість приготування однієї тонни 7%-ного соєвого молока дорівнює:

для УРВА-250: 153,96 + 2300 * 0,07= 314,96 грн;

для ТЕК- СМ: 42,97 + 2300 * 0,07 = 203,97 грн.

Вартість виробництва 1кг(л)

для УРВА-250: 0,32грн;

для ТЕК- СМ: 0,20 грн.

Ціна 1 л соєвого молока - 0,8грн

Річний прибуток від реалізації соєвого молока

ТЕК- СМ - 7480,64 * 365*(0,8-0,2) = 1638260 грн.

УРВА-250 - 5844,25 * 365*(0,8-0,32) = 1023913 грн.

Висновки

) Для споживачів «Олком» - це добре відомий бренд, під яким продаються якісні продукти харчування. Для представників ділових кіл «Олком» - це назва групи підприємств, які успішно працюють в харчовій галузі та використовують бренд «Олком» у процесі просування своїх товарів на ринок. Для менеджерів і співробітників цих підприємств «Олком» - це захоплюючий бізнес і конкурентна боротьба.

Аналізуючи основні показники ПП «Молокозавод-Олком» можна зробити наступні висновки:

валюта балансу мала спадну тенденцію і до 2010 р. зменшувалась з тенденцією 1-3 %, але у 2011р. показник збільшився порівнюючи з базовим 2007 р. на 11,5%

виручка від реалізації має зростаючу динамічну тенденцію, порівнюючи 2011р. з 2007 р. збільшення склало 5179,5 т.грн

показники прибутковості мають нестабільну галопуючу тенденцію, прикладом може послужити чистий прибуток, абсолютний показник якого зростає нажаль тільки на протязі останніх трьох років.

) Підприємству ПП «Молокозавод-Олком» запропоновано переробку сої на соєве молоко. Інвестиційний проект дає наступні результати:

отримання 1870,16 кг соєвої пасти, тобто 7480,64 кг соєвого молока;

ціна реалізації 1 л соєвого молока - 0,8 грн;

вартість виробництва 1 л соєвого молока - 0,2 грн;

річний прибуток від реалізації соєвого молока буде дорівнювати 1638260 грн;

рівень рентабельності виробництва соєвого молока - 400%.

Список використаних джерел

1.   Авдеенко В.Н. Производственный потенциал промышленного предприятия / В.Н. Авдеенко, В.А. Котлов. - М. : Изд-во "Экономика", 1989. - 240 с.

2.      Аничин Л.М. Оптимизационные методы и рынок / Л.М. Аничин // Проблеми реформування в агропромисловому комплексі : зб. наук. пр., Харьк. держ. аграрн. ун-т. - Харьків, 1997. - С. 23-29.

.        Ансофф И. Новая корпоративная стратегия : пер. с англ. / под ред. Ю.Н. Каптуревского. - СПб. : Изд-во "Питер", 1999. - 416 с.

.        Арефьєва Е.В. Стратегия и тактика управления производственным и системами / Е.В. Арефьєва. - Харків : Вид-во "Основа", 1996. - 203 с.

.        Бабич. А. Соєвий пояс і розміщення виробництва сої в Україні / Бабич А., Бабич-Побережна А.// Пропозиція. - 2010.-№4 . С.52-54.

.        Бабич. А. Соя - стратегічна культура світового землеробства XXI століття / Бабич А., Бабич-Побережна А.// Пропозиція. - 2006.-№6 . С.44-46.

.        Бачевський Б. Є. Потенціал і розвиток підприємства Текст] / Б. Є. Бачевський, І. В. Заблодська, О. О. Решетняк. - ентр учбової літератури, 2009, - 400 с.

.        Бородин А. Этапы формирования стратегического потенциала предприятия / А. Бородин // Проблемы теории и практики управления. - 2003. - № 6. - С. 95-102.

.        Веденічев П.Ф. Економічна оцінка землі / П.Ф. Веденічев, П.П. Маракулін. - К. : Урожай, 1964. - 124 с.

.        Димов О.М. Стан і тенденції розвитку виробництва сої в ринкових умовах/ Димов О.М. //Економіка АПК.- 2009 № 1.- С.97-102.

.        Добикіна О. К. Потенціал підприємства: формування та оцінка [Текст] / О. К Добикіна, В. С. Рижиков, С. І. Касьянюк. - К. : Центр учбової літератури, 2007. - 208 с.

.        Должанський, І. З. Управління потенціалом підприємства [Текст] / І. З. Должанський, Т. О. Загорна , О. О. Удалих та ін. - К. : Центр навчальної літератури, 2006. - 362 с.

.        Иванов Н.И. Экономические аспекты производственного потенциала : теория и практика / Н.И. Иванов. - Донецк : ИЭП НАН Украины, 2000. - 420 с.

.        Коноплев Г.П. Производственный потенциал в хозяйственном механизме АПК Литвы / Г.П. Коноплев // Планирование и учет в сельскохозяйственных предприятиях. - 1989. - №2. - С.20-24.

.        Краснокутська, Н. С. Потенціал підприємства: формування та оцінка [Текст] / Н. С. Краснокутська. - Київ : Центр навчальної літератури, 2005. - 352 с.

.        Масличные: обзор рынка / АгроСфера - 2011. - № 21(473). - С. 46-52.

.        Офіційний сайт асоціації «Укроліяпром» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukroilprom.org.ua

.        Офіційний сайт Українського клубу аграрного бізнесу [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.agribusiness.kiev.ua

.        Пастухова, В. В. Стратегічне управління підприємством: філософія, політика, ефективність [Текст] : монографія / В. В. Пастухова. - К.: Київ. нац.. торг.-екон. ун-т, 2002. - 302 с.

.        Управління підприємствами: сучасні тенденції розвитку [Текст] : монографія / Н. П. Гончарова, О. С. Федонін, Г. О. Швиданенко та інш.; за заг. ред. О. С. Федоніна. - К. : КНЕУ, 2006. - 288 с.

.        Федонін, О. С. Потенціал підприємства: формування та оцінка [Текст] / О. С. Федонін, І. М. Рєпіна, О. І. Олексик. - К. : КНЕУ, 2003. - 316 с.

22. Чупис А.В. Эффективность использования финансовых ресурсов предприятия / А.В. Чупис, С.Н. Закоморный. - Сумы : Козацький вал, 1997. - 228 с.