Інфляційні процеси в Україні на сучасному етапі

Інфляційні процеси в Україні на сучасному етапі

Інфляційні процеси в Україні на сучасному етапі

Васянович К. гр.3441

Інфляція - одне з найдошкульних явищ модерної ринкової економіки. Боротьба з інфляцією дуже важка. Навіть коли вдається її помітно знизити, то натомість випливають такі негативні для суспільства результати, як зростання безробіття. Особи, відповідальні за економічну політику, весь час мусять робити вибір між цими двома суспільними межами.

Вивчення інфляції має велике значення на сучасному етапі, воно дає можливість з'ясувати причини сьогоднішніх криз через призму минулих помилок держави і повинно послужити уроком наступним урядам.

На даний момент уряд продовжує повторювати помилки своїх попередників. Наприклад, у бюджеті на 2009 рік (ще не прийнятий) вилучена стаття, яка забороняє проведення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі. Уряд, таким чином, прагне відновити «тіньові» схеми взаємозаліків і бартеру. У тому ж бюджеті відбуваються спроби втручання в діяльність органів місцевого самоврядування та комунальних підприємств, заниження показників прожиткового мінімуму, зменшення темпів зростання мінімальної заробітної плати у порівнянні з попередніми роками, закупівлі без тендерної процедури за державні кошти. Ці процеси вже відбувалися в державі, але уряд не витягує уроки зі своїх помилок, тим самим послаблює і свої політичні позиції і негативно впливає на розвиток економіки.

Індекс інфляції, або, що те ж, індекс споживчих цін - показник, який характеризує зміни загального рівня цін на товари і послуги, придбані населенням для невиробничого споживання.

Індекс інфляції в Україні у грудні 2012 р. склав 100,2%.

Зведена таблиця індексів інфляції з 2000 по 2012 роки

Індекс споживчих цін відображає зміну вартості фіксованого споживчого набору товарів та послуг у поточному періоді щодо попереднього. Споживчий набір товарів і послуг - це набір найбільш представницьких і важливих для споживання домогосподарств товарів і послуг. Встановлюється централізовано і є єдиним для всіх регіонів України.

Индекс инфляции по категориям товаров и услуг

На підставі індексу інфляції можна не тільки проіндексувати зарплату, або оцінити падіння (або зростання) життєвого рівня трудящих, але і розрахувати цікавий показник, який умовно можна назвати індексом "інфляційних" прем'єр-міністрів України.

Ну, і наостанок наводимо глобальний графік з динамікою зміни індексу інфляції на Україні, починаючи з 2001 року наростаючим підсумком. Тут ми бачимо, що за весь цей період підсумковий індекс інфляції склав 288,1%. Ці цифри породжують сумні думки.

інфляція індекс споживча ціна

Дослідження інфляції, як економічної категорії, показало її неоднозначність і двоїстий характер. Загальноприйнятий узагальнюючий показник інфляції - зростання цін на товари і послуги. Разом з тим гроші в економіці відіграють роль своєрідного двигуна розвитку всіх системоутворюючих елементів. Структурні зміни багато в чому залежать від того, в якому обсязі і в які сектори економіки спрямовуються грошові кошти. Тому розвиток національної економіки України в умовах глобалізації вимагає комплексного аналізу причин, в тому числі інфляції, які можуть стимулювати або руйнувати економіку.

Актуальністю даного визначається необхідністю з'ясування економічного змісту, причин і механізму розвитку інфляції, а також особливостей і пріоритетних напрямів регулювання інфляції в Україні з урахуванням світового досвіду. Тому мета наукового дослідження полягає в обґрунтуванні механізму діагностики та запобігання нерегульованих інфляційних процесів. Вирішення питань управління інфляцією та перетворення її в один з чинників економічного зростання відображено в роботах провідних вчених економістів.

Включає аналіз сучасних тенденцій і закономірностей зміни цін. Необхідно відповісти на питання: чи завжди зростання цін є інфляцією або це один з показників, що відображають розвиток ринку товарів і послуг, а також, де межа між необхідним наповненням економіки грошовими засобами і переповненням її знецінилася національною валютою. З'ясування закономірностей розвитку інфляційного процесу, його циклічності, має величезне наукове значення. Рішення такої глобальної проблеми вимагає комплексного підходу. Практика показала, що для подолання стрімкого зростання цін недостатньо використовувати тільки монетарні заходи. Такі дефляційні заходи, як невиплата заробітної плати, пенсій, допомог, призводить до зменшення платоспроможного попиту, який є основою для економічного розвитку. Результатом має стати визначення напрямів регулювання інфляційних процесів в Україні. Як справедливо зазначає Л.М. Красавіна, сучасні інфляційні процеси в країнах СНД були закладені в період планово-централізованої економіки СРСР, коли штучно розсовувалися об'єктивні межі дефіцитного фінансування, розвивалася кредитна експансія, а також грошова емісія, орієнтована на виробництво засобів виробництва і ВПК.

Історично склалося, що основний тягар підвищення цін несли на собі будівельники, ремісники, наймані робітники, тобто всі, хто не був власником засобів виробництва, чия заробітна плата, як правило, відстає від підвищення цін. Зменшення купівельної сили грошей ніколи не вдається повністю компенсувати, в результаті чого відбувається прискорене скорочення реальної заробітної плати [3, 713].

У даному контексті особливої ​​уваги заслуговує динаміка доходів населення та індексу споживчих цін в сучасній Україні. Тим більше, що сучасна ситуація в умовах світової фінансової кризи вимагає використання нових підходів до регулювання економічних процесів. Дані про номінальної та реальної заробітної плати, а також індексі споживчих цін представлені в табл. 1.

Таблиця 1. Індекси споживчих цін (відсотків до попереднього року) [4, 69].

Як видно з таблиці, зростання середньої номінальної зарплати за розглянутий період має позитивну динаміку. При цьому слід врахувати, що індекс споживчих цін протягом восьми років мав стійкий рівень, в середньому - 11,3% на рік. Тобто реальні доходи населення на тлі загального підвищення номінальної заробітної плати були нижче. Особливий інтерес у подібному аналізі викликає динаміка цін на конкретні товари та послуги, тобто ті, які безпосередньо вплинули на ІСЦ загалом і відбилися на реальних доходах населення. Збиток від інфляції терплять також власники фінансових активів з фіксованою вартістю. Причому в сучасних умовах одним з основних джерел позикових коштів є заощадження підприємницького та приватного сектору. Тобто інфляція в своєму русі не тільки знижує купівельну спроможність одержуваних доходів, але й ту частину коштів, які зберігаються. На підставі розрахунків за даними табл. 2 видно, що приріст коштів на депозитах за аналізований період мав стійку динаміку зростання. Різке зниження (на тлі абсолютного збільшення) в 2010 р. було обумовлено політичною кризою і зниженням довіри населення до національної валюти і банківської системи.

Таблиця 2. Зобов'язання банків за коштами, залученими на рахунки фізичних осіб (у національній та іноземній валютах; на кінець року; млн. грн.) [4, 421]

На відміну від кризи 2010 р., який мав внутрішньодержавний характер, фінансова криза 2012 р. характеризується глобальними масштабами, тобто неможливістю регулювання виключно національними ресурсами України.

Однак деякі проблеми повторюються як своєрідні «симптоми-наслідки» тих деструктивних процесів, які відбуваються сьогодні в Україні та інших державах. Криза фінансової системи України відбилася на можливості банків платити за зобов'язаннями своїм кредиторам. Негативна тенденція посилюється панікою населення, яке вилучає свої внески з банків після закінчення терміну депозитних договорів. Так, за перші 20 днів жовтня 2008 р., банківські депозити зменшилися на 17,6 млрд. грн., з%. 13,5 млрд. грн. забрали фізичні особи. Такий приплив готівки істотно підвищив попит на готівкову валюту і товари. В результаті виникає небезпека збільшення тиску на валютний курс, зниження ліквідності банків та інфляційного стрибка. Активне зростання цін ускладнюється ще й тим, що порушується оптимальний критерій-готівка в грошовій масі повинна становити 25-27%. Зараз вона вийшла за рамки 32%, як пояснив глава Національного банку України. Таким чином, порушується головне макроекономічне тотожність (S = I), до забезпечення якого прагнули багато економічні школи, починаючи від класиків з їх концепцією саморегулювання ринку, і закінчуючи кейнсіанською теорією державного регулювання. Іншими словами, заощадження населення з категорії

«Вилучення» з економіки повинні перетворитися на «ін'єкції», тобто інвестиції. Однак для того, щоб максимально точно з'ясувати причини і механізм розвитку інфляції в певний момент історії і на сучасному етапі, зокрема, необхідно проаналізувати цілий комплекс макропоказників у їх тісному взаємозв’язку. Інфляція, у міру її поглиблення, з тимчасового стимулятора економічного зростання перетворюється в гальмо, підриваючи рушійні сили розвитку економіки. Незалежно від того, в якій сфері зароджується інфляція, виникає ланцюгова реакція (пряма і зворотна), оскільки виробництво, розподіл, обмін і споживання знаходяться в системної залежності. Будучи наслідком розбалансованості економіки, інфляція, у свою чергу, посилює диспропорції відтворення і дезорганізує господарські зв'язки. Нерівномірний ріст цін за товарними групами породжує нерівність норм прибутків, ставок заробітної плати, що стимулює відтік коштів і кадрів з одного сектора економіки в інший.

Таким чином, подальшого дослідження потребує безпосередньо грошовий ринок в його тісному взаємозв'язку з ринком товарів і послуг. Отримані в результаті аналізу основних тенденцій розвитку галузевої структури, динаміки доходів і прибутків, а також показників, що відображають рух фінансових ресурсів у вигляді вилучень та ін'єкцій в економіці, вироблена спроба найбільш точно визначити природу розвитку інфляційних процесів. Так, наприклад, дослідження

грошового ринку, як механізму регулювання інфляційних процесів, включає аналіз впливу попиту на рівень цін, обумовленого появою доходів у населення за рахунок дефіциту держбюджету та позабюджетних фондів соціального страхування. Іншими словами, фінансування соціальних видатків відбувається, як правило, за рахунок додаткової емісії. Необхідно також чітко уявляти, що інфляція, за своєю суттю - не просто збільшення кількості грошей в обігу. В умовах, коли обсяги випуску ВВП ростуть, повинно відбуватися і адекватне збільшення грошової маси, необхідної для опосередкування матеріальних потоків. Тому інфляцію, як показник зростання цін, слід розглядати з точки зору причин її виникнення та розвитку. Дослідження показали, що динаміка доходів суб'єктів економіки, структура національної економіки та інші загальноекономічні показники безпосередньо впливають на рівень цін. Тим не менше для отримання повного переліку причин і можливих тенденцій розвитку тих чи інших цінових змін слід поглибити проведений аналіз дослідженнями розвитку грошового ринку в Україні шляхом вивчення впливу на економіку таких грошових показників, як рівень грошової маси і коефіцієнт монетизації, співвідношення кредитів і депозитів, а також пропорцій між готівкою і безготівковими грошима.

Інфляція в Україні демонструють тенденцію до уповільнення. За інформацією глави уряду Миколи Азарова, в минулому році зростання вартості товарів і послуг в країні склав всього на 5%. Такий результат прем'єр назвав рекордно низьким від початку незалежності України.

Експерти Європейського банку реконструкції та розвитку оперують дещо іншими цифрами. За їх даними, індекс інфляції в 2011 році становить 7,7%. Однак цей результат істотно краще, ніж прогнозували аналітики ЄБРР минулого літа. Вони очікували, що річний індекс досягне показника 8,4%.

Між тим, окремі незалежні експерти стверджують, що реальний індекс інфляції в Україні за підсумками 2011 року становить не менше 16-22%. Розбіжності з даними уряду вони пояснюють застарілої методикою розрахунку зростання цін на товари і послуги, якою користується Держслужба статистики.

У 2012 році темпи інфляції, за обіцянками аналітиків, також були невисокими. Індекс споживчих цін складе близько 7%. Протягом року найбільш помітно подорожчала електроенергія, комунальні послуги, бензин і транспортні послуги. Виросла вартість м'яса і ковбасних виробів, молочних продуктів.

Висновок

Отже, аналіз показує, що інфляція в межах декількох відсотків на рік не тільки не заважає інвестиційної діяльності, але істотно сприяє розвитку інвестиційних процесів в різних напрямках економічної діяльності. Однак збільшення інфляції вище 5% починає стимулювати багато неконтрольовані процеси як у фінансово-кредитній сфері, так і в реальному секторі економіки. Тому економічний підйом бажано здійснювати при відносно невисокій інфляції, тобто в межах 3-5% в рік. Для України цей рівень не повинен перевищувати 15% в рік. Тоді інвестиційна діяльність в Україні буде нарощуватися, особливо якщо цьому сприятиме поведінку більшості вітчизняних та іноземних інвесторів і збережеться курс на підвищення добробуту населення.

Регулювання рівня інфляції може здійснюватися державою. Антиінфляційна політика має включати заходи з подолання нестачі інвестиційних товарів. Циклічність розвитку економіки вимагає розумного співвідношення інвестицій і інновацій.

Нестійкість темпів інфляції пов'язана з додатковим інфляційним ризиком, і тому зачіпає в чималому ступені інтереси всіх не схильних до ризику суб'єктів. Інфляційні процеси позначаються на фактичній ефективності інвестицій, тому чинник інфляції обов'язково слід враховувати при аналізі проектів і виборі варіантів капіталовкладень.

Для інфляційного потенціалу уряд має прискорити проведення реформ, акцентуючи увагу на структурній перебудові національної економіки та всебічному стимулюванні ринкових відносин та швидкого економічного зростання. Країни, що пішли шляхом ринкових перетворень, частково вже мають певні позитивні результати, які відображаються, передусім, у стримуванні інфляційних процесів, зростанні обсягів виробництва, підвищення рівня життя населення. Безперечно, що й Україна, маючи значний економічний потенціал, не менше стабілізує фінансову ситуацію в країні, але й забезпечить умови “керованості” інфляційним фактором, що надасть їй змогу зайняти належне місце серед інших економічно та соціально розвинутих країн Європи.

Список використаної літератури

1.Инфляция и антиинфляционная политика / Под ред. Л.Н. Красавиной. - М.: Финансы и статистика, 2000. - С. 9-24.

. Пезенти А. Очерки политической экономии капитализма: в 2 т. / Пер. с ит. - М.: Прогресс. - Т. 1, 1976. - 840с.

. Державний комітет статистики України / За ред. Осауленка О. - К.:

Консультант, 2007. - 551 с.

. http://www.bank.gov.ua

. Герасимова Т., Нацбанк предложит населению свой «депозит» // Дело. - 2008. - № 193 (707) - 23 окт.

. http://www.nbuv.gov.ua (ООН)

7. <http://truport.ru/foo_page2/infspppp_10.html>

. <http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/4328>

. http://www.be5.biz/ekonomika1/r2010/00570.htm