Специфіка взаємозв'язку характерологічних і когнітивних особливостей у людей, що грають в інтелектуальні ігри

Специфіка взаємозв'язку характерологічних і когнітивних особливостей у людей, що грають в інтелектуальні ігри

Курсова робота

Специфіка взаємозв'язку характерологічних і когнітивних особливостей у людей, що грають в інтелектуальні ігри

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. Теоретичні підходи до вивчення характерологічних і когнітивних особливостей

1.1 Особливості характерологічної та когнітивної сфери діяльності людей,що грають в го

.2 Проблема характерологічних і когнітивних особливостей

.3 Проблема акцентуації характеру, мислення та репрезентативних системами

Висновки до першого розділу

РОЗДІЛ ІІ. Емпіричне дослідження взаємозв’язку характерологічних та когнітивних особливостей людей, що грають в інтелектуальні ігри

.1 Мета, завдання, характеристика вибірки

.2 Методики дослідження

.3 Охорона праці

.4 Опис та аналіз результатів дослідження

.4.1 Аналіз результатів емпіричного дослідження щодо вивчення особливостей учасників експериментальної групи
2.4.2 Аналіз емпіричного дослідження щодо взаємозв’язку показників акцентуації з показниками мислення
2.4.3 Аналіз емпіричного дослідження щодо взаємозв’язку показників акцентуації з показниками репрезентативних систем
2.4.4 Аналіз емпіричного дослідження щодо специфіки взаємозв’язку показників акцентуації з показниками мислення та репрезентативних систем

Висновки до другого розділу

ЗАКЛЮЧЕННЯ

БІБЛІОГРАФІЯ

ДОДАТКИ

ВСТУП

У сучасному суспільстві інтелектуальні і творчі ігри є одна з найулюбленіших форм організації дозвілля. Отримавши завдяки телебаченню мільйони шанувальників різного віку, вони широко увійшли в практику роботи шкіл, бібліотек, закладів культури, клубів по роботі з молоддю. З появою Інтернету суспільство почало проявляти інтерес до незвичайних способів проведення вільного часу. Почали широко розповсюджуватися нестандартні ігри (наприклад, маджонг, сьогі, сянци, нарди, рендзю, гомоку тощо), що є популярними в інших кінцях світу.

Шашки Го - це одна з найбільш поширених настільних ігор на світі. На 2000 рік у світі в го грало приблизно 27 мільйонів чоловік. Але розповсюджена гра досить нерівномірно,бо більш ніж 22 мільйони гравців (більш ніж 80%) - мешканці Південно-Східної Азії.[13]

За офіційними даними на 2013 рік, в Європі в го грає приблизно 30 тисяч гравців (неофіційно - приблизно півмільйона). Оскільки гра залучає до себе людей різного віку та соціального статусу, встає задача дослідження особистісних та когнітивних особливостей для виявлення чи є такого роду захоплення свідоцтвом божевілля або геніальності, чи вони знаходяться у рамках норми.

Об’єктом дослідження є характер, мислення та світобачення особистості.

Предметом дослідження є взаємозв’язок акцентуйованості характеру, стилю та типу мислення та репрезентативних систем.

Метою дослідження є виявлення особливостей взаємозв’язку акцентуйованості характеру й темпераменту зі стилем, типом мислення та репрезентативними системами у людей,що грають в інтелектуальні ігри.

Завданнями даного дослідження є:

-  Розгляд робіт, що стосуються взаємозв’язку акцентуйованості характеру, стилю та типу мислення та репрезентативних систем;

-       Виявлення особливостей експериментальної та контрольної вибірок;

-       Виявлення структури взаємозв’язку показників у експериментальної та контрольної груп;

-       Виявлення специфіки структури взаємозв’язку показників акцентуації з показниками мислення і репрезентативних систем.

Методики, що були використані в дослідженні (детальніше - див. 2.2):

-  Опитувальник Г. Шмішека

-       Опитувальник «Стиль мислення» (адаптована версія опитувальника InQ, розробленого Р. Бремсоном та А. Харрісоном)

-       Методика «Тип мислення» (стислий варіант) Г.В.Резапкіної

-       БІАС-тест діагностики репрезентативних систем

-       Методика діагностики репрезентативних систем І.О. Зуєва

У процесі математичної обробки були використані такі методи аналізу як:

-  Пошук середніх значень, медіан, мод та ін.

-       U-критерій Манна-Уітні

-       Метод рангових кореляцій Спірмена

-       Метод рангових кореляцій Кендалла

Характеристика вибірки:

Вибірка дослідження складає загальною кількістю - 50 чоловік. Представляє собою дві групи досліджуваних - експериментальну та контрольну. Експериментальну групу складають 26 чоловік з України та Росії, що грають в го, з яких: 22 чоловіки та 4 жінки. Кожен з них був хоча б на одному офіціальному змаганні з го та має офіційний рейтинг. Контрольну групу складають 24 чоловіки, що не грають в го, з яких: 10 чоловіків та 14 жінок.

пізнавальна діяльність характер інтелектуальна гра

РОЗДІЛ І. Теоретичні підходи до вивчення характерологічних і когнітивних особливостей

1.1 Особливості характерологічної та когнітивної сфери діяльності людей,що грають в го

Стародавні цивілізації створили ігрову модель, що навчає знаходити простір і опановувати територію в безмежному полі порожнечі і можливостей. До нашого часу ця модель дійшла під ім'ям стратегічної гри Го, практично не змінившись за кілька тисячоліть. Дошка, розкреслений у вигляді сітки 19 × 19, і два види каменів однакової форми -181 чорний камінь і 180 білих. [7]

Го - найдавніша гра в історії нашої цивілізації. Її теорію розробив легендарний китайський імператор Яо в 3-му тисячолітті до нашої ери, сама ж гра перейшла від більш древньої цивілізації. Го - це єдина гра в історії цивілізації, правила якої можна освоїти за 10 хвилин, а повноцінну партію зіграти лише через кілька років.

Будучи долею аристократії, еліти суспільства, Го з найдавніших часів виконувала комунікаційні функції. Люди, що грали в Го, знайомилися, знаходили нові контакти і зв'язки. Мова гри Го - це мова стратегії, тому це давало можливість мислити в однакових категоріях: території та впливу, життя і смерті, розвитку та занепаду. Це дозволяло порозумітися й у звичайному спілкуванні. [7]

Го є однією з найбільш поширених настільних ігор на Землі. На 2000 рік у світі грало в го близько 27 мільйонів чоловік, тобто в середньому на 222 жителя планети припадає один гравець в го.

Поширена гра досить нерівномірно. Більше 22 мільйонів гравців (понад 80%) - це жителі Південно-Східної Азії. За межами Азії го поширене значно менше, хоча кількість гравців в Європі та Америці все ж досить помітне - 500 тисяч гравців, серед яких 80 000 - росіяни і 20 000 - українці.

Дуже слабо го поширене на Близькому Сході і в Африці - все в цих регіонах не більше декількох сотень гравців. [7]

рисунок 1. Дошка 19×19

Правила гри Го у порівнянні з правилами шахів:

·        гра починається на порожній дошці (Рисунок 1);

У шахах у началі гри дошка заповнена фішками обох гравців. Та з часом гри дошка становиться пустою.

·        першими ходять чорні, ставлячи камінь на перетин ліній в будь-яку точку дошки, потім ходи робляться по черзі;

У шахах першими ходять білі.

·        камені, що були поставлені на дошку не можуть рухатися;

У шахах треба пересувати свої фігури. Крім того, в го усі камені мають однакові властивості, а в шахах фігури нерівнозначні.

·        мета гри - узяти контроль над більшою ніж у супротивника частиною території;

Тобто, в го перевага у пів очка - перемога. Мета шахів - полонення короля.

·        у будь-який момент гравець може пропускати хід (пасувати), а також визнати свою поразку (здатися);

У шахах пропускати хід заборонено.

Правила відтворюють культуру Сходу, яка сильно відрізняється від Західної. [12]

За японською традицією гравці безпосередньо перед початком партії повинні вклонитися один одному і побажати вдалої гри. Під час партії гравці повинні поводитися спокійно, стримано, уникаючи будь-яких дій, які відволікають противника і заважають йому грати.

Якщо гравець вважає, що його положення безнадійно, він може в будь-який момент здатися. Для цього досить сказати «здаюся», або викласти на дошку одночасно більше одного каменю. У професійній, а також кваліфікованої аматорської грі продовжувати завідомо програну партію зазвичай вважається не зовсім коректним - це може сприйматися як неповага до супротивника, оскільки змушує його продовжувати робити ходи, коли інтерес до гри вже втрачений. З іншого боку, якщо до завершення партії залишилося буквально кілька ходів, то краще дограти її до кінця, навіть якщо поразка неминуче, щоб не позбавляти партнера задоволення побачити остаточний підсумок своїх зусиль.

Вважається доречним попросити у який виграв противника показати помилкові, з його точки зору, ходи гравця, дати оцінку його грі в цілому або навіть повністю розібрати зіграну щойно партію.

Поведінка гравців зумовлює стриманість характеру, що може бути причиною того, що більшість гравців в го - люди зі врівноваженим характером.

1.2 Проблема характерологічних і когнітивних особливостей

Особистість людини надзвичайно складна і унікальна. Ми завжди можемо відрізнити одну людину від іншої. Але в той же час між кількома людьми завжди можна знайти подібні риси.

Вчені всіх часів шукали ці відмінності і подібності, намагалися об'єднати людей у певні групи, тобто знайти у них типові риси.

Ще раніше, ніж людина стане особистістю, у неї спостерігаються індивідуальні особливості психіки, які дуже консервативні і стійкі.

Темперамент - це стійке поєднання психологічних та динамічних властивостей особистості, які постійно виявляються в її діяльності та поведінці. Бажаємо ми того чи ні, але багато наших дій несуть родову печатку темпераменту, які спрямовуються або коригуються розумом і волею. Знаючи свої і чужі темпераментні особливості, можна корелювати власну поведінку, успішніше впливати на оточуючих. [6]

Від темпераменту залежить характер перебігу психічної діяльності, а саме:

) швидкість виникнення психічних процесів та їх стійкість (наприклад, швидкість сприйняття, швидкість розуму, тривалість зосередження уваги);

) психічний темп і ритм;

) інтенсивність психічних процесів (наприклад, сила емоції, активність волі);

) спрямованість психічної діяльності на якісь певні об'єкти (наприклад, постійне прагнення людини до контактів з новими людьми, до нових вражень від реальної дійсності або зверненість людини до самої себе, до своїх ідей і образів).

Характерною особливістю темпераменту є те, що він проявляється у людини і в тому, як він говорить і спілкується з іншими людьми, засмучується або радіє, працює і відпочиває, ходить і реагує на різні події.

Властивості темпераменту найбільш стійкі і постійні у порівнянні з іншими психічними особливостями людини. [6]

Характер - сукупність стійких індивідуальних властивостей і особливостей особистості, що складається і проявляється в спілкуванні та діяльності, зумовлюючи типові для неї способи поведінки. Кожна риса характеру висловлює ставлення людини до певних обставин і сторін діяльності. Багато рис характеру являють собою глибокі й активні спонукання, що визначають дії і вчинки людини. В однакових обставинах різні люди відчувають чітко виражену схильність до різних характерних для них способів дій для досягнення цілей. У цих схильностях і проявляється спонукальна сила властивостей характеру. Завдяки цій силі характеру людина нерідко застосовує абсолютно недоцільні способи дії, що суперечать об'єктивним умовам. Вона іноді і сам не радий своєму характеру, але не в змозі вчинити інакше. Характерний для людини спосіб дії особливо чітко проявляється в умовах великої напруги, в так званих стресових ситуаціях.

Разом з тим, якщо характерний для людини спосіб дії доцільний у даній обстановці, то він виявляє набагато більшу енергію, наполегливість і працездатність в порівнянні з тими випадками, коли він змушений користуватися не відповідними його характеру способами дії. [6]

Так як риси характеру спонукають людину діяти певним чином, інший раз всупереч обставинам, то вони найкраще виявляються у важкі хвилини життя.

Активність характеру виявляється в тій силі, з якою долаються несприятливі обставини. Активність характеру як спонукання істотним чином впливає на силу волі. Чим активніше властивість характеру, тим більшу силу волі виявляє людина, спонукуваний цим властивістю. Сильна воля неможлива без активних рис характеру.

Відповідно, характер можна визначати як сильний або слабкий, оптимістичний - песимістичний, урівноважений - нервовий, легкий - важкий, відкритий - замкнутий, гордий - принижений, самокритичний - самозакоханий, правдивий - брехливий, тактичний - грубий, відповідальний - недобросовісний, щедрий - жадібний, гуманний - егоїстичний, принциповий - безпринципний, акуратний - неохайний і т. д.

У психології можна виділити чотири системи властивостей характеру - властивості, які виражають ставлення до:

• колективу і окремим людям (доброта, чуйність, вимогливість, зарозумілість і т. д.);

• праці (працелюбність, лінь, сумлінність, відповідальне або безвідповідальне ставлення до праці і т. д.);

• речей (акуратність або неохайність, дбайливе поводження з речами та ін.);

• самого себе (самолюбство, честолюбство, марнославство, гордість, зарозумілість, скромність і т. д.).

Крім цих властивостей характеру, існують і багато інших. Властивості характеру взаємно пов'язані один з одним і залежать один від одного. [6]

У психології виділяють типи характеру: гіпертимний, циклоїдний, лабільний, астеноневротичний, сенситивний, психастенічний, шизоїдний, істероїдний, конформний і нестійко-нероблячий.

Мислення - це процес формування нової розумової репрезентації; він включає перетворення інформації в ході складної взаємодії розумових атрибутів судження, абстрагування, міркування, уяви і вирішення завдань.

Мислення - найбільш змістовний елемент з трьох складових розумового процесу, що характеризується швидше всеосяжністю, ніж винятковістю. Коли ми читаємо книгу, інформація послідовно передається від сенсорного сховища до сховища пам'яті. Потім ця нова інформація перетворюється, «перетравлюється», і в результаті з'являється оригінальний продукт. [11]

Тривають суперечки з приводу того, чи є мислення «внутрішнім» процесом або ж воно існує лише остільки, оскільки виявляється в поведінці. Гравець в шахи може обмірковувати свій наступний хід кілька хвилин, перш ніж зробити його. Чи має місце мислення в той період, коли він зважує свої дії? Очевидно, що так, та все ж деякі скептики і в цьому випадку сказали б, що оскільки ніякого зовнішнього поведінки не спостерігається, то висновок заснований не на емпіричному спостереженні, а на спекуляції. Загальне визначення мислення могло б частково вирішити цей конфлікт і допомогти нашому обговоренню. Зазвичай мислення характеризується трьома основними моментами:

Мислення когнітивне, тобто відбувається «внутрішньо», в розумі, але про нього судять по поведінці. Гравець в шахи проявляє своє мислення, коли робить хід.

Мислення - це процес, при якому в когнітивної системі відбувається деяка маніпуляція знаннями. Обдумуючи свій хід, гравець у шахи об'єднує минулі спогади з поточною інформацією і змінює своє знання ситуації.

Мислення спрямоване, і її результати проявляються у поведінці, яке «вирішує» деяку проблему або передбачає її рішення. Кожен наступний хід в думках шахіста спрямований на виграш. Не всі дії успішні, але, загалом »в думках гравця всі вони спрямовані на рішення. [11]

1.3 Проблема акцентуації характеру, мислення та репрезентативних системами

К. Леонгард виділив 10 типів акцентуації особистості [9]:

Демонстративний тип. Характеризується підвищеною здатністю до витіснення. Педантичний тип. Особи цього типу відрізняються підвищеною ригідністю, інертністю психічних процесів, нездатністю до витіснення переживань, що травмують.

Застрягаючий тип. Характерна надмірна стійкість афекту.

Збудливий тип. Підвищена імпульсивність, ослаблення контролю над потягами і спонуканнями.

Гіпертимний тип. Підвищений фон настрою у поєднанні з оптимізмом і високою активністю.

Дистимний тип. Знижений фон настрою, песимізм, фіксація тіньових сторін життя, загальмованість.

Тривожно-боязливий тип. Схильність до страхів, боязкість і лякливість.

Циклотимний тип. Зміна гіпертимних і дистимних фаз.

Афективно-екзальтований тип. Легкість переходу від стану захвату до стану печалі. Захват і печаль - основні супутні цьому типу стану.

Емотивний тип. Споріднений афективно-екзальтованого, але прояви не настільки бурхливі. Особи цього типу відрізняються особливою вразливістю і чутливістю. [6] Взаєморозуміння в чому залежить від стилів мислення, описаних американськими психологами А. Харрісоном і Б. Бремсоном і доповнених А.Л. Алексєєвим і Л.А. Громової.[4,5]

Синтетичний стиль мислення проявляється в тому, щоб створювати щось нове, оригінальне, комбінувати несхожі, часто протилежні ідеї, погляди, здійснювати уявні експерименти.

Ідеалістичний стиль мислення проявляється у схильності до інтуїтивним, глобальним оцінками без здійснення детального аналізу проблем. Прагматичний стиль мислення спирається на безпосередній особистий досвід, на використання тих матеріалів та інформації, які легко доступні, прагнучи якнайшвидше отримати конкретний результат (нехай і обмежений), практичний виграш.

Аналітичний стиль мислення орієнтований на систематичне і всебічне розгляд питання або проблеми в тих аспектах, які задаються об'єктивними критеріями, схильний до логічного, методичної, ретельної (з акцентом на деталі) манері рішення проблем.

Реалістичний стиль мислення орієнтований лише на визнання фактів, і «реальним» є тільки те, що можна безпосередньо відчути, особисто побачити чи почути, доторкнутися і т.п. [4,5]

Індивідуальний стиль мислення кожної людини впливає на способи вирішення проблем, які він вибирає, на способи поведінки, на особистісні особливості людини. Очевидно, що у більшості людей існують змішані варіанти стилів мислення, з перевагою в тій чи іншій мірі якогось одного.

Ми зупинилися на типології мислення у відповідності з наявними у вітчизняній психології класифікаціями (предметно-дієве, абстрактно-символічний, словесно-логічне, наочно-образне). [10]

Предметно-дієвемислення властиво людям справи. Вони засвоюють інформацію через рухи. Зазвичай вони мають гарну координацією рухів. Їх руками створено весь оточуючий нас предметний світ.

Абстрактно-символічним мисленням володіють багато вчених - фізики-теоретики, математики, економісти, програмісти, аналітики. Вони можуть засвоювати інформацію за допомогою математичних кодів, формул і операцій, які не можна ні помацати, ні уявити.

Словесно-логічнемислення відрізняє людей з яскраво вираженим вербальним інтелектом. Завдяки розвиненому словесно-логічному мисленню учений, викладач, перекладач, письменник, філолог, журналіст можуть сформулювати свої думки і донести їх до людей.

Наочно-образним мисленням володіють люди з художнім складом розуму, які можуть представити і те, що було, і те, що буде, і те, чого ніколи не було і не буде - художники, поети, письменники, режисери.

Креативність - це здатність мислити творчо, знаходити нестандартні рішення задачі. Це рідкісне і нічим не замінне якість, що відрізняє людей, талановитих в будь-якій сфері діяльності.

У чистому вигляді ці типи мислення зустрічаються рідко. Для багатьох професій необхідне поєднання різних типів мислення, наприклад, для психолога. Таке мислення називають синтетичним. [10]

Сигнали доступу - це психологічні та нейропсихологічні реакції людини на інформацію, яка надходить для сприйняття і переробки. Ці сигнали - свідчення того, що свідомість людини отримує доступ до інформації, що надходить. Кількість характерних сигналів доступу, які активізуються у процесі сприйняття та обробки інформації, можна розглядати як ознаки прояву тієї чи іншої репрезентативної системи (РС) у суб'єкта.

Основними сигналами доступу, тобто найважливішими ознаками домінування РС (про домінування свідчить досить велика кількість характерних сигналів доступу) відповідно до розробок концепції нейролінгвістичного програмування є: а) характерні мовні предикати, б) специфічні очні руху; в) відповідні переваги в поведінці.

Факт прояву будь-якого з сигналів доступу є фактом активізації певної репрезентативної системи. У пізнавальній сфері кожної людини в певній мірі містяться всі чотири РС, але ступінь розвитку кожної з них - різна. У пізнавальній структурі конкретного індивіда одні РС, які у нього більш розвинені, - виконують провідну, більш важливу, домінуючу функцію, а інші - другорядну, менш значущу для успіху когнітивної діяльності. Проявляється це в кількості специфічних проявів (ознак) РС.

Ту з систем, яку суб'єкт активізує частіше в ознаках (сигналах доступу) ніж інші, - можна вважати домінуючою. До 10 років у переважної більшості досліджуваних із зростанням когнітивного досвіду складається певна структура співвідношення репрезентативних систем, зокрема, - домінування тієї чи іншої конкретної РС. [8]

Висновки до першого розділу

У даному розділі ми:

. Розглянули особливості характерологічної та когнітивної сфери діяльності людей, що грають в го.

. Торкнулися проблеми зв’язку характерологічних та когнітивних особливостей.

. Торкнулися проблеми зв’язку акцентуацій з мисленням і репрезентативними системами.

У наступному розділі ми проведемо аналіз результатів емпіричного дослідження взаємозв’язку характерологічних та когнітивних особливостей людей, що грають в інтелектуальні ігри.

РОЗДІЛ ІІ. Емпіричне дослідження взаємозв’язку характерологічних та когнітивних особливостей людей, що грають в інтелектуальні ігри

У даному розділі нашої роботи ми зробимо опис процедури дослідження, методик дослідження, характеристику вибірки та зробимо опис і аналіз результатів емпіричного дослідження.

2.1 Мета, завдання, характеристика вибірки

Мета дослідження - виявити специфіку взаємозв’язку характерологічних та когнітивних особливостей людей, що грають в інтелектуальні ігри. Завдання дослідження:

1. Аналіз літератури щодо досліджуваної проблеми.

2.      Виявлення характерологічних особливостей людей, що грають в інтелектуальні ігри. Виявлення когнітивних особливостей людей, що грають в інтелектуальні ігри.

.        Виявлення специфіки взаємозв’язку характерологічних та когнітивних особливостей людей, що грають в інтелектуальні ігри.

Характеристика вибірки:

Вибірка дослідження складає загальною кількістю - 50 чоловік. Представляє собою дві групи досліджуваних - експериментальну та контрольну. Експериментальну групу складають 26 чоловік, що грають в го, з яких: 22 чоловіки та 4 жінки. Кожен з них був хоча б на одному офіціальному змаганні з го та має офіційний рейтинг. Контрольну групу складають 24 чоловіки, що не грають в го, з яких: 10 чоловіків та 14 жінок.

2.2. Методики дослідження

У даному підрозділі ми розглянемо методики, що використовувалися у нашому дослідженні.

Опитувальник Шмішека - особистісний опитувальник, що призначений для діагностики типу акцентуації особистості, є реалізацією типологічного підходу до її вивчення. Опублікований Г. Шмішека в 1970 р.

Теоретичною основою опитувальника є концепція «акцентуйованих особистостей» К. Леонгарда. У відповідності з цією концепцією всі риси особистості можуть бути розділені на основні та додаткові. Основні риси - стрижень особистості, вони визначають її розвиток, процеси адаптації, психічне здоров'я. При значному вираженні основні риси характеризують особистість в цілому. У випадку впливу несприятливих чинників вони можуть набувати патологічний характер, руйнуючи структуру особистості. Особистості, у яких основні риси яскраво виражені, названі К. Леонгардом акцентуйовані. Акцентуйовані особистості не слід розглядати в якості патологічних. Це випадок «загострення» певних, властивих кожній людині, особливостей. За К. Леонгардом, в акцентуйованих особистостях потенційно закладені як можливості соціально позитивних досягнень, так і соціально негативний заряд.

К. Леонгардом виділені 10 типів акцентуйованих особистостей, які досить довільно розділені на дві групи: акцентуації характеру (демонстративний, педантичний, застрягаючий, збудливий) і акцентуації темпераменту (гіпертимний, дистимний, тривожно-боязкий, циклотимний, афективно-екзальтований, емотивний).

Методика складається з 88 питань, на які потрібно відповісти «так» чи «ні». Максимальний показник по кожному типу акцентуації - 24 бали. Ознакою акцентуації вважається показник вище 12 балів. Отримані дані можуть бути представлені у вигляді «профілю особистісної акцентуації». [9]

Опитувальник "Стиль мислення" представляє собою російськомовну адаптовану версію відомого опитувальника InQ, розробленого Р. Бремсоном, А Харрісоном. Переклад і адаптація виконані А.А Алексєєвим.

Стилі мислення, які досліджує опитувальник: синтетичний, ідеалістичний, прагматичний, аналітичний та реалістичний.

Опитувальник містить 18 тверджень з 5 варіантами вибору.

Пояснення результатів слід проводити на підставі порівняння показників по кожній окремій шкалі із загальною картиною уподобання стилів мислення:

або менше балів: абсолютне заперечення.

Від 42 до 37 балів: стійке ігнорування.

Від 48 до 43 балів: помірне зневагу.

Від 59 до 49 балів: зона невизначеності.

Від 65 до 60 балів: помірне перевагу.

Від 71 до 66 балів: сильне перевагу.

і більше балів: дуже сильне перевагу.

Опитувальник «Тип мислення» діагностує тип мислення респондента. Тип мислення - індивідуальний спосіб перетворення інформації.

Виділяють 4 базових типу мислення, кожен з яких володіє специфічними характеристиками: предметне, образне, знакова і символічне мислення.

У даній версії опитувальника типи мислення уточнені відповідно з наявними у вітчизняній психології класифікаціями: предметно-дієве, абстрактно-символічне, словесно-логічне, наочно-образне.

Незалежно від типу мислення людина може характеризуватися певним рівнем креативності (творчих здібностей). Профіль мислення, що відображає переважаючі способи переробки інформації і рівень креативності, є найважливішою індивідуальною характеристикою людини, що визначає його стиль діяльності, схильності, інтереси і професійну спрямованість.[4,5]

Методика діагностики репрезентативних систем Зуєва І.О.

У сучасній когнітивній психології досліджуються Чотири репрезентативні системи (РС), а саме: візуальна, аудіальна, кінестетична та дигітальна. Візуальна (В) репрезентативна система фізіологічно ґрунтується на зоровій сенсорній модальності, аудіальна (А) - на слуховій, кінестетична (К) - на тактильній, руховій, смаковій та нюховій. Дигітальна (Д) РС відрізняється від других тім, щґрунтується на продуктах психічноїдіяльності суб'єкту: думках, ідеях, почуття, емоціях, образах тощо, тому є вторинною, допоміжною по відношенню до трьох перших.

У стислому варіанті перша частина методики спрямована на виявлення типів речових предикатів, що використовують суб'єкти в письмовій мові. Для цього їм пропонується написати асоціативній ряд слів і словосполучень за темою, що задана, зокрема, «Прогулянка в осінньому лісі», «Літо на морі» (дів. Додатки). Для того, щоб оцінка відповідей мала більш об'єктивний характер, таке завдання виконується два рази, з різними темами.

Друга частина методики являє собою опитування, що включає: два усних Закритого питання про дії в ситуаціївибору міжактивізацією однієї з РС; Одне письмове закрите питання, в якому треба віддатиперевагу певному засобу сприйняттяінформації; Відкрите питання, що стосується захоплень досліджуваних у вільний час, зокрема, видами спорту, що свідчіть про певні домінування (дів. Додатки). [10] Одним з методів визначення репрезентативних систем є БІАС-тест, описаний в 1982 р. Люіс Б. і Пуцелік Ф. Тест містить 5 тверджень з 4 варіантами відповіді, які необхідно проранжувати. Ми описали методики, що було використано під час дослідження. Наступний розділ буде посвячений охороні праці.

2.3 Охорона праці

Вивчення та розв'язання проблем, пов'язаних із забезпеченням здорових та безпечних умов, в яких протікає праця людини - одна з найбільш важливих завдань охорони праці. Комфортні і безпечні умови праці - один з основних факторів, що визначає успішність даної праці.

Охорона праці - система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. [1]

Процедура опитування досліджуваних та процедура обробки отриманих даних відбувалася за допомогою комп’ютера. Тому ми керувалися наступними принципами та правилами роботи за комп’ютером(Згідно до законодавчих актів України) [1]:

1. Максимальний час роботи за комп'ютером не повинна перевищувати 6 годин;

2.      Необхідно робити перерви в роботі за ПК тривалістю 10 хвилин через кожні 45 хвилин роботи;

.        Тривалість безперервної роботи за комп'ютером без регламентованої перерви не повинна перевищувати 1 годину;

.        Під час регламентованих перерв з метою зниження нервово-емоційного напруження і втоми зору, запобігання розвитку позотонічної втоми доцільно виконувати комплекси спеціальних вправ.

У відповідності до вищезазначених законодавчих актів площа робочого місця користувача ПК повинна складати не менше 4,5 м2. У приміщеннях повинне проводитися щоденне вологе прибирання і систематичне провітрювання після кожної години роботи. Конструкція робочого столу повинна забезпечувати оптимальне розміщення на робочій поверхні використовуваного обладнання. Висота робочої поверхні столу повинна бути 725 мм, робоча поверхня столу повинна мати ширину 800-1400 мм і глибину 800-1000 мм. Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною - не менше 500 мм, глибиною на рівні колін - не менше 450 мм і на рівні простягнутої ноги - не менше 650 мм. [2]

Конструкція робочого стільця або крісла повинна забезпечувати підтримку раціональної робочої пози працівника і дозволяти змінювати позу з метою зниження статичного напруження м'язів шийно-плечової області і спини. Робочий стілець або крісло повинні бути підйомно-поворотним, регульованим за висотою і кутах нахилу сидіння і спинки, а також відстані спинки від переднього краю сидіння, при цьому регулювання кожного параметра має бути незалежним, легко здійснюваним мати надійну фіксацію.

Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані

-300 мм від краю, зверненого до користувача, або на спеціальній поверхні, відокремленої від основної стільниці.

Екран монітора повинен знаходитися від очей користувача на відстані 600-700 мм, але не ближче 500.

Профілактичні рекомендації зменшення втоми під час роботи за комп'ютером мають наступний вигляд. При роботі за комп'ютером краще всього сидіти на2,5 см вище, ніж зазвичай. Вуха повинні розташовуватися точно в площині плечей. Плечі повинні розташовуватися точно над стегнами. Голову потрібно тримати рівно по відношенню до обох плечах, голова не повинна нахилятися до одного плеча. При погляді вниз, голова повинна знаходитися точно над шиєю, а не нахилятися вперед. Тривале перебування в одній і тій же позі змушує м'язи працювати безперервно без відпочинку. Для видалення продуктів розпаду і харчування м'язів необхідне адекватне кровопостачання. Навіть незначна зміна положення тіла кожні півгодини зміщує навантаження на інші м'язи, що дозволяє м'язам відпочивати і запасатися поживними речовинами. [3]

Таким чином, робота проходила в безпечних для здоров’я умовах та відповідала усім нормам та актам.

У наступному підрозділі ми проведемо опис і аналіз результатів дослідження.

2.4. Опис та аналіз результатів дослідження

2.4.1 Аналіз результатів емпіричного дослідження щодо вивчення особливостей учасників експериментальної групи

У даному розділі ми проведемо аналіз середніх показників експериментальної вибірки та зрівняємо їх з показниками контрольної групи.

рисунок 2

З рисунку ми бачимо, що між експериментальною та контрольною вибіркою існує кілька значущих здвигів у показниках.

Якщо дивитися на загальну картину, ми бачимо, що 9 з 10 середніх значень показників акцентуацій в експериментальної групі нижче, ніж у контрольної.

Різниця між гіпертимним та дистимним типами акцентуації темпераменту в експериментальної групи нижче ніж у контрольної.

Статистично достовірними, за U-критерієм Манна-Уітні, зниження показників є зниження показників: демонстративного (р<0,05), гіпертимного (p<0,01), тривожно-боязливого (p<0,05), циклотимного (p<0,05) та афективно-екзальтованого (p<0,05) типу акцентуації.

Ми бачимо, що більшість достовірних відмінностей знаходяться в показниках акцентуацій темпераменту.

З цих даних можна вивести, що:

) люди зі зниженими показниками акцентуацій мають тенденцію до захоплення інтелектуальними іграми більше, ніж люди з високими показниками акцентуацій темпераменту.

) інтелектуальні ігри мають тенденцію врівноважувати показники гіпертимності та дистимності, тобто ігри врівноважують емоційний фон особистості.

) захоплення інтелектуальними іграми знижує показник демонстративного типу акцентуації.

рисунок 3

З рисунку ми бачимо, що у експериментальної групи показник синтетичного стилю мислення знаходиться у діапазоні, що позначає помірне запобігання використання цим стилем.

Статистично достовірним є підвищення показнику реалістичного стилю мислення (p<0,05) у експериментальної групи.

Це може бути наслідком того, що інтелектуальні ігри потребують більш аналітичного та реалістичного стилю мислення.

рисунок 4

З рисунку ми бачимо, що середні показники предметно-діючого, словесно-логічного та наочно-образного мислення у експериментальної групи нижче ніж у контрольної групи, а показники абстрактно-символічного мислення та креативності - вище.

Статистично достовірними є розбіги між показниками предметно-дієвого (p<0,05) та абстрактно-символічного типу мислення (p<0,005).

Це може бути зумовлене різним типом діяльності груп. Для гравців в го образне уявлення майбутньої позиції - одне з найважливіших вмінь.

рисунок 5

В показниках репрезентативних систем немає статистично достовірних відмінностей.

Ми розглянули аналіз середніх показників експериментальної і контрольної групи та виявили відмінності між ними.

У наступному підрозділі ми проаналізуємо взаємозв’язок показників акцентуацій з показниками мислення у експериментальної і контрольної групи.

2.4.2 Аналіз емпіричного дослідження щодо взаємозв’язку показників акцентуації з показниками мислення

Розглянемо таблицю кореляцій показників акцентуацій з показниками стилю та типу мислення.

Таблиця 6 Кореляційний аналіз показників акцентуацій та мислення (експериментальна група)

Нами було виявлено 8 статистично достовірних зв’язків зі 100 можливих (Таблиця 6) між показниками акцентуації та показниками мислення. Щільність зв’язку показників становить 8%, що свідчить про високу сформованість зв’язків у експериментальної групи.

Найбільш статистично достовірними є зв’язки між показниками:

) гіпертимного типу акцентуації з синтетичним стилем мислення (p<0,001)

) гіпертимного типу акцентуації з абстрактно-символічним типом мислення (p<0,005)

) гіпертимного типу акцентуації з реалістичним стилем мислення (p<0,02)

) афективно-екзальтованого типу акцентуації з предметно-діючим типом мислення (p<0,02)

По 2-3 статистично достовірних зв’язки мають показники гіпертимного типу акцентуації, реалістичного стилю мислення та предметно-діючого типу мислення.

Це показує, що ці показники є основними у формуванні структури особистості даної групи.

Таблиця 7 Кореляційний аналіз показників акцентуацій та мислення (контрольна група)

Нами було виявлено 10 статистично достовірних зв’язків зі 100 можливих (Таблиця 7) між показниками акцентуації та показниками мислення. Щільність зв’язку показників становить 10%, що свідчить про високу сформованість зв’язків у контрольної групи.

Найбільш статистично достовірними є зв’язки між показниками:

) демонстративного типу акцентуації з словесно-логічним типом мислення (p<0,0005)

) емотивного типу акцентуації з креативністю мислення (p<0,002)

) дистимного типу акцентуації зреалістичним стилем мислення (p<0,005)

) тривожно-боязливого типу акцентуації з абстрактно-символічним типом мислення (p<0,02)

По 2-3 статистично достовірних зв’язки мають показники дистимного та емотивного типу акцентуації, прагматичного стилю мислення, абстрактно-символічного та словесно-логічного типу мислення. Це показує, що ці показники є основними у формуванні структури особистості даної групи.

2.4.3 Аналіз емпіричного дослідження щодо взаємозв’язку показників акцентуації з показниками репрезентативних систем

Розглянемо таблицю кореляцій показників акцентуацій з показниками репрезентативних систем.

Таблиця. 8 Кореляційний аналіз показників акцентуацій та репрезентативних систем (експериментальна група)

Нами було виявлено 4 статистично достовірних зв’язків з 40 можливих між (Таблиця 8) показниками акцентуації та показниками мислення. Щільність зв’язку показників становить 10%, що свідчить про високу сформованість зв’язків у експериментальної групи.

По 2-3 статистично достовірних зв’язки мають показники застрягаючого та циклотимного типу акцентуації, кін естетичної та дигітальної репрезентативної системи. Це показує, що ці показники є основними у формуванні структури особистості даної групи.

Таблиця 9 Кореляційний аналіз показників акцентуацій та репрезентативних систем (контрольна група)

Нами було виявлено 2 статистично достовірних зв’язків з 40 можливих (Таблиця 9) між показниками акцентуації та показниками мислення. Щільність зв’язку показників становить 5%, що свідчить про середню сформованість зв’язків у контрольної групи.

статистично достовірних зв’язки має показник демонстративного типу акцентуації. Цей показник є основним у формуванні структури особистості даної групи.

2.4.4 Аналіз емпіричного дослідження щодо специфіки взаємозв’язку показників акцентуації з показниками мислення та репрезентативних систем

Підводячи аналіз у розділах 2.4.2 та 2.4.3 розглянемо таблицю, що містить основні показники, що формують характерологічну та когнітивну сферу особистості у експериментальній та контрольній групі.

Таблиця 10 Фактори, що формують структуру характерологічної і когнітивної сфери

Ми виділили показники акцентуацій, стилю і типу мислення та репрезентативних систем, що мають по 2-3 статистично достовірних кореляційних зв’язки (Таблиця 10). З цих даних нами було зроблено такі висновки, що, з одного боку, на формування когнітивної сфери особистості в експериментальної групи великий вплив мають показники застрягаючого, гіпертимного та циклотимного типів акцентуацій. У контрольної групи - це показники демонстративного, дистимного та емотивного типів акцентуацій.

З іншого боку, на формування характерологічної сфери особистості в експериментальної групи великий вплив мають показники реалістичного стилю мислення, предметно-діючого стилю мислення, кін естетичної і дигітальної репрезентативної системи. У контрольної групи - це показники прагматичного стилю мислення, абстрактно-символічного та словесно-логічного типів мислення.

Висновки до другого розділу

У даному розділі ми зробили аналіз емпіричного дослідження. Було виконані наступні завдання.

. Було проведено аналіз середніх значень показників акцентуацій, стилів, типів мислення та репрезентативних систем.

. Було проведено аналіз кореляційних зв’язків між показниками акцентуацій та показниками стилів та типів мислення.

. Було проведено аналіз кореляційних зв’язків між показниками акцентуацій та показниками репрезентативних систем.

. Було проведено аналіз показників, що формують характерологічну і когнітивну сферу особистості експериментальної і контрольної груп.

ЗАКЛЮЧЕННЯ

Задачі даної роботи було виконано, мету - досягнуто.

Основні висновки даної роботи ми розділили на дві частини:

Перша частина висновків стосується середніх значень показників характерологічних і когнітивних особливостей експериментальної і контрольної груп:

. Більшість середніх значень показників акцентуацій у гравців в го значно нижче, ніж у контрольної групи. Гравці в го мають знижену здатність до витіснення, урівноважений фон настрою, знижену швидкість переходу від стану захвату до стану печалі, знижену схильність до страхів.

. Деякі показники когнітивної сфери відрізняються. В обох групах мислення орієнтоване на систематичне і всебічне розгляд питання або проблеми, але для гравців «реальним» є тільки те, що можна безпосередньо побачити, почути і т.п. Вони засвоюють інформацію за допомогою математичних кодів, формул і операцій, а контрольна. Для контрольної групи характерне засвоєння через дію.

Друга частина висновків стосується взаємозв’язку між показниками у обох груп. Кількість достовірних зв’язків в експериментальній та контрольній групі приблизно однакова, але існує багато якісних відмінностей:

. Характерологічні особливості в гравців в го пов’язані з орієнтованістю на факти та безпосередні відчуття, засвоєння інформації через дії та рухи. В контрольної групи вони пов’язані з безпосереднім особистим досвідом, засвоєння інформації через символи та вербальним інтелектом. Група знаходиться в рамках норми. У дослідженні нами не було виявлено ознак божевілля або геніальності.

Перспективою подальшої роботи є дослідження інших нестандартних груп, для визначення їх характерологічних і когнітивних особливостей.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Закон України «Про охорону праці» від 16.10.2012

. НПАОП 0.00-1.31-99. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин.

. НПАОП 80.0-1.12-04. Правила безпеки під час навчання в кабінетах інформатики навчальних закладів системи загальної середньої освіти.

. Harrison A.F., Brainson R.M. Theartofthinking. N. Y. BerkleyBooks, 1984. P 189-193

. Алексеев А.А., Громова Л.А. Поймите меня правильно или книга о том, как найти свой стиль мышления, эффективно использовать интеллектуальные ресурсы и обрести взаимопонимание с людьми. - СПб., Экономическая школа, 1993. - С. 29-41, 316-328.

. ВикулинаО.В. Теория и практика психологии управления: настольная книга менеджера по персоналу. - СПб.: ВЛАДОС, 2008. - 310 стр с: ил.

. Гришин И., Емельянов М., Степанов А. Мыслить и побеждать: ИграГо для начинающих - М.: Олимп: Астрель: АСТ, 2005. - 000,[0] с. -(Сити-Класс: Открой для себя мир).

. Карвасарский Б. Д. Психотерапевтическая энциклопедия. - С.-Пб.: Питер. 2000.

. Леонгард К. Акцентуированные личности. - Оп.: Москва: Феникс. - 1989

. Методика «Тип мышления» / Резапкина Г.В. Отбор в профильныеклассы. М.: Генезис, 2005 г.

. Солсо Р. Когнитивная психология. - 6-е изд. - СПб.: Питер, 2006. - 589 с: ил.

. http://forum.ufgo.org/ - форум УкраинскойФедерацииГо

. http://ru.wikipedia.com/Го

. http://ru.wikipedia.com/История_го

. http://translate.google.com/

ДОДАТКИ

Анкета исследуемого

Фамилия*

_____________________________________________________________

Имя*

_____________________________________________________________

Возраст

_____________________________________________________________

Ваш e-mail (сюда придут результаты исследования) ________________

Официальный рейтинг УФГО**____________ кю/дан

Рейтинг го-сервера KGS** ____________ кю/дан

Как долго Вы играете в Го?** ___________________

Сколько в среднем партий в неделю Вы играете?**____________

* - необязательно

** - для игроков Го

Как следует использовать данные о Вас, которые будут получены в ходе исследования? (подчеркнуть нужное) открыто / анонимно

Вам будет предложен комплекс методик, направленных на изучение различных сторон Вашей личности. Пожалуйста, внимательно читайте инструкцию к каждому опроснику. Отвечайте быстро, долго не задумывайтесь, так как ответ, пришедший в голову первым, обычно является верным.

Опросник Шмишека

Вам предлагается ответить на 88 вопросов, касающихся различных сторон вашей личности. Рядом с номером вопроса поставьте знак «+» (да), если согласны, или «-» (нет), если не согласны. Отвечайте быстро, долго не задумывайтесь.

1.   Является ли ваше настроение в общем веселым и беззаботным?

2.      Восприимчивы ли вы к обидам?

.        Случалось ли вам иногда быстро заплакать?

.        Всегда ли вы считаете себя правым в том деле, которое делаете, и вы не успокоитесь, пока не убедитесь в этом?

.        Считаете ли вы себя более смелым, чем в детском возрасте?

.        Может ли ваше настроение меняться от глубокой радости до глубокой печали?

.        Находитесь ли вы в компании в центре внимания?

.        Бывают ли у вас дни, когда вы без достаточных оснований находитесь в угрюмом и раздражительном настроении и ни с кем не хотите разговаривать?

.        Серьезный ли вы человек?

.        Можете ли вы сильно воодушевиться?

.        Предприимчивы ли вы?

.        Быстро ли вы забываете, если вас кто-нибудь обидит?

.        Мягкосердечный ли вы человек?

.        Пытаетесь ли вы проверить после того, как опустили письмо в почтовый ящик, не осталось ли оно висеть в прорези?

.        Всегда ли вы стараетесь быть добросовестным в работе?

.        Испытывали ли вы в детстве страх перед грозой или собаками?

.        Считаете ли вы других людей недостаточно требовательными друг к другу?

.        Сильно ли зависит ваше настроение от жизненных событий и переживаний?

.        Всегда ли вы прямодушны со своими знакомыми?

.        Часто ли ваше настроение бывает подавленным?

.        Был ли у вас раньше истерический припадок или истощение нервной системы?

.        Склонны ли вы к состояниям сильного внутреннего беспокойства или страстного стремления?

.        Трудно ли вам длительное время просидеть на стуле?

.        Боретесь ли вы за свои интересы, если кто-то поступает с вами несправедливо?

.        Смогли бы вы убить человека?

.        Сильно ли вам мешает косо висящая гардина или неровно настланная скатерть, настолько, что вам хочется немедленно устранить эти недостатки?

.        Испытывали ли вы в детстве страх, когда оставались одни в квартире?

.        Часто ли у вас без причины меняется настроение?

.        Всегда ли вы старательно относитесь к своей деятельности?

.        Быстро ли вы можете разгневаться?

.        Можете ли вы быть бесшабашно веселым?

.        Можете ли вы иногда целиком проникнуться чувством радости?

.        Подходите ли вы для проведения увеселительных мероприятий?

.        Высказываете ли вы обычно людям свое откровенное мнение по тому или иному вопросу?

.        Влияет ли на вас вид крови?

.        Охотно ли вы занимаетесь деятельностью, связанной с большой ответственностью?

.        Склонны ли вы вступиться за человека, с которым поступили несправедливо?

.        Трудно ли вам входить в темный подвал?

.        Выполняете ли вы кропотливую черную работу так же медленно и тщательно, как и любимое вами дело?

.        Являетесь ли вы общительным человеком?

.        Убегали ли вы ребенком из дома?

.        Тяжело ли вы воспринимаете жизнь?

.        Бывали ли у вас конфликты и неприятности, которые так изматывали вам нервы, что вы не выходили на работу?

.        Можно ли сказать, что вы при неудачах не теряете чувство юмора?

.        Сделаете ли вы первым шаг к примирению, если вас кто-то оскорбит?

.        Любите ли вы животных?

.        Уйдете ли вы с работы или из дому, если у вас там что-то не в порядке?

.        Мучают ли вас неопределенные мысли, что с вами или с вашими родственниками случится какое-нибудь несчастье?

.        Считаете ли вы, что настроение зависит от погоды?

.        Затруднит ли вас выступить на сцене перед большим количеством зрителей?

.        Можете ли вы выйти из себя и дать волю рукам, если вас кто-то умышленно грубо рассердит?

.        Много ли вы общаетесь?

.        Если вы будете чем-либо разочарованы, придете ли в отчаяние?

.        Нравится ли вам работа организаторского характера?

.        Упорно ли вы стремитесь к своей цели, даже если на пути встречается много препятствий?

.        Может ли вас так захватить кинофильм, что слезы выступят на глазах?

.        Трудно ли вам будет заснуть, если вы целый день размышляли над своим будущим или какой-нибудь проблемой?

.        Приходилось ли вам в школьные годы пользоваться подсказками или списывать у товарищей домашнее задание?

.        Трудно ли вам пойти ночью на кладбище?

.        Следите ли вы с большим вниманием, чтобы каждая вещь в доме лежала на своем месте?

.        Приходилось ли вам лечь спать в хорошем настроении, а проснуться в удрученном и несколько часов оставаться в нем?

.        Можете ли вы с легкостью приспособиться к новой ситуации?

.        Есть ли у вас предрасположенность к головной боли?

.        Часто ли вы смеетесь?

.        Можете ли вы быть приветливым с людьми, не открывая своего истинного отношения к ним?

.        Можно ли вас назвать оживленным и бойким человеком?

.        Сильно ли вы страдаете из-за несправедливости?

.        Можно ли вас назвать страстным любителем природы?

.        Есть ли у вас привычка проверять перед сном или перед тем, как уйти, выключен ли газ и свет, закрыта ли дверь?

.        Пугливы ли вы?

.        Бывает ли, что вы чувствуете себя на седьмом небе, хотя объективных причин для этого нет?

.        Охотно ли вы участвовали в юности в кружках художественной самодеятельности, в театральном кружке?

.        Тянет ли вас иногда смотреть вдаль?

.        Смотрите ли вы на будущее пессимистически?

.        Может ли ваше настроение измениться от высочайшей радости до глубокой тоски за короткий период времени?

.        Легко ли поднимается ваше настроение в дружеской компании?

.        Переносите ли вы злость длительное время?

.        Сильно ли вы переживаете, если горе случилось у другого человека?

.        Была ли у вас в школе привычка переписывать лист в тетради, если вы поставили на него кляксу?

.        Можно ли сказать, что вы больше недоверчивы и осторожны, нежели доверчивы?

.        Часто ли вы видите страшные сны?

.        Возникала ли у вас мысль против воли броситься из окна, под приближающийся поезд?

.        Становитесь ли вы радостным в веселом окружении?

.        Легко ли вы можете отвлечься от обременительных вопросов и не думать о них?

.        Трудно ли вам сдержать себя, если вы разозлитесь?

.        Предпочитаете ли вы молчать (да), или вы словоохотливы (нет)?

.        Могли бы вы, если пришлось бы участвовать в театральном представлении, с полным проникновением и перевоплощением войти в роль и забыть о себе?

Опросник «Стиль мышления» (Брэмсон, Харрисон)

Каждый пункт данного опросника состоит их утверждения, за которым следует пять его возможных окончаний. Ваша задача - указать ту степень, в которой каждое окончание применимо к Вам. На бланке ответов напротив каждого окончания проставьте номера: 5, 4, 3, 2, или 1, указывающие на ту степень, в какой данное окончание применимо к Вам: от 5 (более всего подходит) до 1 (менее всего подходит). Каждый номер (балл) должен быть использован только один раз в группе из пяти окончаний. (всего таких групп в опроснике 18). Даже если 2 окончания (или больше) в одной группе покажутся одинаково применимы к Вам, все-таки постарайтесь их упорядочить. Имейте ввиду, что для каждой группы каждый балл (5, 4, 3, 2 или 1) нельзя использовать более одного раза. Если Вы уверены, что поняли приведенную выше инструкцию, то продолжайте работать дальше.

1. Когда между людьми имеет место конфликт на почве идей, я отдаю предпочтение той стороне, которая:

а) Устанавливает, определяет конфликт и пытается выразить его открыто

б)      Лучше всех затрагивает ценности и идеалы

в)      Лучше всех отражает мои личные взгляды и опыт

г)       Подходит к ситуации наиболее логично и последовательно

д)      Излагает аргументы наиболее кратко и убедительно

2. Когда я начинаю работать над проектом в составе группы, самое важное для меня:

а) Понять цели и значение этого проекта

б)      Раскрыть цели и ценности участников рабочей группы

в)      Определить, как мы собираемся разрабатывать данный проект

г)       Понять, какую выгоду этот проект может принести для нашей группы

д)      Чтобы работа над проектом была организована и сдвинулась с места

3. Вообще говоря, я усваиваю новые идеи лучше всего, когда могу:

а) Связать их с текущими или будущими занятиями

б)      Применить их к конкретным ситуациям

в)      Сосредоточиться на них и тщательно их проанализировать

г)       Понять, насколько они сходны с привычными идеями

д)      Противопоставить их другим идеям

4. Для меня графики, схемы, чертежи в книгах или статьях обычно:

а) Полезнее текста, если они точны

б)      Полезны, если они ясно показывают важные факты

в)      Полезны, если они подкрепляются и поясняются текстом

г)       Полезны, если они поднимают вопросы по тексту

д)      Не более и не менее полезны, чем другие материалы

5. Если бы мне предложили провести какое-то исследование, я, вероятно, начал бы с:

а) Попытки определить его место в более широком контексте

б)      Определения того, смогу ли я выполнить его в одиночку или мне потребуется помощь

в)      Размышлений и предложений о возможных результатах

г)       Решения о том, следует ли вообще проводить это исследование

д)      Попытки сформулировать проблему как можно полнее и точнее

6. Если бы мне пришлось собирать от членов какой-то организации информацию, касающуюся ее насущных проблем, я предпочел бы:

а) Встретиться с ними индивидуально и задать каждому свои конкретные вопросы

б)      Провести общее собрание и попросить их высказать свое мнение

в)      Опросить их небольшими группами, задавая общие вопросы

г)       Встретиться неофициально с влиятельными лицами и выяснить их взгляды

д)      Попросить членов организации предоставить мне (желательно в письменной форме) всю относящуюся к делу информацию, которой они располагают

7. Вероятно, я буду считать что-то правильным, истинным, если это «что-то»:

а) Выстояло против оппозиции, выдержало сопротивление противоположных подходов

б)      Согласуется с другими вещами, которым я верю

в)      Было подтверждено на практике

г)       Поддается логическому и научному доказательству

д)      Можно проверить лично на доступных наблюдению фактах

8. Когда я на досуге читаю журнальную статью, она будет, скорее всего:

а) О том, как кому-то удалось разрешить личную или социальную проблему

б)      Посвящена дискуссионному политическому или социальному вопросу

в)      Сообщением о научном или историческом исследовании

г)       Об интересном, забавном человеке или событии

д)      Точным, без доли вымысла, с сообщением о чьем-то интересном жизненном опыте

9. Когда я читаю отчет о работе, я обращаю больше всего внимания на:

а) Близость выводов к моему личному опыту

б)      Возможность выполнения данных рекомендаций

в)      Надежность и обоснованность результатов фактическими данными

г)       Понимание автором целей и задач работы

д)      Интерпретацию данных

10.    Когда передо мной поставлена задача, первое, что я хочу узнать, это:

а) Каков наилучший метод для решения данной задачи

б)      Кому и когда нужно, чтобы эта задача была решена

в)      Почему эту задачу стоит решать

г)       Какое влияние ее решение может иметь на другие задачи, которые приходиться решать

д)      Какова прямая, немедленная выгода от решения данной задачи

11.    Обычно я узнаю максимум о том, как сделать что-то новое, благодаря тому, что:

а) Уясняю для себя, как это связано с чем-то другим, что мне хорошо знакомо

б)      Принимаюсь за дело как можно раньше

в)      Выслушиваю различные точки зрения по поводу того, как это сделать

г)       Есть кто-то, кто показывает мне, как это сделать

д)      Тщательно анализирую, как это сделать наилучшим образом

12.    Если бы мне пришлось проходить испытание или сдавать экзамен, я предпочел бы:

а) Набор объективных, проблемно ориентированных вопросов по предмету

б)      Дискуссию с теми, кто также проходит испытание

в)      Устное изложение и показ того, что я знаю

г)       Сообщение в свободной форме о том, как я применил то, чему научился

д)   Письменный отчет, охватывающий историю вопроса, теорию и метод.

13. Люди, чьи особые качества я уважаю больше всего, это, вероятно:

а) Выдающиеся философы и ученые…

б)      Писатели и учителя

в)      Лидеры деловых и политических кругов

г)       Экономисты и инженеры

д)      Фермеры и журналисты.

14.    Вообще говоря, я нахожу теорию полезной, если она:

а) Кажется родственной тем другим теориям и идеям, которые я уже усвоил

б)      Объясняет вещи новым для меня образом

в)      Способна систематически объяснять множество связанных ситуаций

г)       Служит прояснению моего личного опыта и наблюдений

д)      Имеет конкретное практическое приложение

15.    Когда я читаю статью по дискуссионному вопросу, я предпочитаю, чтобы в ней:

а) Показывались преимущества для меня в зависимости от выбираемой точки зрения

б)      Излагались все факты в ходе дискуссию

в)      Логично и последовательно обрисовывались затрагиваемые спорные вопросы.

г)       Определялись ценности, которые исповедует автор

д)      Ярко освещались обе стороны спорного вопроса и существо конфликта

16.    Когда я читаю книгу, выходящую за рамки моей непосредственной деятельности, я делаю это главным образом вследствие:

а) Заинтересованности в совершенствовании своих профессиональных знаний

б)      Указания со стороны уважаемого мной человека на возможную ее полезность

в)      Желания расширить свою общую эрудиции

г)       Желания выйти за пределы собственной деятельности для разнообразия

д)      Стремления узнать больше об определенном предмете

17.    Когда я впервые подхожу к какой-то технической проблеме, я скорее всего буду:

а) Пытаться связать ее с более широкой проблемой или теорией

б)      Искать пути и способы решить эту проблему

в)      Обдумывать альтернативные способы ее решения

г)       Искать способы, которыми другие, возможно, уже решили эту проблему

д)      Пытаться найти самую лучшую процедуру для ее решения

18.    В общем, я более всего склонен к тому, чтобы:

а) Находить существующие методы, которые работают, и использовать их как можно лучше

б)      Ломать голову над тем, как разнородные методы могли бы работать вместе

в)      Открывать новые и более совершенные методы

г)       Находить способы заставить существующие методы работать лучше и по-новому

д)      Разбираться в том, как и почему существующие методы должны работать

Методика «Тип мышления»

У каждого человека преобладает определенный тип мышления. Данный опросник поможет вам определить тип своего мышления. Если Вы согласны с высказыванием, в бланке поставьте «+», если нет «-».

1.   Мне легче что-либо сделать самому, чем объяснить другому.

2.      Мне интересно составлять компьютерные программы.

.        Я люблю читать книги.

.        Мне нравится живопись, скульптура, архитектура.

.        Даже в отлаженном деле я стараюсь что-то улучшить.

.        Я лучше понимаю, если мне объясняют на предметах или рисунках.

.        Я люблю играть в шахматы.

.        Я легко излагаю свои мысли как в устной, так и в письменной форме.

.        Когда я читаю книгу, я четко вижу ее героев и описываемые события.

.        Я предпочитаю самостоятельно планировать свою работу.

.        Мне нравится все делать своими руками.

.        В детстве я создавал (а) свой шифр для переписки с друзьями.

.        Я придаю большое значение сказанному слову.

.        Знакомые мелодии вызывают у меня в голове определенные картины.

.        Разнообразные увлечения делают жизнь человека богаче и ярче.

.        При решении задачи мне легче идти методом проб и ошибок.

.        Мне интересно разбираться в природе физических явлений.

.        Мне интересна работа ведущего теле-радиопрограмм, журналиста.

.        Мне легко представить предмет или животное, которых нет в природе.

.        Мне больше нравится процесс деятельности, чем сам результат.

.        Мне нравилось в детстве собирать конструктор из деталей, лего.

.        Я предпочитаю точные науки (математику, физику).

.        Меня восхищает точность и глубина некоторых стихов.

.        Знакомый запах вызывает в моей памяти прошлые события.

.        Я не хотел (а) бы подчинять свою жизнь определенной системе.

.        Когда я слышу музыку, мне хочется танцевать.

.        Я понимаю красоту математических формул.

.        Мне легко говорить перед любой аудиторией.

.        Я люблю посещать выставки, спектакли, концерты.

.        Я сомневаюсь даже в том, что для других очевидно.

.        Я люблю заниматься рукоделием, что-то мастерить.

.        Мне интересно было бы расшифровать древние тайнописи.

.        Я легко усваиваю грамматические конструкции языка.

.        Я согласен с Ф.М. Достоевским, что красота спасет мир.

.        Не люблю ходить одним и тем же путем.

.        Истинно только то, что можно потрогать руками.

.        Я легко запоминаю формулы, символы, условные обозначения.

.        Друзья любят слушать, когда я им что-то рассказываю.

.        Я легко могу представить в образах содержание рассказа или фильма.

.        Я не могу успокоиться, пока не доведу свою работу до совершенства.

БИАС-тест определения репрезентативных систем

В каждом следующем утверждении поставьте цифры 4,3,2,1, где цифра 4 будет рядом с фразой, лучше всего описывающей вас, и цифра 1 - рядом с фразой, которая вам не подходит. Проделайте это с каждым из 5 блоков утверждений.

I. Когда я принимаю важные решения, то основываюсь на:

-  своих эмоциях, чувствах

-       том, как, я слышал, решаются подобные вопросы

-       том решении проблемы, которое кажется мне наилучшим

-       тщательном изучении проблемы и фактов

II. Когда я обсуждаю что-либо с другими людьми, то замечаю, что на меня больше всего действует:

-  интонация речи, голос собеседника

-       те картины, перспективы, которые описывает мой собеседник

-       логика доказательств собеседника

-       соприкасаюсь ли я с искренними чувствами собеседника

III. Мне гораздо легче общаться с людьми, если мне нравится в партнере:

-  его манера одеваться

-       его эмоциональность, чувства, которые я разделяю

-       аргументы, которые он использует для доказательства своих суждений и которые я тоже использую в разговоре

-       интонация, темп речи, тональность голоса

IV. Из нижеперечисленного мне легче всего:

-  найти идеальную для меня громкость звучания магнитофона, телевизора

-       подобрать наиболее разумные, убедительные аргументы, относящиеся к интересующему меня предмету

-       выбрать наиболее удобную мебель

-       подобрать для одежды, интерьера и др. богатые цветовые комбинации

V. Что больше всего влияет на мое настроение, самочувствие:

-  я очень чувствителен к окружающим меня звукам, шумам, интонации голосов людей

-       чувствую себя «в своей тарелке», когда надо доказать правильность какого-либо положения, выяснить причину какого-либо события, построить цепь логических умозаключений

-       я очень чувствителен к тому, насколько удобна моя одежда, приятно ли мне в ней находиться, двигаться и др.

-       на меня производит сильное впечатление освещение и общий вид обстановки, помещения.

Методика диагностики репрезентативных систем Зуева И. А

Задание №1

Запишите свои впечатления от прогулки по осеннему лесу. Какие ассоциации вызывает у вас осенний лес? Используйте разнообразные слова и словосочетания. Запишите их все друг за другом через запятую. У вас есть 3 минуты на выполнение задания.

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

Задание №2

Запишите свои впечатления от летнего отдых на море (речке) Требования к выполнению задания те же, что и в Задании №1.

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

Задание №3

Представьте себе, что вы собираетесь отведать с друзьями новое кафе, которое недавно открылось. Что вам представляется в первую очередь?

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

Задание №4

Вы хотите узнать больше информации по проблеме, которая вас очень интересует. Для этого существуют разные способы. Расположите их друг за другом, начиная с самого удобного:

-  ЧИТАТЬ из книг, журналов, интернета и т.п.

-       СЛУШАТЬ выступления, лекции, сообщения, устные консультации и т.п.

-       УЧИТЬСЯ практическим навыкам, умениям, а только потом перейти к теории

-       РАЗМЫШЛЯТЬ самому и попробовать разобраться самостоятельно.

Задание №5

Вы овладеваете новым, незнакомым бытовым прибором или сложным инструментом. Выберите один вариант:

-  Чтение письменной инструкции

-       Устная консультация опытного человека

-       Самостоятельное практическое усвоение руками

Задание №6

Назовите свои любимые занятия, виды деятельности, увлечения, а также свои любимые виды спорта. В том числе, которыми вы бы занимались, будь у вас такая возможность.

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________