єктів середнього підприємництва. Все це сприяє виникненню певних особливостей у господарсько-фінансовій діяльності даного підприємства.
ТОВ «Аріс» займається випуском хлібобулочних та кондитерських виробів.
Основні дані, що характеризують діяльність підприємства, наведені в таблиці 2.1
Таблиця 2.1
Основні дані підприємства ТОВ «Аріс»
ПоказникиСума тис.грн.1.Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції116572. Собівартість реалізованої продукції85323. Валовий прибуток від реалізації (р.1-р.2)31254. Адміністративні витрати2435. Витрати на збут1486. Собівартість реалізованої продукції з урахуванням адміністративних витрат і витрат на збут (р.2+р.4+р.5)89237. Прибуток від реалізації (р.1-р.6)27348. Інші операційні доходи1659. Прибуток від операційної діяльності (р.7+р.8)114810. Прибуток від участі в капіталі2911. Інші фінансові доходи1812. Прибуток від звичайної діяльності (р.9+р.10+р.11)121313. Податок на прибуток36814. Чистий прибуток (р.12-р.13)85915. Статутний капітал384716. Основні засоби287517. Середня чисельність працівників(чол..)129в т.ч. - управлінський персонал9- обслуговуючий персонал 20- робочі основного вироб-ва100
Підприємство самостійно здійснює господарську діяльність у відповідності з чинним законодавством України, даним Статутом, веде бухгалтерський облік, складає статистичну та іншу звітність в обсязі, передбаченому чинними Законами України. Майно підприємства складається з основних фондів та обігових коштів, а також цінностей, вартість яких відображена в балансі Товариства.
Щодо фінансової діяльності підприємства, то порядок використання доходу (прибутку), що залишається після сплати податків та інших платежів у бюджет, визначає директор. ТОВ «Аріс» сплачує платежі в бюджет згідно чинного законодавства України (є платником ПДВ та сплачує платежі до фондів соціального страхування).
.2 Аудит касових операцій
Аудит каси проводять у такій послідовності: інвентаризація каси, перевірка дотримання Положення про ведення касових операцій, документальна перевірка прибуткових і видаткових касових операцій.
Мал.1. Порядок проведення аудиту грошових коштів в касі
Однак при аудиторській перевірці проведення інвентаризації не належить до числа обов'язкових процедур, які використовує аудитор для підтвердження достовірності даних, що числяться за статтею
"Каса" активу балансу. Аудитор у даному випадку може скористатися результатами внутрішнього контролю.
Слід також врахувати, що готівку в іноземній валюті записують до акта інвентаризації із зазначенням назви і суми в перерахунку на українські гривні за курсом Національного банку України.
Під час документальної перевірки касових операцій аудитор використовує такі документи:
№ КО-1 "Прибутковий касовий ордер";
№ КО-2 "Видатковий касовий ордер";
№ КО-3 і КО-За "Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів";
№ КО-4 "Касова книга";
№ КО-5 "Книга обліку прийнятих і виданих касиром грошей", документи без ордерного оформлення приймання і видачі грошей, облікові регістри, Го-ловну книгу і баланси на відповідні дати за рахунком 30 "Каса" тощо.
Особлива увага аудитора має бути зосереджена на правильності оформлення касових документів: чи є на кожному документі розписки одержувачів грошей, чи погашаються касові документи (прибуткові - штампом "Одержано", видаткові - "Оплачено") із зазначенням дати, чи немає підчисток і виправлень.
Під час перевірки звіту касира і прикладених до нього документів аудитор зіставляє номери останніх прибуткових і видаткових касових ордерів, прикладених до звіту, із записами в журналі реєстрації, щоб переконатися у повноті обліку останніх касових операцій. Якщо буде виявлено розбіжності у сумі або нумерації ордерів, з'ясовують причини. Щоб перевірити, як дотримано встановлений ліміт залишку грошей у касі, необхідно зіставити фактичні залишки грошей на окремі дати й у середньому за місяць із лімітом залишку. При підрахунку фактичних залишків грошей у касі вилучається готівка, призначена для виплати заробітної плати, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, пенсій і премій.
Як правило, перевірка каси проводиться не рідше одного разу на квартал. Оперативний контроль за залишком грошей у касі здійснюється на підставі звітів касира.
Використання готівки за цільовим призначенням перевіряють зіставленням даних про одержання в банку грошей з даними про їх витрачання (балансовим методом, тобто залишок на початок з рахунка 30 "Каса" плюс оборот за дебетом за цим же рахунком і мінус оборот за кредитом). Для цього використовують дані звітів касира з доданими документами, дані облікових регістрів з дебету і кредиту рахунка 30 "Каса" і журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів.
Своєчасність і повноту внесення в банк невикористаних грошових сум перевіряють шляхом зіставлення дати і суми зарахування грошей на рахунок відповідно до виписки банку з датою закінчення масової виплати грошей, зазначеною у дозвільному написі на платіжних відомостях, і депонування заробітної плати та інших невиплачених сум, а також із датою і сумою оприбуткування грошей у касу за іншими надходженнями.
Перевіряючи касові операції, необхідно встановити їх законність, достовірність і господарську доцільність.
Особливо ретельно аналізують повноту і своєчасність оприбуткування у касу грошей, одержаних із банку. Повноту і своєчасність оприбуткування грошей у касу, одержаних із поточних рахунків підприємств у банку, встановлюють шляхом зустрічної і взаємної звірки даних банківських виписок із рахунків підприємств, корінців чекових книжок, прибуткових касових ордерів і записів у касовій книзі.
Чекові книжки, корінці використаних чеків і невикористані чеки мають зберігатися у головного бухгалтера в умовах, що виключають можливість їх втрати. Зіпсовані чеки з написом "Анульовано" слід зберігати підклеєними до корінців чеків.
Забороняється: довіряти зберігання чекових книжок іншій особі, зокрема касиру, який одержує за чеками готівку в банку, а також підписувати незаповнені чеки; виписувати чеки на пред'явника (мають використовуватися тільки іменні чеки).
Для того, щоб впевнитись у повноті оприбуткування грошей за реалізовані товарно-матеріальні цінності, слід перевірити звіти про їх рух і записи за рахунками обліку їх реалізації. При цьому кредитові записи за рахунком реалізації (за готівку) зіставляють із дебетовими записами з рахунка каси. У разі розбіжностей слід перевірити сутність зазначених операцій й встановити причини відхилень. На кожному підприємстві матеріальні цінності мають видаватися тільки за наявності на накладній поставленого касою штампа "Оплачено". Готівка за продані товари чи надані послуги має здаватися в касу підприємства. Квитанція видається за підписами головного бухгалтера і касира.
Під час аудиту правильності виплати грошей за платіжними відомостями слід вибірково встановити, чи всі записані в розрахунково-платіжні відомості особи практично працювали на підприємстві й чи немає серед них підставних осіб, на яких виписується заробітна плата з метою її привласнення.
Такі факти виявляють шляхом звіряння даних відомості на виплату заробітної плати з показниками обліку особового складу і табелів, із наказами про зарахування на роботу і звільнення, з даними первинних документів про нарахування заробітної плати. Слід також перевірити підсумки в платіжних відомостях, тому що нерідко допускаються факти навмисного завищення підсумків у графі "До видачі на руки" на передбачувану суму привласнення. Тут необхідно звернути увагу на величину виплачених сум окремим особам із наступною перевіркою їх реальності, на справжність підписів осіб, що одержали гроші, на дописані суми, підчищення, необумовлені виправлення, неякісне оформлені доручення тощо.
У всіх відомостях слід перевірити справжність (автентичність) підписів одержувачів грошей. Для цього підписи в одних відомостях зіставляють із підписами в інших, особливу увагу звертають на виправлення і підчищення. В окремих випадках слід опитати одержувачів грошей, що дає змогу виявити підроблені підписи, а деколи і підставних та вигаданих осіб.
Окремо перевіряють правильність уплати і повноти оприбуткування квартирної плати й оплати комунальних послуг та інших надходжень, для чого користуються способам зустрічної перевірки і взаємного звіряння операцій, беруть письмові й усні пояснення у посадових і матеріально відповідальних осіб.
Здійснюючи аудит касових операцій, слід перевірити правильність підрахунку оборотів за прибутком і видатком у касових звітах, визначення залишків на кінець звітного періоду і перенесення їх з однієї сторінки на іншу та відповідність залишку з рахунка 30 "Каса" за звітом касира на кінець місяця залишку за рахунком 30 "Каса" у Головній книзі.
Контролюючи касові операції, слід встановити відповідність кореспонденції рахунків чинним положенням і правилам ведення бухгалтерського фінансового обліку. Для цього звіти касира і прикладені до них документи зіставляють із даними регістрів бухгалтерського обліку.
Вивчаючи факти надходження грошей на поточні рахунки в банках, слід перевірити правильність і повноту гарантування їх за виписками банку, бухгалтерськими регістрами і звітами касира.
Під час перевірки правильності списання коштів з рахунка у банку особливу увагу доцільно звернути на своєчасність і повноту оприбуткування і цільового використання готівки, одержаної в банку.
На підставі даних акта інвентаризації каси і групувальних відомостей порушень касової дисципліни складають відповідний розділ аудиторського звіту (висновку), де відображаються встановлені факти недоліків у організації і веденні касових операцій з посиланням на додані до аудиторського звіту (висновку) групувальні відомості порушень і аналітичні таблиці.
.3 Аудит операцій по рахунках у банку
Операції на рахунках у банку підлягають суцільній перевірці. Джерелами даних для аудиту операцій на рахунках у банках є виписки банку з особових рахунків і прикладені до них виправдувальні документи, а також записи в облікових регістрах за рахунком 31 "Рахунки в банках". Насамперед, треба звірити залишки коштів, відображених у виписках за відповідними рахунками, із залишками коштів, що значаться за обліковими даними. Однак рівність залишків не гарантує тотожності оборотів за виписками банку і за балансовим рахунком, оскільки при обробці виписок може бути допущено навмисне зменшення оборотів за дебетом і кредитом рахунка на однакову суму з метою приховати зловживання. Тому слід перевірити відповідність оборотів за дебетом і кредитом рахунка за виписками банку за кожний місяць даним оборотів за обліковими реєстрами.
Важливо також перевірити повноту і достовірність банківських виписок і прикладених до них документів. Повноту банківських виписок встановлюють за їхньою нумерацією за сторінками і перенесенням залишку коштів на рахунку. Залишок коштів на кінець періоду в попередній виписці банку за рахунком має дорівнювати залишку коштів на початок періоду в наступній виписці. Правильність виписки визначають шляхом перевірки всіх її реквізитів. Якщо у виписці буде встановлено необумовлені виправлення або підчищення, закреслення, то необхідно провести зустрічну перевірку даних виписки із записами в першому примірнику особового рахунка, що знаходиться в установі банку. У випадку відсутності окремих виписок слід також звернутися до установи банку.
Крім того, слід впевнитися, що всі здійснені через банк операції є реальними і підтверджені відповідними справжніми (автентичними) документами. Бувають випадки, коли їх підробляють або прикладають не повністю, що дає можливість, застосовуючи неправильну кореспонденцію рахунків, приховувати в обліку зловживання на значні суми. У разі виникнення сумнівів у справжності документів (відсутність банківського штампа, виправлення перерахованих сум, найменування одержувача грошей і дати здійснення операцій) слід провести зустрічну перевірку платіжних документів, які зберігаються у справах підприємства, із платіжними документами в банку або у контрагента з операції. Одночасно з'ясовують правильність кореспонденції рахунків і записів у облікових регістрах, бо деколи зловживання можуть бути приховані шляхом складання неправильних бухгалтерських записів (проводок), не підтверджених документами, а також сторнувальних записів без документальних підтверджень і без дійсної потреби або неправильним підрахунком чи перенесенням підсумків з одної сторінки регістру на іншу.
Обов'язком аудитора є також перевірка правильності та обґрунтованості перерахування коштів за товарно-матеріальні цінності, для чого порівнюють суми, вказані в платіжних документах, із даними виписки банку і записами на рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" або на рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами". Тут за прибутковими документами перевіряють повноту і правильність оприбуткування товарно-матеріальних цінностей. Якщо є сумніви в справжності документів чи достовірності операцій, слід провести зустрічну перевірку їх у постачальників продукції.
Перевіряючи видаткові банківські документи, необхідно групувати в окремій відомості всі оплачені штрафи, неустойки та інші платежі, пов'язані з порушенням договірних умов, що дасть змогу потім перевірити повноту відображення їх на відповідних рахунках, і вжиті підприємством заходи щодо відшкодування за рахунок винних осіб суми заподіяної шкоди.
Перевіркою сутності банківських документів встановлюють, чи не допускалося неправильне перерахування авансів і платежів за безтоварними рахунками або оплата рахунків інших організацій, які не мають відношення до підприємства, що перевіряється.
Під час перевірки операцій за акредитивами слід звірити залишки сум і обороти за виписками банку із записами в регістрах бухгалтерського обліку. Одноразово з'ясовують причини, які зумовили розрахунки за акредитивною формою, чи передбачена ця форма розрахунків договором або чи може вона застосовується як санкція з боку постачальників за несвоєчасні платежі. Потім перевіряють повноту і своєчасність використання і повернення невикористаних акредитивів, а також повноту оприбуткування матеріальних цінностей, які надійшли від постачальників.
Операції з лімітованими і не лімітованими чековими книжками аналізуються з погляду їх правильності, характеру і повноти оплати. З'ясовують, чи не проводилась оплата лімітованими чеками видатків, які не включаються в авансові звіти підзвітних осіб як здійснені готівкою.
Після встановлення подібних фактів слід визначити розмір завданого підприємству збитку і винних осіб. Слід також перевірити, чи збігається залишок за книжкою лімітованих чеків, відображений на корінці останнього використаного чека, із залишком на дату перевірки за рахунком 313 "Інші рахунки в банку в національній валюті", а також із залишком за випискою банку. Залишок грошей на кінець місяця за випискою банну деколи не збігається із залишком ліміту за лімітованою книжкою. Це пояснюється тим, що видані з лімітованих книжок чеки не були до кінця місяця пред'явлені одержувачами в банк до оплати.
Об'єктом контролю аудитора можуть бути операції з переказами грошей з рахунка в банку на рахунки в Ощадбанк, тому що вони можуть бути пов'язані з передачею грошей підставним особам, з крадіжками коштів.
Здійснюючи перевірку операцій на рахунку 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті", слід встановити, чи відповідають залишки коштів, відображені у виписці банку, залишку коштів, який значиться за обліком; повноту і достовірність банківських виписок і прикладених до них документів; правильність операцій і справжність банківських виписок і первинних документів, правильність кореспонденції рахунків за операціями на поточних рахунках в іноземній валюті й записів у облікових регістрах. Особливу увагу звертають на повноту зарахування на транзитні валютні рахунки валютної виручки, що надійшла на адресу підприємства.
Ретельно вивчають обґрунтованість списання грошей з рахунків підприємства в банках у дебет рахунків витрат, прибутків і збитків тощо.
Кожний випадок порушення кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку перевіряється за первинними документами для того, щоб з'ясувати, чи не призвело це до навмисного перекручення облікових і звітних даних.
Під час перевірки операцій за поточним рахунком в іноземній валюті слід врахувати, що суб'єкти господарювання можуть здійснювати скупку, обмін, продаж валюти за ліцензією Національного банку України в установленому законом порядку.
РОЗДІЛ 3. Проведення аудиту при використанні клієнтом обчислювальної техніки для проведення обліку
.1 Використання компютерної техніки в аудиті
Інтенсивний розвиток компютерної техніки дав відповідний поштовх започаткуванню, а відтак і удосконаленню методів аудиту в компютерному середовищі. Значний вплив на аудит у розвинутих країнах світу мають електронно-обчислювальна техніка і технології, елементами яких є компютери.
Запровадження компютерної техніки і технології вплинуло і на ефективність аудиту, особливо внутрішніх перевірок. Зявилася можливість точного розрахунку ліквідності підприємств, довгострокової платоспроможності, оцінки рентабельності активів, капіталу і фондовіддачі. Причому облікові системи, які використовують компютери, сприяють здійсненню аудиторських перевірок із використанням компютерної мережі клієнта. Цей прийом відомий як методика аудиту з використанням компютерів.
Існують дві основних складові методики аудиту з використанням компютерів, які використовує аудитор [6, с.289]:
програмне забезпечення аудиту: компютерні програми, що використовуються для перевірки змісту файлів клієнта;
контрольні дані: дані, що використовуються аудитором для компютерної обробки з метою перевірки функціонування компютерних програм клієнта.
Аудитор повинен або оволодіти технічними знаннями і навичками роботи на компютері, або одержати практичну допомогу від експертів, необхідну для того, щоб зробити компетентні висновки.
Можна використати аналітичну перевірку як сферу застосування аудиторського програмного забезпечення, коли записи клієнта збираються у файлах компютера.
Аудитор може використовувати також програмний метод контролю, який свідчить про повноту, правильність і законність записів у облікових регістрах. Загальний контроль відрізняється від прикладного тим, що належить до середовища, в якому система розробляється, підтримується і функціонує, тобто має найбільш широке застосування.
зменшення кількості даних, що оброблюються в ручну. Облікові реєстри містять інформацію щодо проміжних і кінцевих підсумків. Перевірку таких підсумків можна легко здійснити за допомогою компютерної техніки. У результаті в аудитора зявляється час для детальнішої перевірки документів;
економія часу на виконання одноманітних прийомів порівняння фактичних даних з обліковими;
в автоматичному порядку перевірка тотожності чи взаємної увязки показників різних форм звітності;
зберігання і багаторазове використання отриманих даних;
здійснення попередньої оцінки результатів робіт за відхиленнями.
Компютерна техніка, що знаходиться в аудиторській фірмі, має велике значення в організації її роботи, дозволяє значно спростити здійснення внутрішнього контролю за виконанням аудиторами своїх обовязків.
Для ефективної організації роботи аудитора необхідним є створення автоматизованого робочого місця, яке передбачає наявність:
компютера;
програмного забезпечення організації і проведення аудиту;
довідкової бази нормативних документів;
бухгалтерських програм, що застосовуються господарюючими субєктами;
набору автоматизованих прийомів контролю.
В ході проведення аудиту можна використовувати довідкову нормативну базу в електронному варіанті, яка зберігається на компютері або ком пакт-диску і містить всі діючі нормативні акти і розяснення.
Для автоматизації управлінських робіт в аудиторській фірмі і для проведення аудиту у господарюючих субєктів компютери застосовуються за наступними напрямами [6, с.291]:
нескладні розрахунки, друк типових форм документів аудитора, опитувальних листів, анкет;
організація нормативно-правової довідкової бази в електронному вигляді;
перевірка окремих ділянок обліку;
комплексна перевірка всіх розділів і рахунків бухгалтерського обліку, роботи персоналу, проведення економічного аналізу.
Ведення обліку в ручну повязане з відображенням даних про обєкти аудиту в первинних документах та облікових регістрах, що отримуються в результаті ручної обробки інформації. При цьому дані фіксуються на паперових носіях, а інформація, що зафіксована в документах, - сприймається візуально.
Для виявлення можливих відхилень аудитор складає різні групувальні таблиці, на що витрачає багато часу і зусиль. Все це вимагає застосування компютерної техніки та програмного забезпечення для полегшення роботи аудитора.
При наявності портативного компютера і відповідного програмного забезпечення, яке містить вірні алгоритми розрахунку відповідних показників, аудитор має можливість вводити вхідну інформацію і отримувати результативні значення. Порівняння суми, отриманої аудитором, з сумою, що відображена в обліку господарського обєкта, дозволяє визначити правильність розрахунків, що здійснюється бухгалтером.
Програмне забезпечення може застосовуватись для перевірки правильності витрат основної діяльності.
Аудитору надається ряд можливостей в частині застосування програмного забезпечення при перевірці визначення фінансового результату діяльності. Аудит фінансового результату вимагає значних затрат часу і зосередженості, тому полегшити і спростити роботу аудитора можна шляхом введення інформації в компютер, із використанням спеціального програмного забезпечення.
Таким чином отримані дані про витрати та доходи діяльності порівнюють з даними про витрати і доходи діяльності, які отримані від бухгалтера підприємства.
У процесі функціонування компютерної системи можуть виникнути такі загрози: зникнення інформації через компютерні мережі; шахрайство, помилки тощо; збої обладнання системи.
Тому керівництво підприємства зобовязане розробити політику дотримання безпеки інформації шляхом вжиття програмно-технічних заходів забезпечення юридичної достовірності інформації.
Середовище компютерно-інформаційної системи може вплинути [6, с.292]:
на процедури, яких дотримується аудитор у процесі визначення системи обліку і внутрішнього контролю;
розгляд власного ризику і ризику контролю, за допомогою яких аудитор здійснює оцінку ризику;
розробку і здійснення аудитором тестів контролю та процедур за суттю.
Способи компютерної обробки можуть позитивно вплинути на прийоми застосування аудиторських процедур для збирання доказів. При цьому аудитор може застосувати ручні або компютеризовані методи аудиту чи разом з метою одержання достатніх доказів.
.2 Оформлення робочих документів та результати проведення аудиту
Аудиторський звіт (Додаток М) та аудиторський висновок (Додаток Н) складається за результатами проведення аудиту на ТОВ «Аріс». Аудиторський звіт містить відомості про стан обліку, внутрішнього контролю, достатність і достовірність фінансової звітності. Аудиторський звіт складається тільки для замовника і може бути опублікований тільки за його дозволом. В аудиторському висновку подається оцінка помилок у системах обліку та внутрішнього контролю підприємства та їхнього впливу на фінансову звітність. Відмінність аудиторського звіту від аудиторського висновку в тому, що аудиторський звіт не є аудиторським документом та розрахований виключно на замовника. Аудиторський висновок розрахований на широке коло користувачів. Його публікація є свідоцтвом того, що річний бухгалтерський звіт підприємства як в цілому так і в деталях відповідає діючому законодавству, методологїї ведення бухгалтерського обліку.
Після проведення аудиторської перевірки складається акт приймання здачі виконаних аудиторських робіт (Додаток Л). Даний документ складається у двох примірниках, один з яких залишається у замовника, а другий - у виконавця.
Як було розглянуто вище, документальне оформлення аудиторської перевірки складається з двох видів документації: робочої та підсумкової. В даному розділі мова піде саме про підсумкову документацію.
Підсумкова документація складається з аудиторського висновку та документації, яка передається замовникові перевірки, тобто її можна назвати додатковою. Додаткова підсумкова документація не є обов'язковою і видається замовникові тільки в тому випадку, коли аудитор вважає це необхідним, або у випадку, коли це обумовлено в договорі чи додатковій угоді між аудитором та клієнтом. Вона оформляється як додаток до аудиторського висновку або як самостійний документ.
Аудитор може не посилатися у висновку на додаткову документацію у тому разі, якщо викладене в ній не є настільки істотним, щоб вплинути на зміст аудиторського висновку. Зміст та форми додаткової документації аудиту визначає сам аудитор. Приклад аудиторського звіту наведено в додатку
Обов'язковим компонентом підсумкової документації являється аудиторський висновок. Порядок складання висновку регламентується ННА № 26 Аудиторський висновок та № 28 Аудиторські висновки спеціального призначення. Законом України «Про аудиторську діяльність» та національним нормативом України з аудиту № 26 передбачено, що аудитор повинен проаналізувати і оцінити інформацію, отриману на підставі аудиторських доказів для формування висновку.
Висновок аудитора за результатами аудиту буває різних видів. Класифікація висновків наведена на малюнку.
Аудиторський висновок
За своїм правовим статусом висновок прирівнюється до висновку експертизи, що призначається у відповідності до процесуального законодавства України. Аудиторський висновок складається у довільній формі, але обов'язково повинен містити такі елементи:
заголовок;
замовник;
вступ;
масштаб перевірки;
висновок про перевірену фінансову звітність;
дата аудиторського висновку;
підпис;
адреса аудиторської фірми.
Заголовок містить запис про те, що аудиторську перевірку проведено аудитором (прізвище, ім'я, або назва аудиторської фірми). Це є свідченням того, що під час аудиту не було жодних обставин, які змогли привести до порушення принципу незалежності перевірки.
Датою аудиторського висновку є день завершення аудиторської перевірки. В цей день аудитор повинен доповісти про результати перевірки керівництву підприємства, що перевіряється. Завершується складання аудиторського висновку підписом аудитора або імям аудиторської фірми, оскільки вона несе юридичну відповідальність за якість проведення аудиту.
Умовно-позитивний висновок надається тоді коли виникає будь-яка фундаментальна невпевненість або незгода, яка є підставою для відмови від позитивного висновку. Незгода виникає у випадках неприйнятності звітної політики, при розходженні в думці відносно фактів чи сум в фінансовій звітності. Також наявність фундаментальної незгоди може призвести до представлення клієнту негативного висновку. Порядок надання і підстави для умовно-позитивного та негативного висновку регламентується ННА № 26. У всіх випадках, коли аудитор складає висновок, який відрізняється від позитивного, він повинен дати опис усіх суттєвих причин його невпевненості і незгоди.
Відмова від висновку виникає у випадку невпевненості чи обмеження масштабу перевірки, які настільки фундаментальні, що аудитор не може прийти до висновку стосовно фінансових документів в цілому. Аудитор обовязково вказує з яких причин висновок не може бути складений. Якщо аудитор дає відмову від надання аудиторського висновку він говорить про неможливість на підставі наведених аргументів сформулювати висновок про фінансову звітність підприємства.
ВИСНОВОК
В даній курсовій роботі тему «Організація аудиту грошових коштів» було розглянуто теоретичні основи організації аудиторської перевірки витрат основної діяльності, методика аудиторської перевірки і особливості проведення аудиту в умовах використання клієнтом обчислювальної техніки для ведення обліку. Аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам. Національним нормативом № 3 ."Мета та загальні принципи аудиту фінансової звітності" метою аудиту визначено "висловлення аудитором висновку про те, чи відповідає фінансова звітність, в у сіх суттєвих аспектах, інструкціям, які регламентують порядок підготовки і представлення фінансових звітів" Аудит повинен бути організований так, щоб адекватно відображати всі аспекти діяльності суб'єкта, що перевіряється, настільки, наскільки вони відповідають перевіреній фінансовій інформації.
Аудитор досліджує процес відображення окремих операцій, починаючи з первинних документів і закінчуючи звітністю; перевіряє наявність усіх необхідних реєстрів і порядок їх ведення, виконує арифметичні перевірки обігів і залишків на рахунках та підсумків звітів і окремих документів; установлює правильність оформлення первинних документів, використання плану рахунків, у тому числі введених нових рахунків.
Здійснюючи аудит касових операцій, слід керуватися Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 № 72. Це Положення поширюється на усіх юридичних осіб (крім банків і підприємств зв'язку) незалежно від форми власності та виду діяльності, а також на фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи.
Як показала дана робота аудит касових операцій досить трудомістка процедура, яка потребує від аудиторів значної уваги, знання нормативно-правової бази, яка регулює здійснення грошових операцій, а також впевненості в мінімізації ризику як зі сторони клієнта так і зі сторони аудитора. Взагалі методика проведення аудиту каси мало в чому відрізняється від аудиту інших ділянок діяльності підприємства. Тобто перш за все визначається мета і завдання перевірки, вивчається нормативно-правова база, яка стосується регулювання фінансових взаємовідносин. Велика увага приділяється вивченню і оцінці системи внутрішнього контролю так як від неї багато в чому залежить довіра аудитора до перевіряємого підприємства і можливість покладатися на свідчення персоналу. Отримавши інформацію аудитор виконує основну частину перевірки: планує подальшу роботу і складає програму аудиторської перевірки.
Основні положення програми являються переліком процедур в ході яких аудитор перевіряє правильність, повноту відображення руху грошових коштів в касі. Одержані дані аудитор фіксує в робочих документах , а свої думки викладає на завершальному етапі в аудиторському висновку. Цей висновок являється доказом того відповідає чи ні відображення руху грошових коштів чинному Положенню про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, обліковій політиці підприємства, іншим нормативно-правовим актам.
Таким чином зясовується різного роду порушення, крадіжки, навмисні зловживання, які в кінцевому привели б до відтоку грошових коштів, а в крайньому випадку - банкротству підприємства. Це ще раз підтверджує необхідність та важливість зовнішнього контролю - аудиту для забезпечення успішної фінансово-господарської діяльності.
.Список використаної літератури
Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22.04.1993р. №3125-ХІІ, із змінами та доповненнями.
Положення бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу - http: www.rada.gov.ua <#"justify">Додаток 1
ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ
)Раптова ревізія - перевірка і перерахунок усіх грошей та цінностей, які знаходяться у касі
)Перевірка правильності заповнення первинних касових документів та ведення касової книги - перевірка правильності заповнення касових ордерів(не допускаються виправлення, закреслювання та інше);реєстрація касових ордерів у журналі реєстрації касових документів; наявності однієї касової книги на підприємстві; порядку її ведення
)Перевірка встановленого ліміту каси та додержання його підприємством - перевірка касової книги та інших регістрів обліку на предмет перевищення встановленого ліміту каси.
)Перевірка наявності проведення інвентаризації каси - перевірка актів інвентаризацій каси; дотримання вимог нормативних документів, які регулюють порядок проведення інвентаризації.
)Перевірка правильності видачі готівки з каси - перевірка використання готівки на цілі, для яких вона одержана в установі банку; видача готівки на поточні потреби підприємства залежно від кількості працівників та її використання.
)Правильність оприбуткування готівки - перевірка повного оприбуткування готівки від реалізації продукції за готівку;повного оприбуткування готівки у касі при отриманні готівки з розрахункового рахунка; повернення підзвітних сум, депонованої заробітної плати.
Додаток 2
Аудиторське підприємство ____________
Україна, м. ____________
Ліцензія №_____ чинна до_____________________________________________
Аудиторський звіт за наслідками аудиторської перевірки
ТОВ «Аріс» м. Мелітополь ____ _____________ 200___ р.
Відповідно до ЗУ Про аудиторську діяльність аудиторським підприємством _______ на підставі договору № ____ від _______ 200____ р. проведена аудиторська перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «Аріс» за період 01.01.200_р. по 01.01.200_р.
Мета перевірки
Метою аудиторської перевірки є підтвердження повноти та достовірності балансу, звіту про фінансові результати та їх використання та звіту про фінансово-майновий стан підприємства станом на 01.01.200_р.
Об'єкт перевірки
ТОВ «Аріс» зареєстровано реєстраційною палатою виконкому_____________
Юридична адреса: __________________________________________________
Код підприємства___________________________________________________
ТОВ створене з метою сприяння формуванню товарного ринку, задоволення суспільних потребу його продукції, роботах та послугах.
Для здійснення поставленої мети товариство здійснює свою діяльність відповідно до ЗУ Про господарські товариства, Про підприємницьку діяльність, Про підприємства в Україні та інші законодавчих актів і статуту....
Операції з готівкового обігу
Робота з готівкою регламентується Положенням про ведення касових операцій в національній валюті України. При перевірці операцій з готівкового обігу були виявлені такі порушення:
У всіх прибуткових касових ордерах відсутній відбиток печатки підприємства. Згідно п.12 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України приймання готівки касами підприємств проводиться за ПКО, підписаними головним бухгалтером або особою ним уповноваженою. Про приймання грошей видається квитанція за підписом головного бухгалтера або особи ним уповноваженої та касира завірена печаткою (штампом) касира або відбитком касового апарата.
У деяких видаткових касових ордерах немає підписів керівника та не зазначено на які цілі були видані гроші під звіт. Згідно з пунктом 13.......
У грудні 200_ року не оприбуткована виручка на суму ____ хоча до документів підшито квитанцію до прибуткового касового ордеру №_____.
У платіжній відомості на видачу заробітної плати № 3 за березень 200 р. та за вересень відсутні підписи, що свідчать про отримання грошей. Гроші на розрахунковий рахунок не поверталися. .................