Управління доходами торговельного підприємства від операційної діяльності (за матеріалами ТОВ 'Боярські Ряди', м. Боярка)

Управління доходами торговельного підприємства від операційної діяльності (за матеріалами ТОВ 'Боярські Ряди', м. Боярка)

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра економіки підприємництва

ДИПЛОМНА РОБОТА

Управління доходами торговельного підприємства від операційної діяльності (за матеріалами ТОВ «Боярські Ряди», м. Боярка)

Київ - 2012

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. Теоретичні основи управління доходами торговельного підприємства

.1 Економічна сутність доходів підприємства від операційної діяльності

.2 Основні етапи процесу управляння доходами підприємства від операційної діяльності

.3 Фактори, що обумовлюють обсяги доходів торговельного підприємства

. Розділ 2. Дослідження доходів торговельного підприємства ТОВ «Боярські Ради» від операційної діяльності

2.1 Аналіз обсягу та структури доходів підприємства ТОВ «Боярські Ряди»

.2 Оцінка достатності доходів від операційної діяльності для забезпечення рентабельної діяльності підприємств

.3 Аналіз факторів, що впливають на обсяг доходів підприємства від операційної діяльності

Розділ 3. Обґрунтування планового обсягу доходів від операційної діяльності торговельного підприємства ТОВ «Боярські Ряди»

.1 Розрахунок планового обсягу доходу від операційної діяльності

.2 Резерви підвищення доходів від операційної діяльності та управлінські рішення відповідно його досягнення

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

дохід операційна управлінській резерв

ВСТУП

Умови формування ринкових відносин в Україні, що пов’язані з динамічністю зовнішнього середовища, зниженням купівельної спроможності населення, загостренням конкурентної боротьби, потребують пошуку засобів виживання підприємств та забезпечення їх ефективного функціонування. При цьому найбільш гостро відчувають на собі труднощі становища торговельні підприємства, результати діяльності яких безпосередньо залежать від розробки стратегічних орієнтирів в забезпеченні виходу з кризи, стабілізації і розвитку торгівлі.

Згідно чинного законодавства в умовах ринкової економіки підприємства здійснюють свою діяльність з метою отримання відповідного доходу (прибутку).

Отримання доходів створює основу для самофінансування підприємства, за умови, що їх розмір достатній для покриття витрат підприємства з реалізації товарів та інших видів діяльності, виконання зобов’язань перед бюджетом та утворення чистого прибутку.

Доходи торговельного підприємства мають свої особливості щодо структури, джерел формування, напрямків використання і таке інше, тому потребують окремої уваги при визначенні політики щодо їх управління.

Розмір отримання доходів визначає економічну стратегію підприємства з питань управління матеріальними ресурсами та витратами, персоналом підприємства і оплатою його праці, податковою, інвестиційною, дивідендною політикою підприємства.

Ефективність управління процесом утворення доходів значною мірою залежить від якості аналізу, реальності виявлених резервів збільшення доходів, економічного обґрунтування планів ( прогнозів) формування доходів на майбутній період.

Тому тема розробки управлінських рішень щодо напрямів зростання доходів торговельного підприємства є досить актуальною для практики господарювання. Обґрунтування цих рішень допоможуть підприємцям краще орієнтуватися в умовах невизначеності, будуть основою для визначення чинників та обсягів торговельної діяльності з метою забезпечення не тільки виживання та стабілізації, але й розвитку суб’єктів господарювання.

Актуальність дослідження основ управління доходами торговельного підприємства, недостатнє їх висвітлення в економічній літературі, теоретичне та практичне значення для утвердження ринкових відносин зумовили вибір теми дипломної роботи: «Управління доходами торговельного підприємства від операційної діяльності».

Метою дослідження даної дипломної роботи є вивчення системи сучасних методів управління доходами торговельного підприємства від операційної діяльності, з’ясування на практиці механізму формування доходів та здійснення оцінки достатності доходів для забезпечення беззбиткової та рентабельної діяльності підприємства.

Реалізація мети дослідження вимагає розв’язання таких основних задач:

висвітлення економічної сутності доходів торговельного підприємства від операційної діяльності;

визначення основних етапів процесу управління доходами підприємства від операційної діяльності;

дослідження факторів, що обумовлюють обсяги доходів торговельного підприємства;

аналіз обсягу та структури доходів підприємства ТОВ «Боярські Ряди»;

аналіз факторів, що впливають на обсяг доходів підприємства від операційної діяльності;

оцінка достатності доходів від операційної діяльності для забезпечення рентабельної діяльності підприємства;

розрахунок планового обсягу доходу від операційної діяльності ТОВ «Боярські Ряди»;

обґрунтування напрямків зростання доходів торговельного підприємства ТОВ «Боярські Ряди».

Предметом дослідження є теоретичні засади та практичні аспекти розробки політики управлянні доходами торговельного підприємства.

Об’єктом дослідження є процес управління доходами товариства з обмеженою відповідальністю «Боярські Ряди», що здійснює оптово-роздрібну торгівлю меблями.

Фінансово-господарська діяльність ТОВ «Боярські Ряди» у 2011 році характеризувалася такими показниками: обсяг товарообороту - 145822,6 тис. грн., обсяг доходу від операційної діяльності - 162057,6 тис грн., обсяг чистого прибутку - 54525,2 тис. грн.

Інформаційна база. Теоретичну основу дослідження складають наукові праці українських та зарубіжних учених з проблематики управління доходами торговельного підприємства, законодавчі та нормативні акти України, що регулюють діяльність підприємств, матеріали спеціалізованих видань та наукових конференцій. У практичній частині дослідження використовувались дані бухгалтерського обліку та звітності ТОВ «Боярські Ряди» - ф.№1 «Баланс», ф.№2 «Звіт про фінансові результати», примітки до річної фінансової звітності тощо.

Методи дослідження. При проведенні аналітичних розрахунків у дипломній роботі були використані: для аналізу зміни обсягів та структури показників у динаміці - методи горизонтального та вертикального (структурного) аналізу, для оцінки ефективності управління доходами підприємства - метод фінансових коефіцієнтів, для оцінки кількісного впливу факторів на результативний показник - метод абсолютних різниць. Планові розрахунки здійснені за допомогою економіко - статистичного методу та методу техніко-економічних розрахунків.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що обґрунтування напрямків зростання обсягу доходів від операційної діяльності та управлінських рішень відповідно його досягнення буде прийняте для впровадження на підприємствах торгівлі.

РОЗДІЛ І. Теоретичні основи управління доходами торговельного підприємства

1.1 Економічна сутність доходів підприємства від операційної діяльності

Функціонування будь - якого підприємства, незалежно від видів його діяльності і форм власності, в умовах ринку визначається його здатністю створювати необхідну і достатню величину прибутку. Тому аналіз доходів займає провідне місце в системі комплексного економічного аналізу, оскільки за ним оцінюється ступінь досягнення кінцевої мети діяльності підприємства.

Загальний дохід підприємства - це сума грошових коштів, отриманих фірмою від продажу певної кількості продукції, котра виступає спонукальним мотивом і джерелом діяльності підприємства [7].

У відповідності з поточним законодавством України (а саме, положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід"), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

З практичного погляду показник "дохід" є виручкою підприємства від реалізації продукції, надання послуг та виконання робіт без врахування податку на додану вартість та акцизного збору.

Отже, дохід - це загальна сума коштів, що надходить на підприємство за певний період, за вирахуванням податків, яка призводить до збільшення активу або зменшення зобов'язання та може бути використана на споживання та інвестування.

У процесі управління доходами торговельного підприємства головна роль відводиться формуванню доходу від операційної діяльності. Основу операційної діяльності торговельного підприємства становить торгівельна діяльність, яка в свою чергу доповнюється інвестиційною та фінансовою діяльністю.

Операційна діяльність - це основний вид діяльності підприємства, з метою здійснення якої воно створено. Характер операційної діяльності підприємства визначається насамперед специфікою галузі економіки, до якої воно належить. Основу операційної діяльності торговельних підприємств складає торговельна діяльність, що доповнюється здійснюваною ними інвестиційною й фінансовою діяльністю. Разом із тим, інвестиційна діяльність є основною для інвестиційних компаній, інвестиційних фондів і інших інвестиційних інститутів, а фінансова діяльність є основною для банків і інших фінансових інститутів.

Операційна діяльність торговельного підприємства характеризується наступними основними особливостями, що визначають характер формування доходу [16]:

. Вона є головним компонентом усієї господарської діяльності підприємства, основною метою його функціонування. Основний обсяг сформованих активів, основна чисельність персоналу підприємства обслуговують цю діяльність. Відповідно дохід від операційної діяльності при нормальних умовах функціонування підприємства займає найбільшу питому вагу в загальному обсязі доходу підприємства.

. Операційна діяльність носить пріоритетний характер по відношенню до інвестиційного, фінансового й іншого видів діяльності. Тому розвиток будь-яких інших видів діяльності не повинний вступати в протиріччя з розвитком операційної діяльності, а тільки підтримувати її. Відповідно і дохід від інвестиційного, фінансового й іншого видів діяльності не повинен формуватися на шкоду формуванню доходу від операційної діяльності.

. Інтенсивність розвитку операційної діяльності є основним параметром оцінки окремих стадій життєвого циклу підприємства. Відповідно можливості формування операційного доходу на різних стадіях життєвого циклу підприємства визначають мету й задачі не тільки політики управління доходом, але і спрямованість загальної стратегії розвитку підприємства.

. Господарські операції, що входять до складу операційної діяльності підприємства, носять регулярний характер. У порівнянні з операціями інших видів діяльності частота операцій по ній найвища. Це визначає регулярність формування операційного доходу в нормальних умовах господарювання підприємства.

. Операційна діяльність підприємства орієнтована в основному на товарний ринок, у той час як фінансова й інвестиційна його діяльність здійснюються переважно на фінансовому ринку. При цьому, операційна діяльність зв'язана з різними видами і сегментами товарного ринку, обумовленими специфікою використовуваної сировини й матеріалів, складом використовуваного устаткування, характером готової продукції. Відповідно й умови формування операційного прибутку в значній мірі зв'язані зі станом кон'юнктури відповідних видів і сегментів товарного ринку.

. Здійснення операційної діяльності пов'язане з капіталом, вже інвестованим у неї, у той час як майбутнє інвестування капіталу є предметом інвестиційної та фінансової діяльності підприємства. Інвестований в операційну діяльність капітал приймає форму операційних активів підприємства. Від складу цих активів, їхньої збалансованості, швидкості обертання й інших характеристик значною мірою залежить здатність підприємства генерувати операційний прибуток. Тому одним із важливих факторів успішного формування операційного прибутку є ефективне управління операційними активами підприємства.

. У процесі операційної діяльності споживається значний обсяг живої праці, на відміну від інвестиційної й фінансової діяльності, де витрати цієї праці несуттєві. Відповідно і здатність підприємства генерувати операційний прибуток у значній мірі залежить від достатності використовуваних трудових ресурсів, професійного й кваліфікаційного складу персоналу і т.п. Використання живої праці значною мірою визначає специфіку операційних витрат, пов'язаних із стимулюванням персоналу, забезпеченням належних умов праці, формуванням особливих видів податкових платежів підприємства і т.п., що відбивається і на умовах формування його операційного прибутку.

. Операційній діяльності властиві, поряд із загальними, і специфічні види ризиків, що поєднуються поняттям операційний ризик. Тому рівень операційного прибутку, одержуваний підприємством при різних альтернативних варіантах господарювання, повинний у першу чергу, співвідноситися з рівнем операційного ризику.

Операційну діяльність підприємства поділяють на основну операційну діяльність та іншу операційну.

Основна операційна діяльність - це операції, пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), які є профілюючою метою функціонування підприємства і забезпечують основну частку його доходу.

Інші види операційної діяльності передбачені статутом підприємства і зумовлені необхідністю раціонального використання виробничих ресурсів чи капіталу.

Одним з найважливіших показників, що визначає суму прибутку як кінцевого результату діяльності підприємства, є розмір доходу, що формується в процесі своєї діяльності. Зокрема в торгівлі, з урахуванням специфіки виконуваних функцій і особливостей формування доходів та витрат, прибуток визначається як різниця між доходом підприємства і його поточними витратами. У відповідності з поточним законодавством України (а саме, положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід") дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Сума отриманих доходів є фінансовою основою розвитку операційної діяльності підприємства, що забезпечує вирішення наступних трьох важливих задач [23]:

. Основна частина операційних доходів підприємства є джерелом відшкодування усіх поточних витрат, пов’язаних зі здійсненням його операційної діяльності. Реалізація цієї задачі забезпечує самоокупність діяльності підприємства.

. Частина доходів підприємства є джерелом виплат податкових платежів, пов’язаних зі здійсненням цієї діяльності. За рахунок цієї частини доходів забезпечується формування коштів державного та місцевих бюджетів, позабюджетних фондів. Реалізація цієї задачі забезпечує виконання фінансових зобов’язань підприємства пере державою.

. Певна частина доходів підприємства є джерелом формування його чистого прибутку. За рахунок цієї частини доходів підприємство формує фонди виробничого розвитку, резервний, додаткового матеріального стимулювання персоналу, соціальних виплат, виплат власникам підприємства і т.п. Реалізація цієї задачі забезпечує самофінансування розвитку підприємства на розширеній основі у майбутньому.

Підприємства, в тому числі і торгівельні, можуть отримувати доходи від багатьох видів діяльності. Згідно із П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати” види діяльності, і відповідно отримані доходи (витрати) можуть поділятись на наступні (рис. 1.1).

Отже, доходи від операційної діяльності підприємства включають дві складові: дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) та інші операційні доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - відповідно до положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" - являє собою загальний доход (виручку) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг, без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Інші операційні доходи представляють собою суму інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

У зв’язку з тим, що в торгівлі нова споживча вартість не створюється, доход від реалізації товарів являє собою плату за надання торговельно-посередницької послуги (доведення товарів до споживачів та їх реалізація), яка становить частину виручки торговельного підприємства.

Різниця між ціною продажу та закупівлі товарів на різних стадіях реалізації товару являє собою доход торговельного підприємства від реалізації одиниці товару. Найбільшу питому вагу в доходах торговельного підприємства займають доходи від основної діяльності - торговельної. Ці доходи для торговельного підприємства отримали назву комерційного доходу.

Можна сказати, що комерційний доход торговельного підприємства формується як різниця між виручкою від реалізації товарів та сумою оплати постачальникам закуплених товарів. Отже, носієм доходів від реалізації торговельного підприємства є розмір торговельної надбавки (знижки), яка встановлюється на підприємстві в процесі розробки його цінової політики.

До іншої операційної діяльності належить процес вибуття будь-якого активу (основних засобів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, матеріальних цінностей, куплених для переробки у виробництві, але не використаних з різних причин , цінних паперів невласної емісії, нематеріальних активів тощо).

Узагальнену класифікацію доходу від операційної діяльності та його складових ілюструє наступний рисунок (1.2.) [34]:

Отже, як можна зробити висновок, що основним джерелом операційних доходів підприємства є виручка від реалізації товарів, яка виступає сумою грошових надходжень на підприємство протягом певного періоду. Другою складовою є інші операційні доходи, котрі можуть включати будь-які із вище перелічених статей, в залежності від умов та специфіки діяльності торговельного підприємства.

Таким чином, розглянувши економічну сутність операційних доходів торговельного підприємства, їх класифікацію, місце в системі управління показниками економічного розвитку, слід підкреслити, що це важливий фінансовий показник, адже він є джерелом покриття поточних витрат, сплати податку на додану вартість та формування прибутку підприємства. Від розміру доходу від операційної діяльності підприємства залежать його можливості щодо оплати праці і формування чисельності та складу працівників, можливості розвитку матеріально-технічної бази, виплати дивідендів тощо.

Мал.1.2. Класифікація доходів від операційної діяльності торговельного підприємства [12]

1.2 Основні етапи процесу управління доходами підприємства від операційної діяльності

Управління доходами - це частина економічної стратегії торговельного підприємства.

Управління доходами спрямовано на створення економічних умов, які забезпечують відшкодування постійних витрат торговельного підприємства, покриття змінних операційних витрат, які залежать від обсягу реалізації продукції, повної та своєчасної сплати всіх видів податків та обов’язкових платежів та забезпечення отримання цільового чистого прибутку.

Досягнення цих умов пов’язано:

по-перше, з обґрунтування цін на товари, які закуповуються;

по-друге, з раціональністю умов комерційних угод (вибору місця розташування постачальника, умов транспортування та страхування, характеру розрахунків, валюти та термінів платежу та ін.);

по-третє, з встановленням економічного обґрунтованих цін продажу товарів, стимулюючих збільшення попиту (реалізації);

по-четверте, із скороченням кількості ланок товароопросування, яке дозволяє збільшити розміри доходів, які отримуються, за рахунок скорочення кількості посередників;

по-п’яте, з формуванням оптимального асортименту реалізуємих товарів, які відповідають структурі споживчого попиту та забезпечуючи отримання необхідного об’єму доходів;

по-шосте, з диверсифікацією діяльності (асортиментної, регіональної, за видами діяльності), що дозволяє забезпечувати компенсацію можливих втрат доходу у випадку несприятливих змін по окремим товарним, регіональним ринкам, чи погіршення можливостей здійснення окремих видів діяльності.

Таким чином, управління доходами торговельного підприємства передбачає:

Обґрунтування видів діяльності, доцільних для здійснення торговим підприємством.

Встановлення критеріїв ефективності укладених комерційних угод для закупівлі товарів.

Формування гнучкої цінової політики під час закупівлі та продажу товарів.

Обґрунтоване використання системи цінових знижок, своєчасність їх впровадження, які дозволяють забезпечити розширення обсягів реалізації товарів (під час надання знижок покупцям) чи збільшення об’ємів доходів (під час узгодження знижок, які подаються постачальникам).

Встановлення економічно обґрунтованого розміру торговельних надбавок (знижок).

Торговельне підприємство може застосовувати як єдиний розмір торговельної надбавки, так і диференціювати його за товарними групами з врахуванням витратоміскості їх реалізації. У цьому випадку асортиментна структура обороту справляє суттєвий вплив на об’єми формування доходу.

Управління доходами, як і іншими економічними показниками, передбачає:

створення інформаційної бази для прийняття управлінських рішень;

проведення аналізу обсягу, складу отриманих доходів; чинників, які визначають їх розмір та рівень; ступеню достатності отримання доходів для забезпечення самофінансування розвитку підприємства;

формування політики отримання доходів та вибір інструментів та важелів її реалізації;

розробка прогнозу різних можливих варіантів отримання доходів за видами діяльності та їх експертиза з оцінкою доцільності реалізації;

формування оптимального варіанту плану доходів підприємства.

Розробка стратегії управління доходами торговельного підприємства передбачає попереднє дослідження процесу формування доходів, визначення основних тенденцій та закономірностей, які притаманні; виявлення та кількісну оцінку факторів, що обумовлюють обсяг та рівень доходів.

Інформаційною основою аналізу доходів торговельного підприємства є матеріали бухгалтерської звітності - Ф №2 “Звіт про фінансові результати діяльності”, Ф №1 “Баланс”, оборотна відомість по рахунках, на яких ведеться аналітичний облік отриманих доходів; статистичної звітності - Ф №3 - торг. “Звіт про надходження, реалізацію та залишки товарів”, Ф №1 - кр. “Звіт про товарооборот", матеріали оперативного та управлінського обліку, що пов’язані з цінами закупівлі та продажу товарів, договору оренди торговельних приміщень та обладнання, договору фінансових інвестицій тощо.

Аналіз операційних доходів торговельного підприємства передбачає проведення наступної аналітичної роботи (рис.1.3).

Мал. 1.3. Послідовність проведення аналізу операційних доходів торговельного підприємства [7]

Метою першого етапу аналітичної роботи є дослідження загального обсягу операційних доходів підприємства. Для цього виконуються так завдання: досліджується його абсолютна і відносна зміна, порівняно з попереднім періодом, аналізується склад даного виду доходів, тобто питома вага формування доходів в їх загальному обсязі, та джерела його отримання підприємством.

Метою другого етапу проведення аналізу операційних доходів є вивчення основних джерел формування виручки від реалізації товарів (вроздріб, дрібний опт, платні послуги тощо). Тобто досліджується обсяг формування виручки від кожного джерела, їх питома вага в загальному обсязі.

Наступний третій етап передбачає визначення комерційного доходу підприємства, його рівня та розрахунок його зміни порівняно з попереднім періодом.

Метою четвертого етапу аналізу є оцінка рівня доходів інших видів діяльності підприємства. Тобто, виконуються такі завдання: проводиться розрахунок і аналіз динаміки відносних показників отримання доходів від таких видів діяльності, як інвестиційна, кредитна, орендна, посередницька. Рівень доходності даних видів діяльності порівнюється з рівнем валового доходу для визначення пріоритетних напрямків розвитку підприємства, його диверсифікації. Порівняння та оцінка здійснюється за допомогою розрахунків доходності витрат (співвідношення між сумами доходів і витрат) та доходності активів (обсяг формування доходів на одиницю активів, що використовуються) різних видів діяльності підприємства.

П'ятий етап дослідження -кількісна оцінка факторів - має на меті наступне:

А. Аналіз впливу внутрішніх і зовнішніх, а також якісних і кількісних факторів на обсяг і структуру операційних доходів підприємства; Б. Оцінка впливу кількісних факторів на обсяг комерційного доходу підприємства.

Для виконання шостого етапу аналітичної роботи - оцінка невикористаних можливостей по отриманню доходів від операційної діяльності - необхідна наявність інформації стосовно ціни продажу окремих видів та різновидностей товарів на підприємствах-аналогах і конкурентах, або інформація стосовно ціни придбання по альтернативних каналах постачання.

При наявності даної інформації розраховуються невикористані можливості по отриманню операційних доходів за рахунок удосконалення політики товаропостачання через зменшення ціни закупівлі, або цінової політики, якщо є можливість збільшення цін реалізації.

Оцінка невикористаних можливостей по отриманню операційних доходів проводиться вибірково, по окремих товарних групах, котрі мають для підприємства найбільш вагоме значення.

На завершальному сьомому етапі проводиться аналіз та оцінка достатності формування операційних доходів. Достатність формування оцінюється в цілому по підприємству на основі аналізу напрямків використання отриманих доходів (на сплату податків, покриття поточних витрат, формування чистого прибутку). Для цього визначаються обсяги, динаміка та питома вага кожного напрямку використання доходів в загальному обсязі їх формування, аналізуються показники доходності витрат та прибутковості даних доходів.

Оцінка достатності формування операційних доходів дозволяє зробити висновок стосовно вимог самоокупності та самофінансування розвитку торговельного підприємства.

На практиці в залежності від використовуваних методів розрізняють такі основні системи проведення аналізу на підприємстві як горизонтальний аналіз, вертикальний аналіз, порівняльний аналіз, аналіз коефіцієнтів.

І. Горизонтальний (або трендовий) аналіз доходів базується на вивченні динаміки окремих його показників у часі. У процесі використання цієї системи аналізу розраховуються темпи росту (приросту) загального обсягу доходу та його складових, визначаються загальні тенденції його зміни (або тренда). На практиці найбільше поширення одержали такі види горизонтального (трендового) аналізу:

. Порівняння показників доходу звітного періоду з показниками попереднього періоду (наприклад, із показниками попереднього місяця, кварталу, року).

. Порівняння показників доходу звітного періоду з показниками аналогічного періоду минулого року (наприклад, показників третього кварталу звітного року з аналогічними показниками третього кварталу попереднього року). Цей вид аналізу застосовується на підприємствах із яскраво вираженими сезонними особливостями господарської діяльності.

. Порівняння показників за ряд попередніх періодів. Ціллю цього виду аналізу є виявлення тенденцій зміни окремих досліджуваних показників в динаміці.

Всі види горизонтального (трендового) аналізу доповнюються звичайно дослідженням впливу окремих факторів на зміну відповідних результативних показників. Використовуючи результати таких досліджень, можна побудувати відповідні факторні моделі, які потім можна застосувати в процесі планування окремих показників.

Вертикальний (або структурний) аналіз доходу базується на його структурному розкладанні на складові. У процесі застосування цієї системи аналізу розраховуються питомі ваги окремих структурних складових доходу.

Порівняльний аналіз доходу базується на зіставленні значень окремих груп аналогічних його показників між собою. У процесі використання цієї системи аналізу розраховуються розміри абсолютних і відносних відхилень порівнюваних показників. У практиці управління найбільше поширення одержали такі види порівняльного аналізу:

. Порівняльний аналіз показників даного підприємства і середньогалузевих підприємств-аналогів.

. Порівняльний аналіз показників даного підприємства і підприємств - конкурентів.

. Порівняльний аналіз показників окремих центрів відповідальності (структурних підрозділів підприємства).

. Порівняльний аналіз звітних і планових (нормативних) показників.

Аналіз коефіцієнтів (БІ-аналіз) базується на розрахунку співвідношення різноманітних абсолютних показників між собою.

Достатність формування доходів оцінюється в цілому по підприємству на основі аналізу напрямків використання отриманих доходів (на сплату податків, покриття постійних та змінних витрат, формування чистого прибутку). Для цього визначаються обсяги, динаміка та питома вага кожного напрямку використання доходів в загальному обсязі їх формування, аналізуються показники дохідності витрат та прибутковості доходів.

Оцінка достатності формування доходів дозволяє зробити висновок стосовно виконання вимог самоокупності та самофінансування розвитку торговельного підприємства.

Важливою складовою політики управління доходами підприємства є розробка плану доходів підприємства, який забезпечується комплексом заходів щодо проведення розрахунків окремих видів доходів на майбутній період.

Основними вихідними передумовами планування доходів підприємства є: розроблений план реалізації, що визначає обсяги та склад торговельної продукції на майбутній період; цільова сума прибутку, що забезпечує умови ефективного розвитку підприємства в плановому періоді; розроблена цінова політика підприємства.

Обґрунтування та розрахунок показників плану господарсько-фінансової діяльності підприємства здійснюється шляхом використання різних методів планування.

Дохід від реалізації товарів планується в залежності від наявності (на момент розробки плану) необхідної інформації за допомогою методу прямих техніко-економічних розрахунків або факторно-аналітичного методу.

При застосуванні факторно-аналітичного методу визначення планового розміру доходів відбувається наступним чином:

Проводиться оцінка тенденції зміни рівня комерційного доходу за низку попередніх плановому періодів на основі побудови та аналізу динамічного ряду.

Здійснюється прогнозування рівня комерційного доходу на плановий період, виходячи з базового рівня валового доходу, темпу його зміни, який склався в проаналізованому періоді чи на основі формування трендової економіко-математичної моделі. Прогнозований таким чином рівень комерційного доходу відображає умови здійснення торговельної діяльності (зміни в асортиментній структурі товарообігу, їх складі, джерелах отримання товарів і т.і.), який склався у ретроспективному періоді.

Визначається сума комерційного доходу при плановому обсязі товарообігу (Тпл) та прогнозованому рівні комерційного доходу (РКДпл).

. Оцінюються можливі резерви збільшення комерційного доходу за рахунок управління окремими чинниками, які визначають його розмір.

Застосування методу прямих техніко-економічних розрахунків передбачає наявність інформації про обсяг продажу товарів за окремими товарними групами і відповідного до них рівня комерційного доходу чи обсягу угод на закупівлю товарів за взятими контрактами, рівень цін закупівлі та прогнозованих цін реалізації.

У першому випадку розрахунок планового розміру комерційного доходу здійснюється за наступною формулою:

Плановий рівень комерційного доходу за товарними групами визначається, виходячи з розрахункового розміру торговельної надбавки у % до ціни закупівлі:

Ркд=

Під час використання інформації про комерційні угоди розрахунок планового розміру комерційного доходу роблять за наступною формулою:

КДпл=

Дохід від реалізації виробленої продукції (роботи, послуги) планується, виходячи з обсягів виробничої програми підприємства та прийнятих цін реалізації з урахуванням базових цін та наданих цінових знижок.

Для проведення розрахунку використовується наступна формула:

Дп=,

Запланований дохід від продажу матеріальних цінностей і майна розраховується як різниця між вартістю їх придбання (за балансовою оцінкою) та продажною ціною їх реалізації, яка передбачається, з урахуванням нормального зносу основних фондів і витрат підприємства, пов’язаних з їх демонтажем, передпродажною підготовкою та реалізацією. Розрахунок здійснюється за наступною формулою:

Аналогічно визначається дохід від продажу брокерських місць, якщо їх має підприємство, а також його нематеріальних активів.

Доходи від посередницької діяльності підприємства планують, виходячи з обсягів цієї діяльності і прийнятої форми оплати за послуги підприємства (розміру та порядку визначення винагороди):

Доходи від перепродажу матеріальних цінностей (продукції, товарів, послуг) не власного виробництва, які також відносяться до посередницької діяльності, плануються як правило, виходячи з обсягів завершення таких операцій і запланованої маржі (різниці в цінах).

Дохід підприємства, який отримано від пайової участі в спільних підприємствах та у створенні інших підприємств, планується на основі інформації про рентабельність їх діяльності, обсяг отримання чистого прибутку, а також закріпленого в засновницьких документах принципу (пропорції) його розподілу. Для проведення розрахунку може використовуватися наступна формула:

Дохід підприємства від цінних паперів, які належать підприємству, планується виходячи з виду цінного паперу (акція, облігація, сертифікат та інш.) та характеру доходу (гарантований, не гарантований).

Якщо підприємство являється власником акцій інших підприємств, то рівень отримання доходу не гарантується і визначається за результатами господарсько-фінансової діяльності цього підприємства з урахуванням прийнятої ним дивідендної політики.

Для оцінки прогнозу отримання дивідендів із простих акцій може використовуватися наступна формула:

Якщо підприємство є власником привілейованих акцій, облігацій, сертифікатів та інших видів цінних паперів з гарантованим розміром отримання доходу, то його розмір планується виходячи з номінальної вартості цих паперів, рівня гарантованого доходу (відсотку) та терміну його виплати.

Необхідний розрахунок може бути здійснений за наступною формулою:

Загальний план отримання доходів розраховується як сума їх планового отримання за всіма джерелами утворення.

Плановий розмір отримання доходів повинен бути достатнім для:

формування фонду грошових коштів, необхідних для розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість;

покриття постійних та змінних витрат на виробництво продукції;

отримання необхідної суми чистого прибутку, достатньої для вирішення виробничих та соціальних завдань підприємства.

Якщо доходи, які отримало підприємство будуть відповідати всім вище перерахованим потребам, то це створить основу для самофінансування підприємства і таки  й розмір доходів є необхідною (цільовою величиною).

З урахуванням цієї вимоги загальний плановий розмір отримання доходів (можливий) повинен бути порівняний з його цільовим чи необхідним розміром.

Розмір необхідного доходу підприємства може бути розрахований наступним чином:

Якщо розрахунки свідчать про те, що плановий розмір доходів відповідає їх необхідному розміру, тобто виконується умова:

Дможл ³ Днеобх, ( 1.12 )

то розроблений план може бути прийнятий до реалізації.

В протилежному випадку, коли

Дможл £ Днеобх, , ( 1.13)

необхідно провести роботу щодо пошуку і мобілізації наявних резервів росту доходів підприємства.

1.3 Фактори, що обумовлюють обсяги доходів торговельного підприємства

Господарча діяльність підприємств залежить від ряду взаємопов’язаних факторів організаційного, економічного і технічного характеру. В економічних дослідженнях під факторами розуміють умови для здійснення господарських процесів та причини, які впливають на них. Фактори взаємопов’язані між собою та впливають на результати господарської діяльності в різноманітних напрямках: одні - позитивно, інші - негативно. Вони діють взаємозв’язано, і негативні дії одних можуть знизити, або звести нанівець позитивний вплив інших факторів. В процесі аналізу проявляється та змінюється вплив кожного фактора на показники, що досліджуються, визначається причини їх виникнення, взаємозв’язку, взаємозалежності між аналізуємими показниками.

Всі явища та процеси господарської діяльності підприємства знаходяться у взаємозв'язку, взаємозалежності та взаємообумовленості, причому деякі з них - безпосередньо пов'язані між собою, а інші - опосередковано. Кожний результативний показник залежить від численних і різноманітних факторів. Оскільки операційний дохід торговельного підприємства є якісним показником його діяльності, то його розмір, структура та склад, а відповідно і рівень формуються під впливом цілої низки факторів як внутрішнього,1 так і зовнішнього середовища підприємства. Саме тому процес аналізу доходів торговельного підприємства поряд з дослідженням процесу їх формування, визначення основних тенденцій та закономірностей розвитку передбачає також виявлення та кількісну оцінку факторів, що обумовлюють обсяг та рівень доходів.

Комплекс факторів треба розглядати з урахуванням їх взаємодії та. виділенням головних і визначальних факторів для формування правильних висновків і підготовки відповідних управлінських рішень.

Фактори, які досліджуються, можуть бути класифіковані за різними ознаками.

Класифікація факторів - це розподіл їх за групами залежно від загальних ознак, що дає можливість точніше оцінити місце та роль кожного фактору у формуванні величини результативних показників.

Обсяг доходів на торговельному змінюється під впливом факторів як внутрішнього, так і зовнішнього характеру і тому для виявлення резервів збільшення доходів торговельного підприємства необхідно дослідити вплив на цей показник ряду факторів, що впливають на різні джерела формування доходів торговельного підприємства.

Отже, факторний аналіз являє собою аналіз впливу окремих факторів (причин) на результативний показник за допомогою детермінованих чи стохастичних прийомів дослідження. Причому факторний аналіз може бути

як прямим (власне аналіз), тобто роздроблення результативного показника на складові частини, так і зворотним (синтез), коли його окремі елементи з'єднують у загальний результативний показник.

Наведена класифікація дає можливість вивчити та оцінити їх вплив на показники, що вивчаються, розробити оптимальні управлінські рішення.

Зовнішні фактори впливу на операційний дохід підприємства - це фактори, які не залежать від діяльності підприємства:

державне регулювання цін в сучасних умовах на товари, які входять до споживчого кошика;

політика держави по формуванню доходів, скажімо відсутність індексації доходів населення залежно від темпів інфляції впливає на зниження купівельної спроможності населення, що приводить до зниження обсягів реалізації;

державне регулювання переліку та розміру податків, що формують ціни закупівлі та реалізації, і відповідно визначають рівень цін.

Внутрішні фактори впливу на дохід торговельного підприємства - це фактори, які залежать від діяльності підприємства:

місцезнаходження підприємства та його торговельних точок - даний фактор має позитивний вплив на отримання операційних доходів та прибутку, так як при відкритті кожної нової точки реалізації товарів враховувались такі критерії, як:

близькість до споживачів (що впливає на швидкість зміни попиту в процесі поставки нових товарів);

інфраструктура міста чи його району (наявність розгалуженої і узгодженої транспортної системи, забезпеченість потреб в електроенергії і телекомунікаціях та перспективи їх розвитку);

конкурентоспроможні переваги (розташування торговельних точок та окремих частин бізнесу в регіонах, де забезпечуються умови для покращення конкурентоспроможності та отримання певного цільового сегменту ринку).

стратегії діяльності підприємства на споживчому ринку;

Останнім часом, у зв'язку з нестабільними економічними умовами та зменшенням попиту і купівельної спроможності покупців на підприємстві використовувалась стратегія стабілізації, тобто така, котра передбачає діяльність в умовах непередбаченості зміни обсягів продажу та прибутку.

стан та ефективність використання ресурсів підприємства;

ефективність цінової, асортиментної та маркетингової політики;

Передбачає підбір оптимальної структури товарообороту, як по критеріям забезпечення максимальної задоволеності покупців та їх потреб, так і в умовах встановлення обґрунтованих та доступних цін на ті чи інші групи товарів, що реалізуються підприємством. Також потрібно оптимізувати витрати на рекламу підприємства таким чином, щоб витрати на її проведення були як можна меншими, а ефект - максимальним.

обсяги діяльності підприємства - вплив даного фактору на загальний розмір комерційного доходу можна оцінити кількісно. В даному випадку факторний аналіз передбачає проведення оцінки впливу ряду факторів на обсяги комерційного доходу торговельного підприємства .

Збільшення обсягу товарообороту означає зростання обсягу комерційного доходу: чим більше продано товарів, тим більше сукупна сума коштів, отриманих від торгової надбавки.

Вплив складу товарообороту не такий очевидний, але він має місце. Це пов'язане з різним рівнем націнки на товари, що реалізовані в роздріб, і товари, що продаються оптом: у роздрібній мережі надбавка вище, оскільки процес зміни форм вартості вимагає додаткових витрат.

Диференціація торгової надбавки по окремих товарних групах обумовлює зв'язок асортиментної структури товарообороту і суми комерційного доходу.

Розмір доходів торговельного підприємства, який отримується від різних видів діяльності, є функцією від обсягу проведення відповідних операцій (торговельних, виробничих, посередницьких) (О) та рівня цін, які встановлюються на них (Ц).

Обґрунтування визначення цін на товари (продукцію, роботи, послуги) підприємства відносяться до визначальних рішень, від яких залежить успіх усієї комерційної діяльності підприємства, ефективності його функціонування.

Практична реалізація самостійності підприємств з питань встановлення цін на товари (продукцію, роботи, послуги), які реалізуються, передбачає розробку його цінової політики, яка уявляє собою систему рішень підприємства, пов’язаних з визначенням рівня цін.

Розробка цінової політики підприємства покликана забезпечити умови досягнення його стратегічних цілей та завдань та визначити цілі та принципи ціноутворення, методи визначення базового рівня цін, умов та розмірів їх диференціації та корегування.

Під формуванням цінової політики торговельного підприємства розуміють обґрунтування диференцьованих рівнів торговельних надбавок на реалізовані товари, визначення умов та розміру їх оперативного корегування в залежності від змінення ситуації на споживчому ринку та умов господарювання торговельного підприємства.

Формування цінової політики на конкретному торговому підприємстві охоплює наступні основні етапи:

. Вибір визначальних цілей формування цінової політики. Цей вибір обумовлений задачами забезпечення стратегічного розвитку торгового підприємства в майбутньому періоді, пріоритетними цілями розвитку роздрібного товарообігу й умовами здійснення господарської діяльності. З урахуванням цих задач цінова політика на підприємствах торгівлі здійснюється виходячи з трьох принципових цільових орієнтирів:

а) орієнтира на покупця. Така цінова установка покликана забезпечити досягнення показників товарообігу, у максимальному ступені враховуючих можливості даного сегмента споживчого ринку і майбутніх змін його кон'юнктури;

б) орієнтира на поточні витрати. Під поточними витратами в даному випадку розуміється сформований рівень витрат обігу торгового підприємства. Така цінова установка листується з фактичними витратами трудових, матеріальних і фінансових ресурсів і можливостями підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства;

в) орієнтира на прибуток. Така цінова установка покликана забезпечити формування заздалегідь обумовленого розміру прибутку підприємства (цільової суми прибутку чи її рівня), достатнього для реалізації стратегічних цілей його розвитку в майбутньому періоді.

. Оцінка сформованого рівня торгової надбавки. Основною метою здійснення такої оцінки є визначення того мінімального її рівня, нижче якого вона не може бути установлена виходячи з вимоги самоокупності процесу продажу товарів.

Результати оцінки споживчого ринку дозволяють, з одного боку, виявити верхню межу формування рівня роздрібної ціни на той чи інший товар (а відповідно і верхню межу рівня торгової надбавки), а з іншого,- можливості диференціації рівня торгової надбавки на окремі товари.

. Диференціація цілей цінової політики в розрізі товарних груп з урахуванням можливостей ринку і рівня поточних витрат підприємства. Проведена оцінка ринку і рівня торгової надбавки дозволяє перейти до найбільш відповідального етапу формування цінової політики - принципам її диференціації по окремих групах (підгрупам, видам) товарів. У процесі такої диференціації для кожної групи товарів використовуються різні цільові орієнтири цінової політики.

. Вибір моделі розрахунку рівня торгової надбавки. Цей вибір визначається конкретним цільовим орієнтиром, обраним для здійснення цінової політики по даній групі (підгрупі, виду) товарів:

. Формування конкретного рівня торгової надбавки на товари. Така конкретизація здійснюється по кожній товарній позиції відповідно до обраного для моделлю розрахунку рівня торгової надбавки. При цьому визначаються необхідні для розрахунку конкретні зори окремих вихідних показників. Головним елементом усіх розрахунків виступає ціна закупівлі одиниці той тому розрахунки конкретного рівня торгової надбавки відповідно і рівня ціни реалізації) здійснюються після надходження товарів на підприємство відповідно до укладених контрактів з постачальниками (коли ціна закупівлі одиниці товару уже визначена остаточно).

. Формування механізму своєчасного коректування рівня торгової надбавки. Таке коректування може носити характер запланованих і незапланованих відхилень від розрахункового рівня торгової надбавки убік його чи зменшення збільшення.

Заплановане зменшення рівня торгової надбавки може регулюватися системою заздалегідь обумовлених знижок з роздрібної ціни товару, наданих: на покупку визначеної кількості конкретного товару; на визначений сумарний обсяг покупки товарів; постійним покупцям, що мають спеціальну фірмову картку магазина, і в інших аналогічних випадках.

Заплановане збільшення рівня торгової надбавки може регулюватися системою заздалегідь обумовлених розмірів збільшення роздрібної ціни товарів: при наданні зв'язаних з їхньою покупкою додаткових торгових послуг; при продажі товарів у нічний час, у святкові дні й в інших аналогічних випадках.

Незаплановане відхилення від розрахункового рівня торгової надбавки може викликатися зміною кон'юнктури ринку (загальним зниженням чи підвищенням цін на даний товар); зміною ставок оподатковування торгової діяльності; зміною умов господарювання (що викликало зниження чи підвищення рівня витрат обертання) і іншими аналогічними причинами.

Механізм такого корегування розрахункового рівня торгової надбавки повинний бути розроблений на підприємстві в процесі формування цінової політики

В процесі формування цінової політики торговельного підприємства наряду з наведеними вище загальними підходами до її проведення, необхідно враховувати специфічні умови, що притаманні торговельній діяльності.

Специфіка цінової політики торговельного підприємства визначається наступними моментами:

Об’єктом цінової політики торговельного підприємства виступає не ціна товару в цілому, а лише один з її елементів - торговельна надбавка. Саме цей елемент характеризує ціну торговельної послуги, що пропонується покупцю при реалізації товарів.

Переважну більшість роздрібної ціни реалізації товарів складає виробнича складова, тобто ціна виробника. Хоча торговельне підприємство і може впливати на рівень цієї ціни (в процесі управління закупівлею товарів та уторування партій товарів, що закуповуються), рівень цього впливу вельми незначний. В значно більший мірі рівень ціни виробника визначається факторами виробничого характеру та його маркетингової стратегії.

Виробниче підприємство повністю самостійно в питанні встановлення рівня ціни на вироблювану продукцію. Торговельне підприємство самостійно тільки у встановлені розміру надбавки, який складає як правило 5-20% від ціни роздрібної реалізації товару. Таким чином, цінова політика торговельного підприємства в значній мірі орієнтується на цінову політику виробника.

Незважаючи на високий рівень взаємозалежності, цінові політики виробника та торговельного підприємства мають незалежний характер.

При низькому рівні ціни виробника може бути сформований високий рівень торговельної надбавки та навпаки.

На відміну від підприємств-виробників торговельні підприємства обмежені в своїй ціновій поведінці більшою кількістю факторів.

Якщо підприємство-виробник встановлює ціну реалізації в діапазоні “собівартість виробництва - попит покупців, то торговельне підприємство вимушено враховувати не тільки рівень своїх витрат на реалізацію товарів (витрати обігу), але й основну політику виробника, а також споживчий попит.

Виробнича програма підприємств-виробників охоплює обмежену кількість продукції, що визначає можливість обґрунтування рівня ціни по кожному окремому виду продукції (моно-товарна цінова політика).

Торговельні підприємства здійснюють реалізацію, як правило, більшої кількості видів та різновидів товарів. Широта та глибина товарного асортименту обумовлює використання політоварної цінової політики, при якій рівень торгової надбавки диференціюється не по товарам, а по асортиментним групам та комплексам товарів.

Виробниче підприємство має можливість “уторговувати” ціни реалізації в процесі переговорів з окремим покупцем. Це створює умови для максимально гнучкої політики, обліку усіх особистостей покупців при визначенні розміру цінових знижок, що надаються.

Ступінь гнучкості цінової політики торговельного підприємства, особливо роздрібного, вельми обмежена, носить більш стандартний характер по відношенню до окремих груп покупців, часом реалізації, цінової ситуації.

Встановлення ціни відбувається не в ході контакту з покупцем, а перед початком торгового дня. Безпосередній продавець не має можливості гнучкого змінення встановленої ціни.

Торговельне підприємство на відміну від виробничого може зрівняльно швидко змінювати профіль своєї діяльності, перейти до реалізації інших товарів в разі несприятливих змін кон’юнктури окремих сегментів споживчого ринку.

Це визначає не використання в звичайній практиці роботи торговельних підприємств стратегій ціноутворення, орієнтованих на виживання, збереження ринку збуту. Ці стратегії використовуються тільки за наявою значних товарних запасів даного товару та необхідності “розтоварювання”.

Розмір доходів торговельного підприємства, який отримується залежить від таких важливих факторів:

обсяг, склад і асортиментна структура товарообороту;

умови постачання товарів;

економічна обґрунтованість торгової надбавки;

кількість та якість додаткових послуг.

Найважливішим механізмом, що забезпечує економічний розвиток торговельного підприємства є цінова політика - одна з складових системи управління доходами підприємства.

Таким чином доходи від реалізації товарів, є функцією від обсягу товарообороту підприємства, його асортиментної структури, політики встановлення цін на товари та послуги торговельного підприємства.

РОЗДІЛ ІІ. Дослідження доходів торговельного підприємства ТОВ "Боярські ряди" від операційної діяльності

.1 Аналіз обсягу та структури доходів підприємства ТОВ "Боярські ряди"

Горизонтальний аналіз доходів TOB «Боярські Ряди» необхідно розпочати з аналізу їх загального обсягу та складу, а також динаміки операційних доходів підприємства представлених в таблицях 2.1 та 2.2.

Як видно з таблиці 2.1, на протязі досліджуваного періоду спостерігається чітка тенденція до зростання обсягів доходу підприємства. При цьому, найбільший темп росту серед окремих складових загальних доходів спостерігається у інших операційних доходів, який у 2010 році становив 220,1 %, а в 2011 - 133,5 %. В свою чергу дохід від реалізації продукції зростає дещо меншими темпами в 2010 році порівняно з 2009 роком на 24997 тис грн., або на 122,1 % та в 2011 році порівняно з 2010 роком на 7839,6 тис грн.., або на 105,7% відповідно.

Що стосується динаміки показника фінансових доходів, то протягом періоду торговельне підприємство ТОВ «Боярські Ряди» не інвестувало коштів в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, тобто не мало доходу від участі в капіталі. Що ж стосується показника інші фінансові доходи, то на підприємстві ТОВ «Боярські Ряди» спостерігався їх приріст у 2009 році у розмірі 8 тис. грн., але через необхідність вкладення вивільнених коштів у розширення і вдосконалення торговельної діяльності підприємства, забезпечення виробничих і соціальних потреб, у 2010 році через зменшення обсягу фінансових інвестицій фінансовий дохід в цілому скоротився на 7 тис. грн., порівняно з попереднім періодом і складав 1 тис грн.

Щодо динаміки інших доходів підприємства, до складу яких входять доходи від реалізації майна, економічні санкції на користь підприємства, доходи від операції з тарою, доходи від депозитних вкладів та інші доходи, то в цілому за період дослідження їх сума помітно зменшилася. Найбільший обсяг доходу був отриманий у 2009 році, по тій причині, що відбулась реалізація застарілого обладнання в процесі оновлення на суму 2116 тис. грн. В наступному році їх обсяг зменшився на 629 тис грн., або на 30 % і складав 1487 тис грн. В 2011 році цей показник складав 1356 тис грн.., що на 131 тис грн. (8,8 %) менше ніж у 2010 році.

В цілому по підприємству «Боярські Ряди» за період, що аналізується спостерігалось поступове збільшення обсягу доходів. Так в 2010 році їх сума складала 151635 тис грн., що на 11778,6 тис. грн. (25,7 %) більше, ніж у 2009 році. В 2011 році загальна сума доходів ТОВ «Боярські Ряди» збільшилась порівняно з 2010 роком на 11778,6 тис. грн., або на 7,8 % і складала 163413,6 тис грн.

Розглядаючи динаміку доходів від операційної діяльності, представлених в таблиці 2.2, слід зазначити, що починаючи з 2008 року підприємство здавало в оренду частину своїх приміщень. Такі заходи були прийняті керівництвом в зв'язку з тим, на TOB «Боярські Ряди» починаючи з цього періоду, як і на більшості аналогічних підприємств, в цей період спостерігалось значне зменшення обсягів реалізації і відповідно доходності торговельних та складських площ. Тому, було прийняте рішення, для збереження прибутковості підприємства здати частину приміщень в довгострокову оренду на 10 років. Зараз, у зв'язку з покращенням ринкової кон'юнктури, збільшенням попиту на товари, що реалізує підприємство і відповідно зростанням товарообороту, необхідність здачі площі стала недоцільною, тому востаннє підприємство отримувало дохід від здачі площі в оренду в 2009 році у розмірі 5513,9 тис. грн.. Така динаміка доходів від надання площі підприємства в оренду пов'язана із закінченням дії договору оренди, в процесі чого підприємство отримало всю суму заборгованості виплат за кілька останніх років. Але вже починаючи з 2010 року TOB «Боярські Ряди» не здає площу в оренду. Були переглянуті договори оренди на предмет її подальшого продовження, тому на разі у зв'язку із покращенням асортиментної політики та розширенням торговельної мережі по Україні дані площі задіяні під торгівлю.

Аналізуючи динаміку доходів, пов'язаних з операційними курсовими різницями, слід зазначити, що в цілому їх сума зростає, починаючи з 2010 року через нестабільні економічні явища в країні та постійного коливання курсу валют. Додаткове значення статті було отримане в результаті укладення частини договорів на реалізацію в іноземній валюті, що вже у 2011 році спричинило отримання даного доходу у розмірі 16204 тис. грн.

Також торговельне підприємство стабільно щорічно отримує штрафи та неустойки, пов'язані з невиконанням деяких умов договорів постачальниками продукції. Найбільшого значення даний показник сягнув у 2009 році - 12 тис. грн., порівняно з 3 тис. грн. у 2011 році, що склало 0,02% питомої ваги інших операційних доходів. Така ситуація є позитивною для підприємства з точки зору отримання додаткової вигоди, але будь-яке суттєве порушення умов контракту безпосередньо відбивається на торгівельній діяльності підприємства, що відповідно може призвести до зменшення обсягів реалізації та втрати постійних клієнтів.

Таким чином, на тенденцію зміни сукупного доходу від операційної діяльності головним чином вплинула динаміка зростання доходів від реалізації продукції та значне зростання інших операційних доходів. Зростання операційного доходу є позитивним явищем для підприємства, так як за рахунок даного джерела покриваються поточні витрати, фінансуються виробничі та соціальні потреби, формується прибуток, частиною якого відповідно задовольняються інтереси власників. Приріст виручки від реалізації, попри складні економічні умови, відбувався за рахунок того, що в 2010 році були введені в експлуатацію нові торговельні площі.

Наступним етапом аналізу операційних доходів є порівняння їх обсягів із розмірами операційних витрат та прибутку.

Динаміка операційних доходів, операційних витрат та операційного прибутку ТОВ «Боярські Ряди» у 2009-2011 рр.

Отже, розглядаючи значення показників господарської діяльності, наведених у таблиці 2.3, можемо відмітити, що у 2009 році операційна діяльність підприємства не забезпечила отримання прибутку, тобто була збитковою. Операційний збиток у розмірі 197 тис. грн. виник за рахунок того, що за результатами фінансового року, валовий прибуток від здійснення торговельної діяльності був менший, ніж витрати обігу на обслуговування діяльності підприємства. Велику частку операційних витрат склали інші операційні витрати та матеріальні затрати.

Але вже у 2010 році з метою оптимізації і скорочення витрат відбулось звільнення частини працівників управлінського персоналу, що спричинило суттєве скорочення адміністративних витрат та відповідно скоротило обсяги фонду оплати праці та витрат на соціальні відрахування. Також отримання значного приросту інших операційних доходів підприємства, в основному за рахунок отримання доходів від операційної курсової різниці, сприяло позитивній тенденції перевищення операційних доходів над витратами майже вдвічі, а обсяг прибутку від операційної діяльності склав 1811 тис. грн..

У 2011 році ситуація прибуткової діяльності успішно стабілізувалась. Після проведення на підприємстві заходів щодо оптимізації операційних витрат, ми бачимо, що в цілому вони збільшились лише на 13,8% у 2011 році порівняно з 2010 роком, в основному за рахунок збільшення витрат на збут, що було пов'язано із зростанням товарообороту підприємства на 7,9%. Все це забезпечило підприємству отримання операційного прибутку в звітному році у розмірі 18536,5 тис. грн.

Отже, можна зробити висновок, що на підприємстві існує пряма залежність між операційним прибутком та обсягами товарообороту реалізації. Протягом 2009-2011 рр. спостерігається чітка динаміка збільшення операційного прибутку в основному за рахунок розширення обсягів діяльності та збільшення каналів збуту, а також оптимізації витрат обігу, проведення якої задля додаткової економії було визнано ефективним. Це є позитивним явищем, оскільки можна відмітити, що операційний прибуток торговельного підприємства TOB «Боярські Ряди» є основним джерелом отримання чистого прибутку підприємства.

Наступним завданням аналітичної роботи є проведення вертикального аналізу операційних доходів підприємства, який представлено в таблиці 2.4.

З таблиці 2.4 ми бачимо, що зміни у структурі операційних доходів протягом 2009-2011 рр. відбулись на користь зменшення питомої ваги виручки від реалізації в загальному обсязі із 95,34% у 2009 році до 89,98% у 2011 році. Натомість, спостерігалось значне збільшення питомої ваги інших операційних доходів, середньорічний приріст яких склав 46,58 %, і в 2011 році досяг значення 10,02% або 16235 тис. грн. Дана тенденція була зумовлена отриманням значних доходів від додатних операційних курсових різниць, котрі виникли в результаті заключення договорів купівлі-продажу товарів підприємства в іноземній валюті.

Розглядаючи структуру інших операційних доходів, варто зауважити, що в 2009 році підприємство востаннє отримувало дохід від здачі площі оренду в у розмірі 5513,9 тис. грн., що становило 99,78 % інших операційних доходів підприємства. Така динаміка доходів від надання площі підприємства в оренду пов'язана із закінченням дії договору оренди, в процесі чого підприємство отримало всю суму заборгованості виплат за кілька останніх років. Тому вже у 2011 році основну частину інших операційних доходів складають доходи, отримані внаслідок операційної курсової різниці, дана стаття склала 99,78% від загального обсягу і становила 16204 тис. грн..

Також підприємство отримувало штрафи та неустойки, пов'язані з невиконанням деяких умов договорів постачальниками сировини і матеріалів, а також контрагентів по закупівлі товарів дрібним оптом. Найбільшого значення даний показник сягнув у 2009 році - 12 тис. грн., порівняно з 3 тис. грн. у 2011 році, що склало 0,02% питомої ваги інших операційних доходів.

Таким чином, основним джерелом формування доходів підприємства є доходи від реалізації товарів, частка яких за період дослідження коливалася від 95,34% у 2009 р. до 89,98 % у 2011 р. І хоча обсяг загальних операційних доходів за період зріс в середньому на 16,9 %, сума виручки від реалізації постійно мала тенденцію до зниження в загальній структурі.

Вище проведений аналіз показав, що основним джерелом формування операційних доходів підприємства є доходи від реалізації товарів, тому ці доходи необхідно проаналізувати більш детально.

Аналіз динаміки комерційного доходу та його рівня в залежності від форм продажу товарів наведений в наступній таблиці 2.5

Відповідно до цієї таблиці рівень комерційного доходу за досліджуваний період постійно зростає і становить 39% у 2011 році.

Суттєве зменшення у рівні доходів від реалізації спостерігаються в оптовій ланці підприємства. Рівень доходів тут коливається від 8,4 % в 2009 році до 5,1 % в 2001 році, що свідчить про зменшення обсягів даного виду діяльності.

Порівняльний аналіз динаміки комерційного доходу зі змінами обсягів витрат обігу та прибутку від реалізації дав змогу прослідкувати наступні тенденції: обсяг прибутку відображає аналогічну тенденцію, що і обсяг комерційного доходу. Коливання динаміки витрат обігу були спричинені внаслідок зменшення у 2010 році кількості адміністративних управлінців, що сприяло зниженню обсягів витрат у 2011 році, темп росту яких склав 87,5%.

Отже, можна зробити висновок, що на торговельному підприємстві ТОВ «Боярські Ряди» відбувалось зростання виручки протягом періоду що аналізується. Структурні зрушення відбулись на користь зменшення питомої ваги доходу від реалізації товару в загальному обсязі із 95,34% у 2009 році до 89,98% у 2011 році. Натомість, спостерігалось значне збільшення питомої ваги інших операційних доходів, середньорічний приріст яких склав 71,4 %, і у 2011 році досяг значення 10,02% або 16235 тис. грн.

.2 Оцінка достатності доходів від операційної діяльності для забезпечення рентабельної діяльності підприємства

Обсяги діяльності торговельного підприємства мають певну мінімальну та максимальну межу, які потрібно враховувати при розробці стратегії його діяльності та стратегії управління доходами.

Аналіз та оцінка достатності формування операційних доходів оцінюється в цілому по підприємству на основі дослідження напрямків використання отриманих доходів (на сплату податків, покриття поточних витрат, формування чистого прибутку).

Оцінка достатності формування операційних доходів дозволяє зробити висновок стосовно забезпечення вимог самоокупності та самофінансування розвитку торговельного підприємства.

В основу аналізу критичних обсягів господарської діяльності підприємства на основі внутрішніх джерел інформації було проведено поділ витрат обігу на постійні змінні.

Змінні витрати обігу - це ті витрати, обсяг яких залежить від обсягу товарообороту. До таких витрат було включено: витрати на маркетингові послуги, витрати на оплату праці (премії, доплати), відрахування на соціальні заходи (що нараховуються на премії та доплати) та витрати на транспортні послуги.

Постійні витрати обігу - це ті витрати, які не залежать від обсягу товарообороту. До таких витрат було включено: матеріальні витрати, витрати на оплату праці (оклади), відрахування на соціальні заходи (на окладну частину), амортизація, витрати на зв'язок, витрати на Інтернет послуги, послуги банків, податки та обов'язкові платежі.

Після проведеного аналізу складових витрат обігу підприємства, було встановлено співвідношення, тобто, умовно витрати обігу на протязі 2009- 2011 рр. розподіляються таким чином: 18,95% - змінні, 81,05% - постійні.

Однією з найважливіших характеристик взаємозв'язку затрат, обсягу реалізації і доходу є аналіз беззбитковості. Визначення мінімальної межі діяльності пов'язане з вимогами самоокупності та самофінансування діяльності господарюючого суб'єкта та базується на розрахунку точки беззбитковості («мертвої точки») та точки ліквідації.

Отже, точка ліквідації - це мінімальний обсяг випуску продукції, що дає змогу підприємству відшкодувати тільки умовно-постійні витрати. Ця точка була визначена за формулою:

 (2.1)

де Вопост - постійні витрати обігу підприємства, тис. грн;

Ам - амортизація, тис. грн;

Ркд - рівень комерційного доходу у % до товарообороту;

Рво змін - рівень змінних витрат обігу, %.

Розрахунок точки беззбитковості, її аналіз є основними аспектами управління постійними і змінними витратами та обсягом реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Розрахунок точки беззбитковості дозволяє визначити, за якого обсягу продажу підприємство буде беззбитковим, тобто той обсяг продажу, нижче якого підприємство починає втрачати кошти. Вона показує, за якого обсягу виробництва і реалізації продукції виручка від реалізації дорівнює витратам на виробництво. Для підприємства має сенс вести господарську діяльність, якщо це дозволить забезпечити виробництво і реалізацію товару в обсязі, що перевищує поріг беззбитковості, тільки тоді проект починає приносити прибуток. За обсягів випуску продукції, що нижчі за поріг беззбитковості, підприємство понесе збитки.

Розрахунок точки беззбитковості може бути проведено за наступною формулою:

   (2.2)

Визначення суми беззбитковості пов'язане із показником запасу фінансової міцності підприємства та порогом безпеки. Запас фінансової міцності - це розмір можливого зниження обсягу реалізації продукції в грошовому і у відсотковому виражені при несприятливій кон'юнктурі товарного ринку, що дозволить йому здійснювати беззбиткову операційну діяльність. Запас фінансової міцності у відсотках показує, на скільки відсотків підприємство може знизити обсяг реалізації, не зазнаючи при цьому збитків. Запас фінансової міцності в абсолютній сумі це різниця між виручкою від реалізації і порогом рентабельності.

В свою чергу поріг рентабельності являє собою обсяг виручки від реалізації, при якій підприємство досягає беззбиткової діяльності, при цьому воно не отримує прибуток, тобто виручка являється сумою всіх витрат ( це відношення постійних витрат до питомої ваги маржинального доходу у виручці від реалізації). Дані показники були визначені за наступними формулами:

 (2.3)

     (2.4)

Отже, для виявлення можливостей підприємства щодо покриття необхідних витрат та забезпечення можливостей розвитку господарської діяльності було проаналізовано показники, що характеризують критичні обсяги діяльності підприємства, котрі представлені в таблиці 2.6.

Як бачимо протягом 2009-20111 рр. обсяги реалізації товарів не досягали рівня, хоча б для забезпечення відшкодування постійних витрат обігу підприємства. Тобто, це означає, що торгівельна діяльність приносила збиток підприємству, котре балансувало на межі припинення діяльності в цілому. Але в 2011 році були скорочені витрати обігу постійні на 6212,65 тис. грн, а також за рахунок збільшення кількості торговельних площ відбулось зростання товарообороту, тому підприємство спромоглося реалізувати необхідну кількість товарів для досягнення і перевищення рівня значення аналізованого показника.

Аналізуючи критичний показник беззбитковості діяльності бачимо, що в 2009 році підприємству потрібно було реалізувати продукцію на суму 135174,1 тис., щоб покрити всі витрати, при цьому прибуток дорівнював би нулю. В дійсності виручка від реалізації склала 112986 тис. грн., а запас фінансової міцності склав 22188,10 тис., або -19,64 %. В наступному 2010 році підприємству необхідно було реалізувати продукцію на суму 174153,79 тис. грн., щоб покрити всі витрати, в дійсності виручка від реалізації склала 137983 тис. грн., запас фінансової міцності склав -36170,79 тис. грн., або - 26,21 %. Тобто відбулось падіння товарообороту підприємства нижче критичного рівня реалізації. Це пояснюється збільшенням змінних та постійних витрат обігу на підприємстві, швидшими темпами, ніж зростання товарообороту та рівня комерційного доходу. У 2010 році відбулось скорочення адміністративного персоналу, за рахунок цього витрати на утримання управлінського апарату скоротились майже вдвічі, але також на початку року було реорганізовано і розширено службу збуту підприємства, що потягло за собою значний додатковий приріст витрат.

Але вже у 2011 році фінансова ситуація набагато покращилась. Товарооборот реалізації товарів не тільки забезпечив покриття всіх поточних витрат, а й зменшив нестачу, пов'язану з досягненням мінімальної рентабельності. Таке зростання показників було спричинене, по-перше, стабілізацією витрат на оплату адміністративного персоналу, по-друге, витрати на збут підприємства зросли лише на 5,15 % у 2011 році, порівняно із майже 68 % у 2010 році.

Запас фінансової міцності є в 2011 році вже є позитивним значенням і в динаміці зростає, оскільки показник являється важливим індикатором фінансової стійкості підприємства.

Таким чином в 2011 році підприємство мало запас фінансової міцності 5,01 % або 7308,26 тис. грн., що звісно покращило його фінансову стійкість на ринку та зменшило загрозу неплатоспроможності і банкрутства. Це означає, що за 2011 рік процес управління обсягом, складом, динамікою, швидкістю і структурою товарообороту з точки зору забезпечення умов для його самоокупності і самофінансування здійснювався більш ефективно.

Слід зауважити, що для власників підприємства мінімально допустимий обсяг діяльності пов'язаний із визначення точки мінімальної рентабельності.

Під точкою мінімальної рентабельності розуміється такий обсяг товарообороту, при якому розмір отриманого валового доходу дає змогу не тільки відшкодувати всі поточні витрати, пов'язані з веденням діяльності, а й отримати додатковий прибуток після сплати всіх податкових платежів, що задовольняє уявлення власника підприємства про мінімальний рівень прибутковості на вкладений капітал.

Розрахунок точки мінімальної рентабельності (Тмр) здійснюється за формулою:

 (2.5)

де К - розмір вкладеного капіталу, у грошових одиницях;

МРР - мінімальний рівень рентабельності, у відсотках;

Сп - ставка податку на прибуток.

Кількісно мінімальний рівень прибутковості залежить від відсоткової депозитної ставки національного, а відповідно й комерційних банків на вкладений капітал у теперішній час.

Це зумовлюється тим, що власник капіталу не зацікавлений у капіталізації (вкладення їх в основні та оборотні активи підприємства) власних коштів, якщо отриманий чистий прибуток за результатами діяльності підприємства буде менший, ніж сума, яку б він отримав за вкладені гроші в комерційних банках або якби придбав на ці гроші цінні папери інших підприємств.

Було проведено дослідження ставок національного та комерційного банків, узагальнену інформацію про депозитні ставки для юридичних осіб [39].

На протязі 2009-2011 pp. в середньому на ринку депозитні ставки для юридичних осіб були представлені в наступній тенденції: у 2009 році ставка склала 18 %, у 2010році - 22 %, у 2011 році відбулось її пониження до 20 % в середньому.

Оскільки розмір капіталу , вкладеного власником у дане підприємство (К), а також мінімальний рівень рентабельності (МРР) можуть бути визначені кількісно і не залежати від обсягу товарообороту підприємства, сума мінімального чистого прибутку може бути розрахована так:

 (2.6)

Отже, як показує таблиця 2.6, динаміка мінімального рівня рентабельності не має чітких тенденцій. У 2009 році значення даного показника, виходячи із депозитної ставки розміром у 18% та обсягом власного капіталу на суму 25832,2 тис. грн, склало 159210,47 тис. грн.

У 2010 році відбулось збільшення статутного капіталу підприємства на суму 5200 тис. грн, але в цілому сума власного капіталу зменшилась по тій причині, що політикою підприємства було передбачено майже повне споживання накопиченого нерозподіленого прибутку. Тому різкий приріст показника мінімальної рентабельності, переважно за рахунок того, що відбулось зростання ставки депозиту на ринку в середньому на 4%, значення показника склало 197877,27 тис. грн. В 2011 році спостерігалась аналогічна ситуація недосягнення необхідно рівня мінімальної рентабельності, хоча фактичні обсяги реалізації наблизились до його значення.

В цілому підприємство отримувало прибуток від ведення господарської діяльності, адже аналіз беззбитковості і мінімальної рентабельності враховує виключно торговельну діяльність, котра не забезпечувала покриття всіх поточних витрат на підприємстві у 2009 і 2010 роках.

2.3 Аналіз факторів, що впливають на обсяг доходів підприємства від операційної діяльності

Аналіз факторів, що впливають на обсяг доходів торговельного підприємства ТОВ «Боярські Ряди» від операційної діяльності включає наступні етапи роботи:

вивчення впливу на обсяг комерційного доходу (доходу від реалізації) таких факторів, як обсяг товарообороту та середній рівень комерційного доходу шляхом застосування методу ланцюгових підстановок або індексного методу;

кількісну оцінку впливу на загальний обсяг комерційного доходу товарообороту закупівлі та середнього рівня торговельної надбавки;

дослідження впливу на обсяг комерційного доходу (доходу від реалізації) таких факторів, як обсяг товарообороту (в фактичних та співставних цінах), індексу цін, структурних зрушень в доходах від операційної діяльності та рівня комерційного доходу шляхом застосування методу ланцюгових підстановок.

Аналізуючи дану модель спостерігаємо позитивну тенденцію до зростання комерційного доходу в 2010 році на 14082 тис. грн. та в 2011 - на 4885,67 тис. грн. в цілому. Більш впливовим фактором на зміну комерційного доходу в даній моделі є зміна обсягу товарообороту. Завдяки його приросту у 2010 році на 24997 тис. грн. або 22,12%, комерційний дохід зріс на 8375,92 тис. грн.. Також в цей період спостерігалось значне підвищення рівня комерційного доходу через зростання попиту на продукцію підприємства та збільшення кількості контрактів на оптове постачання. Зростання рівня комерційного доходу в 2010 році на 4,14% призвело до збільшення обсягів комерційного доходу підприємства на 5706,08 тис. грн.

В 2011 році темпи приросту результативного показника, як і тих, що на нього впливають були в кілька разів меншими, ніж у 2010 році. Тому в загальному приріст комерційного доходу склав 4885,67 тис. грн., відповідно

за рахунок товарообороту реалізації зріс на 2951,06 тис. грн., а за рахунок рівня - на 8375,92 тис.

Також обсяг доходів торговельного підприємства прямо пропорційно залежить від середнього рівня торговельної надбавки (СРН), товарообороту закупівлі (ТО зак) та товарообороту реалізації (ТО реал). Залежність між цими чинниками може бути представлена наступним чином:

 (2.7)

За допомогою даних таблиці 2.8 бачимо що на торговельному підприємстві ТОВ «Боярські Ряди» загальний обсяг комерційного доходу зростає в більшій мірі від підвищення підприємством рівня торговельної надбавки на товари, а також від збільшення товарообороту закупівлі. За рахунок зростання рівня торговельної надбавки на 9,8% і досягнення рівня 60,37 % у 2010 році обсяг комерційного доходу підприємства зріс на 8581,57 тис. грн.. Таке стрімке підвищення рівня надбавки було зумовлено закупівлею деякої групи товарів в іноземній валюті на час дестабілізації гривні в країні. Також на протязі року підприємство збільшило власну частку ринку, тому дане підвищення було обґрунтоване і доцільне. В свою чергу зріс і товарооборот закупівлі (на 10915 тис. грн.), що спричинило збільшення комерційного доходу на 5500,43 тис. грн.. В результаті загального впливу факторів обсяг комерційного доходу зріс в 2010 році на 14082,0 тис. грн.

В 2011 році темп росту всіх показників зменшились. Зростання товарообороту закупівлі забезпечило приріст комерційного доходу у розмірі 1783,2 тис. грн., а за рахунок рівня торговельної надбавки на товари - на 3102,46 тис. грн. відповідно. В результаті впливу цих факторів обсяг комерційного доходу збільшився на 4885,67 в 2011 році.

Наступною моделлю аналізу факторів, що впливають на обсяг комерційного доходу підприємства від реалізації товарів слід віднести обсяги та структуру реалізації товарів, рівень доходів від реалізації та індекс цін, що суттєво впливає на суму реальних доходів.

Взаємозалежність між цими факторами можна описати формулою:

 (2.8)

де ТОсп - доходи від реалізації в співставних цінах;

Іц - індес цін;

Ркд - рівень комерційного доходу.

Аналіз цих факторів доцільно проводити методом ланцюгових підстановок. За цим методом:

Вплив факторів на зміну комерційного доходу TOB «Боярські Ряди» за 2009- 2011 рр (3 модель ) наведено в таблиці 2.9.

За даною моделлю у 2010 році найбільший вплив на зміну обсягу комерційного доходу мав товарооборот у співставних цінах, але в 2011 році найвагомішим чинником був індекс цін, за рахунок якого комерційний дохід збільшився на 2615,14 тис. грн.

Наступна модель відображає зміну комерційного доходу під впливом динаміки зміни обсягів роздрібного та оптового товарообороту.

Вплив факторів на зміну комерційного доходу TOB «Боярські Ряди» за 2009- 2011 рр (4 модель) відображає таблиця 2.10.

Отже, ми бачимо, що розмір комерційного доходу в цілому прямо пропорційно залежить від обсягів реалізації підприємством товарів. Починаючи з 2009 року підприємство збільшує торгівлю вроздріб і зменшує оптову торгівлю. Рівень оптового комерційного доходу зменшився на 0,9 % в 2010 році і на 2,4 % в 2011 році. Така тенденція пов’язана з тим, що роздрібна торгівля є більш, вигідним джерелом отримання доходів, так як має вищий рівень націнки на товари.

Таким чином ми бачимо, що в основному комерційний дохід приносить саме роздрібна торгівля. В 2010 році за рахунок збільшення на 5% рівня роздрібного комерційного доходу приріст обсягу загального комерційного доходу склав 13158,5 тис. грн., В 2011 році темпи росту товарообороту були дещо нижчими, але в цілому цей процес генерував приріст комерційного доходу на суму 4885,7 тис. грн., 4531,2 тис. грн. - саме за рахунок роздрібного товарообороту.

Остання, п'ята модель факторного аналізу демонструє нам вплив на зміну комерційного доходу зрушень в структурі реалізації за основними товарними групами.

Отже, як дані таблиці 2.11 свідчать про те, що у 2010 році більше 50 % питомої ваги комерційного доходу припадало на такі товарні групи, як гастрономія та інші, приріст яких склав 5039,3 тис. грн. та 17995,3 тис. грн. відповідно. Це вплинуло на зростання комерційного доходу на 3311,7 та 7653 тис. грн. відповідно, що становило 10964,7 тис. грн. (дані групи товарів є найдорожчими посеред інших) в сумі, або майже 77% загального приросту даного доходу.

Найменшу частину комерційного доходу склали такі товарні групи, як бакалія, реалізація яких зменшилась в порівнянні з попереднім роком на 380,7 тис. грн., а також риба та рибні продукти, приріст продажів яких становив менше 16%, так як дана група товарів в основному реалізується дрібним оптом, кількість яких серед клієнтів зменшилась по причині виходу наприкінці 2010 року деяких з них із ринку взагалі.

В 2011 році загальний приріст комерційного доходу склав 4885,7 тис. грн., який відбувся за рахунок збільшення реалізації таких товарних груп, як бакалія на 1550,7 тис. грн., а також зріс продаж інших груп товарів на 1327,6 тис. грн..

Таким чином, проведення подібного факторного аналізу використовується для комплексного аналізу господарської діяльності торговельного підприємства ТОВ «Боярські Ряди», пошуку і класифікації факторів, що впливають на економічні явища і процеси та дозволяє виявити причинно-наслідкових зв'язки, що впливають на зміну конкретних показників господарської діяльності.

Отже, підвівши підсумки, можемо виділити окремі кількісні фактори, що мали найбільший вплив на рівень та обсяг комерційного доходу на TOB «Боярські Ряди» протягом 2009-2011 рр. (табл. 2.12)

Також на обсяг реалізації, і відповідно отримання доходів від основної діяльності впливають .екстенсивні та інтенсивні методи ведення господарської діяльності.

Екстенсивні фактори впливають на процес одержання прибутку через "кількісні" зміни: зміни обсягу засобів і предметів праці, фінансових ресурсів, часу роботи, чисельності персоналу, фонду робочого часу тощо.

Інтенсивні фактори впливають на процес отримання прибутку через "якісні" зміни: підвищення продуктивності праці персоналу, застосування прогресивних засобів і удосконалення технології просування та реклами, прискорення обертання оборотних засобів, підвищення кваліфікації персоналу, удосконалення організації праці і більш ефективне використання

Таблиця 2.12

Фактори впливу на обсяг комерційного доходу

ТОВ «Боярські Ряди»

фінансових ресурсів, підвищення рівня комерційного доходу та оптимізація рівня витрат обігу підприємства.

Таким чином, можна зробити висновок, що усі фактори взаємозалежні між собою і впливають на операційні результати діяльності підприємства в різних напрямках: одні - позитивно, інші - негативно. Тому в сучасних умовах нестабільності та невизначеності особливо актуальним постає питання дослідження та врахування всіх факторів, що впливають на фінансовий стан підприємства для його успішної діяльності.

Одним з основних завдань аналізу є вивчення впливу факторів, що впливають на зміну комерційного доходу від реалізації товарів. Такий аналіз необхідний для того, щоб забезпечити раціональне використання отриманого доходу. Вивчення впливу окремих факторів дозволяє також виявити можливості удосконалення управління доходами, визначити резерви підвищення його обсягів і рентабельності. Провівши факторний аналіз комерційного доходу за трьома моделями, було встановлено, що в кожній з них найбільший вплив на зміну його розміру мали зміна обсягів товарообороту, підвищення середнього рівня торговельної надбавки, а також рівень комерційного доходу.

РОЗДІЛ ІІІ. Обґрунтування планового обсягу доходів від операційної діяльності торговельного підприємства ТОВ «Боярські ряди»

.1 Розрахунок планового обсягу доходу від операційної діяльності

Планування обсягу та структури доходів торговельного підприємства є одним з відповідальних етапів в системі економічного управління доходами. Це пояснюється важливим значенням цих показників в системі економічного та фінансового розвитку підприємства.

Оскільки підприємство отримує операційні доходи від різних джерел, то планування цих доходів повинно проводитись відокремлено.

Вище проведений аналіз показав, що головним джерелом отримання доходів є доходи від реалізації товарів, тобто комерційний дохід.

Основними вихідними передумовами планування цих доходів є: розроблений план реалізації товарів, що визнає обсяг та склад товарообороту підприємства за формами продажу та асортиментної структури; цільова сума прибутку підприємства, що забезпечує умови ефективного розвитку підприємства в плановому періоді; розроблена цінова політика.

Першим етапом планування доходів від реалізації є обґрунтування обсягу товарообороту в цілому та по товарним групам по підприємству ТОВ «Боярські Ряди» на 2012 рік.

Як видно з даних аналізу обсяг товарообороту підприємства ТОВ «Боярські Ряди» за 2009-2011 роки цей показник має тенденцію до росту.

Згідно з цим методом обсяг та структура реалізації товарів розраховуються таким чином:

Визначається очікуваний товарооборот за поточний період.

Розраховуються середньорічні темпи зростання товарообороту в цілому по підприємству та в розрізі товарних груп.

Середні темпи зміни обсягу товарообороту визначаються за формулою:

Т = n-1 Yk/Y0 , (3.1)

де Т - середньогеометричний темп зростання;- кінцевий показник динамічного ряду;- початковий показник динамічного ряду;- кількість показників в динамічному ряді.

Наступним етапом планування товарообороту підприємства є визначення асортиментної структури роздрібного товарообороту. Необхідність цих розрахунків полягає в тому, що при формуванні ціни на різні товарні групи використовуються різні торговельні надбавки.

При плануванні обсягів реалізації на різні товарні групи використаємо економіко-статистичний метод (з використанням середнього темпу росту).

Обсяг планового товарообороту за товарними групами визначимо за формулою:

де

Плановий обсяг товарообороту підприємства ТОВ «Боярські Ряди» розраховується на основі вивчення тенденцій зміни обсягів реалізації в попередні роки. При цьому необхідно мати на увазі наступне припущення: тенденції розвитку товарообороту, що склалися є об’єктивними, визначаються змінами обсягу та структури споживчого ринку, а не суб’єктивними факторами.

Результати планування наведені в таблиці 3.1.

Як бачимо із даних таблиці плановий темп росту складає 107,0 %, а плановий товарооборот 2012 рік за розрахунками складає 156030,0 тис. грн.

Таблиця 3.1

Планування товарообороту в розрізі товарних груп ТОВ «Боярські Ряди» в 2012 році

Отже, розрахувавши обсяги реалізації за асортиментними групами можна визначити відповідні доходи від реалізації (див. табл.3.2.). Як видно з цієї таблиці, обсяги доходів визначаються виходячи з планового товарообороту в розрізі асортиментних груп та рівня доходів від реалізації. При цьому за рівень доходів від реалізації було взято його середньорічне значення за аналізуємий період.

Таблиця 3.2

Визначення планового обсягу комерційного доходу ТОВ «Боярські Ряди» на 2012 рік

Таким чином, плановий обсяг доходів від реалізації товарів на 2012 рік складає 58511,0 тис. грн.; рівень комерційного доходу становить 37,5 %.

Наступним кроком планування доходів підприємства є визначення його доходів від іншої операційної діяльності, зокрема, доходів від надання майна в оренду, отримання операційних курсових різниць, штрафів та інших доходів. Ці статті форми №2 при плануванні не пов'язуються із обсягом товарообороту, оскільки від нього не залежать. Вони плануються на основі внутрішньої інформації підприємства.

Так, як торговельне підприємство «Боярські Ряди» починаючи з 2008 року збільшило торговельну і складську площу, за рахунок тих приміщень, які здавались в оренду, воно їх і надалі використовуватиме, тому дана стаття доходу не приноситиме фінансового результату.

Отримання планового обсягу операційної курсової різниці доцільно визначити на основі середнього абсолютного приросту за останній період, так як дана стаття доходів приносить результат лише протягом 2010-2011 років. Приріст у 2011 році порівняно з 2010 роком склав 133,5 %., тому планове значення досягне показника 20272 тис. грн.

Отримання штрафів та неустойок підприємством очікується і надалі в тому ж розмірі, адже підприємство одержувало їх в основному по причині порушення деяких умов контрактів з посередниками, а умови цих договорів у звітному 2011 році на переглядались.

Планову суму інших доходів підприємства, до складу яких входять доходи від реалізації основних фондів, нематеріальних активів та матеріальних цінностей, доходи від врегулювання сумнівної заборгованості, економічні санкції на корись підприємства і таке інше, визначити досить важко, оскільки вони є несистематичними і в певній мірі випадковими. Але , так як динаміка отримання інших доходів від операційної діяльності має чітку тенденцію до зростання протягом періоду, тому їх обсяг сплануємо через попередній темп росту показника.

Результати планування інших операційних доходів торговельного підприємства «Боярські Ряди» представлені у наступній таблиці (див табл.. 3,3)

Таким чином, як бачимо за даними таблиці, загальна сума інших операційних доходів у плановому періоді становитиме 20311,8 тис. грн.

Плановий розмір отримання можливої суми доходів повинен бути порівняний з його цільовим або необхідним розміром.

Наступним етапом планування доходів торговельного підприємства є визначення необхідної його суми, що забезпечує отримання цільової суми прибутку. Розрахунок необхідного обсягу доходів від реалізації товарів здійснюємо за допомогою методу прямого розрахунку.

Таблиця 3.3

Обсяг інших операційних доходів TOB «Боярські Ряди» у плановому періоді (тис грн.)

де ЧПціл - цільовий розмір чистого прибутку підприємства;

Сп - рівень податку на прибуток, %;

Рпдв - рівень податку на додану вартість, % до товарообороту;

ПВ - поточні витрати підприємства.

Під необхідною розуміється сума доходу, яка відповідає потребам підприємства в коштах на виробничий та соціальний розвиток, що утворюються за рахунок прибутку після сплати податків.

Розрахунок розміру цільової суми прибутку на плановий період здійснюється у наступному порядку (таблиця 3.4).

Проводиться обґрунтування потреб підприємства у фондах фінансових ресурсів на виробничий та соціальний розвиток, що утворюються за рахунок чистого прибутку підприємства.

Визначається питома вага податків і обов’язкових платежів із прибутку в його загальній величині, що склалася у передплановому періоді.

Розраховується величина необхідного прибутку (Пнеобх.) виходячи із потреби прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, та частки обов’язкових платежів в загальній сумі прибутку.

де ЧПцільов. - потреба в чистому прибутку підприємства в грошовому вимірі

Сп - середній рівень податків і обов’язкових платежів у відсотках до суми прибутку до оподаткування.

Необхідно зазначити про зміни, які відбулися у зв’язку з прийняттям Податкового Кодексу. При плануванні необхідно враховувати, що рівень податку на прибуток на 2012 рік складає 21 %.

Таблиця 3.4.

Планування цільового обсягу прибутку на ТОВ «Боярські Ряди» на 2012 рік

тис. грн.

При розрахунку необхідної суми комерційного доходу на плановий період цільовий обсяг прибутку визначено в розмірі 15300,0 тис. грн. на 2012 рік для ТОВ «Боярські ряди»».

Розрахунок необхідної суми комерційного доходу наведено в таблиці 3.5.

Тобто розроблена політика формування доходів підприємства у плановому періоді буде визнана ефективною, якщо зможе забезпечити отримання хоча б середнього розміру чистого прибутку. Як видно з таблиці 3.5. необхідна сума доходу підприємства від реалізації товарів складає 58881,0 тис. грн.; необхідний рівень комерційного доходу - 37,7 0%.

Наступним етапом планування доходів підприємства є порівняння можливої та необхідної суми доходів ТОВ «Боярські Ряди» на 2012 рук (див. табл. 3.6). Відповідно до цієї таблиці необхідна сума доходу від реалізації товарів дещо перевищує можливу його суму на 370,0 тис. грн., відхилення в рівні доходу від реалізації товарів складає 2,53%. Тому підприємству у плановому періоді необхідно збільшити обсяг доходів у порівнянні з передплановим періодом.

Таблиця 3.5.

Розрахунок необхідної суми комерційного доходу ТОВ «Боярські Ряди» на 2012 рік

Таблиця 3.6

Перевірка відповідності необхідної суми доходу від операційної діяльності його можливому значенню на 2012 рік на ТОВ «Боярські Ряди»

Ефективність господарської діяльності підприємства характеризує обсяг чистого прибутку, розмір якого залежить від величини доходів, що одержує підприємство та від розмірів витрат.

Тому, торговельному підприємству ТОВ «Боярські Ряди» необхідно розробити комплекс заходів відповідно досягнення можливого обсягу доходів від реалізації товарів його необхідному значенню.

3.2 Резерви підвищення доходів від операційної діяльності та управлінські рішення відповідно його досягнення

Працюючи в умовах жорсткої конкуренції, збільшення місць стихійної торгівлі, для ТОВ «Боярські Ряди» головна мета діяльності повинна бути спрямована на виживання. Виживання в цих умовах стає більш пріоритетним, ніж отримання прибутку, але це не означає, що підприємство може бути збитковим.

У зв'язку з цим політика управління доходами повинна бути підпорядкована саме виконанню цієї мети за умови забезпечення мінімального прибутку, оскільки саме прибуток є джерелом власних коштів для розвитку підприємства, забезпечення його конкурентоспроможності та збільшення доходів у майбутньому.

Розробка стратегії управління доходами передбачає:

створення інформаційної бази для прийняття управлінських рішень;

проведення аналізу обсягу та складу отримання доходів; чинників, які визначають їх розмір та рівень; ступінь достатності отримання доходів для забезпечення самофінансування розвитку підприємства;

проведення політики отримання доходів, вибір інститутів та важелів її реалізації;

розробка прогнозу можливих варіантів отримання доходів за видами діяльності та їх експертиза щодо можливості реалізації;

формування оптимального варіанту плану доходів підприємства.

Резерви збільшення операційних доходів торговельного підприємства «Боярські Ряди» можна поділити на резерви від основної (торгівельної) діяльності та резерви від інших видів діяльності (див. рис. 3.1).

Мал.3.1. Резерви збільшення операційних доходів

Розмір доходів торговельного підприємства, який отримується від реалізації товарів залежить від кількості реалізованих товарів, ціни їх закупівлі та ціни реалізації. Відповідно, основними резервами доходів є:

Зниження ціни закупівлі товарів.

Підвищення ціни реалізації товарів.

Зростання обсягів реалізації товарів.

Деякі групи резервів між собою взаємозв’язані. Так, підвищення ціни реалізації товарів може призвести до зменшення попиту на них, а також, до зменшення обсягів їх реалізації, і навпаки.

Зниження ціни закупівлі товарів може бути досягнуто підприємством за рахунок наступних факторів:

скорочення кількості посередників при закупівлі товарів (цей резерв є для підприємства одним з найбільших, оскільки воно реалізує товари тривалого строку зберігання та має досить великі складські площі. Головним обмеженням для підприємства тут є обмеженість обігових коштів) ;

використання системи цінових знижок при закупівлі партій товарів; закупівля окремих товарів за кордоном, особливо в умовах сприятливого співвідношення курсів національної та іноземної валют;

Підвищення ціни реалізації товарів для торговельного підприємства можливе при:

здійсненні ефективної цінової політики підприємства на споживчому ринку;

використанні сприятливої торговельної кон’юнктури в окремі періоди року;

скороченні частки товарів, які реалізуються за регульованими цінами в рамках окремих асортиментних груп;

експорті конкурентноздатних товарів з урахуванням співвідношення курсів національної та іноземної валюти;

розширенні продажу товарів у період, попередній початку сезону;

Цінова політика є не тільки однією з головних складових системи управління доходами торговельного підприємства, але і найважливішим механізмом, що забезпечує значні пріоритети його економічного розвитку. Вона істотно впливає на обсяги господарської діяльності торговельного підприємства, формування його іміджу у покупців, рівень фінансового стану. Крім того, цінова політика торговельного підприємства являє собою діючий інструмент його

Тут при призначенні цін радником може стати рівень цін за аналогічні товари і послуги. При продажі товару варто звернути увагу на ціни його аналоги в магазинах, супермаркетах, на оптових складах, магазинах знижених цін, каталогах для замовлень товарів поштою й інших можливих торгових точках. Якщо є можливість, то можна провести аналіз: із яких матеріалів зроблені аналоги, яке їхня якість. Висока ціна звичайно виправдана високоякісними матеріалами, чудовим дизайном і т.п. При такій системі краще призначати високу ціну і давати знижку, чим продавати по нормальній ціні відразу. Крім того, у торгівлі вроздріб можливо встановлення так називаних "психологічних цін", що декілька нижче круглого числа, наприклад: 9,95 грн. Головна складність ціноутворення по попиту полягає в тому, що ціна повинна бути такою, що заплатить покупець, але встановити її має продавець. Яка б ціна не була призначена, не існує гарантій, що товар буде користуватися попитом.

Таким чином, при ціноутворенні по попиту, ціна призначається на основі витрат і піднімається до рівня, який, на думку продавця, готовий заплатити покупець.

Відсутність чітко визначеної цінової стратегії сприяє невпевності в прийнятті вирішень у цій області різноманітними службами підприємства (якщо воно має складну структуру), може призвести до неузгодженості цих рішень і мати наслідком послаблення позицій підприємства на ринку, втрати у доході і прибутку.

В сучасних умовах значним резервом доходів підприємства є збільшення обсягу товарообороту та оптимізація товарного асортименту підприємства.

Динамічність зміни обсягу та структури споживчого попиту обумовлює необхідність постійного здійснення стратегічного регулювання асортиментної структури товарообороту на основі використання концепції маркетингу.

Таким чином, ефективність провадження на підприємстві асортиментної політики повинна враховувати такі чинники: наявність у магазинах різноманітних товарів; сталість і гнучкість асортименту, його відповідність змінам попиту і сезонним коливанням; раціональне розміщення товарів у магазинах та узгодженість асортименту.

Система оцінки асортименту товарів і його формування складається з наступних основних показників.

Фактична повнота асортименту і її динаміка, тобто ступінь відповідності наявного асортименту на даний момент на підприємстві попиту споживачів. Проте, повнота асортименту залежить не тільки від торгової площі магазина і обсягів товарообороту. Важливими чинниками, що забезпечують повноту асортименту, є фінансова стабільність підприємства, авторитет підприємства на ринку товарів і послуг. Адже значною довірою в постачальників товарів користуються підприємства, що приймають товар значними партіями, своєчасно роблять виміри, мають високий ступінь надійності (значні темпи товарообігу, високу рентабельність і т.д.).

Для підвищення рівня стандарту обслуговування споживачів торгово-оперативний персонал підприємства повинен приділяти особливу увагу сталості асортименту. З одного боку, цей показник істотно впливає на показник рівня обслуговування, а з іншого боку - свідчить про ритмічність постачання товарів.

Для характеристики ефективності комерційної діяльності торговельного підприємства найбільш цікавим показником є ступінь відновлення товарного асортименту, тобто його поповнення новими продуктами і виробами. Цей показник може бути визначений як коефіцієнт відновлення. Він рекомендується особливо важливим для роботи з непродовольчими товарами.

Так, коефіцієнт відновлення асортименту свідчить про розвиток і характер господарських зв'язків торгівлі як із вітчизняними, так і закордонними партнерами, а також про роботу підприємства по відновленню асортименту. Цей показник особливо важливий для оцінки роботи підприємств, що реалізують товари передбаченого асортиментного переліку.

У оперативній роботі (поповнення і регулювання асортименту торговельного підприємства) рекомендовано використовувати такий показник, як частка нових товарів (продуктів або виробів) в обсязі нових надходжень, а при оцінці тривалих господарських зв'язків - частка нових продуктів (виробів) у загальному обсязі надходження товарів у роздрібну мережу. Фахівцям варто особливо виділяти товари з поліпшеними споживчими властивостями.

Окрім цього, оцінку ефективності провадження асортиментної політики підприємства слід доповнити вимірами сталості (стабільності) асортименту, що дозволять судити про відсутність перерв у продажу окремих товарів, а також проводити оцінку стабільності реалізації товару з коливанням кількості покупок протягом дня. Введення такого обрахунку допоможе не тільки оцінювати ефективність організації товаропостачання, але і визначати раціональність асортиментної структури й ефективність асортиментної політики торгового підприємства. Аналіз широти й сталості (стабільності) асортименту необхідно проводити на базі оперативних даних про стан поточних запасів, особливо звертаючи увагу на товари з уповільненим часом обертання.

Головним критерієм стосовно широти асортименту є його вплив на величину прибутку: вважається доцільним доповнювати асортиментний набір чи, навпаки, виключати з нього товари лише в тому випадку, коли це призведе до зростання прибутку.

Це правило, однак, не розповсюджується на підприємства, які здійснюють продаж товарів визначеного асортименту. Наприклад, торговельні підприємства, відомі як магазини товарів масового попиту можуть, в ряді випадків, зневажити прибутковістю заради збереження "лиця фірми" і не стануть звужувати асортимент.

Таким чином, з усього переліку запропонованих резервів зростання обсягу доходу для досліджуваного торговельного підприємства ТОВ «Боярські Ряди» можливим є реалізація наступних:

Постійне поліпшення якості продукції та формування оптимального асортименту ТОВ «Боярські Ряди» за рахунок встановлення раціональних зв'язків з заводами-виробниками:

ДП «Пандора-Львів» офіційний дилер компанії «Jesper Office A/S» (Данія”). «Jesper Office A/S» - всесвітньо відомий виробник меблів для офісу та дому. Виготовляє кабінети керівників, офісні меблі для персоналу, рецепції, конференц-столи, бібліотеки та стінки. Всі меблі виготовлені з використанням шпону цінних порід деревини та дерев’яної крайки.

СП «Комекс» лідер меблевого виробництва на Прикарпатті. Працюючи 12 років на українському ринку, підприємство досягло європейського рівня якості та набуло імідж виробника сучасних меблів, що створюють особливу ауру в оселі та атмосферу комфорту в офісі чи готельному номері.

. Постійне розширення асортименту продукції ТОВ «Боярські Ряди» товарами-новинками, що відповідає структурі споживчого ринку за рахунок укладання комерційних угод з виробниками меблів, що використовують передові технології..

ВАТ "Шепетівський деревообробний комбінат" виготовляє меблі домашні дерев'яні. Для виробництва меблів використовується тільки екологічно чисті матеріали. Матеріали для оздоблювання меблів та фурнітура поставляються провідними світовими виробниками.

Для введення на ринок товарів-новинок необхідно підготувати буклети в яких будуть представлені зразки для ознайомлення кінцевого споживача.

.Формування гнучкої цінової політики під час закупівлі та продажу товарів шляхом обґрунтованого використання системи цінових знижок, своєчасного їх впровадження, що дозволяє забезпечити розширення обсягів реалізації товарів (під час надання знижок покупцям) чи збільшення обсягів доходів (під час уторговування знижок, які надаються постачальниками).

.Запровадження дисконтних карток для постійних клієнтів.

.Встановлення знижок у свята та в період несезонності продаж.

Пропозиція цього заходу основана на проведених дослідженнях торговельного підприємства ТОВ «Боярські Ряди», що були спрямовані на аналіз товарообороту у період коли діють знижки та період, коли товари продаються без знижок - буденні дні. Проведені дослідження показали, що в період, коли на товари надаються знижки товарооборот підвищується. Оскільки на підприємстві існує проблема, що пов’язана із зниженням обсягу товарообороту, реалізація цього заходу буде спрямована на її усунення.

.Збільшення товарообороту ТОВ «Боярські Ряди», за рахунок виходу на ринок за межі міста Боярка. Це реалізація невеликих партій товару в місцеві села та невеликі містечка, що знаходяться поблизу міста - Фастів, Білогородка, Васильків та інші.

.Формування власного іміджу підприємства за рахунок:

реклами в засобах масової інформації - телебачення, радіо, періодичних виданнях;

участі у виставках-ярмарках;

запровадження фірмового стилю підприємства (одяг, аксесуари, презентація невеликих сувенірів: ручок, календарів та інше);

притягнення на тимчасовій основі рекламних агентів, які розповсюджують рекламну продукцію (каталоги, прайс-листи, листівки з адресою підприємства ТОВ «Боярські Ряди» в кафе, ресторанах, інших місцях знаходження потенційних клієнтів (наприклад, податкова інспекція).

. Збільшення обсягу товарообороту за рахунок реалізації товарів в кредит.

. Застосування прогресивних методів торгівлі через мережу Internet.

Реалізація цього заходу надасть змогу підприємству збільшити кількість покупців, у тому числі постійних покупців, крім того, допоможе збільшити конкурентні переваги на ринку. Впровадження цього заходу не потребує значних витрат, оскільки підприємство має достатньо комп’ютерної техніки.

Прогресивні методи торгівлі набули широкого застосування в західних країнах. За дослідженнями, що були проведені закордонними маркетологами, підприємства, що використовують торгівлю через Internet мають можливість збільшити обсяг товарообороту на 30-40%. В м. Києві та київській області кількість людей, що мають можливість користуватися електронною поштою та мережею Internet зростає з кожним роком.

. Поліпшення організації торгівлі шляхом притягнення додаткових матеріальних ресурсів з метою розширення обсягу складських приміщень та побудови кафе, де клієнти фірми могли б відпочити (за рахунок коштів ТОВ «Боярські Ряди») під час оформлення документів та виконання замовлення на той чи інший товар.

У цьому разі якість обслуговування справляє суттєвий плив на обсяги формування доходу.

. Покращення умов та охорони праці. Використовувати на підприємстві систему нематеріального заохочення працівників з метою підвищення їх продуктивності праці, що призведе до збільшення обсягів товарообороту і відповідно доходів.

Більшість з перелічених резервів потребує певних витрат, тому при плануванні заходу не треба ставити мету тільки збільшити доходи, необхідно досягти випереджаючих темпів збільшення доходів над темпами збільшення витрат, що є умовою збільшення прибутку.

Наступним етапом управління прибутком є розробка політики формування затрат.

Управління витратами обертання передбачає:

Організацію обліку витрат обертання в цілому і по статтях затрат, що створює інформаційну базу для прийняття управлінських рішень.

Аналіз витрат обертання, що дозволяє оцінити стан витрат обертання, ступінь раціональності вироблених затрат, дати кількісну оцінку факторам, котрі впливають на суму і рівень витрат обертання.

Нормування витрат обертання, яке передбачає визначення граничних розмірів по окремих видах затрат (норми спецодягу, натуральний (природний) збиток, товарні запаси та ін.).

Планування (прогнозування) витрат обертання, яке дозволяє визначити мінімальні і максимальні границі витрат обертання, можливий розмір витрат обертання при плановому обсязі діяльності і рівні використання ресурсів, і вибрати такий варіант плану витрат обертання, котрий у максимальній мірі відповідає досягненню цільового розміру прибутку.

Контроль і оперативне управління затратами.

При формуванні затрат управляючого об`єкта слід виходити із наступного:

Приріст загальної суми витрат обертання не повинен перебільшувати приріст доходів, що є умовою отримання прибутку від товарообороту. Максимізація одержуваного прибутку досягається при умові рівності граничних затрат з граничними доходами.

Мінімальний рівень витрат обертання (середніх витрат) досягається при такому обсязі діяльності підприємства, коли граничні витрати обертання за своєю величиною відповідають середнім витратам. Такий обсяг діяльності є оптимальним.

Подальше збільшення обсягів діяльності призведе до збільшення розміру середніх витрат обертання, що являється неефективним.

Не завжди зниження витрат обертання свідчить про ефективність діяльності підприємства, оскільки це може призвести до зниження стандарту обслуговування покупців, а як наслідок до падіння попиту споживача, зниження товарообороту, зростання рівня затрат і втрати прибутку.

Розмір затрат залежить від вибору ресурсів, що забезпечують певний обсяг діяльності підприємства.

Підприємство повинно намагатися використовувати такий набір факторів виробництва, котрий забезпечує один і той же обсяг діяльності (товарооборот) з найменшими затратами на введенні фактори виробництва. Тому при обґрунтуванні затрат необхідно проводити розрахунки, виходячи із можливості альтернативного використання ресурсів і вибирати найбільш відповідний варіант.

Таким чином управління витратами обертання повинно бути спрямоване не на зниження розміру витрат обертання, а на їх оптимізацію.

Управління прибутком пов`язане з прийняттям рішення про розмір прибутку і рівень рентабельності на вкладений капітал на основі перевірки відповідності обсягу прибутку, який одержує підприємство (як різницю між прогнозним обсягом доходів і поточними затратами), його цільовому розміру.

Однак доцільність та життєздатність будь-якої діяльності залежить від умов та можливостей здійснення процесу відтворення на розширеній основі. Для безперервного процесу відтворення необхідне безперечне виконання деяких умов:

по-перше, постійний характер одержання прибутків. Слід зазначити, що для потенційних інвесторів, акціонерів головне прибуток, який отримується не тільки у звітному періоді, але й в наступних періодах;

по-друге, максимальне наближення значення реального прибутку до його номінальної величини. Реальний прибуток, як економічна категорія відображає життєздатність окремого підприємства, тому він повинен створювати основу для подальшої ефективної його діяльності, фінансового росту. В сучасних кризових умовах підприємства змушені широко використовувати товарообмінні (бартерні) операції, після чого, підприємство має обмежену суму грошових коштів, що стає перепоною для нормального процесу відтворення;

по-третє, прибутки від основної діяльності підприємства повинні бути переважними серед усіх інших джерел, що свідчить про наявність попиту на продукцію, що реалізується підприємством. Наявність попиту на продукцію підприємства, підтверджує конкурентоспроможність підприємства і можливості задовольнити вимоги споживачів у продукції підприємства, а також доцільність продовження його стабільної комерційної діяльності в обраному напрямку та необхідність оцінки можливостей подальшого росту і розширення виробництва.

Заходи, спрямовані на зниження витрат ТОВ «Боярські Ряди».

.Зменшення автотранспортних витрат ТОВ «Боярські Ряди» за рахунок посилення контролю в частині раціонального споживання палива.

.Зменшення витрат на зв'язок шляхом використання економних пакетів обслуговування мобільного зв'язку.

.Зміна банку «УкрСіб» в якому обслуговується ТОВ «Боярські Ряди» на інший банк, наприклад, «Приватбанк» і , таким чином, зменшити кошти за користування кредитами.

.Створення на підприємстві комісії по контролю за виконанням заходів щодо економії матеріальних і трудових ресурсів.

.Використання законних можливостей мінімізації податкових платежів.

.Застосування електронно-обчислювальної техніки (ЕОТ) дозволяє суттєво поглибити економічний аналіз діяльності підприємства, використовувати сучасні (більш трудомісткі) методики його проведення.

Запровадження всіх цих заходів дасть змогу підприємству ТОВ «Боярські Ряди» розширити обсяги діяльності та додатково одержати прибуток.

Узагальнюючі все вищенаведене необхідно сказати, що прибуток, як економічний показник, дозволяє поєднувати економічні інтереси держави, підприємства, як господарчого суб’єкта, робітників та власників підприємства. Вирішення цього завдання залежить не тільки від обсягу прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства, а також від його якості. Висока якість прибутку це такий стан прибутку суб’єкту господарювання, який забезпечує безперервний процес розширеного відтворення інвестованих у виробництво коштів.

Важливим етапом аналізу доходів від операційної діяльності, поряд з плануванням їх обсягу є побудова ефективних систем контролю за реалізацією цих планів.

Системи контролю створюються на підприємстві по лінійному і функціональному принципу або одночасно сполучають у собі обидва ці принципи. У основі цих систем лежить поділ контрольних окремих служб і їхніх менеджерів. У цих традиційних системах внутрішнього контролю органічно складовою частино є і система контролю за доходами.

У останні роки в практику країн з розвинутою ринковою економікою широке поширення одержала нова прогресивна комплексна система внутрішнього контролю, що організовується в компаніях та називається «контролінг». Принципом цієї концепції, що одержала назву «управління по відхиленнях», є оперативне порівняння основних планових і фактичних показників із метою впливу на вузлові чинники нормалізації діяльності.

Якщо в процесі контролінгу доходу буде виявлено, що фактичний обсяг реалізації перевищує плановий, то підприємство може працювати у поточному режимі. Якщо фактичне виконання плану товарообороту у 2012 році буде нижче нормативних показників, то підприємству «Боярські Ряди». слід вжити заходів по стимуляції попиту населення з метою досягнення планового доходу.

Наступна група факторів, за допомогою яких на підприємстві можна збільшити операційні доходи представлена на рис.3.2.

Мал. 3.2. Фактори збільшення операційного доходу підприємства

Отже для торговельного підприємства «Боярські Ряди» можна виділити наступні напрямки зростання обсягів діяльності, операційних доходів, економії і раціоналізації витрат обігу, які поділяються га окремі групи та передбачають певні дії відносно раціоналізації доходів.

Перша група - це вдосконалена система управління, яка передбачає:

. Організацію детального обліку за надходженнями доходів і місцями їх виникнення - доповнити бухгалтерські програми,які застосовуються на підприємстві такими, які б могли давати оперативні сводки.

. Поглиблення розрахункових відносин на підприємстві.

. Організація оперативного контролю за доходами.

.Застосування сучасних методів фінансового планування.

Друга група це - забезпечення зростання товарообороту і вдосконалення його складу і структури:

. Вдосконалення маркетингової діяльності.

. Збільшення питомої ваги дрібнооптової реалізації товарів.

. Збільшення питомої ваги товарів з низьким рівнем витрато місткості.

Але наше підприємство товари з високим рівнем товаромісткості, тому на цьому питанні економії та раціоналізації витрат виграти не можна,бо існує потреба в якості товару.

Третя груп спрямована на оптимізацію складу і структури оборотних активів.

. Раціональні використання матеріальних оборотних активів.

. Оптимізація джерел фінансування оборотних коштів

Четверта група спрямована на вдосконалення торговельно-технологічного процесу:

. Скорочення ланковості просування товару і відстані перевезення.

. Впровадження прогресивної технології транспортування товарів.

. Впровадження прогресивних форм продажу товарів і обслуговування покупців.

Це все дозволить підприємству оптимізувати і зменшити обсяг витрат,що дозволить генерувати ще більший прибуток.

Важливим критерієм , який дозволяє оцінити систему обслуговування є рівень обслуговування.

Якщо не буде забезпечено певний рівень сервісу , то це негативно вплине на попит населення, і тим самим знизить доходи торговельного підприємства «Боярські ряди» . Тобто цей напрямок має також важливе значення для торговельного підприємства «Боярські Ряди».

Отже, якщо забезпечити можливості використання всіх резервів збільшення операційних доходів з урахуванням факторів, які мають безпосередній вплив, то підприємство «Боярські Ряди» може вийти на вищий рівень прибутковості.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Проведене в дипломній роботі дослідження теоретичних основ обґрунтування доходів від операційної діяльності, а також аналіз діючого в сучасних умовах механізму управління ними, дозволили зробити наступні висновки та внести пропозиції, направлені на розробку концепції регулювання та планування доходів торговельного підприємства ТОВ «Боярські Ряди».

. Стосовно Положенню (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" визначення доходу дається таким чином: дохід - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, що призводять до зростання власного капіталу ( за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків власників), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

. Дохід від реалізації товарів і торгових послуг виступає у формі виторгу, чи товарообороту. Виторг складається з покупної вартості реалізованих товарів з урахуванням податку на додану вартість (ПДВ) і суми реалізованих торгових надбавок теж із ПДВ. Остання виступає виторгом від реалізації торгових послуг і разом з доходами від інших видів господарської діяльності утворює величину доходу від операційної діяльності. Покупна вартість реалізованих товарів для торгового підприємства доходом не є, а, навпаки, виступає витратою оборотних коштів, що наочно видно при попередній оплаті закупівлі товарів.

Торговельні надбавки являють собою своєрідні ціни торгових послуг по доведенню товару до кінцевого споживача й утворюють торговий чи комерційний дохід.

. Управління доходами спрямовано на створення економічних умов, які забезпечують відшкодування постійних витрат торговельного підприємства, покриття змінних операційних витрат, які залежать від обсягу реалізації продукції, повної та своєчасної сплати всіх видів податків та обов’язкових платежів та забезпечення отримання цільового чистого прибутку.

Розробка політики управління доходами торговельного підприємства передбачає попереднє дослідження процесу формування доходів, визначення основних тенденцій та закономірностей, які притаманні; виявлення та кількісну оцінку факторів, що обумовлюють обсяг та рівень доходів.

. Найважливішим механізмом, що забезпечує економічний розвиток торговельного підприємства є цінова політика - одна з складових системи управління доходами підприємства.

Розмір доходів торговельного підприємства, який отримується залежить від таких важливих факторів: обсяг, склад і асортиментна структура товарообороту; умови постачання товарів; економічна обґрунтованість торгової надбавки; кількість та якість додаткових послуг.

. Для управління доходів особливе значення має інформація внутрішнього характеру: бухгалтерська, статистична, економічна. Ця інформація є основою надання поточної оцінки діяльності по управлінню господарсько-фінансовою діяльністю підприємства, і дає змогу впливати на негативні процеси ще на стадії їх утворення, що обумовлює стабілізацію процесів на кожному етапі розвитку підприємства.

. Об’єктом дослідження даної дипломної роботи є підприємство ТОВ «Боярські Ряди», яке займається оптово-роздрібною реалізацією меблів.

Аналіз операційних доходів є дуже важливою складовою будь-якого підприємства, оскільки обсяг доходів формується та створює основу для самофінансування за умови, що їх розмір достатній для покриття витрат з реалізації товарів та інших видів діяльності, виконання зобов’язань перед бюджетом та утворення прибутку. Також розробка планів формування доходів є однією з необхідних передумов, що визначає можливості підприємства щодо рішення стратегічних цілей та завдань, забезпечення його конкурентних переваг.

У відповідності з законодавством України дохід визначається під час збільшення активу або зменшення зобов’язань, що зумовлює зростання власного капіталу,за умови,що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Управління доходами передбачає створення інформаційного забезпечення, аналіз та планування доходів, розробку системи заходів по забезпеченню виконання доходу.

На протязі досліджуваного періоду спостерігалась чітка тенденція до зростання обсягів доходу торговельного підприємства ТОВ «Боярські Ряди». При цьому, найбільший темп росту серед окремих складових загальних доходів спостерігається у інших операційних доходів, який у 2010 році становив 220,1 %, а в 2011 - 133,5 %. В свою чергу дохід від реалізації продукції зростає дещо меншими темпами в 2010 році порівняно з 2009 роком на 24997 тис грн., або на 122,1 % та в 2011 році порівняно з 2010 роком на 7839,6 тис грн.., або на 105,7% відповідно.

Динаміка фінансових доходів підтверджує той факт, що протягом періоду 2009-2011 роки ТОВ «Боярські Ряди» не інвестувало коштів в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, тобто не мало доходу від участі в капіталі. Щодо динаміки інших доходів підприємства, то в цілому за період дослідження їх сума помітно зменшилася. Найбільший обсяг доходу був отриманий у 2009 році, по тій причині, що відбулась реалізація застарілого обладнання в процесі оновлення на суму 2116 тис. грн.

Протягом 2009-2011 рр. спостерігається чітка динаміка збільшення операційного доходу в основному за рахунок розширення обсягів діяльності та збільшення каналів збуту, а також за рахунок оптимізації витрат обігу, проведення якої задля додаткової економії було визнано ефективним.

На протязі досліджуваного періоду підприємство «Боярські Ряди» основний дохід отримує саме від здійснення операційної діяльності. В 2011 році операційний дохід становив 162058,0 тис. грн.,що на 7,9 % більше ніж у 2010 році.

Оцінка достатності доходів та аналіз критичних обсягів діяльності показав, що протягом 2009-2011 років торгівельна діяльність була збитковою, тобто не досягався навіть рівень точки беззбитковості для покриття постійних витрат. Але за 2011 рік процес управління обсягом і структурою товарообороту з точки зору забезпечення умов для його самоокупності і самофінансування здійснювався більш ефективно.

Таким чином, у звітному році підприємство мало позитивний запас міцності 5,01 % або 7308,26 тис. грн., що звісно покращило його фінансову стійкість та зменшило ризик банкрутства.

Аналіз впливу факторів на зміну комерційного доходу віл реалізації товарів необхідний щоб забезпечити раціональне використання отриманого доходу. Вплив факторів було проаналізовані за допомогою факторних моделей, які передбачили оцінку впливу товарообороту реалізації та рівня комерційного доходу. Обсяг товарообороту мав більший вплив, внаслідок чого приріст комерційного доходу склав 8375,92 тис. грн. у 2010 році та 8375,92 тис. грн. у 2011 році. За іншою моделлю серед факторів зростання рівня торговельної надбавки, за рахунок зростання торгівельної надбавки на 19,8 % і досягнення рівня 60,37% у 2010 році обсяг комерційного доходу зріс на 7571,57 тис. грн., а в 2011 році на 310246,46 тис. грн.

Загальний план отримання доходів розраховується як сума їх планового розміру за всіма джерелами формування.

Основними вихідними передумовами планування цих доходів є: розроблений план реалізації товарів, що визнає обсяг та склад товарообороту підприємства за формами продажу та асортиментної структури; цільова сума прибутку підприємства, що забезпечує умови ефективного розвитку підприємства в плановому періоді.

При плануванні обсягів реалізації на різні товарні групи використаємо економіко-статистичний метод (з використанням середнього темпу росту).

Як бачимо із даних таблиці плановий темп росту складає 107,0 %, а плановий товарооборот 2012 рік за розрахунками складає 156030,0 тис. грн.

Розрахувавши обсяги реалізації за асортиментними групами було визначено відповідні доходи від реалізації, виходячи з планового товарообороту в розрізі асортиментних груп та рівня доходів від реалізації.

Плановий обсяг доходів від реалізації товарів на 2012 рік складає 58511,0 тис. грн.; рівень комерційного доходу становить 37,5 %.

Плановий розмір отримання можливої суми доходів було порівняно з його цільовим або необхідним розміром. Необхідна сума доходу підприємства від реалізації товарів складає 58881,0 тис. грн.; необхідний рівень комерційного доходу - 37,7 0%. Відхилення необхідної суми від можливої складає 370,0 тис. грн., відхилення в рівні доходу від реалізації товарів складає 2,53%.

Ефективність господарської діяльності підприємства характеризує обсяг чистого прибутку, розмір якого залежить від величини доходів, що одержує підприємство та від розмірів витрат.

Тому, торговельному підприємству ТОВ «Боярські Ряди» необхідно розробити комплекс заходів відповідно досягнення можливого обсягу доходів від реалізації товарів його необхідному значенню.

При цьому необхідно прагнути до максимального наближення планового обсягу доходу до його цільового розміру. Досягнення цілей підприємства та подальше збільшення ефективності господарської діяльності підприємства «Боярські Ряди» передбачає реалізацію наступних заходів:

Постійне поліпшення якості продукції та формування оптимального асортименту підприємства «Боярські Ряди» за рахунок встановлення раціональних зв'язків з заводами-виробниками.

Постійне розширення асортименту продукції ТОВ «Боярські Ряди» товарами-новинками, що відповідає структурі споживчого ринку за рахунок укладання комерційних угод з виробниками меблів, що використовують передові технології..

Формування гнучкої цінової політики під час закупівлі та продажу товарів шляхом обґрунтованого використання системи цінових знижок.

Впровадження дисконтних карток для постійних клієнтів.

. Збільшення обсягу товарообороту за рахунок реалізації товарів в кредит.

. Застосування прогресивних методів торгівлі через мережу Internet.

. Формування власного іміджу підприємства.

. Поліпшення організації торгівлі шляхом притягнення додаткових матеріальних ресурсів з метою розширення обсягу складських приміщень та побудови кафе, де клієнти фірми могли б відпочити (за рахунок коштів ТОВ «Боярські Ряди») під час оформлення документів та виконання замовлення на той чи інший товар.

. Забезпечення необхідної ефективності комерційних угод закупівлі товарів.

. Покращення умов та охорони праці. Використовувати на підприємстві систему нематеріального заохочення працівників з метою підвищення їх продуктивності праці, що призведе до збільшення обсягів товарообороту і відповідно доходів.

Заходи, спрямовані на зниження витрат на підприємстві ТОВ «Боярські Ряди»

Зменшення автотранспортних витрат ТОВ «Боярські Ряди» за рахунок посилення контролю в частині раціонального споживання палива.

Зменшення витрат на зв'язок шляхом використання економних пакетів обслуговування мобільного зв'язку.

Зміна банку «УкрСіб» в якому обслуговується ТОВ «Боярські Ряди» на інший банк, наприклад, «Приватбанк» і , таким чином, зменшити кошти за користування кредитами.

Створення на підприємстві комісії по контролю за виконанням заходів щодо економії матеріальних і трудових ресурсів.

Використання законних можливостей мінімізації податкових платежів.

Що стосується збільшення інших операційних доходів, то варто зазначити, що так як основними їх джерелом є операційна курсова різниця, то підприємство повинно максимально захистити себе при коливанні курсу валют.

Отримання доходів ТОВ «Боярські Ряди» свідчить проте, що продукція підприємства знайшла свого споживача, що вона відповідає вимогам та попиту ринку за ціною, якістю, іншими технічними, функціональними характеристиками та властивостями.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Господарський Кодекс України від 16 січня 2003 року № 436 - ІУ // Відомості Верховної Ради № 18-22.2003.

Податковий Кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755 - УІ// Відомості Верховної Ради № 13-14, №15-16, №17-.2011.

Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97 р. “283/97 - ВР // Відомості Верховної ради України - 1997 р. - №27.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід»: затверджене наказом МФУ від 29.11.1999р. №290 // Все про бухгалтерський облік №84, 2011 р.

Фінансова звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку: Практичний посібник. - Дніпрпетровськ, ООО «Баланс - Клуб», 2000. - 361 с.

Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. Т.2. - К.: Ника -Центр, 2008. - 448 с.

Бланк И.А. Управление прибылью. - К.: Ника-Центр, 2007. - 544с.

Валевич Р.П., Давыдова Г.А. Экономика торгового предприятия: Учеб. пособие. -Мн.: Выш. шк., 2008. - 367с.

Васильева Н.Э., Козлова Л.И. Формирование цены в рыночных условиях. - М.: АО «Бизнес - Школа «Интел - Синтез», 1999. - б2с.

Ганджинский А.М. Логистика: Учеб. - М.: ИВЦ «Маркетинг», 2008. -228с.

Денисова И.П. Цены и ценообразование: Учебное пособие. - М.: Экспертное бюро - М, 2007. - 64с.

Кравченко Л.И. Анализ хозяйственной деятельности в торговле: Учеб. для вузов. - 4- е изд., перераб. и доп. - Мн.: Выш. шк., 2009. - 415с.

Липсиц И.В. Коммерческое ценообразование: Учебник для вузов. - М.:БЕК, 2005.-353с.

Котлер Ф. Основы маркетинга. - М.: Прогресс, 2005. - 669с.

Маркетинг / Под ред. проф. Э.А. Уткина. - М.: ЭКМОС, 2008. - 320с.

Мазаракі А.А., Лігоненко Л.О., Ушакова Н.М. Економіка торговельного підприємства. К.: "Хрещатик", 2009. - 800 с.

Общая теория статистики: Статистическая методология в изучении коммерческой деятельности / Харламов А.И., Башина О.Э., Бабурин В.Т. и др. / П од ред. А.А. Спирина, О.Э. Башиной. - М.: Финансы и статистика, 2008. - 296с.

Общая теория статистики / Боярский А.Я., Викторова Л.Л., Гольдберг А.М. и др. / Под ред. А.М. Гольдберга, В.С. Козлова. - М.: Финансы и статистика, 2009.-367с.

Покропивний С.Ф., Колот В.М. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність: Навч. Посібник / Міністерство освіти України, Київський національне - економічний університет. К.: Б.в., 2009. - 346с.

Райсберг Б.А. Основы бизнеса. - М.: Ось - 89, 2006. - 192с.

Ряузов Н.Н. Общая теория статистики: Учебник. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 2007. - 343с.

Суслов И.П. Общая теория статистики. - М.: Статистика, 2005. - 310с.

Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. - 2-е изд., перераб. и доп. - Мн.: ИП «Экоперспектива», 2008. - 498с.

Статистика: підручник/ Головач А.В., Єріна А.М., Козирєв О.В. та ін./ За ред. А.В. Головача А.М., Єріной О.В., Козирєва. -К.: Вища школа, 2008.-623с.

Финансовый анализ деятельности фирмы. - М.: Ист - Сервис, 2008. -240с.

Хелферт Э. Техника финансового анализа / Под ред. Л.П. Белых. - М.: Экономика, 2007. - 232с.

Ценообразование: Учебное пособие для вузов / Салимжанов И.К., Португалова О.В., Рощина Т.И. и др. / Под ред. И.К. Салимжанова. - 2-е изд., доп. -М.: АО «Финстатинформ», 2006. - 159с.

Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. - М.: Экономика, 2004. - 232с.

Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика комплексного анализа хозяйственной деятельности промышленных предприятий. - М.: Экономика, 2006. - 232с.

Чубаков Г.Н. Стратегия ценообразования в маркетинговой политике предприятия: Методическое пособие. - М.: Инфра - М, 2007. - 215с.

Экономика торгового предприятия : Учебник для торговых вузов/ А.И. Гребнев, Ю.К. Баженов и др./ Под общ. ред. А.И. Гребнева. М.: Экономика, 2002.

Самсоненко Л. Економічні реформи без інвестицій неможливі // Урядовий кур- єр. - 1998. - №203 - 201 - С.4.

Экономика торговли: Учебник для экон. фак. торг. вузов / Под общ. ред. А.И. Покровского. - М.: Экономика, 2008. - 392с.

Экономика торговли: Учеб. для торг. вузов / Соловьев Б.А., Алькевич Л.А., Андросов В.И. и др. - М.: Экономика, 2006. - 414с.

Экономика торговли: Учебник для экон. фак. торг. вузов / Орлов А.В., Покровский А.И., Мочалов Б.М. и др. / Под ред. А.И. Покровского. - М.: Экономика, 2009.-391с.

Эванс дж.р., Берман Б. Маркетинг. - М.: Экономика, 2000. - 351с.

Экономика предприятия: Учебное пособие / Кутыркин А.Н., Дядечко Л.П., Конищева Н.И. и др. - Донецк: ДИЭХП, 2006. - 332с.

Каращук О.С. Формування торговельних надбавок в сучасних умовах господарювання // Торгівля і ринок України: Тематичний збірник наукових праць з проблем торгівлі і громадського харчування. Випуск 7. - Донецьк: ДонДУЕТ.- 2008.-С. 127-132.