Еколого-господарські особливості впливу мікробних препаратів на елементи структури урожаю та якості зерна тритикале озимого

Еколого-господарські особливості впливу мікробних препаратів на елементи структури урожаю та якості зерна тритикале озимого

Міністерство аграрної політики ТА продовольства України

Білоцерківський національний аграрний університет

Екологічний факультет

Кафедра прикладної екології

Спеціальність 7.04010601 «Екологія, охорона

навколишнього середовища» кваліфікаційного рівня «спеціаліст»

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА

на тему: «Еколого-господарські особливості впливу мікробних препаратів на елементи структури урожаю та якості зерна тритикале озимого»

Виконав: Балас Павло Сергійович,

студент 5 курсу, 1 групи

Керівник:

Москалець Валентин Віталійович,

 канд. с.-г. наук, доцент

Біла Церква 2012

Зміст

Реферат

Вступ

1. Агроекологічне значення тритикале (огляд літератури)

.1 Тритикале озиме в структурі посівних площ агроекосистем України

.2 Біологічні та морфологічні характеристики тритикале

.3 Продуктивність агрофітоценозів тритикале озимого залежно від агротехнології вирощування

.4 Характеристика та механізм дії мікробних препаратів на рослини тритикале озимого

. Умови, матеріали та методика досліджень

.1 Погодно-кліматичні та ґрунтові характеристики господарства

.1.1 Характеристика сортів тритикале озимого, добрив, мікробних препаратів

.1.2 Характеристика мікробних препаратів та технологія їх застосування

.2 Матеріали досліджень

.3 Методика та методи проведення досліджень

. Ефективність мікробних препаратів на посівах тритикале озимого (результати досліджень)

.1 Вплив мікробних препаратів на елементи структури урожаю тритикале озимого

.2 Вплив мікробних препаратів на якісні параметри урожаю зерна тритикале озимого

. Охорона праці

Висновки

Пропозиції виробництву

Список використаної літератури

Додатки

Реферат

мікробний препарат тритикале урожай

на випускну кваліфікаційну роботу студента 5 курсу 1 групи екологічного факультету П.С. Баласа за темою: «Еколого-господарські особливості впливу мікробних препаратів на елементи структури урожаю та якості зерна тритикале озимого»

Кваліфікаційна робота виконана на ____ сторінках комп’ютерного набору, яка вміщує ____ рисунків. Використано ____ літературних джерела. Робота виконана за результатами власних польових і лабораторних досліджень. В роботі надано комплексну агроекологічну оцінку агробіологічній технології з вирощування тритикале озимого.

Метою досліджень було вивчити стан агрофітоценозу тритикале озимого за показниками елементів структури урожаю та якості зерна залежно від низки екологічних факторів. Об’єкт досліджень - агрофітоценоз тритикале озимого.

Предмет досліджень - продуктивність агрофітоценозу тритикале озимого за показниками елементів структури урожаю та якості зерна залежно від низки екологічних факторів. Виконання роботи та аналіз результатів досліджень дозволив здійснити диференціацію сортів тритикале озимого за рівнем чутливості на дію мікробних препаратів за показниками елементів структури урожаю та якості зерна. Показано, що сорт тритикале озимого Ягуар, Августо чутливі на дію фосфатмобілізуючих мікроорганізмів, сорт АД 256 - азотфіксуючих, сорти Славетне та ДАУ 5 - комплексу фосфатмобілізуючих і азот фіксуючих мікроорганізмів біопрепаратів.

Ключові слова: тритикале озиме, сорт, мікробні препарати, елементи структури урожаю, якість зерна.

Вступ

Однією з пріоритетних проблем сучасного сільськогосподарського виробництва в Україні залишається забезпечення сільськогосподарських культур поживними речовинами, зокрема азотом, фосфором і калієм та зростання кількісних і якісних параметрів урожаю рослинницької продукції. Значним резервом поліпшення азотного, фосфорного живлення рослин та підвищення урожайності та якості продукції є використання азотфіксуючих і фосфатмобілізуючих мікроорганізмів, які є діючими агентами мікробних препаратів. Ефективність застосування біопрепаратів суттєво залежить від розв’язання проблеми інтродукції мікроорганізмів у навколишнє природне середовище. Їх використання пов’язано з урахуванням екологічних факторів: ґрунтово-кліматичних характеристик регіону, взаємовідносин мікроорганізм-рослина, взаємодії аборигенних та інтродукованих мікроорганізмів (Патика В.П. та ін., 2004; Вовкогон В.В. та ін. 2006).

Отже, пошук шляхів формування високопродуктивних агрофітоценозів, які б забезпечували істотне зростання урожайності сільськогосподарських культур, покращанні якості рослинницької продукції та збереження родючості ґрунтів є досить актуальним.

Об’єкт досліджень - агрофітоценоз тритикале озимого.

Предмет досліджень - продуктивність агрофітоценозу тритикале озимого за показниками елементів структури урожаю та якості зерна залежно від низки екологічних факторів.

Метою досліджень було вивчити стан агрофітоценозу тритикале озимого за показниками елементів структури урожаю та якості зерна залежно від низки екологічних факторів.

Виходячи з мети досліджень, завданнями досліджень було:

. Вивчити вплив мікробних препаратів на продуктивність агрофітоценозу тритикале озимого за показниками елементів структури урожаю.

. Вивчити вплив мікробних препаратів на продуктивність агрофітоценозу тритикале озимого за показниками якості зерна.

. Дати екологічну оцінку стану агрофітоценозу тритикале озимого у разі застосування мікробних препаратів.

Методологія досліджень

Під час виконання кваліфікаційної роботи були використані такі методи:

польовий та лабораторний;

порівняльний;

аналітичний;

розрахунковий;

екосистемний (на основі проаналізованих результатів досліджень);

математично-статистичний.

РОЗДІЛ І. Агроекологічне значення тритикале (огляд літератури)

.1 Тритикале озиме в структурі посівних площ агроекосистем України

З огляду на те, що тритикале відносно молода культура, темпи впровадження його в сільськогосподарське виробництво не досить високі. Міжнародне сортовипробування тритикале в 1975 р. проводилось у 75 країнах в 338 пунктах, розташованих на всіх п'яти континентах: близько 40-а пунктах Північної Америки, 71 - Латинської Америки, 64-х - Європі, 60-ти - Африки, 23-х - Середнього Сходу,79-ти - Південно-Східної Азії та Океанії. За даними CIMMYT (Мексика) у 1970 р. площа посівів тритикале складала близько 100 тис. га, в 1975 р. - 500 тис. га, в 1980 р. - понад 1 млн. га, в 1986 р. - 1,9, 1987 р. - 1,3, зокрема в колишньому СРСР - 250 тис. га, в 2000 р. - 2,836, в т.ч. 1,8 млн. га тритикале озимого, в 2003 - 3, в 2006 р. (без урахування України та Росії, де статистичний облік не проводився) - 3,6, в 2007 р. - 3,74, у 2009 р. - 4,5 млн. га. Основними виробниками зерна тритикале за даними ФАО є Польща, Білорусія, Німеччина, Австралія, Франція, Китай, Угорщина та ін. [1].

Нині в Україні досить широкий сортовий асортимент тритикале. До Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні станом на 2010 р., занесені 25 сортів тритикале озимого та 16 ярого, здатних забезпечувати стабільну й високу врожайність [2]. Але їхній генетичний потенціал використовується на рівні 40 %. Окрім того, щороку проходять державну експертизу десятки сортів вітчизняної та зарубіжної селекції. Систематичне поліпшення сортів під час селекційного та виробничого процесу вимагає вивчення біологічних, фізіологічних властивостей та елементів агротехнології вирощування, що сприятиме зменшенню впливу лімітуючих факторів, дозволить зайняти новій зерновій культурі чільне місце в структурі посівних площ України.

Основними виробниками зерна тритикале за даними FAO є Польща, Білорусь, Німеччина, Австралія, Франція, Китай, Угорщина та ін. У 2008 р. в світовий обсяг виробництва зерна тритикале склав близько 14 млн. т із середньою врожайністю 1,5-6,5 т/га (рис. 1.1.1).

Рис. 1.1.1. Світова посівна площа тритикале озимого та ярого за роками

В Україні тритикале вирощують поки що на обмеженій площі (до 160 тис. га, з яких 30 % посівів займають ярі форми), обґрунтуванням чого є обламування колосу під час у цієї культури під час достигання, в окремі роки спостерігається значна череззерниця, низькі фізичні показники якості зерна. Обсяг ринку тритикале в Україну в 2007 р. склав приблизно 224 тис. т, що перевищує минулорічний показник на 72 %.

Обсяг ринку в країні за прогнозами аналітиків буде розширюватися за рахунок внутрішнього виробництва, враховуючи той факт, що в Україні активно ведуться селекційні розробки з удосконалення існуючих та виведення нових сортів тритикале, особливо продовольчого використання.

Останнім часом посівні площі тритикале в країні поступово зростають, причому впроваджуються у виробництво як озимі, так і ярі його форми, що зумовлено підвищеним вмістом білка високої якості і добрій засвоюваності, багатому складу (вміст каротину - до 2,5 мг/кг), зерно тритикале ефективно використовують для годівлі птиці, свиней, великої рогатої худоби, овець тощо. До складу збалансованого комбікорму входить 40-45 % зерна тритикале. Крім цього, використовують суміш тритикале з бобовими культурами для одержання сіна, силосу, монокорму.

Рис. 1.1.2. Динаміка посівної площі тритикале в Україні за роками

В умовах Дніпропетровської області у фірмі «АВІАС 2000» впродовж 2000-2005 рр. сорти тритикале озимого Ладне, Гарне, АД 15, АД 52 забезпечили формування урожайності зерна 5,0-8,2 т/га, вміст білка в якому був на рівні 11-16 %, клейковини - 24-28 % (ІІ-ІІІ групи якості).

На Жмеринській випробувальній станції (Вінницька обл.) сорт Зеніт Одеський забезпечив урожайність 7,1 т/га, на Ужгородській (Закарпатська обл.) - 7,0, Торчинській (Волинська обл.) - 7,7, Миргородській (Полтавська обл.) - 8,1, Андрушівській сортодільниці (Житомирська обл.) - 9,3 т/га.

В сільськогосподарських господарствах Волинської області вирощують такі сорти тритикале озимого: АДМ 8, АДМ 9, АДМ 11, АДМ 12, Поліський 7 і Поліський кормовий, Гарне, які продовж останніх 10 років забезпечують середню врожайність зерна 5,0 т/га, що на 1,5-2,5 т/га більше, порівняно з цими показниками пшениці озимої та ячменю ярого. В цій області станом на 2003 р. посівні площі тритикале складали 13 тис. га, в 2005-2010 рр. - близько 25 тис. га. Найбільші посівні площі тритикале сконцентровані в Луцькому районі (господарство «Нива»), Володимир-Волинському (господарство «Прогрес»), Любешівському (господарство «Зоря»), Рожищенському (господарство «Світанок»), Ратнівському (господарство «Україна»), Турійському (господарство «Заповіт») районах [2]. На Луганщині в Старобільському районі станом на 2008 рік посівні площі тритикале озимого складали 286 га, 2009 році - 0,147 тис. га, 2010 році - 0,402 тис. га (в т.ч. 30 га - тритикале ярого, середня урожайність якого - 2,3 т/га), за середньої урожайності зерна - 3,0 т/га. В Сватівському районі посівні площі тритикале озимого в 2008 році склали 55 га (ТСП «Нибулон», середня урожайність зерна - 2,6 т/га), в 2009 році - 0,317 тис. га (домінуючі сорти в сільських господарства: АД 256, Гарне). Білокуракинському районі, цієї ж області, в 2009 році посівні площі тритикале складали 0,127 тис. га. В Борівському районі станом на 2011 рік посівні площі тритикале озимого становили 320 га. У 2008 р. у Кролевецькому районі (Сумська обл.) було засіяно 0,223 тис. га тритикале озимого, під урожай 2012 року - 0,2 тис. га. Під урожай 2011 р. в Коростенському районі (Житомирська обл.), всіма категоріями господарств посіяно 0,13 тис. га тритикале. В Україні Планується до 2017 року посівну площу тритикале збільшити до 500 тис. га [3].

.2 Біологічні та морфологічні характеристики тритикале

Вимоги до температури. Насіння починає проростати за температури ґрунту 1-3°С. За морозостійкістю тритикале займає проміжне місце між пшеницею озимою та житом, переносить зниження температури на глибині залягання вузла кущіння до мінус 18-20°С. Навіть кращі зимостійкі форми тритикале за критичними температурами вимерзання поступаються сортам жита озимого на 2-3°С. За зимостійкістю воно більш близьке до озимої пшениці. Рослини більш стійкі проти льодової кірки, відлиг, навесні швидше і краще, ніж пшениця, відростають [2].

Вимоги до вологи. Тритикале має добре розвинену кореневу систему, тому посухостійкість його значно вища, ніж озимої пшениці. Тритикале забезпечує кращі сходи за недостатніх запасів вологи під час сівби. Проте потреба тритикале у воді вища, ніж жита. Коефіцієнт транспірації також вищий, порівняно з житом. Але тривалі опади можуть викликати вилягання. Дощова погода під час колосіння та цвітіння сприяє ураженню септоріозом. Погано переносить посуху у період інтенсивного росту вегетативної маси - фаза виходу в трубку та формування й налив зерна [2].

Вимоги до ґрунту. Тритикале за своїми вимогами до ґрунтів займає проміжне положення між пшеницею і житом. Тритикале вимогливіше до ґрунту, ніж жито і менш вимогливе порівняно з пшеницею. На піщаних, супіщаних і суглинкових ґрунтах росте добре. Потенціальна врожайність на родючих ґрунтах вища за жито і менша, ніж у пшениці.

Сприятлива реакція ґрунтового розчину для тритикале нейтральна або слабокисла (рН 5,5-7,0).

Попередники. Тритикале, як і жито, потребує попередників, що рано звільняють поле і дають можливість якісно підготовити ґрунт для своєчасної сівби. Важливо, щоб попередники не сприяли розвитку прикореневих хвороб. Тритикале менш вимогливе до попередників, ніж озима пшениця. У районах достатнього зволоження західного Лісостепу його кращими попередниками є багаторічні бобові трави, однорічні трави, зернобобові культури, картопля, ріпак. До гірших попередників належать зернові культури та кукурудза на силос. Тритикале після гірших попередників за врожайністю перевищує озиму пшеницю і частково поступається озимому житу. У Поліссі тритикале розміщують після багаторічних та однорічних трав, люпину, картоплі, гороху, льону-довгунцю.

Підготовка ґрунту. Підготовка ґрунту для вирощування тритикале майже не відрізняється від підготовки його під інші озимі зернові культури. Проводять оранку, плоскорізний і поверхневий обробітки. Тритикале потребує значно менше вологи для проростання насіння, ніж озима пшениця. Тому агрономам варто пам'ятати про цю цінну біологічну властивість при вирішенні питання, що сіяти в роки з недостатнім зволоженням ґрунту у вересні. Передпосівна підготовка ґрунту під тритикале подібна до інших озимих зернових культур. До висівання тритикале ґрунт утримують у чистому від бур'янів стані. Перед сівбою культивують на глибину загортання насіння з одночасним боронуванням важкими боронами. Замість передпосівної культивації за допомогою КПС-4 ґрунт бажано обробляти комбінованими знаряддями типу Європак, Компактор та ін. Тритикале дуже вимогливе до якості ущільненого насіннєвого ложа.

Система удобрення. Мінеральні фосфорно-калійні та органічні добрива (у якості перепрілого гною, зокрема на ґрунтах з низькими показниками їх родючості в дозі 20-40 т/га) вносять під попередник. Мінеральні азотні добрива вносять дрібно навесні - кущення, трубкування, колосіння, що істотно підвищує рівень урожайності та якості зерна. На родючих ґрунтах і після кращих попередників під тритикале рекомендують вносити повне мінеральне добриво - N60-90P60K60, а після гірших попередників та на менш родючих ґрунтах - N90-120Р90К90.

Підготовка насіння. Для сівби використовують високоякісне насіння зі схожістю не менше 87 %. Зерно має бути добре виповненим, із масою 1000 насінин не нижча 40-45 г.

Зернові сорти тритикале не уражаються твердою сажкою і практично стійкі проти летючої. Проти інших хвороб (септоріоз проростків, фузаріоз, снігова пліснява) насіння потрібно завчасно протруювати препаратами, рекомендованими для протруювання зерна пшениці озимої.

Спосіб сівби. Основний спосіб сівби - звичайний рядковий з міжряддям 15 см. Вузькорядний спосіб сівби має перевагу в тому, що рівномірніше розміщує насіння в рядку.

Глибина сівби. Насіння цієї культури крупніше за розміром, ніж в озимої пшениці та жита, тому оптимальна глибина сівби тритикале глибша, ніж для інших зернових культур першої групи. На важких ґрунтах зерно тритикале загортають на 1-2 см мілкіше, на легких і у разі підсихання посівного шару - на 1-2 см глибше. На площах із низькою культурою землеробства глибину загортання насіння тритикале збільшують до 4-6 см.

Норма висіву. Норма висіву насіння після кращих попередників і в умовах достатнього зволоження становить - 3,5-4,5 млн./га, а після гірших попередників - 5,0-5,5 млн./га.

На родючих, удобрених і чистих від бур’янів ґрунтах рекомендовані норми висіву зменшують на 10 %, а на бідних, з поганими фізичними властивостями, а також при запізненні з сівбою норму висіву збільшують на 10-15 % [2].

Строк сівби. Сорти тритикале, що занесені до Державного Реєстру сортів рослин України, рекомендується висівати у середині оптимальних строків сівби пшениці озимої. За ранніх строків сівби рослини тритикале формують потужну наземну маса, що в подальшому впливає на рівень зимостійкості та стійкості проти збудників грибкових хвороб.

Найкращі умови для розвитку тритикале складаються, якщо від сівби до припинення осінньої вегетації сума ефективних середньодобових температур (вище +5°С) становить приблизно 500°С, а тривалість осіннього періоду 50-60 діб [2, 4-7].

Догляд за посівами. Одразу після сівби, в умовах нестачі вологи, проводять коткування для покращення умов проростання і підвищення польової схожості. Для захисту від бур'янів, хвороб, шкідників, запобігання вилягання застосовують агротехнічні і хімічні методи.

Боротьба з бур'янами. Для боротьби з бур'янами придатні ті ж гербіциди, що й на посівах пшениці та жита. Остаточне рішення про внесення того чи іншого препарату потрібно приймати на підставі переліку культур на упаковці, тарі чи інструкції до них.

Захист від хвороб. Використовують препарати для протруєння насіння і обприскування вегетуючих рослин згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Боротьба зі шкідниками. Для знищення шкідників використовуються переважно ті ж препарати, що й на посівах пшениці, з врахуванням переліку культур на упаковці, тарі чи інструкції до них.

Захист від вилягання. Використовують регулятори росту хлормекват-хлорид або терпал у фазі виходу в трубку.

Збирання врожаю. Особливості збирання урожаю зерна тритикале подібні до жита. Зерно щільно сидить у колоскових лусках і під час достигання не осипається. Щоб не пошкодити крупне зерно тритикале під час обмолоту, оберти барабана зменшують до 600 об/хвилину, збільшують зазор між барабаном і підбарабанням, так як зерно тритикале важче вимолочується, ніж зерно пшениці [2, 3].

Морфологічні ознаки тритикале. Коренева система. Рослини тритикале мають мичкувату кореневу систему, яка складається із зародкових (первинних) корінців, утворених під час проростання насіння, додаткових та вторинних (вузлових) корінців, утворених під час кущення. Зародкові корінці, кількість яких варіює в межах 4-7 шт., спочатку розвиваються за рахунок запасних речовин зерна, а потім, закріплюючись в орному шарі ґрунту, використовуючи резерви останнього, відіграють важливу роль у розвитку наземної маси роздолин до фази кущення. На початку вегетації рослина має лише зародкові корені, за допомогою яких відбувається кореневе живлення.

Стебло у рослини тритикале - соломина, циліндричної форми, потовщене, заповнене м’якою паренхімою, складається з 4-6 міжвузлів, відокремлених між собою вузлами. Порожнина під колосом, як правило, має опушення. Довжина міжвузлів різко збільшується від кореневої шийки до колоса. Міжвузля від вузла до колоса найдовше. Довжина кожного середнього міжвузля дорівнює половині суми нижнього та верхнього. Росте стебло у висоту за рахунок поділу меристематичних клітин, розміщених в основи листкових вузлів (інтеркалярний ріст), спочатку першого міжвузля, потім другого та іншого. Найбільш інтенсивніше стебло росте на початку виколошування й призупиняється після цвітіння. Довжина соломини у зернових сортів - 90-125 см, зерно кормових - 110-125 см, кормових - 120-160 см. Довжина стебла тритикале залежить від низки абіотичних факторів.

Листовий апарат. Від кожного стеблового вузла відростає листок, що складається з піхви, яка щільно охоплює стебло, та листкової пластинки. Листкова піхва захищає частину стебла від пошкодження та надає йому стійкості проти вилягання. Доведено також, що чим краще й щільніше піхва охоплює стебло, тим менше рослина пошкоджуються гессенською мухою та іншими шкідниками [2]. У нижній частині листка, де він прикріплюється до стебла, є потовщення (листковий вузол), яке надає стеблу міцності. У разі переходу піхви в листкову пластинку з внутрішнього боку відростає короткий листковий язичок (у вигляді тонкої плівки) та вушка. Язичок запобігає проникненню в піхву дощової води, що стікає по стеблу. На надземній частині стебла тритикале розвивається 5-6 листків. Найбільшого розміру досягає листкова пластинка у другого або третього листка зверху.

В тритикале суцвіття - колос, який складається членистого стрижня і колосків. На кожному членику стрижня міститься по одному багатоквітковому колоску, стрижень якого у разі достигання зерна не розламується. Колос, як у жита, - багатоколосковий - містить 25-35 колосків. Багатоколосковість колосу тритикале контролюється генами жита, багатоквітковість - генами пшениці. Кількість колосків у колосі істотно більша, ніж у колосі жита. Колосок складається з двох колоскових лусок і 8-9 зачаткових квіток, з яких залишається лише 2-4 й, які утворюють зерно. Решта квіток відмирає на ранніх фазах розвитку. Колоски розміщуються на виступі членика стрижня по одному. Колоскові луски подібні до пшеничних. Кожна квітка має дві квіткові луски, з яких нижня в остистих форм закінчується остюком, маточку і три тичинки. Квіткові луски захищають тичинки й зав'язь з приймочкою від несприятливих умов. Між нижньою та верхньою квітковою лускою є 2 (рідше 1 або 3) ніжних приквіткові лусочки, або квіткові плівки - лодікули. Тичинок зазвичай 3, розташованих в 2 кола; тичинкова нитка тонка; пиляки переважно розкриваються повздовжньою щілиною. Рильця маточки (їх два) найчастіше перисті, зав'язь верхня, одногнізда, з одним насіннєвим зачатком. Для тритикале характерне самозапилення, але за певних обставин відбувається перехресне 15-20 % зі 100 %.

.3 Продуктивність агрофітоценозів тритикале озимого залежно від агротехнології вирощування

Для підвищення ефективності вирощування провідна роль належить правильному підборі сорту [7]. Предметом системної оцінки є генетично детерміновані ознаки, набір і кількість яких окремо взятого сорту необхідні і достатні для розробки об'єктивної характеристики генотипових особливостей, що визначають напрямок його використання [8].

Виведення сортів, що поєднують найвищий потенціал врожайності з генетичною резистентністю до лімітуючих факторів навколишнього природного середовища конкретного регіону, шкідників та збудників хвороб - найголовніше з центральних ланок у адаптивному землеробстві [9] В умовах такої системи перед сортом ставляться жорсткі вимоги Зростання світового виробництва зерна понад 70 % пов'язане з селекційним поліпшенням [4, 6]. Також визначним фактором впливу на зростання врожаю є розробка та впровадження науково-обґрунтованої сортової агротехніки [2]. У зв'язку з різноманітністю ґрунтово-кліматичних умов у кожному районі необхідно підбирати сорти, біологічні особливості яких найбільш повно відповідають природним умовам даної місцевості, що дає можливість підняти рівень урожайності зерна до 30 %, порівняно з несортовими посівами або вирощуванням сортів, непридатних для конкретних умов. Правильний підбір сортів і низка інших факторів, зокрема таких, як попередник, обробіток ґрунту і застосування добрив, біопрепаратів, засобів хімічного та біологічного захисту посівів, сівба, своєчасне збирання врожаю та його кондиціювання, займають одне з важливих місць під час формування високопродуктивних агрофітоценозів, властивості яких багато в чому визначаються сортовим і видовим складом певної культури, зокрема тритикале. Основні елементи агротехніки тритикале озимого часто співпадають з агротехнікою вирощування жита, пшениці. Важливим елементом будь-якої агротехнологій є підбір посівного матеріалу як за насіннєвими показниками, так і генетиповими та фенотиповими ознаками. Далі потрібно з екологічної точки зору підійти до синтезу всіх чинників навколишнього природного середовища, які будуть визначати майбутній урожай та його якість. Потрібно звернути увагу на попередника. Й яке б не було високо адаптоване тритикале до несприятливих умов після невдалого попередника все рівно потрібно останній фактор обов’язково враховувати у разі формування високопродуктивних посівів тритикале. В Чехії половина площ тритикале розміщується по зернових попередниках. Така суперечність пояснюється тим, що різні сорти тритикале мають неоднакову реакцію на попередник. Високоврожайні сорти формують високі урожаї зерна по усіх попередниках, включаючи монокультуру. Своєчасність в обробітку ґрунту, застосуванні добрив, враховуючи сортові особливості тритикале, ґрунтові та погодно-кліматичні умови, біологічні фактори, строках сівби, враховуючи норму та глибину загортання насіння, догляд за посівами та збирання врожаю є також гарантом високоякісних урожаїв та шляхом до збалансованого використання агроекосистеми. [3].

Старанне послідовне кондиціювання врожаю, переробка продукції на виготовлення борошна, спирту тощо це також основа основ дбайливого господарювання.

.4 Характеристика та механізм дії мікробних препаратів на рослини тритикале озимого

В процесі еволюції ґрунтова біота і рослини знаходилися у безпосередньому контакті, пристосовуючись один до одного. В результаті цього тривалого процесу сформувалися динамічно стійкі екосистеми. Зростаюче антропогенне навантаження створює загрозу швидкої деформації усіх параметрів ґрунту і погіршення місця існування живої матерії. Для ґрунтових екосистем аграрної галузі це може мати негативні наслідки. Тому необхідно представляти реальні можливості впливу агротехнічних прийомів сучасного землеробства на компоненти ґрунтових екосистем.

Однією з гострих екологічних проблем України є погіршення екологічного стану орних земель, а саме - забруднення їх токсичними речовинами різного походження, зниження ґрунтової родючості.

Ґрунт - складна біологічна система, в якій одним із основних факторів ґрунтоутворення, родючості, самоочисної здатності і кругообігу речовин є життєдіяльність мікрофлори. Ґрунтові мікроорганізми здатні чутливо реагувати на зміну умов середовища, екологічного стану ґрунту при дії на нього засобів хімізації, обробітку, іншого антропогенного навантаження, що супроводжується перебудовою в мікробному ценозі і його функціональній діяльності [10-12].

Коли ми говоримо про здоровий ґрунт, то маємо на увазі, що у чайній ложці ґрунту має бути 600 млн. клітин бактерій, 10 тис. простіших мікроскопічних організмів - протозоа, 20-30 корисних нематод, біля кілометра гіфів грибів. Якщо ці мікроорганізми присутні у ґрунті, то він має властивість пригнічувати хвороби рослин, і тоді немає потреби в застосуванні фунгіцидів, бактерицидів та нематоцидів.

Що відбувається, коли вносяться у ґрунт пестициди? Перш за все, гинуть мікроорганізми, що перетворюють органічні сполуки в неорганічні, які доступні рослині. Гинуть бактерії, що переводять азот повітря в азотні сполуки, які живлять рослину природним способом. Рослина перестає нормально живитися через нестачу доступних сполук, а недоступні речовини разом з пестицидами ідуть у ґрунтові води, попадають у водойми, і, врешті-решт, у наші водоканали. Для живлення культурних рослин вносять легкодоступні сполуки - мінеральні азотні добрива. Від засолення ґрунту гине мікробіота, втрачається родючість, гіршають врожаї, і потреба у добривах зростає [10].

Після застосування пестицидів значно знижується кількість мікроорганізмів, що захищають рослини від патогенних бактерій, грибів та нематод-коренеїдів. В окремих наших ґрунтах нараховується не більше 100 клітин бактерій у грамі ґрунту і практично немає корисних грибів і нематод, лише патогенні. Врожаї гинуть через хвороби, збудники яких призвичаїлися до пестицидів, і господарі застосовують нові пестициди. Так земля стає «наркоманом». Є щонайменше два шляхи відтворення ланів: дати відпочити землі і самоочиститися або направлено вносити мікробіоту з мікробіологічними препаратами, які не тільки відтворюють родючість ґрунту, але й сприяють вирощуванню чистих і багатих врожаїв. За даними медичних обстежень населення України, близько 20 % дітей потребує вживання лише екологічно чистих продуктів харчування. Такого харчування потребує і населення, що постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС, хворі та старші люди. Від задоволення тим, що споживаєш здорову їжу, не відмовився б ніхто. Зрозуміло, що багато в чому харчова цінність рослинницької продукції залежить від технологій вирощування сільськогосподарських культур. Однак, насамперед, якість і незабрудненість продукції визначає екологічний стан ґрунту, на якому її вирощують [13-26].

Отже, одним із шляхів збільшення виробництва в Україні високоякісного продовольчого та кормового зерна є більш повне використання потенціалу нової зернової культури - тритикале. На сучасному етапі стратегічним завданням вітчизняного агропромислового комплексу є забезпечення продовольчої безпеки країни. Найважливіше значення для її вирішення має виробництво в необхідному обсязі власного високоякісного продовольчого і кормового зерна. Одним із напрямків у досягненні цієї мети є максимальне використання генетичного потенціалу високої врожайності порівняно нової зернової культури - тритикале, що розширює можливості виробництва чистої продукції і стабілізує ринок екологічно безпечного продовольчого зерна.

РОЗДІЛ ІІ. Умови, методи та методика проведення досліджень

.1 Погодно-кліматичні та ґрунтові умови

Дослідне поле ННДЦ Білоцерківського НАУ знаходиться в північно-західній частині Білоцерківського району, Київської області. Господарство знаходиться на відстані 4 км від м. Біла Церква та 80 км від обласного центру.

Ґрунтово-рельєфні характеристики. Рельєф господарства рівнинно - хвилястий. Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем вилугуваний малогумусний легкосуглинковий. Ґрунт дослідної ділянки придатний для вирощування багатьох сільськогосподарських культур. Його агрохімічні показники наступні: рН (сольове) - 5,7-6,0; гідролітична кислотність - 4,9 мг-екв/100г ґрунту; азот, що легко гідролізується - 119 мг/кг ґрунту; нітратний азот - 14 мг/кг ґрунту; амонійний азот - 26 мг/кг ґрунту; Р2О5 (за Чириковим) - 109 мг/кг ґрунту; К2О (за Чириковим) - 75,5 мг/кг ґрунту; гумус - 2,9 %; сума поглинутих основ - 11,2 мг-екв/100г ґрунту; ступінь насиченості основами - 72,4 %.

Погодні умови. Упродовж року опади випадають нерівномірно. Найбільша їх кількість припадає на липень-серпень, коли вони випадають у вигляді дощів, а інколи носять заливний характер. Найменша кількість опадів припадає на зимовий місяць - січень. Середньорічна відносна вологість повітря становить - 77 %. Переважаючими вітрами є західні і північно-західні. У травні інколи бувають і східні вітри, що викликають атмосферну посуху, яка погано переноситься посівами культурних рослин.

Мінусова температура спостерігається на протязі трьох місяців (грудень, січень, лютий), а самий теплий місяць - липень. Сама низька температура буває до мінус 33° С, а сама висока + 38° С. Пізні весняні паморозки тривають майже до 25 квітня, а ранні осінні паморозки починаються з 18 жовтня.

Погодно-кліматичні умови 2011 вегетаційного року.

Агрометеорологічні умови осінньо-зимового періоду 2010/2011 років можна охарактеризувати як задовільні для росту і розвитку озимих культур (2.1.3.).

Рис. 2.1.3. Динаміка температурного та водного режиму впродовж вегетації рослин тритикале, 2010/2011 рр.

Більша частина періоду зими була прохолодною. В цілому за грудень та січень середня температура повітря була близькою до середньо багаторічного показника і складала -3,5 та -6,2 0С. В лютому температура повітря була на 3,60С нижчою від багаторічної та становила 9,10С морозу.

Впродовж грудня 2010 року утримувався стійкий сніговий покрив висотою 2-17 см. Середньодобова температура повітря в грудні становила - 5,0 о С, у січні - 2,1 о С. Мінімальна температура повітря не опускалась нижче - 18,7 о С. Однак, в періоди найбільших похолодань завдяки сніговому покриву температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння не опускалась нижче - 4,2 о С, тоді як критична температура вимерзання для добре розвинутих рослин озимих зернових становить - 15-17 о С.

Кількість опадів в грудні становила 85,4 мм (в 1,8 рази більше від багаторічного показника).

Отже, початок 2011 року охарактеризувався стабільною помірно прохолодною погодою. За перші дві декади січня випало більше 40 мм опадів у вигляді снігу (в 1,1 рази більше від багаторічного показника), в лютому - 17,8 мм (в 2 рази менше від багаторічного показника).

Температура повітря за цей період знижувалась максимально до -15ºС (5, 7 січня). На глибині залягання вузла кущіння вона максимально знижувалась до -5,5ºС (7 січня). Суттєвого вихолодження ґрунту не відбулося - температура ґрунту на глибині 40 см складала +1ºС. Промерзання ґрунту на цей час становило 5-10 см. На той час суттєвого занепокоєння стан зимівлі озимих колосових культу не викликав.

Початок лютого характеризувався підвищеним температурним режимом. Починаючи з 5 лютого температура повітря суттєво підвищилась. Так, 5 лютого середньодобова температура повітря була +1,2ºС, а в денний час піднімалась навіть до +2,5ºС. В цей же час за 5 і 6 лютого випало в сумі 5,5 мм опадів в основному у вигляді дощу. Це сприяло зменшенню і ущільненню наявного снігового покриву. Позитивним було те, що через відсутність суттєвого промерзання ґрунту дощова і тала вода не накопичилась на поверхні поля, і на більшості площ не відбулося її руху по поверхні поля. Вся ця вода була засвоєна ґрунтом. Винятком, як завжди є суттєво понижені місця («блюдця»), де відмічено накопичення дощової і талої води.

Варто зазначити, що на посівах тритикале озимого відмічено в лютневий період відсутність льодового шару і притертої льодової кірки. Максимально ж температура повітря за цей період підвищувалась до +4,0ºС (8 лютого). З 10 лютого відбулося суттєве зниження температури повітря. І вже 11 лютого в нічний час температура знизилась до -15ºС у повітрі та до мінус 18ºС на поверхні снігу, а на глибині залягання вузла кущіння - до мінус 2ºC. Сніговий покрив був достатньо ущільнений, що є позитивним з точки зору захисту рослин озимини від зниження температури. Температура повітря максимально знижувалась до -21,5-22ºС, при цьому на поверхні снігу вона була 26-27ºС. На глибині залягання вузла кущіння на площах із висотою снігового покриву 10-12 см температура знижувалась до мінус 4,5-5,0ºС, що не є критичним для рослин озимини. Результати прискореного відрощування відібраних рослин показали, що рослини хоча і мають дещо понижений темп відростання, проте залишаються життєздатними.

Перша декада березня була прохолодною. Середньодобова температура повітря за декаду складала мінус 6,3ºС, за багаторічної мінус 2,7ºС. Опадів випало 1,0 мм, за норми 12 мм. Мінімальна температура повітря знижувалась до мінус 19,5ºС і на поверхні снігу до мінус 24ºС (02.03.11). Максимальна - підвищувалась, відповідно, до 20ºС і до 30С (05.03.11). Суттєві коливання нічних і денних температур, які виражалися в зниженні температури в нічний період до мінус 13-14,5ºС до плюс 2-3ºС в день, сприяли хоча і повільному, але зменшенню снігового покриву. Початок другої декади був помірно прохолодним, з незначними опади. Третя декада березня помірно тепла і без істотних опадів. Середньодобова температура повітря за декаду склала 2,4°С, за багаторічному показнику мінус 2,9°С. Опадів випало 0,7 мм, за декадної норми 14 мм. Максимальна температура повітря піднялась до 8,5°С, а на поверхні ґрунту до 8°С (14.03.11). Мінімальна - знижувалась відповідно до мінус 7,5 °С, а на поверхні ґрунту до мінус 9°С (27.03.11). Максимальна піднімалась відповідно до 11,2°С і до 16°С (30.03.11). Отже, за березень середньодобова температура повітря склала мінус 1,0°С, за багаторічного показника мінус 0,1°С. Опадів випало 2,9 мм, за норми 38 мм.

Посіви тритикале озимого знаходилися в задовільному стані. Перша декада квітня видалася помірно теплою і сухою. Середньодобова температура повітря за період 01-06.04.11 склала 6,4°С, що відповідає багаторічному декадному показнику. Опадів в першій її частині не було. Максимальна температура повітря піднімалась до 12,5°С (02-03.04.11), а на поверхні ґрунту до 19°С (06.04.11). Мінімальна вологість повітря в денні години знижувалась до 37 % (03.04.11). Перехід через 5°С середньодобової температури повітря відбувся 2 квітня. Початок другої пентоди першої декади квітня був помірно теплий і з опадами. До кінця декади утримувався температурний режим в межах норми, випали опади в кількості 23,6 мм.

Посіви тритикале озимого знаходилися в задовільному стані. Не дивлячись на те, що значний період зимівлі озимини був сприятливий для перезимівлі, наприкінці цього процесу відбулися два критичні періоди. Перший - це суттєве зниження температури повітря у другій половині лютого (температура повітря на поверхні снігу знижувалась до мінус 26-27ºС), що суттєво вплинуло на стан посівів. Враховуючи особливості перебігу метеорологічних умов цьогорічної весни слід вказати, що перехід середньодобової температури через 0ºС відбувся на 10 днів раніше багаторічного строку (12 березня). Але різкого наростання температури не було відмічено, що є позитивним. Негативним явищем було відсутність опадів за цей період до сьогоднішнього дня. Відновлення активної вегетації озимини відбулося 2 квітня, що близько до середньо багаторічного показника (4 квітня). Третя декада квітня була теплою і сухою. Середньодобова температура повітря за декаду складала 15,0ºС, за багаторічного декадного показника 13,8ºС. Опадів випало 0,2 мм, за норми 15 мм.

За місяць середньодобова температура повітря склала 9,0ºС, за багаторічної 8,7ºС. Опадів випало 25 мм, за норми 40 мм. Перехід середньодобової температури повітря через плюс 10ºС в бік підвищення відбувся 22 квітня. На оптимального строку сівби відмічено настання четвертого етапу органогенезу - вихід у трубку.

В цей час було проведено друге азотне підживлення посівів озимини в дозі Ν30 кг/га д. р.

Перша пентода першої декади травня видалася теплою і без опадів. Середньодобова температура повітря за період з 01 по 04.05.11 складала 18,1ºС, за багаторічної декадної 13,9ºС. Опадів не відмічено, за декадної норми 16 мм. Максимальна температура повітря піднімалась до 24,5 ºС, а на поверхні ґрунту до 39ºС (04.05.11). Мінімальна знижувалась відповідно до 8ºС і до 4ºС (01.05.11). Сума активних температур вище +10ºС на 05.05.2011 складала 214,3ºС, а ефективних 84,3ºС. Перша декада травня була теплою, лише 2 доби відмічено з опадами. Середньодобова температура за декаду склала 15°С, за багаторічного показника 13,9°С. Опадів випало 12,2 мм, за норми 16 мм. Максимальна температура повітря піднімалась до 24,5°С, а на поверхні ґрунту до 39°С (04.05.2011р.). Мінімальна знижувалась відповідно до 3,5°С і до 0°С (08.05.2011р.). Мінімальна відносна вологість повітря знижувалась в деякі години до 31 % (04.05.2011р.). Друга декади травня була жаркою та сухою. Середньодобова температура повітря складала 17,8ºС, за багаторічної 15,9ºС. Опадів випало 1 мм, за нормі 14 мм. Максимальна температура повітря піднімалась в денні години до 26ºС (20.05.11), а на поверхні ґрунту до 43ºС (20.05.11). Мінімальна - знижувалась відповідно до 7,5ºС (16.05.11) і до 2 ºС (12.05.11). Мінімальна відносна вологість знижувалась до 26 % (13.05.11). Початок третьої декади травня також спекотний і сухий, тільки в вечері 25 травня пройшов грозовий дощ, випало 6,5 мм. Середньодобова температура повітря за період з 21 по 25.05.11 склала 22,2 ºС, за декадної 16,8ºС. Максимальна температура повітря в денні години піднімалась до 27,5 ºС, а на поверхні ґрунту до 46 ºС (25.05.11). Мінімальна - знижувалась відповідно до 12,5 ºС і до 8 ºС (21, 25.05.11). Мінімальна відносна вологість повітря знижувалась до 30 % (21.05.11). Вітер переважав північно-східний 3-5 м/сек. Температура ґрунту на глибині 10 см і 40 см прогрілась до 24 ºС і до 18 ºС. До кінця декади утримувався підвищений температурний режим. Посушливі умови травня місяця негативно впливають не тільки на ріст рослин, але і становили загрозу зниження врожайності (передбачалася редукція стебел, зниження озерненості колосу, ймовірна череззерниця та не виповненість зернівки). На посівах як тритикале озимого, так і пшениці озимої відмічено було суттєво нижчий, порівняно з багаторічними параметрами, стеблостій. Сім діб першої декади червня були спекотні і сухі. Друга декада червня також видалася жаркою і сухою. Середньодобова температура повітря за декаду склала 21,6 °С, за багаторічного показника 18,7°С. Опадів випало 4,8 мм, за норми 22 мм, тобто 22 %. Максимальна температура повітря піднімалась до 31,5°С (19.06.11), а на поверхні ґрунту до 55°С (15.06.11). Мінімальна - знижувалась відповідно до 13°С і до 8°С (16, 18.06.11). Мінімальна відносна вологість знижувалась до 36 % (12, 15.06.11). Вісім діб третьої декади червня були помірно теплі і вологі. Середньодобова температура повітря за період з 21 по 28.06.11 склала 19,5°С, що становить норму, опадів випало 35,1 мм, що складає 135 % декадної норми (26 мм). Максимальна температура повітря піднімалась до 29°С (24.06.11), а на поверхні ґрунту до 52°С (23.06.11). Мінімальна - знижувалась відповідно до 10,5°С і до 6°С (22, 23.06.11). До кінця декади температурний режим був у межах норми.

Сума активних температур вище +10°С на 29.06.11 становила 1314°, а ефективних 634°, за багаторічних, відповідно 1069° і 453° С.

Посіви тритикале знаходилися у фазі воскової стиглості. Кількість продуктивних стебел залежно від генотипу складала близько 420-580. Короткочасне цвітіння озимини (2-3 доби) в період повітряної посухи (до 29 %) не сприяло повному заплідненню колоскових квіток, озерненість колосу була нижчою очікуваної потенційної можливості генотипів тритикале.

Враховуючи посушливі умови весни і початку літа міжфазні періоди були скороченими більше ніж на половину від біологічної норми. Тому настання повної стиглості зерна у рослин пшениці озимої відбулося в середині першої на початку другої декади липня, що раніше середньобагаторічного строку. Опади, що випали в кінці липня, рівень врожайності озимих зернових не підвищили, крім у пізньостиглих сортів, які мали кращу виповненість зернівки та масу 1000 насінин.

Для досліджень залучені такі сорти сої: АД 256, Славетне, ДАУ 5, що включені до Державного реєстру сортів рослин України.

Сорт тритикале озимого АД 256 (Амфідиплоїд 256) (оригінатор) - Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва НААН.

Цикл розвитку: озимий. Рекомендовані зони вирощування:        Полісся, Лісостеп, Степ, Крим, Карпати. Основними хворобами уражується слабко, на рівні національних стандартів.

Сорт стійкий до вилягання та осипання. Стійкість до засухи 4,4-4,7 бала. Зимостійкість підвищена. Сорт озимого типу розвитку. Кущ проміжної форми. Висота рослин 110-125 см. Середньостиглий, вегетаційний період - 287 днів. Середня урожайність по Україні за роки випробування (1998-2000 рр.) становила: в Степу - 4,4 т/га, прибавка - 2 т/га; в Лісостепу - 4,8 т/га, прибавка - 1,0 т/га; на Поліссі - 4,9 т/га, прибавка - 2,3 т/га. Максимальний урожай 6,8 т/га (Маньківська ДСВС, 1999 р.). Вміст білка в зерні - 12 %.

Сорт Славетне (оригінатор Носівська СДС) - гексаплоїд, належить до різновидності - eritroalbum. Цикл розвитку: озимий. Колос щільний, білого забарвлення, остистий (зокрема остюки ростуть у верхній частині колосу), веретеноподібний, довжиною - 11-13 см, неламкий. Нижня колоскова луска з коротким зубцем й зовні без опушення. Стебло слабо виповнене, заввишки - 100-115 см, восковий наліт - відсутній, неламке, міцне, потовщене, стійке до вилягання, під колосом має характерне опушення. Зернівка велика, червоного кольору, пшеничного типу розвитку. Повна стиглість зерна настає на 3-4 доби раніше ніж у сорту АД 3/5, за умови, що сорти висівались одночасно. Маса 1000 зерен - 40-60 г. Натура зерна - 760-780 г/л. Зморшкуватість зерна відсутня, вимолочуваність - добра та задовільна. Кущ потужній та дещо розлогий, листкова пластинка коротка та вузька, на піхві якої наліт відсутній, відрізняється від інших сортів послабленим розвитком наземної вегетативної маси в осінній період і більш пізнім початком активного відростання навесні. Уповільненість росту рослин Славетне восени забезпечує зимо- та морозостійкість. Інтенсивний розвиток рослин розпочинається за 7 діб до настання фази трубкування і за короткий термін часу наздоганяє інші сорти (АД 3/5, АДМ 11).

Сорт ДАУ 5. Цей сорт - гексаплоїд, відноситься до різновидності - erytroalbum, середньостиглий, але дозріває на рівні середньоранніх сортів пшениці м’якої озимої. Цикл розвитку: озимий. Кущ рослин ДАУ 5 - сланкий, листя коротке, зокрема прямостоячий прапорцевий, колір - світло-зелений. Рослини цього екотипу відносяться до типу здатних формувати щільні стеблостої, популяції - з високим коефіцієнтом продуктивного кущення, здатної формувати 2-4 підземних стебла. Стебло рослин висотою 75-90 см, тобто ДАУ 5 належить до короткостеблового типу, міцне по всій довжині, потовщене під колосом, опушене. Восковий наліт на наземній частині відсутній. Колос коричневого кольору, неламкий, пірамідальної форми, щільний, багатоквітковий, озерненість якого вище середньої, довжина колосу - 12-14 см (рис. 1). Зернівка середньої крупності, червоного кольору, гладенька за формою, дещо схожа на зерно пшениці м’якої. Маса 1000 зерен - 45-50 г.

.1.2 Характеристика мікробних препаратів та технологія їх застосування

Мікробний препарат діазобактерин. Дія діазобактерину спрямована на фіксацію азоту атмосфери, постачання рослинам зв’язаного азоту, забезпечення підвищення польової схожості й енергії проростання насіння; сприяння формуванню розвиненої кореневої системи, інтенсифікацію використання поживних речовин, підвищення стійкості рослин до захворювань, зростання вмісту незамінних амінокислот у білках.

В результаті застосування препарату збільшується урожайність жита на 2-12 ц /га.

Загальні відомості. Препарат діазобактерин являє однорідну вологу масу темно-коричневого кольору. До складу біопрепарату входять специфічні асоціативні азотфіксуючі бактерії.

Дозування. На гектарну норму висіву насіння жита витрачається 200 г торф’яного препарату, який перед застосуванням розчиняють у 2 літрах води.

Спосіб застосування. Препарат використовується шляхом механізованої чи ручної обробки насіння.

Механізована обробка. 1-й спосіб. Для механізованої обробки застосовуються машини для протруєння насіння типу ПС-10.

Перед заправленням резервуару машини ПС-10 суспензію препарату необхідно процідити через фільтр з отвором 0,8-1,0 мм. Часто для цієї мети використовують складену вдвічі марлю.

Необхідна кількість препарату (виходячи з розрахунку 200 г на гектарну норму насіння) розводиться у воді з розрахунку 10 л суспензії на 1 т насіння.

Обробка проводиться аналогічно протруюванню.

-й спосіб. Для обробки насіння препаратом можливо використовувати бетономішалки, що забезпечують рівномірний розподіл препарату в масі зерна, не ушкоджуючи при цьому насіння.

Ручна обробка

-й спосіб. Гектарну норму торф’яного препарату (200 г) розчинити в двох літрах води.

Насіннєвий матеріал розмістити на брезенті чи на іншій рівній і чистій поверхні. Рівномірно зволожити насіння суспензією препарату за допомогою ранцевого оприскувача, постійно перемішуючи.

Після того, як зерно підсохне і стане сипучим можна проводити посів.

-й спосіб. Суспензія діазобактерину рівномірно наноситься на зерно, що вантажиться на машину за допомогою шнекових навантажувачів чи стрічкових транспортерів. При цьому біопрепарат добре перемішується.

Протипоказання. Протипоказань до застосування не встановлено. Препарат у рекомендованих дозах не має побічної дії на рослини. Препарат не має токсичної дії на організми людини, тварин, рослин (біологічно безпечний).

Застереження. Ґрунтові гербіциди бажано застосовувати по вегетуючих рослинах. Оброблене препаратом насіння має бути висіяне в той же день, або наступного дня у вологий ґрунт.

Умови зберігання. Готовий розчин препарату зберігають за температури +5-10°С не більше 24 год. Оброблене насіння має бути захищене від попадання прямого сонячного проміння. Незалежно від способу бактеризації, після обробки насіння потрібно підсушити до сипучого стану (для попередження втрати сипучості і можливого зниження норми висіву).

Мікробний препарат альбобактерин. Препарат застосовується для бактеризації насіння ріпаку ярого та озимого з метою покрашення фосфорного живлення рослин, підвищення продуктивності та захисту рослин від фітопатогенних грибів.

Загальні відомості. Механізм дії препарату пов'язаний з властивістю бактерій Achromobacter album 1122 продукувати органічні кислоти та фосфатазу, що приводить до розчинення важкорозчинних мінеральних і органічних фосфатів ґрунту, внаслідок чого рослини в процесі свого розвитку одержують додаткове живлення фосфором з ґрунтових резервів, а також продукувати стимулятори росту рослин та вітаміни групи В. Бактерії Achromobacter album 1122 резистентні до ряду пестицидів.

Бактеризація підвищує схожість насіння на 5-12 %, зменшує пригнічуючи дію протруйників на проростання та розвиток проростків, покращує фосфорне живлення рослин (еквівалентне внесенню 15-30 кг д. р. мінеральних фосфорних добрив). Застосування препарату сприяє підвищенню урожайності насіння ріпаку ярого на 6,0-9,0 ц/га (35%), ріпаку озимого на 5,0-8,0 ц/га (34,6 %) зі збільшенням виходу олії на 2,1 %, загального збору олії на 3,46 ц/га (39,3 %).

Спосіб застосування. Розроблено спосіб бактеризації насіння ріпаку, що включає в себе завчасну обробку вказаним препаратом поєднано з фунгіцидами (Максим XL 035 FS, Ровраль ФЛО, Сарфун Т 65 DS) та інсектицидами (Космос 250, Круізер 350 FS, Фурадан 35 СТ, Хінуфур та іншими) в концентрації, яка застосовується в технологічній робочій суміші. Насіння обробляється впровадження 3-х місяців до посіву на насіннєвих заводах або підприємствах різної форми власності.

-й спосіб: механічна бактеризація насіння проводиться робочою сумішшю одночасно з протруєнням його фунгіцидами та інсектицидами в спеціальних машинах (ПС-10 або інших).

-й спосіб: ручна бактеризація проводиться робочою сумішшю на відкритому повітрі, в тіні. Бажано використовувати ранцевий оприскувач з негайним перемішуванням насіння. Після бактеризації насіння просушується шаром 7-10 см до повiтряно-сухого стану. Роботу з протруєним насінням вести в засобах індивідуального захисту (чоботи, респіратор, халат).

Дозування. Витрати препарату альбобактерину на одну гектарну норму насіння ріпаку складають 50 мл. На гектарну норму висіву насіння ріпаку робоча суміш складає 200 мл, в яку входять захисно-стимулюючі речовини, 50 мл бактеріального препарату, 150 мл води, 2 г NaKMЦ попередньо розчиненого у воді, яка входить в склад робочої суміші, для забезпечення кращого прилипання мікроорганізмів до насіння.

Форма випуску. Каністри поліетиленові ємністю 5 л, 10 л та поліетиленові флакони ємністю 1 л та 2 л. Ємкості не герметизують.

Застереження. Оброблене біопрепаратом насіння має бути захищеним від попадання прямого сонячного проміння для збереження бактерій.

Протипоказання. Протипоказань до застосування не встановлено. Препарат у рекомендованих дозах не має побічної дії на рослини. Препарат не має токсичної дії на організм людини, тварин, комах, рослин (біологічно безпечний) [20].

2.2 Методи досліджень

В результаті проведення досліджень використовували такі методи:

порівняльний;

аналітичний;

розрахунковий;

екосистемний (на основі проаналізованих результатів досліджень).

математично-статистичний.

.3 Методика досліджень

Порядок проведення роботи:

- вибір ділянки поля для закладання досліду;

- підготовка насіннєвого матеріалу - фасування, обробка біопрепаратами;

- сівба;

- фенологічний облік впродовж вегетації тритикале;

- відбір проб рослин тритикале для структурного аналізу;

- відбір проб зерна для визначення якісних показників.

Польові досліди із застосуванням мікробних препаратів діазобактерину та альбобактерину на посівах тритикале проводили впродовж 2011 та 2012 рр. на дослідному полі ННДЦ БНАУ. Структуру урожаю визначали на всіх варіантах досліду з двох суміжних рядків довжиною 83,3 см в 4 місцях поля. Відбирали 25 колосів з кожного варіанту. Визначали довжину колосу, кількість колосків на кожному колосі, визначали масу 25-ти колосів, кількість зерен з 25-ти колосів, масу зерна з 1-го колосу, масу 1000 зерен. Продуктивність колосу визначається довжиною колоса, кількістю колосків та зерен і масою зерна з одного колоса.

Схема досліду включала 4 варіанти для кожного з 6 сортів (рис. 2.3.1).

Примітка: 1 - контроль; 2 - діазобактерин; 3 - альбобактерин; 4 - діазобактерин + альбобактерин.

Рис. 2.3.4. Схема досліду

Попередниками тритикале озимого був зайнятий пар - вико-вівсяна сумішка на зелений корм. Загальна площа варіанту досліду складала 20 м2, облікова - 15 м2, розміщення ділянок - систематичне, повторність - дворазова. В ході проведення досліду дотримувались рекомендованої для умов Лісостепу технології вирощування тритикале озимого, з внесенням деяких корективів для конкретної мети.

Польові дослідження, фенологічні спостереження, визначення біометричних показників рослин, оцінку та облік урожаю проводили за методиками польового досліду [27, 28].

РОЗДІЛ ІІІ. Ефективність мікробних препаратів на посівах тритикале озимого (результати досліджень)

Правильний вибір сорту має вирішальне значення для успішного його вирощування. Завдяки роботі селекціонерів постійно підвищується генетично фіксована потенційна урожайність, якість сортів і гібридів, придатність до умов вирощування у певних умовах, стійкість до хвороб і шкідників, а також до стресових факторів. Крім того, сучасна адаптивна стратегія селекції сприяє максимальній реалізації генетичного потенціалу сорту в онтогенезі і властивої йому екологічній пластичності та стійкості до несприятливих умов навколишнього природного середовища [2], а збагачення насіння мікроелементами і біологічно активними речовинами за допомогою оброблення насіння біопрепаратами - найдоступніший спосіб підвищення інтенсивності біохімічних перетворень, стимуляції проростання і розвитку рослин.

.1 Вплив мікробних препаратів на елементи структури урожаю тритикале озимого

Тритикале озиме, як будь-яка інша сільськогосподарська культура, має певні елементи структури урожаю, тобто характеристики і ознаки рослин, які визначають величину врожаю зерна. Основними елементами, на думку І.П. Вавілова, В.В Гриценко і С.С. Кузнєцова [6], є щільність продуктивного стеблостою, кількість зернин в колосі, їх маса та інші. Кожен з цих елементів може значно змінюватися залежно від агроекологічних умов вирощування, що й визначатиме, в подальшому, рівень урожайності. Для з’ясування показників якого використовують критерії структурного аналізу рослини, які більш істотно пояснюють фактичні результати досліджень. Після аналізу даних із визначення структурних елементів урожаю нам вдалося більш точно з’ясувати фактичні результати щодо урожайності зерна відносно варіантів досліду та розробити практичні рекомендації по кожному сорту тритикале озимого щодо застосування того чи іншого мікробного препарату.

Нами показано, що конкретний сорт тритикале озимого по-різному реагував на дію конкретного біопрепарату за однакових агрокліматичних, ґрунтових і агротехнічних умов.

Встановлено, що ранньостиглий сорт тритикале озимого Вівате Носівський за показниками кількість зерен із головного колосу, маси 1000 зерен (3.1.5) та продуктивного кущення (рис. 3.1.6) чутливий на дію препарату альбобактерину, діючими біоагентами якого є фосфатмобілізуючі мікроорганізми Achromobacter album 1122.

Рис. 3.1.5. Чутливість посівів тритикале озимого сорту Вівате Носівський на дію мікробних препаратів за показниками елементів структури урожаю, ННДЦ БНАУ, 2010-2011 рр.

Дані рисунку 3.1.6 свідчать про істотний вплив альбобактерину на щільність продуктивного стеблостою. Показники кількості продуктивних стебел на варіанті застосування фосфатмобілізуючих мікроорганізмів істотно перевищують аналогічні, що на контролі в 1,2-1,3 рази (р ≥ 0,05).

Рис. 3.1.6. Чутливість посівів тритикале озимого сорту Вівате Носівський на дію мікробних препаратів за показниками елементів структури урожаю, ННДЦ БНАУ, 2010-2011 рр.

Сортова специфічність на дію того чи іншого мікробного препарату проявляється незалежно від років досліджень. 2011 р. виявився більш дефіцитним щодо суми опадів та особливим щодо високих показників суми позитивних температур. Проте чутливість на дію біопрепаратів була ідентичною, порівняно з даними урожайності зерна та елементів структури урожаю, порівняно з минулими роками досліджень. Сорт тритикале озимого АД 256 виявився чутливим на дію азотфіксуючих бактерій препарату діазобактерину, зокрема за показниками: кількості квіток у головному колосі, кількості зерен із головного колосу та рослини, маси зерен із головного колосу, маси зерен із рослини, довжини головного колосу та кількості продуктивних стебел із рослини (рис. 3.1.7 та 3.1.8). Істотний прояв чутливості посівів цього сорту на дію препарату фосфатмобілізуючих мікроорганізмів альбобактерину відмічено лише за показниками довжини колосу (рис. 3.1.8), які були в 1,1 рази більшими, порівняно з контролем.

Рис. 3.1.7. Чутливість посівів тритикале озимого сорту АД 256 на дію мікробних препаратів за показниками елементів структури урожаю, ННДЦ БНАУ, 2010-2011 рр.

Рис. 3.1.8. Чутливість посівів тритикале озимого сорту АД 256 на дію мікробних препаратів за показниками елементів структури урожаю, ННДЦ БНАУ, середнє за 2010-2011 рр.

Середньостиглий сорт тритикале озимого Славетне за показниками елементів структури урожаю видався більш чутливим на дію препарату діазобактерину та альбобактерину. Зокрема, відмічено, що істотне збільшення показників структури урожаю: висота рослин, кількість зерен із головного колосу та рослини, довжина колосу, маса зерен із головного колосу та рослини за спільної дії азотфіксуючих і фосфатмобілізуючих мікроорганізмів (рис. 3.1.9, 3.1.10).

Рис. 3.1.9. Чутливість посівів тритикале озимого сорту Славетне на дію мікробних препаратів за показниками елементів структури урожаю, ННДЦ БНАУ, середнє за 2010-2011 рр.

Посіви сорту тритикале озимого напівкарликового типу ДАУ 5 на варіантах застосування мікробних препаратів істотно не змінювалися за біометричними показниками, порівняно з контролем. Попередні дослідження щодо вивчення чутливості цього сорту на дію біопрепаратів фосфатмобілізуючих мікроорганізмів, проведених упродовж 2007-2009 рр. на дослідному полі ННДЦ БНАУ, показали, що посіви сорту ДАУ 5 є специфічними до штаму того чи іншого виду мікроорганізмів. Встановлено, що для сорту ДАУ 5 комплементарними (притаманними) є фосфатмобілізуючі мікроорганізми Bacillus polimyxa M, мікробного препарату Поліміксобактерину, порівняно з мікроорганізмами Achromobacter album 1122 - «Альбобактерину», за показниками фітопродуктивності посівів.

Рис. 3.1.10. Чутливість посівів тритикале озимого сорту Славетне на дію мікробних препаратів за показниками елементів структури урожаю, ННДЦ БНАУ, середнє за 2010-2011 рр.

Посіви сортів тритикале озимого Августо та Ягуар, за показниками елементів структури урожаю, істотно реагували на дію лише альбобактерину. На посівах сорту Августо дія фосфатмобілізуючих мікроорганізмів Achromobacter album 1122 зумовлена істотною (р ≥ 0,05) зміною таких біопараметрів: кількості продуктивних стебел - на 41,7 % висоти рослин - 11,3 %, довжини колоса - 7,1 %, кількості квіток із головного колоса - 2,5 %, кількості зерен із головного колосу та рослини - 17 %, маси зерен із головного колосу та рослини - 39,7 і 79,6 %, маси 1000 зерен - 5,7 %, порівняно до контролю (рис. 3.1.11, 3.1.12). Тенденцію до збільшення кількісних показників кількості та маси зерен із рослини - на 4,0 і 9,2% було відмічено й у разі застосування на посівах цього сорту препарату азотфіксуючих бактерій діазобактерину (рис. 3.1.12).

Рис. 3.1.11. Чутливість посівів тритикале озимого сорту Августо на дію мікробних препаратів за показниками елементів структури урожаю, ННДЦ БНАУ, середнє за 2010-2011 рр.

Рис. 3.1.12. Чутливість посівів тритикале озимого сорту Августо на дію мікробних препаратів за показниками елементів структури урожаю, ННДЦ БНАУ, середнє за 2010-2011 рр.

Проте ці зміни за показниками елементів структури урожаю рослин є не істотними (р ≥ 0,10). Що до цього аргументу, то іншим фактом спростовування істотного впливу діазобактерину на фітопродуктивність посівів сорту Августо є дані, отримані на варіанті комплексного застосування препарату азотфіксуючих бактерій з фосфатмобілізуючими (рис. 3.1.11, 3.1.12).

Рис. 3.1.13. Чутливість посівів тритикале озимого сорту Ягуар на дію мікробних препаратів за показниками елементів структури урожаю, ННДЦ БНАУ, середнє за 2010-2011 рр.

Рис. 3.1.14. Чутливість посівів тритикале озимого сорту Ягуар на дію мікробних препаратів за показниками елементів структури урожаю, ННДЦ БНАУ, середнє за 2010-2011 рр.

Отже, конкретний сорт тритикале озимого за показниками елементів структури урожаю по-різному реагував на дію конкретного біопрепарату за аналогічних агрокліматичних, ґрунтових і агротехнічних умов. Зокрема, сорти тритикале озимого Вівате Носівський, Ягуар, Августо реагували на вплив мікробного препарату фосфатмобілізуючих мікроорганізмів Achromobacter album 1122 - альбобактерину, що зумовлювало істотне (р ≥ 0,05) збільшення таких параметрів як: кількість і маса зерен із головного колосу та рослини, маса 1000 зерен, кількість продуктивних стебел та інших параметрів. Сорт тритикале озимого АД 256 виявився чутливим на дію мікробного препарату азотфіксуючих бактерій Azospіrіllum brasilense - діазобактерину, що зумовлювало істотне (р ≥ 0,05) збільшення кількості продуктивних стебел, кількості квіток у головному колосі, кількості і маси зерен із головного колосу та рослини, маси 1000 зерен. Сорт тритикале озимого Славетне видався більш чутливим за низкою показників елементів структури урожаю на дію комплексу мікробних препаратів - діазобактерину та альбобактерину. Сорт тритикале озимого ДАУ 5 істотно не реагував на дію мікробних препаратів. І як свідчать дані результатів досліджень, проведених на дослідному полі ННДЦ БНАУ впродовж 2008-2010 рр. цей сорт видався більш чутливим за кількісними та якісними показниками урожаю на дію мікробного препарату фосфатмобілізуючих мікроорганізмів Paenibacillus polymyxa KB поліміксобактерину.

Таким чином, застосування мікробних препаратів, діючими агентами яких є активні штами азотфіксуючих та фосфатмобілізуючих мікроорганізмів, на посівах тритикале озимого дозволяє вирішити питання щодо підвищення кількісних і якісних параметрів урожайності зерна, зменшити антропогенний вплив на стан компонентів агроекосистеми. Проте ефективність мікробних препаратів у агрофітоценозі тритикале озимого, крім низки екологічних факторів, істотно залежить від сортових особливостей цієї культури.

3.2 Вплив мікробних препаратів на якісні параметри урожаю зерна тритикале озимого

Якісні параметри рослинницької продукції визначаються низкою агроекологічних факторів. По-перше, кількісні параметри якості продукції залежать від ґрунтових і кліматичних особливостей агроекосистеми; по-друге, - від виду тієї чи іншої агротехнології вирощування та строків і своєчасності виконання складових певних операційних систем; по-третє, - від сорту, лінії чи гібриду, за умов їх своєчасного оновлення тощо.

Забезпечити високу урожайність сільськогосподарських культур за якісними показниками шляхом поєднання найважливіших факторів, які їх зумовлюють досить складно і в динаміці (в сівозміні) ці показники будуть істотно різнитися. Проте тенденція, як правило, буде зберігатися, порівняно з варіантами, на яких аналогічних агротехнологій не забезпечують, або недотримуються своєчасності їх виконання.

Впровадження до традиційних агротехнологій вирощування сільськогосподарських культур шляхом додавання елементів біологізації дозволяє розв’язати питання з поліпшення якості рослинницької продукції. Проте непередбачувані фактори: погодно-кліматичні аномалії, агротехнічні огріхи можуть призводити, як свідчить виробнича практика, до неотримання бажаних результатів.

Серед низки агротехнологій, які передбачають елементи біологізації, застосування мікробних препаратів, на основі активних штамів азотфіксуючих і фосфатмобілізуючих мікроорганізмів має важливе значення в розв’язанні екологічних проблем компонентів агроекосистем, в т.ч. проблем щодо підвищення кількісних і поліпшення якісних параметрів урожаю рослинницької продукції.

Впровадження мікробних препаратів у агрофітоценози тритикале озимого є маловивченим аспектом, зокрема якщо це стосується сортового складу цієї відносно нової культури та тих чи інших агроекологічних факторів певної агроекосистеми.

В наших дослідах, проведених на дослідному полі ННДЦ БНАУ, яке знаходиться в центральній частині Лісостепу України, впродовж 2010-2011 рр., агрозаходи, які передбачали застосування мікробних препаратів у агрофітоценозах тритикале озимого дозволили диференціювати сортовий склад цієї культури за рівнем чутливості на дію інтродукованих, шляхом передпосівної інокуляції, мікроорганізмів. У результаті чого показано, що сортовий набір тритикале озимого був структурований на: чутливі, помірно-чутливі та нечутливі залежно від дії певного біопрепарату на конкретний сорт (табл. 3.2.1).

Таблиця 3.2.1 - Диференціація сортів тритикале озимого за рівнем чутливості на дію мікробних препаратів, діючими агентами яких є активні штами азотфіксуючі та фосфатмобілізуючі мікроорганізми, ННДЦ БНАУ, середнє за 2010-2011 рр.

Посіви сорту АД 256 під впливом препарату азотфіксуючих мікроорганізмів діазобактерину забезпечили зростання білку в зерні на - 11,3 і 5,2 %, порівняно з вмістом його в зерні на варіантах без застосування мікробних препаратів і застосування препарату фосфатмобілізуючих бактерій - альбобактерину (табл. 3.2.2).

Таблиця 3.2.2 - Вплив мікробних препаратів на кількісні характеристики якості зерна тритикале озимого АД 256, ННДЦ БНАУ, середнє за 2010-2011 рр.

Аналіз даних щодо якісних параметрів зерна тритикале озимого сорту Славетне на варіантах застосування мікробних препаратів - діазобактерину та альбобактерину показав, що вміст крохмалю та білку зростає пропорційно їх застосуванню, порівняно з контролем. Синергетична взаємодія азотфіксуючих і фосфатмобілізуючих мікроорганізмів біопрепаратів в агрофітоценозі цього сорту зумовила зростання показників вмісту білка у зерні - на 11,7 %, порівняно з контролем і на 4,4 та 6,7 %, крохмалю - на 5,8 % та 3,4 і 1,9 % порівняно з варіантами моноінокуляції діазобактерином і альбобактерином, відповідно (табл. 3.2.3).

Таблиця 3.2.3 - Вплив мікробних препаратів на кількісні характеристики якості зерна тритикале озимого Славетне, ННДЦ БНАУ, середнє за 2010-2011 рр.

Отже, синергетичні взаємовідносини інтродукованих азотфіксуючих і фосфатмобілізуючих мікроорганізмів у систему агрофітоценозу тритикале озимого сорту Славетне зумовили зростання якісних параметрів зерна. Тобто шляхом досліду було з'ясовано, на прикладі біопараметрів тритикале озимого, компліментарність або взаємовигідну сумісність різних видів штучних мікроорганізмів, яка, за твердженнями інших дослідників, під час проведення аналогічних досліджень на інших сільськогосподарських культурах, пов'язана з засвоєнням азотфіксуючими бактеріями біологічно-мобілізованого фосфору ґрунту фосфатмобілізуючими бактеріями та засвоєнням останніх біологічно-зв'язаного азоту азотфіксуючими мікроорганізмами, відповідно.

В наших дослідах, посіви тритикале озимого сорту Вівате Носівський, Августо та Ягуар істотно реагували на дію лише мікробного препарату фосфатмобілізуючих мікроорганізмів альбобактерину. У разі проведення аналізу даних щодо якості зерна було показано, що під впливом альбобактерину істотно (р > 0,05) збільшуються показники вмісту крохмалю та фосфору на фоні сталих показників вмісту білкової маси в зерні незалежно від варіанту досліду (табл. 3.2.4). Вище було зазначено що посіви цього сорту за морфологічними показниками фітоценозу під впливом діазобактерину мали тенденцію, а за показниками довжини колоса та кількості квіток у головному колосі істотно (р >0,05) перевищували показники ті, що на контрольному варіанті. Проте на істотне збільшення кількісних і якісних показників урожаю зерна сорту Вівате Носівський, а також і Ягуар не зафіксоване впродовж 2010-2011 рр. Польових і лабораторних досліджень.

Таблиця 3.2.3 - Вплив мікробних препаратів на кількісні характеристики якості зерна тритикале озимого Вівате Носівський, ННДЦ БНАУ, середнє за 2010-2011 рр.

Отже, застосування альбобактерину на посівах сорту Вівате Носівський зумовило істотне (р > 0,05) зростання вмісту крохмалю та фосфору в зерні - на 4,7 і 25,2 та 3,5 і 19,0 %, порівняно з контролем і варіантом застосування діазобактерину, відповідно.

Аналіз даних щодо порівняння сортів за якісними параметрами урожаю зерна за умов дії конкретного мікробного препарату показав, що сорти тритикале озимого Вівате Носівський, Ягуар і Августо істотно різняться у разі застосування фосфатмобілізуючих мікроорганізмів альбобактерину (рис. 3.2.15).

Рис. 3.2.15. Порівняльна характеристика сортів тритикале озимого за кількісними параметрами якості зерна під впливом альбобактерину, ННДЦ БНАУ, середнє за 2010-2011 рр.

З рисунку 3.2.15 видно, що сорти тритикале озимого диференціюються за показником вмісту білка зерні, найвищий вміст якого забезпечує під впливом альбобактерину сорт Вівате Носівський, порівняно з сортами Ягуар та Августо. Проте найвищі показники вмісту крохмалю в зерні забезпечує сорт Августо.

Посіви сортів тритикале озимого АД 256 і Славетне, за показниками якості зерна - вмісту білка та крохмалю, істотно реагували на дію діазобактерину. Проте сорт Славетне забезпечив формування вищих показників вмісту білка і крохмалю за умов комплексного застосування діазобактерину та альбобактерину, порівняно з показниками, отриманих на варіантах моноінокуляції цими препаратами та показниками, які забезпечив сорт АД 256, відповідно (рис. 3.2.16).

Рис. 3.2.16. Порівняльна характеристика сортів тритикале озимого АД 256 і Славетне за кількісними параметрами якості зерна під впливом мікробних препаратів, ННДЦ БНАУ, середнє за 2010-2011 рр.

Отже, для виробництва, з метою отримання високопродуктивних агрофітоценозів тритикале озимого рекомендуються на посівах сорту Славетне використовувати комплекс мікробних препаратів - діазобактерин і альбобактерин, а на посівах сорту АД 256 - діазобактерин.

Таким чином, за результатами наших досліджень встановлено, що конкретний сорт по-різному чутливий на дію певних мікробних препаратів за кількісними та якісними показниками урожаю. Це дозволило диференціювати сорти тритикале озимого за чутливістю на дію конкретних біопрепаратів та пропонувати щодо включення їх до агротехнології вирощування або підбору інших до конкретного сорту, з метою покращення стану компонентів агроекосистеми, зменшення процесів їх деградації та зростання кількісних і якісних параметрів урожаю зерна.

РОЗДІЛ IV. Охорона праці

Управління охороною праці в ННДЦ Білоцерківського НАУ в цілому співпадає із загальною системою управління підприємством. На рівні господарства особою, що приймає рішення, є роботодавець (керівник підприємства); по галузях виробництва, цехах - керівники галузей, цехів, а на робочих місцях - керівники робіт. Забезпечення охорони праці є невід'ємною складовою частиною виробничої діяльності усіх посадових осіб підприємства. Роботодавець (керівник підприємства) несе відповідальність за стан умов праці, безпеку виробничих процесів, життя та здоров'я працівників, дотримання вимог чинного законодавства про охорону праці.

Безпосередньо відповідальність за забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці, безпеку виробничих процесів на робочих місцях покладається на керівників робіт (бригадирів, майстрів, завідуючих, керуючих), які зобов'язані визначити працівнику робоче місце, забезпечити технічно справними засобами для виконання роботи (машинами, обладнанням, інструментами), засобами індивідуального захисту, мийними засобами, створити належні санітарно-побутові умови праці, проінструктувати працівників з питань охорони праці.

Порядок укладання на підприємстві колективного договору та перелік питань, що регулюються колективним договором, визначається Законом України «Про колективні договори та угоди» від 01 липня 1993 р. (із змінами та доповненнями).

Колективний договір укладається між адміністрацією підприємства в особі роботодавця (керівника підприємства) та профспілковою організацією в особі голови профспілкового комітету, який представляє інтереси трудового колективу, а за відсутності профспілки на підприємстві загальними зборами трудового колективу обирається уповноважений, який представляє інтереси трудового колективу.

У договорі регулюються питання організації виробництва, нормування та оплати праці, встановлення пільг, компенсацій, надбавок, грошових інвестицій, соціальних гарантій працівникам, встановлюється тривалість робочого часу та відпочинку працівників, тривалість відпусток, соціальне страхування працівників, встановлюються зобов'язання адміністрації забезпечити на робочих місцях безпечні та нешкідливі умови праці, дотримання вимог чинного законодавства, плануються заходи щодо поліпшення умов праці, підвищення рівня безпеки виробничих процесів, на які передбачаються відповідні кошти.

Організація та порядок проведення навчання посадових осіб і спеціалістів з питань охорони праці, порядок, приведення спеціального навчання працівників, зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою, порядок проведення інструктажів з охорони праці та стажування працівників на робочому місці встановлюються «Типовим положенням про навчання з охорони праці», затвердженим Держнаглядохоронпраці 17.02.1999 р.

Види навчання та порядок його проведення встановлюється вищевказаним Типовим положенням, яким передбачено навчання посадових осіб та спеціалістів підприємства, працівників, які виконують роботи, що належать до переліку робіт з підвищеною небезпекою; навчання працівників у формі інструктажів з охорони праці та стажування на робочому місці.

Працівники підприємства, які виконують роботи, що належать до «Переліку робіт з підвищеною небезпекою», повинні пройти перед початком виконання роботи спеціальне навчання й перевірку знань правил безпеки при виконанні цих робіт та періодично раз на рік проходити перевірку знань правил безпечного виконання робіт. Також посадові особи, які керують виконанням робіт підвищеної небезпеки, повинні проходити раз на три роки перевірку знань правил безпечного виконання цих робіт.

З працівниками підприємства проводиться також навчання у формі інструктажів з охорони праці - вступного, первинного, повторного, позапланового та цільового. Перевірка знань під час проведення інструктажів здійснюється усним опитуванням.

Вступний інструктаж проводять з усіма працівниками, яких приймають на роботу на підприємство. Інструктаж проводить спеціаліст з охорони праці або інша особа, на яку ці обов'язки покладе керівник підприємства.

Первинний інструктаж проводять з працівником, який вперше стає на нове робоче місце чи починає виконувати нову роботу, або переведеним з іншого підрозділу. Інструктаж проводить безпосередній керівник робіт.

Повторний інструктаж проводять керівники робіт з усіма працівниками періодично раз у 6 міс., а на роботах підвищеної небезпеки - один раз у 3 міс. за програмою первинного інструктажу з метою поновлення знань працівників.

Позаплановий інструктаж проводять керівники робіт при порушенні працівником вимог нормативних актів із охорони праці, трудової, дисципліни; при перерві у виконанні роботи більш як на 60 діб, а для робіт підвищеної небезпеки більш як на 30 діб; при зміні машин, обладнання, технології виробництва; на вимогу органів державного нагляду.

Цільовий інструктаж проводять при виконанні працівниками разових робіт, що не пов'язані з трудовими обов'язками, та робіт, на які видається дозвіл чи оформляється наряд-допуск. Проводить інструктаж безпосередній керівник робіт.

З працівниками, які вперше починають виконувати роботу на новому робочому місці, проводиться стажування на робочому місці, що передбачає виконання роботи під наглядом досвідченого працівника упродовж неменше 2-15 робочих змін.

Нормування робочого часу та відпочинку працівників встановлюється Кодексом Законів України про працю (КЗпП України). Порядок надання відпусток та їх тривалість встановлюють за Законом України "Про відпустки" від 15.11.1996 р. Конкретна тривалість відпусток на підприємстві затверджується в колективному договорі. Розпорядок робочого дня та вимоги трудової дисципліни для працівників визначають "Правилами трудового розпорядку на підприємстві".

Важливим питанням охорони праці є нормування "робочого "часу та відпочинку працівників. Кодексом Законів України про працю визначено, що тривалість робочого часу у працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень, а на роботах із важкими та шкідливими умовами праці не більше 36 годин. Для осіб віком від 16 до 18 років - 36 год. на тиждень. Робочий тиждень має бути п'ятиденним з двома вихідними днями. Проте дозволяється на безперервно діючих виробництвах запровадити шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. Тривалість робочого часу при п'ятиденному робочому тижні не повинна перевищувати 8 годин, при шестиденному - 7 годин, а останній шостий день скорочується на дві години. Для відпочинку працівникам надається щорічна основна та додаткова оплачувані відпустки. Тривалість відпустки згідно із Законом України «Про відпустки» повинна бути не менше 24 календарних днів, а для осіб до 18 років - 31 календарний день. Додаткова відпустка надається за роботу у шкідливих умовах праці певним категоріям працівників за результатами атестації робочих місць в середньому до 7 календарних днів та за особливий характер роботи і ненормований робочий день до 7 календарних днів.

Порядок забезпечення працівників засобами індивідуального захисту встановлюється «Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту», затвердженого наказом Державного Комітету України з нагляду за охороною праці від 29 жовтня 1996 р. № 170, і також регулюється КЗпП України. Норми безкоштовної видачі встановлюється «Типовими галузевими нормами видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту».

Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій встановлюється «Положенням про медичний огляд працівників певних категорій». З метою оцінки стану здоров'я, визначення придатності працівника до виконання певних видів робіт, запобігання розвитку професійних захворювань підприємство організовує медичні огляди - попередній та періодичний. Проводяться медичні огляди за кошти підприємства.

Попередній медичний огляд проводиться при прийнятті працівника на роботу для встановлення фізичної і психофізіологічної придатності його до виконання роботи за конкретною професією, спеціальністю, посадою та допуску до роботи осіб віком до 21 року. Направляє працівника на медичний огляд керівник підприємства, який приймає його на роботу.

Періодичні медичні огляди проводяться для осіб, що зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, відповідно до «Переліку шкідливих речовин, несприятливих виробничих факторів і робіт», для виконання яких обов'язкові медичні огляди працівників.

Органи, що здійснюють державний нагляд та контроль за охороною праці, визначено в Законі України «Про охорону праці». За станом охорони праці на підприємстві державний нагляд здійснюють державні інспекції по нагляду за охороною праці, органи прокуратури, санітарно-епідеміологічна служба, служби охорони праці державних адміністрацій. Громадський контроль за станом умов праці та безпекою виробничих процесів на підприємстві здійснюють профспілковий комітет та уповноважені трудових колективів. Адміністративний контроль здійснюють служба охорони праці підприємства, керівники та спеціалісти підприємства.

Забезпечення пожежної безпеки на підприємстві визначається Законом України «Про пожежну безпеку» та «Правилами пожежної безпеки в Україні».

Зважаючи на вищезазначене стає зрозуміло, що охорона праці в ННДЦ Білоцерківського НАУ, розміщеного на території Білоцерківського району, знаходиться на належному рівні й виконується згідно з законодавчо-нормативною базою України.

Висновки

Забезпечення сталого розвитку сучасних аграрних виробничих систем в умовах перехідного періоду і використання в обмежених обсягах хіміко-технологічних ресурсів виникає проблема їх часткової заміни альтернативними мало витратними заходами, що базуються на природних процесах самовідновлення. Одним з таких є розробка біологізованих елементів агротехнології під тритикале озиме, які сприяють біологічній азотфіксації та мобілізації фосфору з важкорозчинних сполук мінеральних і органічних комплексів ґрунтів та добрив.

. Показано, конкретний сорт тритикале озимого за показниками елементів структури урожаю по-різному реагував на дію конкретного біопрепарату за аналогічних агрокліматичних, ґрунтових і агротехнічних умов. Зокрема, сорти тритикале озимого Вівате Носівський, Ягуар, Августо реагували на вплив мікробного препарату фосфатмобілізуючих мікроорганізмів Achromobacter album 1122 - альбобактерину, що зумовлювало істотне (р ≥ 0,05) збільшення таких параметрів як: кількість і маса зерен із головного колосу та рослини, маса 1000 зерен, кількість продуктивних стебел та інших параметрів. Сорт тритикале озимого АД 256 виявився чутливим на дію мікробного препарату азотфіксуючих бактерій Azospіrіllum brasilense - діазобактерину, що зумовлювало істотне (р ≥ 0,05) збільшення кількості продуктивних стебел, кількості квіток у головному колосі, кількості і маси зерен із головного колосу та рослини, маси 1000 зерен. Сорт тритикале озимого Славетне видався більш чутливим за низкою показників елементів структури урожаю на дію комплексу мікробних препаратів - діазобактерину та альбобактерину.

. З’ясовано, що сорт тритикале озимого ДАУ 5 істотно не реагував на дію мікробних препаратів. І як свідчать дані результатів досліджень, проведених на дослідному полі ННДЦ БНАУ впродовж 2008-2010 рр. цей сорт видався більш чутливим за кількісними та якісними показниками урожаю на дію мікробного препарату фосфатмобілізуючих мікроорганізмів Paenibacillus polymyxa KB поліміксобактерину.

. Встановлено, що посіви сорту АД 256 під впливом препарату азотфіксуючих мікроорганізмів діазобактерину забезпечили зростання білку в зерні на - 11,3 і 5,2 %, порівняно з вмістом його в зерні на варіантах без застосування мікробних препаратів і застосування препарату фосфатмобілізуючих бактерій - альбобактерину.

. Аналіз даних щодо якісних параметрів зерна тритикале озимого сорту Славетне на варіантах застосування мікробних препаратів - діазобактерину та альбобактерину показав, що вміст крохмалю та білку зростає пропорційно їх застосуванню, порівняно з контролем.

. Посіви тритикале озимого сорту Вівате Носівський, Августо та Ягуар істотно реагували на дію лише мікробного препарату фосфатмобілізуючих мікроорганізмів альбобактерину. У разі проведення аналізу даних щодо якості зерна було показано, що під впливом альбобактерину істотно (р > 0,05) збільшуються показники вмісту крохмалю та фосфору на фоні сталих показників вмісту білкової маси в зерні незалежно від варіанту досліду.

. Агрозаходи, які передбачали застосування мікробних препаратів у агрофітоценозах тритикале озимого дозволили диференціювати сортовий склад цієї культури за рівнем чутливості на дію інтродукованих, шляхом передпосівної інокуляції, мікроорганізмів на: чутливі (на дію діазобактерину: АД 256, Славетне; альбобактерину: Вівате Носівський, Ягуар, Августо, Славетне), помірно-чутливі (на дію діазобактерину: Августо) та нечутливі (на дію діазобактерину: Вівате Носівський, Ягуар, ДАУ 5; альбобактерину: АД 256, ДАУ 5) залежно від дії певного біопрепарату на конкретний сорт.

Пропозиції виробництву

Виробництву, з метою підвищення продуктивності агрофітоценозу тритикале озимого, пропонується проводити передпосівну інокуляцію насіння ефективними штамами мікробних препаратів - Azospіrіllum brasilense - діазобактерину та Achromobacter album 1122 - альбобактерину. Зокрема, на посівах тритикале озимого сорту Славетне застосовувати комплекс мікробних препаратів - діазобактерину та альбобактерину; сортів Августо, Ягуар, Вівате Носівський - альбобактерину; АД 256 - діазобактерину; сорту ДАУ 5 - поліміксобактерину, що істотно (р ≥ 0,05) впливає на збільшення кількісних і якісних параметрів урожайності зерна на 5-10 %.

Список використаної літератури

. FAO. 2010. FAOSTAT, FAO statistical databases - agriculture (available at #"585648.files/image016.gif">

Сорт тритикале озимого Славетне

Дод. А 2

Сорт тритикале озимого Вівате Носівський