єкти , мета податкового менеджменту
Управління податковою системою являє собою складову частину загальної системи управління фінансами країни. Зазвичай сутність управління розкривається у функціях, тобто певних видах діяльності в управлінні, що відокремлюються в процесі спеціалізації управлінської праці. До основних функцій управління належать:
Планування - це передбачення розвитку і визначення шляхів здійснення розширеного відтворення. Податкове планування є частиною планування фінансів не лише на макро-, а й на мікрорівні. Воно забезпечує узгоджену взаємодію всіх елементів оподаткування. Роль податкового планування визначає аналіз надходження податків, тенденцій і факторів росту бази оподаткування і визначення обсягів податкових надходжень до бюджету.
Організація як функція управління податковою системою виражається у виборі і формуванні системи органів управління, порядку їх підпорядкованості, встановленні прав і обовязків учасників податкових відносин. Результатом виконання функції організації є створення структури органів управління, скріпленої у відповідних положеннях, посадових інструкціях та інших нормативних документах.
Стимулювання - це активізація органами управління в податковій сфері сплати податків та обовязкових платежів з урахуванням задоволення їх матеріальних і духовних потреб. Розглядаючи цю функцію управління в податковій сфері, слід зазначити, що не зважаючи на те, що сплата податків є обовязковою і держава забезпечує стягнення податків примушуванням, слід враховувати не лише фіскальну функцію податків, а й соціальну. Сплата податків до бюджету повязана з необхідністю задоволення потреб платників податків у правовому захисті, фінансуванні частини витрат на освіту, охорону здоровя, науку і культуру за рахунок державних коштів.
Суспільні інтереси задовольняються за допомогою сплати підприємствами, організаціями і населенням податків, зборів та обовязкових платежів до бюджету. Враховуючи зазначене, можна стверджувати, що стимулювання включає і певну матеріальну відповідальність за своєчасну і повну сплату податків.
Координація в області управління податковою системою є дуже важливою, оскільки передбачає забезпечення єдності дій податкових органів щодо усунення диспропорцій у передбачених бюджетом планових завданнях з податків і зборів, які виникають внаслідок зміни соціально-економічних і фінансових умов.
Контроль як функція управління в податковій сфері заснований на загальних принципах системи державного контролю. Податковий контроль може розглядатися як функція або як елемент державного управління економікою та як особлива діяльність із виконання податкового законодавства. Ці підходи до податкового контролю перебувають у нерозривній єдності, безперервному розвитку й удосконаленні. Слід зазначити, що форми податкового контролю визначаються згідно з вимогами податкової політики держави. Крім того, контролюється правильність і своєчасність реєстрації платників, розрахунку і сплати податків підприємствами та населенням.
В економічній літературі поняття «менеджмент» визначається як сукупність прийомів і методів цілеспрямованого впливу на обєкт для досягнення конкретного результату. Виходячи з вищезазначеного, обєктом впливу в податковій сфері є відносини, що виникають між державою і платником з приводу сплати до бюджету податків і обовязкових платежів. Результатом такого впливу є, з одного боку, формування централізованого фонду грошових коштів держави, а з іншого - створення сприятливих умов для розвитку господарської діяльності, регулювання соціально-економічного життя суспільства.
Такий підхід дає змогу визначити податковий менеджмент як:
сукупність прийомів і методів організації податкових відносин з метою забезпечення формування дохідної частини бюджету і впливу податків на розвиток виробництва й соціальної сфери;
процес управління шляхом використання методів впливу податкового механізму на податкову систему з метою реалізації.
Складовими елементами податкового менеджменту є:
Законодавча діяльність. Саме в процесі цієї діяльності визначаються принципи оподатковування, встановлюються види податків, обовязкових платежів і їхні елементи (платники, обєкти, ставки, пільги), розробляється порядок розрахунків з бюджетом.
Планування податків. Цей вид діяльності має на увазі визначення сум податків і обовязкових платежів, що повинні надійти в бюджет для фінансування витрат.
Для забезпечення надходжень запланованих сум платежів у бюджет необхідно здійснення контролю за правильністю числення і своєчасністю сплати податків та обовязкових платежів. Цей вид діяльності припускає ведення податкового обліку і здійснення контролю за виконанням податкового законодавства. Податковий облік, у свою чергу, включає облік платників і облік нарахованих та фактично сплачених сум до бюджету.
Контроль за виконанням податкового законодавства здійснюється шляхом проведення камеральних, документальних і тематичних перевірок.
Законодавча діяльність і планування податків відносяться до стратегічного управління в сфері податкової діяльності, а податковий контроль - до оперативного.
На мікрорівні управління в сфері оподатковування передбачає податковий облік, числення сум податків і обовязкових платежів, забезпечення їх своєчасної сплати до бюджету.
Податковий менеджмент - це частина загальної системи управління ринковою економікою, тобто складова загального менеджменту в цілому. У основі податкового менеджменту лежать загальні принципи і фундаментальні положення управління економікою, системного підходу та аналізу. Управління в теорії менеджменту, з одного боку, повязане з реалізацією основних функцій управління (плануванням, регулюванням, аналізом і контролем), а з іншого - трактується як особливий вид діяльності, спрямований на здійснення управління людьми (адміністрування).
Обєктом фінансової науки і практики є фінансове господарство держави та підприємств. Податки є найважливішим елементом державних фінансів. Близько 90 % всіх бюджетних (державних і муніципальних) потоків складають податкові. Більше того, фінансова теорія і практика впродовж тривалого періоду, до початку XX ст., розвивалася в основному як наука про податки.
Тому є всі підстави вважати науку про фінанси теоретичним підґрунттям податкового менеджменту. Податковий менеджмент виступає складовою частиною фінансового менеджменту підприємств, системи управління їх фінансовими (грошовими) потоками шляхом ухвалення стратегічних і тактичних рішень. У середньому близько 45 % у валовій доданій вартості підприємств економіки України розподіляється (перерозподіляється) через податки. Вони складають суттєву частину витрат на виробництво реалізованої продукції, прибутку, зарплати та інших доходів.
Тому можна дійти висновку, що податки є важливою складовою грошових потоків підприємства, яка впливає на мотивацію ухвалення управлінських рішень.
Водночас традиційно і фінансовий, і податковий менеджмент обмежені лише сферою субєктів господарювання - підприємств, оскільки субєктами податкових відносин та управління ними є і підприємства-платники податків, і держава в особі відповідних органів, які організовують, планують, регулюють і контролюють податковий процес на відповідному рівні. Тому податковий менеджмент слід розглядати в контексті державного управління фінансовим господарством і податками шляхом ринкових методів. Отже, поняття «податковий менеджмент» слід трактувати як частину фінансового менеджменту як на рівні підприємств, так на рівні державного фінансового господарства.
Таким чином, відповідно до розподілу загальної системи фінансів на державні фінанси і фінанси підприємств слід виокремлювати два рівня податкового менеджменту:
макрорівень - державний податковий менеджмент;
мікрорівень - податковий менеджмент підприємств (організацій), або корпоративний податковий менеджмент.
Податковий менеджмент - це система державного і корпоративного управління податковими потоками шляхом використання науково обґрунтованих ринкових форм і методів та ухвалення рішень у сфері управління податковими доходами і податковими витратами на макро - і мікро рівнях. Враховуючи, що податковий менеджмент синтезує методологію та методику управління податковими відносинами (податками, податковими потоками), він є системою, що базується на основі спеціальних принципів, форм, методів, способів і прийомів, за допомогою яких таке управління здійснюється.
Податковий менеджмент як система управління має свої обєкт та субєкт управління.
Обєктом податкового менеджменту є податкові потоки, що рухаються в результаті виконання податками своїх функцій, а також податкового процесу на макро- і мікрорівнях. До того ж для функціонування як корпоративного, так і державного податкового менеджменту обєктом управління є вхідні, та вихідні податкові потоки, незважаючи на те, що одні і ті ж потоки для держави вважаються доходом, а для підприємств-платників податків - витратами. Тільки комплексне управління вхідними і вихідними податковими потоками в цілому і на кожному рівні окремо дасть змогу досягти бажаної мети та забезпечити ефективність податкового менеджменту. Обєкт податкового управління - складна, динамічна і відносно відкрита система. Така відносність обумовлена монополізмом держави при встановленні попиту на податки, прихованістю для зовнішнього середовища (конфіденційністю) спроб і дій підприємств-платників податків щодо мінімізації податкових платежів і оптимізації податкових потоків та іншими причинами. Динамічність вказаної системи пояснюється динамічністю податкового законодавства, податкової системи, податкової політики і всього податкового процесу, змінами економіки, ринкового середовища тощо. Змінюваність внутрішнього і зовнішнього середовища та характеру взаємин між державою та платниками податків, неоднозначність критеріїв оцінки діяльності субєктів управління роблять процес управління складним і одночасно творчим.
Субєктами податкового менеджменту є держава в особі законодавчих і виконавчих органів влади (Верховна Рада України, Президент країни, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів, Державна податкова служба, митна служба, органи місцевого самоврядування, інші державні структури і установи).
Специфіка субєкта і обєкта мети і завдань управління на макро- і мікрорівнях зумовила виокремлення в загальній системі податкового менеджменту двох ланок: державного і корпоративного.
В межах державного податкового менеджменту вирішуються завдання управління податковими потоками на рівні країни та її регіонів. Мета такого управління полягає в максимально можливому забезпеченні органів влади доходними джерелами. Менеджерський підхід передбачає досягнення цієї мети не будь якими засобами, а на основі ефективної податкової політики, яка забезпечує зростання податкових доходів на базі зростання виробництва, продажу та доходів платників податків.
Корпоративний податковий менеджмент охоплює рівень управління податковими потоками на підприємствах. Його основним завданням є мінімізація податків, які сплачуються конкретним підприємством на підставі ухвалення управлінських рішень. Кінцева мета корпоративного податкового менеджменту - збільшити доходи (грошові потоки) підприємства за рахунок мінімізації і оптимізації податків. Корпоративний податковий менеджмент повинен вирішувати проблеми управління податковими взаєминами підприємств з державою, що виникають із приводу виконання обовязків щодо сплати податкових платежів.
Мета державного податкового менеджменту та корпоративного відрізняються. Держава зацікавлена у зростанні податкових надходжень, а підприємства - у зменшенні податкових платежів. Проте спільна мета податкового менеджменту, незважаючи на його рівень, полягає у зміцненні фінансів, підвищенні економічної ефективності, забезпеченні економічного зростання.
Мета і ефективність податкового менеджменту, рух податкових потоків забезпечуються шляхом організації і функціонування податкового процесу на макро- і мікрорівнях. На рівні макроекономіки податковий менеджмент структурно включає податкове право, оподаткування, податкову політику, податкову систему та податковий механізм.
На мікрорівні в податковий менеджмент входять лише окремі елементи податкового процесу, що є прерогативою органів управління підприємствами, а саме: податкова політика, податкове планування, податкове регулювання і податковий контроль безпосередньо підприємства.
Податковий менеджмент передбачає ухвалення ефективних рішень у сфері управління вхідними і вихідними податковими потоками. Ухвалення таких рішень здійснюється в межах податкового процесу. Останній організовується державою на рівні економіки в цілому за всіма названими вище складовими його елементами, а також платниками податків на рівні підприємства за окремими елементами податкового процесу.
Здійснюючи податковий менеджмент, неможливо повністю уникнути ризиків, оскільки це складний, трудомісткий і багатостадійний процес, що вимагає системного підходу.
У держави виникають ризики недоотримання запланованих податкових доходів, а у підприємств - ризики втрати доходів у вигляді штрафних податкових санкцій в результаті ухвалення неефективних управлінських рішень і дій.
Податковий менеджмент - це наука, оскільки ухвалення податкового рішення вимагає знань концептуальних основ управління грошовими відносинами в суспільстві в цілому та на окремому підприємстві, а також розроблення науково обґрунтованих методів їх реалізації. Поряд з цим він передбачає врахування загальних закономірностей розвитку всього відтворювального процесу. Для здійснення успішного податкового менеджменту значна частина податкових рішень повинна бути орієнтована на високі результати у сфері оптимізації державних доходів, прибутків і витрат підприємств, державних доходів, чистого доходу суспільства і доходів платників податків. Нарешті, податковий менеджмент - це практична діяльність субєктів податкових відносин щодо управління податковими потоками за допомогою ринкових форм і методів із метою зміцнення фінансів та зростання доходів субєктів управління.
Застосування податкового менеджменту як особливого типу ринкового управління податковими відносинами можливе лише в межах наявності ринкового середовища.
Для субєктів податкового менеджменту ринкове середовище передбачає:
формування цілей розвитку залежно від стану економіки, споживання і ринку;
орієнтацію на попит споживачів та потреби ринку;
господарсько-фінансову самостійність та відповідальність за ухвалення рішень;
ефективність діяльності, повязаної з управління податками (забезпечення максимального результату при мінімальних податкових витратах).
Таким чином, податковий менеджмент в умовах функціонування держави і підприємств в ринковому середовищі слід розглядати з двох сторін: як процес ухвалення управлінського рішення та як систему управління.
Податковий менеджмент як процес ухвалення рішення.
Найчастіше всього у органів державної влади і на підприємствах виникають проблеми щодо організації руху податкових потоків та управлінням податковим процесом. Вони вимагають ухвалення відповідних податкових рішень. Управлінське рішення передбачає визначення мети, завдань та програми дій або їх коригування. При ухваленні рішень важливо враховувати зміну та реакцію зовнішнього середовища. Субєкти податкового менеджменту повинні пристосовуватися до зовнішнього для них середовища на основі зворотного звязку. Менеджерські рішення ухвалюються на основі оброблення і аналізу інформації. Разом з постановкою мети інформаційне забезпечення становить найважливіший етап технології податкового менеджменту як процесу ухвалення управлінського рішення.
Податковий менеджмент є послідовною сукупністю дій субєкта з метою отримання очікуваного результату.
Податковий менеджмент як система управління. Розглядаючи податковий менеджмент як систему управління, слід розуміти його як процес ухвалення управлінського рішення на основі системного підходу до взаємодії субєкта і обєкта управління.
Взаємодія субєкта і обєкта податкового менеджменту здійснюється шляхом постановки стратегічних і тактичних цілей. Це центральна ланка системи управління, яка обумовлює вибір податкових форм, методів та інструментів менеджменту. Ефективність податкового менеджменту визначається перш за все досягненням управлінських цілей. З урахуванням вказаного можна схематично побудувати взаємозвязки елементів податкового менеджменту як системи управління податковими потоками (податковими доходами і витратами).
Мета податкового менеджменту визначається його субєктом з огляду на конкретні умови його функціонування і зовнішнього середовища, а також якісного стану податкового процесу. Основною метою податкового менеджменту є:
отримання оподатковуваного прибутку (слід розрізняти фінансовий прибуток та податковий);
забезпечення фінансової стійкості і прибутковості на основі застосування ефективних податкових форм, методів і інструментів управління та ефективного вкладення (витрачання) податкових доходів та прибутку.
До того ж найважливіше значення має стратегічна мета, яка передбачає загальний напрям, способи формування та використання податкових доходів (прибутку). В межах стратегії субєкта податкового менеджменту здійснюється вибір адекватних тактичних цілей та завдань, податкових методів, інструментів та прийомів впливу на економіку, фінанси, податкові потоки відповідного рівня. Постановка нової мети означає розроблення нової стратегії і тактики з наступним їх коригуванням.
Мета повинна бути виражена певними показниками (сума податкових доходів і витрат, податкового прибутку, абсолютні і відносні показники ефективності, зокрема, економічне зростання, рівень податкового тягаря тощо). Це стосується стратегічних, тактичних цілей і завдань, для реалізації яких обираються стратегічні і тактичні податкові форми, методи, інструменти та прийоми податкового менеджменту (діагностика податкової
діяльності, використання елементів оподаткування конкретними податками, податкове регулювання і контроль, податкове планування, оцінка податкових ризиків та ефективності податкових доходів, витрат тощо). Найважливішим способом управління є податкове бюджетування, яке передбачає збалансування податкових доходів і витрат. Тому відмінною рисою податкового менеджменту є багатоваріантність, комбінація стандартних підходів з індивідуальними рішеннями, що враховують конкретну ситуацію.
Розглядаючи суть податкового менеджменту не можна залишити без уваги його функції. Оскільки податковий менеджмент є системою управління, слід виокремлювати функції субєкта і обєкта цієї системи. До функцій субєкта податкового менеджменту належать загальні традиційні функції управління з урахуванням податкової специфіки: організацію податкового процесу, податкове планування (прогнозування), податкове регулювання і мотивацію, податковий контроль. Функціями обєкта податкового менеджменту слугують функції податків: сукупного еквівалента цінності суспільних благ, фіскальна, регулююча і контрольна. Функції обєкта передбачають потенційну можливість реалізації обєктивної суті податків, а функції субєкта податкового менеджменту повязані з діяльністю щодо реалізації функцій обєкта на практиці.
Завдання податкового менеджменту містять:
забезпечення податковими доходними джерелами діяльності субєкта управління;
ефективне використання податкових доходів і податкового прибутку;
оптимізацію вхідних і вихідних податкових потоків;
забезпечення зростання податкового прибутку (різниці між податковими доходами і податковими витратами) за допустимого рівня податкових ризиків;
досягнення фінансової стійкості і платоспроможності субєкта управління;
впровадження в практику управління системи податкового планування і бюджетування;
підвищення ефективності заходів податкового регулювання і податкового контролю тощо.
Результатом вирішення цих завдань слугує забезпечення податкової рівноваги і збалансованості податкових потоків, тобто належне виконання податковим менеджментом всіх своїх функцій.
Як будь-яка організаційна структура податковий менеджмент базується на певних організаційних принципах серед яких можна виокремити такі:
взаємозвязок із загальною системою управління економікою і фінансами;
комплексний і стратегічний характер прийнятих управлінських податкових рішень;
динамізм податкового управління;
багатоваріантність підходів і управлінських рішень;
врахування фактора ризику при ухваленні рішень.
Наведені принципи є мінімальними загальними вимогами до побудови раціональної системи податкового менеджменту на макро- і мікрорівнях.
. Програма створення державної комп'ютеризованої системи моніторингу сплати податків, зборів
податковий менеджмент моніторинг платник
Згідно із Постановою №1113 Про державну комп'ютеризовану систему моніторингу сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) від 25 серпня 2004 р. розроблено програму створення державної комп'ютеризованої системи моніторингу сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), в якій розглянуто наступні пункти:
·Загальні положення. Відсутність узагальнених даних про сплату податків, зборів (обов'язкових платежів) та оперативного доступу до них негативно впливає на дотримання законодавства в сфері оподаткування, передусім у частині сплати податку на додану вартість. Для ухилення від сплати цього податку використовується, зокрема, проведення псевдо експортних операцій, завищується митна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються. Це спричиняє завищення сум податкового кредиту і, як наслідок, дає змогу незаконно одержувати з державного бюджету відшкодування сум податку.
Для удосконалення механізму справляння податків, запобігання порушенню законодавства в сфері оподаткування, втратам державного бюджету, зумовленим незаконним відшкодуванням сум податку на додану вартість, створюється державна комп'ютеризована система моніторингу сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) (далі - система моніторингу).
·Етапи створення системи моніторингу Ця Програма виконується поетапно:
-На першому етапі (друге півріччя 2004 р.) розробляються та затверджуються:формати інформаційних матеріалів, періодичність їх надання та оновлення;порядок оброблення, накопичення, зберігання та доступу до інформаційних матеріалів системи моніторингу;загальні вимоги до створення та функціонування системи моніторингу;технічне завдання на створення системи моніторингу.
-На другому етапі (перше півріччя 2005 р.) розробляється і затверджується технічний проект системи моніторингу з дотриманням вимог комплексного захисту інформації та здійснюється реалізація проекту.
-На третьому етапі (друге півріччя 2005 р.): здійснюються заходи із забезпечення комплексного захисту інформації в системі моніторингу, проводяться її випробування, забезпечується введення в експлуатацію; організовується навчання користувачів системи.
Організаційне та фінансове забезпечення виконання Програми
Відповідальною за виконання Програми є Державна податкова служба, яка організовує роботу із створення системи моніторингу та введення її в експлуатацію.
Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Очікувані результати
Виконання Програми дасть змогу:
здійснювати оперативний державний контроль за сплатою податків;
запобігати порушенню законодавства в сфері оподаткування;
збільшити надходження коштів до державного бюджету та зменшити втрати від незаконного відшкодування сум податку на додану вартість.
Перелік органів виконавчої влади, відповідальних за наявність інформаційних матеріалів в державній комп'ютеризованій системі моніторингу сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)
Державна податкова служба
Відомості про сплачені податки, збори (обов'язкові платежі)
Відомості про відшкодування податку на додану вартість
Відомості про суми, отримані за пільгами із сплати податків згідно із законодавством
Відомості з Реєстру платників податку на додану вартість
Облікові дані платників податків - юридичних осіб
Відомості про платників податків, які мають податковий борг
Відомості про реструктуризацію та списання податкового боргу
Мінфін
Прогнозні показники надходження коштів до бюджету
Мінекономіки
Відомості про видані ліцензії
Відомості про суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовувалися спеціальні санкції відповідно до статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"
Прогнозні показники роздрібного товарообігу
Показники роботи суб'єктів господарювання сфери побутового обслуговування населення, діяльність яких пов'язана, зокрема, з ремонтом та технічним обслуговуванням автотранспортних засобів, прокатом речей особистого користування та побутових товарів, виконанням фоторобіт
Відомості про суб'єктів підприємницької діяльності, які реалізують інвестиційні проекти у спеціальних (вільних) економічних зонах і на територіях пріоритетного розвитку
Відомості про інвестиційні та інноваційні проекти, що реалізуються за пріоритетними напрямами діяльності технологічних парків
Національний банк (за згодою)
Курс валюти
Облікові ставки Національного банку
Довідник банківських установ
Відомості про фізичних та юридичних осіб, які порушували валютне законодавство
Відомості про видані банківські ліцензії
Держмитслужба
Електронні копії вантажних митних декларацій
Відомості про податкові векселі
Відомості про суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які порушували митне законодавство
Державне казначейство
Відомості про виконання державного та місцевих бюджетів
Держфінінспекція
Відомості про результати ревізій та перевірок діяльності суб'єктів господарювання
Держкомстат
Відомості про включення суб'єктів господарювання до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України
Відомості з фінансової звітності суб'єктів господарювання
Державні класифікатори
Держпідприємництво
Відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців
Адміністрація Держприкордонслужби
Відомості про осіб, транспортні засоби та вантажі, які перетинають державний кордон
(Додаток із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 968 (968-2011-п) від 07.09.2011 )
3. Менеджмент роботи з платниками податків і зборів
) українські підприємства й організації, місцем діяльності яких є Україна чи органи управління яких знаходяться в Україні;
) іноземні підприємства й організації. В основі виникнення податкових обовязків у цих платників лежить диференціація юридичних осіб на резидентів і нерезидентів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 118 «Про створення єдиного державного реєстру підприємств і організацій» у якості єдиного державного реєстру підприємств і організацій в Україні закріплюється єдина автоматизована система обліку, нагромадження й обробки даних про підприємства, організації усіх форм власності і їх підрозділи.
Метою створення державного реєстру стало забезпечення єдиних принципів ідентифікації й обліку субєктів господарської діяльності, здійснення нагляду за структурними змінами в економіці, забезпеченням інформацією.
Основними завданнями підрозділів податкової служби по роботі з платниками податків визначено:
формування податкової культури населення, у тому числі платників податків;
розяснення порядку застосування податкового законодавства та інших нормативно-правових актів про податки, збори, обовязкові платежі і неоподатковувані доходи, що сплачуються до бюджетів і державних цільових фондів;
організація навчання платників податків і працівників податкових органів з питань застосування податкового законодавства;
забезпечення зворотного звязку платників податків з органами влади.
Для виконання цих завдань у складі податкової служби України створено спеціальні підрозділи по роботі з платниками податків, які мають таку структуру:
у центральному апараті ДПС України організацією роботи з платниками податків займається Головне управління масово-розяснювальної роботи, яке складається з трьох відділів: організації роботи з розяснення податкового законодавства, інформаційного забезпечення засобів масової інформації і моніторингу матеріалів із податкового законодавства та відділу забезпечення роботи офіційного сайта ДПС України в Інтернеті. Крім того, у центральному апараті функціонують прес-служба і відділ підготовки власних телепередач та інформаційних телематеріалів;
на регіональному рівні (області, м. Київ, Севастополь і Автономна Республіка Крим) у податкових органах залежно від регіону функціонують управління або відділи з масово-розяснювальної роботи, яким підпорядковано редакції ЗМІ, засновані податковими органами, журнали, газети, інформаційні бюлетені;
на рівні податкових інспекцій міст і районів функціонують відділи або сектори (залежно від кількості платників, що обслуговуються в податковому органі) з розяснення податкового законодавства.
До основних напрямів розяснювальної роботи серед широких верств населення належать:
проведення цілеспрямованої постійної пропаганди необхідності загальної податкової грамотності населення;
формування громадської думки шляхом пропаганди необхідності повної і сумлінної сплати податків як виконання свого громадянського обовязку (з використанням досвіду інших країн і розясненням цілей, на виконання яких спрямовуються кошти, отримані від сплати податків, а також відповідальності за несплату податків);
проведення опитування серед населення для визначення рівня податкової грамотності, ступеня зацікавленості населення в цьому питанні і визначення категорій громадян - потенційних учасників навчання;
розміщення на телебаченні і радіо спеціальних навчальних передач з розяснення податкової політики держави і чинного податкового законодавства;
підготовка і розміщення в друкованих ЗМІ статей і виступів працівників податкової служби з цих питань;
проведення системної роботи серед майбутніх потенційних платників податків (у навчальних закладах, центрах перепідготовки кадрів при службах зайнятості населення тощо).
Послуги, що надаються платнику податків органами державної податкової служби
Надання послуг платникам податків здійснюється шляхом:
надання консультацій платникам податків через інформаційно-довідкову службу;
надання відповідей на письмові запити платників податків;
організація та проведення навчання платників податків з питань застосування податкового законодавства;
організації та проведення засідань «круглого столу» з питань обговорення податкового законодавства;
організація та проведення сеансів телефонного звязку «гаряча лінія»;
оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів ДПС та порядок застосування чинного податкового законодавства;
організація особистого прийому громадян керівниками та спеціалістами ДПС.
Організація та проведення навчання платників податків із питань оподаткування
Заходи щодо проведення навчання включають:
розроблення методичних рекомендацій із організації процесу навчання платників податків;
розроблення та видання памяток для новостворених субєктів господарювання щодо їх прав та порядку роботи з органами ДПС;
розроблення та тиражування роздаткових матеріалів з найбільш актуальних питань;
безпосередню організацію та проведення семінарів з платниками податків;
створення та підтримання в актуальному стані інформаційних стендів в органах ДПС.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Податковий кодекс України №2755-VI від 2 грудня 2010р. (зі змінами і доповненнями);
. Закон України "Про державну податкову службу в України" №N509-XII від 4 грудня 1990р. (зі змінами і доповненнями);
. Постанова №1113 Про державну комп'ютеризовану систему моніторингу сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) від 25 серпня 2004 р.;
. Бечко П. К., Лиса Н. В. Податковий менеджмент: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / П. К. Бечко, Н. В. Лиса - К.: Центр учбової літера тури, 2009. - 288 с.;
. Маглаперідзе А.С., Храпкіна В.В. Податковий менеджмент: Навч. пос. - К.: Центр учбової літератури, 2008. -328 с.;
. Ісаншина Г.Ю.Податковий менеджмент: Навч. посіб. - Краматорськ: ДДМА, 2003. -160с.;
. Тимченко О. М. Податковий менеджмент: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ. - 2001. - 150 с.;
. Ковальчук К. Ф., Рева Т. М. Податковий менеджмент на промисловому підприємстві // Фінанси України. - 2001. - № 5. - С. 87-94.
. Кізима А. Я. Податкове планування у системі податкового менеджменту // Фінанси України. - 2003. - № 2. - С. 15-20.
. Іванов Ю. Б. Альтернативні системи оподаткування. Монографія. - Харків: ХДЕУ. - Торнадо, 2003. - 517 с.
. Желудєв О. В., Глущенко Я. І. Методологічні аспекти організації податкового планування // Финансы, учет, банки. Сборник научных трудов/ Под общ.ред. д.э.н.,проф. П. В. Егорова. - Донецк: «КИТИС», ДонГУ. - 2000. - С. 133 - 137
. Безгубенко Л. М., Безгубенко О. Ю. Синергійні елементи й ефекти податкового менеджменту // Фінанси України. - 2001. - № 10. - С. 97-101.
. Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс. - К.: Ника-Центр, Эльга, 2001. - 528 с.
. Податковий менеджмент: Конспект лекцій. Частина 1. Для студентів спеціальності 8.030504 «Фінанси і кредит» рівня підготовки «Магістр» / викладач О. В. Зайцев, ─ Суми: Вид-во СумДУ, 2010. ─ 225 с.;