Механізація та автоматизація процесів діловодства

Механізація та автоматизація процесів діловодства

Зміст

1. Загальні принципи автоматизації та механізації документаційних процесів

2. Засоби складання текстових документів

3. Засоби голосового звязку

4. Засоби копіювання та розмноження документів

5. Засоби обробки та зберігання документів

Список використаних джерел

1. Загальні принципи автоматизації та механізації документаційних процесів

Головним завданням діловодства є забезпечення швидкої і ефективної роботи підприємства, установи чи організації. Будь-яке підприємство, організація, чи орган державної влади у процесі своєї діяльності тією чи іншою мірою має справу з документами, їх підготовкою, прийняттям, зберіганням, виконанням тощо. У документах відображається їх багатогранна управлінська діяльність. Однією з форм роботи з управлінськими документами є діловодство. Обов'язковою умовою раціональної організації діловодства, засобом підвищення продуктивності та здешевлення управлінської праці є механізація та автоматизація діловодних процесів. Механізація та автоматизація впроваджується на всіх етапах діловодного процесу: реєстрація і підготовка документів, їх копіювання, оперативне зберігання і транспортування, контроль за виконанням тощо. Ці етапи повинні бути сумісними і передбачати можливість їх об'єднання в єдину систему. Склад програмного забезпечення і засобів, що використовуються, залежать від конкретних умов роботи апарату управління з документами, зокрема, від організаційної структури органу управління, його розміщення, умов праці співробітників, кількості та змісту документів, потреб в оперативній і ретроспективній інформації, ступеня централізації робіт з документами. З метою більш раціонального використання технічних засобів, ПК на підприємстві, в установі чи організації створюються централізовані служби: сектори діловодства, комп'ютеризації і оргтехніки, друкарські та копіювальні бюро тощо. Від ефективності роботи таких підрозділів багато в чому за лежить нормальна робота всієї установи. Під час впровадження нових технологій роботи з документами необхідно враховувати: - доцільність впровадження технічних засобів; - можливість придбання технічних засобів; - наявність придатних приміщень; - можливість підготовки чи залучення спеціалістів до обслуговування техніки та її ремонту. До застосування технічних засобів проводиться відповідна підготовка кадрів, яка передбачає: навчання персоналу роботі з технічними засобами на робочих місцях, на спеціальних курсах, шляхом проведення семінарських занять тощо. Інформаційна система забезпечує нагромадження, передачу, збереження, оброблення та узагальнення інформації "знизу вгору", а також конкретизацію інформації "зверху вниз". Тільки систематизована інформація дає можливість керівнику визначати ефективність організаційно-економічних, соціальних та інших заходів, а також залежно від умов, які складаються, змінювати накреслену програму. Чим краще поінформований керівник, тим більш оперативні і вищі за якістю його рішення. Суб'єкт управління, виробляючи управлінські рішення, передає їх об'єкту управління, оформлюючи інформацію у вигляді організаційно-розпорядчих документів (положень, інструкцій, правил, наказів, постанов, рішень та ін.). Основний клас завдань, притаманний офісу - документаційне забезпечення управління. Незалежно від класу завдань, рішення будь-якого з них передбачає проведення великого обсягу типових офісних робіт, які включають: - Опрацювання вхідної і вихідної інформації: читання і відповіді на листи (як електронні так і звичайні, написання звітів, та іншої документації, яка може містити також малюнки і діаграми; - Збирання і подальший аналіз деяких даних, наприклад: звітності за певні періоди часу, за різними підрозділами або організаціями, яка задовольняє різні критерії відбору; - Збереження інформації, яка надійшла, забезпечення швидкого доступу до неї і пошук необхідної у даний момент інформації. Діяльність має бути чітко скоординована між особами, які її виконують; повинні бути забезпечені тісні зв'язки, які дозволяють обмінюватися інформацією у короткі терміни, а процес руху документів має бути ефективно організований. Зростання обсягів інформації, необхідної для прийняття рішень, призводить до різкого збільшення кількості документів. На допомогу приходять системи електронного документообігу (СЕД), що дозволяють створювати й опрацьовувати документи електронними засобами. СЕД забезпечують процеси створення, управління доступом і розповсюдженням великих обсягів документів у комп'ютерних мережах, а також контроль над потоками документів в організації. Загальними можливостями системи електронного документообігу є створення документів, управління доступом, перетворення і безпека інформації. Здійснення інформаційної діяльності у системі організаційного управління в умовах функціонування автоматизованих систем ґрунтується на наступних моделях: комунікаційна та соціотехнічна. В "електронному офісі" працівників оточують різноманітні засоби інформатизації з новими можливостями, які забезпечують одержання і видачу основних видів повідомлень і даних. У рамках системи електронного документообігу електронні версії документів мають існувати поряд з паперовими або замість них. Система, що здійснює електронний документообіг, має забезпечувати можливість нескладного переведення документів з паперової в електронну форму і бути оснащеною засобами захисту документів (криптографія, електронний підпис) у відповідності до вимог чинного законодавства. Під управлінням електронним документообігом прийнято розуміти організацію руху документів між підрозділами організації, групами користувачів або окремими користувачами. При цьому під рухом документів слід розуміти не їхнє фізичне переміщення (бо вони частіше залишаються на сервері), а передачу прав на їхнє використання зі сповіщенням конкретних користувачів і контролем за їхнім виконанням. Головне призначення системи електронного документообігу - це організація збереження електронних документів, а також роботи з ними. Автоматизована ІС є людино-машинною системою. Вона дає змогу підвищити якість управління завдяки оптимальному розподілу правці між людиною та ЕОМ на всіх стадіях управління. Вся сукупність операцій оброблення інформації, що включає збирання, введення, запис, реєстрацію, перетворення, зчитування, збереження, знищення, коригування, обмін по каналах зв'язку, в програмі ІС здійснюється з допомогою технічних і програмних засобів. Автоматизована ІС здійснює інформаційне обслуговування покладених на управлінський персонал організаційних, контрольних, аналітичних, інформаційних функцій. Одержана після автоматизованого оброблення управлінська інформація завжди має цільове призначення і містить керуючі команди (директиви) або відомості про стан керованої системи і зовнішнього середовища.

2. Засоби складання текстових документів

Практично будь-який документ, що звичайно готувався на друкарській машинці, може бути створений за допомогою комп'ютера і спеціального програмного забезпечення. При цьому з'являється можливість багаторазово виправляти окремі фрагменти, не вводячи наново весь текст, змінювати шрифти, вставляти малюнки, підготовлені на комп'ютері, друкувати на принтері потрібну кількість примірників документу, і т.д.

Таким чином, підготовка текстових матеріалів на комп'ютері не тільки виконується швидше і ефективніше, ніж на друкарській машинці, але і надає нові, недоступні раніше можливості. Програми підготовки текстів призначені для підготовки всіх видів текстової документації - статей, листів, технічних описів та ін.

Сучасні програмні продукти для підготовки текстових документів значно відрізняються один від одного своїми характеристиками, можливостями вводу і редагування тексту, його форматування і виводу на друк, складністю в освоєнні і користуванні. Серед програмних продуктів, призначених для підготовки текстів, можна виділити три великих класи:

. Редактори текстів.

Редактор текстів (text editor) - це система підготовки текстів, яка не використовує для внутрішнього представлення тексту ніяких додаткових кодів, крім стандартних: кінець рядка, перевід каретки, кінець сторінки. Типовий редактор текстів з мінімальним набором функцій забезпечує ввід, зміну і збереження будь-якого символьного тексту. Переважно такі редактори використовуються для підготовки текстів програм. Вони підтримують виконання таких функцій:

набір тексту з клавіатури;

редагування тексту;

видалення, розмноження або перенесення частини тексту;

вставка фрагменту тексту з іншого файлу;

пошук всіх входжень групи символів (контексту);

збереження набраного тексту у файлі;

роздрук тексту на принтерах різного типу.

До цього класу систем підготовки документів належать Norton Editor (фірма Peter Norton Computing Inc.), SideKick (фірма Borland), Brief (фірма Solution Systems), багатофункціональній редактор Multi-Edit, розроблений фірмою American Cybernetic Inc, редактор Блокнот (Notepade), що входить до операційних систем Windows 9x. До цього класу відносяться також редактори Турбо середовищ - інтегрованих інструментальних засобів для створення, компіляції, відлагодження і виконання програм на таких популярних мовах програмування, як Бейсік, Паскаль, Сі, Асемблер. Обов'язковою складовою цих програмних продуктів є редактор з перерахованими вище можливостями для роботи з текстами програм.

Редактори текстів застосовуються для підготовки документів в ситуаціях, коли:

документ містить текст суто інформативного характеру і не потребує особливих засобів для оформлення його вигляду (форматування);

документ містить довідкову інформацію, яка повинна займати якомога менше місця на носії з обмеженою ємністю (наприклад, файли, що знаходяться на інсталяційних лазерних дисках і містять інструкції по встановленні на коп'ютері програмного забезпечення);

документ містить текст дуже великого обсягу. Редактори текстів в цьому випадку забезпечують мінімальний обсяг файлу такого документу.

. Редактори документів або текстові процесори,

Сучасні системи підготовки текстових документів забезпечують користувача персонального комп'ютера засобами створення, обробки, оформлення і зберігання документів різної складності. Крім тексту, документ може містити графіку, звукові файли, відеокліпи, малюнки, діаграми, таблиці, формули і багато іншого. Сам текст може бути оформлений за допомогою засобів форматування. Спеціальні функції текстового процесора полегшують підготовку і роздрук тексту:

ввід тексту під контролем функцій форматування, які забезпечують відтворення на екрані тексту документу в такому вигляді, в якому він буде виведений на друк; така можливість забезпечується після попереднього налагодження текстового процесора на принтер, на якому буде виводитися текст;

попередній опис структури майбутнього документа, в якому описуються такі параметри, як величина абзацних відступів, тип і розмір шрифту для різних елементів тексту, розташування заголовків, відстань між рядками, число колонок тексту на сторінці, розташування і спосіб нумерації зносок, тощо; щоб скористатися цим описом при вводі тексту переважно досить послідовно натиснути на певні клавіші або на комбінацію клавіш, щоб повідомити текстовому процесору, який елемент тексту вводиться (заголовок, стандартний абзац, чи зноска);

автоматична перевірка орфографії і підказка при вводі синонімів.

ввід і редагування таблиць і формул з відображенням їх на екрані в такому вигляді, в якому вони будуть надруковані;

об'єднання документів в процесі підготовки тексту до друку;

автоматичне складання змісту і алфавітного довідника.

Більшість текстових процесорів мають засоби налагодження на конфігурацію комп'ютера, зокрема на тип графічного адаптера і монітора. Тому можливості зображення тексту на екрані в значній мірі залежать від роздільної здатності монітора.

Кожен текстовий процесор має свій унікальний спосіб внутрішнього представлення даних. Тому текст, підготовлений одним текстовим процесором, як правило, не може бути прочитаний іншим текстовим процесором. Для забезпечення можливості обробки текстових документів різними процесорами існують спеціальні програми - конвертори, які переводять файли, підготовлені одним текстовим процесором у файли, придатні для обробки іншим текстовим процесорам.

. Настільні видавничі системи.

Настільні видавничі системи (desktop publishing) використовуються для підготовки книг, альбомів журналів, газет. Як правило, попередня підготовка таких документів проводиться з використанням текстових процесорів. Настільні видавничі системи призначені для реалізації різних поліграфічних ефектів.

По низці функціональних можливостей настільні видавничі системи аналогічні кращим текстовим процесорам.

Програмні продукти класу desktop publishing умовно можна розділити на дві підгрупи: настільні видавництва професійного рівня і настільні видавництва початкового рівня. Продукти першої підгрупи призначені для роботи над виданням документів зі складною структурою або типу ілюстрованих журналів.

До систем професійного рівня можна віднести QuarkXPressfor Windows, Frame Maker for Windows, Page Maker for Windows. Однак, вони дорогі і складні в експлуатації, тому їх недоцільно використовувати тим спеціалістам, яким потрібно тільки інколи швидко і красиво підготувати документацію, лист або оголошення. Продукти другої підгрупи переважно орієнтовані на початківця і користувача, який лише зрідка займається підготовкою документів. Найпоширенішими в цій підгрупі є пакети Microsoft Publisher, Pageplus for Windows. Очевидний параметр оцінки рівня настільної видавничої системи - її ціна. Ціна деяких систем професійного рівня в десятки раз перевищує ціну пакетів, умовно віднесених до другої підгрупи.

3. Засоби голосового звязку

Телефонний звязок є одним із засобів, якими найчастіше користується секретар. Секретар повинен знати, вміти і максимально використовувати наявні засоби для підвищенняоперативності та ефективності своєї праці. Телефонний зв'язок використовується, якщо потрібно терміново оповістити про заходи, що плануються: про засідання, наради, ділові зустрічі, зміни в запланованих діях, заходах тощо. Складання телефонограм є одним із безпосередніх обов'язків секретаря. Текст телефонограми має бути лаконічним, чітким, стислим (бажано - до 50 слів), з акцентом на факти, дати, час і місце проведення заходів тощо, на питання, які обговорюватимуться. Якщо в тексті є слова, які погано сприймаються на слух, чи в разі перешкод на телефонній лінії, що не дають змоги чітко почути деякі слова, треба кожну літеру передавати словами, які починаються з такої літери. Одержавши телефонограму, секретар повинен ознайомити з її змістом керівника та працівників, яким адресовано телефонограму. Телефонограми оформляють на загальних бланках або на чистих аркушах паперу формату А5 в одному примірнику. На підприємствах із невеликим обсягом документообігу телефонограми записують від руки в спеціальних журналах. Сучасний телефон не даремно називають комп'ютеризованим.

Багатофункціональний телефон може володіти багатьма корисними для роботи секретаря функціями:

. автоматично додзвониться за потрібним номером;

. автоматично набере номер, який є в пам'яті;

. спростить та прискорить дозвонювання до абонента в іншому місті;

. автоматично додзвониться до абонента у вказаний секретарем час;

. попросить абонента передзвонити за вказаним секретарем номером;

. запише інформацію, передану абонентом на автовідповідач;

. запам'ятає час і дату дзвінка;

. покаже тривалість розмови;

. містить в пам'яті необхідні секретарю номери телефонів;

. покаже день тижня, число, місяць, рік і точний час;

. декілька будильників нагадають про необхідність зателефонувати за вказаним телефоном і самі зроблять набір номера;

. забезпечить конфіденційність при знятій трубці телефону, якщо секретарю знадобилося відійти на якийсь час; 13. вбудований гучномовець дозволить вести розмову при покладеній трубці. В даний час також фірми і установи користуються радіотелефонами. У цих телефонах сигнал на шляху від АТС до абонента проходить деяку відстань не по проводу, а по радіо. Тому відстань, на якій можливий зв'язок, залежить від безлічі факторів, що впливають на поширення радіохвиль, таких, як розташування передавального пристрою одержувача на місцевості (у западині або на пагорбі, всередині залізобетонного будинку або серед багатьох будівель, що заважають проходження радіохвиль). Зв'язок погіршується, якщо радіотелефон опиняється поряд з високовольтною лінією, під час грози і, навіть, під час сильного дощу або снігопаду. Радіотелефон - це телефонний апарат, сполучений із радіостанцією, який з'єднується з телефонною станцією не по дротах, а по радіоканалу. Дальність дії радіотелефону визначається в основному потужністю вбудованого в нього передавача, розмірами і розташуванням його антени, а також антени центрального вузла. Зазвичай ця дальність складає 60 - 100км, тобто покриває велике місто з передмістями. яч.

Оплата за розмови по радіотелефону, частіше за все, стягується щохвилини. Також секретар в своїй роботі може використовувати мобільний звязок.

Основна відмінність мобільного телефону від звичайного телефону в тому, що звязатися з потрібним абонентом можна, знаходячись за межами офісу. Стільникова телефонна мережа забезпечує надійний зв'язок, конфіденційність, вихід на міську телефонну мережу, на міжміські та міжнародні лінії зв'язку, велику зону обслуговування не тільки в місті, а й за його межами (у заміських будинках, в санаторії, віддаленому промисловому об'єкті), куди прокладання кабелю економічно недоцільно. Уже тепер набуває широкого розповсюдження впровадження нової системи зв'язку, яка поєднує в собі голосовий звязок з електронним, що передає не тільки звукову інформацію, але й цифрову, електронну. Таким чином можна з'єднати комп'ютери абонентів в єдину інформаційну систему не за допомогою кабелю, а за допомогою радіохвиль. Серед нових засобів голосового звязку можна звернути увагу на голосовий конференц-звязок: це таке поєднання систем голосового звязку та передачі даних, що дозволяє персоналу компанії підтримувати звязок та здійснювати обмін інформацією завдяки поєднанню телефонної та компютерної мереж підприємства. Серед значних переваг цього засобу звязку можна виділити наступні: - Інформація про клієнта відображається на дисплеї під час дзвінка; - Забезпечення голосового, відеозвязку з офісом та доступу до даних з віддалених місць; - Численні опції дистанційного конференц-звязку; - Оптимізація доступності та оперативності звязку; - Системи IP-телефонів допомагають заощаджувати на телефонних розмовах; - Обєднання мереж передачі голосу та даних спрощує встановлення та управління; - Єдина система передачі та обробки повідомлень зменшує витрати часу на управління повідомленнями; - Голосовий звязок та конференції у Web дозволяють підвищити продуктивність та зменшити витрати на поїздки.

4. Засоби копіювання та розмноження документів

1. Електрофотографічне копіювання. Основним видом копіювальної техніки в даний час є електрофотографічні апарати прямого копіювання з безпосереднім перенесенням зображення на різні види носіїв: папір, плівки. Під терміном <#"center">5. Засоби обробки та зберігання документів

Засоби обробки та зберігання документів в діловодстві повинні механізувати або автоматизувати (в залежності від типу технічних засобів) практично всі процедури технологічного процесу обробки документів. Підтримка процесів управління супроводжуючими документами і пов'язується з створенням, збереженням, передачею та використанням великих масивів документованої інформації, що вимагає великих трудових затрат. До даних засобів відносяться несвітлочутливі носії інформації на паперовій основі; носії для репрографічних процесів (термопапір, діазопапір, фотоплівка, калька, папір багатошаровий та інші); мікроносії візуальної інформації; звуконосії; відеоносії; магнітні носії для запису кодованої інформації; машинні перфоносії для запису кодованої інформації. Також до даних засобів відносяться ручні письмові засоби; друкарські машинки; диктофонна техніка; друкарські пристрої персональних комп'ютерів і графопобудовувачі; спеціалізовані програмні продукти для персональних комп'ютерів. Велику роль в діловодстві до цього часу відіграють ручні письмові засоби (ручки, олівці та інші). Останнім часом для запису інформації широко використовуються диктофони. Диктофонами називають пристрої для запису та відтворення усної мови. Вони використовуються для підготовки листів, приказів, доповідних записок, відтворення ходу зборів, нарад, засідань, доповідей, лекцій і т.п. Також до даних засобів обробки документів відносяться: - фальцювальні, бігувальні, перфоруючі і ріжучі машини (фольдери); Використовуються для видавлювання канавки на листах паперу, перфорування і різки паперу. Розміри полів встановлюються оператором за заданою схемою. - листовідбірні та сортувальні пристрої; Ці вібраційні машини вирівнюють пачки паперів. Пачковязальні машини служать для обв'язки пачок шпагатом або стрічкою і ін. - скріплююче і склеююче обладнання, брошюровальні машини; Брошюровальние машини - пристрої для автоматичного скріплення брошур за допомогою металевих скріпок. Випускаються і більш прості ручні та електрифіковані сшиватели паперів. - конвертовідкриваючі і ріжучі пристрої; - машини для нанесення захисних покриттів на документ (ламінатори і лакофарбувальні станки); Ламінатори захищають документи від вологи, пилу, масла і від недбалого зберігання шляхом нанесення на поверхню документа захисного покриття. Ламінувати доцільно цінні папери, звіти, інші документи. - адресувальні, штемпелювальні і франкірувальні машини; Маркіровальні (франкіровальні) машини замість марок на конвертах друкують поштові штампи із зазначенням дати поштового відправлення та суми оплати. Такий поштовий штамп може містити найменування організації, її адресу, телефони. Штемпелевальні пристрої (нумератори) служать для друкування на документах коротких цифрових повідомлень: номерів, індексів, дати і т.п. Адресовальні машини використовуються для вдруковування в документи локальних фрагментів текстів, найчастіше стандартних: адрес клієнтів, заголовків рахунків, заяв, повідомлень, платіжних документів. Вона копіює на документи фрагмент тексту, які можуть бути отримані з комп'ютера. - машини для знищення документів (шредери); Машини для знищення секретних та конфіденційних документів шляхом їх найдрібнішого розрізання та мікроподрібнення забезпечені автоматичним приводом і контейнерами для знищуваних документів і відходів у вигляді паперового пилу. янії для обробки кореспонденції. Для підготовки, опрацювання та зберігання документів у електронному вигляді все частіше використовують засоби комп'ютерної техніки, що дає змогу заощаджувати час і кошти. Нині спостерігається загальна тенденція до загального безпаперового діловодства. Текстові та табличні процесори, комунікаційні програми, планувальники та інші комп'ютерні програми покликані полегшити, спростити й автоматизувати рутинну паперову роботу. Останнім часом подібні програми об'єднуються у єдині офісні пакети (наприклад, Microsoft Office та інші). В сучасному діловодстві великого поширення набули пристрої для оптичного зчитування і вводу в комп'ютер документів, виконаних на паперових ("твердих") носіях, тобто створення в комп'ютері електронної копії документів. Принцип роботи сканера полягає в наступному: лампа освітлює документ, що сканується і відбиті промені попадають на фотоелемент, що складається з великої кількості світлочутливих елементів, кожен з яких під дією світла набуває електричного заряду. Аналогово-цифровий пристрій ставить у відповідність кожному елементу числове значення, а плата інтерфейсу передає зчитані дані в комп'ютер. Використання сканерів має широкий діапазон і знаходиться в постійному розвитку.

Документи мають потребу в оперативному або довгостроковому збереженні інформації. Для засобів оперативного збереження документів характерні такі особливості, як забезпечення максимальної зручності користування ними, оптимальних режимів збереження розміщених у них документів. Велика частина документів виконана на паперовій основі. В основному вони зберігаються на робочому місці працівників управлінської праці або в безпосередній близькості від них. Для забезпечення схоронності таких документів і змісту їх у визначеному порядку застосовується кілька видів технічних засобів: лотки, касети, картотеки настільні й інші. Лотки і касети дозволяють зберігати на поверхні робочих столів окремі документи і їхні комплекси. Найбільш ефектні поворотні лотки, що монтуються по 2-4 на загальній стійці, що прикріплюється до краю робочого столу, причому лотки можна повертати в горизонтальній площині, місткість лотків від 600 до 1200 аркушів папера формату А4. Застосовуються також коробки для збереження документів з пластмас, що охороняють їх від пилу. Для зручності збереження документів на робочих місцях передбачається реконструкція тумб письмових столів, шухляди в яких міняються штангами для забезпечення можливості вертикального збереження папок з документами. Найбільш ефективні для діловодних операцій механізовані (автоматизовані) картотеки. Вони являють собою сховища карток (документів) з механічної (автоматичної) подачі документів до робочої зони або на стіл оператора по його запиті. Доцільність застосування таких картотек визначається обсягами документів, що зберігаються, і частотою звертання до них. Збереження документів в автоматизованих картотеках здійснюється відповідно до вимог до такого збереження. Мова йде про збереження магнітних матеріалів (стрічок, дисків). Облік, збереження і використання машинних документів в оперативному режимі реалізує спеціальна служба збереження. Вона приймає, враховує і зберігає машинограми: створює пошукові системи, анулює документацію в машині, видає її користувачам, передає на архівне збереження. На кожен носій заводиться облікова картка, куди вноситься дані по його експлуатації і наступні основні показники: код; реєстраційний номер; короткий зміст; дата створення документа; термін збереження; код реєстрації, вид носія; місце збереження й інші. Інформативно-пошуковий апарат складають журнали, картотеки, картки обліку документів, ручні довідкові картотеки. Для оптимізації процесу вибору необхідних засобів для обробки та зберігання документів для конкретного підприємства чи установи потрібно враховувати цілий ряд факторів, які впливають на процедуру їх вибору. Серед них основними можуть бути такі: обсяг документообігу, часові характеристики документопотоків, обсяг документів, які передаються і приймаються по технічних каналах зв'язку, спосіб організації експлуатації технічних засобів, обсяг первинних та вторинних копійованих документів, технологічні і експлуатаційні характеристики обладнання, фірма-виробник техніки, вартість розхідних матеріалів, частота їх заміни, вартість експлуатації та інші.

діловодство програмний продукт документ

Список використаних джерел

1.Алфьоров О.В., Матлин Є.М. Засоби складання і розмноження документації. - М.: Зв'язок, 1989.

2.Варенко В.М. Референтна справа. Навч. посібник - К.: Кондор, 2008.

.Кушнаренко Н.Н. Документоведение: Учебник. - К.: Знання, 2000.

.Скібіцька Л.І. Діловодство: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006.4 Справочник по делопроизводству и основам работы на компьютере. - М.; СПб, 1997.

.Електронне наукове фахове видання "Державне управління: удосконалення та розвиток // Веб-сторінка. - http://www.dy. nayka.com.ua