Спеціальний пломбір з пуансонами видається кожному інспектору вантажного відділу (за потребою) та в необхідних кількостях іншим оперативним підрозділам та підрозділам по організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил під особисту відповідальність начальника зміни або старшого групи.
Начальники постів, начальники відділів, заступники начальника митниці та начальник митниці мають право користуватися тільки особистою металевою печаткою (тип 4).
Введення в дію особистих митних забезпечень та вилучення їх з використання здійснюється наказом начальника митниці (зразок наказу приведений в додатках 2 і 3 до Наказу № 723).
Усі особисті митні забезпечення, крім особистої металевої печатки, зберігаються в індивідуальних портфелях, які після кінця роботи (зміни) опечатуються особистою металевою печаткою інспектора - власника портфеля. Після цього портфель здається на зберігання у сейфі або металевій шафі, які знаходяться у приміщенні, обладнаному сигналізацією. Виносити особисті митні забезпечення типів 1, 2, 3 за межі території митниці (підрозділу) в неробочий час категорично забороняється. Дозволяється користування особистими митними забезпеченнями всіх типів тільки під час виконання інспектором своїх службових обов'язків. При пересуванні інспектора митниці у межах території підрозділу або в зоні діяльності митниці під час виконання ним своїх службових обов'язків особисті митні забезпечення повинні знаходитися в особистому портфелі разом з документами, бланками суворої звітності та необхідними інструментами для роботи. Відповідальність за всі дії по використанню та зберіганню особистих митних забезпечень під час роботи покладається особисто на інспектора, за яким вони закріплені.
Облік виданих особистих митних забезпечень провадиться в підрозділах по роботі з особовим складом відповідно до наказів начальника митниці.
Копії наказів про введення в дію або вилучення з використання особистих митних забезпечень зберігаються в окремій папці. Згідно з цими наказами ведеться автоматизований облік усіх особистих митних забезпечень. Для цього в базу даних програми автоматизованого обліку особистих митних забезпечень відповідальною особою вносяться всі номери печаток, штампів та пломбірів (типи 1, 2, 3), які взагалі виготовлені для митниці, незалежно від того, знаходиться митне забезпечення у використанні чи на складі митниці. Для митних забезпечень, що знаходяться на складі, всі поля залишаються чистими, крім поля номера.
Протягом доби після підписання наказу проводиться коригування бази даних програми автоматизованого обліку особистих митних забезпечень. Для митних забезпечень, виданих у використання, заповнюються такі поля бази даних програми автоматизованого обліку:
дати введення в дію;
належності.
Для особистих митних забезпечень, вилучених з використання або втрачених, повинні бути заповненими поля:
дати введення в дію;
дати вилучення з використання/дати втрати;
належності;
ознаки підробки (якщо вилучено у зв'язку з підробкою).
Усі відомості про особисті митні забезпечення, наявні в митниці (або які існували), повинні постійно зберігатися в базі даних програми автоматизованого обліку.
При введенні в дію нових особистих митних забезпечень по всій митній системі України попередня база даних переноситься на дискети в заархівованому вигляді і зберігається протягом 3 років. Нова база даних створюється одночасно в момент введення в дію нових митних забезпечень і в повному обсязі передається каналами електронної пошти до поштової скриньки Інформаційно-аналітичного митного управління Державної митної служби, яке веде централізований облік особистих митних забезпечень інспекторів для всіх митних органів України. У разі проведення коригування бази даних до цієї поштової скриньки передається вирізнення бази даних особистих митних забезпечень. Якщо протягом кварталу змін у базі даних не відбулося, слід направляти вирізнення порожніх баз даних за весь цей період. Але у кожному випадку інформація про власну базу даних митниці підлягає передачі на поштову скриньку підрозділу централізованого обліку особистих митних забезпечень не рідше 1 разу на квартал.
2. Визначення країни походження товару
митний товар походження забезпечення
Країна походження товару має важливе значення для митного оформлення митного контролю та визначення митної вартості. Країна походження товару визначається з метою застосування тарифних та нетарифних заходів регулювання ввезення товару на митну територію України та вивезення товару з цієї території, а також забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
Визначення країни походження товару здійснюється на основі принципів міжнародної практики. Порядок визначення країни походження товару встановлюється главою 49 МК України.
Країною походження товару вважається країна, у якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.
При цьому під країною походження товару може розумітись група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару. Товарами, повністю виробленими у країні, вважаються:
) корисні копалини, видобуті на її території або в її територіальних водах, або на її континентальному шельфі і в морських надрах, якщо країна має виключне право на розробку цих надр;
) рослинна продукція, вирощена чи зібрана на її території;
) живі тварини, що народилися і вирощені в цій країні;
) продукція, одержана від тварин, вирощених у цій країні;
) продукція мисливського, рибальського та морського промислів;
) продукція морського промислу, видобута та (або) вироблена у світовому океані суднами цієї країни, а також суднами, орендованими (зафрахтованими) нею;
) вторинна сировина та відходи, які є результатом виробничих та інших операцій, здійснених у країні;
) продукція високих технологій, одержана у відкритому космосі на космічних кораблях, що належать цій країні чи орендуються нею;
) товари, вироблені у цій країні виключно з продукції, зазначеної у пунктах першому-восьмому цієї статті.
) правилом, яке потребує в результаті переробки товару зміни класифікаційного коду товару за Гармонізованою системою опису та кодування товарів на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;
) або правилом адвалерної частки, яке полягає у зміні вартості товару в результаті його переробки, якщо при цьому додана вартість становить не менш як 50 відсотків від вартості товару, одержаного в результаті переробки, або частка використаних матеріалів з іншої країни чи невідомого походження становить менш як 50 відсотків від вартості товару, одержаного в результаті переробки;
) або списком виробничих та технологічних операцій, які хоч і не ведуть у результаті переробки товару до зміни його коду чи його вартості відповідно до правила адвалерної частки, але з дотриманням певних умов визнаються достатніми. Список таких виробничих та технологічних операцій установлюється KM України.
У разі застосування правила адвалорної частки вартість товару, одержаного в результаті переробки в цій країні, визначається на базі ціни франко-завод виробника товару. Вартість складових цього товару, що походять з інших країн, визначається за їх митною вартістю, а тих складових, походження яких не визначено, - за встановленою ціною першого їх продажу в цій країні.
Якщо стосовно конкретного товару або конкретної країни (країн) критерій достатньої переробки окремо не обумовлено, то застосовується правило, згідно з яким товар вважається підданим достатній переробці, якщо в результаті його переробки змінено класифікаційний код товару за Гармонізованою системою опису та кодування товарів на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків.
Критерії достатньої переробки для конкретних товарів і країн установлюються та застосовуються з дотриманням вимог митного законодавства.
У ряді випадків виникає необхідність для застосування додаткових положення щодо визначення критерію достатньої переробки товару. Так, не визнаються такими, що відповідають критерію достатньої переробки:
) операції, пов'язані із забезпеченням збереження товарів під час зберігання чи транспортування;
) операції щодо підготовки товарів до продажу та транспортування (роздрібнення партії, формування відправлень, сортування, перепакування);
) прості складальні операції;
) змішування товарів (компонентів) без надання одержаній продукції характеристик, що істотно відрізняють її від вихідних складових;
) комбінація двох чи більшої кількості зазначених вище операцій;
) забій тварин.
Якщо товари поставляються партіями, то визначення країни походження товарів має низку особливостей. Товари у розібраному чи незібраному вигляді, що поставляються кількома партіями, якщо за виробничими чи транспортними умовами неможливе їх відвантаження однією партією, а також у випадках, коли партія товару роздрібнена на кілька партій через помилку, мають розглядатися за бажанням декларанта як єдиний товар для цілей визначення країни походження товару. Умовою застосування цього правила є:
) попереднє повідомлення митного органу про роздрібнення партії розібраного чи незібраного товару на кілька партій із зазначенням причин такого роздрібнення, докладної специфікації кожної партії із зазначенням кодів товарів за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, вартості і країни походження товарів, що входять до кожної партії;
) документальне підтвердження помилковості роздрібнення товару на кілька партій;
) поставка всіх партій товарів з однієї країни одним постачальником;
) ввезення всіх партій товарів через один і той самий орган (митний пост);
) поставка всіх партій товарів у термін, що не перевищує шести місяців від дати прийняття митної декларації чи закінчення строку її подання стосовно першої партії.
У підприємницькій діяльності та при здійсненні митної справи має значення документальне підтвердження відповідності товару. Для підтвердження походження товару митний орган вправі вимагати подання сертифіката про походження такого товару. Так, у разі вивезення товарів з митної території України сертифікат про походження товару в тих випадках, коли він необхідний і це відображено у національних правилах країни ввезення чи передбачено міжнародними договорами України, видається уповноваженим на це KM України органом. При ввезенні товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково:
) на товари, що походять з країн, яким Україна надає преференції за Митним тарифом України,
) на товари, ввезення яких з відповідної країни регулюється кількісними обмеженнями (квотами) чи іншими заходами регулювання зовнішньоекономічної діяльності,
) якщо це передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також законодавством України в галузі охорони довкілля, здоров'я населення, захисту прав споживачів, громадського порядку, державної безпеки та інших життєво важливих інтересів України;
) у випадках, коли в документах, які подаються для митного оформлення, немає відомостей про походження товарів або у митного органу є достатні підстави вважати, що декларуються недостовірні відомості про походження товарів
Таким основним документом є сертифікат про походження товару. Сертифікат про походження товару має однозначно свідчити про те, що зазначений товар походить з відповідної країни і має містити:
) письмову заяву експортера про країну походження товару,
) письмове посвідчення компетентного органу країни вивезення, який видав сертифікат, про те, що наведені у сертифікаті відомості відповідають дійсності.
Сертифікат про походження товару подається разом з митною декларацією, декларацією митної вартості та іншими документами, що подаються для митного оформлення. У разі втрати сертифіката приймається його офіційно завірений дублікат. У разі виникнення сумнівів з приводу достовірності сертифіката чи відомостей, що в ньому містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до органу, що видав сертифікат, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, з проханням про надання додаткових відомостей.
Товар не вважається таким, що походить з відповідної країни доти, доки митні органи у передбачених чинним законодавством випадках не одержать належним чином оформлений сертифікат про походження товару або затребувані ними додаткові відомості.
Митний орган може відмовити у випуску товару з метою його переміщення через митний кордон України лише за наявності достатніх підстав для висновку, що товар походить з країни, товари якої не підлягають випуску згідно із законами України та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Неподання належним чином оформленого сертифіката чи відомостей про походження товару не є підставою для відмови у митному оформленні та випуску товару з метою його переміщення через митний кордон України.
Товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються митним органом за умови сплати мита за повними ставками. До товарів може застосовуватися (відновлюватися) режим найбільшого сприяння або преференційний режим за умови одержання належним чином оформленого посвідчення про їх походження не пізніше, ніж через рік з дати здійснення митного оформлення.
У визначенні країни походження товару не береться до уваги походження енергії, машин, обладнання та інструментів, що використовуються для його виробництва. Особливості визначення країни походження товару, що ввозиться з територій спеціальних (вільних) економічних зон, розташованих на території України, встановлюється законом.
Висновки
Митне забезпечення - одноразові номерні запірно-пломбувальні пристрої, печатки, штампи, голографічні етикетки й інші засоби ідентифікації, що використовуються митними органами для відображення та закріплення результатів митного контролю й митного оформлення.
Розділ XII Митного Кодексу має назву "Країна походження товару" і містить окрему главу №49, до якої включено ряд статей, що визначають основні критерії та порядок визначення країни походження товару. Також даним розділом передбачено тлумачення поняття товарів, що повністю вироблені в країні, та умови визнання їх такими; надано поняття критерію достатньої переробки товарів та порядок його визначення, а також порядок підтвердження походження товару і підстави надання митними органами України відмови у вивезенні товарів за межі митної території України.
Порядок визначення критеріїв визначення країни походження товару міститься також у чинних законах та нормативно-правових актах України, наказах Держмитслужби тощо.
Товари у розібраному чи незібраному вигляді, що поставляються кількома партіями, якщо за виробничими чи транспортними умовами неможливе їх відвантаження однією партією, а також у випадках, коли партія товару роздрібнена на кілька партій в результаті помилки, повинні розглядатися за бажанням декларанта як єдиний товар для цілей визначення країни походження товару.
Список використаних джерел
1.МКУ - Митний кодекс України від 11.07.2002 р. № 92-IV.
2.Закон № 168/97-ВР - Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.
.Закон № 2097 - Закон України "Про єдиний митний тариф" від 05.02.1992 р. № 2097.
.Закон № 2371 - Закон України "Про митний тариф України" від 05.04.2001р. № 2371-ІІІ.
.Лист Держмитслужби № 11/5-15-4-ЕП - Лист Державної митної служби від 06.01.2004 р. № 11/5-15-4-ЕП "Про оподаткування товарів залежно від обраного митного режиму".
.Декрет КМУ № 18-92 - Декрет КМУ "Про акцизний збір" від 26.12.1992 р. № 18-92.
.Наказ Держмитслужби № 609 - Наказ Державної митної служби від 13.09.2003 р. № 609.
.Наказ № 363 - Наказ Державної митної служби від 23.06.1998 р. № 363.
9.Дубініна, А. А. Митна справа: підручник. - К., 2010. - 320 с.
.Гіжевський, Володимир Казімирович. Митне право України: навч. посібник. - К., 2009. - 204 с.
.Митне право України: навч. посібник для вищої школи / ред. О. Х. Юлдашев. - К., 2009. - 232 с.