Основи проектного аналізу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ, ОРГАНІЗАЦІЇ ТА УПРАВЛІННЯ

ПІДПРИЄМСТВАМИ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Тема: Основи проектного аналізу

Кривий Ріг-2010

ПЛАН

1 Теоретичне завдання: “Концепція проекту в проектному аналізі”

2 Практичне завдання

2.1 Задача № 19

2.2 Задача № 34

2.3 Типова задача № 1 “Визначення інвестиційних можливостей підприємства”

2.4 Типова задача № 2 “Оцінка показників ефективності проекту”

Використані джерела

1 Теоретичне завдання: “Концепція проекту в проектному аналізі”

У керуванні проектами виокремлюють три рівня.

Перший – фактичний рівень. Тут вирішується, що саме повинно бути досягнено. Важливо дуже чітко сформулювати стратегічні цілі проект, а також з самого початку визначити вимоги та задачі проекту.

Другий – методичний рівень. На даному рівні визначають способи та шляхи досягнення мети проекту та обираються методи прийняття рішення, керування та планування.

Третім рівнем є рівень відносин. Для керівника проекту важливо звернути увагу на взаємовідносини між учасниками проекту. Своєчасно не помічені конфлікти можуть по через деякий час перерости в серйозне джерело негативного впливу на весь перебіг проекту и стати причиною його невдачі.

Як визначити, що є проектом? Можна виокремити деякі основні умови.

Не завжди відносна новизна, задачі, що реалізується, є проектом. Необхідно наявність чіткої цільової установки. Повинно бути ясно й чітко визначено, за яким кінцевим результатом реалізація проекту може бути визнана успішною. Початок та завершення проекту повинні бути чітко визначені у часі. Повинна бути визначити комплексність поставленої цілі. Проекти включають в себе різні, пов’язані між собою та взаємозалежні задачі та підзадачі різного рівня.

Ідея для проекту виникає тоді, коли відчувається загальна незадоволеність існуючим станом справ в компанії, та починають замислюватися, яким чином їх можна було б змінити. Проекти можуть генеруватися як активно, так і реактивно.

В минулому вважалось, що досвід керування проектами практично неможливо узагальнити, оскільки кожний проект є унікальним. Але поступово накопичений досвід дозволяє скласти певний алгоритм розв’язку проблем, який складається із послідовних кроків або концепцію проекту.

Алгоритм створення проекту складається з таких кроків:

Ø   Розпізнавання проблеми.

Ø   Аналіз проблеми. Для чого використовується поєднання прямих спостережень, інтерв’ю, обзорів документів і засідань. При зборі інформації не завжди доцільно привертати увагу до проблеми – доцільно говорити про симптоми та можливі дії.

Ø   Визначення альтернатив.

Ø   Прийняття рішення. Дії в даному контексті звичайно припускають або політику, або зміни плану та заходи у відношенні в ресурсів. Обравши рішення та визначивши дії, необхідно поінформувати топ-менеджмент про проблему та рекомендований підхід.

Ø   Оголошення про рішення та дії.

Ø   Безпосередні дії. Впроваджувати заходи слід одночасно, якщо робити це послідовно, деякий час буде існувати «гібрид» старого и нового.

Ø   Перевірка та контроль виконання. Результати дій та рішень повинні проявитися після їх втілення в життя.

У відповідності до рекомендацій ЮНІДО (Організації Об’єднаних Націй з Промислового Розвитку) інвестиційний проект повинен містити наступні основні розділи.

1. Коротка характеристика проекту (резюме). В цьому розділі містяться висновки за основними аспектами розробленого проекту після розгляду всіх альтернативних варіантів, коли концепція проекту, її обґрунтування та форми реалізації вже визначені. Ознайомившись з цим розділом, інвестор повинен зробити висновок, чи відповідає проект спрямованості його інвестиційній діяльності та інвестиційній стратегії, чи відповідає він потенціалу його інвестиційних ресурсів, чи підходить проект за періодом реалізації та строкам повернення вкладеного капіталу, тощо.

2. Передумови та основна ідея проекту. В цьому розділі перераховуються найбільш важливі параметри проекту, які є визначальними показниками для його реалізації; розглядається регіон розміщення проекту; приводиться графік реалізації проекту та характеризується його ініціатор.

3. Аналіз ринку та концепція маркетингу. В ньому викладаються результати маркетингових досліджень, обґрунтовується концепція маркетингу та розробляється проект його бюджету.

4. Сировина та поставки. Цей розділ містить класифікацію видів сировини та матеріалів; обсяг потреби в них; наявність основної сировини в регіоні та забезпеченість; програму поставок сировини та матеріалів і пов’язані з ними витрати.

5. Місце розташування, будівельна ділянка та навколишнє середовище. В цьому розділі докладно описуються розташування проекту; характер природного навколишнього середовища; ступінь впливу на нього при реалізації проекту; соціально-економічні умови в регіоні та інвестиційний клімат; стан виробничої та комерційної інфраструктури; вибір будівельної ділянки з урахуванням розглянутих альтернатив; оцінка витрат по освоєнню будівельної ділянки.

6. Проектування та технологія. Цей розділ повинен містити виробничу програму та характеристику виробничої потужності підприємства; вибір технології та пропозиції по її придбанню або передачі; докладне планування підприємства та основні проектно-конструкторські роботи; перелік необхідних машин та устаткування і вимоги до їх технічного обслуговування; оцінку пов’язаних з цим інвестиційних витрат.

7. Організація управління. В цьому розділі приводиться організаційна схема та система управління підприємством; обґрунтовується конкретна організаційна структура управління по сферам діяльності та центрам відповідальності; розглядається докладний бюджет накладних витрат, пов’язаних з організацією управління.

8. Трудові ресурси. Цей розділ містить вимоги до категорій та функцій персоналу; оцінку можливостей його формування в рамках регіону; організацію набору та план навчання робітників і оцінку пов’язаних з цим витрат.

9. Планування реалізації проекту. В цьому розділі обґрунтовуються окремі стадії здійснення проекту; приводиться графік його реалізації: розробляється бюджет реалізації проекту.

10. Фінансовий план та оцінка ефективності інвестицій. Цей розділ містить фінансовий прогноз та основні види фінансових планів; сукупний обсяг інвестиційних витрат; методи та результати оцінки ефективності інвестицій; оцінку інвестиційних ризиків. Головна роль належить обґрунтуванню схеми його фінансування. Ця схема визначає склад інвесторів даного інвестиційного проекту, обсяг і структуру необхідних інвестиційних ресурсів, інтенсивність вхідного грошового потоку за окремими етапами майбутньої реалізації проекту та низку інших показників фінансового управління проектом.

При розробці схеми фінансування інвестиційного проекту зазвичай розглядаються п’ять основних її варіантів:

1. Повне самофінансування передбачає фінансування інвестиційного проекту виключно за рахунок власних фінансових ресурсів, які формуються з внутрішніх джерел. Цей метод фінансування використовується в основному для реалізації невеликих реальних інвестиційних проектів.

2. Акціонування як метод фінансування використовується зазвичай для реалізації крупномасштабної реальної іноваційно-інвестиційної діяльності.

3. Кредитне фінансування застосовується, як правило, для реалізації невеликих короткострокових інвестиційних проектів з високою нормою доходності інвестицій. Ця схема фінансування застосовується в окремих випадках та для реалізації середньострокових інвестиційних проектів за умови, що рівень доходності по ним істотно перевищує ставку відсотка по довгостроковому фінансовому кредиту.

4. Лізинг або селенг використовується за умов браку власних фінансових коштів або високої вартості фінансового кредиту для реалізації інвестиційних проектів, пов’язаних с модернізацією чи реконструкцією підприємства (особливо інвестиційних проектів з високим ступенем змінності технологій).

5. Змішане (дольове) фінансування ґрунтується на різноманітних комбінаціях вищезазначених схем і може бути використано для реалізації всіх видів інвестиційних проектів за всіма формами реального інвестування.

З урахуванням перерахованих схем фінансування окремих інвестиційних проектів визначаються пропорції в структурі джерел інвестиційних ресурсів.

Розробка інвестиційних проектів підприємства може бути здійснена за допомогою спеціальних комп’ютерних програм – СОМFAR, РROJECT ЕХРЕR, тощо.

2 Практичне завдання

2.1 Задача №19

Умова.

Доходність певного інвестиційного проекту характеризується наведеним нижче законом розподілу

Визначити середнє очікуване значення доходу, відхилення від нього та коефіцієнт варіації. Дати економічний зміст величин.

Розв’язок.

Середнє очікуване значення доходу від реалізації інвестиційного проекту становитиме:

Середньоквадратичне відхилення визначають як корінь квадратний з дисперсії (середньозваженої величини квадратів відхилень дійсних результатів від середніх очікуваних).

Коефіцієнт варіації визначається як відношення середньоквадратичного відхилення до середньої арифметичної, він показує ступінь відхилення отриманих значень.

Аналізуючи одержані результати можна сказати, що від реалізації даного інвестиційного проекту очікуваний дохід становитиме в середньому 740 грошових одиниць, при цьому коливання цього показника буде в межах від 740-284=456 до 740+284=1024 грошових одиниць. За даним проектом можливі відхилення від запланованої дохідності в 740 грошових одиниць на 39%. Бажане значення коефіцієнту варіацій до 10 %, отримане ж 39%, тобто мінливість доходу вище ніж бажано. Отже даний проект є доволі ризикованим.

2.2 Задача № 34

Умови.

Визначити чисту приведену вартість та термін окупності проектів. Вартість капіталу проектів 8%. Зробити висновки про доцільність реалізації проектів.

Розв’язок

Для того, щоб отримати загальну суму чистого грошового потоку у приведеній вартості, необхідно скласти окремі розраховані його суми за різними інтервалами часу протягом усього періоду експлуатаційної фази життєвого циклу інвестиційного проекту. Цей показник розраховується за такими формулами:

,

де NPVi — номінальна сума чистого грошового потоку за інвестиційним проектом в окремі інтервали часу його реалізації;
r — ставка дисконту, обрана для даного інвестиційного проекту (у вигляді десяткового дробу);

п – індекс року.

Термін окупності проектів дорівнює відношенню чистої суми інвестицій до середньої суми річного припливу грошових коштів.

Картина суттєво змінюється із застосуванням концепції вартості грошей у часі, що враховує ризик грошових потоків.

Оскільки чиста приведена вартість є від’ємною, то всі три проекти не є доцільними. Терміни їх окупності коливається в межах від 3-х років 318 днів у проекта Д, до 4-х років 22 днів у проекта А. Але за методом дисконтування грошових потоків термін окупності збільшився. Отже з розрахунків видно, що з 3-х проектів найпривабливіший проект Е, та якщо граничний термін окупності становитиме 4 роки, то жоден з проектів не є економічно доцільним.

2.3 Типова задача № 1 “Визначення інвестиційних можливостей підприємства”

Умови.

АВ – амортизаційні відрахування, тис. грн.;

ВП – валовий прибуток, тис. грн.;

IRR – внутрішня норма рентабельності, %;

І – інвестиції, тис. грн.;

r - ринкова ставка кредитного проценту, %;

ІЦ - наявні інвестиційні цінності, тис. грн.

Розв’язок.

1.   Визначення граничного значення інвестиційних можливостей підприємства.

Граничним значенням інвестиційних можливостей підприємства виступає – сума річних значень амортизаційних відрахувань і валового прибутку. Ця сума розглядається як граничне значення вартості річного інвестиційного портфеля підприємства.

ІМ = ВП + АВ

ІМ = 1050 + 740 = 1790 тис. грн.

2.   Ранжування інвестиційних проектів-претендентів.

Ранжування інвестиційних проектів при побудові кривої інвестиційних можливостей підприємства (КІМП) відбувається по критерію ІRR.

Порівнюючи сумарні інвестиції з інвестиційними можливостями, можна зробити висновок, що всі проекти можна реалізувати власними коштами.

∑І < ІМ

Залишок коштів можна покласти на депозит і отримати прибуток:

(1790 - 1147) · 21% = 135 тис. грн.