Нормативно-критеріальна база оцінки фінансового стану підприємства

Нормативно-критеріальна база оцінки фінансового стану підприємства

Нормативно-критеріальна база оцінки фінансового стану підприємства

О.Ю., студентка ОКР

«Магістр», спец. «Фінанси»

Ефективність функціонування підприємств різних видів економічної діяльності оцінюється за допомогою індикаторів, які характеризують їх фінансовий стан та його окремі складові (платоспроможність, прибутковість, структуру капіталу, оборотність тощо). Нами виявлено недоліки нормативно-критеріального забезпечення оцінки фінансового стану підприємств та обґрунтовано перелік її найбільш репрезентативних індикаторів, за допомогою яких можна ефективно охарактеризувати фінансовий стан підприємства.

Ключові слова: фінансовий стан, критерій, індикатор, ідентифікація, інтерпретація.

Вступ

Оцінка діяльності підприємства на засадах фінансових індикаторів є найбільш репрезентативною з позиції відображення результатів функціонування і найпростішою в плані доступу до інформації (базується на матеріалах фінансової звітності та даних бухгалтерського обліку). Вітчизняна нормативно-правова база, що стосується оцінки фінансового стану підприємства, також застосовує фінансові індикатори та оглядовий чи деталізований аналіз фінансового стану підприємства [1, c. 128]. Проте на сьогодні науковці налічують декілька сотень фінансових індикаторів – від вузько деталізованих до інтегральних. Крім того при оцінці фінансового стану підприємств використовують велику кількість методичних підходів, що зумовлює істотні розбіжності в нормативно-критеріальному забезпеченні ідентифікації та інтерпретації її результатів. Вагомий внесок у розвиток методичних та методологічних засад оцінки фінансового стану підприємств зробили такі науковці, як М.Д. Білик, І.М. Бланк, А.Е. Воронкова, В.М. Гаєць, М.О. Кизим, В.В. Корнєєв, Л.А. Костирко, Р О. Костирко, А.А. Чухно та багато інших [2, c. 106]. Однак, незважаючи на те, що проблематику діагностики фінансового стану підприємств розглянуто досить глибоко, існує, на наш погляд, ще ряд недоліків у підходах до виокремлення переліку, складу та критеріального забезпечення його оцінки.

Діагностику фінансового стану ускладнюють такі ключові проблеми: різне тлумачення в літературі, на практиці та в нормативно-правовій базі поняття «фінансовий стан підприємства», що зумовлює вагомі розбіжності в підходах до його оцінки; пропонування надмірно великої кількості показників, що надалі значно ускладнює їх ідентифікацію та оцінку; ігнорування більшістю авторів оцінки значень, динаміки та структури абсолютних показників у межах оцінки фінансового стану; наявність численних нормативно-правових методик, які базуються на різних підходах до переліку та формул розрахунку фінансових індикаторів; існування значних невідповідностей між критеріально-нормативними значеннями фінансових індикаторів; неврахування галузевих особливостей підприємств; суб’єктивність формування вибірки фінансових показників, які підлягають аналізу тощо [1, c. 107].

Отже, на нашу думку, вдосконалення оцінки фінансового стану підприємства на сьогодні є досить актуальним питанням, адже фінансовий стан – це одна з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства.

1. Постановка завдання

Метою дослідження даної теми є уточнення переліку найбільш вагомих індикаторів для комплексного аналізу фінансового стану підприємства.

2. Результати

Фінансовий стан підприємства - це спроможність підприємства фінансувати свою діяльність [4, с. 83]. Погоджуючись із позицією науковців та практиків, відзначимо, що фінансовий стан слід оцінювати за допомогою системи репрезентативних, зрозумілих, інформаційно насичених абсолютних та відносних індикаторів. Основні абсолютні індикатори можна отримати, аналізуючи фінансову звітність підприємства. Вони надають інформацію стосовно фінансової результативності, собівартості, оборотних і необоротних коштів, зобов’язань підприємства, джерел формування та структури капіталу. Відносні фінансові індикатори розраховуються, виходячи з абсолютних і відображають певні цільові структурні співвідношення [4, с. 84].

Скориставшись наказом Міністерством економіки України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства» та різними літературними джерелами, пропонується така система основних індикаторів, за допомогою яких можна провести ефективну оцінку фінансового стану підприємства:

Показники оцінки майнового стану:

- частка активної частини основних засобів (згідно з нормативними документами під активною частиною основних засобів розуміють машини, обладнання і транспортні засоби);

- коефіцієнт зносу основних засобів (показник характеризує частку зношених основних засобів у загальній їх вартості);

- коефіцієнт оновлення основних засобів (показує, яку частину наявних на кінець звітного періоду основних засобів становлять нові основні засоби);

- коефіцієнт вибуття основних засобів (показує, яка частина основних засобів, з котрими підприємство почало діяльність у звітному періоді, вибула з причини зносу та з інших причин) [3].

Показники оцінки рентабельності:

- рентабельність власного капіталу (визначається як відношення чистого прибутку (збитку) до середньорічної вартості власного капіталу);

- рентабельність сукупного капіталу (визначається відношенням чистого прибутку (збитку) до середньорічної вартості капіталу)

- період окупності власного капіталу (визначається відношенням середньорічної вартості власного капіталу до чистого прибутку)

- період окупності сукупного капіталу (визначається шляхом ділення середньорічної вартості капіталу на суму чистого прибутку) [3].

Показники оцінки ліквідності:

- коефіцієнт загальної ліквідності (відображає достатність ліквідних ресурсів підприємства для погашення його поточних зобов’язань);

- коефіцієнт швидкої ліквідності (відображає платіжні можливості підприємства щодо поточних зобов’язань за умови своєчасних розрахунків із дебіторами);

- коефіцієнт абсолютної ліквідності (відображає яку частину боргів підприємство може сплатити негайно за рахунок наявних коштів та прирівняних до них поточних фінансових інвестицій);

- коефіцієнт покриття запасів (розраховується як співвідношення величини стабільних джерел покриття запасів і суми запасів. Якщо значення цього показника є меншим за одиницю, то поточний фінансовий стан підприємства вважають недостатньо стійким);

- коефіцієнт покриття загальний (характеризує співвідношення оборотних активів і поточних зобов'язань. Для нормального функціонування підприємства цей показник має бути більшим за одиницю) [5, c. 79].

Показники фінансової стійкості:

- коефіцієнт автономії (відображає частку власного капіталу в загальному обсязі коштів, авансованих у діяльність підприємства);

- коефіцієнт фінансового левериджу (відображає співвідношення між власним капіталом та залученими коштами);

- коефіцієнт маневреності власного капіталу (показує, яка частина власного оборотного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності);

- коефіцієнт концентрації позикового капіталу (показує, яку частину в балансі підприємства становить позиковий капітал) [5, c. 53].

Показники ділової активності:

- коефіцієнт оборотності активів (характеризує інтенсивність використання всього капіталу підприємства незалежно від джерел залучених ресурсів);

- коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (показує швидкість обертання кредиторської заборгованості);

- коефіцієнт оборотності поточної дебіторської заборгованості (показує швидкість обертання поточної дебіторської заборгованості);

- коефіцієнт оборотності запасів (показує інтенсивність використання запасів);

- коефіцієнт оборотності основних засобів (відображає швидкість втілення вартості основних фондів у вартості виготовленої та реалізованої продукції) [3].

Висновки

Розглянуту систему індикаторів оцінки фінансового стану сформовано на засадах добору обмеженого переліку найбільш репрезентативних показників. При діагностиці фінансового стану слід акцентувати увагу на динаміці вказаних показників, а також їх складових, що дозволить сформувати правильні висновки, адже, наприклад, збільшення показників рентабельності не завжди свідчить про позитивні зміни у фінансово-господарській діяльності підприємства. Наведена система показників формує базу для подальшої інтерпретації ситуації, оцінки параметрів фінансового стану та прийняття адекватних управлінських рішень, а також частково є базою для побудови діагностичних систем щодо оцінки ймовірності банкрутства підприємств, їхньої кредито- і конкурентоспроможності, інвестиційної привабливості тощо.

Список використаних джерел:

1.  Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: навч. посіб / М.Я. Коробов. – К. : Знання, 2000. – 378 с.

2.  Кузьмін О.Є. Нормативно-критеріальне забезпечення діагностики фінансового стану підприємства / О.Є. Кузьмін, О.Г. Мельник // Фінанси України. – 2010. – № 8. – С. 105 – 114.

3.  Наказ Міністерства економіки України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства» 19.01.2006 р.- http://www.me.gov.ua/control/uk/index

4.  Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств: [підручник] / А.М. Поддєрьогін. – К. : КНЕУ, 2001. – 460 с.

5.  Тютюнник Ю.М. Фінансовий аналіз бізнесу: [навч. посіб.] / Ю.М. Тютюнник. – Полтава: ІнтерГрафіка, 2004. – 288 с.