Україна в СОТ: переваги та недоліки членства
Міністерство освіти і науки України
Чернігівський державний інститут
економіки і управління
Кафедра економічної теорії
Обліково-економічний факультет
Дисципліна: Міжнародна економіка
Реферат на тему:
„Україна в СОТ:
переваги та недоліки членства”
Виконала
Студентка
групи ОА-082
Т.А.
Федченко
Перевірив
Викладач
В.М.
Левківський
Чернігів, 2011
Зміст
Вступ
1. Світова організація торгівлі
2.
Вступ України до СОТ
3.
Очікування України в 2008р щодо приєднання до СОТ
4. Переваги та недоліки членства України в СОТ
Висновки
Література
Вступ
україна
світова організація торгівля
16
травня Україна стала 152-м повноправним членом Світової організації торгівлі.
За
14 років переговорів Україна пройшла шлях економічних і структурних реформ,
трансформації від адміністративно-планової до ринкової економіки, завершила
двосторонні переговори з країнами-членами СОТ, ухвалила понад 50 необхідних для
адаптації українського законодавства до вимог СОТ законів.
Протокол
про приєднання України до Маракешської угоди про створення СОТ був підписаний у
Женеві 5 лютого 2008 року.
Верховна
Рада 10 квітня ратифікувала протокол про вступ України до СОТ. Президент Віктор
Ющенко 16 квітня підписав закон про ратифікацію протоколу, у той же день
Міністерство закордонних справ спрямувало ноту генеральному секретарю СОТ, у
якій повідомило про ратифікацію протоколу про вступ України в організацію.
За
даними Міністерства економіки, з моменту вступу України до СОТ країна
отримувала такі переваги як поліпшення умов торгівлі зі 151 країною світу, на
частку яких припадає понад 95% світової торгівлі. Крім того, такий крок веде до
зменшення тарифних і нетарифних обмежень на доступ українських товарів на
товарні ринки країн-членів СОТ, до набуття офіційного статусу переговорного
процесу зі створення зони вільної торгівлі з ЄС.
Однак,
з огляду на те, що Україна набула членство в СОТ не з початку року, розмір
членського внеску розраховувавсь на фактичну кількість місяців, які залишилися
до кінця 2008 року.
3. Очікування України в 2008р щодо приєднання до СОТ
Приєднання
до СОТ вчинить на економіку більшою мірою сприятливий вплив, оскільки
передбачає скасування квот на експорт українських металів у Європейський Союз і
забезпечує недискримінаційний транзит товарів і послуг.
Водночас,
за винятком готельного і ресторанного бізнесу, сектор послуг буде демонструвати
помірне зростання сукупного випуску.
При
цьому, за оцінкою Мінекономіки, від вступу до СОТ очікується зростання доходів
державного бюджету від зовнішньоекономічної діяльності й додаткове щорічне
збільшення експорту продукції, щонайменше, на 7-10% (від $1,5-4 млрд).
Крім
того, очікується істотне підвищення конкурентноздатності виробництва товарів
через суттєве збільшення обсягів іноземного інвестування – до $3-5 млрд
щорічно.
Щодо
ризиків, які несе для економіки вступ до СОТ, у Мінекономіки зазначають, що
може загостритися конкуренція на внутрішньому ринку.
4. Переваги та недоліки
членства України в СОТ
Загалом, переваг від членства в СОТ досить багато, вони
стосуються різних сфер економічного життя .Але поряд з перевагами крокують і
недоліки членства України в СОТ, це зумовлене тим що рівень розвитку
національної економіки порівняно відсталий від рівня провідних країн-учасниць
СОТ.
Можна розглянути основні моменти що стосуються як
переваг так і недоліків, розділивши їх на такі основні групи як загальні та
специфічні.
Загальні переваги і недоліки відкритої
економіки - традиційні
переваги пов'язані з відкриттям економіки і збільшенням обсягів міжнародної
торгівлі переважно випливають з раціональними розміщеннями ресурсів. Товари
будуть поступово відображати світові ціни і будуть розміщені у
"найпродуктивніших" секторах. Але водночас недоліком є те що
економіка країни ще не готова до впровадження світових цін, оскільки купівельна
спроможність не відповідає світовим вимогам.
Одночасно, держава відчуваючи переваги буде розміщувати свої
ресурси у секторах які є конкурентноздатними на міжнародних ринках. Економічна
активність зростатиме під впливом нових торгівельних можливостей та конкуренції
з-за кордону. Виробництво буде мати доступ до ресурсів з імпорту і кінцевий
продукт, навіть якщо лише частково, буде краще відображати світові ціни і буде
кращої якості. Ці переваги часто нівелюються коштами перехідного періоду, що
включають безробіття, перекваліфікацію, підтримку підприємств, загальну
реструктуризацію і т.д. Однак, недоліки короткострокового періоду оправдуються
довгостроковими виграшами.
Специфічні переваги та
недоліки членства СОТ:
Доступ на ринки. Перша і основна перевага членства у СОТ – можливість
отримати кращий доступ на ринки у галузях експорту.
Вступ України до Світової організації торгівлі забезпечує
лібералізацію доступу українських товарів на ринки світу через:
одержання режиму найбільшого сприяння у торговельному
просторі всіх країн-членів СОТ, тобто одночасне покращення умов торгівлі з 150
країнами світу, на долю яких припадає понад 95% світової торгівлі.
Передбачуваність і
транспарентність.
Членство у СОТ забезпечує передбачуваність, незмінність і транспарентність
доступу на ринки. Тарифи що застосовуються до не - членів можуть змінюватись і
переглядатись кожен рік. СОТ забороняє таку практику, і збільшує стабільність.
Інституційна Реформа. Членство в СОТ вимагає створення ряду державних
установ та прийняття ряду законів для провадження торгівельної політики. Такі
зміни, в свою чергу, прискорюють реформи, підтримують процес лібералізації
торгівлі, збільшення прозорості та посилення верховенства права.
Недоліком є те, що створення таких умов та прийняття
певних законів надзвичайно затратним для держави. Часто такі реформи вимагають
кваліфікованих спеціалістів та перекваліфікації існуючих працівників – яких
важко "втримати" в державному секторі.
Механізм Розв'язання
Суперечок. Наступною
важливою перевагою членства в СОТ є можливість використання Механізму
Розв'язання Спорів. Цей Механізм забезпечує "форум" для розв'язання багатьох
торгівельних суперечок. Цей механізм Україна може застосувати для вирішення
спорів з своїми найбільшими торгівельними партнерами – такими як ЄС, США в
майбутньому Росія. Система розв'язання спорів СОТ є найпрозорішою та
найдоступнішою системою
Недоліками використання цього форуму є традиційні
недоліки самої системи. Розв'язання спорів: процедура є досить довгою, дорогою.
Відсутня компенсація. Багато з членів СОТ ніколи не використовували систему
розв'язання спорів для захисту своїх інтересів – це зокрема випадок країн що
розвиваються. Станом на 2009 рік з 315 спорів лише 98 були принесені країнами
що розвиваються. 90% з цих 98 спорів країнами що є найактивнішими в Азії та
Латинській Америці – такими як Індія і Бразилія. Жодна Африканська країна та
найменш розвинута країна до сьогодні не була стороною у торгівельному спорі
СОТ. Система розв'язання спорів не є найефективнішим інструментом для приватних
підприємств. Адже розпочати спір і оскаржити дії іншої держави може державний
орган. Часом переконати свій уряд у необхідності розпочати справу може бути
надзвичайно важко, зокрема у "політичному" аспекті.
Участь у прийнятті рішень СОТ. Членство у СОТ дає можливість формувати майбутні
правила та розвиток світової торгівельної системи. Нові члени зможуть брати
участь у міжнародних переговорах і переслідувати свої інтереси та вносити свої
корективи у правила СОТ. СОТ надає можливість брати участь у найширшому
міжнародному форумі переговорів, правил та напрямків торгівельної політики.
Покращення міжнародного іміджу
країни. Вступ у СОТ позбило
Україну клейма "не член СОТ" що матє значний політичний вплив у її
міжнародних відносинах та значно підвищить стабільність та впевненість в ній як
у діловому партнері. Можна передбачати, що членство СОТ принесе збільшення
іноземних інвестицій.
Інтеграція з ЄС. Членство у СОТ є передумовою щодо створення зони
вільної торгівлі між Україною і ЄС і відповідно – ефективнішою інтеграцією
України у ЄС. Вдосконалення законодавства та інституційна реформа що є
передумовою членства в СОТ – частково відображає стратегію інтеграції України у
ЄС
Після набуття членства у СОТ було започатковано
переговорні процеси з укладення угод про вільну торгівлю між Україною та низкою
держав світу і окремими угрупованнями держав. Здійснюється послідовна робота
щодо опрацювання проектів угод про вільну торгівлю та проведення відповідних
консультацій/переговорів з Сінгапуром, Сербією, Туреччиною, Канадою;
продовжується підготовча робота з започаткування відповідних переговорних
процесів з Мексикою, Сирією.
24 червня 2010 року укладено Угоду про вільну торгівлю
між Україною та Європейською асоціацією вільної торгівлі.
Україна використовує договірну базу СОТ для подальшого
розвитку зовнішньої торгівлі та збільшення товарообігу з країнами – основними
партнерами.
Одним з основних політичних та економічних наслідків
вступу України до СОТ стала активізація переговорів з ЄС щодо укладення Угоди
про створення зони вільної торгівлі у рамках Угоди про асоціацію між Україною
та ЄС.
Можливість правового відступу
від правил. Кожен член
СОТ має право користуватись перевагами системи і одночасно має можливість
тимчасово цілком легально відступити від своїх зобов'язань. Така можливість
існує у рамках захисних заходів, переобговорень тарифів, обмежень щодо
торгового балансу і т.д. Окрім того існує можливість захисту національного
ринку завдяки маніпулюванням обмінним курсом. Цей засіб є найменш ефективний
ніж тариф хоча і може спричинити інші небажані економічні наслідки.
Реформа податкової та митної
системи.
У результаті вступу в СОТ тарифи знизилися і відповідно
зменшилися надходження у державний бюджет. Для того щоб частково компенсувати
цей ефект - реформували податкову систему щоб забезпечити ефективніше
надходження податків від збільшення економічної активності пов'язаної з вступом
у СОТ. Ця система повинна забезпечити перехід надходжень від тарифу до
податків. Необхідною є також реформа митної системи. Надходження повинні
забезпечуватись попри існуючі проблеми контрабанди та корупції. Якщо
забезпечити обкладання митом виключно усіх товарів що ввозяться і повинні ним
обкладатись, то зменшення надходжень не буде таким радикальним. Слід також
зауважити, що заміна квот, які заборонені СОТ на тарифи – може збільшити
тарифну базу і при ретельному їх зборі підвищить надходження у держбюджет.
Висновки
Підводячи
підсумок, можна стверджувати, що членство в СОТ несе багато переваг для
України. Основні недоліки пов’язані з необхідністю переходу фінансового та
людського капіталу з економічно невигідних та неконкурентноспроможних галузей у
нові більш вигідні сфери. Для мінімізації таких негативних наслідків необхідно
покращити мобільність ресурсів. Основна ідея даної концепцій полягає у тому,
щоб як змога ефективніше зменшити кошти трансформацій у короткостроковому
періоді. Адже відомо, що членство у СОТ передбачає однозначні переваги у
довгостроковому періоді, але ці переваги нівелюються через короткострокові
труднощі адаптації національної економіки до відкритої конкуренції. Зменшення
таких труднощів та коштів можливе при забезпечені швидкої мобільності капіталу;
мобільності трудових ресурсів, у тому числі горизонтальної (географічної) і
особливо вертикальної (професійної), тобто можливість нагромадження людського
капіталу; внутрікорпоративної мобільності – здатності підприємств до інновацій
і гнучкість у зміні організаційних структур; інформаційної мобільності –
необхідна умова для зниження транзакційних витрат на ринку продукції, праці і
капіталу і підвищення інших видів мобільності.
Переваги
для України від членства, в першу чергу залежать від нас самих: від нашої
швидкої адаптації до правил світової економіки, внутрішніх реформ,
професіоналізму персоналу та службовців, знання та використання правил СОТ.
Адже СОТ – велика гра: Україну прийняли у цю гру, навчили грати, вигравати –
Україні потрібно навчитись самій.
Література
1.
Звернення
Президента України до Верховної Ради України у зв'язку з Посланням Президента
України до Верховної Ради України «Про внутрішнє і зовнішнє становище України у
2009 році».
2.
Моніторинг
макроекономічних та галузевих показників. Міністерство економіки України. — 20010.
— Жовтень.
3.
Гончаров
Ю., Петін Ю., Сальник О. Застосування системи рейтингових оцінок як засіб
ефективного управління процесом євроінтеграції // Економіка України. — 2008. —
№ 11. — С. 73–82.
4.
Дюмулен
И. И. Международная торговля услугами. — М.: Изд-во «Экономика», 2009.
5.
Конкурентоспроможність
економіки України в умовах глобалізації / Я. А. Жаліло, Я. Б. Базилюк, Я. В.
Белінська та ін. — К.: НІСД, 2010.
/